АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ім. Л.В. ГРОМАШЕВСЬКОГО

РИКАЛО НАДІЯ АНАТОЛІЇВНА

УДК 616.34: 616.9 – 08: 616. – 053.2/.5

Особливості перебігу та лікування сальмонельозу та клебсієльозу у дітей
в залежності від характеру мікрофлори біотопів

(клініко-експериментальне дослідження)

14.01.13 — інфекційні хвороби

Автореферат

на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ — 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті ім.
М.І. Пирогова МОЗ України

Науковий керівник:

Доктор медичних наук Незгода Ірина Іванівна, Вінницький національний
медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, професор кафедри
дитячих інфекційних хвороб;

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Мостюк Агнета Іванівна, Львівський
національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України,
завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб;

доктор медичних наук, професор Чернишова Людмила Іванівна, Київська
медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України,
завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології;

Провідна установа: Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ
України

Захист дисертації відбудеться 17.03.2006 р. о_11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.614.01 при Інституті епідеміології та
інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України (01015, м. Київ,
вул. Січневого Повстання, 23).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту епідеміології та
інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського АМН України за адресою:
03038, м. Київ, вул. Миколи Амосова, 5.

Автореферат розісланий 15.02.2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук В.В. Кононенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Гострі кишкові інфекції (ГКІ) продовжують
залишатися актуальною проблемою сучасної інфектології через високий
рівень захворюваності та смертності [Возианова Ж.И., 2001; Андрейчин
М.А., Ивахив О.Л., 1998; Воротынцева Н.В., Мазанкова Л.Н., 2001; Нисевич
Н.И., Гаспарян М.О., 2001; Maeda Y. et al., 2001; Schutze G. et al.,
2001]. У структурі дитячої смертності їх частка перевищує 26-33 %
[Сердюк А.М., 1996]. Особливо сприйнятливими до ГКІ є діти першого року
життя. Летальність серед цього контингенту перевищує в 3,2 рази
летальність у дітей старшого віку [Чернишова Л.І. зі співавт., 2000;
Воротынцева Н.В., Мазанкова Л.Н., 2001; Крамарєв С.А., 2001; Мостюк
А.I., 2001; Незгода І.І., 2002]. Протягом останніх десятиріч збільшилася
кількість ГКІ, спричинених умовно-патогенною мікрофлорою (УПМ), зокрема
клебсієлою, які у осіб з ускладненим преморбідним фоном, а також на тлі
імунодефіциту мають тяжкий перебіг та можуть генералізувати
[Красноголовец В.Н., Киселева Б.С., 1996; Волянский Ю.Л. с соавт., 2000;
Люлько О.В. зі співавт., 2000; Козько В.Н., Краснов М.И., 2001; Lee K.H.
et al., 1994; Sabota J.M. et al., 1998].

На перебіг інфекційного процесу впливає ряд чинників: етіологія,
обтяжений преморбідний фон, супутня патологія [Возианова Ж.И., 2000;
Воротынцева Н.В., Мазанкова Л.Н., 2001; Андрейчин М.А. та співавт.,
2002; Незгода І.І., 2002]. Але останнім часом важкість стану обумовлена
також розвитком мікроекологічного дисбалансу макроорганізму, що
призводить до порушення колонізаційної резистентності, яка є біологічним
бар’єром і фактором неспецифічного захисту макроорганізму [Барановский
А.Ю., Кондрашина Э.А., 2001; Віхрєва О.А., 2001; Шостакович-Корецька
Л.Р., Кривуша О.Л., 2002; Лобзин Ю.В. c соавт., 2003; Bardhan Р.К. et.
al., 1998; Alvarez-Olmos M.I., Oberhelman R.A., 2001]. Проте в
публікаціях останнього десятиріччя не з’ясовані фактори, що обумовлюють
порушення мікроекологічного гомеостазу при ГКІ у дітей раннього віку,
недостатньо висвітлені особливості клінічної маніфестації ГКІ у
залежності від ступеня дисбіозу кишечника (ДК), зовсім відсутні дані про
взаємозв’язок між показниками мікробного пейзажу ротової порожнини та
кишечника у дітей на тлі ГКІ. У зв’язку з цим виникає необхідність у
проведенні подібних досліджень, що дасть можливість комплексно оцінити
екосистему макроорганізму у хворих на ГКІ, виявити характерні зміни
якісного та кількісного складу мікроорганізмів і встановити їх вплив на
перебіг захворювань.

Враховуючи той факт, що однією з причин ДК є антибіотикотерапія, в
сучасній лікувальній практиці прослідковується тенденція до обмеження
використання антибіотиків і пошуків шляхів їх заміни [Чекман І.С., 2000;
Николаева Л.Г. с соавт., 2002; Козько В.М. та співавт., 2003; Крамарєв
С.О., 2003; Мазанкова Л.Н., Павлова Л.А., 2003; Копча В.С. та співавт.,
2005]. Альтернативою лікування мікроекологічних порушень у кишечнику є
пробіотики [Чернишова Л.І. та співавт., 2000; Андрейчин М.А. та
співавт., 2002; Alvarez-Olmos M.I., Oberhelman R.A., 2001; O’Sullivan
D.J., 2001; Forestier С., 2001]. Але літературні дані засвідчують, що
навіть після багаторазового проведення курсів терапії біопрепаратами у
50% випадків спостерігається продовження виділення патогенних та УПМ. Це
зумовлено вираженими конкурентними взаєминами рецепторів для адгезії між
УПМ та представниками нормальної мікрофлори при стійких вогнищах ендо- і
екзогенної інфекції [Воробьев А.А. с соавт., 1999; Николаева Л.Г., 1999;
Козько В.Н., 2001; Бондаренко В.М. с соавт., 2002; Roberfroid M.B.,
2000], а також зростаючою антибіотикорезистентністю ентеробактерій
[Возіанова Ж.І., Печінка А.М., 2001; Лобзин Ю.В. c соавт., 2003;
Humphrey T., 2001; Izumiya Н. аt al., 2001; Otkun М. аt al. 2001]. Ці
особливості ускладнюють лікувальну тактику і ініціюють пошук нових
антимікробних препаратів, які могли б покращити надійність лікування та
забезпечити повне одужання хворих.

Важливим напрямком наукових досліджень є виявлення антимікробної
активності у препаратів рослинного походження. У цьому відношенні
привертає увагу фітопрепарат “Альтан” “Altanum” Борщагівського ХФЗ —
очищений екстракт з суплідь вільхи клейкої Alnus glutinosa та вільхи
сірої Alnus incana родини березових – Betulaceae, що володіє вираженою
противиразковою, репаративною, протизапальною, антиоксидантною,
гепатопротекторною, кардіопротекторною та антимікробною дією [Яковлєва
Л.В. зі співавт., 2003]. Переважаючими компонентами препарату є
поліфенольні речовини, що відносяться до групи гідролізованих дубильних
речовин – похідних еллагової кислоти (альніатаніни). Препарат пройшов
доклінічні випробування та дозволений Фармкомітетом України (Наказ МОЗ
України №279 від 26.11.99р. Реєстраційне посвідчення № Р.11.99/01159)
для застосування у медичній практиці без вікових протипоказань та
обмежень [Сербин А.Г. с соавт., 1998]. Вищенаведені міркування визначили
вибір теми дисертації, її мету, завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом наукової праці кафедри дитячих інфекційних хвороб
Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова
„Вивчення мікробіоценозу травного тракту при сальмонельозній інфекції з
метою діагностики, удосконалення лікувальної тактики та профілактики
ускладнень”, номер державної реєстрації №0103U007607.

Мета дослідження: на основі вивчення факторів ризику сальмонельозної та
клебсієльозної інфекції, особливостей клінічної маніфестації на тлі
порушень мікрофлори біотопів підвищити ефективність лікування цих
захворювань у дітей.

Задачі дослідження:

Виділити основні фактори ризику, що впливають на розвиток та ступінь
вираженості дисбіотичних порушень кишечника у дітей, хворих на ГКІ,
спричинені найбільш поширеним патогенним (Salmonella) та
умовно-патогенним збудником (Klebsiella).

Вивчити особливості клінічної маніфестації ГКІ у дітей у залежності від
етіологічного чинника та ступеня вираженості дисбіотичних порушень у
ротовій порожнині та кишечнику.

Дослідити кількісний та якісний склад мікрофлори ротової порожнини та
кишечника у дітей з сальмонельозом та клебсієльозом.

Визначити критерії тяжкості дисбіотичних порушень у хворих на ГКІ на
основі проведення мікробіологічних досліджень.

З’ясувати антимікробну активність субстанції “Альтан” щодо збудників ГКІ
на основі проведення мікробіологічних та експериментальних досліджень
для обґрунтування доцільності використання препарату “Альтан” у
комплексній терапії ГКІ у дітей.

Об’єкт дослідження: сальмонельозна та клебсієльозна кишкова інфекція у
дітей на тлі порушення екосистеми макроорганізму.

Предмет дослідження: фактори ризику, клініка, бактеріологічні
дослідження (мікропейзаж ротової порожнини та кишечника, чутливість
патогенних та УПМ до антибактеріальних препаратів), лікування ГКІ у
дітей, фітопрепарат „Альтан”.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше в Україні на підставі
вивчення факторів ризику, особливостей клінічної маніфестації найбільш
поширених ГКІ на тлі дисбіотичних порушень мікрофлори біотопів та
проведених експериментальних досліджень вирішена одна з актуальних
проблем дитячої інфектології, а саме: прогноз та попередження розвитку
декомпенсованих порушень мікрофлори ротової порожнини та кишечника, а
також покращення лікувальної тактики сальмонельозу і ГКІ, спричинених
УПМ у дітей, зокрема:

1. Вперше встановлено ряд факторів, що визначають ступінь вираженості
дисбіотичних порушень кишечника у дітей із сальмонельозом та
клебсієльозом.

2. Вперше з’ясовані особливості клінічної маніфестації ГКІ, спричинених
найбільш поширеним патогенним (Salmonella) та умовно-патогенним
збудником (Klebsiella), на тлі дисбіотичних порушень мікрофлори
біотопів, а також доведено детермінованість цих змін від ступеня
вираженості дисбіозу.

3. Встановлено взаємозв’язок показників кількісного та якісного
співвідношення мікропейзажу ротової порожнини та кишечника і можливість
їх використання для діагностики ступеня тяжкості дисбіотичних порушень
макроорганізму.

4. Вперше одним із критеріїв тяжкості порушень біоценозу кишечника у
дітей із ГКІ встановлена наявність E. coli в ротовій порожнині.

5. На основі проведених мікробіологічних досліджень доведено, що
субстанція „Альтан” володіє широким антимікробним спектром щодо
клінічних штамів патогенних (Sh. flexneri, Sh. sonnei, S. typhimurium),
УПМ (K. pneumoniae, K. oxytoca, P. vulgaris, P. mirabilis, Ps.
aeruginosa, C. freundii, E. aerogenes, E. cloacae, S. aureus) та
фунгіцидною активністю до C. albicans; поряд з цим вона проявляє
антидисбіотичну дію за рахунок низької активності до L. acidophilus та
E. coli, що є представниками нормальної мікрофлори кишечника.

6. На основі проведених експериментальних досліджень in vivo встановлені
дози препарату „Альтан”, що володіють бактеріостатичною та бактерицидною
активністю по відношенню до клінічних штамів S. typhimurium та K.
pneumoniae.

7. Вперше запропоновано та застосовано в якості етіотропної терапії
вітчизняний фітопрепарат “Альтан” при лікуванні дітей з ГКІ,
спричиненими як патогенними (сальмонела), так і УПМ, а також розроблено
ефективні лікувальні дози цього препарату (Патент України за №3317 від
15.11.2004 року).

Практичне значення одержаних результатів. Виявлені фактори ризику
розвитку мікроекологічних порушень кишечника у дітей, хворих на ГКІ, що
дозволить практикуючим лікарям своєчасно визначати дітей „групи ризику”
та міркувати про наявність чи відсутність схильності до дисбіозу, більш
об’єктивно і обґрунтовано підходити до призначення хіміопрепаратів та
антибіотиків, особливо широкого спектру дії, та своєчасно призначати
пробіотики (патент за №3643 від 15.12.04).

Виділений критерій тяжкості ДК у дітей з ГКІ на основі виділення E.coli
з ротової порожнини та вивчення мікропейзажу кишечника. Тому замість
дослідження мікропейзажу випорожнень „на дисбактеріоз”, яке є
трудомістким, вартісним і потребує затрат певного часу, запропоновано
проведення бактеріологічного посіву мазку із ротоглотки для
цілеспрямованого визначення наявності E. сoli, як нетипового
представника даного біотопу, для прогнозування розвитку вираженого ДК.

Розширено антимікробний спектр вітчизняного фітопрепарату “Альтан”, а
також доведено його клінічну ефективність у дітей при лікуванні
сальмонельозу та ГКІ, спричинених УПМ. Розроблені показання та схеми
лікування ГКІ у дітей за допомогою шлунковорозчинних таблеток „Альтан”
підтверджені деклараційним патентом України за №3317 від 15.11.2004
року. Це дозволить розширити арсенал застосування фітопрепаратів із
антимікробною дією в клініці дитячих інфекційних хвороб, підвищити
ефективність лікувальної тактики, скоротити період стаціонарного
лікування, а також зменшити кількість бактеріоносіїв, як основних джерел
інфікування.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дослідження
впроваджено в практику лікувально-профілактичних закладів Вінницької
області, а саме: міську дитячу клінічну лікарню м. Вінниці, інфекційні
відділення районних лікарень, кабінети інфекційних захворювань дитячих
поліклінік. Отримані дані використовуються в навчальному процесі
Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова на
кафедрі дитячих інфекційних хвороб.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто здійснено аналітичний
огляд літератури за системою Internet, патентний пошук за темою
дисертації, розроблено карту обстеження хворих на ГКІ. Особисто
проведено бактеріологічне, експериментальне дослідження, а також
клінічна частина роботи з обстеженням та лікуванням хворих. Автором
здійснено обробку результатів дослідження, їх логічний та статистичний
аналіз, написані всі розділи дисертації, спільно з науковим керівником
сформульовані та обґрунтовані висновки і практичні рекомендації.
Здобувачем оформлено дисертацію та автореферат. Всі розділи дисертації
висвітлені у фахових журналах, рекомендованих ВАК України.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації доповідались і
обговорені на науково-практичній конференції „Медикаментозна і
немедикаментозна профілактика та відновне лікування в клінічній
практиці” (Київ, 2001); науково-практичній конференції “Актуальні
питання інфекційних захворювань у дітей” (Одеса, 2001); ювілейній
конференції дитячих хірургів, присвяченій 70-річчю кафедри хірургічних
хвороб дитячого віку Російського державного медичного університету
„Настоящее и будущее детской хирургии” (Москва, 2001); Першому Конгресі
педіатрів-інфекціоністів Росії (Москва, 2003); ІV Національному конгресі
патофізіологів України з міжнародною участю „Фундаментальні аспекти
сучасної медицини” (Чернівці, 2004); ІV Українській науково-практичній
конференції з міжнародною участю з клінічної фармакології „Актуальні
питання фармакології” (Вінниця, 2004); ІІ Міжнародному
медико-фармацевтичному конгресі „Ліки та життя” (Київ, 2005); І та ІІ
міжвузівській науковій конференції студентів і молодих вчених з
міжнародною участю (Вінниця, 2004 та 2005); 59 міжнародній медичній
конференції студентів та молодих вчених „Актуальні проблеми сучасної
медицини” НМУ ім. О.О. Богомольця (Київ, 2005); VІІІ та ІХ Міжнародному
медичному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 2004 та 2005);
ІV читаннях ім. В.В. Підвисоцького (Одеса, 2005); науково-практичній
конференції і пленумі Асоціації інфекціоністів України „Хіміотерапія та
імунокорекція інфекційних хвороб” (Тернопіль, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 23 наукові роботи, у
фахових виданнях, рекомендованих ВАК України — 11, із них моноавторських
— 3. Отримано два патенти на винаходи.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена державною мовою на 268
сторінках тексту. Складається з вступу, огляду літератури, розділу
„Матеріали та методи”, трьох розділів власних досліджень, обговорення
отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку
використаних джерел, з них 247 викладені кирилицею, 57 – латиницею, та
додатків. Роботу ілюстровано 33 таблицями та 27 рисунками. Список
використаних джерел та ілюстративний матеріал викладено на 70 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали та методи дослідження. Нами було обстежено 193 дитини, хворих
на ГКІ, віком від 1 місяця до 5 років, які перебували на стаціонарному
лікуванні в реанімаційному та діагностичному відділеннях міської дитячої
клінічної лікарні м. Вінниці з жовтня 2000р. по січень 2005р. При
поступленні до стаціонару і в процесі лікування усім дітям проводили
трикратне дослідження мікропейзажу ротової порожнини та мікрофлори
товстого кишечника „на дисбактеріоз”. Вивчення стану мікробіоценозу
кишечника проводили відповідно до методичної рекомендації В.А.
Знаменського та співавт. (1986). Кількість колоній визначали в lg КУО/г.
Ступінь тяжкості ДК встановлювали згідно до класифікації І.Б. Куваєвої
та К.С. Ладодо (1991).

Бактеріологічне і вірусологічне дослідження випорожнень і мікрофлори
ротової порожнини та ідентифікацію виділених мікроорганізмів проводили
загальноприйнятим класичним методом згідно “Методических указаний по
микробиологической диагностике заболеваний, вызванных энтеробактериями”,
затверджених МОЗ СРСР від 17.10.84р. та за наказом №535 Мінздрава СРСР
від 22.04.85р. Ступінь вираженості дисбіозу ротової порожнини (ДРП)
оцінювали за класифікацією В.В. Хазанової та співавт. (1996).

Чутливість до антибіотиків визначали у відповідності з наказом №250 МОЗ
СРСР від 13.03.73р. методом стандартних індикаторних дисків. Вивчена і
проаналізована антибіотикочутливість 50 штамів сальмонел, 67 штамів
клебсієл, 49 штамів ентеробактеру, 32 штамів протею, виділених від
хворих на ГКІ за 2000-2004 роки, до 15 антибактеріальних препаратів
(ампіцилін, оксацилін, гентаміцин, іміпенем, цефазолін, цефотаксим,
цефтріаксон, цефтазидим, цефуроксим, цефіпім, норфлоксацин,
ципрофлоксацин, перфлоксацин, рифампіцин, левоміцетин) та рослинного
антимікробного препарату „Альтан”.

Для вивчення антимікробної дії субстанції „Альтан” використовували метод
розведень у поживчому агарі та метод „колодязів”. На першому етапі
методом серійних розведень визначали мінімальну інгібуючу концентрацію
альтану [В.С. Дмитриева, С.М. Семенов, 1965]. В другій серії
експерименту методом дифузії в агар вивчали зону затримки росту
мікроорганізмів під дією різних концентрацій субстанції: 0,025; 0,05;
0,1; 0,2; 0,25; 0,5; 1,0; 2,0; 2,5; 5,0; 10,0 та 20,0 мг/мл [Даценко
Б.М. с соавт., 1989].

В якості тест-штамів використали 34 клінічні штами патогенних
(S.typhimurium, Sh.flexneri, Sh.sonne), 134 штами УПМ (S.aureus,
E.aerogenes, E.cloacae, C.freundii, Ps.aeruginosa, P.vulgaris,
P.mirabilis, K.oxytoca, K.pneumoniae), 11 штамів С.albicans, а також 38
штамів — представників нормальної мікрофлори кишечника (L.acidophilus,
E.coli). В процесі виконання роботи здійснено понад 759 бактеріологічних
висівів. Досліди повторювали тричі стосовно кожного штаму
мікроорганізмів. Про рівень антибактеріального ефекту судили за
діаметром зони затримки росту мікроорганізму: < 14-15 мм – стійкий штам; 15-18 мм – помірночутливий штам; > 18 мм — чутливий штам [Яковлєва Л.В.,
Карбушева І.В., 1998].

Антимікробну активність альтану in vivo вивчали на моделі
гастроінтестинальної форми сальмонельозу та клебсієльозу у 120 білих
неімбредних щурів-сисунів, з початковою масою тіла 15-20 г по 60 особин
у кожній із досліджуваних груп. Гастроінтестинальну форму сальмонельозу
викликали шляхом інтрагастрального введення LD50 24-годинної культури
клінічного штаму S.typhimurium (1?1010 мікробних тіл в 1 мл в кількості
0,25 мл зависі культури на тварину). Клебсієльоз викликали
інтрагастральним введенням LD50 (0,2 мл зависі культури, що містить
1?1015 мікробних тіл в 1,0 мл) клінічного штаму К.pneumoniae. Для
блокування макрофагальної системи до суспензії вводився 0,25% розчин
агару. Альтан вводили інтрагастрально у вигляді водної суспензії, один
раз на добу, з розрахунку 1,0; 2,5; 5,0; 10,0; та 20,0 мг/кг маси тіла
[Рыболовлев Ю.Р., Рыболовлев Р.С., 1979]. Кількість тварин у кожній
підгрупі склала 8 особин. Лікування тварин основної групи починали через
2 години після інфікування. Курс лікування складав 14 днів.
Спостереження за тваринами, що вижили, проводили протягом 30 днів. Щурів
виводили з експерименту шляхом гільйотинування. Щурам групи порівняння
через 2 години після інфікування вищевказаними збудниками (S.
typhimurium, К. pneumoniae) вводили фізіологічний розчин у кількості 0,5
мл на добу. Кількість тварин склала 20 особин у кожній з груп
порівняння. Після інфікування щурів на 1, 3, 7, 12 та 19 добу проводили
дослідження мікробного пейзажу випорожнень [Знаменский В.А. с соавт.,
1986]. Контрольну групу склали 20 щурів-сисунів, які за віком та вагою
не відрізнялись від тварин основної групи та групи порівняння.

Статистична обробка результатів досліджень виконувалась на персональному
комп’ютері Pentium (r) II Processor Intel MMX ™ в рамках
статистичного пакету програми “Statistica 5,0”, “Microsoft Excel” та
“Paradox for Windows 5.0”. Статистична обробка одержаних даних
проводилась загальноприйнятими методами варіаційної статистики [Лапач
С.Н. с соавт., 2000].

Результати власних досліджень та їх обговорення

У 50 обстежених (25,9%) діагностувалась гастроінтестинальна форма
сальмонельозу, у 67 хворих (34,7%) – клебсієльоз, у 38 (19,7%) – ГКІ
ентеробактерної етіології, у 25 (13,0%) – протейної, у 7 (3,6%) –
цитробактерної, у 4 дітей (2,1%) — спричинені стафілококом та у 2 (1,0%)
– синегнійною паличкою. Із загальної кількості обстежених діти грудного
віку склали 58,0%. Діти першого року при сальмонельозі склали 64,0%, при
ГКІ, спричинених УПМ – 55,9%.

У процесі наукового дослідження було встановлено, що у дітей на тлі ГКІ
у 100% випадків розвиваються порушення біоценозу ротової порожнини та
кишечника. Спостерігали чітку залежність ступеня вираженості порушень
мікрофлори біотопів від віку дитини. Так найбільш вразливими до розвитку
дисбіотичних порушень є діти 1 року життя, у яких ДК проявлявся у
вигляді ІІІ (60,9%) та ІV (100%) ступенів при сальмонельозній інфекції
та ІІІ ступеня (79,2%) — при клебсієльозі. Слід відмітити, що у дітей
грудного віку у 82,1% випадків мав місце декомпенсований дисбіоз ротової
порожнини (ДРП).

Проведене дослідження дало змогу виділити основні чинники, що зумовлюють
більш швидкий і важчий розвиток мікроекологічних розладів кишечника у
дітей на тлі ГКІ. Так у дітей із сальмонельозом ДК ІІІ та ІV ступенів
вірогідно частіше розвивався у дітей на тлі обтяженого акушерського
анамнезу матері (ОАА), зокрема гестозу вагітних (74,0% та 87,5%
відповідно) (Р<0,01), загрози переривання (87,0% та 75,0%) (Р<0,01) та особливо прийому антибактеріальних препаратів під час вагітності чи лактації (39,2% та 100%) (Р>0,05). Розвитку ДК ІІІ та ІV ступенів також
сприяє патологія періоду новонародженості (ППН), а саме: асфіксія
новонародженого (21,7% та 50,0% відповідно) (Р>0,05), пізнє прикладання
немовляти до грудей (69,9% та 75,0%) (Р<0,01) та застосування ранньої антибактеріальної терапії (17,4% та 37,5%) (Р>0,05). Слід відмітити, що
ДК ІV ступеня частіше розвивався у дітей, які в період новонародженості
перенесли ентероколіт (62,5%), омфаліт (50,0%), рідше — жовтяницю та
стафілококову інфекцію (25,0%). Обтяжений преморбідний фон (ОПФ), у
вигляді анемії (95,7% та 100%) (Р<0,01), гіпотрофії (21,7% та 75,0%) (Р>0,05), алергії (43,5% та 50,0%) (Р<0,01) та скарг на дисбіотичні порушення у кишечнику до початку основного захворювання (52,2% та 100%) (Р<0,01), істотно вплинули на розвиток ДК ІІІ та ІV ступенів відповідно. У хворих із ІІ ступенем ДК вищевказані фактори ризику зустрічались вірогідно рідше. Певну роль у формуванні ДК ІV ступеня відіграли перенесені дітьми в минулому захворювання із застосуванням антибактеріальної терапії, а саме ГКІ. Так у дітей із дисбіозом ІV ступеня таких хворих було 50,0%, проти 4,4% у хворих із ДК ІІІ ступеня (Р<0,05). Тоді як у дітей із ІІ ступенем цей показник не зустрічався. Аналогічна закономірність прослідковується і у хворих на клебсієльоз. ДК ІІІ ступеня вірогідно частіше розвивався у дітей на фоні ОАА, зокрема гестозу (37,9%) та загрози переривання (48,3%) ІІ половини вагітності, гіпоксії плода (96,6%), анемії вагітних (82,8%) та застосування антибактеріальних препаратів під час вагітності чи лактації (55,2%). Розвитку виражених мікроекологічних порушень кишечника сприяла ППН, а саме: пізнє прикладання немовляти до грудей (44,8%) та пізнє виписування з пологового будинку (75,9%), внутрішньоутробна гіпотрофія ІІ ступеня (13,8%), стафілококова інфекція (24,1%), ентероколіт в періоді новонародженості (69,0%) та, особливо, рання антибактеріальна терапія (51,7%). ОПФ, як-то: анемія ІІ (65,5%) та ІІІ ступенів (17,2%), гіпотрофія (65,5%), алергія (51,7%), недоношеність (48,3%), рахіт (44,8%), раннє штучне вигодовування (62,1%), а також скарги на ДК в анамнезі (93,1%) істотно вплинули на розвиток мікроекологічних порушень кишечника ІІІ ступеня. Певну роль відіграли і перенесенні захворювання в минулому із застосуванням антибактеріальної терапії, а саме: ГРВІ (75,9%), стафілококова інфекція (31,0%) та ГКІ (27,6%). Вирішальне значення у формуванні вираженого ДК у дітей на тлі ГКІ має штучне вигодовування. Так у дітей, які знаходились на штучному вигодовуванні, ДК ІІІ (23,8%) та IV ступенів (10,4%) розвивався вдвічі частіше, ніж у хворих, що перебували на змішаному вигодовуванні – 14,5% та 0,5% відповідно. Слід зазначити, що у дітей, які вигодовувались грудним молоком, ДК ІІІ ступеня було діагностовано лише у 1,6% випадків, а дисбіоз ІV ступеня не розвивався. Також спостерігали чітку закономірність вираженості ДРП в залежності від характеру вигодовування: у дітей, які вигодовувались штучно, розвивався виключно декомпенсований дисбіоз. Аналізуючи клінічний перебіг гастроінтестинальної форми сальмонельозу, слід відмітити, що в залежності від ступеня вираженості ДК клінічна картина мала певні особливості. Так у дітей із ДК ІІІ та ІV ступенів захворювання частіше мало гострий початок, у 60,9% і 87,5% відповідно проти 57,9% із дисбіозом ІІ ступеня (Р<0,01). Тяжкий перебіг захворювання частіше спостерігався у дітей на тлі ІІІ (60,9%) та ІV (75,0%) ступенів мікроекологічних порушень порівняно із ІІ ступенем (10,5%) (Р<0,01). Вірогідно частіше мало місце багатократне блювання у дітей із ДК ІІІ та ІV ступенів (55,2% і 100% відповідно) (Р<0,01) проти 21,0% при ІІ ступені. Ліквідація патологічних домішок у випорожненнях у 84,2% хворих із ДК ІІ ступеня наставала до 14 доби, тоді як при ІІІ ступені цей показник склав 52,5% (Р<0,05) та понад 15 днів – у 47,8% хворих (Р<0,01). Слід відмітити, що у 100% пацієнтів із дисбіозом ІV ступеня патологічні домішки у випорожненнях зберігалися більше 15 днів проти 15,8% дітей із І ступенем (Р<0,01). Ознаки гемоколіту вірогідно частіше розвивались у дітей на тлі дисбіозу ІІІ (91,4%) (Р<0,01) та ІV ступенів (87,5%) (Р>0,05) у порівнянні з хворими із ІІ ступенем ДК
(47,3%). Гепатомегалія частіше реєструвалася у дітей з ІІІ (91,4%) та ІV
(100%) ступенями дисбіозу (Р<0,01) проти 78,9% у хворих із ІІ ступенем. Тривалість захворювання у 100% дітей із ДК ІV ступеня складала понад 15 діб, тоді як при ІІІ ступені цей показник складав 17,4% , а у пацієнтів із ІІ ступенем – лише 5,3% (Р<0,01). Клінічна картина клебсієльозу на тлі мікроекологічних порушень кишечника істотно залежить від ступеня їх вираженості: із зростанням вираженості ДК наростала тяжкість перебігу захворювання. Так клебсієльоз тяжкого ступеня частіше реєструвався у дітей із ІІІ ступенем ДК (27,6%) проти 4,0% із ІІ ступенем (Р<0,01), тоді як у всіх дітей із дисбіозом І ступеня захворювання мало середньотяжкий перебіг. Гарячка спостерігалась протягом 5-7 днів у 58,6% дітей із ДК ІІІ ступеня, у 48,0% хворих із дисбіозом ІІ ступеня, проти 15,4% хворих із І ступенем (Р<0,01). Слід відмітити, що у більшості дітей із ДК ІІІ (75,9%) та ІІ (60,0%) ступенів відмічалось багатократне блювання, тоді як при І ступені цей показник складав 30,8% (Р<0,01). Ліквідація патологічних домішок найдовше (понад 15 діб) відбувалася у 62,1% дітей із ІІІ ступенем ДК, при І ступені у 84,6% - до 7 доби, при ІІ ступені у 32,0% - до 7 доби, у 56,0% - до 14 доби від початку захворювання, і лише у 12,0% - пізніше 15 доби (Р<0,01). Ознаки гемоколіту спостерігались лише у хворих із ІІ (28,0%) та ІІІ (37,9%) ступенями ДК (Р<0,01). При дисбіозі ІІІ ступеня у 72,4% симптоми захворювання реєструвались більше 15 днів, тоді як у 77,0% дітей з І та у 84,0% із ІІ ступенями ДК вони не перевищували 14 днів (Р<0,01). При дослідженні мікроекології ротової порожнини у всіх хворих на сальмонельоз у початковий період були виявлені порушення, що стосувалися зниження (52,0%) або відсутності (48,0%) представників нормальної мікрофлори, а саме: S. salivarius. Зростала патологічна контамінація нетиповими для даного біотопу мікроорганізмами: у 36,0% була виділена гемолізуюча E. coli, у 38,0% - лактозонегативна. У 62,0% хворих було зареєстровано розростання C. albicans, у 22,0% - S. aureus проти 3,3% та 13,3% дітей контрольної групи (Р<0,05) (табл.1). ДРП у 4,0% дітей оцінювався як компенсований, у 34,0% - субкомпенсований і у 62,0% - як декомпенсований. У період розпалу захворювання у всіх обстежених спостерігалось найбільш виражене пригнічення мікроекології ротової порожнини. При цьому S. salivarius типувався лише у 24,0% хворих на тлі різкого пригнічення росту. Асоційована мікрофлора ротової порожнини була представлена у 100% C. albicans та E. coli. Достовірно частіше виділялись патогенні стафіло-, стрептококи та ентеробактерії (див.табл.1). Слід відмітити, що у 100% обстежених розвивався декомпенсований ДРП. У період реконвалесценції продовжували реєструвати значні мікроекологічні порушення. Вони стосувались асоціації C. albicans (4,75±0,66) lg КУО/г та E. coli (6,14±0,42) lg КУО/г. Вказані зміни супроводжувались зростанням питомої ваги представників УПМ (див.табл.1). У 86,0% утримувався декомпенсований ДРП. Таблиця 1 Видовий та кількісний склад мікрофлори ротової порожнини здорових дітей та хворих на сальмонельоз у залежності від періоду захворювання Мікроорганізми Здорові діти n=30 Основна група, період захворювання, n=50 Початковий (1-4доба) Розпалу (5-14доба) Реконвалесценції (15-30доба) част. (%) Кількість колоній,lg КУО/мл част. (%) Кількість колоній, lgКУО/мл част. (%) Кількість колоній, lgКУО/мл част. (%) Кількість колоній, lgКУО/мл S. salivarius 100 5,38±0,17 52,0 3,16±0,221,4 24,0 1,88±0,621,4 50,0 4,19±0,391,2,3 S. haemoliticus 0 0 4,0 2,75±0,553 10,0 4,55±0,322,4 6,0 2,11±0,543 S. faecalis 3,3 2,0 18,0 3,56±0,84 32,0 4,63±0,251,4 38,0 3,82±0,141,3 S. pyogenes 0 0 2,0 2,0 12,0 2,34±0,56 4,0 2,51±0,52 S. viridans 0 0 42,0 3,15±0,333 50,0 5,62±0,272,4 20,0 3,94±0,393 S. aureus 13,3 2,24±0,28 22,0 3,75±0,251 64,0 4,68±0,381,4 34,0 3,36±0,171,3 S. epidermidis 10,0 2,79±0,39 28,0 4,17±0,421,3 56,0 5,31±0,271,2,4 32,0 3,69±0,111,3 E. coli 0 0 74,0 5,12±0,313 100 7,27±0,192,4 92,0 6,14±0,423 E. coli (lac-) 0 0 38,0 4,15±0,453 48,0 5,51±0,252,4 36,0 4,45±0,263 E. coli (hly) 0 0 36,0 4,75±0,553 52,0 6,55±0,352 56,0 5,54±0,56 C. albicans 3,3 2,0 62,0 3,50±0,561,3 100 6,15±0,861,2 86,0 4,75±0,661 Плісняві гриби 0 0 - - 14,0 3,86±0,37 6,0 3,09±0,48 Neiseria spp. 33,3 3,69±0,16 30,0 3,11±0,42 12,0 2,14±0,281 28,0 2,26±0,361 E. cloacae 3,3 2,0 8,0 3,16±0,22 12,0 3,45±0,47 20,0 3,12±0,27 E. aerogenes 0 0 6,0 2,39±0,91 10,0 3,18±0,34 12,0 2,87±0,62 K. pneumoniae 6,7 1,50±0,52 12,0 2,28±0,53 36,0 3,45±0,641 30,0 3,17±0,311 Ps. аeruginosa 0 0 2,0 2,03 24,0 5,12±0,262,4 4,0 3,45±0,553 C. freundii 0 0 22,0 3,91±0,484 46,0 4,18±0,314 34,0 2,71±0,242,3 Enterococcus spp. 16,7 3,14±0,62 48,0 5,31±0,161,3,4 66,0 6,28±0,361,2,4 48,0 4,16±0,332,3 Кореляція І-ІІ r=0,57; І-ІІІ r=0,57; ІІ-ІІ r=0,78 Примітка: E. coli (lac-) – лактозонегативна, E. coli (hly) – гемолізуюча кишкова паличка; 1- Р<0,05, порівняно з контрольною групою; 2 - Р<0,05, порівняно з показниками початкового періоду; 3 - Р<0,05, порівняно з показниками періоду розпалу; 4 - Р<0,05, порівняно з показниками періоду реконвалесценції. У хворих на сальмонельоз при проведенні мікробіологічних досліджень випорожнень вже на початку захворювання мав місце ДК з достовірним зниженням кількості біфідо- та лактобактерій. На тлі зменшення E. coli спостерігали зростання атипових ешерихій. Було виявлене достовірне зростання кількості УПМ, а саме: S.aureus, С.albicans (табл.2). Розбалансованість екосистеми кишечника знайшла своє відображення у появі мікробних асоціацій у 54,0%. ДК І ступеня діагностовано у 38,0% дітей, ІІ ступеня - у 44,0%, ІІІ – у 18,0%. У період розпалу у більшості хворих спостерігали виражене пригнічення біфідо- та лактобактерій. Відбувалось зниження E. coli до 104 КУО/г та наростання її атипових форм. У даний період реєстрували максимальне розростання УПМ: Proteus spp., Enterobacter spp., Klebsiella spp., C. freundii. Поєднане виділення S. aureus в асоціації з C. albicans спостерігали у 34,0% хворих (див.табл.2). У 46,0% хворих мав місце ДК ІІІ ступеня, у 38,0% - ІІ ступеня та у 16,0% - ІV ступеня. У період реконвалесценції утримувалось пригнічення біфідо- та лактобактерій. Проте на відміну від анаеробів зростала кількість E. coli. У багатьох хворих продовжувала висіватись УПМ (див.табл.2). Відбулось покращення мікрофлори кишечника: ДК І ступеня було діагностовано у 10,0% дітей, ІІ – у 40,0%, ІІІ – у 44,0% та лише у 6,0% дітей - дисбіоз ІV ступеня. Таблиця 2 Склад мікрофлори кишечника здорових дітей та хворих на сальмонельоз у залежності від періоду захворювання f r ? ? | c I u ? 6 f h h j l n p r ? ? z | c i ? ¦ ? ? //////iaUaaaaIUIAAAaaa & ??????$?? ??????????? ????? ????? ????? ????? ?????????????? ????? ????? ????l???? ?????? ?? & 0 N T b d ? ? 1/4 AE E U Ue u ue < b b d ? ? ? E e ue - % & , - A B T ` a l o t u ~ “ ™ ? ¤ O Oe ae & 4 A A B T c c u ‡ ™ ™ ? ¤ ¦ ¦ ¶ AE O O Oe ae e e o Плісняві гриби 0 0 0 3,18±0,31(14,0) Примітка: E. coli (lac+) – кишкова паличка з нормальною ферментативною активністю, E. coli (lac±) – слабоферментуюча, E. coli (lac-) – лактозонегативна, E. coli (hly) – гемолізуюча кишкова паличка; 1- Р<0,05, порівняно з контрольною групою; 2 - Р<0,05, порівняно з показниками початкового періоду; 3 - Р<0,05, порівняно з показниками періоду розпалу; 4 - Р<0,05, порівняно з показниками періоду реконвалесценції. При клебсієльозі мікроекологічні порушення ротової порожнини в початковий період у 95,5% випадків проявлялись вірогідним зниженням Str. salivarius (4,12±0,31) lg КУО/г (Р<0,01) у порівнянні з показниками у здорових осіб. Зростала контамінація S. aureus, S. viridans, S. epidermalis. У 14,9% обстежених висівався нетиповий представник для даного біотопу, а саме: E.coli (табл.3). ДРП у 74,6% дітей оцінювався як компенсований, у 19,4% - субкомпенсований і лише у 6,0% осіб - як декомпенсований. У період розпалу захворювання спостерігалось виражене пригнічення мікроекології рота. При цьому Str. salivarius типовано лише у 50,7% хворих. Асоційована флора була представлена грибами роду C. albicans, S. aureus, Str. haemoliticus, S. pyogenes, S. viridans і групою кишкових бактерій (див.табл.3). У 35,8% осіб діагностувався субкомпенсований та у 49,3% – декомпенсований ДРП. Компенсовані порушення мали місце лише у 14,9% хворих. У період реконвалесценції представники нормальної мікрофлори відновлювались у 82,1% хворих. У більшості обстежених осіб типувались S. viridans, S. aureus, дріжджоподібні і плісняві гриби (див.табл.3). У 65,9% переважав субкомпенсований дисбіоз. Приблизно з однаковою частотою зустрічався як компенсований (16,5%), так і декомпенсований (17,6%) ДРП. Таблиця 3 Видовий та кількісний склад мікробіоценозу порожнини рота здорових дітей та хворих на клебсієльоз у залежності від періоду захворювання Мікроорганізми Здорові діти n=30 Основна група, період захворювання, n=67 Початковий (1-4доба) Розпалу (5-14доба) Реконвалесценції (15-30доба) част. (%) Кількість колоній,lg КУО/мл част. (%) Кількість колоній, lgКУО/мл част. (%) Кількість колоній, lgКУО/мл част. (%) Кількість колоній, lgКУО/мл Str. salivarius 100 5,38±0,17 95,5 4,12±0,311,3 50,7 2,76±0,161,2,4 82,1 4,56±0,223 Str. haemoliticus 0 0 0 0 13,4 3,27±0,314 4,5 1,62±0,423 Str. faecalis 3,3 2,0 10,4 2,48±0,38 25,4 3,17±0,261 14,9 2,67±0,29 Str. pyogenes 0 0 0 0 7,5 2,21±0,32 1,5 2,0 Str. viridans гр. А 0 0 25,4 2,74±0,193 59,7 4,83±0,192,4 56,7 3,18±0,243 S. aureus 13,3 2,24±0,28 13,4 3,19±0,261,3 35,8 4,16±0,291,2,4 41,8 3,08±0,273 S. epidermalis 10 2,79±0,39 37,3 3,18±0,423 53,7 4,23±0,171,2 40,3 3,66±0,19 E. coli 0 0 14,9 2,54±0,393,4 32,8 3,96±0,182 38,8 3,89±0,282 E. coli (lac-) 0 0 7,5 2,69±0,383,4 22,4 4,17±0,422 23,9 4,21±0,342 E. coli (hly) 0 0 7,5 2,38±0,413,4 10,4 3,65±0,232 14,9 3,47±0,28 C. albicans 3,3 2,0 6 3,11±0,263 49,3 4,18±0,291,2 17,9 3,79±0,32 Плісняві гриби 0 0 0 0 6,0 2,17±0,44 3,0 2,25±0,45 Neiseria spp. 33,3 3,69±0,16 26,9 3,14±0,243 19,4 2,26±0,211,2,4 29,9 3,24±0,193 E. cloacae 3,3 2,0 0 0 6,0 3,17±0,26 1,5 2,0 E. aerogenes 0 0 1,5 2,0 7,5 3,23±0,35 3,0 2,41±0,85 K. pneumoniae 6,7 1,50±0,52 1,5 2,0 19,4 2,34±0,22 9,0 2,16±0,32 Ps. аeruginosa 0 0 0 0 7,5 2,24±0,33 3,0 2,52±0,51 C. freundii 0 0 0 0 4,5 2,17±0,47 1,5 2,0 Enterococcus spp. 16,7 3,14±0,62 22,4 4,08±0,313 43,3 5,29±0,191,2,4 32,8 3,45±0,383 Кореляція І-ІІ r=0,65; І-ІІІ r=0,80; ІІ-ІІ r=0,71 При дослідженні мікрофлори випорожнень у дітей із клебсієльозом у початковому періоді реєстрували помірне зниження лакто- та біфідобактерій, наростання атипових ешерихій на тлі нормальної кількості E.coli (табл.4). ДК І ступеня діагностовано у 23,9%, ІІ - у 41,8% та ІІІ ступеня - у 34,3% дітей. У період розпалу в усіх хворих спостерігали зниження біфідо- (6,14±0,26) та особливо лактобактерій (5,86±0,31) lg КУО/г. Також відбувалось зниження E. coli та наростання її атипових форм. Зростала кількість УПМ, а саме: Enterobacter spp., Proteus spp., S. аureus (див.табл.4). У хворих переважав ДК ІІ (37,3%) та ІІІ (43,3%) ступеня, лише 19,4% обстежених мали дисбіоз І ступеня. Слід відмітити, що у дітей, хворих на клебсієльоз, не розвивався ДК ІV ступеня. У період реконвалесценції спостерігалось стихання дисбіотичних розладів, хоча ще залишались зниженими E. coli, біфідо-, рідше лактобактерії. При цьому достатньо високою залишалась кількість атипової E.coli. У 34,3% осіб мало місце розмноження C. albicans (див.табл.4). У хворих переважав ДК І (35,8%) та ІІ (46,3%) ступеня, ІІІ ступінь утримувався лише у 17,9%. Таблиця 4 Склад мікрофлори кишечника здорових дітей та хворих на клебсієльоз у залежності від періоду захворювання Мікроорганізми Кількість мікроорганізмів (M±m), lg КУО/г Групи хворих Здорові діти n=30, (%) Основна група, період захворювання, n=67, (%) початковий розпалу реконвалесценції Bifidobacterium.spp. 8,68±0,34(100) 7,28±0,171,3(100) 6,14±0,261,2,4(100) 7,51±0,441,3(100) Lactobacillus spp. 8,47±0,42(100) 7,62±0,233(100) 5,86±0,311,2,4(100) 7,84±0,323(100) E. coli (lac+) 7,86±0,26(100) 7,24±0,213(100) 5,89±0,341,2(100) 6,63±0,171(100) E. coli (lac±), % 15±3,5 (38,0) 28±2,41,3(19,4) 45±3,61,2,4(20,9) 29±2,81,3(16,4) E. coli (lac-), % 8±2,4 (18,0) 41±2,11,3(20,9) 86±4,51,2,4(28,4) 46±2,71,3(31,3) E. coli (hly), % 0 22±1,83(44,8) 47±3,52,4(10,4) 27±3,43(19,4) Enterococcus spp. 3,64±0,54(100) 4,17±0,193(100) 5,16±0,261,2(100) 4,71±0,34(100) S. aureus 0 4,19±0,273(7,5) 5,12±0,182,4(14,9) 3,44±0,493(4,8) Klebsiella spp. 0 8,43±0,22(100) 8,19±0,164(100) 6,71±0,313(43,3) Enterobacter spp. 0 5,14±0,17(25,4) 5,74±0,274(34,3) 4,37±0,423(11,9) Proteus spp. 0 5,32±0,41(14,9) 5,94±0,294(23,9) 4,12±0,243(16,4) Citrobacter freundii 0 4,24±0,36(11,9) 4,97±0,344(13,4) 3,16±0,373(7,5) Ps. aeruginosa 0 0 4,52±0,52(3,0) 4,0(1,5) Candida spp. 0 3,14±0,21(10,4) 4,13±0,271(53,7) 4,27±0,13(34,3) Плісняві гриби 0 0 4,16±0,62(6,0) 4,0(1,5) При порівнянні мікроекологічних показників ротової порожнини та кишечника у хворих на ГКІ було встановлено взаємозв’язок між показниками даних біотопів. Це стосується передусім виділення із порожнини рота на початку захворювання нетипового представника для даного біотопу, а саме: E. coli в концентрації 104-8 КУО/г у 74,0% хворих на сальмонельоз та 102-5 КУО/г у 14,9% хворих на клебсієльоз. E. coli виділялась також у період розпалу у 100% та 32,8% хворих, у період реконвалесценції у 92,0% та 38,8% осіб відповідно. При цьому простежувалась наступна закономірність: поява E.coli в порожнині рота на початку захворювання у хворих з ДК ІІ ступеня є прогностично несприятливою ознакою, оскільки свідчить про транслокацію у період розпалу захворювання ДК у ІІІ або ІV ступінь. Тобто поява E. coli у ротовій порожнині передує вираженим змінам у кишечнику, тому може слугувати прогностичною ознакою вираженості мікроекологічних розладів кишечника і біотопів макроорганізму в цілому. Нами проведене експериментальне дослідження по вивченню антимікробної активності субстанції „Альтан” до клінічних штамів патогенних та УПМ - збудників ГКІ у дітей, а також вивчена ефективність шлунковорозчинних таблеток „Альтан” при лікуванні щурів-сисунів, хворих на сальмонельоз та клебсієльоз, для обґрунтування вибору ефективної лікувальної дози. Для лікування ГКІ у дітей даний препарат раніше не застосовувався. На основі проведених досліджень in vitro встановлено, що субстанція „Альтан” в концентрації від 5,0 до 20,0 мг/мл володіє вираженою антимікробною дією щодо клінічних штамів патогенних та УПМ, фунгіцидною активністю, а також проявляє низьку активність до L. acidophilus та E. coli. На основі проведеного експериментального дослідження in vivo встановлено, що „Альтан” проявляє бактерицидну дію відносно клінічних штамів S.typhimurium з наступною закономірністю: в дозі 1,0 та 2,5 мг/кг/добу володіє помірною бактерицидною дією, про що свідчить падіж тварин відповідно у 50,0% та 12,5% випадків. Елімінація збудника з кишечника настає відповідно на 19 та 12 добу від початку лікування. В дозі 5,0, 10,0 та 20,0 мг/кг/добу препарат проявляє виражену бактерицидну дію. Доказом цього є 100% виживання піддослідних тварин з санацією випорожнень до 12 доби при застосуванні альтану в дозі 5,0 мг/кг/добу. При застосуванні препарату з розрахунку 10,0 та 20,0 мг/кг/добу - на 7 добу лікування. Встановлено, що „Альтан” у відношенні до клінічного штаму K. pneumoniae в дозі 1,0 та 2,5 мг/кг/добу проявляє бактеріостатичну дію, свідченням цього є падіж піддослідних тварин відповідно у 62,5% і 37,5% випадків, а також повторне висівання збудника із фекалій через 5 днів після відміни препарату. Тоді як в дозі 5,0, 10,0 та 20,0 мг/кг/добу він володіє бактерицидною дією, оскільки усі тварини, які отримували препарат у вищевказаних дозах, вижили, а також санація випорожнень наставала до 12 доби спостереження. Враховуючи вищесказане „Альтан” був призначений 18 хворим із гастроінтестинальною форму сальмонельозу в якості етіотропного засобу у комбінації з антибіотиками, з розрахунку 5 мг/кг тричі на добу протягом 7-10 діб за 30 хвилин до їди. Групу порівняння склали 32 дитини, які отримували традиційну антибактеріальну терапію. Після застосування альтану стан дітей значно покращився: нормалізація температури наставала на 8,6±1,7 день, ознаки інтоксикації зникали на 5,6±2,5 день проти 11,7±2,9 та 6,8±4,9 доби у дітей, які отримували традиційну терапію. Нормалізація частоти випорожнень наставала на 8,8±3,2 день, ліквідація патологічних домішок на 11,4±3,2, а гемоколіту - на 4,1±1,8 добу, тоді як при традиційному лікуванні ці показники склали 12,4±4,6 діб, 25,7±3,5 (Р<0,01) діб та 5,9±2,3 діб відповідно. Повна санація організму від збудника наставала на 11,8±2,6 день від початку лікування альтаном, та лише на 14,6±3,1 добу без його застосування. При застосуванні альтану реєструвався компенсований (55,6%) та субкомпенсований (38,8%) ДРП, декомпенсований утримувався лише у 5,6% випадків. Тоді як при традиційному лікуванні переважав декомпенсований (84,4%) та субкомпенсований (9,4%) ДРП, компенсований діагностовано лише у 6,2% хворих. Після лікування альтаном у 38,9% дітей відбувалась нормалізація мікрофлори кишечника, у 61,1% - вірогідне покращення за рахунок дисбіозу І (27,8%) та ІІ (33,3%) ступеня. Після традиційного лікування наставало достовірне погіршення складу кишечної мікрофлори: у 68,8% випадків реєструвався ДК ІІІ ступеня, у 21,9% - ІІ та у 9,3% - ІV ступеня. Шістдесяти хворим з ГКІ, спричинених УПМ, в якості етіотропного засобу у комбінації з антибіотиками призначали „Альтан”, з розрахунку 5 мг/кг/добу. Групу порівняння склали 67 дітей, які отримували традиційну антибактеріальну терапію. У дітей, які в комплексній терапії отримували „Альтан”, реєстрували швидшу нормалізацію клінічних симптомів захворювання. Так температура нормалізувалась на 4,6±3,1 добу, симптоми інтоксикації були ліквідовані на 4,8±2,5 добу, тоді як при традиційному лікуванні ці показники склали 6,8±2,6 діб та 5,3±3,6 діб відповідно. Нормалізація частоти випорожнень відбувалась на 6,9±2,8 добу, ліквідація патологічних домішок - на 9,9±3,2 день, симптоми гемоколіту зникали на 2,4±1,8 добу, а санація випорожнень від збудника - вже на 7,9±3,7 добу від початку лікування. Тоді як у дітей, які отримували традиційну терапію, нормалізація даних показників відбувалась лише на 9,1±3,7 добу, 13,1±5,8 добу, 3,9±1,9 добу та 11,8±4,6 добу відповідно. Застосування альтану в якості монотерапії 16 хворим із ГКІ, спричиненими УПМ, з розрахунку 5 мг/кг/добу, дало змогу санувати випорожнення від збудника на 9,4±4,4 добу від початку лікування, тоді як у дітей, які отримували традиційну антибактеріальну терапію, цей процес відбувався на 11,8±4,6 добу. Тривалість захворювання в середньому складала 11,4±2,8 днів, що відбувалось на 3,5 доби швидше, ніж при традиційному лікуванні. При лікуванні дітей альтаном у комплексі з традиційною терапією переважав компенсований (56,6%) та субкомпенсований (36,7%) ДРП, декомпенсований - лише у 6,7%. При монотерапії альтаном ці показники складали 43,7%, 37,5% та 18,8% відповідно. Тоді як у хворих, які отримували традиційну терапію, переважав декомпенсований (55,2%) та субкомпенсований (31,4%) ДРП, компенсований діагностовано лише у 13,4%. Після проведеного лікування у дітей, які отримували „Альтан” з традиційною терапією, мікрофлора кишечника нормалізувалась у 76,7% та вірогідно покращувалась у 23,3% дітей за рахунок ДК І ступеня. При монотерапії альтаном відновлення мікрофлори кишечника відбувалось у 62,5% дітей та її покращення у решти (ДК І ступеня – у 12,5%, ІІ – у 25,0%). У дітей, які лікувались традиційно, наступало погіршення з боку мікроекології кишечника, свідченням цього є переважання ДК ІІ (46,3%) та ІІІ ступенів (31,3%), а також збільшення числа асоціантів. ВИСНОВКИ У дисертаційному дослідженні встановлення факторів ризику та особливостей клінічної маніфестації сальмонельозу та клебсієльозу у дітей на тлі дисбіотичних порушень мікрофлори біотопів, які набули особливого поширення як в Україні, так і за її межами, експериментальне вивчення антимікробної активності вітчизняного фітопрепарату „Альтан” і розробка на цій основі адекватного лікування, попередження розвитку мікроекологічних порушень мікрофлори біотопів є подальшим внеском у вирішенні гостро актуальної проблеми гострих кишкових інфекцій у дітей. 1. Виявлені фактори ризику, що зумовлюють більш швидкий і виражений розвиток мікроекологічних розладів кишечника при сальмонельозі та клебсієльозі. До них належать: обтяжений акушерський анамнез, патологія періоду новонародженості, штучне вигодовування, обтяжений преморбідний фон, попереднє лікування антибактеріальними препаратами, ранній вік дитини. 2. Сальмонельоз у дітей викликається мультирезистентним штамом S.typhymurium (100%), перебігає у вигляді мікст-інфекції (82,0%), гастроентероколітичного варіанту (70,0%), середньотяжкого (56,0%) та тяжкого (44,0%) ступеня, переважають діти першого року життя (64,0%). Початковий період характеризується симптомами інтоксикації (100%), психомоторного збудження (68,0%), блюванням (84,0%), діарейним синдромом (94,0%); в період розпалу з проявами фебрильної (46,0%) та гіперпіретичної (30,0%) гарячки з тривалістю понад 7 діб (64,0%), диспептичного (70,0%) та діарейного (100%) синдромів, з проявами гепатомегалії (88,0%) та гемоколіту (74,0%). 3. На сучасному етапі клебсієльоз перебігає у вигляді гастроентероколіту (71,6%), середньотяжкого ступеня (86,6%), переважають діти перших двох років життя (92,5%). Початковий період характеризується симптомами інтоксикації (76,1%), психомоторного збудження (71,6%), діареєю (82,1%); в період розпалу з проявами фебрильної гарячки (49,3%) тривалістю 5-7 діб (46,3%), диспептичного (68,7%) та діарейного (100%) синдромів, гепатомегалії (47,8%) та гемоколіту (26,9%). 4. Клінічна маніфестація сальмонельозу та клебсієльозу чітко залежить від періоду захворювання та ступеня вираженості дисбіотичних порушень мікрофлори біотопів: чим глибші порушення з боку мікрофлори ротової порожнини та кишечника, тим важчий перебіг основного захворювання. Перебіг гострих кишкових інфекцій на тлі дисбіозу кишечника ІІІ та ІV ступенів характеризується збільшенням тривалості періоду реконвалесценції до 30-40 днів, з проявами діарейного і диспептичного синдромів. 5. При сальмонельозі на початку захворювання, в період розпалу та реконвалесценції переважають декомпенсовані форми дисбіозу ротової порожнини, питома вага яких складає 62,0%, 100% та 86,0% відповідно. У кишечнику домінують мікроекологічні порушення ІІІ ступеня, які діагностуються в період розпалу захворювання у 46,0%, реконвалесценції - у 44,0%. При клебсієльозі в період розпалу переважають субкомпенсовані (55,2%) та декомпенсовані (34,5%) форми дисбіозу ротової порожнини, а також мікроекологічні порушення кишечника ІІ (34,5%) та ІІІ (41,4%) ступенів. 6. На підставі виділення із порожнини рота нетипового представника для даного біотопу, а саме: E. coli в концентрації 102-8 КУО/г встановлено взаємозв’язок показників кількісного та якісного співвідношення мікропейзажу ротової порожнини та кишечника, а також виявлена можливість використання даного показника в якості прогностичної ознаки вираженості мікроекологічних розладів біотопів для прогнозу тяжкості перебігу захворювання. 7. Субстанція „Альтан” у концентрації від 5,0 до 20,0 мг/мл володіє широким антимікробним спектром щодо клінічних штамів патогенних (Sh.flexneri, Sh.sonne, S.typhimurium), умовно-патогенних збудників (Ps.aeruginosa, C.freundii, K.pneumoniae, Pr.vulgaris, Pr.mirabilis, E.aerogenes, K.oxytoca, S.aureus, E.cloacae) та фунгіцидною активністю до C. albicans, поряд з цим проявляє антидисбіотичну дію за рахунок низької активності по відношенні до L. acidophilus та E. coli. 8. При експериментальному сальмонельозі застосування альтану в дозі 5,0 мг/кг/добу забезпечує санацію випорожнень у піддослідних тварин на 12 добу від початку експерименту, в дозі 10,0 і 20,0 мг/кг/добу - на 7 добу. При клебсієльозі в дозі альтану 5,0 мг/кг/добу санація випорожнень відбувається на 19 добу, при збільшенні дози до 10,0 і 20,0 мг/кг/добу - на 12 добу. При цьому спостерігалось 100% виживання піддослідних тварин. 9. Включення фітопрепарату „Альтан” до комплексного лікування хворих на сальмонельоз та ГКІ, спричинених УПМ, сприяло достовірному покращенню стану хворих, скороченню патологічних проявів захворювання, санації кишечника від представників патогенної та УПМ та відновленню нормальної мікрофлори ротової порожнини та кишечника. Застосування альтану в якості монотерапії у хворих на ГКІ, спричинених УПМ, виявилося достатнім для зменшення тривалості захворювання, санації випорожнень від збудника та нормалізації мікрофлори біотопів, що досліджувалися. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. З метою попередження розвитку у дітей виражених порушень складу кишечної мікрофлори на тлі ГКІ запропоновано комплекс факторів ризику, що дозволить своєчасно призначати пробіотики дітям із „групи ризику” (патент №3643 від 15.12.04). 2. Практикуючим лікарям для швидкої „скринінгової” оцінки стану мікрофлори біотопів доцільно проводити бактеріологічний посів мазку із ротоглотки для цілеспрямованого визначення наявності E.сoli з метою прогнозу розвитку ДК. 3. Для розширення арсеналу етіотропних препаратів при лікуванні сальмонельозу та ГКІ, викликаних УПМ, запропоновано проводити мікробіологічні дослідження по визначенню чутливості виділених збудників, крім „класичних” антибіотиків, до фітопрепарату „Альтан”. 4. Для лікування ГКІ у дітей на тлі порушення складу мікрофлори біотопів в якості етіотропної терапії запропоновано використання вітчизняного фітопрепрепарату „Альтан”. Розроблені та апробовані схеми лікування дітей, хворих на ГКІ (патент №3317 від 15.11.2004). Для лікування середньотяжкої та тяжкої гастроінтестинальної форми сальмонельозу у дітей „Альтан” слід застосовувати з розрахунку 5,0 мг/кг/добу за 30 хвилин до їди тричі на добу протягом 10-14 днів у комбінації з цефалоспоринами ІІІ покоління (цефотаксим, цефтазидим), або із фторхінолонами (ципрофлоксацин) у вікових дозах, за життєвими показами. При лікуванні дітей з ГКІ, спричиненими УПМ, середнього ступеня тяжкості без обтяженого преморбідного фону та старше одного року „Альтан” призначати у якості монотерапії з розрахунку 5,0 мг/кг/добу протягом 10-14 днів, у дітей першого року життя з обтяженим преморбідним фоном - у комбінації з антибіотиками сучасних поколінь (цефтазидим, цефотаксим, ципрофлоксацин) протягом 7-10 діб, при тяжких гастроентероколітах, спричинених УПМ - протягом 10-14 днів. СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Рикало Н.А., Незгода І.І. Дисбактеріоз кишківника у дітей на фоні сальмонельозної інфекції та сучасні підходи до лікування // Медикаментозна та немедикаментозна профілактика та відновне лікування в клінічній практиці: Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.А. Шупика. – Київ, 2001. - Випуск 10, Книга 3. – С.1165-1169. (Здобувачем зібрано, оброблено та проаналізовано матеріал). Рикало Н.А. Вивчення антибактеріальних властивостей субстанції “Альтан” до клінічних штамів-збудників гострих кишкових інфекцій у дітей // Вісник морфології. – 2004. – Т.10, №2. – С.324-327. Незгода І.І., Рикало Н.А., Слободянюк Т.М. Фактори ризику розвитку дисбіотичних порушень кишечнику в дітей, хворих на гострі кишкові інфекції // Клінічна та експериментальна патологія. - 2004. - Т.ІІІ, Ч.2, №2. - С.438-439. (Здобувачем особисто зібраний матеріал, проведена його статистична обробка та проаналізовані отримані результати). Стан мікрофлори біотопів при сальмонельозній інфекції у дітей / Незгода І.І., Рикало Н.А., Копилова К.М., Єрмольєва А.І., Кубріцька А.В. // Современная педиатрия. – 2005. - №2(7). – С. 106-111. (Здобувачем особисто зібрано, проаналізовано, статистично оброблено матеріал та підготовлено до друку). Рикало Н.А. Особливості клінічної маніфестації гострих кишкових інфекцій клебсієльозної етіології у дітей раннього віку, в залежності від характеру мікрофлори біотопів // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2005. – Т.9, №1. – С.126-129. Рикало Н.А. Ефективність фітопрепарату „Альтан” при експериментальному клебсієльозі // Експериментальна і клінічна медицина. – 2005. - №2. – С.41-44. Незгода І.І., Рикало Н.А., Копилова К.М. Вплив шлунково-розчинних таблеток „Альтан” на стан мікропейзажу біотопів дітей, хворих на сальмонельоз // Вісник Вінницького національного медичного університету ім. М.І Пирогова. – 2005. – Т.9, №2. – С.278-282. (Дисертанту належить ідея проведення дослідження, збір, аналіз та статистична обробка матеріалу). Досвід застосування суміші „NAN-кисломолочний” при лікуванні гострих кишковий інфекцій у дітей / Кириленко В.А., Незгода І.І., Рикало Н.А., Колєснік А.М., Онофрійчук О.С. // Современная педиатрия. – 2005. - №1(6). – С.94-96. (Матеріал зібрано, проаналізовано та статистично оброблено здобувачем). Оцінка ефективності застосування препарату „Оптисмект” в комплексному лікуванні гострих кишкових інфекцій у дітей / Незгода І.І., Кириленко В.А., Рикало Н.А., Ніколова О.А. // Современная педиатрия. – 2005. - №2(7). – С.209-212. (Матеріал зібрано, проаналізовано, статистично оброблено здобувачем). Незгода І.І., Рикало Н.А., Слободянюк Т.М. Патент на винахід “Спосіб лікування дисбіотичних розладів кишечника у дітей” за №3643 від 15.12.04р. (Розробка, збір матеріалу, статистичний аналіз та технічне оформлення належить здобувачу). Незгода І.І., Рикало Н.А. Патент на винахід “Спосіб лікування гострих кишкових інфекцій” за №3317 від 15.11.04р. (Ідея, зміст і розробка патенту належать дисертанту). Незгода І.І., Рикало Н.А. Особливості мікробіологічних змін кишечника у дітей при гострих кишкових інфекціях // Матеріали VІІ університетської (ХХХVІІ вузівської) науково-практичної конференції молодих учених та фахівців. – Вінниця, 2001. - С.25. (Дисертантом особисто зібрано, статистично оброблено та проаналізовано матеріал). Рикало Н.А. Сучасні підходи до лікування дисбактеріозу кишківника у дітей при гострих кишкових інфекціях // Актуальні питання інфекційних захворювань у дітей: Матеріали науково-практичної конференції. – Одеса, 2001. – С.131-132. Рыкало Н.А. Современные подходы к лечению дисбактериоза у детей при хирургической патологии // Настоящее и будущее детской хирургии: Материалы юбилейной конференции детских хирургов, посвященной 70-летию кафедры хирургических болезней детского возраста Российского государственного медицинского университета (4-5 декабря, 2001). – Москва, 2001. – С.230. Дослідження антимікробних властивостей субстанції “Альтан” в клініці дитячих інфекційних хвороб / Рикало Н.А., Незгода І.І., Копилова К.М., Сорочан О.П., Єрмольєва А.І., Кубріцька А.В. // Актуальні питання фармакології: Матеріали ІV Української науково-практичної конференції з міжнародною участю з клінічної фармакології. – Вінниця, 2004 – Частина І. – С. 149-154. (Основна думка, збір матеріалу, експериментальні дослідження, статистична обробка та аналіз отриманих даних належить здобувачу). Рикало Н.А. Порушення мікробіоценозу кишечника у дітей на тлі гострих кишкових інфекцій // Матеріали наукової конференції студентів і молодих вчених з міжнародною участю ВНМУ ім. М.І. Пирогова. – Вінниця: Нова книга, 2004. – С.132. Рикало Н. Особливості клінічної маніфестації мікроекологічних порушень кишечника у дітей різного віку та тлі гострих кишкових інфекцій // Матеріали VІІІ міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. - С.181. Незгода І.І., Рикало Н.А. Удосконалення лікувальної тактики при сальмонельозній інфекції у дітей // Хіміотерапія та імунокорекція інфекційних хвороб: Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. – Тернопіль, 2005. – С.165-167. (Дисертанту належить ідея дослідження, збір, аналіз та статистична обробка матеріалу). Незгода І.І., Рикало Н.А. Сучасні підходи до лікування гострих інфекцій у дітей, спричинених умовно-патогенними збудниками // Ліки та життя: Матеріали ІІ Міжнародного медико-фармацевтичного конгресу. – Київ, 2005. – С.75-76. (Основна думка, збір матеріалу та його статистична обробка належить здобувачу). Рикало Н. Протейний гастроетероколіт у дітей, підходи до лікування // Матеріали ІХ міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. - С.181. Рикало Н.А. Особливості клінічного перебігу гострих кишкових інфекцій на тлі дисбіозу кишечника у дітей раннього віку // Матеріали 59 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених НМУ ім. О.О.Богомольця. – Київ, 2005. – С.74-75. Рикало Н.А. Вивчення ефективності фітопрепарату альтан при експериментальному сальмонельозі // Матеріали до ІІ міжвузівської наукової конференції студентів і молодих вчених з міжнародною участю ВНМУ ім. М.І. Пирогова. – Вінниця, 2005. – С.260. Рикало Н.А., Рауцкіс В.А. Вивчення антимікробної активності фітопрепарату „Альтан” при експериментальному протеозі // Бюлетень ІV читань ім. В.В. Підвисоцького: Матеріали наукової конференції. – Одеса, 2005. – С.87-88. (Здобувачу належить основна ідея, проведення експерименту, статистична обробка та аналіз отриманих результатів). АНОТАЦІЯ Рикало Н.А. Особливості перебігу та лікування сальмонельозу та клебсієльозу у дітей в залежності від характеру мікрофлори біотопів (клініко-експериментальне дослідження). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2006. Дисертація присвячена питанням удосконалення ефективності лікування найбільш поширених гострих кишкових інфекцій у дітей. На підставі вивчення факторів ризику, особливостей клінічної маніфестації сальмонельозу та клебсієльозу на тлі дисбіотичних порушень мікрофлори біотопів та проведених експериментальних досліджень вирішена одна з актуальних проблем дитячої інфектології, а саме: прогноз та попередження розвитку декомпенсованих порушень мікрофлори ротової порожнини та кишечника. Вперше одним із критеріїв тяжкості дисбіозу кишечника у дітей із ГКІ встановлена наявність E. coli в ротовій порожнині. Автором вперше запропоновано в якості етіотропної терапії вітчизняний фітопрепарат “Альтан” при лікуванні дітей з сальмонельозом та ГКІ, спричиненими умовно-патогенними збудниками, а також розроблено ефективні лікувальні дози цього препарату. Ключові слова: сальмонельоз, клебсієльоз, діти, дисбіоз, мікрофлора біотопів, фітопрепарат „Альтан”. АННОТАЦИЯ Рыкало Н.А. Особенности течения и лечения сальмонеллеза и клебсиеллеза у детей в зависимости от характера микрофлоры биотопов (клинико-экспериментальное исследование). – Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.13 – инфекционные болезни. Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского АМН Украины, Киев, 2006. Диссертация посвящена вопросам усовершенствования эффективности лечения острых кишечных инфекций у детей на основе изучения факторов риска сальмонеллезной и клебсиеллезной инфекции, особенностей клинической манифестации на фоне нарушений микрофлоры биотопов. На основании изучения факторов риска, особенностей клинической манифестации наиболее распространенных острых кишечных инфекций на фоне дисбиотических нарушений микрофлоры биотопов и проведенных экспериментальных исследований решена одна из актуальных проблем детской инфектологии, а именно: прогноз и профилактика развития декомпенсированных нарушений микрофлоры ротовой полости и кишечника, а также улучшение лечебной тактики сальмонеллеза и острых кишечных инфекций, вызванных условно-патогенной микрофлорой, у детей. Определены особенности клинической манифестации сальмонеллеза и клебсиеллеза на фоне дисбиотических нарушений микрофлоры биотопов, а также доказана детерминированность этих изменений от степени выраженности дисбиотических нарушений микрофлоры кишечника и ротовой полости. Обнаружены существенные нарушения микрофлоры биотопов у всех больных острыми кишечными инфекциями. Выявленные изменения касаются дисбиотических нарушений, как ротовой полости, так и кишечника, причем выраженность вышеуказанных изменений значительно зависит от периода заболевания. Наиболее весомые изменения со стороны микрофлоры биотопов обнаружены в период разгара заболевания и удерживаются в период реконвалесценции, как со стороны облигатного, факультативного, так и остаточного звена. Установлена достоверная взаимосвязь (Р<0,05) показателей количественного и качественного соотношения микропейзажа ротовой полости и кишечника, возможность их использования для диагностики степени тяжести дисбиотических нарушений макроорганизма. Одним из критериев тяжести дисбиотических нарушений кишечника у детей с острыми кишечными инфекциями установлено наличие E. coli в ротовой полости. На основании проведенных микробиологических исследований установлен выраженный антимикробный эффект препарата „Альтан” в отношении клинических штаммов Sh. flexneri, Sh. sonnei, S. typhimurium, Ps. aeruginosa, C. freundii, K. pneumoniae, K. oxytoca, P. vulgaris, P. mirabilis, E. aerogenes, E. cloacae, S. aureus, C. albicans, а также доказана его низкая активность по отношению к представителям нормальной микрофлоры кишечника - L.acidophilus и E.coli. В эксперименте іn vivo установлены бактериостатические и бактерицидные дозы препарата „Альтан” по отношению к клиническим штаммам S. typhimurium и K. pneumoniae. Впервые предложен и применен в качестве этиотропной терапии отечественный фитопрепарат “Альтан” в лечении острых кишечных инфекций у детей, вызванных как патогенными (сальмонелла), так и условно-патогенными возбудителями, а также разработаны эффективные лечебные дозы этого препарата. Ключевые слова: сальмонеллез, клебсиеллез, дети, дисбиоз, микрофлора биотопов, фитопрепарат „Альтан”. ANNOTATION Rikalo N.A. Features of motion and treatment of salmonellosis and klebsiellosis in children depending of character of microflora biotopes (clinical-experimental research). - Manuscript. Dissertation for competition for scientific degree of Candidate of Medical Sciences on speciality 14.01.13 - infectious diseases. Institute of epidemiology and infectious diseases L.V. Gromashevskij of the Ministry of Health of Ukraine, Kiev, 2006. The dissertation is devoted the questions of improvement efficiency of treatment widespread acute intestinal infections in children. On the basis of study of risk factors, features clinical manifestation of salmonellosis and klebsiellosis on a background dysbiotic disorders of microflora biotopes and conducted experimental researches one of the issue of the day children’s infectology is decided, namely: prognosis and warning of development decompensate violations of microflora of mouth cavity and intestine. First one of criteria of weight intestinal dysbiosis in children with acute intestinal infections the set presence of E. coli in a mouth cavity. By the author it is first offered in quality etiotropic therapy phytoremedy „Altanum” in treatment of children with salmonellosis and acute intestinal infections caused conditional-pathogenic exciters, and also the effective medical doses of this preparation are developed. Key words: salmonellosis, klebsiellosis, children, dysbiosis, microflora of biotopes, phytoremedy „Altanum”. Висловлюємо подяку: Д.м.н., професору, заслуженому діячеві науки і техніки України, член-кореспонденту АНТК України, завідувачу кафедри патології Національного фармацевтичного університету (м. Харків) А.І. Березняковій за консультативну допомогу у проведенні експериментальних досліджень; Д.м.н., доценту кафедри мікробіології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова С.А. Івановій за консультативну допомогу у проведенні експериментальних та мікробіологічних досліджень; Лікарю-бактеріологу Міської СЕС м. Вінниці К.М. Копиловій за консультативну та практичну допомогу у проведенні мікробіологічних досліджень на базі бактеріологічної лабораторії Міської СЕС м. Вінниця. PAGE 26

Похожие записи