ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ІМ. О.М. МАРЗЕЄВА

АМН УКРАЇНИ

Підгорна олена вікторівна

УДК 575.116.4:314.33

Особливостi каріотипу подружнiх пар з репродуктивними розладами різного
походження

03.00.15 – генетика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті гігієни та медичної екології ім. О.М.
Марзеєва АМН України.

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор Тимченко Ольга Іванівна,

Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України,
зав. лабораторії генетичного моніторингу

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Лукаш Любов
Леонідівна, Інститут молекулярної біології та генетики НАН України, зав.
відділу генетики людини

кандидат біологічних наук Тавокіна Любов Василівна, Клініка «ІСІДА-IVF»,
зав. лабораторії цитогенетики

Провідна установа

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, кафедра
загальної та молекулярної генетики, МОН України, м. Київ

Захист відбудеться “17” червня 2004 р. о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.604.02 Інституту гігієни та медичної
екології ім. О.М. Марзеєва АМН України за адресою: 02660, м. Київ, вул.
Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту
гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України за
адресою: 02660, м. Київ, вул. Попудренка, 50.

Автореферат розісланий “14” травня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Омельченко Е.М. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Репродуктивні проблеми в шлюбі, включаючи непліддя та
невиношування вагітності, являють собою важливу складову демографічних
процесів, тому спроби їх вирішення мають важливу медичну і соціальну
значущість (Серов В.Н., Бурдули Г.М., Фролова О.Г., 1997; Ворник Б.М.,
1999). Тим більше, що останні роки характеризуються зростанням частоти
неплідних шлюбів, збільшенням кількості подружніх пар, в анамнезі яких
були факти невиношування вагітності (Кулаков В.И., Прилепская В.Н.,
2002). Відомо, що кожна восьма пара з репродуктивними проблемами
потребує цитогенетичного дослiдження, а в консультуваннi подружнiх пар з
репродуктивними розладами неясного генезу цитогенетичним дослiдженням
належить провiдна роль (Кулешов Н.П., 1979; Ворсанова С.Г., Шаронин
В.О., Курило Л.Ф., 1998). Результати обстежень подружніх пар з
репродуктивними розладами свідчать, що частота хромосомних аномалій може
коливатися від 4,3 % до 9,6 % (С.Г. Ворсанова та ін., 1995).

Можна відмітити, що, хоча важливість хромосомних аномалій при
неплідності не викликає сумніву, значення окремих порушень залишається
неясним. На теперішній час у світовій практиці цитогенетичних досліджень
при неплідді і невиношуванні відбувається накопичення фактів для
проведення подальшого аналізу набутих даних з метою визначення ролі
хромосомних аномалій у виникненні різних форм репродуктивних порушень.

Відомо також, що в світі, в т.ч. і в нашій державі, поширюється
застосування допоміжних репродуктивних технологій, тому цитогенетичне
обстеження повинно займати важливе місце (G.D. Palermo at all., 2000;
А.В. Светлаков и др., 2002; А.В Van Steirteghem at all., 2002;
Веселовский В.В., 2003).

З вищевикладеного очевидна роль цитогенетичних дослiджень у вирiшеннi
практичних задач, перш за все, пов’язаних з проблемою дiагностики рiзних
форм неплiддя та невиношування вагітності, та при використанні різних
допоміжних репродуктивних технологій.

Актуальність проблеми, її соціальна значущість і невирішеність багатьох
питань зумовили вибір даної теми наукових досліджень.

Зв‘язок теми з науковими програмами, темами. Робота виконана в рамках
Цільової комплексної програми генетичного моніторингу в Україні на
1999-2003 рр., науково-дослідної роботи «Генетичний моніторинг населення
Івано-Франківської, Чернівецької, Київської областей та м. Києва» шифр
теми АМН030 № держреєстрації 0101U001157. При виконанні
науково-дослідної роботи автором зібраний та проаналізований первинний
матеріал; зроблена статистична обробка отриманих даних.

Мета роботи полягає у визначенні та систематизації змін каріотипу
подружніх пар з репродуктивними розладами різного походження.

Для досягнення поставленоi мети вважали доцільним вирiшити наступні
завдання.

Характеризувати особливостi карiотипу подружнiх пар з репродуктивними
розладами різного походження.

2. Визначити частку хромосомних аномалiй у подружніх пар в різних за
етіологією групах первинного непліддя.

3. Виявити хромосомні зміни у подружніх пар з невиношуванням вагітності
неясного генезу.

4. Аналізувати каріотипи подружніх пар з групи вторинного непліддя та
невиношування вагітності різного генезу.

5. Описати каріотипи потенційних донорів статевих гамет.

Об‘єкт дослідження: репродуктивні розлади різного походження у подружніх
пар.

Предмет дослідження: метафазні та прометафазні хромосоми лімфоцитів
периферійної крові подружніх пар з репродуктивними розладами різного
походження та донорів статевих гамет.

Методи дослідження: цитогенетичні – класичний метафазний та
високочутливий прометафазний з різними модифікаціями диференційного
забарвлення, статистичні.

Наукова новизна. Вперше охарактеризовані особливості змін каріотипу
подружніх пар з репродуктивними розладами різного походження серед
населення Київського регіону – виявлено 3,8 % хромосомних аномалій та
19,5 % випадків поліморфізму хромосом. Одержані результати
систематизовано за етіологією репродуктивних розладів. Визначені частоти
різних аномалій та поліморфізму хромосом серед населення Київського
регіону з репродуктивними розладами різного походження. Встановлено, що
незалежно від етіології непліддя хромосомні зміни зустрічаються у всіх
групах первинно неплідних подружніх пар як у чоловіків, так і у жінок.
Виявлено, що серед обстежених груп з репродуктивними розладами найвища
частота аномалій хромосом зустрічається у жінок з первинним непліддям,
найнижча – у жінок з групи вторинного непліддя та невиношування
вагітності різної етіології (7,1±2,3 % проти 2,2±0,9 %, р‹0,05). При
обстеженні потенційних донорів статевих гамет (осіб, які не мали
репродуктивних проблем) були виявлені хромосомні варіанти та випадок
аномалій хромосом.

Практичне значення. Практичне значення проведеної роботи визначається
вдосконаленням медико-генетичної допомоги населенню Київського регіону,
що має репродуктивні розлади різного походження. Отримані результати
цитогенетичного обстеження використані в процесі медико-генетичного
консультування подружніх пар з репродуктивними розладами та впроваджені
в практику роботи медико-генетичної і акушерсько-гінекологічної служб
Київської області, а також Інституту Репродуктивної Медицини для
подальшого вибору тактики лікування непліддя за допомогою допоміжних
репродуктивних технологій.

Для оформлення матеріалів використаний пакет програм Epi Info та
Microsoft® Excel 97.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно складений план
дослідження. Автором проведений пошук, збір і аналіз літератури
вітчизняних та зарубіжних авторів з питань, викладених в огляді
літератури. Здобувачем особисто були отримані первинні матеріали
дисертаційного дослідження: проведений цитогенетичний аналіз всіх
подружніх пар з репродуктивними розладами та донорів статевих клітин,
проаналізовано фактичний матеріал, написана і оформлена дисертаційна
робота. Статистична обробка даних проводилась дисертантом самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації
доповідались і обговорювались на: ІІІ з‘їзді медичних генетиків України
(Львів, 2002), І Всеросійському конгресі «Современные технологии в
педиатрии и детской хирургии» (Москва, 2002), Міжнародному науковому
симпозіумі з біоетики «Штучні репродуктивні технології та майбутнє
України» в рамках Міжнародного конгресу сім‘ї «Родина-дитина-держава»
(Київ, 2003); науково-практичних конференціях “Актуальні питання гігієни
та екологічної безпеки України” (Київ, 2003), European human genetics
conference (Birmingham, 2003).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 робіт, з них чотири
статті в наукових фахових виданнях та п’ять тез матеріалів конгресів,
з‘їздів і науково-практичних конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Основний зміст роботи викладено на 124
сторінках; вона складається із вступу, огляду літератури, розділу,
присвяченому предмету, об‘єкту і методам дослідження, шести підрозділів
особистих досліджень, висновків, списку використаних джерел з 159
найменувань, в тому числі 76 іноземних авторів. Робота містить 34
таблиці, 18 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Матеріалом дослідження були лімфоцити
периферійної крові подружніх пар з репродуктивними розладами різного
походження, що внесені в реєстр неплідних шлюбів та випадків самовільних
викиднів епідеміологічної системи генетичного моніторингу, а також
потенційних донорів статевих гамет та неплідних пар, які були направлені
для цитогенетичного обстеження в Київський обласний центр охорони
здоров‘я матері та дитини.

Техніка методу одержання метафазних хромосом полягала в тому, що до
культуральної суміші “Pbmax” (фірма Gibco) додавали по 0,5 мл крові.
Культивування лімфоцитів проводили стандартним методом (Баранов В.С.,
1999).

Прометафазні хромосоми, які налічували 500-700 сегментів на гаплоїдний
набір хромосом (пізня прометафаза), отримували без додаткового
прометафазного методу на середовищі «Pbmax».

Для ідентифікації хромосом та виявлення структурних аномалій
використовували G-метод диференційованого забарвлення хромосом –
GTG-техніку (Н.П. Кулешов, 1991).

C-метод забарвлення препаратів використовували для оцінки
прицентромерних гетерохроматинових районів хромосом (CBG-техніка з
використанням насиченого розчину Ba(OH)2) (Прокофьева-Бельговская А.А,
1986).

Для проведення кількісної і якісної оцінки каріотипу отримані препарати
після їх диференційного забарвлення аналізували за допомогою світлового
мікроскопу Аксіолаб фірми Цейс при збільшенні х1250.

Для подружніх пар з репродуктивними розладами аналізували не менше 20
клітин, хромосоми яких містили 400-700 сегментів на гаплоїдний набір
(метафазні та прометафазні хромосоми). При мозаїцизмі та визначенні
маркерної хромосоми аналізували до 100 клітин (Ворсанова С.Г., Юров
Ю.Б., Чернышов В.Н.,1999).

Відбір метафазних пластинок для цитогенетичного аналізу, класифікацію і
метод обліку хромосомних варіантів здійснювали за загальноприйнятими
стандартами (Захаров А.Ф. и др., 1982). Запис аналізу проводили за
міжнародною номенклатурою (ISCN, 1995).

Для оцінки С-блоків гетерохроматинових районів користувалися
чотирьохбальною системою (Прокофьева-Бельговская А.А, 1986).

При описах каріотипу вживали поняття «хромосомні зміни» або «зміни
каріотипу». До хромосомних змін відносили різні аномалії хромосом, а
також поліморфізм хромосом (хромосомні варіанти).

Поліморфізм хромосом, що згідно з Міжнародною номенклатурою хромосом
людини (1995 р.) є варіантом нормального каріотипу, в нашому випадку
був представлений варіаціями довжини прицентромерних гетерохроматинових
районів 1-ї, 16-ї та Y-хромосом (1qh+, 16qh+, Yqh+, Yqh-), інверсією
прицентромерного гетерохроматинового району 9-ї хромосоми (9ph, 9phqh),
а також варіаціями довжини супутникових ниток та розмірів супутників
(pstk+, ps+, pss, 17ps). Збільшення прицентромерного гетерохроматинового
району вищевказаних хромосом коливалося в межах 2-4 балів.

Цитогенетичний аналіз проведено 1113 особам. Обстежено 1002 особи з
репродуктивними розладами різного походження та 111 потенційних донорів
статевих гамет. Проаналізовано близько 24 тисяч метафазних та 2 тисячі
прометафазних пластинок хромосом.

Відібрані для обстеження подружні пари характеризувалися наявністю
невиношування, первинного і вторинного непліддя в анамнезі, були
розділені на групи, згідно з діагнозами, визначеними лікарями
акушер-гінекологами. Серед обстежених 126 пар (252 особи) мали первинне
непліддя в анамнезі та готувалися до штучного запліднення. Група з
вторинним непліддям та невиношуванням налічувала 375 подружніх пар (750
осіб), серед яких виділена група з невиношуванням вагітності неясного
генезу, яка налічувала 200 осіб (100 подружніх пар). 550 осіб, які в
анамнезі мали вторинне непліддя та невиношування вагітності різної
етіології були об’єднанні в одну групу.

Окремою виділена група осіб, які не мали репродуктивних проблем та були
потенційними донорами статевих гамет (48 чоловіків та 63 жінки).

Стандартне квадратичне відхилення (стандартна похибка) обчислювалось за
формулою:

?= ?N(100 – ?N)/N, де ?N – частота досліджуваної патології (Крамер Г.,
1975).

Cтатистична достовірність була оцінена за значеннями р щодо критерію
Хі-квадрату. При р‹0,05 – зміни значущі.

Результати досліджень та їх обговорення.

Серед 1002 осіб з репродуктивними розладами різного походження виявлено
233 випадки змін каріотипу, що складало 23,3 % від загальної кількості
обстежених.

Загалом хромосомнi аномалії знайдені у 38 (3,8 %). Обстеження виявило 1%
хворих (10 осіб) з мозаїчним каріотипом, в якому зустрічалися метафазні
пластини з додатковою маркерною хромосомою (47,ХХ,+mar/46,ХХ або
47,ХY,+mar/46,XY). Частка мозаїчного клону коливалася від 10 до 45 %.
Серед виявлених хромосомних аномалій 1,2 % (12 випадків) складали
робертсонівські транслокації. З дев’яти виявлених випадків структурних
перебудов аутосом (0,9 %), чотири складали реципрокні транслокації, а
п’ять випадків – перебудови з утворенням похідних (дериватних) хромосом.
Всі вищевказані перебудови носили збалансований характер та не
проявлялись фенотипово у обстежуваних осіб.

Аномалії статевих хромосом, в основному, були представлені мозаїчними
формами Х-хромосоми (шість випадків, 0,7 %). Аномальний клон з
Х-хромосомою (моносімія, трисомія) у обстежуваних не перевищував 10 %,
але він обов’язково відзначався у протоколі результатів обстежень.

Дані, отримані при порівнянні окремо змін каріотипу у чоловіків та жінок
з репродуктивними розладами різного походження, свідчать, що хромосомні
зміни зустрічалися частіше у чоловіків, ніж у жінок (27,1 % проти 19,3
%, р‹0,01). Хромосомні аномалії зустрічалися у 18 чоловіків та 20 жінок
(3,6 % та 4,0 % відповідно, р›0,05) (табл. 1), що відповідає даним
літератури (G. Haidl at all., 2000).

Поряд з хромосомними аномаліями у подружніх пар з репродуктивними
розладами зустрічалися хромосомні варіанти каріотипу (поліморфізм), які
налічували 19,5 %. Хромосомні варіанти частіше відмічались у чоловіків
(118 випадків, що становило 23,5 %), ніж у жінок (77 випадків – 15,3 %
від загальної кількості обстежених) р‹0,001.

Збільшений відсоток хромосомних аномалій та поліморфізму хромосом у осіб
з репродуктивними проблемами в порівнянні з частотою серед репродуктивно
здорового населення не є випадковою подією та підтверджується даними
інших досліджень (S. Castillo at all., 1983; Тавокина Л.В., Зинченко
В.М., Зукин В.Д., 2003.)

Таблиця 1

Хромосомнi зміни у чоловiкiв i жінок з репродуктивними розладами різного
походження

Зміни каріотипу Чоловіки Жінки

Кiлькiсть випадків % від загальної кількості осіб в групі Кiлькiсть
випадків % від загальної кількості осіб в групі

Хромосомнi аномалii

Додаткова маркерна хромосома 4 0,8 6 1,2

Робертсонiвська транслокацiя 7 1,4 5 1,0

?нші структурнi перебудови аутосом 5 1,0 4 0,8

Аномалії статевих хромосом 2 0,4 5 1,0

Всього 18 3,6±0,8 20 4,0±0,9

Хромосомні варіанти

inv 9 (9ph), (9phqh) 19 3,8 13 2,6

1 qh+ 21 4,2 22 4,3

16qh+ 30 6,0 31 6,2

Y qh+, Y qh- 26 5,2 —

pstk+, pss 20 4,0 11 2,2

17ps 2 0,4 – –

Всього 118 23,5±1,9 77 15,3±1,6

Цитогенетичний аналіз хворих з первинним непліддям в анамнезі показав,
що 200 осіб не мали змін каріотипу (79,3%). Зміни каріотипу мали 52
особи, що складало 20,7 % від загальної кількості обстежених в даній
групі.

Серед виявлених змін каріотипу в групі первинного непліддя хромосомні
аномалії налічували 5,2 %.

Розподіл змін каріотипу між жінками та чоловіками в групі первинного
непліддя (табл. 2) виявив, що загалом зміни в каріотипі мали 27 %
чоловіків та 14,2 % жінок (р‹0,05).

На відміну від аномалій, поліморфізм хромосом в групі з первинним
непліддям зустрічалися частіше у чоловіків (23,8 %), ніж у жінок (7,1 %)
(р‹0,001). Можна помітити, що у жінок з первинним непліддям хромосомні
варіанти зустрічались в два рази рідше, ніж у жінок з різними
репродуктивними розладами (7,1 % проти 15,3 % відповідно, р‹0,05).

Кількість випадків інверсії прицентромерного гетерохроматинового району
9-ї хромосоми у чоловіків в п’ять разів перевищує аналогічний показник у
жінок даної групи і складає 8,7 проти 1,6 % відповідно (р‹0,05).

Таблиця 2

Зміни каріотипу у чоловiкiв i жінок з первинним непліддям

Зміни каріотипу Чоловіки Жінки

Кiлькiсть випадків % від загальної кількості осіб в групі Кiлькiсть
випадків % від загальної кількості осіб в групі

Хромосомнi аномалii

Додаткова маркерна хромосома 1 0,8 4 3,2

Робертсонiвська транслокацiя 2 1,6 1 0,8

?нші структурнi перебудови аутосом 1 0,8 1 0,8

Аномалії статевих хромосом — — 3 2,4

Всього 4 3,2±1,6 9 7,1±2,3

Хромосомні варіанти

inv 9 (9ph), (9phqh) 11 8,7 2 1,6

1 qh+ 4 3,2 4 3,2

16qh+ 6 4,8 3 2,4

Y qh+, Y qh- 6 4,8 —

pstk+, pss 17ps 3 2,4 — —

Всього 30 23,8±3,8 9 7,1±2,3

Всіх хворих з первинним непліддям можна було розділити на чотири групи,
в залежності від фактора, який спричинив непліддя та був визначений
лікарями акушер-гінекологами: І – чоловічий (32 пари); ІІ –
трубно-перитонеальний (34 пари); ІІІ – ендокринний (28 пари); IV –
непліддя неясного генезу (32 пари).

В групі з чоловічим фактором первинного непліддя (табл. 3) знайдено 15
випадків змін каріотипу (23,4 %).

Серед знайдених змін каріотипу у трьох осіб були виявлені хромосомні
аномалії (4,6 %). Не дивлячись на те, що причиною непліддя в даній групі
був чоловічий фактор, всі аномалії хромосом належали жінкам. Показник
частоти хромосомних аномалій серед жінок даної групи досягав 9,3 %, що є
достатньо високим значенням. Можливо, що поряд з чоловічим фактором
непліддя, аномалії хромосом у жінок також впливають на репродуктивні
події. Якщо брати до уваги, що пари збиралися скористатися допоміжними
репродуктивними технологіями, то виявлення даних аномалій є досить
важливим.

За отриманими даними кожен третій чоловік мав хромосомні варіанти в
каріотипі (31,2±8,2%). Враховуючи той факт, що чоловіки з даної групи
мають в анамнезі як причину непліддя чоловічий фактор, роль хромосомних
варіантів відкинути важко. У жінок даної групи показник поліморфізму
хромосом низький у порівнянні з чоловіками (6,2±4,3 %, р‹0,05).

Таблиця 3

Зміни каріотипу у подружніх пар з первинним непліддям (чоловічий фактор)

Зміни каріотипу Чоловіки Жінки

Кiлькiсть випадків % від загальної кількості осіб в групі Кiлькiсть
випадків % від загальної кількості осіб в групі

Хромосомнi аномалii

Додаткова маркерна хромосома — — — —

Робертсонiвська транслокацiя — — 1 3,1

?нші структурнi перебудови аутосом — — 1 3,1

Аномалії статевих хромосом — — 1 3,1

Всього — — 3 9,3±5,2

Хромосомні варіанти

inv 9 (9ph), (9phqh) 2 6,2 — —

1 qh+ 1 3,1 1 3,1

16qh+ 1 3,1 1 3,1

Y qh+, Y qh- 5 15,6 — —

pstk+, pss 1 3,1 — —

17ps — — – –

Всього 10 31,2±8,2 2 6,2±4,3

Друга група пацієнтів мала жіночий (трубно-перитонеальний) фактор
непліддя в анамнезі. Результати каріотипування виявили 16 випадків змін
каріотипу, що становило 23,5 % і не відрізнялось від першої групи
обстежених (табл. 4).

Аномалії представлені мозаїчним каріотипом з додатковою маркерною
хромосомою, що дозволяє припустити існування зв’язку між
трубно-перитонеальним фактором непліддя та додатковими маркерними
хромосомами в каріотипі. Оскільки молекулярно-цитогенетичне обстеження
не входило в завдання дослідження, природа маркерних хромосом залишилась
невідомою.

Уявляється можливим припустити, що хромосомні варіанти в групі з жіночим
фактором непліддя, так як і в групі з чоловічим фактором непліддя,
відіграють певну роль в формуванні репродуктивних проблем.

Таблиця 4

Хромосомнi аномалii у подружніх пар з первинним непліддям
(трубно-перитонеальний фактор)

Зміни каріотипу Чоловіки Жінки

Кiлькiсть випадків % від загальної кількості осіб в групі Кiлькiсть
випадків % від загальної кількості осіб в групі

Хромосомнi аномалii

Додаткова маркерна хромосома — — 3 8,8

Робертсонiвська транслокацiя — — — —

?нші структурнi перебудови аутосом — — — —

Аномалії статевих хромосом — — — —

Всього — — 3 8,8±4,9

Хромосомні варіанти

inv 9 (9ph), (9phqh) 2 4,4 — —

1 qh+ 3 8,8 3 8,8

16qh+ 2 5,9 2 4,4

Y qh+, Y qh- — — — —

pstk+, pss 1 2,8 — —

17ps — — – –

Всього 8 23,5±7,3 5 16,6±6,4

В третю групу обстеження ввійшли подружні пари, причиною непліддя яких
був ендокринний фактор. Було знайдено 10 випадків змін каріотипу (18,0
%). Хромосомні аномалії складали 5,4 % (табл. 5).

Хромосомні варіанти в даній групі виявлені у семи пацієнтів, що складало
12,5 %. Це нижчий показник, ніж в першій та другій групі непліддя, а
також в загальній групі подружніх пар з різними репродуктивними
розладами, але різниця виявилася статистично недостовірною (р›0,05).

Таблиця 5

Зміни каріотипу у подружніх пар з первинним непліддям (ендокринний
фактор)

Зміни каріотипу Чоловіки Жінки

Кiлькiсть випадків % від загальної кількості осіб в групі Кiлькiсть
випадків % від загальної кількості осіб в групі

Хромосомнi аномалii

Додаткова маркерна хромосома — — 1 3,6

Робертсонiвська транслокацiя 1 3,6 — —

?нші структурнi перебудови аутосом — — — —

Аномалії статевих хромосом — — 1 3,6

Всього 1 3,6±3,5 2 7,2±4,9

Хромосомні варіанти

inv 9 (9ph), (9phqh) 3 10,7 1 3,6

1 qh+ — — — —

16qh+ 2 7,2 — —

Y qh+, Y qh- 1 3,6 — —

pstk+, pss — — — —

17ps — — – –

Всього 6 21,4±7,7 1 3,6±3,5

Четверта група пацієнтів представлена подружніми парами з непліддям
неясного генезу. За даними літератури саме ця група осіб обов’язково
потребує цитогенетичного аналізу, який може пояснити причини непліддя
даної групи (Козлова С. И., Прытков А.Н., 1981). Обстежено 64 особи,
зміни каріотипу виявлені у 11 осіб (табл. 6). Хромосомні аномалії
виявлені у трьох чоловіків та однієї жінки, що склало 6,3 % від
загальної кількості осіб в даній групі. Виявлені хромосомні аномалії
розподілилися наступним чином: 9,3 % серед чоловіків та 3,1 % серед
жінок даної групи.

Таким чином, група з непліддям неясного генезу не відрізнялася від інших
груп з непліддям різних форм високими значеннями показників змін
каріотипу. Але, що стосується хромосомних аномалій та інверсії
гетерохроматинового району 9-ї хромосоми, то за цими показниками ця
група займає перше місце серед первинного непліддя та серед всіх
обстежених з репродуктивними розладами різного походження.

Таблиця 6

Зміни каріотипу у подружніх пар з первинним непліддям (неясного генезу)

Зміни каріотипу Чоловіки Жінки

Кiлькiсть випадків % від загальної кількості осіб в групі Кiлькiсть
випадків % від загальної кількості осіб в групі

Хромосомнi аномалii

Додаткова маркерна хромосома 1 3,1 — —

Робертсонiвська транслокацiя 1 3,1 — —

?нші структурнi перебудови аутосом 1 3,1 — —

Аномалії статевих хромосом — — 1 3,1

Всього 3 9,3±5,2 1 3,1±3,1

Хромосомні варіанти

inv 9 (9ph), (9phqh) 4 12,5 1 3,1

1 qh+ — — — —

16qh+ 1 3,1 — —

Y qh+, Y qh- — — — —

pstk+, pss 1 3,1 — —

17ps — — – –

Всього 6 18,8±6,9 1 3,1±3,1

Підсумовуючи результати, отримані в чотирьох групах первинного непліддя,
можна зазначити, що 26,2 % чоловіків та 15,1 % жінок мають зміни в
каріотипі. Ці дані відповідають результатам, отриманим при
каріотипуванні подружніх пар з репродуктивними розладами різного
походження.

x

?

?

Ue

®

????$??????

v

x

?

????????$

?????

?????

hS

hS

hS

?????

?

?????

i.jPl¦l?lHnJn0x4x6xu?u?u?ueaeaUeaeaeaeaeaeae?eIeIeIeI?eIeI?A?A?u?ueu¶§¶e
?ea‘ hS

hS

??????????$??

hS

!

l

??

??

$

l

???

??

l

???

?????

???????

l

l

Хромосомні аномалії виявлені у 7,1 % жінок (9 виявлених випадків серед
обстежених жінок у групі) та 3,2 % чоловіків (чотири виявлених випадків
серед обстежених чоловіків у групі) з первинним непліддям (р›0,05)
(рис. 1).

Таким чином, серед обстежених 252 осіб з первинним непліддям 19,8 % мали
зміни каріотипу, причому 5,1 % складали хромосомні аномалії.

Отримані дані дають підстави наголошувати на обов’язковому
цитогенетичному обстеженні всіх хворих на первинне непліддя, незалежно
від анамнезу та форми непліддя.

Рис. 1. Результати каріотипування подружніх пар з первинним непліддям

Примітки. Групи з факторами непліддя: 1 – чоловічий; 2 –
трубно-перитонеальний; 3 – ендокринний; 4 – непліддя неясного генезу.

Група хворих з невиношуванням вагітності неясного генезу була відібрана
серед подружніх пар з репродуктивними розладами згідно з діагнозом
лікаря-гінеколога і налічувала 200 осіб (100 подружніх пар). У
подружньої пари на момент обстеження в анамнезі було звичне
невиношування вагітності неясного генезу.

Серед обстежених пацієнтів у 154 осіб (67 %) не виявлені зміни
каріотипу. Хромосомні аномалії та варіанти хромосом були знайдені у 46
осіб (33 %). Цей показник достатньо високий в порівнянні з групою
первинного непліддя (20,5 % ) та групою подружніх пар з репродуктивними
розладами різного походження (23,25% ).

Хромосомні аномалії були виявлені у 9 осіб, що складало 4,5 % від
загальної кількості осіб і представлені різними видами транслокацій та
мозаїчним варіантом каріотипу з додатковою маркерною хромосомою.

Цікавим є факт, що у групі невиношування вагітності неясного генезу не
було виявлено жодного випадку аномалій статевих хромосом. Це може
пояснюватись тим, що навіть незначний мозаїцизм статевих хромосом має
певні прояви в організмі жінки, а в групі невиношування неясного генезу,
на думку лікарів-гінекологів, не було виявлено ніяких відхилень.

Якщо розглядати окремо жінок і чоловіків даної групи, то відсоток
аномалій каріотипу у них приблизно однаковий, що відрізняє дану групу
від первинно неплідних осіб, де у жінок аномалії каріотипу зустрічаються
в два рази частіше, ніж у чоловіків (табл. 7).

Таблиця 7

Зміни каріотипу у чоловiкiв i жінок подружніх пар з невиношуванням
вагітності неясного генезу

Зміни каріотипу Чоловіки Жінки

Кiлькiсть випадків % від загальної кількості осіб в групі Кiлькiсть
випадків % від загальної кількості осіб в групі

Хромосомнi аномалii

Додаткова маркерна хромосома — — 1 1,0

Робертсонiвська транслокацiя 2 2,0 2 2,0

?нші структурнi перебудови аутосом 2 2,0 2 2,0

Аномалії статевих хромосом — — — —

Всього 4 4,0±1,9 5 5,0±2,2

Хромосомні варіанти

inv 9 (9ph), (9phqh) 1 1,0 4 4,0

1 qh+ 4 4,0 3 3,0

16qh+ 5 5,0 9 9,0

Y qh+, Y qh- 4 4,0 —

pstk+, pss 17ps 3 3,0 4 4,0

Всього 17 17,0±3,8 20 20,0±4,0

Але в каріотипі однієї жінки, яка мала в анамнезі невиношування неясного
генезу, був знайдений мозаїцизм з незначним клоном, що містив додаткову
маркерну хромосому (10%).

Поліморфізм хромосом мали 17 чоловіків (17 %) та 20 жінок (20 %). Але,
якщо порівнювати цю групу з іншими, то виявляється, що хромосомні
варіанти у чоловіків даної групи мають найнижчий показник в порівнянні з
групою чоловіків, що мали первинне непліддя або репродуктивні розлади
різного походження. Хромосомні варіанти каріотипу серед жінок з
невиношуванням вагітності неясного генезу виявлені в 20,0 % випадків
проти 7,1 % серед жінок, які мали первинне непліддя в анамнезі (р‹0,05).

Що стосується інверсії прицентромерного гетерохроматинового району 9-ї
хромосоми, то у чоловіків даної групи цей хромосомний варіант
зустрічається дуже рідко і складає 1 %.

Отже, в групі подружніх пар з невиношуванням вагітності неясного генезу
при проведенні цитогенетичного аналізу виявлено, що структурні аномалії
хромосом зустрічаються в два рази частіше, ніж у інших. Поліморфізм
хромосом, особливо 1-ї та 16-ї хромосоми у жінок, в даній групі має
досить високий відсоток і, швидше за все, відбивається на репродуктивних
подіях.

Група осіб з вторинним непліддям та невиношуванням вагітності різного
генезу згідно з діагнозом лікаря-гінеколога була дуже різноманітна за
факторами, які викликали дану хворобу: ендокринні, інфекційні,
імунологічні чинники, наявність артифіціального аборту в анамнезі тощо.
Група налічувала 550 осіб (275 подружніх пар). У 135 випадках (24,5 %)
відмічені зміни каріотипу.

Аномалії хромосом мали 2,9 % осіб. Всі типи хромосомних аномалій були
представлені в даній групі приблизно в однаковій кількості.

Хромосомні варіанти складали 21,6 %. Найчастіше в даній групі
зустрічався поліморфізм довжини гетерохроматинового району 16-ї
хромосоми (6,9 %).

Дані, одержані при розгляді змін каріотипу серед чоловіків та жінок
групи з вторинним непліддям та невиношуванням вагітності різного генезу,
свідчать, що 29,4 % чоловіків та 19,7 % жінок мали зміни каріотипу
(табл. 8). З представленого видно, що серед чоловіків даної групи
значення показника змін каріотипу набагато перевищує аналогічне серед
жінок (р‹0,05). Аномалії хромосом зустрічалися в 3,6 % випадків серед
чоловіків даної групи та у 2,2 % серед жінок (р›0,05).

Звертає на себе увагу досить високий відсоток збільшення розміру
гетерохроматинового району довгого плеча 16-ї хромосоми (по 19 чоловіків
та жінок, що становить по 6,9 % від загальної кількості осіб в групі).

Потенційні донори статевих гамет були направлені на цитогенетичне
обстеження Інститутом Репродуктивної Медицини. Обстежено 111 осіб (48
чоловіків та 63 жінки). Всі обстежені донори не мали репродуктивних
проблем.

При цитогенетичному обстеженні виявлено, що 104 особи (93,7 %) мали
нормальний каріотип без будь-яких змін. В семи випадках знайдено зміни
каріотипу (6,3 %).

Хромосомні варіанти (поліморфізм) були виявлені у шести осіб (5,4 %)
(табл. 9).

Отримані значення показників поліморфізму хромосом у донорів статевих
гамет, які є репродуктивно здоровими людьми, вищі, ніж представлені в
доступній літературі. Так результати обстеження 50 подружніх пар, які
мали здорових дітей, свідчать що хромосомні варіанти налічували 2 %
(Ворсанова С.Г., 1991).

Серед потенційних донорів тільки один чоловік мав зміни в каріотипі —
поліморфізм гетерохроматинового району першої хромосоми. Всі інші
випадки були знайдені у жінок, включаючи і випадок мозаїчного каріотипу
з додатковою маркерною хромосомою, який потребує ще
молекулярно-цитогенетичного аналізу.

Всі жінки донори мали здорову дитину, хоча в їх групі відсоток різних
хромосомних варіантів вище, ніж у чоловіків-донорів сперми.

Таблиця 8

Зміни каріотипу у чоловiкiв i жінок з вторинним непліддям та
невиношуванням вагітності різного генезу

Зміни каріотипу Чоловіки Жінки

Кiлькiсть випадків % від загальної кількості осіб в групі Кiлькiсть
випадків % від загальної кількості осіб в групі

Хромосомнi аномалii

Додаткова маркерна хромосома 3 1,1 1 0,4

Робертсонiвська транслокацiя 3 1,1 2 0,7

?нші структурнi перебудови аутосом 2 0,7 1 0,4

Аномалії статевих хромосом 2 0,7 2 0,7

Всього 10 3,6±1,1 6 2,2±0,9

Хромосомні варіанти

inv 9 (9ph), (9phqh) 7 2,6 7 2,6

1 qh+ 13 4,7 15 5,5

16qh+ 19 6,9 19 6,9

Y qh+, Y qh- 16 5,8 —

pstk+, pss 17ps 16 5,8 7 2,6

Всього 71 25,8±2,6 48 17,5±2,3

Таблиця 9

Хромосомні варіанти у донорів ооцитів та сперматозоїдів

Хромосомні варіанти Чоловіки Жінки

Кількість випадків % від загальної кількості осіб в групі Кількість
випадків % від загальної кількості осіб в групі

inv 9 (9ph), (9phqh) — — 1 1,6

1 qh+ 1 2,1 2 3,2

16qh+ — — 1 1,6

pstk+, pss , 17ps — — 1 1,6

(Yqh+, Yqh-) — — — —

Всього 1 2,1 6 7,9

Хромосомні варіанти в даній групі мали 2,1 % чоловіків, що не
відрізняється від значення показника при обстеженні населення. У групі
жінок-донорів поліморфізм хромосом дорівнював 8,0 %. Це значення
показника практично не відрізняється від розрахованого в групі жінок з
первинним непліддям (7,1 %) (р›0,05). При цьому всі донори-жінки мали
дітей та не мали ніяких репродуктивних проблем. В інших групах
(невиношування вагітності та різні репродуктивні розлади) хромосомні
варіанти у жінок зустрічаються в два рази частіше ніж у потенційних
донорів ооцитів (р‹0,05).

Цікаво, що в групі первинного непліддя хромосомні варіанти у чоловіків
зустрічаються в десять разів частіше ніж у донорів сперми (р‹0,05).

Представлені дані дозволяють неоднозначну трактовку щодо важливості ролі
змін каріотипу у вигляді хромосомних варіантів в забезпеченні
репродуктивного здоров‘я взагалі і можливості народження здорової
дитини. Можна припустити, що виявлений поліморфізм відображає певну
ступінь спадкової схильності до виникнення патологічного процесу, яким є
непліддя.

Отже, обстеження потенційних донорів статевих гамет показало, що
хромосомні варіанти зустрічаються і в даній групі репродуктивно здорових
людей.

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи дані аналізу каріотипу у жінок
та чоловіків можна визначити найбільш характерні зміни каріотипу в
групах та розрахувати їх частоти (табл. 10).

Таблиця 10

Частоти змін каріотипу

Зміни каріотипу Групи обстежених

Всі обстежені Первинне непліддя Невиношу-вання неясної етіології
Вторинне непліддя та невиношува-ння Донори статевих гамет

Аномалії хромосом 1:26 1:19 1:22 1:34 1:111

Додаткова маркерна хромосома 1:100 1:50 1:200 1:142 1:111

Робертсонiвська транслокацiя 1:83 1:83 1:50 1:111 —

?нші структурнi перебудови аутосом 1:111 1:125 1:50 1:200 —

Аномалії статевих хромосом 1:142 1:83 — 1:142 —

Варіанти хромосом 1:5 1:6 1:5 1:5 1:18

inv 9 (9ph), (9phqh) 1:31 1:19 1:40 1:38 1:111

1 qh+ 1:23 1:31 1:29 1:20 1:37

16qh+ 1:16 1:28 1:14 1:15 1:111

Y qh+, Y qh- 1:19 1:22 1:25 1:17 —

pstk+, pss 17ps 1:30 1:83 1:29 1:24 1:111

Висновки

Встановлено, що питома вага змін каріотипу серед обстежених подружніх
пар з репродуктивними розладами різного походження складає 23,3 % (3,8 %
– хромосомні аномалії та 19,5 % – поліморфізм хромосом).

Виявлено, що серед обстежених груп з репродуктивними розладами найвища
частота аномалій хромосом зустрічається у жінок з первинним непліддям,
найнижча – у жінок з групи вторинного непліддя та невиношування
вагітності різної етіології (7,1±2,3 % проти 2,2±0,9 %, р‹0,05).

Визначено, що поліморфізм хромосом в групі з первинним непліддям мають
23,8 % чоловіків та 7,1 % – жінок (р‹0,001). Показано, що частота
випадків інверсії прицентромерного гетерохроматинового району 9-ї
хромосоми у чоловіків з первинним непліддям перевищує аналогічний
показник у жінок тієї ж групи (8,7 % проти 1,6 %, р‹0,05).

Встановлено, що в групі подружніх пар з первинним непліддям, де
домінуючим був чоловічий фактор репродуктивних розладів, кожен третій
чоловік має в каріотипі хромосомні варіанти – 31,2±8,2 %; у жінок даної
групи показник поліморфізму хромосом складає 6,2±4,3 % (р‹0,05).

Показано, що поліморфізм хромосом у чоловіків в групах первинного
непліддя та репродуктивних розладів різного походження кількісно не
відрізняється (23,8±3,8 % проти 23,5±1,9 %, р›0,05). У жінок з групи
репродуктивних розладів різної етіології він зустрічається в два рази
частіше, ніж у первинно неплідних жінок (15,3±1,6% проти 7,1±2,3%,
р‹0,05).

Визначено, що перицентрична інверсія гетерохроматинового району 9-ї
хромосоми у чоловіків з групи первинного непліддя неясного генезу
зустрічається в три рази частіше, ніж у чоловіків з групи репродуктивних
розладів різного походження (12,5% проти 3,8%, р‹0,01).

Виявлені хромосомні варіанти каріотипу серед жінок з невиношуванням
вагітності неясного генезу та з первинним непліддям в анамнезі складали
20,0±4,0 % та 7,1±2,3 % відповідно (р‹0,01).

Встановлено, що серед чоловіків та жінок групи з вторинним непліддям та
невиношуванням вагітності різного генезу зміни каріотипу становили 29,4
% у чоловіків та 19,7 % у жінок (р‹0,01).

Показано, що серед обстежених донорів статевих гамет 0,9 % складали
аномалії та 5,4% – поліморфізм хромосом.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Цитогенетические нарушения у семейных пар при невынашивании беременности
/ Л.М. Пиотрович, Т.М. Поканевич, Е.В. Подгорная, Е.В. Метенько //
Репродуктивное здоровье женщины. – 2002. – № 1 (10). – С. 34-35.
Дисертантом зроблено та проаналізовано каріотипи сімейних пар з
невиношуванням вагітності, зібрано та проаналізовано джерела літератури.

Підгорна О.В., Тимченко О.І. Епідеміологія репродуктивних розладів:
порівняльна характеристика цитогенетичних обстежень чоловіків і жінок з
репродуктивними невдачами // Гігієна населених місць: Зб. наук. пр. –
Вип. 41. – К., 2003. – С. 392-396. Дисертантом зроблено та
проаналізовано каріотипи чоловіків і жінок з репродуктивними невдачами,
зібрано та здійснено аналіз літератури.

Тягар генетично обумовлених репродуктивних розладів серед населення
Київської області / О.І. Тимченко, В.В. Єлагін, О.В. Линчак, Л.М.
Піотрович, Т.М. Поканевич, О.В. Підгорна, О.В. Горіна // Вісник
організації охорони здоров‘я. – 2003. – № 4. – С. 12-18. Дисертантом
зроблено цитогенетичне дослідження для подружніх пар з непліддям,
розраховано та проаналізовано показники щодо цього.

Підгорна О.В., Линчак О.В., Тимченко О.І. Поліморфізм та аномалії
хромосом у подружніх пар з репродуктивними невдачами та потенційних
донорів ооцитів і сперми // Медичні перспективи. – 2004. – Т. ІХ, № 1. –
С. 60-63. Дисертантом зроблено та проаналізовано каріотипи чоловіків і
жінок з репродуктивними невдачами та потенційних донорів ооцитів і
сперми, зібрано та здійснено аналіз літератури.

Поканевич Т.М., Підгорна О.В., Метенько О.Л. Цитогенетичні дослідження
серед подружніх пар з невиношуванням вагітності і безпліддям // ІІІ
з‘їзд медичних генетиків України: програма і матеріали. – Львів, 2002. –
С. 36. Дисертантом зроблено каріотипи подружнім парам з репродуктивними
розладами.

Анализ результатов цитогенетической диагностики у супружеских пар с
проблемами репродукции: использование новых технологий в генетическом
консультировании / Е.В. Подгорная, Т.М. Поканевич, Т.Э. Зерова, Н.Г.
Горовенко // Современные технологии в педиатрии и детской хирургии:
Матер. конгресса. – М., 2002. – С. 130-131. Дисертантом зроблено
каріотипи подружнім парам з репродуктивними розладами.

Генетичний моніторинг населення як інформаційна система спостереження за
впливом чинників довкілля / Т.М. Поканєвич, Е.М. Омельченко, Н.В.
Брезіцька, В.О. Галаган, О.В. Підгорна, О.В. Линчак, О.І. Тимченко //
Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Зб. тез доп.
наук.-практ. конф. – Вип. 5. – К., 2003. – С. 133. Дисертантом зроблено
та проаналізовано каріотипи подружнім парам з невиношуванням вагітності.

Зменшення рівня репродуктивних втрат як один із шляхів покращання
демографічної ситуації / В.В. Єлагін, О.В. Підгорна, О.В. Линчак, Т.М.
Поканевич, О.І. Тимченко // Міжнародний науковий симпозіум з біоетики
«Штучні репродуктивні технології та майбутнє України» в рамках
Міжнародного конгресу сім‘ї «Родина-дитина-держава»: Матер. симпозіуму.
– К., 2003. – С. 41-42. Дисертантом проведено цитогенетичне дослідження
подружнім парам з непліддям та невиношуванням вагітності.

Cytogenetic component of reproductive losses / E. Podgorna, Т.
Pokanevich, O. Lynchak, О. Timchenko // European human genetics
conference 2003: Final Programme and Abstracts. – Birmingham, 2003. – P.
144. Дисертантом зроблено та проаналізовано каріотипи подружнім парам з
непліддям.

Анотація

Підгорна О.В. Особливостi каріотипу подружнiх пар з репродуктивними
розладами різного походження. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за
спеціальністю 03.00.15 – генетика (біологічні науки). – Інститут гігієни
та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, Київ, 2004.

Охарактеризовані особливості змін каріотипу подружніх пар з
репродуктивними розладами різного походження серед населення Київського
регіону – виявлено 3,8 % хромосомних аномалій та 19,5 % випадків
варіантів хромосом. Одержані результати систематизовано за етіологією
репродуктивних розладів. Виявлено, що серед обстежених груп з
репродуктивними розладами найвища частота аномалій хромосом
зустрічається у жінок з первинним непліддям, найнижча – у жінок з групи
вторинного непліддя та невиношування вагітності різної етіології
(7,1±2,3 % проти 2,2±0,9 %, р‹0,05). Визначено, що поліморфізм хромосом
в групі з первинним непліддям мають 23,8 % чоловіків та 7,1 % – жінок
(р‹0,001). Частота випадків інверсії прицентромерного
гетерохроматинового району 9-ї хромосоми у чоловіків з первинним
непліддям перевищує аналогічний показник у жінок тієї ж групи (8,7 %
проти 1,6 %, р‹0,05). Виявлені хромосомні варіанти каріотипу серед
жінок з невиношуванням вагітності неясного генезу та з первинним
непліддям в анамнезі складали 20,0±4,0 % та 7,1±2,3 % відповідно
(р‹0,05). Встановлено, що серед чоловіків та жінок групи з вторинним
непліддям та невиношуванням вагітності різного генезу зміни каріотипу
становили 29,4 % у чоловіків та 19,7 % у жінок (р‹0,05). Показано, що
серед обстежених донорів статевих гамет 0,9 % складали аномалії та 5,4%
– поліморфізм хромосом.

Ключові слова: хромосомні аномалії та варіанти, репродуктивні розлади,
непліддя, невиношування, донори статевих гамет.

Аннотация

Подгорная Е.В. Особенности кариотипа супружеских пар з репродуктивными
нарушениями разного происхождения.– Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по
специальности 03.00.15 – генетика (биологические науки). – Институт
гигиены и медицинской экологии им. О.М. Марзеева АМН Украины, Киев,
2003.

В диссертации охарактеризованы особенности изменений кариотипа
супружеских пар с репродуктивными нарушениями различного происхождения
среди населения Киевского региона – выявлено 3,8 % хромосомных аномалий
и 19,5 % случаев вариантов хромосом. Полученные результаты
систематизированы по этиологиии репродуктивных нарушений.
Цитогенетический анализ проведен 1113 пациентам: кариотипировано 1002
пациента с репродуктивными нарушениями различного происхождения, а также
111 потенциальных доноров половых гамет. Проанализировано около 24 тысяч
метафазных и 2 тысячи прометафазных пластинок хромосом.

Супружеские пары были разделены на группы согласно с диагнозом, который
был поставлен врачами акушер-гинекологами. Группа пациентов с первичным
бесплодием насчитывала 252 человека (126 пар). Группа с вторичным
бесплодием и невынашиванием беременности состояла из 750 человек (375
супружеских пар), из них отдельно выделена группа с невынашиванием
беременности неясного генеза, которая насчитывала 200 человек (100
супружеских пар). Оставшиеся 550 человек, в анамнезе которых было
вторичное бесплодие и невынашивание беременности различной этиологии,
представляли отдельную группу.

Также была кариотипирована группа потенциальных доноров половых гамет
(48 мужчин и 63 женщины).

Обнаружено, что не зависимо от этиологии бесплодия аномалии и варианты
хромосом встречаются во всех группах супружеских пар с первичным
бесплодием как у мужчин, так и у женщин. Среди обследованных групп с
репродуктивними нарушениями самая высокая частота аномалий хромосом
была найдена у женщин группы первичного бесплодия, а самая низкая у
женщин с группы вторичного бесплодия и невынашивания беременности
различной этиологии (7,1±2,3 % против 2,2±0,9 %, р‹0,05). В группе
пациентов с первичным бесплодием полиморфизм хромосом выявлен у 23,8 %
мужчин и 7,1 % – женщин (р‹0,001). Показано, что частота случаев
инверсии прицентромерного гетерохроматинового района 9-й хромосомы у
мужчин с первичным бесплодием превышает аналогичный показатель у женщин
этой группы (8,7 % против 1,6 %, р‹0,05). Выявлено, что в группе
супружеских пар с доминирующим мужским фактором первичного бесплодия
каждый третий мужчина имел в кариотипе хромосомные варианты (31,2±8,2
%); у женщин данной группы показатель полиморфизма составлял 6,2±4,3 %
(р‹0,05).

Показано, что полиморфизм хромосом у мужчин в группе первичного
бесплодия и группы репродуктивных нарушений различного происхождения
количественно не отличается (23,8±3,8 % против 23,5±1,9 %, р›0,05). У
женщин из группы репродуктивных нарушений различного происхождения он
встречается в два раза чаще, чем у женщин с первичным бесплодием в
анамнезе (15,3±1,6% против 7,1±2,3%, р‹0,05).

Определено, что перицентрическая инверсия гетерохроматинового района
9 хромосомы у мужчин с первичным бесплодием встречается гораздо чаще чем
у мужчин в группе репродуктивных нарушений различного происхождения
(12,5% против 3,8%, р‹0,01).

Обнаруженные варианты хромосом у женщин с невынашиванием беременности
неясного генеза значительно превышали аналогичный показатель у женщин с
первичным бесплодием и составляли 20,0±4,0 % и 7,1±2,3 % соответственно
(р‹0,01).

Обнаружено, что среди мужчин и женщин в группе вторичного бесплодия и
невынашивания беременности различного генеза хромосомные изменения
составляли 29,4 % у мужчин и 19,7 % у женщин (р‹0,01).

Среди обследованных доноров половых гамет были выявлены хромосомные
изменения: 0,9 % составляли аномалии и 5,4% – полиморфизм хромосом.

Были определены частоты различных аномалий и полиморфизма хромосом у
супружеских пар с репродуктивными нарушениями, проживающих в Киевском
регионе.

Практическое значение проведенной работы определяется
усовершеноствованием медико-генетической помощи населению Киевского
региона, которое имеет репродуктивные нарушения различного
происхождения. Полученные результаты цитогенетического обследования
использованы в процессе медико-генетического консультирования
супружеских пар с репродуктивными нарушениями и внедрены в практику
работы медико-генетической и акушерско-гинекологической служб Киевской
области, а также Институтом Репродуктивной Медицины для дальнейшего
выборы тактики лечения бесплодия с помощью вспомогательных
репродуктивных технологий.

Ключевые слова: хромосомные аномалии и варианты, репродуктивные
нарушения, бесплодие, невынашивание, доноры половых гамет.

ANNOTATION

Pidgorna Olena. The main features of kariotype within married
couples with reproductive loses of different origin.

Thesis for biological Sciences Candidate Degree confer on the
speciality 03.00.15 – genetics. — The O.M Marzeev Institute of hygiene
and medical ecology, Kyiv, 2004.

Dissertation for candidate of science degree competition in
genetics (biological sciences) – speciality 03.00.15. Hygiene and
Medical Ecology O.M Marzeev Institute of Ukraine AMS, Kyiv, 2004.

Among married couples with reproductive loses of different origin
in Kyiv region 3,8 % of chromosome abnormalities were found. These
results were systemized according to the etiology of reproductive loses.
It was detected that women with primary infertility have more high
frequency of chromosome abnormalities then women with secondary
infertility and spontaneous abortions of different etiology (7,2±2,5 %
against 2,2±0,9 %, p<0,05). It was found that 23,8 % of men has variants of chromosome in group of primary infertility, and only 7,1 % - women (p<0,001). Men with the primary infertility have more higher inversion-frequency of heterochromatic region of chromosome 9 then women of the same group (8,7 % against 1,6 %, p<0,05). Chromosome variants of kariotype were found among women with spontaneous miscarriages and primary infertility in anamnesis and equal 20,0±4,0 %, 7,1±2,3 % correspondingly (p<0,05). Among men and women with secondary infertility and spontaneous miscarriages of different genesis 29,4 % of kariotype disorders were met within men and 19,7 % - women. Among investigated donors of genital gametes 0,9 % were abnormalities and 5,4 % - variants of chromosome. Key words: chromosome abnormalities and variants, reproductive loses, infertility, spontaneous miscarriages, donors of genital gametes. PAGE 22

Похожие записи