.

Особливості імунологічного статусу системи мати-плод-новонароджений у вагітних в умовах дії малих доз радіації: Автореф. дис… канд. мед. наук / С.В.

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2084
Скачать документ

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ
АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

СЕРГІЄНКО СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 618.3+616-053.1+616-053.31:614.876

ОСОБЛИВОСТІ ІМУНОЛОГІЧНОГО СТАТУСУ СИСТЕМИ МАТИ-ПЛОД-НОВОНАРОДЖЕНИЙ У ВАГІТНИХ В УМОВАХ ДІЇ МАЛИХ ДОЗ РАДІАЦІЇ

14.01.01 – Акушерство і гінекологія

А в т о р е ф е р а т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

КИЇВ – 1998

Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті педіатрії, акушерства і гінекології Академії медичних наук України
Науковий керівник – доктор медичних наук, професор
Дашкевич Валентина Євдокимівна
Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України
завідуюча акушерського відділення екстрагенітальних
захворювань вагітних
Офіційні опоненти: – доктор медичних наук, професор член-кореспондент НАН
і АМН України Степанківська Галина Костянтинівна
Національний медичний університет
професор кафедри акушерства і гінекології N 1
– доктор медичних наук, професор
Лисяний Микола Іванович
Керівник лабораторії імунології Інституту нейрохірургії
АМН України ім. акад. А.П. Ромоданова
Провідна організація Київська медична академія післядипломної освіти ім.
П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра акушерства і гінекології
N 1

Захист дисертації відбудеться “ 22 ” грудня 1998 р. о 13-00год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство і гінекологія” при Інституті педіатрії, акушерства і гінекології АМН України (254050, м. Киів – 50, вул. Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (254050, м. Киів – 50, вул. Мануїльського, 8).

Автореферат розісланий “ 19 ” листопада 1998 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Квашніна Л.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Катастрофа 1986 року на Чорнобильській АЕС призвела до радіоактивного забруднення значних по площі територій і впливу радіаційних факторів на населення, яке проживає на цих територіях (Ю.П.Спіженко, 1991; В.Г. Барьяхтар, 1995). Особливу тривогу викликає здоров’я вагітних жінок та їх потомство, від якого залежить майбутнє нації, що обумовлює необхідність вивчення пролонгованого впливу малих доз радіоактивного випромінювання на організм вагітної, плода і новонародженого. Ця проблема як в теоретичному, так і в практичному плані є однією з провідних в сучасному акушерстві і медичній радіології.
Після аварії на ЧАЕС згідно з даними літератури (Е.М.Лукьянова и соавт., 1992; В.И.Краснопольский и соавт. 1992; Б.М.Венцковский, 1993; А.Г.Коломійцева, Л.В.Діденко, 1993; В.Є.Дашкевич, Л.Б.Гутман, 1993) відмічається зростання таких ускладнень вагітності і пологів, як гестози, анемії, невиношування, затримка розвитку плода, кровотечі, а також порушення ранньої постнатальної адаптації новонароджених.
Причини росту цих ускладнень і патогенез їх розвитку залишаються недостатньо установленими. Перспективним напрямком пошуку і визначення їх патогенезу виявилось вивчення ролі імунологічних реакцій, адже порушення їх функціонування є патогенетичним субстратом формування соматичної патології (В.П. Чернишов та співавт., 1991; А.А. Чумак та співавт., 1996). Імунна система найбільш чутлива до дії іонізуючої радіації (Т.Н. Поповська, 1993), тому вплив Чорнобильської катастрофи в усій своїй багатогранності позначився на імунологічних показниках. Динаміка цих показників відразу після аварії і через 12 років має свої особливості, які обумовлені дозою опромінення, хоча і не завжди з чіткою кореляцією, наявністю попередньої та супутньої соматичної патології, соціальних, економічних, побутових і виробничих факторів.
Проблема материнсько-плодових імунних взаємовідносин з урахуванням зони радіоактивного забруднення вивчена недостатньо. Не менш важливою є проблема нормалізації імунологічних порушень в системі мати-плод-новонароджений для створення більш сприятливих умов перебігу вагітності і розвитку плода.
В доступній літературі ми не зустріли робіт, які висвітлювали б стан аутоімунних процесів (наявності аутоантитіл до ядерних компонентів клітини, рівня антифосфоліпідних антитіл) і тимічної активності сироватки крові в залежності від дози накопичення радіонуклідів.
Крім того, в літературі відсутні роботи по розробці імунологічного паспорту новонародженого від матерів, які постійно проживають в умовах тривалого впливу малих доз радіації. Між тим, вивчення цих питань необхідно для своєчасного проведення лікувально-профілактичних заходів, що дозволить знизити частоту ускладнень з боку матері і плода у таких вагітних.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно з планом науково-дослідних робіт Інституту ПАГ АМН України і є фрагментом комплексної теми “Вивчити динаміку стану здоров’я радіаційно постраждалого населення України з позиції єдиної біологічної системи мати-плацента-плод-дитина” (№ державної реєстрації 01.96 И 016153), яка входить в Державну програму науково-дослідних робіт щодо мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС (№ 01.91.00.42252).
Мета дослідження. Науково обгрунтувати та розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію імунних порушень в материнсько-плодовому комплексі у вагітних регіона аварії на ЧАЕС з урахуванням забруднення Cs зони проживання.
Задачі дослідження:
1. Вивчити перебіг вагітності, пологів, стан плода і новонародженого в умовах тривалої дії малих доз радіації з урахуванням зони радіоактивного забруднення і дози накопичення радіонуклідів.
2. Дати оцінку стану системи імуногенеза материнсько-плодового комплекса у вагітних регіона аварії на ЧАЕС.
3. З’ясувати стан тимічної сироваткової активності, наявності аутоантитіл до ядерних компонентів клітини та рівня антифосфоліпідних антитіл у даного контингенту вагітних та їх новонароджених.
4. Визначити взаємозв’язок між показниками імунного статусу материнсько-плодового комплексу і особливостями акушерських і перинатальних ускладнень.
5. Розробити імунологічний паспорт новонародженого на основі отриманих даних.
6. Розробити методи корекції порушень імунологічного статусу системи мати-плод-новонароджений у вагітних контрольованих по радіації територій і вивчити їх ефективність.
Наукова новизна отриманих результатів. Дана об’єктивна оцінка стану здоров’я вагітних, які проживають на радіаційно забруднених територіях, визначена частота, структура і основні причини акушерських і перинатальних ускладнень в залежності від дози накопичення радіонуклідів і зони радіоактивного забруднення Cs 137. Вперше у таких вагітних вивчено та оцінено стан імунологічного статусу системи мати-плод-новонароджений та виділено групу новонароджених з високим ступенем ризику розвитку аутоімунної патології в майбутньому. Розроблено імунологічний паспорт новонародженого. Вперше методом кореляційного аналізу виявлені зв’язки між рівнем антифосфоліпідних антитіл і частотою виникнення ускладнень перинатального періоду у даного контингенту вагітних. Науково обгрунтовано і розроблено патогенетично обумовлені варіанти корекції імунологічних порушень материнсько-плодового комплексу у вагітних регіона аварії на ЧАЕС. Показана доцільність призначення імунокоригуючих препаратів, антиоксидантів, дезагрегантів, декорпорантів та антикоагулянтів в профілактиці перинатальної патології у вагітних, які проживають в зонах радіаційного забруднення.
Практичне значення отриманних результатів. На основі поглибленого комплексного дослідження системи імунітету материнсько-плодового комплексу визначено додаткові критерії діагностики аутоімунної патології у новонароджених групи радіаційного ризику. Розроблено додатковий комплекс обстеження вагітних регіона аварії на ЧАЕС, направлений на виявлення факторів ризику виникнення акушерських і перинатальних ускладнень. Запропоновано метод лікувально-профілактичних заходів в залежності від характеру імунологічних порушень, наявності антифосфоліпідного синдрому, що сприяє зниженню акушерських і перинатальних ускладнень.
Результати дослідження впроваджені в практику роботи родопомічних закладів Київської, Донецької, Чернігівської, Житомирської та Луганської областей.
Теоретичні положення та практичні рекомендації використовуються на курсах підвищення кваліфікації акушерів-гінекологів Київської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України, курсах інформації і стажування при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України.
Особистий внесок здобувача:
1. Проведено клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності і пологів, стану плода і новонародженого в залежності від зони забруднення Cs 137 (5609 історій пологів).
2. Клінічне комплексне обстеження 150 вагітних, які постійно проживають в умовах дії малих доз радіації, та 50 здорових жінок з умовно “чистих” територій.
3. Забезпечено визначення груп вагітних для дослідження системи імунітету.
4. Лікування вагітних за запропонованим комплексом профілактичних і лікувальних заходів з подальшою оцінкою його ефективності.
5. Аналіз отриманих даних та їх математична обробка.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації представлені на конференції молодих вчених Украіни (Вінниця, 1995); Міжнародному симпозіумі “Immunology of reproduction” (Київ, 1996); наукових конференціях “Екологія і людина” (Київ, 1995, 1996, 1997); Всесвітньому конгресі акушерів-гінекологів (FIGO) – Данія, Копенгаген (1997); конференції молодих вчених Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (Київ, 1997).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 робіт, із них 3 – у провідних журналах, 2 – у збірниках наукових праць, 5 – у тезах наукових конференцій, конгресів.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація висвітлена на 147 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків і практичних рекомендацій. Покажчик літератури містить 248 джерел. Робота ілюстрована 27 таблицями і 5 малюнками, які викладені на 22 сторінках.

ЗМІСТ РОБОТИ
О’бєкт та методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань проведено клініко-статистичний аналіз частоти і характеру акушерських і перинатальних ускладнень, стану здоров’я у 5609 вагітних двох регіонів Житомирської області з рівнем забруднення по Cs 137 від 15 до 40 Ku/km2 (Народицький район – 2 зона), та від 5 до 15 Ku/km2 (Овруцький район – 3 зона). Комплексно обстежено 150 вагітних, які постійно мешкають в радіаційно контрольованих районах (основна група: 65 – із 2 зони, 85 – із 3-ї), та 50, які проживають у відносно “чистих” районах Київської області (м. Яготин) – група порівняння.
Крім загального клініко-лабораторного та інструментального обстеження в кожній групі вивчали показники клітинного та гуморального імунітету материнсько-плодового комплексу. Дослідження проводили в динаміці вагітності, до і після лікування. Радіометрію організму матері проводили за допомогою лічильника вимірювання людини (ЛВЛ – Scaner 2M) паралельно з спектрометрією крові жінки і судин пуповини. Нами визначено значні коливання питомої активності ізотопів у вагітних одного і того ж регіона. Коливання вмісту радіонуклідів (Cs 134, Cs 137, K 40) в крові матері було в межах 1,5 – 2,1 Бк/кг, в крові судин пуповини – 1,0 – 1,7 Бк/кг. В плаценті по даним Ю.В.Давидової (1996), вміст радіонуклідів був значно вищим і коливався в межах 1,2 – 4,9 і більше Бк/кг, що свідчить про затримку останніх в плаценті внаслідок змін її структурних особливостей.
Кількісний вміст основних регуляторних субпопуляцій Т- і В-лімфоцитів, NK-клітин визначали методом двокольорової проточної флуориметрії за допомогою наборів моноклональних антитіл проти маркерів лімфоцитів хелперів-індукторів (CD4+), супресорів-цитотоксиків (CD8+), Т-лімфоцитів (CD3+), В-лімфоцитів (CD19+), натуральних кілерів (CD16+/56+) виробництва фірми Becton Dikason США. Рівні імуноглобулінів A, G, M – шляхом радіальної імунодифузії у гелі по Manchini et al. (1965). Оцінку фагоцитарної активності нейтрофільних гранулоцитів здійснювали за методом проточної цитофлуориметрії; вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) визначали спектрофотометрично після осадження їх з сироваток поліетиленгліколем (6 % ПЕГ).
Антифосфоліпідні антитіла визначали стандартними методами імуноферментного аналізу з використанням набору реактивів SIA ANTI Cardiolipin (Sigma, USA) за протоколом, що додається до набору. Наявність аутоантитіл до ядерних компонентів клітини – методом твердофазного імунологічного аналізу, а також в кількісній реакції зв’язування комплементу в мікропостановці. Тимічну сироваткову активність (ТСА) визначали по здатності досліджених зразків індукувати дозрівання лімфоцитів селезінки тимектомованих мишей. За титр ТСА приймали останнє розведення сироватки, що обумовлює 50 % редукцію числа спонтанних розеток при використанні антилімфоцитарної сироватки. Дослідження проводили в лабораторії імунології і радіології Інституту ПАГ АМН України, у відділі молекулярних основ семиотики Інституту біохімії АН України та МП “Віріа” при Інституті фізики.
Для оцінки стану та характеру серцевої діяльності плода проводили кардіотокографічне дослідження з використанням нестресового тесту на біомоніторі “BMT 9141” фірми RFT. Дані кардіотокограми оцінювали за шкалою W. Fisher (1976). Оцінка стану фетоплацентарного комплексу проводилась за допомогою ультразвукової ехографії та плацентографії на апараті “Aloca – 260” (Японія).
Аналіз перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок регіона аварії на ЧАЕС було проведено з урахуванням стану матері та плода, зони забруднення Cs 137, змін в системі імунітету материнсько-плодового комплексу.
Стан новонароджених оцінювали за даними клінічного обстеження одразу після народження (на 1-й та 5-й хвилині) за 10 бальною шкалою Апгар, даними фізичного розвитку та особливостями перебігу раннього неонатального періоду.
Статистична обробка результатів досліджень проводилась на ПЕОМ. Усі цифрові дані оброблені методом варіаційної статистики (Л.С.Каминський, 1964; П.Ф.Ракицкий, 1967). Для оцінки достовірності (р) різниці між групами показників використовували t-критерій Стьюдента (Х. Шенк, 1972). В роботі був прийнятий рівень імовірності р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020