КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Мотузюк Олександр Петрович

УДК 612.821.2:612.66

Особливості електричної активності кори головного мозку при творчій
літературній діяльності

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ — 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі фізіології людини і тварин Волинського
державного університету імені Лесі Українки

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Коцан Ігор Ярославович

завідувач кафедри фізіології людини і тварин

Волинського державного університету імені Лесі Українки

Офіційні опоненти: Макаренко Микола Васильович – доктор

біологічних наук, професор, провідний науковий співробітник інституту
фізіології імені

О.О. Богомольця

Плиска Олександр Іванович – доктор медичних наук, професор, завідувач
кафедри анатомії, фізіології та шкільної гігієни Національного
педагогічного університету імені М.П. Драгоманова

Провідна установа: Донецький державний медичний університет

Захист відбудеться “7” червня 2006 року о 14.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д. 26.001.38 у Київському національному
університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, пр. Акад.
Глушкова, 2, біологічний факультет, ауд. 215.

Поштова адреса: 01033, Київ-33, вул. Володимирська, 64, Київський
національний університет імені Тараса Шевченка, біологічний факультет

З дисертацією можна ознайомитися у Бібліотеці Київського національного
університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, вул.
Володимирська, 58.

Автореферат розісланий “5” травня 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Цимбалюк О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нині розвиток цивілізації характеризується різким
ростом об’ємів необхідних професійних знань, а в багатьох галузях
суспільного життя ставиться проблема максимального прояву творчих
здібностей людини. Для практичного реалізації такого завдання потрібна
раціональна підготовка та відбір творчо обдарованих осіб. Тому проблема
відбору та розподіл професійних кадрів повинно базуватись на врахуванні
рівня творчих здібностей людини, які значно допомагають оптимізувати
виконувану діяльність і формуються під впливом тривалих професійних
занять. В багатьох сферах суспільного життя необхідний високий рівень
літературних здібностей. Крім того, сьогодні значно знизився вік
досягнення високих результатів у різних галузях науки та мистецтва.

На теперішньому етапі розвитку фізіологічної науки виконано низку
досліджень із проблем психофізіології творчості, загальних, та
спеціальних здібностей: математичних, музичних, технічних та ін.
(Бехтерева, 2003; Лейтес, 2003; Теплов Б.М., 1961; Богоявленская Д.Б.,
2003; Козачук Н.О., 1998; Кривопишна О.А., 2000; Князева Т.С., Лебедев
А.Н., Торопова А.В., 2003). Проте недостатньо дослідженими залишаються
психофізіологічні основи літературної творчості у вік молодості. На
сьогодні вважається загальноприйнятим відсутність єдиного наукового
нейрофізіологічного обґрунтування обдарованості, яка є координатором
творчого процесу.

Проблема літературних здібностей представляє собою великий теоретичний і
практичний інтерес. У сучасному літературознавстві, психології
зустрічається велика кількість поглядів на природу літературних
здібностей, літературної обдарованості та творчого процесу при
літературній діяльності (Макаров, 1990; Теплов, 1985; Капинос, 1991;
Шрагина, 1999; Брушлинський, 1994; Арнаудов, 1970 та ін.). Але ці дані
часто розбіжні, а нерідко й суперечливі. Не виявлені також
системоутворюючі чинники цього явища. Розробка проблеми літературних
здібностей з точки зору психофізіології сприяє подоланню різноманітних і
досить часто поверхневих теорій цього роду обдарованості. Водночас, не
досліджено, як впливають тривалі лінгвістичні заняття на мозкові
механізми творчої діяльності, а також лишається недослідженою специфіка
творчості у вік молодості.

Внаслідок цього, ми вважали за доцільне провести дослідження, в якому
досить широкий комплекс показників ЕЕГ (як однієї з адекватних методик
дослідження мозкової активності) використовувався для вивчення
нейрофізіологічних механізмів творчої вербальної діяльності та високого
рівня літературних здібностей.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
в межах держбюджетної теми Волинського державного університету імені
Лесі Українки „Вікові особливості нейрофізіологічних механізмів
когнітивної діяльності”, номер державної реєстрації № 0916 U 006629.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження було на
основі аналізу особливостей електричної активності мозку людини при
виконання вербальних завдань з різним творчим навантаженням з’ясувати
нейрофізіологічні механізми творчої діяльності у осіб з різним рівнем
літературних здібностей. У відповідності з метою роботи були поставлені
наступні завдання:

Дослідити нейрофізіологічні особливості організації творчого процесу за
показниками ЕЕГ у осіб з різним рівнем літературних здібностей.

Вивчити в чоловіків та жінок з різним рівнем літературних здібностей за
умов стану спокою, невербальної діяльності, стереотипної та творчої
вербальної діяльності:

а) особливості зонального розподілу основних ритмів ЕЕГ;

б) інтенсивність електричної активності мозку у тета-, альфа-,
бета-діапазонах за методикою топографічного картування;

в) кореляційні зв’язки ЕЕГ у корі великих півкуль мозку.

3. Дослідити особливості реагування ЕЕГ людей з різним рівнем
літературних здібностей на творче навантаження вербального завдання.

4. З’ясувати нейрофізіологічні критерії високого рівня літературних
здібностей молоді.

Об’єкт дослідження: нейрофізіологічна організація творчої вербальної
діяльності з урахуванням статі обстежуваних та рівня їх літературних
здібностей.

Предмет дослідження: особливості електричної активності мозку у стані
спокою, невербальній діяльності, стереотипному тестуванні та при
виконанні творчих вербальних завдань обстежуваними з різним рівнем
літературних здібностей.

Методи дослідження: У роботі був використаний комплексний підхід, що
поєднав у собі методи теоретичного аналізу, тестування, лабораторного
експерименту з використанням системи комп’ютерної електроенцефалографії.
Для обробки даних використовувався пакет сучасних комп’ютерних
програм, статистичні методи, інтерпретаційний метод.

Наукова новизна отриманих результатів: При творчій вербальній
діяльності вперше проведено порівняльне систематичне вивчення
електричної активності мозку з використанням комплексу комп’ютерних
програм і з врахуванням рівня літературних здібностей обстежуваних, їх
статі та якості досягнутого результату.

Вперше детально досліджено характер змін електричної активності мозку
при стереотипній та творчій діяльності в осіб з різним рівнем
лінгвістичних здібностей. Виявлено специфічні патерни ЕЕГ, які
показують координуючий та модулюючий вплив рівня лінгвістичних
здібностей, як наслідку тривалих професійних занять у даній галузі, на
нейрофізіологічну організацію творчого літературного процесу.

Практичне значення отриманих результатів: Отримані дані та їх науково
обґрунтований аналіз створює можливість розробки психолого-педагогічних
рекомендацій до організації навчального та виробничого процесу із
урахуванням професійних здібностей. Дані можуть бути використані в
діагностичних цілях при вирішенні питань профорієнтації і профвідбору.
Результати аналізу динаміки ЕЕГ у людей з різним рівнем літературних
здібностей при вирішенні творчих завдань дозволяють розширити можливості
застосування цього методу для корекції психофізіологічного статусу
людини (“креативна психотерапія”). Встановлені середні значення
параметрів ЕЕГ можуть бути використані як нормативні дані у відповідних
галузях дослідження.

Особистий внесок здобувача: Дисертаційна робота є завершеним науковим
дослідженням. Виконана на кафедрі фізіології людини і тварин Волинського
державного університету імені Лесі Українки. Методика і схема наукового
дослідження розроблені спільно з науковим керівником. Самостійно і в
повному обсязі проведено експериментальні дослідження, статистичну
обробку отриманих результатів, аналіз та їх інтерпретацію, сформульовано
висновки та оформлено роботу. Матеріали публікацій, які відображають
основний зміст експериментального дослідження, підготовано спільно з
науковим керівником.

Апробація роботи. Основні матеріали досліджень були представлені у формі
повідомлень та доповідей на конференціях міжнародного та
загальноукраїнського рівнів: Психофізіологічні та вісцеральні функції в
нормі та патології (Київ, 2002); VI Міжнародній конференції “Наука і
освіта 2003” (Дніпропетровськ, 2003); Особливості формування та
становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі (Київ – Черкаси,
2003); І Міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал
світу 2004” (Дніпропетровськ, 2004); VIII міжнародній науково-практичній
конференції “Наука і освіта 2005” (Дніпропетровськ, 2005); на Першій
Міжнародній конференції студентів і аспірантів “Молодь і поступи
біології” (м. Львів, 2005); на Всеукраїнській науково-практичній
конференції “Проблеми вікової фізіології”, (м. Луцьк, 2005); IV
міжнародній науково-методичній конференції “Наука. Освіта. Здоров’я.
Реабілітація.” (м. Луганськ, 2005); щорічних наукових конференціях
Волинського державного університету імені Лесі Українки , м. Луцьк.

Публікації. Матеріали дисертації висвітлені в 13 публікаціях: 5 статтях
(4 з них у фахових виданнях) та 8 у матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу,
чотирьох розділів: огляду літератури, методики дослідження, результатів
досліджень та їх обговорення; висновків, списку літератури з 302
найменувань, 47 додатків. Основний зміст роботи викладено на 150
сторінках, вона містить 46 рисунків, 15 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Контингент та методи дослідження

Дослідження проведено на 129 людях віком 18-25 років, здорових та
праворуких. Відповідно до мети дослідження було виділено 2 групи
досліджуваних: “творчу”, в яку вішли люди з високим рівнем літературних
здібностей (59 осіб: 32 жінок та 27 чоловіків), та контрольну – із
звичайним рівнем літературних здібностей (70 осіб: 35 жінок та 35
чоловіків). Основними критеріями відбору до творчої групи були:
рекомендація керівника-літератора; здобутки у літературі (опубліковані
твори, збірки, наявність нагород); членство у певній літературній
організації. Крім того, для аналізу виконаних під час експерименту
творів як продуктів творчого процесу застосували метод експертних
оцінок. Викладачі-літературознавці виставили незалежну загальну оцінку
виконаних робіт на основі критеріїв діагностики рівня креативності
модифікованих тестів Гілфорда, при чому визначались наступні показники:
оригінальність, побіжність та образність (Шрагина Л.І., 1999, Туник Е.Н.
2005). Усі досліджувані були ознайомлені з умовами експерименту і дали
добровільну згоду на участь в ньому.

Дослідження електричної активності мозку проводилося з використанням
системи комп’ютерної електроенцефалографії. Запис електроенцефалограми
відбувався на електроенцефалографі «DX-5000 Practic» (Харків). Смуга
частот була обмежена зверху 30 Гц, стала часу складала 0,3 с, а частота
дискретизації сигналу 50 в секунду. Кожен із зареєстрованих відрізків
піддавався швидкому перетворенню Фур’є. Частотна вісь від 0 до 30 Гц
розбивалась на відрізки різноманітної довжини з кроком 0,2 Гц на
частотні діапазони дельта (0,2 – 3,8 Гц), тета (4,0 – 7,8 Гц), альфа
(8,0 – 12,8 Гц) і бета ( 13,0 – 30 Гц). Вивчення ЕЕГ-показників
здійснювалось на лобових (F3, F4), скроневих (Т3, Т4), тім’яних (Р3, Р4)
та потиличних (О1, О2) відведеннях лівої та правої півкулі за
загальноприйнятою методикою ЕЕГ за системою “10-20” з референтним
vertex-електродом.

Реєстрація ЕЕГ проводилася у наступних експериментальних ситуаціях:
cтані функціонального спокою, функціональної проби “фіксація поглядом
точки”; виконання стереотипного вербального завдання, у якості якого
використовувалось вирішення анаграм; виконання творчого вербального
тесту “продовження розповіді”; виконання складного творчого вербального
тесту “складання вірша”. Суб’єктивна складність завдання визначалась
шляхом опитування кожного досліджуваного.

Під час експерименту обстежувані знаходилися у світло- звукоізольованій
камері у положенні сидячи на відстані 1,5 м від монітору комп’ютера, на
який проектувався зміст завдання. У стані функціонального спокою очі
досліджуваних були закритими. Решта завдань виконувалася з відкритими
очима. Обстежувані мовчки виконували кожне завдання (60 секунд) й давали
письмові відповіді після сигналу.

Для оцінки ЕЕГ-даних використовувалися програми:

а) зонального розподілу питомої ваги основних частотних діапазонів
електричної активності мозку, що дає можливість визначити співвідношення
різних ритмічних складових у складній ЕЕГ, міру їх вираженості, а також
динаміку змін при зміні характеру завдання (Русинов, Гриндель,
Болдырева, Вакар, 1987);

б) топографічного картування електричної активності мозку, що дозволяє
вивчити просторовий розподіл інтенсивності електричної активності, а
також динаміку локалізації ділянок максимальної інтенсивності ЕЕГ
(Дорохов, Нюер, 1992);

в) кореляційного аналізу, при якому досліджували значимі
(r=0,51-0,70) та високі (r=0,71-1,0) кореляційні зв’язки у великих
півкулях мозку. При цьому аналізувалися міжпівкулеві (симетричні та
асиметричні) та внутрішньопівкулеві зв’язки. Визначали загальну
кількість значимих і високих кореляційних зв’язків (у %% до всіх
можливих).

При обробці отриманих цифрових даних використовувались методи
варіаційної статистики. Достовірність відмінностей між групами визначали
за t-критерієм Стьюдента при нормальному розподілі результатів або
непараметричними методами, якщо результати вимірів не відповідали
нормальному розподілу. Дані представляли у вигляді середнього значення
показника (М), величини середньої похибки (±m). Різницю між двома
середніми величинами вважали достовірною при значеннях р?0,05.
Математичні операції проводилися у програмних пакетах Microsoft Excel
2003 або Statistica 6.0.

Результати досліджень та їх обговорення

Характеристика особливостей електричної активності головного мозку у
чоловіків та жінок з різним рівнем літературних здібностей у стані
функціонального спокою. У стані спокою за методикою зонального розподілу
виявлено спадаючий потилично-лобовий градієнт концентрації альфа- та
бета-ритмів, та зростаючий потилично-лобовий градієнт для повільних
тета- та дельта-ритмів ЕЕГ у досліджуваних усіх груп. Топографічне
картування інтенсивності ЕЕГ показало локалізацію ділянок максимальної
інтенсивності альфа- та бета-ритмів у тім’яно-потиличних ділянках обох
півкуль, у симетричних лобових – для тета-ритму ЕЕГ.

За методикою кореляційного аналізу в усіх трьох досліджуваних діапазонах
ЕЕГ виявлено тісний зв’язок між симетричними лобовими частками, а також
значний рівень внутрішньопівкулевої взаємодії між тім’яними та
потиличними частками у обстежуваних усіх груп. Проте отримано низку
відмінностей у організації ЕЕГ спокою у людей з різним рівнем творчих
літературних здібностей. У жінок творчої групи зареєстровано переважання
повільних тета- та дельта-ритмів на відведеннях з лобових часток, а
також вищі значення інтенсивності альфа-ритму у тім’яно-потиличних
структурах і тета-ритму у лівій лобовій частці.

Чоловікам творчої групи характерна вища частка альфа-ритму по усьому
“скальпі”, а також, тісніший тім’яно-потиличний кореляційний зв’язок у
лівій півкулі в альфа- та бета-діапазонах ЕЕГ, при значному ступені
синхронізації біоелектричної активності мозку на частоті альфа-ритму між
лівою лобовою та правими тім’яно-потиличними частками.

Згідно з даними Ісачева (1999), вищі значення інтенсивності альфа-ритму
у осіб з високим рівнем літературних здібностей можуть вказувати на те,
що ділянки підвищеної інтенсивності або отримують більш потужні імпульси
від центрального генератора альфа-ритму, що розміщений у ядрах таламуса,
або відрізняються більшою кількістю кіркових генераторів альфа-ритміки.
Вища питома вага повільних частотних діапазонів ЕЕГ (тета- і
дельта-ритмів) може вказувати більший рівень енергетичного, емоційного
та вегетативного забезпечення мозкової діяльності у осіб творчої групи
уже в стані спокою (Моренко, 1999; Гіттік, 2002).

Характеристика особливостей електричної активності головного мозку у
чоловіків та жінок з різним рівнем літературних здібностей при
стереотипному вербальному тестуванні. При виконанні даного завдання
виявлено генералізоване зниження частки альфа-ритму ЕЕГ, що приводить до
його рівномірного прояву по усьому “скальпі”. За методикою
топографічного картування зареєстроване зниження показників
інтенсивності альфа-ритму ЕЕГ, порівняно із станом спокою, у
тім’яно-потиличних ділянках в досліджуваних усіх груп. Жінкам
контрольної групи властиве ще й зниження показників інтенсивності у
скроневій частці лівої півкулі (рис.1). Чоловікам даної групи
характерна вища реактивність альфа-ритму у задньоасоціативних ділянках.

У бета-діапазоні ЕЕГ виявлено зростання амплітудних показників
інтенсивності у симетричних лобових частках головного мозку. Жінкам
творчої групи притаманне зниження інтенсивності бета-ритму у лівій
потиличній частці. Чоловікам обох груп характерне зниження показників
інтенсивності бета-ритму у симетричних тім’яно-потиличних відділах. У
контрольній групі чоловіків зареєстровано крім цього зростання
спектральних показників бета-ритму у лобових частках (див. рис.1). Для
чоловіків творчої групи характерне зростання інтенсивності тета-ритму
ЕЕГ у лобових частках. Вища, ніж у контролі, інтенсивність бета-ритму у
правій потиличній частці у творчих групах чоловіків та жінок прямо
вказує на порівняно більшу активність вищевказаної ділянки, що
зумовлене, швидше за усе, її участю у пізнаванні закодованого слова і,
ймовірно, є наслідком кращої взаємодії з підкірковими системами
активації і узгоджується з результатами Степаняна, (2003); Вольфа,
(2001).

За методикою топографічного картування виявлене більш чітке
концентрування максимальної інтенсивності тета-ритму у симетричних
лобових та правопівкулевій потиличній частках у творчих групах чоловіків
та жінок, що можна пояснити більш специфічною активацією кіркових
ділянок, які залучені до поточної діяльності, зі сторони лімбічної
системи, в той час як контрольним групам характерна в більшій мірі
неспецифічна активація (Дубровицкая, 2002).

Рис. 1. Топокарти змін інтенсивності альфа- та бета-ритмів ЕЕГ при
вирішенні анаграм порівняно із станом спокою. Примітка: 1 – жінки,
творча група; 2 – жінки, контрольна група; 3 – чоловіки, творча група; 4
– чоловіки, контрольна група. F – лобові, Т – скроневі, Р – тім’яні, О –
потиличні частки. s – ліва півкуля, d – права півкуля. ? — значуще
зниження інтенсивності, ? — значуще зростання інтенсивності (р(0,05).

При вирішенні анаграм виявлено ряд відмінностей у рівні просторової
синхронізації електричної активності мозку у людей з різним рівнем
літературних здібностей. У альфа-діапазоні ЕЕГ у жінок творчої групи
достовірно вищим рівнем зв’язку характеризується тім’яно-потилична
взаємодія у правій півкулі, у чоловіків творчої групи тіснішим виявився
аналогічний зв’язок у лівій півкулі (рис. 2).

Рис. 2. Кореляційні зв’язки ЕЕГ мозку у жінок та чоловіків з різним
рівнем літературних здібностей при стереотипній вербальній діяльності.
Примітка: 1 – жінки, творча група; 2 – жінки, контрольна група; 3 –
чоловіки, творча група; 4 – чоловіки, контрольна група. F – лобові, Т –
скроневі, Р – тім’яні, О – потиличні частки кори мозку. s – ліва
півкуля, d – права півкуля. Тонка суцільна лінія – 0,51(r(0,70; товста
суцільна лінія — 0,71( r(1.

Жінкам творчої групи характерна наявність більш чіткого, порівняно з
контролем, фокусу конвергенції зв’язків у лівій скроневій ділянці у
тета-діапазоні ЕЕГ. У чоловіків творчої групи, порівняно з контролем,
зареєстровано вищу тісноту як дистантних лобно-потиличних
внутрішньопівкулевих кореляційних зв’язків, так і тісніші зв’язки
скроневих часток з іншими ділянками кори та між собою (див. рис.2), що
може вказувати на більш виражену взаємодію між цими ділянками при
вирішенні анаграм.

Відомо, що скроневі частки зберігають образи, отримані при навчанні у
вигляді вироджених, економних описів, що необхідне для швидкого
ефективного діставання відомостей і їх порівняння з наявною інформацією
(Николаев, 1996, Глезер, 1993), а також відповідають за впорядкованість
вербального мислення (Лурия, 2004). У наших дослідженнях широке
залучення скроневих часток при вирішенні анаграм можна пояснити пошуком
слова, що закодоване, і зберігається у пам’яті у вигляді певного образу.

Отже, дані факти свідчать, що особам з високим рівнем літературних
здібностей характерні певні особливості у роботі мозку при стереотипному
вербальному тестуванні. Вони полягають у тісній взаємодії між скроневими
частками. У жінок дана діяльність вимагає більшої латералізації
ментальних процесів з лівопівкулевим домінуванням, в той час як
чоловікам характерна тісна міжпівкулева кооперація із певними змінами
регуляторних процесів на кору з боку гіпокампу. Чітко виражені дистантні
фронто-каудальні зв’язки в тета-діапазоні у чоловіків творчої групи
вказують на вищу функціональну інтеграцію різнорідних ділянок кори.

Характеристика особливостей електричної активності головного мозку у
чоловіків та жінок з різним рівнем літературних здібностей при творчому
вербальному тестуванні. При виконанні творчих вербальних тестів у осіб з
різним рівнем творчих літературних здібностей відмічено ряд спільних та
специфічних для кожної групи особливостей електричної активності мозку.

Зростання частки бета-ритму, інтенсивності альфа-, бета- та тета-ритму
ЕЕГ у лобових частках (рис. 3) прямо вказують на активацію цих ділянок
при творчій вербальній діяльності (Афтанас, 2003; Pfurtscheller, 1999;
Pappanicolaou, 1986; Михель, 1992; Klimesch, 1997). У літературі роль
лобових часток у реалізації творчої діяльності розглядається доволі
неоднозначно. Наші дані добре узгоджуються з даними Molle, Petsche,
(1992); Orme-Johnson, (1981), Бехтеревої, (2002), згідно яких, творчий
процес пов’язаний із підвищеною активністю даних ділянок.

Кореляційний аналіз, показав високий рівень зв’язку між симетричними
лобовими частками в усіх трьох досліджуваних діапазонах ЕЕГ, а також
посилення тісноти зв’язку в бета-діапазоні ЕЕГ у порівнянні із
стереотипним тестуванням. На основі цих даних можна говорити про
важливість взаємодії лобових ділянок між собою при акті творчості.

Рис. 3. Топокарти змін інтенсивності основних ритмів ЕЕГ при
“продовженні розповіді” порівняно із вирішенням анаграм. Примітка: див.
рис. 1.

Специфічним патерном електричної активності мозку у людей з високим
рівнем літературних здібностей виявились вищими, порівняно з контролем,
інтенсивність бета-ритму ЕЕГ в лобових частках при виконанні творчих
вербальних завдань (р(0,05), а також ступінь концентрування
інтенсивності електричної активності мозку у передньоасоціативних
ділянках у даному частотному діапазоні. Враховуючи дані літератури
(Кулаковський, Дубровинская, 1997; Giannitrapani, 1981) про зв’язки
високочастотної активності ЕЕГ з когнітивними процесами, можна
стверджувати, що для адекватного забезпечення багатьох аспектів
вербальної діяльності необхідна участь у формуванні функціональної
інтеграції бета-ритму.

У осіб з високим рівнем літературних здібностей виявлено вищі значення
інтенсивності альфа-ритму у лівій лобовій частці, яка має широку
лексичну функцію (McIntyre., 1996), а також бере участь у ініціюванні
різних видів діяльності (Лурия, 2004). Виходячи з цього, можна
припустити що кращі показники лексичної функції у осіб з високим рівнем
літературних здібностей, які є складовою феномену літературної
обдарованості, відбиваються на їх ЕЕГ вищою інтенсивністю, порівняно з
контролем, альфа-ритму у лівій лобовій частці.

Зважаючи на те, що творча вербальна діяльність включає в себе як
елементи творчості, мовні функції так і численні когнітивні процеси,
широке залучення лобових ділянок зумовлене участю різноманітних
локальних модулів, які там розміщені, а також їхньою взаємодією між
собою та з модулями інших ділянок (Giannitrapani, 1985; Кулаковский,
1997) для реалізації такого складного виду діяльності, яким є
література. Цьому твердженню відповідають наші дані про залучення
лобових ділянок у декілька функціональних об’єднань на основі високих
кореляційних зв’язків даних ділянок між собою так і з іншими ділянками
кори (у тета-діапазоні).

Щодо реактивності електричної активності мозку у задньоасоціативних
ділянках мозку у людей з різним рівнем творчих літературних здібностей
на творче навантаження вербального тесту, то виявлені певні особливості
змін електричної активності у порівнянні як з ЕЕГ стану спокою так і з
ЕЕГ, яка зареєстрована підчас вирішення стереотипного тесту. У творчих
групах чоловіків та жінок у контрасті з вирішенням стереотипного
завдання зареєстровано зростання інтенсивності альфа-ритму ЕЕГ у задніх
відділах правої півкулі: у жінок такі зміни відбулися у правій
потиличній частці, у чоловіків – у симетричних потиличних частках та
правій тім’яній (див. рис. 3). Таке зростання альфа-інтенсивності не
обов’язково свідчить про зниження активності вказаних ділянок, а може
вказувати на активну роботу з інформацією без звернення до зовнішніх
джерел (Ray, Cole, 1985; Cooper, Croft, 2003).

У жінок творчої групи у бета-діапазоні ЕЕГ зареєстровано активацію
правої потиличної ділянки, порівняно з виконанням стереотипного тесту. У
чоловіків творчої групи такі зміни відбулися у скронево-паріетальних
ділянках правої півкулі, у контрольній групі – у потиличній частці лівої
півкулі. Так як відомо, що посилення високочастотної складової ЕЕГ
переважно пов’язується з активацією когнітивних механізмів обробки
інформації (Чернінський, 2005), а бета-ритм темпоро-паріетальних та
окципітальних ділянок пов’язують з процесами мультимодальної
семантичної інтеграції різноманітної інформації (Pulvermuller, 1997; von
Stein, 2000), то дані факти можна пояснити тим, що у творчих група
виявляється правопівкулевий специфічний фокус активації у
бета-діапазоні, роль якого, швидше за усе полягає у інтеграції
різноманітної інформації за допомогою “правопівкулевого” шляху обробки
інформації.

На сьогодні модально неспецифічну систему уваги правої півкулі
пов’язують з просторовою орієнтацією уваги, а також підтримкою пильності
на протязі діяльності (Вольф, Разумникова, 2001, 2003). Відомо, що права
півкуля в більшій мірі ніж ліва, взаємодіє з підкірковими системами
активації і емоційної регуляції (Вольф, 2001). Опитування людей з
високим рівнем показало, що виконуване завдання викликало у них появу
певного зорового образу, який пізніше описувався за допомогою
різноманітних засобів мови. Швидше за все, активація задніх ділянок
правої півкулі відбивала процес споглядання внутрішнього зорового
образу, а також тривале утримування уваги на ньому, для того аби більш
детально розробити і створити його словесну модель.

i

?

o

o

^ ” i ^

`

O

ії даних зон, а вища тіснота вказаних кореляцій у “творчих” групах,
швидше за все, вказує на “жорсткіші” зв’язки цих ділянок внаслідок
тривалих лінгвістичних занять. Координація функціональної активності
таких широко розподілених нейронних ансамблів потребує включення
особливих механізмів селекції інформації і може відбуватися на частоті
тета. Про це може свідчити виявлена нами просторова організація кіркових
взаємодій на даній частоті.

Внаслідок переходу до виконання творчого вербального завдання відмічене
генералізоване зростання частки тета-ритму, що максимально виражене у
тім’яних частках. За методикою топографічного картування виявлено більш
виражене реагування тета-ритміки у жінок творчої групи порівняно з ЕЕГ
стану спокою, яке охоплює всю поверхню скальпу. У чоловіків творчої
групи вищою реактивністю відзначаються тета-ритм лівої півкулі. У
порівнянні з стереотипним тестом, виконання творчого вербального
завдання потребувало підвищення активності симетричних потиличних
ділянок у тета-діапазоні у жінок контрольної групи, та активації
лівопівкулевих структур мозку у чоловіків творчої групи.

Зростання творчого навантаження творчого вербального завдання викликало
локальну специфічну активацію у тета-діапазоні ЕЕГ потиличних ділянок у
осіб з високим рівнем творчих здібностей (у жінок – правопівкулевої
потиличної частки, у чоловіків – лівопівкулевої), у той час, як у
контрольних групах відмічено більш поширену у плані топографії
акативацію (рис. 4).

Рис. 4. Топокарти змін інтенсивності тета-ритму ЕЕГ при “складанні
вірша” порівняно із вирішенням анаграм. Примітка як на рис. 1.

На основі фактів більшої локальності активаційних процесів можна
говорити про відмінні стратегії виконання творчих завдань людьми з
різним рівнем літературних здібностей. Швидше за усе, людям творчої
групи характерна диференціація та спеціалізація просторовао обмежених,
системно керованих фокусів максимальної активації (Гітік, Моренко, 2002)
в умовах адекватного тестування. Більш генералізована активація у
контрольних групах пов’язана з тим, що виконуване завдання не є
адекватним і виконується в умовах інформаційної напруги. Крім цього, у
осіб з високим рівнем літературних здібностей може формуватися певний
“контекст” на частоті тета-ритму внаслідок лімбіко-кортикальних
взаємодій (дані кореляційного аналізу). Його роль полягає у селективній
модуляції активності “зацікавлених” ділянок для полегшення протікання
необхідної операції (Дубровицкая, 2002).

Широко відома на сьогодні гіпотеза “нейронної ефективності”, згідно якої
високі інтелектуальні здібності зумовлені точністю переробки інформації
в мозку через точність локалізації активованих при розумових
навантаженнях коркових ділянок у зв’язку з їх когнітивною спеціалізацією
(Neubauer, Fink, Schrausser, 2002). Більш локальну активацію ділянок
мозку у представників творчих груп при зростанні складності творчого
вербального завдання ми можемо розглядати як свідчення більш точної і
“економної” організації кіркових ділянок. Така точність нейронної
організації, швидше за все, забезпечується більшою гнучкістю
регуляторних процесів вербальної діяльності.

На основі результатів робіт Андерсена П. (Andersen, Andersson, 1968) про
роль нейронів неспецифічних ядер таламуса у походженні локальних
кіркових реакцій активації та інактивації, можна припустити, що більш
локальна активація у потиличних частках мозку у осіб з високим рівнем
лінгвістичних здібностей є свідченням вираженої спеціалізації контролю
таламічних пейсмейкерів за вищевказаними кірковими ділянками. На нашу
думку, такі особливості формуються внаслідок тривалих професійних
занять.

Що стосується зв’язків ділянок мозку, то в творчих групах зареєстровано
більшу кількість високих та значних кореляційних зв’язків, а також вищу
їх тісноту, що може бути свідченням краще вираженої міжпівкулевої
взаємодії за інтегративних типом і як наслідок – більш ефективної
обробки інформації (White, 1990; Hellige, 1990). Також це може бути
зв’язане з асиметричним характером інтерференційного гальмування у
творчих групах та більш симетричним у контрольних (Разумникова, 2005).
Виходячи з даної гіпотези, можна припустити, що більш виражені у творчих
групах жінок та чоловіків міжпівкулеві зв’язки дають можливість
реалізувати процеси гальмування з лівої півкулі на функції правої, що
буде сприяти більш тривалому періоду інтуїтивного мислення і генеруванню
правопівкулевих образних та метафоричних концепцій, які по завершенню
деякого латентного періоду, оцінюються лівою фронтальною корою, що
відповідальна за вибір рішення та ініціацію відповіді (Лурия, 2004).

З іншого боку, слабша міжпівкулева взаємодія у контрольних групах
чоловіків та жінок може вказувати на менш виражений гальмівний ефект.
Відносне “розмежування” півкуль у контрольних групах може бути необхідне
для продовження інтуїтивного мислення і генерування правопівкулевих
образних та метафоричних концепцій. Низька творча продуктивність осіб зі
звичайним рівнем літературних здібностей може бути пояснена прийняттям
ще “сирого” рішення, що може бути зумовлено надто коротким етапом
правопівкулевої обробки інформації. При недостатньо критичному
осмисленні ідей, які швидко виникають і виникає стереотипне вирішення
проблеми (Разумникова, 2005). Аналіз творів, виконаних людьми з
контрольних груп, показав, що вони характеризуються низькими показниками
оригінальності і, швидше за все, є описом першої ідеї, яка з’явилась
одразу при показі змісту завдання.

Зростання при виконанні творчого вербального завдання порівняно із
стереотипним, ступеня міжпівкулевої взаємодії (особливо у
задньоасоціативних ділянках) швидше за усе, дозволяє краще здійснити
обмін інформацією у відповідності з принципом доповнення (Дмитрова,
2005), що властивий функціонуванню півкуль у зрілому мозку і складається
у ході індивідуального розвитку при тривалих лінгвістичних заняттях.

У жінок творчої групи виявлено вищий ніж у контролі ступінь просторової
синхронізації на частоті тета між сронево-тім’яно-потиличними ділянками
у лівій півкулі, а також зв’язки — вищевказаних ділянок з правою лобовою
часткою. У чоловіків відмінності більш широкі, і полягають у тісніших
зв’язках між лобовими та скронево-тім’яно-потличними ділянками, а також
у вищому ступені синхронізації тета-активності всередині
задньоасоціативних ділянок з правопівкулевими домінуванням (рис. 5).

Рис. 5. Кореляційні зв’язки ЕЕГ мозку у жінок та чоловіків з різним
рівнем літературних здібностей при творчій вербальній діяльності
(продовження розповіді).

На частоті альфа-ритму ЕЕГ у жінок творчої групи щільнішими виявились
кореляційні зв’язки правої тім’яної частки з правопівкулевими скроневою
та потиличною, лівопівкулевою тім’яною, а також зв’язок лівопівкулевих
скроневої та тім’яної часток між собою. У чоловіків з високим рівнем
літературних здібностей більш тісними були міжпівкулеві та
внутрішньопівкулеві кореляційні зв’язки у тім’яно-потиличних ділянках,
та зв’язки скроневих часток з тім’яними у кожній з півкуль.

Як свідчать дані Костандова (2002) лобові ділянки беруть участь у
селекції і зберіганні у робочій пам’яті значимої інформації, а також у
планування та визначенні послідовності ціленаправлених актів. Ці вищі
кіркові функції лобових ділянок реалізуються переважно з допомогою
довгих дистантних зв’язків з паріетальними та потиличними частками, так
як при цьому необхідна інтеграція і координація багатьох спеціалізованих
процесів. Кортикальну взаємодію на частоті тета між фронтальними та
більш каудальними відділів кори можна розглядати як інтегральні
ментальні процеси, що включають діставання інформації з короткочасної
пам’яті чи взаємодію зорових образів (von Stein, 2000). На основі
виявлених нами відмінностей у рівні просторової синхронізації на частоті
тета-ритму ЕЕГ між лобовими та потиличними частками, можна прийти до
висновку, що людям з високим рівнем літературних здібностей властиві
досконаліші механізми діставання слідів із короткочасної пам’яті. На
нашу думку, це одна з нейрофізіологічних особливостей літературних
здібностей, що формується у ході тривалих професійних занять і створює
більш сприятливі умови для активізації енграм пам’яті, тобто, полегшення
інтрацентральних механізмів забезпечення енергоінформаційних процесів
(Будзен, 2000) у людей творчої групи.

На основі даних про відмінності повільнохвильової активності у осіб з
різними характеристиками формування вербальної установки (Свидерская,
2001) можна стверджувати, що при висуванні нових нестандартних гіпотез
потрібне подолання установочних, стандартних уявлень, що зв’язано із
додатковими інтелектуальними зусиллями і вимагає більш виражених
глобальних неспецифічних процесів. Проте більш складна структура
взаємопов’язаних нервових центрів лівої та правої півкулі у осіб творчих
груп не обов’язково передбачає більшу напругу мозкових центрів. За
даними Свідерської (2001) про співвідношення інформаційно-енергетичного
показника ЕЕГ, трансформація активності після навчання людей передбачає
зміни співвідношення цих складових на користь інформаційної складової.
Отже, творча діяльність за умов високого рівня літературних здібностей
виконується більш ефективно, з нижчою фізіологічною ціною, за рахунок
особливих механізмів нейрофізіологічної організації високого рівня
літературних здібностей.

Особливо чітко у творчих групах прослідковується посилення кореляційних
зв’язків у альфа-діапазоні ЕЕГ темпоральних часток з паріетальними при
переході від виконання стереотипного вербального тесту до творчого (рис.
6). У жінок відмічено тіснішу взаємодію на частоті альфа-ритму ЕЕГ у
лівопівкулевих задньоасоціативних ділянках, у чоловіків – у
правопівкулевих. У тета-діапазоні ЕЕГ відмічено посилення кореляційних
зв’язків скроневої частки з тім’яно-потиличними відділами у лівій
півкулі у творчих групах чоловіків та жінок. Значне залучення
тім’яно-потиличних ділянок лівої півкулі у реалізацію творчої вербальної
діяльності може бути пояснене тим, що дані ділянки здійснюють інтеграцію
змісту слів, об’єднаних у лексичну конструкцію (Иваницкий, 2002), а
також здійснюють процес синтаксичної обробки речень, які є основною
одиницею зв’язного тексту (Воробьев, 2000).

Рис. 6. Достовірні зміни кореляційних зв’язків ЕЕГ у великих півкулях
мозку при “продовженні розповіді” порівняно із “вирішенням анаграм”. 1 –
жінки, творча група; 2 – жінки, контрольна група; 3 – чоловіки, творча
група; 4 – чоловіки, контрольна група. F – лобові, Т – скроневі, Р –
тім’яні, О – потиличні частки. S – ліва півкуля, D – права півкуля.
Тонка суцільна лінія – зростання коефіцієнта кореляції від рівня низьких
до рівня значимих, товста суцільна лінія – зростання коефіцієнта
кореляції від рівня низьких та значимих до рівня високих; тонка
пунктирна лінія – зниження коефіцієнта кореляції від рівня значимих до
рівня низьких, товста пунктирна лінія – зниження коефіцієнта кореляції
від рівня високих до рівня значимих та низьких (р(0,05).

Зростання творчого навантаження літературного завдання у жінок
супроводжувалось подальшим ростом тісноти зв’язку лівої тім’яної частки
з правою потиличною. В той час, коли у жінок творчої групи посилюється
синхронізація між темпорально-паріетальними відділами півкуль, у жінок
контрольної групи відмічається посилення зв’язків між симетричними
тім’яними та потиличними відділами.

Результати досліджень Разумникової (2003) показали, що особам з високим
рівнем вербального інтелекту властива більш виражена взаємодія
темпоральних та окципітальних ділянок кори правої півкулі, роль яких
пов’язується з мовною активністю та вербальною пам’яттю (Разумникова,
2003; Klimesch, 1990; Smith, 1999). Наші дані частково підтверджують ці
факти, проте, тільки для групи чоловіків, у жінок відмічена тісніша
взаємодія в темпорально-паріетальних ділянках лівої півкулі.

Факти більш тісної взаємодії між дистантно розташованими відділами кори
(рис.2, тета-ритм) не можна пояснити лише взаємодією даних ділянок через
мозолисте тіло, швидше за все, дані взаємодії реалізуються у великій
мірі, за рахунок кірково-таламічних зв’язків. Вищевказані нами факти і
літературні дані дають можливість стверджувати, що за умов високого
рівня літературних здібностей творчий вербальний процес реалізується за
особливих нейрофізіологічних механізмів роботи вищих відділів мозку та
взаємодії таламо-кортикальних та лімбіко-ретикулярних систем (Будзен,
2000), порівняно з людьми із звичайним рівнем літературних здібностей.
Дані особливості, швидше за усе, формуються внаслідок тривалих
лінгвістичних занять.

Отже, особливості функціонування кори мозку осіб з високим рівнем
літературних здібностей, а також специфічна взаємодія кори з
підкірковими структурами (особливо у тета-діапазон) дозволяють
реалізувати більш тонке сприйняття предметів та явищ, забезпечують
кращу робочу пам’ять та творчу уяву, сприяють кращому асоціюванню
уявлень, та більш ефективному використанні художніх засобів мови у
процесі літературної творчості.

ВИСНОВКИ

Встановлено відмінності коркового електрогенезу головного мозку у осіб з
різним рівнем літературних здібностей у стані функціонального спокою та
при виконанні вербальних завдань з різним творчим навантаженням.

Фонова ЕЕГ жінок з високим рівнем літературних здібностей
характеризується вищою присутністю повільних ритмів у
передньоасоціативних ділянка мозку та вищими спектральними показниками
альфа-ритму у лівопівкулевих тім’яно-потиличних відділах. Чоловікам з
високим рівнем творчих літературних здібностей властива вища частка
альфа-ритму у фоновій ЕЕГ та більш виражена просторова синхронізація між
лівою лобовою часткою та правими тім’яно-потиличними відділами на
частоті альфа- та бета-ритмів ЕЕГ.

Стереотипне тестування осіб з високим рівнем літературних здібностей
виявило вищий, ніж у контролі, ступінь активації правої потиличної
частки, більш виражену міжпівкулеву взаємодію з білатеральним залученням
скроневих часток.

Творчі літературні завдання реалізуються з вищою активністю лобових
ділянок при провідній ролі правої півкулі, а також, тіснішою взаємодію
між вказаними ділянками у осіб з високим рівнем літературних
здібностей, порівняно з контролем.

Інтеграція структур кори мозку у систему при реалізації творчої
вербальної діяльності на основі альфа та тета-ритму є більш організована
у осіб з високим рівнем творчих літературних здібностей з домінуванням
задніх відділів лівої півкулі у жінок, та правої – у чоловіків.

ЕЕГ чоловіків є більш реактивною до зростання творчого навантаження
вербального тесту, ніж жінок. Підвищення творчого навантаження
літературного завдання супроводжується залученням скроневих часток з
лівопівкулевим домінуванням у жінок творчої групи та більш вираженою
активацією задніх правопівкулевих ділянок у чоловіків з високим рівнем
літературних здібностей.

Нейрофізіологічними корелятами високого рівня літературних здібностей є:
тісніша взаємодія між ділянками мозку, які беруть участь у творчій
вербальній діяльності; вища активність лобових ділянок із білатеральним
залученням скроневих часток; локальна активація задніх правопівкулевих
ділянок при зростанні творчого навантаження вербального завдання.

За умов високого рівня літературних здібностей творчий вербальний процес
реалізується за особливих нейрофізіологічних механізмів роботи вищих
відділів мозку, взаємодії таламо-кортикальних та лімбіко-ритикулярних
систем. Дані особливості, швидше за усе, формуються внаслідок тривалих
лінгвістичних занять.

Лінгвістична обдарованість пов’язана з показниками активованості та
просторової синхронізації електричної активності головного мозку, що дає
можливість використання цих показників як таких, які мають достатню
стабільність та інформативність у діагностичних цілях.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ РОБІТ

Гіттік Л.С., Мотузюк О.П. Топоселективні особливості інтенсивності
альфа-ритму електричної активності головного мозку при вербальній
творчій діяльності // Науковий вісник ВДУ імені. Лесі Українки. – 2004.
— № 4. – С. 37- 43.

Мотузюк О.П. Особливості топографічного картування електричної
активності кори головного мозку у альфа та тета-діапазонах у людей з
різним рівнем літературних здібностей // Науковий вісник ВДУ імені Лесі
Українки. – 2005. – №2. – С. 57-63.

Коцан І.Я., Мотузюк О.П. Особливості кореляційних зв’язків у корі
півкуль головного мозку в альфа-діапазоні залежно від рівня творчих
літературних здібностей // Фізика живого. — 2005. – Т. 13.- № 1. — С.
97-104.

Коцан І.Я., Мотузюк О.П. Динаміка інтенсивності альфа-ритму ЕЕГ залежно
від рівня творчих літературних здібностей та статі // Науковий вісник
ВДУ імені Лесі Українки. – 2005. — № 7. – С.39-49.

Швайко С.Є., Козачук Н.О., Поручинський А.А., Гінайло Л.М. Мотузюк О.П.
Альфа-активність кори головного мозку при вербальній діяльності з різним
творчим навантаженням // Актуальні проблеми психології. – Том 5. –
Київ.: Нора Принт, 2002. – С. 49-55.

Козачук Н.О., Швайко С.Є., Журавльов О.А., Мотузюк О.П. Зміни
альфа-активності кори головного мозку при зростанні творчого
навантаження у вербальній діяльності // Психофізіоологічні та
вісцеральні функції в нормі та патології. Тези доповідей Всеукраїнської
наукової конференції. – Київ, 2002. – C.59.

Швайко С.Є., Козачук Н.О., Мотузюк О.П., Гінайло Л.М. Статеві
особливості інтенсивності альфа-ритму при виконанні когнітивних завдань
з різним творчим навантаженням // Матеріали VI Міжнародної конференції
“Наука і освіта 2003”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – Т. 3.
– Біологія. – С. 55-56.

Коцан І.Я., Козачук Н.О., Швайко С.Є., Гінайло Л.М., Журавльов О.А.,
Мотузюк О.П. Особливості інтенсивності тета-ритму електричної активності
мозку при виконанні когнітивних завдань з різним творчим навантаженням
// Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в
онтогенезі. Матеріали Всеукраїнського наукового симпозіуму. – Київ –
Черкаси: Видавництво ЧДУ, 2003. – 124 с.

Гиттик Л.С., Мотузюк А.П. Особенности топографического картирования
электрической активности головного мозга у людей с различным уровнем
творческих литературных способностей // Матеріали І Міжнародної
науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу 2004”. Том 2.
Біологія. — Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – 68 с.

Мотузюк О.П. Особливості зонального розподілу основних ритмів
електричної активності головного мозку у людей з різним рівнем творчих
літературних здібностей // Матеріали VIII міжнародної науково-практичної
конференції “Наука і освіта 2005”. Том 11. Фізіологія людини та тварин.
– Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – 61 с.

Мотузюк О.П. Відмінності електричної активності головного мозку у альфа-
та бета-діапазонах у людей з різним рівнем творчих здібностей // Молодь
і поступи біології: Тези доповідей Першої Міжнародної конференції
студентів і аспірантів. – Львів: СПОЛОМ, 2005. – 288 c.

Мотузюк О.П. Статеві особливості альфа-активності головного мозку у осіб
з різним рівнем творчих літературних здібностей // Тези Всеукраїнської
науково-практичної конференції “Проблеми вікової фізіології”. – Луцьк,
2005. – С. 79.

Коцан І.Я., Мотузюк О.П., Желамська Н.О., Пашко В.В. Вплив тривалих
занять літературою на електричну активність мозку людини / Матеріали IV
Міжнародної науково-методичної конференції “Наука. Освіта. Здоров’я.
Реабілітація.” – Вип. IV. – Луганськ: Знання, 2005. – 168 с.

АНОТАЦІЇ

Мотузюк О.П. Особливості електричної активності кори головного мозку при
творчій літературній діяльності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за
спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Київський
національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2006.

Проведено дослідження електричної активності головного мозку у чоловіків
та жінок з різним рівнем літературних здібностей за умов стану спокою,
невербальної, вербальної стереотипної та творчої діяльності. Виявлено,
що творчі вербальні завдання реалізуються з вищою активністю лобових
ділянок при провідній ролі правої півкулі, а також, з тіснішою взаємодію
між вказаними ділянками у осіб з високим рівнем літературних
здібностей. Інтеграція структур кори мозку у систему при реалізації
творчої вербальної діяльності на основі альфа та тета-ритму ЕЕГ є більш
організована у осіб з високим рівнем літературних здібностей з
домінуванням задніх відділів лівої півкулі у жінок, та правої – у
чоловіків. Це дає можливість стверджувати, що за умов високого рівня
здібностей творчий процес реалізується за особливих нейрофізіологічних
механізмів роботи вищих відділів мозку, взаємодії таламо-кортикальних та
лімбіко-ритикулярних систем, які, швидше за усе, формуються внаслідок
тривалих професійних занять. Показано, що лінгвістична обдарованість
пов’язана з показниками активованості та просторової синхронізації
електричної активності головного мозку, що дає можливість використання
цих показників як таких, які мають достатню стабільність та
інформативність у діагностичних цілях.

Ключові слова: творчість, літературні здібності, вербальна діяльність,
головний мозок, електроенцефалограма, активація, кореляційні зв’язки,
нейрофізіологічні механізми.

Мотузюк А.П. Особенности электрической активности коры головного мозга
при творческой литературной деятельности. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой ступени кандидата биологических наук по
специальности 03.00.13 – физиология человека и животных. – Киевский
национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2006.

Проведено исследование электрической активности головного мозга у людей
с различным уровнем литературных способностей в условиях состояния
функционального покоя, невербальной, вербальной стереотипной и
творческой деятельности. В исследованиях приняли участие 129 человек в
возрасте 18-25 лет, обеих полов, здоровых и праворуких. Все исследуемые
были разделены на две группы “творческую” — с высоким уровнем
литературных способностей и контрольную – с обычным уровнем литературных
способностей. Запись электроэнцефалограммы проводили на
электроэнцефалографе «DX-5000 Practic» (Харьков). Изучение
ЭЭГ-показателей осуществлялось на симметрических лобовых, височных,
теменных и затылочных отведениях с использованием программ зонального
распределения, топографического картирования и корреляционного анализа в
тета, альфа и бета-диапазонах ЭЭГ.

В результате проведенной работы показано, что у мужчин и женщин с
различным уровнем литературных способностей существуют отличия в ЭЭГ
уже в состоянии покоя. У женщин творческой группы на фоновой ЭЭГ
зарегистрирована выше, по сравнению с контрольной группой женщин, доля
медленных тета- и дельта-ритмов в лобных долях, а также интенсивность
альфа-ритма в темено-затылочных областях. Мужчинам с высоким уровнем
литературных способностей присуще более высокая, по сравнению с
контролем, доля альфа-ритма ЭЭГ, а также более выражена пространственная
синхронизация между левой лобной долей и правополушарными
темено-затылочными областями.

Стереотипное вербальное тестирование выявило более высокую степень
активации правой затылочной доли у людей с высоким уровнем литературных
способностей, что, по всей вероятности является результатом особенных
взаимодействий с подкорковыми системами активации. Кроме того,
испытуемым творческой группы характерно более выраженное взаимодействие
височных отделов коры мозга между собой и другими отделами. Как
известно, в височных долях хранятся образы, получены в результате учебы,
они также, отвечают за упорядочность вербального мышления.
Специализированное участие височных отделов мозга в реализации
вербальной деятельности у людей с высоким уровнем литературных
способностей может быть следствием долговременных лингвистических
занятий.

В диссертации показано, что творческая вербальная деятельность
осуществляется при проводящем участии лобных областей с доминированием
правого полушария. У людей с высоким уровнем литературных способностей
более выражено взаимодействие между симметрическими лобными областями.
Кроме того, у них сильнее выражена интеграция различных мозговых
структур в систему при творческой деятельности на основании альфа- и
тета-ритма с преобладанием задних отделов левого полушария у женщин и
правого – у мужчин.

Установлено, что ЭЭГ мужчин более реактивно к нарастанию творческой
нагрузки вербального задания. Возрастание творческой нагрузки вербальных
тестов сопровождается активацией височных отделов мозга с левополушарным
доминированием у женщин творческой группы и более выраженной активацией
задних правополушарных отделов у мужчин с высоким уровнем литературных
способностей по сравнению с контролем.

Выделены основные нейрофизиологические корреляты высокого уровня
литературных способностей: более выраженное взаимодействие между
областями мозга, которые принимают участие в реализации различных
аспектов речи; высокая активность лобных отделов с билатеральным
включением височных областей; локальна активация задних зон правого
полушария мозга при возрастании творческой нагрузки вербальной задачи.
Результаты исследований разрешают использовать вышеупомянутые
показатели, как такие, что имеют высокую стабильность и информативность
в диагностических целях.

Полученные результаты дают возможность утверждать, что при условии
высокого уровня литературных способностей творческий процесс
осуществляется с особыми нейрофизиологическими механизмами роботы высших
отделов мозга, взаимодействии таламокортикальных и лимбико-ретикулярных
систем. Эти особенности, скорее всего, формируются в ходе длительных
лингвистических занятий.

Ключевые слова: творчество, литературные способности, вербальная
деятельность, головной мозг, электроэнцефалограмма, активация,
корреляционные связи, нейрофизиологические механизмы.

Motuzyuk A.P. Peculiarities of brain electrical activity during
literary process. – Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of Cand. Biol.
Sci. – 03.00.13 – human and animal physiology – National Taras
Shevchenco University, Kyiv, 2006.

The research of brain electrical activity of men and women with
different rate of literature abilities under conditions of rest,
nonverbal, stereotyped and creative verbal tests was carried out. It was
shown, that creative verbal tests are being realized with higher
activity of lobs fields with dominant role of right hemisphere, and more
close association between lobe fields. There is more organized fusion of
cortex structures of brain in the system on the basis of alpha and
theta-rhythm in people with high level of literary abilities, under
conditions of women back fields of left hemisphere prevailing and men
back fields of right hemisphere dominating. Under the condition of the
high level of literary abilities, creative work is realized with special
neurophisyologycal mechanisms of brain functioning, cooperation
thalami-cortex and limbic-reticular systems. These features develop at
the course of long professional activity. It is shown, that linguistic
endowments are concerned with indexes of activation and spatial
synchronization of brain electrical activity. That enables using these
indexes with the purpose of diagnostic.

Keywords: creative work, literature abilities, verbal activity, brain,
electroencephalogram, activation, correlation connections,
neurophisyologycal mechanisms.

PAGE 1

Похожие записи