.

Оптимізація управління службою швидкої медичної допомоги в містах з середньою чисельністю населення: Автореф. дис… канд. мед. наук / В.А. Піщиков, Н

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3295
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

ПІЩИКОВ ВАЛЕРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 614.2:362.11:65.011.46 (-21)

ОПТИМІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ СЛУЖБОЮ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В МІСТАХ З СЕРЕДНЬОЮ ЧИСЕЛЬНІСТЮ НАСЕЛЕННЯ

14.02.03 – “Соціальна медицина та охорона здоров`я” (медичні науки)

Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Київ – 1999

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії.
Науковий керівник – доктор медичних наук, професор
ЛЕХАН ВАЛЕРІЯ МИКИТІВНА
Дніпропетровська державна медична академія,
завідуюча кафедрою соціальної медицини, організації та
управління охороною здоров’я
Офіційні опоненти: – доктор медичних наук, професор
ШЕЛЮЖЕНКО АНАТОЛІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця,
завідувач кафедрою соціальної гігієни та організації охорони здоров’я з підвищення кваліфікації керівних кадрів

-доктор медичних наук, професор
БЕЗПОЛУДІНА ГАЛИНА ВАСИЛІВНА
Луганський державний медичний університет,
завідувач кафедрою соціальної медицини
та організації охорони здоров’я

Провідна установа – Український Інститут громадського здоров’я,
відділ медико-санітарної допомоги населенню

Захист відбудеться ” 29 ” квітня 1999 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 при Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця за адресою: 252057 м.Київ – 57, пр.Перемоги, 34, медико-профілактичний корпус НМУ, аудиторія №2.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О.Богомольця за адресою: 252057, м.Київ -57, вул. Зоологічна, 3.

Автореферат розісланий ” 16 ” березня 1999 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
д.м.н., професор _______________ О.П.Яворовський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Погіршення показників загального стану здоров’я населення в умовах різкого скорочення державних витрат на охорону здоров’я внаслідок соціально-економічної кризи в Україні надзвичайно підвищує вимоги до ефективності управління на всіх рівнях функціонування системи. Служба швидкої медичної допомоги є однією з найбільш пріоритетних в охороні здоров’я, оскільки від якості та ефективності її функціонування значною мірою залежать число потенційних втрат років життя та смертність внаслідок контрольованих охороною здоров’я захворювань та травм [Ю.М.Комаров, 1994; В.М.Лехан, А.В.Іпатов, В.А.Піщиков,1998].
Організація роботи швидкої медичної допомоги в сучасних умовах не задовольняє населення ні за термінами виконання викликів, ні за якістю надання допомоги [В.О.Волошин,1995] та поєднується з її низькою витратною ефективністю [О.І.Гелей, Ц.В. Ясинський,1996].
Багатомасштабні дослідження організації та управління швидкою медичною допомогою були проведені у 60-х, 70-х роках нинішнього століття, результати яких знайшли відображення у фундаментальних роботах М.А. Месселя [1968], Б.Д.Комарова [1979].
В останні роки продовжуються наукові дослідження проблем розвитку служби швидкої медичної допомоги, адаптації її до нових соціально-економічних реалій в країнах СНД. Розроблено низку важливих, але досить окремих питань удосконалення організації екстреної медичної допомоги, дискутується питання про доцільність та глибину спеціалізації виїзних бригад [Б.Г.Апанасенко зі співавт.,1989;1991; А.Н.Нагнибіда зі співавт.,1997; А.А.Веневцев, 1996], застосування алгоритмів надання швидкої медичної допомоги, якості роботи системи. Впровадження економічних методів в практику управління охороною здоров’я значною мірою актуалізувало проблему перегляду функцій швидкої та невідкладної медичної допомоги або доцільність роз’єднання цих служб [ Апанасенко Б.Г. зі співавт., 1992 ].
Комплексних системних досліджень системи управління екстреною медичною допомогою, її планування та забезпечення якості у перехідний період розвитку економіки України взагалі не проводилося.
Вищенаведене дозволяє вважати проблему наукового обгрунтування управління та організації служби швидкої медичної допомоги, її термінове, відстрочене та довгострокове програмно-цільове планування в сучасних умовах реформування галузі охорони здоров’я важливим завданням, що й обумовило актуальність дослідження і його мету.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконане дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт кафедри соціальної медицини, організації і управління охороною здоров’я Дніпропетровської державної медичної академії “Наукове обгрунтування структурної перебудови охорони здоров”я м.Дніпропетровська у сучасних економічних умовах” ( № державної реєстрації 0196U012646).

Мета дослідження – науково обгрунтувати систему оптимізації управління швидкою медичною допомогою у міських поселеннях з середньою чисельністю населення ( від 100 до 500 тисяч жителів).
Відповідно до мети були поставлені та вирішені наступні завдання:
• Провести аналіз звертань населення по швидку медичну допомогу та виявити чинники, які найбільше впливають на її динаміку та структуру;
• Дослідити забезпеченість населення екстреною медичною допомогою та ефективність використання бригад швидкої медичної допомоги;
• Обгрунтувати структуру організації служби швидкої медичної допомоги для міст з чисельністю населення від 100 до 500 тисяч жителів;
• Визначити нормативи забезпеченості бригадами швидкої медичної допомоги міст з середньою чисельністю населення;
• Розробити та перевірити в експерименті ефективність системи забезпечення та організаційної підтримки якості швидкої медичної допомоги.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше:
• встановлено закономірності звертань населення по швидку медичну допомогу та виявлені найбільш впливові чинники соціально-гігієнічного та ендогенного змісту;
• обгрунтовано оптимізовану модель функціонально-структурної організації станції швидкої медичної допомоги для міста з середньою чисельністю населення;
• визначено на основі використання теорії масового обслуговування необхідний рівень забезпечення бригадами швидкої медичної допомоги міст з чисельністю населення від 100 до 500 тисяч жителів;
• розроблено та обгрунтовано в умовах організаційного експерименту систему забезпечення та визначено шляхи безперервної підтримки додержання змісту, обсягу і якості швидкої медичної допомоги;
• розроблено та апробовано методику визначення необхідної кількості бригад швидкої медичної допомоги.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати стали підставою для:
• об’єктивізації планування служби швидкої медичної допомоги, виходячи з попиту населення на швидку медичну допомогу;
• визначення реальних нормативів забезпечення населення виїзними бригадами;
• застосування запропонованої автоматизованої інформаційної системи моніторингу з метою відстеження щоденної діяльності станції швидкої медичної допомоги, її підрозділів, персоналу;
• наукового забезпечення вирішення багатоаспектних управлінських питань щодо якості, обсягу і надання екстреної медичної допомоги населенню міста, що досліджувалось;
• застосування розробленої системи структурно-функціональної організації швидкої медичної допомоги в інших містах країни з середньою чисельністю населення.
Впровадження результатів дослідження в практику здійснено на державному і регіональному рівнях. Результати роботи використано при підготовці постанов Кабінету Міністрів України “ Про утворення державної служби медицини катастроф” ( №343 від 14 квітня 1997), “ Про затвердження порядку державної акредитації закладу охорони здоров*я” (№ 765 від 15 липня 1997), “ Про вдосконалення Порядку надання медичної допомоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на території України” ( № 1021 від 17 вересня 1997), “Про затвердження заходів щодо розвитку державної служби медицини катастроф на 1998 – 2001 роки” ( №1379 від 9 грудня 1997), наказів МОЗ “ Про заходи щодо удосконалення швидкої медичної допомоги” ( № 175 від 19 червня 1996), “ Про визначення у складі державної служби медицини катастроф медичних сил, засобів і лікувальних закладів” ( №334 від 20 листопада 1997 ), “ Про затвердження стандартів державної акредитації ( № 2 від 12 січня 1998), комплексної програми “Здоров*я киян : 1999 – 2005”.
Матеріали дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі на кафедрі соціальної медицини, організації та управління охороною здоров*я Дніпропетровської державної медичної академії.
Декларація конкретного особистого внеску в опрацювання наукових результатів, що виносяться на захист. Дисертантом особисто визначено мету і програму досліджень, зібрано матеріали офіційної статистики щодо звертань населення по швидку медичну допомогу, діяльності закладів швидкої медичної допомоги, збору та накопичення офіційної документації, карток виклику швидкої медичної допомоги та відривних талонів супроводжувальних листків.
Пошукач брав участь в організації та проведенні за спеціально відпрацьованою програмою експертної оцінки якості екстреної медичної допомоги; є автором методики визначення необхідної кількості бригад швидкої медичної допомоги, обгрунтування організаційної структури станції швидкої допомоги для міста з середньою чисельністю населення. Автором проведено аналіз та математичну обробку отриманих результатів, здійснено інтерпретацію одержаних результатів, сформулювано основні положення, висновки, рекомендації щодо подальшого впровадження.
Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідались на міжнародній науково-практичній конференції “ Поширення досвіду реформування системи охорони здоров*я в Україні” ( Дніпропетровськ, 1996), міжнародній конференції “Проблеми впровадження державної акредитації лікувально-профілактичних закладів України” ( Крим, 1998), регіональних нарадах експертів ВООЗ з проблем реформування охорони здоров”я EASTNET ( Київ, 1997, Мінськ,1998), українсько-канадській конференції “Партнери в охороні здоров*я” ( Київ,1997), 11 Всеукраїнському з*їзді хірургів ( Донецьк, 1998), Всеукраїнській конференції анестезіологів та реаніматологів ( Львів, 1998), Всеукраїнському з*їзді терапевтів та ревматологів (Київ, 1998).
Апробацію роботи проведено на засіданні кафедри соціальної медицини, організації і управління охороною здоров”я Дніпропетровської державної медичної академії ( протокол №1 від 5 січня 1999 року), засіданні апробаційної ради з соціальної медицини і охорони здоров*я Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця (протокол № 1 від 3 лютого 1999 року ).
Публікації. Матеріали дисертації знайшли відображення в 12 наукових працях ( в тому числі в центральних журналах – 4 ), з них 2- самостійні.
Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 156 сторінках друкарського тексту ( з них власне тексту – 115 сторінок), складається із вступу, 5 розділів, висновків, 5 додатків.
Список використаних джерел містить 165 робіт вітчизняних авторів та держав СНД і 72 іноземних джерела. Дисертація ілюстрована 23 таблицями і 14 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, методи, об`єкт дослідження. Об`єктом дослiдження була служба швидкої медичної допомоги міста з чисельністю населення від 100 до 500 тисяч жителів ( на прикладі м.Краматорська Донецької областi ). Програму дослiдження розроблено на основі поставленої мети та завдань, необхiдних для її досягнення .
Предмет дослiдження: матерiали офiцiйної статистики за 8- річний період спостереження ( 1990-1997 роки), а також результати спецiальних дослiджень звертань населення по швидку медичну допомогу у взаємозв’язку з показниками діяльності станції швидкої медичної допомоги в 1992 – 1997 роках.
Iнформацiйна база дослiдження сформована за матерiалами державної та галузевої статистичної звiтностi щодо діяльності служби швидкої медичної допомоги: ф. 22 “ Звіт станції (відділення, об’єднання ) швидкої медичної допомоги”, збірників основних показників діяльності служби швидкої медичної допомоги в Україні, даних статистичних щорічників “Показники здоров’я населення та діяльності закладів охорони здоров’я України”, “Показники здоров’я населення та діяльності закладів охорони здоров’я Донецької області”, матерiалiв комп’ютерної бази даних звертань громадян та діяльності станції швидкої допомоги м.Краматорська.
У роботі використано комплекс сучасних методів дослідження – статистичний, апарат теорії масового обслуговування, методи організаційного проектування та організаційного експерименту, експертних оцінок, фотохронометражу (рис.1).
Дослідження проводилося у 3 етапи. На першому етапі визначалася частота і структура звертань населення по швидку медичну допомогу. Другий етап полягав в обгрунтуванні
організаційної структури та нормативу забезпечення бригадами швидкої медичної допомоги для міст з чисельністю населення від 100 до 500 тисяч. На третьому етапі було розроблено та науково обгрунтовано організаційну систему забезпечення та визначено шляхи безперервної підтримки якості швидкої медичної допомоги.
Статистична обробка даних проводилася на ЕОМ ІВМ АТ-486 з використанням пакетів програм обробки баз даних “FoxPro” і статистичних програм “Stadia”.

Мета науково обгрунтувати систему оптимізації управління швидкою медичною допомогою у міських поселеннях з середньою чисельністю населення ( від 100 до 500 тисяч жителів).
Завдання:

Вивчити попит населення на екстрену медичну допомогу та його забезпеченість Обгрунтувати підходи до планування забезпечення потреб у швидкій медич-ній допомозі Розробити та перевірити в експерименті ефективність системи забезпечення та підтримки якості швидкої медичної допомоги

Звернення
Забезпече-
ність
бригадами

Ефективність використання бригад
Моделювання різних варіантів оганізаційної структури

Визначення нормативу забезпеченості швидкою медичною
допомогою

Методи досліджень
Статистичний
Експертних оцінок
Фотохронометра-жу
Апарат теорії масового обслуговування
Статистичний Організаційного проектування Організаційного експерименту
Статистичний

Інформаційна база даних

Дані державної статистичної звітності
Комп’ютерна база даних
про звернення населення та діяльність станції швидкої допомоги м.Краматорська.
Карти експертної оцінки профільності звернень

Комп’ютерна база даних про ефективність діяльності станцій швидкої медичної допомоги
Карти експертної оцінки якості швидкої медичної допомоги

Обсяг досліджень
8 ф. 22
288560 ф.110/о
15 зведених “Карт експертної оцінки профільності звернень” 288560 “Карт експертної оцінки якості швидкої медичної допомоги”
6160 випадків госпіталізації бригадами
2898 випадків смерті до прибуття бригад
154 випадки смерті у присутності бригад
28652 випадки обслуговування хронічних хворих виїзними бригадами
46169 ф.114/о
Рис.1.Програма і обсяг досліджень
Результати дослідження та їх обговорення. Загальний рівень звертань населення по швидку медичну допомогу у 90-х роках виявляє стійку тенденцію до зниження, що відзеркалює, на нашу думку, не стільки стан справ в галузі, скільки обставини, які виникають за межами її прямої компетенції, зокрема соціально-психологічного та медико-економічного змісту.За період з 1990 до 1997 року частота звертань зменшилася в Україні в цілому на 18,5%, у Донецькому регіоні на 24,2%, у м. Краматорську на 21,2%. Дослідження частоти та структури викликів показало, що динаміка звертань з різних приводів порівняльно різняться між собою. Найчастіше населення звертається по швидку медичну допомогу з приводу різного роду гострих (раптових) захворювань і станів, які потребують невідкладного втручання. За 5-річний період спостереження (1992 – 1996рр.) виявлено зростання їх інтенсивності по м. Краматорську на 13,8%, по Донецькому регіону в цілому на 5,1%. У загальній структурі звертань питома вага раптових захворювань збільшилася у м.Краматорську з 51,0% до 61,2%, у Донецькій області – з 51,7% до 56,0%. В Україні частота звертань з приводу гострої патології практично не змінилась, але в структурі їх частка також збільшилася. Збільшення числа звертань з приводу гострих захворювань є одним з проявів загальної тенденції до погіршення здоров’я населення в Україні і свідчить про обтяжнення перебігу патологічних процесів у населення.
З метою визначення чинників та їх комплексів соціально-гігієнічного та ендогенного порядку, що формують попит населення на швидку медичну допомогу, досліджено показники звертань населення м.Краматорська до служби швидкої допомоги у 1996 році.Загальний рівень звертань населення по екстрену позалікарняну допомогу за всіма класами хвороб складав 241,5 звертань на 1000 населення. Частота звертань жінок до служби швидкої допомоги з приводу захворювань та травм у 1,4 разу перевищувала аналогічні дані серед чоловіків (276,0 і 200,9 звертань на 1000 населення відповідної статевої групи). Показники звертань істотно відрізнялись в різних вікових групах:найвищий рівень звертань реєструвався на першому році життя (844,4%0), у дітей 2-7 років цей показник зменшувався майже у 6 разів, найнижчим був рівень звертань у віці 8-14 років (63.6%0) з тенденцією до поступового зростання з віком до 337,5%0, проте в старших вікових групах він навіть зменшувався (292,4%0). Більш ніж 3/4 (76,0%) всіх звертань припадає на шість класів хвороб: хвороби системи кровообігу, органів дихання, нервової системи та органів чуття, травми та отруєння, хвороби органів травлення та неточно визначені стани.
Обслуговування потоку звертань здійснювалось як загальнопрофільними, так і спеціалізованими бригадами швидкої медичної допомоги. Експертами ( лікарями вищої категорії за фахом “медицина невідкладних станів”) визначено сферу компетенції медичного персоналу виїзних бригад різного профілю та кваліфікаційної категорії. Встановлено, що в структурі звертань в залежності від профілю необхідної екстреної медичної допомоги у м.Краматорську найбільшу частку (59,2%) складали звертання, які вимагали втручання на рівні середнього медичного персоналу. Частота викликів, що можуть обслуговуватися фельдшерськими бригадами, дорівнювала 157,4 на 1000 населення. У 2,4 разу меншим виявився рівень звертань, віднесених до профілю бригад інтенсивної терапії – 66,0 %0. В структурі звертання цього профілю посідали друге місце, їх питома вага серед усіх звертань складала 24,8%. Значно менша кількість викликів, що належали до сфери компетенції кардіологічних, педіатричних, психіатричних бригад: питома вага яких в структурі звертань складала відповідно 9,0%, 4,1%, 2,9%; частотна характеристика на 1000 населення – 23,8%0, 11,0%0, 7,6%0 .
Сезонні коливання захворюваності значною мірою обумовлювали помісячну динаміку звертань по швидку медичну допомогу. Аналіз сезонності звертань по швидку медичну допомогу на протязі трьох років дозволив визначити найбільш напруженими періодами грудень та січень, коли частота звертань на 14,9% та 11,7% перевищує середньомісячні рівні, а частка в структурі складає 10%. Мінімальне число викликів припадало на липень і було на третину (30,6%) нижче визначеного середньомісячного рівня. Діапазон коливань частоти звертань в різні дні тижня не відзначався достовірними відмінностями. Досить рівномірне надходження викликів за днями тижня є опосередкованим свідченням достатньо відпрацьованих заходів щодо організації та ефективності роботи амбулаторно-поліклінічних закладів міста у вихідні дні.
У процесі дослідження також виявлено певні закономірності надходження викликів швидкої медичної допомоги протягом доби. Найменша інтенсивність викликів припадала на нічний період – з 0 до 6 годин, коли надходить близько 10% всіх викликів (11,1%) – на 55,3% менше їх середньодобових значень. В інші періоди доби звертання розподіляються відносно рівномірно.
Виявлені при дослідженні закономірності звертань населення по швидку медичну допомогу за класами хвороб, окремими захворюваннями та симптомокомплексами з врахуванням віку, статі хворих та постраждалих є базовою інформацією, аналіз якої дозволяє динамічно визначити та своєчасно оцінити потреби населення у екстреній позалікарняній допомозі і створити умови формування організаційних основ вирішення різноаспектних планово-нормативних завдань служби швидкої медичної допомоги. У м.Краматорську показник забезпеченості бригадами швидкої медичної допомоги у 1991 році був одним з найнижчих в Україні і становив 0,63 на 10 000 населення при середньодобовій завантаженості бригади 12,4 виїзду. На безпосереднє обслуговування викликів бригадою у 1991 році витрачалося в середньому 38% робочого часу і 62% робочого часу бригади знаходилися у режимі очікування викликів. Для загальнопрофільних бригад інтенсивність використання робочого часу виїзним медичним персоналом складала 40%, для спеціалізованих – 37%. Вплив загальних тенденцій та пріоритетний розвиток екстреної допомоги хворим з серцево-судинною патологією (перш за все з інфарктом міокарда) зумовили у м.Краматорську на початку 90-х років рівень спеціалізації бригад швидкої медичної допомоги, який перевищував аналогічні показники як в Україні в цілому, так і в Донецькій області зокрема. Із загального числа бригад спеціалізовані складали 26,6% (в Україні – 10,5%, Донецькій області – 17,6%), загальнопрофільні лікарські – 26,7% (в Україні – 38,1%, Донецькій області – 34,2%), фельдшерські – 46,7% (в Україні – 51,4%, Донецькій області – 48,2%).
Однак поглиблення спеціалізації бригад і звуження їх профілю мало не лише позитивні результати, але й супроводжувалося деякими негативними наслідками. Зокрема, використання спеціалізованих бригад за їх прямим призначенням призводило до значного зменшення їх середньодобового навантаження. Спроби інтенсифікувати роботу спеціалізованих бригад обумовили зростання числа так званих “непрофільних” виїздів, коли спеціалізовані бригади використовувались як загальнопрофільні. Однією з вагомих причин непрофільного використання спеціалізованих бригад є обмежені можливості диференційованого відбору бригад диспетчером та черговим лікарем. Другою причиною, яка відноситься до числа керованих, є направлення на виклик за умов високої терміновості обслуговування і відсутності вільної спеціалізованої бригади необхідного профілю будь-якої бригади.
У досліджувальному місті на початку 90-х років показники профільності виїздів бригад швидкої медичної допомоги були вкрай низькими: лише близько чверті виїздів спеціалізованих бригад відповідало їх профілю: кардіологічної – 26,1%, психіатричної – 24,3%. Навіть профільність виїздів фельдшерських та загальнопрофільних лікарських бригад була меншою за 50% (47,8% та 37,2%). Найбільш адекватно використовувалася тільки педіатрична бригада – 71,4%.Таким чином, у 1991 році міська служба швидкої медичної допомоги була забезпечена бригадами швидкої медичної допомоги меншою мірою, ніж загалом по Україні та зокрема по Донецькій області, водночас 60% робочого часу медичний мобільний персонал знаходився в стані очікування. В той же час рівень спеціалізації в службі швидкої медичної допомоги, виходячи з показників профільності використання бригад, було оцінено як надмірний. Неефективність організації планування служби швидкої допомоги була типовою для середніх та малих міських поселень країни, створюючи загрозу негараздів якості та збільшення питомих витрат при наданні екстреної медичної допомоги.
В умовах обмеження ресурсів, що виділяються на охорону здоров’я, першочерговою організаційною проблемою для служби швидкої допомоги стали пошуки шляхів удосконалення її роботи на основі науково – обгрунтованих заходів щодо кадрового і ресурсного планування. Першим кроком на цьому напрямку стала раціоналізація функціональної структури бригад швидкої медичної допомоги, суть якої полягала в обгрунтованому відході від вузької спеціалізації з максимальним збереженням позитивних процесів, пов’язаних зі спеціалізацією екстреної допомоги (збільшення обсягу та підвищення кваліфікованості допомоги на догоспітальному етапі).
Удосконалення управління службою швидкої медичної допомоги у місті, функціонально-структурна реорганізація в поєднанні з заходами, спрямованими на підвищення якості роботи оперативного відділу, призвели до зменшення частки вузькоспеціалізованих бригад на 5,8% і підвищення профільності використання бригад швидкої медичної допомоги всіх профілів. Процент виїздів, виконаних бригадами відповідно до їх профілю, збільшився серед фельдшерських бригад на 17,3%, бригад інтенсивної терапії в порівнянні з загальнопрофільними лікарськими – на 19,7%, кардіологічних – на 15,2%, психіатричної – на 20%. Проте організаційні зміни, що відбулися у службі швидкої допомоги помітно не вплинули на інтенсифікацію роботи мобільного медичного персоналу. Протягом всього періоду спостереження (1992 – 1997рр.) середнє число виїздів на одну бригаду бригад швидкої медичної допомоги за добу перевищувало аналогічні регіональні та республіканські показники як в цілому, так і для бригад різних кваліфікаційних рівнів та профілів. Таким чином, за встановлений робочий день (6,5 години) виїзний медичний персонал лінійних бригад та бригад інтенсивної терапії обслуговував 4 – 5, спеціалізованих – 2 – 3 хворих. Вивчення витрат часу персоналом бригад на обслуговування викликів показало, що у бюджеті робочого часу медичного персоналу бригад частка основної діяльності складала близько 0,38 (у фельдшерских та інтенсивної терапії близько 0,40, у спеціалізованих бригад менше – 0,30 – 0,36) і виявляла подальшу тенденцію до скорочення. Тому наступним кроком, спрямованим на підвищення ефективності функціонування швидкої допомоги, стало планування служби швидкої медичної допомоги, що передусім передбачає визначення розрахункових потреб у бригадах швидкої медичної допомоги. Для станції швидкої медичної допомоги важливим є визначення необхідної кількості бригад різного профілю, щоб ймовірність обслуговування викликів з запізненнями не перевищувала визначеної заданої величини. Ключовими перемінними, які враховувались авторами всіх методик, що базуються на теорії масового обслуговування, є середній час обслуговування одного виклику та інтенсивність потоку викликів [В.Ф.Тараскин,1976, О.І.Гелей, Ц.В. Ясинський,1996], проте такий параметр, як нерівномірність надходження викликів, враховувався недостатньо. Ми вважаємо, що таким параметром, який реально враховує випадковий характер надходження викликів, є коефіцієнт інтенсивності використання бригад. Необхідна кількість виїзних бригад (К) згідно з опрацьованою автором методикою обчислюється за формулою [В.А.Піщиков,1998]:
tобс * Q
K = ———— , де
365 * 24* i

tобс – час обслуговування одного виклику;
Q – кількість викликів за рік;
і– коефіцієнт інтенсивності використання бригад.
Запропонована методика дозволяє визначати необхідне число бригад для будь-якого проміжку часу (місяць, дні тижня, періоди доби) та була використана для обчислення необхідної кількості бригад в трьох організаційних моделях швидкої медичної допомоги: 1) спеціалізована модель – організація надання екстреної медичної допомоги в рамках існуючої кваліфікаційної структури бригад при рівні спеціалізації, що сформувався в останні роки; 2) неспеціалізована без розподілу за кваліфікаційними рівнями -надання швидкої допомоги виключно однопрофільними бригадами (загальнопрофільними лікарськими або бригадами інтенсивної терапії); 3) неспеціалізована з розподілом за кваліфікаційними рівнями – надання швидкої допомоги фельдшерськими бригадами та бригадами інтенсивної терапії ( таблиця 1).
При фіксованій вірогідності відмови в негайному обслуговуванні (4%) для міста з середньою чисельністю населення найбільша кількість бригад необхідна при організаційній структурі, що має в своєму складі спеціалізовані бригади. Розрахунковий рівень забезпеченості
при цьому складає 0,66-0,67 на 10 000 населення. При такій моделі організаційної структури діапазон коливань середньодобового навантаження на бригади різного профілю і кваліфікаційного рівня дуже значний: від 17,9 у фельдшерських до 3,7 у психіатричних.
Таблиця 1
Необхідна розрахункова кількість бригад при різних моделях структурної організації швидкої медичної допомоги (на прикладі м.Краматорська у 1997р).
Профіль бригади Модель структурної організації швидкої медичної допомоги
Спеціалі-зована Неспеціалізована без розподілу за кваліфікаційними рівнями Неспеціалізована з розподілом за кваліфікаційними рівнями
Інтенсивної терапії 3,26 8,33 4,55
Фельдшерська 5,59 – 5,59
Педіатрична 1,39 – –
Кардіологічна 2,15 – –
Психіатрична 1,31 – –
Разом 13,7 8,33 10,14

Інтерпретація виявлених особливостей обумовлена тим, що в багатоканальній системі масового обслуговування з очікуванням збільшення числа каналів обслуговування при відносно однаковій тривалості середнього часу очікування початку обслуговування і середнього часу обслуговування призводить до зменшення їх завантаження. Потік профільних викликів у містах з населенням до 500 тисяч відносно невеликий, тому випадковий характер та рідкісність їх надходження потребує збільшення числа апаратів забезпечення (бригад), з метою обмеження часу очікування обслуговування до рівня його критичного перевищення. Відповідно зростає також тривалість часу, протягом якого апарат (бригада) залишається у стані очікування. Зменшення навантаження, як виявилось, обумовлювало зростання загальної вартості системи. При застосуванні іншого підходу – завантаження ж бригади непрофільними для неї викликами створюється загроза для якості екстренного медичного обслуговування та їх розбалансованості. Компетентність медичного персоналу, наприклад, психіатричної бригади при наданні лікувально-діагностичної допомоги хворому на інфаркт міокарда значно менша за відповідну компетентність загальнопрофільної бригади. Найменша кількість бригад для задоволення потреб населення у швидкій медичній допомозі при такому ж числі викликів, що обслуговуються з запізненням, потрібна при комплектації станції швидкої медичної допомоги загальнопрофільними лікарськими бригадами або бригадами інтенсивної терапії. При цьому розрахунковий рівень забезпеченості складає 0,39-0.41 на 10 000 населення з середньодобовим навантаженням на одну бригаду 20,3 виїзду. Така модель організації забезпечує високу інтенсивність використання бригад, але кваліфікаційний рівень обслуговування більшої частини викликів буде вищий за необхідний – оскільки 59,2% таких викликів з неменшим успіхом спроможні забезпечити фельдшерські бригади.
Організаційна функціональна структура станції швидкої медичної допомоги, що поєднує в своєму складі бригади різного кваліфікаційного рівня: фельдшерські та лікарські, без розподілу останніх на спеціалізовані та загальнопрофільні, потребує такої кількості бригад, що відповідає рівню забезпеченості 0,47 – 0,50 на 10 000 населення. Протягом доби одна фельдшерська бригада зможе виконати (при 4% розрахунковій вірогідності запізнень в обслуговуванні викликів) -17,9, а бригада інтенсивної терапії – 15,2 виїзду. Подібна структура бригад при широкій багатопрофільній підготовці мобільного персоналу дозволяє досягти балансу між економічними і медичними критеріями: забезпечити достатній рівень якості надання швидкої медичної допомоги при оптимальній інтенсивності використання ресурсів.
Перехід до вищенаведеної організаційно-функціональної структури надання швидкої медичної допомоги в містах з середньою чисельністю населення дозволить зменшити норматив забезпеченності з 0,7 до 0,5 на 10 000 жителів та завдяки перепрофілізації спеціалізованих бригад у загальнопрофільні скоротити в Україні загальні витрати на швидку медичну допомогу орієнтовно на 10,3 мільйона гривень.
Провідне місце серед чинників, які визначають рівень якості медичної допомоги, посідають організаційно-управлінські фактори. Центральним елементом запропонованої системи організації служби швидкої медичної допомоги стала система управління якістю медичної допомоги. Для наукового обгрунтування системи забезпечення і підтримки якості швидкої медичної допомоги на основі методу організаційного планування проводився організаційний експеримент, який грунтувався на сучасній концепції безперервної підтримки якості медичної допомоги [Betelden,1991; М.Брассар,1993]. Його складовими є системне об’єднання трьох груп факторів: 1)нові та адаптовані форми організації; 2) надійність методів контролю якості; 3) автоматизація виконання управлінських технологій. Функціонування системи вимагало вирішення наступних організаційно-управлінських завдань: а) орієнтація кадрового персоналу на безвідмовне обслуговування; б) стандартизація та регламентація процесів організації і надання медичної допомоги; в) постадійний контроль дотримання технологічних процесів та суцільний статистичний аналіз діяльності основних і допоміжних підрозділів; г) виявлення причин дефектів надання медичної допомоги і послідовність заходів щодо їх усунення; д) організація зворотного зв’язку ( постійне інформування всіх служб і функціональних категорій персоналу станції швидкої медичної допомоги про результати їх діяльності); є) обгрунтування пріоритетності та етапності робіт по підвищенню якості екстреної допомоги; ж) орієнтація системи матеріального стимулювання кадрового заохочення до бездефектної роботи; з) мотиваційно-психологічне підсилення медичної активності.
Організаційна система оптимізації якості швидкої медичної допомоги розроблена з використанням методу графічної декомпозиції. Побудова “дерева цілей” дозволила виділити п’ять основних блоків, які причетні до формування показників якості медичної допомоги ( рис.2 ). Перший блок системи управління якістю – поліпшення управління обслуговуванням викликів та підвищення оперативності роботи станції.
Критеріями оцінки якості роботи оперативного відділу були визначені: час від надходження виклику до направлення бригади на виїзд; час від надходження виклику на станцію до прибуття бригади на місце виклику; число летальних результатів, що настали до прибуття бригад. Другий блок системи забезпечення якості стосується мобільного медичного персоналу – виїзних бригад. Для оцінки якості роботи виїзних бригад визначені три групи показників: 1) показники крайніх випадків, за допомогою яких визначаються серйозні, небажані і не обов’язково неминучі результати втручань (летальні випадки у присутності бригади швидкої допомоги); 2) частотні показники для визначення небажаних тенденцій (частота розходжень діагнозів при госпіталізації, частота повторних викликів); 3) медичний аудит – для виявлення відхилень від затвердженої стандартної технології надання медичної допомоги. Третій блок системи забезпечення якості – оптимізація взаємодії станції швидкої медичної допомоги з амбулаторно-поліклінічними та стаціонарними закладами. Четвертим блоком, який об’єднує всі елементи у систему, є моніторинг якості і підготовка управлінських рішень з її забезпечення та підтримки. Аналізу та оцінці підлягає діяльність всіх основних та допоміжних підрозділів, кожної виїзної бригади, окремого працівника. Підтримує функціонування цього блоку розроблена нами автоматизована інформаційна система (АІС), основне призначення якої – забезпечення на кожному рівні управління від головного лікаря станції до медичного працівника бригади швидкої медичної допомоги релевантної інформації щодо якості наданої медичної допомоги. П’ятий блок системи – стимулювання, спрямоване на мотиваційне заохочення до бездефектної роботи.
Результати проведеного організаційного експерименту довели, що фактор часу має провідне значення для надання своєчасної і якісної швидкої медичної допомоги на догоспітальному етапі та розглядається нами як найважливіший чинник зменшення числа летальних випадків. Частка викликів, для обслуговування яких здійснено виїзд протягом 4-х хвилин з моменту його надходження, становила близько 90% (1994р. – 94,0%; 1995р. – 89,6%; 1996р. – 90,1%; 1997р. – 91,9%). Оцінка якості діагностики проводилася при співставленні діагнозів, встановлених персоналом швидкої медичної допомоги хворим, госпіталізованим у стаціонар.
Для зменшення впливу випадкових чинників на показники частоти госпіталізації вивчалися середні дані за 2 роки до впровадження системи організації та керування якістю екстреної медичної допомоги (1991 – 1992рр.) та за 2 роки після стабілізації та упорядкування функціонування системи (1995 – 1996рр.). Встановлено, що загальне число неправильно встановлених діагнозів мобільним персоналом швидкої медичної допомоги за цей період спостереження скоротилося у 2,7 разу (з 18,2% до 6,6%). Об’єктивність діагностики підвищилася

Рис.5.1. Система забезпечення якості швидкої медичної допомоги

——— – функціональні дії – – – – – – – -інформаційні потоки ― ― ― ― τінансові потоки

як серед лікарських, так і серед фельдшерських бригад, зменшення розходжень діагнозів спостерігалося майже по всіх нозологічних формах, які контролювалися. Найбільш виражені позитивні зрушення виявлено в діагностиці інфаркту міокарда (зменшення частоти розходжень у 4,3 разу), перфоративної виразки шлунка (у 4,3 разу), значно поліпшилася діагностика апендициту (у 2,6 разу), захворювань шлунково-кишкового тракту терапевтичного профілю (у 2,5 разу), холециститу (у 2,3 разу), кишкової непрохідності (у 2,3 разу), панкреатиту (у 1,4 разу).
Для експертизи та виявлення помилок, допущених медичним персоналом використовувалась методика інтегрованої оцінки якості, яка базується на вивченні основних складових: інформації про пацієнта, дігностику, лікування, забезпечення наступності з подальшими етапами (ланками) надання медичної допомоги. Матеріали експертної оцінки якості надання швидкої медичної допомоги засвідчили, що частота недоліків у роботі бригад (на 1000 викликів ) істотно зменшилося. Суттєве зниження показників мало місце в 1994 – 1996рр. в порівнянні з 1991-1992рр. відповідно 11,2 та 24,0 на 1000 викликів. Автоматизований моніторинг помилок, запроваджений з 1994 року, сприяв поряд з впровадженням інших заходів соціального, медичного, психологічного змісту появі стійкої тенденції до трансформації системи від кількісно-екстенсивного до якісно-змістовного функціонування. Тобто суцільний медичний аудит позитивно впливав на чинники, керовані на рівні закладу, що обумовило зменшення недоліків і негараздів організаційного характеру та підвищення кваліфікації медичного персоналу.
Таким чином, запровадження системи забезпечення та підтримки якості швидкої медичної допомоги дозволяє зберегти стабільність загальних показників оперативності обслуговування викликів; утримувати показники смертності до прибуття і в присутності бригад швидкої медичної допомоги на постійному рівні; підвищити об’єктивність діагностики; поліпшити якість надання швидкої допомоги, свідченням чого стало скорочення частоти повторних викликів у 1,5 разу; покращити наступність в роботі станцій швидкої медичної допомоги та амбулаторно-поліклінічних закладів.
ВИСНОВКИ
1. Недостатня якість та низька витратна ефективність швидкої медичної допомоги – одна з провідних проблем управління службою швидкої медичної допомоги. Актуальність роботи обумовлена необхідністю реформування управління службою швидкої медичної як однієї з найбільш пріоритетних в охороні здоров’я, від функціонування якої значною мірою залежить число потенційних втрат років життя та смертність населення внаслідок контрольованих охороною здоров’я захворювань та травм.
2. Визначено адекватні методичні підходи до обгрунтування заходів щодо оптимізації управління службою швидкої медичної допомоги, а саме: модифікована методика для планування необхідної кількості виїзних бригад у відповідно до попиту населення і визначення нормативу забезпеченості швидкою медичною допомогою, що базується на теорії масового обслуговування; методи організаційного проектування та організаційного експерименту для розробки та апробації системи забезпечення якості надання швидкої медичної допомоги.
3. Встановлено закономірності частотних характеристик рівнів та структури звертань населення по швидку медичну допомогу, за результатами яких на основі теорії масового обслуговування обгрунтовано структурно-функціональну організацію служби та необхідну кількість бригад швидкої медичної допомоги, розроблено та апробовано систему забезпечення та підтримки якості швидкої медичної допомоги
4. Виявлено тенденції до зменшення загальної частоти звертань за медичною допомогою з початку 90-х років (на 20%) на фоні зростання інтенсивності та питомої ваги звертань з приводу раптових захворювань(на 13,8% в Краматорську, на 5% в Донецькій області). Встановлено, що рівень звертань залежав від вікової та статевої структури населення, сезону року, періодів доби. Основними приводами до виклику швидкої допомоги були хвороби системи кровообігу (27,6% всіх звертань), хвороби органів дихання (19,7%), нещасні випадки, отруєння і травми (9,5%), хвороби органів травлення (7,0%), з яких гострі хірургічні захворювання черевної порожнини складали 75,4%. Звертання, що потребують компетенції фельдшерських бригад складали 59,2%, багатопрофільних (полівалентних) лікарських бригад – 24,8%, спеціалізованих бригад – 16%, в тому числі кардіологічних – 9%, педіатричних – 4,1%, психіатричних – 2,9%.
5. Встановлено, що високий рівень спеціалізації в системі швидкої медичної допомоги у місті з середньою чисельністю населення має негативний вплив на профільність використання виїзних бригад, оскільки визначений рівень завантаження спеціалізованих бригад у 1,5 – 1,8 рази нижчий за рівень завантаження багатопрофільних бригад. Основна діяльність в бюджеті робочого часу мобільного медичного персоналу, складала відносно незначну частку: загальний коефіцієнт інтенсивності використання робочого часу бригад -0,38, багатопрофільних – 0,40, спеціалізованих – 0,30 – 0,36.
6. Доведено соціально-економічну та медико-психологічну ефективність організаційної моделі станції швидкої медичної допомоги для міста з середньою чисельністю населення, яка в змозі забезпечити достатній рівень якості надання екстреної медичної допомоги при оптимальній інтенсивності використання ресурсів на основі застосування поєднання бригад різного кваліфікаційного рівня (фельдшерських та лікарських) без розподілу останніх на загальнопрофільні і спеціалізовані. Рівень забезпеченості бригадами швидкої медичної допомоги при такому підході з фіксованою вірогідністю відмови в негайному обслуговуванні 4% складав 0,47 – 0,50 на 10 000 населення, середньодобове навантаження на фельдшерську бригаду – 17,9, бригаду інтенсивної терапії – 15,2 виїзду. Необхідна кількість бригад збільшувалась у періоди “пікових навантажень”( з 12 до 24 години) на 13%, а з 0 до 6 годин зменшувалась на 36% відносно середньодобового показника.
7. Розроблено організаційну систему забезпечення та підтримки якості швидкої медичної допомоги, яка включає стандартизацію та регламентацію процесів організації і надання медичної допомоги, моніторинг технологічних процесів в основних та допоміжних підрозділах, оптимізацію взаємодії з амбулаторно-поліклінічними та стаціонарними закладами, мотиваційне стимулювання персоналу, спрямоване на заохочення до бездефектної роботи.
8. Впровадження розробленої системи забезпечення якості швидкої медичної допомоги сприяло стабілізації загальних показників оперативності обслуговування викликів (своєчасність обслуговування всіх викликів на рівні 80%, викликів до хворих пріоритетних груп на рівні 89,2-100%) та показників смертності до прибуття і в присутності бригад; підвищенню якості діагностики (частота розходжень діагнозів швидкої медичної допомоги і стаціонарів скоротилася у 2,7 разу); скороченню частоти повторних викликів у 1,5 разу; покращанню наступності в роботі станцій швидкої медичної допомоги та амбулаторно-поліклінічних закладів ( зменшення числа “непрофільних викликів” у 2,8 разу).

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Піщиков В.А. Форми підвищення якості управління швидкою медичною допомогою у містах // Медичні перспективи.- 1998.- Т. ІІІ, №2,- С.101-103.
2. Пріоритети здоров*я і пріоритети лікувально-профілактичної допомоги у Дніпропетровській області / Лехан В.М., Іпатов А.В., Губар І.О., Піщиков В.А. // Медичні перспективи.-1998.-Т.ІІІ, №3,–С.83-86.
3. Піщиков В.А. Шляхи оптимізації планування служби швидкої медичної допомоги // Медичні перспективи.- 1999.- Т. ІУ, №1,- С.95- 98.
4. Розвиток системи сімейної медицини і підготовки кадрів в Україні / Сердюк А.М., Богатирьо- ва Р.В., Вороненко Ю.А., Піщиков В.А., Гойда Н.Г. // Практична медицина.-1998.-Ч.5-6.-С.3-7.
5. Державна служба медицини катастроф України / Рощин Г.Г., Волошин В.О., Картиш А.П., Градун Ю.Г., Гур*єв С.О., Матійко А.С., Михайловський М.М., Набоченко О.З., Піщиков В.А. –Київ, 1998.-147с.
6. Стандарти акредитації лікувально-профілактичних закладів України / Демченко І.Б., Піщи- ков В.А., Омельченко В.В., Гук А.П., Лехан В.М., Бабов К.Д., Шмакова І.Н., Олексіюк Т.О. – МОЗ України, Київ, 1998.- 100с.
7. Піщиков В.А. Місце і роль акредитації медичних закладів в реформі охорони здоров*я // Шляхи реформування охорони здоров*я на обласному рівні: Матеріали колегії МОЗ України.- Львів, 1998.-С.35-38

АНОТАЦІЯ.

Піщиков В.А. Оптимізація управління службою швидкої медичної допомоги в містах з середньою чисельністю населення.-Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 – Соціальна медицина та охорона здоров’я.- Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, Київ,1999.
Дисертація присвячена питанням наукового обгрунтування системи управління службою швидкої медичної допомоги в містах з середньою чисельністю населення (від 100 до 500 тисяч жителів). Встановлено, що умовою ефективної роботи станцій швидкої медичної допомоги є поєднання планування служби на підгрунті поглибленого вивчення попиту населення та системних дій щодо забезпечення якості надання швидкої медичної допомоги. За модельними розрахунками обгрунтовано нормативи забезпечення населення виїзними бригадами швидкої медичної допомоги та їх структуру. Розроблено та апробовано в організаційному експерименті систему забезпечення та безперервної підтримки якості швидкої медичної допомоги. Запропоновано автоматизовану інформаційну систему для мониторингу діяльності станцій швидкої медичної допомоги. Основні результати роботи впроваджено в практику при реформуванні служби швидкої медичної допомоги в містах з середньою чисельністю населення в Україні.
Ключові слова: служба швидкої медичної допомоги, виїзні бригади, звертання, інтенсивність використання, профільність, якість, ефективність.

АННОТАЦИЯ

Пищиков В.А. Оптимизация управления службой скорой медицинской помощи в городах со средней численностью населения .-Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03 – Социальная медицина и охрана здоровья.- Национальный медицинский универсистет им. А.А.Богомольца, Киев,1999.
Диссертация посвящена вопросам научного обоснования оптимизации управления экстренной медицинской помощью населению городских поселений с численностью населения от 100 до 500 тысяч.
Впервые установлены закономерности обращаемости населения за скорой медицинской помощью в Украине, обоснована оптимальная модель структурной организации станции скорой медицинской помощи для города со средней численностью населения, определен с помощью аппарата теории массового обслуживания необходимый уровень обеспечения бригадами скорой медицинской помощи города со средней численностью населения, разработаны и апробированы системы обеспечения и непрерывной поддержки качества экстренной медицинской помощи, разработана и апробирована модификация методики определения необходимого количества бригад скорой медицинской помощи. В работе использован комплекс современных методов исследования- статистический, аппарат теории массового обслуживания, методы организационного проектирования и организационного эксперимента, экспертных оценок, фотохронометража.
Исследование проводилось в три этапа. На первом этапе была определена структура обращаемости населения за скорой медицинской помощью. На втором – обоснована организационная структура и норматив обеспеченности бригадами скорой медицинской помощи для городов с численностью населения от 100 до 500 тысяч . На третьем этапе была разработана и апробирована система обеспечения и непрерывной поддержки качества экстренной медицинской помощи.
Сложившийся в начале 90-х годов уровень специализации службы скорой медицинской помощи на основании показателей профильности бригад оценен как избыточный, высокозатратный, не обеспечивающий адекватного качества. В условиях сокращения ресурсов отрасли первоочередной управленческой проблемой для службы скорой медицинской помощи стала проблема оптимизации и планирования. В результате проведенной рационализация структуры бригад скорой медицинской помощи, усовершенствования управления службой скорой медицинской помощи, внедрения автоматизированных систем контроля качества уменьшилась часть узкоспециализированных бригад при одновременном повышении профильности использования, улучшении своевременности обслуживания.
Автором разработана и апробирована методика определения необходимого числа выездных бригад для различных промежутков времени (месяц, дни недели, периоды суток). Разработанная методика была использована для определения необходимого количества бригад при трех моделях структурной организации скорой медицинской помощи: 1) специализированная модель-организация оказания экстренной медицинской помощи при сформированном уровне специализации и существующей квалификационной структуре бригад, 2) неспециализированная – без распределения по квалификационным уровням-оказание скорой медицинской помощи однопрофильными (общего профиля врачебными или бригадами интенсивной терапии) бригадами, 3) неспециализированная – с распределением по квалификационным уровням – оказание скорой медицинской помощи фельдшерскими бригадами или бригадами интенсивной терапии.
Предложена автоматизированная информационная система для осуществления мониторинга деятельности станций скорой медицинской помощи.
Доказано, что наиболее эффективной моделью структурной организации станции скорой медицинской помощи для города со средней численностью населения, обеспечивающей достаточный уровень качества оказания экстренной медицинской помощи при оптимальной интенсивности использования ресурсов, является сочетание бригад различного квалификационного уровня : фельдшерских и врачебных без деления на общепрофильные и специализированные.Необходимый расчетный уровень обеспеченности бригадами скорой медицинской помощи при данной модели с фиксированной вероятностью отказа 4 % составляет 0,47-0,50 на 10 000 населения, среднесуточная нагрузка на фельдшерскую бригаду-17,9, бригаду интенсивной терапии-15,2 выезда. Необходимое количество бригад увеличивается во время “пиковых” нагрузок (12-24 часа) на 13%, уменьшается на 36% в период 0-6часов.
Модель системи управления качеством экстреной медицинской помощи включает пять основных элементов: 1) улучшение управления обслуживания вызовов и повышения оперативности работы станции, 2) улучшение качества работы выездных бригад, 3) оптимизация взаимодействия станций скорой медицинской помощи и стационарных учреждений, 4) мониторинг качества и подготовка управленческих решений по обеспечению качества, 5) стимулирование бездефектной работы.
Внедрение системы обеспечения качества экстренной медицинской помощи дало возможность стабилизировать показатели оперативности обслуживания вызовов, смертности до прибытия и в присутствии бригад скорой медицинской помощи , повысить точность диагностики, улучшить качество оказания экстренной помощи и преемственность в работе станций скорой медицинской помощи и амбулаторно-поликлинических учреждений.
Основные результаты работы нашли практическое применение при реформировании службы скорой медицинской помощи в Украине.
Ключевые слова: служба скорой медицинской помощи, выездные бригады, обращаемость, интенсивность использования, профильность, качество, эффективность.

SUMMARY.

Pischikov V.A. Optimization of ambulance service administration in the towns with an average number of inhabitants.-Manuscript.
Thesis to be registrated for Higher Medical Degree in speciality 14.02.03.-Social medicine and health protection.- National medical University named after A.A.Bogomolets,Kiev, 1999.
The thesis covers the problems of scientific substantiation of ambulance service administration system in the towns with an average number of inhabitants (from 10000 to 50000). It is determined that a compromise between scheduling of work based on deep knowledge of peoples requirements and systemic measures ensuring the quality of emergency medical service given to patients and victims is the condition for an effective work of ambulance stations. On the basis of model calculations the standard of population’s supply with ambulance teams working on-site and their structure is justified. The system of supply and continuous support of emergency medical service quality is worked out and approved. Automated information system for handling of ambulance stations service monitoring is offered. Basic results of work were taken up in the reform of ambulance service in Ukraine.
Key words: ambulance service, ambulance teams working on-site, appeal to, intensity of use, profile, quality, efficacy.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020