ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ

ім. О.М. МАРЗЕЄВА АМН УКРАЇНИ

ЛИХОЛАТ ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 613:546.4:612.014.48

Наукове обгрунтування біохімічних основ формування бронхолегеневих
захворювань у населення за умов забруднення довкілля важкими металами та
іонізуючим випромінюванням в низьких дозах

14.02.01 – гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора біологічних наук

Київ — 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українському державному НДІ медико-соціальних проблем
інвалідності МОЗ України

Науковий консультант:

доктор біологічних наук, с.н.с. Томашевська Людмила Анатоліївна,
Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М. Марзеєва АМН України,
завідуюча лабораторією

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, академік АМН України,
член-кореспондент НАН України Трахтенберг Ісак Михайлович, Інститут
медицини праці АМН України, завідувач лабораторією

доктор біологічних наук Литвиченко Ольга Миколаївна, Інститут гігієни
та медичної екології ім.О.М.Марзеєва АМН України, головний науковий
співробітник

доктор біологічних наук, професор Фіра Людмила Степанівна,
Тернопільський державний медичний університет ім.І.Я.Горбачовського
МОЗ України, завідуюча кафедрою

Провідна установа: Львівський національний медичний університет ім.
Данила Галицького МОЗ України, кафедра гігієни, м. Львів

Захист відбудеться 8 квітня 2005 р. о 10.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради

Д 26.604.01 в Інституті гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва
АМН України за адресою: 02660, м.Киів-94, вул. Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту гігієни та
медичної екології ім.О.М.Марзеєва АМН України за адресою: м.Киів, вул.
Попудренка, 50

Автореферат розісланий: » 4 » березня 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Селезньов Б.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В країнах європейського регіону в останнє десятиріччя
досягнуті певні успіхи щодо зниження рівнів забруднення навколишнього
середовища. У програмі ООН “Порядок денний на ХХІ століття” відзначено,
що всім державам необхідно мати національні програми з визначення
екологічних факторів, що негативно впливають на здоров’я населення, для
розробки заходів з їх попередження. Особливої актуальності ця проблема
набуває в регіонах із значною концентрацією підприємств важкої та
хімічної промисловості. Так, обсяг викидів підприємств Придніпровського
регіону складає 31% від загального обсягу викидів по країні (Сердюк А.М.
и соавт., 2004). Останнім часом у літературі з’являються дані, які
свідчать про вплив низьких (субпорогових) концентрацій різноманітних
екопатогенних чинників на організм людини. Їх дія може призводити до
прихованих функціональних, біохімічних, імунологічних та інших змін з
подальшим розвитком захворювання, що в умовах технічного прогресу є
особливо актуальним (Трахтенберг И.М. и соавт., 1991, 1994, 1995; Сердюк
А.М., 1995; Носова В.Ф., 1999; Кундиев Ю.И. и соавт., 2004 та ін.).

Техногенне забруднення атмосферного повітря становить певну загрозу для
здоров’я населення, призводячи до захворювань бронхолегеневої системи,
оскільки в легенях відсутні надійні системи захисту проти шкідливих
чинників (Андрущук А.А. та ін.,1999; Тимченко О.І. і співавт.,2000; Keil
U.,1998; Frega G. et al, 2000; Anto J.M.et al., 2000; Barnes P.J., 2000;
Pope C.A., 2001; Izzotti А., 2001; Онищенко Г.Г., 2003). Найбільш
розповсюдженими з цих захворювань є хронічний бронхіт та бронхіальна
астма, у виникненні яких суттєву роль відіграють забруднювачі, тобто
присутні у вдихаємому повітрі суміші різної природи, агрегатного стану
чи хімічної будови, які здійснюють шкідливу подразнюючу дію на слизову
оболонку бронхів. Це пил, оксиди сірки та азоту, продукти неповного
згоряння нафти, вугілля, природного газу, озон та інші, серед яких
важливе місце належить важким металам (ВМ). Навіть помірні, проте
тривалi несприятливi зовнішні впливи можуть спричинювати напругу
захисних механізмів легень, їх гіперфункцію та гіпертрофію, виснаження
та дисбаланс з розвитком вторинної недостатності (Vallyathan V. et
al.,1997; Родіонова В.В.,2001; Паранько Н.М. и др., 2002). Хiмiчне
забруднення довкілля може негативно впливати не лише безпосередньо на
мешканцiв контамінованих територій, але й на їх нащадків (Білецька
Е.М.,1999; Мищенко В.П. и др.,1999; Музичук Н.Т.,1999; Розанов В.А.,
2000; Сердюк А.М., 2001, 2002; Бердник О.В., 2003). Фактори
навколишнього середовища можуть впливати на розвиток метаболічного
синдрому, оскільки за допомогою цих факторів реалізується спадкова
схильність (Sankaranarayanan К. et al., 1999).

Одним з негативних екологічних чинників, який неможливо проігнорувати, в
останній час стало іонізуюче випромінювання (ІВ). Катастрофа на
Чорнобильскій АЕС призвела до масштабного забруднення навколишнього
середовища і, перш за все, атмосферного повітря, радіоактивним пилом та
ВМ. Встановлений зв’язок між довготривалим вдиханням радіоактивного пилу
та формуванням хронічних прогресуючих захворювань легень, зокрема,
хронічного бронхіту (Чучалин А.Г., 1993; Барьяхтар В.Г., 1995; Барабой
В.А., 1996; Сушко В.А. и др., 1996, 1999; Ткачишин В.С., 1999). ІВ
викликає пошкодження слизових оболонок з депресією локального захисту та
клітинної регенерації, зміни найбільш важливих метаболічних процесів.
Багато робіт присвячено впливу ІВ на живі організми (Воробцова
Е.Н.,1991; Сердюк А.М., 1998; Коваленко А.Н., 2000; Лісяний М.І. та
співавт., 2001; Feinendegen L.E., 2003; Brooks A.L., 2003), але значно
менше уваги приділено його дії в малих дозах, що викликає необхідність
нового підходу до трактування патогенезу хронічних обструктивних
захворювань легень у осіб, віднесених до групи підвищеного радіаційного
ризику.

Зростання рівня радіаційного фону вище природного, поряд з техногенним
забрудненням повітря і основних вододжерел хімічними полютантами, в тому
числі ВМ, призводить до зростання радіаційно-хімічного навантаження на
населення великих промислових міст. Особливого значення набуває
визначення найбільш ранніх передпатологічних функціональних змін на
молекулярно-клітинному рівні, їх вплив на стан організму і, зокрема,
легень. У сучасній науковій літературі широко висвітлюється питання
про поєднану дію ІВ та ВМ (Иваницкая Н.Ф., 1994; Руднев М.И., 1994,
1999; Калиман П.А. и соавт., 1997), але наведені дані досить часто
торкаються вузьких питань, є суперечливими та розрізненими. Вказане
обумовило актуальність проведення даної роботи, в якій представлені
теоретичне обґрунтування та експериментальне визначення біохімічних
критеріїв оцінки впливу промислового забруднення довкілля на формування
бронхолегеневої захворюваності населення, запропоновані принципи
метаболічної профілактики виникнення і хронізації цієї патології у
мешканців промислово забруднених територій та їх нащадків.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Обраний напрям
дисертаційного дослідження є розвитком наукової проблеми у галузі
гігієни навколишнього середовища, а саме, присвячений формуванню
екозалежних захворювань легень. У роботі узагальнено результати
досліджень, які виконані у межах НДР Укр Держ НДІ МСПІ та ДНУ за темами:
“Изучить причины инвалидности при хроническом бронхите у лиц,
проживающих в Донецко-Приднепровском регионе, и разработать программы
медико-социальной реабилитации”, № держреєстрації 0193020067;
“Медико-соціальна експертиза при деяких обструктивних захворюваннях
дихальних шляхів та її особливості у осіб, що піддались радіаційному
впливу”, № держреєстрації 0193020067; “Особливості медико-соціальної
експертизи при найбільш частих захворю-ваннях у віддаленому періоді у
осіб, що піддалися радіаційному вплив у зв’язку з аварією на ЧАЕС”, №
держреєстрації 0193020067; “Наукове обґрунтування шляхів удосконалення
систем реабілітаційних заходів для дорослих та дітей, які постраждали
при ліквідації аварії на ЧАЕС”, № держреєстрації 02-21-97; “Адаптаційний
легеневий синдром і патологія органів дихання в умовах дії змішаних
екопатогенних чинників”, № держреєстрації 02-101-98.

Мета дослідження. Обґрунтування біохімічних основ формування
бронхолегеневої захворюваності населення за умов забруднення довкілля
важкими металами та іонізуючим випромінюванням в низьких дозах для
профілактики хронізації захворювань легень у мешканців промислово
забруднених територій.

Задачі дослідження.

1. Дослідити ступінь накопичення важких металів в організмі мешканців
промислово забруднених територій та виявити особливості порушень
біохімічного гомеостазу осіб, хворих на хронічний бронхіт.

2. Визначити характер накопичення важких металів у тканинах
новонароджених, матері яких проживали в умовах забрудненого середовища
промислового міста; дітей (в тому числі нащадків ліквідаторів аварії на
ЧАЕС), що проживають на промислово забруднених територіях. Встановити і
оцінити ступінь небезпеки накопичення важких металів для розвитку у
нащадків бронхолегеневої патології.

3. Вивчити порушення біохімічного гомеостазу у ліквідаторів наслідків
Чорнобильської катастрофи — хворих на хронічний бронхіт та дослідити
особливості біохімічних змін гомеостазу їх нащадків, які часто хворіють
на бронхолегеневу патологію.

4. Визначити ризик ізольованого та сполучного впливу важких металів та
іонізуючого випромінювання на стан тканин організму в експериментах на
тваринах.

5. Визначити біохімічні механізми розвитку бронхолегеневих захворювань в
умовах забруднення довкілля важкими металами та іонізуючим
випромінюванням.

6. Встановити біохімічні критерії оцінки функціонального стану легень за
розвитку екозалежних пневмопатій.

7. Обґрунтувати профілактичні заходи попередження розвитку та хронізації
бронхолегеневих захворювань мешканців промислово забруднених територій.

Об’єкт дослідження: механізми формування бронхолегеневої патології за
впливу важких металів та іонізуючого випромінювання в низьких дозах.

Предмет дослідження: біохімічні особливості стану легень людини за умов
ізольованого та поєднаного впливу важких металів і іонізуючого
випромінювання в низьких дозах та експериментальне моделювання дії
хімічно-радіаційного навантаження на живі організми.

Методи дослідження: санітарно-гігієнічні, біохімічні, імунологічні,
морфологічні, нейрохімічні, фізико-хімічні, електрофізіологічні,
статистичні та математичні.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у вивченні впливу
забруднення довкілля важкими металами та іонізуючим випромінюванням в
низьких дозах на формування бронхолегеневої патології.

В результаті проведених досліджень вперше:

визначений вміст важких металів у біосубстратах (тканини легень, мозку)
мешканців великого промислового міста Дніпропетровська та їх нащадків;

встановлені біохімічні основи та клітинні механізми формування патології
легень у мешканців промислово забруднених територій,

визначені біохімічні ознаки гомеоклазу функціонування легень за впливу
іонізуючого опромінення в низьких дозах;

визначені клітинні механізми розвитку бронхолегеневих захворювань за
ізольованого та поєднаного впливу радіаційного та техногенного
навантаження;

виявлений реальний внесок іонізуючого випромінювання у сполученні з
техногенним забрудненням навколишнього середовища в механізми порушення
біохімічного гомеостазу нащадків опромінених осіб;

розроблені діагностичні та прогностичні критерії оцінки функціонального
стану легень, що визначають адаптаційні можливості легень за умов
прямого та опосередкованого впливу важких металів та низькодозового
іонізуючого випромінювання;

розроблені гігієнічні та біохімічні критерії оцінки шкідливого впливу
забруднення довкілля на здоров’я населення в залежності від поєднання
генетичних та середовищних факторів;

запропоновані превентивні заходи з попередження розвитку та хронізації
бронхолегеневих захворювань мешканців промислово забруднених територій.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у розробці
методичних підходів до оцінки порушень біохімічного гомеостазу легень за
ізольованої та поєднаної дії забруднення навколишнього середовища
важкими металами та іонізуючим випромінюванням в низьких дозах.
Обґрунтовано принципи і розроблено уніфіковані підходи до оцінки ступеня
ризику визначених антропогенних факторів довкілля для формування
бронхолегеневої екозалежної патології у мешканців індустріальних
територій та їх нащадків.

На підставі виявлених патогенетичних порушень з урахуванням
індивідуальних особливостей біохімічного статусу пацієнтів удосконалені
біохімічні методи діагностики хронічних неспецифічних захворювань легень
(ХНЗЛ). Обґрунтований та рекомендується для використання у біохімічних
клінічних та експериментальних дослідженнях спеціальний комплекс
біохімічних методів досліджень стану легень. “Методика оцінки стану
протеїназ-інгібіторної системи у хворих на хронічний обструктивний
бронхіт” включена до реєстру галузевих нововведень МОЗ України за
№15/16/02. Отримані: Деклараційний патент № 60059 “Спосіб біохімічної
діагностики стану легень при бронхолегеневих захворюваннях”;
Деклараційний патент № 68590 “Спосіб діагностики нейротоксичних
ефектів”; Деклараційний патент № 70757 “Спосіб прогнозування перебігу
хронічного бронхіту”.

Запропоновані превентивні заходи попередження розвитку та хронізації
бронхолегеневих захворювань мешканців промислово забруднених територій.
Урахування ранніх реакцій дитячого організму на екотоксичні впливу
дозволили обґрунтувати підходи до первинної профілактики ХНЗЛ у нащадків
ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Методичні питання, які розроблені
в роботі, узагальнені в “Методичних вказівках з організації
диспансерного спостереження та реабілітації дітей ліквідаторів аварії на
ЧАЕС” (1999).

Запропоновані методичні підходи використані у клінічній практиці
клініко-діагностичної лабораторії УкрДержНДІМСПІ, біохімічної та
імунологічної лабораторій дорожньої клінічної лікарні станції
Дніпропетровськ. Основні положення дисертаційної роботи впроваджені у
навчальний процес кафедр біохімії та біофізики Дніпропетровського
національного університету та біологічної та загальної хімії
Дніпропетровської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто аналізувала вітчизняну та
зарубіжну літературу з даної проблеми, самостійно сформувала мету,
завдання та методологію проведення досліджень. Матеріали дисертації
отримані за безпосередньої участі або під науковим керівництвом автора в
рамках науково-дослідних робіт. Автором самостійно проведена статистична
обробка, аналіз та інтерпретація отриманих результатів, сформульовані
узагальнення та висновки, визначені основні біохімічні закономірності
формування бронхолегеневих захворювань у мешканців промислово
забруднених територій та їх нащадків, запропоновані профілактичні
заходи, що сприяють запобіганню хронізації захворювань легень. Спільні
дослідження, що виконані за участю фахівців лабораторії біохімічних
досліджень УкрДержНДІ МСПІ, не перевищують 25% загального об’єму роботи.

За допомогу в проведенні морфометричних та електронномікроскопічних
досліджень автор висловлює щиру подяку к.м.н. Антонюку С.В.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до
дисертації, оприлюднені на 53 конференціях та конгресах: міжнародний
з’їзд Meeting of the FEBS (Базель, Швейцарія, 1995; Варшава, Польща,
2004); Національний конгрес з хвороб органів дихання (Москва, 1995,
1999, 2004; Новосибирськ, 1996); обласна наукова конференція
“Современные проблемы медико-социальной экспертизы и реабилитации”
(Дніпропетровськ, 1995, 2000); міжнародна конференція “2nd Practical
Conftrence on Sustainable Development: System Analysis in Ecology
(Севастополь, 1996); науково-практична конференція “Віддалені наслідки
опромінення в імунній та гемопоетичній системах” (Київ, 1996);
міжнародний конгрес з імунореабілітації (Сочі, 1998); І Національний
конгрес України з імунології, алергології та імунореабілітації (Алушта,
1998); з’їзд Українського біофізичного товариства (Харків, 1998; Львів,
2002); міжнародний конгрес “VIII International Congress of Toxicology”
(Париж, Франція, 1998); Конгрес СФУЛТ (Ужгород, 1998; Луганськ, 2002;
Чернівці, 2004);); міжнародна конференція “International Conference on
Diagnosis and Treatment of Radiation Injury” (Роттердам, Нідерланди,
1998); міжнародний симпозіум “International Sympоsium and Exhibition on
Environmental Contamination in Central and Eastern Europe” (Варшава,
Польща, 1998; Прага, Чехія, 2000, 2003); міжнародна конференція “Питання
біоіндикації і екології” (Запоріжжя, 1998); міжнародний з’їзд “29th
Meeting og the European Society for Radiation Biology and 9th Meeting of
the Italian Society for Radiation Research” (Капрі, Італія, 1998);
Міжнародний конгрес “Интерастма-98” (Москва, 1998); Всеросійська
конференція з міжнародною участю “Проблемы противолучевой защиты”
(Москва, 1998); V Міжнародна конференція “Франція та Україна:
науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур”
(Дніпропетровськ, 1998); ІІ з’їзд фтизіатрів і пульмонологів України
(Київ, 1998); Міжнародна конференція “Наука і освіта’98”,
Дніпропетровськ, 1998); міжнародний з’їзд “9th Annual Meeting of
SETAC-Europe “Quality of Life and Environment in Cultured Landscapes”
(Лейпциг, Німеччина, 1999); міжнародна конференція “5th International
Conference On The Trace Elements” (Відень, Австрія, 1999); міжнародний
симпозіум “Radiation-Induced Lung Damage” (Дрезден, Німеччина, 1999);
міжнародний з’їзд “17th ISN and 13th ESN Meeting “ (Берлін, Німеччина,
1999); міжнародний конгрес “XIII International Biophysics Congress”
(Нью-Делі, Індія, 1999); V Міжародна науково-практична конференція
“Вода: проблемы и решения” (Дніпропетровськ, 1999); Всесвітній конгрес
“World Congress on Lung Health and 10th ERS Annual Congress” (Флоренція,
Італія, 2000); міжнародна конференція “International Conference on the
Biochemistry of Lipids” (Галле, Німеччина, 2000; Грац, Австрія, 2002);
міжнародна науково-практична конференція “Геоэкологические и
биоэкологические проблемы Северного Причерноморья” (Тирасполь, 2001); І
з’їзд токсикологів України (Київ, 2001); 3-я Міжнародна конференція
“Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних
исследований” (Київ, 2001); Всесвітній конгрес “Lipid, Fats and Oil:
Reality and Public Perception” (Берлін, Німеччина, 2001); міжнародна
конференція “Екологія кризових регіонів України” (Дніпропетровськ,
2001); ІХ міжнародна науково-практична конференція “Экология человека в
постчернобыльский период” (Мінськ, 2001); науково-практичний семінар
“Биологические эффекты малых доз радиации” (Аксаковщина, Беларусь,
2001); міжнародна конференція “Биология-наука ХХІ века: 6-я Пущинская
школа-конференция молодых ученых” (Пущино, 2002); Всеросійська
конференція “Современные технологии лабораторной диагностики нового
столетия” (Москва, 2002); Всеукраїнська науково-практична конференція
“Довкілля і здоров’я” (Тернопіль, 2003); 4-а Міжнародна конференція
“Дети Чернобыля – медицинские последствия и социально-психологическая
реабилитация” (Київ, 2003); ІІ Міжнародна конференція «Ксенобиотики и
живые системы» (Мінськ, 2003); ІІ Міжнародна науково-практична
конференція “Актуальные проблемы экологии” (Караганда, 2003); ІІІ
Львівсько-Люблінська конференція з експериментальної та клінічної
біохімії (Львів, 2004); VII Національний Конгрес кардіологів України
(Дніпропетровськ, 2004); міжнародна науково-практична конференція
МГУ-СУНИ “Человечество и окружающая среда” (Москва, 2004); міжнародна
науково-практична конференція “Клінічна та експериментальна біохімія”
(Тернопіль, 2004).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковано у 96 друкованих роботах, у
тому числі 27 статтей у журналах та збірниках наукових праць,
рекомендованих ВАК України як фахові, 13 статей у збірниках наукових
праць, 1 методичні рекомендації, 3 Деклараційні патенти про винаходи, 53
тези доповідей у матеріалах наукових конференцій і симпозіумів, у тому
числі 44 міжнародних.

Структура і об’єм роботи. Дисертаційна робота складається з вступу,
огляду літератури, викладу методів і об’єктів досліджень, 8 розділів
власних досліджень, заключення, висновків та списку літератури, що
містить 623 джерела. Повний обсяг дисертації становить 347 сторінок.
Основний текст займає 290 сторінок тексту, містить 45 таблиць і 31
рисунок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ присвячено аналізу наукової літератури. Огляд літератури
складається з чотирьох підрозділів, які характеризують стан довкілля
промислового Придніпровського регіону, біохімічні механізми розвитку
хронічних неспецифічних захворювань легень (ХНЗЛ), внесок забруднення
довкілля ВМ та ІВ у малих дозах у розвиток хронічних неспецифічних
захворювань легень. Розділ завершується узагальненням літературного
матеріалу, окресленням кола невирішених питань та обґрунтуванням
напрямку і методичних підходів досліджень.

У другому розділі представлено об’єм, методи досліджень і характеристика
обстеженого контингенту. Загальна характеристика видів та обсягу
досліджень представлена у таблиці 1. Визначення причин формування та
особливостей перебігу хронічних неспецифічних захворювань легень у
мешканців Придніпровського регіону проведене з використанням
історико-архівного методу досліджень. Моніторинг вмісту ВМ в об’єктах
довкілля протягом 1994-1999 рр. здійснений методом атомно-абсорбційної
спектроскопії за допомогою приладу ААS фірми Карл Цейс Йси (Німеччина).
Режим контролю, відбір проб повітря та води, визначення в них хімічних
сполук виконували у відповідності із держстандартом 17.2.301-86 “Правила
контроля качества воздуха населенных мест”. Гігієнічна оцінка
забруднювачів у повітрі виконана згідно із ДСП-201-97 “Державні
санітарні правила охорони атмосферного повітря населених міст (від
забруднення хімічними і біологічними речовинами)”. Для дослідження
вмісту ВМ у воді здійснювали регулярний відбір проб води з вододжерел та
води питної з водозагонів регіону. Проби води відбирались та
аналізувались згідно ГОСТу 2874-82 “Вода питьевая”, ГОСТу 2761-84
“Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения”,
СанПіНу №4630-88. Вивчали та аналізували кількість ВМ у ґрунті
промислових районів. Відбір проб проводили на території промислових
підприємств, санітарно-захисних зонах підприємств, зонах дії
транспортних магістралей, житлових зонах. Умовно чистими вважали
території, що розташовані не ближче, ніж у 20 км від основних джерел
емісії, а також населені пункти Придніпровського регіону, де відсутні
підприємства металургійної, хімічної, машинобудівної промисловості.

Методом атомно-абсорбційної спектроскопії вивчали вміст ВМ в легеневій
тканині суб’єктів, які постійно мешкали в умовах промислового
забруднення. Визначали вміст ВМ у тканинах головного мозку та легенях
новонароджених, а також 26-28-тижневих плодів постійних мешканок
м.Дніпропетровська.

Таблиця 1

Загальна характеристика видів та обсягу досліджень

Етапи роботи , характер досліджень Об’єм досліджень

Визначення вмісту ВМ у об’єктах навколишнього середовища: атмосферне
повітря, вододжерел, ґрунт.

Вивчення стану здоров’я мешканців промислових територій:

частота формування ХНЗЛ;

стан здоров’я нащадків ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

Визначення вмісту ВМ у біосубстратах постійних мешканців

м.Дніпропетровська:

сеча, волосся, нігті дітей;

аутопсійний матеріал тканини сегментів легень

легені та головний мозок новонароджених

Біохімічне дослідження

сироватки крові:

хворих та інвалідів внаслідок ХНЗЛ:

хворих та інвалідів внаслідок ХНЗЛ — ЛНА на ЧАЕС;

здорових осіб;

нащадків ліквідаторів аварії на ЧАЕС;

— дітей батьків неекспонованих ІВ

еритроцитів:

хворих на ХНЗЛ;

здорових осіб.

бронхоальвеолярного лаважу:

хворих на ХНЗЛ; здорових осіб

різних сегментів легень аутопсійного матеріалу:

хворих на ХНЗЛ;

осіб без морфологічних ознак пульмо патології;

легень та головного мозку новонароджених

Імунологічне дослідження

сироватки крові:

хворих та інвалідів внаслідок ХНЗЛ:

хворих та інвалідів внаслідок ХНЗЛ – ЛНА на ЧАЕС;

здорових осіб;

нащадків ліквідаторів аварії на ЧАЕС;

— дітей батьків неекспонованих ІВ

бронхоальвеолярного лаважу:

хворих на ХНЗЛ; здорових осіб.

Імуноферментний аналіз вмісту N-CAM у сироватці крові:

хворих на ХНЗЛ; здорових осіб.

Експериментальне біохімічне дослідження інгаляційного впливу

— трипсину;

— ВМ

ІВ в дозі 0,25 Гр

перорального впливу солей ВМ

поєднаного впливу ВМ та ІВ в низьких дозах

пренатального впливу газоподібних забруднювачів;

догестаційного впливу ІВ в дозі 0,25 Гр

Експериментальне морфологічне дослідження легень за:

інгаляційного впливу ВМ;

— ІВ в дозі 0,25 Гр. Відповідно,

1267, 1324, 1324 проб

196 медичних справ інвалідів внаслідок ХНЗЛ

1000 медичних карток

8 показників, 5860 вимірів

51 особа

99 зразків

46 зразків

47 показників, 24493 вимірів

345 осіб

131 особа

40 осіб

76 осіб

60 осіб

6 показників, 486 досліджень

61особа

20 осіб

6 показників, 2052 виміри

89 осіб; 25 осіб

14 показників, 6188 вимірів

216 зразків

180 зразків

46 зразків

11 показників, 4668 дослідів

345 осіб

131 особа

40 осіб

46 осіб

17 осіб

3 показника, 342 виміри

89 осіб; 25 осіб

371 дослідження

107 осіб; 20 осіб

14 показників, 39008 досліджень

80 тварин

160 тварин

120 тварин

80 тварин

60 тварин

40 тварин

320 тварин

2240 досліджень

240 тварин

40 тварин

Досліджували вміст ВМ у волоссі, нігтях та сечі дітей, в тому числі
нащадків ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, що від народження
мешкають в сельбішних районах м.Дніпропетровська.

Обґрунтовано та застосовано при обстеженні комплекс біологічних
показників для оцінки функціонального стану бронхолегеневої системи
хворих та інвалідів внаслідок ХНЗЛ, в тому числі ліквідаторів аварії на
Чорнобильській АЕС та їх нащадків (біохімічні, імунологічні,
нейрохімічні, фізико-хімічні, електрофізіологічні), що проживають в
умовах промислового забруднення довкілля. Оцінювали біохімічний та
імунологічний гомеостаз за уніфікованими методиками (Колб В.Г.,
Камышников В.С., 1982, Меньшиков В.В., 1987), ступінь вільно-радикальних
процесів (Покровський А.А. и др., 1964; Коробейникова Э.Н,1989),
протеолітичних процесів (Березин В.А. та ін., 1982; Карякина И.Ю. и др.,
1990), окисно-відновних процесів (Прохорова, 1982), ендогенної
інтоксикації (Lowry O.H. et al., 1951), нейротоксичних ефектів
(Uschakova G.A. et al., 1995), стан антиокисної системи (Ellman G.L.,
1959; Спектор Е.Б. и др., 1984; Переслегина И.А., 1989). Морфологічні та
електронномікроскопічні дослідження проведені за В.Я.Карупу (1984),
Г.Г.Автанділовим (1990).

Експериментальні дослідження з вивчення ізольованого та поєднаного
впливу ВМ та іонізуючого випромінювання проведено на щурах лінії Wistar
з вагою тіла 150-200 г, що утримувались на стандартному раціоні віварію.

З метою визначення особливостей короткочасного (1 година 2 рази на
тиждень протягом тижня) та довготривалого (1 година 2 рази на тиждень
протягом 2-х місяців) впливу провокуючого фактора на легеневу тканину і
адаптаційні механізми, які представлені сурфактантною та
антисурфактантною системами легень, проведене моделювання формування
пневмопатії шляхом інгаляційного впливу на щурів 0,1% розчином трипсину.

Для детального вивчення інгаляційного впливу на системи гомеостазу живих
організмів порівняно низьких рівнів свинцю (0,01% розчин ацетату свинцю)
та стронцію (0,01% розчин ацетату стронцію) визначали інтенсивність
вільно-радикальних процесів і стан антиокиснювальної та протеолітичної
системи різних органів і тканин щурів за короткотривалого та тривалого
інгаляційного впливу низьких концентрацій ацетату свинцю та стронцію за
вищенаведеною схемою. Проведене комплексне (гістологічне та
електронномікроскопічне) порівняльне морфологічне дослідження
аерогематичного бар’єру та респіраторного відділу легень щурів за
інгаляційної дії солей ВМ.

Здійснювали дослідження впливу споживання тваринами на протязі 25 діб
питної води, забрудненої Сu2+ (20 мг/л), Сo2+ (5 мг/л,), Pb2+ (5 мг/л)
на біохімічний стан легень.

Досліджений комплекс біохімічних та морфологічних показників тканин
легень та основних органів щурів, що були експоновані іонізуючим
опроміненням в дозі 0,25 Гр. Хронічне опромінення тварин здійснювали
фракціоновано (0,01 Гр на добу) протягом 25 діб апаратом РУМ-17 за таких
умов: напруга – 150 кВ, сила струму – 6 мА, фільтри – 2,0+0,5 мм Cu,
потужність дози 1,67 мГр/хв. Щурів контрольної групи піддівали
“удаваному” опроміненню з використанням свинцевого екрану в такі самі
строки, як і дослідну групу. Дослідження проводили на 1-у, 5-у та 130-у
добу після повного завершення хронічного опромінення.

Вивчали сполучний вплив споживання тваринами питної води, забрудненої
важкими металами – Сu2+ (20 мг/л) та Сo2+ (5 мг/л ) та хронічного
опромінення сумарною дозою 0,25 Гр на протязі 25 діб на стан
біохімічних процесів у легенях, серці, печінці, головному мозку щурів.

Вивчали метаболічну активність легеневої тканини нащадків першого
покоління, що підпали під вплив промислових викидів в пренатальному
періоді розвитку, своєчасно народжених від самиць, що з 1 по 20 добу
вагітності піддавались інгаляційному впливу викидів металургійного
виробництва протягом 20 годин на добу. Концентрації шкідливих речовин у
камері визначались на рівні 2,9 (6,8-0,54) мг/куб.м для NO2 та 9,0
(20,6-1,8) мг/куб.м для СО. Контрольну групу склали щурі-самці
відповідного віку, що були народжені від інтактних самиць.

Для виявлення можливих віддалених опосередкованих ефектів низьких доз
радіації дослідну групу тварин піддавали фракціонованому опроміненню в
сумарній дозі 0,25 Гр (0,01 Гр/добу на протязі 25 діб) на установці
РУМ-17. Через 2 тижні після опромінювання тварин підсаджували для
спарювання за наступною схемою: опромінений самець і опромінена самиця,
опромінений самець та інтактна самиця, інтактний самець та опромінена
самиця. Після появи першого покоління нащадків щурят брали в
експеримент на 6-у, 12-у, 18-у і 25-у добу постнатального розвитку.

Статистичну обробку даних здійснювали з використанням пакету прикладних
програм Statistica 6.0. Згідно умов та мети аналізу використовували:
методи однофакторного аналізу ANOVA, t-критерій Стьюдента, методи
факторного та кластерного аналізу. Як результативні ознаки розглядались
14 показників біохімічного метаболізму легеневої тканини. Факторіальними
були концентрації металів у біосубстратах та тривалість впливу
ізольованої та поєднаної дії важких металів та іонізуючого
випромінювання в низьких дозах на організм людини та тварин.

У третьому розділі, що складається з двох підрозділів, наведені дані
моніторингу моніторингу забруднення довкілля Придніпровського регіону.
Основними забруднювачами довкілля в Придніпров’ї є органічні полютанти:
фенол, бензол, толуол та їх похідні. В приземному шарі повітря знайдена
значна кількість окисів азоту. В складi атмосферних забруднювачiв поряд
з газоподiбними речовинами представленi ВМ. Частка останнiх незначна,
але асортимент їх дуже широкий. Найбiльш поширенi марганець, хром,
свинець. Аналiз вмiсту токсичних речовин в вододжерелах
Днiпропетровської областi свідчить про присутність солей ВМ і фенолів.
При аналізі ґрунтів на території Дніпропетровської області виявлено
поступове збільшення їх забрудненості ВМ як в безпосередній близькості
до джерел емісії (територія промислових підприємств, зона впливу
транспортних магістралей), так і на більш віддалених територіях
(санітарно–захисна зона, житлова зона). В останній час у зв’язку із
зниженням промислового виробництва більш інтенсивне забруднення ґрунтів
виявлено у районі транспортних магістралей.

Вивчення медичних справ інвалідів внаслідок ХНЗЛ, показало, що в містах
Придніпровського регіону існують несприятливі екологічні умови, які
стали одним з чинників, що сприяли виникненню та прогресуванню
бронхолегеневих захворювань. 92% хворих вказали на близькість до
місця проживання шкідливих виробництв (хімічного — 17,61%,
гірничопереробного — 10,69%, металургійного — 24,53%, енергетичного —
6,92%). Поряд з великою автомагістраллю проживало 32,08% осіб. У 72,96%
хворих вулиці, на яких вони мешкають, мають асфальтове покриття, 8,18%
— бетонне і 18,86% — ґрунтове. Більшість інвалідів вказують на
наявність в атмосферному повітрі пилу (71,07%), сажі (27,04%), газів з
неприємним запахом (71,07%). Слід також відмітити преморбідний фон у
хворих на ХБ. Спадковість була поважчана в 37,74%. Захворювання
бронхолегеневої системи у рідних інвалідів зустрічались в 38% випадків.
Забруднення довкілля суттєво впливає на формування, перебіг і прогноз
хронічних захворювань легень. Так, загалом серед мешканців міст з
високим рівнем промислового забруднення, що страждають на ХНЗЛ,
спостерігається більший відсоток хворих з більш тяжкою дихальною
недостатністю, супутньою патологією, перш за все, серцево-судинною, яка
погіршує стан здоров’я даного контингенту.

У четвертому розділі представлені результати досліджень з вивчення
загальних біохімічних механізмів, залучених в патогенез ХНЗЛ. Обстеження
хворих та інвалідів внаслідок ХНЗЛ в залежності від ступеня дихальної
недостатності, активності запального процесу, ступеня бронхіальної
обструкції дозволило встановити накопичення в сироватці крові маркерів
запальних процесів, розвиток гіпокоагуляції, порушення ліпідного обміну,
кальціємію, посилення вільно-радикальних та протеолітичних процесів.
Ступінь і направленість змін у буферних системах (зокрема,
антиоксидантній та антипротеолітичній) крові пацієнтів з легеневими
захворюваннями залежать від виду патології (хронічний бронхіт,
бронхіальна астма, пневмонія), стадії процесу (ремісія, загострення),
ступеню дихальної недостатності та недостатності кровообігу і терміну
захворювання (гостра, хронічна форми) і мають адаптивно-компенсаторний
характер. Для хворих з вираженими патологічними змінами в
бронхолегеневій системі характерним є значне зниження активності
захисних систем, що свідчить про їх виснаження. Вміст в сироватці крові
ТБК-активних продуктів і компонентів антиоксидантної системи, комплексу
трипсин-облігатні інгібітори можна розглядати як маркери, що об’єктивно
відображають стан захисних систем організму і тяжкість патологічного
процесу, і можуть бути використаними в якості додаткового тесту при
оцінці результатів лікування досліджуваної патології.

Досліджені особливості біохімічного гомеостазу різних сегментів легень
(верхній, середній, нижній) в аутопсійному матеріалі хворих на хронічний
бронхіт у ділянках емфіземи та ателектазів. Як контрольні
використовували показники аутопсійного матеріалу тканини легень,
отриманого від осіб, у яких були відсутні морфологічні ознаки
бронхолегеневої патології. У хворих з бронхолегеневими захворюваннями в
тканині легень знайдені дисбаланс показників окисно-антиоксидантної і
протеолітично-інгібіторної систем, розвиток ендогенної інтоксикації,
пригнічення енергоутворення, порушення в холінергічній сигнальній
системі. За емфіземи максимальне порушення відбувається шляхом
прискорення катаболічних процесів з подальшим пошкодженням архітектоніки
легеневої тканини, за ателектазів – превалювання процесів синтезу
біологічно активних речовин (зокрема, продуктів вільно-радикальних
процесів).

Для хворих на ХНЗЛ характерна дезорганізація клітинної ланки імунітету,
яка проявлялась лейкоцитозом, моноцитопенією, еозинофілією,
сегментоядерним порушенням і лімфопенією, дисфункцією нейтрофілів.
Т-клітинний дисбаланс виражений змінами співвідношення хелперних і
супресорних клітин. У цих пацієнтів визначалась дизімуноглобулинемія.
Спостерігався зсув у співвідношенні популяцій лейкоцитів периферичної
крові. За посилення тяжкості патологічного процесу виявляється більш
елементів напруги, тобто визначаєма при цьому адаптаційна реакція
формується на більш низькому рівні реагування організму і свідчить про
десинхронізацію діяльності імунокомпетентних підсистем організму.

Порівняння отриманих даних щодо концентрації N-CAM вказує, що за
розвитку бронхолегеневих захворювань нейротоксичний ефект перевищує
загальнотоксичний. Електрофізіологічне обстеження хворих на ХНЗЛ
підтвердило десинхронізацію активності нейронів, зниження амплітуди
коркової відповіді в когнітивній фазі свідчило про погіршення процесів
обробки інформації, що надходить, перш за все, до неспецифічних коркових
структур, обумовлених гіпоксією мозку, яка виникає за порушень
гіпервентиляційної функції легень. Визначені розлади нервової системи
призводять до порушень інтегративних сигнальних систем, що відбивається
на функціонуванні легень та розвитку загальної системної патології.

Моделювання пневмопатії шляхом інгаляції тварин тригерним чинником (0,1%
розчином трипсину) показало різне реагування легеневої тканини і системи
сурфактанту. Безпосередньо легенева тканина є більш уразливою
(припустимо, це визначається особливостями будови органу), її захисні
системи працюють в режимі високої напруги. За тривалої дії тригерного
чинника відбуваються порушення біохімічного гомеостазу тканини легень, а
також зрив у функціонуванні сурфактантної системи, як основної
адаптаційної системи, що може впливати на її неспроможність протистояти
довготривалому впливу пошкоджуючого чинника, в тому числі,
ксенобіотиків, якими є більшість забруднювачів довкілля. Зміни
функціональної активності сурфактантної системи відбуваються спершу
шляхом її активації, а потім пригнічення в зв’язку з дисоціацією та
дезінтеграцією сурфактантної та антисурфактантної систем. Їх дисфункція
призводить до дезорганізації структури легеневої тканини, що є
передумовою розвитку хронічних бронхолегеневих захворювань.

Біохімічне дослідження основних органів і систем тварин за трипсинової
інгаляції довело, що розвиток пневмопатії відбивається на
функціональному стані всіх основних органів: спостерігається загальна
маніфестація ВРП, розвиток ендогенної інтоксикації, посилення
протеолітичних процесів, тенденція до формування енергодефіциту на тлі
виснаження ланок антиоксидантного та антипротеолітичного захисту.
Детерміновані відмінності в ступені та векторності змін досліджених
показників, що визначається залученістю до загального патологічного
процесу, особливостями будови, резистентністю та властивостями
визначеного органу.

У п’ятому розділі наведені результати досліджень з вивчення в пливу
забруднення довкілля на біохімічні механізми перебігу ХНЗЛ. Аналіз
даних свідчить, що пусковим механізмом патології легень в промисловій
зоні з високим рівнем забруднення атмосферного повітря є зрив
адаптаційних механізмів, які представлені сурфактантною та
антисурфактантною системами легень. Проведене вивчення
вільно-радикальних, протеолітичних та імунологічних процесів
бронхоальвеолярному лаважі, що включає сурфактант і гуморальні чинники,
та сироватці крові хворих на хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ).
Хронічні обструктивні зміни бронхіального дерева у мешканців промислово
контамінованих територій супроводжувались значним підвищенням активності
як протеазної, так і антипротеазної ланок системи. В стадії ремісії
активність трипсину була підвищеною в 5 разів, ?1-АТ – в 2,1 рази, ?2-МГ
– в 2,7 рази, що є індикатором більш глибокого ураження системи
місцевого захисту у даного контингенту хворих (рис. 1).

Рис. 1. Вплив забруднення довкілля біохімічні механізми формування ХНЗЛ

Примітка (тут і далі): TBAAP – вміст ТБКАП, активність SOD – СОД,
trypsin – трипсину, ?1-AT- ?1-антитрипсину, ?2-MG —
?2-макроглобуліну;

К –контроль, 1 – забруднена зона, 2 — «чиста» зона

Визначення ступеня ВРП хворих, що мешкали в умовно чистій зоні, показало
вірогідне перевищення контрольних індексів (в 2 рази). Паралельна
активація СОД (в 1,7 рази) є відповідною реакцією антиокисної системи на
зміни оксидантного гомеостазу, хоч спостерігається деяке превалювання в
бік розвитку окисного стресу. Розвиток ХОБ у мешканців екологічно
забрудненої зони призводить до більш значної інтенсифікації процесів
переокиснення в сурфактантній системі: концентрація ТБКАП перевищувала
нормативні в 3,5 рази за підвищення активності СОД в 2,4 рази, що є
негативною прогностичною ознакою розвитку декомпенсаторних процесів у
легенях, які результуються в їх пошкодження, дестабілізацію просвіту
термінальних і респіраторних бронхіол в результаті екпозиції токсинів.
За інтервенції полютантів детерміноване значне пригнічення здатності
імунних факторів місцевого захисту: концентрація sIgA знижена на 38% (в
групі порівняння — на 15%). Відсутність вірогідних розбіжностей між
дослідними показниками сироватки крові хворих на ХОБ, що мешкають в
різних за рівнем забруднення зонах, дозволяє стверджувати, що вивчення
бронхоальвеолярного лаважа є методично більш коректним для встановлення
зсувів гомеостазу саме в легеневій тканині, дозволяє оцінити ступінь
порушень безпосередньо в locus minorus, в той час як сироваткові
параметри є більш інтегральними і відображають зацікавленість багатьох
органів і систем.

Визначення вмісту ВМ в аутопсійному матеріалі — тканині легень хворих на
ХОБ, які не були професійно експоновані цими металами, та осіб, що
проживали в подібних умовах великого промислового міста, у яких були
відсутні морфологічні ознаки бронхолегеневої патології, показало
превалювання накопичення токсикантів за наявності хронічних запальних
явищ у легеневій тканині при одночасному зниженні вмісту ессенціальних
елементів (табл.2).

Таблиця 2

Вміст важких металів в тканині легень осіб-мешканців промислового міста,
мкг/г тканини, M+m

Елементи Групи

контроль

n=16

хронічний бронхіт

n=22

доля легень

верхня

Середня

нижня

верхня

середня

Нижня

Свинець 88,1+5,43 53,2+7,12 28,5+3,12 216,2+10,51 66,8+5,77 32,4+2,56

Нікель 2,43+0,52 2,32+0,44 2,14+0,32 3,54+0,28 2,71+0,30 2,60+0,18

Кобальт 3,06+0,44 3,03+0,57 3,01+0,11 3,49+4,01 3,27+0,27 3,17+0,47

Залізо 130,1+17,1 145,96+7,3 155,4+9,8 50,8+3,251 58,2+5,11 55,8+4,81

Цинк 45,43+5,21 47,02+2,99 45,20+5,41 27,40+2,081 34,73+3,061 38,57+4,01

Мідь 13,10+2,41 12,52+0,89 13,07+2,11 10,7+0,95 11,48+0,54 11,99+0,39

Примітка (тут і далі): 1– вірогідність розбіжностей між показниками
відповідної контрольної та дослідної груп, p<0,05 Визначення вмісту деяких елементів у тканинах головного мозку та легенях новонароджених, а також 26-28-тижневих плодів постійних мешканок м.Дніпропетровська показало зростання рівня свинцю в порівнянні з фізіологічно нормальними величинами в 14,5 рази, кобальту – в 9,75, нікелю – в 10 разів. Вміст міді складав лише 74% від фізіологічного, заліза – 40%, цинку – 58% (табл. 3). Таблиця 3 Вміст елементів в тканинах головного мозку та легенях нащадків мешканок промислового міста, мкг/г тканини, M+m Елемент Головний мозок n=23 Легені n=23 контроль дослід контроль дослід Cu 1,10+0,09 0,67+0,15 1,10+0,09 0,82+0,38 Zn 11,50+2,14 17,43+1,22 5,5+0,62 37,6+6,11 Fe 65,0+4,05 30,23+5,77 160,0+13,7 67,5+12,78 Ni 0,12+0,01 - 0,10+0,01 0,78+0,051 Co - - 0,26+0,02 2,93+1,54 Pb 0,35+0,02 3,83+0,421 0,31+0,03 4,89+2,08 Отримані експериментальні результати вказують на дисбаланс у мікроелементному складі в тканинах організму, який розвивається, в пренатальному періоді, що свідчить про можливість порушення здоров’я у нащадків. Проведені біохімічні дослідження показали значне (більш, ніж у 2 рази) підвищення активності трипсину в усіх долях легень мешканців промислового міста, що хворіють на ХНЗЛ, в порівнянні з параметрами контрольної групи (табл.4). У відповідь на активацію протеолітичних процесів в легеневій тканині, де спостерігаються хронічні запальні процеси, відбувається підвищення активності ?1-АТ, але ступінь його активації нижчий (в середньому в 1,6 рази). Активність ?2-МГ складала від 35% (нижня доля) до 43% (середня доля) від контрольної. Даний феномен поглиблює дисбаланс в протеїназо-інгібіторній системі на користь каталітичних процесів, що результується в розвиток альвеоліту з наступною трансформацією в емфізему. Спостерігалось накопичення в тканині легень молекул середньої маси, значне посилення вільно-радикальних процесів у всіх досліджених долях легень за функціональної недостатності антиоксидантної ланки. Таблиця 4 Біохімічний стан тканини легень осіб-мешканців промислового міста, M+m Показник Групи контроль n=16 хронічний бронхіт n=22 доля легень верхня середня нижня верхня середня Нижня Трипсин 30,43+2,76 30,06+1,99 27,15+1,77 67,99+5,111 61,62+4,551 62,45+5,141 а1-АТ 2,35+0,31 2,35+0,24 2,33+0,30 4,00+0,18 3,72+0,321 3,83+0,45 а2-МГ 1,20+0,16 1,17+0,24 1,16+0,19 0,44+0,11 0,51+0,13 0,39+0,05 ТБКАП 9,88+0,67 8,34+0,63 7,72+0,54 22,77+1,691 20,25+2,611 19,50+1,421 СОД 8,74+1,35 8,52+0,71 8,26+1,04 12,30+0,95 15,62+1,931 12,94+2,29 СМП 27,17+1,56 27,22+3,15 25,89+2,78 39,48+3,151 42,11+3,88 33,28+5,11 У досліджуємих легенях плодів та новонароджених спостерігається тенденція до інтенсифікації вільно-радикальних процесів. Маючи на увазі той факт, що експозиція промислових полютантів провокує індукцію транскрипції гена супероксиддисмутази, можливе припущення: спостерігаєме в дослідженні підвищення в тканині легень активності СОД, яка дисмутує супероксидні аніони (які формуються за вільно-радикальних процесів) у перекиси водню з подальшою трансформацією їх з залученням каталази у воду, стає нерегульованим, що призводить до накопичення в органі понаднормового рівню перекисів. Для легеневої тканини плодів і новонароджених характерна підвищена активність трипсину на тлі зниження активності ?1-АТ й ?2-МГ. У тканині головного мозку на тлі помірного накопичення продуктів СРП активність СОД перевищує показники легеневої тканини плодів у 1,6 рази, можливо, внаслідок значної акумуляції цинку, що може негативно відбиватися на розвитку сигнальних систем, призводячи до її розсинхронізації. У дослідних зразках відсутнє маніфестування протеолітичних процесів, однак, спостерігається тенденція до їх посилення. У шостому розділі представлені дані, отримані в модельному досліді щодо впливу ВМ на метаболічні реакції організму. Експозиція тварин ацетатом свинцю низької концентрації протягом тижня активізувала вільно-радикальні процеси в тканині легень (на 10% в порівнянні з показниками інтактних щурів) на тлі значної (59%) інгібіції активності СОД, що призводило до пригнічення загального антиокисного потенціалу тканини органу (на 42%). Загальний токсичний ефект детермінувався за зростанням рівня (на 47%) МСМ. Спостерігається тенденція до пригнічення оксидантно-відновних процесів. Відбувалась активація трипсину (на 53%) з відповідною реакцією на це явище інгібіторної ланки: активність ?1-АТ та ?2-МГ зростала в середньому на 21%. Значно активований катепсин В (на 36%), в той час, як активність катепсину L перевищувала контрольні показники на 17%. L t 3/4 ? Ue : < >

@

B

Z

??????a

O

?l?0??(?

?l?0??(?

?l?0??(?

?l?0??(?

O

\

O

O

$

O

\

O

q??

r??

O

$

O

O

O

??????????сидантного захисту. Так, активність СОД зростала більш ніж у 2
рази, спостерігалась тенденція до збільшення концентрації ЦП. Таким
чином, результати свідчать про активне функціонування як ензиматичної,
так і неензиматичної компоненти антиокислювального захисту. Відбувалось
значне накопичення МСМ (в 1,8 рази до контрольних параметрів).
Спостерігались ознаки розвитку енергодефіциту. Активність трипсину
підвищувалась на 120%, в той час, активність його основних інгібіторів
зростала на 50%.

Короткочасна інгаляційна дія низьких концентрацій ВМ впливала на
метаболічні процеси в різних органах і тканинах організму, про що
свідчили інтенсифікація ВРП – основна стресова реакція, розвиток
ендогенної інтоксикації, тенденція до пригнічення енергоутворюючих
процесів. Знайдені відмінності у функціонуванні антиоксидантної ланки,
що, вочевидь, залежить від природи токсиканту, його дії на визначений
об’єкт. Відмінним був ступінь реакції окремих органів на інгаляційний
вплив токсикантів, що визначається їх резистентністю, а також залученням
до формування реакцій за короткочасної пневмопатії.

Хронічний інгаляційний вплив солей свинцю в низьких концентраціях
призводив до подальшого посилення ВРП на тлі пригнічення неензимної
антиокиснювальної активності. Як наслідок порушення стану
окиснювально-вiдновних процесів є гальмування активностi СДГ (на 60% вiд
контролю). Вiдбувалось накопичення МСМ: їх вмiст збiльшений майже в 3
рази.

Хронiчний iнгаляцiйний вплив стронцiю призводив до пiдвищення вмiсту
ТБКАП в тiй же мiрi, що i хронiчний вплив свинцю. Окислювальний стрес
iндукував синтез ферментiв, спроможних знизити рiвень сполук, що
постачають активнi форми кисню. Отже, активнiсть СОД зростала майже в 2
рази (192% вiд контролю) поряд з тим, що концентрацiя ЦП пiдтримується
на рiвнi, близькому до контрольного. Таким чином, можна говорити про
активне функцiонування як ензиматичної, так i неензимної компоненти
антиокислювального захисту. В той час iндекс АОА у тканинi легень
знижений на 20%, що вказує на порушення рiвноваги у
прооксидантно-антиоксидантнiй системi, наслiдком якого є пiдвищенний
рiвень продуктiв ВРП. Як i за дiї свинцю, спостерiгалось 3-кратне
накопичення МСМ, що негативно впливають на мембрани клiтин, призводячи
до змiнення їх фiзико-хiмiчних властивостей, порушення цитоскелета та
спотворення передачi сигналу мiж клiтинами. Посилення ВРП й протеолiзу
призводить до енергодефiциту майже на 70%.

Морфологічне дослідження респіраторного відділу легень довело, що за
короткочасної інгаляційної дії низьких концентрацій солей ВМ відбувалась
активація адаптаційних механізмів респіраторного відділу легень, яка
морфологічно проявлялась розвитком гострої емфіземи. Довготривала
інгаляція солей важких металів супроводжується трансформацією гострої
емфіземи в хронічну панацинарну, що, на нашу думку, є проявом переходу
функціонування механізмів респіраторного відділу легень на новий
патологічний рівень, тригерним чинником якого є неспецифічний вплив
важких металів. Акумуляція металів легенями внаслідок їх постійного
надходження призводить до розвитку запальної реакції – альвеоліту,
вираженість якого прямо залежала від тривалості інтервенції,
концентрації та токсичних властивостей і обумовлена специфічною,
направленою пошкоджуючою дією ВМ на паренхіму легень.

Пероральна експозиція важкими металами призводить до інтенсифікації ВРП
в легеневій тканині, напруження антиоксидантної системи та пригнічення
її загального антиокисного потенціалу.

В легеневій тканині щурів, пiдпалих під токсичний вплив газоподiбних
сумiшей в пренатальному перiодi розвитку, пiдвищена активнiсть
протеолiтичної системи. Так, активнiсть трипсину складала 125% вiд
показника групи порiвняння, в той час як активнiсть його облiгатних
iнгiбiторiв залишалась на контрольному рiвнi. Вiрогiдно пiдвищеною
була активнiсть катепсину В. Вiдзначено тенденцiю до посилення ВРП на
тлi слабкого пiдвищення активностi СОД i значного зростання
концентрацiї ЦП. Досить вагомо (щодо показників контрольної серії)
зростала активнiсть СДГ, що свiдчить про використання клiтинами
резервного ФАД-залежного шляху енергоутворення. Iнтенсифiкацiя
окисно-вiдновних процесiв пов’язана з швидкою та значною активацiєю
процесiв нейрогуморальної регуляції: дослiдження легеневої тнанини
піддослідних щурів вказували на пiдвищення активностi АХЕ на 43%.
Виявленi зрушення вказують на вiрогiднiсть того, що вплив токсичних
газоподiбних чинникiв, зокрема, діоксиду азоту та окису вуглецю, в
перiод пренатального розвитку здатний призводити до пiдвищення випадкiв
патологiї органiв дихання, якi в постнатальному перiодi можуть стати
механізмами виникнення алергiйних та хронiчних неспецифiчних захворювань
в бронхолегеневiй системi.

Таким чином, відсутність різниці в направленості змін основних
біохімічних показників та морфологічній картині дозволяє зробити
висновок про неспецифічну реакцію легень на вплив екопатогенних
чинників, що надходять до легень в однакових кількостях, але мають різні
токсичні властивості. Мембранні порушення бронхолегеневого дерева
зумовлюють виникнення цілого ряду метаболічних розладів на рівні цілого
організму, оскільки легені є одним з основних органів забезпечення
підтримки гомеостазу. Ушкоджений епітелій має підвищену чутливість
рецепторів до зовнішній впливів, що підвищує ймовірність розвитку
бронхоспазму і суперінфекції. Пошкодження бар’єрних і транспортних
функцій клітинних мембран уже вторинно зумовлюють глибокі порушення
гомеостазу. Запалення респіраторного тракту, продукуючи медіатори
запалення, здатні впливати на головний мозок, системну циркуляцію
визначених речовин, порушувати назальні респіраторні та функціональні
бар’єри, відігравати роль у виникненні нейропатології. Знайдені
відмінності в патологічних механізмах пошкодження тканин головного мозку
та легень за експозиції ВМ: в легенях основним є дисбаланс в
протеазно-антипротеазній системі, головному мозку – порушення рівноваги
в оксидантно-прооксидантній системі.

У сьомому розділі наведені дані, які відображають біохімічні зміни у
хворих на ХОБ, опромінених в наслідок участі у ліквідації наслідків
аварії на ЧАЕС. Порівняння показників хворих на ХОБ, а також пацієнтів,
експонованих ІВ в низьких дозах, показав, що за наявності обструктивних
явищ спостерігаються порушення в основних ланках метаболізму, які
залежать від фази запального процесу та ступеню бронхіальної обструкції,
що проявляються диспротеінемією, розвитком латентного десимінованого
внутрішньосудинного згортання крові, дисліпопротеїнемією IV типа,
накопиченням сироваткового калію на тлі зниження концентрації кальцію,
акумуляцією показників дезорганізації сполучної тканини, прогресуванням
ендогенної інтоксикації, посиленням вільно-радикальних процесів,
активацією протеолітичних ензимів за гальмування інгібіторної ланки. У
осіб, що підпали під вплив ІВ і хворіють на ХОБ, дисбаланс біохімічного
гомеостазу виражений в більшому ступені, часто з зацікавленістю
механізмів, відмінних від характерних для захворювання. У цього
контингенту більш виражений зсув у протеїнограмі, діагностована
гіпокоагуляція, спостерігаються негативні прояви схильності до розвитку
атеросклеротичних процесів, внаслідок більшої вираженості метаболічного
ацидозу каліємія суттєвіша, ніж у групі порівняння, особливо високий
рівень маркерів ендогенної інтоксикації, маніфестовані
вільно-радикальні процеси за виснаження антиоксидантного захисту, в
більшому ступені активована система протеолізу. У обстеженого
контингенту адаптаційна імунологічна реакція формувалась на нижчому
рівні реагування організму, зумовленому десинхронізацією діяльності
імунокомпетентних підсистем організму, що є негативною прогностичною
ознакою більш тяжкого перебігу захворювання, здатного призвести до
інвалідизації.

Восьмий розділ включає результати моделювання впливу ІВ в дозі 0,25 Гр
на легеневу тканину тварин (рис. 2). Показано, що вплив хронічної
променевої експозиції в низьких дозах спричиняє виражені гетерохронні
кількісні відмінності в ступені акумуляції катаболітів ліпопероксидного
каскаду та активності ферментів АОЗ, що супроводжується порушенням
гомеостазу та ендогенною інтоксикацією клітин. Радіаційні порушення
окиснювально-відновних процесів мають виснажливий характер.

Рис. 2. Зміни показників в залежності від терміну після закінчення
опромінення: 1-а доба, 5-а доба, 130-а доба

За результатами морфологічних досліджень, тривала дія низьких доз
опромінення призводить до активації адаптаційних механізмів
кондуктивного та респіраторного відділів легенів, що проявляється
розвитком хронічного бронхіту з помірними запальними і склеротичними
змінами в бронхах, атрофією слизової оболонки та хронічної панацинарної
емфіземи з рівномірним розширенням як респіраторних бронхіол,
альвеолярних ходів та мішечків, так і альвеол,
дистрофічно-деструктивними та компенсаторно-пристосувальними змінами в
аерогематичному бар’єрі.

Хронічне опромінення в низьких дозах призводить до маніфестації ВРП в
усіх досліджуваних органах і тканинах організму щурів на тлі
різнонаправлених змін показників антиоксидантного захисту, загальної
ендогенної інтоксикації організму.

При вивченні сполучної дії ІВ в низьких дозах та ВМ на організм було
знайдене прогресивне накопичення ТБКАП в усіх досліджених органах і
тканинах, що перевершує контрольний рівень на 2-3 рази. Найбільш високий
рівень маніфестації ВРП спостерігався в легенях і плазмі крові. В
легеневій тканині поєднаний вплив викликав активацію СОД на 55% в
порівнянні з контролем, що аналогічно ефекту сенглетної радіації, але на
22% нижче ефектів Сu2+ і Сo2+. Рівень ЦП відповідав контрольному за
сполучної дії ІВ та Сu2+ і був на 50% нижчим за контрольний індекс за
комбінації опромінення з надходженням Сo2+. В поєднанні ІВ з іонами міді
каталаза була активована в 2 рази, у випадку з іонами кобальту будь-яких
відхилень від контролю не спостерігалось. Знайдене падіння індексу
загальної АОА на 40%. Зростання акумуляції МСМ склало 50%. Досить значно
(на майже на 60%) зростала активність СДГ за ІВ з інтервенцією солі Сu2+
і була суттєво інгібована при сполученні радіації з Сo2+, що свідчило
про гальмування швидкості окисно-відновних реакцій.

Дослідження метаболічних процеси в тканині легень нащадків щурів,
підданих хронічному зовнішньому опроміненню в низьких дозах, дозволили
встановити інтенсифікацію вільно-радикальних процесів та протеолізу на
тлі інгібіції антипротеолітичної активності, порушення окисно-відновних
процесів, яке здатне призвести до зниження рівня АТФ і деенергізації
клітин, зміни співвідношення тонусу симпатичної та парасимпатичної
іннервації, що вказує на дисбаланс у функціонуванні регуляторних систем,
напругу адаптаційних механізмів з можливим більш швидким зниженням
адаптаційної стійкості, що вказує на опосередкований вплив малих доз ІВ
на стан метаболічних процесів в організмі в ряду поколінь.

В дев’ятому розділі наведені результати комплексного клінічного та
параклінічного обстеження дітей, нащадків ліквідаторів наслідків аварії
на ЧАЕС. Встановлено, що стан здоров`я цього контингенту дітей суттєво
відрізняється від здоров`я дітей, чиї батьки не піддавалися впливу ІВ:
спостерігаються відхилення біохімічних, імунологічних показників, що
спричинюють серйозні порушення адаптації, клінічним еквівалентом яких є
часті інтеркурентні хвороби, перш за все, гострі респіраторні
захворювання, патологія дихальних шляхів. Дослідження вмісту елементів
показали, що обмін усіх досліджуваних мікроелементів у більшому або
меншому ступені був порушений. В ході дослідження також підтверджена
негативна роль техногенних забруднюючих факторів оточуючого середовища.
Особливо високий рівень напруги адаптивних систем відзначається в дітей,
народжених від ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, в несприятливих
умовах м.Дніпропетровська.

В десятому розділі науково обґрунтоване застосування метаболічної
корекції у мешканців промислово забруднених територій. Показано, що при
виборі стимулюючих впливів необхідно враховувати індивідуальну
потужність функціонуючих систем, їх метаболічну здатність до
субкомпенсаторного засвоєння вибраного фактору впливу. Збалансованість
біосистеми сприяє балансу в системах ПОЛ-АОС та протеолізу, забезпечує
активність мікросомального окиснення, внаслідок чого посилюється
можливість утилізації різних ксенобіотиків. Необхідне врахування статі,
віку, загального стану здоров’я, наявності екологічно обумовлених
факторів ризику тощо. Важливим є ефективний скринінг інформації за
станом функціональних резервів до початку метаболічної терапії і за його
результатами, що дозволить скорегувати лікувальну і профілактичну
тактику.

Заключна частина поєднує клінічні та експериментальні дослідження,
показуючи вплив техногенного забруднення довкілля, перед усім, ВМ та ІВ
в низьких дозах на формування та хронізацію неспецифічних
бронхолегеневих захворювань. На основі аналізу і узагальнення
результатів експериментів на тваринах та досліджень функціонального
стану хворих та інвалідів внаслідок ХНЗЛ визначено механізми та загальні
закономірності формування патогенетичних й адаптаційно-компенсаторних
реакцій на різних інтегративних рівнях організму в умовах окремого та
поєднаного впливу хімічних та радіаційних чинників. Висхідними
патогенетичними механізмами бронхообтураційного синдрому на
субклітинному рівні є порушення метаболізму клітинних мембран, до якого
реакції перекисного окиснення ліпідів та протеолізу, що призводять до
змін структурно-регуляторних властивостей мембрани, а також динамічно
пов’язаному з цими порушеннями ряду зсувів внутрішньоклітинного
метаболізму. Найбільш принциповими з них є той чи інший ступінь
дезорганізації окисного фосфорилювання та зниження відношення
внутрішньоклітинних рівнів відновного та окисненого глутатіону. На тлі
активації ВРП в клітинах можливе формування комплексу порушень
енергетичного метаболізму, здатне провокувати розвиток імунодефіцитних
станів. Визначаємий високий ступінь ендотоксикозу свідчить його важливу
роль в пролонгуванні патологічного процесу в бронхах та легенях.
Гіпоксія, що розвивається за пульмонарної патології, здатна призводити
до ішемії мозку, що може призводити до набряку нейронів з подальшим
порушенням синаптичної передачі та неадекватної відповіді систем
організму, в тому числі, легень, на екзогенні впливи.

Врахування визначених патологічних ланок розвитку бронхолегеневих
захворювань дозволило розрахувати критерії прогнозування ступенів
перебігу ХНЗЛ.

Порушення, викликані як впливом ВМ, так й ІВ в низьких дозах на
клітинному рівні мають неспецифічний характер, що лежать в основі
специфічних реакцій легеневої тканини. Ступінь участі тих чи інших
метаболічних ланок залежить від генетичних особливостей організму, а
також стану функціональних регуляторних механізмів, відповідальних за
реалізацію захисних і компенсаторних реакцій. В той же час існують
відмінності впливу ВМ та ІВ на молекулярному рівні. Так, існує
специфічність дії окремих ВМ на структурну організацію визначених
молекул. Вплив ІВ на молекулярному рівні є неспецифічним і визначається
дією на мембранні структури внаслідок генерації активних форм кисню.
Особливості поєднаного впливу ВМ й ІВ на молекулярному рівні визначають
характер дії цих чинників, що не є простою сумацією ефектів, оскільки
визначаються векторностю впливу важких металів на визначені молекулярні
структури: залежно від індивідуальних властивостей ВМ можлива як
адитивна дія забруднювачів довкілля, так і їх антагонізм. Однак на
клітинному рівні загальний вплив контамінантів результується в порушення
балансу в основних біохімічних буферних системах, що є основою
неспецифічності клітин легень реакцій на стресорний вплив.

Визначення біохімічних патологічних механізмів ризику розвитку
бронхолегеневих захворювань у нащадків мешканців промислово забруднених
територій вказує на неспецифічність опосередкованого впливу екологічних
чинників. Дія контамінантів як in utero (внаслідок порушення процесів
трансдукції), так і їх догестаційний вплив (що є основою формування
нестабільність геному) на нащадків призводять до посилення ВРП та
протеолізу на тлі недостатності антиоксидантної та антипротеолітичної
систем, порушення окисно-відновних реакцій, активації процесів
нейрогуморальної регуляції як на рівні ЦНС, так і периферійному рівні,
напруги адаптаційних механізмів, що, вторинно поглиблюючи гіпоксію
організму плода, призводить до зростання ризику розвитку постнатальної
патології, гіперактивності бронхолегеневої системи, бронхообструктивних
явищ.

Визначені порушення структури легеневої тканини у мешканців промислово
забруднених територій внаслідок розбалансування біохімічних процесів,
що є результатом власне розвитку ХНЗЛ інфекційного, вродженого генезу,
за впливу несприятливих чинників довкілля, є додатковим предиктором
накопичення ВМ в органі з подальшою негативною дією на бронхолегеневу
систему. Це дозволило запропонувати патогенетичну схему розвитку
екозалежної пульмо патології.

Пропонується широке включення до заходів з профілактики формування та
хронізації ХНЗЛ у мешканців промислово забруднених територій
N-ацетил-L-цистеїну, препаратів, які вміщують ?3-поліненасичені кислоти.
З метою профілактики бронхолегеневих захворювань у їх нащадків
обов’язкове проведення пренатальної діагностики, ранній початок
реабілітаційних заходів, індивідуальний підхід до кожної дитини з
позицій цілісності організму з урахуванням морфофункціональних
особливостей. Застосування рекомендованих заходів за умов скринінгу
інформації стану функціональних резервів до початку метаболічної
терапії і за його результатами запобігатиме розвитку та хронізації
запальних, деструктивних, ендотоксичних явищ, сприятиме нормалізації
гомеостазу бронхолегеневої системи, а також всього організму.

ВИСНОВКИ

У дисертації вперше наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення
наукової задачі, що полягає у обґрунтуванні біохімічних основ формування
бронхолегеневої захворюваності населення за умов забруднення довкілля
важкими металами та іонізуючим випромінюванням в низьких дозах для
профілактики хронізації захворювань легень у мешканців промислово
забруднених територій.

В результаті вирішення наукової проблеми зроблено такі наукові та
прикладні висновки:

1. Високий ступінь забруднення таких компонентiв бiогеоценозу як
повiтря, грунт та вода основних промислових мiст Придніпровського
регіону, суттєво впливає на формування, перебіг і хронізацію
бронхолегеневих захворювань: загалом серед мешканців міст з високим
рівнем промислового забруднення спостерігається більший відсоток хворих
з тяжкою дихальною недостатністю, супутньою патологією, яка погіршує
стан здоров’я даного контингенту.

2. Порушення біохімічного гомеостазу тканини легень — інтенсифікація
вільно-радикальних та протеолітичних процесів, недостатність
енергетичного потенціалу клітин, зміни адрено- та холінергічної
реактивності, імунодефіцитний стан ведуть до наростання гіпоксемії,
розвитку метаболічного ацидозу, порушення енергетичних процесів, явищ
ендотоксикозу, зриву у функціонуванні сурфактантної системи як основної
адаптаційної системи, що є передумовою формування і хронізації
бронхолегеневих захворювань.

3. У осіб, що підпали під вплив ІВ в малих дозах внаслідок участі в
роботах з усунення наслідків Чорнобильської катастрофи і хворіють на
бронхолегеневі захворювання, порушення біохімічного гомеостазу виражені
в більшому ступені, часто з зацікавленістю механізмів, відмінних від
характерних для захворювання.

4. Підвищений рівень накопичення важких металів в біосубстратах
мешканців промислово контамінованих територій – Pb – 28-34 мкг/г тканини
легень, Ni – 1,0-1,5 мкг/г, Co – 2,3 –2,8 мкг/г тканини на тлі зниження
есенціального рівня Cu, Zn, Fe, в середньому на 20% – є негативною
прогностичною ознакою розвитку запальних явищ у легенях. В свою чергу,
наявність хронічних обструктивних процесів в тканині легень, за яких
відбувається порушення клітинної архітектоніки, зниження антиокисного
потенціалу, сприяє підвищеній акумуляції важких металів — Pb – 50-7,64
мкг/г тканини легень, Ni – 4,5-10,0 мкг/г, Co – 8,7 – 47,1 мкг/г тканини
на тлі зниження есенціального рівня Cu, Zn, Fe, в середньому на 33% — з
подальшим поглибленням ішемії, активацією вільно-радикальних та
протеолітичних процесів, виходом запального процесу за межі
саморегуляції та провокацією незворотних патологічних порушень в легенях
(R=0,88, р<0,05). 5. Дисбаланс у мікроелементному складі в тканинах організму, який розвивається - зростання рівня свинцю в порівнянні з фізіологічно нормальними параметрами в 14,5 рази, кобальту – в 9,75, нікелю – в 10 разів за одночасного зниження вмісту міді, заліза, цинку на 25-40% - свідчить про можливість порушення здоров’я у нащадків. Аналіз впливу порушень рівня мікроелементів на біохімічні показники стану легень та головного мозку, врахування кумулятивних властивостей важких металів дозволяють віднести дітей, що народилися від матерів-мешканок промислового міста, до сенситивної, високореагуючої групи в популяції з підвищеним ризиком для здоров’я. 6. Короткочасна дія низьких концентрацій солей свинцю та стронцію призводить до активації як внутрішньоклітинних, так і позаклітинних метаболічних процесів в респіраторному відділі легень, що може бути обумовленим у більшій мірі стресовим впливом, аніж токсичною дією металу і лежати в основі неспецифічного механізму дії даного чинника. 7. Хронічна інгаляція ВМ – Pb, Sr - ініціює запальні процеси в аерогематичному бар’єрі. Спостерігається подальше порушення загальних адаптивних механізмів організму, що проявляється накопиченням продуктів ВРП, зниженням загального антиокиснювального потенціалу, ендогенною інтоксикацією, розвитком енергодефіциту внаслідок як власної токсичності важких металів, так і легеневої пневмопатії. 8. Гіпоксія, що розвивається в організмі за пульмонарної патології, негативно впливає на стан інших органів і, перш за все, головного мозку. Несприятливі чинники навколишнього середовища, здійснюючи загальний токсичний ефект, через порушення інтегративних сигнальних систем неспецифічно впливають на функціонування бронхолегеневого апарату, що потяжчує визначені розлади та призводить до розвитку загальної системної патології. 9. Вплив токсичних газоподiбних чинникiв – NO2 та CO - в перiод пренатального розвитку призводить до зрушення в бiохiмiчному гомеостазi легеневої тканини у щурiв, що вказує на вiрогiднiсть пiдвищення випадкiв порушень структури та функціонування органiв дихання, якi в постнатальному перiодi можуть стати механізмами виникнення алергiйних та хронiчних неспецифiчних захворювань в бронхолегеневiй системi. 10. Експериментальний вплив хронічної променевої експозиції в низьких дозах спричиняє виражені гетерохронні кількісні відмінності в ступені акумуляції катаболітів ліпопероксидного каскаду та активності ферментів АОЗ, що супроводжується порушенням гомеостазу та ендогенною інтоксикацією клітин і, можливо, в подальшому здатні призвести до розвитку радіаційної пневмопатiї, зокрема, хронічного бронхіту з помірною запальною інфільтрацією бронхів та хронічної панацинарної емфіземи з розширенням повітряного простору респіраторної бронхіоли й дистрофічно-деструктивними змінами аерогематичного бар’єру. 11. Комбінована дія ІВ та хімічних забруднювачів призводить до подальшого накопичення продуктів пероксидації пропорційно виснаженню антиокисного та окисно-відновного потенціалу в легеневій тканині, а також структурах головного мозку, гуморальній і клітинній ланках крові. Ступінь спостерігаємих метаболічних зрушень дослідних тканин неоднозначний, що вказує на специфічність їх реакції на радіаційно-хімічний стрес. 12. В легеневій тканині нащадків, отриманих від догестаційно опромінених тварин, встановлені інтенсифікація ВРП, посилення протеолізу на тлі інгібіції антипротеолітичної активності порушення окисно-відновних процесів, які здатні призвести до зниження рівня АТФ і деенергізації клітин, зміни співвідношення тонусу симпатичної та парасимпатичної іннервації, дисбалансу в функціонуванні регуляторних систем, напруги адаптаційних механізмів з можливим більш швидким зниженням адаптаційної стійкості бронхолегеневої системи. 13. Особливо високий рівень напруги адаптивних систем відзначається в дітей, народжених від ліквідаторів аварії на ЧАЕС, в несприятливих умовах м.Дніпропетровська, що може стати основою для виникнення хронічних неспецифічних захворювань легень, відбиватися на перебігу пульмонологічних хвороб в майбутньому чи сприяти формуванню особливих форм патології. 14. Розроблені біохімічні критерії діагностики функціонального стану легень, запропонована патогенетична схема розвитку екозалежної пульмопатології, науково обґрунтовані принципи профілактики бронхолегеневих захворювань в умовах несприятливого навколишнього середовища, що базуються на засадах метаболічної корекції. СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Сулеева Л.К., Панина С.С., Лихолат Е.А. Протеазная активность сыворотки крови у больных хроническим бронхитом //Актуальные вопросы медицины и биологии: Сб.статей. – Днепропетровск, 1996. – Вып.7, Ч.ІІ. – С.80. (Автором проведене дослідження протеолітичної активності, систематизовані отримані дані). Lycholat Y.V., Sapa Y.S., Lycholat E.A. et al. Air condition in ind ustrial Prydneprovja // J. School of Fundamental Medicine. – 1998. - V.4, N2. - P.51-52. (Автором проведена трактовка отриманих даних, зроблені висновки). Lykholat E.A., Chernaya V.I. Parameters of peroxidation and proteolysis in the organism of the liquidators of Chernobyl accident consequences // Укр.біохім.журн.. – 1999. – Т.71, №3. – С.82-85. (Автором визначені показники процесів пероксидації та протеолізу, здійснена статистична обробка та узагальнення даних.). Lykholat E.A., Ananieva T.V. Adaptive mechanism in lung after low dose irradiation // Experimentelle Strahlentherapie und Klinische Strahlenbiologie. – 1999.- B.8, Sond.1. – S.71-73. (Автором визначені показники вільно-радикальних та протеолітичних процесів, здійснена статистична обробка та узагальнення даних). Лихолат О.А., Сулєєва Л.К. Деякі біохімічні показники при бронхіальній астмі у сполученні з хронічним обструктивним бронхітом // Мед.перспективи. – 1999. – Т.ІV, №3, Ч.2.- С.17-21. (Автором проведене дослідження протеолітичної активності, систематизовані отримані дані). Сулєєва Л.К., Лутова Н.Б., Лихолат О.А. Характеристика імунного гомеостазу при бронхіальній астмі у сполученні з хронічним обструктивним бронхітом // Мед.перспективи. – 1999. – Т.ІV, №3, Ч.2.- С.39-42. (Автором систематизовані отримані дані, зроблені висновки). Сапа Ю.С., Лихолат Е.А. Содержание микроэлементов у детей, родители которых подверглись воздействию ионизирующего излучения // Медицина: проблеми теорії та практики. Міжвуз.зб.наук.праць. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1999. –Вип.1. – С.77-80. (Автором здійснена статистична обробка і узагальнення отриманих даних, зроблені висновки). Lycholat Y.V., Sapa Y.S., Lycholat E.A. Condition of soil and water issues of industrial Prydneprovja // School of Fundamental Medicine J. – 1999. – V.5, №2. - Р.88-89. (Автором проведена трактовка отриманих даних, зроблені висновки). Лихолат О.А. Вплив забруднення питної води хімічними полютантами на біохімічний гомеостаз легень // Питання біоіндикації та екології.. – 2000. - Вип.5, №3. – С. 159-163. Лихолат Е.А., Ананьева Т.В., Антонюк С.В. Пероксидное окисление липидов в легких при ингаляционном воздействии соли свинца в низких концентрациях// Укр.біохім.журн.. – 2000. – Т.72, №2. – С.68-71. (Автором проведене визначення показників ліпідної пероксидації, узагальнення матеріалу, зроблені висновки). Система протеолиза в легких при ингаляционном воздействии соли свинца в низких концентрациях / Лихолат Е.А., Ананьева Т.В., Антонюк С.В., Лутова Н.Б. // Укр.біохім.журн.. – 2000. – Т.72, №6. – С.84-87. (Автором проведене визначення показників протеолітичних процесів, узагальнення матеріалу, зроблені висновки). Лихолат О.А., Ананьєва Т.В., Лутова Н.Б. Метаболічні зрушення в тканині легень у ранні та відділені терміни після опромінення в низких дозах // Укр.радіологічний журн. – 2000. – Т.8, №3. – С.265-268. (Автором проведене визначення показників вільно-радикальних процесів, узагальнення матеріалу, зроблені висновки). Ананьева Т.В., Лихолат Е.А., Дворецкий А.И. Биологические эффекты комбинированного воздействия низкодозового облучения и ионов тяжелых металлов // Радиационная биология. Радиоэкология. – 2000. – Т.40, №4. – С.410-415. (Автором проведене визначення показників вільно-радикальних процесів, узагальнення матеріалу, зроблені висновки). Лихолат О.А., Лутова Н.Б. Імунологічний статус хворих на хронічний бронхіт учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС // Укр. радіологічний журн. – 2000. – Т.8, №4. – С.372-375. (Автором проведене визначення показників вільно-радикальних процесів, узагальнення матеріалу, зроблені висновки). Вивчення метаболічної відповіді організму за хронічної пневмопатії, спричиненої важкими металами /Лихолат О.А., Ананьєва Т.В., Антонюк С.В., Лутова Н.Б., Пономаренко Л.Р. // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. Біологія. Екологія. – 2000. - Вип.7. – С.206-211. (Автором проведене визначення показників окремих метаболічних ланок, узагальнення матеріалу, зроблені висновки). Лихолат Е.А., Лутова Н.Б., Хижняк Г.А. Особенности иммунного гомеостаза у лиц с бронхиальной астмой в зависимости от степени бронхиальной обструкции // Медико-социальная экспертиза и реабилитация инвалидов: Межведомств.сб.научных трудов. – Днепропетровск: РВА Дніпро-VAL,2000. – С.333-338. (Автором проведене визначення показників вільно-радикальних процесів, узагальнення матеріалу, зроблені висновки). Лихолат О.А. Вільнорадикальні процеси за пневмопатії, спричиненої низькими концентраціями солей стронцію // Довкілля та здоров’я. – 2001. - №4. – С.37-39. Лихолат О.А. Метаболізм ліпідів у хворих на хронічний бронхіт, що зазнали радіаційного впливу // Гигиена населенных мест. – 2001. – Вып.38. – С.213-317. Лихолат О.А. Вплив іонізуючого випромінювання на перебіг хронічного бронхіту // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. Біологія.Екологія. – 2001. - Вип.9, Т.1. – С.42-46. Лихолат О.А., Ананьєва Т.В. Потенційний ризик виникнення бронхолегеневої патології у нащадків за умов промислового забруднення атмосферного повітря // Доповіді Національної АН України. – 2001. - №11. – С. 163-166. (Автором розроблена ідея дослідження, проведене визначення показників вільно-радикальних і протеолітичних процесів, узагальнення матеріалу, зроблені висновки). Коцарєв О.С., Антонюк С.В., Лихолат О.А. Структурно-функціональні особливості аерогематичного бар’єра легень за умов інгаляційної дії низьких концентрацій солей свинцю // Фізіол.журн. -–2001. – Т.47, №4. – С.36-41. (Автором зроблене узагальнення матеріалу). Пірожкова-Паталах І.В., Штеменко Н.І., Лихолат О.А. Антиокиснювальна активність біядерних комплексів ренію в експерименті in vitro // Питання біоіндикації та екології.. – 2001. - Вип.6, №1. – С.121-127. (Автором проведене визначення показників вільно-радикальних процесів, узагальнення матеріалу). Вірогідні механізми антиоксидантної активності кластерних сполук ренію /І.В.Пірожкова-Паталах, Н.І.Штеменко, С.А.Олійник, О.А.Лихолат, О.В.Штеменко // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. Біологія.Екологія. – 2001. - Вип.9, Т.2. – С.74-79. (Автором проведене визначення показників вільно-радикальних процесів, узагальнення матеріалу). Перцева Т.О., Павленко О.Б., Лихолат О.А. Корекція порушень протеїназо-інгібіторної системи у хворих на хронічний обструктивний бронхіт // Мед.перспективи. – 2002. – Т.VII, №2.- С.58-66. (Автором проведене визначення показників протеолітичних процесів, узагальнення матеріалу). Антонюк С.В., Коцарєв О.С., Лихолат О.А. Патоморфологічні зміни респіраторного відділу легень за умов довготривалої дії низьких доз опромінення // Укр.радіологічний журн. – 2002. – Т.10, №3. – С.249-253. (Автором зроблене узагальнення матеріалу). Антонюк С.В., Политаева В.И., Лихолат Е.А. Морфологические изменения легких при хронической свинцовой пневмопатии //Вісник морфології. – 2002. - №2. – С.202-204. (Автором зроблене узагальнення матеріалу). Лихолат О. Визначення рівня N-CAM для дослідження можливих нейротоксичних ефектів // Вісник Львів.ун-ту.-2003.- Вип.33. – С.158-162. Токсичність мікроелементів: підвищений ризик інтоксикації в дитячому віці /О.А.Лихолат, Т.С.Чміленко, Ю.С.Сапа, Ф.О.Чміленко, Н.Б.Лутова, О.В.Саєвич // Современные проблемы токсикологии. – 2003. - №2. – С.58-62. (Автору належить ідея дослідження, систематизація та узагальнення отриманих даних, висновки). Лихолат О.А. Біохімічні аспекти формування порушень тканини легень людини за розвитку хронічного бронхіту //Науковий вісник УжНУ. Біологія.- 2004. – Вип.15. – С.172-176. Концептуальна модель реабілітаційних заходів для контингенту населення, постраждалого від аварії на ЧАЕС (педіатричні аспекти) /Ю.С.Сапа, О.А.Лихолат, Н.О.Корінь, Т.П.Шистопал //Медицина залізничного транспорту України. – 2004. - №1. – С.62-67. (Автором систематизовані та узагальнені отримані дані, зроблені висновки). Харченко О.О., Лихолат О.А., Шантир Л.І. Вплив іонізувального опромінення на розвиток біохімічних та функціональних порушень у хворих на хронічний бронхіт //Мед.хімія. – 2004. – т.6, №3. – С.120-122. (Автором проведене клініко-біохімічне обстеження хворих, проаналізований отриманий матеріал, зроблені висновки). Lycholat H. Heavy metals influence on bronchopulmonary pathology development // Abstr. VIII Intern. Congress of Toxicology, Paris, France, 5-9.07.1998. – Toxicology Letters. – 1998. – Vol.95, Suppl.1. – P.234. Lykholat H. The lipid exchange of invalids with chronic bronchitis following their participation in liquidation of sequences of Chernobyl catastrophe // Abstr. Intern.Conf. on Diagnosis and Treatment of Radiation Injury, Rotterdam, 30.08.-3.09.1998. – Rotterdam, 1998. – P. 124. Lykholat H. Proteolysis in blood serum of patients with chronic bronchitis in condition of ecological stress // Abstr. 4th Intern.Symp. and Exhibition on Environmental Contamination in Central and Eastern Europe, Warsaw’98, Poland, 15-17.09.1998. – Warsaw,1998. – P.110-111. Lycholat H. The radiation influence on bronchopulmonary pathology development // Abstr. 29th Meeting og the European Society for Radiation Biology and 9th Meeting of the Italian Society for Radiation Research, Capri, Italy, 3-7.10.1998. – Capri, 1998. – P.76. Lykholat E. Trace elements influence on chronic bronchitis development // Proc. 5th Intern.Conf. On The Trace Elements; Vienna’99, Austria, 11-15.07.1999. – Vienna, 1999. – P. 1162-1163. Lykholat E.A. Trace elements accumulation in the organism of children living in the big industrial regions //Матер. Междунар.науч.-практ.конф. “Геоэкологические и биоэкологические проблемы Северного Причерноморья”, Тирасполь, Молдова, 28-30.03.2001. – Тирасполь, 2001. – С.158-159. Лихолат Е.А. Содержание d-элементов в тканях новородженных на промышленно загрязненных территориях /Матер. ІІ Международ.конф. "Ксенобиотики и живые системы", Минск, 11-15.11.2003. – Минск:БГУ, 2003. – С.180-184. Лихолат Е.А. Стохастические радиационные нарушения здоровья у потомков ликвидаторов последствий Чернобыльской аварии // Матер. ІІ Международ.науч.-прак.конф. "Актуальные проблемы экологии": В 2-х частях. 2 часть. – Караганда:КарГУ, 2003. – С.194-197. Lykholat E.A. Harmful inhalation for pregnancy-induced cholinergic mechanism tension at kids //Abstr. 29th Meeting FEBS, Poland, Warsaw, 26.06.-1.07.2004. – The FEBS Journal. – 2004. - Vol.1, Suppl.1. – P.227. Лихолат Е. Роль ионизирующего излучения в инвалидизации населения вследствие хронического бронхита //Международ.науч.-практ.конф. МГУ-СУНИ “Человечество и окружающая среда”:Тез.докл. – Москва, 2004. – С.42-43. Free-radical processes in patients with chronic bronchitis / Suleyeva L.K., Licholat E.A., Samofalova E.G., Panina S.S. // Absr. 23th Meeting of the FEBS’95, Basel, Switzerland, 13-18.08.1995. – Basel, 1995. – P 24.28. Adaptive mechanism of respiratory department of lung at chronic Leaden Pneumopathia / Lycholat E.A., Antonyuk S.V., Kotsarev O.S., Ananieva T.V., Lutova N.B. // Abstr. 9th Annual Meeting of SETAC-Europe “Quality of Life and Environment in Cultured Landscapes”, Leipzig, Germany, 25-29.05.1999. – P.162. Lykholat E.A., Ananieva T.V. Adaptoxic effects in rat brain after harmful inhalation // Abstr. 17th ISN and 13th ESN Meeting, Berlin, Germany, 1999. – J. of Neurochemistry. – 1999. – Vol.73, Suppl. – S187. Lykholat E.A., Ananieva T.V. Low-dose irradiation influence on free-radical processes in lung tissue // Abstr. XIII Intern.Biophysics Congress, New Delhi, India, 19-24.09.1999. – J. of Biosciences. – Vol.24, Suppl.1. – P.184. Lykholat E.A., Ananieva T.V. Birth risk of lung pathology occurrence at irradiated parents’ kids // Abstr. World Congress on Lung Health and 10th ERS Annual Congress, Florence, Italy, 30.08-3.09.2000. – Florence, 2000. – 650. Lykholat E.A., Ananieva T.V. The lipid metabolism in patients with chronic bronchitis caused by radiation exposure //Abstr.41st Intern.Conf. on the Biochemistry of Lipids, Halle, Germany, 13-16.09.2000. – Chemistry and Physics of Lipid. – 2000. – Vol.107, No1. – P.73. Lykholat E., Ananieva T., Lutova N. Air Contamination and Birth Defect Risk // Abstr. 5th Intern.Symp. and Exhibition on Environmental Contamination in Central and Eastern Europe, Prague, Czech Republic, 12-14.09.2000.- Prague, 2000. – P.94. Lykholat E.A., Ananieva T.V. Lipid exchange particularities of the children of irradiated parents // Abstr.43st Intern.Conf. on the Biochemistry of Lipids, Graz, Austria, 11-14.09.2002. – Chemistry and Physics of Lipid. – 2002. – Vol.118. – P.99-100. АНОТАЦІЯ Лихолат О.А. “Наукове обгрунтування біохімічих основ формування бронхолегеневих захворювань у населення за умов забруднення довкілля важкими металами та іонізуючим випромінюванням в низьких дозах”. – Рукопис. Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Інститут гігієни та медичної екології ім.А.М.Марзеєва АМН України, Київ, 2005. Дисертація присвячена питанням впливу забруднення довкілля важкими металами та іонізуючим випромінюванням в низьких дозах на формування та хронізацію бронхолегеневої патології. В роботі удосконалені методичні підходи до оцінки порушень біохімічного гомеостазу легень за ізольованої та поєднаної дії забруднення навколишнього середовища важкими металами та іонізуючим випромінюванням в низьких дозах. Визначені біохімічні основи та клітинні механізми формування патології легень у мешканців промислово забруднених територій. Розроблені діагностичні та прогностичні критерії оцінки функціонального стану легень, що визначають адаптаційні можливості легень за умов прямого та опосередкованого впливу важких металів та низькодозового іонізуючого випромінювання; гігієнічні та біохімічні критерії оцінки шкідливого впливу забруднення довкілля на здоров'я населення в залежності від поєднання генетичних та середовищних факторів. Запропоновані превентивні заходи з попередження розвитку та хронізації бронхолегеневих захворювань мешканців промислово забруднених територій. Ключові слова: важкі метали, іонізуюче випромінювання в низьких дозах, бронхолегеневі захворювання, біохімічні механізми, критерії, прогнозування, профілактика. Лихолат Е.А. “Научное обоснование биохимических основ формирования бронхолегочных заболеваний у населения в условиях загрязнения окружающей среды тяжелыми металлами и ионизирующим излучением в низких дозах”. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 14.02.01 – гигиена. – Институт гигиены и медицинской экологии им.А.М.Марзеева АМН Украины, Киев, 2005. Диссертация посвящена вопросам влияния загрязнения окружающей среды тяжелыми металлами и ионизирующим излучением в низких дозах на формирование и хронизацию бронхолегочной патологии. Проведенные исследования показали, что среди жителей городов с високим уровнем промышленного загрязнения наблюдается больший процент больных с тяжелой дыхательной недостаточностью, сопутствующей патологией, которая ухудшает состояние здоровья этого контингента. Предикторами формирования и хронизации бронхолегочной патологии являються нарушения биохимического гомеостаза ткани легких: интенсификация свободно-радикальных и протеолитических процессов, недостаточность энергетического клеточного потенциала, изменения адрено- и холинэргической реактивности, иммунодефицитное состояние ведут к наростанию гипоксии, развитию метаболического ацидоза, нарушению энергетических процессов, явлению эндотоксикоза, срыву функционирования сурфактантной системы как основной адаптационной системы. Гипоксия, развивающаяся в организме при пульмонарной патологии, негативно влияет на состояние органов и систем, прежде всего, головного мозга. Неблагоприятные факторы окружающей среды, осуществляя общий токсический эффект, через нарушение интегративных сигнальних систем неспецифически влияют на функционирование бронхолегочного аппарата, что утяжеляет расстройства и приводит к развитию общей системной патологии. Повышенный уровень накопления тяжелых металлов в организме жителей промышленно контаминированных территорий на фоне снижения уровня эссенциальных элементов является предиктором развития воспалительных явлений в легких. В свою очередь, наличие хронических обструктивных процессов в ткани легких, при которых нарушается клеточная и тканевая архитектоника, снижение антиоксидантного потенциала способствует повышенной аккумуляции тяжелых металлов с последующим углублением ишемии, активацией свободнорадикальных и протеолитических процессов, выходом воспалительного процесса за рамки саморегуляции и провокацией необратимых патологических нарушений в бронхолегочной системе. Дисбаланс микроэлементного состава в тканях развивающегося организма свидетельствует о вероятности нарушения здоровья у детей, что позволяет отнести детей матерей-жительниц промышленного региона к сенситивной, высокореагирующей группе в популяции с повышенным риском для здоровья. Особенно высокий уровень напряжения адаптивних систем определяется у детей, рожденных от ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС, что может стать основой возникновения пульмонарной патологи, отражаться на течении заболеваний в будущем или способствовать формированию особых форм патологии. У лиц, экспонированных ионизирующим излучением в малих дозах и страдающих хроническими неспецифическими заболеваниями легких, нарушения биохимического гомеостаза выражены в большей степени, часто с заинтересованностью механизмов, отличных от характерних для заболевания. Экспериментальные исследования показали, что кратковременная ингаляция солей тяжелых металлов приводит к активации внутриклеточных и внеклеточных метаболических процессов в респираторном отделе легких. Хроническая ингаляция инициирует воспалительные процессы с последующим нарушением общих адаптивних механизмов организма. Экспериментальное влияние хронической лучевой экспозиции в низких дозах определяет выраженные гетерохронные количественные отличия в степени аккумуляции катаболитов липопероксидного каскада и активности ферментов антиокислительной системы, что сопровождается нарушением биохимического гомеостаза легких и эндогенной клеточной интоксикацией. Комбинированное действие химических поллютантов и ионизирующего излучения в низких дозах приводит к дальнейшему накоплению продуктов пероксидации пропорционально истощению антиокислительного и окислительно-восстановительного потенциала в легочной ткани, а также структурах головного мозга, клеточном и гуморальном иммунологичеких звеньях крови. Влияние токсических газоподобных факторов в период пренатального развития, как и догестационного низкодозового радиационного облучения приводит к сдвигам в биохимическом гомеостазе легочной ткани крыс, что указывает на вероятность повышения случаев нарушений структуры и функционирования органов дыхания, которые в постнатальном периоде могут стать механизмами возникновения аллергических и хронических неспецифических заболеваний бронхолегочной системы. Разработаны критерии диагностики функционального состояния легких, предложена патогенетическая схема развития экозависимой пульмопатологии, научно обоснованы принципы профилактики бронхолегочных заболеваний в условиях неблагоприятной окружающей среды, которая базируется на принципах метаболической коррекции. Ключевые слова: тяжелые металлы, ионизирующее излучение в низких дозах, бронхолегочные заболевания, биохимические механизмы, критерии, прогнозирование, профилактика. Lykholat O.A. “Scientific substantiation of biochemical bases of formation bronchial-lung diseases at the population in conditions of environmental contamination by heavy metals and ionizing radiation in low dozes ”. - Manuscript. Thesis for the degree of Doctor of Biological Science on a speciality 14.02.01 - Hygiene. - A.N.Marzeev Institute of Hygiene and Medical Ecology of AMS Ukraine, Kiev, 2005. Thesis is devoted to questions of influence of environmental contamination by heavy metals and ionizing in low dozes on pulmonary pathology formation and chronization. In the work methodical approaches to an estimation of infringements of a biochemical homeostasis of lungs are advanced at the isolated and combined influence of environmental contamination by heavy metals and low doze ionizing radiation. Biochemical bases and cellular mechanisms of lung pathology formation of at inhabitants of industrially polluted territories are determined. Diagnostic and prognostic criteria of an estimation of a functional condition of lungs determining adaptable opportunities of lungs in conditions direct and intermedial influences of heavy metals and low doze ionizing radiations, biochemical criteria of an estimation of adverse influences of an environment contamination on health of the population depending on connection genetic and an environment of factors are determined are developed. The pathogenetic scheme of development ecological depended pulmonological pathology is offered. Principles of preventive maintenance of bronchial-lung diseases in conditions of polluted environment basing on principles of metabolic correction are scientifically proved. Key words: heavy metals, low doze ionizing radiation, bronchial-lung diseases, biochemical mechanisms, criteria, prognosing, preventive maintenance. PAGE \* Arabic 1

Похожие записи