.

Німецька колонізація на Волині (60-ті роки XIX ст. – 1914 р.): Автореф. дис… канд. іст. наук / М.П. Костюк, Львів. держ. ун-т ім. І.Франка. — Л., 19

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 2611
Скачать документ

Львівський державний університет
імені Івана Франка

УДК 947.782.081/083.72.43

КОСТЮК
Михайло Петрович

Німецька колонізація на Волині
(60-ті роки ХІХ ст. – 1914 р.)

07.00.01 – ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Львів – 1998

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Львівському державному
університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти України
Науковий керівник – доктор історичних наук, професор
МАКАРЧУК Степан Арсентійович,
Львівський державний університет
імені Івана Франка, завідуючий
кафедрою етнології

Офіційні опоненти – доктор історичних наук, професор
ЧУГАЙОВ Володимир Петрович,
Львівський державний університет
імені Івана Франка, член спеціалізованої
ради К 04.04.11

кандидат історичних наук, доцент
КОВБА Жанна Миколаївна,
Національний технічний університет
України “КПІ”, доцент кафедри орга¬нізації
видавничої справи, поліграфії і
книгодрукування (м.Київ)

Провідна установа – Острозька Академія, кафедра історії,
Кабінет Міністрів України, Національний університет
“Києво-Могилянська академія” (м.Острог, Рівненська обл.)
Захист відбудеться 19 січня 1999 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 04.04.11 у Львівському державно¬му університеті імені Івана Франка за адресою: 290001, м.Львів, вул.Університетська, 1.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського дер¬жавного університету імені Івана Франка (м.Львів, вул.М.Драгоманова, 5).
Автореферат розісланий 18 грудня 1998 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Сухий О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На фоні відносин України з державами Західної Європи її взаємини з Німеччиною виступають як пріоритетні і багато в чому стають визначальними для подальшого просування нашої держави шляхом демократичного розвитку та входження до різних загальноєвропейських структур. В минулому між Україною та Німеччиною існували всебічні історичні контакти. Сьогодні досить актуальним є завдання їх всестороннього і неупередженого вивчення, ліквідації так званих “білих плям” та очищення наших знань від певних історичних стереотипів, що склалися в минулі десятиліття. Достовірна історична інформація, її об’єктивний і науковий аналіз дадуть можливість глибше осмислити і врахувати попередній досвід взаємовідносин між нашими народами, необхідний для прогнозування їх майбутнього взаємовигідного співробітництва.
В цьому контексті, зокрема, окремого наукового дослідження вимагає питання історії німецьких міграційних рухів на Україну, розселення німців в різних її регіонах, їх господарської діяльності, духовного життя, стосунків з українцями та впливу на суспільно-економічний розвиток нашої країни. Якщо для Півдня України ці питання були відображені в історіографії досить широко, то історія німецької національної меншини на Волині, в силу певних причин, поки що не знайшла свого всестороннього висвітлення в науковій літературі, за винятком кількох відверто тенденційних і заідеологізованих епізодів. Це й обумовило необхідність та актуальність такого дослідження, і не лише в історичному аспекті. Геополітичне розташування Волині як західних воріт України в Європу, її сучасна приналежність до єврорегіону “Буг” вимагають від центральної та місцевої влади при плануванні стосунків з Німеччиною обов’язкового врахування історичних українсько-німецьких контактів, що мають вже тисячолітню традицію. Це дало б можливість уникнути помилок, які неодноразово мали місце в минулому.
Предметом наукового дослідження є міграційні процеси, внаслідок яких на території Волинської губернії сформувалась етнорегіональна група волинських німців, господарська діяльність німецьких поселенців на Волині, їх соціальна структура, система громадського самоуправління, матеріальна культура, побут, духовне життя та стосунки з місцевим українським населенням у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.
Під поняттям міграції автор розуміє переміщення певного етносу в межі Російської імперії (імміграція), його рух в межах самої держави (внутрішні міграції) та виїзд за її кордони (еміграція). Поняття “етнорегіональної групи” в роботі означає таку форму етнічної спіль¬ності, яка утворилась в результаті певних причин, що зумовили відрив від макроетносу якоїсь її частини, переміщення її в інші регіони і тривале там проживання в інонаціональному середовищі, але збереження нею основних етнічних ознак (мови, культури, релігії, свідомості) та формування етнорегіональної свідомості. У поняття “колонізація” вкла¬дено такий зміст: освоєння територій з низькою густотою населення, значними площами пустуючих земель та їх слабким економічним розвит¬ком великими масами людей, які емігрують з інших регіонів під впли¬вом певних економічних, політичних та інших причин.
Територіальні рамки дослідження вибрані відповідно до існуючого в досліджуваний період територіально-адміністративного поділу Росій¬ської імперії, а також у зв’язку з чітко визначеним аграрним та ма¬совим характером німецької колонізації саме у Волинській губернії, яка поділялась на 12 повітів і вхо¬дила до Київського, Подільського та Волинського генерал-губернатор¬ства.
Хронологічні рамки дослідження. Вибір історичного періоду дослід¬ження зумовлений такими причинами:
1. Нижня межа обумовлена реформою 1861 р. в Росії та польським пов¬станням 1863 р., які й стали головними причинами масової німецької колонізації на Волині.
2. Верхньою межею дослідження взято дату початку Першої світової вій¬ни, яка призвела до масових депортацій волинських німців, що спричи¬нило кардинальні зміни їхньої чисельності в краї та зруйнувало існую¬чу систему життя і господарювання.
Мета дослідження: вивчення історії німецької колонізації на Волині в другій половині XIX – на початку XX ст., всестороннє висвіт¬лення різних сторін життя і діяльності німецької національної меншини, її впливу на економічний та громадсько-культурний розвиток регі¬ону. При цьому автор конкретизує мету дослідження такими основними завданнями:
• з’ясувати весь комплекс причин, які зумовили масову німецьку коло¬нізацію на Волині, основні її напрями та характерні особливості;
• простежити динаміку чисельності та географію розселення нім¬ців у Волинській губернії;
• визначити роль центральних і місцевих органів влади у прийнятті законодавчих актів, які зупинили хід німецької колонізації на Волині;
• дати розгорнуту характеристику господарської діяльності волинських німців за такими параметрами: формування системи німецького землево¬лодіння та основні форми їх землекористування; головні та додаткові галузі господарської діяльності колоністів; основні заняття німець¬кого населення волинських міст; участь німців у промисловому розвит¬ку Волинської губернії;
• показати особливості громадського життя та побуту волинських коло¬ністів;
• відтворити процес формування та функціонування системи шкільної освіти в німецьких колоніях та з’ясувати її роль у вихованні підро¬стаючого покоління, у формуванні та збереженні національної свідомості;
• висвітлити питання конфесійної приналежності німецького населення Волині та роль релігії у його духовному житті;
• показати процес формування стосунків волинських німців з корінним населенням краю та органами місцевої влади;
• зробити підсумок наукового дослідження поставленої проблеми і ви¬значити ті її аспекти, що потребують подальшого вивчення.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній вперше у вітчизняній історіографії на основі аналізу та систематизації вели¬кої кількості історичних, етнографічних та інших джерел зроблена спро¬ба комплексного і всестороннього дослідження своєрідного міграційного процесу – німецької колонізації на Волині, а також життя і діяльність німецької національної меншини в даному регіоні у другій половині XIX – на початку XX ст. Це дало можливість ввести до наукового обігу значну кількість нової історичної інформації, виявленої в архівних фондах, матеріалів статистики, скласти таблиці та діаграми, виконати графічно-ілюстративні роботи, що, в кінцевому результаті, сприяло об’єктивному і глибокому дослідженню різних аспектів господарської діяльності, громадського і духовного життя та інших процесів у житті волинських німців. В роботі також дано оцінку стосунків німецьких поселенців з місцевим населенням.
Теоретична і практична значимість дослідження полягає в тому, що фактичний матеріал і висновки дисертації певною мірою заповнюють від¬сутність комплексних досліджень з історії німецької колонізації на Волині і можуть використовуватись в узагальнюючих працях українських та зарубіжних істориків з проблем німецької національної меншини в Україні, в підготовці загальноісторичних та спеціальних тем і кур¬сів у навчальних закладах, в організації різноманітних краєзнавчих культурно-просвітницьких заходів, у формуванні виваженої внутрішньої національної політики нашої держави в сучасних умовах і на перспективу.
Методологічною основою дисертації є принципи історизму, об’єк¬тивності та системності, які дають можливість відтворити тривалий період проживання певної етнічної групи в інонаціональному середо¬вищі з врахуванням всіх факторів, що впливали на її життя і діяльність. Для розв’язання окремих конкретних завдань роботи в ній застосовано по¬рівняльно-історичний, статистичний, хронологічний та метод комплекс¬ного підходу до вивчення історичних явищ.
Апробація роботи. Основні положення, аспекти і висновки дисер¬тації викладені у шести наукових публікаціях автора, тезах, висту¬пах і доповідях на регіональних, всеукраїнських та міжнародних кон¬ференціях, які проводились в Україні та за її межами: Всеукраїнській науково-краєзнавчій конференції “Житомирщина крізь призму століть” (Житомир, 1997 р.), ІХ науковій історико-краєзнавчій міжнародній конфе¬ренції “Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і край” (Луцьк, 1998 р.), Міжнародній науково-краєзнавчій конференції “Націо¬нальні меншини Правобережної України: історія і сучасність” (м.Новоград-Волинський Житомирської області, 1998 р.), Міжнародних наукових конференціях “Миграционные процессы среди российских немцев: исторический аспект” (Анапа, Росія, 1997 р.), “Немцы в России в контексте отечественной истории: общие проблемы и региональные особенности” (Москва, 1998 р.) та інших. Дисертація обговорена і схвалена на спільному засіданні кафедри новітньої історії України та кафедри етнології Львівського державного університету імені Івана Франка.
Структура дисертації. Робота побудована за хронологічно-проблем¬ним принципом. Її структура визначається поставленою проблемою, метою та основними завданнями і включає в себе вступ, чотири розділи (179 сторінок), висновки, бібліографічні посилання, список джерел і лі-тератури (356 найменувань) та додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтована актуальність теми, її територіальні та хронологічні рамки, наукова новизна і значимість, визначено предмет наукового дослідження, сформульовані мета й основні завдання роботи.
В першому розділі “Історіографія та джерельна база дослідження” зроблено історіографічний огляд досліджуваної теми і дано характерис¬тику її джерельної основи.
Німецька колонізація в Російській імперії ще з XIX ст. є об’єктом історичних досліджень, але регіон Південно-Західного краю в цьому плані з певних причин випав з поля зору дослідників. Тому цілком слушно вважати, що історія німецької колонізації на Волині не має тривкої історіографічної традиції.
Одними із перших досліджень, в яких зустрічаються переважно ста¬тистичні та окремі картографічні матеріали про німців на Волині, були роботи П.І.Кеппена, О.Ф.Ріттіха, Д.С.Батюшкова, Р.Ф.Еркерта та дея¬ких інших. Вони побачили світ у 50-60-х роках XIX ст. і містили дані, що відносились до його першої половини та середини, причому фрагмен¬тарного характеру і не завжди точні, що вимагає критичного підходу у їх використанні. Деякий інтерес у плані вивчення іноземців на Волині представляла і робота А.Братчикова, хоча відомості про німців у ній дуже незначні.
Окремо слід зупинитись на дослідженні А.Вороніна, яке з’явилось на самому початку 70-х років XIX ст. Його записка “Про іноземних поселенців у Південно-Західному краї” була відома давно, але вміщені в ній матеріали з незрозумілих причин не використовувались ні в доре-волюційних, ні в радянських, ні в сучасних дослідницьких роботах. Вона насичена багатьма фактами і статистичними даними, цитує окремі архів¬ні документи, які були доступні тільки автору, а тому певною мірою носить характер першоджерела. Цінність дослідження А.Вороніна поля¬гає в тому, що в ньому міститься унікальний фактологічний матеріал, який висвітлює період появи перших менонітських і німецьких колоній на Волині ще на початку і в першій половині XIX ст. На жаль, період масової німецької колонізації в регіоні А.Вороніним висвітлено лише станом на 1871 рік, тобто на початковому етапі. Однак, саме ця праця переконливо підтверджує, що початок процесу надзвичайно активного пе¬реселення німецьких колоністів на Волинь припадає саме на 60-і роки XIX ст. Причому автор записки проілюстрував поступове зростання ін¬тенсивності імміграційного процесу протягом вказаного десятиліття відповідними статистичними даними. Це стало одним із важливих аргу¬ментів для автора дисертації у визначенні нижньої межі хронологічних рамок його дослідження. В ході вивчення архівних джерел вдало¬ся виявити ще один варіант роботи А.Вороніна, перевиданий у 1942 р. в окупованому Києві у перекладі українською мовою.
Досить цінними, з точки зору загального огляду життя і побуту окремих етнічних груп у Південно-Західному краї, є матеріали, зібра¬ні П.Чубинським. Правда, про волинських німців в цій збірці інформа¬ція майже відсутня.
На основі різноманітного статистичного матеріалу аналізували ста¬новище іноземних колоністів у Південно-Західному краї й такі російські дослідники як С.Громачевський, Е.Картовець, І.Рудченко. І хоча німцям ці автори увагу приділили незначну, все ж окремі їхні оцінки са¬мого процесу колонізації та його наслідків заслуговують на увагу.
Помітний внесок у вивчення іноземців на Волині зробили офіцери Генерального штабу. Першу групу їхніх робіт складають плоди колектив¬ної праці, які характеризуються наявністю переважно великої кількості статистичних даних, подекуди опрацьованих у вигляді таблиць, графіків, діаграм, що дає можливість прослідкувати динаміку окремих соціальних процесів в середовищі німецьких колоністів.
Друга група військових досліджень має конкретне авторство і но¬сить оглядово-аналітичний та узагальнюючий характер, де поряд із ци¬фровими матеріалами вміщені й окремі факти з історії, географії роз¬селення та етнографії німецьких поселенців Волині. Серед них слід відзначити роботи А.Забеліна та І.Толмачова.
Окремі, знову ж таки переважно статистичні матеріали щодо волин¬ських німців, зустрічаються і в деяких польських історико-краєзнавчих публікаціях другої половини XIX ст. Одним із перших серйозних досліджень німецької колонізації в Росії була книга А.Клауса, в якій він узагальнив свої розрізнені публікації з “Вестника Европы” за 1868-69 рр. В поле його зору попали і деякі німецькі колонії України, однак процес колонізації на Волині абсолютно не знайшов свого висвітлення.
У 1893 р. побачила світ книга А.А.Веліцина “Немцы в России”, яка започаткувала відверто антинімецьку шовіністичну тенденцію оцінки німецької колонізації в російській історіографії. Її автор нама¬гався всілякими способами, допускаючи фактичні помилки, обґрунтувати ідею “мирного завоювання Росії німцями”. Окремі статистичні матеріали, використані в ній, стосуються і Волині. Опонентом А.А.Веліцину в 1895 р. виступив П.С.Каменський, який доводив штучність поставленої “німецької проблеми”, аргументуючи свої докази використанням багатьох беззапереч¬но позитивних фактів з історії життя і господарювання німецьких коло¬ній Росії, в тому числі й України. На жаль, питання німецької колоніза¬ції конкретно на Волині П.С.Каменським не порушувалось.
На початку XX ст. з’явився ряд серйозних робіт, автори яких ро¬били спроби широкомасштабного і об’єктивного аналізу стану і проблем німецької колонізації в Росії.
Причому такі дослідники як Г.Писаревський, К.Ліндеман, Я.Штах, П.Луппов намагались зберігати об’єк¬тивність своїх досліджень навіть в роки відкритої антинімецької кам¬панії, яка розгорнулась в Росії напередодні і особливо в роки Першої світової війни.
В цей же час з’являлися і книги шовіністичного характеру, які продовжували ідеї А.Веліцина. Саме в таких роботах деяка увага була приділена і німецькій колонізації на Волині, очевидно, в силу її стра¬тегічного розміщення на західних окраїнах Російської імперії. Це стосується, в першу чергу, роботи А.П.Ліпранді “Германия в России”, яка вийшла у 1911 р. Її автор, тенденційно використовуючи значний фактичний матеріал, намагався довести, що процес заселення німцями Волині носить стратегічний характер і є наслідком абсолютно цілеспрямованої і свідомої політики німецького уряду на втілення в життя планів “Dгаng nach Оsten” та “мирного завоювання західних окра¬їн Російської імперії”. В такому ж дусі витримана і праця А.Реннікова, яка по¬бачила світ вже в ході війни. Написана вона у вигляді подорожніх вра¬жень та заміток, і її автор навіть не приховував свого саркастично-зневажливого ставлення до волинських німців. Однак, при кри¬тичному підході до цих двох видань в них можна знайти цікаві факти і міркування з історії та специфіки розселення німців на Волині, фор¬мування їхнього землеволодіння, розвитку шкільної освіти, повсякден¬ного побуту, системи господарювання, стосунків з місцевим населенням та інших сфер життя.
Серед робіт цього періоду привертає увагу невеличка за обсягом брошура під назвою “О немецких поселенцах Волынской губернии”. Вона була підготовлена і видана німецькою групою “Союзу 17 Жовтня” з при¬воду внесення у 1910 р. до Державної Думи нового законопроекту про обмеження німецького землеволодіння в Південно-Західному краї. Зважаючи на це, німці-депутати представили виключно позитивні факти і наслідки німецької колонізації на Волині, вважаючи саме колоністів найважливішим його культурним елементом і опорою російської державності. Незважаючи на таку позицію, дана публікація була єдиною в той час спробою узагальнення історії та оцінки німецької колоніза¬ції у вказаному регіоні.
Що ж стосується інших тогочасних дореволюційних робіт, то слід констатувати той факт, що німецька колонізація на Волині не знайшла в них свого хоча б фрагментарного відображення. Таку слабку увагу до даного регіону з боку російських дослідників слід пояснити, очевидно, досить пізнім, в порівнянні з іншими місцевостями Росії, початком са¬мої колонізації та недержавним її ініціюванням. І лише географічне розташування Волині в прикордонному регіоні імперії, специфіка розсе¬лення тут німців і швидкі темпи зростання площі їхнього землеволодін¬ня привернули до себе увагу окремих шовіністично настроєних авторів в період розгортання антинімецької кампанії в країні.
У міжвоєнний період в радянській історіографії з’явилось кілька робіт, присвячених історії менонітів, в тому числі й на Україні. Вийшла також німецькомовна праця В.М.Жирмунського про німецькі колонії на Україні. Але волинські меноніти і німці залишились поза ува¬гою дослідників. Рідкісним виключенням у цьому плані була знову ж та¬ки німецькомовна робота про німецьких поселенців на Волині С.Нікеля “Німці на Волині”. Написана з тогочасних ідеологічних позицій, вона приділяла значну увагу радянському періоду життя німців у Східній Волині. Що ж стосується дореволюційної історії волинських німців, то автору не вдалося зробити достатньо глибокого і всестороннього її ви¬світлення.
На початку 30-х років з’явилось дослідження, присвячене німецьким поселенцям на Волині, і в польській історіографії. Його автором була С.Ціхоцька-Петражицька, з-під пера якої вийшла книга “Німецький еле¬мент на Волині”. Перший її розділ коротко висвітлював історію німець¬кої колонізації на Волині у царський період, а інші відображали життя і діяльність німців у Західній Волині, яка входила до складу Польщі. Окремі відомості про німецькі колонії на Волині зустрічаються і в статті С.Ціхоцької-Петражицької “Німецькі та чеські колонії на Волині”. Хоча роботи вищезгаданого автора і написані під впливом офіційної поль¬ської історіографії, поряд з книгою С.Нікеля, вони були єдиними ви¬даннями міжвоєнного періоду, в яких висвітлювалась історія німців на Волині.
В радянській історіографії повоєнного періоду проблема німецької колонізації в Україні з певних ідеологічних міркувань фактично не розроблялась, хоча окремі, переважно статистичні дані щодо німецького населення, зустрічались в роботах А. Рашина, В.Кабузана, І.Кулінича, В.Наулка та деяких інших. Окремо слід відзначити моно¬графію С.Макарчука. Розглядаючи національні відносини в Західній Україні в другій половині XIX – на поч. XX ст., автор, єдиний з дослідників цього періоду, звернув увагу на явище німецької колонізації на Волині, зокрема, на специфіку занять колоністів.
З початку 90-х років у вітчизняній історіографії почали виходити статті та монографії І.Кулінича, В.Сергійчука, Б.Чирка, А.Кудряченка, В.Гордієнка та деяких інших авторів, які намагались заповнити існую¬чий вакуум досліджень з історії німецької колонізації на Україні. Ці-каві та різноманітні матеріали з цієї проблеми вміщені у збірниках “Вопросы германской истории”, виданих Інститутом українсько-німецьких історичних досліджень Дніпропетровського державного університету у 1995 р. На жаль, у всіх цих публікаціях Волинь знову залишилась поза увагою.
Лише з пожвавленням історико-краєзнавчих досліджень у 90-і роки з’явились перші розвідки, в яких висвітлювались окремі сторони життя і діяльності німців на Волині. Це стосується тез і статей В.Біченкова, В.Надольської, М.Бармака, В.Вітренка та ряду інших. Деякі аспекти німецької колонізації на Волині розглянуті і в дисерта¬ціях В.Надольської та М.Бармака. Але широта їхніх досліджень не дала можливості глибоко і всебічно проаналізувати історію німецької націо¬нальної меншини на Волині у дореволюційний період.
Окремий, на жаль, дуже короткий розділ, присвячений волинським німцям, вміщено і в першому підручнику з історії німців в Росії Л.Малиновського. Деякі аспекти історії та мови волинських німців, які на початку XX ст. переселились до Сибіру, стисло висвітлені в статті Т.Лютової. І хоча публікації такого роду поодинокі, позитивним є сам факт включення регіону Волині в сучасні російські дослідження з даної проблематики.
Слід відзначити, що історія німецької колонізації на Волині є об’єктом досліджень і сучасних німецьких істориків, зокрема А.Каммана і Д.Нойтатца. Ряд цікавих публікацій з даної проблеми було вміщено в німецькомовному щорічнику “Wolhynische Hefte” (“Волинські зошити”), який видається історичним товариством “Волинь” у Візентхайді (Баварія, ФРН), а також в англомовному журналі “Wandering Wolhynien” (“Ман¬друючі волиняни”), який щоквартально виходить у Ванкувері (Канада).
Таким чином, існуюча наукова література з історії німецької коло¬нізації в Україні та в Росії лише фрагментарно і, нерідко, тенденційно висвітлює лише окремі аспекти з історії життя і діяльності волинських німців. Тому справедливим було б вважати відсутність сталої історіографічної традиції з даної теми і констатувати необхідність її комплексного ґрунтовного дослідження.
Розробляючи тему дисертації, автор спирався на цілий комплекс джерел, значна частина яких виявлена, а переважна більшість введена до наукового обігу вперше. В цілому ж, були використані різноманітні за змістом, походженням, значимістю і характером опубліковані та неопубліковані документальні матеріали.
Першою і найважливішою групою джерел, що стали фактологічною ос¬новою роботи, є архівні фонди. Найбільш вагому частину їх склали документи і матеріали, виявлені у Центральному державному історично¬му архіві України в м.Києві. Найбагатшим за кількістю наявних і ви¬користаних джерел тут є фонд Канцелярії Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора (ф.442), де зібрані важливі розпорядження, циркуляри та донесення генерал-губернаторів, волинських цивільних губернаторів, різних губернських та повітових органів вла-ди, а також маса інших, різноманітних за змістом, документів. Інформація про організацію та функціонування системи німецької освіти в губернії зберігається в цілій низці документів із фонду Управління Київ¬ського навчального округу (ф.707). Уявлення про релігійне життя колоністів пода¬ють матеріали фонду Київської духовної консисторії (ф.127). Участь волинських німців у розвитку місцевої промисловості прослідковується у справах фонду Київського фабричного інспектора (ф.575). Деякі по¬літичні аспекти життя і діяльності іноземців на Волині представлені у фондах Волинського жандармського управління (фф. 1335, 1262, 1600, І599).
Багато використаних джерел із Державного архіву Житомирської області міститься у фонді Канцелярії Волинського губернатора (ф.70), дещо менше – у фондах Волинського товариства хмелярства (ф.187), Жи¬томирської міської управи (ф.62), Волинської казенної палати (ф.118), Волинського губернського правління (ф.67) та деяких інших. При підго¬товці дисертації автор спирався і на окремі документи із фондів Ровенського повітового суду (ф.384) та Ровенської міської управи (ф. 165) Державного архіву Ровенської області, а також з фондів Ковельської землевпорядної комісії (ф.263), Луцької міської управи (ф.3) і Луцького нотаріального архіву (ф.271) Державного архіву Волинської області.
Особливо цінні джерела етнографічного характеру були виявлені у Відділі рукописних фондів Інституту мистецтвознавства, фольклорис¬тики та етнології НАН України. Це поки що єдині такого роду матеріали комплексного польового дослідження однієї з найдавніших на Волині німецької колонії Анета Новоград-Волинського повіту. Прово¬дилось і узагальнювалось воно відомим етнографом В.Кравченком у 1926 р. (ф.1-4/347).
Другу групу джерел склали законодавчі нормативно-правові акти вищих органів державної влади Російської імперії, опубліковані в “Полном собрании законов Российской империи”, які дали можливість просте¬жити процес формування правової бази іноземної колонізації в Росії в цілому та в регіоні Південно-Західного краю зокрема. Особливий інте¬рес представляють ті закони й укази, які були спрямовані на припинення німецької колонізації саме на Волині.
До третьої групи джерел відносяться переважно різного роду ста¬тистичні відомості. Це матеріали Першого загального перепису населен¬ня Російської імперії 1897 року, Пам’ятні книжки, Огляди та Статис¬тичні огляди Волинської губернії, Пам’ятні книжки народних училищ Волинської губернії та Київського навчального округу, довідкові й адресні книги та деякі інші. Вміщена в них різнопланова статистична інформація дала можливість простежити демо¬графічні процеси в середовищі волинських німців, з’ясувати їх освітній рівень, релігійну приналежність, соціально-станову структуру, профе¬сійну зайнятість, масштаби землеволодіння та багато інших питань, які відображені в дослідженні у формі таблиць та діаграм.
Досить цінну інформацію подекуди містить і четверта група джерел – матеріали періодичної преси. Це, в першу чергу, офіційна загальноросійська і регіональна преса (газети “Вестник Юго-Западной России”, “Киевлянин”, “Известия Волынского губернского земства”, “Волынские епархиальные ведомости), а також неофіційні друковані видан¬ня, представлені газетами “Волынь”, “Жизнь Волыни”, “Голос Волыни”, “Вестник Волыни”, “Волынская жизнь” та іншими. Цінність періодичних матеріалів, насамперед, в тому, що вони висвітлюють реальні факти, події і процеси, які відбувалися у повсякденному житті німецького на¬селення Волині.
Цей огляд наукової літератури та джерельної бази показує, наскільки актуальною є необхідність систематизації розрізнених фрагментарних публікацій та неупередженого аналізу всього діапазону наявних джерел, і на цій основі проведення окремого комплексного на¬укового дослідження, присвяченого виключно періоду масової німецької колонізації на Волині, який припадає на другу половину XIX – початок XX ст. Саме ця актуальна проблема й обумовила вибір автором теми дисертаційного дослідження.
У другому розділі “Розселення та господарська діяльність німецьких колоністів на Волині” предметом наукового аналізу стали кількіс¬ний склад та розселення німців у Волинській губернії, починаючи з 60-х років XIX ст. і до 1914 р. Проаналізовано весь комплекс причин, які зумовили німецьку колонізацію на Волині, а також ставлення до неї владних структур різних рівнів. Висвітлено процес формування німець¬кого землеволодіння та землекористування, зроблено огляд найпоширені¬ших занять німецьких поселенців. Розділ поділений на 4 параграфи.
У першому параграфі показана динаміка німецького імміграційного процесу на Волині та географія розселення колоністів. Зазначається, що темпи і масштаби колонізації на Волині не мали ана¬логів в інших регіонах Росії. Фактично, протягом 60-90-х років XIX ст. в національній структурі губернії стався своєрідний етнічний вибух, наслідком якого стала поява помітної німецької національної меншини. На рубежі століть волинських німців налічувалось 171 331 чол., а на¬передодні Першої світової війни – майже 210 тис., і займали вони 4-е місце серед всього населення Волині після українців, євреїв та поляків. Більшість німецьких колоністів були вихідцями не з етнічних німецьких земель, а з Царства Польського. Незначна їх частина вийшла з Прусії, Австрії та інших регіонів Німеччини. Оселялись вони, в ос¬новному, по обидва боки Києво-Брестського шосе на малородючих землях Во¬линського Полісся і займались переважно землеробством, що й визначило аграрний характер колонізації.
Причини та правові умови колонізаційного процесу на Волині роз¬глядаються у другому параграфі. Підкреслюється, що основними причина¬ми, які обумовили колонізацію, були аграрна реформа 1861 р. в Росії та польське повстання 1863 р. Внаслідок скасування кріпосного права волинські поміщики відчули гостру нестачу робочих рук. Саме вони й стали головними ініціаторами переселення німецьких селян із Царства Польського. А політична нестабільність у Привіслянських губерніях, викликана повстанням, спряла цьому. Відзначено, що деякий час коло-нізація майже не контролювалась і не регулювалась органами державної влади. Однак, в другій половині 80-х та першій половині 90-х років було прийнято цілий пакет законодавчих актів, які ліквідували пільговий соціально-правовий і майновий статус колоністів і тим самим зупинили німецький імміграційний процес в регіоні.
У третьому параграфі відзначається, що одним із найпомітніших наслідків колонізації стало швидке зростання масштабів німецького землекористування в губернії. Динаміка цього проце¬су підкріплена рядом таблиць і діаграм. Німці, переважно, орен¬дували поміщицькі і рідше казенні землі на умовах короткотермінових договорів з правом їх наступного поновлення. З 80-х років XIX ст. ста¬ло активно зростати приватне німецьке землеволодіння, що спричинило значне підвищення цін на землю і суттєво гальмувало розвиток се¬лянського землеволодіння на Волині. Урядові структури намагались зупи¬нити цей процес, однак спроби їх виявились невдалими і бажаних резуль¬татів не дали. На початку XX ст. німецьке землеволодіння в губернії було вже третім за площею після польського та російського і невпинно продовжувало зростати.
Різноманітність занять німецьких поселенців Волині висвітлюється у четвертому параграфі. Незважаючи на аграрний характер колонізації, серед колоністів високорозвиненими були деревообробне, ковальське, гончарне, ткацьке, шевське та деякі інші ремесла. Вони забезпечували переважно внутрішні потреби поселенців. Надлишки ремісничої продук¬ції реалізовувались на місцевих ринках і завдяки своїй якості мали ви¬соку конкурентноспроможність, користувались підвищеним попитом. Торгівля та відхожі промисли не були характерними для волинських німців. Автор відзначає досить помітний вплив поселенців на розвиток окремих галузей волинської промисловості, зокрема, лісорозробної, суконної, пивоварної, мукомольної та інших. Напередодні Першої світової війни серед колоніс¬тів став зароджуватись кооперативний рух.
У третьому розділі “Матеріальна культура та побут волинських нім¬ців” розглядаються особливості матеріальної культури і найхарактерні¬ші риси громадського та сімейного побуту колоністів, а також життя і діяльність німецького населення волинських міст.
Перший параграф розділу присвячений основним галузям господарської діяльності німців-колоністів – землеробству і тваринництву, які були їх економічною основою існування. Підкреслюється, що землеробство посе¬ленців відзначалось високою культурою та ефективністю, що досягалось за рахунок впровадження хутірної (фермерської) форми господарювання, раціональних сівозмін, використання добрив, досконаліших сільськогос¬подарських знарядь і механізмів, швидкого реагування на потреби ринку та появи елементів капіталізації праці. Ефективність тваринництва до¬сягалась за рахунок хорошої кормової бази та розведення високопро¬дуктивних порід худоби, переважно молочного напряму. Автор вказує, що німецьке сільськогосподарське виробництво значно вплинуло на розви¬ток аграрного сектору волинської економіки та підкреслює його значення для про¬паганди серед місцевого населення нових прогресивних форм господарю¬вання.
У другому параграфі, в основному, на матеріалах польових досліджень, вивчається архітектурна творчість колоністів. Відзначається, що біль¬шість німецьких населених пунктів губернії відносилась до групи без¬системних поселень хутірного типу, що й обумовило їх своєрідність. За характером розташування житла і господарських споруд садиби коло¬ністів відносились до П-подібного або дворядного типу забудови двору з незв’язаними будівлями, а інколи з частковим взаємозв’язком житла та господарських споруд. Основним способом спорудження житлових та господарських об’єктів було будівництво “в зруб”. Житла колоністів були багатокамерними і мали простий та скромний внутрішній інтер’єр. Поселення, садиби, житлові і господарські споруди німців відзначались раціональністю і добротністю забудови, чистотою та охайністю, що ство¬рювало ефектне естетичне враження. В цілому, будівельна творчість ні¬мецьких поселенців зробила вплив на архітектурні ландшафти Волині.
Особливості громадського та сімейного побуту колоністів розгляда¬ються в третьому параграфі. Підкреслюється, що основою їх общинного життя була традиційна німецька система громадського самоврядування, спрямована на збереження власної етнічної самобутності. Характерною рисою сімейного побуту поселенців був патріархальний уклад. Календарна обрядовість будувалась на основі лютеранського віровчення. Вказується на замкнутість і відособленість внутрішнього життя німець¬ких колоній та спроби влади інтегрувати їх у існуючу систему російсько¬го соціально-економічного життя. Автором зроблено висновок про форму¬вання на рубежі ХІХ-ХХ ст. етнорегіональної групи волинських німців, яка відзначалась власною етногруповою свідомістю та регіональною самоідентифікацією.
Четвертий параграф висвітлює особливості життя і діяльності ні¬мецької общини волинських міст. Вказується, що незважаючи на незначну кількість, німці-городяни характеризувались міцним матеріальним ста¬новищем, високим рівнем освіченості, широким спектром занять, актив¬ною культурно-громадською діяльністю та більш відкритим, порівняно з колоністами, способом життя.
Четвертий розділ “Духовна культура німецького населення Волині” містить три параграфи. Перший присвячений питанням організації та функціонування системи шкільної освіти в середовищі колоністів. Вка¬зується, що протягом другої половини ХІХ ст. в німецьких колоніях Во¬лині сформувалась розгалужена мережа шкіл, в яких здобували початкову освіту майже всі діти поселенців. Ці школи були типовими зразками німець¬кої ортодоксально-конфесійної школи, яка існувала в самій Німеччині. Вони були на повному утриманні колоністських общин і підпорядковува¬лись лютеранському духовенству. У 1887 р. всі іновірні школи в німець¬ких колоніях Південно-Західного краю були переведені у відомство Мі¬ністерства народної освіти, що привело до їх реорганізації, кінцевою метою якої мала бути повна русифікація. Однак колоністи цьому чинили впертий опір, і спроби освітнього відомства не дали бажаних результатів.
Другий параграф висвітлює релігійне життя волинських німців. Під¬креслюється, що вони в переважній своїй більшості були лютеранами. Все громадське і сімейне життя, побут, мораль і виховання в середовищі по¬селенців будували на релігійних началах протестантського віровчення, яке не лише створювало відчуття єдності, але й сприяло збере¬женню ними своєї національної ідентичності. В цілому ж, глибока релігійність німців була чи не найважливішою ознакою їхнього духовного життя.
В третьому параграфі аналізуються стосунки колоністів з місцевим українським населенням, які складались неоднозначно. На підставі різ¬них архівних джерел автор робить висновок про те, що достатніх під¬став для дружнього і гармонійного співіснування цих двох етносів у досліджуваний період не було. Тому більш об’єктивно було б охарактеризувати ці взаємини як мирні й стримані.
У висновках дисертації зроблені узагальнення головних проблем дослідження. Підкреслюється, що автор намагався здійснити комплексне дослідження німецької колонізації на Волині та соціально-економічного розвитку німецької національної меншини вказаного регіону в другій половині XIX – на початку XX ст. Аналіз різноманітних джерел дав можливість зробити такі висновки:
1). У другій половині XIX ст. внаслідок цілого комплексу еконо¬мічних, політичних та інших причин на Волині мала місце масова німець¬ка колонізація, наслідком якої стала поява в національній структурі краю помітної німецької національної меншини та швидке зростання мас-штабів німецького землеволодіння.
2). Німецька колонізація на Волині мала чітко виражений аграрний характер. Пріоритетними галузями господарської діяльності німецьких колоністів було землеробство і тваринництво. Розвивались й різнома¬нітні ремесла. Досить помітною була участь поселенців в розвитку окремих галузей волинської промисловості.
З). Матеріальна культура, побут і громадське життя німецьких колоністів Волині характеризувались збереженням багатьох традиційно німецьких ознак і особливостей, замкнутістю, відособленістю і незалежністю від оточуючого їх інородного середовища та російського територіально-адмі¬ністративного устрою. Лише німецькі общини волинських міст в силу специфіки міського способу життя були більш інтегрованими в місцеві суспільно-економічні структури.
4). Основою духовного життя волинських німців була протестантська (лютеранська) релігія та система шкільної освіти, які були тісно по¬в’язані між собою і стали основними чинниками збереження поселенцями власних національних культурних традицій та формування етнічної само¬свідомості.
5). Політика російських місцевих та центральних органів влади, спрямована на ліквідацію німецького землеволодіння, руйнування системи гро¬мадського самоврядування і русифікацію шкільної освіти в німецьких колоніях Волині у кінцевому результаті очікуваних наслідків не дала.
Основний зміст дисертації відображений автором у таких публіка¬ціях:
1. Костюк М.П. Землеробство німецьких колоністів Волинського Полісся (друга половина XIX – початок XX ст.) //Народознавчі зошити. -1995. – №6. – С.291-293.
2. Костюк М.П. Демография и география расселения немецких колонистов на Волыни в XIX – начале XX века //Российские немцы. Проблемы истории, языка и современного положения. Материалы международной научной конференции. – М., 1996. – С.238-245.
3. Костюк М.П. Динаміка чисельності та розселення німців на Во¬лині (в XIX – на початку XX ст.) //Житомирщина крізь призму століть: Науковий збірник. – Житомир, 1997.- С.52-54.
4. Костюк М.П. Громадське самоврядування в німецьких колоніях Волині та його ліквідація (друга половина XIX – початок XX ст.) // Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і край. Науковий збірник. – Луцьк, 1998.- С.257-260.
5. Костюк М.П. Немецкие миграционные движения на Волынь (ХVІІІ – начало XX вв.) //Миграционные процессы среди российских немцев: исторический аспект. – М., 1998.- С.27-45.
6. Kostiuk M. Aus den Berichten der Gouverneure über die Wolhyniendeutschen Suche in den Akten des Generalgouverneurs im Staatsarchiv Kiev // Wolhynische Hefte. – 1998. – Folge 11. – S. 16–31.

АНОТАЦІЯ
Костюк М.П. Німецька колонізація на Волині (60-і роки XIX ст. – 1914 р.). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – Історія України.- Львівський держав¬ний університет імені Івана Франка, Львів, 1998.
Вперше в українській історіографії комплексно досліджується ні¬мецька колонізація на Волині, а також життя і діяльність німецької національної мен¬шини даного регіону в 60-х роках XIX – на початку XX ст. Прослідковуються причини, динаміка і правові умови колонізації, процес формування німецького землеволодіння, особливості матеріальної культури, побуту та духовного життя волинських німців. Встановлено факт формування етнорегіональної групи волинських німців, їх впливу на етнічну струк¬туру і соціально-економічний розвиток регіону.
Ключові слова: німці-колоністи, імміграція, колонізація, Волинь, землеволодіння, господарство, культура, побут, освіта, релігія.

АННОТАЦИЯ
Костюк М.П. Немецкая колонизация на Волыни (60–е годы ХІХ в. – 1914 г.). Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 – История Украины. – Львовский государственный университет имени Ивана Франко, Львов, 1998.
Впервые в украинской историографии комплексно исследуется немецкая колонизация на Волыни, а также жизнь и деятельность немецкого национального меньшинства данного региона в 60–х годах ХІХ – начале ХХ в. Прослеживаются причины, динамика и правовые условия колонизации, процесс формирования немецкого землевладения, особенности материальной культуры, быта и духовной жизни волынских немцев. Установлен факт формирования этнорегиональной группы волынских немцев, их влияния на этническую структуру и социально-экономическое развитие региона.
Ключевые слова: немцы–колонисты, иммиграция, колонизация, Волынь, землевладение, хозяйство, культура, быт, образование, религия.

ANNOTATION
Kostiuk M.P. The German Colonization in Volyn (in the 60–th of the XIXth century – 1914.). Manuscript.
The thesis for getting the Candidate degree of the historical sciences in the speciality 07.00.01 – History of Ufraine. – Lviv Ivan Franko State University, Lviv, 1998.
For the first time in Ukrainian historiography the German colonization in Volyn, life and activities of the German national minority of the above mentioned region in the 60-th of the XIXth century – at the beginning of the XXth century is systematically investigated. The reasons, dynamics and legal circumstances of colonization, the process of German land ownership formation, the peculiarities of economy, way of life and culture of the Volyn Germans are observed. The fact of the ethnoregional group formation of the Volyn Germans and their influece on the ethnic structure and socio-economic development of the region has been established.
Key words: the German colonists, immigration, colonization, Volyn, landownership, economy, culture, way of life, education, religion.

Набрано і зверстано на поліграфічному комплексі
АТ “Волиньінформ”
Тир. 100 прим. Віддруковано на різографі АТ “Волиньінформ”
Адреса: 263000, м.Луцьк, Київський майдан, 11
Тел. (03322) 3–39–36, факс 3–21–57.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019