.

Наукове обгрунтування адаптивної технології вирощування люцерни на корм та насіння в північному Степу України: Автореф. дис… д-ра с.-г. наук / А.В.

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 5901
Скачать документ

Iнститут зернового господарства
Українська академiя аграрних наук

ЧЕРЕНКОВ Анатолiй Васильович

УДК 633.31:631.58:631.53:636.085

Наукове обгрунтування адаптивної технологiї
вирощування люцерни на корм та насiння
в пiвнiчному Степу України

06.01.09 – рослинництво

Автореферат
дисертацiї на здобуття наукового ступеня
доктора сiльськогосподарських наук

Днiпропетровськ
1999

Дисертацiєю є рукопис

Робота виконана в Ерастiвськiй дослiднiй станцiї Iнституту зернового господарства УААН в 1980-1997 рр.

Науковий консультант: доктор сiльськогосподарських наук, професор,
академiк УААН Бабич Анатолiй Олександрович,
Iнститут кормiв УААН, директор

Офiцiйнi опоненти:

доктор сiльськогосподарських наук, професор, академiк УААН Циков
Валентин Сергiйович, Iнститут зернового господарства УААН, завiдувач вiддiлу;

доктор сiльськогосподарських наук, професор Зiнченко Олександр
Iванович, Уманська с.-г. академiя, завiдувач кафедри рослинництва та кормовиробництва;

доктор сiльськогосподарських наук, професор Боговiн Анатолiй Власович, Iнститут землеробства УААН, завiдувач лабораторiї лукiвництва

Провiдна установа: Харкiвський державний аграрний унiверситет, кафедра рослинництва, м. Харкiв

Захист дисертацiї вiдбудеться “22 ” квітня 1999 р. о 14-00 годинi на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д.08.353.01. в Iнститутi зернового господарства УААН за адресою: 320027, м.Днiпропетровськ, вул.Дзержинського, 14; телефон 45 02 36

З дисертацiєю можна ознайомитися в бiблiотецi Iнституту зернового господарства.
Вiдгуки на автореферат просимо надсилати в двох примiрниках, засвiдчених печаткою.

Автореферат розiслано “ 20 ” березня 1999 р.

Вчений секретар спецiалiзованої вченої ради __________О.Д.Артюх

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть. У вирiшеннi проблеми збiльшення i стабiлiзацiї виробництва кормового бiлка в Українi велике значення придiляється пiдвищенню врожайностi провiдної кормової бобової культури – люцерни. До останнього часу, на жаль, рiвень урожаїв зеленої маси та насiння цiєї культури залишається низьким, нестабiльним i коливання цього показника по роках досягають 50% i бiльше.
Ситуацiя, яка склалася, пояснюється тим, що практично усi ранiше розробленi зональнi рекомендацiї з технологiї вирощування люцерни були зорiєнтованi на середнi та помiрнi за метеорологiчними умовами роки. В той же час агротехнiчнi прийоми, якi пропонувалися для подолання впливу негативних факторiв, як правило, базувалися на емпiричних даних, теоретично не пов’язаних iз закономiрностями взаємодії мiж основними елементами погодних умов i продуктивнiстю культури.
У цьому зв’язку дослiдження об’єктивно iснуючих закономiрностей взаємовпливу та взаємозалежностi мiж факторами, якi вивчалися, i процесом розвитку рослин люцерни по основних етапах органогенезу i розробка на цiй основi ефективних заходiв, спрямованих на пiдвищення рiвня виживаностi рослин та їх кормової i насiннєвої продуктивностi, визначає їх непересiчну перспективнiсть i актуальнiсть.
Мета i завдання дослiджень. Багаторiчними дослiджуваннями передбачалося встановити закономiрностi впливу основних погодних факторiв на формування рiвня продуктивностi бобової культури – люцерни iз урахуванням поглибленого вивчення її бiологiчних особливостей та розробити на цiй основi наукове обгрунтування як окремих агротехнiчних заходiв, так i в цiлому адаптивної технологiї вирощування зазначеної культури у пiвнiчному Степу України. Одержанi матерiали дали змогу побудувати робочу гiпотезу про можливiсть знаходження компенсацiйних механiзмiв та резервiв, якi б забезпечували найповнiше використання рослинами люцерни умов зовнiшнього середовища, що складаються кожного року для формування максимального рiвня її врожайностi.
Для обгрунтування та реалiзацiї робочої гiпотези необхiдно було вирiшити такi завдання:
– з’ясувати i визначити вiдповiднi шляхи до методiв виявлення об’єктивно iснуючих закономiрностей впливу дослiджуваних факторiв на врожайнiсть люцерни;
– встановити вплив способiв основного обробiтку грунту на змiну його водно-фiзичних властивостей i поживного режиму, а також на ступiнь забур’яненостi посiвiв, формування кореневої системи i продуктивнiсть рослин люцерни;
– дослiдити особливостi формування запасiв грунтової вологи при рiзних способах основного обробiтку;
– визначити параметри погодних факторiв i водно-фiзичних властивостей грунту для встановлення оптимального строку сiвби, який найбiльше вiдповiдає бiологiчним потребам безпокривної люцерни i у подальшому забезпечить бiльш сприятливi умови для проходження її рослинами усiх етапiв органогенезу;
– виявити доцiльнiсть використання фiзiологiчно активних речовин (регуляторiв росту) i добрив для допосiвної обробки насiння та обприскування рослин на протязi вегетацiйного перiоду;
– оптимiзувати заходи регулювання густоти i розмiщення рослин на площi посiву, вивчити їх роль у пiдвищеннi виживаностi та довговiчностi, збiльшеннi рiвня кормової та насiннєвої врожайностi;
– дослiдити дiю адаптацiйних i компенсаторних механiзмiв рослин люцерни у пiдпокривних i безпокривних посiвах;
– розробити заходи ефективного пригнiчення бур’янiв у посiвах люцерни шляхом поєднання макро- та мiкродобрив iз гербiцидами, знизити токсичнiсть останнiх на рослини бобової культури;
– дати економiчну i бiоенергетичну оцiнку ефективностi вирощування люцерни на корм i насiння при використаннi адаптивної, енергозберiгаючої технологiї вирощування.
Наукова новизна дослiджень. В результатi проведених дослiджень розроблена i науково обгрунтована сучасна адаптивна технологiя вирощування люцерни на корм i насiння при ранньовесняному безпокривному i пiдпокривному її посiвi.
На основi використання системного пiдходу до аналiзу експериментального матерiалу розробленi i запропонованi виробництву новi способи основного обробiтку грунту пiд люцерну iз використанням сучасного ресурсо- та енергозберiгаючого знаряддя, при цьому дослiдженi особливостi формування запасiв грунтової вологи протягом осiнньо-зимового перiоду. Уперше визначено дiю адаптацiйних i компенсаторних механiзмiв рослин люцерни при рiзних умовах зростання.
Виявленi вiдмiтнi бiологiчнi особливостi рослин, якi характеризують їх рiст та розвиток при використаннi рiстрегулюючих речовин нового поколiння iз фiтогормональним напрямком дiї.
Обгрунтованi принципи пiдбору сумiшей з добрив та гербiцидiв для запобiгання негативному впливу на вилягання рослин, а також знищення або ж значного пригнiчування бур’янiв, що в цiлому дозволяє суттєво зменшити дози названих препаратiв.
За даними кореляцiйно-регресивного аналiзу, розкрито ряд закономiрностей у реакцiї рослин люцерни на тривалiсть мiжфазних перiодiв пiд впливом рiзних метеорологiчних показникiв залежно вiд строкiв сiвби, густоти рослин та iнших агротехнiчних факторiв.
Уперше дослiдженi i визначенi роль, значення i ступiнь впливу кожного з факторiв зовнiшнього середовища на формування адаптацiйної функцiї кореневої системи люцерни при неоднакових умовах вирощування. При цьому виявленi закономiрностi темпiв стеблоутворювання у рослин, що вiдображається не тiльки у прискореному створеннi асимiляцiйного апарату та нагромадженнi запасних пластичних речовин, а й у перерозподiлi їх мiж органами рослин при виникненнi стресових погодних ситуацiй.
На основi використання системного пiдходу до аналiзу експериментального матерiалу встановленi особливостi впливу опадiв i середньодобової температури повiтря на протязi вегетацiйного перiоду на формування елементiв продуктивностi рослин та величину їх врожайностi. Виведенi коефiцiєнти кореляцiйної залежностi мiж зазначеними показниками, при яких найповнiше реалiзується бiологiчний потенцiал однiєї з основних в зонi Степу бобової культури – люцерни.
Практичне значення та реалiзацiя результатiв дослiджень. На основi багаторiчного експериментального матерiалу науково обгрунтована сучасна адаптивна технологiя безпокривного i пiдпокривного вирощування люцерни на корм i насiння при ранньовесняному строку сiвби у пiвнiчному Степу України. Стосовно специфiки умов вирощування та бiологiчних особливостей культури встановленi оптимальнi строки сiвби, розробленi диференцiйованi способи основного обробiтку грунту, а також строки, способи i дози внесення добрив, регуляторiв росту та хiмiчних засобiв захисту рослин вiд хвороб, шкiдникiв та бур’янiв.
Дослiджена i запропонована виробництву нова покривна для люцерни культура – редька олiйна, яка у порiвняннi з ранiш вiдомими в зонi Степу культурами, що використовувалися для цих цiлей, сприятиме кращому росту i розвитку люцерни у початковий перiод i значно ранiше звiльняє вiд покрива. Останнє гарантує своєчаснiсть проведення вiдповiдних агротехнiчних заходiв по догляду за посiвами, чiтке планування строкiв i способiв збирання врожаю, забезпечує можливiсть формулювати завдання на розробку у перспективi ефективних прийомiв оптимiзацiї умов вирощування цiєї культури.
Основнi результати роботи знайшли вiдображення у рекомендацiях по iнтенсивнiй технологiї вирощування люцерни в степовiй зонi України (Київ, 1986; Днiпропетровськ, 1987). Вони увiйшли складовою частиною у “Науково обгрунтовану систему землеробства Днiпропетровської областi” (Днiпропетровськ, 1982, 1988); в робочi зошити агрономiв з iнтенсивних технологiй вирощування кормових культур, реалiзованi у “Наукових основах ведення сiльського господарства в зонi Степу України у системi агропромислового комплексу” (Київ, 1987); в багатьох iнших практичних порадах по iнтенсивних технологiях вирощування кормових культур. Результати роботи знайшли практичне застосування у господарствах степового регiону на площi понад 500 тис. га, в т.ч. у Днiпропетровськiй областi на площi понад 150 тис.га.
Апробацiя роботи. Дослiдження по дисертацiйнiй темi були складовою частиною тематичного плану Iнституту зернового господарства i виконувалися за державною комплексною програмою “Продовольство-95”, проектом “Корми i кормовий бiлок” за темою “Розробити ресурсозберiгаючi природоохороннi технологiї вирощування однорiчних кормових культур i багаторiчних трав, якi забезпечують пiдвищення збору бiлка на 20-25% i рацiональне використання землi”. № д.р. 0194U01288 Матерiали дисертацiї доповiдались на Всесоюзних та республiканських координацiйних радах, конференцiях, семiнарах i нарадах з проблем кормiв i ресурсiв насiння у Москвi (1982,1983,1985,1986), Києвi (1986, 1992), Днiпропетровську (1982-1997), Вiнницi (1991,1993, 1995-1998), Львовi (1993), Миколаївi (1994), Херсонi (1995), Кiровоградi (1997).
Результати дослiджень пропагувались через видання буклетiв, плакатiв, виступiв у перiодичнiй пресi, по телебаченню, радiо, чисельних лекцiях на курсах пiдвищення квалiфiкацiї керiвникiв та спецiалiстiв сiльського господарства зони Степу України.
Декларацiя особистого внеску дисертанта у розробку наукових результатiв. Дисертацiйна робота виконана особисто автором на базi польових дослiдiв, проведених в Ерастiвськiй дослiднiй станцiї Iнституту зернового господарства УААН. Пiд керiвництвом автора i його участю визначався напрямок дослiджень, розробленi програми i схеми пошукових, лабораторних, модельних та польових дослiдiв, теоретичнi i системнi пiдходи, проведено обробку, аналiз та iнтерпритацiю результатiв дослiджень. Науковi положення, висновки i рекомендацiї, якi сформульованi у дисертацiї, базуються на багаторiчному матерiалi з урахуванням лiтературних даних. Вони логiчно обгрунтованi, статистично обробленi на комп’ютерi ПЕОМ типу РС/АТ i мають високу ступiнь достовiрностi.
Публiкацiї. На матерiалах дослiджень опублiковано 72 наукових роботи в т.ч. в статтях – 31, наукових збiрниках – 15, рекомендацiях та брошурах – 26.
Об’сяг i структура роботи. Дисертацiя складається iз 9 глав, висновкiв, пропозицiй виробництву, списку лiтератури та малюнкiв.
Робота викладена на 320 сторiнках машинописного тексту, включає 230 сторiнок тексту, 109 таблиць, 22 малюнка, 81 сторiнка додаткiв. Список використаної лiтератури складається з 556 найменувань, в т.ч. 66 – на iноземних мовах.
На захист виносяться такi положення:
– енерго- i вологозберiгаючi способи основного обробiтку грунту;
– новий системний пiдхiд до оптимiзацiї строкiв сiвби люцерни та їх вплив на рiст i розвиток культури при безпокривному i пiдпокривному способах вирощування;
– доцiльнiсть використання на посiвах люцерни макро- i мiкродобрив у поєднаннi з гербiцидами;
– новi, бiльш ефективнi покривнi культури для люцерни;
– спосiб пiдвищення кормової i насiннєвої продуктивностi культури на основi використання нових, високоефективних регуляторiв росту;
– заходи найкращого пригнiчення рослин бур’янiв у посiвах люцерни та регламенти застосування нових грунтових гербiцидiв у рiк сiвби бобової культури;
– концепцiя регулювання стану агроценозу люцерни на протязi вегетацiї у зв’язку з коливанням факторiв навколишнього середовища;
– стратегiя коригування агрозаходiв у початковий перiод вегетацiї, залежно вiд параметрiв тепла i вологи;
– сучасна адаптивна технологiя вирощування люцерни, що забезпечує найповнiшу реалiзацiю бiоклiматичних та матерiальних ресурсiв пiвнiчної частини Степу України.

ТЕОРЕТИЧНI ПЕРЕДУМОВИ, ОБ’ЄКТИ ТА
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛIДЖЕНЬ

Аналiз розглянутих лiтературних джерел з обраної теми свiдчить, що найбiльша кiлькiсть публiкацiй присвячена, в основному, вивченню впливу агротехнiчних i агрохiмiчних факторiв на змiну продуктивностi рослин люцерни. Поряд з цим, питання впливу погодних умов на зазначенi показники i зв’язок бiологiчних особливостей дослiджуваної культури з агротехнiкою її вирощування або зовсiм не порушувалися, або розглянутi недостатньо повно.
Зважаючи на стан i важливiсть цiєї проблеми, в лабораторiї iнтенсивних технологiй вирощування кормових культур Iнституту зернового господарства УААН у польових дослiдах з люцерною (на протязi 18 рокiв) значна увага придiлялась вивченню особливостей формування урожаю цiєї культури залежно вiд комплексу агрозаходiв i погодних факторiв.
Була висунута робоча гiпотеза, в якiй виходили з того, що нагромаджений багаторiчний експериментальний матерiал у контрольних варiантах дослiдiв, якi являють собою ряд безперервних даних, забезпечить можливiсть виявити принципово новi закономiрностi в реакцiї рослин люцерни на основнi елементи агротехнiки i погоди.
Зокрема, ми мали на метi простежити за динамiкою сходiв при рiзних строках сiвби, нормах висiву, кiлькiстю утворення продуктивних стебел та репродуктивних органiв i в цiлому рiвня врожаю зеленої маси та насiння залежно вiд умов зволоження i температурного режиму грунту й повiтря; встановити корелятивнi i регресивнi залежностi мiж вказаними змiнними величинами у рiзнi перiоди вегетації рослин.
Темпи росту люцерни, тривалiсть мiжфазних перiодiв, залежних вiд умов зволоження i температури, встановлювалися нами у польових дослiдах шляхом спостереження за фенологiєю рослин i процесом їх розвитку при рiзному проявi вказаних факторiв, а також шляхом проведення вiдповiдних бiометричних замiрiв на рослинних пробах.
Необхiдно пiдкреслити, що в дослiдах додержувалися методичної їх порiвняностi. По-перше, в усi роки дослiди проводили за однакових умов: типу грунту, ланки сiвозмiни, системи основного обробiтку грунту, а спостереження i облiк вели за єдиною робочою програмою i методикою. По-друге, дослiднi делянки розмiщувалися на вiдстанi 1,5 км вiд Комисарiвської агрометеорологiчної станцiї, до того ж у центрi дослiдiв був додатково розташований польовий дощомiр. Практично в усi роки дослiджень данi про кiлькiсть опадiв майже повнiстю сходилися з даними метеостанції. Це дає пiдставу вiднести результати спостережень станцiї до характеристики ходу метеорологiчних елементiв погоди безпосередньо в польових дослiдах.
Крiм цих даних, на протязi 18 рокiв провадилися чисельнi польовi i модельнi дослiди, в яких передбачалося встановити найбiльш доцiльнi способи основного обробiтку грунту, оптимальнi строки сiвби, норми та способи висiву районованих i перспективних сортiв; розробити заходи полiпшення умов живлення рослин, засобiв захисту посiвiв вiд бур’янiв, рацiональнi способи використання регуляторiв росту для обробки насiння i рослин, а також дослiдити дiю адаптацiйних i компенсацiйних властивостей рослин люцерни при пiдпокривному i безпокривному їх вирощуваннi.
Об’єктами дослiджень були сорти люцерни Краснодарська рання, Полтавчанка, Зайкевича, Ярославна.
Обробку експериментального матерiалу проводили за допомогою рiзних методiв статистичного аналiзу (В.Н.Перегудов, 1948; Б.А.Доспєхов, 1968; 1979; 1987).

ОПТИМIЗАЦIЯ УМОВ СЕРЕДОВИЩА ПРИ ОСНОВНОМУ
ГРУНТОЗАХИСНОМУ ОБРОБIТКУ ПIД ЛЮЦЕРНУ

Дослiдження по вивченню ефективностi використання пiд люцерну в системi основного обробiтку грунту безполицевого знаряддя типу ПРПВ-5-50 i ПЧ-4,5 у порiвняннi з оранкою дали змогу визначити помiтну змiну показникiв водно-фiзичних властивостей чорнозему звичайного, встановити його оптимальну будову та щiльнiсть, виявити залежностi варiювання запасiв грунтової вологи вiд параметрiв температурного режиму повiтря, кiлькостi опадiв та iнших факторiв середовища.
Узагальнення, аналiз та статистична обробка багаторiчного експериментального матерiалу дали змогу побудувати рiвняння регресiї, якi дозволяють прогнозувати темпи та напрямок дiї названих процесiв у грунтi i обгрунтовано коригувати систему його обробiтку.

Вплив способiв основного обробiтку грунту на його водно-фiзичнi властивостi i вологозабезпеченiсть рослин люцерни

Навеснi при проведеннi передпосiвного боронування i культивацiї на 6-8 см, щiльнiсть грунту в шарi 0-10 см становила – 0,96 г/см3; при однiй культивацiї – 0,95; боронуваннi – 0,98 i на варiантi без обробiтку грунту – 0,99 г/см3. В той же час вмiст вологи в шарi 0-10 см при боронуваннi i культивацiї становив 12,8 мм; в шарi 10-20 см – 12,6 мм i 20-30 см – 12,8 мм; без проведення культивації вiдповiдно – 12,6; 12,6 i 12,8 мм, необробленого зябу – 12,4; 12,8 i 12,6 мм. Для розрахункiв величини max i min вологостi грунту залежно вiд його щiльностi ми використовували оригiнальне рiвняння: Wmax = (85 – 36,5P)P, де для чорнозема звичайного малогумусного важкосуглинкового питома маса твердої фази дорiвнює 2,45 г/см3.
В польових дослiдах перед сiвбою люцерни щiльнiсть шару (0-30 см) коливалась вiд 0,91 до 1,21 г/см3, а у посiвному шарi (0-10 см) вiн був пухкiшим. Найменшим цей показник (0,91 г/см3) спостерiгався по оранцi, тодi як на безполицевому обробiтку (ПРПВ-5-50 i ПЧ-4,5) щiльнiсть грунту помiтно зростала i досягала 1,01 г/см3.
У перiод збирання зеленої маси на корм щiльнiсть грунту в шарi 0-30 см становила на оранцi 1,12 г/см3; на безполицевому обробiтку – 1,16 i чизелюваннi – 1,18 г/см3.
Коефiцiєнт структурностi грунту в першому роцi сiвби люцерни на варiантах з безполицевим обробiтком був помiтно бiльшим (на 32-36%) у порiвняннi з оранкою. У другому i третьому роках життя рослин люцерни названий показник на усiх способах основного обробiтку грунту був практично однаковим (1,43-1,49%).
На безполицевому обробiтку в орному шарi сума водостiйких агрегатiв розмiром >0,25 мм становила на 3,6-4,0% бiльше у порiвняннi з оранкою. Цi вiдмiни були помiтними по фракцiях 1-0,25 мм i значно меншими по фракцiях 7-1 мм.
Результати дослiджень свiдчать, що при безполицевому обробiтку грунту запаси продуктивної вологи накопичувались суттєво бiльше, нiж на оранцi (табл. 1). Так, перед сiвбою люцерни в орному шарi вказаний показник був на 10,6-21,6% бiльший, а у шарi 0-150 см вищий на 14,9-16,5%.
Таблиця 1
Вологозабезпеченiсть рослин люцерни у першому роцi життя
залежно вiд способiв обробiтку грунту (1991-1993 рр.)

Способи основного Шар Вмiст продуктивної вологи,мм
обробiтку грунту грунту,
см навеснi перед сiвбою перед збиранням зеленої маси восени перед зимiвлею
Оранка 0-35 28,2 18,1 7,8
0-150 161,7 74,6 36,6
Безполицевий обробiток 0-35 31,2 22,1 9,5
0-150 185,8 88,5 39,7
Чизелювання 0-35 34,3 23,5 10,3
0-150 188,4 89,1 42,1

Витрата вологи рослинами люцерни протягом вегетацiї по основних фазах росту i розвитку на дiлянках iз безполицевим обробiтком грунту була також економнiшою. У другому i третьому роках життя вказанi вiдмiни зберiгалися, причому бiльш чiтко вони проявлялися на другому роцi життя рослин i поступово нiвелювалися на третьому.
Розглянутi явища пояснюються тим, що при безполицевому обробiтку грунту поверхневий шар, який утворюється iз поживних залишкiв на протязi зимового перiоду, сприяє бiльшому накопиченню продуктивної вологи, запобiгає надмiрним її витратам на випаровування, а також за рахунок кращого зберiгання структурних показникiв грунту та iнших агрофiзичних властивостей.

Дослiдження процесу формування i трансформацiї запасiв
грунтової вологи, бiологiчна активнiсть i вмiст нiтратiв у грунтi
при рiзних способах його обробiтку

Проблема вологозабезпеченостi люцерни в зонi Степу настiйливо потребує: по-перше, подальшого вдосконалення способiв основного i передпосiвного обробiтку грунту; по-друге, проведення широкого пошуку нових заходiв кращого накопичення та збереження вологи осiнньо-зимово-весняних опадiв у нижнiх шарах грунту.
Аналiз спостережень i результатiв дослiджень показав, що загальний рiвень запасiв вологи в кореневомiсному шарi грунту перед сiвбою люцерни не завжди вiдповiдає сумi опадiв за перiоди осiнь-зима-весна.
Статистичний аналiз 38-рiчних (1961-1998) даних свiдчить, що з усiєї кiлькостi опадiв за осiнньо-зимовий i ранньовесняний перiоди до сiвби люцерни у грунтi зберiгається в середньому близько 32% вологи i тiльки за 15 рокiв її було понад 70%. В першому випадку прирiст запасiв вологи в шарi 0-150 см до весни складав 78,3 мм, а у другому – 129,4 мм.
До головних причин значних втрат вологи опадiв холодної пори року вiдноситься не тiльки стiкання талої води на схилах i здування вiтром снiгу, а насамперед перенасичення вологою верхнього шару грунту i надзвичайно слабке проникнення її у глибину до остаточного його растанення. Якби iснувала можливiсть уникати таких втрат вологи, то ранньовеснянi запаси вологи у бiльшостi дослiджуваних рокiв пiдвищувались в середньому вiд 80 до 120 мм, що рiвноцiнно двом вегетацiйним поливам, якi б сприяли пом’якшенню негативного впливу посушливих умов на люцерну.
Виявлено, що в роки дослiдження збiльшення кiлькостi опадiв на протязi осiнньо-зимового перiоду до 283,9 мм призводило до закономiрного пiдвищення урожайностi насiння люцерни до 2,87ц/га, а подальше їх зростання до 344,3 мм зумовлювало чiтку тенденцiю зниження насiннєевої продуктивностi рослин (табл. 2).
Таблиця 2
Залежнiсть урожайностi насiння люцерни вiд суми опадiв
за перiод вересень-лютий (1961-1998 рр.)
Показники Групи рокiв за кiлькiстю опадiв
1 2 3
Повторювання ситуацiй, рокiв 14 14 10
Варiювання опадiв за
осiнньо-зимовий перiод, мм
190-250
251-300
301-350
Середня кiлькiсть опадiв, мм 224,7 283,9 344,3
Середнiй врожай насiння, ц/га 2,54 2,87 1,75
Коефiцiєнт кореляцiї, r 0,637 0,465 -0,436
Найбiльш тiсний i вiрогiдний зв’язок (на рiвнi 0,95) мiж дослiджуваними показниками проявляється при величинi вологозапасiв у шарi грунту 0-150 см на рiвнi 101-150 мм; коефiцiєнт кореляції при цьому становить 0,849. При поступовому збiльшеннi запасiв вологи в грунтi ступiнь впливу названого показника на врожай насiння дещо послаблювався, а при досягненнi рiвня 170 мм набував вiд’ємного значення (табл. 3).

Таблиця 3
Залежнiсть урожайностi насiння люцерни вiд рiвня
весняних запасiв вологи в шарi грунту 0-150 см, мм (1961-1998 рр.)

Кiлькiсть рокiв Градацiї запасiв
вологи, мм Коефiцiєнт множинної кореляції, R
4 Менше 100 0,764
15 101-150 0,849
10 151-200 0,136
9 Бiльше 200 -0,483

Результати дослiджень показали, що сприятливiшi умови для функцiювання в грунтi мiкроорганiзмiв утворюються при безполицевому обробiтку грунту. При цьому кiлькiсть СО2, яка видiлилася з грунту, в середньому була на 8-15% вищою в порiвняннi з оранкою.
Встановлено, що сприятливi по вологостi, температурi i щiльностi умови для процесу нитрифiкацiї стимулювали збiльшення рухомих форм азоту в грунтi i цим покращували азотне живлення рослин люцерни.
Якщо на оранцi вмiст рухомих форм азоту в шарi 0-30 см дорiвнював 32,0-34,8 мг/кг грунту, то на безполицевому обробiтку – 30,7-32,9 мг/кг. Зв’язок мiж показниками бiологiчної активностi грунту i його вологiстю апроксимується рiвнянням множинної регресiї:
у=1,496х1+0,098х2+22,7; R=0,879; dx=0,773
Аналiз цього рiвняння свiдчить, що оптимiзацiя бiологiчних процесiв у грунтi спостерiгається при вологостi 60-70% або 70-80% вiд ППВ i щiльностi 1,07-1,18 г/см3; при пiдвищеннi об’ємної маси грунту до 1,35 г/см3 показники бiологiчної активностi помiтно знижуються.

Роль заходiв основного обробiтку грунту на змiну ступеня
забур’яненостi посiвiв, формування кореневої системи
i врожай зеленої маси люцерни

Результати дослiджень показали, що кiлькiсть бур’янiв у перiод збирання люцерни на зелений корм в середньому становила: на оранцi 28-30 шт/м2, а на безполицевому обробiтку лише 10,7-11,9 шт/м2, або на 62% менше. В окремi роки на полицевiй оранцi кiлькiсть бур’янiв коливалась вiд 27,1 до 39,8 шт/м2, безполицевiй – вiд 8,7 до 13,2 шт/м2.

На другому i третьому роках життя люцерни зазначена рiзниця в ступенi забур’яненостi залежно вiд типiв знаряддя практично нiвелювалася; в той же час виявлена тенденцiя зменшення кiлькостi бур’янiв при безполицевому обробiтку грунту – зберiгалася.
Спостереження i дослiдження кореневої системи люцерни, якi проводилися в кiнцi першого року життя, свiдчать, що найбiльша маса коренiв (36,2-38,2 ц/га) в шарi грунту 0-150 см формувалася на дiлянках з основним обробiтком грунту без обороту пласта. Так, якщо при оранцi в середньому на 1 ц повiтряно-сухої маси коренiв припадає 5,1 ц зеленої маси рослин, 0,89 ц кормових одиниць i 12,2 кг перетравного бiлка, то при безполицевому обробiтку грунту ПРПВ-5-50 вiдповiдно – 5,3 ц; 0,92 ц i 12,6 кг; при чизелюваннi – 5,4; 0,95 ц i 13,0 кг.
Встановлено, що бiльший (на 7,6-10,6%) урожай кормової маси люцерни, як у кожному окремому роцi, так i в сумi за три роки був одержаний при безполицевому обробiтку грунту у порiвняннi iз оранкою (рис.1).

РIСТ ТА РОЗВИТОК ЛЮЦЕРНИ ПIД ВПЛИВОМ МЕТЕОРО-ЛОГIЧНИХ ФАКТОРIВ У ПОЧАТКОВИЙ ПЕРIОД ВЕГЕТАЦIЇ

Оптимiзацiя умов життєдiяльностi люцерни у перiод сiвба-сходи

Тривалiсть перiоду сiвба-сходи значною мiрою варiює пiд впливом погодних факторiв i зумовлює змiну польової схожостi насiння, величину врожайностi зеленої маси та насiння (табл. 4).
Аналiз показав, що в ранньовесняний перiод вплив опадiв на тривалiсть фази сiвба-сходи люцерни, навiть в умовах степового регiону, не є обмежуючим фактором, його важливiсть значно зростає в лiтнiй перiод. Багаторiчнi спостереження (1980-1997 рр.) свiдчать, що веснянi вологозапаси в посiвному шарi грунту (0-5 см) при рiзних строках сiвби люцерни варiювали в середньому на рiвнi 1,4-10,9 мм при рiзних строках i тим самим не завжди забезпечували нормальнi умови зволоження насiннєвого ложа для проростання i сходiв рослин. Визначено, що ранньою весною провiдним фактором у динамiцi сходiв є температурний режим грунту i повiтря. Так, за перiод 1980-1997 рр. при середньодобовiй температурi повiтря 6,3-9,0°С, грунту на глибинi 0-5 см 5,1-8,0°С та запасах продуктивної вологи в посiвному шарi 8,2-10,9 мм сходи люцерни були отриманi на 10-13-й день при ранньому строку сiвби (1-15 квiтня). При пiзнiх (лiтнiх) строках (особливо в посушливi роки) в посiвному шарi грунту вмiст продуктивної вологи дорiвнював лише 1,4-3,9, мм а температура повiтря i грунту на глибинi 5 см сягала 17,7-23,5 та 18,3-25,3°С, сходи люцерни були сформованi лише через 20-28 днiв.
Привертає до себе увагу i факт змiни показникiв польової схожостi насiння залежно вiд кiлькостi вологи в посiвному шарi грунту та строкiв сiвби. Якщо в групi рокiв з кiлькiстю вологи вiд 8,2 до 10,9 мм при сiвбi люцерни рано навеснi спостерiгаються максимально високi показники польової схожостi (44,8-53,7%), то, навпаки, в роки, коли в посiвному

Таблиця 4

Змiна тривалостi фази сiвба-сходи, показникiв польової схожостi та рiвня продуктивностi рослин люцерни
пiд впливом метеорологiчних факторiв (1980-1997 рр.)

Число
Групи по Середня кiлькiсть Вмiст
вологи Середньодобова температура, °С Польова схожiсть
Урожайнiсть, ц/га
спостере-жень,
роки числу днiв у перiодi днiв
у
групi опадiв за перiод сiвба-сходи в шарi
0-5 см,
мм
повiтря грунту на глибинi
5 см насiння,
%
зеленої маси
насiння
сiвба 1 – 15 квiтня
5 12-14 13 19,3 10,9 6,3 5,1 53,7 144,5 1,24
9
13-15 14 16,6 8,7 8,8 7,8 48,6 125,7 1,61
4 9-11 10 7,4 8,2 9,0 8,0 44,8 101,3 1,57
сiвба 15 – 2 0 травня
3 8-10 9 10,0 9,1 15,8 16,9 43,9 109,4 –
10 10-12 11 1,9 6,0 16,4 17,9 41,3 84,7 –
5 19-20 20 2,0 3,8 18,3 17,7 38,4 65,4 –
сiвба 2 0 – 3 0 липня
8 4-6 5 43,6 7,7 20,0 23,3 36,7 48,5 –
6 7-9 8 19,0 3,9 20,6 25,2 33,6 41,3 –
4 23-32 28 7,5 1,4 25,3 23,5 27,5 29,8 –

шарi грунту вмiст вологи варiював вiд 1,4 до 7,7 мм, що, як правило, спостерiгалось при лiтнiх строках сiвби, цей показник знижувався до 27,5-36,7%. Результати багаторiчних дослiджень свiдчать, що найвищий врожай зеленої маси люцерни формувався при ранньовесняних строках сiвби у пiдвищенi за зволоженням роки, в середнi за зволоженням i посушливi цей показник знижувався на 13,0-30,0%. Якщо у другiй половинi вегетацiї умови складалися посушливими або середнiми за зволоженням, урожай насiння, навпаки, формувався бiльш високим, нiж у вологi.
Таким чином, аналiз узагальненого експериментального матерiалу дозволяє зробити висновки, що при ранньовесняному строку сiвби оптимум тривалостi перiоду сiвба-сходи щодо продуктивностi рослин та формування величини врожаю вегетативної маси, варiює в межах 12-14 днiв, оптимум рiвня термiчного режиму повiтря i грунту знаходиться в межах вiдповiдно 6-9 та 5-8°С; оптимум вмiсту продуктивної вологи в шарi 0-5 см дорiвнює 8-11 мм. Фактор зволоження набуває вирiшального значення при сiвбi люцерни в пiзнi строки, коли помiтно зростає температурний режим повiтря та грунту, рiзко знижується кiлькiсть вологи в грунтi, що в цiлому зумовлює скорочення перiоду сiвба-сходи до 7-9 i навiть 4-6 днiв. Останнє спричинює значнi негативнi змiни багатьох параметрiв рослин на протязi всiєї вегетацiї вiд проростання насiння до формування вегетативних i репродуктивних органiв.

Вплив строкiв сiвби на основнi показники
росту i розвитку рослин люцерни

В наших дослiдах встановлено, що ваговий та лiнiйний прирiст, загальна площа листової поверхнi, iнтенсивнiсть фотосинтезу i тривалiсть активного функцiонування визначають рiвень продуктивностi люцерни.
З’ясовано, що рослини люцерни, висiяної в рiзнi строки, значно вiдрiзнялись процесами метаболiзму в надземних органах. Середньодобовий лiнiйний прирiст рослин у перiод гiлкування-бутонiзацiя при сiвбi у квiтнi становив 0,80 см·добу, в травнi, червнi та липнi – вiдповiдно 0,45; 0,31 та 0,24 см·добу. Зменшення кiлькостi атмосферних опадiв, висока температура i низька вiдносна вологiсть повiтря зумовлювали обмеження iнтенсивностi ростових процесiв, особливо при лiтнiх строках сiвби.
Встановлено, що при ранньовесняних строках (перша половина квiтня) накопичення вегетативної маси на 60-й день пiсля повних сходiв було в 1,8 раза бiльшим, нiж при лiтнiй сiвбi 25-28 липня. Нами виявлена тiсна зворотна кореляцiйна залежнiсть мiж темпами накопичення рослинами люцерни органiчної речовини та строками сiвби. Цей зв’язок характеризується високими коефiцiєнтами кореляцiї (r=-0,687-0,769), а також прямою спряженiстю мiж рiвнем нагромадження бiомаси i врожаєм насiння люцерни (r=0,886-0,934).
Максимальнi лiнiйнi та ваговi прирости спостерiгалися нами в сприятливi за зволоженням роки як за рахунок запасiв грунтової вологи, так i кiлькiстю атмосферних опадiв протягом вегетацiї (табл. 5).
Таблиця 5
Вологозабезпеченiсть люцерни першого року життя
залежно вiд строкiв сiвби (1980-1997 рр.)

Строк
сiвби Вмiст продуктивної вологи в грунтi перед сiвбою, мм Опади за вегета-цiю, Вологозабезпече-нiсть, всього
0-5 см 0-100 см мм мм %
Вологi роки (середнє за 5 рокiв)
1-10 квiтня 10,9 126,4 275,3 401,7 100,0
10-20 травня 9,1 119,4 239,7 359,1 89,4
20-30 липня 7,7 121,3 63,1 184,4 46,0
Середнi за вологiстю (середнє за 9 рокiв)
1-10 квiтня 8,3 118,7 238,5 357,2 100,0
10-20 травня 6,8 106,3 119,9 266,2 63,3
20-30 липня 3,9 95,4 97,3 192,7 54,0
Посушливi (середнє за 4 роки)
1-10 квiтня 8,2 91,3 192,0 283,3 100,0
10-20 травня 3,8 82,3 128,8 211,1 74,5
20-30 липня 1,4 54,3 38,5 92,8 32,7

Аналiз даних таблицi 5 свiдчить, що найбiльш сприятливi умови забезпечення рослин люцерни вологою, незалежно вiд умов року, складаються при ранньовеснянiй (квiтневiй) сiвби у порiвняннi з пiзнiми її строками (травневими та липневими).
Рослини люцерни при ранньовеснянiй (5-10 квiтня) сiвбi формували бiльшу листкову поверхню, яка в середньому за 1985-1987 рр. в перiод цвiтiння становила 21,3 тис.м2/га, пiзньовеснянiй (14-20 травня) – 19,8 тис.м2 /га, лiтнiй (25-28 липня) – 19,2 тис.м2/га.
Кореляцiйний аналiз показав, що мiж дослiджуваними показниками – площею листової поверхнi по роках та чистою продуктивнiстю фотосинтезу рослин люцерни вiдповiдно до строкiв сiвби – iснує висока пряма залежнiсть, яка характеризується коефiцiєнтами кореляцiї (r=0,672-0,843).
При сiвбi люцерни в першiй декадi квiтня на другому роцi її життя максимальне наростання сухої речовини спостерiгалося в перiод бутонiзацiя-цвiтiння, яке складало 3,56 г/м2·добу. Найнижчий рiвень процесiв фотосинтетичної дiяльностi вiдмiчений у всi роки при лiтнiх (25-23 липня) строках сiвби.
При рiзних способах сiвби коренева система рослин люцерни мала неоднакову загальну масу i глибину проникнення в грунт. Так, у сприятливий за зволоженням рiк (1984) при сiвбi 5 квiтня коренi в кiнцi вегетацiї досягали глибини 125 см, а у рослин лiтнього строку (25 липня) – тiльки 75 см. На першому роцi життя при сiвбi люцерни 5-10 квiтня в шарi грунту 0-150 см загальна маса коренiв дорiвнювала 87,8-97,0 ц/га, тодi як при лiтньому висiвi (25-28 липня) – 37,4-63,9 ц/га, або на 34,1-57,4% менше.

Формування кормової та насiннєвої продуктивностi
люцерни при рiзних строках сiвби.

Зазначена суттєва рiзниця в процесах росту i розвитку вегетативної маси i кореневої системи люцерни, зумовлена строками сiвби, вплинула на формування величини продуктивностi рослин (рис. 2).
Результати багаторiчних дослiдень показують, що в перший рiк життя при сiвбi люцерни в першiй половинi квiтня, врожайнiсть зеленої маси була в 2,9-3,4 раза вищою в порiвняннi з пiзнiми, i особливо, лiтнiми строками сiвби.
Достовiрнiсть отриманих даних пiдтверджується результатами математичного аналiзу i виражається рiвняннями регресiї:
у=0,68×1+19,164; у=0,053×2+14,431; у=0,024×3+8,460 i
коефiцiєнтами кореляцiї: r=0,356-0,791, де х1 – вологi роки, х2 – середнi за зволоженням i х3 – посушливi.
Iз аналiзу наведених рiвнянь випливає, що рiвень кормової продуктивностi по роках i строках сiвби помiтно варiював i був найменшим при усiх строках сiвби в посушливi роки i значно зростав у сприятливi за зволоженням.
На другому i третьому роках життя врожайнiсть зеленої маси рослин в меншiй мiрi залежала вiд строкiв сiвби люцерни, нiж в рiк висiву, однак на другому роцi вплив названого показника проявлявся помiтнiше, нiж на третьому.
Сумарний збiр зеленої маси люцерни за роки її життя свiдчить про безсумнiвну перевагу раннiх строкiв сiвби.
Результатами математичного аналiзу встановлена тiсна кореляцiйна залежнiсть мiж строками сiвби люцерни та її насiннєвою продуктивнiстю ( рис. 2). Цей зв’язок виражається рiвнянням регресiї:
y=1,637x+0,063 при r=0,936 .
Рiвняння свiдчить, що в усi роки дослiджень при сiвбi люцерни в квiтнi забезпечувався повноцiнний врожай насiння. Посiви, закладенi в травнi та липнi, врожай насiння не формували. Виявлена чiтка залежнiсть: чим ранiше проведена сiвба, тим бiльша величина врожаю була сформована; у вологi роки врожай насiння був нижчий на 26,6-29,8%, нiж в помiрно вологi i посушливi роки.
На другому i третьому роках життя у рослин люцерни при раннiх строках висiву формувалося бiльше продуктивних стебел, бобiв iз повноцiнним насiнням, що сприяло зростанню врожаю насiння у порiвняннi з пiзнiшими строками сiвби.
Дослiдження показують, що веснянi безпокривнi посiви люцерни забезпечують високi врожаї насiння протягом трьох рокiв їх життя. Так, у вологi роки, при сiвбi люцерни з 1 по 15 квiтня отримано на 0,38-1,38 ц/га

насiння бiльше, в помiрно-вологi на 1,10-2,37 ц/га, а в посушливi – на 1,86-2,80 ц/га у порiвняннi з засiяними у травнi та липнi.
У посiвних якостях насiння люцерни (маса 1000 насiнин, енергiя проростання та схожiсть), якi були отриманi на першому роцi життя з посiвiв рiзних строкiв не вiдбувалося будь-яких суттєвих змiн у порiвняннi з якiстю насiння травостоїв другого i третього рокiв життя. Рослини люцерни з насiння, отриманого в рiк висiву, не знижували врожай у потомствi, бiльш того, зiбране з них насiння мало аналогiчнi посiвнi властивостi i якiсть, як i насiння, отримане з травостоїв другого року життя.

ВПЛИВ НА ПРОДУКТИВНIСТЬ ЛЮЦЕРНИ
КОНФIГУРАЦIЇ ТА РОЗМIРУ ПЛОЩI ЖИВЛЕННЯ
РОСЛИН ПРИ БЕЗПОКРИВНИХ ПОСIВАХ

У степовому регiонi до останнього часу широко вивчалися питання впливу норм висiву та способiв сiвби на змiну продуктивностi рослин люцерни, вирощуваної на корм i насiння при весняному пiдпокривному та лiтньому безпокривному способах. Разом з тим питання оптимiзацiї способiв сiвби i норм висiву насiння цiєї бобової культури для безпокрив-них ранньовесняних посiвiв у пiвнiчнiй пiдзонi Степу нами дослiджуються уперше.

Способи сiвби, норми висiву та особливостi їх впливу
на рiст i розвиток безпокривних рослин люцерни

Спостереження за ростом i розвитком люцерни першого року життя показали, що тривалiсть перiоду вiд сходiв до початку бутонiзацiї при безпокривному способi сiвби з мiжряддями 15 см, становила вiд 44 до 52 днiв, фази цвiтiння – вiд 56 до 60, формування бобiв – 66-69, а їх дозрiвання – 125-137 днiв. При сiвбi люцерни з мiжряддями 45 i 60 см фази бутонiзацiї, цвiтiння, формування та дозрiвання бобiв наставали на 2-6 днiв пiзнiше, нiж при суцiльному способi сiвби. Особливо чiтко це простежувалось на дiлянках з малими нормами висiву (2-6 кг/га).
Спостереження та бiометричнi замiри свiдчать, що через 30 днiв пiсля повних сходiв, коли рослини вступали в конкуренцiю за життєво необхiднi фактори (свiтло, волога, елементи живлення), темпи середньодобового лiнiйного приросту на дiлянках з нормами висiву (12-14 кг/га) були бiльшими, нiж на дiлянках з висiвом 2-4 кг/га незалежно вiд способу сiвби.
В перiод бутонiзацiї-цвiтiння у рослин люцерни вiдмiчалась найви-ща iнтенсивнiсть росту на дiлянках з нормами висiву 2-4 кг/га з мiжряд-дями 45 та 60 см i нормою висiву 8-10 кг/га – при суцiльному посiвi. При бiльшiй густотi рослин значно погiршувалися умови вологоза-безпеченостi i поживного режиму, що негативно позначалося на процесах
їх росту i розвитку. Найбiльший лiнiйний прирiст рослин вiдзначений при широкорядному способi висiву. На другому та третьому роках життя люцерни спостерiгалась аналогiчна залежнiсть.
Виявлено, що на першому роцi життя у фазу цвiтiння сира маса 50 рослин на дiлянках з нормою висiву 2-4 кг/га i мiжряддями 45 см становила 175,4-184,6 г, а при нормi 12-14 кг/га – 151,3-158,4 г, або на 9,7-19,0% менше, зi збiльшенням мiжрядь до 60 см вона була вiдповiдно 185,4-188,4 i 164,5-169,3 г, або на 10,0-11,3% нижчою. При суцiльному способi сiвби помiтної рiзницi мiж зазначеними показниками не вiдзначалося.

Фотосинтетична дiяльнiсть посiвiв люцерни, формування
кореневої системи у її рослин i прийоми їх оптимізацiї

Норми висiву насiння, що зумовлюють рiзну густоту рослин люцерни, суттєво впливають i на змiну площi активної листкової поверхнi.
В перiод цвiтiння площа листкiв рослин першого року життя при усiх нормах висiву була найбiльшою при широкорядному посiвi з мiжряддями 45 i 60 см. Суцiльний посiв з нормою 2 кг/га у цей перiод формував площу листкової поверхнi нижчою в 1,9-2,1 раза. Збiльшення площi листкової поверхнi в перiод цвiтiння рослин спостерiгалось до певної мiри загущеностi i до норми висiву (8 кг/га). При пiдвищеннi останнього показника до 14 кг/га площа листкiв при всiх способах сiвби була практично однаковою i дорiвнювала 29,8-30 тис.м2/га. У фазу плодоутворення активна площа листкiв у люцерни закономiрно зменшувалась, в бiльшiй мiрi – при суцiльному способi сiвби, в меншiй – при широкорядному.
Визначено також, що чиста продуктивнiсть фотосинтезу люцерни в перiод бутонiзації-цвітіння (в травостої першого року життя) в суцiльному посiвi з нормою висiву 8 кг/га, була в 1,9 раза вищою, нiж при нормi висiву 2 кг/га i в 1,3 раза бiльшою в порiвняннi з нормою висiву 14 кг/га. В посiвi з мiжряддями 60 см, навпаки, максимальна продуктивнiсть фотосинтезу рослин спостерiгалась в цей перiод при меншiй нормi (2 кг/га), а при збiльшеннi норми висiву до 14 кг/га цей показник значно (на 28,9%) знижувався.
Найнижчий показник нагромадження сухої речовини в рослинах на першому роцi їх життя спостерiгався при суцiльному посiвi з нормою висiву 2 кг/га. Якщо на цьому варiантi дослiду за перiод бутонiзацiї-цвiтiння нагромадження сухої речовини прийняти за 100%, то на дiлянках з мiжряддями 60 см цей показник досягає 177,5%. Встановлено, що з пiдвищенням норми висiву вiд 2 до 14 кг/га нагромадження сухої речовини знижувалось незалежно вiд способу сiвби. Так, в середньому за роки дослiджень при збiльшеннi норми висiву на суцiльному посiвi з 2 до 8 кг/га маса сухої речовини однiєї рослини збiльшувалась з 3,38 до 6,37 г. В травостої на другому роцi життя за мiжфазний перiод бутонiзацiї-цвiтiння найбiльше нагромаджувалося в рослинах сухої речовини при посiвi з мiжряддями 60 см i нормою 2 кг/га. В середньому за 1983-1985 рр. цей показник дорiвнював 19,36 г, а при суцiльному посiвi i нормi висiву 8 кг/га – 8,25 г, або в 2,3 раза менше.
Нами виявлено, що формування глибоко проникаючої, добре розвиненої кореневої системи на першому роцi життя люцерни залежить вiд розмiру i форми площi живлення її рослин.
Дослiдження показали, що в рiк висiву найбiльша суха маса коренiв (15,6 ц/га) в шарi грунту 0-20 см сформована при широкорядному висiвi з мiжряддями 60 см i нормою 2 кг/га, тодi як подальше збiльшення норми до 14 кг/га зумовлювало зменшення маси кореневої системи. Кращий загальний рiст, розвиток i бiльше (на 6,4 ц/га) нагромадження сухої кореневої маси в шарi грунту 0-180 см спостерiгалося на широкорядному (60 см) посiвi i дiлянках з висiвом 2 кг/га, нiж на дiлянках, де норма висiву була 14 кг/га. Аналогiчне явище в процесi розвитку i нагромадження сухої маси коренiв було зафiксовано на посiвах з мiжряддями 45 см. Аналiзований показник був значно меншим (31,6 ц/га) на суцiльному посiвi з нормою 8 кг/га.
Нами було з’ясовано, що густота рослин люцерни i спосiб її сiвби на першому роцi життя впливали на розвиток i нагромадження кореневої маси на другому i третьому роках життя. Так, у шарi грунту 0-180 см на дiлянках з нормою висiву 2 кг/га у посiвах з мiжряддями 60 см суха маса коренiв люцерни в кiнцi другого року життя була на 62,2 ц/га бiльше, нiж у суцiльних. При збiльшеннi норми висiву до 14 кг/га як на широкорядних (60 см), так i суцiльних посiвах, суха маса коренiв у шарi грунту 0-180 см знижувалась i була практично однаковою (150,5 i 148,8 ц/га). В кiнцi другого i третього рокiв життя на дiлянках з нормою висiву 14 кг/га основна маса кореневої системи (97,1-98,2%) зосереджена в шарi грунту 0-80 см, тодi як при нормi висiву 2 кг/га, незалежно вiд способу сiвби, коренi рiвномiрнiше розподiлялися майже на всю глибину шару грунту (0-180 см).
Встановлено, що безпокривний посiв люцерни вже в першому роцi життя забезпечував урожайнiсть кондицiйного насiння на рiвнi 1,70-1,77 ц/га. При цьому бiльш продуктивними були посiви з мiжряддями 45 i 60 см у порiвняннi з суцiльними. Якщо в середньому за роки дослiджень найвищий врожай насiння (1,03 ц/га) на суцiльному посiвi з нормою 8 кг/га прийняти за 100%, то на посiвi з мiжряддями 45 i 60 см з вказаною нормою висіву він становить 131-135%. У виробничих дослiдах, проведених у господарствах Днiпропетровської та Кiровоградської областей в посiвах з мiжряддями 70 см i нормою висiву 2 кг/га, урожайнiсть кондицiйного насiння дорiвнювала 2,85-3,72 ц/га.
На другому роцi життя травостою насiннєва продуктивнiсть рослин люцерни з мiжряддями 60 см i нормою 2 кг/га була на 0,47 ц/га вищою, нiж на широкорядному посiвi з мiжряддями 45 см iз цiєю ж нормою висiву, i на 1,80 ц/га бiльшою в порiвняннi з суцiльним посiвом i нормою 8 кг/га.
При збiльшеннi норми вiд 2 до 14 кг при сiвбi з мiжряддями 45 i 60 см врожайнiсть насiння знижувалась вiдповiдно з 4,27 до 2,07 i з 4,74 до
2,24 ц/га. На суцiльному посiвi найбiльший збiр в середньому за роки дослiджень не перевищував 2,94 ц/га, при цьому зменшення кiлькостi висiяного насiння, як i його збiльшення (щодо норми висiву 8 кг/га) призводило до суттєвого недобору.
На третьому роцi життя насiннєва продуктивнiсть люцерни у широкорядному посiвi була на 1,09-1,31 ц/га вищою, нiж у суцiльному. Середня врожайнiсть на третьому роцi життя знижувалась порiвняно з другим, однак чiткої тенденції при цьому не спостерігалось.

Прийоми регулювання просторового розмiщення густоти рослин,
їх роль в змiнi кормової i насiннєвої продуктивностi

Найбiльш високий урожай зеленої маси (141,9 ц/га) i збiр сухої речовини (131,6 ц/га), кормових одиниць (24,8 ц/га) одержан на першому роцi життя люцерни при нормi висiву 14 кг/га схожого насiння. На другому роцi її життя збiр з гектара зеленої маси (233,0 ц), сухої речовини (51,9 ц), кормових одиниць (40,8 ц) i перетравного протеїну (5,6 ц) забезпечили посiви нормою висiву 10 кг/га схожого насiння.
Результати дослiдiв свiдчать, що продуктивнiсть травостою цiєї культури на третьому роцi життя знижувалась у порiвняннi iз попереднiм роком при нормах висiву вiд 8 до 14 кг/га вiдповiдно на 66,5-72,6 ц/га.
В сумi за три роки життя одержано 519,3 ц/га зеленої маси, 38,9 ц/га сухої речовини, 30,5 ц/га кормових одиниць i 4,21 ц/га перетравного протеїну. Практично таку ж врожайнiсть забезпечили посiви люцерни з нормою висiву 12 i 14 кг/га.
Широкоряднi посiви з мiжряддями 45 i 60 см i нормою висiву 2 кг/га забезпечили сумарний (за три роки) збiр насiння на 40,2-52,5% бiльший, нiж суцiльнi посiви.
На широкорядному посiвi з нормою висiву 2-4 кг/га насiння формувалося з бiльш високими посiвними якостями, нiж на суцiльному. Так, маса 1000 насiнин люцерни (2,13-2,16 г) у всi роки її життя була найвищою при широкорядних посiвах з мiжряддями 45 i 60 см. Енергiя проростання i лабораторна схожiсть насiння з цих посiвiв також були вищими.

Комбiноване використання широкорядних посiвiв люцерни
на другому i третьому роках життя

Результати дослiджень свiдчать, що на другому роцi життя широкоряднi посiви люцерни при пiдвищених умовах зволоження протягом вегетацiї переростають i вилягають, внаслiдок цього не забезпечують високу врожайнiсть насiння. Як правило, їх доводиться збирати на зелений корм з низьким рiвнем продуктивностi.
В зв’язку з цим нами в 1992-1995 рр. на Ерастiвськiй дослiднiй станцiї проводились польовi дослiди з комбiнованого використання травостоїв: у першому роцi життя – на насiння, у другому – на корм i насiння. Люцерну висiвали рано навеснi без покриву, широкорядним способом з мiжряддями 70 см, нормою висiву 2,0 кг/га. Пiсля збирання врожаю насiння в рiк сiвби восени в люцерну пiдсiвали озиму пшеницю (4,25 млн./га), тритiкале (3,8 млн./га). Навеснi для цих цiлей використовували багатокомпонентнi сумiшки, якi складалися з ячменю (1,0 млн./га), гороху зернового (0,7 млн./га) i редьки олiйної (1,0 млн./га). Пiдсiв проводили сiвалкою СЗС-2,1 впоперек люцерни. При сiвбi восени зазначених культур пiд люцерною у верхньому шарi грунту (0-10 см) вмiст продуктивної вологи в середньому за роки дослiджень становив 10,5 мм, що забезпечувало одержання дружних сходiв озимих культур, а весною при пiдсiвi сумiшки раннiх ярих культур вологи в шарi грунту 0-10 см було 15,6 мм, або на 44,4% бiльше, нiж восени.
Погоднi умови, якi складались на протязi зимового перiоду в роки дослiджень, були неоднаковими. Так, якщо в 1992 i 1993 рр. загибель озимих культур фiксувалася на рiвнi 17,5-21,3%, а рослин люцерни 12,5-13,2%, то в 1994 р., коли в сiчнi i лютому практично не було снiгового покриву, а температура повiтря в лютому на поверхнi грунту спускалася до -26,3° (на глибинi вузла кущiння – 16,2°), загибель рослин озимої пшеницi сягала 35,3%, тритiкале – 23,4%. Рослини люцерни в цей перiод, завдяки добре розвиненiй кореневiй системi, перезимували краще: їх загибель не перевищувала 17,6%.
При сумiсному зростаннi люцерни з озимими i ярими культурами останнi не потерпали вiд суттєвого браку грунтової вологи протягом вегетацiї. Так, у перiод збирання сумiшок на зелений корм в шарi грунту 0-10 см на посiвах люцерни без пiдсiву нагромаджувалось вологи бiльше на 11,1-16%, а в перiод збирання насiння з другого укосу – на 6,7-14,3% у порiвняннi з посiвами люцерни, де пiдсiвали озимi i ярi культури.
Урожай зеленої маси, збiр поживних речовин з площi посiву люцерни i її сумiшок з озимими i ярими культурами залежав, в основному, вiд видового складу сумiшок i погодних умов у роки проведення дослiдiв (табл.6).
Найвищий урожай зеленої маси (295,5 ц/га) в середньому за роки дослiджень формувався на варiантах люцерни з багатокомпонентною сумiшшю. Збiр поживних речовин при цьому в порiвняннi з чистим посiвом люцерни був у 1,9-2,3 раза вищим, а збалансованiсть корму за бiлком знаходилась на рiвнi з люцерною. На 63,4-76,8% були продуктивнiшими за врожаєм зеленої маси, а також збором кормових одиниць i перетравного протеїну сумiснi посiви люцерни з озимою пшеницею i тритiкале. Однак насiннєва продуктивнiсть люцерни в порiвняннi з її чистим посiвом була меншою на 6,9-13,4%. Визначено, що вирощування люцерни в сумiшках з озимими культурами забезпечувало вже в першому укосi додатково врожаю зеленої маси на 76,4-92,6 ц/га бiльше у порiвняннi з її одновидовим посiвом, а при пiдсiвi люцерни сумiшшю ярих культур врожай зеленої маси був вищим у 2,5 раза.
Найвищий збiр кормових одиниць i сухої речовини забезпечили посiви люцерни, в якi були пiдсiянi тритiкале i багатокомпонентна сумiшка ярих кормових культур. Тут додатково отримано до 19,0-26,4 ц кормових одиниць i 18,9-25,8 ц сухої речовини у порiвняннi з чистими посiвами.
Таблиця 6
Продуктивнicть люцерни з пiдсiвом озимих i ярих культур
на другому роцi життя (середнє за 1992-1995 рр.)

Збiр, ц/га
Варiант зеленої
маси абсолют-но сухої речовин кормових одиниць перетравного протеiну насiння

Чистий посiв люцерни

120,5
28,0
20,8
2,86
2,96
Пiдсiв озимої пшеницi
в травостiй люцерни (восени)
196,9
44,5
34,5
4,48
2,71
Пiдсiв озимого тритiкале в травостiй люцерни (восени)
213,1
46,9
34,8
4,37
2,77
Пiдсiв сумiшки (ячмiнь+
горох +редька олiйна) в травостiй люцерни (навеснi)
295,5
53,8
47,2
6,19
2,61

В сумi за три роки життя люцерни пiдсiв озимих злакових i ярих культур у травостiй люцерни не проявляв негативний вплив на рiвень врожаю насiння бобової культури (табл. 7).
Таблиця 7
Насiнєва продуктивнiсть люцерни в сумi за три роки
при пiдсiвi її озимими злаками i ярими культурами

Роки життя В сумi за
Варiант перший
(1992-1995) другий
(1992-1995) третiй
(1993-1996) три роки

Чистий посiв люцерни

2,87
2,96
1,43
7,26
Пiдсiв озимої пшеницi в травостiй (восени)

2,87
2,71
1,42
7,00
Пiдсiв озимого тритiкале в травостiй (восени)

2,87
2,77
1,40
7,04
Пiдсiв сумiшки (ячмiнь+горох +редька олiйна) в травостiй (навеснi)
2,87
2,61
1,30
6,78

Урожай насiння люцерни на всiх дослiджуваних варiантах був практично однаковим i коливався вiд 6,78 до 7,26 ц/га. Разом з цим на дiлянках, де на другому роцi життя люцерна зростала сумiсно з iншими культурами, врожай її насiння в сумi за три роки змiнювався незначно, на 3,7-7,1%. Зважаючи на те, що у другому роцi життя вiд люцерни в сумiшцi з озимою пшеницею додатково одержано 75,4 ц/га зеленої маси, з тритiкале – 92,6 ц/га, а при пiдсiвi її багатокомпонентною сумiшкою раннiх ярих культур – на 175,0 ц/га бiльше у порiвняннi з чистим посiвом, можна зробити висновок, що комбiноване використання її травостоїв (на корм i насiння) є цiлковито доцiльним i економiчно вигiдним агрозаходом.

АДАПТАЦIЙНI I КОМПЕНСАЦIЙНI МОЖЛИВОСТI ЛЮЦЕРНИ В ПОКРИВНОМУ I БЕЗПОКРИВНОМУ ПОСIВАХ

В останнi роки в степовому регiонi значно поширилися посiви нетрадицiйних кормових культур з раннiх ярих хрестоцвiтих (капустяних). До них насамперед належать – редька олiйна, рапс ярий, гiрчиця бiла та iн. Вони мають порiвняно короткий вегетацiйний перiод, рано звiльняють поле, що i зумовлює можливiсть їх бути добрими покривними культурами для люцерни.
Слiд окремо наголосити: до останнього часу їх доцiльнiсть у використаннi для зазначеної мети практично не дослiджувалася.
Результати наших випробувань (1986-1991 рр.) свiдчать про високу ефективнiсть застосування редьки олiйної у порiвняннi з iншими покривними культурами, рекомендованими для люцерни у сучасний перiод в степовому регiонi України.

Роль бiологiчних ознак, властивостей i особливостей
рослин покривних культур в процесi адаптацiї їх
до змiн факторiв зовнiшнього середовища

Бiометричнi дослiдження показали, що у першi 15 днiв пiсля повних сходiв рослини усiх покривних культур суттєво не впливали на змiни приросту люцерни у висоту (табл. 8).
Виявлено, що покривна культура помiтно впливала на формування вегетативної маси люцерни. Найбiльшим цей показник був пiд покривом редьки олiйної, а найменшим – пiд покривом ячменю на зерно i cумiшки вiвсо-гороху на зелений корм. На другому роцi життя рослини люцерни вiдростали iнтенсивнiше i краще формували зелену масу там, де вирощувались пiд покривом широкорядних посiвiв редьки олiйної та кукурудзи. За названими показниками рослини люцерни практично не вiдрiзнялися вiд рослин безпокривного посiву.
Cередньодобовий їх прирiст був також значно (на 0,05-0,21 г/добу) бiльшим у рослин люцерни, якi вийшли з пiд покриву культур, що ранiше вивiльняли площу посiву, у порiвняннi iз покривними культурами суцiльного способу сiвби. Аналогiчна тенденцiя зберiгалась i при другому укосi бобової культури.
На третьому роцi життя рослини люцерни при всiх дослiджуваних способах вирощування не мали суттєвих переваг в приростi вегетативної маси.

Таблиця 8
Динамiка прирiсту рослин люцерни при покривному
i безпокривному способах вирощування (1986-1988 рр.)

Спосiб Висота люцерни (см), У перiод Кiль- Серед-
вирощування днiв пiсля повних сходiв збирання, кiсть днiв ньодо-
люцерни
15
30
45 днiв вiд схо-
дiв до
збирання бовий
прирicт,
см
Безпокривний 4,1 28,5 40,3 64,5 70 0,92
Пiд покрив:
кукурудзи 4,4 26,5 43,5 58,3 95 0,61
ячменю 3,7 15,3 26,3 32,1 102 0,31
вiвсо-гороху 4,0 14,8 27,3 31,2 68 0,45
редьки олiйної (15 см) 4,1 22,3 31,5 31,5 42 0,75
редьки олiйної (70 см) 4,3 26,8 44,8 44,8 45 1,00

Бiологiя редьки олiйної на вiдмiну вiд кукурудзи, проса та iнших покривних культур пiзнього строку сiвби, дозволяє висiвати люцерну вже на початку перших днiв весняно-польових робiт (у першiй декадi квiтня, разом з раннiми зерновими).
Визначено, що в середньому за шiсть рокiв дослiджень вмiст продуктивної вологи в шарi грунту 0-10 см при ранньовеснянiй сiвбi люцерни був на 34,7% бiльшим у порiвняннi з сiвбою пiд покрив кукурудзи i на 68% – з просом. Вологозабезпеченiсть та освiтленiсть рослин люцерни в значнiй мiрi визначалися видом покривної культури. Пiдпокривнi посiви люцерни з редькою олiйною, яка була висiяна з мiжряддями 70 см, зумовлювали бiльш спрятливий водний, поживний i освiтлюваний режими i, в цiлому, забезпечували отримання найбiльш раннього зеленого корму. Виявлено, що названi посiви на 23-25 днiв ранiше звiльняли люцерну з-пiд покриву, нiж вiвсяно-гороховi сумiшки, майже на 50 днiв скорiше, нiж кукурудза на зелений корм, i практично на два мiсяцi швидше у порiвняннi iз ярим ячменем на зерно.
В середньому за роки дослiджень редька олiйна скошувалась на зелений корм i звiльняла люцерну з-пiд покриву 21-25 травня, вiвсяно-горохова сумiшка – 13-19 червня, а кукурудза на зелений корм – 10-13 липня.

Компенсаторнi механiзми i виживанiсть
рослин люцерни рiзних рокiв життя

Покривнi культури на початкових етапах органогенезу не проявляли суттєвого впливу на густоту травостою люцерни. Повнота сходiв її цiлковито залежала вiд вмiсту продуктивної вологи в посiвному (0-10 см) шарi грунту, тому i густота рослин по роках дослiджень варiювала вiд 149 до 205 шт./м2, а в середньому багаторiчнi результати становили 163,7-176,8 шт./м2, залежно вiд виду покривної культури.
При появi конкурентних умов мiж рослинами покривної культури i люцерни за свiтло, вологу i елементи живлення доля рослин люцерни повнiстю залежала вiд тривалостi вегетацiї покривної культури, її виду та способу сiвби. Виявлено, що такi фактори, як габiтус рослин люцерни i середньодобовий прирiст вегетативної маси знаходилися в тiснiй залежностi вiд тривалостi вегетацiї покривної культури. Так, якщо сира маса 10 рослин люцерни при безпокривному способi її сiвби в середньому за 70 днiв вегетацiї становила вiдповiдно по роках дослiджень вiд 32,7 до 41,3 г, то у люцерни, яка вирощувалась пiд покривом ячменю на зерно i його вегетацiї 102 днi, цей показник був на 52-58% меншим, пiсля вiвсо-гороху (за 68 днiв їх сумiсної вегетації) – на 50-61% i при посiвi кукурудзи i редьки олiйної iз шириною мiжрядь 70 см – вiдповiдно на 6-9% i 9-11% меншими у порiвняннi з рослинами люцерни у безпокривних посiвах.
Визначено, що в середньому за шiсть рокiв дослiджень добовий прирiст маси рослин люцерни пiд покривом редьки олiйної становив 0,41 г; пiд покривом кукурудзи – 0,36 г; пiд покривом ячменю на зерно i вiвсяно-горохової сумiшки на зелений корм вiдповiдно – 0,16 i 0,24 г, або в 1,8-2,2 раза меншим, нiж пiд редькою олiйною.
З’ясовано, що тривалiсть пiдпокривного перiоду зумовлювала ступiнь виживаностi рослин люцерни. Наприклад, якщо в 1986 р. за перiод “сходи-збирання на корм” пiд покривом ячменю на зерно i вiвсяно-горохової сумiшки на корм загинуло 30-36% рослин люцерни, то на дiлянках, де покривними культурами були кукурудза i редька олiйна, – тiльки 14-23%, кукурудза – 13,7%, а при безпокривному способi її вирощування цей показник становив лише 9%. Аналогiчна закономiрнiсть виживаностi рослин люцерни спостерiгалась i в подальшi роки дослiджень.
Аналiз багаторiчного (1986-1990) експериментального матерiалу свiдчить, що за перiод вiд повних сходiв до господарського використання люцерни, при перебуваннi її посiву пiд ярим ячменем на зерно i сумiшкою вiвсо-гороху на корм iз травостою люцерни випадало 88% рослин; пiсля кукурудзи на корм i редьки олiйної iз мiжряддями 70 см вiдповiдно – 63 i 65%, а при безпокривному вирощуваннi люцерни – 62%.

Зв’язок кормової i насиннєвої продуктивностi
люцерни з видом i бiологiчною специфiкою покривних культур

Багаторiчнi дослiдження показали, що вплив життєво важливих факторiв поживного свiтлового режимiв вмiсту вологи в грунтi, забур’яненостi посiву люцерни та густоти її рослин, якi були зумовленi видами покривних культур, проявлявся i на рiвнi її продуктивностi як у рiк сiвби, так i в наступнi роки життя (табл. 9).
Таблиця 9
Кормова продуктивнiсть покривних i безпокривних
посiвiв люцерни в рiзнi роки її життя

Спосiб Збiр, ц/га
вирощування
люцерни зеленої
маси сухої речовини кормових одиниць перетравн-ого протеїну
Перший рiк життя (1986-1988)
Безпокривний 160,4 35,8 28,1 3,85
Пiд покривом:
кукурудзи 257,5 50,8 44,1 4,13
ячменю 31,4*/30,4 33,5 41,4 3,76
сумiшки вiвсо-гороху 250,6 53,9 43,3 3,68
редьки олiйної (70 см) 264,0 48,1 37,7 3,78
Другий рiк життя (1987-1989)
Безпокривний 262,0 58,9 45,9 6,29
Пiд покривом:
кукурудзи 253,7 57,0 44,4 6,09
ячменю 146,1 32,8 25,6 3,51
сумiшки вiвсо-гороху 164,7 37,0 28,8 3,95
редьки олiйної (70 см) 258,6 57,8 45,2 6,21
Третiй рiк життя (1988-1990)
Безпокривний 165,5 35,9 29,0 3,97
Пiд покривом:
кукурудзи 152,8 33,2 26,7 3,67
ячменю 88,7 19,3 15,5 2,13
сумiшки вiвсо-гороху 99,5 21,6 22,9 2,38
редьки олiйної (70 см) 158,9 34,5 27,8 3,81
В сумi за три роки життя
Безпокривний 587,9 130,6 95,6 14,11
Пiд покривом:
кукурудзи 664,0 141,0 123,8 13,89
ячменю 31,4*/265,2 85,6 82,5 9,40
сумiшки вiвсо-гороху 514,8 112,5 95,0 10,02
редьки олiйної (70 см) 681,5 140,4 110,7 13,80
* – зерно ячменю
Найнижчий урожай зеленої маси люцерни в перший рiк життя був сформований пiсля покривних культур суцiльного способу сiвби – ячменю на зерно i вiвсяно-горохової сумiшки на зелений корм, – вiдповiдно 31,4 i 39,4 ц/га. На дiлянках, де покривними культурами для люцерни були кукурудза i редька олiйна, посiянi з мiжряддями 70 см, урожай зеленої маси люцерни був у 3,1-3,5 раза вищим i становив 96,6-136,6 ц/га.
В середньому за роки дослiджень найбiльш високий збiр сухої речовини був отриманий при покривному (сумiсному) вирощуваннi кукурудзи з люцерною – 50,8 ц/га, iз вiвсяно-гороховою сумiшкою – 53,9 ц/га i редькою олiйною – 48,1 ц/га. Вихiд кормових одиниць був практично однаковим, де покривними культурами були: редька олiйна – 37,7 ц/га, кукурудза i вiвсяно-горохова сумiшка – 44,1-43,3 ц/га, а збiр протеїну при цьому був найбiльшим при сумiсному вирощуваннi люцерни iз редькою олiйною – 3,78 ц/га. В той же час, при вирощуваннi люцерни пiд покривом кукурудзи на зелений корм збiр протеїну становив 4,13 ц/га, а при безпокривному способi – 3,85 ц/га.
Вплив виду покривної культури, а також строку її збирання проявлявся на рiвнi продуктивностi рослин люцерни i на другий рiк її життя. Як окремо по роках дослiджень, так i в середньому за три роки бiльш висока кормова продуктивнiсть люцерни була сформована при її вирощуваннi пiд покривом редьки олiйної i сiвбi з мiжряддями 70 см. На цьому варiантi дослiду одержано по 258,6 ц/га зеленої маси, 57,8 ц абсолютно сухої речовини; 45,2 ц кормових одиниць i 6,21 ц перетравного протеїну.
На третьому роцi життя пiслядiя покривних культур на рослини люцерни помiтно зменшувалася, однак залишалась ще достатньо високою. Так, в середньому за 1988-1990 рр. на третьому роцi життя рослини люцерни, якi вирощувалися пiд покривом редьки олiйної з мiжряддям 70 см, сформували високий врожай зеленої маси – 158,9 ц/га в порiвняннi iз дiлянками, де покривними культурами були: ячмень на зерно (88,5 ц/га) i сумiшка вiвса з горохом на зелений корм (99,5 ц/га).
Зниження продуктивностi люцерни на третьому роцi життя залежно вiд умов її вирощування в рiк сiвби було суттєвим на дiлянках, де покривними культурами були ячмiнь на зерно (на 44,3%), вiвсо-горох на корм (на 37,4%) у порiвняннi з редькою олiйною i на 42 i 34,9% в порiвняннi з кукурудзою на зелений корм. Аналогiчна залежнiсть вiдмiчена i в зборi абсолютно сухої речовини, кормових одиниць i перетравного протеїну.
В сумi за три роки життя пiд покривом редьки олiйної (70 см мiжряддя) рослини люцерни сформували урожай бiомаси 681,5 ц/га, пiд покривом кукурудзи – 664,0 ц/га, а при безпокривному способi вирощування тiльки – 587,9 ц/га, або нижчий на 15,9-12,9%.
Збiр бiомаси люцерни за три роки пiд покривом ячменя на зерно i вiвсо-горохом на корм був нижчим в 2,6-1,3 раза у порiвняннi з редькою олiйною i в 1,2 раза – iз безпокривним її вирощуванням.
Багаторiчнi експериментальнi данi переконливо свiдчать, що в усi роки дослiджень при сiвбi люцерни рано навеснi без покриву i пiд покрив редьки олiйної насiннєва продуктивнiсть її була на рiвнi 1,62-1,93 ц/га (табл. 10).
Таблиця 10
Насiннева продуктивнiсть рослин люцерни рiзних рокiв життя (ц/га)
Р о к и ж и т т я
Спосiб
вирощування люцерни перший
(1986-
1988 рр.) другий
(1987-
1989 рр.) третiй
(1988-
1990 рр.) Сума за три роки
Безпокривний 1,92 2,21 2,06 6,19
Пiд покривом:
кукурудзи – 2,09 1,85 3,94
ячменю – 1,48 1,17 2,65
вiвсо-гороху – 1,65 1,22 2,87
редьки олiйної (15 см) 1,62 1,72 1,36 4,70
редьки олiйної (70 см) 1,93 2,02 1,90 5,85
Необхiдно пiдкреслити, що посiв люцерни пiд iншими покривними культурами (ячменем, вiвсо-гороховою сумiшкою, кукурудзою) не забезпечував одержання насiння в рiк сiвби. Названi культури дуже пiзно звiльняли люцерну з-пiд покриву (з третьої декади червня до кiнця липня). Визначено, що на другому роцi життя за рахунок бiльш сприятливих умов при використаннi покривних культур, якi мають короткий перiод вегетацiї в рiк сiвби люцерни, вища насiннєва продуктивнiсть формувалась на дiлянках, де покривною культурою була редька олiйна. Тут цей показник перевищував на 18,3-26,7% середнiй врожай насiння за роки дослiджень на варiантах дослiду, де покривними культурами були сумiшки вiвса з горохом на корм i ярий ячмiнь на зерно. Практично однаковим (2,09 ц/га) був врожай насiння люцерни пiд покривом кукурудзи i на 9,4% врожайнiсть насiння була вищою при безпокривному способi сiвби люцерни.
Подiбна закономiрнiсть у формуваннi насiннєвої продуктивностi люцерни вiдповiдно до названих покривних культур зберiгалася i на третьому роцi життя травостою люцерни.
Збiр насiння люцерни в сумi за три роки життя на дiлянках, де покривною культурою була редька олiйна з мiжряддями (70 см), також перевищував на 1,94-3,20 ц/га, або на 32,7-54,7% врожай з посiвiв, де люцерна знаходилась пiд покривом ячменю, вiвсо-горохової сумiшки i кукурудзи на зелений корм.

ОСОБЛИВОСТI РОСТУ I РОЗВИТКУ РОСЛИН ЛЮЦЕРНИ
ПIД ВПЛИВОМ РIСТРЕГУЛЮЮЧИХ РЕЧОВИН

Дослiдження показують, що iнкрустацiя насiння i обприскування рослин люцерни мiкрофiторегуляторами забезпечували одержання позитивних результатiв – пiдвищувалась лабораторна i польова схожiсть насiння, пiдсилювався рiст i розвиток кореневої системи, надземної маси, в значнiй мiрi змiцнювалась стiйкiсть до стресових ситуацiй, надмiрного зволоження, варiювання температурного режиму повiтря, скорочувався вегетацiйний перiод, що в цiлому сприяло збiльшенню i стабiлiзацiї рiвня продуктивностi цiєї культури.

Вплив iнкрустацiї насiння регуляторами росту на
посiвнi якостi, темпи росту i розвитку рослин люцерни

За роки дослiджень польова схожiсть насiння люцерни, яке було оброблене регуляторами росту, пiдвищувалася на 8-12%, а повнi сходи з’являлись у порiвняннi з контролем на 2-3 днi ранiше, при цьому збiльшували кiлькiсть корiння i пагонiв кущiння, а також надземна загальна маса рослин.
Бiометричнi замiри i пiдрахунки, проведенi у фазi бутонiзацiї-початку цвiтiння, свiдчать, що напiвсухий обробiток насiння перед сiвбою регулятором росту помiтно впливав на змiну габiтусу рослин.
Найбiльш значнi змiни показникiв висоти рослин, площi листової поверхнi i чистої продуктивностi фотосинтезу вiдмiчаються у варiантi з використанням ОЛАК (сiллю-N-оксi 2,6 лутiдину i адiгинової кислоти) у дозi 10 мг/л. Вiдзначенi вiдмiнностi збереглись на протязi всього перiоду вегетацiї i cуттєво впливали на формування продуктивностi люцерни.
Сумарна продуктивнiсть культури (в сумi за 1989-1991 рр.) показує, що найвищi показники збору насiння, зеленої маси, виходу кормових одиниць i перетравного протеїну одержанi при використаннi препарату ОЛАК для передпосiвної iнкрустацiї насiння в концентрацiї 100 мг/л. В той же час, враховуючи незначну рiзницю в урожаї порiвняно з варiантом, де вказаний регулятор росту випробовувався у дозi 10 мг/л, остання, очевидно, i є оптимальною та найбiльш економiчно доцiльною дозою для напiвсухої передпосiвної обробки насiння люцерни.

Стресовi ситуацiї навколишнього середовища i змiни реакцiї
рослин люцерни при обприскуваннi їх регуляторами росту

Позакореневе обприскування люцерни через 45 днiв пiсля появи повних сходiв рiстрегулюючими препаратами дозволило виявити цiкавi особливостi значного збiльшення лiнiйного та вагового приросту рослин в залежностi вiд ступеня впливу i дози випробування регуляторiв росту.
Iнтенсивнiшi темпи лiнiйного та вагового приросту рослин люцерни зберiгались протягом 30 днiв вiд початку застосування солi – 3 метiламiносульфолану i янтарної кислоти (МАСФЯТ) дозою 40 г/га.
Так, через 15 i 30 днiв пiсля обробки висота рослин була на 7,7-10,0 см бiльшою у порiвняннi з контролем, де обробка не проводилась, на 4,6-7,6 см у порiвняннi з гiббереллатом кальцiю (I еталоном) i 4,0-5,0 см з еталоном II – 2-хлоретiлтриметiлхлоридом. Аналогiчна картина спостерiгалася i в дiї регуляторiв росту на змiну маси рослин протягом дослiджуваного перiоду вегетацiї.
Найбiльш чiтко спостерiгається позитивний зв’язок мiж дослiджуваними показниками i високим ступенем впливу регуляторiв росту в перiод бутонiзацiї-цвiтiння, який апроксимується наступним рiвнянням множинної регресії i високими коефiцiєнтами кореляцiї:
у=2,348х1+0,236х2+6,843х3-39,470.
Виходячи з приведеного рiвняння, можна оцiнити ступiнь впливу регуляторiв росту в перiод бутонiзацiї-цвiтiння на iнтенсивнiсть метаболiчних процесiв у рослинах люцерни, тобто на варiювання показникiв лiнiйного приросту, змiни площi листової поверхнi, чистої продуктивностi фотосинтезу i, в кiнцевому пiдсумку, на величину формування врожаю. На високу позитивну сполученiсть мiж дослiджуваними параметрами вказують i коефiцiєнти кореляції r=0,736-0,819.
Отже, для формування високої кормової та насіннєвої продуктивностi важливо для рослин люцерни мати добре розвинуту вегетативну масу, починаючи з раннiх етапiв їх росту i розвитку, що може бути досягнуто обробкою рослин люцерни препаратом МАСФЯТ дозою 40 г/га через 45 днiв пiсля повних сходiв культури.
Значне зростання насiннєвої продуктивностi рослин на першому роцi життя спостерiгалось на дiлянках при використаннi препарату МАСФЯТ сiллю -3-метiламiносульфолану i янтарної кислоти дозою 40 г/га. Тут формувався найбiльш високий в дослiдi врожай насiння (2,76 ц/га), який перевищував контрольнi варiанти на 0,23-0,29 ц/га. Зростання рiвня врожаю насiння пiд впливом цього регулятора росту є результатом утворення на рослинах бiльшої кiлькостi продуктивних стебел, листкiв, бобiв i насiння.

АГРОБIОЛОГIЧНI АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ
ГЕРБIЦИДIВ, ДОБРИВ I МIКРОЕЛЕМЕНТIВ
У БЕЗПОКРИВНИХ ПОСIВАХ ЛЮЦЕРНИ

Змiна кiлькостi бур’янiв i реакцiя люцерни на процеси формування вегетативних органiв при внесеннi гербiцидiв

Дослiдження показують, що допосiвне використання нових для люцерни грунтових гербiцидiв – трефлану i ерадикану дозволяє утримувати її посiви в перший рiк життя, як правило, в достатньо чистому вiд бур’янiв станi. Кiлькiсть загиблих бур’янiв у середньому за п’ять рокiв (1981-1985) в перiод повних сходiв на дiлянках при внесеннi ерадикану дозою 6,0-7,0 л/га досягало 85,5-91,0%, трефлану дозою 5,0-6,0 л/га – 91,8-96,5%, а рекомендованого для цiєї культури гербiциду – ептаму – тiльки 64,8%. Загибель i пригнiчення росту бур’янiв вiд токсичної дії гербіцидів була досить високою і зберігалась аж до стиглостi насiння. Їх маса на дiлянках, де вносили ерадикан i трефлан, була в 1,2-2,8 раза меншою, нiж при використаннi гербiциду ептам у фазу бутонiзацiя-початок цвiтiння. В процентному вiдношеннi кiлькiсть бур’янiв знижувалась вiд 86,6 до 94,6%.
Використання ерадикану i трефлану дозами 7,0 та 6,0 л/га в рiк сiвби дозволило знизити кiлькiсть бур’янiв на другому роцi життя в 12,4-17,2 раза порiвняно з дiлянками без внесення гербiцидiв i у 3,5-4,8 раза у порiвняннi з допосiвним внесенням ептаму дозою 5,3 л/га.
Зниження густоти рослин люцерни в перiод повних сходiв не перевищувало 5,0% при внесеннi ерадикану дозою 7,0 л/га i 8,4% при використаннi трефлану дозою 6,0 л/га.
Значно бiльшим було випадiння рослин люцерни з травостою на контролi, там, де гербiциди не вносили, тобто бур’яни чинили бiльшу пригнiчуючу дiю на люцерну, нiж використанi гербiциди, i до кiнця першого року життя на таких дiлянках рослин люцерни було менше на 9,8-11,2%.
Випадiння рослин люцерни на другому i третьому роках життя також не залежало вiд застосування в рiк сiвби гербiцидiв, на густоту рослин бiльше впливали iншi фактори, i передусiм, метеорологiчнi умови та забур’яненiсть травостою. В середньому за шiсть рокiв (1981-1986), на другому роцi життя воно становило 56%, на третьому – 84,6, а там, де вносили ерадикан (7,0 л/га) i трефлан (6,0 л/га),- 23,6-28,5 та 53,6-54,0%.
Формування вегетативної маси рослинами люцерни рiзних рокiв життя iнтенсивнiше на дiлянках iз застосуванням хiмiчних засобiв боротьби з бур’янами в рiк сiвби (табл. 11).
Таблиця 11
Динамiка накопичення надземної маси люцерни
рiзних рокiв життя при допосiвному використаннi гербiцидiв
Гербiциди, Повiтряно-суха маса 10 рослин, г
л/га гiлкування бутонiза-цiя цвiтiння плодо-утворення
Перший рiк життя (середнє за 1983-1985 рр.)
Без гербiцидiв 12,0 18,8 21,1 28,8
Ептам, 5,3 13,8 27,9 32,0 38,6
Ерадикан, 7,0 15,7 28,5 32,9 38,9
Трефлан, 6,0 16,2 30,1 34,0 39,7
Другий рiк життя (середнє за 1981-1985 рр.)
Без гербiцидiв 77,2 97,3 112,5 127,3
Ептам, 5,3 94,3 123,5 142,6 167,8
Ерадикан, 7,0 102,5 128,3 153,4 175,8
Трефлан, 6,0 104,2 133,5 158,3 182,5
Третiй рiк життя (середнє за 1982-1986 рр.)
Без гербiцидiв 72,3 91,3 104,5 125,3
Ептам, 5,3 86,5 115,8 141,3 161,3
Ерадикан, 7,0 95,8 129,4 152,3 176,8
Трефлан, 6,0 98,3 134,2 153,8 177,5
Посiви люцерни при внесеннi ерадикану та трефлану на першому роцi життя формували найбiльшу листову поверхню, величина якої в рiк сiвби в фазi цвiтiння дорiвнювали 22,9-21,7 тис.м2/га. Розмiр асимiляцiй-
ного апарату рослин люцерни на дiлянках без внесення гербiцидiв був 16,4, а з внесенням ептаму – 20,8 тис.м2/га. На другому роцi життя вiдповiдно – 46,3; 44,1; 27,4 i 44,1 тис.м2/га. Ваговий i лiнiйний прирiст, рiзна площа листової поверхнi рослин люцерни, висiяної по рiзних фонах (з внесенням гербiцидiв i без них) деякою мiрою позначались також на фотосинтетичнiй дiяльностi посiвiв. У перiод гiлкування-бутонiзацiї у рослин люцерни першого року життя чиста продуктивнiсть фотосинтезу була низькою i складала в середньому за 1982-1985 рр. на дiлянках без внесення гербiцидiв 1,24; з внесенням ептаму – 1,81; ерадикану – 1,84-1,91 та трефлану – 1,79-1,84 г/м2·добу. В перiод бутонiзацiї-цвiтiння рослин прирiст абсолютно сухої маси рослин помiтно пiдвищувався, а чиста продуктивнiсть фотосинтезу в цей перiод була 2,74-3,04 г/м2.добу. З переходом рослин в фазу плодоутворення процеси фотосинтезу поступово знижувались.
Разом з тим потрiбно зауважити, що протягом усього перiоду спостережень фотосинтетична дiяльнiсть посiвiв люцерни в перiод бутонiзації-цвітіння на гербіцидному фоні була на 0,67-0,60 г/м2·добу більшою в порівнянні з ділянками, де гербіциди не вносили, і на 0,03-0,10 г/м2·добу в порівнянні з гербіцидом ептам.
Змiст хлорофiлу в листках люцерни в рiк її сiвби на гербiцидному фонi не знижувався. Максимальна його кiлькiсть в зеленому листi спостерiгалась у перiод повного цвiтiння, яке було в середньому за роки дослiджень на 5,8-6,5%, або на 22,2-24,9 мг/100 г сухої речовини бiльшим на дiлянках, де використовували трефлан (6,0 л/га) i ерадикан (7,0 л/га), у порiвняннi з дiлянками, де гербiциди не вносили.

Ефективнicть гербiцидiв та мiкроелементiв,
у комплексi з рiдкими добривами

Гербiцидна активнiсть трефлану при сумiсному його застосуваннi з РКД i КАС пiдвищувалась на 35,4% у порiвняннi з роздiльним використанням.
Спостереження за темпами лiнiйного i вагового приросту рослин люцерни в динамiцi показують, що бiльшими вони були в мiжфазний перiод стеблування-бутонiзацiї. На контрольних варiантах (без гербiцидiв i добрив) середньодобовий лiнiйний прирiст люцерни дорiвнював 1,21-1,25 см, а при сумiсному використаннi трефлану, РКД та КАС пiд культивацiю цей показник збiльшувався на 14,9-22,4% , (1,39-1,53 см). Абсолютно суха маса 20 рослин люцерни при збираннi на зелений корм в середньому за три роки була на 2,1 г, або 7,4% вищою.
Критерiєм оцiнки аналiзованих способiв використання добрив i гербiциду є продуктивнiсть (рис. 3). Як за роки дослiджень, так i в сумi за три роки життя люцерни при сумiсному внесеннi мiнеральних добрив i трефлану врожайнiсть зеленої маси була на 13% вищою, нiж при внесеннi одного трефлану, i на 6,3-8,8% у порiвняннi з роздiльним їх використанням, а врожайнiсть насiння в середньому за роки дослiджень була

також бiльшою, нiж при роздiльному використаннi. В перший рiк життя на 14,9%, другий – 19,4 i третiй – на 17,9%. Порiвняно з роздiльним використанням добрив i трефлану ця рiзниця дорiвнювала вiдповiдно 7,3-8,0; 11,4-16,2 i 7,0-9,5%.
Використання мiкроелементiв разом з гербiцидом i добривами суттєво впливало на рiст i розвиток рослин люцерни, а їх ефективнiсть в значнiй мiрi залежала вiд способу використання (табл. 12).
Таблиця 12
Вплив мiкроелементiв, рiдких добрив i гербiцидiв на рiст i розвиток
рослин люцерни на першому роцi життя в перiод їх збирання
(1993-1995 рр.)

Варiанти
Висота,
см
Кiль-кiсть стебел,
шт/м2 Листки,
% до
загаль-ної
маси Площа листкiв,
тис.м2/га Врожай-нiсть насiння,
ц/га

Трефлан

58,4
328
48,2
19,0
1,68
Трефлан+Zn-B-Mo
(окремо)
63,4
338
48,9
20,2
1,74
Трефлан+Zn-B-Mo
(окремо)
63,4
343
49,8
20,8
1,78
Трефлан+РКД+КАС
(сумiсно)
67,6
352
51,6
21,2
1,89
Трефлан+РКД+КАС+Zn-B-Mo (сумiсно)
69,7
374
54,9
23,5
1,96
Трефлан+РКД+КАС+Zn-B-Mo(окремо)
67,7
358
52,2
22,7
1,84

Внесення в грунт мiкроелементiв Zn-B-Mo разом з грунтовим гербiцидом трефланом i мiнеральними добривами давало збiльшення висоти рослин на 19,3% у перiод збирання їх на корм.
Використання мiкроелементiв разом з гербiцидом, РКД i КАС ефективно впливало на iндивiдуальне формування рослин i в цiлому посiву люцерни, що в свою чергу сприяло збiльшенню питомої ваги листкiв у зеленiй масi. При внесеннi Zn-B-Mo з трефланом (в сумiшах або окремими компонентами), як при використаннi одного гербiциду, площа листової поверхнi була практично однаковою i становила 48,2-49,8%. Сумiсне використання мiкроелементiв, трефлану, РКД i КАС збiльшувало кiлькiсть листкiв у зеленiй масi на 13,9%, а площi листової поверхнi – на 10,8%.
Сумiсне внесення мiкроелементiв з трефланом, РКД i КАС сприяло збiльшенню кiлькостi продуктивних стебел порiвняно з контролем на 28,6%, бобiв i насiння – вiдповiдно на 9,4 i 17,2%. Змiна структури насiннєвого куща сприяла збiльшенню врожаю насiння люцерни на першому роцi життя на 16,7%, на другому – 22,5, третьому – 20,4%, а у сумi за три роки життя – на 20,6%.
Використання гербiцидiв i ефективне знищення бур’янiв позитивно впливає не тiльки на врожайнiсть люцерни, але i на посiвнi якостi одержаного насiння. За всi роки дослiджень маса 1000 насiнин на дiлянках з допосiвним внесенням гербiцидiв була дещо бiльшою, нiж без них. В середньому за 1993-1995 роки маса насiння, одержаного на дiлянках з внесенням гербiцидiв, була на 0,24-0,30 г (12,5-17,7%) бiльшою, нiж на контролi. Енергiя проростання i лабораторна схожiсть насiння також були вищими на дiлянках, де використовували трефлан i ерадикан.
Пiсля широкої виробничої перевiрки розробленого прийому внесення пiд передпосiвну культивацiю трефлану (6,0 л/га) i ерадикану (7,0 л/га) пiд ранньовеснянi безпокривнi посiви люцерни i одержання позитивних результатiв вченою радою колишнього ВНДI кукурудзи була подана пропозицiя до Державної комісії з хiмiчних засобiв боротьби з шкiдниками, хворобами рослин i бур’янами про включення до “Списку…” дозволених препаратiв для використання пiд передпосiвну культивацiю трефлану (25%-ний к.е.) – 6 л/га i ерадикану (80%-ний к.е.) – 7 л/га залежно вiд типу забур’янностi на безпокривних ранньовесняних посiвах люцерни (при вирощуваннi на насiння) проти однорiчних тонконогових i двосiм’ядольних бур’янiв.
Рiшенням Держкомiсiї трефлан i ерадикан запропонованi i включенi у Додаток “Списку пестицидiв…”, дозволенi для використання пiд люцерну.
Таким чином, допосiвне внесення нових для люцерни гербiцидiв (трефлану i ерадикану) сприяє ефективнiшому знищенню бур’янiв у її посiвах i тим самим позитивно впливає на рiст i розвиток бобової культури та пiдвищенню її продуктивностi.

ОСНОВНI ШЛЯХИ ПIДВИЩЕННЯ ЕКОНОМIЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТI ВИРОЩУВАННЯ ЛЮЦЕРНИ НА КОРМ ТА НАСIННЯ

Виробничi витрати, вартiсть основних i оборотних засобiв розрахованi за цiнами i розцiнками, що дiяли в умовах виробництва степової зони України за станом на 1 листопада 1998 року.
Для виявлення резервiв економного використання енергетичних i матерiальних ресурсiв проведена порiвняльна економiчна оцiнка ефективностi традицiйних i рекомендованої виробництву технологiї вирощування люцерни на корм та насiння.
Аналiз структури розподiлу затрат при вирощуваннi люцерни за традицiйними технологiями показав, що основна питома маса їх припадає на обробiток грунту, внесення добрив i пестицидiв (15,3% працi, 35,4% експлуатацiйних витрат i 38,7% нафтопродуктiв), збирання i доробку врожаю (вiдповiдно 70,5; 61,3 i 42,7%). З усiх виробничих затрат на технологiчнi припадає 78,3% в т.ч. на пальне 34,2%, мiнеральнi добрива i пестициди – 21,3%, насiння – 9,3% i т.п.
Як свiдчать розрахунки, найбiльший ефект забезпечується при рекомендованiй технологiї вирощування люцерни. Тут, порiвняно з загальноприйнятими технологiями вирощування при ранньовесняних покривних i лiтнiх безпокривних посiвах, незважаючи на бiльш високi виробничi витрати i затрати сукупної енергії в розрахунку на 1 га, одержана найдешевша продукцiя у перерахунку на зерновi одиницi i найнижча її енергоємнiсть. Пояснюється це бiльш випереджаючим ростом врожайностi порiвняно iз збiльшенням виробничих витрат в розрахунку на 1 га посiву. I як загальний результат – при визнанiй технологiї одержано найбiльший прирiст чистого прибутку (вiдповiдно на 140 i 759 грн/га) та найвищий коефiцiєнт окупностi грошово-матерiальних (2,05 грн.) i енергетичних витрат (6,20) проти 5,64 в технологiї при веснянiй покривнiй сiвбi та 5,07 – в технологiї при лiтньому безпокривному способi. Собiвартiсть 1 ц продукцiї в перерахунку на зерновi одиницi при рекомендованiй технологiї порiвняно з базовими знижувалась вiдповiдно на 7,0 i 23,3%, а виробництво продукцiї в розрахунку на 100 кг палива в першому випадку на 4,6%, в другому – на 26,5%.
Таким чином, у рекомендованiй технологiї вирощування люцерни резерви скорочення експлуатацiйних i виробничих витрат мiстяться в роботах, пов’язаних з основним обробiтком грунту, внесенням добрив, пестицидiв i збиранням врожаю.

ВИСНОВКИ

1. Проведенi в 1980-1997 рр. дослiдження показали: бiльш сприятливi умови для росту i розвитку рослин люцерни складалися при основному безполицевому обробiтку грунту i використаннi знаряддя ПРПВ-5-50 i ПЧ-4,5. При цьому утворюються мульчуючий шар i краща оструктуренiсть грунту, що, в свою чергу, сприяє нагромадженню значно бiльших запасiв продуктивної вологи, iнтенсифiкацiї мiкробiологiчних процесiв, мобiлiзацiї легкодоступних рослинам поживних речовин, формуванню бiльшої маси кореневої системи, бiльш ефективно проявляється токсична дiя гербiцидiв на проростки бур’янiв, якi переважно знаходяться в посiвному шарi грунту. Кiлькiсть бур’янiв при полицевiй оранцi перед збиранням люцерни на корм була в 1,8-2,5 раза меншою, нiж при безполицевому способi обробiтку грунту.
2. При безполицевому обробiтку грунту порiвняно з оранкою у сумi за три роки життя одержано врожай зеленої маси на 13,7% бiльший, а збiр абсолютної сухої речовини, кормових одиниць i перетравного протеїну був вищим вiдповiдно на 13,6; 11,4 i 1,52 ц/га. Враховуючи значно меншi енергетичнi витрати на обробiток грунту безполицевим знаряддям, останнiй доцiльно використовувати в сiвозмiнi поряд з оранкою.
3. Для проростання максимальної кiлькостi насiння люцерни найбiльш сприятливi умови в посiвному шарi грунту (0-5 см) складалися при температурi грунту на рiвнi 8-10°С, вмiсту продуктивної вологи 10-12 мм i щiльностi 0,98-1,06 г/см3. Вiдхилення вiд вказаних параметрiв значно зменшувало польову схожiсть насiння.
Встановлено, що оптимум тривалостi перiоду “сiвба-сходи” вiдносно утворення елементiв продуктивностi рослин i формування величини врожаю зеленої маси i насiння люцерни варiює в межах 10-12 днiв, оптимум середньої температури повiтря i грунту на глибинi загортання насiння знаходиться у межах вiдповiдно 8-10°С; 6-8°С, а оптимум суми ефективних температур для люцерни в цей перiод становить 90-95°С.
4. Найбiльш висока кормова i насiннєва продуктивнiсть безпокривної люцерни забезпечується при ранньому строку сiвби (у першу половину квiтня), при запiзненнi зi строками сiвби вiдбувається закономiрне зниження врожайностi зеленої маси i насiння, зумовлене погiршенням зволоження грунту i пiдвищенням термiчного режиму повiтря.
Рослини люцерни, вирощенi з насiння, одержаного в перший рiк життя, не знижують врожай у потомствi i мають рiвноцiннi посiвнi властивостi та якостi, що i насiння iз травостоїв другого i подальших рокiв життя.
5. Норму висiву i спосiб сiвби при безпокривному вирощуваннi люцерни на корм i насiння доцiльно встановлювати за кiлькостю схожого насiння. Оптимальними i економiчно виправданими нормами i способами сiвби є: на корм – суцiльний (з мiжряддями 15 см) при висiвi 8 кг/га; на насiння – широкорядний ( з мiжряддями 60 см) при нормi висiву 2 кг/га. Залежно вiд маси насiня це дорiвнює: 3,6-4,0 i 1,0-1,1 млн.штук схожого насiння на гектар.
6. Широкоряднi (60 см) безпокривнi посiви люцерни в усi роки життя виявилися ефективнiшими, нiж суцiльнi. В сумi за три роки життя вони забезпечили врожай якiсного насiння в 1,5 раза вищий, формували бiльше продуктивних стебел, суцвiть i бобiв у порiвняннi з суцiльними (15 см) i широкорядними (45 см) посiвами.
7. Уперше теоретично доведено i експериментально обгрунтовано для впровадження у виробництво доцiльнiсть комбiнованого способу використання безпокривних посiвiв люцерни (у перший рiк життя на насiння, у другий – перший укiс на корм, другий на насiння). Послiдовнiсть технологiчних операцiй така: пiсля одержання насiння в перший рiк життя восени в травостiй люцерни доцiльно пiдсiяти озимi злаки – пшеницю (4,25 млн./га) або тритiкале (3,8 млн./га). При вiдсутностi вологи в посiвному шарi восени навеснi пiдсiяти багатокомпонентну сумiшку, яка складається з ячменю (1,0 млн./га), гороху зернового (0,7 млн./га) i редьки олiйної (1,0 млн./га). Це дозволить запобiгти переростанню i виляганню широкорядних посiвiв, пiдвищити поживнiсть раннього зеленого корму i знизити пестицидне навантаження при одержаннi насiння люцерни з другого укосу.
8. Вперше для степового регiону в технологiї вирощування люцерни на корм i насiння вивчена i рекомендована виробництву нова покривна культура – редька олiйна при сiвбi її з мiжряддями 70 см i нормi висiву 0,7 млн./га схожого насiння.
Головною перевагою цiєї культури є короткий вегетацiйний перiод, який дозволяє звiльняти люцерну вiд покриву вже через 42-45 днiв пiсля їх сумiсного зростання, тобто значно ранiше, нiж iншi покривнi культури – кукурудза на зелений корм, ячмiнь на зерно i вiвсяно-горохова сумiшка на зелений корм, якi звiльняють поле вiдповiдно на 50, 57 та 23 днi пiзнiше.
9. Встановлено, що при використаннi редьки олiйної як покривної культури забезпечуються помiтно кращi темпи росту i розвитку рослин люцерни i вiдбувається формування бiльш розвинутої вегетативної маси (бiомаси); рацiональнiше використовуються запаси грунтової вологи та поживних речовин; у перiод сумiсного зростання спостерiгається бiологiчна сумiснiсть (сiмбiотичний ефект) мiж покривною та основною культурою, пiд покривом редьки олiйної створюється досить сприятливий режим освiтлення, який допомогав кращому виживанню рослин люцерни в перший i наступнi роки життя, а також помiтному зменшенню ступеня забур’яненостi посiвiв люцерни. Вказанi явища вiдмiчаються протягом всього життєвого циклу рослин люцерни.
10. В сумi за три роки життя урожайнiсть насiння люцерни, де покривною культурою в рiк сiвби взята редька олiйна, була вищою на 1,88 ц/га (32%) у порiвняннi з кукурудзою на зелений корм, на 2,56 ц/га (43,8%) та 2,63 ц/га (45%) бiльшою у порiвняннi з ячменем на зерно i вiвсяно-гороховою сумiшкою на зелений корм.
11. Застосування стимулятора росту ОЛАК (сiль -N-оксi-2,6 лутидину та адипiнової кислоти) для передпосiвної обробки насiння люцерни сприяє пiдвищенню його схожостi, скороченню тривалостi перiоду “сiвба-сходи” та наступних мiжфазних перiодiв, iнтенсифiкацiї процесiв росту i розвитку рослин, що в цiлому сприяє пiдвищенню врожаю зеленої маси люцерни на 10-15%, а насiння на 13-17%.
12. Обприскування рослин люцерни через 45 днiв пiсля повних сходiв регулятором росту МАСФЯТ (сiллю 3-метiламiносульфолану та янтарної кислоти) пiдсилювало рiст i розвиток рослин люцерни, приводило до появи додаткових бiчних пагонiв, бiльш iнтенсивного цвiтiння, пiдвищувало процент утворення бобiв i скорочувало перiод дозрiвання насiння.
13. Використання пiд передпосiвну культивацiю трефлану (6 л/га) та ерадикану (7,0 л/га) знижувало кiлькiсть бур’янiв у перiод “сходи-цвiтiння” вiд 90,0 до 93,3%. В результатi полiпшувався рiст i розвиток рослин люцерни, їх забезпеченнiсть вологою, елементами живлення, пiдвищувався процент виживаностi їх в травостої та спостерiгалася бiльш висока кормова i насiннєва продуктивнiсть протягом усього перiоду використання травостою.
За даними наших дослiджень, Держкомiсiя включила в “Список…” дозволених препаратiв для використання пiд передпосiвну культивацiю трефлану (25%-ний к.е.) – 6 л/га та ерадикану (80%-ний к.е.) – 7 л/га проти однорiчних злакових та дводольних бур’янiв при безпокривному вирощуваннi люцерни на насiння. Гербiциди трефлан i ерадикан дозволенi для використання пiд люцерну з 1988 року.
14. Виявлена висока ефективнiсть сумiсного використання гербiциду трефлану з рiдкими комплексними добривами (РКД – N18P60 та КАС – N42) при безпокривному вирощуваннi люцерни в першому роцi життя. При цьому фiтотоксична дiя гербiциду пiдвищувалась на 5,7-8,2% i зберiгалася тривалий час – до збирання люцерни на зелений корм. Збiр зеленої маси i насiння люцерни в сумi за три роки життя збiльшувався вiдповiдно на 9,6 та 13,5% при суттєвому зниженнi трудових затрат i матерiальних ресурсiв.
15. Визначено, що адаптивна технологія вирощування люцерни на корм i насiння є агрономiчно доцiльною i економiчно ефективною у порiвняннi iз ранiше розробленими загальноприйнятими технологiями. На 1 га ранньовесняного безпокривного посiву люцерни отримана вiдносно дешева продукцiя з найменшою енергомiсткiстю, бiльш високим чистим прибутком, коефiцiєнтом окупностi грошово-матерiальних (2,05 грн.) i енергетичних витрат (6,20 Мдж) проти 5,64 Мдж в технологiї весняного пiдпокривного та 5,07 Мдж при лiтньому безпокривному вирощуваннi. Собiвартiсть 1 ц продукцiї при цьому знижувалась вiдповiдно на 7,0 та 23,3%, а виробництво продуктiв у перерахунку на 100 кг палива у першому випадку було нижчим на 4,6%, у другому – на 26,5%.

РЕКОМЕНДАЦIЇ ВИРОБНИЦТВУ

Вирощувати люцерну на насiння та корм у пiвнiчному Степу України найдоцiльнiше проводити при ранньовесняних безпокривних посiвах.
Для формування високого рiвня продуктивностi люцерни та враховуючи меншi енергетичнi витрати в польових сiвозмiнах, рекомендується поряд з традицiйною оранкою пiд люцерну проводити i обробiток грунту безполицевим знаряддям ПРПВ-5-50 або ПЧ-4,5.
Сiвбу люцерни виконувати в першi днi початку польових робiт, коли настає стиглiсть грунту i досягається його якiсне кришення. Редька олiйна, як покривна культура, висiвається з мiжряддями 70 см i нормою висiву 0,7 млн./га схожого насiння.
Для економiї матерiальних та трудових втрат, та боротьби з бур’янами пiд допосiвну культивацiю застосовувати гербiциди трефлан або ерадикан, рiдкi комплекснi добрива (РКД i КАС), мiкроелементи (Zn-B-Mo) за один агротехнiчий прийом.
При вирощуваннi люцерни на корм норма висiву становить 8 кг/га, спосiб сiвби – суцiльний з мiжряддями 15 см; при використаннi посiву на насiння – норма висiву 2 кг/га i широкорядний спосiб з мiжряддями 60-70 см. Обов’язковим заходом при цьому є обробка насiння i рослин регуляторами росту.
У вологi роки на другому роцi життя, щоб запобiгти переростанню та виляганню рослин в широкорядних посiвах у травостiй люцерни першого року життя восени пiдсiвати озиму пшеницю (4,25 млн./га) або озиме тритiкале (3,8 млн./га). Якщо не було змоги це зробити, на другому роцi життя, навеснi пiдсiвати багатокомпонентну сумiшку, яка складається з ячменю (1,0 млн./га), гороху зернового (0,7 млн/га) та редьки олiйної (1,0 млн./га). При цьому перший укiс зiбрати на корм, а другий на насiння.

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБIТ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦIЇ

1.Ливенский А.И., Кулик И.И., Черенков А.В. Химические приемы борьбы с сорняками при беспокровных посевах люцерны//Бюллетень ВНИИ кукурузы.-1984.-№63.-C.68-73.
2.Бабич А.А., Ливенский А.И., Черенков А.В. , Кулик И.И. Основные приемы повышения семенной продуктивности люцерны в условиях центральной Степи УССР//Корма и кормопроизводство.-1984.-№18.-C.3-7.
3. Ливенский А.И., Черенков А.В., Кулик И.И., Чумаков В.П. Методические рекомендации по индустриальной технологии прооизводства семян люцерны в первом году жизни.-Днепропетровск.-1985.-19 C.
4. Ливенский А.И., Черенков А.В., Кулик И.И. Ранневесенние беспокровные посевы люцерны на семена//Степное земледелие.-1986.-Вып. 20.-C.62-65.
5. Ливенский А.И., Калашник Н.С., Черенков А.В. Особенности выращивания кормовых культур на семена//Научно обоснованная система кормопроизводства Днепропетровской области.-Днепропетровск, 1987.-C.135-144.
6. Черенков А.В., Кулик И.И., Акименко В.С. Интенсивная технология производства семян люцерны//Запорожский ЦНТИ.-1987.-4С.
7. Ливенский А.И., Калашник Н.С., Черенков А.В. Организация семеноводства кормовых культур//Научно обоснованная система кормопроизводства Днепропетровской области.-Днепропетровск.-1987.-С.229-233.
8. Ливенский А.И., Черенков А.В., Кулик И.И. Мероприятия по увеличению производства и повышению качества кормов//Научно обоснованная система земледелия Днепропетровской области.-Днепропет-ровск.-1988.-C.233-237.
9. Ливенский А.И., Черенков А.В., Кулик И.И. Особенности формирования корневой системы люцерны при разных сроках сева//Степное земледелие.-1988.-Вып.23.-C.65-67.
10. Ливенский А.И., Черенков А.В., Кулик И.И., Чумаков В.П. Урожайные свойства и посевные качества семян, полученных в первый год жизни растений//Селекция и семеноводство.-1988.-№3.-C.47-49.
11. Бабич А.А., Ливенский А.И., Черенков А.В., Кулик И.И. Эффективность разных технологий производства семян люцерны в условиях северной Степи Украины//Корма и кормопроизводство.-1988.-Вып.26.-C.21-25.
12. Ливенский А.И., Черенков А.В. Многолетние травы//Научно обоснованная система земледелия Днепропетровской области.-Днепропет-ровск.-1988.-C.255-257.
13. Ливенский А.И., Черенков А.В., Кулик И.И. Беспокровная люцерна//Агропром Украины.-1989.-№5.-C.72-74.
14. Ливенский А.И., Черенков А.В., Чумаков В.П., Кулик И.И. Основные направления и итоги исследований по кормовым культурам//Бюллетень ВНИИ кукурузы.-1990.-№72.-С.66-70.
15. А.с. 1690355 СССР. Средство для обработки растений люцерны. А.В.Черенков, А.И.Ливенский, В.П.Чумаков, И.И.Кулик. №4819634; заявлено 19.03.90; зарегистрировано 08.07.91.
16. А.с. 1732648 СССР. Средство для предпосевной обработки семян кормовых культур (люцерна, эспарцет). А.В.Черенков, А.И.Ливенский, В.П.Чумаков, И.И.Кулик. №4819620; заявлено 19.09.92; зарегистрировано 08.01.92.
17. Черенков А.В. Эффективные приемы борьбы с сорняками в посевах люцерны//Бюллетень Института кукурузы.-1992.-№75.-С.93-97.
18. Черенков А.В. Редька масличная – покровная культура для люцерны//Бюллетень Института кукурузы.-1993.-№76.-С.93-97.
19. Ливенский А.И., Черенков А.В. Резервы увеличения производства кормов в Днепропетровской области// Методические рекомендации.-Днепропетровск.-1993.-20 С.
20. Лiвенський А.I., Черенков А.В. Вплив рiдких мiнеральних добрив та їх сумiшей з гербiцидами на продуктивнiсть люцерни//Перша всеукраїнська (Мiжнародна) конференцiя по проблемi “Корми i кормовий бiлок”.-Вiнниця.-1994.-С.70-74.
21. Черенков А.В., Кулик I.I. Вплив способiв основного обробiтку грунту на продуктивнiсть люцерни//Перша всеукраїнська (Мiжнародна) конференцiя з проблеми “Корми i кормовий бiлок”.-Вiнниця.-1994.-С.70-72.
22. Черенков А.В., Крамарев С.М., Балахтар М.Я. Комплексное применение средств химизации и продуктивность люцерны//Кормопроиз-водство.-1995.-№2.-С.28-32.
23. Черенков А.В., Кулик I.I. Вологозабезпеченiсть люцерни в залежностi вiд способiв основного обробiтку грунту//Матерiали Республiканської координацiйної методичної Ради з проблем ефективного використання зрошуванних земель для нарощування i стабiлiзацiї виробництва кормiв i кормового бiлка (пiд ред. А.О.Бабича).-Вiнниця.-1995.-С.20-23.
24. Ливенский А.И., Черенков А.В. Научно обоснованные приемы увеличения производства кормов//Методические рекомендации.-Днепро-петровск.-1996.-14 С.
25. Черенков А.В., Крамарев С.М., Красненков С.В. Экологические аспекты применения минеральных удобрений в агроценозах кукурузы, сорго и люцерны//Экологические аспекты загрязнения окружающей среды.Международная практическая конференция.-К.,-1996.-С.46-43.
26. Cherenkov A.V., Kramarev S.M. et al. Ecological monitoring of complex usage of Mineral fertilizers, herbicides and combination of Zn with N-, O-, and S- derivatives of propione acid in agrocenoses of maize, sorgo and lucerne//International ecological congress.-Voronezh.-Russia.-1966.-P.13-16.
27.Cherenkov A.V., Kramarev S.M., Krasnenkov S.V. Agroecological value of using new Forms of mineral Fertilizers combined and on the base of herbicides during of Maize, sorgo and lucerne//International ecological congress.-Voronezh.-Russia.-1996.-P.2-3.
28. Черенков А.В. Эффективность использования твердых и жидких форм минеральных удобрений на посевах люцерны//Бюллетень института зернового хозяйства.-1997.-№5.-C. 62-66.
29. Черенков А.В. Влияние способов основной обработки почвы новыми почвообрабатывающими орудиями на продуктивность люцерны//Бюллетень института зернового хозяйства.-1997.-№5.,- C. 66-68.
30. Черенков А.В. Ефективнiсть сумiсного внесення гербiцидiв, рiдких комплексних добрив i мiкроелементiв в посiвах люцерни першого року життя//Матерiали республiканської координацiйно-методичної Ради з проблем кормових ресурсiв i кормовиробництва по темi “Зернофуражнi зернобобовi i кормовi культури”.-Вiнниця.-1997.-С.106-108.
31. Cherenkov A.V., Kramarev S.M. Water Consumption peculiarities of Sorghum, maize and alfalfa agrocenoses in the drought conditions of Northern Ukrainian Steppes//International ecological congress.-Voronezh.-Russia.-1997.-P.5-7.
32. Черенков А.В., Артеменко С.Ф. Застосування вуглеамонiйних солей та мiкродобрив при вирощуваннi люцерни//Матерiали республiканської координацiйно-методичної Ради з проблем кормових ресурсiв i кормовиробництва по темi “Зернофуражнi, зернобобовi i кормовi культури”(пiд ред. А.О.Бабича).-Вiнниця.-1997.-С.56-58.
33. Черенков А.В., Кулик И.И. Эффективность чизельной обработки почвы при возделывании люцерны на зеленый корм//Бюллетень Института зернового хозяйства.-1997.-№6-7.-С.127-132.
34. Черенков А.В. Наукове обгрунтування пiдпокривних та безпокривних посiвiв люцерни при вирощуваннi на корм та насiння в пiвнiчному Степу України//Зб. наук. пр. Уманської сiльськогосподарської академії.”Аграрнi проблеми рослинництва i кормовиробництва”Ч.I.-Умань.-1998.-С.131-135.
35. Черенков А.В. Ранний беспокровный посев люцерны//Земледелие.-1998.-№5.-С.38-40.
36. Черенков А.В. Строки сiвби i насiннєва продуктивнiсть безпокривних посiвiв люцерни//Зб. наук. пр. Уманської сiльськогосподарської академії.”Аграрнi проблеми рослинництва i кормовиробництва”Ч.I.-Умань.-1998.-С.126-130.
37. Черенков А.В., Артеменко С.Ф. Боротьба з бур’янами в посiвах люцерни третього року життя//Степове землеробство.-Вип.31.-1998.-С.29-33.
38. Черенков А.В., Рибка В.С. Економiчна та енергетична ефективнiсть рiзних технологiй вирощування люцерни в пiвнiчному Степу України// Бюлетень Iнституту зернового господарства.-1999.-№6.-С.45-48.

АННОТАЦИЯ

ЧЕРЕНКОВ А.В. Научное обоснование адаптивной технологии выращивания люцерны на корм и семена в северной Степи Украины.
Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 – растениеводство. Институт зернового хозяйства УААН, Днепропетровск, 1999 г.

Защищается научная работа, содержащая результаты многолетних исследований; на основе которых разработана адаптивная технология выращивания люцерны на корм и семена в северной Степи Украины. На основе использования системного подхода к анализу полученного экспериментального материала предложены новые способы основной обработки почвы под люцерну с использованием современных ресурсо- и энергосберегающих орудий, исследованы при этом особенности формирования запасов почвенной влаги. Впервые определено действие адаптационных и компенсаторных механизмов растений люцерны при различных условиях их произрастания.
Выявлены отличительные биологические особенности растений, которые характеризуют лучший их рост и развитие при использовании рострегулирующих веществ нового поколения, имеющих фитогормональную направленность. Обоснованы принципы подбора, совмещения смесей биорегуляторов роста с удобрениями, гербицидами для предотвращения полегания растений с уничтожением (подавлением) сорной растительности, что позволяет снизить дозы применяемых средств защиты.
С помощью коррелятивно-регрессионного анализа раскрыт ряд закономерностей в реакции растений люцерны на продолжительность межфазных периодов под влиянием разных метеорологических показателей в зависимости от сроков сева, густоты растений и других агротехнических приемов.
Впервые установлены роль, значение и степень влияния факторов внешней среды на формирование адаптационной функции корневой системы люцерны при разных условиях ее выращивания. При этом выявлена закономерность побегообразования, что способствует не только ускоренному созданию ассимиляционного аппарата и накоплению запасных питательных веществ, а и перераспределению их растениями при возникновении стрессовых погодных ситуаций.
Изучена и предложена производству новая покровная культура для люцерны, которая наряду с общеизвестными культурами зоны в зависимости от погодных условий способствует в разные периоды органогенеза лучшему росту и развитию люцерны, рано освобождает ее из под покрова, что гарантирует своевременное проведение соответствующих агротехнических мероприятий по уходу за посевами, планирование сроков и способов уборки урожая, обеспечивает возможность формировать задания по разработке в перспективе эффективных мер по оптимизации условий выращивания этой культуры.
На основе использования указанного подхода к анализу экспериментального материала установлены особенности влияния осадков, среднесуточной температуры воздуха и суммы эффективных температур на протяжении всего периода вегетации, на формирование уровня продуктивности люцерны. выведены коэффициенты корреляционной зависимости между этими показателями, при которых наиболее полно реализуется биологический потенциал одной из основных бобовых культур в зоне – люцерны.

Ключевые слова: люцерна, элементы технологии, метеорологические факторы, продуктивность растений (корм и семена).

АНОТАЦIЯ

ЧЕРЕНКОВ А.В. Наукове обгрунтування адаптивної технології вирощування люцерни на корм та насіння в північному Степу України.
Дисертацiя на здобуття наукового ступеня доктора сiльськогосподарських наук по спецiальностi 06.01.09 – рослинництво. Iнститут зернового господарства УААН, Днiпропетровськ, 1999 р.

Захищається наукова робота, яка мiстить результати багаторiчних дослiджень; на їх базi розроблена адаптивна технологiя вирощування люцерни на корм i насiння в пiвнiчному Степу України. Встановленi диференцiйованi способи основного обробiтку грунту, оптимальний строк сiвби i норми висiву люцерни при безпокривному її вирощуваннi. Вивченi i рекомендованi виробництву строки, способи та дози застосування добрив, мiкроелементiв, регуляторiв росту, а також хiмiчнi засоби захисту посiвiв. Визначено дiю адаптацiйних i компенсаторних механiзмiв рослин люцерни при рiзних умовах їх використання. Виявленi оптимальнi параметри показникiв погодних факторiв протягом вегетацiї при яких найбiльш повно реалiзується бiологiчний потенцiал рослин люцерни.
Уперше дослiдженi i визначенi роль, значення i ступень впливу кожного iз факторiв зовнiшнього середовища на формування адаптивної функції кореневої системи люцерни при неоднакових умовах вирощування. При цьому виявлена закономiрнiсть темпiв стеблеутворення у рослин, що полягає не тiльки у прискореному створеннi асимiляцiйного апарату та нагромадженнi запасних пластичних речовин, а i перерозподiлi їх мiж органами рослин при виникненнi стресових погодних ситуацiй.

Ключовi слова: люцерна, елементи технологiї, метеорологiчнi фактори, продуктивнiсть рослин (корм та насiння).

SUMMARY

CHERENKOV A.V. The scientific substantation for adaptable growing technology of alfalfa for feed and seed in the North Steppe of Ukraine.
Thesis for a Doctor’s degree on Agriculture in speciality 06.01.09 – Plant Industry. Institute of Grain Farming, UAAS, Dniepropetrovsk, 1999

The scientific work is to be maintained which deals with the results of the long-term investigations concerning the adaptable growing technology of alfalfa for feed, and seed in the North Steppe of Ukraine. The initial and secondary soil tillage are differentiated and optimum seeding dates, depths, and rates of alfalfa with its blanket, and non-blanket growing have been established. The terms, rates, and way to use of fertilizers, microelements, growth regulators and plant protection chemicals have been studied and recommended for Agriculture. The adaptable and compensatory mechanisms actions of alfalfa plants in different growth conditions are determined. The ascertained optimum weather indices during growth cycle may be helpful in achieving full incarnation of alfalfa biological yield potential.
For the first time the role, mean, and influence degree of each environmental factor for alfalfa root system adaptable function formation have been investigated and determined. By the same time natural stalk formation of lodged plants was established not only in intensive assimilative system formation, and accumulation of plastides, but its redistribution between plants organs by stress weather situations.

Key words: alfalfa, technology elements, agrometeorological factors, plant productivity (feed and seed)

Пiдписано до друку: 9.03.1999 р.
Формат 60 х 84 / 16
Умов. др. ар. 2,0. Тираж 100 прим.
Заказ № 25
Iнститут зернового господарства УААН

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020