.

М’ясна продуктивність та адаптаційні особливості бичків різних порід в східному регіоні України за умов енергоресурсозаощадження: Автореф. дис… канд

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2636
Скачать документ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

МЕДВЕДЄВ АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ

УДК 636.22/.28.082.033.083

М’ЯСНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА АДАПТАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ БИЧКІВ РІЗНИХ ПОРІД В СХІДНОМУ РЕГІОНІ УКРА¬Ї¬НИ ЗА УМОВ ЕНЕРГОРЕСУРСОЗАОЩАДЖЕННЯ

06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Харків – 1999

Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі біології тварин Луганського дер-
жавного аграрного університету Міністерства АПК України

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор
Каци Георгій Дмитрович,
Луганський державний аграрний університет, завідуючий кафед-
рою біології тварин

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник
Чигринов Євгеній Іванович,
Інститут тваринництва УААН, відділ
технології виробництва яловичини,
завідуючий лабораторією технології
утримання м’ясної худоби,

кандидат сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник
Нацюк Михайло Никонович,
Запорізька державна сільськогоспода-
рська дослідна станція, завідуючий
лабораторією тваринництва.

Провідна установа: Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” УААН, відділ м’ясного скота¬рства, смт Асканія-Нова, Херсонська область

Захист відбудеться “13”липня 1999 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.01 Інституту тваринництва Української академії аграрних наук (312120, м. Харків, п/в Кулиничі)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту тварин¬ництва УААН (312120, м. Харків, п/в Кулиничі)

Автореферат розісланий “10 ” червня 1999 року

Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради …………………………….. Хватов А.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Незадовільний стан виробництва яловичини в східному регіоні України обумовлений низькою живою масою тварин при реалізації на м’ясо (300-340 кг в 2,5-3-річному віці) найбільш розповсюджених тут порід молочного та молочно-м’ясного напрямку продуктивності. Недостатні обсяги виробництва яловичини та низькі її якісні показники зумовлені також недостатньою чисельністю поголів’я м’ясної. худоби, тому головним шляхом виходу із кризової ситуації є прискорений розвиток галузі спеціалізованого м’ясного скотарства (М.В.Зубець,1994; Е.М.Доротюк, 1994; 0.Г.Тимченко, 1993; Д.Т.Вінничук, 1998; В.С.Козир, 1997; Є.І.Чигринов, 1998; В.Г.Прудніков, 1997).
За чисельністю поголів’я в регіоні найбільш поширені червона степова і комбінована симентальська порода, а в останній час була завезена створювана знам’янська м’ясна. Від їх ефективного використання залежить подальший ріст виробництва яловичини. В той же час практично немає даних про м’ясну продуктивність тварин створюваної знам’янської породи в порівнянні з місцевою худобою в виробничих умовах сходу України.
Також недостатньо вивчено адаптаційні здатності тварин цих порід, особливо знам’янської, до несприятливих факторів різкоконтинентального клімату.
Вибір породи худоби, що найбільш ефективно може використовувати обмінну енергію малоконцентратного раціону (27-28% концентрованих кормів від загальної поживності) при вирощуванні на м`ясо в умовах енергозберігаючої технології, має велике практичне значення в часи гострої енергетичної кризи, що зумовлює актуальність теми.
Зв`я¬зок ро¬бо¬ти з на¬у¬ко¬ви¬ми про¬гра¬ма¬ми, пла¬на¬ми, те¬ма¬ми. До¬слі¬джен¬ня про¬ве¬де¬ні у від¬по¬ві¬д¬но¬с¬ті з дер¬жа¬в¬ною на¬у¬ко¬во-¬те¬х¬ні¬ч¬ною про¬гра¬мою “Продовольство-95” (Про¬ект “Яловичина”) по те¬ма¬ти¬ч¬ним пла¬нам на¬у¬ко¬вих до¬слі¬джень Лу¬ган¬сь¬ко¬го дер¬жа¬в¬но¬го аг¬ра¬р¬но-го уні¬вер¬си¬те¬ту. Ма¬те¬рі¬а¬ли ро¬бо¬ти бу¬ли ви¬ко¬ри¬с¬та¬ні при роз¬ро¬б¬ці “Національної про¬гра¬ми роз¬ви¬т¬ку спе¬ці¬а¬лі¬зо¬ва¬но¬го м`я¬с¬но¬го ско¬тар¬с¬т¬ва Укра¬ї¬ни на 1996-2000 ро¬ки”.
Ме¬та і за¬да¬чі до¬слі¬джень. Ме¬тою досліджень було порівняльне вивчення м`ясної продуктивності і біологічних особливостей бичків червоної степової, комбінованої симентальської і створюваної знам`янської м`ясної порід при вирощуванні на малоконцентратних раціонах з невисоким рівнем концентрації енергії та виявлення резервів збільшення виробництва яловичини.
Відповідно до цього були поставлені завдання вивчити:
– ріст, розвиток і оплату корму приростом живої маси бичків;
– адаптаційні здатності тварин до умов різкоконтинентального клімату сходу України;
– м`ясну продуктивність, якість м`яса і шкіряної сировини бичків;
– ви¬хід харчового білку і коефіцієнт конверсії протеїну корму в білок м`яса;
– витрати сукупної енергії, коефіцієнт енергетичної ефективності і економічну доцільність при вирощуванні бичків червоної степової, симентальської та створюваної знам`янської порід.
На¬у¬ко¬ва но¬ви¬з¬на одер¬жа¬них ре¬зуль¬та¬тів. Впер¬ше про¬ве¬де¬но по¬рі¬в¬ня¬ль¬не вивчен¬ня м`ясної продуктивності бичків широкорозповсюджених на сході України червоної степової, симентальської та створюваної знам`янської м`ясної порїд при енергозберігаючій технології виробництва яловичини (вирощування на малоконцентратних раціонах, де концентровані корми складають 27-28 % від загальної поживності використаних кормів, а концентрація обмінної енергії – 9,0-9,1 МДж на 1 кг сухої речовини кормів).
Вивчено адаптаційну здатність, рівень теплостійкості і морфометричні показники шкіри бичків різних порід в умовах різкоконтинентального клімату.
Пра¬к¬ти¬ч¬не зна¬чен¬ня одер¬жа¬них ре¬зуль¬та¬тів. Практичне значення полягає в тому, що дослідження дозволили виявити додаткові резерви виробництва яловичини і зменшити її собівартість в умовах східного регіону за рахунок застосування енергозберігаючої технології вирощування. На підставі одержаних даних зроблено висновки про найбільшу ефективність вирощування в умовах гострої енергетичної кризи на сході України тварин створюваної знам`янської та комбінованої симентальської порід, що дозволяє одержати додатково 20-30 кг яловичини.
На під¬ста¬ві вивчення продуктивних і біологічних особливостей би¬ч¬ків створюваної знам`янської м`ясної породи визначено, що її ареал має бути розширено на східні та південно-східні райони України у зв`язку з добрими адаптаційними здатностями і високим коефіцієнтом енергетичної ефективності виробництва яловичини у специфічних місцевих господарських умовах.
Результати досліджень прийнято до широкого практичного застосування в КСП “Заповіти Ілліча” Білокуракинського району Луганської області, ім.Тімірязєва Артемівського району Донецької, ряді господарств Харківської областей.
Матеріали наукових досліджень використовуються в навчальному процесі Луганського державного аграрного університету на факультетах – зооінженерному, ветеринарної медицини та підвищення кваліфікації.
Осо¬би¬с¬тий вне¬сок здо¬бу¬ва¬ча. Схе¬ма та ме¬то¬ди¬ка до¬слі¬джень від¬пра¬цьо¬ва¬ні спі¬ль¬но з на¬у¬ко¬вим ке¬рі¬в¬ни¬ком. Ди¬сер¬тан¬том ор¬га¬ні¬зо¬ва¬но та осо¬би¬с¬то про¬ве¬де¬но на¬у¬ко¬во-¬го¬с¬по¬дар¬сь¬кі до¬сліди. Здобувачем організовані і проведені гематологічні , клінічні, гістологічні дослідження, а також кон¬т¬ро¬ль¬ні за¬бої би¬ч¬ків у 18-міс ві¬ці. Результати об¬ро¬б¬ле¬но ме¬то¬дом ва-рі¬а¬цій¬ної ста¬ти¬с¬ти¬ки, сфор¬му¬льова¬но ви¬снов¬ки ¬та про¬по¬зи¬ції ви¬ро¬б¬ни¬ц¬т¬ву сто¬со¬в¬но ви¬бору порід для вирощування на м`ясо в умовах малозатратної енергозберігаючої технології.
Ап¬ро¬ба¬ція ре¬зуль¬та¬тів ди¬сер¬та¬ції. Ма¬те¬рі¬а¬ли до¬слі¬джень до¬по¬ві¬да¬лись на:
-на¬у¬ко¬вих кон¬фе¬ре¬н¬ці¬ях Лу¬ган¬сь¬ко¬го державного аграрного університету (1996-1998 ро¬ки);
– на на¬ра¬ді у Лу¬ган¬сь¬ко¬му об¬л¬п¬ле¬мо¬б`є¬д¬нан¬ні, при¬свя¬че¬ній ство¬рен¬ню Асо¬ці¬а¬ції пле-мін¬них го¬с¬по¬дарств (1998);
– на на¬ра¬дах у Лу¬ган¬сь¬ко¬му об¬ла¬с¬но¬му упра¬в¬лін¬ні сіль¬сь¬ко¬го го¬с¬по¬дар¬с¬т¬ва (1996-1998);
– на Між¬на¬ро¬д¬ній на¬у¬ко¬во-¬пра¬к¬ти¬ч¬ній кон¬фе¬ре¬н¬ції, при¬свя¬че¬ній роз¬ви¬т¬ку на¬у¬ко¬вої спа¬д¬щи¬ни К.Б.Свєчина (Ки¬їв, 1997);
– на Між¬на¬ро¬д¬ній кон¬фе¬ре¬н¬ції мо¬ло¬дих вче¬них “Твор¬чий роз¬ви¬ток на¬у¬ко¬вої спа¬д¬щи-ни ака¬де¬мі¬ка М.Ф.Іванова” в Ін¬сти¬ту¬ті тва¬рин¬ни¬ц¬т¬ва сте¬по¬вих ра¬йо¬нів ім. М.Ф.Іванова “Ас¬ка-нія-¬Но¬ва” УААН (1998).
Ди¬сер¬та¬цій¬на ро¬бо¬та роз¬г¬ля¬ну¬та на роз¬ши¬ре¬но¬му за¬сі¬дан¬ні ка¬фе¬д¬ри біо¬ло¬гії тва¬рин Лу¬ган¬сь¬ко¬го державно¬го аграрного університету¬ (1998) і ре¬ко¬мен¬до¬ва¬на до за¬хи¬с¬ту.
Пу¬б¬лі¬ка¬ції. За ма¬те¬рі¬а¬ла¬ми ре¬зуль¬та¬тів до¬слі¬джень по те¬мі ди¬сер¬та¬ції опу¬б¬лі¬ко¬ва¬но 7 робіт: 2 статті в жу¬р¬на¬лах, 2 стат¬ті в збі¬р¬ни¬ках на¬у¬ко¬вих праць, 2 ін¬фор¬ма¬цій¬них ли¬с¬т¬ка, 1 – в роз¬ді¬лі “Ви¬ро¬б¬ни¬ц¬т¬во яло¬ви¬чи¬ни” збі¬р¬ни¬ка “Си¬с¬те¬ма ве¬ден¬ня аг¬ро¬про¬ми¬с¬ло¬во¬го ком¬п¬ле¬к¬су Лу¬ган¬сь¬кої об¬ла¬с¬ті на пе¬рі¬од 1997-2005 рр.” (Лу¬ганськ, 1997).
Стру¬к¬ту¬ра і об`єм ро¬бо¬ти. Ди¬сер¬та¬ція скла¬да¬є¬ть¬ся із всту¬пу, трьох роз¬ді¬лів, ви¬снов-ків, про¬по¬зи¬цій ви¬ро¬б¬ни¬ц¬т¬ву, спи¬с¬ку ви¬ко¬ри¬с¬та¬них дже¬рел та до¬да¬т¬ків.
Ро¬бо¬та ви¬кла¬де¬на на 133 сто¬рін¬ках ма¬ши¬но¬пи¬с¬но¬го те¬к¬с¬ту, має 22 таб¬лиці і 12 ри-сун¬ків. Спи¬сок ви¬ко¬ри¬с¬та¬них дже¬рел на¬лі¬чує 239 най¬ме¬ну¬вань, з яких 21 іно¬зе¬м¬ни¬ми мо-ва¬ми.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

На¬у¬ко¬во-¬го¬с¬по¬дар¬сь¬кі до¬сліди були про¬ве¬де¬ні у 1996-1998 ро¬ках у спе¬ці¬а¬лі¬зо¬ва¬но¬му го¬с-по¬дар¬с¬т¬ві по від¬го¬ді¬в¬лі мо¬ло¬д¬ня¬ку ве¬ли¬кої ро¬га¬тої ху¬до¬би КСП “За¬по¬віт Іл¬лі¬ча” Бі¬ло¬ку¬ра¬кин-сь¬ко¬го ра¬йо¬ну Лу¬ган¬сь¬кої об¬ла¬с¬ті за схе¬мою (табл. 1).
До¬слід був про¬ве¬де¬ний ме¬то¬дом груп: у 20-30-денному ві¬ці бу¬ли сформо¬ва¬ні три гру¬пи би¬ч¬ків-¬ро¬ве¬с¬ни¬ків по 12 го¬лів у ко¬ж¬ній згідно методичних рекомендацій. Для виробничої перевірки одержаних результатів був проведений другий дослід. Умови годівлі та утримання в обох дослідах були однакові
Таблиця 1
Схема досліду
Група Порода n Вік постановки, днів Вік забою, міс

Дослід 1.Порівняльна оцінка бичків різних порід
I Червона степова 12 20-30 18
II Симентальська* 12 20-30 18
III Знам`янська** 12 20-30 18
Дослід 2. Виробнича перевірка
I Червона степова 12 20-30 18
II Симентальська* 12 20-30 18
III Знам`янська** 12 20-30 18
* – комбінована, ** – створювана
.
Ви¬ро¬б¬ни¬чий цикл ви¬ро¬щу¬ван¬ня та від¬го¬ді¬в¬лі тва¬рин склав 548 днів і був по¬ді¬ле¬ний на два пе¬рі¬о¬ди . Три¬ва¬лість 1 пе¬рі¬о¬ду (мо¬ло¬ч¬но¬го) скла¬ла 183 дні, в цей час би¬ч¬ки одер¬жу¬ва¬ли мо¬ло¬ч¬ні кор¬ми, сі¬но, зе¬р¬но¬су¬міш і зе¬ле¬ну ма¬су. Дру¬гий пе¬рі¬од вирощування три¬вав 365 днів, тва¬ри¬ни одержу¬ва¬ли ко¬м¬бі¬корм, або зе¬р¬но¬су¬міш, си¬лос, сі¬но, а у лі¬т¬ній пе¬рі¬од – зе¬ле¬ну ма¬су зла¬ко¬вих та бо¬бо¬вих трав.
На¬бір кор¬мів при го¬ді¬в¬лі тва¬рин усіх груп був іден¬ти¬ч¬ним. Ра¬ці¬о¬ни вклю¬ча¬ли кор¬ми, ти¬по¬ві для схо¬ду Укра¬ї¬ни, і бу¬ли зба¬лан¬со¬ва¬ні по деталізованим нор¬ма¬м. Поживність кормів за основними речовинами визначали в лабораторії хімічного аналізу кормів Луганського державного аграрного університету, кількість обмінної енергії в 1 кг сухої речовини корму – за допомогою довідкової літератури.
Від на¬ро¬джен¬ня до 6-місячного ві¬ку би¬ч¬ків ви¬ро¬щу¬ва¬ли за за¬галь¬но¬прий¬ня¬тою в мо-ло¬ч¬но¬му ско¬тар¬с¬т¬ві тех¬но¬ло¬гі¬єю. Для вивчен¬ня по¬ка¬з¬ни¬ків ро¬с¬ту що¬мі¬ся¬ч¬но про¬во¬ди¬ли зва¬жу-ван¬ня би¬ч¬ків, на ос¬но¬ві яко¬го ви¬ра¬хо¬ву¬ва¬ли се¬ре¬д¬ньо¬до¬бо¬ві при¬ро¬с¬ти та від¬но¬с¬ну швид¬кість ро¬с¬ту. Екс¬те¬р`є¬р¬ні осо¬б¬ли¬во¬с¬ті тва¬рин вивча¬ли шля¬хом взят¬тя про¬мі¬рів та роз¬ра¬хун¬ку ін¬де¬к¬сів бу¬до¬ви ті¬ла.
Клінічні до¬слі¬джен¬ня кро¬ві бу¬ли про¬ве¬де¬ні в Лу¬ган¬сь¬кій об¬ла¬с¬ній вет¬ла¬бо¬ра¬то¬рії згі¬д-но з за¬галь¬но¬прий¬ня¬ти¬ми ме¬то¬ди¬ка¬ми. Вивча¬ли її мор¬фо¬ло¬гі¬ч¬ний та біо¬хі¬мі¬ч¬ний склад.
Об¬чи¬с¬лен¬ня ін¬де¬к¬су те¬п¬ло¬стій¬ко¬с¬ті тва¬рин здій¬с¬не¬но за ме¬то¬ди¬кою Ю.О. Ра¬у¬ше¬н¬ба-ха (1967).
Гі¬с¬то¬ло¬гі¬ч¬ні до¬слі¬джен¬ня бу¬ли про¬ве¬де¬ні в ла¬бо¬ра¬то¬рії ка¬фе¬д¬ри біо¬ло¬гії тва¬рин Лу-ган¬сь¬ко¬го державного аграрного університету за ме¬то¬ди¬ка¬ми Н.О.Діомідової (1969) і Г. Д. Ка-ци (1987). Вивча¬ли мор¬фо¬ло¬гі¬ч¬ний склад шкі¬ри та во¬ло¬ся¬но¬го по¬кри¬ву в лі¬т¬ній та зи¬мо¬вий пе-рі¬о¬ди.
М`я¬с¬ну про¬ду¬к¬ти¬в¬ність та якість м`я¬са вивча¬ли по ре¬зуль¬та¬та¬м кон¬т¬ро¬ль¬но¬го за¬бою би¬ч¬ків за ме¬то¬ди¬кою ВНДІМС (1984), при цьо¬му вра¬хо¬ву¬ва¬ли жи¬ву ма¬су при знят¬ті з до¬слі¬ду та пе¬редза¬бій¬ну жи¬ву ма¬су, ма¬су па¬р¬ної та охо¬ло¬дже¬ної ту¬ші, кіль¬кість вну¬т¬рі¬ш¬ньо¬го жи¬ру-¬си-р¬цю, за¬бій¬ний ви¬хід, ма¬су вну¬т¬рі¬ш¬ніх ор¬га¬нів і шку¬ри.
Мор¬фо¬ло¬гі¬ч¬ний склад ту¬ші ви¬вча¬ли за ре¬зуль¬та¬та¬ми об¬ва¬лю¬ван¬ня на¬пів¬туш пі¬с¬ля 24-годинного охо¬ло¬джен¬ня за тех¬но¬ло¬гі¬єю ко¬в¬ба¬с¬но¬го ви¬ро¬б¬ни¬ц¬т¬ва. Ви¬зна¬ча¬ли ви¬хід м`я¬ко¬ті і кі¬с¬ток.
До¬слі¬джен¬ня які¬с¬них по¬ка¬з¬ни¬ків м’я¬са під¬до¬с¬лі¬д¬них би¬ч¬ків бу¬ло про¬ве¬де¬но в Ін¬сти-ту¬ті тва¬рин¬ни¬ц¬т¬ва сте¬по¬вих ра¬йо¬нів ім. М. Ф. Іва¬но¬ва “Ас¬ка¬нія – Но¬ва” за за¬галь¬но¬прий¬ня¬ти-ми ме¬то¬ди¬ка¬ми.
Визначення коефіцієнту яко¬с¬ті яло¬ви¬чи¬ни – за методикою Е.М.Доротюка (1982).
Кон¬вер¬сію про¬те¬ї¬ну кор¬му в хар¬чо¬вий бі¬лок м`я¬са роз¬ра¬хо¬ву¬ва¬ли за ме¬то¬ди¬кою Л.К.Лепайие (1977).
Біоенергетичну оцінку виробництва яловичини – згідно “Методики біоенергетичної оцінки технології виробництва продуктів тваринництва і кормів (Вінниця – 1997).
Еко¬но¬мі¬ч¬ну ефе¬к¬ти¬в¬ність ви¬ро¬щу¬ван¬ня би¬ч¬ків рі¬з¬них порід ви¬зна¬ча¬ли на ос¬но¬ві фа¬к-ти¬ч¬но¬го об¬лі¬ку всіх ви¬трат, ви¬ру¬ч¬ки від ре¬а¬лі¬за¬ції, одер¬жа¬но¬го чи¬с¬то¬го при¬бу¬т¬ку, роз¬ра¬хун¬ку рі¬в¬ня рен¬та¬бе¬ль¬но¬с¬ті.
Ма¬те¬рі¬а¬ли до¬слі¬джень обчис¬ле¬но ме¬то¬дом ва¬рі¬а¬цій¬ної ста¬ти¬с¬ти¬ки за М.О.Плохинським (1969).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослід 1
Го¬ді¬в¬ля та утри¬ман¬ня тва¬рин. Би¬ч¬ків усіх груп вирощували¬ за тех¬но¬ло¬гі¬єю мо¬ло¬ч¬но¬го ско¬тар¬с¬т¬ва на ру¬ч¬ній ви¬пой¬ці. До 12 мі¬ся¬ців їх утри¬му¬ва¬ли без¬при¬в`я¬з¬но гру¬па¬ми в окре¬мих се¬к¬ці¬ях. Всі па¬ра¬ме¬т¬ри мі¬к¬ро¬клі¬ма¬ту при¬мі¬щень, де зна¬хо¬ди¬ли¬ся тва¬ри¬ни, від¬по¬ві¬да¬ли зоо¬гі¬гі¬є-ні¬ч¬ним нор¬мам.
Ра¬ці¬о¬ни скла¬да¬ли ви¬хо¬дя¬чи з за¬пла¬но¬ва¬но¬го при¬ро¬с¬ту жи¬вої ма¬си та в за¬ле¬ж¬но¬с¬ті від по¬ри ро¬ку. Ос¬но¬в¬ни¬ми кор¬ма¬ми бу¬ли: си¬лос ку¬ку¬ру¬дзя¬ний, зе¬ле¬на ма¬са, сі¬но, ко¬м¬бі¬корм. В стру¬к¬ту¬рі зго¬до¬ва¬них кор¬мів кон¬цен¬т¬ра¬ти скла¬ли 27-28%. Рівень годівлі бичків до 18-міс віку був помірний (2877-2917 корм.од.).
Ди¬на¬мі¬ка жи¬вої ма¬си ¬до¬с¬лі¬д¬них би¬ч¬ків. Най¬ва¬ж¬ли¬ві¬шим по¬ка¬з¬ни¬ком
ро¬с¬ту тва¬рин є їх жи¬ва ма¬са. Би¬ч¬ки рі¬з¬них порід при од¬на¬ко¬вих умо¬вах го¬ді¬в¬лі та утри¬ман¬ня про¬яви¬ли різну ін¬тен¬си¬в¬ність ро¬с¬ту (табл.2).

Таблиця 2
Динаміка живої маси бичків, кг ( M±m)
Показник Групи
1 2 3
Жива маса при народженні 26.0±0.4 36.3±0.5 26.4±0.2
у віці, міс: 1 48.2±0.9 57.7±0.4 42.5±0.6
4. 114.9±1.5 123.7±2.5 105.1±1.3
6 158.1±2.2 169.9±1.8 162.8±2.6
9 226.7±3.4 241.3±2.2 253.1±2.8
12 290.0±1.7 306.1±1.4 323.0±2.2
15 355.2±3.1 368.8±2.8 392.3±2.1
18 423.5±3.4 439.8±4.8 461.4±4.2
Середньодобові прирости г в період (міс) : 0 – 6
722
730 745
6 – 12 721 744 863
12 – 18 737 740 756
0 – 18 725 736 795

Бички створюваної знам`янської м`ясної породи достовірно переважали червоних степових і симентальських ровесників за енергією росту, що дозволило їм досягти в 18-місячному віці живої маси 461.4 кг. Це в порівнянні з тваринами вказаних вище порід більше на 37.9 і 21.6 кг , або на 8.9 та 4.9% (P0.95).
3. Симентальські бички були більш високорослими, ніж тварин інших порід (на 0.7-4.1%), в той час, як знам`янські мали більшу ширину грудей (на 4.1-7.0%) та відзначалися низькорослістю і краще розвиненими м`ясними формами (на 14-17%).
4.Більш висока продуктивність бичків знам`янської та симентальської порід зумовлена їх біологічними особливостями: під¬ви¬ще¬ним вмістом у кро¬ві еритроцитів та ге¬мо¬г-ло¬бі¬ну, більш інтенсивним проходженням окислювально-відновних процесів і пристосуванням до умов різкоконтинентального клімату сходу України завдяки достатній теплостійкості та пластичності морфоструктури шкіри.
5. Бички створюваної знам’янської м’ясної породи, як більш скоростиглі, відкладали більше жиру-сирцю. Забійний вихід у 18-міс віці у них був вище на 2.2% та 3.1%, що характеризує їх кращу м’ясну продуктивність. Вони відрізнялися більш важкими і повном’ясними тушами порівняно з тваринами 1 і 2 груп на 27.0-22.4 кг (13.2-10.7%).
6. Туші бичків створюваної знам`янської м`ясної породи відрізнялися кращою обмускуленістю і були більш якісними за морфологічним складом. Вихід м’якоті в них на 2.6-3.0% більше, ніж у червоних степових і симентальських тварин; коефіцієнт м’ясності – 4.6±0.2 кг проти 3.9±0.1 кг у червоних степових тварин.
7. М`ясо бичків усіх груп за хімічним складом і співвідношенням білку до жиру відповідало сучасним вимогам споживача (1.5-1.8 : 1).
8. Ана¬ліз фі¬зи¬ко-¬хі¬мі¬ч¬них до¬слі¬джень най¬дов¬шо¬го м’я¬за спи¬ни свід¬чить про ви¬щу по¬в-но¬цін¬ність м`я¬зо¬вої тка¬ни¬ни зна¬м`ян¬сь¬ких би¬ч¬ків. Біл¬ко¬во-¬які¬с¬ний по¬ка¬з¬ник у них до¬сяг 5.26±0.14, що на 1.17-1.97 (Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020