.

Морфофункціональна характеристика серця телят чорно-рябої породи з врахуванням типу вегетативної регуляції серцевого ритму: Автореф. дис… канд. вет.

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2254
Скачать документ

ЛЬВІВСЬКА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ
МЕДИЦИНИ ім. С.З.Гжицького

Гуменна Ольга Степанівна

УДК:619:612:636.2

МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
СЕРЦЯ ТЕЛЯТ ЧОРНО-РЯБОЇ ПОРОДИ З ВРАХУВАННЯМ ТИПУ ВЕГЕТАТИВНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ СЕРЦЕВОГО РИТМУ

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

ЛЬВІВ – 1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі анатомії сільськогосподарських тварин Львівської академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького Міністерства агропромислового комплексу України.

Наукові керівники: -доктор біологічних наук, професор Кравців Роман Йосипович, Львівська академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, завідувач кафедри ветеринарно-санітарної радіологічної експертизи, ректор;
-доктор медичних наук, професор Кононенко Віталій Степанович, Львівська академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, завідувач кафедри анатомії сільськогосподарських тварин

Офіційні опоненти: -доктор біологічних наук, професор Смолянінов Борис Вікторович, Одеський сільськогос-подарський інститут, завідувач кафедри фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин;
-доктор ветеринарних наук, професор Рудик Станіслав Костянтинович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри анатомії

Провідна установа: Державний аграрний університет, кафедра нор-мальної і патологічної фізіології, м.Дніпропетровськ

Захист відбудеться “_____” ________________1998 року о _____ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д35.826.01 у Львівській академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького за адресою:
290010, м.Львів-10, вул. Пекарська,50, ауд.№1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської академії ветеринарної медицини ім.С.З. Гжицького за адресою: 290010, м.Львів-10, вул.Пекарська,50.

Автореферат розісланий “_____”_______________1998р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
доцент Головач П.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Вегетативна нервова система в значній мірі визначає функціональний стан серцево-судинної системи, бере активну участь в регуляції частоти серцевого ритму (А.Д. Ноздрачев, 1992, 1995, А.І. Сіхарулідзе, К.П. Берідзе та ін., 1992).
Для поглибленого вивчення фізіології серця актуальним є дослідження взаємозв’язку різних параметрів кардіогемодинаміки в організмі тварини.
Одним із таких параметрів є серцевий ритм, аналіз якого у зв’язку із сучасним досягненням реєструючої фізіологічної техніки знаходить все більш широке застосування як в медицині так і в ветеринарії завдяки дослідженням, які проводяться на кафедрі анатомії сільськогосподарських тварин Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького ( Баєвский Р.М., Кириллов О.І., Клецкин С.З.,1984, Кононенко В.С., Перленбетов М.А .,1991).
В даний час остаточно не відомо час включення різних відділів вегетативної нервової системи в регуляцію ритму роботи серця, що має не тільки пізнавальне значення, але може бути визначальним для науково-обгрунтованого підходу до неонатальних патологій.
Відомо, що у людей в регуляцію ритму серця включення блукаючого нерва відбувається у 3-5 річному віці (Weiss J.W., 1973), а у телят достовірних даних про час включення парасимпатичної іннервації в ритм роботи серця в доступній літерартурі ми не знайшли, тому вирішення даних питань є дуже актуальним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота – “Морфофункціональна характеристика серця телят чорно-рябої породи з врахуванням типу вегетативної регуляції серцевого ритму” щодо визначення часу включення різних відділів вегетативної нервової системи в регуляцію ритму роботи серця тісно пов’язана з науковою тематикою, яка ведеться на кафедрі анатомії сільськогосподарських тварин, фізіології та ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького.
Дана робота є актуальною у тісному зв’язку медицини і ветеринарії.
Мета роботи. Виходячи з вище сказаного, метою нашої роботи було вивчення характерних особливостей будови серця у телят чорно-рябої породи у зв’язку з становленням типу вегетативної регуляції.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у ветеринарії визначені етапи становлення вегетативної регуляції серцевого ритму у телят чорно-рябої породи різних типів нервової системи (симпатикотоніки, нормотоніки і ваготоніки) та представлена їх характеристика.
Вперше у телят чорно-рябої породи визначені основні гемодинамічні показники серцево-судинної системи (систолічний і хвилинний об’єм крові), на що отримано патент. Вперше враховувася фактор часу (від народження і до становлення) поділу тварин за типом регуляції серцевго ритму і отримано патент.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати можуть служити для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи у телят. За даними комплексу морфологічних та електрофізіологічних досліджень стає можливим у ранньому віці теличок прогнозувати їх очікувану продуктивність і стати одним із важливих прогностичних показників при вирощуванні і комплектуванні стада.
Особистий внесок здобувача. Опрацювання літератури, експериментальні дослідження, аналіз отриманих результатів здійснено автором самостійно з методичною допомогою наукових керівників – доктора біологічних наук, професора, член.-кор. УААН Р.Й. Кравціва і доктора медичних наук, професора В.С.Кононенка.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювались на науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів (Алма-Ата, 1993). Фрагменти дисертації доповідались на науковій конференції професорсько-викладацьго складу та аспірантів Національного аграрного університету (Київ, 1995, на засіданні львівського відділення товариства анатомів, гістологів, ембріологів (Львів,1996).
За темою дисертації опубліковано 5 робіт в журналах, тематичних збірниках, тезах конференцій, отримано 2 патенти. Об’єм та структура дисертації. Дисертація викладена на 148 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури, викладу загальної методики, експериментальної частини, аналізу і узагальнення результатів досліджень, списку використаної літератури джерел, що включає 147 джерел, з них 30 іноземних. У дисертації міститься 19 таблиць, 20 рисунків, 4 фото.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вибір напрямків досліджень, матеріал і методи виконання роботи. Дана робота виконувалась у трьох напрямках. В першій серії досліджень методом варіаційної пульсометрії було досліджено 121 теля від 1-го до 21-го дня народження, 70 теличок 1-1,5 місячного віку, 10 корів-первісток. Дослідження проводили за допомогою 4-х канального реографа Р4-02, який мав один канал ПКС. До тіла теляти підключали пластинчасті електроди за 2-им сагітальним відведенням за методом М.П. Рощевського (1957). При цьому вираховували таки показники: моду, амплітуду моди, коефіцієнт варіації, середню частоту серцевих скорочень, варіаційний розмах, індекс напруги. Моду (інтервал між зубцями R-R) вираховували з використанням міліметрової лінійки. Пізніше значення інтервалів у міліметрах переводили у секунди. Обробку матеріалу виконували з допомогою спеціально складеної програми на комп’ютері.
В другій серії досліджень використали реографічний метод за О.О. Кедровим (1948), модифікований Є.О. Духіним. Визначали систолічний та хвилинний об’єми серця. Для реографічних досліджень використовували 4-х канальний реограф. При реографічному записі електроди накладались на передні кінцівки при тетраполярному їх з’єднанні. Визначались ряд індексів, зокрема: реографічний, дикротичний та діастолічний. Систолічний обєм визначали за формулою: .
Третім етапом нашої роботи було проведення морфометричних досліджень. Було визначено розміри серця теличок порівняно з розмірами тіла, вивчено площу клапанного апарату тварин різного напрямку регуляції діяльності серця, вагові проміри серця, а також морфометричні показники окремих структур шлуночків, товщину і ширину папілярних м’язів, довжину приносного і виносного трактів, кількість сухожильних хорд та їх товщину. Роздільне препарування і зважування окремих частин серця проводили за методом Г.І. Ільїна (1956). На підставі цього визначали чисту масу серця, шлуночковий індекс, відсоткове співвідношення абсолютної маси серця до маси тіля тварини.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ АНАЛІЗ
Основні варіаційно-пульсометричні показники серця телят чорно-рябої породи
Варіаційна пульсометрія – один із об’єктивних методів дослідження, який на сьогоднішній день широко використовується в медицині.
Досліди на різних вікових групах показали різницю параметрів варіаційної пульсометрії у новонароджених тварин, яким випоювали молозиво (1-5 днів), у 6-15 денних телят, у віці 16-21 дня життя та у віці 30-45 днів. Статистичний аналіз наведно у табл.1.
Таблиця 1
Динаміка пульсу телят чорно-рябої породи
Групи тварин Тип регул. Мода, Мо Ампліту-да моди, ЧСС
IN Коеф. варіац.
сек % уд/хв
I 1-5 S 66.7 5614.98 3.4
6-15 75 2556.82 5.3
16-21 50 1856.44 4.8
30-45 41.7 274.88 12.80
II 1-5 N 60 1807.23 6.87
6-15 77.8 2926.42 3.62
16-21 50 1040.22 9.33
30-45 36.1 188.82 9.74
III 1-5 V 54.5 905.8 6.99
6-15 31.03 159.8 16.7
16-21 41.67 212.2 15.9
30-45 70.0 233.69 9.32

Тварин підбирали за принципом аналогів, причому враховували живу масу при народженні, їх вгодованість та вік. Не менше як із 100 кардіоінтервалів електрокардіограм розраховували тривалість послідовного динамічного ряду R-R інтервалів з точністю до 0,05 сек. При цьму завжди враховували хронометричну похибку протяжки стрічки самописця.
Як свідчать зведені за таким принципом дані (табл.1), у тварин віком 1-5 днів істотних змін виявити не вдалось. Це дало змогу зробити висновок, що у цьому віці парасимпатична іннервація не бере помітної участі у регуляції серцевого ритму.
У віці 6-15 днів рівень моди достовірно зростає у тварин, які на підставі варіаційної пульсометрії були віднесені до нормо- та ваготоніків, а у симпатикотоніків ця величина дещо нижча. Отже, у цей період започатковується вплив блукаючого нерва на регуляцію ритму серця.
У 16-21-денному віці значення моди зростає у всіх групах тварин, а, отже, блукаючий нерв починає функціонувати, як у тварин нормотоніків і симпатикотоніків, так і ваготоніків. Через наступні два тижні, тобто у віці 30-45 днів, у всіх тварин істотно зростає значення моди, а, отже, знижується частота серцевих скорочень у зв’язку з включенням в регуляцію серцевого ритму парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи. Піддослідних тварин можна з високою вірогідністю розділити на три типи вегетативної регуляції роботи серця (фактичні дані представлені в табл.1).
Таким чином було встановлено чотири вікові етапи включення блукаючих нервів до регуляції роботи серця. Перший етап – період високої частоти серцевих скорочень (1-5 днів); другий етап – початок включення парасимпатичної нервової системи до регуляції роботи серця (6-15 днів); третій етап – становлення центрів блукаючого нерва у всіх тварин (16-21 день); четвертий етап – стабільного його функціонування (30-45 днів). У віці 30-45 днів телят було поділено за ступенем переваги того чи іншого відділу вегетативної нервової системи на три типи: симпатикотоніки, нормотоніки, ваготоніки.
Таким чином вперше у телят чорно-рябої породи нам вдалося встановити вікові періоди початку становлення та постійної участі парасимпатичної іннервації в регуляції серцевої діяльності. Інтервал моди у телят 1-5-денного віку коливався у межах 0.26-0.39 сек., що відповідає середній частоті серцевих скорочень 187.334.8 уд/хв та моді 0.320.005 сек (табл.2).

Таблиця 2
Середні значення показників варіаційної пульсометрії телят чорно-рябої породи 1-21- денного віку
Групи тварин Мо AMo х IN ЧСС
Коеф. варі-ац.
сек % х уд/хв
I
1-5 дн. 48 9 832.3 8.1

II
6-15 дн. 27.4 36 103.5 21.8

III
16-21 дн. 26.5 31 103.0 23.4

Таке низьке значення моди спостерігається у більшості телят ще у віці 6-15 днів. Підтвердженням того, що до 5-ти денного віку немає помітного впливу парасимпатичної іннервації є не тільки низький рівень моди і висока частота серцевих скорочень, але й невисокий варіаційний розмах та низький коефіцієнт варіації.
У телят 16-21 денного віку відбувається помітна диференціація регуляції серцевої діяльності.
На основі цих даних вдалося встановити, що серцево-судинна система у новонароджених тварин погано адаптована до вимог навколишнього середовища, оскільки не виявляється впливу блукаючого нерва.
Про це свідчить коротка систола та діастола, короткотривалість серцевого циклу у ранньому віці телят. При цьому спостерігаються індивідуальні особливості кожної тварини. Телят 30-45 денного віку ми поділили за ступенем переваги того чи іншого відділу вегетативної нервової системи на три типи: симпатикотоніки, нормотоніки, ваготоніки. Статистичний аналіз основних числових характеристик варіаційної пульсограми наведений у табл.3.

Таблиця 3
Показники варіаційної пульсометрії телят чорно-рябої породи 1-1.5 міс.віку
( )
n=70
Групи Тип регул IN Кіль-кість Мода Амплітуда моди Варіаційний розмах Коеф. варіації ЧСС
Мо АМо% х уд/хв
I S 274.88 24 41.67 12.81
II N 188.82 36 36.11 9.74
III V 233.69 10 70.00 9.32

Реографічні показники роботи серця телят чорно-рябої породи залежно від типу вегетативної регуляції
Реографічний метод дослідження широко використовується для визначення хвилинного об’єму серця у людей. Проте на телятах чорно-рябої породи цей метод, як і реографічне дослідження діяльності серця, був використаний вперше.
Таблиця 4
Реографічні показники у телят чорно-рябої породи
Групи тварин Тип регул. Реографіч-ний індекс Дикторити-чний індекс Діастоліч-ний індекс Систоліч-ний об’єм
Хвилинний об’єм
% % мл л/хв
1-5
дн. I S
II N
III V
6-15 дн. I S
II N
III V
16-21дн.
I S
II N
III V
30-45дн. I S
II N
III V

Статистичний аналіз отриманих результатів досліджень показав, що при поділі тварин 1-5 денного віку за даними варіаційної пульсометрії на три типи регуляції серцевого ритму, цей показник у новонароджених був найнижчим. Це дає підставу підтвердити зроблений у попередньому розділі висновок, що більшість тварин 1-5 денного віку мають переважно симпатикотонічний тип регуляції серцевої діяльності. У наступної вікової групи тварин реографічний індекс істотно відрізняється у всіх трьох групах телят. Так, у симпатикотоніків він був найнижчим і складав 0.280.02. Це свідчить про те, що у тварин віком 6-15 днів підвищується тонус центрів блукаючого нерва і , як наслідок, поступова зміна гідродинамічних показників роботи серця. Спостерігається поступове зростання систолічного і хвилинного об’ємів серця (табл.4). Щодо телят 30-45 днів, то реографічний індекс найвищий у тварин із симпатикотонічним типом регуляції серцевого ритму (0.2440.02), а найнижчий у нормотоніків (0.2040.02).
Приведений вище фактичний матеріал про становлення симпатикотонічних і ваготонічних впливів вегетативної нервової системи на роботу серця телиць знаходить своє відображення в гідродинамічних показниках його роботи.
Значення ряду індексів, а саме: реографічного, дикротичного та діастолічного ще раз підтвердили оправданий поділ тварин за наслідками варіаційної пульсометрії щодо включення блукаючого нерва у ритм діяльності серця.
Так, найвища частота серцевих скорочень характерна для тварин-симпатикотоніків, хвилинний об’єм найбільший і становив 4,60,5 л/хв, у ваготоніків, серце яких скорочується набагато повільніше, хвилинний об’єм найменший і становив 2,60,2 л/хв, а у тварин- нормотоніків зайняв проміжне значення між двома вказаними попередніми групами тварин.
Отже, онтогенетичне дозрівання структур вегетативної нервової системи, яке ми спостерігали протягом 1,5 місячного розвитку теличок призводить до суттєвих змін в нагнітальній функції серця досліджуваних тварин. Гідродинамічні процеси нагнітання крові у аорту теличок тварин- ваготоніків забезпечуються на рівні 2,60,2 л/хв. Можливо особливості обміну речовин у тварин-симпатикотоніків забезпечуються значно більшими кількостями крові, яку нагнітає серце в аорту (4,60,5 л/хв). У тварин-нормотоніків нагнітальна функція серця характеризується проміжними величинами.
Таким чином, функціональний стан серцево-судинної системи визначається тонусом центрів вегетативної нервової системи, що відображується рівнем систолічного та хвилинного об’ємів крові.
Морфометричні показники серця телят чорно-рябої
породи 1-1.5 міс. віку
Як відомо, однією із суттєвих характеристик функціонального стану серця є його маса, яку в основному складає міокард. В результаті проведених досліджень нами була встановлена певна залежність між вагою серця і показниками особливостей його нагнітальної функції.
Таблиця 5
Маса серця і епікардіального жиру у теличок чорно-рябої породи 1-1.5 міс.віку залежно від типу вегетативної регуляції серцевого ритму ( , г).

Тип регул. n Абсолютна маса серця Чиста маса серця Маса епікардиального жиру
г г г
S 15
N 9

Як видно із наведених даних у табл.5 і рис.1, абсолютна і чиста маси серця істотно відрізняються у тварин з різним типом регуляції ритму серця. Так, у симпатикотоніків абсолютна і чиста маси серця, порівняно із нормотоніками, були в 1.2 раза меншими, в той час, як маса епікардіального жиру у тварин із симпатикотонічним типом регуляції ритму серця була вищою порівняно з нормотоніками.
Маса серця складається із маси шлуночків та передсердь. Проте даних про масу шлуночків, передсердь та їх відносних показників у телят чорно-рябої породи нами у доступній літературі не знайдено. Тому ми застосували метод роздільного зважування серця для визначення маси лівого і правого шлуночків та маси передсердь.
Таблиця 6
Показники маси шлуночків та передсердь серця телят чорно-рябої породи
1-1.5 міс.віку.

Групи

n
Маса лівих шлуночків
Маса правих шлуночків Маса передсердь
г г г
S 15
N 9

Як видно із даних табл.6, у нормотоніків основну масу серця складає маса лівих шлуночків і вона в1.3 раза більша, порівняно із масою правих. Щодо маси передсердь, то вона у нормотоніків в 1.2 раза більша порівняно із симпатикотоніками. Отримані дані відображають особливості роботи серця при нагнітанні крові у велике і мале коло кровообігу.
У виконанні нагнітальної функції серця велике значення мають клапани, морфометричні дані яких представлені в табл.7.

Таблиця 7
Морфометричні дані структур 2-стулкового клапану серця телят 1-1.5-
міс.віку чорно-рябої породи з врахуванням типу вегетативної регуляції ритму серця ( )

Групи n Площа стулок 2-стулкового

Товщина папілярних м’язів Ширина папілярних м’язів Товщина стінки лівого шлуночка
мм2 мм мм
S 15
N 9

Як видно із наведених даних у табл.7, площа стулок 2-стулкового клапану відрізняється у тварин, які належать до різних типів вегетативної регуляції серцевого ритму.
В процесі роботи досліджувались папілярні м’язи лівого шлуночка. При аналізі отриманих даних виявилось, що товщина папілярних м’язів у тварин-симпатикотоніків становила 15.332.85 мм, а у тварин-нормотоніків 19.372.30 мм. Аналогчна закономірність виявляєть-ся і в ширині папілярних м’язів. Стінка лівого шлуночка у тварин- нормотоніків 30.335.49, тоді як товщина стінки у телят- симпатикотоніків – 21.004.00 мм. Наведені дані свідчать про те, що характер вегетативної іннервації (симпатикотонічний, парасимпатикотонічний) відображається на будові серця: товщині стінки шлуночків, ширині і довжині папілярних м’язів, площі стулок клапанів.
Дані морфометричних досліджень показали, що у тварин з різним типом регуляції серцевих скорочень спостерігається різна форма сердець. Перевага тонусу симпатичних центрів, регулюючих трофічні впливи і роботу серця, призводить до того, що серце має розширено-вкорочену форму, в той час, як при нормотонії має видовжено-звужену форму.
ВИСНОВКИ
1. Варіаційно-пульсометричні показники серцевої діяльності (мода, амплітуда моди, варіаційний розмах, індекс напруги) закономірно характеризують тип вегетативної регуляції (симпатикотонічний, нормотонічний і парасимпатикотонічний).
2. У телят чорно-рябої породи 1-1,5-міс. віку мода становила: у симпати-котоніків – , у нормотоніків – , у ваготоніків – c.
Амплітуда моди у них склала відповідно: 41.67, 36.11 і 70.00%.
Щодо варіаційного розмаху та індексу напруги, то істотної кількісної різниці з різним типом регуляції не виявлено.
3. Між модою і значеннями пульсу, а також між характеристикою пульсу та різними типами вегетативної регуляції існує прямо пропорційна залежність.
4. У телят-симпатикотоніків частота серцевих скорочень становила , у нормотоніків – , у ваготоніків – уд/хв.
Включення вагусу у ритм регуляції роботи серця проходить в чотири етапи. Перший етап – 1-5 день після народження – період високої частоти серцевих скорочень; другий етап – 6-15 день – початковий період включення вагуса; третій етап – 16-21 день – період стабілізації центрів; четвертий етап – 30-45 день – стабільного його функціонування.
5. Реографічні показники (систолічний та хвилинний об’єми серця) телят чорно-рябої породи взаємопов’язані з типом вегетативної регуляції серцевого ритму. Так, у симпатикотоніків систолічний об’єм становив 32.942.1, у нормотоніків – 36.182.9, у ваготоніків – 38.173.4мл.
Хвилинний об’єм у симпатикотоніків становив , у нормотоніків – , у ваготоніків – л/хв.
Отже, згідно наших даних, систолічний об”єм серця має найбільше значення у тварин із парасимпатичним типом регуляції ритму.
Хвилинний об”єм серця найвищий у телят із симпатичним типом регуляції ритму. Нормотоніки мали проміжні величини.
6. Морфометричні показники серця телят чорно-рябої породи взаємопов”язані з типом регуляції серцевого ритму і відображають вплив вегетативної нервової системи на морфогенетичні аспекти будови серця. Так, абсолютна маса серця тварин-симпатикотоніків становила 268.3339.40, у нормотоніків 328.2533.88г. Відповідно чиста маса у симпатикотоніків –221.3345.61, у нормотоніків –283.6230.07г.
7. Встановлено функціональний зв’язок у тварин різних типів регуляції (симпатикотоніки і нормотоніки) між:
• товщиною стінки шлуночка (відповідно 21.004.00 і 30.335.50 мм; r=-0.85);
• товщиною папілярних м’язів (відповідно 15.332.85 і 19.372.30 мм; r=-0.99);
• масою лівих шлуночків (відповідно 75.3316.33 і 107.0012.61 г; r=-0.99);
• масою правих шлуночків (відповідно 60.005.77 і 65.002.38 г; r=-0.96).
8. Форма серця взаємопов’язана із типом регуляції ритму. Так, у нормотоніків серце має подовжено-звужену форму, а у симпатикотоніків – розширено-вкорочену.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
На підставі узагальнення результатів наших досліджень для впровадження у виробництво рекомендуємо:
1. Представлені морфофункціональні дані про розвиток серця телят чорно-рябої породи можуть бути надійним показником при відборі і формуванні високопродуктивного стада.
2. Реографічні і варіаційно-пульсометричні дослідження можуть бути використані для ветеринарно-діагностичного контролю за функціональним станом теличок, а також для селекційної роботи, спрямованої на формування елітного стада.
3. Отримані нами дані рекомендується використовувати при читанні лекцій і проведенні лабораторно-практичних занять з анатомії і фізіології тварин.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Гуменна О.С. Фунціональна характеристика серця телят //Тваринництво України. –1995. -№11 –С.17, 0.1 друк. арк.
2. Гуменна О.С. Особливості будови серця телят чорно-рябої породи //Тваринництво України. –1995. -№12 –С.23, 0.1 друк. арк.
3. Гуменна О.С. Онтогенетичне становлення парасимпатичної регуляції ритму серця у телят //Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. –Випуск 3. Зб. наук. праць.1997. –С.46-47
4. Пат. 10432А. Україна. А61В5/02 Спосіб визначення типу нервової системи у фізіологічного об’єкту. №1364290. Заявл. 23.12.93; Опубл. 25.12.96. –5с.
5. Пат. 10433А. Україна. А61В5/029 Спосіб визначення фізіологічного об’єму крові серця. №827025. Заявл. 23.12.93; Опубл. 25.12.96. –2с.
6. Гуменна О.С. Морфологічна характеристика серця телят чорно-рябої породи //Тези доп. наук. конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів. Київ. –1995. –С.15-16.
7. Гуменна О.С. Функціональна характеристика серця телят чорно-рябої породи // Тези доп. наук. конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів. Київ. –1995. –С.17.

Гуменна О.С. Морфофункціональна характеристика серця телят чорно-рябої породи з врахуванням типу вегетативної регуляції серцевого ритму. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю – 0.03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, Львів, 1998.
Дисертацію присвячено питанням дослідження взаємозв’язку різниїх параметрів кардіогемодинаміки в організмі тварини. В результаті проведених досліджень вперше у ветеринарії визначені етапи включення блукаючого нерва в ритм роботи серця:
1. 1-5 день після народження – період високої частоти серцевих скорочень, виражена симпатикотонія;
2. 6-15 день – початковий період становлення парасимпатичної іннервації:
3. 16-21 день – період стабілізації центрів;
4. 30-45 день – стабільне функціонування вагуса.
У телят чорно-рябої породи визначені основні гемодинамічні показники серцево-судинної системи (систолічний і хвилинний об’єм крові), отримано патент.
Вперше враховувався фактор часу (від народження і до становлення) поділу тварин за типом регуляції серцевого ритму, отримано патент.
Ключові слова: метод варіаційної пульсометрії, реографія, серцевий ритм, вегетативна регуляція.

Гуменная О.С. Морфофункциональная характеристика сердца телят черно-пестрой породы с учетом типа вегетативной регуляции сердечного ритма. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности – 03.00.13 – физиология человека и животных. – Академия ветеринарной медицины им. С.З.Гжицкого, Львов, 1998.
Диссертация посвящена вопросам исследования взаимосвязи разных параметров кардиогемодинамики в организме животного. В результате проведенных исследований впервые в ветеринарии определены этапы включения блуждающего нерва в ритм работы сердца:
1. 1-5 день после рождения – период высокой частоты сердечных сокращений, выражена симпатикотония;
2. 6-15 день – начальный период установления парасимпатической иннервации;
3. 16-21 день – период стабилизации;
4. 30-45 день – период стабильного функционирования вагуса.
У телят чорно-пестрой породы определены основные гемодинамические показатели сердечно-сосудистой системы (систолический и минутный объем крови), получено патент.
Впервые учитывался фактор времени (от рождения и до становления) распределения животных по типам регуляции сердечного ритма, получено патент.
Ключевые слова: метод вариационной пульсометрии, реография, сердечный ритм, вегетативная регуляция.
Gumenna 0. S. Morphounctional characteristic of calvesheart of Black – Spotted breed taking into consideration the vegetative of heart rhythm regulation.
Manuscript.
Thesis presented for the scientific degree of candidate of Veterinary sciences on specialiti – 03.00.13 – physiology of man and animals. – Academy of veterinary medicine named after S. 2L Gzhytskyj, Lviv,1998.
Thesis deals with the investigation of different parameter correlation’s of cardiodynamics in animals organism. As a result of investigations, ft was determined the insertion stare of vagus nerve in heart rhythm for the first time:
1.1-5 day after birth – the period of high frequency of heart contruction, sympathicotomy,
2.6-15 day – the initial period of insertion the parsympathetic inervation;
3.16-21 day-the period of stabilization;
4. 30-45 day – the last period of vagus inciusion to rhythm of heart regulation.
!n calves of Black-Spotted breed was determined the main hemodynamic indices of cardie-vascular system, and was obtained the patent.
For the first time it was taken into account the first factor from birth to adult age of animal Fission en cardio rhythm typs regulation, was obtained the patent.
Keywords: the method of variation pulsometria, rheographv cardio rhythm, vagus, vegetative regulation

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020