.

Морфофункціональний стан тимуса, кісткового мозку та селезінки щурів після впливу імунотропних лікарських засобів: Автореф. дис… канд. біол. наук /

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2421
Скачать документ

Тернопільська державна медична академія
ім. І.Я.Горбачевського

Деєва Тетяна Володимирівна

УДК [591.441-591.443-591.11]:615.015.044

МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН
ТИМУСА, КІСТКОВОГО МОЗКУ ТА СЕЛЕЗІНКИ ЩУРІВ
ПІСЛЯ ВПЛИВУ ІМУНОТРОПНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ
14.03.01. – нормальна анатомія
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Тернопіль – 1999

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Харківському державному медичному університеті МОЗ України
Науковий керівник: Доктор медичних наук, професор
Масловський Сергій Юрієвич,
Харківський державний медичний університет,
завідувач кафедри цитології, гістології і ембріології.
Офіційні опоненти:
Доктор біологічних наук, професор Стеченко Людмила Олександрівна,
ЦНДЛ Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця,
завідувач лабораторії електроної мікроскопії.
Доктор медичних наук, професор Головацький Андрій Степанович,
Ужгородський державний університет, завідувач кафедри нормальної анатомії, оперативної хірургії і гістології медичного факультету.

Провідна установа: Луганський державний медичний університет,
кафедра нормальної анатомії, МОЗ України, м. Луганськ

Захист дисертації відбудеться ” 23 ” червня 1999 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.601.01. у Тернопільській державній медичній академії ім. І. Я. Горбачевського (282001, м. Тернопіль, Майдан Волі,1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я.Горбачевського (282001, м. Тернопіль, вул. Руська,12).

Автореферат розісланий ” 22 ” травня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
доктор медичних наук, професор КІТ О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні роки в клінічній практиці проведення імунокорекції викликае все більший інтерес (І.Г. Гущіін,1996; П.Ф. Забродський, 1997; А.В. Алексейчик, 1998). Це пов’язано із збільшенням числа захворювань з імунним компонентом у структурі загальної захворюваності, з розповсюдженням вторинних імунодефіцитних станів, які приводять до інфекційних ускладнень, що носять затяжний і хронічний характер (Н.А. Андрейчин,1998). Для України ця тема набуває не тільки чисто медичного, але й соціального характеру у зв’язку з тим, що, окрім забруднення навколишнього середовища, експансії ВІЧ-інфекції (В.І. Ругаль, 1997), населення нашої країни продовжує відчувати наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Одним з найважливіших результатів хронічної дії радіації, як відомо, є пригнічення імунітету ( М.Р. Сапін, 1997; З.С. Хлистова,1998; О.В. Епішин і співавт., 1998; А.С. Головацький, 1998).
Для вирішення проблеми корекції порушень імунітету проводиться багато досліджень з впливу різних лікарських засобів на стан імунної системи (М.Ю. Кулікова,1997; І.І. Марков,1998; І.В. Ярема,1998; Є.М. Нейко, 1999). Проте, ці дані одержані, як правило, в результаті функціонального, а не морфологічного підходу до вирішення проблеми і, частіш за все, обмежуються визначенням імунологічних властивостей крові (Taimadge I.D.,1997; Р.В. Петров, 1997; О.В. Морозова, 1998; М.С. Гнатюк, 1999). Такі дослідження не можуть бути повними без вивчення морфологічного стану імунокомпетентних органів, що дозволило б встановити локалізацію та інтенсивність імунних перебудов.
Постійно створюються нові імунотропні лікарські засоби, до яких входять і різноманітні лікарські форми на основі субстанцій рослинного походження. Разом з цим, відсутні відомості про структурні зміни в імунокомпетентних органах після застосування таких препаратів (Т.І. Коляда і спіавт., 1997). Не зустріли ми також і робіт, де б проводився порівняльний морфологічний аналіз стану імунокомпетентних органів під впливом препаратів різного походження.
Гістинат – новий напівсинтетичний препарат, створений у ДНЦЛЗ на основі Шоломниці Байкальської, має протизапальні та антипроліферативні властивості, здатний знижувати ступінь специфічного імунологічного запалення, рекомендований для лікування запальних процесів з алергічним компонентом. Однак, дослідження, присвячені морфологічним і функціональним змінам тимусу, кісткового мозку і селезінки при дії гістинату не проводились. Відсутні також відомості і про порівняльний аналіз морфологічних змін цих органів при дії традиційних імунотропних засобів. Проте, такі дані необхідні, бо дозволяють більш кваліфіковано говорити про переваги того чи іншого препарату.
Все це робить проблему створення єдиного підходу до оцінки стану імунної системи у лікарській токсикології, пошуку нових фармакологічних засобів регулювання функцій імунітету особливо актуальною.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена Вченою радою Харківського медичного університету МОЗ України (протокол №6 від 19 травня 1994р.) і є фрагментом планової науково-дослідної роботи Державного наукового центру лікарських засобів (м. Харків) (N державної реєстрації 0193U041077, 0193U041086) відповідно до Постанови КМ України N573 від 8.10.92 р. “Про розвиток медичної, ветеринарної та мікробіологічної промисловості, покращення забезпечення населення і потреб тваринництва у лікарських засобах, медичною і ветеринарною технікою”
Мета дослідження. Вивчити особливості морфофункціонального стану тимуса, кісткового мозку та селезінки щурів в умовах впливу гістинату, індометацину та левамізолу гірохлориду.
Завдання дослідження:
1. Виявити структурні та ультраструктурні зміни в тимусі та з¬¬¬¬нах репопуляції Т-лімфоцитів у селезінці щурів при дії гістинату, індометацину і левамізолу гідрохлориду.
2. Оцінити функціональні особливості рецепторного апарату Т-лімфоцитів щурів в умовах дії гістинату, індометацину і левамізолу гідрохлориду.
3. Вивчити морфологію кісткового мозку та зон репопуляції В-лімфоцитів у селезінці щурів при дії гістинату, індометацину і левамізолу гідрохлориду.
4. Визначити імунологічні властивості В-лімфоцитів при дії на організм щурів гістинату, індометацину і левамізолу гідрохлориду.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше дана характеристика морфофункціонального стану тимуса, кісткового мозку та селезінки щурів після дії нового лікарського засобу гістинату, створеного на основі Шоломниці Байкальської.
Встановлено, що препарат має імунотропну дію, яка проявляється, в першу чергу, у дії на гуморальну ланку імунітету.
Показано, що, не зважаючи на невираженість лімфоцитопоезу в тимусі, висока функціональна активність епітеліоретикулярного компоненту забезпечує повноцінне визрівання та диференціювання тимоцитів.
В роботі підтверджено факт про наявність імунотропних властивостей у індометацину та левамізолу гідрохлориду. Вперше з допомогою комплексу морфологічних методів дослідження вивчений стан тимуса, кісткового мозку та селезінки щурів після дії цих препаратів.
Вперше експериментально доведено, що гістинат, левамізолу гідрохлорид та індометацин мають різноспрямовану дію стосовно окремих ланок імунної системи щурів.
Практичне значення одержаних результатів. Дані, одержані в результаті дослідження гістинату, а також індометацину та левамізолу гідрохлориду, є основою для розуміння механізму імунотропної дії цих препаратів, що, в свою чергу, є передумовою для їх клінічного застосування при вибірковій імунокорекції різних порушень імунної системи.
Методи дослідження органів імунної системи лабораторних тварин впроваджено в роботу Центральної науково-дослідної лабораторії Української фармацевтичної академії.
Особистий внесок здобувача. Здобувачем здійснено розробку основних теоретичних та практичніх положень роботи. Самостійно проведено світлооптичне, імуноморфологічне та морфометричне дослідження морфофункціонального стану тимуса, кісткового мозку та селезінки щурів в умовах дії імунотропних лікарських засобів. Автором проведено аналіз і узагальнення результатів дослідження, сформульовані всі положення і висновки, та впроваджено комплекс методик для дослідження імунної системи лабораторних тварин.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на 1 Національному з’Їзді фармакологів України (Полтава, 1995), науково-практичній конференції “Наукові дослідження та проблеми виробництва лікарських засобів” (Харків, 1995), на засіданнях Харківського товариства анатомів, гістологів і ембріологів (1999), на спільному засіданні кафедри гістології, цитології і ембріології Харківського державного медичного університету та Фармакологічної комісії Вченої ради Державного наукового центру лікарських засобів (1999).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, із них 4 статті у фахових наукових виданнях, 5 – в збірниках, матеріалах і тезах конференцій, які повністю відображають зміст проведених досліджень.
Обсяг та структура дисертації. Матеріали дисертації викладені на 145 сторінках машинописного тексту. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, розділу “Матеріали та методи досліджень”, розділу власних досліджень, розділу “Аналіз та узагальнення результатів досліджень”, висновків, практичних рекомендацій і списку літератури. Робота ілюстрована 10 таблицями, 63 рисунками, використано 220 літературних джерел (152 – країн СНД, 68 – інших країн).

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи досліджень. Об’єктом дослідження були 120 самців білих нелінійних лабораторних щурів масою 200 г, віком 3 місяці, які утримувались в стандартних умовах віварію Державного наукового центру лікарських засобів. Тварини розподілялись на 4 групи по 30 щурів у кожній: перша група – інтактні тварини; друга, третя і четверта групи – тварини, яким вводили відповідно таблетки гістинату по 0,15 г, індометацину по 0,025 г, левамізолу гідрохлориду по 0,15 г. Введені дози в грамах на кілограм маси тварин складали (в перерахунку на діючі субстанціі): 0,5 г/кг гістинату, 1,0 мг/кг індометацину, 30 мг/кг левамізолу гідрохлориду. Дози були визначені як ефективні терапевтичні для даного виду тварин в експериментах, які не увійшли до цієї роботи.
Матеріалом для морфологічного дослідження були тимус, кістковий мозок та селезінка інтактних щурів та щурів, які зазнали дії вищеназваних препаратів.
Евтаназію тварин проводили шляхом декапітації. Після розтину грудної і черевної порожнин видаляли тимус, грудину і селезінку. Тимус і селезінку зважували з точністю до 1х10 –6 кг, визначали їх розміри (довжина, ширина) з точністю до 1х10-2 м. Для гістологічного дослідження використовували шматочки центральних та периферійних відділів селезінки (0,5 х 0,5 10 м-2) та весь тимус. Кістковий мозок забирали разом з грудиною (0,5 х 1,0 10-2 м). Матеріал фіксували в 10 % нейтральному формаліні, для виявлення рибонуклеопротеїдів – в рідині Карнуа. Грудини декальціонували в розчині 5% мурашиноі кислоти (1н розчин) (Р.Ліллі, 1969). Весь матеріал після проведення по спиртам висхідноі концентрації заливали в целоїдин-парафін. Зрізи завтовшки 5-7 мкм фарбували гематоксиліном і еозином, для виявлення РНП ставили реакцію Браше (контроль з кристалічною рибонуклеазою при 37о С протягом 2 годин). Для виявлення макрофагів використовували ШИК-реакцію (контроль з амілазою) (Р.Ліллі, 1969). Морфологічні дослідження проводили під мікроскопом “Бімам Р-12” при збільшенні х125, х200, х400.
Диференційне вивчення Т- і В-лімфоцитів проводили прямим і непрямим методами Кунса на парафінових зрізах. Використовували моноклональні антитіла серії ІКО (“МедБіоСпектр”) 10, 30, 31, 86, 90, 91, ГМ-1. Як люмінісцентну мітку використовували F(ав)2-фрагменти кролячих антитіл проти мишачих імуноглобулінів, помічених ФІТЦ. Зрізи також інкубували прямим методом Кунса з моноспецифічними люмінісцентними (поміченими ФІТЦ) сироватками проти Ig А, М, G, С-3 фракції комплементу. Сиворотки виготовляли в НДІ епідеміології та мікробіології ім.Гамалея (м. Москва). Сироватки очищали печінковим порошком, а на інших зрізах ставили контрольні реакції специфічного блокування (Л. Йегер та ін.,1990). Препарати вивчали в люмінісцентному мікроскопі МЛ-2 з використанням світлофільтрів ФС-1-2, СіС-24, БС-8-2, УФС-6-3.
Ультраструктурна характеристика клітин одержана при використанні методу трансмісійної електронної мікроскопії. Обробку матеріалу проводили за стандартною методикою (О.В.Волкова, 1987). Матеріал фіксували в 2 %-ому глутаровомуальдегіді на фосфатному буфері (рН 7,3-7,4) протягом 2-3-х годин, потім промивали в фосфатному буфері (рН 7,3-7,4), постфіксували в 1%-му оксиді осмію на фосфатному бубері (рН 7,3-7,4), зневоднювали в спиртах висхідної концентрації, ацетоні, заливали в епон-аралдит. Ультратонкі зрізи контрастували ураніл-ацетатом, цитратом свинцю і аналізували в електронному трансмісійному мікроскопі (ЕБМ-ЮБР).
Проводили морфометрію органів за допомогою окулярної лінійки, сітки Г.Г.Автанділова, окуляр-мікрометра та телевізійного аналізатора морфологічних особливостей клітин “Інтеграл 2М” (Г.Г.Автанділов, 1990). При дослідженні тимусу визначали відносні об’єми коркової та мозкової речовин, підраховували щільність кортикальних та медулярних тимоцитів у полі зору мікроскопу площею 410-6 мм2, кількість тимічних тілець у п/з х 200. При морфометрії селезінки виміряли великий та малий діаметри лімфоїдних вузликів, їх гермінативних центрів, пери- артеріальних Т-зон. Підраховували щільність клітин в Т- і В-зонах білої пульпи і в червоній пульпі з п/з площею 4х10-6 мм2 . В кістковому мозку підраховували щільність клітинних елементів в п/з площею 4 х10-6 мм2 (табл. 1).

Таблиця 1
Структура морфометричних досліджень

Тимус Селезінка Кістковий мозок
-визначення відносних об’ємів кіркової і мозкової речовини

-визначення щільності клитин в умовній одиниці площі кіркової и мозкової речовини

– підрахунок кількості тимі- чних тілець в полі зору мікроскопа  200 – визначення середнього діа¬метру лімфоїдного фолі-кула, периартеріальних Т-зон, гермінативних цент-рів

– визначення щільності клитин в умовній одиниці площі периартеріальної зони, гермінативного цент- ру, мантійної зони, червоної пульпи – визначення щільності клі-тин в умовній одиниці площі кістково¬мозкової порожнини

Статистичну обробку одержаних даних проводили загальноприйнятими методами, оцінюючи вірогідність на рівні значимості не менше 95% (Р 0,05) за критерієм Стьюдента.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІХ ОБГОВОРЕННЯ

Структурно-функціональні особливості тимуса щурів в нормі та після впливу гістинату, індометацину та левамізолу гідрохлориду. В нормі тимус щурів має чітке розподілення часток на мозкову та коркову речовину, обсяг якої переважає.
При гістологічному дослідженні тимусів щурів після дії гістинату виявлено переважання мозкової речовини над корковою, а також тенденцію до підвищення щільності кортикальних тимоцитів (табл.2). Стосовно медулярних тимоцитів, можна відзначати, що щільність їх розташування від контрольних показників не відрізняється. Подібна ненапруженість лімфоцитопоезу частково підтверджується наявністю більш однорідного складу тимоцитів: незрілі попередники Т-лімфоцитів з антигеном Thy-1 виявляються субкапсулярно у вигляді вузького ланцюжка. Переважають середні та малі лімфоцити різного ступеня зрілості з антигеном CD-5, одиничні CD-3 зустрічаються по всій паренхімі тимуса. Електронномікроскопічно частіше спостерігали також малі лімфоцити, для яких характерна наявність округлого ядра з 1 або 2 ядерцями та широким ободом гетерохроматину, бідної органелами цитоплазми. Для тимусів щурів даної групи характерна проліферація епітеліоретикулярного компоненту з ознаками його високої функціональної активності. Про це свідчить збільшення візуальної щільності епітеліоретикулоцитів та зростання кількості тимічних тілець в обмеженій площині зрізу. Одночасно збільшуються їх розміри, з’являються кістоподібнозмінені форми з вираженим кератозом, дистрофічним кальцинозом. Про підвищення активності епітеліоретикулярних клітин залози свідчить також високий вміст ШИК-позитивного матеріалу як у тимічних тільцях, так і в симпластах епітеліоретикулоцитів, які складають характерні “доріжки” між тільцями. На пряму залежність функціональної активності епітеліоретикулоцитів та інтенсивності ШИК-реакції вказує С.Я. Рубінштейн (1997). У розширених внутрішньочасточкових периваскулярних порожнинах тимусів щурів даної групи з’являються CD22 В-лімфоцити, зустрічалися плазмоцити з Ig M, G, A та С-3 фракції комплементу. Як відомо, лімфоїдна тканина периваскулярних порожнин не є істиною паренхімою органу і служить підтвердженням стимуляції В-ланки імунітету (М.Г. Скальна і спіавт., 1996). Слід відзначити вираженість макрофагічної реакції (10-12 клітин проти 6-7 клітин у контролі), що підтверджується електронномікроскопічно і виявляється імунноморфологічним методом за допомогою МКА ІКО-ГМ-1. Очевидно невиражений порівняно з контролем лімфоцитопоез на фоні високої функціональної активності епітеліоретикулярних клітин не заважає дозріванню і диференціюванню кортикальних тимоцитів.

Таблиця 2

Морфометричні показники тимуса

Група спостере-жень
Відносні об’єми (%) Щільність тимо¬цитів в умовній одиниці площі (клітин) Кількість тимічних тілец в полі зору х 200 (клітин)
Кори Мозкової речовини Кори Мозкової речовини
Контроль 55,80  3,35 44,20  3,05 19,20  1,84 12,40  1,18 2-4
Гістинат 41,20  1,11* 58,80  3,15* 24,80  2,35 13,20  1,94 4-5
Індометацин 43,10 
2,44* 57,10 
3,88* 11,10 
1,08* 17,50 
1,12* 4-6
Левамізола гідрохлорид
50,90 
4,35 49,10 
3,84 29,40 
3,05* 18,45 
2,04* 2-4
Примітки:
1. *- відмінності достовірні відносно контролю (Р  0,05)
2. кількість тварин (n) дорівнює 10 в кожній групі спостережень

В тимусі щурів після дії індометацину виявлено збільшення ваги тимуса у порівнянні з контролем, що не підтверджує даних літератури (М.В. Панчишина і спіавт., 1997; О.І. Морозова і спіавт., 1998). Можливо ця різниця пояснюється тим, що інші автори досліджували пренатальний вплив індометацину на систему мати – плацента – плід. При гістологічному вивченні відзначається зменшення відношення кора:мозкова речовина, а також зниження щільності кортикальних тимоцитів за умовної одиниці площі (табл.2). Це може бути зумовлено як зміною процесів міграції лімфоцитів з тимусу, посиленням їх руйнування, так і гальмуванням проліферації, пов’язаним із зниженням секреторної активності органу. Останнє припущення спростовується тим, що практично в усіх спостереженнях субкапсулярна зона розширена до 4-8 рядів незрілих попередників Т-лімфоцитів з антигеном Thy-1, які дають яскраво позитивну реакцію на РНП. До ознак посилення проліферативних процесів належить і поява фолікулоподібних структур у внутрішній зоні кори, які складаються, головним чином, із середніх тимоцитів. Рівень апоптозу дещо підвищений порівняно з контролем, що виявляється і електронномікроскопічно у вигляді осередка з 6-8 тимоцитів з ознаками каріопікнозу, каріорексису та каріолізису. Основу мозкової речовини складають зрілі CD3, CD4 та CD8-лімфоцити, щільність розташування яких за умовної одиниці площі підвищена (табл.2). Це, поряд із деякою інверсією шарів, служить доведенням посиленої міграції лімфоцитів з кори до мозкової речовини. Слід відмітити, що і в корі, і в мозковій речовині зменшена популяція клітин-супресорів з антигеном CD8, що виявляється імуноморфологічно. Усі ці процеси відбуваються на фоні досить високого ступеня проліферації епітеліоретикулярного компонента, що проявляється у збільшенні візуальної щільності епітеліоцитів з утворенням з них “доріжок”, зростанням кількості тимічних тілець, більшість з яких знаходиться в активному стані. Електронномікроскопічно визначається величезна кількість епітеліоретикуло¬цитів з характерними внутрішньоклітин¬ними секреторними канальцями. В периваскулярних порожнинах мозкової речовини зустрічалися активовані Т- і В-лімфоцити, а також клітини з Ig М і С-3 фракції комплементу. Рідше, ніж у контролі та інших групах спостережень, зустрічалися клітини з Ig G. Елементи гемато-тимічного бар’єру знаходяться у стані функціональної активності. В приваскулярних просторах електронномік¬роскопічно добре видно контакт ендотеліоцитів судинних стінок з лімфоцитами і епітеліоретикулоцитами, які сприяють міграції лімфоцитів.
Після впливу левамізолу гідрохлориду виявлено наростання маси залози при незмінених інших органометричних показниках. Ці дані співпадають з наявними в літературі (Е.П.Ісаєва, 1996; П.В.Пигоревський, 1990) В тимусах спостерігається тенденція до зближення відносних об’ємів кори і мозкової речовини, в основному, за рахунок звуження внутрішньої кортикальної та кортикомедулярних зон. У ряді спостережень (як правило в малих частках з фестончатими краями) не можна розрізнити поділ часток на кору і мозкову речовину. Це супроводжується розширенням субкапсулярної зони, багатої попередниками Т-лімфоцитів з антигеном Thy-1, які характеризуються напруженням метаболічних процесів. Останнє спостерігається в інтенсивності реакції на РНП. Під час усіх спостережень збільшується щільність кортикальних і медулярних тимоцитів за умовної одиниці площі. При цьому в мозковій речовині збільшується кількість незрілих попередників Т-лімфоцитів, що підтверджується електронномікроскопічно і імуноморфологічно. В корковому шарі спостері¬гається деяка невідповідність між рівнем щільності клітин та інтенсивністю їх апоптозу. Електронномікроскопічно відзначалися поодинокі ділянки, які складаються з 3-4 клітин із явищами розпаду структур і оболонок. Ще одна особливість тимусів даної групи полягає у затримці розвитку епітеліоретикулярного компонента, що проявляється у візуальному зменшенні кількості дифузно розташованих епітеліоретикулоцитів і невеликій кількості тимічних тілець в обмеженому полі зору зрізу. Напевно, напруженний лімфоцитопоез на фоні затримки апоптозу та невисокої гормональної активності епітеліоретикулярного компонента тимусу призводить до того, що порушується процес визрівання та диференціювання тимоцитів і частина попередників Т-лімфоцитів з антигеном Thy-1 надходить до мозкової речовини і тимусзалежної зони селезінки.
Структурно-функціональні особливості кісткового мозку щурів в нормі і після впливу гістинату, індометацину та левамізолу гідрохлориду.
В кістковому мозку інтактних щурів щільність розташування клітинних елементів в умовній одиниці площі складає 10,2100,436 клітин. Стінки венозних синусів вистелені низькими ендотеліоцитами, що розташовані на тонкій ШИК-позитивній мембрані.
Після дії гістинату в кістковому мозку щурів гістологічна картина свідчить про переважання процесів міграції В-клітин над їх проліферацією. Щільність клітинних елементів нижча контрольних показників і становить 6,8100,244 клітин Синуси розширені, їх ендотеліальні клітини набряклі, у просвіті визначаються клітинні елементи. Це корелює з появою В-лімфоцитів в тимусі та розширенням лімфоїдних вузликів у селезінці.
В кістковому мозку щурів після дії індометацину наявні усі ознаки посилення лімфоцитопоезу: клітинна щільність за умовної одиниці площі в зрізі перевищує контрольний показник, складаючи 18,410,64 клітин. Це відбувається на фоні активних міграційних процесів – у просвітку синусів визначають велику кількість лімфоцитів.
Після дії левамізолу виявляються більш чисельні (у порівнянні з контролем) синуси, стінки яких утворені набряклими ендотеліоцитами, розташованими на ШИК-позитивній мембрані. В просвітку синусів спостерігається велика кількість клітинних елементів. Щільність мієлоїдних елементів за умовної одиниці площі зрізу кістково-мозкової тканини перевищує контрольний рівень і складає 22,50  1,12 клітин. Все це не дозволяє нам погодитися з існуючою думкою про те, що левамізол не впливає на гуморальну ланку імунітету і відновлює лише недостатній клітинний імунітет (П.В. Пигаревський і співавт., 1997).
Структурно-функціональні особливості селезінки щурів в нормі і під впливом гістинату, індометацину та левамізолу гідрохлориду. В нормі в селезінці щурів біла пульпа представлена лімфоїдними вузликами, проксимальними та дистальними периартеріальними лімфоїдними муфтами.
При мікроскопічному дослідженні селезінки щурів під впливом гістинату виявлено розширення лімфоїдних вузликів, збільшення клітинної щільності в мантійній зоні (табл.3). Переважали зрілі CD22-клітини, частіше, ніж у контролі, зустрічалися плазмоцити з Ig A, M, G, C-фракції комплементу і макрофагічні клітини з амілазостійкою субстанцією у цитоплазмі. Основним механізмом у формуванні як В-, так і Т-зон селезінки визнається міграція цих клітин та їх попередників з тимусу та кісткового мозку (З.С.Хлистова, 1998). Однак, як відомо, збільшення Т- і В-зон в периферичних органах імунної системи може відбуватись за рахунок посиленої міграції Т- і В-клітин з відповідних центральних органів, за рахунок проліферації “сесильних” лімфоцитів, що більш характерно для В-клітинної популяції, а також за рахунок поєднання першого і другого. В даному випадку факт міграції підтверджується тендецією до густоклітинності червоної пульпи, тому що клітинний обмін між центральними лімфоїдними органами та селезінкою здійснюється через синуси червоної пульпи (З.С.Хлистова, 1998). Не виключається, що у третини вузликів (там, де визначаються просвітлені гермінативні центри) відбувається і проліферація “сесильних” клітин. Морфометричні показники периартеріальної зони збережені на контрольному рівні: переважали Т-лімфоцити з антигеном CD3 (зріла популяція). Зрідка зустрічалися Т-лімфоцити різного ступеня зрілості з антигеном CD5.

Таблиця 3

Морфометричні показники селезінки

Група спостере-жень Середній діаметр (мкм) Щільність клітин в умовній одиниці площі (клітин)
лімфої- дного
фолікула
Т-зони гермінативного центру Т-зони герміна-тивного центру ман-тийної зони червоної пульпи
Контроль 12,130  ,788 5,110  0,525 3,480  0,350 18,410  0,436 9,310  0,344 17,30  0,24 14,330  0,543
Гістинат 14,81  0,87* 5,210  0,578 3,580  0,354 19,210  0,534 8,710  0,334* 18,45  0,34 15,610  0,785
Індомета-цин
15,40  0,944* 7,210 
0,744* 4,210 
0,448 21,80 
0,55* 9,80 
2,44 19,44 
0,33 14,410 
0,644
Левамізола гідрохло-рид 18,50 
1,11* 5,120 
0,575 9,180 
0,745* 18,210  0,345 11,310 
0,454* 18,38 
0,34 14,95 
0,68
Примітки:
1. *- відмінності достовірні відносно контролю (Р  0,05)
2. кількість тварин (n) дорівнює 10 в кожній групі спостережень

Під впливом індометацину на мікропрепатах спостерігається виражене зростання розмірів лімфоїдних вузликів (табл.3), зумовлене збільшенням периартеріальної, мантійної та маргінальної зон. Саме там відбуваються процеси контролю крові, яка протікає, клітинне та субклітинне диференціювання, кооперативна взаємодія Т- і В-лімфоцитів з фагоцитуючими антиген макрофагами, продукція “сесильних” лімфоцитів (R.M. Binnds і спіавт.,1996; Н.О. Киріянов, 1998).
Одночасно з розширенням Т-зон зростає і щільність в них зрілих CD 3 Т-лімфоцитів, що, очевидно, зумовлено не тільки проліферацією “сесильних” клітин, але й підсиленою міграцією Т-лімфоцитів з тимусу. В зонах репопуляції В-лімфоцитів також збільшена щільність розташування клітин (табл.3), серед яких досить часто зустрічаються попередники В- лімфоцитів з Ig М. В той же час, клітини з Ig G зустрічаються значно рідше, ніж у контролі. Макрофагічна реакція пригнічена.
При мікроскопічному дослідженні селезінки щурів після дії левамізолу гідрохлориду виявляється виражене збільшення гермінативних центрів і клітинної щільності в них (табл. 3). При цьому клітинна щільність мантійних і маргінальних зон залишається на контрольному рівні. Відзначається поява багаточисельннх плазмоцитів з Ig М і вираженою функціональною напруженістю внутрішньоклітинних органел. Збільшення розмірів лімфоїдних вузликів пов’язане, очевидно, не тільки з міграцією В-лімфоцитів із кісткового мозку, але й з проліферацією “сесильних” В-лімфоцитів, що характерне для утворення світлих центрів (I.I.Butter, 1997). У периартеріальній зоні збільшена кількість незрілих Thy-1 Т-лімфоцитів.

ВИСНОВКИ

1. Структурно-функціональними особливостями тимуса щурів після дії гістинату в дозі 0,5 г/кг є переважання процесів проліферації епітеліоретикулоцитів над лімфоцитопоезом на фоні підвищенної функціональної активності епітеліоретикулярних клітин; поява зрілих В-лімфоцитів в периваскулярних порожнинах. У кістковому мозку відмічено зниження щільності клітинних елементів.
2. Дія гістинату в селезінці проявляється у гіперплазії В-залежних зон, високим ступенем імунологічної зрілості Т- і В-лімфоцитів на фоні підсилення макрофагічної реакції, що підтверджується відносно високим рівнем продукції імуноглобулінів.
3. Структурно-функціональні особливості тимуса щурів після дії індометацину у дозі 1 мг/кг проявляються у гармонійному посиленні лімфоцитопоезу, проліферації епітеліоретикулоцитів і їх високій функціональній активності. У кістковому мозку виявляється посилення мієлоцитопоезу.
4. В селезінці дія індометацину викликає гіперплазію як Т-залежних, так і В-залежних зон з затримкою дозрівання В-популяції, що призводить до появи незрілих В-лімфоцитів і диспродукції імуноглобулінів (зниження продукції імуноглобуліна G).
5. Структурно-функціональні особливості тимуса щурів після дії левамізолу гідрохлориду у дозі 30 мг/кг проявляються переважанням лімфоцитопоезу над процесами проліферації епітеліоретикулоцитів на фоні затримки апоптоза кортикальних тимоцитів і зниження функціональної активності епітеліоретикулоцитів. А у кістковому мозку спостерігається підвищений мієлоцитопоез.
6. Дія левамізолу у селезінці проявляється порушенням дозрівання Т-клітинної популяції; гіперплазією гермінативних центрів; підвищенням рівня продукції імуноглобулінів (особливо імуноглобуліна М).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

1. Для отримання повної і об’єктивної оцінки стану імунокомпетентних органів лабораторних тварин необхідно використовувати комплекс морфометричних і імуноморфологічних методів для вивчення рецепторного апарату Т- і В-клітин і встановлення ступеня їхньої зрілості.
2. При застосуванні в медичній практиці гістинату слід враховувати його здатність стимулювати клітинний імунітет, макрофагічну систему та знижувати клітинну щільность кісткового мозку..
3. При призначенні в медичній практиці слід враховувати здатність індометацину знижувати продукцію клітин-супресорів; а левамізолу -стимулювати гуморальну ланку імунітету.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Деєва Т.В., Масловський С.Ю. Взаємозв’язок морфофункціонального стану тимусу, кісткового мозку та селезінки пацюків при дії гистинату // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 1999. – Т.3, N1. – С.19-20.
2. Деева Т.В., Сорокина И.В.Морфологические изменения в тимусе крыс после воздействия таблеток индометацина и гистината // Вісник проблем біології і медицини. – 1998. – Вип.4. – С.132-138.
3. Deeva T.V., Maslovsky S.U. Effect of Levamisol on morphological changes in thymus, bone marrow and spleen of rats // Вісник морфології. – 1999. – Т.5, N1. – С.37-38.
4. Деева Т.В., Самойлов Н.Г. Морфометрическая характеристика компонентов вилочковой железы крыс при воздействии некоторых лекарственных веществ // Вестник проблем биологии и медицины. – 1996. – Вып.6. – С.68-72.
5. Деева Т.В., Масловский С.Ю. Тимус, костний мозг и селезенка крыс после действия гистината // Экспериментальная и клиническая медицина. – 1998. – N1. – С.140-142.
6. Дєєва Т.В. Морфофункціональні особливості тимусу щурів після впливу індометацину // Ліки. – 1997. – N 3. – С.79-81.
7. Деева Т.В. Ультраструктурные особенности тимуса крыс в норме // Медицина сегодня и завтра – Харьков: ХГМУ. – 1997. – Вып.2. – С.12-13.
8. Деева Т.В. Влияние индометацина на состояние органов иммуногенеза // Тез. науч.-практ. конф. “Научные достижения и проблемы производства лекарст¬вен¬ных средств”. – Харьков. – 1995. – С.184-185.
9. Дєєва Т.В. Вплив індометацину на стан вилочкової залози щурів // Мат. І Національного з’їзду фармакологів України “Сучасні проблеми фармаколо¬гії”. – Київ-Полтава, 1995. – С.54.

АНОТАЦІЯ
Деєва Т.В. Морфофункціональний стан тимуса, кісткового мозку та селезінки щурів після впливу імунотропних лікарських засобів. Рукопис
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидита біологічних наук, 14.03.01 – нормальна анатомія. – Тернопільська державна медична академія, Тернопіль, 1999.
Досліджено морфологію тимусу, кісткового мозку та селезінки щурів, імунологічних властивостей Т- і В-лімфоцитів після впливу гістинату, індометацину, левамізолу гідрохлориду. Гістинат викликає посилену міграцію В-лімфоцитів з кісткового мозку, що корелює з появою В-лімфоцитів в периваскулярних порожнинах тимусу, розширенням лімфоїдних вузликів селезінки, збільшенням у ній кількості плазмоцитів з Ig M, G, А, С-3 фракції комплементу. В тимусі активізується епітеліоретикулопоез, що сприяє визріванню Т-лімфоцитів. Індометацин посилює лімфоцитопоез в тимусі, приводить до активного стану епітеліоретикулоцити, що створює передумови для імунологічної зрілості Т-лімфоцитів. Підвищує проліферацію В-лімфоцитів у кістковому мозку і порушує їх визрівання. Це призводить до зменшення популяції плазмоцитів, що продукують Ig G. В селезінці гіперплазована біла пульпа на фоні зниження макрофагічної реакції. Левамізол підвищує проліферацію як Т-, так і В-лімфоцитів, затримує апоптоз, знижує активність епітеліоретикулоцитів тимуса, що порушує визрівання Т-лімфоцитів. В селезінкі левамізол підсилює плазматизацію.
Ключові слова: тимус, кістковий мозок, селезінка, лімфоцит, епітеліоретикулоцит, гістинат, індометацин, левамізола гідрохлорид.

АННОТАЦИЯ
Деева Т.В. Морфофункциональное состояние тимуса, костного мозга и селезенки крыс после действия иммунотропных лекарственных средств. Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук, 14.03.01 – нормальная анатомия. – Тернопольская государственная медицинская академия им. И. Горбачевского, Тернополь, 1999.
Исследована морфология тимуса, костного мозга и селезенки самцов крыс, иммунологические особенности Т- и В-лимфоцитов после действия гистината, индометацина и левамизола гидрохлорида. Препараты вводились в течение месяца в дозах: гистинат – 0,5 г/кг, индометацин – 1,0 мг/кг, левамизол – 30 мг/кг.
Тимус и селезенка взвешивались, определялись их размеры. После фиксации и обработки по общепринятым методикам получали гистологические срезы толщиной 4-6 мкм. Срезы окрашивали гематоксилином и эозином, по Браше, для выявления макрофагов ставили ШИК-реакцию. Дифференцированное изучение Т- и В-лимфоцитов проводили прямым и непрямым методами Кунса на парафиновых срезах. Ультраструктурная характеристика клеток получена при использовании метода ультраструктурной микроскопии. Морфометрия структурных компонентов органов проведена с помощью прибора “Интеграл 2М”.
Выявлено, что гистинат вызывает усиленную миграцию зрелых CD 22 В-лимфоцитов из костного мозга, что коррелирует с появлением В-лимфоцитов в периваскулярных пространствах тимуса, увеличением площадей лимфоидных узелков селезенки, увеличением в ней количества плазмоцитов с иммуноглобулинами M, G, A, C-3 фракции комплемента. В тимусе активизируется эпителиоретикулопоэз, что способствует созреванию и дифференцировке Т-лимфоцитов.
Индометацин усиливает процессы лимфоцитопоэза в тимусе, что сопровождается расширением субкапсулярной зоны, приводит в активное состояние эпителиоретикулоциты, это создает условия для иммунологического созревания Т-лимфоцитов. Препарат усиливает пролиферацию В-лимфоцитов в костном мозге, но при этом нарушаются процессы их созревания. Это приводит к появлению незрелых пре-В-лимфоцитов на периферии и сужению популяции плазмоцитов, особенно продуцирующих иммуноглобулин G. В селезенке гиперплазирована белая пульпа на фоне снижения макрофагальной реакции.
При действии левамизола гидрохлорида повышается пролиферация лимфоцитов как в тимусе, так и в костном мозге, задерживается апоптоз и снижается активность эпителиоретикулоцитов в тимусе, что приводит к нарушению процессов созревания Т-лимфоцитов. В селезенке в тимусзависимых зонах увеличивается количество незрелых Thy-1 Т-лимфоцитов. Реакция плазматизации усиливается как засчет миграции зрелых В-лимфоцитов из костного мозга, так и засчет пролиферации “сессильных” лимфоцитов.
Ключевые слова: тимус, костный мозг, селезенка, лимфоцит, эпителиоретикулоцит, гистинат, индометацин, левамизола гидрохлорид.

SUMMARY
Tatyana V. Deevа. Morphological and functional state of thymus, bone marrow and spleen of rats after the application of immunothropos remrdies. Manuscript.
Dissertation for the reach of scientific degree of the candidate of biological sciences, 14.03.01 – Normal Anatomy. – Ternopil State Medical Academy after I. Gorbachevsky, Ternopil, 1999.
Research of thymus, bone marrow and spleen morphology of rats, immunological properties of T- and B-lymphocytes in condicions of hystinate, indomethacine, levamisole hydrochloride interference. Hystinate caused of B-lymphocytes intensive migration in bone marrow; the latter has been correlated with the appear of B-lymphocytes in perivascular areas of thymus, enlargement of spleen lymphoid junctions, increasing of the number of plasmocytes with Ig M, G, A, C-3 fraction of the complement. Epythelioreticulopoes has been activated in thymus; the latter promotes the maturity of T-lymphocytes . Indomethacine increases the intensivity of lymphocytopoesis in thymus, drives the epythelioreticular component in active position, that creates the conditions for immunological maturity of T-lymphocytes. Indomethacine increases the prolipheration of B-lymphocytes in bone marrow and violates there maturation, that causes the decrease of plasmocytes, that produce Ig G. Indomethacine causes hyperplasia of white pulp at the bacground of macrophagous reaction in spleen. Levamisole causes the prolipheration tension of both T- and B-lymphocytes, apopthose relaxation, decrease of secretion activity of epythelioreticulocytes in thymus, which violates the maruration of T-lymphocytes. Hyperplasia of B-areas has been indicated at the background of plasmotion increasing.
The key words: thymus, bone marrow, spleen, lymphocyte, epytelioreticulocyte, hystinate, indomethacine, levamisole hydrochlorid.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020