.

Моделювання гідродинамічних процесів у вугільній пульпі та обгрунтування параметрів нерухомих циліндро-конічних грохотів: Автореф. дис… канд. техн.

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1949
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ГЕОТЕХНІЧНОЇ МЕХАНІКИ

БУЛАВА Юрій Іванович

УДК 622.741:621.54

МОДЕЛЮВАННЯ ГІДРОДИНАМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ВУГІЛЬНІЙ
ПУЛЬПІ ТА ОБГРУНТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ НЕРУХОМИХ
ЦИЛІНДРО-КОНІЧНИХ ГРОХОТІВ

05.15.11 – “Фізичні процеси гірничого виробництва”

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук

Дніпропетровськ –1999

Дисертація є рукописом
Роботу виконано у Державній холдинговій компанії “Добропіллявугілля”
Науковий керівник: доктор технічних наук
Полулях Олександр Данилович,
УкрНДІвуглезбагачення,
завідувач лабораторією

Офіційні опоненти:
доктор технічних наук,
Туркенич Олександр Михайлович,
Національна гірнича академія України,
професор кафедри

кандидат технічних наук
Шевченко Георгій Олександрович,
Інститут геотехнічної механіки НАН України,
завідувач відділом

Провідна організація: Донецький державний технічний університет, Міністерство освіти Украіни, м. Донецьк.

Захист відбудеться “ 15 “ жовтня 1999 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 08.188.01 Інституту геотехнічної механіки НАН України за адресою: 320005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 2а, факс (0562) 46-24-26.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту геотехнічної механіки НАН України за адресою: 320005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 2а.

Автореферат розіслано ” 10 ” вересня 1999 р.

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор технічних наук Перепелиця В.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Споживча цінність енергетичних та технологічних вуглів визначається показниками їх якості: зольністю, сірчистістю, гранулометричним складом, питомою теплотою згоряння, вологістю, які за теперішніх умов значно знизились.
Постійне підвищення вмісту дрібязку у рядовому вугіллі зумовило необхідність зниження граничної крупності розділення з 118-20 мм до 8-10 мм і навіть до 6 мм для забезпечення перерозподілу навантажень між відсаджувальними машинами дрібного та крупного зерна або важкосередовищними сепараторами. Зі зменшенням граничної крупності розділення ефективність підготовчого грохочення зменшується, вміст некондиційних зерен, у тому числі й класу 0-1 мм, у машинних класах підвищується.
У вітчизняній та закордонній практиці не існує обладнання для знешламлювання дрібного машинного класу, яке б забезпечувало потрібну ефективність підготовки в однопотоковому виконанні.
У звязку з цим особливо важливого значення набуває підготовка машинних класів до збагачення. Невідповідність задач підготовки машинних класів можливостям її забезпечення, яка зараз існує, робить проблему інтенсифікації процесу знешламлювання дрібного машинного класу вельми актуальною.
Для вирішення зазначених вище проблем у ряді провідних інститутів, таких як УкрНДІвуглезбагачення, Діпромашзбагачення, Діпромашвуглезбагачення, Національна гірнича академія України, Донецький державний технічний університет, Інститут геотехнічної механіки НАН України, проводяться дослідження, які дозволяють інтенсифікувати процеси збагачення вугілля та удосконалювати технічні засоби для збагачення корисних копалин.
У працях М.Г. Бедраня, Б.А. Блюсса, Б.В. Кізевальтера, В.П. Надутого, П.І. Пілова, Ю.Л. Папушина, О.Д. Полуляха, В.М. Потураєва, О.М. Туркенича, В.П. Франчука, А.Г. Червоненко, В.М. Шохіна та інших зроблено істотний внесок в обгрунтування наукових основ створення методів і засобів збагачення корисних копалин, у тому числі й вугілля. Однак у цих працях недостатньо повно відбиті питання підготовки дрібного машинного класу до збагачення в однопотоковому виконанні.
Тому розробка способів і технічних засобів підвищення ефективності процесу знешламлювання дрібного машинного класу при збагаченні вугілля є актуальною науково-практичною задачею, що має важливе народногосподарське значення для вугледобувної галузі.
Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у межах державної програми з розробки екологічно чистих та ресурсозберігаючих технологій та повязано з планами робіт Мінвуглепрому України у 1996-2000 р., які спрямовані на підвищення ефективності збагачення вугілля.
Основна ідея роботи полягає у використанні ефекту наддуву внутрішньої порожнини циліндро-конічного грохота при знешламлюванні пульпи в процесі збагачення вугілля.
Метою роботи є півищення ефективності збагачення вугілля шляхом використання аерогідродинамічного діяння на вугільну пульпу під час її руху вздовж перфорованої криволінійної поверхні.
Для її реалізації поставлено і розвязано такі задачі:
1. Дослідити вплив відцентрового ефекту та внутрішнього тиску наддуву на витікання рідини крізь ситову поверхню циліндро-конічного грохота.
2. Дослідити гідравлічні характеристики під час обертально-поступального руху потоку по робочій поверхні.
3. Розробити спосіб інтенсифікації процесу знешламлювання й оцінити його ефективність.
4. Розробити методику розрахунку параметрів циліндро-конічного грохота з наддувом внутрішньої порожнини.
Наукове значення роботи полягає в розробці моделей обертально-поступального руху шару вязкої рідини по внутрішній перфорованій поверхні тіла обертання, які дозволили оцінити вплив відцентрового ефекту, ефекту наддуву й проточності закрученого потоку на параметр розділення пульпи; в обгрунтуванні умов існування докритичного й надкритичного режимів, а також формування всередині апарата гідравлічних стрибків, які визначають граничні витрати пульпи у циліндро-конічному грохоті з наддувом внутрішньої порожнини.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
* Вперше розроблено математичну модель обертально-поступального руху пульпи в циліндро-конічному грохоті з наддувом внутрішньої порожнини. Одержані співвідношення дозволяють оцінити умови утворення гідравлічного стрибка.
* Встановлено існування докритичного й надкритичного режимів течії та одержано розрахункові залежності, що визначають витрату рідини крізь ситову поверхню грохота з урахуванням відцентрового ефекту, ефекту наддуву та проточності закрученого потоку вздовж ситової поверхні.
* Запропоновано й науково обгрунтовано способи розділення вугільної пульпи на грохоті, основою яких є додаткове аерогідродинамічне діяння на вільну поверхню пульпи.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці способу інтенсифікації процесів знешламлювання дрібного машинного класу, який реалізовано в розробленому аерогідродинамічному знешламлювачі АГО-1,5-2000.
Обгрунтовано параметри процесу знешламлювання дрібного машинного класу на циліндро-конічних грохотах з наддувом внутрішньої порожнини. Розроблено “Методику розрахунку циліндро-конічних грохотів з наддувом внутрішньої порожнини”, яку передано в інститути УкрНДІвуглезбагачення та ІГТМ НАН України, де її використовують для досліджень, розрахунку, конструювання й модернізації збагачувальних апаратів у вугільній та гірничо-металургійній промисловості.
Реалізація результатів роботи. Спосіб аерогідродинамічного знешламлювання дрібного машинного класу реалізовано в умовах ЦЗФ “Жовтнева”. Методику розрахунку циліндро-конічного грохота з наддувом внутрішньої порожнини передано для використання в інститутах УкрНДІвуглезбагачення та ІГТМ НАН України.
Апробація роботи. Результати дисертаційної роботи доповідалися на наукових семінарах в УкрНДІвуглезбагачення, Національній гірничій академії України, Інституті геотехнічної механіки НАН України, на Міжнародній науково-практичній конференції “XXI століття – проблеми та перспективи освоєння корисних копалин”, 1998 р., 12-14 жовтня, м. Дніпропетровськ.
Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 7 статтях у наукових фахових виданнях.
Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, 4 розділів, висновку і додатків, її викладено на 170 сторінках друкованого тексту, з яких 32 рисунки, 14 таблиць, список використаних джерел із 124 найменувань, 5 додатків на 39 сторінках.
Особистий внесок здобувача. Автором дисертації визначено мету, ідею роботи, поставлено задачі досліджень, сформульовано наукові положення, висновки, рекомендації, проаналізовано та узагальнено результати теоретичних та експериментальних досліджень. Експериментальні дослідження проводились за безпосередньою участю автора. Зміст дисертації викладено автором особисто.
Методи досліджень. При моделюванні аерогідродинамічних процесів використано комплексний підхід, який включає лабораторні, промислові та аналітичні дослідження. Під час лабораторних досліджень використовувались відомі методи й обладнання. Теоретичні дослідження виконувалися на основі класичної гідродинаміки. Розвязок запропонованої моделі одержано чисельним методом.
Предмет і обєкт досліджень: гідродинамічні процеси в шарі пульпи, параметри процесів розділення вугілля на циліндро-конічному грохоті з наддувом внутрішньої порожнини.
Автор висловлює подяку працівникам ДХК “Добропіллявугілля” за допомогу в проведенні експериментальних досліджень.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В умовах зниження якості вихідного вугілля, що підлягає збагаченню, особливого значення набувають показники процесу знешламлювання дрібного машинного класу, підвищення якості якого є актуальною науково-практичною задачею.
Одним з напрямків підвищення ефективності знешламлювання є вживання інтенсифікуючого діяння на матеріал безпосередньо на робочій поверхні.
Основні наукові положення, що захищаються в дисертації:
1. Критична, початкова та гранична товщина потоку пульпи монотонно зростають у діапазонах зміни гідродинамічного параметру : 01, де  є прямо пропорційним витратам гідросуміші й обернено пропорційним добутку радіуса крутки і циркуляції швидкості, а критичній товщині потоку відповідають мінімальні значення імпульсу і повних витрат на вільній поверхні.
2. Коефіцієнт тертя під час руху гідросуміщі по перфорованій поверхні монотонно зростає в діапазоні 0,25-0,65 при збільшенні відношення ширини отвору до ширини колосника; під час знешламлювання продуктів збагачення крупністю менше 3 мм найбільш ефективним є суцільний аерогідродинамічний потік, а для дрібного машинного класу 0-13 мм доцільно використовувати дискретні аерогідродинамічні струмені, які діють на вільну поверхню пульпи.
Наукові положення були сформульовані на підставі результатів проведених досліджень моделі розділення рідини на циліндро-конічному грохоті з наддувом внутрішньої порожнини, який запропоновано як додаткове інтенсифікуюче діяння. У теоретичній частині роботи розглянуто якісні та кількісні закономірності, що визначають вплив відцентрового ефекту та ефекту наддуву на процес розділення рідини на ситовій поверхні. Припускалося, що реалізуються такі режими заповнення, при яких рідина достатньо тонким шаром розподіляється по всій боковій поверхні циліндро-конічного грохота.
Для розробки математичної моделі руху шару рідини всередині циліндро-конічного грохота проведено аналіз впливу відцентрового ефекту та внутрішнього тиску наддуву на швидкість витікання рідини крізь ситову поверхню. Одержано формули, що визначають витрати рідини крізь ситову поверхню, які враховують відцентровий ефект, ефект наддуву, а також ефект проточності закрученого потоку вздовж ситової поверхні.
Аналіз руху в шарі рідини всередині циліндро-конічного грохота проведено за допомогою безрозмірних залежностей повного напору і загального імпульсу потоку :

, (1)

де h – товщина потоку; hkp – критична товщина потоку;  – густина; g – прискорення сили ваги.
Залежності безрозмірних величин критичної kp, початкової 0 та граничної товщини шару  від параметру  наведені на рисунку 1, де праві вітки відповідають докритичному режиму, а ліві – надкритичному. На графіках видно, що довільний перехід у потенціальному потоку з вітки при постійному напорі (повній енергії) є неможливим, оскільки в докритичному потоку величина більша, ніж у надкритичному. Так, наприклад, для переходу з докритичного стану 1 до надкритичного стану 2 при =const необхідно відібрати від потоку надлишкову кількість імпульсу 1- 2 за допомогою якогось пристрою. Перехід із надкритичного стану 3 у докритичний стан 4 здійснюється за допомогою гідравлічного стрибка, який згідно з (1) характеризується зберіганням імпульсу, але, як видно з рис. 1, енергія потоку зменшується.
Для аналізу зазначених властивостей розглянуто потенціальний обертально-поступовий потік у циліндричній трубі радіуса R, який має внутрішню вільну циліндричну поверхню радіуса R0=R-h (h – товщина шару).
Тиск Pвн всередині циліндричної порожнини не відіграє в цьому випадку ніякої ролі, тому прийнято Pвн=0.
Розташування труби прийнято вертикальним, тому при розгляді руху в площині поперечного перерізу сила ваги з розгляду випадає.
Для потенціальної течії у всьому потоку H=const і циркуляція Г=const. З умови радіальної рівноваги і виразу колової складової швидкості одержано, що

(2)

З інтегралу Бернуллі випливає, що Vz від r не залежить.
Для заданих витрат і циркуляції Г вираз напору має вигляд

Рис. 1 Залежності критичної hk, початкової h0, та граничної товщини
шару h від параметру  для обертально-поступового потоку

Рис. 2 Залежності повного напору та імпульсу від товшини
шару  для обертально-поступового потоку:
А – дільниця бурхливого руху; Б – дільниця спокійного руху

, (3)

де =h/R.
Розгядаючи Н як функцію , одержали, що вона має мінімум при значенні кр, що відповідає рівнянню

. (4)

Залежності критичної, початкової та граничної величин товщини шару від параметру  для обертально-поступального потоку графічно зображені на рис. 2.
Залежність визначає критичну товщину шару для обертально-поступального потоку.
Таким чином, для обертально-поступального потоку із заданими витратами Q і циркуляцією при H>Hmin існують два можливі режими течії, а при Hкр – докритичною.
Для обертально-поступального потоку величина повного осьового імпульсу буде дорівнювати

. (5)

Як і у випадку плоскої задачі, мінімум імпульсу (5) збігається з умовою (4) мінімуму Н.
Під час обертально-поступального руху ідеальної невагомої рідини мають місце три закони зберігання: зберігається спільний напір Н (іинтеграл Бернуллі), зберігається спільний імпульс K (5), а також зберігається момент кількості руху або, що все одно, зберігається циркуляція

, (6)

Під час руху вязкої рідини зазначені величини не зберігаються через наявність сил ваги і тертя.
Рівняння для визначення критичної товщини шару має вигляд

. (7)

Рівняння має особливу точку, коли товщина шару h стає критичною. У критичній точці dh/dz, і при підході до цієї точки з боку hhkp – різке зменшення товщини (запирання потоку, при якому досягаються максимально можливі витрати крізь апарат).
Дослідження гідравлічних характеристик під час обертально-поступального руху потоку по робочій поверхні циліндро-конічного грохота проведено на підставі розробленої математичної моделі. Математична модель обертально-поступального руху шару рідини крізь циліндро-конічний грохот з витіканням рідини крізь зовнішню ситову поверхню, яку розроблено на основі інтегральних законів зберігання маси, моменту кількості руху та енергії, становить систему звичайних диференційних рівнянь, що визначають зміну вздовж осі апарата товщини шару рідини, осьової та колової складових швидкості, надситового та підситового продуктів, а також поточного тиску наддуву всередені порожнини.
Одержана система рівнянь дозволяє визначити зміну за довжиною апарата товщини шару рідини h, осьової та колової складових швидкості, знайти надситні та підситні витрати; крім того, вона дозволяє за допомогою прямого розрахунку встановити режими, під час яких існує тенденція до виникнення гідравлічного стрибка або запирання потоку рідини, а також максимально можливу прохідність апарата заданої конструкції.
Для розвязання системи рівнянь необхідно в початковому перерізі апарата x=0 задати витрати Q0, момент M0 (або інші величини, через які виражаєтся M0), а також фіксувати початкову товщину шару h0.
Для інтенсифікації процесу відділення рідини крізь ситову поверхню запропоновано використовувати наддув внутрішньої порожнини грохота газом з метою підвищення в ній внутрішнього тиску Pвн. При цьому верхня частини установки повинна бути герметизованою.
Організація подачі повітря підвищенного тиску до внутрішньої порожнини конструктивно може бути оформлена багатьма способами, але для визначеності прийнята така схема подачі, яка здійснюється за допомогою дренованої труби, що розташована вздовж осі установки.
Припущено, що роздача здійснюється крізь ряд отворів, які достатньо густо розміщені по довжині труби, тому роздачу можна вважати неперервно розподіленою по довжині труби. Інші види роздачі, в тому числі і зосередженої, можна вважати окремими випадками схеми, що прийнята до розгляду. Прийнято, що діаметр подаючої труби d малий у порівнянні з діаметром внутрішньої порожнини Dвн, тому захаращенням поперечного перерізу за рахунок труби можна знехтувати.
Підвищений тиск усередині порожнини може підтримуватися тільки за рахунок утрат тиску під час руху газу по тракту за рахунок конфузорності вихідної ділянки.
Для розрахунку параметрів рідини необхідно використовувати метод послідовних наближень, узгоджуючи тиск Pвн з параметрами рідини, одержаними із системи рівнянь.
Для вибору способу інтенсифікації знешламлювання та оцінки його ефективності розроблено лабораторну установку, яка становить елемент робочої поверхні ситових знешламлюючих апаратів. Схема показана на рис. 3.
В лабораторних умовах експериментально підтверджено теоретичне припущення про те, що вживання інтенсифікуючого діяння на матеріал, що оброблюється, під час його руху по робочій поверхні підвищує ефективність знешламлювання дрібного машинного класу. Експериментально встановлено, що найбільш інтенсифікуюче діяння на матеріал, що обробляється, досягається при вживанні наддуву повітря у внутрішню порожнину апарата.
Установлено, що при знешламлюванні шламових продуктів крупністю менше 3мм найбільш доцільним є вживання наддуву у вигляді суцільного аеродинамічного потоку, а при знешламлюванні дрібного машинного класу крупністю 0-13 мм доцільним є вживання дискретно розміщених аеродинамічних струменів.
На основі проведених досліджень визначено основні технологічні параметри знешламлювання дрібного машиного класу й розроблено конструкцію аерогідродинамічного знешламлювача АГО-1,5-2000, яка в порівнянні з грохотом ГК1,5 має три додаткові інтенсифікуючіх фактори:
– підвищення коефіцієнта використання робочої поверхні конічного сита за рахунок вибору швидкості подачі пульпи, вищої за критичну;
– зростання швидкості витікання пульпи крізь отвори сита за рахунок діяння аеродинамічних струменів та наддуву повітря;
– зростання часу перебування надситного продукту, що оброблюється, на робочій поверхні за рахунок герметизації випускного отвору цього продукту за допомогою спеціального розвантажника.

Рис. 3 Установка для аерогідродинамічного знешламлювання
дрібного машинного класу:
1 – корпус; 2 – циліндричне сито; 3 – конічне сито; 4 – патрубок для засипки;
5 – патрубок розвантаження надситного продукту; 6 – патрубок
розвантаження підситного продукту; 7 – повітропровід;
8 – розподільник повітря; 9 – радіальні сопла; 10 – розвантажник
надситного продукту; 11 – кришка-опора; 12 – амортизатор;
13 – обечайка; 14 – еластичний відбивач; 15 – обважнювач

Досліждення основних технологічних та конструктивних параметрів аерогідрознешламлювача були проведені в промислових умовах ЦЗФ “Жовтнева”, під час яких установлені залежності впливу навантаження, витрат і тиску повітря, величини зазора між соплом та робочою поверхнею, місця встановлення й кількості ярусів аерогідродинамічних струменів на показники аерогідродинамічного знешламлювання (рис. 4, 5).
Визначено режимні параметри роботи удосконаленого за рекомендаціями автора аерогідродинамічногознешламлювача АГО-1,5-2000, що забезпечують діставання класу 0-0,5 мм у підситний продукт на рівні не менше 60 %.
Промислові дослідження аерогідродинамічного знешламлювача в умовах ЦЗФ “Жовтнева” показали, що діставання класу 0-1 та 0-0,5 мм на АГО-1,5-2000 на 28,3 та 23,0 % вищі, ніж у грохота ГК1,5 і становлять відповідно 61,7 і 68,7 %.
Підвищення ефективності знешламлювання за допомогою аерогідродинамічного знешламлювача на ЦЗФ “Жовтнева” сприяло поліпшенню роботи відсаджувальної машини. Після приведення якості продуктів до умов роботи відсаджувальної машини зі знешламлюванням на АГО-1,5-2000 розрахунковий вихід концентрату відсадження з порога машини зростає на 0,3 % с 53,3 до 53,6% (у порівнянні з роботою відсаджувальної машини з грохотом ГК1,5).
Результати промислових досліджень аерогідродинамічного знешламлювача на ЦЗФ “Жовтнева” виявили доцільність його застосування на вуглезбагачувальних підприємствах з мокрим способом підготовки машинних класів на операції знешламлювання дрібного машинного класу.
Проведені теоретичні та експериментальні дослідження дозволили розробити методику розрахунку параметрів циліндро-конічного грохота з наддувом внутрішньої порожнини.
Обгрунтованість і достовірність наукових положень, висновків та рекомендацій забезпечується статистично значимим обсягом лабораторних і промислових експериментів, проведенням теоретичних досліджень з використанням фундаментальних положень гідродинаміки, відповідністю моделі реальним умовам. Достовірність одержаних результатів підтверджується задовільною збіжністю теоретичних та експериментальних даних (розбіжність не перевищує 9 %, показники знаходяться в межах довірчої вірогідності відхилення). Відтворюваність одержаних результатів забезпечується використанням стандартних приладів, типової апаратури й методів вимірювання.

Рис. 4 Залежність діставання класу -1 мм  (1) та вологості
надситного продукту wp (2) від витрат повітря Qвоз

Рис. 5 Залежність діставання  від тиску повітря P
при різних навантаженнях за твердим:
1 – 20 т/г; 2 – 75 т/г; 3 – 100 т/г

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі дано розвязання актуальної науково-практичної задачі, яка полягає в розробці способів і технічних засобів підвищення ефективності процесу знешламлювання дрібного машинного класу при збагаченні вугілля і має важливе народногосподарське значення.
У процесі виконання робіт отримані такі підсумкові наукові висновки та практичні результати:
1. Вперше встановлені закономірності впливу відцентрового ефекту та параметрів аерогідродинамічного діяння на критичну товщину шару й витрати пульпи крізь ситову поверхню.
2. Розроблено математичну модель обертально-поступального руху пульпи по циліндро-конічному грохоту з витіканням крізь зовнішню ситовую поверхню, яка становить систему диференційних рівнянь, що визначають зміни вздовж осі апарата товщини шару й швидкості пульпи, а також тиску повітряного струменя.
3. Одержано співвідношення, які дозволяють оцінити граничні значення витрат і тиску подачі пульпи для прогнозування та запобігання всередині апарата гідравлічних стрибків.
4. Експериментально встановлено, що найбільш інтенсифікуюче діяння на матеріал, що оброблюється, досягається при вживанні наддуву повітря у внутрішню порожнину грохота у вигляді суцільного аерогідродинамічного потоку при знешламлюванні продуктів крупністю менше 3 мм та у вигляді дискретно розміщених аерогідродинамічних струменів при крупності 0-13 мм.
5. Визначено основні технологічні параметри процесу знешламлювання дрібного машинного класу, які використано при розробці конструкції аерогідродинамічного знешламлювача АГО-1,5-2000.
6. Визначено основні технологічні параметри знешламлювання дрібного машинного класу й розроблено конструкцію аерогідродинамічного знешламлювача АГО-1,5-2000, яка дозволяє підвищити коефіцієнт використання робочої поверхні, швидкість витікання пульпи крізь отвори сита та час перебування надситного продукту, що оброблюється, на робочій поверхні.
7. Визначені режимні параметри роботи аерогідродинамічного знешламлювача АГО-1,5-2000 забезпечують діставання класу 0-0,5 мм у підситний продукт на рівні не менше 60 %. Промислові дослідження показали, що діставання класу 0-1 та 0-0,5 мм на АГО-1,5-2000 на 28,3 та 23 % вище, ніж у грохотах ГК-1,5, і становлять відповідно 61,7 та 68,7 %.
8. В результаті виконаних досліджень розроблено “Методику розрахунку циліндро-конічного грохота з наддувом внутрішньої порожнини”, яка передана і використовується в інститутах УкрНДІвуглезбагачення та ІГТМ НАН України при проектуванні циліндро-конічних грохотів вуглезбагачувальних фабрик, а також при конструюванні, розрахунку й модернізації збагачувального обладнання на підприємствах вугільної та гірничо-металургійної промисловості.
Сукупність отриманих результатів є вирішенням актуальної науково-практичної задачі з розробки способів і технічних засобів підвищення ефективності процесів знешламлювання дрібного машинного класу при збагаченні вугілля шляхом моделювання гідродинамічних процесів у вугільній пульпі та обгрунтування параметрів нерухомих циліндро-конічних грохотів, що має важливе значення для вугледобувної галузі народного господарства.

Основні положення та результати дисертації опубліковані в роботах:
1. Булава Ю.И. Моделирование течения гидросмеси на поверхности вращения в задачах обогащения угля // Геотехническая механика. Сб. науч. тр. ИГТМ НАН Украины.-Днепропетровск.-1998.-Вып.4.-С.100-109.
2. Булава Ю.И., Смирнов В.В. Система технической диагностики и оптимального управления качеством монтажа привода технического оборудования // Уголь Украины.-1998.-№11.-С.14-16.
3. Полулях А.Д., Булава Ю.И., Колесник Д.И. Аэрогидродинамический обесшламливатель // Уголь Украины.-1998.-№8-9.-С.64-65.
4. Полулях А.Д., Булава Ю.И., Колесник Д.И. Разработка технологии аэрогидродинамического обесшламливания мелкого машинного класса для углеобогатительных фабрик // Збагачення корисних копалин.-1998.-№2.-С.19-24.
5. Курченко И.П., Полулях А.Д., Булава Ю.И. Технологические регламенты углеобогатительных предприятий // Збагачення корисних копалин.-1998.-№2.-С.16-18.
6. Булава Ю.И. Исследование основных гидравлических характеристик цилиндро-конического грохота с наддувом внутренней полости // Збагачення корисних копалин.-1999.-№3.-С.28-35.
7. Булава Ю.И. Исследование основных технологических и конструктивных параметров аэрогидрообесшламливателя АГО-1,5-2000 // Геотехническая механика. Сб. науч. тр. ИГТМ НАН Украины.-Днепропетровск.-1999.-Вып.12.-С.11-17.

АНОТАЦІЯ

Булава Ю.І. Моделювання гідродинамічних процесів у вугільній пульпі та обгрунтування параметрів нерухомих циліндро-конічних грохотів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.15.11 – “Фізичні процеси гірничого виробництва”. – Інститут геотехнічної механіки НАН України, Дніпропетровськ, 1999.
У дисертаційній роботі розглянуті питання знешламлювання вугілля дрібного машинного класу. Розроблені теоретична та експериментальна концепції використання наддуву внутрішньої порожнини нерухомого циліндро-конічного грохота аєрогідродинамічними струменями для інтенсифікації процесу знешламлювання дрібного машинного класу при збагаченні вугілля. Запропоновано методику розрахунку параметрів циліндро-конічного грохоту з наддувом внутрішньої порожнини.
Ключові слова: розділення рідини, наддув порожнини, циліндро-конічний грохот, знешламлювання, дрібний машинний класс.

АННОТАЦИЯ

Булава Ю.И. Моделирование гидродинамических процессов в угольной пульпе и обоснование параметров неподвижных цилиндро-конических грохотов. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.15.11 – “Физические процессы горного производства”. – Институт геотехнической механики НАН Украины, Днепропетровск, 1999.
Выполнен анализ вращательно-поступательного движения угольной пульпы через неподвижный цилиндро-конический грохот с наддувом внутренней полости, предложенным в качестве дополнительного интенсифицирующего воздействия. Представлены результаты исследований вращательно-поступатель-ного движения угольной пульпы по цилиндро-коническому грохоту с наддувом внутренней полости, предложенным в качестве дополнительного интенсифицирующего воздействия.
Целью работы является повышение эффективности обогащения угля путем использования аэрогидродинамического воздействия на угольную пульпу при ее движении по перфорированной криволинейной поверхности.
Основная идея работы заключается в использовании эффекта наддува внутренней полости цилиндро-конического грохота, а также установленных на основе гидродинамических моделей закономерностей процессов в угольной пульпе, что позволяет предложить способы и средства эффективного обесшламливания пульпы в процессе обогащения угля.
Впервые разработана математическая модель вращательно-поступатель-ного движения пульпы, позволившая оценить закономерности влияния центробежного эффекта и эффекта наддува на процесс разделения жидкости на ситовой поверхности, определить изменение толщины слоя пульпы, скорости, текущего давления наддува вдоль оси аппарата, прогнозировать возникновение внутри аппарата гидравлического прыжка, запирание аппарата, а также оценить предельные расходы для заданной конструкции и давление подачи пульпы при обесшламливании угля.
Разработана лабораторная установка, позволившая выбрать способ интенсификации процесса обесшламливания, проверить его эффективность, а также подтвердить теоретическое предположение о том, что интенсифицирующее воздействие на обрабатываемый материал во время его движения по рабочей поверхности повышает эффективность обесшламливания.
На основе проведенных исследований были определены технологические параметры процесса обесшламливания угля мелкого машинного класса, конструкции аэрогидродинамического обесшламливателя, а также методики расчета параметров неподвижного цилиндро-конического грохота с наддувом внутренней полости.
Практическое значение работы состоит в разработке способов интенсификации процессов обесшламливания угля мелкого машинного класса, что реализовано в разработанном аэрогидродинамическом обесшламливателе АГО-1,5-2000. Обоснованы параметры процесса обесшламливания угля мелкого машинного класса на цилиндро-конических грохотах с наддувом внутренней полости и разработана “Методика расчета цилиндро-конического грохота с наддувом внутренней полости”, которая передана в институты УкрНИИуглеобогащение и ИГТМ НАН Украины, где ее используют для исследований, расчета, конструирования и модернизации обогатительных аппаратов в угольной и горно-металлургической промышленности.
Ключевые слова: разделение жидкости, наддув полости, цилиндро-конический грохот, обесшламливание, мелкий машинный класс.

THE SUMMARY

Bulava Yu.I. The modelling of hydrodynamic processes in coal pulp and substantiation of parameters of motionless cylinder conic riddles.-Manuscript.
The thesis for the defence of the candidate of technical science degree on speciality 05.15.11 – The physical processes of the mining production.- Institute of Geotechnical Mechanics of Ukraine National Academy of Sciences, Dnipropetrovsk, 1999.
In the dissertation the problems of desliming of fine machine size coal are considered. The theoretical and experimental conception are elaborated for application of supercharge of motionless cylinder-conic riddle inner hollow by aerohydrodynamic jets for fine machine size coal desliming process intensification under the coal wet preparation. The method is suggested for the calculation of parameters of the cylinder-conic riddle with inner hollow supercharge.
Key words: separation of liguid, supercharge of hollow, cylinder-conic riddle, desliming, fine machine size.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020