.

Мезодіенцефальна електромодуляція в медичній реабілітації хворих на початкові форми порушення мозкового кровообігу та ішемічну хворобу серця: Автореф.

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2072
Скачать документ

Міністерство охорони здоров`я України
Український науково-дослідний інститут
медичної реабілітації та курортології

Даниленко Олена Анатоліївна

УДК 616.12-005.4+616.831-005]-036.82.844

МЕЗОДІЕНЦЕФАЛЬНА ЕЛЕКТРОМОДУЛЯЦІЯ
В МЕДИЧНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ
НА ПОЧАТКОВІ ФОРМИ ПОРУШЕННЯ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ ТА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ

14.01.33 – курортологія та фізіотерапія

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Одеса -1999
Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у клінічному відділі Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України.

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор Шмакова Ірина Петрівна, Одеський державний медичний університет, професор кафедри сімейної та народної медицини.

Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Кенц Вадим Володимирович, Одеський державний медичний університет, професор кафедри фізіотерапії, медичної реабілітації та курортології;

доктор медичних наук, доцент Єжов Володимир Володимирович, Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського, доцент кафедри медичної реабілітації, фізіотерапії і курортології факультету післядипломної освіти.

Провідна організація: Харківський інститут удосконалення лікарів МОЗ України, кафедра фізіотерапії та курортології.

Захист дисертації відбудеться “ 9 ” квітня 1999 р. о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.608.01. Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України.Адреса: 270014, Одеса, Лермонтовський пров., 6.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології за адресою: 270014, Одеса, Лермонтовський пров., 6.

Автореферат розісланий “ 4 ” березня 1999 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат медичних наук,
старший науковий співробітник Дмитрієва Г.О.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми
На сучасному етапі розвитку ангіоневрології все більшого значення набуває вивчення ранніх форм цереброваскулярної патології, за яких профілактичні, лікувальні та реабілітаційні заходи стають ефективнішими (С.М.Виничук, 1996; Н.В.Верещагин, 1996; К.Ф.Канарейкин, 1996; И.В.Ганнушкина, 1996; І.П.Шмакова та співавт., 1998; Е.М.Бурцев, 1998; Л.С.Манвелов и соавт., 1998; D.K.Keily et al., 1993; N.Ammash, 1996).
Клініко-епідеміологічні дослідження останнього часу (Л.Т.Малая и соавт., 1989; Ю.Я.Варакин и соавт., 1990; К.И.Иванов и соавт., 1998; Ю.С.Мартынов и соавт., 1998; C.R.Horning et al., 1995; S.Lopes-Pousa et al., 1995; T.M.Piorek, 1996) свідчать про значну поширеність початкових форм порушення мозкового кровообігу (ПФПМК) серед найбільш працездатної частини населення, в тому числі у осіб, що страждають на серцево-судинні захворювання.
На цей час значно розширилися та поглибилися уявлення про тісний взаємозв`язок між церебральною і кардіальною патологією, внаслідок спільності патогенетичних механізмів їх формування, про регулюючий вплив нервової системи на стан імунного, гормонального та біохімічного гомеостазу (В.Я.Неретин и соавт., 1990; В.В.Шпрах и соавт., 1994; Н.В.Верещагин, Ю.Я.Варакин, 1996; В.М.Боголюбов и соавт., 1990, 1997; В.Г.Деркач, 1998; P.Black, 1994; A.Postiglione, C.Napoli, 1995).
Проблемі поєднаної судинної патології мозку і серця й розробленню методів лікування та реабілітації з використанням фізичних факторів приділяється незаслужено мало уваги (В.Я.Неретин, М.К.Николаев, 1986; Д.Н.Вайсфельд, Л.Е.Михно, 1989; В.А.Ежова и соавт., 1995; И.П.Шмакова и соавт., 1996, 1999; И.З.Самосюк, П.В.Думин, 1998; В.М.Боголюбов, С.М.Зубкова, 1998). Наукове обгрунтування й впровадження високоефективних методів реабілітації хворих з ПФПМК у поєднанні з ішемічною хворобою серця (ІХС) з урахуванням головних патогенетичних механізмів є актуальною проблемою сучасної медицини. Це обумовлене не тільки широкою разповсюдженістю вищезазначеної патології, але й тенденцією до збільшення її питомої ваги у структурі загальної захворюваності населення України. Зауважимо, що у ряді областей України вона посідає перше місце (С.М.Виничук, 1996; С.М.Ткаченко, 1997; А.М.Нагорна та співавт., 1997; В.В.Безруков и соавт., 1997; В.Т.Грубляк, 1998). Утворення мережі закладів реабілітаційного лікування в Україні є першочерговою метою стосовно наукового обгрунтування нових підходів щодо розробки засобів профілактики і реабілітації хворих з ПФПМК та ІХС.
Вирішення даної проблеми тісно пов`язане з використанням сучасних патогенетичних методів, заснованих на застосуванні нових технологій, до яких слід віднести церебральні імпульсні електровпливи, що справляють безпосередню дію на вищі регуляторні центри головного мозку (В.В.Кенц и соавт., 1989; В.В.Ежов, 1994; В.Д.Малий, 1994; В.А.Ежова и соавт., 1995; Є.М.Орехова, 1995; В.М.Назаренко, 1996; В.А.Александрова и соавт., 1996; І.П.Шмакова та співавт., 1997; В.М.Боголюбов и соавт., 1996, 1997, 1998). Один із таких методів – новий вид транскраніального імпульсного електровпливу – мезодіенцефальна електромодуляція (МДМ).
Слід відмітити нечисельність праць щодо застосування МДМ у неврологічній практиці, зокрема у хворих з ПФПМК, відсутність відомостей про вплив на стан нервової, серцево-судинної, імунної систем, деякі біохімічні, гормональні показники; немає розроблених диференційованих показань щодо використання цього фактора з урахуванням клініко-патогенетичних особливостей захворювання; не визначено безпосередніх та віддалених результатів лікування.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Обраний напрям досліджень тісно пов`язаний з НДР, які здійснювались в Українському НДІ медичної реабілітації та курортології і присвячені розробці методів профілактики і реабілітації хворих з цереброваскулярними захворюваннями й ІХС з викорстанням сучасних технологій на основі церебральних імпульсних електровпливів (№№ держреєстрації 0194U029246, 0197U001467).

Мета дослідження
Вивчити механізми лікувальної дії і розробити диференційовані засоби реабілітації з використанням методу мезодіенцефальної електромодуляції у хворих на початкові прояви недостатності кровопостачання мозку (ППНКМ), дисциркуляторну енцефалопатію (ДЕ) І ст. у поєднанні з ІХС, враховуючи функціональний стан нервової, серцево-судинної, імунної, біохімічної та гормональної систем.

Завдання дослідження
1. Вивчити початковий функціональний стан нервової, серцево-судинної, імунної, гормональної систем, біохімічного гомеостазу у хворих з ППНКМ, ДЕ І ст. й ІХС.
2. Вивчити механізми лікувальної дії різних методик МДМ (І і ІІ режими роботи) на функціональний стан вищезазначених систем.
3. Обгрунтувати диференційовані методи реабілітації хворих з ПФПМК та ІХС з використанням МДМ.
4. Вивчити безпосередні та віддалені результати лікування, впровадити розроблені методики у практику.

Наукова новизна отриманих результатів
Вперше вивчено головні механізми лікувальної дії і ефективність методу МДМ у реабілітації хворих на ПФПМК та ІХС. Визначена сприятлива дія МДМ-терапії на регрес клінічних проявів захворювання, покращення мозкової та серцевої гемодинаміки, підвищення активності імунної системи, нормалізацію гормональних і біохімічних показників.
Доведено, що під впливом МДМ-терапії суттєво збільшується рівень кровонаповнення і покращуються еласто-тонічні властивості судин головного мозку. Цей фізичний фактор сприяє відновленню електрокардіографічних показників.
Вперше виявлено імунокоригуючу дію МДМ-терапії, що характеризувалося покращенням показників Т-клітинної ланки, підвищенням активності фагоцитозу, зниженням рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), а також зменшенням титру антитіл (АТ) до тканин мозку, міокарда й судин у хворих на ПФПМК та ІХС.
Новими є дані про нормалізуючий вплив МДМ-терапії на рівень АКТГ і кортизолу у досліджуваних хворих. Доведено, що цей фізичний фактор сприяв посиленню регулюючого впливу центральної нервової системи на відновлення імунного, гормонального й біохімічного гомеостазу (зниження рівня загального холестерину (ЗХ), переважно за рахунок зменшення вмісту -ліпопротеїдів, ліпопротеїдів низької густини (ЛПНГ); покращення показників фібринолітичної системи й системи скипання крові).
На основі отриманих клініко-функціональних даних, безпосередніх і віддалених результатів лікування доведено перевагу МДМ-терапії щодо впливу на функціональні системи, які вивчались, порівняно з групами плацебо й електросну. Вперше для реабілітації хворих на ПФПМК та ІХС науково обгрунтовано диференційовані підходи щодо призначення МДМ-терапії в залежності від ступеня судинно-мозкової дисциркуляції.

Практичне значення роботи
Для впровадження у практику лікувально-профілактичних закладів (стаціонар, поліклініка, санаторій, реабілітаційний центр) рекомендовано метод МДМ, що справляє патогенетичний вплив на нервову, серцево-судинну, імунну, гормональну системи й біохімічний гомеостаз. Диференційовані показання для використання МДМ-терапії викладені у виданих методичних рекомендаціях.
Метод мезодіенцефальної електромодуляції у І та ІІ режимах роботи рекомендується хворим на початкові форми порушення мозкового кровообігу та ішемічну хворобу серця. ІІ режим мезодіенцефальної електромодуляції рекомендується використовувати в реабілітації хворих на дисциркуляторну енцефалопатію І ст. та ІХС, а у хворих на початкові прояви недостатності кровопостачання мозку та ІХС методом вибору слід вважати електросон й І режим мезодіенцефальної електромодуляції, віддаючи перевагу останньому.

Особистий внесок автора
Дисертація є особистою працею автора. Головна ідея дисертаційної роботи була запропонована керівником роботи, а її практичне здійснення належить дисертанту. Особистий внесок автора полягає у виконанні інформаційного і патентного пошуку й аналізу наукової літератури за проблемою, самостійно проведеному комплексі досліджень щодо обгрунтування ефективності та доцільності використання МДМ. Автор самостійно провела статистичну обробку отриманих даних, аналіз та узагальнення результатів досліджень. Особисто проведено оформлення роботи.

Апробація результатів дисертації
Основні положення дисертації викладено на наукових сесіях Українського НДІ медичної реабілітації та курортології (Одеса, 1996, 1997), міжрегіональній конференції “Актуальні проблеми санаторно-курортної реабілітації” (Одеса, 1997), Українській науково-практичній конференції “Нетрадиційні методи діагностики і лікування в курортній практиці” (Київ, 1997), науково-практичній конференції “Реабілітація хворих похилого віку із захворюваннями серцево-судинної системи і церебральною судинною патологією” (Київ, 1997), І Національному конгресі фізіотерапевтів і курортологів України “Фізичні чинники в медичній реабілітації” (Хмільник, 1998).
Розроблені методики впроваджено у санаторії “Росія” (м. Одеса) та санаторії ім.М.І.Пирогова (м. Одеса), Залізничній клінічній лікарні (м.Одеса). Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі кафедр фізіотерапії, медичної реабілітації та курортології, а також сімейної і народної медицини Одеського державного медичного університету. Апробація роботи проводилася на засіданні вченої ради Українського НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України.

Публікації
За темою дисертації опубліковано 19 друкованих робіт, з них 9 – у наукових виданнях (5 – самостійних), 9 тез доповідей, 1 методичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації
Дисертацію викладено на листах машинопису. Вона включає вступ, огляд літератури, методики дослідження й лікування, результати власних досліджень, обговорення, висновки. Перелік використаної літератури містить 296 джерел, з яких 207 вітчизняних, 89 закордонних. Дисертацію ілюстровано 28 таблицями та 11 рисунками.

ЗМІСТ РОБОТИ
Було обстежено 166 осіб на ПФПМК та ІХС віком від 30 до 69 років, здебільшого (80,7%) – особи працездатного віку. Діагностовано ППНКМ у 73 (44,0%), ДЕ І ст. у 93 (56,0%) осіб. Указані ПФПМК в основному (67,5%) розвивалися у результаті поєднування атеросклерозу судин головного мозку, артеріальної гіпертензії, шийного остеохондрозу. Патологія серцево-судинної системи була представлена різними формами ІХС, переважно стабільною стенокардією напруження ІІ ф.к. (21,0%), перенесеним інфарктом міокарда (63,9%), атеросклеротичним кардіосклерозом (88,8%) й ін.
Відповідно до мети і завдань цієї праці, поруч з детальним клінічним аналізом стану нервової і серцево-судинної систем, уживали широкий спектр функціональних, біохімічних, гормональних та імунологічних методів дослідження.
Стан мозкової гемодинаміки оцінювали за допомогою реоенцефалографії (РЕГ), використовуючи для цього реографічний пристрій 4 РГ-1, який підключався до 8-канального електроенцефалографа “Медикор” (Угорщина). Враховували якісні (форму кривої, регулярність і виявлення хвиль, наявність додаткових хвиль на катакроті) і кількісні (обчислювали реографічний індекс та коефіцієнт, анакротичну і катакротичну фази) показники РЕГ.
Для оцінювання стану серцево-судинної системи проводили ехокардіоскопію (ЕКС), велоергометрію (ВЕМ) та електрокардіографію (ЕКГ). Для проведення ЕКС використовували ультразвуковий скануючий пристрій SAL-38 фірми “Toshiba” (Японія) у режимі М- та В-сканування. Для оцінювання толерантності до фізичного навантаження проводили ВЕМ за допомогою велоергометра КЕ-ІІ (Угорщина). ЕКГ реєстрували у 12 загальноприйнятих відведеннях за Небом у лежачому стані хворого апаратом 6-NEK-3 (Німеччина).
Стан ліпідного обміну оцінювали за вмістом ЗХ за Ilca, тригліцеридів за Carlson, бета-ліпопротеїдів за Burstein-Samaille. Холестерин альфа-ліпопротеїдів за Abell і співавт., ЛПНГ за Титовим. Індекс атерогенності за Климовим.
Стан імунного гомеостазу оцінювали за такими тестами: визначення загальної кількості лейкоцитів і лімфоцитів за загальноприйнятими методиками відносного й абсолютного числа Т- і В-лімфоцитів за О.С.Пантелєєвою (1982). Вміст ЦІК у крові визначали за Digeon (1977), антитіл до антигенів тканин мозку, міокарда і судин – за Chudomel у модифікації Н.І.Кондрашової (1973), активність комплементу – за 50% гемолізом (СН).
Визначення концентрації АКТГ і кортизолу проводили за допомогою стандартного набору реактивів (Чехія, Білорусь) за методом радіоімунологічного аналізу.
Одержані дані клініко-функціональних і лабораторних досліджень хворих на ПФПМК та ІХС, які проводилися на початку і після завершення курсу лікування, опрацьовано методами математичного аналізу та варіаційної статистики.
Аналізуючи суб`єктивні симптоми у хворих на ПФПМК та ІХС, слід зазначити, що найбільш типовими були скарги на головний біль (95,8%), запаморочення (75,9%), кардіалгії (92,7%), шум у голові, вухах (59,0%), підвищену роздратованість (71,0%), втомлюваність і зниження працездатності (48,2%), метеолабільність (44,6%).
Під час об`єктивного огляду з боку нервової системи реєструвалася розсіяна органічна мікросимптоматика, поліморфізм якої залежав від ступеня виразності судинно-мозкової дисфункції.
Клінічна картина захворювання корелювала з даними функціональних досліджень.
Відповідно до даних РЕГ, у вихідному стані у досліджуваного контингенту хворих визначалося порушення мозкової гемодинаміки (більшою мірою виражене у хворих з ДЕ І ст.), яке харктеризувалося асиметрією та зниженням рівня кровонаповнення, зміною еласто-тонічних властивостей судин, утрудненням венозного відтікання.
При проведенні ЕКГ практично у всіх досліджуваних виявилися різні відхилення від норми у вигляді рубцевих змін міокарда (36,7%), гіпертрофії лівого шлуночка (74,1%), порушення процесів реполяризації (79,5%), ритму (28,9%) та провідності (12,7%). За даними ВЕМ, визначалося зниження толерантності до фізичних навантажень у вигляді зменшення міцності порогового навантаження й подовження періоду реституції. Даним ЕКГ та ВЕМ відповідали результати ЕКС у вигляді різних порушень внутрішньосерцевої і системної гемодинаміки, скоротливої здатності міокарда (частіше за все виявлялася гіпертрофія задньої стінки лівого шлуночка (74,1%), міжшлуночкової перегородки (42,8%), гіпокінезія стінок серця (76,5%) осіб).
Виразності атеросклеротичного процесу відповідали дані біохімічних досліджень. Виявлені явища дисліпопротеїдемії у 72,3% осіб, у вигляді підвищення рівня ЗХ, -ліпопротеїдів, тригліцеридів, ЛПНГ, індексу атерогенності. Також спостерігалося зниження коагуляційних властивостей крові, що виявлялося збільшенням протромбінового індексу, толерантністю плазми до гепарину, рівнем фібриногену, переважно у хворих на ДЕ І ст.
Слід звернути увагу на дані досліджень у вихідному стані системи імунного гомеостазу. Було виявлено статистично достовірні відхилення деяких імунологічних показників, які мали чіткий взаємозв`язок зі ступенем судинних мозкових порушень, від рівня практично здорових осіб. Це виражалося через порушення таких істотних механізмів підтримування імунного гомеостазу, як зниження функції Т-клітинної ланки імунної відповіді, процесів фагоцитозу, підвищення рівня ЦІК, наявність аутоімунних реакцій до тканин мозку, міокарда й судин.
При дослідженні показників гормональної системи (АКТГ, кортизол) у хворих на ПФПМК та ІХС було виявлено зниження концентрації АКТГ, рівень кортизолу перебував у межах фізіологічної норми. Під час кореляційно-регресійного аналізу не виявлено взаємозв`язку цих показників, що говорить про певну нейрогуморальну дисрегуляцію.
Таким чином, аналізуючи результати досліджень, що проводилися до лікування у хворих на ПФПМК та ІХС, слід відмітити наявність певних порушень з боку нервової, серцево-судинної систем, імунного, гормонального й біохімічного гомеостазу.
Відповідно до мети та завдань даного дослідження й залежно від застосування лікувального комплексу всіх хворих було розподілено на три групи.
І група – плацебо-ефект МДМ-терапії у поєднанні з лікувальним комплексом, що включає лазеротерапію рефлексогенних зон серця, кисневі ванни, масаж комірцевої зони, 25 осіб.
ІІ група – електросон (за очноямково-потиличною методикою, з частотою 60-80 Гц, сила струму 7-8 мА, тривалість імпульсу 2 мс, тривалість процедури 30-60 хв., щодня, на курс 10 процедур), 40 осіб.
ІІІ група – МДМ- терапія (розташування електродів лобово-потиличне, сила струму 0,1-6 мА, тривалість імпульсу 4 мс) у двох режимах:
І режим – частота 801 Гц, немодульовані коливання, тривалість 1-ої процедури 10, 2-ої – 15, 3-ої – 20, подальших – 45 хв., на курс 10 процедур, через день; 58 осіб.
ІІ режим – частота 9070 Гц, модульовані коливання, схема відпускання процедур така сама; 43 особи.
Усі групи хворих були однаковими за віком, статтю, професійною приналежністю, даними клінічних і параклінічних досліджень.
В цілому, в результаті проведеного лікування спостерігалася позитивна динаміка суб`єктивних та об`єктивних симптомів захворювання, найбільшою мірою виражена у хворих, що отримували трансцеребральні імпульсні електровпливи, переважно МДМ-терапію (рис.1, 2).
Регрес скарг і клінічних проявів захворювання супроводжувався покращенням показників функціональних досліджень.
При аналізі показників РЕГ спостерігалося покращення мозкової гемодинаміки внаслідок збільшення рівня кровонаповнення судин мозку, нормалізації тонусу й еластичних властивостей судин, покращення венозного кровообігу, збільшення амплітуди та вираженості верхівки РЕГ хвилі. Указані зміни були найбільш виразними у хворих, що отримували МДМ-терапію.
Під впливом трансцеребральних імпульсних електровпливів визначалася позитивна динаміка ЕКГ показників, які характеризувалися покращенням процесів реполяризації, зменшенням порушень ритму. Причому більш істотними наведені зміни були у хворих на ППНКМ та ІХС під впливом МДМ-терапії незалежно від використовуваного режиму, у порівнянні з групою хворих, що отримували електросон. У хворих І групи статистично значущої позитивної динаміки ЕКГ не виявлено.
Статистично значущі зміни показників ліпідного обміну та коагулограми було визначено у хворих ІІІ групи у вигляді зниження рівня ЗХ, -ліпопротеїдів, ЛПНГ, протромбінового індексу, рівня фібриногену, толерантності плазми до гепарину. Причому динаміка біохімічного гомеостазу була більш виразною у хворих під впливом ІІ режиму МДМ. Оскільки у вихідному стані зміни ліпідного обміну і показники коагулограми були більш наявними у хворих з ДЕ І ст., то й динаміка у процесі лікування була більш виразною у цього контингенту осіб.
У той же час плацебо-ефект МДМ-терапії не виявив суттєвого впливу на вказані показники, а у ІІ групі хворих лише у 18 (45,0%) осіб визначалася тенденція до позитивної динаміки проведених біохімічних досліджень.
В результаті проведених досліджень доведено, що трансцеребральні імпульсні електровпливи виявляють позитивний вплив на стан імунного гомеостазу. У хворих наприкінці курсу лікування відмічалася нормалізація Т-ділянки імунної відповіді за рахунок обох регуляторних субпопуляцій.
Кращі результати було одержано при застосуванні методу МДМ. Це стосувалося як хворих на ППНКМ, так і хворих на ДЕ І ст.. Однак у хворих на ППНКМ активація Т-ділянки відбувалася в основному за рахунок підвищення кількості Т-супресорів, що можна розглядати як один із механізмів обмеження аутоімунних реакцій. При застосуванні МДМ-терапії спостерігалося статистично достовірне зростання фагоцитарної активності нейтрофілів і виразне зниження рівня ЦІК (рис.3), що здебільшого властиве для дії ІІ режиму. Застосування електросну істотного впливу на ці показники не виявляло.
Особливий інтерес являє динаміка титру протитканинних антитіл. Під впливом електросну спостерігалася тенденція до обмеження аутоімунних реакцій до тканин мозку, міокарда й судин, однак ці зміни виявилися статистично не значущими, тоді як під впливом МДМ-терапії спостерігалася виражена динаміка рівня антитіл до досліджуваних тканин (рис.4). Так, титр антитіл до тканини мозку знизився у 2,2, міокарда – у 2, судин – у 2,6 раза. Значних змін імунологічних показників у хворих на ППНКМ та ІХС під впливом плацебо-ефекту виявлено не було. Щодо порівняння ефективності електросну та методу МДМ на підставі динаміки імунологічних даних, звертає на себе увагу те, що найбільш інформативні показники імунограми були статистично достовірними при застосуванні методу МДМ, причому більшою мірою у ІІ режимі.
Водночас під впливом електросну статистично значущими були лише позитивні зміни Т-ланки імунної відповіді, що теж є важливим, тому що саме Т-лімфоцити та їх субпопуляції, поряд з іншими показниками, свідчать про активізацію чи послаблення імунного гомеостазу.
Новими є дані про вплив методу МДМ на нейрогуморальні регуляторні структури. Проведені у динаміці спостереження дозволили виявити нормалізацію системи зворотного зв`язку концентрацій досліджуваних гормонів (АКТГ та кортизол) (рис.5). В умовах обох використовуваних режимів спостерігалося зростання концентрації АКТГ та кортизолу відповідно, не виходячи за межі фізіологічної норми, що є найбільш оптимальним способом підтримування нейрогуморального гомеостазу організму (Е.А.Корнеева, Э.К.Шхинек, 1988; В.В.Абрамов, 1988; А.П.Калинин и соавт., 1990; M.Shedowski, R.Schmidt, 1996; J.Bercri, S.Chalmers, 1996; B.McEwen, C.Biron, 1997), було виявлено перевагу ІІ (модульованого) режиму МДМ.
Проведені дослідження дозволяють визначити основні механізми лікувальної дії МДМ-терапії: безпосередній вплив на вищі регуляторні центри головного мозку; участь гіпоталамічних структур, лімбічних утворень й середнього мозку у регуляції функціонального стану мозкової і серцевої гемодинаміки, біохімічного та імунного гомеостазу, причому інтенсивність імунологічних процесів, напевно, здійснюється як безпосередньо шляхом передачі нервового імпульсу, так і нейрогуморальним способом; активізація гіпоталамо-гіпофизарно-надниркової системи, що відіграє основну роль в адаптаційних процесах.
Указані механізми лікувальної дії МДМ відповідають і доповнюють дані літератури (М.Л.Грищенков и соавт., 1994; В.И.Голубев и соавт., А.В.Грищенко и соавт., 1995).
На підставі аналізу одержаних клінічних, імунологічних, гормональних, біохімічних даних обгрунтовано диференційовані підходи до використання досліджуваних церебральних імпульсних електровпливів. Враховуючи доведену перевагу ІІ режиму МДМ, його доцільно використовувати у реабілітації хворих на ДЕ І ст. та ІХС.У хворих на ППНКМ та ІХС методами вибору слід вважати електросон і І режим МДМ, віддаючи перевагу останньому.
Щодо проведення аналізу медико-соціальної ефективності та стійкості одержаних результатів, звертає на себе увагу той факт, що ефективність МДМ-терапії за безпосередніми результатами лікування статистично достовірно перевищує електросон і плацебо-ефект. Так, значне поліпшення відмічалося у 29,35,9% хворих у І режимі, й у 37,27,4% – у ІІ режимі, а поліпшення – у 67,26,2% і 60,57,5% хворих відповідно. Те ж саме стосується і даних щодо віддалених результатів лікування. Особливо виразною є перевага методу МДМ за такими важливими медико-соціальними критеріями, як кількість днів тимчасової непрацездатності, кількість осіб, що користувалися лікарняним листком, поліпшення працездатності.
Одержані нові дані про вплив МДМ-терапії на функціональний стан нервової, серцево-судинної, імунної, гормональної і біохімічної систем свідчать про патогенетичний ефект цього методу реабілітації й обгрунтовують його диференційоване використання у лікувально-профілактичних установах України.

ВИСНОВКИ
1. МДМ-терапія — патогенетично обгрунтований метод реабілітації хворих з початковими формами порушення мозкового кровообігу (ППНКМ й ДЕ І ст.) та ІХС. Застосування МДМ супроводжується регресом клінічних проявів захворювання, сприятливими змінами функціонального стану нервової, серцево-судинної, імунної, гормональної систем й біохімічного гомеостазу.
2. МДМ-терапія суттєво покращує мозковий кровообіг за рахунок збільшення рівня кровонаповнення, нормалізації еластичності, тонусу судин головного мозку і венозного відтоку.
3. Застосування методу МДМ справляє виражений імунокоригуючий ефект, що характеризується позитивною динамікою показників Т-клітинної ланки імунної відповіді, підвищенням активності фагоцитозу, зниженням рівня ЦІК, а також зменшенням титру антитіл до тканин мозку, міокарда та судин. Визначено відмінності в імунонормалізуючій дії МДМ-терапії в залежності від вжитого режиму.
4. МДМ-терапія покращує електрокардіографічні показники, а також нормалізує показники ліпідного обміну, фібринолітичної системи і системи скипання крові.
5. Даний фізичний фактор сприятливо впливає на вміст АКТГ та кортизолу, збільшує у межах фізіологічної норми їх концентрацію.
6. МДМ-терапія щодо впливу на досліджувані клініко-фукціональні показники суттєво переважає дію, отриману від застосування плацебо-ефекту МДМ та електросну.
7. Виявлено перевагу дії ІІ режиму порівняно з І режимом МДМ-терапії за рядом показників (клінічних, імунологічних, гормональних, біохімічних). ІІ режим МДМ рекомендується використовувати в реабілітації хворих на ДЕ І ст. та ІХС, а у хворих на ППНКМ та ІХС за метод вибору слід вважати електросон та І режим МДМ, віддаючи перевагу останньому.
8. Ефективність МДМ-терапії підтверджується безпосередніми (значне поліпшення – 32,7%, поліпшення – 64,4%, без змін – 3,0 %) та віддаленими результатами лікування, доведено перевагу цього методу порівняно з плацебо-ефектом та електросном.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ
Статті у наукових виданнях
1.Новые способы реабилитации больных ишемической болезнью сердца с сопутствующей цереброваскулярной патологией / И.П.Шмакова, И.Н.Гажий, Е.С.Павлова, С.М.Рожков, В.Г.Мормуль, Е.А.Даниленко // Укр. кардіол. журн. (додаток).-1996.-№ 3.-С.97-97.
2.Даниленко Е.А. Эффективность и механизмы лечебного действия мезодиэнцефальной модуляции в реабилитации больных с цереброваскулярной патологией // Матер. науч.-практ. конф. “Медицинская реабилитация и физическая терапия: состояние и перспективы”.-Бишкек, 1997.-Т.1.-С.71-76.
3.Даниленко Е.А. Применение мезодиэнцефальной модуляции в реабилитации больных с начальными формами нарушения мозгового кроообращения в сочетании с ишемической болезнью сердца // Матер. науч.-практ. конф. “Нетрадиційні методи діагностики і лікування в курортній практиці”.-Київ, 1997.-С.160-163.
4.Даниленко Е.А. Обоснование использования метода мезодиэнцефальной модуляции в реабилитации больных с нейрокардиальной патологией // Вестн. физиотер. и курорт.-1998.-№ 2.-С.34-36.
5.Використання церебральних імпульсних електровпливів в реабілітації хворих з кардіо-цереброваскулярними синдромами /І.П.Шмакова, О.Р.Дукова, В.Г.Мормуль, О.А.Даниленко, І.М.Гажій, О.С.Павлова // Матер. XIV з`їзду терапевтів України.-Київ, 1998.-С.280-284.
6.Нові можливості реабілітації хворих з нейрокадіальною патологією з використанням церебральних імпульсних електровпливів / І.П.Шмакова, О.Р.Дукова, О.А.Даниленко, І.М.Гажій // Нові технології у навчальному процесі, теоретичній та клінічній медицині: Зб. наук. праць; Додаток до “Одеського медичного журналу”.-Одеса, 1999.-С.215-216.
7.Даниленко О.А. Ефективність використання методу мезодіенцефальної модуляції у реабілітації хворих з цереброваскулярною патологією // Нові технології у навчальному процесі, теоретичній та клінічній медицині: Зб. наук. праць; Додаток до “Одеського медичного журналу”.-Одеса, 1999.-С.159-160.
8.Реабилитация больных с цереброкардиальными синдромами /И.П.Шмакова, О.Р.Дукова, Е.А.Даниленко, И.Н.Гажий, В.Г.Мормуль, Е.С.Павлова // Паллиатив. медицина и реабилитация.-1998.-№ 2-3.-С.9-9.
9.Даниленко Е.А. Клинико-патогенетическое обоснование применения метода мезодиэнцефальной модуляции в реабилитации больных с цереброваскулярной патологией / Мед. реабилитация, курортол., физиотерапия.-1999.-№ 1.-С.20-22.
Тези доповідей
10.Применение церебральных импульсных електровоздействий в реабилитации больных с цереброкардиальными синдромами /И.П.Шмакова, О.Р.Дукова, В.Г.Мормуль, Г.А.Горчакова, И.Н.Гажий, Е.А.Даниленко // Матер. Укр. науч.-практ. конф. “Актуальные вопросы немедикаментозного лечения заболеваний органов дыхания, сердечно-сосудистой и нервной систем”.-Ялта, 1996.-С.121-121.
11.Природні і преформовані цілющі фізичні фактори в реабілітації неврологічних хворих / І.П.Шмакова, О.В.Чернецька, О.С.Павлова, І.М.Гажій, О.С.Гордієнко, С.М.Рожков, В.Г.Мормуль, О.А.Даниленко // Матер. VI конгресу світової федерації Укр. лікарських товариств.-Одеса, 1996.-С.111-111.
12.Клинико-иммунологические и функциональные параллели в диагностике и реабилитации больных с цереброкардиальными синдромами / И.П.Шмакова, В.Г.Мормуль, Е.С.Павлова, И.Н.Гажий, Е.А.Даниленко, В.С.Рожков // Укр. вісник психоневрології.-1996.-№ 4, вип. 3(10).-С.311-313.
13.Шмакова И.П., Даниленко Е.А., Даниленко А.И. Применение мезодиэнцефальной модуляции в реабилитации больных с цереброваскулярной патологией в сочетании с черепно-мозговой травмой // Матер. совместной науч.-практ. конф. “Отдаленный период травматической болезни головного мозга”.-Одесса, 1997.-С.58-59.
14.Шмакова І.П., Гажій І.Н., Даниленко О.А. Сучасні аспекти застосування церебральних імпульсних електровпливів у реабілітації хворих похилого віку з цереброваскулярною патологією // Матер. наук.-практ. конф. “Реабілітація хворих похилого віку із захворюваннями серцево-судинної системи і церебральною судинною патологією”.-К., 1997.-С.87-89.
15.Эффективность применения церебральных импульсных электровоздействий в реабилитации больных, перенсших инфаркт миокарда / Е.А.Даниленко, О.Р.Дукова, В.Г.Мормуль, А.А.Мараренко // Матер. Міжрегіон. наук.-практ. конф. “Актуальні проблеми санаторно-курортної реабілітації”.-Одеса, 1997.-С.19-19.
16.Даниленко Е.А. Применение метода мезодиэнцефальной модуляции в санаторно-курортной практике // Матер. наук.-практ. конф. “Актуальные вопросы использования лечебных факторов в медицинской реабилитации”.-Одесса, 1998.-С.71-72.
17.Даниленко О.А. До механізмів лікувальної дії методу мезодіенцефальної модуляції у хворих з цереброваскулярними захворюваннями // Матер. І нац. конгр. фізіотерапевтиів та курортологів України “Фізичні чинники в медичній реабілітації”.-Хмільник, 1998.-С.174-175.
18.Use of cerebral impulse electroeffects in rehabilitation of patients with cerebrocardial syndromes / I.P.Shmakova, K.D.Babow, M.V.Loboda, O.R.Dukowa, A.L.Shapovalov, E.A.Kolesnik, I.N.Gazhiy, E.A.Danilenko, A.A.Shapovalova // II Mediterranenan Congress of Physical Medicine and Rehabilitation: Abstracts.-Valencia-Spain, 1998.-P.403.
Методичні рекомендації
19.Диференційоване застосування церебральних імпульсних електровпливів в комплексній реабілітації хворих з цереброваскулярною патологією: Метод. рек. / МОЗ України, УкрНДІ МР та К, АТ “Укрпрофздоровниця”; / І.П.Шмакова, К.Д.Бабов, М.В.Лобода, Є.О.Колесник, Л.І.Фісенко, С.М.Рожков, В.Г.Мормуль, А.Л.Шаповалов, О.О.Лобенко, І.М.Гажій, О.А.Даниленко, О.Р.Дукова, О.С.Павлова.- Одеса, 1997.-24 с.

АНОТАЦІЯ
Даниленко О.А. Мезодіенцефальна електромодуляція в медичній реабілітації хворих на початкові форми порушення мозкового кровообігу та ішемічну хворобу серця. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.33. – курортологія й фізіотерапія.-Український науково-дослідний інстиут медичної реабілітації та курортології МОЗ України, Одеса, 1999.
Дисертацію присвячено клініко-патогенетичному обгрунтуванню застосування транскраніального імпульсного електровпливу – методу мезодіенцефальної електромодуляції (МДМ) у медичній реабілітації хворих на початкові форми порушення мозкового кровобігу (ПФПМК) й ішемічну хворобу серця (ІХС).
Отримано нові відомості щодо основних механізмів формування й особливостей перебігу хвороби у досліджуваного контингенту осіб.
Вперше вивчено вплив МДМ-терапії на функціональний стан нервової, серцево-судинної, імунної систем, гормонального і біохімічного гомеостазу у хворих на ПФПМК та ІХС, доведено ефективність і перевагу цього методу порівняно з плацебо-ефектом та електросном.
На підставі отриманих даних, безпосередніх і віддалених результатів розроблено диференційовані показання до використання МДМ-терапії. Результати праці знайшли застосування у лікувально-профілактичних й санаторно-курортних установах.
Ключові слова: мезодіенцефальна електромодуляція, медична реабілітація, початкові форми порушення мозкового кровообігу.

АННОТАЦИЯ
Даниленко Е.А. Мезодиэнцефальная электромодуляция в медицинской реабилитации больных с начальными формами нарушения мозгового кровообращения и ишемической болезнью сердца. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.33. – курортология и физиотерапия. – Украинский научно-исследовательский институт медицинской реабилитации и курортологии МЗ Украины, Одесса, 1999.
Диссертация посвящена клинико-патогенетическому обоснованию применения транскраниального импульсного электровоздействия – метода мезодиэнцефальной электромодуляции (МДМ) в медицинской реабилитации больных с начальными формами нарушения мозгового кровообращения (НФНМК) и ишемической болезнью сердца (ИБС).
Впервые изучены основные механизмы лечебного действия и эффективность метода МДМ в реабилитации больных с НФНМК и ИБС. Установлено благоприятное влияние МДМ-терапии на регресс клинических проявлений заболевания, улучшение мозговой и сердечной гемодинамики, повышение активности иммунной системы, нормализацию гормональных и биохимических показателей.
Доказано, что под влиянием МДМ-терапии существенно увеличивается уровень кровенаполнения и улучшаются эласто-тонические свойства сосудов головного мозга. Данный физический фактор способствует восстановлению электрокардиографических показателей.
Впервые установлено иммунокорригирующее действие МДМ-терапии, что характеризовалось улучшением показателей Т-клеточного звена, повышением активности фагоцитоза, снижением уровня циркулирующих иммунных комплексов, а также уменьшением титра антител к тканям мозга, миокарда и сосудов у больных с НФНМК и ИБС.
Новыми являются данные о нормализующем влиянии МДМ-терапии на уровень АКТГ и кортизола у исследуемых больных. Доказано, что изучавшийся физический фактор способствовал усилению регулирующего влияния центральной нервной системы на восстановление иммунного, гормонального и биохимического гомеостаза ( снижение уровня общего холестерина, преимущественно за счет уменьшения содержания -липопротеидов, липопротеидов низкой плотности; улучшение показателей свертывающей и фибринолитической систем).
На основании полученных клинико-функциональных данных, непосредственных и отдаленных исходов лечения показано преимущество МДМ-терапии во влиянии на изучавшиеся функциональные системы по сравнению с группами плацебо и электросна.
Совокупность полученных результатов свидетельствует о патогенетическом эффекте МДМ-терапии и обосновывает целесообразность его внедрения в практику лечебно-профилактических учреждений для эффективной и качественной реабилитации больных с НФНМК и ИБС.
Впервые для реабилитации больных с НФНМК и ИБС научно обоснованы дифференцированные подходы к назначению МДМ-терапии. Предложено использовать II режим МДМ в реабилитации больных с ДЭ I ст. и ИБС, а у больных с НПНКМ и ИБС методами выбора следует считать электросон и I режим МДМ, отдавая предпочтение последнему. Дифференцированные показания для использования МДМ терапии отражены в изданных методических рекомендациях.
Результаты работы нашли применение в лечебно-профилактических и санаторно-курортных учреждениях.
Ключевые слова: мезодиэнцефальная электромодуляция, медицинская реабилитация, начальные формы нарушения мозгового кровообращения.

SUMMARY
Danilenko E.A. Mesodiencephalic electromodulation in medical rehabilitation of the patient with initial forms of cerebral blood vessel disorders and ischemic heart disease.-Manuscript.
The dissertation for Doctor Degree of the Candidate of Medical Sciences in Specialization № 14.01.33.- health resort reatment and physical therapy.-Ukrainian Scientific Research Institute of medical rehabilitation and health resort treatment of the Ministry of Health of Ukraine, Odessa, 1999.
Clinico-pathogenetic grounds of transcranial impulse electroaction application, a method of mesodiencephalic electromodulation (MME), in medical rehabilitation of patients with initial forms of cerebral blood vessel disorders(CBVD) and ischemic heart disease (IHD) has been studied in this dissertation.
New findings about the mechanism of the disease onset and its course have been received on examination of the patients group under investigation.
The effect of MME therapy on the functional state of the nervous, cardiovascular, immune systems, hormone and biochemical homeostasis has been studied in patients with CVBD and IHD for the first time. It has been proved that this method is more effective than placeboeffect and electric sleep. MME therapy is recommended foe application basing upon the received findings, direct or indirect results.
The results of the dissertation have contributed to the methods of treatment used in preventoriums, sanatoriums.
Key words: mesodiencephalic electromodulation, medical rehabilitation, initial forms of cerebral blood vessel disorders.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020