.

Лонгітудінальне дослідження психічних розладів у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: Автореф. дис… д-ра мед. наук / С.В. Тітієвськи

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 4428
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
СОЦІАЛЬНОЇ ТА СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ

На правах рукопису

ТІТІЄВСЬКИЙ СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 616.89 – 008.19:622 – 057:621.039.5/.6

ЛОНГІТУДІНАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХІЧНИХ

РОЗЛАДІВ У ЛІКВІДАТОРІВ НАСЛІДКІВ

АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС

14.01.16 – психіатрія

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Київ – 1999
Дисертація є рукопис.

Робота виконана у Донецькому державному медичному
університеті ім.М.Горького

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор
Табачников Станіслав Ісакович,
Донецький державний медичний
університет ім.М.Горького, завідувач
кафедри психіатрії та психотерапії

Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Самохвалов Віктор Павлович,
Кримський державний медичний університет,завідувач кафедри психіатрії;

доктор медичних наук, професор Морозов Олександр Михайлович,
Київський інститут внутрішніх справ МВС України, начальник кафедри пенітенціарної медицини;

доктор медичних наук, професор Влох Ірина Йосипівна, Львівський державний медичний університет, завідувач кафедри психіатрії

Провідна установа:
Український науково-дослідний інститут клінічної та експериментальної неврології і психіатрії МОЗ України, м.Харків

Захист дисертації відбудеться 18 жовтня 1999 р.
о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.620.01 в
Українському науково-дослідному інституті соціальної та судової психіатрії МОЗ України (254080, м.Київ, вул.Фрунзе,103).

Автореферат розісланий 6 вересня 1999 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат медичних наук Онишко Ю.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми і стан наукової проблеми .
За теперішнього часу проблема психічних розладів як наслідок аварії на Чорнобильській АЕС ( ЧАЕС) набуває актуальності, що неухильно зростає завдяки віддаленню від моменту катастрофи і, таким чином, збільшенню імовірності реалізації ефектів впливу “малих доз” опромінення на постраждалих осіб, зокрема проявів радіаційної поразки головного мозку. Крім того, поширення та обвантаження соматичних хвороб серед даного контингенту, соціально-побутові, сімейні труднощі, невизначеність пільг, економічна та політична нестабільність також посилюють тиск на механізми функціонування особистості, пов’язані з ризиком виникнення психічних розладів. Всі означені фактори, існуючи одночасно, створюють комплекс несприятливих впливів, завдяки чому їх патогенні ефекти взаємно потенцюються, та цей процес постійно набуває більшої активності.
У постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи психічні розлади різного генезу розвиваються, як у випадку мешкання у районах, забруднених радіоактивними опадами, так і участі у ліквідації наслідків аварії (ЛНА) на ЧАЕС, а окреме місце займають психопатологічні прояви у опромінених (у тому числі пренатально) дітей (Александровський Ю.А. та ін.,1989, 1991; Александровський Ю.А.,1995; Волошин П.В. та ін., 1990, 1995,1998; Волошин П.В., Марута Н.О.,1999; Гавенко В.Л. та ін.,1993,1995; Гуськова А.К.,1995,1998; Дзюб Г.К. та ін.,1993; Єрмоліна Л.А. та ін.,1998; Казакова С.Є., 1993, 1995; Краснов В.М. та ін.,1993, 1995; Крижанівська Л.О., 1995, 1998; Кутько І.І. та ін., 1993, 1995, 1995, 1996; Логановський К.М., 1991, 1998, 1999; Михайлов Б.В.,1998; Морозов О.М., 1992,1993,1995,1996; Морозов О.М., Крижанівська Л.О.,1998; Напреєнко О.К. та ін., 1992,1993,1995,1997,1999; Нечіпоренко В.В. та ін. 1996; Нягу А.І., Логановський К.М., 1997, 1998; Нягу А.І. та ін.,1993, 1995, 1998; Підкоритов В.С.,1996,1998,1999; Рум’янцева Г.М. та ін., 1993, 1995, 1998; Синицький В.М. та ін.,1995; Сиропятов О.Г. та ін., 1999; Табачников С.І. та ін., 1987-1999; Ференц В.П., Приліпко В.А.,1995; Харченко В.П. та ін., 1995; Холоднова Н.Б. та ін., 1996; Чуприков А.П. та ін.,1992, 1993, 1995, 1998, 1999; Юр’єва Л.М.,1997, 1998, 1999; Allen P.T. et al.,1995; Baum A. et al., 1990; Dauwalder J.-P., 1993; Havenaar J.M. et al., 1995; Williams N., 1996). Нозологічна специфічність указаних розладів продовжує викликати багато питань, бо до теперішнього часу не є вивченими повною мірою як віддалені наслідки впливу малих доз радіації на головний мозок людини, так і особливості психотравми, пов’язаної з аварією на ЧАЕС.
Особливе значення має охорона психічного здоров’я учасників ЛНА на ЧАЕС (ліквідаторів), оскільки воно прогресивно погіршується, що викликає зростання, поряд з іншими причинами, рівно інвалідізації цієї працездатної категорії населення та збільшує економічні та інші проблеми, як самих постраждалих, так і їх сімей та суспільства в цілому . Поряд з цим, порушення психічної діяльності є найбільш поширеною патологією, що з’явилася як наслідок впливу аварії на ЧАЕС (Абдулліна А.А., Камарлі З.П., 1998; Бородай Г.Г., Гасанов А.А., 1998; Краснов В.М. та ін., 1992, 1993, 1995; Напреєнко О.К., та ін., 1993, 1995, 1997; Кутько І.І., 1993, 1995; Нягу А.І. та ін., 1991, 1992, 1993, 1996; Ревенок О.А.,1995,1999; Рум’янцева Г.М. та ін., 1991, 1993, 1994, 1999; Табачников С.І. та ін., 1989-1999; Чуприков А.П. та ін.,1993,1995, 1998, 1999).
Велика кількість постраждалих (біля 800 тисяч учасників ЛНА на ЧАЕС), зростання ризику подальшого погіршення їх стану здоров’я завдяки комплексному впливу патогенних факторів, що поглиблюється в міру того, як реалізуються ефекти малих доз опромінення, зріст інвалідізації цього працездатного контингента населення, а також відсутність будь-якої визнаної етіопатогенетичної моделі формування психічних розладів, досконалої системи діагностичних критеріїв, спрямованої на їх виявлення та подальші лікування і реабілітацію ліквідаторів пояснюють актуальність цього дисертаційного дослідження. Соматична патологія при постановці діагнозу продовжує розглядатись окремо від психічної, незважаючи на гадану спільність їх похождення. Структура і динаміка психічних розладів серед учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС , імовірні механізми їх патогенезу, особливості клініки та перебігу вимагають подальшого всебічного вивчення з метою розробки терапевтичних та реабілітаційних заходів, принципів діагностики, прогнозу та експертної оцінки вищевказаних порушень.
В літературі висловлюється думка про переважно нерадіаційний характер психопатології, що виникає внаслідок Чорнобильської катастрофи (Александровський Ю.А., 1995; Гуськова А.К., 1995), припущується роль спільного впливу психогенних та біологічних радіаційних факторів (Нягу А.І. та ін., 1992), підкреслюється можливість формування психоорганічного синдрома (Краснов В.М. та ін., 1992; Кутько І.І. та ін., 1995; Ревенок О.А.,1999) та проявів пострадіаційної (дисциркуляторної) енцефалопатії (Нягу А.І.,1993; Чуприков А.П., 1993) як наслідок ефекту малих доз іонізуючого випромінювання.
Таким чином, оцінка різними авторами психічних розладів, що розвилися у постраждалих від Чорнобильської катастрофи осіб, залишає багато питань, як теоретичного так і практичного характеру. Вирішити ці запитання може допомогти вивчення динаміки психічної патології ліквідаторів та використання поліфакторного підходу як при дослідженні клінічного, психологічного, електрофізіологічного, біохімічного обсягу данних, так і при його подальшому поглибленому аналізі за допомогою методів математичної статистики. Результати такого комплексного підходу допоможуть у вирішенні діагностичних, експертних проблем, визначенні прогнозу, а також у тривалому процессі лікування і реабілітації пацієнтів з непсихотичною психічною патологією.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Тема дисертації є складовою частиною наукових досліджень кафедри психіатрії та психотерапії факультета післядипломної освіти Донецького державного медичного університету, що виконувалися по замовленню Державного комітету по вугільній промисловості України (господрозрахункова тема – завдання № 168 ДонДМУ), Міністерства по справам захисту населення від аварії на Чорнобильській АЕС (господрозрахункова тема – завдання № 121 Дон ДМУ) та НДР ДонДМУ (номер держреєстрації 0195V009648), що виконувалися у 1992 – 1994 та 1995 – 1997 роках.
Мета роботи: визначити провідні фактори, які обумовлюють клінічну картину психічних розладів у учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та розробити на цій основі диференційовані діагностичні рекомендації і варіант короткочасної комплескної психотерапії.
Завдання дослідження.
1.Вивчити клінічні та параклінічні показники динаміки психічних розладів у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС як прояв впливу комплексу патогенних факторів, у першу чергу малих доз радіаційного опромінення.
2.Визначити специфічні особливості психічних розладів у осіб, які приймали участь у ЛНА на ЧАЕС,
3.Розглянути типи співвідношення клінічних і параклінічних проявів психічних та соматичних розладів у ліквідаторів.
4.Розробити системний підхід до кваліфікації психічних розладів як наслідок роботи по ЛНА на ЧАЕС.
5.Запропонувати, етіопатогенетично обгрунтувати комплексні диференціально-діагностичні критерії індивідуалізованої оцінки психічного стану ліквідаторів.
6. Розробити та оцінити ефективність варіанту короткочасної психотерапії, що враховує специфічні риси психічних та соматичних розладів у осіб, які приймали участь у ЛНА на ЧАЕС.

Наукове значення і новизна одержаних результатів.
У роботі вперше наведено поліфакторний підхід до вивчення клінічних та параклінічних проявів психічних розладів у учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на основі поглибленої статистичної обробки даних у ієрархічній послідовності, по ступеню складності завдань, що вирішуються. На підставі цього підходу розроблена концепція інформативних факторів постчорнобильського впливу.
Вперше дана оцінка характеристик динаміки психічних розладів у ліквідаторів на основі лонгітудінального спостереження.
Новим є опис типів взаємозв’язків психічних та соматичних розладів (сомато-психічних комплексів), виділення та ранжування ролі стресу, радіаційного опромінення, особистості, професійних, інших факторів у формуванні таких взаємовідносин.
Запропоновано застосування найбільш інформативних клінічних, експериментально-психологічних, біохімічних, електроенцефалографічних, реоенцефалографічних показників для системи експрес-діагностики у учасників ЛНА на ЧАЕС.
Вперше розроблено етіопатогенетично обгрунтовані критерії диференціально-діагностичної оцінки, з урахуванням індивідуальних особливостей, психічних розладів у ліквідаторів, які призначені для медико-соціальної експертизи, лікування та реабілітації.
На підставі урахування визначених критеріїв оцінки стану ліквідаторів розроблено нову систему комплексної короткочасної психотерапії, яка спрямована на досягнення найскорішого лікувального та реабілітаційного ефектів при психічних та соматичних хворобах у цієї категорії постраждалих від Чорнобильської аварії.
Одержані розробки мають важливе значення для розвитку пограничної, радіаційної психіатрії та психотерапії.
Практичне значення одержаних результатів.
Розроблено комплекс диференціально-діагностичних критеріїв індивідуалізованої оцінки психічного стану хворих з наявностю психічної патології функціонального та органічного походження для нового напрямку медико-соціального підходу до діагностики, лікування, реабілітації, експертизи та соціального захисту даного контингенту.
Розробка концепції інформативних факторів виникнення та перебігу психічних розладів у межах нестохастичних ефектів малих доз радіації у віддаленому після аварії на ЧАЕС періоді дозволяє з’ясувати ступінь втрат, що виникли внаслідок пошкодження здоров’я після Чорнобильської катастрофи, та уточнити у цьому значенні внесок кожного фактора, що зробить більш ефективними планування та здійстнення уніфікованих лікувально-профілактичних заходів, формування та втілення загальної концепції щодо надання медичної допомоги постраждалим.
Практичне значення має використання категоризації типів взаємозв’язків проявів психічних та соматичних розладів, а також самих проявів (сомато-психічних комплексів), оскільки це робить можливим проводити багатосторонню оцінку стану здоров’я постраждалих і створює завдяки цьому об’єктивні критерії, що використовуються у системі експрес-діагностики, яка надає можливість скоротити терміни обстеження хворих та контролювати ефективність індивідуальних лікувально-реабілітаційних програм.
Запропоновані методи діагностики сприятимуть підвищенню якості надання лікувальної допомоги особам, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, а також поліпшенню їх соціально-трудового функціонування, що забезпечить можливість зменшити витрати, пов’язані з термінами лікування та частково компенсувати втрати, що виникли внаслідок виключення з процесу виробництва та інших сфер економіки великої кількості працездатного населення.
Визначено основні принципи немедикаментозного лікування та реабілітації на базі короткочасної комплексної психотерапії, ефективність якої визначається урахуванням розробленої системи індивідуалізованих діагностичних критеріїв оцінки психічних розладів у ліквідаторів.
Результати дослідження розраховані на лікарів-психіатрів і психологів стаціонарної та амбулаторної психіатричної мережі, а також лікарів-експертів і психологів психіатричних медико-соціальних експертних комісій.
Впровадження результатів роботи у практику дозволить підвищити ефективність діагностичного, лікувального та реабілітаційного процесів і, за цей рахунок, скоротити терміни перебування у стаціонарі, знизити показники тимчасової та стійкої втрати працездатності, підвищити рівень соціального функціонування хворих з непсихотичними психічними розладами.
Практичні рекомендації, що було розроблено завдяки проведеному дослідженню, впроваджено у роботу обласної клінічної лікарні професійних захворювань м.Донецька, відділень пограничних станів №3 та №10 обласної клінічної психіатричної лікарні м.Донецька, спеціалізованого обласного центра радіаційного захисту населення м.Харківа.
Матеріали дисертації включено до методичних рекомендацій (друкуються), на основі отриманих даних подана заявка на винахід (№99084674 від 17.08.99 р.).
Результати дисертаційного дослідження включено до лекцій, семінарських та практичних занять кафедри психіатрії та психотерапії ФПО Донецького державного медичного університету (1997 – 1999 роки).
Особистий внесок здобувача.
Дисертантом самостійно виконано клініко-психопатологічне та експериментально-психологічне досліждення 442 хворих з психічними розладами, що брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (290 шахтарів та 152 ліквідатори, які не мали стажу підземної роботи), а також 86 шахтарів-неліквідаторів, проведено аналіз та інтерпретацію матеріалів дослідження, у тому числі комп’ютерну математичну статистичну обробку баз даних, оформлено таблиці та ілюстративний матеріал. Особисто автором визначено критерії диференційної оцінки психічного стану, розроблено концепцію інформативних факторів постчорнобильського впливу, категоризацію типів взаємозв’язків проявів психічних та соматичних розладів (сомато-психічних комплексів), а також експрес-діагностику, короткочасну комплексну психотерапію при психічних та соматичних розладах у постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Апробація результатів дисертації.
Головні результати роботи доповідалися та обговорювалися на симпозіумах, конференціях, з’їздах, у тому числі – республіканській науково-практичній конференції “Соціально- економічні проблеми труда у нових умовах господарювання” (Донецьк, 1991), конференції “Нетрадиційні методи лікування у психіатрії” (Харків, 1992), республіканському семінарі “Критерії діагностики та диспансерізації психічно хворих” (Донецьк, 1992), міжрегіональній конференції Російського та Удмурдського товариств психіатрів (Іжевськ, 1993), конференції Донецького медичного інститута (1993), конференції “Клінічна, соціально-трудова реабілітація в неврології, психіатрії та наркології ” (Чернівці, 1993), науково – практичній конференції з міжнародною участю “Соціально-психологічні і психоневрологічні аспекти наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (Київ, 1993), конференції “Психіатричні аспекти наслідків аварії на ЧАЕС” (Київ, 1993), республіканській науково-практичній конференції Росії “Клінічні та організаційні питання пограничної психіатрії (Кисловодськ, 1994), першому українському семінарі з міжнародною частю “Психологія і медицина” (Донецьк, 1994) , конференції Донецького медичного інститута (1994), міжнародній конференції “Актуальні і прогнозуємі порушення психічного здоров’я після ядерної катастрофи в Чорнобилі (Київ, 1995), X Всесвітньому конгресі психіатрів (Мадрід, 1996), I Всесвітньому конгресі психотерапевтів (Відень, 1996), Всесвітньому конгресі з реабілітації у психіатрії (Белград, 1996), XIV Всесвітньому конгресі з психосоматичної медицини (Кернс, Австралія, 1997), VI Європейському конгресі з тілесної психотерапії (Відень, 1997), міжнародній тематичній конференції Всесвітньої психіатричної асоціації “Синтез між психофармакологією та психотерапією (Єрусалим, 1997) , семінарі з міжнародною участю “Здоров’я трудящих у Донецькому регіоні” (Донецьк, 1997) , XVI конгресі Всесвітньої асоціації соціальної психіатрії (Ванкувер, 1998), конференції у психіатричній лікарні м.Донецька (1999), науково-практичному семінарі Донецького медичного університета (1999).
Публікації.
Результати дисертації опубліковано у 21 статті у наукових журналах, 8 збірниках наукових праць, 30 матеріалах міжнародних конгресів, тезах доповідей конференцій. Список публікацій наведено у кінці автореферата.
Обсяг і структура дисертації.
Дисертацію викладено на 410 сторінках машинописного тексту (336 сторінок – основний матеріал та 74 сторінки – ілюстрації, список використаних літературних джерел. Робота складається з вступу, огляду літератури, шести розділів, аналізу та узагальгення результатів дослідження, висновків, списку використаних літературних джерел.
Список літератури містить 610 назв, з них 400 – вітчизняних авторів та країн СНД, 210 зарубіжних авторів. Дисертацію ілюстровано 59 таблицями і 18 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Об’єкт і методи дослідження.
Об’єктом дослідження були 442 хворих з психічними розладами, що брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи: 290 шахтарів (група 1) та 152 ліквідатори, які не мали стажу підземної роботи (група 2). Крім того, обстежено додаткову контрольну групу, у яку війшли 86 шахтарів, що не були учасниками ЛНА на ЧАЕС. Обстежені усіх трьох груп випадковим методом відбирались з числа осіб, що перебували на стаціонарному лікуванні або експертизі в Донецькій обласній клінічній психіатричній лікарні та обласній клінічній лікарні професійних захворювань м.Донецька, робота у якій проводилась переважно на базі 1 неврологічного відділення ( зав. відділенням – Войнар Р.О.).
З метою з’ясування ролі радіаційного фактора у генезі порушень в обстежених осіб була вивчена динаміка змін їх психічного стану на етапах після Чорнобильської катастрофи. Перший етап досліждення тривав протягом 1988-1991 р.р., другий – 1992-1998 р.р.
На першому етапі обстежено 186 осіб (група 1 – 132 ліквідатори, група 2 – 54 ліквідатори), на другому – 256 осіб (група 1 – 158 ліквідаторів, група 2 – 98 ліквідоторів). Групу 3 (86 шахтарів) сформовано на другому етапі з метою порівняльного вивчення впливу на учасників ЛНА на ЧАЕС як радіаційних, так і професійних факторів. Основою систематизації даних була “Клініко-епідеміологічна карта вивчення стану здоров’я учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС”, куди заносили соціально-гігієничні, демографічні дані, інформацію про роботу у зоні ЛНА на ЧАЕС, клінічні показники, а також результати параклінічного експериментально-психологічного, лабораторного, рентгенологічного, ультразвукового, функціонально-діагностичного) досліджень. На другому етапі, з врахуванням результатів попереднього дослідження, карту видозмінено у напряках поглибленого відображення прогресуючих інтелектуально-мнестичних порушень у постраждалих від аварії на ЧАЕС, а також її придатності до експрес-діагностики психічних розладів та динамічної оцінки стану хворого у процесі лікування.
Основним методом дослідження був клініко-психопатологічний. Об’єктивізація психічного огляду здійснювалась за допомогою спеціально розробленої шкали, що поєднувала у собі можливості кількісної самооцінки та оцінки досліджувачем психічного стану на основі ранжування вираженості ознак у діапазоні від 0 до 3 балів.
Всі досліджені особи були консультовані спеціалістами неврологічного та соматичного профілів, якими після проведення комплекса клінічних, лабораторних та функціонально-діагностичних досліджень встановлювались відповідні діагнози. Дані об’єктивних оглядів та діагнози у формалізованому вигляді (0 – відсутність ознаки, 1- її наявність) також реєструвались для подальшого аналізу.
Для досягнення мети роботи та вирішення поставлених завдань було проведено комплексне, багатофакторне обстеження, яке поєднувало клініко-психопатологічне, психологічне, біохімічне, електрофізіологічне (електроенцефалографічне, реоенцефалографічне) дослідження.
Використано такі експериментально-психологічні методики: стандартизований багатофакторний особистосний тест СМІЛ, його скорочений варіант СМОЛ, тести Айзенка, Люшера, Спілбергера-Ханіна, проби на запям’ятовування 10 слів, аналіз метафоричного змісту прислівій та приказок, а також адаптований варіант шкали соціальних змін Холмса-Райха (1967) і Торонтська алексітимічна шкала (1985).
Для вивчення особливостей біоелектричної активності головного мозку застосовували електроенцефалографічне дослідження. Запис ЕЕГ проводили від лобних, центральних, тім’яних, потилочних і середніх скроневих ділянок мозку згідно з міжнародною системою 10-20. Реєстрацію біопотенціалів виконували за допомогою електроенцефалографа “Ніхон-Коден” (Японія) в умовах затемненої, частково звукоізольованої, екранованої камери. Візуальний аналіз і класифікацію ЕЕГ проводили за системою, запропонуваною О.О.Жирмунською (1991).
Використання реоенцефалографічного методу дозволяло досліджувати кровонаповнення півкуль головного мозку, судинний тонус і стан венозного відпливу у двох основних мозкових басейнах одночасно – в басейні внутрішніх сонних артерій і басейні вертебро-базилярних артерій. РЕГ реєстрували за допомогою 4-х-канального реографа Р4-02 (при біполярному накладанні реєструючих електродів) та електроенцефалографа.
З метою вивчення ефектів комплексного лікування з включенням короткочасної психотерапії на біохімічні показники при психічних розладах у ліквідаторів визначали рівень у крові мелатоніну та інших епіфізарних нейропептидів (серотоніна та гістаміна), які здогадно приймають участь у механізмах формування депресії. Оскільки активація процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) є загальним механізмом стресорного впливу, оцінювали також окислювальний гомеостаз: рівень у крові неестеріфікованих жирних кислот, фосфоліпідів, альфа- токоферола, кінцевих продуктів ПОЛ – дієновіх кон’югатів та малонового діальдегіду, перекисний гемоліз еритроцитів, загальну антиокислювальну активність, а також активність основних ферментів антиоксидантного захисту – каталази та супероксиддисмутази.
Обробка даних проводилася на комп’ютері Pentium – 150 методами математичної статистики за допомогою пакета програм Statistica for Windows, версія 5.0 (Stat Soft, Inc., 1995) у ієрархічній послідовності, відповідно ступеню складності завдань, що вирішуються. Використано методи обчислення параметричних та непараметричних критеріїв відмінностей вибіркових сукупностей (Ст’юдента-Фішера, Колмогорова-Смирнова, Менна-Уітні), корреляційного (за Спірменом та Кенделлом), однофакторного дисперсійного, дискримінантного, ортогонального факторного та регресійного аналізів.
Загальна характеристика обстежених хворих.
Всі досліджені – чоловіки.
Вік учасників ЛНА на ЧАЕС становив на час дослідження від 25 до 64 років, у середньому 39,1 року. Тривалість роботи у зоні ЧАЕС варіювала від 9 до 510 днів, у середньому 87,9 дня. Еквівалентна доза радіаційного опромінення, зафіксована в офіційних документах знаходилася у діапазоні від 0,03 до 37,7 бер, у середньому 14,8 бер. У 1986 році брали участь у ЛНА на ЧАЕС 42,97% пацієнтів, у 1987 – 33,59%, у 1988 – 14,06%, у 1989 – 9,38%.
Щодо роботи, яку виконували ліквідатори під час ЛНА на ЧАЕС, треба підкреслити, що це була різноманітна діяльність, яку важко класифікувати та встановити на указаній підставі достовірність рівнів опромінювання, оскільки невідомим залишається точний час перебування в опасних зонах.
Клінічна характеристика обстежених хворих.
Шляхом клінічного обстеження у ліквідаторів було виявлено психічні розлади. Структура даних порушень, оскільки не існує однозначного підходу до розглядання їх нозологічної специфічності, переважно представлена у вигляді синдромів.
На першому етапі лише в одному випадку у обстеженого не було ніяких психічних порушень. Структура психічних розладів у групах 1 та 2 достовірно не відрізнялася. Її загальна характеристика представлена у табл.1. Достовірно, частіше за інших (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020