.

Корекція функціональної активності слинних залоз при зубному протезуванні хворих з гіпосалівацією (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2997
Скачать документ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

“ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ”

БАБІЙ Руслан Ігорович

УДК 616.314(085)+616.314-089.23

Корекція функціональної активності слинних залоз при зубному
протезуванні хворих з гіпосалівацією

14.01.22 – стоматологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Чулак Леонід Дмитрович,

Одеський державний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри ортопедичної стоматології

Офіційні опоненти:

– доктор медичних наук, старший науковий співробітник Лабунець
Василь Аксентійович, Державна установа “Інститут стоматології АМН
України”, м. Одеса, завідувач відділу ортопедичної стоматології;

доктор медичних наук, професор Жадько Сергій Ігорович, Кримський
державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України,
завідувач кафедри ортопедичної стоматології

Захист відбудеться “11” березня 2008 р. о 15.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Державній установі “Інститут
стоматології АМН України” за адресою: 65026, м. Одеса, вул.
Рішельєвська,11.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи
“Інститут стоматології АМН України” (65026, м. Одеса, вул.
Рішельєвська,11).

Автореферат розісланий “9” лютого 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Ю.Г. Чумакова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Значна частина людства на визначеному етапі життя
зіштовхується з необхідністю відновлення зубних рядів знімними зубними
протезами. Потреба в знімному протезуванні складає від 5 % (у віці від
20 до 40 років) до 80 % у старших вікових групах (В.В. Маргвелошвили,
1991; Н.В. Калинина с соавт., 1993; В.А. Лабунець, 2000).

У той же час серйозною проблемою є протезування хворих з недостатньою
функціональною активністю слинних залоз, суть якої полягає в порушенні
процесів адаптації і збільшенні термінів звикання до знімних зубних
протезів (Л.В. Дубова, 1995; G.F. Sіnglaer et al., 1996; J.J. Massad,
D.R. Cagna, 2002; O.A. Abert, 2006).

Розглядаються 2 механізми зниження адаптації до протезів при сухості
слизової оболонки порожнини рота: порушення гомеостазу порожнини рота й
уповільнена кератизація слизової оболонки протезного ложа (Л.В. Дубова,
1995; G.F. Sіnglaer et al, 1996).

Як відомо, гомеостаз порожнини рота визначається багатьма факторами,
однак, у першу чергу, функціональною активністю слинних залоз, складом
ротової рідини, станом слизової оболонки (А.П. Левицкий, 1974; О.И.
Сукманский, 1991; Е.В. Боровский, В.К. Леонтьев, 1991; Л.М. Тарасенко с
соавт., 2002). При цьому порушення гомеостазу при протезуванні хворих з
гіпосалівацією варто розглядати як взаємопровокуючий процес: з одного
боку, гіпосалівація обумовлює недостатність медіаторної активності
захисних механізмів і сухість слизової оболонки, а з іншого боку, сам
протез сприяє зниженню функції слинних залоз. А.І. Лазебник (1987)
показала, що зниження інтенсивності слиновиділення під впливом знімних
акрилових протезів приводить до зниження концентрації в слині калію,
натрію, загального білка, біогенних амінів, що, у свою чергу, з
достатньою об’єктивністю відображає зміну гомеостазу ротової порожнини
рота.

При гіпосалівації компенсаторні можливості слинних залоз вже обмежені,
вплив акрилового зубного протеза збільшує патологічний процес, знижуючи
рівень слиновиділення, і, як наслідок, викликає порушення адаптації до
знімних зубних протезів (А.Б. Денисов, 2000; W.H. Nіedermeіr, R. Kramer,
1991; G. Blіxt-Johansen et al., 1992; J.J. Massad, D.R. Cagna, 2002).

Розповсюдженість гіпосалівації серед дорослого населення досить висока:
від 10 % у молодому віці, до 40 % у віці 50-65 років (R.J. Bіllіngs et
al, 1996; O.A. Abert, 2006) і до 90 % – у літньому (L.P. Longman et al.,
1995; R.L. Ettіnger, 1997). Етіологія різноманітна. Однак у 70 %
випадків сухість слизових оболонок спостерігається в осіб літнього віку,
особливо при адентії (М.М. Пожарницкая с соавт., 1992; P.L. Bіvona,
1998; W.M. Thomson et al, 1999; T.O. Narhі et al., 1999; J.A. Shіp et
al., 2002; G.J. Van der Putten et al., 2003). А.В.
Денисов (2000) показав, що чим більше відсутніх зубів, тим слабкіше
слиновиділення. Останнє обумовлює те, що люди в літньому віці особливо
страждають від нестерпності до знімних зубних протезів і мають потребу в
додаткових заходах корекції функціональної активності слинних залоз
(G.J. Van der Putten et al., 2003).

Усе зазначене визначило основний напрямок досліджень, а саме, пошук
шляхів прискорення адаптації до знімних зубних протезів у людей із
сухістю слизової оболонки порожнини рота й розробку засобів, здатних
вплинути на функціональну активність слинних залоз.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри
ортопедичної стоматології Одеського державного медичного університету
“Розробка нової технології виготовлення повних знімних протезів та
особливості протезування беззубих щелеп при несприятливих
анатомо-фізіологічних умовах протезного ложа” (№ ДР 0100U006456) та
науково-дослідної роботи Інституту стоматології АМН України “Розробити
засоби гігієни порожнини рота для підвищення ефективності профілактики
та лікування ксеростомії” (№ ДР 0102U004090). Здобувач був безпосереднім
виконавцем окремих фрагментів наукових досліджень вищеназваних тем.

Мета дослідження – підвищення ефективності ортопедичного лікування та
прискорення адаптації до знімних зубних протезів хворих з гіпосалівацією
шляхом розробки й обґрунтування застосування нового гелю, що коригує
слиновиділення.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Вивчити рівень секреторної активності слинних залоз у пацієнтів до і
після протезування знімними зубними протезами.

2. Вивчити деякі показники гомеостазу ротової порожнини в людей зі
зниженою функціональною активністю слинних залоз.

3. Розробити модель гіпосалівації та вивчити механізми розвитку
ксеростомії при застосуванні акрилових пластмас у знімному протезуванні.

4. Розробити рецептуру нового гелю, що коригує слиновиділення, для
порожнини рота та обґрунтувати в експерименті ефективність його
застосування при гіпосалівації.

5. Провести комплекс клініко-лабораторних досліджень для оцінки
ефективності застосування нового коригуючого гелю в пацієнтів з
гіпосалівацією при протезуванні знімними зубними протезами.

Об’єкт дослідження – хворі зі зниженою функціональною активністю
слинних залоз, що користуються знімними зубними протезами;
експериментальні тварини з моделлю гіпосалівації.

Предмет дослідження – розробка, обґрунтування й оцінка ефективності
застосування спеціального гелю для корекції функціональної активності
слинних залоз в хворих з гіпосалівацією, що користуються знімними
зубними протезами.

Методи дослідження: експериментальні на тваринах – для вивчення
нешкідливості і специфічної ефективності розробленого гелю для порожнини
рота; клінічні – опитування, виявлення скарг, огляд, збір ротової рідини
для оцінки функціональної активності слинних залоз; лабораторні
(біофізичні, біохімічні, функціональні, морфологічні) – для оцінки
гомеостазу ротової порожнини й ефективності застосування
лікувально-профілактичного гелю для порожнини рота; статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше для корекції
функціональної активності слинних залоз розроблено новий гель для
порожнини рота, що містить мальтозу і цитрат натрію (гель “Мальцит” –
Патент на корисну модель № 18541 від 15.11.2006 р.), та доведена
ефективність його застосування в експерименті та клініці.

Показано, що протезування пацієнтів з гіпосалівацією повними знімними
протезами сприяє розвитку ксеростомії та збільшує період адаптації до
протеза. Останнє пов’язано з розвитком деструктивних і запальних змін у
тканинах ротової порожнини на тлі сухості слизових оболонок, що
проявляється в інтенсифікації перекисного окислення ліпідів і
протеолітичної активності ротової рідини.

Встановлено, що при користуванні знімними акриловими протезами більш ніж
у 30 % випадків спостерігається зниження функціональної активності
слинних залоз, що обумовлено, у першу чергу, впливом залишкового
мономера акрилового базису протеза.

Показано, що застосування коригуючого гелю “Мальцит” у хворих з
гіпосалівацією сприяє посиленню функціональної активності слинних залоз,
знижує запальні явища в порожнині рота, зменшує дратівний вплив протеза
на слизову оболонку протезного ложа, прискорює звикання та процеси
адаптації до знімних зубних протезів з акриловим базисом.

Розроблено “модель гіпосалівації” та встановлено механізм зниження
функціональної активності слинних залоз під впливом метилового ефіру
метакрилової кислоти: мономер викликає роздратування рецепторів слизової
оболонки порожнини рота, слинні залози рефлекторно підвищують свою
активність, збільшуючи виділення слини, що забезпечує нейтралізацію і
змивання мономера зі слизової оболонки порожнини рота, відбувається
компенсаторне наростання маси залоз, потім настає виснаження слинних
залоз. Гіперфункція змінюється гіпофункцією з перевагою атрофічних
процесів у слинних залозах.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено, апробовано та
впроваджено у практику ортопедичної стоматології спосіб стимуляції
функціональної активності слинних залоз, що полягає в нанесенні на
слизову оболонку порожнини рота або на контактуючу зі слизовою оболонкою
поверхню акрилового протеза гелю “Мальцит”, що містить мальтозу і цитрат
натрію.

Застосування гелю “Мальцит” в пацієнтів з гіпосалівацією при
протезуванні знімними протезами з акриловим базисом підвищує рівень
салівації, сприяє прискоренню адаптації до протезів, зменшує ризик
розвитку протезних стоматитів.

Обґрунтовано застосування гелю “Мальцит” при знімному протезуванні для
нейтралізації дії залишкового мономера акрилового протеза з метою
профілактики гіпосалівації та розвитку запалення в області протезного
ложа.

Розроблену модель гіпосалівації впроваджено в експериментальну практику
для оцінки впливу мономера.

Розроблені способи впроваджені в клінічну практику відділу ортопедичної
стоматології Інституту стоматології АМН України, ортопедичного
відділення обласної стоматологічної поліклініки м. Одеса,
стоматологічної клініки Одеського державного медичного університету,
ортопедичних відділень міських стоматологічних поліклінік м. Одеси.

Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі
ортопедичної стоматології Одеського державного медичного університету
МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведений пошук, відібрана
і проаналізована наукова література по темі дисертації, самостійно
проведені всі клінічні й експериментальні дослідження, узагальнені та
проаналізовані отримані результати, проведена їхня статистична обробка,
написана й оформлена дисертація. Спільно з науковим керівником визначені
мета й завдання дослідження, сформульовані основні висновки роботи.

Дисертант брав безпосередню участь у розробці рецептури, проведенні
доклінічних випробувань коригуючого гелю “Мальцит”, створеного
колективом авторів лабораторії гігієни порожнини рота Інституту
стоматології АМН України під керівництвом д-ра мед. наук Т.П.
Терешиної1.

Набір клінічного матеріалу проводився на кафедрі ортопедичної
стоматології Одеського державного медичного університету МОЗ України.

Експериментальні та лабораторні дослідження виконані автором в
лабораторіях Інституту стоматології АМН України: гігієни порожнини рота
(зав. – д-р мед. наук Терешина Т.П.), біохімії відділу біотехнології
(зав. – канд. біол. наук О.А. Макаренко), у віварії (зав. – І.В.
Ходаков).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні
питання дитячої стоматології та ортодонтії” (Одеса, 2005), Міжнародному
форумі стоматологів “Современные достижения стоматологии” “Одесса-Дента
2006” (Одеса, 2006).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 6 наукових праць, з них 4
статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 стаття в
збірнику наукових праць, 1 Патент України на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 162
сторінках комп’ютерного тексту і складається із вступу, огляду
літератури, описання об’єктів і методів дослідження, 3 розділів власних
досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків,
практичних рекомендацій і списку використаних джерел. Фактичні дані
приведені в 26 таблицях. Список літератури містить 251 першоджерело, з
них 111 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставленої мети та
завдань дисертаційної роботи проведено комплекс експериментальних,
клінічних і лабораторних досліджень. В експерименті використано 164
білих щура, у клінічних дослідженнях взяло участь 75 осіб.

Експериментальні дослідження проведені з метою вивчення токсикологічних
характеристик і специфічної ефективності гелю для порожнини рота
“Мальцит”, а також для розробки “моделі гіпосалівації”. Дослідження
проведені згідно вимог ДержСанПіН (1999) і Державного фармакологічного
центру МОЗ України (2003). Експерименти проводили на білих щурах
місячного віку, які отримували повноцінний раціон віварію.

Специфічну ефективність гелю “Мальцит” вивчали в досліді з інтактними
тваринами та на моделі гіпосалівації по його впливу на функціональну
активність слинних залоз. Модель гіпосалівації одержували шляхом обробки
слизової оболонки порожнини рота щурів 1 % розчином метилового ефіру
метакрілової кислоти протягом 30 днів. У процесі експерименту у тварин
досліджували рівень слиновиділення (під тіопенталовим наркозом (20
мг/кг) на тлі пілокарпінової стимуляції (3 мг/кг) збирали ротову
рідину). По закінченні експерименту тварин піддавали евтаназії, виділяли
великі слинні залози, проводили ретельний огляд, потім залози зважували
і перераховували в % до загальної маси тварин.

У клінічних дослідженнях взяли участь 75 осіб. До досліджень були
залучені 2 категорії пацієнтів: що вперше протезуються та з багаторічним
стажем використання зубних протезів.

Обстеження пацієнтів починали з опитування, звертаючи увагу на такі
скарги: стан дискомфорту в порожнині рота, хворобливі відчуття. Потім
проводили зовнішній огляд пацієнтів, звертаючи уваги на симетричність
половин обличчя, висоту нижньої його частини, виступ підборіддя, лінію
змикання губ, виразність підборідної та носогубних складок, положення
кутів рота. Порівнювали пропорційність частин обличчя.

Далі переходили до огляду й оцінки стану органів ротової порожнини. При
обстеженні беззубого альвеолярного гребеня, як частини протезного ложа,
проводили ретельний огляд, пальпацію, а в наступному і вивчення
діагностичних моделей щелеп.

Запальні явища слизової оболонки оцінювали по наступних ознаках:
гіперемія, ціаноз, набряклість, кровоточивість, десквамація, виразка,
наявність атрофічних та гіперпластичних процесів.

Крім того, про наявність запалення в порожнині рота судили за
показниками ряду проб та індексів: проби Шиллера-Писарєва (И.А.Новик,
1967), проби Ясиновського (1931) у модифікації О.І. Сукманського зі
співавт. (1980) (вміст лейкоцитів і епітеліальних клітин у ротових
змивах).

Далі проводили збір ротової рідини для визначення швидкості
слиновиділення та подальших біохімічних досліджень. Ротову рідину
пацієнтів збирали натщесерце в градуйовані пробірки без стимуляції
відповідно до рекомендацій В.К. Леонт’єва та Ю.А. Петровича (1976).
Швидкість слиновиділення виражали обсягом виділеної слини за одиницю
часу.

Біохімічні методи дослідження використовувалися для вивчення ротової
рідини протезоносіїв та ротової рідини і сироватки крові
експериментальних тварин. Активність еластази визначали за методом L.
Visser, E.R. Brouf (1972), загальну протеолітичну активність (ЗПА) – за
методом Р.Д. Барабаша і А.П. Левицького (1973), концентрацію малонового
діальдегіду (МДА) – за методом І.Д. Стальної, Т.Г. Гарішвілі (1977),
активність глутатіонредуктази (ГР) – за методом Ф.Е. Путіліної (1982),
активність глутатіонпероксидази (ГП) – за методом В.З. Ланкіна із
співавт. (1976) у модифікації В.О. Пахомової зі співавт. (1982),
активність каталази визначали за методом М.А. Каролюк (1988).

У сироватці крові експериментальних тварин при оцінці токсикологічних
показників вивчали вміст білка за методом N.J. Lowry et al. (1951),
активність лужної фосфатази – за методом O.A. Bessey et al. (1946),
активність катепсинів – за методом M.N. Anson (1938), активність
трансаміназ – за методом S. Reіtman, S.A. Frankel (1957).

Статистичні методи. Всі отримані результати оброблялися методами
математичної статистики з використанням t-критерію Стьюдента на
персональному комп’ютері IBM PC у пакетах “Statgraphic-2.3” і
“Statistica-5”.

Результати досліджень та їх обговорення. Для реалізації 1-ї задачі було
вивчено стан слизової оболонки порожнини рота і функціональну активність
слинних залоз у 3-х груп пацієнтів з повними знімними зубними протезами
(табл. 1): 1-а група – пацієнти, яким уперше для відновлення функції
жування були виготовлені повні знімні зубні протези з акриловим базисом,
та які на момент першого дослідження мали нормальний рівень
слиновиділення (0,68±0,07мл/хв); 2-а група – пацієнти, яким уперше для
відновлення функції жування були виготовлені повні знімні зубні протези
з акриловим базисом, та які на момент першого дослідження мали знижений
рівень слиновиділення (0,36±0,04 мл/хв); 3-я група – пацієнти зі стажем
носіння повних знімних зубних протезів від 1 року до 5 років (рівень
салівації 0,42±0,11мл/хв).

Таблиця 1

Рівень слиновиділення в пацієнтів із знімними зубними протезами (М±м)

Швидкість слиновиділення

(мл/хв) Пацієнти, що вперше протезуються

3-я група (зі стажем носіння протезів)

(n=31)

1-а група

(з нормальним рівнем слиновиділення) (n=18) 2-а група

(з гіпосалівацією)

(n=26)

до протезування 0,68 ± 0,07 0,36 ± 0,04 –

через 1 тиждень 0,72 ± 0,08

Р > 0,05 0,52 ± 0,05

Р 0,05 0,38 ± 0,05

Р > 0,05 –

через 6 місяців 0,51 ± 0,04

Р F0 V E ’ ? LE0 V ? ????? ?????? ?? ?x????? —.—?—?AeIi& p •8•P•h•l•eWWWW ?l•n•?•¦•?•?•a•ae•cUUUUUU –-–0–H–Z–^–eWWWWWW ?^–`–?–?–?–A–O–O–eWWWWWW —eWWWW & ????? ??????На 14-й день експерименту кількість слини, виділеної за 30 хвилин, у тварин дослідної групи була вірогідно вище (майже на 33 %) у порівнянні з тваринами контрольної групи (інтактні). Маса слинних залоз також збільшилася, при цьому в більшій мірі підщелепних (майже на 12 %). Через місяць спостерігалася зворотна закономірність: рівень секреторної функції і маса слинних залоз тварин дослідної групи значно зменшилися, причому кількість виділеної слини була достовірно нижче як стосовно даних контрольної групи, так і рівня секреції слини, зафіксованого на 14 день у цих же тварин. Отже, чітко простежувався вплив мономера на функцію слинних залоз: спочатку гіперфункція, а потім гіпофункція. Таким чином, встановлено, що залишковий мономер знімних зубних протезів є чинником, що ініціює зниження функціональної активності слинних залоз. Тому при протезуванні пацієнтів, в яких спостерігається зниження рівня салівації ще до протезування, важливою задачею є забезпечення захисту слизової оболонки шляхом використання різного виду прокладок між акриловим протезом і слизовою оболонкою протезного ложа. Як оптимальну форму було обрано гель. Основними компонентами гелю з'явилися гелеутворюючий компонент (карбоксиметілцелюлоза), мальтоза, цитрат натрію, екстракт подорожника, хлоргексидин та ін. Гель "Мальцит" було досліджено в експерименті з метою вивчення специфічної ефективності, на підставі якої визначалися найбільш оптимальні концентрації основних біологічно активних речовин, а також проведене дослідження токсикологічних характеристик гелю. Для вивчення специфічної ефективності проведено 2 серії експериментів: 1-а – на інтактних тваринах, 2-а – на моделі гіпосалівації. У І-й серії експерименту були вивчені різні концентрації і співвідношення мальтози і цитрату натрію. Результати дослідження рівня секреції слини у тварин І-й серії (інтактні) показали, що найбільш помітне збільшення швидкості слиновиділення спостерігалося в щурів, порожнину рота яких обробляли гелем, що містить 0,5 % мальтози і 0,5 % цитрату натрію (0,072 ± 0,006 мл/хв проти 0,044 ± 0,003 мл/хв у тварин без застосування гелю). Під впливом усіх складів гелю зменшилася інтенсивність перекисного окислення ліпідів у ротовій рідині щурів, про що свідчить зниження концентрації МДА (4,66 ± 1,15 нмоль/мл проти 5,52 ± 1,39 – у контрольній групі). Активність антиоксидантних ферментів змінилася в такий спосіб: активність глутатіонредуктази практично не відрізнялася від результатів, отриманих у контрольній групі; активність глутатіонпероксидази найбільше збільшилася під впливом гелю, що містив 0,5 % мальтози і 0,5 % цитрату натрію. Застосування вищевказаного гелю змінило показники протеолітичної активності ротової рідини: знизилася загальна протеолитическая активність (6,26 ± 0,42 проти 8,0 ± 0,46 нкат/л у контролі) й активність ферменту еластази (6,7 ± 0,42 проти 8,15 ± 0,98 мккат/л у контролі). Було зроблено висновок, що найбільш оптимальним варіантом лікувально-профілактичного гелю для порожнини рота може бути гель, що містить 0,5 % мальтози і 0,5 % цитрату натрію. ІІ-а серія експерименту проведена в умовах моделювання зниження функціональної активності слинних залоз. Дослідження проведені на 3-х групах тварин. І-а група була представлена інтактними тваринами, ІІ-а група – модель гіпосалівації, ІІІ-я група – модель гіпосалівації + обробка порожнини рота гелем "Мальцит". Було встановлено, що гель "Мальцит" впливає на функціональну активність слинних залоз, збільшуючи салівацію, особливо в умовах моделювання гіпосалівації (0,052 ± 0,002 мл/хв проти 0,040 ± 0,001 мл/хв у тварин без застосування гелю). Рівень салівації в щурів під впливом гелю наблизився до даних, зафіксованих у інтактних тварин (0,054 ± 0,003 мл/хв). Подальші дослідження були присвячені вивченню токсикологічних характеристик гелю "Мальцит", які показали, що розроблений засіб не справляє токсичної дії на організм, не подразнює слизову оболонку порожнини рота, не викликає сенсибілізуючої дії, а також не містить патогенних мікроорганізмів. Гель "Мальцит" був рекомендований для застосування при гіпосалівації, що викликана різними етіологічними чинниками, але, у першу чергу, при протезуванні знімними зубними протезами в пацієнтів зі зниженою функціональною активністю слинних залоз. Рекомендації з застосування гелю були наступні: гель наносився на поверхню протеза і відкриті ділянки слизової оболонки тонким шаром 2 рази в день (ранком і ввечері після їжі та гігієни порожнини рота і протеза) щодня протягом перших 2-х місяців та 1 раз на день з періодичністю 1-2 рази в тиждень наступні 6 місяців. У групі порівняння використовувався звичайний режим догляду за порожниною рота і протезом. Дослідження проведені на 2-х категоріях пацієнтів, що страждають гіпосалівацією: що вперше протезуються знімними зубними протезами й особи зі стажем носіння знімних зубних протезів. В пацієнтів, що вперше протезуються, як групи порівняння, так і основної групи через 1 місяць після фіксації протеза спостерігалося збільшення рівня слиновиділення (табл. 2). Через 2 місяці в групі порівняння рівень секреції слини практично повернувся до вихідного рівня, а через 8 місяців (віддалені результати) спостерігалося значне зменшення слиновиділення (майже на 15 %). Пацієнти пред'являли скарги на ще більшу сухість слизової оболонки порожнини рота, ніж до протезування. Таблиця 2 Динаміка зміни швидкості слиновиділення під впливом гелю "Мальцит" в осіб, що вперше протезуються знімними зубними протезами (М ± м) Час дослідження Група порівняння Основна група До фіксації протеза (вихідний рівень) 0,42±0,03 (n = 12) 0,38±0,04 Р>0,05

(n = 14)

Через 1 місяць 0,54±0,04

Р10,05

(n = 10) 0,61±0,05

Р10,05

(n = 11) 0,56±0,04

Р10,05

(n = 27) 0,57±0,06

Р>0,05

(n = 7) 0,48±0,04

Р 0,05

(n = 24) 0,61±0,07

Р>0,05

(n = 7) 0,44±0,05

Р>0,05

(n = 10) 0,34±0,03

Р 0,05

(n = 22) 0,58±0,07

Р>0,05

(n = 6) 0,49±0,05

Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020