.

Клініко-морфофункціональне обгрунтування гормонотерапії аденоміозу (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3154
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П.Л. ШУПИКА

Кучеренко Світлана Миколаївна

УДК: 618.145-007.415+618.14-002

Клініко-морфофункціональне обгрунтування гормонотерапії аденоміозу

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КИЇВ – 2006

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у Київській медичній академії післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Коханевич Євгенія Вікторівна,

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України, кафедра акушерства, гінекології та репродуктології, консультант
клініки “Ісіда”, м. Київ

Офіційні опоненти :

доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович,

Медичний інститут Української асоціації народної медицини МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології, м. Київ

доктор медичних наук, професор Бенюк Василь Олексійович,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,

кафедра акушерства та гінекології №3, м. Київ

Провідна установа:

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, відділення
планування сім’ї та статевого розвитку дівчат і підлітків, м. Київ

Захист відбудеться “7” червня 2006 р. о 1400 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул.
Дорогожицька, 9)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9)

Автореферат розісланий “20 ” квітня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

д. мед. н., професор Т.Г.
Романенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Генітальний ендометріоз лишається однією з
провідних медико-соціальних проблем сьогодення, що визначається значною
поширеністю і тенденцією до збільшення частоти цієї патології,
прогресуючим перебігом захворювання, тяжкістю його, порушенням
репродуктивної та менструальної функції (Л.В. Адамян, В.И. Кулаков,
1998; В.П. Баскаков и соавт., 2002; V.M. Rice, 2002;). За даними різних
авторів частота аденоміозу коливається від 7,4 до 90% серед усіх уражень
ендометріозом геніталій (О.М. Созанський, М.В. Томич, 1995; Л.В. Адамян,
В.И. Кулаков, 1998; S. Jenkins et al., 1986). Ефективність лікування
аденоміозу за даними різних авторів варіює у межах від 46 до 83%
(Е.В.Коханевич и соавт., 1998; К.П. Тумасян и соавт., 1999; В.П.
Баскаков и соавт., 2002). На нашу думку, основною причиною таких
розбіжностей є недооцінка під час вибору методу лікування впливу
клініко-морфофункціональних особливостей аденоміозу та відповідних змін
фунції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи (ГГЯС), що потребує
подальшого вивчення.

Клініко-морфофункціональні особливості у разі різних форм аденоміозу і в
залежності від віку хворої лишаються недостатньо з’ясованими.
Морфологічне обґрунтування діагностичних ультразвукових критеріїв
аденоміозу розглядається лише у поодиноких повідомленнях (М.М. Дамиров и
соавт., 1994, 2002; M. Bazot et al., 2001; C. Reinhold et al., 1995).
Це, як ми вважаємо, впливає на якість діагностики ВЕМ та адекватність
призначеного лікування.

Основним компонентом комплексного консервативного лікування ендометріозу
є гормонотерапія (А.Н. Стрижаков, А.И. Давыдов 1996, 2000; В.І. Пирогова
і співав., 2000; В.С. Корсак и соавт., 2002). Але в літературі нема
єдиної думки щодо особливостей змін рівня гормонів у хворих з різною
локалізацією ендометріозу, клініко-морфологічною формою та стадією
аденоміозу (Р.Р.Костіков, 1999; А.В. Поморцев и соавт., 2002; І.Б. Вовк
та співат., 2005), тому підхід до вибору гормонотерапії цієї патології
не одностайний. Діагностичні критерії ефективності лікування аденоміозу
недостатньо розроблені. Оцінку ефективності гормонального лікування
аденоміозу в плані динамічного контролю інтенсивності апоптозу в
доступній літературі ми не знайшли.

Усе вищевикладене свідчить за необхідність розробки нового підходу до
вибору методу лікування і контролю за ефективністю гормонотерапії у
комплексному лікуванні аденоміозу із урахуванням особливостей
клініко-морфофункціональної характеристики процесу, оцінки ступеню
апоптозу у клітинах ендометрію та змін гормонального балансу, що і
визначило мету та задачі нашого дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота є
фрагментом науково-практичної роботи кафедри акушерства, гінекології та
репродуктології Київської медичної академії післядипломної освіти ім.
П.Л. Шупика “Лікування ендометріозу та реабілітація генеративної функції
у жінок” (державний реєстраційний номер № 0101U000235).

Мета роботи. Підвищити ефективність гормонотерапії аденоміозу на
підставі результатів клініко-інструментального обстеження і
анатомоморфофункціонального обґрунтування вибору методу лікування в
залежності від локалізації, стадії, морфологічної форми та
функціональної активності процесу у співставленні з динамікою
гормональних змін і ступеня апоптозу в клітинах ендометрію.

Задачі дослідження:

1. Визначити поширеність внутрішнього ендометріозу у різних вікових
групах, а також серед хворих, які перенесли оперативні втручання на
матці.

2. Визначити частоту аденоміозу в залежності від внутрішньоматкових
втручань в анамнезі.

3. Визначити особливості характеру клініко-морфологічних прояв
аденоміозу в залежності від віку хворих.

4. Описати ультразвукову семіотику у разі різних клініко-морфологічних
форм аденоміозу.

5. Визначити вміст гонадотропних і статевих гормонів у разі різних
клініко-морфофункціо-нальних форм аденоміозу.

6. Розробити, науково обґрунтувати впровадження методу цитологічного
контролю ступеня апоптозу в діагностиці та у контролі за ефективністю
лікування аденоміозу.

7. Удосконалити метод гормонального лікування аденоміозу, враховуючи
клініко-ехо-морфофункціональні особливості і характер змін гормонального
балансу та ступеня апоптозу в клітинах ендометрію.

Об’єкт дослідження. Аденоміоз.

Предмет дослідження. Показники клініко-ехо-морфофункціональної
характеристики аденоміозу в динаміці гормонотерапії.

Методи дослідження – клініко-лабораторні, ультразвуковий,
кольпоскопічний, гістероскопічний методи, радіоімунологічні гормональні,
бактеріологічні, бактеріоскопічні, цитологічні, морфологічні,
гістохімічні та статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше на підставі комплексного
обстеження хворих на аденоміоз, проведено співставлення ехографічної
структури, морфологічної характеристики, ступеня апоптозу в клітинах
еутопічного ендометрію у разі різних форм аденоміозу із функціональним
станом ГГЯС і на цій основі розроблені критерії вибору методу
гормонального лікування та урахування його ефективності.

Уточнені деякі фактори ризику аденоміозу, а саме встановлено, що
найбільш частим віддаленим наслідком абдомінального оперативного
розродження є внутрішній ендометріоз.

Уперше проведено гістологічне обґрунтування ехоскопічної картини різних
форм аденоміозу в динаміці гормонотерапії.

Уперше запропоновано і науково обґрунтовано метод діагностичного
цитологічного контролю ступеня апоптозу як критерію ефективності
гормонального лікування аденоміозу.

Практичне значення одержаних результатів. Співставлення
клініко-ехоскопічних даних, результатів визначення гормональних змін та
ступеню апоптозу в цитологічних препаратах-аспіратах із порожнини матки
дозволяє цілеспрямовано проводити гормонотерапію у разі аденоміозу і
забезпечує підвищення ефективності лікування у 1,6 рази від традиційної
терапії за стандартними схемами (р) штучних абортів (22,94%); самочинні аборти (28,09%);
гінекологічні лапаротомні операції (50,13%), особливо операції на матці
(34,17%), а також малі гінекологічні операції як лікувально-діагностичні
вишкрібання матки (48,10%), діатермокоагуляція та діатермоексцизія шийки
матки (48,57%) є чинниками виникнення та розвитку ВЕМ. Причому у разі
дифузної форми серед малих оперативних втручань превалюють
діатермокоагуляція та діатермоконізація, у разі вузлової та кістозної –
лікувально-діагностичні вишкрібання. Встановлено, що домінуючим
несприятливим віддаленим наслідком кесаревого розтину є аденоміоз,
частота зустрічаємості якого у жінок із оперативним розродженням в
минулому складає 67,14 %.

Гінекологічні захворювання мали 92,86% хворих на аденоміоз. Частота
поєднаних доброякісних процесів матки, як міома матки та гіперпластичні
процеси ендометрію достовірно збільшувалась від І.А до І.В, І.Д та І.С
підгрупи (рJ?Oe „@ ^„@ - ? a ae J?O Oe (u*¤-’01/40oeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeeaOOaaaC `„7 `„7 oeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeeTH як збільшенням розмірів функціонально активних ЕГ із проліферативними змінами залозистих елементів і цитогенної строми та наявністю геморагічного вмісту, так і перифокальним набряком строми міометрію із порушенням мікроциркуляції, тканинною гіпоксією навколо вогнищ. Дегенерація колагенового комплексу строми, на нашу думку, є наслідком активації тканинних протеаз. Ехопозитивні структури у товщі міометрію у разі аденоміозу визначаються внаслідок акустичного відображення епітелію з регресивними змінами і фіброзованої строми функціонально не активних ЕГ. Наявність ехопозитивних включень обумовлена фіброзом строми міометрію навколо вогнищ ендометріозу, що утворюється, як ми вважаємо, в результаті стимуляції колагенезу продуктами розпаду гемоглобіну (гемосидерину) періодичних виділень із вогнищ. Таким чином, за даними УЗД можливо диференціювати клініко-морфофункціональні особливості аденоміозу, що може допомогти адекватно визначити терапевтичну тактику і тим самим сприяти підвищенню ефективності лікування аденоміозу. Вважають, що зниження інтенсивності апоптозу у клітинах ендометрію – передумова їх виживаємості і розвитку в ендометріоїдних гетеротопіях. Ми припустили взаємозв’язок інтенсивності апоптозу у клітинах еутопічного ендометрію (ЕЕ) і проліферативної активності вогнищ аденоміозу. Аналізуючи цитологічну оцінку апоптозного стану у хворих на аденоміоз прийшли до висновку, що апоптозний рівень ЕЕ у разі аденоміозу, який поєднаний із гіперпластичними процесами ендометрію, обумовлений патологічним станом ендометрію і показники його значно вищі (АІ=2,82±0,31%), ніж у гінекологічно здорових жінок (АІ=1,31±0,04%). У жінок, які хворі на аденоміоз із відсутністю патології ендометрію, спонтанний апоптозний статус вірогідно нижчий (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020