.

Клініко-експериментальне обгрунтування доцільності комбінованого застосування тіотриазоліну з ацелізином при ендотоксикозі різного генезу (автореферат

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3246
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ФАРМАКОЛОГІЇ ТА ТОКСИКОЛОГІЇ

Бадінов Олександр Вікторович

УДК 615.22+615.27:616-099-092.4

Клініко-експериментальне обгрунтування доцільності комбінованого
застосування тіотриазоліну з ацелізином при ендотоксикозі різного генезу

14.01.28 – клінічна фармакологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ
України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор САВЧЕНКОВА Лариса
Василівна, Луганський державний медичний університет МОЗ України,
завідувач кафедри клінічної фармакології, фармації та фармакотерапії

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор ВОЙТЕНКО Георгій
Миколайович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.
Шупика, завідувач курсу клінічної фармакології кафедри технології ліків
та клінічної фармакології.

доктор медичних наук, професор ЯРОШ Олександр Кузьмич, Інститут
фармакології та токсикології АМН України, завідувач відділу
фармакокінетики

Провідна установа: Національний медичний університет ім.
О.О.Богомольця, кафедра фармакології з курсом клінічної фармакології, м.
Київ.

Захист дисертації відбудеться 22.06.2006 р. о 15 годині на засіданні
Спеціалізованої Вченої ради Д 26.550.01 при Інституті фармакології та
токсикології АМН України за адресою: 03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє,
14

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту фармакології та
токсикології АМН України за адресою: 03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє,
14

Автореферат розісланий 20.05.2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Д 26.550.01. кандидат
біологічних наук

Данова І.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Велика медико-соціальна значимість
ендотоксикозу, насамперед посттравматичного генезу, визначається його
суттєвою часткою в структурі ускладнень різних захворювань (А.П. Чернов
та співавт., 2002). За даними ВООЗ, смертність у результаті травм
складає 91,8 випадків на 100 тисяч населення. За останні 10 років цей
показник збільшився в середньому на 32 % (В.Г. Рынденко та співавт.,
2000). Слід зазначити, що в числі потерпілих превалюють особи
працездатного віку, що підкреслює соціальну значимість проблеми (А.Э.
Феськов та співавт., 2002) Крім того, дана проблема є особливо
актуальною в умовах великого промислового регіону Донбасу, де аварії і
катастрофи у вугільних шахтах, на металургійних, машинобудівних,
хімічних та інших підприємствах зустрічаються досить часто і, на жаль,
не мають тенденції до зниження (В.Г. Климовицкий, 1998)

Існує великий арсенал методів і засобів детоксикаційної терапії
синдрому ендогенної інтоксикації (СЕІ) (інфузійни розчини,
ентеросорбенти та ін.) (В.С. Костенко та співавт., 2001), які не
забезпечують у повному обсязі бажану ефективність і безпечність
лікування за рахунок розвитку синдрому поліорганої недостатності (СПОН).
Така ситуація обумовлена високим ризиком розвитку ускладнень
екстракорпоральних методів детоксикації (кровотечі, дестабілізація
гемодинаміки, гемічна гіпоксія). Крім того, до тепер відсутні
науково-обгрунтовані підходи до проведення комбінованої фармакотерапії
препаратами з різними механізмами дії, здатних одночасно впливати на
декілька ланок патогенезу токсикозу ендогенного походження, що дозволяло
б також зменшити ризик виникнення побічних реакцій лікарських засобів за
рахунок зниження їх доз (Л.В. Косенко та співавт., 2000).

Відомо, що в основі патогенезу ендогенної інтоксикації лежать
єдині, універсальні механізми її формування (В.Д. Лук’янчук та співавт.,
2001), які розвиваються на тлі розповсюдженої мембранопатії в умовах
генерації надлишкової кількості токсичних продуктів, у першу чергу
перекисного окислювання ліпідів (ПОЛ), при одночасному пригніченні
функціонування антиоксидантної системи (АОС) організму. Крім того, в
патогенезі ендотоксикозу важливе місце належить СПОН а також порушенням
реологічних властивостей крові (розвиток ДВЗ-синдрому), що вимагає
відповідної фармакокорекції (В.П. Шано та співавт., 1998). Вищенаведені
дані свідчать про перспективність використання при токсикозі різного
ґенезу лікарських засобів, що мають виражену мембраностабилізуючу дію та
антиоксидантні властивості. В цьому відношенні увагу привертають
ацелізин та тіотриазолін, як препарати, які спроможні підсилити природні
шляхи детоксикації (Л.В. Савченкова, 1999; І.П. Білоусова, 2000; Д.С.
Кравець, 2001; А.А. Коробков, 2002.), однак їх терапевтична ефективність
при ендотоксикозах не встановлена, що і обумовило актуальність таких
досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
в рамках основних напрямків наукових досліджень кафедри фармакології
ЛугДМУ по темі: “Експериментальна розробка засобів фармакокорекції
екстремальних станів” (№ держреєстрації 0198U4009100, 1999-2003 р.р.), а
також кафедри клінічної фармакології, фармації і фармакотерапії ЛугДМУ
по темі: “Дослідження клініко-фармакологічних аспектів препаратів
метаболічного типу дії” (№ держрегистрації 7U/1851, 2004-2008 р.р.).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи – на основі
експериментальних та клінічних досліджень встановити
лікувально-профілактичну ефективність комбінованого застосування
тіотриазоліну з ацелізином в умовах синдрому ендогенної інтоксикації.

Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні задачі:

1. Розробити на білих щурах адекватну експериментальну модель токсикозу
ендогенного походження.

2. Теоретично обґрунтувати вибір потенційних засобів фармакотерапії СЕІ.

3. Оцінити вплив тіотриазоліну в комбінації з ацелізином на гістологічну
картину і стан морфометричних показників життєвоважливих органів тварин
з ендотоксикозом

4. Дослідити із використанням біохемілюмінісцентного аналізу вплив
тіотриазоліну в комбінації з ацелізином на стан
прооксидантно-антиоксидантної рівноваги у хворих з ендотоксикозом
посттравматичного генезу.

5. Дослідити в динаміці стан фізіологічних функцій і біохімічних
показників у хворих з ендотоксикозом на тлі традиційної терапії і
комбінованого застосування тіотриазоліну з ацелізином.

6. Вивчити вплив тіотриазоліну в комбінації з ацелізином на динаміку
змін окисного гомеостазу організму хворих з СЕІ.

Об’єкт дослідження – білі щурі з моделью розповсюдженного калового
перитоніту, хворі з синдромом ендогенної інтоксикації посттравматичного
генезу.

Предмет дослідження – лікувально-профілактична ефективність
тіотриазоліну в комбінації з ацелізином в умовах синдрому ендогенної
інтоксикації.

Методи дослідження – використано комплексний методичний підхід із
залученням сучасних фармакологічних, клінічних, біохімічних,
біофізичних, статистичних, математичних, патоморфологічних методів
досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів. У роботі вперше доведено
доцільність застосування тіотриазоліну в комбінації з ацелізином з
лікувально-профілактичною метою на моделі розлитого калового перитоніту
в якості засобів з антирадикальними та детоксикуючими властивостями.

У хворих з ендотоксикозом II ступеню тяжкості встановлена висока
лікувальна ефективність тіотриазоліну в комбінації з ацелізином, яка
проявлялась в частині корекції фізіологічних функцій, біохімічних і
реологічних показників, здатності упереджувати розвиток розповсюдженої
мембранопатії в життєво-важливих органах за рахунок реалізації
антиоксидантних та антирадикальних властивостей.

Практичне значення і впровадження отриманих результатів роботи в
практику. Проведені дослідження дозволяють встановити високу
фармакотерапевтичну ефективність тіотриазоліну в комбінації з ацелізином
при СЕІ, що свідчить про доцільність застосування цих препаратів при
зазначеній патології.

Визначені показання до застосування комбінації тіотриазоліну з
ацелізином, розроблено оптимальний дозовий режим їх застосування, що
дало можливість у більш ранній термін поліпшити стан потерпілих, знизити
ступінь важкості СЕІ, упередити розвиток респіраторного дистрес синдрому
(РДС), нормалізувати основні показники гемодинамики й реологічних
властивостей крові, розірвати “порочне коло” ендотоксикозу, попередити
розвиток СПОН і знизити летальність пацієнтів.

На підставі результатів клініко-експериментальних досліджень
розроблено і видано інформаційний лист “Ефективність тіотриазоліну в
комбінації з ацелізином при ендотоксикозі посттравматичного ґенезу”
(Луганськ, 2003).

За матеріалами досліджень отримано 2 деклараційних патенти України:
№ 65048А від 15 березня 2004 р. “Спосіб моделювання синдрому ендогенної
інтоксикації”, № 65954А від 15 квітня 2004 р. “Спосіб комбінованої
лікарської профілактики синдрому ендогенної інтоксикації”, а також
розроблені і видані методичні рекомендації “Фармакокорекція синдрому
ендогенної інтоксикації в комплексній терапії невідкладних станів”
(Луганськ, 2004).

Матеріали досліджень впроваджено в навчальний процес на кафедрах
загальної і клінічної фармакології Одеського державного медичного
університету, експериментальної і клінічної фармакології Української
медичної стоматологічної академії, фармакології з курсом клінічної
фармакології Вінницького національного медичного університету,
Івано-Франківської державної медичної академії, фармакології
Буковинської державної медичної академії.

Основні результати досліджень, що відображають ефективність
застосування комбінації тіотриазоліну й ацелізину в умовах ендотоксикозу
різного ґенезу, впроваджені в роботу відділень анестезіології,
реанімації та інтенсивної терапії 2, 3, 4, 7-ї міських клінічних
лікарень м. Луганська, ТМО міст Ровеньки і Стаханов Луганської області.

Особистий внесок дисертанта. Автором особисто визначені задачі,
методичні підходи і програма дослідження, проведено
патентно-інформаційні пошукі з використанням пошукових серверів Yandex,
Rambler, AltaVіsta, Aport, а також медичної бази даних Medlіne мережі
Іnternet. Самостійно виконані всі експериментальні і клінічні
дослідження, проведена статистична обробка отриманих даних, що оформлені
у вигляді таблиць і графіків. Патоморфологічні дослідження виконані при
консультативно-методичній допомозі лікаря паталогоанатомичного
відділення Луганської обласної клінічної лікарні Костюка Я.І. Проведено
аналіз результатів роботи а також сформульовані висновки й основні
положення дисертації.

Апробація матеріалів дисертації. Основні положення дисертаційної
роботи доповідалися на: І Всеукраїнській науково-практичній конференції
студентів і молодих вчених “Актуальні питання сучасної неврології”
(Луганськ, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції “Клінічна
фармація: 10 років в Україні” (Харьків, 2003); VІІ З’їзді Всеукраїнських
лікарських товариств (Тернопіль, 2003); Міжнародній науково-практичній
конференції “Гепатопротектори в Україні: реалії і перспективи” (Харьків,
2003); Ювілейній науково-практичній конференції “Нове в анестезіології
та інтенсивній терапії” (Симферопіль, 2003); ІІ Міжнародній
науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень – 2003”
(Дніпропетровськ, 2003); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції
“Наука й освіта, 2004” (Дніпропетровськ, 2004); ІV Українській
міжнародній науково-практичній конференції з клінічної фармакології
„Актуальні питання фармакології” (Вінниця, 2004); І Науково-практичній
конференції “Перспективи розвитку медицини та фармації в Україні”
(Луганськ, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції
„Современные аспекты оказания экстренной медицинской помощи в мирное
время и в условиях чрезвычайных ситуаций” (Судак, 2004), Засіданні
Луганського відділення Всеукраінської громадської організації „Асоціація
фармакологів України” (Луганськ, 2004), Всеукраїнській
науково-практичній конференції студентів, інтернів і молодих вчених
“Проблеми захисту інтелектуальної власності в медицині та біології”
(Луганськ, 2005).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 25 наукових праць, із
них 9 статей у періодичних наукових виданнях, затверджених ВАК України,
1 інформаційний лист, 1 методичні рекомендації а також 12 тез доповідей
на наукових форумах. Отримано 2 патенти України на винахиди.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 195 сторінках
машинодруку і складається зі вступу, огляду літератури, розділу
“Матеріали і методи дослідження”, 6 розділів власних досліджень, розділу
“Аналіз і узагальнення результатів досліджень”, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаної літератури, що включає 166 вітчизняних
і 39 іноземних джерел. Робота ілюстрована 25 рисунками і 21 таблицею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. З метою обґрунтування доцільності
комбінованого застосування тіотриазоліну та ацелізину в комплексній
терапії СЕІ проведено клінічне обстеження пацієнтів у відділенні
інтенсивної терапії Центру медицини катастроф на базі Луганської
обласної клінічної лікарні.

Обстежено 116 чоловік обох статей, що були розділені методом
типологічного добору на 3 групи. У першу групу (36 чоловік) увійшли
практично здорові люди. Контингент потерпілих (80 чоловік) склали хворі
у віці від 18 до 63 років з діагнозом “травматична хвороба”. Для
вирішення поставлених в роботі задач обстежений контингент хворих
(основна група) був розділений на дві підгрупи методом рандомізації.
Група порівняння (40 чоловік) – потерпілі з травматичною хворобою та
явищами ендотоксикозу, фармакотерапевтична тактика лікування яких
базувалася на традиційному підході, а саме: знеболювання наркотичними
(морфін) і ненаркотичними (кеторолак, мелоксикам) анальгетиками,
фармакокорекція реологічних властивостей крові і мікроциркуляції
(гепарин, пентоксифілін), використання глюкокортикоідів (преднізолон,
дексаметазон), ноотропних препаратів (пірацетам), антибактеріальна
терапія антибіотиками широкого спектру дії (цефтазидім, тієнам) у
загальноприйнятих дозах, инфузійна терапія кристалоїдними розчинами
(розчин Рінгера, розчин NaCl 0,9%) і препаратами гидроксиетилкрохмалю
(Рефортан, Стабізол). Основна група (40 чоловік) – потерпілі, яким з
метою медикаментозної корекції ендотоксикозу, що розвивається при
травматичній хворобі в комплекс інтенсивної терапії включали
оригінальний вітчизняний препарат з полікомпонентною фармакодинамичною
дією – тіотриазолін (виробництво АТ „Галичфарм”) у дозі 4 мл 2,5%
розчину та ацелізин (виробництво ВАТ „Київмедпрепарат”) у дозі 1г
внутрішньовенно крапельно зі швидкістю 60 крапель на хвилину,
розчиненого в 400 мл 0,9% розчину NaCl (виробництво Фармацевтичної
фабрики ЛОДКВП “Фармація”) 1 раз на день протягом 5 діб. При виборі доз
препаратів виходили із численних даних літератури і багаторічного
досвіду роботи співробітників кафедри фармакології ЛугДМУ в області
фармакокорекції екстремальних станів.

Критерієм початку дослідження і проведення запропонованої
фармакокорекції у хворих з ендотоксикозом посттравматичного генезу,
вважали розвиток СЕІ ІІ ст. за рівнем середньомолекулярних пептидів
(середніх молекул – СМ).

З огляду на те, що в групи дослідження включали потерпілих різного
віку з травматичними ушкодженнями будь яких анатомічних зон та
індивідуальною супутньою патологією, для об’єктивізації оцінки тяжкості
стану хворих на основі патологічних змін фізіологічних параметрів,
анатомічних ушкоджень, механізму ушкодження і супутніх захворювань
використовували шкали: Trauma Score (TS), переглянуту шкалу травми
(Revіsed Trauma Score – RTS), Cіrculatіon, Respіratіon, Abdomen, Motor,
Speech (CRAMS), спрощену шкалу гострої фізіології (Sіmplіfіed Acute
Physіology Score – SAPS), множинної органної дисфункції (The Multіple
Organ Dysfunctіon Score – MODS), оцінку послідовної органної
недостатності (Sequentіal Organ Faіlure Assessment – SOFA), клінічного
індексу тяжкості стану (КІТС) хворого за шкалою для простої статусметрії
-21.

На протязі всього періоду перебування хворих у відділені
інтенсивній терапії проводився постійний моніторинг артеріального тиску
систолічного (АТс), діастолічного (АТд), частоти серцевих скорочень
(ЧСС), дихальних рухів (ЧДР), температури шкірних покровів (tо С).

Стан гомеостазу організму при розвитку ендотоксикозу
посттравматичного генезу оцінювали за вмістом в сироватці крові: рівня
сечовини (уніфікований метод по кольоровій реакції з
діацетилмонооксимом), загального білка (уніфікований метод по біуретовій
реакції), загального білірубіна (метод Йендрашика – Грофа, 1972),
аланінамінотрансферази (АлТ), аспарагінамінотрансферази (АсТ)
(дінітрофенілгідрозиновий метод Райтмана і Френзеля, 1956), креатиніну
(по кольоровій реакції Яффі за методом Поппера, 1972), а так само за
вмістом гемоглобіну (гемоглобінціанідний метод), протромбінового індексу
(ПТІ) (уніфікований метод), фібриногену (ваговим методом). Забір крові
проводили з кавакатетера v. Subclavіa, з дотриманням загальноприйнятих
правил асептики.

Інтенсивність вільнорадикальних процесів в організмі хворих з
ендотоксикозом посттравматичного генезу, оцінювали методом
біохемілюмінісценції (БХЛ) на приладі Emіlіte – 1105 фірми “Біо Хім Мак”
австро-німецько-російського виробництва. Спектральний діапазон приладу –
350-950 нм, діапазон вимірів – 103 – 1010 фотон/с. Для індукції
вільнорадикальних процесів використовували 3% розчин перекису водню
згідно методу, що описаний Е.П. Сидориком і співавт (1989) із
застосуванням запропонованих співробітниками кафедри фармакології ЛугДМУ
удосконалень (В.Д. Лук’янчук зі співавт., 1997). При цьому оцінювали
параметри БХЛ: амплітуду швидкого спалаху (І1); амплітуду кінцевого
значення інтенсивності хемілюмінісценції через 5 хвилин після введення
перекису водню в кювету (Ік); світлосуму реакції (S). Розрахунок
показників БХЛ проводили за допомогою спеціально розробленої к.мед.н.
Д.С.Кравцом програми для комп’ютера на базі процесора Іntel
Pentіum-IV-2,4 GHz.

Стан процесів ПОЛ оцінювали за вмістом в сироватці крові первинних
продуктів ліпідпереокислення – дієнових кон’югатів (ДК) (И.Д. Стальная,
1977) і кінцевих продуктів ПОЛ, що реагують з 2-тіобарбітуровою кислотою
(ТБК-реактанти) (И.Д. Стальная, Г.Г. Гаршвили, 1977).

При вивченні стану основних компонентів АОС визначали активність
ключових ензимів ферментативної ланки АОС – супероксиддисмутази (СОД)
(В.А. Костюк і співавт., 1990) і каталази (М.А. Королюк зі співавт.,
1988), а також рівень сульфгідрильних груп (G.L. Elman, 1959), як
компонента неферментативної ланки АОС захисту організму.

Усі перераховані вище параметри гомеостазу організму пацієнтів
оцінювали в динаміці: через 6, 24 години, на 5 і 10 добу лікування.

Експериментальний фрагмент досліджень виконано у лабораторії
кафедри фармакології ЛугДМУ, сертифікованої Державним фармакологічним
центром МОЗ України (посвідчення № 41 від 30 травня 2002 р.) відповідно
до вимог комісії з біоетики ЛугДМУ (наказ № 7 від 24 січня 2002 р.).
Дослідження проведені на 425 статевозрілих білих безпородних щурах обох
статей масою 160-200 г після проходження карантину протягом 14 днів.

Методичну основу експериментальної серії досліджень склали
методичні рекомендації “Доклінічне дослідження лікарських засобів (О.В
Стефанов, 2002)”, які базуються на принципах належної лабораторної
практики (GLP).

Експериментальною моделлю слугував патологічний процес, що
розвивається у щурів при розлитому каловому перитоніті, моделювання
якого здійснювали під загальною анестезією (1% розчин тіопенталу натрію
внутришньоочеревинно в дозі 70 мг/кг), шляхом лапаротомії з перфорацією
товстого кишечнику голкою Дюфо і подальшим пошаровим ушиванням передньої
черевної стінки (Деклараційний патент на винахід 65048 А).

Показники гемодинаміки: АТс, АТд, ЧСС, вентиляції легень: ЧДР і to
тіла щурів оцінювали загальноприйнятими методами у модифікації,
запропонованій співробітниками кафедри фармакології ЛугДМУ.

Дослідження проводили на 5 групах лабораторних тварин. Першу групу
склали інтактні щури; другу – хибнооперовані тварини, яким проводили
лапаротомію без перфорації кишечника, третю (контроль) – щури з
перфорованим товстим кишечником без лікування; четверту – щури, яким з
лікувально-профілактичною метою за 30 хвилин до початку моделювання
ендотоксикозу і відразу після ушивання рани внутришньоочеревинно вводили
пентоксифілін (препарат порівняння) у дозі 125 мг/кг; п’яту – тварини,
яким за аналогічною схемою вводили ацелізин в комбінації з
тіотриазоліном у дозах 43,5 мг/кг і 67,9 мг/кг, відповідно.

Для проведення комплексних досліджень в рамках виконання
поставлених у нинішній роботі задач, у якості субстрату дослідження
використовували сироватку крові і гомогенат печінки. Усі дослідження
виконували в динаміці: через 3, 6 і 24 години після оперативного
втручання.

Для вивчення антирадикальної активності тіотриазоліну й ацелізину
на досліджуваній моделі екстремального стану використовували метод БХЛ
за оцінкою показників: І1; Ік і S. Стан окисного гомеостазу оцінювали за
вмістом в сироватці крові й у печінці продуктів ПОЛ (ДК, ТБК-активних
продуктів) і активності основних компонентів АОС (СОД, каталази,
сульфгідрильних груп).

Патоморфологічне дослідження печінки, нирок та головного мозку
проводили за загальновідомими методичними прийомами (І.В. Вікторова,
1969).

Усі використані при виконанні роботи одиниці виміру і параметри
наведені відповідно до МСО. Результати опрацьовані статистично на
персональному комп’ютері із використанням стандартного пакета програм
“Mathematіca V. 5.0”, “SіgmaStat”, оцінюючи вірогідність при рівні
значимості не менш 95% (Р? ¶ Ue - " $ & ( * , . 0 H J L P | ~ c B? ? K ??????? ??????? ??????? ????? ????? ??? Lість комбінації ацелізину з тіотриазоліном стали підставою для проведення серії комплексних досліджень впливу лікарських засобів, що вивчалися, на стан хворих з ендотоксикозом різного походження. Клінічно доведено та відображено у розділі 7, що включення в комплексну терапію хворих з токсикозом ендогенного походження ацелізину з тіотриазоліном сприяє стабілізації стану симпато-адреналової системи вже з 5 доби дослідження, на що вказує зниження рівня АТс та АТд, ЧСС та температури шкірних покровів. Крім того, у хворих з СЕІ, які отримували ацелізин з тіотриазоліном, до 10 доби дослідження значно (на 16%) менша кількість хворих має потребу в проведенні штучної вентиляції легень (ШВЛ). В остаточному підсумку все це впливає на перебіг ендотоксикозу і прогноз для видужання в цілому. Надалі представлялося доцільним оцінити вплив досліджуваної комбінації лікарських засобів на протікання біохимічних процесів у хворих при СЕІ посттравматичного генезу. Проведені дослідження показали, що при даному патологічному стані на початку вивчення спостерігається різке збільшення (у 4,7 рази) рівня СМ у сироватці крові обох груп хворих у порівнянні зі здоровими донорами. Однак, інтенсивність зниження рівня СМ у потерпілих, яким вводили Таблиця 1 Вплив ацелізину в комбінації з тіотриазоліном на стан окисно-антиоксидантного гомеостазу організму тварин при токсикозі ендогенного походження n=8-10 Групи тварин Статистичний показник Час дослідження, години 3 6 24 ДК (печінка, ммоль/г) 1 група М±m 0,38±0,07 2 група М±m 0,50±0,07 3 група М±m 0,72±0,08* 0,83±0,06* 0,82±0,11* 4 група М±m 0,67±0,03* 0,48±0,10** 0,59±0,07 5 група М±m 0,41±0,10** 0,38±0,06** 0,40±0,06** ТБК – реактанти (печінка, ммоль/г) 1 група М±m 37,54±4,45 2 група М±m 34,62±7,19 3 група М±m 65,70±6,70* 100,64±26,41* 69,09±12,22* 4 група М±m 43,96±7,08 40,60±5,90** 35,61±2,41** 5 група М±m 37,39±5,62** 38,46±1,93** 34,38±3,99** СОД (сироватка крові, ум. од.) 1 група М±m 53,11±4,40 2 група М±m 56,14±4,96 3 група М±m 31,60±4,71* 32,66±3,11* 32,63±4,73* 4 група М±m 46,60±6,40 41,43±2,57* 34,40±2,60* 5 група М±m 66,33±8,73** 50,00±4,87*** 47,22±3,58*** Каталаза (печінка, кат/г) 1 група М±m 200,75±8,99 2 група М±m 214,60±18,6 3 група М±m 75,08±5,76 93,31±20,36 130,54±18,07 4 група М±m 189,81±14,79 187,31±18,47 163,56±19,13 5 група М±m 208,46±17,82 205,72±2,06 200,31±16,56 SH – групи сироватка крові, моль/л) 1 група М±m 1,22±0,08 2 група М±m 1,18±0,09 3 група М±m 0,93±0,06 0,90±0,09 0,79±0,04 4 група М±m 1,29±0,12 1,29±0,07 1,11±0,10 5 група М±m 1,32±0,06 1,40±0,13 1,17±0,04 Примітки: 1. * – Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020