АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ФАРМАКОЛОГІЇ ТА ТОКСИКОЛОГІЇ

Бадінов Олександр Вікторович

УДК 615.22+615.27:616-099-092.4

Клініко-експериментальне обгрунтування доцільності комбінованого
застосування тіотриазоліну з ацелізином при ендотоксикозі різного генезу

14.01.28 – клінічна фармакологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ
України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор САВЧЕНКОВА Лариса
Василівна, Луганський державний медичний університет МОЗ України,
завідувач кафедри клінічної фармакології, фармації та фармакотерапії

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор ВОЙТЕНКО Георгій
Миколайович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.
Шупика, завідувач курсу клінічної фармакології кафедри технології ліків
та клінічної фармакології.

доктор медичних наук, професор ЯРОШ Олександр Кузьмич, Інститут
фармакології та токсикології АМН України, завідувач відділу
фармакокінетики

Провідна установа: Національний медичний університет ім.
О.О.Богомольця, кафедра фармакології з курсом клінічної фармакології, м.
Київ.

Захист дисертації відбудеться 22.06.2006 р. о 15 годині на засіданні
Спеціалізованої Вченої ради Д 26.550.01 при Інституті фармакології та
токсикології АМН України за адресою: 03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє,
14

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту фармакології та
токсикології АМН України за адресою: 03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє,
14

Автореферат розісланий 20.05.2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Д 26.550.01. кандидат
біологічних наук

Данова І.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Велика медико-соціальна значимість
ендотоксикозу, насамперед посттравматичного генезу, визначається його
суттєвою часткою в структурі ускладнень різних захворювань (А.П. Чернов
та співавт., 2002). За даними ВООЗ, смертність у результаті травм
складає 91,8 випадків на 100 тисяч населення. За останні 10 років цей
показник збільшився в середньому на 32 % (В.Г. Рынденко та співавт.,
2000). Слід зазначити, що в числі потерпілих превалюють особи
працездатного віку, що підкреслює соціальну значимість проблеми (А.Э.
Феськов та співавт., 2002) Крім того, дана проблема є особливо
актуальною в умовах великого промислового регіону Донбасу, де аварії і
катастрофи у вугільних шахтах, на металургійних, машинобудівних,
хімічних та інших підприємствах зустрічаються досить часто і, на жаль,
не мають тенденції до зниження (В.Г. Климовицкий, 1998)

Існує великий арсенал методів і засобів детоксикаційної терапії
синдрому ендогенної інтоксикації (СЕІ) (інфузійни розчини,
ентеросорбенти та ін.) (В.С. Костенко та співавт., 2001), які не
забезпечують у повному обсязі бажану ефективність і безпечність
лікування за рахунок розвитку синдрому поліорганої недостатності (СПОН).
Така ситуація обумовлена високим ризиком розвитку ускладнень
екстракорпоральних методів детоксикації (кровотечі, дестабілізація
гемодинаміки, гемічна гіпоксія). Крім того, до тепер відсутні
науково-обгрунтовані підходи до проведення комбінованої фармакотерапії
препаратами з різними механізмами дії, здатних одночасно впливати на
декілька ланок патогенезу токсикозу ендогенного походження, що дозволяло
б також зменшити ризик виникнення побічних реакцій лікарських засобів за
рахунок зниження їх доз (Л.В. Косенко та співавт., 2000).

Відомо, що в основі патогенезу ендогенної інтоксикації лежать
єдині, універсальні механізми її формування (В.Д. Лук’янчук та співавт.,
2001), які розвиваються на тлі розповсюдженої мембранопатії в умовах
генерації надлишкової кількості токсичних продуктів, у першу чергу
перекисного окислювання ліпідів (ПОЛ), при одночасному пригніченні
функціонування антиоксидантної системи (АОС) організму. Крім того, в
патогенезі ендотоксикозу важливе місце належить СПОН а також порушенням
реологічних властивостей крові (розвиток ДВЗ-синдрому), що вимагає
відповідної фармакокорекції (В.П. Шано та співавт., 1998). Вищенаведені
дані свідчать про перспективність використання при токсикозі різного
ґенезу лікарських засобів, що мають виражену мембраностабилізуючу дію та
антиоксидантні властивості. В цьому відношенні увагу привертають
ацелізин та тіотриазолін, як препарати, які спроможні підсилити природні
шляхи детоксикації (Л.В. Савченкова, 1999; І.П. Білоусова, 2000; Д.С.
Кравець, 2001; А.А. Коробков, 2002.), однак їх терапевтична ефективність
при ендотоксикозах не встановлена, що і обумовило актуальність таких
досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
в рамках основних напрямків наукових досліджень кафедри фармакології
ЛугДМУ по темі: «Експериментальна розробка засобів фармакокорекції
екстремальних станів» (№ держреєстрації 0198U4009100, 1999-2003 р.р.), а
також кафедри клінічної фармакології, фармації і фармакотерапії ЛугДМУ
по темі: «Дослідження клініко-фармакологічних аспектів препаратів
метаболічного типу дії» (№ держрегистрації 7U/1851, 2004-2008 р.р.).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи – на основі
експериментальних та клінічних досліджень встановити
лікувально-профілактичну ефективність комбінованого застосування
тіотриазоліну з ацелізином в умовах синдрому ендогенної інтоксикації.

Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні задачі:

1. Розробити на білих щурах адекватну експериментальну модель токсикозу
ендогенного походження.

2. Теоретично обґрунтувати вибір потенційних засобів фармакотерапії СЕІ.

3. Оцінити вплив тіотриазоліну в комбінації з ацелізином на гістологічну
картину і стан морфометричних показників життєвоважливих органів тварин
з ендотоксикозом

4. Дослідити із використанням біохемілюмінісцентного аналізу вплив
тіотриазоліну в комбінації з ацелізином на стан
прооксидантно-антиоксидантної рівноваги у хворих з ендотоксикозом
посттравматичного генезу.

5. Дослідити в динаміці стан фізіологічних функцій і біохімічних
показників у хворих з ендотоксикозом на тлі традиційної терапії і
комбінованого застосування тіотриазоліну з ацелізином.

6. Вивчити вплив тіотриазоліну в комбінації з ацелізином на динаміку
змін окисного гомеостазу організму хворих з СЕІ.

Об’єкт дослідження – білі щурі з моделью розповсюдженного калового
перитоніту, хворі з синдромом ендогенної інтоксикації посттравматичного
генезу.

Предмет дослідження – лікувально-профілактична ефективність
тіотриазоліну в комбінації з ацелізином в умовах синдрому ендогенної
інтоксикації.

Методи дослідження – використано комплексний методичний підхід із
залученням сучасних фармакологічних, клінічних, біохімічних,
біофізичних, статистичних, математичних, патоморфологічних методів
досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів. У роботі вперше доведено
доцільність застосування тіотриазоліну в комбінації з ацелізином з
лікувально-профілактичною метою на моделі розлитого калового перитоніту
в якості засобів з антирадикальними та детоксикуючими властивостями.

У хворих з ендотоксикозом II ступеню тяжкості встановлена висока
лікувальна ефективність тіотриазоліну в комбінації з ацелізином, яка
проявлялась в частині корекції фізіологічних функцій, біохімічних і
реологічних показників, здатності упереджувати розвиток розповсюдженої
мембранопатії в життєво-важливих органах за рахунок реалізації
антиоксидантних та антирадикальних властивостей.

Практичне значення і впровадження отриманих результатів роботи в
практику. Проведені дослідження дозволяють встановити високу
фармакотерапевтичну ефективність тіотриазоліну в комбінації з ацелізином
при СЕІ, що свідчить про доцільність застосування цих препаратів при
зазначеній патології.

Визначені показання до застосування комбінації тіотриазоліну з
ацелізином, розроблено оптимальний дозовий режим їх застосування, що
дало можливість у більш ранній термін поліпшити стан потерпілих, знизити
ступінь важкості СЕІ, упередити розвиток респіраторного дистрес синдрому
(РДС), нормалізувати основні показники гемодинамики й реологічних
властивостей крові, розірвати “порочне коло” ендотоксикозу, попередити
розвиток СПОН і знизити летальність пацієнтів.

На підставі результатів клініко-експериментальних досліджень
розроблено і видано інформаційний лист «Ефективність тіотриазоліну в
комбінації з ацелізином при ендотоксикозі посттравматичного ґенезу»
(Луганськ, 2003).

За матеріалами досліджень отримано 2 деклараційних патенти України:
№ 65048А від 15 березня 2004 р. «Спосіб моделювання синдрому ендогенної
інтоксикації», № 65954А від 15 квітня 2004 р. «Спосіб комбінованої
лікарської профілактики синдрому ендогенної інтоксикації», а також
розроблені і видані методичні рекомендації «Фармакокорекція синдрому
ендогенної інтоксикації в комплексній терапії невідкладних станів»
(Луганськ, 2004).

Матеріали досліджень впроваджено в навчальний процес на кафедрах
загальної і клінічної фармакології Одеського державного медичного
університету, експериментальної і клінічної фармакології Української
медичної стоматологічної академії, фармакології з курсом клінічної
фармакології Вінницького національного медичного університету,
Івано-Франківської державної медичної академії, фармакології
Буковинської державної медичної академії.

Основні результати досліджень, що відображають ефективність
застосування комбінації тіотриазоліну й ацелізину в умовах ендотоксикозу
різного ґенезу, впроваджені в роботу відділень анестезіології,
реанімації та інтенсивної терапії 2, 3, 4, 7-ї міських клінічних
лікарень м. Луганська, ТМО міст Ровеньки і Стаханов Луганської області.

Особистий внесок дисертанта. Автором особисто визначені задачі,
методичні підходи і програма дослідження, проведено
патентно-інформаційні пошукі з використанням пошукових серверів Yandex,
Rambler, AltaVіsta, Aport, а також медичної бази даних Medlіne мережі
Іnternet. Самостійно виконані всі експериментальні і клінічні
дослідження, проведена статистична обробка отриманих даних, що оформлені
у вигляді таблиць і графіків. Патоморфологічні дослідження виконані при
консультативно-методичній допомозі лікаря паталогоанатомичного
відділення Луганської обласної клінічної лікарні Костюка Я.І. Проведено
аналіз результатів роботи а також сформульовані висновки й основні
положення дисертації.

Апробація матеріалів дисертації. Основні положення дисертаційної
роботи доповідалися на: І Всеукраїнській науково-практичній конференції
студентів і молодих вчених «Актуальні питання сучасної неврології»
(Луганськ, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції «Клінічна
фармація: 10 років в Україні» (Харьків, 2003); VІІ З’їзді Всеукраїнських
лікарських товариств (Тернопіль, 2003); Міжнародній науково-практичній
конференції «Гепатопротектори в Україні: реалії і перспективи» (Харьків,
2003); Ювілейній науково-практичній конференції «Нове в анестезіології
та інтенсивній терапії» (Симферопіль, 2003); ІІ Міжнародній
науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень — 2003»
(Дніпропетровськ, 2003); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції
«Наука й освіта, 2004» (Дніпропетровськ, 2004); ІV Українській
міжнародній науково-практичній конференції з клінічної фармакології
„Актуальні питання фармакології” (Вінниця, 2004); І Науково-практичній
конференції «Перспективи розвитку медицини та фармації в Україні»
(Луганськ, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції
„Современные аспекты оказания экстренной медицинской помощи в мирное
время и в условиях чрезвычайных ситуаций” (Судак, 2004), Засіданні
Луганського відділення Всеукраінської громадської організації „Асоціація
фармакологів України” (Луганськ, 2004), Всеукраїнській
науково-практичній конференції студентів, інтернів і молодих вчених
“Проблеми захисту інтелектуальної власності в медицині та біології”
(Луганськ, 2005).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 25 наукових праць, із
них 9 статей у періодичних наукових виданнях, затверджених ВАК України,
1 інформаційний лист, 1 методичні рекомендації а також 12 тез доповідей
на наукових форумах. Отримано 2 патенти України на винахиди.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 195 сторінках
машинодруку і складається зі вступу, огляду літератури, розділу
«Матеріали і методи дослідження», 6 розділів власних досліджень, розділу
«Аналіз і узагальнення результатів досліджень», висновків, практичних
рекомендацій, списку використаної літератури, що включає 166 вітчизняних
і 39 іноземних джерел. Робота ілюстрована 25 рисунками і 21 таблицею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. З метою обґрунтування доцільності
комбінованого застосування тіотриазоліну та ацелізину в комплексній
терапії СЕІ проведено клінічне обстеження пацієнтів у відділенні
інтенсивної терапії Центру медицини катастроф на базі Луганської
обласної клінічної лікарні.

Обстежено 116 чоловік обох статей, що були розділені методом
типологічного добору на 3 групи. У першу групу (36 чоловік) увійшли
практично здорові люди. Контингент потерпілих (80 чоловік) склали хворі
у віці від 18 до 63 років з діагнозом “травматична хвороба”. Для
вирішення поставлених в роботі задач обстежений контингент хворих
(основна група) був розділений на дві підгрупи методом рандомізації.
Група порівняння (40 чоловік) — потерпілі з травматичною хворобою та
явищами ендотоксикозу, фармакотерапевтична тактика лікування яких
базувалася на традиційному підході, а саме: знеболювання наркотичними
(морфін) і ненаркотичними (кеторолак, мелоксикам) анальгетиками,
фармакокорекція реологічних властивостей крові і мікроциркуляції
(гепарин, пентоксифілін), використання глюкокортикоідів (преднізолон,
дексаметазон), ноотропних препаратів (пірацетам), антибактеріальна
терапія антибіотиками широкого спектру дії (цефтазидім, тієнам) у
загальноприйнятих дозах, инфузійна терапія кристалоїдними розчинами
(розчин Рінгера, розчин NaCl 0,9%) і препаратами гидроксиетилкрохмалю
(Рефортан, Стабізол). Основна група (40 чоловік) — потерпілі, яким з
метою медикаментозної корекції ендотоксикозу, що розвивається при
травматичній хворобі в комплекс інтенсивної терапії включали
оригінальний вітчизняний препарат з полікомпонентною фармакодинамичною
дією — тіотриазолін (виробництво АТ „Галичфарм”) у дозі 4 мл 2,5%
розчину та ацелізин (виробництво ВАТ „Київмедпрепарат”) у дозі 1г
внутрішньовенно крапельно зі швидкістю 60 крапель на хвилину,
розчиненого в 400 мл 0,9% розчину NaCl (виробництво Фармацевтичної
фабрики ЛОДКВП «Фармація») 1 раз на день протягом 5 діб. При виборі доз
препаратів виходили із численних даних літератури і багаторічного
досвіду роботи співробітників кафедри фармакології ЛугДМУ в області
фармакокорекції екстремальних станів.

Критерієм початку дослідження і проведення запропонованої
фармакокорекції у хворих з ендотоксикозом посттравматичного генезу,
вважали розвиток СЕІ ІІ ст. за рівнем середньомолекулярних пептидів
(середніх молекул – СМ).

З огляду на те, що в групи дослідження включали потерпілих різного
віку з травматичними ушкодженнями будь яких анатомічних зон та
індивідуальною супутньою патологією, для об’єктивізації оцінки тяжкості
стану хворих на основі патологічних змін фізіологічних параметрів,
анатомічних ушкоджень, механізму ушкодження і супутніх захворювань
використовували шкали: Trauma Score (TS), переглянуту шкалу травми
(Revіsed Trauma Score — RTS), Cіrculatіon, Respіratіon, Abdomen, Motor,
Speech (CRAMS), спрощену шкалу гострої фізіології (Sіmplіfіed Acute
Physіology Score — SAPS), множинної органної дисфункції (The Multіple
Organ Dysfunctіon Score — MODS), оцінку послідовної органної
недостатності (Sequentіal Organ Faіlure Assessment — SOFA), клінічного
індексу тяжкості стану (КІТС) хворого за шкалою для простої статусметрії
-21.

На протязі всього періоду перебування хворих у відділені
інтенсивній терапії проводився постійний моніторинг артеріального тиску
систолічного (АТс), діастолічного (АТд), частоти серцевих скорочень
(ЧСС), дихальних рухів (ЧДР), температури шкірних покровів (tо С).

Стан гомеостазу організму при розвитку ендотоксикозу
посттравматичного генезу оцінювали за вмістом в сироватці крові: рівня
сечовини (уніфікований метод по кольоровій реакції з
діацетилмонооксимом), загального білка (уніфікований метод по біуретовій
реакції), загального білірубіна (метод Йендрашика – Грофа, 1972),
аланінамінотрансферази (АлТ), аспарагінамінотрансферази (АсТ)
(дінітрофенілгідрозиновий метод Райтмана і Френзеля, 1956), креатиніну
(по кольоровій реакції Яффі за методом Поппера, 1972), а так само за
вмістом гемоглобіну (гемоглобінціанідний метод), протромбінового індексу
(ПТІ) (уніфікований метод), фібриногену (ваговим методом). Забір крові
проводили з кавакатетера v. Subclavіa, з дотриманням загальноприйнятих
правил асептики.

Інтенсивність вільнорадикальних процесів в організмі хворих з
ендотоксикозом посттравматичного генезу, оцінювали методом
біохемілюмінісценції (БХЛ) на приладі Emіlіte — 1105 фірми «Біо Хім Мак»
австро-німецько-російського виробництва. Спектральний діапазон приладу —
350-950 нм, діапазон вимірів — 103 — 1010 фотон/с. Для індукції
вільнорадикальних процесів використовували 3% розчин перекису водню
згідно методу, що описаний Е.П. Сидориком і співавт (1989) із
застосуванням запропонованих співробітниками кафедри фармакології ЛугДМУ
удосконалень (В.Д. Лук’янчук зі співавт., 1997). При цьому оцінювали
параметри БХЛ: амплітуду швидкого спалаху (І1); амплітуду кінцевого
значення інтенсивності хемілюмінісценції через 5 хвилин після введення
перекису водню в кювету (Ік); світлосуму реакції (S). Розрахунок
показників БХЛ проводили за допомогою спеціально розробленої к.мед.н.
Д.С.Кравцом програми для комп’ютера на базі процесора Іntel
Pentіum-IV-2,4 GHz.

Стан процесів ПОЛ оцінювали за вмістом в сироватці крові первинних
продуктів ліпідпереокислення — дієнових кон’югатів (ДК) (И.Д. Стальная,
1977) і кінцевих продуктів ПОЛ, що реагують з 2-тіобарбітуровою кислотою
(ТБК-реактанти) (И.Д. Стальная, Г.Г. Гаршвили, 1977).

При вивченні стану основних компонентів АОС визначали активність
ключових ензимів ферментативної ланки АОС — супероксиддисмутази (СОД)
(В.А. Костюк і співавт., 1990) і каталази (М.А. Королюк зі співавт.,
1988), а також рівень сульфгідрильних груп (G.L. Elman, 1959), як
компонента неферментативної ланки АОС захисту організму.

Усі перераховані вище параметри гомеостазу організму пацієнтів
оцінювали в динаміці: через 6, 24 години, на 5 і 10 добу лікування.

Експериментальний фрагмент досліджень виконано у лабораторії
кафедри фармакології ЛугДМУ, сертифікованої Державним фармакологічним
центром МОЗ України (посвідчення № 41 від 30 травня 2002 р.) відповідно
до вимог комісії з біоетики ЛугДМУ (наказ № 7 від 24 січня 2002 р.).
Дослідження проведені на 425 статевозрілих білих безпородних щурах обох
статей масою 160-200 г після проходження карантину протягом 14 днів.

Методичну основу експериментальної серії досліджень склали
методичні рекомендації «Доклінічне дослідження лікарських засобів (О.В
Стефанов, 2002)», які базуються на принципах належної лабораторної
практики (GLP).

Експериментальною моделлю слугував патологічний процес, що
розвивається у щурів при розлитому каловому перитоніті, моделювання
якого здійснювали під загальною анестезією (1% розчин тіопенталу натрію
внутришньоочеревинно в дозі 70 мг/кг), шляхом лапаротомії з перфорацією
товстого кишечнику голкою Дюфо і подальшим пошаровим ушиванням передньої
черевної стінки (Деклараційний патент на винахід 65048 А).

Показники гемодинаміки: АТс, АТд, ЧСС, вентиляції легень: ЧДР і to
тіла щурів оцінювали загальноприйнятими методами у модифікації,
запропонованій співробітниками кафедри фармакології ЛугДМУ.

Дослідження проводили на 5 групах лабораторних тварин. Першу групу
склали інтактні щури; другу — хибнооперовані тварини, яким проводили
лапаротомію без перфорації кишечника, третю (контроль) — щури з
перфорованим товстим кишечником без лікування; четверту — щури, яким з
лікувально-профілактичною метою за 30 хвилин до початку моделювання
ендотоксикозу і відразу після ушивання рани внутришньоочеревинно вводили
пентоксифілін (препарат порівняння) у дозі 125 мг/кг; п’яту — тварини,
яким за аналогічною схемою вводили ацелізин в комбінації з
тіотриазоліном у дозах 43,5 мг/кг і 67,9 мг/кг, відповідно.

Для проведення комплексних досліджень в рамках виконання
поставлених у нинішній роботі задач, у якості субстрату дослідження
використовували сироватку крові і гомогенат печінки. Усі дослідження
виконували в динаміці: через 3, 6 і 24 години після оперативного
втручання.

Для вивчення антирадикальної активності тіотриазоліну й ацелізину
на досліджуваній моделі екстремального стану використовували метод БХЛ
за оцінкою показників: І1; Ік і S. Стан окисного гомеостазу оцінювали за
вмістом в сироватці крові й у печінці продуктів ПОЛ (ДК, ТБК-активних
продуктів) і активності основних компонентів АОС (СОД, каталази,
сульфгідрильних груп).

Патоморфологічне дослідження печінки, нирок та головного мозку
проводили за загальновідомими методичними прийомами (І.В. Вікторова,
1969).

Усі використані при виконанні роботи одиниці виміру і параметри
наведені відповідно до МСО. Результати опрацьовані статистично на
персональному комп’ютері із використанням стандартного пакета програм
«Mathematіca V. 5.0», «SіgmaStat», оцінюючи вірогідність при рівні
значимості не менш 95% (Р<0,05) з використанням критерію t Стьюдента. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІХ ОБГОВОРЕННЯ При відтворенні запропонованої моделі СЕІ, було встановлено та відображено у розділі 3, що летальність тварин складає 100% у період від 6 до 36 годин після закінчення операції. При цьому загибель тварин починалася з 6 години спостереження, що свідчить, з одного боку, про наявність токсикозу ендогенного походження, а з іншого - про прогресуючий характер СЕІ з поступовим обтяженням клінічного стану і подальшою загибеллю тварин. Таким чином, розроблена модель СЕІ є адекватною поставленим у роботі задачам і повною мірою відповідає клінічній картині досліджуваного невідкладного стану. У серії експериментальних досліджень на розробленій моделі ендотоксикозу було доведено та відображено у розділі 4, що в умовах розлитого калового перитоніту, вже з ранніх термінів спостереження (3 години) відзначається суттєва активація вільнорадикальних процесів з накопиченням вивчаємих продуктів ПОЛ на тлі виснаження основних компонентів АОС організму. Методом БХЛ було доведено, що використання з лікувально-профілактичною метою ацелізину з тіотриазоліном дозволяє суттєво зменшити інтенсивність протікання ланцюгових вільно-радикальних реакцій в сироватці крові у щурів з СЕІ, що розвивається при розлитому каловому перитоніті. Це, перш за все, реалізується зниженням амплітуди швидкого спалаху (в 2 рази), кінцевого значення інтенсивності світіння (в 3,5 рази), а також світлосуми БХЛ (в 2 рази) в різні строки спостереження. При цьому слід зазначити, що антирадикальний ефект комбінації лікарських засобів, істотно перевершує такий для препарату порівняння – пентоксифіліну за всіма досліджуваними показниками. В подальшому при вивченні здатності ацелізину в комбінації з тіотриазоліном коригувати рівень продуктів всіх етапів деградації мембран у вивчаємих біосубстратах, було встановлено, що зазначена комбінація лікарських засобів реалізує свою протекторну активність шляхом зменшення накопичення первинних продуктів ПОЛ – ДК в 2,8 рази (через 24 години) і ТБК-реактантів в 1,7 рази (через 3 години) в сироватці крові і тканині печінки (через 6 годин) в 2,1 та 2,6 рази, відповідно в порівнянні з контролем (див. табл.1). Більш того, слід зазначити, що в сироватці крові і тканині печінки досліджувані показники практично до кінця першої доби спостереження нижчі, ніж у щурів, що одержували з лікувально-профілактичною метою пентоксифілін. З огляду на те, що окисний гомеостаз визначається збалансованістю в організмі, з однієї сторони, інтенсивності протікання процесів ПОЛ а з іншої – станом функціонування АОС, в окремій серії досліджень вивчали показники цієї системи за умов розвитку СЕІ на тлі застосування тіотриазоліну в комбінації з ацелізином. Встановлено, що введення з лікувально-профілактичною метою ацелізину з тіотриазоліном у тварин з доведеним СЕІ істотно попереджає інактивацію центральних компонентів ферментативної ланки АОС – СОД та каталази як в сироватці крові так і печінці тварин. Препарати ж, що вивчалися, здатні суттєво впливати на функціонування неферментативної ланки цієї системи шляхом підвищення рівня вільних сульфгідрильних груп на 55% та 164% в порівнянні з контролем в сироватці крові та печінці, відповідно. Звертає на себе увагу стабільність виявленого ефекту на протязі 24 годин спостереження. Таким чином, експериментальне вивчення доцільності лікувально-профілактичного використання ацелізину з тіотриазоліном при СЕІ дозволяє стверджувати, що запропонована комбінація лікарських засобів володіє вираженою антиоксидантною активністю з антирадикальними властивостями, про що впевнено свідчить здатність цих препаратів зменшувати інтенсивність БХЛ сироватки крові, упереджуючи утворення ДК а також ТБК-активних продуктів ПОЛ. В кінцевому рахунку лікувально-профілактична дія комбінуємих засобів реалізується упередженням зниження компонентів ферментативної ланки системи антиоксидантного захисту організму, а також ендогенних тіолвмісних субстратів, що реалізується мембраностабілізуючою дією препаратів в умовах токсикозу ендогенного походження. Підтвердженням протекторної дії досліджуваних лікарських засобів стали результати морфологічних і морфометричних досліджень стану органів і систем при СЕІ у щурів на тлі розлитого калового перитоніту яки відображені у розділі 5. Доведено, що у тварин, які отримували з лікувально-профілактичною метою ацелізин з тіотриазоліном, зміни структури тканин органів у вигляді важкого токсичного та ішемічного ушкоджень клітинних елементів, виражені в значно меншій міри, про що свідчить зменшення явищ набряку та кількості некротизованих елементів в досліджуваних біосубстратах. 0 D F J L P c ? ¶ Ue - " $ & ( * , . 0 H J L P | ~ c B ? ? K ??????? ??????? ??????? ????? ????? ??? Lість комбінації ацелізину з тіотриазоліном стали підставою для проведення серії комплексних досліджень впливу лікарських засобів, що вивчалися, на стан хворих з ендотоксикозом різного походження. Клінічно доведено та відображено у розділі 7, що включення в комплексну терапію хворих з токсикозом ендогенного походження ацелізину з тіотриазоліном сприяє стабілізації стану симпато-адреналової системи вже з 5 доби дослідження, на що вказує зниження рівня АТс та АТд, ЧСС та температури шкірних покровів. Крім того, у хворих з СЕІ, які отримували ацелізин з тіотриазоліном, до 10 доби дослідження значно (на 16%) менша кількість хворих має потребу в проведенні штучної вентиляції легень (ШВЛ). В остаточному підсумку все це впливає на перебіг ендотоксикозу і прогноз для видужання в цілому. Надалі представлялося доцільним оцінити вплив досліджуваної комбінації лікарських засобів на протікання біохимічних процесів у хворих при СЕІ посттравматичного генезу. Проведені дослідження показали, що при даному патологічному стані на початку вивчення спостерігається різке збільшення (у 4,7 рази) рівня СМ у сироватці крові обох груп хворих у порівнянні зі здоровими донорами. Однак, інтенсивність зниження рівня СМ у потерпілих, яким вводили Таблиця 1 Вплив ацелізину в комбінації з тіотриазоліном на стан окисно-антиоксидантного гомеостазу організму тварин при токсикозі ендогенного походження n=8-10 Групи тварин Статистичний показник Час дослідження, години 3 6 24 ДК (печінка, ммоль/г) 1 група М±m 0,38±0,07 2 група М±m 0,50±0,07 3 група М±m 0,72±0,08* 0,83±0,06* 0,82±0,11* 4 група М±m 0,67±0,03* 0,48±0,10** 0,59±0,07 5 група М±m 0,41±0,10** 0,38±0,06** 0,40±0,06** ТБК – реактанти (печінка, ммоль/г) 1 група М±m 37,54±4,45 2 група М±m 34,62±7,19 3 група М±m 65,70±6,70* 100,64±26,41* 69,09±12,22* 4 група М±m 43,96±7,08 40,60±5,90** 35,61±2,41** 5 група М±m 37,39±5,62** 38,46±1,93** 34,38±3,99** СОД (сироватка крові, ум. од.) 1 група М±m 53,11±4,40 2 група М±m 56,14±4,96 3 група М±m 31,60±4,71* 32,66±3,11* 32,63±4,73* 4 група М±m 46,60±6,40 41,43±2,57* 34,40±2,60* 5 група М±m 66,33±8,73** 50,00±4,87*** 47,22±3,58*** Каталаза (печінка, кат/г) 1 група М±m 200,75±8,99 2 група М±m 214,60±18,6 3 група М±m 75,08±5,76 93,31±20,36 130,54±18,07 4 група М±m 189,81±14,79 187,31±18,47 163,56±19,13 5 група М±m 208,46±17,82 205,72±2,06 200,31±16,56 SH – групи сироватка крові, моль/л) 1 група М±m 1,22±0,08 2 група М±m 1,18±0,09 3 група М±m 0,93±0,06 0,90±0,09 0,79±0,04 4 група М±m 1,29±0,12 1,29±0,07 1,11±0,10 5 група М±m 1,32±0,06 1,40±0,13 1,17±0,04 Примітки: 1. * – Р<0,05 у порівнянні з інтактними тваринами; 2. ** – Р<0,05 у порівнянні з контролем; 3. *** – Р<0,05 у порівнянні з групою тварин на тлі введення препарату порівняння – пентоксифіліну. тіотриазолін в комбінації з ацелізином, значно вища (вже до 10 доби спостереження рівень СМ відповідає показникам здорових добровольців), ніж у групі хворих, що одержували традиційне лікування. Встановлено, що при ендотоксикозі посттравматичного генезу на тлі переважання катаболічних процесів має місце суттєве зниження білоксинтезуючої функції печінки, що проявляється вірогідним (Р(0,05) зниженням рівня загального білка з одночасним підвищенням рівня сечовини та креатиніну (на 32% - 58%, 27% - 79%, відповідно) в сироватці крові в різні терміни спостереження. Включення в комплексну терапію хворих з СЕІ ацелізину в комбінації з тіотриазоліном дозволяє вже з 5 доби спостереження досягти рівня вихідних показників загального білка, сечовини та креатиніну в сироватці крові і доводить здатність цієї комбінації лікарських засобів гальмувати катаболізм білків на тлі стимуляції білоксинтезуючої функції печінки (див. рис. 1). Рис.1. Вплив комбінованого застосування ацелізину з тіотриазоліном на динаміку рівня сечовини та креатиніну в сироватці крові хворих з ендотоксикозом. Примітка (на цьому та Рис. 2,3,4): * – Р<0,05 у порівнянні зі здоровими донорами, ** – Р<0,05 у порівнянні з хворими на тлі традиційної терапії. Про наявність цитолітичного синдрому в умовах ендогенної інтоксикації свідчить виявлена у хворих ферментенемія, коли активність АлТ і АсТ у першу добу дослідження перевищує даний показник у здорових донорів у 3 рази з подальшою тенденцією до поглиблення виявлених змін. Крім того, доведене суттєве підвищення рівня загального білірубіну в сироватці крові у хворих з травматичною хворобою на фоні ендотоксикозу аж до 10 доби спостереження без будь-якої тенденції до зниження. Додаткове включення в комплексну терапію СЕІ ацелізину з тіотриазоліном дозволяє вже до 5 доби спостереження відновити рівень загального білірубіну та більш ніж на 50% знизити активність трансаміназ: АлТ та АсТ у порівнянні з хворими, що отримували традиційну схему лікування (див. рис. 2). Рис 2. Вплив комбінованого застосування ацелізину з тіотриазоліном на активність АлТ та АсТ в сироватці крові хворих з ендотоксикозом різного ґенезу. Наведена динаміка змін досліджуваних показників при цитолітичному синдромі в умовах СЕІ доводить високу мембраностабилізуючу і цитопротекторну активність ацелізину в комбінації з тіотриазоліном. Надалі для більш повної і всебічної оцінки впливу ацелізину в комбінації з тіотриазоліном при ендотоксикозі на тлі травматичної хвороби вивчали показники системи регуляції агрегатного стану крові (РАСК). Доведене суттєве (Р<0,05) зниження протромбінового індексу у хворих на тлі традиційної терапії у всі строки спостереження з одночасним підвищенням рівня фібриногену в сироватці крові більш, ніж у 2 рази. Виявлені зміни РАСК в умовах СЕІ, які свідчать про формування коагулопатії споживання, розгортаються на тлі зниження рівня гемоглобіну, що може бути обумовлено не тільки крововтратою, але й руйнуванням еритроцитів під впливом токсичних метаболітів, що накопичуються в організмі при ендотоксикозі. На підставі вищенаведеного можна дійти висновку, що застосування ацелізину в комбинації з тіотриазоліном у хворих з ендотоксикозом посттравматичного генезу дозволяє в більш ранні строки (до 5 доби) нормалізувати показники основних життєво-важливих функцій організму, зменшуючи тим самим ступінь тяжкості перебігу СЕІ. Виявлені в експерименті антиоксидантні та антирадикальні властивості ацелізину з тіотриазоліном були підтверджені в клінічній серії досліджень у хворих з СЕІ, що відображено у розділі 8. Використання методу БХЛ та комплексу біохімічних методик дозволило всебічно оцінити зрушення окислювально-антиоксидантного гомеостазу при СЕІ в бік підсилення продукції прооксидантів (ДК, ТБК-продуктів) (див. рис. 3). Рис. 3. Вплив комбінованого застосування ацелізину з тіотриазоліном на динаміку рівня ДК та ТБК-продуктів в сироватці крові хворих з ендотоксикозом через 120 годин спостереження. Водночас спостерігається виснаження ендогенних антиоксидантів (СОД, каталаза, SH-групи), що ще раз доводить мембранопошкоджуючу дію токсичних речовин, які утворюються в організмі при прогресуванні ендотоксикозу і потребують відповідної фармакологічної корекції (див. рис. 4) Рис. 4. Вплив комбінованого застосування ацелізину з тіотриазоліном на динаміку рівня СОД та каталази в сироватці крові хворих з ендотоксикозом через 24 години спостереження. Використання ж в комплексі інтенсивної терапії ацелізину з тіотриазоліном значною мірою упереджує утворення і накопичення первинних (ДК) і кінцевих (ТБК-активних) продуктів ліпідпереокислення у хворих з СЕІ. Так, встановлено, що вміст продуктів ПОЛ з подвійними ненасиченими зв’язками в 4-8 разів нижче від такого, що реєструється в групі хворих, які отримували традиційну терапію і не мають вірогідних відмінностей у порівнянні зі здоровими донорами. Крім того, запропонована комбінація лікарських засобів упереджує зниження активності ключових ферментів антиоксидантного захисту клітини – каталази та СОД у всі терміни спостереження (див. рис. 4). Так, у хворих, що додатково отримували ацелізин з тіотриазоліном активність каталази вже з першої доби спостереження практично не відрізняється від такої у здорових донорів. Схожа картина спостерігається і при вивченні активності СОД у сироватці крові хворих. Мембранопротекторну активність комбінації ацелізину з тіотриазоліном доводять також отримані результати, виходячи з яких рівень основного компоненту неферментативної ланки ПОЛ – SH-груп вже з 1 доби спостереження практично в 2-3 рази перевищує такий в групі хворих, що отримували традиційну терапію СЕІ. Аналіз динаміки змін стану прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу організму при СЕІ дозволяє стверджувати, що найбільш агресивні продукти ПОЛ в плані розгалуження ланцюгів вільнорадикальних реакцій утворюються і накопичуються вже до 1 доби спостереження і вказують на доцільність використання лікарських засобів антиоксидантного типу дії якомога раніше. Крім того, необхідно відзначити, що ефективність даної комбінації лікарських засобів реалізується в більшому ступені у відношенні продуктів ПОЛ, які містять у своїй структурі подвійні ненасичені зв'язки, і утворюються практично на стадії ініціювання ПОЛ, що було підтверджено при аналізі хемілюмінограм сироватки крові хворих із СЕІ. Таким чином проведені клініко-експериментальні дослідження тіотриазолину з ацелізином при СЕІ дають всі підстави вважати, що досліджувана комбінація препаратів реалізує свою протекторну активність за рахунок упередження формування розповсюдженої мембранопатії шляхом регуляції прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу, як результат вираженої антиоксидантної дії з антирадикальними властивостями, нормалізації гемодинаміки, поліпшення реологічних властивостей крові при даному екстремальному стані. ВИСНОВКИ В дисертації наведено нове рішення наукової задачі, яка полягає в теоретичному і клініко-експериментальному обґрунтуванні доцільності застосування ацелізину з тіотриазоліном при синдромі ендогенної інтоксикації. 1. У білих щурів з ендотоксикозом (розлитий каловий перитоніт) відбувається активація процесів ПОЛ із накопиченням в крові первинних (ДК) і кінцевих (ТБК-активних) продуктів ліпідпереокислення на 143% і 115%, (р<0,05), відповідно, з одночасним зменшенням рівня компонентів антиоксидантної системи (СОД, каталаза, SH-групи), в середньому на 38% (р<0,05), підвищенням основних показників БХЛ – амплітуди швидкого спалаху (на 79%), кінцевого значення інтенсивності світіння (на 172%) і загальної світлосуми реакції (на 90%). При цьому відмічаються виражені зміни структури життєвоважливих органів (головний мозок, печінка, нирки) – набряк, некроз та лізис клітинних елементів. Всі тварини гинуть на протязі першої доби моделювання ендотоксикозу. 2. Внутрішньоочеревинне введення з лікувально-профілактичною метою ацелізину (43,5 мг/кг) із тіотриазоліном (67,9 мг/кг) щурам на тлі розлитого калового перитоніту істотно знижує основні показники БХЛ – амплітуду швидкого спалаху (на 42%), кінцеве значення інтенсивності світіння (на 70%) і загальну світлосуму реакції (на 38%). При цьому в 1,5 рази знижується рівень в крові ДК та ТБК-реактантів у порівнянні з контролем, з одночасним відновленням активності СОД, каталази та кількості SH-груп, зменшуються набряк тканин, кількість некротизованих клітин (нейроцитів, гепатоцитів, епітелію звитих канальців нирок). Летальність тварин на протязі першої доби не реєструвалась. 3. У хворих з ендотоксикозом посттравматичного ґенезу з моменту розвитку синдрому ендогенної інтоксикації II ступеня на фоні базової терапії відмічається вірогідне підвищення рівня: АТс (на 25%), ЧСС (на 24%), температури тіла (до 37,4о С). Практично всі пацієнти потребують проведення штучної вентиляції легень. Рівень молекул середньої маси в крові збільшується в 4,7, загального білірубіну в 1,4, сечовини 1,6, креатиніну в 1,7, АлТ та АсТ в – 3,0 та 3,7 разів. При цьому відмічається зменшення кількості загального білка а також погіршення реологічних властивостей крові за показниками рівня гемоглобіну, протромбінового індексу та фібриногену в порівняні зі здоровими добровольцями. Відбувається суттєва активація процесів ПОЛ – підвищення рівня ДК і ТБК-активних продуктів з одночасним виснаженням основних компонентів антиоксидантної системи захисту організму (СОД, каталаза, SH-групи). 4. Застосування у хворих з ендотоксикозом на тлі базової інтенсивної терапії тіотриазоліну (4 мл 2,5% розчину) з ацелізином (1г), розчинених в 400 мл 0,9% розчину NaCl, які вводили внутрішньовенно крапельно зі швидкістю 60 крапель у хвилину, 1 раз на день протягом 5 діб, на 5 добу нормалізує основні фізіологічні функції (АТс, ЧСС, температуру тіла) і клініко-біохімічні показники гомеостазу організму (рівень молекул середньої маси, сечовини, загального білка, загального білірубіну, АлТ, АсТ, креатиніну), та дозволяє на 16% (р<0,05) зменшити кількість хворих, що потребують проведення штучної вентиляції легень. 5. У хворих з ендотоксикозом комбіноване застосування тіотриазоліну з ацелізином на тлі базової терапії відновлює показники БХЛ, істотно (у 4-8 разів) знижує утворення і накопичення в сироватці крові первинних (ДК) і в 1,5 рази кінцевих (ТБК-активних) продуктів ПОЛ, упереджує витрати основних компонентів антиоксидантної системи захисту організму, та відповідно до шкал TS, SAPS, SOFA, MODS, вірогідно зменшує ступінь ендогенної інтоксикації у порівнянні з хворими, яки отримували традиційну базову терапію. 6. В основі механізму фармакотерапевтичної дії комбінації ацелізину з тіотриазоліном при синдромі ендогенної інтоксикації лежить антиоксидантна активність з антирадикальними властивостями, що упереджує формування розповсюдженої мембранопатії в життєвоважливих органах та розвиток синдрому поліорганної недостатності. ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Бадинов А.В. Биохемилюминисценция сыворотки крови больных с эндотоксикозом посттравматического генеза // Біль, знебілювання і інтенсивна терапія.- 2003. - № 2(Д) - С. 75 - 77 Бадінов О.В., Лук’янчук В.Д., Савченкова Л.В. Сучасні уявлення про патогенез ендотоксикозу посттравматичного генезу (огляд літератури) // Современные проблемы токсикологии. - 2003.- №4. - С. 10 – 16. (дисертантом виконані обробка і аналіз літературних даних, підготовка матеріалів до друку). Бадінов О.В. Можливості сучасної фармакології ендогенної інтоксикації травматичного генезу (огляд літератури) // Український журнал екстремальної медицини ім Г.О. Можаєва. - 2003. - № 3 - С. 78 – 83. Бадинов А.В. Состояние окислительного гомеостаза у больных с эндотоксикозом посттравматического генеза и его фармакокоррекция // Український Медичний Альманах. - 2003. - Т. 6. - № 5. - С. 18-20 Савченкова Л.В., Бадінов О.В. Біохемілюмінісцентний аналіз фармакотерапевтичної ефективності комбінованого застосування ацелизину і тіотриазоліну у хворих з ендотоксикозом посттравматичного генезу // Ліки. – 2004. - №3-4. – С. 81-84. (дисертантом виконані клінічні дослідження, обробка та інтерпретація даних). Бадінов О.В. Вплив комбінації ацелізину з тіотриазоліном на клініко-біохімічні константи гомеостазу організму при ендотоксикозі посттравматичного гензу // Одеський медичний журнал. – 2004. - №3(83). – С. 8-11. Бадинов А.В., Комаревцев А.С., Мамчур С.Ю. Влияние ацелизина в комбинации с тиотриазолином на ферментативное звено антиоксидантной системы защиты организма у больных с эндотоксикозом посттравматического генеза // Український журнал екстремальної медицини ім Г.О. Можаєва. - 2004. Т.5 - № 1(Д) - С. 97 – 100. (дисертантом виконані клінічні дослідження, обробка та підготовка матеріалів до друку). Комаревцев А.С., Мамчур С.Ю., Бадинов А.В. Клинико – фармакологические аспекты влияния ацелизина в комбинации с тиотриазолином на степень тяжести синдрома эндогенной интоксикации посттравматического генеза. // Біль, знебілювання і інтенсивна терапія.- 2005. - № 1 - С. 47 - 51 (дисертантом виконані клінічні дослідження, обробка даних, підготовка матеріалів до друку) Савченкова Л.В., Бадинов А.В. Оценка антирадикальной активности ацелизина в комбинации с тиотриазолином на модели эндогенной интоксикации// Современные проблемы токсикологии. -2005.- №2.- С. 73-76 (дисертантом виконані розділ експериментальних досліджень, підготовка матеріалів до друку). Деклараційний патент на винахід 65048 А, Україна, МПК G09B23\28, A61B17\00. Спосіб моделювання ендогенної інтоксикації / О.В. Бадінов, Л.В. Савченкова, М.В. Оглобліна; Заявл. 20.05.03; Опубл. 15.03.04, Бюл. № 3 (дисертантом виконані розділ експериментальних досліджень та оформлення патенту). Деклараційний патент на винахід 65954 А, Україна, МПК 7 А61К31/00. Спосіб комбінованої лікарської профілактики синдрому ендогенної інтоксикації / Л.В. Савченкова, О.В. Бадінов, В.Д. Лук’янчук, С.Ю. Мамчур; Заявл. 08.07.03; Опубл. 15.04.04, Бюл. № 4 (дисертантом виконані розділ клінічних та експериментальних досліджень, оформлення патенту). Фармакокорекція синдрому ендогенної інтоксикації в комплексній терапії невідкладних станів: Методичні рекомендації / Л.В. Савченкова, О.В. Бадінов, С.Ю. Мамчур. – Луганськ, 2004. – 32 с. (дисертантом виконано обробку даних літератури, оформлення та підготовка рекомендацій до друку). Бадинов А.В. Теоретическое обоснование применения тиотриазолина в комбинации с ацелизином при эндотоксикозе различного генеза // Матеріали I Всеукраїнської наук.-практ. Конференції студентів і молодих вчених “Актуальні питання сучасної неврології” - Луганськ, 2002. - С. 9-10 Бадінов О.В. Сучасні підходи до фармакотерапії синдрому ендогенної інтоксикації // Матеріали МНПК “Клінічна фармація: 10 років в Україні” -Харьків, 2003 - С. 104. Бадінов О.В. Біохемілюмінісценція, як критерій важкості ендотоксикозу // Українські медичні вісті. Часопис ВУЛТ, 2003. - Том 5, №1(63) - С. 225. Бадинов А.В. Эффективность применения ацелизина в комбинации с тиотриазолином при эндотоксикозе посттравматического генеза // Клінічна фармація. - 2003. - Т. 7. - №4 - С. 59. Бадинов А.В. Методические основы оценки тяжести состояния, прогноза и эффективности фармакотерапии травматической болезни // Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. “Україна наукова 2003” - Дніпропетровськ - Сімферополь, 2003. - С. 55-56. Бадинов А.В. Влияние ацелизина в комбинации с тиотриазолином на степень тяжести эндогенной интоксикации у больных с травматической болезнью // Матер. II Міжнар. наук. - практ. конф. “Динаміка наукових досліджень” - Дніпропетровськ, 2003. - С. 37 – 38. Бадинов О.В. Нові підходи до фармакокорекції больового синдрому у хворих з ендотоксикозом посттравматичного генезу // Матер. наук.-практ. конф. молодих вчених з міжнар. участю “Внесок молодих вчених в медичну науку” присвяченої 80-річчю Харківської медичної академії – Харків, 2003. - С. 8-9. Бадинов А.В. Фармакотерапевтическая эффективность комбинации ацелизина и тиотриазолина на модели эндотоксикоза при разлитом каловом перетоните // Матер. VII Міжнар. наук. - практ. конф. “Наука і освіта” - Дніпропетровськ, 2004. - С. 24 – 26. Бадинов А.В. Взаимосвязь гепатоцеллюлярной недостаточности и степени тяжести синдрома эндогенной интоксикации посттравматического генеза // Матер. II Межрег. наук. конф. “Актуальні питання біології та медицини” - Луганськ, 2004. - С. 13-14. Бадінов О.В. Фармакокорекція клініко-біохімічних констант гомеостазу організму при ендотоксикозі посттравматичного генезу // Матер. наук. - практ. конф. “Перспективи розвитку медицини та фармації в Україні” - Луганськ, 2004.- С. 10-16. Савченкова Л.В., Бадинов А.В. Ацелизин в комбинации с тиотриазолином в фармакокоррекции ферментного спектра сыворотки крови у больных с синдромом эндогенной интоксикации // Матер. IV Української Міжнар. наук. - практ. конф. з клінічної фармакології – Вінниця, 2004. - С. 121-122. Бадінов О.В. Фармакокорекція параметрів вітальних функцій і гомеостазу організму на моделі ендотоксикозу при розлитому каловому перитоніті // Українські медичні вісті. Часопис ВУЛТ, 2005. - Том 6, №1-2 (64-65) - С. 332. Савченкова Л.В., Бадінов О.В., Мамчур С.Ю. Ефективність тіотриазоліну в комбінації з ацелізином при ендотоксикозі посттравматичного генезу у постраждалих з травматичною хворобою / Інформаційний листок про нововведення в системі охорони здоров’я № 08. – Луганський центр науково-практичної та економічної інформації, 2003 - 4с. (дисертантом виконані розділ клінічних та експериментальних досліджень, підготовка матеріалів до друку). АНОТАЦІЇ Бадінов О.В. Клініко-експериментальне обґрунтування ефективності та безпечності комбінованого застосування тіотриазоліну з ацелізином при ендотоксикозі різного генезу. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.28 – клінічна фармакологія. – Інститут фармакології та токсикології АМН України, Київ, 2006. Дисертація присвячена клініко-експериментальному обґрунтуванню доцільності комбінованого застосування тіотриазоліну і ацелізину при ендотоксикозі різного генезу. В роботі доведено, що ацелізин в комбінації з тіотриазоліном дозволяє досить швидко відновити основні клініко-біохімічні показники гомеостазу організму, знизити ушкоджуючу дію токсичних метаболітів на клітинні мембрани, розірвати "порочне коло" ендотоксикозу, покращити білоксинтезуючу та детоксикуючу функції печінки та нирок, нормалізувати реологічні властивості крові попереджуючи тим самим розвиток синдрому поліорганної недостатності. Встановлена здатність препаратів уперджувати надмірну генерацію вільних радикалів з наступним утворенням та накопиченням продуктів ПОЛ на всіх етапах деградації біомембран (ДК, ТБК-продуктів) з одночасним упередженням виснаження основних компонентів ферментативного та неферментативного ланок АОС организму, що забезпечує мембраностабілізуючу дію лікарьских засобів, та, в кінцевому підсумку, реалізується високою фармакотерапевтичною ефективністю. Підтвердженням протекторної дії досліджуваних лікарських засобів стали результати морфологічних і морфометричних досліджень стану органів і систем при СЕІ, що проявлялись в суттєвому зменшенні явищ набряку та кількості некротезованих елементів в досліджуваних біосубстратах. Ключові слова: Ацелізин, тіотриазолін, ендотоксикоз. Бадинов А.В. Клинико-экспериментальное обоснование эффективности и безопасности комбинированного применения тиотриазолина с ацелизином при эндотоксикозе различного ґенеза . – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.28 - клиническая фармакология. - Институт фармакологии и токсикологи АМН Украины, Киев, 2006. Диссертация посвящена клинико-экспериментальному обоснованию целесообразности комбинированного применения тиотриазолина и ацелизина при эндотоксикозе различного генеза. В серии клинико-экспериментальных исследований показано, что комбинация ацелизина с тиотриазолином может рассматриваться, как часть противошоковой терапии, оказывающей положительное влияние на показатели основных жизненноважных функций организма (АДс, ЧСС, tоС, количество больных нуждающихся в проведении искусственной вентиляции легких). Кроме того, использование ацелизина с тиотриазолином в комплексе интенсивной терапии токсикоза эндогенного происхождения позволило объективно уже к 5-м суткам наблюдения снизить тяжесть состояния пострадавших, оцениваемую по шкалам: TS, SAPS, SOFA, MODS. Данная комбинация лекарственных средств позволяет достаточно быстро восстановить основные клинико-биохимические показатели гомеостаза организма, снизить повреждающее воздействие токсических метаболитов на клеточные мембраны (СМ, АлТ, АсТ, билирубин, мочевина, креатинин, ДК, ТБК-реактанты), разорвать “порочный круг” эндотоксикоза, улучшить белокобразующую и детоксикационную функции печени и почек, нормализовать реологические свойства крови (протромбиновый индекс, фибриноген), предупреждая тем самым развитие синдрома полиорганной недостаточности. Установлена способность препаратов предупреждать чрезмерную генерацию свободных радикалов, с последующим образованием и накоплением продуктов ПОЛ на всех этапах деградации фосфолипидов мембран (ДК, ТБК-продуктов) с одновременным предупреждением истощения основных компонентов ферментативного и неферментативного звеньев АОС организма, что подтверждается при анализе хемилюминограм и обеспечивает мембраностабилизирующее действие комбинации лекарственных средств. В конечном итоге, указанные эффекты реализуются высокой эффективностью проводимой фармакотерапии при СЭИ различного генеза. Подтверждением протекторного действия изучаемых лекарственных средств явились результаты морфологических исследований состояния органов и систем при СЭИ на фоне разлитого калового перитонита. При этом было доказано, что у животных, получавших с лечебно-профилактической целью ацелизин в комбинации с тиотриазолином, изменения структуры тканей органов животных, проявляющиеся в развитии тяжелого токсического и ишемического повреждения клеточных элементов были выражены в значительно меньшей степени, о чем свидетельствовало уменьшение явлений отека исследуемых биосубстратов и появление большей устойчивости к повреждающим токсическим факторам. Ключевые слова: ацелизин, тиотриазолин, эндотоксикоз. Badinov A.V. Clinic-experimental foundation of efficiency and safety of acelisin with tiotriasolin combined application in endotoxic syndrome of various genesis. Dissertation for obtaining the scientific degree of candidate of medical sciences on the speciality 14.01.28 – clinical pharmacology. – Institute of pharmacology and toxicology of AMS of Ukraine, Kiev, 2006. Dissertation is dedicated to clinic-experimental foundation of practicability of acelisin and tiotriasolin combined application in endotoxic syndrome of various genesis. It was established that acelisin combined with tiotriasolin allows to restore main clinic-biochemical сonstante of organism homeostasis, to decrease toxic metabolites injuring action on the cell membrane and to brake “vicious circle” of endotoxic syndrome rather quickly. At the base of combined drugs’ protective efficiency their ability to prevent the formation of extended membrane pathology lies. This property is caused by regulation of prooxidant-antioxidant homeostasis as a result of expressed antioxidant action with antiradical properties, decrease of damage pain effect, normalization of hemodynamics at the microcirculation level and improvement of blood reological properties. Key words: acelisin, tiotriasolin, endotoxic syndrome.

Похожие записи