.

Клінічна характеристика змін у порожнині рота, їх профілактика та лікування у дітей з гострими формами лейкемій (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
81 2709
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

ЩЕРБЕЙ ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 616.311+616.314]-053.2:616.155.392-036.11 616.311-085 616.311-084

Клінічна характеристика змін у порожнині рота, їх профілактика та
лікування у дітей з гострими формами лейкемій

14.01.22 – стоматологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі дитячої терапевтичної стоматології і
профілактики стоматологічних захворювань Національного медичного
університету імені О. О. Богомольця

Науковий керівник:

Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор

ХОМЕНКО Лариса Олександрівна,

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, кафедра
дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних
захворювань, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

БОРИСЕНКО Анатолій Васильович,

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, кафедра
терапевтичної стоматології, завідувач

доктор медичних наук, професор

ДИЧКО Євген Никифорович,

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра
стоматології дитячого віку і стоматології інтернів, професор

Провідна установа: Українська медична стоматологічна академія МОЗ
України (м. Полтава).

Захист відбудеться “ 5 ” травня 2005 р. о 13.30 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.05 у Національному
медичному університеті імені О. О. Богомольця за адресою: 03057, м.
Київ-57,вул. Зоологічна, 1, стоматологічний корпус.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного
університету імені О. О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57,вул.
Зоологічна, 1, стоматологічний корпус.

Автореферат розісланий “ 4 ” квітня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.І. Остапко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ураження слизової оболонки порожнини рота, пародонту
та зубів у дітей з різними системними захворюваннями відносяться до
однієї із важливих проблем, якій присв’ячені дослідження вітчизняних
вчених (Мельниченко Є.М., Попруженко Т.В., 1995; Долгих В.Т., 2000;
Хоменко Л.О. і співавт., 2001; Персин Л.С. и соавт., 2003; Дичко Є.Н. і
співавт., 2004).

За останні роки виявлена тенденція зростання розвитку розповсюдженості
гострих лейкемій (Шабалов Н.П., 2002; Ральф Е., Мак-Дональд, Дейвид Р.
Эйвери., 2003). В Україні вона складає від 2,5 до 4,1 випадків на 100000
дитячого населення, що свідчить про високу частоту цього захворювання
серед дітей. Це захворювання зустрічається в усіх вікових групах дітей
(Мороз Г.І. і співав., 1999; Бебешко В.Г., 1999; Мороз Г.И., 2000).

При захворюваннях на гострі лейкемії та при їх лікуванні, уражуються не
тільки внутрішні органи і системи дитини, але й слизова оболонка
порожнини рота, тканини пародонту та тверді тканини зубів. Слизова
оболонка порожнини рота у даного контингенту дітей особливо стає
чутливою до токсичної дії хіміотерапевтичних препаратів та
умовно-патогенної мікрофлори (Ончул Л.К., Ватутин Н.Т., 1999; Любимова
Л.С., Акопян О.Г. 2000; Смоляр Н.І., Чухрай Н.Л., 2002). Але
взаємозв’язок уражень слизової оболонки порожнини рота в залежності від
клінічного перебігу та етапів лікування гострих лейкемій у дітей не
досліджений.

Слизова оболонка порожнини рота має багатокомпонентну систему захисту
від патогенних факторів зовнішньої та внутрішньої дії. Одним із
факторів, який приймає участь у формуванні місцевого імунітету порожнини
рота є система фагоцитарної активності нейтрофільних гранулоцитів та
макрофагів (Стефані Д.В., Вельтищев Ю.Є., 1996; Чурилов П.П., 1999;
Долгих В.Т., 2000; Зайчик А.Ш., Дмитриева Л.А., 2003). Відомо, що існує
залежність стану фагоцитарної активності лейкоцитів від системних
захворювань, зокрема гострих лейкемій (Булычева Т.И., Шпакова А.П.,
2000; Фишер Т, Адельман Д., 2000; Куртасова Л.М., Рачкова Н.В., 2001).
Проте роботи про вивчення взаємозв’язку активності системи фагоцитів
ротової рідини у дітей із різними формами гострих лейкемій в залежності
від етапів лікування основного захворювання відсутні.

В останні роки в літературі відмічають значне зростання кандидозів
слизової оболонки порожнини рота. Серед хворих дітей на гострі лейкемії
кандидоз слизової оболонки порожнини рота діагностується у 25–54%
випадків (Клясова Г.А., Савченко В.Г., 1997; Гілева М.А., 2002 та інш.).
У таких дітей спостерігається розвиток як поверхневих, так і глибоких
форм мікотичних уражень, які значно ускладнюють клінічну характеристику
змін у порожнині рота (Антонов В.Б., 1999; Bauer T.T., 1999; Смирнов В.,
Ярош О., 2001). Тому визначення родового, видового складу грибів та
кількості колонійутворюючих одиниць у дітей з гострими лейкеміями в
залежності від форми лейкемії, етапу та тривалості лікування, а також
вивчення чутливості різних штамів грибів до протигрибкових препаратів у
даного контингенту дітей є надзвичайно важливим (Шумский А.В., 1999;
Сергеев А.Ю., Сергеев Ю.В., 2000; Почтарь В.Н., Скиба В.Я., 2003).

Лікування та профілактика уражень слизової оболонки порожнини рота дітей
з гострими лейкеміями є проблемою до кінця не вирішеною і має
суперечливий характер. (Андреева В.А., 2001; Ральф Е., Мак-Дональд,
Дейвид Р. Эйвери., 2003; Гілева М.А., Гвоздєва Л.М., 2003). Ці роботи не
містять чітких практичних рекомендацій щодо профілактики, лікування,
вибору індивідуальних засобів гігієни на різних етапах лікування гострих
лейкемій у даного контингенту дітей. На підставі вивчення цих даних
з’явиться можливість обгрунтованої розробки комплексу
лікувально-профілактичних заходів при ураженнях слизової оболонки
порожнини рота у дітей з гострими лейкеміями.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт
Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця і є фрагментом
комплексної наукової теми кафедри дитячої терапевтичної стоматології та
профілактики стоматологічних захворювань згідно з планом МОЗ України
„Стан тканин пародонту у дітей із захворюваннями ендокринної системи та
їх фармакологічна корекція” (реєстраційний № 0104V003206). Дисертант
була виконавцем окремих фрагментів вищеназваної теми.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є вивчення змін у
порожнині рота дітей з гострими формами лейкемій, їх профілактика та
лікування шляхом розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів в
залежності від перебігу та етапу лікування основного захворювання.

Для реалізації даної мети були поставлені такі завдання:

Вивчити клінічні прояви уражень слизової оболонки порожнини рота,
тканин пародонту, твердих тканин зубів в залежності від перебігу та
етапів лікування дітей з різними формами лейкемій.

Вивчити кількісний і якісний склад мікрофлори порожнині рота в
залежності від перебігу та етапів лікування гострих лейкемій.

Визначити чутливість виділених штамів грибів до деяких протигрибкових
препаратів.

Визначити активність фагоцитуючих клітин в ротовій рідині у дітей з
гострими формами лейкемій.

Розробити лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на зменшення
уражень слизової оболонки порожнини рота в залежності від перебігу
захворювання у дітей з гострими формами лейкемій та вивчити їх клінічну
ефективність.

Обгрунтувати вибір засобів індивідуальної гігієни порожнини рота у
даного контингенту дітей.

Об’єкт дослідження – діти з гострими формами лейкемій на різних етапах
лікування.

Предмет дослідження – клінічна характеристика уражень на слизовій
оболонці порожнини рота, тканин пародонта та твердих тканин зубів у
дітей

з гострими формами лейкемій.

Методи дослідження. З метою пошуку лікувально-профілактичного комплексу
та оцінки його ефективності були використані клінічні, імунологічні,
мікробіологічні, цитологічні та статистичні методи дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено та проведено
порівняльний аналіз змін слизової оболонки порожнини рота у дітей в
залежності від клінічного перебігу, форми та етапів лікування лейкемій.

Встановлено, що для першого гострого періоду гострої лімфобластної
лейкемії (ГЛЛ) характерним є кандидоз слизової оболонки порожнини рота у
100% дітей, гострий герпетичний стоматит, хронічний гіпертрофічний
гінгівіт, для періоду рецидиву – кандидозні ураження та гострий
катаральний стоматит.

Першому гострому періоду гострої мієлобластної лейкемії (ГМЛ) властиві
кандидозні ураження (у 100% дітей) та геморагічний синдром, періоду
рецидиву – виразково-некротичні ураження слизової оболонки в поєднанні з
кандидозними ураженнями.

В період ремісії ГЛЛ та ГМЛ діагностується хронічний кандидоз, хронічний
катаральний гінгівіт, рецидив гострого герпетичного стоматиту.

Виявлено, що інтенсивність карієсу збільшується в залежності від форми
основного захворювання. При ГЛЛ інтенсивність карієсу у дітей від 2-х до

6 років становила 6,6, що оцінюється як дуже висока, а у групі дітей від
6-ти до 18-ти років – 4,9 (висока). При ГМЛ інтенсивність карієсу від
2-х до 6-ти років кпз зубів становила 6,2, а у групі дітей від 6-ти до
18-ти років КПВз зубів дорівнювало 5,5.

Вперше вивчено активність фагоцитуючих клітин ротової рідини у дітей з
гострими формами лейкемій в залежності від форми та етапу лікування.
Виявлено достовірне збільшення показників в залежності від форми
лейкемії та етапу лікування основного захворювання.

Розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів, який включає
призначення протигрибкових препаратів, з попереднім визначенням
чутливості до них виділених штамів грибів, лікування геморагічних
проявів, виразково-некротичних уражень слизової оболонки порожнини рота,
традиційне лікування гострого герпетичного стоматиту.

Встановлено, що після проведення комплексу лікувально-профілактичних
заходів значно покращилась клінічна картина кандидозу, зменшилась
кількість колонійутворюючих одиниць (КУО) грибів роду “Candida” та
“Aspergillus” майже у 10 разів.

Вперше обгрунтований вибір засобів індивідуальної гігієни порожнини рота
у даного контингенту дітей в залежності від клінічного стану у порожнині
рота.

Пріоритетність досліджень підтверджена рішенням про видачу
деклараційного патенту на винахід по заявці: № 5281 від 15.02.2005
“Спосіб профілактики та лікування уражень слизової оболонки порожнини
рота у дітей з гострими лейкеміями”.

Практичне значення результатів дослідження. Отримані дані про
особливості уражень слизової оболонки порожнини рота, тканин пародонту,
твердих тканин зубів в залежності від форми, перебігу та етапів
лікування гострих лейкемій є основою для своєчасного обстеження дитини у
гематолога та планування лікувально-профілактичної стоматологічної
допомоги.

Розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів у дітей

з гострими формами лейкемій, вивчена його ефективність, представлені
рекомендації щодо індивідуальної гігієни порожнини рота у дітей в
залежності від характеру уражень слизової оболонки порожнини рота та
етапів лікування основного захворювання.

Запропоновані схеми лікування гострого герпетичного стоматиту,
виразково-некротичних уражень слизової оболонки порожнини рота в
комбінації з грибковими ураженнями.

Розроблений спосіб лікування і профілактики уражень слизової оболонки
порожнини рота у дітей з гострими формами лейкемій впроваджено в
стоматологічному відділенні Центральної районної дитячої поліклініки
Деснянського району м. Києва, дитячій стоматологічній поліклініці
Шевченківського району РДА м. Києва, дитячому відділенні стоматологічної
поліклініки МОЗ України при НМУ ім. О. О.Богомольця. Отримані результати
про особливості клінічного перебігу уражень слизової оболонки порожнини
рота в залежності від форми лейкемії та етапів лікування основного
захворювання та можливості проведення лікувально-профілактичних заходів
у даного контингенту дітей впроваджені в навчальний процес кафедри
дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних
захворювань НМУ ім. О.О.Богомольця.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто виконано інформаційний
пошук і аналіз наукової літератури за даною проблемою, проведені
клінічні, мікробіологічні, імунологічні, цитологічні дослідження,
статистична обробка і аналіз отриманих результатів, наукове
обгрунтування результатів і написання дисертації.

Дисертант запропонувала і апробувала комплекс лікувально-профілактичних
заходів, спрямованих на зменшення уражень слизової оболонки порожнини
рота у дітей.

Клінічні дослідження проводились у відділенні дитячої гематології
Київського обласного онкологічного диспансеру, Київській міській дитячій
лікарні „ОХМАТДИТ” та у відділенні дитячої гематології Радіаційного
центру м. Києва.

Мікробіологічні дослідження проведено разом із співробітниками
лабораторії санітарної мікробіології Інституту гігієни і медичної
екології АМН України ім. акад. О. М. Марзеєва (керівник – д.м.н. Сурмаш
О.В.), імунологічні дослідження – спільно із співробітниками НДЛЦ НМУ
(керівник – д.м.н. Бичкова Н.Г.), цитологічні дослідження –
співробітниками клінічної лабораторії стоматологічної поліклініки МОЗ
України при НМУ (зав. лабораторією – д.м.н. Савичук О.В.).?

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені в
дисертацію, доповідались та обговорювались на XXI науково-практичній
конференції “Актуальні проблеми сучасної стоматології” студентів і
молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця
(м. Київ, 2003 р.), VІІ з’їзді Всеукраїнського лікарського товариства
(м. Тернопіль, травень, 2003 р.), IІ з?їзді Асоціації стоматологів
України (м. Київ, лютий, 2005 р.).

Дисертація апробована на засіданні кафедри дитячої терапевтичної
стоматології і профілактики стоматологічних захворювань та на засіданні
апробаційної ради “Стоматологія” НМУ ім. О.О.Богомольця.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць, в тому
числі 3 – у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 3 – у наукових
збірниках, тезах конгресів, з’їздів. Отримано деклараційний патент
України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду
літератури, чотирьох розділів особистих досліджень, заключення,
висновків, практичних рекомендацій та переліку джерел використаної
літератури. Робота ілюстрована 26 таблицями, 7 рисунками. Перелік джерел
містить 184 найменувань, з яких 144 – вітчизняних та 40 – іноземних.
Загальний обсяг роботи становить 159 сторінок машинописного тексту,
основний текст роботи викладено на 158 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи досліджень. Представлені в роботі результати отримані
при обстеженні 161 дитини віком від 2 до 18 років, які розподілені

в залежності від форм гострих лейкемій: І група – 61 дитина з ГЛЛ, IІ
група –

37 дітей з ГМЛ. Контролем слугували 63 практично здорові дитини.

Клінічне стоматологічне обстеження хворих проводилось традиційними
методами. При встановленні діагнозу кандидозних уражень слизової
оболонки порожнини рота керувались класифікацією Сергеева А.Ю., Сергеева
Ю.В. (2000 р.).

Для визначення стану тканин пародонта використовувались індекси РМА –
папілярно-маргінально-альвеолярний (Parma, 1960 р.; Masler, 1967 р.),
гігієнічний стан порожнини рота оцінювався за допомогою індексів:
Федорова-Володкіної (1971 р.) у дітей віком від 2-х до 5-ти років та
індекс Green-Vermillion OHI-S (1964 р.) у дітей віком від 6-ти до 18-ти
років. Інтенсивність карієсу визначалась за допомогою індексів кпз – у
дітей у віці 2-х до 6-ти років та КПВз – від 6-ти до 18-ти років.

Для підтвердження діагнозу кандидозу слизової оболонки порожнини рота
проводили виділення культур грибів роду “Candida” та “Aspergillus” з
одночасним визначенням кількості КУО за методикою Кулаги В.В., Романенко
И.М. (1984 р.), та визначення чутливості виділених штамів грибів до
протигрибкових засобів з використанням системи Fungitest (“Sanofi
Diagnostics Paesteur”, Франція).

Для оцінки стану місцевого імунітету вивчали активність фагоцитуючих
клітин ротової рідини за методикою Чернушенко Е.Ф., Когосової Л.С. (1978
р.) Метаболічну активність фагоцитів визначали за допомогою тесту
відновлення нитросинього тетразолію (НСТ-тест) за методикою Передерія
В.Г. і співав. (1995 р.).

Достовірність виявлених відмінностей оцінювали за критерієм Ст’юдента.
Статистична обробка матеріалу проводилась згідно з рекомендаціями
О.П. Мінцера та співавт. (1991 р.). Статистичний аналіз проведено також
з використанням пакетів програм “Microsoft Exsel” та “Statistika 5,0”.

Результати досліджень. Нами встановлено, що незалежно від форми лейкемії
до початку лікування найбільш ранніми характерними загальними ознаками
гострих лейкемій є значна блідість шкіряних покровів лиця, швидка
втомлюваність, у дітей з ГЛЛ – збільшення підщелепних лімфатичних
вузлів, у дітей з ГМЛ – геморагічний синдром у вигляді петехій,
геморагій у порожнині рота та екхімозів на шкірі.

При обстеженні порожнини рота у 28 дітей з ГЛЛ, які знаходились на етапі
лікування першого гострого періоду були виявлені скарги на відчуття
сухості

у порожнині рота (21 дитина), присмаку цитостатика у слині (25 дітей),

що пов’язано з прийомом цитостатичних препаратів (метотрексат). У 19-ти
дітей були скарги на „потовщення” слизової оболонки щік. Діти також
скаржилися на сухість слизової оболонки порожнини рота та на відчуття
печії в порожнині рота, „збільшення” язика внаслідок його набряку (12
дітей), зменшення слиновиділення (6 дітей), зміну смакових відчуттів (4
дітей).

При об’єктивному огляді у 15-ти дітей було діагностовано хронічний
кандидоз у вигляді нальоту на спинці язика сіро-білого кольору,
піноподібного характеру, який легко знімався. Наліт через деякий час
змінював колір з сіро-білого на жовтуватий або коричнево-чорний. Це було
пов’язано з прийманням протигрибкових препаратів (ністатину, фунгізону)
та полосканням порожнини рота антисептичним розчином хлоргексидину
(призначали лікарі-гематологи).

У 6-ти дітей ми спостерігали псевдомембранозну форму кандидозу, яка
характеризувалася дифузним ураженням слизової оболонки порожнини рота у
вигляді „плівчастого” нальоту, який важко знімався. Загальний стан цих
дітей був порушений, температура тіла збільшена до 38,2єС.

У трьох дітей ми діагностували кандидозний хейліт. Ці діти скаржилися на
свербіж в кутах рота, відчуття розпирання, печії в губах, болючість під
час відкривання рота, на кровоточивість із тріщин. При об’єктивному
огляді ми спостерігали незначне почервоніння, інфільтрацію червоної
облямівки губ, утворення жовто-сірої плівки. У кутах рота ми виявляли
тріщини, що були розташовані на інфільтрованій поверхні.

У всіх дітей на цьому етапі ми виявили пастозність слизової оболонки
щік, у 16-ти із них визначали відбитки зубів по лінії змикання. У 14-ти
дітей спостерігалась жовтушність слизової оболонки твердого та м’якого
піднебіння із вираженим судинним малюнком. У 5-ти дітей були виявлені
краплинні як поодинокі, так і множинні крововиливи у ділянках змикання
зубів та дна порожнини рота. Збільшення шийних та підщелепних
лімфатичних вузлів були виявлені у 16-ти дітей. У 8-ми дітей ми
діагностували хронічний гіпертрофічний гінгівіт легкої та середньої
ступені тяжкості, у 9-ти дітей цієї групи – гострий герпетичний
стоматит, із них у 5-ти – легкого, у 4 – х – середнього ступеня
тяжкості. Також ми виявляли гіпертрофію листоподібних сосочків у 4-х
дітей та у 5-ти – атрофію ниткоподібних сосочків.

На етапі ремісії ГЛЛ нами була обстежена порожнина рота у 19 дітей.

У цей період діти приймали цитостатичні препарати (метотрексат, цитозар,

L-аспаргіназа, 6-меркаптопурін та інші), але в менших дозах в порівнянні

з лікуванням в першому гострому періоді. В анамнезі, при опитуванні
скарги,

як правило, були відсутні. При об’єктивному обстеженні ми виявляли
незначну блідість слизової оболонки порожнини рота та шкіряних покровів
обличчя, слизова оболонка щік (11 із 19 дітей) пастозна, з відбитками
зубів. У 6-ти дітей

із 11-ти на фоні блідої слизової оболонки м’якого та твердого піднебіння
був виражений судинний малюнок. Спинка язика у 7-ми дітей була покрита
нальотом біло-сірого кольору, піноподібного характеру, який легко
знімався. Із анамнезу захворювання ми виявили, що на етапі ремісії у 4-х
дітей спостерігався рецидив гострого герпетичного стоматиту. Таким
чином, для цього періоду ГЛЛ найбільш характерним є кандидоз слизової
оболонки порожнини рота.

В період рецидиву ГЛЛ під нашим наглядом знаходились 14 дітей.

В порожнині рота у 12-ти із них ми виявили „хіміотерапевтичний стоматит”
– гострий катаральний стоматит дифузного характеру. Одними із перших
скарг

у таких дітей були скарги на присмак цитостатика у слині, діти
скаржилися на відчуття „потовщення” щік та на в’язкість слини. Ці скарги
виникали через добу або дві після початку введення метотрексату, що є
одним із препаратів протоколів лікування хворих дітей з ГЛЛ. При
об’єктивному обстеженні ми виявляли гіперемію слизової оболонки
порожнини рота в ділянках щік, ясен, твердого та м’якого піднебіння, дна
порожнини рота, піднебінних дужок. Слизова оболонка задніх відділів
глотки була зерниста, гіперемійована

з вираженим судинним малюнком. На фоні гіперемійованої слизової оболонки
щік, твердого та м’якого піднебіння, дна порожнини рота у 6-ти дітей із
12-ти через три-чотири дні після початку рецидиву захворювання з’являвся
білісуватий наліт, який важко знімався. Загальний стан цих дітей був
порушений, температура тіла була в межах 38,3єС та більше. В
периферичній крові кількість лейкоцитів складала менш 1,5Ч109 г/л,
характерна тромбоцитопенія (180Ч109), показники гемоглобіну занижені до
58 г/л. При подальшому спостереженні за цими дітьми ми виявили, що
тяжкість та довготривалість перебігу “хіміотерапевтичного стоматиту”
залежала від швидкості виведення метотрексату із організму дитини та із
покращенням загального стану дитини.

У 5-ти дітей цієї групи ми діагностували псевдомембанозну форму
кандидозу. При цьому була уражена вся поверхня слизової оболонки
порожнини рота (щік, твердого та м’якого піднебіння, дна порожнини
рота). На фоні сухої, витонченої, гіперемійованої слизової оболонки ми
спостерігали білісуватий наліт, з нерівними контурами у вигляді
„островків”, які зливалися та утворювали сіро-білісуваті плівки різної
товщини. Нерідко вони розташовувалися на набряклих ділянках слизової
оболонки щік. Загальний стан цих дітей важкий, температура тіла – 39С°,
діти відмовлялися від їжі та скаржилися на біль та печію в порожнині
рота, відкривання рота було обмеженим в зв’язку з появою тріщин в кутах
рота, та їх болючості. Прояви псевдомембранозного кандидозу були
підтверджені мікологічними методами дослідження.

У 4-х дітей були скарги на сухість, відчуття паління червоної облямівки
губ. При об’єктивному обстеженні ми спостерігали слабо гіперемійовану
червону облямівку губ, вона була інфільтрована, суха, тонка та вкрита
лусочками, лусочки сіруватого кольору, які легко знімалися. У двох дітей
в кутах рота ми діагностували на інфільтрованій слизовій оболонці
поодинокі тріщини, які при відкриванні рота кровоточили, тріщини були
покриті кірочками, буро-коричневого кольору. У однієї дитини ми
діагностували виразково-некротичний гінгівостоматит середньої ступені
тяжкості.

Інтенсивність карієсу у дітей з ГЛЛ від 2-х до 6 років становила 6,6, що
оцінюється як дуже висока, а у групі дітей від 6-ти до 18-ти років – 4,9
(висока).

Нами була обстежена порожнина рота у 17-ти дітей з ГМЛ, які знаходились
на етапі лікування першого гострого періоду. У всіх дітей була виявлена
блідість слизової оболонки порожнини рота та шкіряних покровів лиця. Із
анамнезу були виявлені скарги на сухість слизової оболонки порожнини
рота у 6-ти дітей. Можливо, це пов’язано із зниженням салівації,
збільшенням в’язкості слини під впливом цитостатичних препаратів. Поряд
з цим, виявлені скарги на відчуття паління у порожнині рота (5 дітей) та
у більшості (15 дітей) відчуття присмаку препарату в порожнині рота, що
пов’язано з прийомом цитостатиків при лікуванні основного захворювання.
У 12-ти дітей із 17-ти були скарги на „потовщення” слизової оболонки
щік.

При об’єктивному огляді слизової оболонки порожнини рота у дітей на
етапі першого гострого періоду ми виявляли геморагічний синдром (у 11-ти
дітей із 17-ти), який характеризувався краплинними крововиливами
(петехії) на слизовій оболонці щік. Також ми спостерігали петехії на
слизовій оболонці твердого та м’якого піднебіння (у 3-х дітей), особливо
по лінії змикання зубів, тобто у місцях найбільшої травматизації.
Слизова оболонка у цих ділянках була жовтуватого кольору із вираженим
судинним малюнком. У незначної кількості дітей (4 дитини) були виявлені
краплинні як поодинокі, так і множинні крововиливи у ділянці дна
порожнини рота.

R

~

?

o

?

e

5~5>9x9fAhA
B”BFBAEBuiueuaUIuA»u?»u»u»u»u»u»u?????»u—u—u—u»u—u—u»u»uau»u»u»u»au

ph

R

T

V

X

Z

\

^

`

b

ph

O

O

O

O

O

$

O

O

O

O

ень. У 6-ти дітей на слизовій оболонці щік ми спостерігали наліт у
вигляді „пліснявки”, який важко знімався. Після спроби зняти наліт
виявляли гіперемійовану, різко болісну слизову оболонку щік.

9-ть дітей із всіх обстежених скаржились на відчуття паління, болючість,
сухість червоної облямівки губ. При об’єктивному огляді було виявлено,
що червона облямівка губ була яскраво-червоного кольору, суха, блискуча.
У 3-х дітей в ділянках кутів рота спостерігалися різко болісні тріщини,
відкривання рота було обмежене та болісне, шкіра у цій ділянці була
гіперемійована та злегка інфільтрована з дрібними радіальними
борозденьками.

У 4-х дітей було діагностовано рецидив гострого герпетичного стоматиту,
із них у трьох дітей – легка ступінь перебігу, у однієї дитини –
середня.

Таким чином, дітям з ГМЛ на етапі першого гострого періоду властиві
кандидозні ураження слизової оболонки порожнини рота, геморагічні
прояви, гострий герпетичний стоматит легкої та середньої ступені
тяжкості.

На етапі ремісії ГМЛ обстежено 9 дітей. В анамнезі, при опитуванні
скарги, як правило, були відсутні. При об’єктивному обстежені ми
виявляли незначну блідість слизової оболонки порожнини рота та шкіряних
покровів лиця. При обстежені слизової оболонки порожнини рота
спостерігали пастозність слизової оболонки щік (у 5-ти із 9-ти дітей). У
4-х дітей із 9-ти на фоні блідої слизової оболонки був виражений
судинний малюнок м’якого та твердого піднебіння. При обстеженні спинки
язика у 6-ти дітей визначався наліт біло-сірого кольору, піноподібного
характеру, який був не спаяний із епітелієм. У 7-ми дітей у віці від 12
до 16 років, ми діагностували хронічний катаральний гінгівіт, із них у
4-х дітей – легкого ступеню та у 3-х – середнього ступеню перебігу.
Загальний стан дітей був значно кращий в порівнянні з першим гострим
періодом.

В період рецидиву ГМЛ під нашим наглядом знаходились 11 дітей.

В порожнині рота у цих дітей найбільш характерними є
виразково-некротичні ураження слизової оболонки порожнини рота (10
дітей) які були можливо пов’язані з низьким вмістом лейкоцитів (менш ніж
1,0×109), еритроцитів (від 2,20 до 3,67×1012/л), тромбоцитів (менш ніж
100×109/л), гемоглобіну (менш ніж 70 г/л). Загальний стан цих дітей був
значно порушений, температура тіла підвищувалась до 39С?. Вони
скаржились на головний біль, диспептичні явища, діти були в’ялі, не
вставали з ліжка, відмовлялися від їжі, пиття, не розмовляли. При огляді
у трьох дітей на слизовій оболонці щік, ретромолярній ділянці ми
спостерігали ерозивно-виразкові ураження, діаметром до 7мм., покриті
фібрінозно – геморагічним нальотом. У п’яти дітей в різних ділянках (на
слизовій оболонці щік – у 2-х дітей та ретромолярній ділянці, у 3-х
дітей – на слизовій оболонці щік та в ділянках маргінальної частини ясен
з оральної та вестибулярної сторони) ми спостерігали
виразково-некротичні ураження, розміром 4×5мм з нечіткими контурами, що
були покриті некротичним нальотом.

У 4-х дітей із 11-ти ми діагностували псевдомембанозний кандидозний
стоматит, який зводився до ураження майже всієї слизової оболонки
порожнини рота. З розвитком процесу з’являвся білісуватий наліт, з
нерівними контурами у вигляді „островків”, які зливалися та утворювали
сірувато-білісуваті плівки різної товщини. Нерідко вони розташовувалися
на набряклих ділянках слизової оболонки щік, інколи із-за кровоточивості
наліт набував коричнево – бурого кольору. Ці діти відмовлялися від їжі
та скаржилися на біль та печію в порожнині рота, відкривання рота було
обмеженим. У 3-х дітей були виявлені краплинні крововиливи у ділянках
змикання зубів (табл. 1).

Таблиця 1

Клінічні прояви на слизовій оболонці порожнини рота у дітей

з гострими формами лейкемій на різних етапах лікування

Ураження СОПР ГЛЛ (61 дитина)

ГМЛ (37 дітей)

Перший гострий період

(28 дітей)

Ремісія

(19 дітей)

Рецидив

(14 дітей)

Перший гострий період (17дітей)

Ремісія

(9 дітей)

Рецидив

(11 дітей)

Хронічний кандидоз 15 7

11 6

Псевдомембранозна форма кандидозу 6

5 6

4

Гострий герпетичний стоматит 9 4

4

Хронічний гіпертрофічний гінгівіт 8

Хронічний

катаральний гінгівіт

7

Виразково-некротичні ураження

1

10

Гострий катаральний стоматит

12

Геморагічний синдром 5

11

3

Інтенсивність карієсу від 2-х до 6-ти років кпз зубів становила 6,2, а у
групі дітей від 6-ти до 18-ти років КПВз зубів дорівнювало 5,5.

При проведенні мікробіологічних досліджень було встановлено, що у

30 дітей з ГМЛ (81%) були виявлені гриби роду Candida albicans.
Кількість колоній у цій групі складала від 1200 до 340000 КУО/мл. У
дітей з ГЛЛ гриби роду “Candida” були виявлені у 28 дітей (65,1%).
Кількість КУО у цій групі була значно нижчою і дорівнювала від 1200 до
63000 КУО/мл. В контрольній групі дітей кількість колоній грибів
“Candida” коливалась від 6 до 27 КУО/мл. Гриби роду “Aspergillus”
виявлені у 4-х із 37 з ГМЛ та у 3-х дітей – із 43 з ГЛЛ, кількість КУО
складала від 5 до 100. Наші дані свідчать, що клінічна картина у дітей,
де були виявлені гриби роду „Aspergillus”, відрізнялась від клінічної
картини при ураженнях грибами роду „Candida” та була більш важкою.
Виявлення цього гриба є важливим прогностичним критерієм можливого
подальшого ураження слизових оболонок різних органів, особливо легень.

Враховуючи, що у 81,2% дітей з ГЛЛ та ГМЛ було діагностовано кандидозні
ураження СОПР, ми вважали необхідним вивчення чутливості виділених нами
штамів грибів до протигрибкових препаратів. Нами вивчена чутливість до
8-и найбільш сучасних препаратів, що використовуються в гематології.
Наші дані показали, що найбільш чутливі штами грибів у 100% випадків
були до кетоконазолу та богульника болотного, у 84,2% – до

5-флюороцитозину та міконазолу, у 63,1% – флюконазолу, у 57,8% –
амфотерицину, у 52,6%- клотримазолу, у 47,3%-еконазолу, у 42, 8% –
ністатину (табл. 2).

Таблиця 2

Чутливість штамів грибів до деяких протигрибкових препаратів

у дітей з гострими формами лейкемій

Препарат Чутливість штамів грибів (19 хворих)

Чутливі

Нечутливі

Кетоконазол 19 0

Богульник болотний 19 0

5-флюороцитозин 16 3

Міконазол 16 3

Флюконазол 12 7

Амфотерицин 11 8

Клотримазол 10 9

Еконазол 9 10

Ністатин 8 11

При вивченні активності фагоцитуючих клітин у дітей з ГЛЛ ми виявили, що
на етапі лікування першого гострого періоду фагоцитарний індекс (ФІ)
складав 85,7%?5,8, в порівнянні з контрольною групою дітей (70,0%?5,1).
У дітей, які знаходились на етапі ремісії, показник ФІ був у майже у
межах норми – 73,8%?6,1. При визначенні цього показника у дітей на етапі
рецидиву нами було виявлене підвищення індексу до 88,3%?4,8, що
перевищує показники не тільки контрольної групи, але й показники у
дітей, які знаходилися на етапі лікування першого гострого періоду. При
вивченні фагоцитарного числа (ФЧ) у дітей з ГЛЛ, які знаходилися на
етапі лікування першого гострого періоду цей показник дорівнював
21,1?0,7 і перевищував показники контрольної групи майже у 5 разів.
Діти, які знаходились в періоді ремісії, ФЧ складало 11,3?0,6, на етапі
рецидиву було виявлено підвищення цього показника до 25,3?0,4.

У групі дітей з ГМЛ показники ФІ на етапі першого гострого періоду
дорівнювали 87,2%?6,0. У дітей, які знаходились на етапі ремісії, ФІ був
у межах норми і складав 72,6%?5,9. При визначенні ФІ на етапі рецидиву
ми виявили значне підвищення цього показнику до 89,1%?5,1. При вивченні
ФЧ було виявлено, що у дітей, які знаходились на етапі лікування в
першому гострому періоді, ФЧ складало 16,1?0,5, що перевищує показники
контрольної групи майже у 4 рази. У періоді ремісії ФЧ дорівнювало
10,1?0,4, а у періоді рецидиву – 18,5?0,2 (порівняно з контрольною
групою – 3,9± 0,6).

Метаболічна активність фагоцитів визначалась на основі тесту відновлення
нитросинього тетразолію (НСТ-тест). Кисеньзалежний метаболізм фагоцитів
є непрямим показником ступеня функціональної активності фагоцитуючих
клітин. Так, при ГЛЛ показник коливався від 23% в періоді ремісії до 46%
в периоді рецидиву, при ГМЛ – від 27% до 48% відповідно. Таким чином,
показники фагоцитарної активності клітин в першому гострому і особливо у
періоді рецидиву значно підвищені, що, можливо, пов’язано з більш важким
станом дітей у цих періодах. Під дією хіміотерапії в період ремісії
знижується здатність фагоцитуючих клітин до редукції нітросинього
тетразолію, тобто здатність до синтезу супероксид радікалів.

При визначенні індексу Федорова – Володкіної нами були встановлені
високі показники гігієнічного індексу. Так, середнє значення
гігієнічного індексу Федорова – Володкіної у дітей з ГЛЛ від 2 до 6
років становило 3,4?0,067, що оцінюється як поганий рівень гігієни
порожнини рота. У дітей цього віку контрольної групи індекс Федорова –
Володкіної дорівнював – 2,023?0,074, що оцінюється як задовільна гігієна
порожнини рота. Середнє значення індексу Green-Vermillion у дітей з ГЛЛ
від 6-до 18 років становило 2,7?0,039, що дозволяє оцінити стан гігієни
порожнини рота як поганий, в порівнянні з контрольною групою дітей
(1,7?0,069), що оцінюється як незадовільний. У дітей з ГМЛ від 2 до 6
років середнє значення гігієнічного індексу Федорова – Володкіної
становило 3,1?0,097. У дітей від 2 до 6 років контрольної групи індекс
Федорова – Володкіної свідчив про задовільну гігієну порожнини рота.
Середнє значення індексу Green – Vermillion у дітей з ГМЛ від 6 до 18
років становило 2,8?0,055, що дозволяє оцінити стан гігієни порожнини
рота як поганий.

Високі показники індексів гігієни порожнини рота у дітей з ГЛЛ та ГМЛ
пов’язані з недостатньою гігієною порожнини рота, тому що в період
курсів хіміотерапії у перший гострий період та у період рецидиву
лікування основного захворювання дітям протипоказана чистка зубів.

Нами були розроблені і разом з гематологами призначені
лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на профілактику та лікування
клінічних проявів кандидозу слизової оболонки порожнини рота,
геморагічних проявів, виразково-некротичних уражень слизової оболонки
порожнини рота, лікування гострого герпетичного стоматиту.

З метою профілактики кандидозних уражень ми рекомендували полоскання
порожнини рота після прийому їжі – настоєм богульника болотного (1-2
рази на день), поперемінно з 0,5% розчином бікарбонату натрію (1 раз на
день), 1% розчином хлоргексидину для профілактики вторинної інфекції (1
раз на день).

Схема лікування грибкових уражень у порожнині рота включала призначення
протигрибкових препаратів в залежності від чутливості виділених нами
штамів грибів, полоскання порожнини рота настоєм богульника болотного –
3-4 рази на день (на всіх етапах перебігу основного захворювання),
розчином „Стоматидину” – 2-3 рази на день (в перший гострий період та в
період рецидиву), при псевдомембранозній формі кандидозу – аплікації 5%
зависсю натрію тетраборату. Розроблена схема дала можливість зменшити
кількість колонійутворюючих одиниць грибів роду “Candida” та
“Aspergillus” майже у

10 разів.

В залежності від клінічних змін в порожнині рота
лікувально-профілактичні заходи включали: при геморагічних проявах у
порожнині рота – аплікації 0,5% розчином галаскорбіну та полоскання
настоєм кропиви. Лікування гострого герпетичного стоматиту ми проводили
згідно традиційної схеми. При лікуванні виразково-некротичних уражень
слизової оболонки порожнини рота в комбінації з грибковими ураженнями
проводили знеболення, використання метрогіл-дента та промивання розчином
метрогілу (3-4 рази на день), полоскання розчином “Стоматидину” – (4-5
разів на день), на етапі епітелізації – кератопластичні засоби.

Індивідуальна гігієна порожнини рота та вибір засобів гігієни залежали
від загального стану дитини, стану слизової оболонки порожнини рота,
тканин пародонту і твердих тканин зубів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення
наукового завдання дитячої стоматології – зменшення уражень слизової
оболонки порожнини рота у дітей з гострими формами лейкемій шляхом
розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів в залежності від
перебігу та етапів лікування дітей з ГЛЛ та ГМЛ, що дозволяє в значній
мірі покращити загальний стан дитини.

1. Виявлений взаємозв’язок уражень слизової оболонки порожнини рота з
характером перебігу та етапом лікування гострих форм лейкемій у дітей.
Для першого гострого періоду ГЛЛ характерним є кандидоз слизової
оболонки порожнини рота, гострий герпетичний стоматит, хронічний
гіпертрофічний гінгівіт, для періоду рецидиву – кандидозні ураження та
гострий катаральний стоматит. Першому гострому періоду ГМЛ властиві
кандидозні ураження

(у 100% дітей) та геморагічний синдром, періоду рецидиву –
виразково-некротичні ураження слизової оболонки в поєднанні із
кандидозними ураженнями. В період ремісії ГЛЛ та ГМЛ характерним є
хронічний кандидоз, хронічний катаральний гінгівіт, рецидив гострого
герпетичного стоматиту.

2. Кандидозні ураження слизової оболонки порожнини рота діагностуються у
81,2% дітей з гострими формами лейкемій. У 65,1% хворих на ГЛЛ кількість
колоній грибів роду Candida albicans становила від 1200 до 63000 КУО/мл.
У 81% дітей з ГМЛ їх кількість була значно вищою та коливалась від 1200
до 340000 КУО/мл. Виявлені дані співпадають з важкістю перебігу
кандидозу.

3. При визначені чутливості грибів роду Candida до протигрибкових
препаратів встановлено, що у 100% випадків гриби чутливі до кетоконазолу
та богульника болотного, у 84,2% – до 5-флюороцитозину та міконазолу, у
61,3% – до флюконазолу, у 57,8% – до амфотерицину, у 52,6% – до
клотримазолу, у 47,3% – до еконазолу, у 42,1% – до ністатину.

4. Активність фагоцитуючих клітин в ротовій рідині хворих залежить від
перебігу гострих лейкемій. Для ГЛЛ характерним є збільшення ФІ до
88,3%?4,8 на етапі рецидиву в порівнянні з 73,8%?6,1 на етапі ремісії. У
дітей з ГЛЛ ФЧ змінюється від 11,3?0,6 в періоді ремісії до 25,3?0,4 на
етапі рецидиву. У дітей з ГМЛ ФІ коливається від 72,6%?5,9 на етапі
ремісії до 89,1%?5,1 на етапі рецидиву, ФЧ – від 10,1?0,4 у періоді
ремісії до 18,5?0,2 – у періоді рецидиву. Метаболічна активність
фагоцитів при ГЛЛ змінюється від 23,7% в періоді ремісії до 46,4% в
періоді рецидиву, при ГМЛ – від 27,9% до 48,5% відповідно.

5. Розроблена схема лікувально – профілактичних заходів щодо
профілактики та лікування грибкових уражень, геморагічних проявів,
виразково-некротичних уражень слизової оболонки порожнини рота. Доведена
її ефективність, що підтверджується клінічними та мікробіологічними
даними. Наведені практичні рекомендації по індивідуальній гігієні
порожнини рота в залежності від етапів лікування лейкемії у даного
контингенту дітей.

Практичні рекомендації

Лікарю – стоматологу дитячому на етапі доклінічної діагностики гострих
лейкемій необхідно звертати увагу на значну блідість шкіряних покровів,
швидку втомленість, збільшення підщелепних лімфатичних вузлів у дітей з
ГЛЛ, геморагічний синдром у дітей з ГМЛ у вигляді петехій, геморагій на
слизовій оболонці порожнини рота та екхімозів на шкірі.

На етапі першого гострого періоду гострих лейкемій при лікуванні
грибкових уражень у порожнині рота разом з гематологами необхідно
використовувати протигрибкові препарати з попереднім визначенням
чутливості штамів грибів до цих препаратів та полоскання порожнини рота
настоєм богульника болотного 3-4 рази на день, котрі необхідно міняти з
відварами кореня петрушки, лаврового листа. На цьому етапі захворювання
для індивідуальної гігієни порожнини рота необхідні зубні щітки з м’якою
або дуже м’якою щетиною і комплексні лікувально-профілактичні зубні
пасти, які містять фторид та антисептик широкого спектру дії.

В період клінічної ремісії гострої лейкемії доцільним є проведення
професійної гігієни та санації порожнини рота. Для індивідуальної
гігієни необхідні зубні пасти, які мають виражену протизапальну та
протикаріозну дію, щітки середньої жорсткості, ополіскувачі, які містять
препарати фториду та мають протигрибкову дію. З метою лікування
грибкових уражень слизової оболонки порожнини рота доцільно
рекомендувати полоскання настоєм богульника болотного 3-4 рази на день,
призначення протигрибкових препаратів з попереднім визначенням штамів
грибів до них.

В період рецидиву гострих лейкемій для індивідуальної гігієни доцільно
використовувати рідкі засоби індивідуальної гігієни у вигляді полоскань,
ротових ванночок. При лікуванні виразково-некротичних уражень слизової
оболонки порожнини рота рекомендується знеболення з послідуючим
використанням метрогіл-дента та промивання розчином метрогілу із гумової
груші 3-4 рази на день, полоскання розчином “Стоматидину”, та настоєм
богульника болотного (4-5 разів на день).

Санацію порожнини рота таким дітям необхідно проводити тільки в періоді
ремісії. Адекватним для проведення стоматологічних втручань є кількість
тромбоцитів не менш ніж 100×109.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Щербей О.В. Состояние органов полости рта у детей, больных острыми
лейкемиями // Современная стоматология. – 2002. – № 4 (20) – С. 43-45.

Щербей О.В. Кандидозные поражения слизистой оболочки полости рта у детей
с острыми формами лейкемий //Современная стоматология. – 2003. – № 3. –
С. 31-32.

Щербей О.В. Кандидозні ураження слизової оболонки порожнини рота у дітей
з гострими формами лейкемій // Актуальні проблеми сучасної стоматології:
Тези XXI наук.-практич. конф. студентів і молодих вчених Національного
медичного університету ім. О.О. Богомольця. – Київ, 2003. – С. 18-19.

Щербей О.В. Клінічні прояви в порожнині рота у дітей з гострими формами
лейкемій // Українські медичні вісті, VII з’їзд Всеукраїнського
лікарського товариства м. Тернопіль, 2003, Т. 5. – № 3. – С. 34-36.

Щербей О.В. Вибір засобів індивідуальної гігієни порожнини рота у дітей
з гострими лейкеміями // Вісник стоматології. – 2004. – № 2. – С. 84-87.

Щербей О.В. Фагоцитарна активність нейтрофільних гранулоцитів ротової
рідини у дітей з гострими формами лейкемій // Матеріали II (IX) з’їзду
асоціації стоматологів України. – м. Київ, 2004. – С. 134.

Спосіб профілактики та лікування уражень слизової оболонки порожнини
рота у дітей з гострими формами лейкемій: А.с.20040907917 Україна,
А61К35/78 / О.В.Щербей (Україна). – № 5281; Заявл. 29.09.04; Опубл.
15.02.05, Бюл. № 2. – 2с.

АНОТАЦІЯ

Щербей О.В. Клінічна характеристика змін у порожнині рота, їх
профілактика та лікування у дітей з гострими формами лейкемій. –
Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.22. – стоматологія. – Національний медичний
університет імені О.О.Богомольця, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено вивченню уражень слизової оболонки порожнини рота,
тканин пародонту, твердих тканин зубів у дітей з гострими формами
лейкемій в залежності від клінічного перебігу, етапів лікування
основного захворювання та розробці комплексу лікувально-профілактичних
заходів у даного контингенту дітей.

Встановлено, що для першого гострого періоду ГЛЛ характерним є кандидоз
слизової оболонки порожнини рота (100%), гострий герпетичний стоматит,
хронічний гіпертрофічний гінгівіт, для періоду рецидиву – кандидозні
ураження та гострий катаральний стоматит. Першому гострому періоду ГМЛ
властиві кандидозні ураження (у 100% дітей) та геморагічний синдром,
періоду рецидиву – виразково-некротичні ураження слизової оболонки в
поєднанні із кандидозними ураженнями. В період ремісії ГЛЛ та ГМЛ
діагностується хронічний кандидоз, хронічний катаральний гінгівіт,
рецидив гострого герпетичного стоматиту.

Встановлена залежність активності фагоцитуючих клітин в ротовій рідині
хворих від перебігу гострих лейкемій.

Розроблена схема лікувально-профілактичних заходів щодо профілактики та
лікування грибкових уражень, геморагічних проявів, виразково-некротичних
уражень слизової оболонки порожнини рота. Доведена її ефективність.
Наведені практичні рекомендації щодо індивідуальної гігієни порожнини
рота.

Ключові слова: діти, гострі лейкемії, ураження слизової оболонки
порожнини рота, лікування, профілактика.

АННОТАЦИЯ

Щербей О.В. Клиническая характеристика изменений в полости рта, их
профилактика и лечение у детей с острыми формами лейкемий. –Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.22. – стоматология. – Национальный медицинский
университет имени А.А.Богомольца, Киев, 2005.

Диссертация посвящена вопросу изучения поражений слизистой оболочки
полости рта, тканей пародонта, твердых тканей зубов у детей с острыми
формами лейкемий в зависимости от клинического течения, этапа лечения
острых лейкемий и разработке комплекса лечебно-профилактических
мероприятий, выбору средств индивидуальной гигиены полости рта на
различных этапах лечения основного заболевания. Установлена взаимосвязь
поражений слизистой оболочки полости рта в зависимости от клинического
течения и этапа лечения острых форм лейкемий у детей.

Для первого острого периода ОЛЛ характерным является кандидоз слизистой
оболочки полости рта (100%), острый герпетический стоматит, хронический
гипертрофический гингивит, для периода рецидива – кандидозные поражения
и острый катаральный стоматит. Первому острому периоду ОМЛ характерны
кандидозные поражения слизистой оболочки полости рта (СОПР) в 100%
случаев и геморрагический синдром, периоду рецидива –
язвенно-некротические поражения десен и других отделов слизистой
оболочки в сочетании с грибковыми поражениями. В период ремиссии ОЛЛ и
ОМЛ наиболее часто диагностируется хронический кандидоз, хронический
катаральный гингивит, рецидив острого герпетического стоматита.

Кандидозные поражения слизистой оболочки полости рта диагностируются у
81,2% детей с острыми формами лейкемий. У 65,1% больных с ОЛЛ количество
колоний грибов рода Candida albicans составляло от 1200 до 63000 КОЕ/мл.
В 81% детей с ОМЛ их количество было значительно выше и равнялось от
1200 до 340000 КОЕ/мл. Полученные данные совпадают с тяжестью течения
кандидоза.

При определении чувствительности грибов рода Candida к противогрибковым
препаратам установлено, что в 100% случаев грибы чувствительны к
кетоконазолу и богульнику болотному, в 84,2% – к 5-флюороцитозину и
миконазолу, в 61,3% – к флюконазолу, в 57,8% – амфотерицину, в 52,6% –

к клотримазолу, в 47,3% – к эконазолу, в 42,1% – к нистатину.

Активность фагоцитирующих клеток в ротовой жидкости больных зависит от
течения острых лейкемий. При ОЛЛ характерным является увеличение
фагоцитарного индекса до 88,3%?4,8 на этапе рецидива в сравнении с
73,8%?6,1 на этапе ремиссии. У детей с ОЛЛ ФЧ изменяется от 11,3?0,6 в
периоде ремиссии до 25,3?0,4 на этапе рецидива. У детей с ОМЛ ФИ
колеблется от 72,6%?5,9 на этапе ремиссии до 89,1%?5,1 на этапе
рецидива, ФЧ – от 10,1?0,4 в периоде ремиссии до 18,5?0,2 – в период
рецидива.

Метаболическая активность фагоцитов при ОЛЛ изменяется от 23,7% в
периоде ремиссии до 46,4% в периоде рецидива, при ОМЛ – от 27,9% до
48,5% соответственно.

Разработана схема лечебно-профилактических мероприятий поражений СОПР.
Доказана ее эффективность полученными клиническими и микробиологическими
данными. Приведены практические рекомендации по индивидуальной гигиене
полости рта в зависимости от поражений СОПР и этапов лечения лейкемий у
данного контингента детей.

Ключевые слова: дети, острые лейкемии, поражения слизистой оболочки
полости рта, лечение, профилактика.

SUMMARY

Scherbey O.V. Clinical characteristic of changes in the mouth’s cavity,
their prophylaxis and treatment of children that have acute forms of the
leucaemia. – Manuscript.

Theses (Research work) for defending scientific degree of the candidate
of medical science in speciality 14.01.22 – dentistry. – National
Medical University named after O.O. Bogomolets, Kyiv, 2005.

Theses is dedicated to study the damages of the mucous membrane of the
mouth’s cavity, the tissue of paradont, the solid tissue of tooth of
children that have acute forms of leucaemia depending on clinical
picture, the steps of treatment of the main disease and development of
the complex of treatment and prophylactic means in the above mentioned
children.

It was determined that the first acute period of (ГЛЛ) is characterized
by candidiasis of mucous membrane of the mouse cavity (100%), acute
herpetic stomatitis, chronic hypertrophic gingivitis, and the period of
relapse is characterized by candidal lesions and acute catarrhal
stomatitis.

The first acute period of (ГМЛ) is characterized by candidal lesions
(100% of children), and haemorrhagic syndrome; necrotic lesions of the
mucous membrane and candidal lesions characterize the period of relapse.
During the remission period of ГЛЛ and ГМЛ it is diagnosed the chronic
candidiasis, chronic catarrhal gingivitis, relapse of acute herpetic
stomatitis.

It was determined the dependence of activity of phagocytosis cells in
the patient’s mouth cavity from acute leucaemia process.

There was developed the complex of treatment and prophylactic means for
treatment and prophylactic of mycosis, hemorrhagic features, necrotic
lesions of the mucous membrane. It is proved the efficiency of this
complex and mentioned the practical recommendations concerning the
individual hygiene of the mouth cavity.

Key words: children, acute leucaemia, lesions of mucous membrane of the
mouth cavity, treatment, prophylactic.

PAGE \* Arabic 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020