КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Татарчук Оксана Михайлівна

УДК 616.342-002.44:612.017.1:615.847.8

Імунологічна реактивність у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої
кишки під впливом вихрового імпульсного магнітного поля

03.00.09 – імунологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ — 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державній установі „Інститут гастроентерології АМН
України” (м. Дніпропетровськ).

Науковий керівник: доктор біологічних наук, старший науковий
співробітник Гаркава Катерина Григорівна, Науково-дослідний лабораторний
центр Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ
України (м. Київ), головний науковий співробітник лабораторії
імунології.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий
співробітник Гавриленко Тетяна Іллівна, Національний науковий центр
„Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска” АМН України (м. Київ),
завідуюча відділом імунології;

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Мінченко Жана
Миколаївна, Інститут клінічної радіології наукового центру радіаційної
медицини АМН України (м. Київ), завідуюча лабораторії імуногенетики.

Провідна установа: Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.
Яновського АМН України (м. Київ).

Захист відбудеться 22 травня 2007 року о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.001.14 при Київському національному
університеті імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, проспект акад.
Глушкова, 2, корпус 12 (біологічний факультет), ауд. 434.

Поштова адреса: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 64, спецрада Д
26.001.14, біологічний факультет.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного
університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 58)

Автореферат розісланий 17 квітня 2007 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук О.В. Молчанець

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В наш час виразкова хвороба дванадцятипалоп кишки (ВХ
ДПК) залишається однією із найбільш актуальних проблем в
гастроентерології, на що вказує поширеність даної хвороби [Філіппов
Ю.О., 2006, Петречук Л.М, Скирда І.Ю.,2005]. Розвиток та перебіг
гастродуоденальної патології пов’язують з різними факторами патогенності
Helicobaсter pylori (Нр). В той час є суперечливі дані про зв’язок Нр з
розвитком ВХ ДПК. У розвитку ВХ велике значення мають не тільки
токсигенність Нр, але і інші фактори, такі, як генетична особливість
людини, кислотопродукуюча функція шлунка, стан імунної системи та інші.
Порушення функціонального стану клітин імунної системи суттєво впливають
на перебіг та прогноз захворювань органів травлення [Звягинцева Т.Д.,
Ермолаева Д.Н., 2002, Циммерман Я.С., Михалева Е.Н., 2003, Лазебник
Л.Б., Царегородцева Т.М., Парфенов А.И., 2004, Макаренко Е.В., 2005].

За останній час розроблені нові підходи до медикаментозної терапії
хворих на ВХ ДПК, але питання лікування цих пацієнтів залишається
актуальним. Розроблені нові методи лікування, які спрямовані на різні
патогенетичні ланки ВХ. Проте ці методи не завжди є ефективними. Тому
пошук нових підходів до терапії ВХ ДПК залишається актуальним. Все
більше уваги приділяється фізіотерапевтичним засобам дії, серед яких
суттєве місце належить магнітотерапії [Горбачевский О.Ю., Гарилевич
Б.А., Донин К.М., 2001, Циммерман Я.С., Кочурова И.А., Владимирський
Е.В., 2003, Лыков А.А., 2004, Алебастров А.П., Бутов М.А., 2005].

Відомо, що імунна система в цілому, в тому числі її клітини чутливі до
дії електромагнітних хвиль. Дослідження останніх років свідчать про те,
що найбільш перспективним для повернення патологічних ланок організму до
нормального функціонування є низькоінтенсивнє вихрове імпульсне магнітне
поле (ВІМП) [Карпань В.Н., 1999, Хоменко О.М., Вчорашня Н.М., Кудрявцева
В.Є., 2001].

Дослідження щодо впливу магнітного поля на організм людини стали
проводитись відносно недавно, тому дані про це нечисельні і багато
запитань залишається невирішеними. Так, формування захисних реакцій
організму на рівні імунної системи при дії ВІМП залишається недостатньо
з’ясованим, необгрунтованим є критерій вибору часу впливу ВІМП при ВХ
ДПК. Також обмаль робіт, які присвячені впливу ВІМП на стан імунної
системи у хворих на ВХ ДПК. Ці факти стали підставою для проведення
пошуку нових засобів дії для корекції механізмів регуляції, особливо
імунної системи у хворих на ВХ ДПК.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана згідно з планом науково – дослідних робіт Інституту
гастроентерології АМН України та є результатом виконання науково –
дослідних тем: „Вивчити особливості взаємозв’язків між макроорганізмом
та інфекційним фактором при виразковій хворобі та розробити оптимальні
методи її лікування” (номер державної реєстрації 0101U000642); „Вивчити
механізми функціональних та структурних змін верхнього відділу травного
каналу при пептичній виразці дванадцятипалої кишки поєднаної з
рефлюксною хворобою та вивчити шляхи їх корекції ” (номер державної
реєстрації 0104U002440).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є визначення характеру
реагування фагоцитарної, клітинної та гуморальної ланок імунної системи
у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки під впливом
вихрового імпульсного магнітного поля для покрашення імунодіагностики та
імунокорекції.

Поставлена мета досягалась виконанням таких завдань:

1. Визначити наявність Helicobaсter pylori та його токсигенні штами у
хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки.

2. Вивчити стан фагоцитарної ланки імунної системи у хворих на виразкову
хворобу дванадцятипалої кишки.

3. Визначити субпопуляційний склад лімфоцитів (CD3+, CD4+, CD8+, CD19+,
CD16+), показники гуморального імунітету (рівень імуноглобулінів класів
А, М, G і циркулюючих імунних комплексів) та експресію рецепторів CD25+,
CD95+, HLA-DR+ на лімфоцитах у обстежених хворих.

4. Встановити ефективність впливу вихрового імпульсного магнітного поля
на функціональну активність клітин імунної системи в умовах in vitro.

5. Дослідити дію вихрового імпульсного магнітного поля на імунологічну
реактивність у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки.

6. Визначити та розробити критерії індивідуального використання
вихрового імпульсного магнітного поля у хворих на виразкову хворобу
дванадцятипалої кишки.

Об’єкт дослідження: клітини імунної системи до і після дії вихрового
імпульсного магнітного поля у хворих на виразкову хворобу
дванадцятипалої кишки.

Предмет дослідження: показники клітинного та гуморального імунітету у
осіб з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки до і після базисної
терапії та за умов використання вихрового імпульсного магнітного поля.

Методи дослідження: стан імунологічної реактивності у хворих на
виразкову хворобу дванадцятипалої кишки визначали за показниками
клітинної та гуморальної ланок імунітету, рівнем експресії рецепторів на
лімфоцитах. Вплив вихрового імпульсного магнітного поля на клітини
імунної системи вивчали в умовах in vitro та in vivo. При спостереженнях
у клінічних умовах стан імунологічної реактивності організму оцінювали
за визначенням індивідуального індексу стимуляції нейтрофілів та
показниками імунної системи.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше експериментально
встановлена в умовах in vitro та in vivo позитивна дія ВІМП на
активність клітин імунної системи та кількісне співвідношення
субпопуляційного складу лімфоцитів, експресію рецепторів на лімфоцитах.
Встановлено, що найбільший вплив ВІМП чинить на стимуляцію фагоцитарної
активності нейтрофілів, підвищення кількісного вмісту CD3+, CD4+ клітин,
відновлення нормального співвідношення між регуляторними субпопуляціями,
підвищення експресії рецепторів CD25+ та HLA-DR+ на лімфоцитах.

Вперше встановлено субпопуляційний склад та активність клітин імунної
системи у хворих на ВХ ДПК в залежності від інфекційного агенту —
Helicobaсter pylori з токсигенними властивостями. Вперше встановлено
значення експресії рецепторів до інтерлейкіну – 2 на лімфоцитах для
прогнозування перебігу ВХ ДПК.

Практичне значення одержаних результатів. На основі аналізу одержаних в
роботі даних обґрунтовані та розроблені критерії оцінки імунологічного
реагування хворих на ВХ ДПК при застосуванні ВІМП з урахуванням
індивідуальної чутливості організму хворого для покращення
імунодіагностики та імунокорекції. Результати роботи вказують на
можливість широкого застосування ВІМП у хворих на ВХ ДПК. Науково
обґрунтовано та впроваджено в комплексне обстеження хворих на ВХ ДПК
визначення рівня експресії рецепторів CD25+ на лімфоцитах для
прогнозування перебігу захворювання та встановлення за індексом
стимуляції нейтрофілів індивідуальної дози ВІМП у цих хворих.

Результати роботи подані як винаходи (1. Пат. №5308 (UA) G 01 N 33/53;
2. Заявка 200606230 від 05.06.2006 р. Позитивне рішення про видання
патенту від 05.09.2006 р.) і впроваджені в терапевтичному відділені
міської поліклініки № 1 м.Дніпропетровська (акт впровадження від
25.01.07), у відділені гастроентерології шостої клінічної лікарні
м.Дніпропетровська (акт впровадження від 28.09.06), в діагностичному
центрі „Діагноз” м.Дніпропетровська (акт впровадження від 8.11.06), на
кафедрі гастроентерології Дніпропетровської медичної академії (акт
впровадження від 12.12.06), в терапевтичному відділені міської клінічної
лікарні № 2 м.Харкова (акт впровадження від 13.07.06).

Особистий внесок здобувача. Відповідно до поставленої мети і задач
роботи автором самостійно зроблено аналіз даних літератури. Дисертантом
особисто проведено весь запланований обсяг досліджень, систематизація,
статистична обробка фактичного матеріалу, науковий аналіз отриманих
результатів дослідження, узагальнення.

Планування напрямків дослідження, обговорення їх результатів,
формулювання висновків проводилось за участю наукового керівника роботи
д.б.н. Гаркавої К.Г. Підбір хворих для дослідження проводили спільно зі
співробітниками відділення захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки
Інституту гастроентерології АМН України Мосійчук Л.М., Кушниренко І.В.,
Демешкиної Л.В., Бондаренко Т.В.. Проведення імунологічних досліджень та
за умов дії ВІМП проводили спільно зі завідуючою, к.б.н. Кудрявцевою В.Є
і співробітником лабораторії імунології Єгоровою С.Ю. та завідуючим
лабораторією патофізіології Інституту гастроентерології АМН України,
к.б.н. Руденко А.І. Це відображено у спільних публікаціях.

Апробація результатів дисертації. Апробація результатів дисертації,
основних її положень та результатів дослідження обговорювалась на: 1)
науково-практичній конференції молодих вчених “Сучасні проблеми
гастроентерології” (м. Дніпропетровськ, 9-10 серпня 2003 року), за що
нагороджена почесною грамотою за кращу доповідь; 2) ІІІ Українському
конгресі гастроентерологів (м.Дніпропетровськ, 8-9 вересня 2005 року),
нагороджена першою премією за кращу доповідь; 3) науково-практичній
конференції молодих вчених “Досягнення молодих вчених – майбутнє
медицини” (м. Харків, 22 листопада 2005 року); 4) VІІІ Міжнародній
молодіжній науково-практичній конференції “Людина і космос”
(м.Дніпропетровськ, 13-14 квітня 2006 року); 5) Х Міжнародному медичному
конгресі студентів та молодих вчених (м.Тернопіль, 11-13 травня 2006
року); 6) Всеукраїнській науково-практичній конференції (з міжнародною
участю) “Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики”,
присвяченій пам’яті акдеміка Л.Т. Малої (м.Харків, 12 квітня 2006 року).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 18 наукових робіт,
серед яких 4 статті у наукових фахових виданнях, які рекомендовані ВАК
України, 4 статті у збірниках наукових праць, 1 деклараційний патент
України, 8 робіт – в матеріалах і тезах наукових конференцій. Отримано 1
позитивне рішення на видачу деклараційного патенту України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі змісту,
переліку умовних скорочень, вступу, огляду літератури, опису матеріалів
та методів дослідження, розділу власних дослідів та експериментальної
частини, аналізу та узагальнення отриманих результатів, практичних
рекомендацій, висновків, списку використаних джерел та додатку. Основний
текст дисертації складає 173 сторінки, робота ілюстрована 18 рисунками і
29 таблицями. Перелік посилань складає 256 першоджерел, серед яких 184 —
кирилицею і 72 — латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Матеріалом для дослідження служила
периферична кров 50 практично здорових людей (донорів) (21 жінка та 29
чоловіків, середній вік (39,1±1,1) років) та 126 хворих на виразкову
хворобу дванадцятипалої кишки (34 жінки і 92 чоловіки, середній вік
склав (41,56±1,29) років) до та після базисного лікування, та після
впливу вихрового імпульсного магнітного поля.

Усі хворі були розподілені на 3 групи. І-у групу склали 58 обстежених, у
яких методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) був виявлений
токсигенний штам Нр (tox+); ІІ-у групу – 39 хворих, у яких токсигенні
штами Нр (tox-) не виявлені, та ІІІ-ю – 29 хворих на ВХ ДПК без
хелікобактерної інфекції (Нр-).

При проведенні досліджень вплив ВІМП здійснювався за допомогою апарата »
Вітма » (Патенти України № 99010224 та № 29009. Свідоцтво про державну
реєстрацію №4922/2006 на апарат магнітної терапії “Вітма” ТУ У
33.1-13429839-003:2006). Параметри магнітного поля становили: радіальна
складова 5 – 10 мТл, тангенціальна складова 0,5 – 15 мТл, частота
модуляції МП 75 – 85 Гц. Вплив ВІМП in vitro та in vivo тривав 15
хвилин, кількість сеансів підбиралась індивідуально на основі визначення
стимулюючого впливу на фагоцитарну активність нейтрофілів і становила 5
– 10 сеансів.

Для вивчення генної структури та поліморфізму Helicobacter pylori
використовували один із сучасних методів молекулярної біології, а саме
метод вивчення ДНК на основі ПЛР.

Для встановлення ефектів ВІМП на клітини імунної системи визначали
циркулюючі в крові лейкоцити, відносну та абсолютну кількість лімфоцитів
за допомогою моноклональних антитіл фірми “Сорбент ТМ” (Москва) до
кластерів: СD3+ (Т–лімфоцити), СD4+ (Т–хелпери), СD8+ (Т–супресори),
СD16+ (натуральні кілери), СD19+ (В–лімфоцити), СD25+ (рецептори до
ІL–2), СD95+ (FAS/APO–1) та HLA-DR+ методом імунофлуоресценції.

Гуморальну ланку імунітету оцінювали за рівнем класу імуноглобулінів:
IgА, IgМ, IgG в сироватці крові – методом радіальної імунодифузії за
Mancini (1965). Циркулюючі імунні комплекси — за методом Haskova V.
(1978).

Внутрішньоклітинний кисневозалежний метаболізм нейтрофілів оцінювали в
спонтанному та стимульованому НСТ-тесті за реакцією відновлення
нітросинього тетразолію (Park B.H., Fikrig S.M., Smithwich E.M., 1968)
та визначення цитохімічного показника активності (Васильцова М.К.,
1964). Бактерицидну здатність нейтрофілів периферичної крові вивчали за
допомогою проведення фагоцитозу із Staphilococcus aureus (Меншиков В.В.,
1987).

Статистичну обробку результатів проводили за допомогою програм
статистичного аналізу Microsoft Windows: варіаційної статистики,
реалізованими стандартним пакетом прикладних програм Statistica for
Windows 6.0. Вірогідною різниця між показниками досліду і контролю
вважалася при р(0,05 та р(0,001. Для визначення ступеня взаємозв’язку
між двома показниками був проведений кореляційний аналіз із визначенням
достовірних (p<0,05) коефіцієнтів кореляції Персона, або рангових коефіцієнтів кореляції Спірмена – r. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані дані вказують на активацію НАДФН-оксидазної системи нейтрофільних гранулоцитів у 58,9 % хворих з нетоксигенними штамами Нр (р<0,001) та у 73,3 % хворих без інфекції Нр (р<0,001), тоді як у хворих з токсигенними штамами Нр відмічається незначна активація. У 34,8 % хворих на ВХ ДПК з токсигенними штамами Нр, у 64,7% хворих на ВХ ДПК з нетоксигенними штамами Нр та у 33,3 % хворих на ВХ ДПК без Нр вірогідно знижена здатність руйнації антигену в клітинах. У всіх хворих на ВХ ДПК, незалежно від наявності Нр знижена бактерицидна активність нейтрофілів. При аналізі субпопуляційного складу лімфоцитів було виявлено порушення в Т-клітинній ланці практично усіх пацієнтів, незалежно від наявності токсигенних штамів Нр та їх типів, що співпадає із даними Смагина Н.В., 2000; Серебрянскої М.В., 2001; Gebert B. et al. 2004; Ткачева А.Г. та інш., 2005. Для всіх груп хворих характерне зниження кількості CD4+ клітин. При наявності інфікованості штамом VacA+ та без Нр була підвищена кількість CD8+ клітин. Привертає увагу той факт, що більш ніж у половини обстежених хворих встановлено відхилення в гуморальній ланці імунітету, а саме підвищення відносного та абсолютного кількісного складу В-лімфоцитів відповідно у І-ї групи до (25,58±1,36) % та (0,4±0,03) 109кл/л, (р<0,01); у ІІ-ї групи до (22,88±1,81) %, (р<0,05) та (0,46±0,06) 109кл/л, (р<0,01); у ІІІ-ї групи до (25,45±2,03) % та (0,51±0,06) 109кл/л, (р<0,01) в порівнянні з контрольною групою (14,78±0,48) % та (0,25±0,01) 109кл/л. Ці данні співпадають із даними Малова Ю.С. та ін., 1996; Преображенського В.Н. та ін., 1996. Підвищення вмісту ЦІК спостерігалося у всіх хворих. І хоча закономірність змін суттєво не залежала від наявності фактора токсигенності Нр, все ж для пацієнтів з CagA+ Нр, підвищення їх вмісту було більш характерним. Підвищення рівня IgG спостерігалося у поодиноких хворих і не було типовим для цього варіанту патології. Закономірність змін з боку IgА у хворих на ВХ ДПК, не асоційовану з Нр, була такою ж, як і при наявності Нр, тобто рівень їх у крові був підвищеним майже у половини випадків. У хворих на ВХ ДПК з токсигенними шамами Нр встановлено підвищення NK-клітин до (22,58±1,04) %, (р<0,05) і в більшій мірі з CagA+VacA+ Нр, тоді як у хворих з нетоксигенними, цей показник знижено до (17,71±0,89) %, (р>0,05) в порівнянні з контролем (19,07±0,90) %.

Результати даної роботи продемонстрували вірогідне зниження лімфоцитів з
рецепторами до IL-2 (CD25+) у всіх групах хворих на ВХ ДПК. Підвищена
експресія FAS/APO – 1 (CD95+) переважала у половини хворих з токсигенним
Нр (особливо з CagA+ та VacA+ Нр) р<0,05, тоді як у більшої половини хворих з нетоксигенними штамами спостерігалось достовірне зниження. Відсоток Т-лімфоцитів, які експресують маркери активації (HLA-DR+) був у межах норми. Вивчення кореляцій між імунологічними показниками показали, що у всіх груп хворих, особливо у хворих з tox+ Нр (рис.1), порушенні взаємозв’язки, які характерні для здорових людей (рис.2). Вони зберігаються частково, або набувають іншого напрямку, чи зовсім відсутні. Рис. 1. Кореляції між імунологічними показниками у хворих на ВХ ДПК з токсигенним Нр Примітки: 1. міцний зв’язок між показниками при значенні r від 0,7 до 0,95. 2. зв’язок між показниками при значенні r від 0,3 до 0,7. Рис. 2. Кореляції між імунологічними показниками у практично здорових людей Примітки: 1. міцний зв’язок між показниками при значенні r від 0,7 до 0,95. 2. зв’язок між показниками при значенні r від 0,3 до 0,7. Аналіз отриманих даних після базисного лікування у хворих на ВХ ДПК показав, що повного відновлення функціональної активності нейтрофілів не встановлено. У всіх групах хворих на ВХ ДПК вірогідних змін кисневозалежних процесів в нейтрофілах не встановлено. Визначена тенденція до відновлення кількості активних нейтрофілів у хворих з нетоксигенними штамами Нр та без Нр, і в меншій мірі у хворих з токсигенними штамами Нр. Також не відмічено повноцінного поглинання нейтрофілами об’єкту фагоцитозу і навіть не в повній мірі знешкодження бактерій, які в них потрапили. Кількісний склад CD3+ клітин у всіх хворих після лікування не досягав значень норми. У хворих з нетоксигенними шамами та без Нр визначена більш виражена частота нормалізації Т-хелперної субпопуляції. У всіх груп хворих залишається активація В-клітин. У 54,6 % хворих на ВХ ДПК без інфекції Нр знижений індекс імунорегуляції нормалізувся за рахунок підвищення CD4+ клітин. У хворих з токсигенними та нетоксигенними штамами Нр нормалізується індекс імунорегуляції за рахунок підвищення Т-хелперів та зниження Т-супресорів. У хворих з токсигенними штамами залишається гіперімуноглобулінемія класу А та підвищується рівень Ig М. У всіх хворих залишається високим рівень ЦІК, а саме у І-ї групи – (6,02±0,49) од. опт. щ., (р<0,05), у ІІ-ї групи – (5,27±0,36) од. опт. щ., (р<0,05), у ІІІ-ї групи – (6,87±0,79) од. опт. щ., (р<0,05). Кількість рецепторів до IL-2 (CD25+) на лімфоцитах підвищувалася у хворих з нетоксигенними штамами до (23,04±1,17) %, (р<0,05) та (0,45±0,03) 109кл/л і без Нр до (26,0±1,7) % та (0,46±0,05) 109кл/л, (р<0,05), що свідчить про сприятливий перебіг захворювання. У хворих з токсигенними штамами Нр залишається без змін кількість лімфоцитів з рецепторами до інтерлейкину-2 (15,48±0,97) % та (0,27±0,02) 109кл/л і вказує на несприятливий перебіг захворювання (пат. UA 5308). Визначення кількості лімфоцитів, які експресують на своїй поверхні HLA-DR+, є важливим для оцінки функціональної активності імунокомпетентних клітин при індукції імунної відповіді, їх здатності до активації, проліферації та диференціювання. Нами не визначено суттєвих змін кількості лімфоцитів, які несуть на своїй поверхні рецептори – HLA-DR+ у хворих на ВХ ДПК з нетоксигенними штамами та без Нр, тоді як у хворих з токсигенними штамами Нр визначена тенденція до зниження цього показника. Зниження експресії HLA-DR-молекул на лімфоцитах є наслідком пов’язаного з цим зниженого рівня клітинної імунної відповіді і може призвести до розвитку ускладнень у цих хворих. Після базисного лікування позитивної динаміки нормалізації взаємозв’язків між імунологічними показниками не відмічається (рис. 3). Таким чином, наші імунологічні дослідження свідчать про недостатність ефективності противиразкової терапії по відношенню до клітин імунної системи і потребують включення імунотерапії. Рис. 3. Кореляції між імунологічними показниками у хворих на ВХ ДПК з токсигенним Нр після базисного лікування Примітка: зв’язок між показниками при значенні r від 0,3 до 0,7. Для визначення змін активності клітин імунної системи під впливом ВІМП нами проведенні дослідження в умовах in vitro. В результаті проведених досліджень in vitro було встановлено, що ВІМП викликає неоднозначні зміни активності кисневозалежного механізму бактерицидності фагоцитів в залежності від напрямку обертання (право- чи лівоспрямованого) магнітного поля (рис. 4). Підвищення рівня кисеньгенеруючої активності нейтрофілів в контрольних пробах були неоднозначні і встановлені такі зміни: при правому обертанні ВІМП активність збільшувалась на 0,31 – 6,8, а при лівому – на 0,2 – 1,18. Коефіцієнт стимуляції активності нейтрофілів ВІМП правого та лівого обертання становить відповідно 1,3 – 7,8 та 0,6 – 2,2, що вказує на більший рівень активації при застосуванні правого обертання ВІМП. Рис. 4. Зміни кисневозалежного метаболізму нейтрофілів під впливом ВІМП в залежності від напрямку його обертання Примітки: 1. * р<0,05 – вірогідність змін порівняно з контролем. 2. Пр – праве обертання ВІМП. 3. Лів – ліве обертання ВІМП. Отримані результати дозволили зробити висновок про доцільність застосування правоспрямованого обертання ВІМП при виконанні подальшої роботи. В дослідах in vitro у периферичній крові у всіх хворих, і в більшій мірі у хворих без гелікобактерної інфекції, після впливу ВІМП вірогідно підвищується внутрішньоклітинний кисневозалежний метаболізм нейтрофілів крові в порівнянні з дією зимозану. Аналіз активності нейтрофільних гранулоцитів після стимуляції зимозаном у хворих на ВХ ДПК до, та після лікування, вказує на низький рівень адекватної реакції, тоді як після стимуляції ВІМП, встановлено адекватну та більш повноцінну реакцію клітин (рис. 5). Рис. 5. Вплив ВІМП (in vitro) на активність кисневозалежного метаболізму нейтрофілів у хворих на ВХ ДПК. J l - J L N ?????$?Примітки: 1. Хворі на ВХ ДПК з токсигенними штамами Нр; 2. Хворі на ВХ ДПК з нетоксигенними штамами Нр; 3. Хворі на ВХ ДПК без Нр. Отримані дані вказують на позитивний стимулюючий вплив ВІМП на функціональну кисневозалежну активність нейтрофілів крові і їх високу здатність відповідати на активаційні фактори. Після дії ВІМП (in vitro) у хворих на ВХ ДПК з токсигенними Нр вірогідно підвищився вміст CD3+ до (44,7±1,56)%, CD16+ до (27,49±1,34)% клітин, регуляторної субпопуляції CD4+ до (31,42±1,24)% та HLA-DR+ до (24,25±1,32)%. У хворих на ВХ ДПК з нетоксигенним Нр після дії ВІМП вірогідно збільшилась відносна кількість CD3+ до (44,1±1,97)%, CD4+ до (30,12±1,34)%, CD16+ до (29,4±1,4)% клітин, встановлена тенденція до зниження вмісту CD19+ клітин та підвищення CD8+ до базисного лікування. Вплив ВІМП сприяв вірогідному підвищенню рівня HLA-DR+, як до (23,91±1,47)% так і після (25,5±1,22)% базисного лікування. ВІМП (in vitro) у хворих на ВХ ДПК без Нр до базисного лікування сприяв підвищенню абсолютної кількості CD3+ до (0,77±0,06) 109кл/л, CD4+ до (0,62±0,04) 109кл/л клітин та рівня HLA-DR+ до (22,54±1,25)%, зниженню вмісту CD19+ до (21,46±1,66)%, встановленню тенденції до зниження CD95+ та підвищенню CD16+ клітин. Після проведення базисного лікування у цих хворих вірогідно зросла кількість CD3+ до (52,42±2,11)% клітин та знизився рівень CD25+ до (15,9±1,06)%, встановилась тенденція до збільшення CD4+, CD19+, CD8+ та CD16+ клітин. Проведені дослідження в дослідах in vitro свідчать про стимулюючий вплив ВІМП на фагоцитарну активність нейтрофілів, вміст CD3+, CD4+, CD16+ клітин та рівень HLA-DR+, що вказує на доцільність проведення магнітотерапії in vivo хворим на ВХ ДПК. Одним з найважливіших питань, що ставились перед нами, було встановлення індивідуальної чутливості хворих до магнітотерапії. Для цього визначали індивідуальний індекс стимуляції фагоцитів. Для індивідуального підбору дози ВІМП для використання у хворих на ВХ ДПК у ході роботи був розроблений індивідуальний критерій стимуляції фагоцитів, який визначається за формулою: НСТ стимулюване ВІМП/НСТ спонтанне. При значенні цього індексу до 1 – стимуляція відсутня, від 1 до 4 – помірна та понад 4 – висока. За визначенням індивідуального індексу стимуляції нейтрофілів у 33,3 % визначена помірна стимуляція та у 66,7 % - висока, що вказує на можливість застосування цим хворим ВІМП. Після проведення 5 сеансів ВІМП хворим на ВХ ДПК за визначенням індивідуального індексу стимуляції фагоцитів (більше 2) встановлюється доцільність подальшого застосування магнітотерапії. За нашими даними 54,2 % хворих на ВХ ДПК не потребує подальшого застосування ВІМП, тоді як 45,8 % хворим визначена необхідність продовження застосування ВІМП. Аналіз отриманих даних у хворих, яким застосовували ВІМП (in vivo) вказує на позитивну динаміку імуностимулюючої дії магнітотерапії. Застосування ВІМП у хворих на ВХ ДПК суттєво впливає на відновлення активності нейтрофільних гранулоцитів, а саме, кількість активно фагоцитуючих клітин встановлюється у межах норми, підвищується поглинальна здатність та спроможність перетравлювати об’єкти фагоцитозу. Вплив 5 та 10 сеансів ВІМП (in vivo) у хворих на ВХ ДПК (табл.) характеризується нормалізацією кількісного складу субпопуляцій лімфоцитів крові, а саме вірогідним підвищенням вмісту Т- лімфоцитів, Т- хелперів з відновленням імунорегуляторного індекса (що співпадає з даними Хоменко О.М., 2002), CD25+, та HLA-DR+. Таблиця Динаміка популяцій і субпопуляцій лімфоцитів у хворих на ВХ ДПК під впливом ВІМП Показники До дії ВІМП Після дії ВІМП (5 сеансів) Після дії ВІМП (10 сеансів) Контрольна група Лейкоцити 109/л 5,86(0,27 5,44±0,31 5,41±0,25 5,35±0,21 Лімфоцити % 109/л 31,6±2,16 1,84±0,14 28,44±1,43 1,55±0,12 31,73±2,66 1,71±0,19 28,71±0,81 1,61±0,07 Т-лімфоцити % (СD3+) 109/л 36,85±0,93* 0,61±0,05* 47,89±1,46** 0,74±0,07 52,82±2,29** 0,76±0,08 50,88±0,68 0,76±0,04 В-лімфоцити % (СD19+) 109/л 24,1±1,28* 0,45±0,05* 19,0±1,08* ** 0,3±0,03 21,55±2,06* 0,37±0,05 14,78±0,48 0,25±0,01 Т-хелпери % (СD4+) 109/л 21,35±0,96* 0,4±0,04* 31,56±1,02** 0,49±0,04 31,27±1,33** 0,55±0,08 38,71±0,52 0,53±0,03 Т-супресори % (СD8+) 109/л 19,9±2,09 0,38±0,06 19,0±1,26 0,3±0,04 18,82±1,67 0,34±0,06 18,39±0,51 0,30±0,02 СD16+ % 109/л 21,45±1,37 0,38±0,04 19,0±1,07 0,29±0,03 18,27±1,18 0,31±0,04 19,07±0,90 0,31±0,02 СD4 / СD8 % 1,36±0,18* 1,62±0,14 1,8±0,18 1,97±0,07 СD25+ % 109/л 16,9±1,53 0,20±0,02 22,78(2,07** 0,34(0,03** 21,64(2,31** 0,37(0,05** 20,37(0,89 0,34(0,02 СD95+ % 109/л 21,15±1,58 0,39±0,05 17,22(2,36 0,26(0,04 20,82(2,42 0,38(0,08 17,24(0,57 0,32(0,02 HLA-DR+ % 109/л 17,35±1,36 0,36±0,04 23,22(1,81** 0,36(0,03 21,58(1,21** 0,35(0,05 21,49(0,59 0,33(0,02 Примітки: 1. * – р<0,05 в порівнянні з контрольною групою; 2. ** - р<0,05 в порівнянні до та після дії ВІМП. На показники, які були у межах норми, а саме рівень ЦІК та вміст Ig А, М та G, ВІМП ні стимулюючої, ні пригнічуючої дії не здійснювало. Вивчення кореляцій між імунологічними показниками показали (рис. 6), що у хворих після сеансів магнітотерапії відновлюються позитивні взаємозв’язки між вмістом СD3+ та СD19+ (r=+0,8), та рівнем СD25+ (r=+0,74), та СD95+ (r=+0,78) і з рівнем HLA-DR+ (r=+0,75); між СD16+ та кількістю СD25+ (r=+0,82), та СD95+ (r=+0,86); між рівнем СD95+ та СD19+ (r=+0,61); між СD16+ та HLA-DR+ (r=+0,76), які характерні для здорових людей. Рис. 6. Кореляції між імунологічними показниками у хворих на ВХ ДПК після впливу ВІМП in vivo (10 сеансів) Примітки: 1. міцний зв’язок між показниками при значенні r від 0,7 до 0,95. 2. зв’язок між показниками при значенні r від 0,3 до 0,7. Проведені дослідження у хворих на ВХ ДПК за умов впливу ВІМП є перспективними в клінічному плані, тому що це поле проявляло імуностимулюючий ефект і з урахуванням індивідуального індексу стимуляції та рівня експресії CD25+ на лімфоцитах може використоватися у розробці нових схем лікування цих хворих. ВИСНОВКИ У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, щодо визначення стану імунологічної реактивності у хворих на ВХ ДПК в залежності від інфекційного агенту Нelicobacter рylori, та впливу ВІМП на клітини імунної системи. Розроблено діагностичні критерії визначення індивідуальної чутливості хворих на ВХ ДПК до впливу ВІМП на основі визначення фагоцитарної активності нейтрофілів та доведено можливість прогнозування перебігу ВХ ДПК за рівнем експресії рецепторів до інтерлейкіну-2 на лімфоцитах. 1. У хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, асоційовану з токсигенними штамами Нelicobacter рylori, відсутня активація кисневозалежного метаболізму нейтрофілів, у хворих з нетоксигеними штамами та без цієї інфекції, вона підвищена в більш ніж 2 рази. 2. При виразковій хворобі дванадцятипалої кишки, незалежно від наявності інфекції Нelicobacter рylori, встановлена Т-клітинна лімфопенія, за рахунок зниження кількості Т-хелперів, В-лімфоцитоз, підвищений рівень IgA та ЦІК в сироватці крові, вірогідне зниження лімфоцитів з рецепторами до інтерлейкіну – 2, відсутні взаємозв’язки між показниками клітинного і гуморального імунітету, та між регуляторними субпопуляціями лімфоцитів, які характерні для здорових людей. 3. У хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки як з інфекцією Нelicobacter рylori, так і без неї, після базисного лікування відсутні вірогідні зміни кисневозалежних процесів нейтрофілів. 4. У хворих з нетоксигенними шnамами та без Нelicobacter рylori, після базисного лікування, кількість Т-хелперної субпопуляції досягає значень норми. У всіх груп хворих залишається високий рівень В-клітин та ЦІК. Повного відновлення нормальних взаємозв’язків між показниками імунної системи не встановлено. 5. У 75,0% хворих з нетоксигенними штамами Нelicobacter рylori та у 63,6% хворих без Нelicobacter рylori після базисного лікування визначена підвищенна кількість лімфоцитів з рецепторами до інтерлейкіну – 2, що вказує на сприятливий перебіг захворювання. У 75,0% хворих з токсигенними шамами, їх кількість не змінювалась. 6. В дослідах in vitro встановлено, що вихрове імпульсне магнітне поле вірогідно підвищує фагоцитарну активність нейтрофілів, стимулює вірогіднє відновлення кількості CD3+, CD4+, CD16+ клітин та рівень експресії HLA-DR+ на лімфоцитах. 7. У 54,2% хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, застосування вихрового імпульсного магнітного поля in vivo, сприяє відновленню фагоцитарної активності нейтрофілів, нормалізації кількості CD3+, CD4+ клітин, індексу імунорегуляції, кількості клітин з рецепторами CD25+ та HLA-DR+ після 5 сеансів магнітотерапії та у 45,8% - після 10 сеансів. 8. Визначено та розроблено критерії індивідуального використання вихрового імпульсного магнітного поля за індексом стимуляції внутрішньоклітинного кисневозалежного метаболізму нейтрофілів (більше 2) та за рівнем експресії рецепторів до інтерлейкіну - 2 на лімфоцитах: при кількості від 21% до 35% – сприятливий перебіг захворювання, при кількості до 20% - несприятливий. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Для прогнозування перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, рекомендується визначати кількість лімфоцитів, які експресують рецептори до інтерлейкіну – 2 для прогнозування перебігу ВХ ДПК (Пат. №5308 (UA) G 01 N 33/53 „Спосіб прогнозування перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки”). Ці розробки впроваджені в терапевтичному відділені міської поліклініки № 1 м.Дніпропетровська, у відділені гастроентерології шостої клінічної лікарні м.Дніпропетровська, в діагностичному центрі „Діагноз” м.Дніпропетровська, на кафедрі гастроентерології Дніпропетровської медичної академії, в терапевтичному відділені міської клінічної лікарні № 2 м.Харкова, та можуть бути впроваджені в інших медичних та діагностичних закладах, що займаються проблемами гастроентерології та імунології. Метод визначення резервних можливостей нейтрофілів у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, доцільно проводити за умов використання вихрового імпульсного магнітного поля (Пат. (UA) G 01 N 33/53 „Спосіб визначення імунореактивності організму”. Заявка 200606230 від 05.06.2006 р. Позитивне рішення про видання патенту від 05.09.2006 р.). Метод може бути впроваджений в імунологічних лабораторіях клінік та науково-дослідних інститутах, для визначення імунореактивності організму. При лікуванні хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки з порушеннями стану імунної системи, потрібно індивідуально підбирати дозу дії вихровим імпульсним магнітним полем за допомогою індивідуального індексу стимуляції фагоцитів (Пат. (UA) G 01 N 33/53 „Спосіб визначення імунореактивності організму”. Заявка 200606230 від 05.06.2006 р. Позитивне рішення про видання патенту від 05.09.2006 р.). Спосіб може бути впроваджений в клінічних та науково-дослідних закладах, для визначення індивідуальної дози дії вихровим імпульсним магнітним полем. СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Татарчук О.М., Кудрявцева В.Є., Гаркава К.Г. Стан фагоцитарної системи у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки // Вісник Дніпропетровського університету. – 2006. – №3. – С. 170–174. (Дисертант особисто провів збір первинного матеріалу, приймав участь в аналізі та узагальненні результатів). Татарчук О.М., Кудрявцева В.Є., Єгорова С.Ю., Демешкина Л.В. Імунна система у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки // Одеський мед. журнал. – 2006. – №5. – С. 32–34. (Здобувачем проведено вивчення стану імунної системи, аналіз та узагальнення результатів). Татарчук О.М., Кудрявцева В.Є., Гаркава К.Г., Руденко А.І., Єгорова С.Ю., Кушниренко І.В. Вплив вихрового імпульсного магнітного поля на активаційні процеси нейтрофілів при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки // Мед. хімія. – 2006. – № 4. – С. 127–128. (Дисертантом особисто вивчено дію вихрового імпульсного магнітного поля в умовах in vitro на активність клітин імунної системи). Татарчук О.М., Кудрявцева В.Є., Гаркава К.Г., Єгорова С.Ю., Руденко А.І Вплив магнітного поля на імунологічний стан організму хворих на виразкову хворобу // Вісник проблем біології та медицини. – 2006. – №. 4 – С. 53-55. (Автор провів збір матеріалу, приймав участь в аналізі та узагальненні отриманних результатів). Вчорашня Н.М., Кудрявцева В.Є., Мосiйчук Л.М., Демешкiна Л.В., Петiшко О.П., Татарчук О.М., Бондаренко Т.В. Стан показникiв клiтинного та гуморального iмунiту хворих на виразкову хворобу дванадцятипалоп кишки, асоцiйовану з Helicobacter pylori, при комплексному лiкуваннi iз застосуванням аутоцитокiнотерапiп // Гастроентерологія: Міжвід. зб. – Днiпропетровськ, 2003. – Вип.34. – С. 194–201. (Дисертант приймав участь в зборі матеріалу, в його аналізі та узагальненні). Кудрявцева В.Є., Мосійчук Л.М., Татарчук О.М. Експресія маркерів активації на лімфоцитах у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки // Гастроентерологія: Міжвід. зб. – Днiпропетровськ, 2004. – Вип.35. – С. 78–85. (Здобувач приймав участь в зборі матеріалу, в його аналізі та узагальненні). Гаркава К.Г., Татарчук О.М. Стан фагоцитарної активності нейтрофілів периферичної крові хворих на захворювання езофагогастродуоденальної зони // Гастроентерологія: Міжвід. зб. – Днiпропетровськ, 2005. – Вип.36. – С. 90–95. (Автор самостійно провів визначення активності фагоцитарної системи, приймав участь в аналізі та узагальненні матеріалу). Татарчук О.М., Кудрявцева В.Є., Гаркава К.Г., Мосійчук Л.М., Руденко А.І. Функціональна активність нейтрофілів у хворих на виразкову хворобу під дією вихрового імпульсного магнітного поля // Гастроентерологія: Міжвід. зб. – Дніпропетровськ, 2006. – Вип.37. – С. 146-151. (Здобувач приймав участь в зборі матеріалу, в його аналізі та узагальненні). Пат. №5308 (UA) G 01 N 33/53 Спосіб прогнозування перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки / Кудрявцева В.Є., Ратчик В.М., Мосiйчук Л.М., Вчорашня Н.Н., Татарчук О.М., Бондаренко Т.В., Крекнін О.Ф. (UA) Опубл. 15.03.2005 р. Бюл. №3. (Автор провів патентно-інформаційний пошук, приймав участь в зборі матеріалу, в його аналізі та узагальненні). Пат. № (UA) G 01 N 33/53 Спосіб визначення імунореактивності організму / Кудрявцева В.Є., Татарчук О.М., Мосiйчук Л.М., Руденко А.І., Єгорова С.Ю., Крекнін О.Ф., Гаркава К.Г. (UA) Заявка 200606230 від 05.06.2006 р. Позитивне рішення про видання патенту від 05.09.2006 р. (Дисертант приймав участь в зборі матеріалу, в його аналізі та узагальненні). Кудрявцева В.Є., Татарчук О.М. Специфічні рецептори на лімфоцитах у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки в стадії загострення // Матеріали Всеукр. Науково-практичної конференції „Терапевтичні читання пам’яті Л.Т. Малоі” – Харків, 2004. – С. 73. Кудрявцева В.Є., Татарчук О.М., Єгорова С.Ю., Мосiйчук Л.М., Бондаренко Т.В. Стан основних показників імунітету хворих на виразкову хворобу, асоційовану з Helicobacter pylori // Матеріали Всеукр. Науково-практичної конференції „Терапевтичні читання пам’яті Л.Т. Малоі” – Харків, 2005. – С.129. Татарчук О.М. Нейтрофільна активність у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки // Матеріали науково – практичної конференції молодих вчених “Досягнення молодих вчених – майбутнє медичини”. – Харків, 2005. – С. 90. Татарчук О.М., Гаркава К.Г., Кудрявцева В.Є., Руденко А.І. Фагоцитарна активність нейтрофілів та вихрове імпульсне магнітне поле // “Людина і космос”, Збірник тез VІІІ Міжнародної молодіжної науково-практичної конференції – м. Дніпропетровськ, 2006. – С. 216. Татарчук О.М., Гаркава К.Г., Кудрявцева В.Є., Руденко А.І., Єгорова С.Ю. Бактеріцидна активність нейтрофілів у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки під впливом вихрового імпульсного магнітного поля // Матеріали Х міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. – м. Тернопіль, 2006. – С. 247. Татарчук О.М., Єгорова С.Ю., Кудрявцева В.Є, Кушниренко І.В. Активність нейтрофілів у хворих на виразкову хворобу під впливом магнітного поля в залежності від напрямку обертання // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнародною участю) “ Сучасні досягнення молодих вчених на допомогу медицині" – Харків, 2006. – С. 106. Кудрявцева В.Е., Татарчук О.М., Калюга Н.В. Иммунные комплексы и уровень сывороточных иммуноглобулинов у больных с гастродуоденальной патологией // Імунологія та алергологія. – 2006. – №2. – С. 84. Татарчук О.М., Кудрявцева В.Є., Мосійчук Л.М., Єгорова С.Ю. Гуморальна ланка імунітету у хворих на виразкову хворобу // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнародною участю) “Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики” присвячена памяті академіка Л.Т. Малої. – Харків, 2006. – С.121. АНОТАЦІЯ Татарчук О.М. Імунологічна реактивність у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки під впливом вихрового імпульсного магнітного поля. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.09 – імунологія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2007. Дисертація присвячена вивченню імунологічної реактивності у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки до і після впливу вихрового імпульсного магнітного поля. При проведенні дослідження показників фагоцитарної ланки імунної системи, клітинного та гуморального імунітету у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки встановлено зниження фагоцитарної активності нейтрофілів та показників клітинної ланки, підвищення показників гуморальної ланки імунітету. В дослідах in vitro встановлено ефекти дії вихрового імпульсного магнітного поля в залежності від напрямку обертання на функціональну активність фагоцитів. Таку ефективну дію має правоспрямоване обертання цього поля. Розроблені критерії індивідуального добору впливу вихрового імпульсного магнітного поля. Доведено, доцільність використання вихрового імпульсного магнітного поля у діагностичних цілях. Показано корегуючий вплив вихрового імпульсного магнітного поля в комплексній терапії хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки з порушеннями функції імунної системи. Основні результати роботи доповнюють уявлення про механізми формування виразкової хвороби та дають можливість обгрунтувати оптимальні методи лікування. Ключові слова: фагоцитарна активність нейтрофілів, клітинний імунітет, гуморальний імунітет, вихрове імпульсне магнітне поле, виразкова хвороба дванадцятипалої кишки. АННОТАЦИЯ Татарчук О.М. Иммунологическая реактивность у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки под влиянием вихревого импульсного магнитного поля. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.09 – иммунология. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2007. Диссертация посвящена изучению состояния иммуногической реактивности у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки до и после влияния вихревого импульсного магнитного поля. При исследовании показателей фагоцитарного звена иммунной системы, клеточного и гуморального иммунитета у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки установлено снижение фагоцитарной активности нейтрофилов и показателей клеточного звена, повышение активности гуморального звена иммунитета. Эти изменения имели более выраженный характер у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с токсигенними штаммами Helicobaсter pylori. После проведенного лечения у всех групп больных полного восстановления показателей иммунной системы не установлено. Разработан критерий прогнозирования течения заболевания при помощи определения экспрессии рецепторов к интерлейкину-2 на лимфоцитах. Показано, что у больных язвенной болезнью с нетоксигенными штаммами и без Helicobaсter pylori – благоприятный прогноз течения язвенной болезни, а у больных с токсигенными штаммами Helicobaсter pylori – неблагоприятный. В экспериментах in vitro установлена эффективность влияния вихревого импульсного магнитного поля в зависимости от направления вращения на стимуляцию активности фагоцитов. Таким эффектом действия обладает правовращяющиеся вихревое импульсное магнитное поле. Разработаны критерии индивидуального подбора дозы воздействия вихревым импульсным магнитным полем. Доказано целесообразность использования вихревого импульсного магнитного поля в диагностических целях. Показано коригирующее влияние вихревого импульсного магнитного поля в комплексной терапии больных язвенной болезнью с нарушением функции иммуной системы: восстанавливается фагоцитарная активность нейтрофилов, повышается количество CD3+, CD4+ клеток и экспресия рецепторов CD25+, HLA-DR+ на лимфоцитах. Основные результаты работы дополняют представления о механизмах формирования язвенной болезни и позволяют обосновать оптимальные методы лечения. Ключевые слова: фагоцитарная активность нейтрофилов, клеточный иммунитет, гуморальный иммунитет, вихревое импульсное магнитное поле, язвенная болезнь двенадцатиперстной кишки. ANNOTATION Tatarchuk O.M. The immunoreactivity in duodenal ulcer patients under the influence of the vortical impulsive magnetic field. – Manuscript. Dissertation for candidate degree in biology by speciality 03.00.09. – immunology. – The Kyiv national university named after T. Shevchenko, Kyiv, 2007 The dissertation is devoted to studying the immunoreactivity in duodenal ulcer patients observed before and after the influence of the vortical impulsive magnetic field. It was found out a phagocyte activity decrease of neutrophils and decrease of the cell link markers as well as increase of the humoral link activity of immunity in studying of the phagocytic link markers of the immune system, cell immunity and humoral immunity of the duodenal ulcer patients. In vitro studies showed a stimulation of the phagocyte activity markers after the action of the right-turned vortical impulsive magnetic field. The personal-matching criteria for the vortical impulsive magnetic field acting was worked out. It was proved the expediency of using the vortical impulsive magnetic field for diagnostic purposes. It was shown the correcting influence of the vortical impulsive magnetic field in the complex therapy of the ulcer patients with disturbances of the immune system. The basic results of the work enrich the ideas about mechanisms of the ulcer disease formation and anable to base an optimal methods of therapy. Key-words: phagocyte activity of neutrophils, cell immunity, humoral immunity, vortical impulsive magnetic field, duodenal ulcer disease. Висловлюю щиру подяку за велику повсякденну допомогу у виконанні роботи науковому керівнику, д.б.н. Гаркавій Катерині Григорівні, а також керівнику лабораторії мікробіології та імунології Інститути гастроентерології АМН України, к.б.н. Кудрявцевій Валентині Євгенівні, керівнику лабораторії патофізіології Інституту гастроентерології АМН України, к.б.н. Руденко Анатолію Івановичу. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ВІМП – вихрове імпульсне магнітне поле ВХ ДПК – виразкова хвороба дванадцятипалої кишки Нр – Helicobaсter pylori НСТ – нітросиній тетразолій ПЛР – полімеразна ланцюгова реакція СD3+ – Т-лімфоцити СD4+ – Т-хелпери СD8+ – Т-супресори СD16+ – натуральні кілери СD19+ – В-лімфоцити СD25+ – рецептори до інтерлейкіну 2 ЦІК – циркулюючі імунні комплекси Ig – імуноглобуліни Здано 12.04.2007 р. Підписано до друку 13.04.2007 р. Формат 60х84/16. Папір офсетний. Гарнітура Times New Roman. Комп’ютерний набір. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 0,9. Тираж 100 примірників. Замовлення № ................ Поліграфічне видання ВК “Орбіта-сервіс” 49089, Дніпропетровськ, вул. Литовська, 1 тел. 785-22-31, 31-26-30, т/факс: 372-75-48 Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру ДП № 45 від 13.10.2000

Похожие записи