.

Імунологічна реактивність у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки під впливом вихрового імпульсного магнітного поля (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2761
Скачать документ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Татарчук Оксана Михайлівна

УДК 616.342-002.44:612.017.1:615.847.8

Імунологічна реактивність у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої
кишки під впливом вихрового імпульсного магнітного поля

03.00.09 – імунологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державній установі „Інститут гастроентерології АМН
України” (м. Дніпропетровськ).

Науковий керівник: доктор біологічних наук, старший науковий
співробітник Гаркава Катерина Григорівна, Науково-дослідний лабораторний
центр Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ
України (м. Київ), головний науковий співробітник лабораторії
імунології.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий
співробітник Гавриленко Тетяна Іллівна, Національний науковий центр
„Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска” АМН України (м. Київ),
завідуюча відділом імунології;

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Мінченко Жана
Миколаївна, Інститут клінічної радіології наукового центру радіаційної
медицини АМН України (м. Київ), завідуюча лабораторії імуногенетики.

Провідна установа: Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.
Яновського АМН України (м. Київ).

Захист відбудеться 22 травня 2007 року о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.001.14 при Київському національному
університеті імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, проспект акад.
Глушкова, 2, корпус 12 (біологічний факультет), ауд. 434.

Поштова адреса: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 64, спецрада Д
26.001.14, біологічний факультет.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного
університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 58)

Автореферат розісланий 17 квітня 2007 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук О.В. Молчанець

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В наш час виразкова хвороба дванадцятипалоп кишки (ВХ
ДПК) залишається однією із найбільш актуальних проблем в
гастроентерології, на що вказує поширеність даної хвороби [Філіппов
Ю.О., 2006, Петречук Л.М, Скирда І.Ю.,2005]. Розвиток та перебіг
гастродуоденальної патології пов’язують з різними факторами патогенності
Helicobaсter pylori (Нр). В той час є суперечливі дані про зв’язок Нр з
розвитком ВХ ДПК. У розвитку ВХ велике значення мають не тільки
токсигенність Нр, але і інші фактори, такі, як генетична особливість
людини, кислотопродукуюча функція шлунка, стан імунної системи та інші.
Порушення функціонального стану клітин імунної системи суттєво впливають
на перебіг та прогноз захворювань органів травлення [Звягинцева Т.Д.,
Ермолаева Д.Н., 2002, Циммерман Я.С., Михалева Е.Н., 2003, Лазебник
Л.Б., Царегородцева Т.М., Парфенов А.И., 2004, Макаренко Е.В., 2005].

За останній час розроблені нові підходи до медикаментозної терапії
хворих на ВХ ДПК, але питання лікування цих пацієнтів залишається
актуальним. Розроблені нові методи лікування, які спрямовані на різні
патогенетичні ланки ВХ. Проте ці методи не завжди є ефективними. Тому
пошук нових підходів до терапії ВХ ДПК залишається актуальним. Все
більше уваги приділяється фізіотерапевтичним засобам дії, серед яких
суттєве місце належить магнітотерапії [Горбачевский О.Ю., Гарилевич
Б.А., Донин К.М., 2001, Циммерман Я.С., Кочурова И.А., Владимирський
Е.В., 2003, Лыков А.А., 2004, Алебастров А.П., Бутов М.А., 2005].

Відомо, що імунна система в цілому, в тому числі її клітини чутливі до
дії електромагнітних хвиль. Дослідження останніх років свідчать про те,
що найбільш перспективним для повернення патологічних ланок організму до
нормального функціонування є низькоінтенсивнє вихрове імпульсне магнітне
поле (ВІМП) [Карпань В.Н., 1999, Хоменко О.М., Вчорашня Н.М., Кудрявцева
В.Є., 2001].

Дослідження щодо впливу магнітного поля на організм людини стали
проводитись відносно недавно, тому дані про це нечисельні і багато
запитань залишається невирішеними. Так, формування захисних реакцій
організму на рівні імунної системи при дії ВІМП залишається недостатньо
з’ясованим, необгрунтованим є критерій вибору часу впливу ВІМП при ВХ
ДПК. Також обмаль робіт, які присвячені впливу ВІМП на стан імунної
системи у хворих на ВХ ДПК. Ці факти стали підставою для проведення
пошуку нових засобів дії для корекції механізмів регуляції, особливо
імунної системи у хворих на ВХ ДПК.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана згідно з планом науково – дослідних робіт Інституту
гастроентерології АМН України та є результатом виконання науково –
дослідних тем: „Вивчити особливості взаємозв’язків між макроорганізмом
та інфекційним фактором при виразковій хворобі та розробити оптимальні
методи її лікування” (номер державної реєстрації 0101U000642); „Вивчити
механізми функціональних та структурних змін верхнього відділу травного
каналу при пептичній виразці дванадцятипалої кишки поєднаної з
рефлюксною хворобою та вивчити шляхи їх корекції ” (номер державної
реєстрації 0104U002440).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є визначення характеру
реагування фагоцитарної, клітинної та гуморальної ланок імунної системи
у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки під впливом
вихрового імпульсного магнітного поля для покрашення імунодіагностики та
імунокорекції.

Поставлена мета досягалась виконанням таких завдань:

1. Визначити наявність Helicobaсter pylori та його токсигенні штами у
хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки.

2. Вивчити стан фагоцитарної ланки імунної системи у хворих на виразкову
хворобу дванадцятипалої кишки.

3. Визначити субпопуляційний склад лімфоцитів (CD3+, CD4+, CD8+, CD19+,
CD16+), показники гуморального імунітету (рівень імуноглобулінів класів
А, М, G і циркулюючих імунних комплексів) та експресію рецепторів CD25+,
CD95+, HLA-DR+ на лімфоцитах у обстежених хворих.

4. Встановити ефективність впливу вихрового імпульсного магнітного поля
на функціональну активність клітин імунної системи в умовах in vitro.

5. Дослідити дію вихрового імпульсного магнітного поля на імунологічну
реактивність у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки.

6. Визначити та розробити критерії індивідуального використання
вихрового імпульсного магнітного поля у хворих на виразкову хворобу
дванадцятипалої кишки.

Об’єкт дослідження: клітини імунної системи до і після дії вихрового
імпульсного магнітного поля у хворих на виразкову хворобу
дванадцятипалої кишки.

Предмет дослідження: показники клітинного та гуморального імунітету у
осіб з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки до і після базисної
терапії та за умов використання вихрового імпульсного магнітного поля.

Методи дослідження: стан імунологічної реактивності у хворих на
виразкову хворобу дванадцятипалої кишки визначали за показниками
клітинної та гуморальної ланок імунітету, рівнем експресії рецепторів на
лімфоцитах. Вплив вихрового імпульсного магнітного поля на клітини
імунної системи вивчали в умовах in vitro та in vivo. При спостереженнях
у клінічних умовах стан імунологічної реактивності організму оцінювали
за визначенням індивідуального індексу стимуляції нейтрофілів та
показниками імунної системи.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше експериментально
встановлена в умовах in vitro та in vivo позитивна дія ВІМП на
активність клітин імунної системи та кількісне співвідношення
субпопуляційного складу лімфоцитів, експресію рецепторів на лімфоцитах.
Встановлено, що найбільший вплив ВІМП чинить на стимуляцію фагоцитарної
активності нейтрофілів, підвищення кількісного вмісту CD3+, CD4+ клітин,
відновлення нормального співвідношення між регуляторними субпопуляціями,
підвищення експресії рецепторів CD25+ та HLA-DR+ на лімфоцитах.

Вперше встановлено субпопуляційний склад та активність клітин імунної
системи у хворих на ВХ ДПК в залежності від інфекційного агенту –
Helicobaсter pylori з токсигенними властивостями. Вперше встановлено
значення експресії рецепторів до інтерлейкіну – 2 на лімфоцитах для
прогнозування перебігу ВХ ДПК.

Практичне значення одержаних результатів. На основі аналізу одержаних в
роботі даних обґрунтовані та розроблені критерії оцінки імунологічного
реагування хворих на ВХ ДПК при застосуванні ВІМП з урахуванням
індивідуальної чутливості організму хворого для покращення
імунодіагностики та імунокорекції. Результати роботи вказують на
можливість широкого застосування ВІМП у хворих на ВХ ДПК. Науково
обґрунтовано та впроваджено в комплексне обстеження хворих на ВХ ДПК
визначення рівня експресії рецепторів CD25+ на лімфоцитах для
прогнозування перебігу захворювання та встановлення за індексом
стимуляції нейтрофілів індивідуальної дози ВІМП у цих хворих.

Результати роботи подані як винаходи (1. Пат. №5308 (UA) G 01 N 33/53;
2. Заявка 200606230 від 05.06.2006 р. Позитивне рішення про видання
патенту від 05.09.2006 р.) і впроваджені в терапевтичному відділені
міської поліклініки № 1 м.Дніпропетровська (акт впровадження від
25.01.07), у відділені гастроентерології шостої клінічної лікарні
м.Дніпропетровська (акт впровадження від 28.09.06), в діагностичному
центрі „Діагноз” м.Дніпропетровська (акт впровадження від 8.11.06), на
кафедрі гастроентерології Дніпропетровської медичної академії (акт
впровадження від 12.12.06), в терапевтичному відділені міської клінічної
лікарні № 2 м.Харкова (акт впровадження від 13.07.06).

Особистий внесок здобувача. Відповідно до поставленої мети і задач
роботи автором самостійно зроблено аналіз даних літератури. Дисертантом
особисто проведено весь запланований обсяг досліджень, систематизація,
статистична обробка фактичного матеріалу, науковий аналіз отриманих
результатів дослідження, узагальнення.

Планування напрямків дослідження, обговорення їх результатів,
формулювання висновків проводилось за участю наукового керівника роботи
д.б.н. Гаркавої К.Г. Підбір хворих для дослідження проводили спільно зі
співробітниками відділення захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки
Інституту гастроентерології АМН України Мосійчук Л.М., Кушниренко І.В.,
Демешкиної Л.В., Бондаренко Т.В.. Проведення імунологічних досліджень та
за умов дії ВІМП проводили спільно зі завідуючою, к.б.н. Кудрявцевою В.Є
і співробітником лабораторії імунології Єгоровою С.Ю. та завідуючим
лабораторією патофізіології Інституту гастроентерології АМН України,
к.б.н. Руденко А.І. Це відображено у спільних публікаціях.

Апробація результатів дисертації. Апробація результатів дисертації,
основних її положень та результатів дослідження обговорювалась на: 1)
науково-практичній конференції молодих вчених “Сучасні проблеми
гастроентерології” (м. Дніпропетровськ, 9-10 серпня 2003 року), за що
нагороджена почесною грамотою за кращу доповідь; 2) ІІІ Українському
конгресі гастроентерологів (м.Дніпропетровськ, 8-9 вересня 2005 року),
нагороджена першою премією за кращу доповідь; 3) науково-практичній
конференції молодих вчених “Досягнення молодих вчених – майбутнє
медицини” (м. Харків, 22 листопада 2005 року); 4) VІІІ Міжнародній
молодіжній науково-практичній конференції “Людина і космос”
(м.Дніпропетровськ, 13-14 квітня 2006 року); 5) Х Міжнародному медичному
конгресі студентів та молодих вчених (м.Тернопіль, 11-13 травня 2006
року); 6) Всеукраїнській науково-практичній конференції (з міжнародною
участю) “Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики”,
присвяченій пам’яті акдеміка Л.Т. Малої (м.Харків, 12 квітня 2006 року).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 18 наукових робіт,
серед яких 4 статті у наукових фахових виданнях, які рекомендовані ВАК
України, 4 статті у збірниках наукових праць, 1 деклараційний патент
України, 8 робіт – в матеріалах і тезах наукових конференцій. Отримано 1
позитивне рішення на видачу деклараційного патенту України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі змісту,
переліку умовних скорочень, вступу, огляду літератури, опису матеріалів
та методів дослідження, розділу власних дослідів та експериментальної
частини, аналізу та узагальнення отриманих результатів, практичних
рекомендацій, висновків, списку використаних джерел та додатку. Основний
текст дисертації складає 173 сторінки, робота ілюстрована 18 рисунками і
29 таблицями. Перелік посилань складає 256 першоджерел, серед яких 184 –
кирилицею і 72 – латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Матеріалом для дослідження служила
периферична кров 50 практично здорових людей (донорів) (21 жінка та 29
чоловіків, середній вік (39,1±1,1) років) та 126 хворих на виразкову
хворобу дванадцятипалої кишки (34 жінки і 92 чоловіки, середній вік
склав (41,56±1,29) років) до та після базисного лікування, та після
впливу вихрового імпульсного магнітного поля.

Усі хворі були розподілені на 3 групи. І-у групу склали 58 обстежених, у
яких методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) був виявлений
токсигенний штам Нр (tox+); ІІ-у групу – 39 хворих, у яких токсигенні
штами Нр (tox-) не виявлені, та ІІІ-ю – 29 хворих на ВХ ДПК без
хелікобактерної інфекції (Нр-).

При проведенні досліджень вплив ВІМП здійснювався за допомогою апарата ”
Вітма ” (Патенти України № 99010224 та № 29009. Свідоцтво про державну
реєстрацію №4922/2006 на апарат магнітної терапії “Вітма” ТУ У
33.1-13429839-003:2006). Параметри магнітного поля становили: радіальна
складова 5 – 10 мТл, тангенціальна складова 0,5 – 15 мТл, частота
модуляції МП 75 – 85 Гц. Вплив ВІМП in vitro та in vivo тривав 15
хвилин, кількість сеансів підбиралась індивідуально на основі визначення
стимулюючого впливу на фагоцитарну активність нейтрофілів і становила 5
– 10 сеансів.

Для вивчення генної структури та поліморфізму Helicobacter pylori
використовували один із сучасних методів молекулярної біології, а саме
метод вивчення ДНК на основі ПЛР.

Для встановлення ефектів ВІМП на клітини імунної системи визначали
циркулюючі в крові лейкоцити, відносну та абсолютну кількість лімфоцитів
за допомогою моноклональних антитіл фірми “Сорбент ТМ” (Москва) до
кластерів: СD3+ (Т–лімфоцити), СD4+ (Т–хелпери), СD8+ (Т–супресори),
СD16+ (натуральні кілери), СD19+ (В–лімфоцити), СD25+ (рецептори до
ІL–2), СD95+ (FAS/APO–1) та HLA-DR+ методом імунофлуоресценції.

Гуморальну ланку імунітету оцінювали за рівнем класу імуноглобулінів:
IgА, IgМ, IgG в сироватці крові – методом радіальної імунодифузії за
Mancini (1965). Циркулюючі імунні комплекси – за методом Haskova V.
(1978).

Внутрішньоклітинний кисневозалежний метаболізм нейтрофілів оцінювали в
спонтанному та стимульованому НСТ-тесті за реакцією відновлення
нітросинього тетразолію (Park B.H., Fikrig S.M., Smithwich E.M., 1968)
та визначення цитохімічного показника активності (Васильцова М.К.,
1964). Бактерицидну здатність нейтрофілів периферичної крові вивчали за
допомогою проведення фагоцитозу із Staphilococcus aureus (Меншиков В.В.,
1987).

Статистичну обробку результатів проводили за допомогою програм
статистичного аналізу Microsoft Windows: варіаційної статистики,
реалізованими стандартним пакетом прикладних програм Statistica for
Windows 6.0. Вірогідною різниця між показниками досліду і контролю
вважалася при р(0,05 та р(0,001. Для визначення ступеня взаємозв’язку
між двома показниками був проведений кореляційний аналіз із визначенням
достовірних (p0,05) в порівнянні з контролем (19,07±0,90) %.

Результати даної роботи продемонстрували вірогідне зниження лімфоцитів з
рецепторами до IL-2 (CD25+) у всіх групах хворих на ВХ ДПК. Підвищена
експресія FAS/APO – 1 (CD95+) переважала у половини хворих з токсигенним
Нр (особливо з CagA+ та VacA+ Нр) р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020