.

Хірургічне лікування великих субфасціальних опіків з оголенням кісток гомілки (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2699
Скачать документ

ІНСТИТУТ НЕВІДКЛАДНОЇ І ВІДНОВНОЇ ХІРУРГІЇ ІМ. В.К. ГУСАКА

АМН УКРАЇНИ

ПОДУРЕЦЬ ДМИТРО ПЕТРОВИЧ

УДК 617.584-001.17-089.874

Хірургічне лікування великих субфасціальних опіків з оголенням кісток
гомілки

14.01.03 – хірургія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті невідкладної і відновної хірургії ім.
В.К.Гусака АМН України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор,

лауреат Державної премії України

Фісталь Еміль Якович,

Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К.Гусака АМН
України, завідувач відділу термічних уражень, Донецький національний
медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри
комбустіології, пластичної хірургії і урології ФПО.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Гюльмамедов Фарман Ібрагімович,

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,
завідувач кафедри загальної хірургії №1;

доктор медичних наук, професор

Слєсаренко Сергій Володимирович,

Дніпропетровський національний університет МОН України, професор кафедри
теорії і практики лікувально-діагностичного процесу медичного
факультету.

Захист відбудеться “19”_березня_2008 р. о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 11.559.01 в Інституті невідкладної і
відновної хірургії ім. В.К.Гусака АМН України (83045, м. Донецьк,
Ленінський проспект, 47).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту невідкладної і
відновної хірургії ім. В.К.Гусака АМН України (83045, м. Донецьк,
Ленінський проспект, 47).

Автореферат розісланий “14_”_лютого_2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доктор медичних наук
О.А. Штутін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Термічні ураження є серйозною медичною, соціальною
та економічною проблемою й займають третє місце в структурі загального
травматизму серед травм мирного часу, при цьому найчастіше страждають
нижні кінцівки [Слєсаренко С.В., 2006]. Досягнуте останнім часом
зниження летальності на початкових стадіях опікової хвороби мало
позначилося на долі хворих з глибокими великими ураженнями [Козинець
Г.П., Мойсеєнко Р.О., 2006]. Успішне лікування опікових ран, що
локалізуються на нижніх кінцівках, є визначальним моментом в
попередженні важких наслідків, оскільки у 2-5% хворих з глибокими
опіками виконується ампутація крупних сегментів кінцівки [Костюкевич
В.М. і співавт., 2005; Знаменський Г.М. і співавт., 2005; Хаджибаєв А.М.
і співавт., 2005].

При субфасціальних опіках нижніх кінцівок відбувається оголення
суглобів, сухожиль, кісток первинно, а так само при виконанні етапних
некректомій й остеонекректомій. У результаті ці тканини позбавлені
живлення, поступово мертвіють, виникають тендовагініти, артрити,
остеомієліти. Гомілка – найуразливіший сегмент нижніх кінцівок, оскільки
великогомілкова кістка прикрита лише незначним масивом м’яких тканин,
особливо в її нижній третині. Близькість до шкіри виростків, гребеня
великогомілкової кістки призводить до їх первинного ураження, а
порушення кровообігу та запальний процес ведуть до розвитку ускладнень і
грубих деформацій. Поверхневе розташування кісткового каркасу,
особливості кровопостачання, відсутність шару підшкірно-жирової
клітковини передньо-медіальної поверхні гомілки представляють проблему
при закритті дефекту. Тому після перенесених субфасціальних опіків
гомілки найчастіше розвиваються рубцеві зміни покривів та, як наслідок,
– трофічні виразки. Тривале консервативне лікування таких ран або
проведення тангенційної остеонекректомії в подальшому призводить до
утворення рубцево-виразкового дефекту, погіршення якості життя [Фісталь
Е.Я. і співавт., 2001; Гиматдинов Р.И. и соавт., 2004; Галич С.П. і
співавт., 2007 ].

При таких ураженнях відзначається високий рівень інвалідності – 46,15%,
а тривала непрацездатність, первинна інвалідизація і розвиток
інвалідизуючих захворювань в пізньому реабілітаційному періоді
супроводжуються значними економічними витратами [Хітріхєєв В.Є. і
співавт., 2004; Поляков А.В. і співавт., 2006].

Таким чином, проблема лікування великих субфасціальних опіків з
оголенням кісток гомілки, неможливість виконання вільної або невільної
пересадки складних клаптів або комплексів тканин в зв’язку з дефіцитом
не пошкоджених тканин дотепер є актуальною та соціально значимою. Тому
розробка оптимальної тактики оперативного лікування таких хворих, яка
ґрунтується на даних клінічних, лабораторних, морфологічних та
функціональних досліджень, є дуже доцільною.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну
роботу виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи відділу
термічних уражень Інституту невідкладної і відновної хірургії ім.
В.К.Гусака АМН України “Розробка методів лікування і профілактики
рубцевих деформацій і контрактур після термічної травми” (шифр теми АМН
15, номер держреєстрації 0105U002700). Дисертант є співвиконавцем теми.
Тему дисертації затверджено на засіданні координаційної ради ІНВХ ім.
В.К.Гусака АМН України 04.05.2005 року (протокол №5) та на засіданні
проблемної комісії зі спеціальності “Хірургія” (протокол № 11 від
29.09.2005 року).

Мета дослідження. Покращення результатів хірургічного лікування хворих з
великими субфасціальними опіками нижніх кінцівок і пошкодженням кісток
гомілки шляхом застосування ранньої некректомії, остеотрепанації та
трансплантації алофібробластів.

Задачі дослідження:

Розробити й обгрунтувати диференційні показання до виконання
остеотрепанації кісток гомілки в комплексному хірургічному лікуванні
великих субфасціальних опіків нижніх кінцівок.

Провести морфологічне та морфометричне дослідження біоптатів
грануляційної тканини при великих субфасціальних опіках із оголенням
кісток гомілки в групах хворих з різними методами лікування.

Вивчити ефективність застосування культури алофібробластів для
стимуляції росту грануляційної тканини після остеотрепанації кісток
гомілки.

Вивчити результати хірургічного лікування в різних групах хворих з
великими субфасціальними опіками й оголенням кісток гомілки.

Розробити та впровадити в практику охорони здоров’я алгоритм лікування
хворих з великими субфасціальними ураженнями й оголенням кісток гомілки.

Об’єкт дослідження: великі субфасціальні опіки кінцівок з оголенням
кісток гомілки.

Предмет дослідження: показання, метод та терміни виконання
остеотрепанації в обпечених, а також морфо-функціональні особливості
стану опікової рани, ефективність методів із застосуванням
остеотрепанації й остеотрепанації з культурою алофібробластів,
направлених на поліпшення результатів лікування великих субфасціальних
опіків з оголенням кісток гомілки.

Методи дослідження: клінічні й біохімічні – для контролю загального
стану постраждалого; рентгенологічний і комп’ютерно – томографічний –
для вивчення стану м’язової й кісткової тканини постраждалого в
результаті опіку в ранній та віддалений періоди після термічної травми;
морфологічний – для вивчення гранулюючих ран з використанням сучасних
загальногістологічних, гістохімічних, імуногістохімічних й
морфометричних методик дослідження після виконання остеонекректомії,
остеотрепанації та остеотрепанації кісток гомілки із застосуванням
культури алофібробластів і визначення ефективності хірургічного
лікування; математичний – для статистичної обробки отриманих даних і
вивчення результатів хірургічного лікування в досліджуваних групах.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі проведеного
дослідження дисертаційної роботи вперше розроблено й обгрунтовано
виконання остеотрепанації оголених кісток гомілки та остеотрепанації з
трансплантацією алофібробластів у постраждалих з великими
субфасціальними опіками й оголенням кісток гомілки.

У порівняльному аспекті вивчено ефективність різних варіантів
оперативного лікування при субфасціальних опіках гомілки з оголенням
кістки.

Уперше запропоновано та науково аргументовано використання культури
алофібробластів з метою стимуляції росту грануляційної тканини із
остеотрепанацій.

Доведена ефективність виконання остеотрепанації при субфасціальних
опіках гомілки на підставі проведеного морфологічного й морфометричного
дослідження біоптатів грануляційної тканини в процесі репарації опікових
ран.

Практичне значення одержаних результатів.

Для практичного використання визначено показання, терміни та метод
виконання остеотрепанації оголених кісток гомілки й остеотрепанації з
трансплантацією алофібробластів при великих субфасціальних опіках.

Розроблені нові способи хірургічного лікування, що дозволяють
ліквідувати дефект тканин нижньої кінцівки при глибоких опіках гомілки в
тих випадках, коли інші методики нездійсненні, забезпечують швидку та
ефективну ліквідацію опікових ран із задовільним функціональним та
естетичним результатами, пріоритетність яких захищена Деклараційним
патентом України (55036 UА, МПК А61В17/00 №2002064990 “Спосіб лікування
наслідків опіків ІV ступеня гомілки та стопи”. Заявл. 17.06.2002; Опубл.
17.03.2003, Бюл. №3) та заявлений спосіб лікування опіків IV ступеня з
оголенням кістки № 200703748 від 04.04.2007. Грунтуючись на віддалених
результатах лікування, доведена доцільність виконання даних операцій при
великих субфасціальних опіках з оголенням кісток гомілки.

Застосування остеотрепанацій кісток гомілки дозволило зменшити кількість
місцевих ускладнень у хворих з субфасціальними опіками гомілок у 1,5
рази, скоротити терміни перебування в стаціонарі в середньому на 5,64
діб. Наукові здобутки та висновки дисертаційної роботи адаптовані для
впровадження та використання в практичній медицині.

Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджені
в практику роботи відділу термічних уражень Інституту невідкладної і
відновної хірургії ім. В.К.Гусака АМН України, міжрайонних опікових
відділень міст Краматорська та Макіївки Донецької області, опікових
центрів Дніпропетровська та Харкова. Матеріали наукового дослідження
використовуються в навчальному процесі на кафедрі комбустіології,
пластичної хірургії і урології Донецького національного медичного
університету ім. М. Горького МОЗ України та на кафедрі
комбустіології, реконструктивної і пластичної хірургії Харківської
медичної академії післядипломної освіти МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Вибір теми дослідження та методологічна
побудова роботи належить керівникові дисертаційної роботи. Особистий
внесок автора полягає в визначенні мети та завдань дослідження,
самостійному виборі методик й здійсненні наукових та клінічних
досліджень, проведенні обстежень постраждалих за допомогою сучасних
методів інструментальної й лабораторної діагностики, трактуванні їх
результатів, розробці нових методів хірургічного лікування обпечених, їх
практичній реалізації та впровадженні в лікувальний процес. Автором
оперовано 60% тематичних пацієнтів, проведено післяопераційне лікування
та диспансерне спостереження. Морфологічне й морфометричне вивчення
процесу загоєння опікових ран при проведенні остеонекректомії й
остеотрепанації виконано спільно з фахівцями Лабораторії фундаментальних
досліджень ІНВХ ім. В.К. Гусака АМН України. Самостійно проведена
статистична й математична обробка отриманих результатів, аналіз та їх
узагальнення, сформуловані та обгрунтовані висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати
дослідження докладено та обговорено на міжнародній науково-практичній
конференції “Політравма”, присвяченій 50-річчю Донецької обласної
клінічної травматологічної лікарні (Донецьк, 2003); III міжнародній
конференції молодих вчених “Актуальні питання невідкладної і відновної
медицини” (Ялта, АР Крим, 2004), міжнародній науково-практичній
конференції “Актуальні питання клініки, діагностики та лікування. Нові
напрямки в медицині”, присвяченій 200- річчю державної установи “432
ордена Червоної зірки головного військового клінічного шпиталю Збройних
Сил Республіки Білорусь” (Мінськ, 2005), науково-практичній конференції
“Рани, ранова інфекція, ранні післяопераційні ускладнення в
абдомінальній та судинній хірургії” (Київ, 2005), IV конференції молодих
вчених з міжнародною участю “Актуальні питання невідкладної і відновної
медицини” (Ялта, АР Крим, 2006), міжнародній науково-практичній
конференції “Актуальні проблеми сучасної медицини” (Полтава, 2007),
засіданнях Донецького обласного наукового товариства хірургів
(2005-2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 робіт, з них у наукових
фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України – 7, в тому числі
одна самостійна. Отриманий один патент України на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 154 сторінках
комп’ютерного тексту й складається із вступу, огляду літератури,
чотирьох розділів власних досліджень та узагальнення результатів роботи,
висновків та списку використаної літератури, що містить 229 джерел, (з
них 174 – кирилицею та 55 – латиницею). Роботу ілюстровано 14 таблицями
та 58 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріал та методи дослідження. Робота виконана на основі матеріалу
обстеження та оперативного лікування 65 постраждалих з великими
субфасціальними опіками і оголенням кісток гомілки, які знаходилися на
лікуванні в відділі термічних уражень ІНВХ ім. В.К.Гусака АМН України
впродовж 1996 – 2006 рр., яких згодом розділено на дві групи. Основна
група – 26 постраждалих, яким виконана остеотрепанація кісток гомілки.
Група порівняння представлена 39 пацієнтами, яким виконана тангенційна
остеонекректомія кісток гомілки.

Обидві групи представлені чоловіками віком від 17 до 69 років, у
основному – це особи працездатного віку. Середній вік обпечених у
основній групі склав 44,54(2,60 років, у групі порівняння – 43,00(2,51
років. Найчисленнішою виявилася група постраждалих від опіків полум’ям
(основна група – 73,08(8,70% та група порівняння – 58,97(7,88%) й
електричним струмом високої напруги (26,92(8,70% та 41,03(7,88%
відповідно).

Опіки II-III-IV ступенів були в основній групі постраждалих у
53,85(9,78% хворих, а в групі порівняння – 38,46(7,79%, III-IV ступенів
– 38,46(9,54% та 58,97(7,88% відповідно, а опіки IV ступеня в основній
групі були у 7,69(5,23% хворих, та 2,57(2,53% у групі порівняння.

При визначенні середньої величини площі ураження в пацієнтів
досліджуваних груп, з’ясувалося, що середня величина загальної площі
опіків у основній групі склала 58,73(7,35% поверхні тіла. А в групі
порівняння – 69,82(6,26% поверхні тіла. Середня величина площі глибокого
ураження в основній групі склала 16,29(2,41% поверхні тіла, а в групі
порівняння – 11,19(1,58% поверхні тіла.

Тяжка опікова хвороба в основній групі постраждалих була в 42,31(9,69%
хворих, а в групі порівняння – 46,15(7,98%, середньої тяжкості –
(34,62(9,33% та 30,77(7,39%), легкого ступеня – (7,69(5,23% та
10,26(4,86% відповідно), опікової хвороби не було в 15,38(7,08% основної
групи обпечених та в 12,82(5,35% хворих групи порівняння.

Травма в переважній більшості випадків відбулася в побуті, а саме: в
основній групі побутових – 73,08(8,70% та групі порівняння –
76,92(6,75%, відповідно виробничих травм – 26,92(8,70% та 23,08(6,75%.

Переважаюча більшість (понад 96%) пацієнтів обох груп була
госпіталізована у відділ термічних уражень ІНВХ ім. В.К.Гусака АМН
України в перші п’ять діб після отримання опіків, тому по своєчасності
надання медичної допомоги ці групи не відрізнялися між собою. В основній
групі з м. Донецька в клініку надійшло 7 постраждалих (26,92(7,88%), з
міжрайонних опікових відділень й районних лікарень області – 19 чоловік
(73,08(7,88%). У групі порівняння з м. Донецька в клініку потрапило 9
постраждалих (23,08(8,72%), з міжрайонних опікових відділень й районних
лікарень області – 30 чоловік (76,92(8,72%).

Згідно з проведеними статистичними розрахунками, ці групи хворих не
відрізнялися за статтю, віком, етіологією, площею й глибиною ураження,
тяжкістю опікової хвороби, термінами госпіталізації й місцем отримання
опіку, розподілом побутових і виробничих травм. За основними
кваліфікаційними характеристиками групи спостережень були
репрезентативні та підлягали порівнянню за ефективністю застосованих
методів лікування.

У клініці прийнята тактика раннього хірургічного лікування обпечених.
Оперативному лікуванню піддалися всі 65 пацієнтів обох груп, їм виконано
539 операцій. В основній групі виконано 249 операцій (у середньому 9,58
операцій на одного хворого) та в групі порівняння – 290 (у середньому
7,44 операцій на одного хворого).

Усі оперативні втручання при глибоких опіках поділяємо на три види,
залежно від їх спрямованості: 1) декомпресивні, дренуючі – некротомії,
некрофасціотомії (46 оперативних втручань); 2) направлені на видалення
загиблих тканин – некректомії (151 операція); 3) відновні пластичні
операції, вільна аутодермопластика (342 операції).

Декомпресивні операції в обох групах хворих виконували коли глибина
опіку не викликала сумнівів, в першу добу після травми. Усього на
гомілках у 26 обпечених основної групи виконано 19 таких операцій
(73,07%), а у групі порівняння (39 обпечених) відповідно – 27 операцій
(69,23%).

Ранню некректомію в основній групі виконували в середньому на 4,16(0,66
добу, а у групі порівняння – на 5,49(0,82 добу. Усього на гомілках у 26
обпечених основної групи виконано 72 некректомії (у середньому 2,77
операції на одного хворого), а у 39 обпечених групи порівняння – 79
некректомій (у середньому 2,02 операції на одного хворого).

У 65 хворих ампутація частини нижньої кінцівки виконана в основній групі
– три ампутації нижніх кінцівок на рівні н/з стегна, а в групі
порівняння – сім ампутацій на рівні с/з стегна.

При субфасціальних опіках гомілки, після виконання тангенційної або
фасціальної некректомії у хворих оголювалася великогомілкова кістка й на
перший план виступала необхідність адекватної ліквідації ранового
дефекту.

Ми розробили спосіб хірургічного лікування постраждалих з великими
субфасціальними опіками й оголенням кісток гомілки. Суть його полягає в
тому, що водночас з ранньою некректомією в середньому на четверту добу
після опіку 26 хворим виконували остеотрепанацію оголеної кістки,
позбавленої окістя. Для цієї мети використовували медичну електричну
дриль з регульованою швидкістю обертання конічної фрези, що давало
можливість виконувати остеотрепанацію до появи кровотечі й виключало
“випадкові” провали в кістковомозковий канал. Чим досягалось активне
розростання грануляцій з остеотрепанаційних отворів, які згодом
покривали кістку, створювали умови для подальшої вільної
аутодермопластики

В основній групі хворих, з таким способом лікування, не було виконано
жодної ампутації кінцівки або її частини, рентгенологічно й клінічно не
виявлено ознак разповсюдження інфекційного процесу на кісткові
структури.

У групі порівняння 39 хворим була виконана тангенційна остеонекректомія.

Культивування клітин. Роботи з культивування клітин і створенню
тканинних еквівалентів виконувалися в Лабароторії клітинного і
тканинного культивування ІНВХ ім. В.К. Гусака АМН України (зав. лаб.
д.мед.н., доц. Попандопуло А.Г.).

Для стимуляції росту грануляційної тканини з остеотрепанаційних отворів
застосовували культуру алофібробластів. Відразу після виконання ранньої
некректомії й остеотрепанації оголеної кістки на остеотрепанаційні
ділянки накладали культивовані алофібробласти. Наступні аплікації
виконували через добу під час перев’язок. Цей етап лікування в 10
пацієнтів потребував проведення 38 процедур аплікацій (у середньому
3,8 на одного хворого).

Планіметрія ран. Динаміку вкриття грануляційною тканиною оголених кісток
гомілки внаслідок субфасціального опіка оцінювали на підставі аналізу
даних планіметрії ран. Планіметричні вимірювання виконувалися в кожного
хворого з оголенням кісток гомілки під час госпіталізації, й далі через
кожні чотири доби. Використовувалася наступна методика: на оголену
кістку гомілки накладався стерильний лист целофану, на який наносилися
контури оголеної кістки. Рисунок переносився на міліметровий папір, а
потім підраховувалася площа рани. Поступово, по мірі росту грануляційної
тканини, з остеотрепанацій й по периферії рани, площа оголеної кістки
зменшувалася в розмірі, що фіксувалося на міліметровому папері та
підраховувалося.

На підставі отриманих результатів обчислювали відносну швидкість
утворення грануляційної тканини за наступною формулою:

де

– відносна швидкість утворення грануляційної тканини в %;

– величина площі оголеної кістки при першому вимірюванні;

– площа оголеної кістки при наступних вимірюваннях;

– кількість днів між першим та наступним вимірюваннями.

Морфологічні методики. Гістологічне вивчення препаратів проводилося в
Лабораторії фундаментальних досліджень ІНВХ ім. В.К. Гусака АМН
України (зав. лаб. – к.мед.н., доц. Гнилорибов А.М.).

Всі біопсії проведені з відома хворих, взяті за медичними показаннями
при проведенні оперативного лікування – некректомії, аутодермопластики.
Тканини, призначені для морфологічного дослідження, фіксували в 10%
розчині забуференого формаліну (pH 7,6) протягом 24 годин. Після
дегідратації їх заливали в парафін при температурі не більш 60?С на
станції Leica EG1140 H/C за стандартною методикою. Зрізи тканин товщиною
5(1 мкм виготовляли на ротаційному мікротомі Microm HM325 з системою
перенесення зрізів STS (Carl Zeiss, Німеччина), які потім офарблювали
гематоксиліном та еозином, толуідиновим синім при рН 2,6 і 5,3, за ван
Гізоном, Вейгертом, ставили ШИК-реакцію з обробкою контрольних зрізів
амілазою.

Частину серійних гістологічних зрізів поміщували на покриті адгезивом
скельця Super Frost Plus (Menzel, Німеччина) для імуногістохімічного
дослідження. Для “демаскування” антигенів регідратовані зрізи піддавали
термічній обробці в розчині Target Retrieval Solution (усі реактиви
фірми DAKO, Данія) з використанням водяної випарної бані GFL 1023. Після
блокування неспецифічного зв’язування білків протеїновим блоком (DAKO) і
ендогенної пероксидазної активності пероксидазним блоком (DAKO) наносили
первинні антитіла. Для виявлення фібробластів використовували мишачі
моноклональні антитіла (МАТ) до віментину (клон Vim 3V4, DAKO), актину
(клон HHF35, DAKO), для типування клітин інфільтратів використовували
МАТ до CD4 (Т-хелпери) (клон 1F6, Novocastra), CD8 (Т-супресори) (клон
1A5, Novocastra), CD68 (макрофаги) (клон PG-M1, DAKO). Візуалізацію
первинних антитіл проводили за допомогою полімерної системи детекції
DAKO En Vision+. Як субстрат для пероксидази хріну використовували DAB+
(DAKO). Препарати дофарбовували гематоксиліном Майєра. Далі офарбовані
зрізи поміщували в напівсинтетичне середовище Permanent Mounting Medium
(DAKO).

Мікрофотографування й морфометричне дослідження препаратів проводили на
мікроскопі Olympus AX70 Provis (Японія) з використанням ліцензованої
програми аналізу зображення AnalySIS Pro 3.2 (SoftImaging, Німеччина),
згідно з рекомендаціями виробника програмного забезпечення. При
виконанні морфометричних досліджень керувалися основними положеннями,
викладеними в посібниках [Автандилов Г.Г., 2002].

Рентгенографічне дослідження. Усім пацієнтам обох груп виконувалося
рентгенографічне дослідження кісток гомілки.

Спіральне комп’ютерно – томографічне дослідження. Дане дослідження
виконане на спіральному комп’ютерному томографі “General Eleсtriс” ІНВХ
ім. В.К.Гусака АМНУ 23 постраждалим основної групи та 16 хворим групи
порівняння. Цей метод дослідження досить складний, проте його результати
дають інформацію про стан кісткової та м’язової тканини. Це дозволяє
додатково отримати об’ємну картину ураження і правильно визначити та
оцінити тактику оперативного лікування пацієнтів.

Ультразвукове дослідження. Дослідження виконувалися на апараті
ультразвукової доплерографії “Sonolain Elegra” ІНВХ ім. В.К.Гусака
АМНУ. Застосовувався імпульсний спектральний доплер. Даний метод
дослідження використаний для діагностики порушення магістрального
кровотока у 24 постраждалих основної групи та у 18 хворих – групи
порівняння. При цьому в основній групі зареєстровано порушення кровотоку
по задньо-гомілковій артерії у 10 випадках, передньо-гомілковій – у 14
випадках, тромбоз магістральних артерій однієї з уражених опіком
кінцівки – в 3 випадках. У групі порівняння виявлено порушення кровотоку
по задньо-гомілковій артерії в 5 випадках, передньо-гомілковій – у 13
випадках, тромбоз магістральних артерій однієї з уражених опіком
кінцівки – в 7 випадках. Дослідження дозволило виявити рівень тромбозу
магістральних артерій, стан магістрального кровотока враховувався при
плануванні операції.

^

?

c

¤

?

o

u

u

????????????

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020