.

Формування інформаційної культури студентів педагогічних вузів при вивченні курсу інформатики: Автореф. дис… канд. пед. наук / А.Л. Столяревська, Ха

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2277
Скачать документ

Харківський державний педагогічний університет
ім. Г.С. Сковороди

УДК 378
Столяревська Алла Леонідівна

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ
СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ ВУЗІВ
ПРИ ВИВЧЕННІ КУРСУ ІНФОРМАТИКИ
13.00.01 – теорія та історія педагогіки

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Харків – 1999

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському державному педагогічному університеті
ім. Г.С. Сковороди Міністерства освіти України.
Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор
Дмитренко Тамара Олександрівна,
Харківський державний педагогічний університет
ім. Г.С. Сковороди, професор кафедри соціальної
педагогіки і правового виховання.
Науковий консультант: кандидат фізико-математичних наук, професор Білоусова Людмила Іванівна,
Харківський державний педагогічний університет
ім. Г.С. Сковороди, завідувач кафедри інформатики.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор
Мархель Іван Іванович,
Одеський державний морський університет,
професор кафедри підйомно-транспортних машин;

кандидат педагогічних наук, доцент
Синельник Ірина Василівна,
Харківський державний політехнічний університет,
доцент кафедри загальної й експериментальної фізики.

Провідна установа: Харківський державний університет,
кафедра педагогіки, Міністерство освіти України,
м. Харків.
Захист відбудеться “_3_”__лютого____1999 р. о _13_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.04 у Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди за адресою: 310168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд.__.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди за адресою: 310168, м. Харків, вул. Блюхера, 2.
Автореферат розісланий “_2_”__січня_____1999 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Т.О.Дмитренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
АКТУАЛЬНІСТЬ І СТУПІНЬ ДОСЛІДЖЕНОСТІ ПРОБЛЕМИ. Пðîöåñи ñòàíîâëåííÿ ñâ³òîâîãî ³íôîðìàö³éíîãî ñï³âòîâàðèñòâà обумовили íåîáõ³äí³ñòü виð³øåííÿ çàвäàнь, спрямоваíих íà ïîäàëüøå âäîñêîíàëåííÿ ñèñòåìè îñâ³òè, що º îñíîâîþ â³äðîäæåííÿ ³íòåëåêòóàëüíîãî і äóõîâíîãî ïîòåíö³àëó íàðîäó, óìîâîþ âèõîäó â³ò÷èçíÿíî¿ íàóêè, òåõí³êè ³ êóëüòóðè íà ñâ³òîâèé ð³âåíü. Äåðæàâíа íàö³îíàëüíа ïðîãðàìа “Îñâ³òà (Óêðà¿íà XXI ñòîë³òòÿ)” визначила провідні íàïðÿìи ðîçâèòêó ñèñòåìè îñâ³òè: âïðîâàäæåííÿ у íàâ÷àëüíèé ïðîöåñ ïðîãðåñèâíèõ íàóêîâèõ êîíöåïö³é, ñó÷àñíèõ ïåäàãîã³÷íèõ òåõíîëîã³é ³ íàóêîâî-ìåòîäè÷íèõ äîñÿãíåíü, ï³äâèùåííÿ ïðîôåñ³éíîãî ³ çàãàëüíîîñâ³òíüîãî ð³âíÿ íîâî¿ ´åíåðàö³¿ ïåäàãîã³÷íèõ êàäð³â. Îäíим іç ñïîñîá³â ðåàë³çàö³¿ ïðîãðàìè âäîñêîíàëåííÿ ñèñòåìè îñâ³òè º випереджальний õàðàêòåð її ðîçâèòêó, óâàæíå ставлення äåðæàâè äî îñâ³òè, äî ôîðìóâàííÿ çíàíü, ³íòåëåêòó, культури êîæíîãî ÷ëåíà ñóñï³ëüñòâà.
Ðîçâèòîê ñó÷àñíîãî ñóñï³ëüñòâà ñóïðîâîäæóºòüñÿ çðîñòàííÿì значущості ³íôîðìàö³éíî¿ складової â óñ³õ ñôåðàõ æèòòÿ, ïðîíèêíåííÿì ³íôîðìàö³éíèõ ³äåé, çàñîá³â ³ òåõíîëîã³é у âèðîáíèöòâî, ³íôðàñòðóêòóðó, ïîáóò ³ ñóñï³ëüíó ïñèõîëîã³þ. Інформаційні технології проникли практично в кожну з галузей людської діяльності, навіть у культуру і мистецтво. Об’єкти культурної спадщини, які завжди були недосяжними для формалізації, зараз відтворюються в електронному вигляді, і це забезпечує якість, довговічність та ефективність їх зберігання. Поширення телекомунікаційних засобів дає можливість швидкого доступу до інформаційних ресурсів, накопичених людством. Разом з тим, не кожна людина реалізує можливості, які надаються інформаційними технологіями, і усвідомлює їх цінність. Необхідність орієнтації людини на використання інформаційних технологій сучасного рівня ïередбачає íîâі ïîòðåáи ëþäñüêîãî ñóñï³ëüñòâà â îñâ³ò³: ñòຠâàæëèâèì засвоювàòè знання про основи інформаційного обміну, способи накопичення, зберігання, поширювання знань, засоби комунікації; набувати âì³íня â³äáîðó æèòòºâî âàæëèâî¿ ³íôîðìàö³¿ та навички ¿ї ö³ëåñïðÿìîâàíîãî âèêîðèñòàííÿ. Òàê³ знання, уì³ííÿ, навички є ñóòністю ³íôîðìàö³éíî¿ êóëüòóðè.
²íôîðìàö³éíà êóëüòóðà – це особливий аспект соціального життя. Вона виступає ÿê ïðåäìåò, çàñ³á ³ ðåçóëüòàò ñîö³àëüíî¿ àêòèâíîñò³ ëþäèíè, впливає на õàðàêòåð ³ ефективність її ïðàêòè÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³.

²íôîðìàö³éíà êóëüòóðà є áàãàòîôóíêö³îíàëüíою. ¯¿ çàãàëüíèìè ôóíêö³ÿìè виступають: ðåãóëÿòèâíà – ³íôîðìàö³éíà êóëüòóðà суттєво âïëèâає íà хід ³íôîðìàö³éíî¿ ä³ÿëüíîñò³, ï³çíàâàëüíà – ³íôîðìàö³éíà êóëüòóðà áåçïîñåðåäíьî ïîâ’ÿçàíà ç навчальною і дослідницькою ä³ÿëüí³ñòþ ëþäèíè, êîìóí³êàòèâíà – ³íôîðìàö³éíà êóëüòóðà º íåâ³ä’ºìíèì компонеíòîì âçàºìîçâ’ÿçêó ëþäåé, âèõîâíà – ³íôîðìàö³éíà êóëüòóðà сприяє îñâîºííю ëþäèíîþ âñ³º¿ êóëüòóðè, îâоëîä³ííю âñ³ìà інтелектуальними áаãàòñòâàìè.
У психолого-педагогічних дослідженнях протягом останніх років розглядаються різноманітні аспекти формування інформаційної культури людини. Безпосередньо питанню сутності інформаційної культури приділяється увага в роботах Ñ.Ã.Àíòîíîâîї, В.О.Виноградова, À.Î.Âіòóõíîâñьêої, А.П.Єршова, В.А.Кайміна, В.З.Когана, В.Ю.Мілітарьова, Ю.А.Первина, В.М.Розина, Л.В.Скворцова, В.Ф.Cyxiної, І.М.Яглома. ²íôîðìàö³éíà êóëüòóðà, як показали Ñ.Ã.Àíòîíîâа, À.Î.Âіòóõíîâñьêа, À.Ï.ªðøîâ, Þ.À.Ïеðâиí, В.Ф.Сухіна, є âàæëèâèм ôàêòîðом ðîçâèòêó êîæíî¿ людини. Становлення інформаційної культури відбувається в процесі навчання і професійної діяльності через їх ³íôîðìàö³éíèé êîìïîíåíò. Аспект формування всебічно розвиненої, гармонійної особистості в умовах інформаційного суспільства піднімався в роботах Б.С.Гершунського, В.І.Громики, Л.Б.Ітельсона, В.Я.Ляудис, Є.І.Машбиця, В.М.Монахова, П.І.Підкасистого, Н.Ф.Тализіної, O.K.Тихомирова. Впливу нових інформаційних технологій на зміст навчання присвячені роботи Л.І.Білоусової, Д.Х.Джонасена, О.М.Довгялла, А.П.Єршова, М.П.Лапчика, С.С.Лаврова, О.Ю.Уварова. Проблеми формування предметних комп’ютерних середовищ i педагогічних програмних засобів розглядаються у роботах П.Л.Брусиловського, О.Г.Гейна, Н.Л.Луніної, В.О.Петрушина, С.А.Ракова, І.В.Синельник. Застосування у навчанні ідей i засобів штучного інтелекту щодо формування інформаційної культури людини обґрунтовано в роботах О.М.Довгялла, М.І.Жалдака, Г.С.Поспєлова, Д.О.Поспєлова, Ю.С.Рамського.
Завдання формування інформаційної культури підростаючого покоління, що житиме у XXI столітті, є надзвичайно важливим. У відповідності до концепції інформатизації освіти, випускник загальноосвітньої школи має бути теоретично і практично готовим до активного застосування у своїй діяльності нових інформаційних технологій, освоєння інфраструктури інформаційного суспільства. Основи інформаційної культури закладаються при вивченні курсу інформатики,

який ìຠâàæëèâå ñâ³òîãëÿäíå çíà÷åííÿ, бо äຠуявлення ïðî ³íôîðìàö³éí³ системи і ïðîöåñè, порушує широке коло проблем від аналітико-синтетичної обробки інформації до формування ноосфери. У процесі вивчення курсу інформатики формуються розуміння важливості ефективного використання інформації для особистості і суспільства, навички застосування електронної інформації, що сприяє зростанню інформаційної культури суспільства. Така провідна роль курсу інформатики змушує особливо уважно ставитися до підготовки майбутнього вчителя інформатики, до формування його особистої інформаційної культури.
Разом з тим, питання, пов’язані з аналізом формування інформаційної культури майбутнього вчителя, не були об’єктом спеціального дослідження, що й зумовило вибір теми: “Формування інформаційної культури студентів педагогічних вузів при вивченні курсу інформатики”. На нашу думку, ці питання є актуальними не тільки з точки зору вдосконалення фахової підготовки – вони розкривають сутність інформаційного компонента у загальній культурі вчителя.
ÎÁ’ªÊÒ äîñë³äæåííÿ – ³íôîðìàö³éíà êóëüòóðà ñòóäåíò³â ïåäàãîã³÷íèõ âузів.
ÏÐÅÄÌÅÒ äîñë³äæåííÿ – ôîðìóâàííÿ ³íôîðìàö³éíî¿ êóëüòóðè ñòóäåíò³â ïåäàãîã³÷íèõ âузів ïðè âèâ÷åíí³ êóðñó ³íôîðìàòèêè.
МЕТА дослідження – òåîðåòè÷íо îá´ðóíòóâàòè é åêñïåðèìåíòàëüíî ïåðåâ³ðèòè дидактичні çàñîáè ôîðìóâàííÿ ³íôîðìàö³éíî¿ êóëüòóðè ñòóäåíò³â ïåäàãîã³÷íèõ âóç³â ïðè âèâ÷åíí³ êóðñó ³íôîðìàòèêè.
У відповідності з об’єктом, предметом та метою дослідження було висунуто наукову ГІПОТЕЗУ: ð³âåíü ³íôîðìàö³éíî¿ êóëüòóðè ìàéáóòí³õ ó÷èòåë³â ³íôîðìàòèêè ï³äâèùèòüñÿ, ÿêùî в курс ³íôîðìàòèки включити теми “Àâòîìàòèçàö³ÿ ³íòåëåêòóàëüíî¿ ä³ÿëüíîñò³”, “Експертні системи в навчанні”, “Ðîçðîáêà íàâ÷àючèõ ïðîãðàì”, пов’язані з ³íòåãðàö³єþ êîìï’þòåðà у ïðîôåñ³éíó ä³ÿëüí³ñòü учителя, і забезпечити вивчення цих тем спеціально розробленими дидактичними засобами.
Мета та гіпотеза дослідження зумовили такі ЗАВДАННЯ:
1. Íà îñíîâ³ àíàë³çó джерел з філософії, культурології, педагогіки, психології, ³íôîðìàòèки ðîçêðèòè ñóòн³ñòü ³íôîðìàö³éíî¿ êóëüòóðè.
2. Âèÿâèòè êîìïîíåíòè ³íôîðìàö³éíî¿ êóëüòóðè ³ äîñë³äиòè ¿õ ôîðìóâàííÿ ïðè âèâ÷åíí³ êóðñó ³íôîðìàòèêè.

3. Ðîçðîáèòè òà åêñïåðèìåíòàëüíî ïåðåâ³ðèòè дидактичні çàñîáè, орієнтовані на ôîðìóâàííÿ ³íôîðìàö³éíî¿ êóëüòóðè майбутнього вчителя з урахуванням специфіки його професійної діяльності.
МЕТОДОЛОГІЧНОЮ ОСНОВОЮ дослідження є загальна теорія культури (Е.О.Баллер, Ю.Р.Вишневський, В.Є.Давидович, Ю.А.Жданов, С.М.Іконникова, М.С.Каган, Л.Н.Коган, А.Моль, Д.В.Ольшанський, Дж.Раду), теорія пізнання, теоретичні положення психологічної науки про єдність свідомості i діяльності (О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн та ін.), принцип діяльнісного підходу в навчанні (Ю.К.Бабанський, П.Я.Гальперін, І.Я.Лернер, Н.Ф.Тализіна, Ж.Піаже).
Завдання, що вирішуються в роботі, визначили вибір МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ: аналіз науково-методичної, психолого-педагогічної i філософської літератури з теми дослідження, шкільних програм i планів, дидактичних засобів навчання інформатиці, узагальнення досвіду викориñòàííÿ êîìï’þòåð³â у íàâ÷àëüíîìó ïðîöåñ³; ñïîñòåðåæåííÿ, áåñ³äè, àíàë³ç контрольних ðîá³ò ñòóäåíò³â; ïåäàãîã³÷íèé åêñïåðèìåíò (êîíñòàòóючий і ôîðìóючий), îáðîáêà éîãî ðåçóëüòàò³â çа äîïîìîãîþ çàñîá³â ìàòåìàòè÷íî¿ ñòàòèñòèêè.
НАУКОВА НОВИЗНА І ТЕОРЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ дослідження полягають у тому, що розкрито сутність інформаційної культури, визначено її компоненти, розроблено дидактичні засоби, які забезпечують уведення в курс інформатики тем, пов’язаних з інтеграцією комп’ютера у професійну діяльність учителя, і сприяють підвищенню рівня інформаційної культури студентів педагогічного вузу.
ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані вчителями загальноосвітніх навчальних закладів при викладанні інформатики. За результатами дослідження у 1997 році видано два навчальних посібники для студентів педагогічних навчальних закладів та учнів загальноосвітніх шкіл.
ОСОБИСТИМ ВНЕСКОМ дисертанта є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка дидактичних засобів формування інформаційної культури студентів педагогічних вузів при вивченні курсу інформатики.
ДОСТОВІРНІСТЬ ТА ОБҐРУНТОВАНІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ дослідження забезпечуються відповідністю засобів дослідження до предмета, мети i завдань роботи та репрезентативністю матеріалів, необхідних для якісного аналізу результатів експериментальної роботи.

ÍÀ ÇÀÕÈÑÒ ÂÈÍÎÑßÒÜÑß такі положення:
1. Розкриття сутності інформаційної культури.
2. Обґрунтування компонентів інформаційної культури студентів педагогічних вузів – майбутніх учителів інформатики.
3. Дидактичí³ засоби, âèêîðèñòàííÿ ÿêèõ ñïðèÿº ï³äâèùåííþ ð³âíÿ ³íôîðìàö³éíî¿ êóëüòóðè ñòóäåíò³â.
АПРОБАЦІЯ РОБОТИ І ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ дослідження. Основні положення i результати дослідження доповідалися й отримали схвалення на всеукраїнських, міжрегіональних та міжнародних семінарах i конференціях (Донецьк-1993; Львів-1992, 1994; EWHCI’95, Москва, МЦНТІ-1995; Харків-1994, 1995, 1996, 1998; Суми-1995; Харків – Мішкольц – 1995, 1996, 1997, 1998), на засіданнях кафедри педагогіки та кафедри інформатики Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди.
Основні положення дисертаційного дослідження викладено в публікаціях, загальний обсяг яких складає 17 друкованих аркушів.
СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ ДИСЕРТАЦІЇ. Дисертація складається із вступу, двох розділів, загальних висновків, списку основної використаної літератури (257). Зміст викладено на 151 сторінці тексту, 29 таблицях, 16 ілюстраціях.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У ВСТУПІ обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання дослідження, а також методологічні, теоретичні основи та методи роботи; розкрито її наукову новизну й теоретичне значення, особистий внесок дисертанта, достовірність та обґрунтованість результатів, шляхи ¿x впровадження у практику; сформульовано положення, що виносяться на захист.
РОЗДІЛ ПЕРШИЙ “ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ” присвячено розкриттю сутності інформаційної культури, визначенню її компонентів, дослідженню формування інформаційної культури майбутнього вчителя інформатики у процесі вивчення дисципліни “Інформатика”, обґрунтуванню доцільності введення у курс інформатики тем, пов’язаних з ³íòåãðàö³єю êîìï’þòåðà у ïðîôåñ³éíó ä³ÿëüí³ñòü учителя.
На основі налізу літературних джерел зроблено висновок, що яâèùå кóëüòóðи º ñêëàäíèì ³ áàãàòîñòîðîíí³ì. Öèì çóìîâëåíî існування ð³çíèõ ï³äõîä³â і òåîðåòè÷íèõ êîíöåïö³é у дослідженні êóëüòóðè і, як наслідок, різних тлумачень поняття культури. Останнім часом спостерігаєтьñÿ ïåðåõ³ä äî âèçíà÷åííÿ ïîíÿòòÿ

êóëüòóðè íà ï³äñòàâ³ уявлень ïðî ä³ÿëüíіñòь ëþäèíè, ïîв’язану з âèðîáíèöòâом, çáåð³ãàííям, ðîçïîâñþäæåííÿì ³ ñïîæèâàííям ö³ííîñòåé, çàïðîïîíîâàíèõ ïðèéíÿòîю ó ñóñï³ëüñòâ³ ñèñòåìîþ ñîö³àëüíèõ ³íñòèòóò³â. Культура є невід’ємною складовою людської діяльності. ²íôîðìàòèçàö³ÿ, ÿê ñîö³àëüíå та ³ñòîðè÷íå ÿâèùå, ñïðèÿº ñòàíîâëåííþ â ëþäñüê³é êóëüòóð³ âèíÿòêîâî çíà÷óùîго êîìïîíåíòа – ³íôîðìàö³éíî¿ êóëüòóðè.
Ï³ä ³íôîðìàö³éíîþ êóëüòóðîþ, перш за все, ðîçó쳺òüñÿ ð³âåíü ðîçâèòêó ³íôîðìàö³éíèõ çâ’ÿçê³â у ñóñï³ëüñòâ³ ³ õàðàêòåðèñòèêа ³íôîðìàö³éíî¿ ä³ÿëüíîñò³ ëþäåé. ²íôîðìàö³éíà êóëüòóðà також òðàêòóºòüñÿ ÿê ºäí³ñòü ³íôîðìàö³éíої ñïðîìîæíîñò³ ³ òâîð÷î¿ ³íôîðìàö³éíî¿ ä³ÿëüíîñò³, ùî ðåàë³çóþòüñÿ â ³íôîðìàö³éí³é âçàºìî䳿 ñóá’ºêò³â ó ïðîöåñ³ ñòâîðåííÿ, çáåð³ãàííÿ, ïåðåòâîðåííÿ, передавання, ñïðèéìàííÿ ³ âèêîðèñòàííÿ ³íôîðìàö³¿ â ñóñï³ëüñòâ³. Ó ñó÷àñíèõ ñëîâíèêàõ ³íôîðìàö³éíà êóëüòóðà визначається як р³âåíü ³íôîðìàòèçàö³¿, ñòóï³íü éîãî îñâîºííÿ ³ ÿê³ñòü âèêîðèñòàííÿ ëþäèíîþ, à òàêîæ як опануваííÿ çàñîáів ³íôîðìàòèêè. У роботі прийняте таке âèçíà÷åííÿ ³íôîðìàö³éíî¿ êóëüòóðè: ³íôîðìàö³éíа êóëüòóðа – це сóêóïíіñòь çíàíü ïðî îñíîâí³ ñïîñîáè ïîäàííÿ çíàíü, äàíèõ та ³íôîðìàö³¿ ðàçîì ç óì³ííÿìи çàñòîñóâàòè ¿õ íà ïðàêòèö³ äëÿ виð³øåííÿ ³ ïîñòàíîâêè çì³ñòîâíèõ çàäà÷. Визначено й обґрунтовано п’ять компонентів сформованості інформаційної культури студентів педагогічного вузу, майбутніх учителів інформатики: знання про пристрої і принципи функціонування комп’ютера (1); навички грамотної постановки задач для їх розв’язання за допомогою комп’ютера (2); вміння формалізованого опису поставлених задач (3); уміння побудови алгоритмів розв’язання задач за їх математичними моделями (4); навички використання прикладних систем для вирішення практичних задач (5). Ці компоненти носять інтегрований характер – кожний з них вимагає наявності певних знань, умінь i навичок.
Детальний аналіз кожного з компонентів інформаційної культури дав можливість провести дослідження їх формування в процесі вивчення курсу інформатики та обґрунтувати доцільність включення в курс інформатики тем “Автоматизація інтелектуальної діяльності”, “Експертні системи в навчанні”, “Розробка навчаючих програм”, що орієнтовані на використання комп’ютера у майбутній професійній діяльності вчителя інформатики і сприяють підвищенню інформаційної культури студентів. Âîíè çàáåçïå÷óþòü ðîçãëÿä у êóðñ³ ³íôîðìàòèêè такèõ взаємопов’язаних ïèòàíü, як розв’язаííÿ çàäà÷, уïðàâë³ííÿ

áàçàìè çíàíü, пîáóäîâà ³íòåëåêòóàëüíîãî ³íòåðôåéñó, іíòåëåêòóàëüíå ïðîãðàìóâàííÿ, розкриття сутності досліджень у галузі штучного інтелекту.
Впровадження вказаних тем у навчальний процес передбачало розробку відповідних дидактичних засобів: програм вивчення тем, навчальних посібників, програмних засобів, завдань для самостійної роботи студентів, тематики курсових і дипломних робіт.
У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ “ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ” викладено методику педагогічного експерименту, наведено його результати та подано їх аналіз.
Ïåäàãîã³÷íèé åêñïåðèìåíò ïðîâîäèâñÿ ó äâà åòàïи (êîíñòàòóючий ³ ôîðìóючий) у ï’ÿòè ãðóïàõ ñòóäåíò³â ô³çèêî-ìàòåìàòè÷íîãî ôàêóëüòåòó Õàðê³âñüêого äåðæàâíого ïåäàãîã³÷íого óí³âåðñèòåòу ³ì. Ã.Ñ. Ñêîâîðîäè. На початку проведення експериментальної роботи було обрано три експериментальні (Е) i три контрольні групи (К) з однаковою загальною кількостю учасників – 56 студентів. Експеримент охопив уciх студентів одного курсу спеціальностей “математика – інформатика”, “фізика – інформатика”.
Ìåòîþ констатуючого åêñïåðèìåíòó було дослідження формування компонентів ³íôîðìàö³éíî¿ êóëüòóðè ñòóäåíò³â, ìàéáóòí³õ ó÷èòåë³â ³íôîðìàòèêè, ïри âèâ÷åííі áàçîâîãî êóðñó ³íôîðìàòèêè і âèÿâëåííÿ ïî÷àòêîâîãî ð³âíÿ їх ³íôîðìàö³éíî¿ êóëüòóðè.
Під час етапу констатуючого експерименту в студентських групах проводилися контрольні роботи: шість поточних контрольних робіт (О1-О6) i одна підсумкова (О7 – зріз знань). Було проаналізовано результати їх написання. Отримані дані наведено у табл. 1.
Äëÿ ïåðåâ³ðêè íóëüîâої ã³ïîòåçè ïðî íàÿâí³ñòü â³äì³ííîñò³ â ð³âí³ çíàíü ñòóäåíò³â åêñïåðèìåíòàëüíої ³ êîíòðîëüíої ãðóï âèêîðèñòîâóâàâñÿ êðèòåð³é . Çíà÷åííÿ ñòàòèñòèчного êðèòåð³þ âèçíà÷ено за ôîðìóëîþ, çàïðîïîíîâàíîю Ì.².Ãðàáàðåì ³ Ê.Î.Êðàñíÿíñьêîю. Зíà÷åííÿ, яке ми ñïîñòåð³ãàли (òàáë. 1, îñòàíí³é ðÿäîê), доð³âíює 3,29, ùî ìåíøе êðèòè÷íîãî çíà÷åííÿ 7,815, і це дає підставу для ïðèéíÿòтя àëüòåðíàòèâíої ã³ïîòåçи ïðî òå, ùî íåìຠâ³äì³ííîñòåé ó ð³âí³ çíàíü ñòóäåíò³â â åêñïåðèìåíòàëüí³é ³ êîíòðîëüí³é ãðóïàõ.

Òàáëèöÿ 1
Ðåçóëüòàòи îáðîáêè äàíèõ констатуючого åêñïåðèìåíòó
№ рîáîòи Ãðóïà Íåзадо-вільно Задо-вільно Äîáðå Від-мінно Çíà÷åííÿ

Î1 Å
Ê 5
9 28
20 20
23 3
4 2,3
Î2 Å
Ê 3
4 17
18 27
22 9
12 1,0
Î3 Å
Ê 7
4 13
20 24
22 12
10 2,1
Î4 Å
Ê 2
3 16
22 28
21 10
10 2,0
Î5 Å
Ê 7
6 13
14 31
28 5
8 0,92
Î6 Å
Ê 5
1 14
19 25
21 12
15 2,0
Î7 Å
Ê 3
5 18
13 20
28 15
10 3,29
Додатково було перевірено ступінь кореляції між результатами контрольних робіт етапу констатуючого експерименту і виявлено тісний зв’язок між знаннями, уміннями, навичками, що були отримані при вивченні базового курсу інформатики, і результатами підсумкової контрольної роботи.
Дані констатуючого експерименту дозволили виявити початковий рівень сформованості інформаційної культури студентів (табл. 2).
Таблиця 2
Рівень сформованості інформаційної культури (констатуючий експеримент)
Êîìïîíåíòè ³íôîðìàö³éíî¿ êóëüòóðè Гðóïà Е
(%) Гðóïà К
(%)
1 78 75
2 70 65
3 78 74
4 73 79
5 72 70
Рівень сформованості інформаційної культури (на етапах констатуючого і формуючого експерименту) розпізнавався за допомогою критеріїв оперативності i гнучкості отриманих знань. Оперативність знань передбачає готовність і уміння

студентів застосовувати їх у подібних і варіативних ситуаціях. Гнучкість знань виявляється в швидкості знаходження варіативних способів їх застосування при зміні ситуації. При виборі критеріїв ми виходили з того, що оперативність та гнучкість знань забезпечують їх актуалізацію в умовах швидкого змінювання апаратних та програмних засобів інформаційних технологій.
Отримані у ході констатуючого експерименту дані показали, що наявність кожного компонента інформаційної культури студентів недостатньо забезпечується базовим курсом інформатики. Це виявилося при оцінюванні підходу до розв’язання конкретної практичної задачі: уміння з’ясувати зміст óìîâи çàäà÷³, ðîáèòè âèñíîâêè ç óìîâè, обирати íàéêðàùі способи ïîäàííÿ äàних, проектувати ñöåíàð³й ðîáîòè ç êîìï’þòåðîì; íàâèчêè êîíñòðóþâàííÿ àëãîðèòìó, îäåðæàííÿ ÷àñòêîâîãî àáî çàãàëüíîãî ðозв’ÿзання çàäà÷³, оцінювання розв’язання, óçàãàëüíåííÿ çàäà÷³. Наведемо результати аналізу оперативності та гнучкості зíàíü ñòóäåíòів із зазначенням у дужках кількості учасників експерименту, що виявили відповідну якість знань. Пðî ãîòîâí³ñòü студентів çàñòîñóâàòè çíàííÿ, які були ними отримані ðàí³øå, тобто про îïåðàòèâí³ñòü öèõ çíàíü, свідчать: уì³ííÿ ñàìîñò³éíî ïåðåíîñити çíàíня ³ âì³íня â íîâó ñèòóàö³þ (Е-53, К-51), óì³ííÿ áà÷ити íîâу ïðîáëåìó â òðàäèö³éí³é ñèòóàö³¿ (Е-19, К-21), óì³ííÿ виділяти àëüòåðíàòèâні варіанти виð³øåííя ïðîáëåìè (Е-23, К-23), óì³ííÿ êîìáіíуâàти ðàí³øå â³äîì³ споñîáи виð³øåííÿ ïðîáëåìè ó íîâèé споñ³á (Е-23, К-23). Ïðî ãíó÷ê³ñòü ñâ³ä÷àòü: óì³ííÿ áà÷ити íîâó ôóíêö³ю çíàéîìîãî îá’ºêòà (Е-19, К-13), óì³ííÿ ñòâîðювати îðèã³íàëüíі споñîáи виð³øåííÿ ïðè â³äîìèõ ³íøèõ (Е-5, К-5). Встановлено, що менш 50% від загальної кількості студентів (Е-47%, К-46%) виявили якості знань, що досліджувалися, і це дає підставу для висновку про недостатнє формування компонентів 2, 3, 5 інформаційної культури.
Таким чином, на етапі констатуючого експерименту підтверджено висновок про недостатність формування інформаційної культури студентів. На цьому етапі також було здійснено розробку дидактичних засобів, які призначені для впровадження в курс інформатики додаткових тем “Автоматизація інтелектуальної діяльності”, “Експертні системи в навчанні”, “Розробка навчаючих програм”, орієн-тованих на інтеграцію комп’ютера в структуру професійної діяльності педагога.
Формуючий експеримент проводився з метою виявлення впливу вивчення цих тем на інформаційну культуру майбутнього вчителя.

На етапі формуючого експерименту в експериментальних групах було проведено чотири поточні контрольні роботи (М1-М4) i одна підсумкова (М5 – зріз знань) в експериментальних і контрольних групах. Рåçóëüòàòè êîíòðîëüíої ðîáîòи Ì5 íàâåäåíо â òàáë. 3.
Òàáëèöÿ 3
Ðåçóëüòàòи îáðîáêè äàíèõ формуючого еêñïåðèìåíòó
№ рîáîòи Ãðóïà Íåзадо-вільно Задо-вільно Äîáðå Від-мінно Çíà÷åííÿ

М5 Å
Ê 2
1 10
22 22
23 22
10 9,06
Наведені дані свідчать про позитивний вплив вивчення зазначених вище тем на якість знань з інформатики студентів експериментальної групи.
Підраховано кореляцію між контрольними роботами другого етапу для експериментальної групи. Це дозволило зробити такий висновок: на результати підсумкової контрольної роботи формуючого експерименту вплинули знання, уміння, навички, що були отримані при вивченні тем “Àâòîìàòèçàö³ÿ ³íòåëåêòóàëüíî¿ ä³ÿëüíîñò³”, “Åêñïåðòí³ ñèñòåìè â íàâ÷àíí³”, “Розробка навчаючих програм”.
Ñë³ä â³äçíà÷èòè çðîñòàííÿ êільêоñті правильно âèконанèõ ïðàêòè÷íèõ çàâäàíü â åêñïåðèìåíòàëüí³é ãðóï³: Е-81% проти Е-73% на початку формуючого експерименту (а у контрольній групі: К-67% проти К-73%).
Наведемо результати аналізу оперативності та гнучкості çíàíü ñòóäåíòів. Про оперативність та гнучкість знань свідчать: уì³ííÿ ñàìîñò³éíî ïåðåíоñити çíàíня ³ âì³íня â íîâó ñèòóàö³þ (Е-54, К-55), óì³ííÿ áà÷ити íîâу ïðîáëåìó â òðàäèö³éí³é ñèòóàö³¿ (Е-30, К-23), óì³ííÿ виділяти àëüòåðíàòèâні варіанти виð³øåííя ïðîáëåìè (Е-27, К-20), óì³ííÿ êîìáіíуâàти ðàí³øå â³äîìі споñîáи виð³øåííÿ ïðîáëåìè â íîâèé ñïîñ³á (Е-30, К-25), óì³ííÿ áà÷ити íîâу ôóíêö³ю çíàéîìîãî îá’ºêòа (Е-22, К-16), óì³ííÿ ñòâîðювати îðèã³íàëüíі споñîáи виð³øåííÿ ïðè â³äîìèõ ³íøèõ (Е-9, К-5). Встановлено зростання кількості студентів експериментальних груп, що виявили оперативність і гнучкість знань при виконанні завдань підсумкової контрольної роботи (Е – 55% проти Е – 47% і К – 47% проти К – 46% у констатуючому експерименті), і це свідчить про сформованість таких компонентів інформаційної культури майбутнього вчителя, як навички грамотної постановки задач для їх розв’язання за допомогою комп’ютера, вміння формалізованого опису

поставлених задач, навички використання прикладних систем для вирішення практичних задач.
На рівень сформованості інформаційної культури вказують дані табл. 4.
Òàáëèöÿ 4
Рівень сформованості інформаційної культури (формуючий експеримент)
Êîìïîíåíòè ³íôîðìàö³éíî¿ êóëüòóðè Гðóïà Е
(%) Гðóïà К
(%)
1 83 75
2 83 66
3 84 74
4 81 67
5 85 78
Результати експериментальної роботи статистично підтверджують позитивний вплив вивчення вказаних тем курсу з використанням розроблених дидактичних засобів на формування інформаційної культури студентів.
Порівняльну характеристику ð³âíя ñôîðìîâàíîñòі ³íôîðìàö³éíî¿ êóëüòóðè ñòóäåíò³â íà ïî÷àòêó (1) ³ â ê³íö³ (2) åêñïåðèìåíòó подано на рис. 1.

Ðèñ. 1. Ñôîðìîâàí³ñòü êîìïîíåíò³â ³íôîðìàö³éíî¿ êóëüòóðè

Таким чином, у ході теоретико-експериментального дослідження було вирішено вci поставлені задачі та підтверджено наукову гіпотезу. Отримані результати дозволяють зробити відповідні висновки.

ВИСНОВКИ
1. На ocновi аналізу літератури з філософії, культурології, педагогіки, психології, інформатики розкрито сутність інформаційної культури. Показано, що в інформаційному суспільстві у людини формується новий аспект культури – інформаційна культура як сукупність знань про основні засоби подання знань, даних та інформації і вмінь застосовувати їх у практичній діяльності для вирішення й постановки змістовних задач.
2. Виявлено компоненти інформаційної культури: навички грамотної постановки задач для їх розв’язання за допомогою комп’ютера, вміння формалізованого опису задач, уміння побудови алгоритмів розв’язання задач за їх математичними моделями, знання про пристрої і принципи дії комп’ютера, навички використання прикладних систем для вирішення практичних задач. Ці компоненти мають інтегрований характер. Формування кожного з них передбачає наявність певної сукупності знань, умінь, навичок.
3. На основі аналізу формування окремих компонентів при вивченні курсу інформатики було доведено, що базовий курс інформатики недостатньо забезпечує формування таких компонентів інформаційної культури майбутнього вчителя інформатики, як навички грамотної постановки задач для їх розв’язання за допомогою комп’ютера, вміння формалізованого опису задач, навички використання прикладних систем для вирішення практичних задач.
4. Обґрунтовано доцільність уведення в курс інформатики тем, що орієнтовані на інтеграцію комп’ютера в структуру інтелектуальної і, зокрема, професійної діяльності педагога: “Автоматизація інтелектуальної діяльності”, “Експертні системи в навчанні”, “Розробка навчаючих програм”.
5. Розроблено дидактичні засоби, які призначені для впровадження цих тем у практику навчання: програми вивчення тем, навчальні посібники, програмні засоби, завдання для самостійної роботи студентів, теми курсових і дипломних робіт.
6. Експериментально доведено доцільність впровадження у навчання вказаних тем з використанням розроблених дидактичних засобів та їх позитивний вплив на формування інформаційної культури майбутніх педагогів.
7. Розроблені дидактичні засоби мають самостійне значення і можуть бути використані вчителями загальноосвітніх навчальних закладів при викладанні інформатики.

Виконане дослідження не охоплює всіх аспектів, пов’язаних з формуванням інформаційної культури студентів педагогічного вузу. Одним з найбільш актуальних шляхів подальшого дослідження є визначення тих компонентів інформаційної культури, які пов’язані із застосуванням комунікаційних технологій, та розробка ефективних дидактичних засобів, що сприяють формуванню цих компонентів.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДБИТО В ПУБЛІКАЦІЯХ:
1. Мова Пролог та програмування експертних систем. Навчальний посібник. – Київ, – 1997. – 86 с.
2. Средства и методы обработки разнотипной информации (36 уроков по Microsoft Office). Учебное пособие. – Киев, 1997. – 178 с. (у співавторстві з Л.І.Білоусовою, В.А.Карповою, А.І.Прокопенком, авторських 103 стор.).
3. Использование базы знаний в реализации интеллектуального интерфейса с базами данных // Проблемы бионики. – Харьков: ХИРЭ. – 1987. – Вып. 38. – С. 25-32.
4. Выполнение поиска по взаимосвязанным документам базы данных в системе интеллектуального интерфейса // АСУ и приборы автоматики. – Харьков: ХИРЭ. – 1987. – Вып. 83. – С. 70-73.
5. О поддержании целостности в базах данных для СУБД типа dBase // Программные средства и их применение в научной работе и обучении. Сб. научных трудов Харьковского государственного университета. – Харьков: ХГУ. – 1993. – С. 37-43 (у співавторстві з О.М.Мельник, авторських 4 стор.).
6. Вивчення теми “Посилочні типи даних мови Паскаль” на прикладі утворення системи баз знань // Інформаційно-методичний вісник. – Харків, 1995. – Вип. 7. – С. 132-142.
7. Разработка подсистемы логического вывода для экспертной системы на Паскале // Материалы международной научно-технической конференции “Информационные технологии: наука, техника, технология, образование, здоровье”. – Харьков: ХГПУ, 1995. – С. 125.
8. Про засоби підготовки даних для експертної системи // Матеріали міжнародної науково-методичної конференції “Роль вузів у вирішенні проблем безперервної освіти та виховання особистості (від шкільної до післядипломної)”. – Том 1. Актуальні проблеми безперервної освіти. – Київ, 1995. – С. 235.

9. Создание дружественного интерфейса для пакета прикладных программ “Методы вычислений” // “Досвід і проблеми організації самостійної роботи і контролю знань студентів”. Науково-методичний збірник матеріалів 2-ої міжнародної науково-методичної конференції. – Суми, 1995. – С. 75. (у спів-авторстві з О.В.Свиридовою, авторських 0,5 стор.).
10. Средства и методы формирования информационной культуры студентов // Сб. научных трудов международной научно-практической конференции “Информационные технологии: наука, техника, технология, образование, здоровье”. – Харьков: ХГПУ, 1996. – С. 110-111.
11. Introduction of information technologies into education process // Нові інформаційні технології навчання в учбових закладах України. Зб. статей. – Одеса: Інститут змісту і методів навчання Міністерства освіти України, 1997. – С. 57-58.
12. Семантическое развитие оси: данные, информация, знание // Информационные технологии: наука, техника, технология, образование, здоровье. Сб. научных трудов ХГПУ. – Харьков: ХГПУ, 1997. – Вып. 5. В пяти частях. – Ч. 5.- С. 379-380 (у співавторстві з Л.І.Білоусовою, авторських 1 стор.).
13. Человеческий фактор компьютерных применений в образовании // Информационные технологии: наука, техника, технология, образование, здоровье. Сб. научных трудов ХГПУ. – Харьков: ХГПУ, 1997. – Вып. 5. В пяти частях. – Ч. 5. – С. 463-465.
14. Системы гипермедиа в образовании // Сб. научных трудов. Вестник Харьковского государственного политехнического университета. – Харьков: ХГПУ, 1998. – Вып. 11. – С. 101-104.
15. Интеграция компьютера как инструмента в структуру человеческой деятельности // Сб. научных трудов. Вестник Харьковского государственного политехнического университета. – Харьков: ХГПУ, 1998. – Вып. 14. – С. 177-179.
16. Обучение навигации в CD-мирах // Сб. научных трудов. – Харьков: ХГПУ, 1998. – Вып. 6. – Ч. 4. – С. 473-475.
17. Основные аспекты естественноязыкового интерфейса пользователя-непрофес-
сионала с базой данных // ХГУ, 1986. Деп. в ИНИОН АН СССР № 28031 от 27.01.86. (у співавторстві з В.К.Воїновим, І.В.Литвиненко, В.І.Шлейніковим, авторських 2 стор.)

18. Про складові частини інтерфейсу “Людина – Комп’ютер” // Тези доповідей республіканської науково-методичної конференції “Використання персональних ЕОМ в навчальному процесі вузу”. – Львів: ЛДУ, 1992. – С. 28.
19. Оснащение текстового процессора элементами искусственного интеллекта //
Тезисы докладов первой международной конференции “Компьютерные программы учебного назначения”. – Донецк: ДГУ, 1993. – С. 72.
20. Можливості інтерактивних бібліотечних систем з точки зору розвитку технології гіпермедіа // Тези доповідей четвертої міжнародної конференції “Україномовне забезпечення УКРСОФТ-94”. – Львів, 1994. – С. 65-66.
21. Один з кроків до об’єктно-орієнтованого програмування // Тези доповідей міжвузівської науково-практичної конференції “Формування інтелектуальних умінь учнів в процесі вивчення математики та інформатики”. – Суми: СПІ, 1995. – С. 144-145.
22. Использование принципов моделирования трехмерных сцен при разработке обучающих программ // Тезисы докладов научно-технической конференции “Техника и физика электронных систем и устройств”. – Сумы: СГУ, 1995. – С. 396 (у співавторстві з Л.І.Білоусовою, авторських 0,5 стор.).
Столяревська А.Л. Формування інформаційної культури студентів педагогічних вузів при вивченні курсу інформатики. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – теорія та історія педагогіки. – Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, Харків, 1998.
Дисертацію присвячено розгляду проблеми формування інформаційної культури студентів педагогічних вузів при вивченні курсу інформатики. Розкрито сутність інформаційної культури, виявлено її компоненти, обґрунтовано роль курсу інформатики у формуванні інформаційної культури майбутнього вчителя інформатики. Показано доцільність уведення в курс інформатики тем, пов’язаних з інтеграцією комп’ютера у структуру інтелектуальної і професійної діяльності майбутнього вчителя інформатики. Розроблено дидактичні засоби, що сприяють засвоєнню тем. Експериментально підтверджено позитивний вплив вивчення цих тем на формування інформаційної культури студентів.
Ключові слова: інформаційна культура, компонент інформаційної культури, інформатика, дидактичні засоби формування інформаційної культури.
Столяревская А. Л. Формирование информационной культуры студентов пе-

дагогических вузов при изучении курса информатики.- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 – теория и история педагогики. – Харьковский государственный педагогический университет им. Г.С. Сковороды, Харьков, 1998.
Диссертация посвящена рассмотрению проблемы формирования информационной культуры студентов педагогических вузов при изучении курса информатики. Раскрыта сущность информационной культуры, выявлены ее компоненты, обоснована роль курса информатики в формировании информационной культуры будущего учителя информатики. Показана целесообразность введения в курс информатики тем, связанных с интеграцией компьютера в структуру интеллектуальной и профессиональной деятельности будущего учителя информатики. Разработаны дидактические средства, способствующие усвоению тем. Экспериментально подтверждено положительное влияние изучения этих тем на формирование информационной культуры студентов.
Ключевые слова: информационная культура, компонент информационной культуры, информатика, дидактические средства формирования информационной культуры.
Stolyarevska A.L. Formation of Information Culture of the Students of Pedagogical Higher Schools while Studying Informatics.- Manuscript.
Thesis on the competition of the Candidate of Pedagogical Sciences scientific degree under speciality 13.00.01 – Theory and History of Pedagogics, Kharkiv State Teacher’s University named after G.S.Skovoroda, Kharkiv, 1998.
The dissertation is devoted to the examination of the problem of formation of information culture of the students of pedagogical higher schools while studying computer science. The essence of the concept of information culture is investigated, the components of information culture are revealed, the role of a course of computer science in formation of information culture of the future teachers of informatics is justified. The expedience of introduction into the computer science syllabus of some topics aimed at the integration of computer into the structure of intellectual and professional activity of the future teacher of computer science is shown. Didactical means which are promoting the mastering of these topics have been developed. Positive influence of studying of these topics on formation of information culture of the students has been confirmed experimentally.
Key words: information culture, component of information culture, informatics, didactical means of formation of information culture.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020