НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МИХАЙЛЮК Михайло Михайлович

УДК 619:618.71:615.844:633.88:632.2

Фітотерапія та електропунктура в комплексному лікуванні
високопродуктивних корів, хворих післяродовим метритом

16.00.07 – ветеринарне акушерство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету
Міністрів України, м. Київ

Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор

ЛЮБЕЦЬКИЙ Віталій Йосипович,

Національний аграрний університет, завідувач кафедри акушерства,
гінекології та біотехнології відтворення тварин

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

ХАРУТА Григорій Григорович,

Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри
акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин

кандидат ветеринарних наук, доцент

СТАНІШЕВСЬКИЙ Євгеній Федорович,

Одеський державний аграрний університет, завідувач кафедри акушерства і
хірургії

Провідна установа – Львівська національна академія ветеринарної медицини
ім. С.З. Гжицького, кафедра акушерства і штучного осіменіння
сільськогосподарських тварин ім. Г.В. Звєревої, Міністерство аграрної
політики України, м. Львів

Захист дисертації відбудеться “10” березня 2006 р. о 10 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.13 у Національному
аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв
оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного
університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13,
навчальний корпус № 4, к. 41

Автореферат розісланий “6” березня 2006 р.

Вчений секретар

Лакатош В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Післяродовий (пуерперальний) метрит корів є одним з
найрозповсюдженіших захворювань корів у післяродовий період. За даними
різних вчених (Логвинова Д.Д., 1975, 1998; Зверєвой Г.В., Хомина
С.П., 1976; Яблонського В.А., 1989; Гончарова В.П., Карпова В.А., 1991;
Вельбівця М.В., 1995; Любецького В.Й., 1997), післяродовий метрит у 5–95
% є головною причиною симптоматичної неплідності корів.

Незважаючи на достатньо велику кількість наукових розробок і
рекомендацій щодо лікування післяродової патології корів, післяродовий
метрит залишається однією з актуальних проблем, що потребує
раціонального вирішення. Найбільш боляче переносять цю патологію
високопродуктивні тварини. Без належної реабілітаційної терапії
більшість високопродуктивних корів доводиться вибраковувати. Іноді, це
найбільш цінні в племінному відношенні тварини, які складають племінне
ядро стада.

Саме тому, рання діагностика, терапія та профілактика післяродового
метриту набувають особливої актуальності. Оскільки лікувати доводиться
лактуючих корів у період роздою, то методи терапії насамперед повинні
бути безпечними (екологічно чистими), комплексно впливати на
етіопатоге–нетичні ланки запального процесу, забезпечуючи реабілітацію
функції матки. Тому, критерієм ефективного лікування повинно бути не
лише відновлення статевої циклічності, а й продуктивне осіменіння,
запліднення, народження життєздатного приплоду.

Досягти високої ефективності можна застосуванням нетрадиційних методів
лікування таких як, акупунктура та електропунктура, фітотерапія
лазеротерапія, мікрохвильова резонансна терапія, гомеопатія,
антигомоток-сична терапія тощо. Досліджуючи біологічно активні точки
(БАТ) приладами для електропунктурної діагностики можна прогнозувати
розвиток післяродової патології, оскільки біофізичні зміни в БАТ,
зазвичай, є первинними. Вони з’являються задовго до появи перших
клінічних ознак хвороби, і супроводжуються чіткою кореляцією цих змін з
функціональною активністю органів і систем. Проте такі методики
практично не розроблені для продуктивних тварин. Оскільки
електропунктурна діагностика функціонального стану БАТ дає можливість
швидко та дієво втрутитися у патологічний процес на початку його
розвитку, то розробка і впровадження подібних тестів є надзвичайно
актуальною для високопродуктивних корів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є складовою частиною держбюджетних тематик “Вдосконалення методів
діагностики, терапії та профілактики акушерсько-гінекологічних хвороб в
умовах кризового стану тваринництва” (номер держ-реєстрації
0104U003857), та “Розробити методи терапії та стимуляції відтворної
функції високопродуктивних корів” (номер держреєстрації 0199U002731), що
виконувалися на кафедрі акушерства, гінекології та біотехнології
відтворення тварин Національного аграрного університету.

Мета і задачі досліджень. Основна мета досліджень – обгрунтування
ефективності комплексних, безпечних та патогенетично обгрунтованих
методів терапії високопродуктивних корів при післяродовому метриті, з
використанням електропунктури БАТ та внутрішньоматкової санації
фітопрепаратами, що містять олійні екстракти лікарських рослин, ефірні
олії, димексид.

Для досягнення мети були поставленні такі задачі:

– вивчити мікробну контамінацію статевих органів корів, хворих на метрит
та визначити чутливість ізольованих видів мікроорганізмів до
хіміотерапевтичних препаратів, ефірних олій;

– розробити і впровадити комплексні фітопрепарати на основі олійних
екстрактів лікарських рослин і ефірних олій для внутрішньоматкової
санації;

– розробити ранню електропунктурну діагностику післяродового метриту у
корів та впровадити відповідні діагностико-прогностичні тести;

– провести моніторинг морфологічних та імунологічних показників крові
здорових і хворих, на післяродовий гнійно-катаральний метрит корів;

– провести порівняльну оцінку ефективності електропунктури та
традиційних методів лікування корів у СК “Совки” Києво-Святошинського
району Київської області;

– апробувати комплексні екологічно чисті та патогенетично обгрунтовані
методи терапії і профілактики корів, хворих на післяродовий метрит, що
включають електропунктуру БАТ та внутрішньоматкову санацію розробленими
фітопрепаратами.

Об’єкт дослідження – біофізичні зміни у БАТ, біологічна активність
ефірних олій та синергізм їх дії.

Предмет дослідження – розробка діагностичних тестів, що базуються на
біофізичних змінах у БАТ для прогнозування розвитку післяродового
метриту корів, розробка та впровадження комплексних фітопрепаратів,
апробація комплексних безпечних і патогенетично обгрунтованих методів
терапії і профілактики післяродового метриту, а також їх вплив на
морфо-імунологічні показники крові хворих корів.

Методи дослідження – клінічні, біофізичні, фізико-хімічні,
бактеріологічні, морфологічні, імунологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше були розроблені нові
комплексні фітопрепарати, що складаються з ефірних олій, димексиду, і
олійних екстрактів рослин для лікування запальних процесів статевих
органів корів. Розроблені діагностико-прогностичні тести для ранньої
електропунктурної діагностики післяродового метриту корів. Значно
розширено перелік БАТ для впливу при післяродовому метриті корів. Вперше
вивченні і апробовані комплексні, екологічно чисті та патоге-нетично
обгрунтовані схеми терапії і профілактики післяродового метриту у
високопродуктивних корів, що включають електропунктуру БАТ та санацію
порожнини матки розробленими фітопрепаратами.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано для
впровадження у виробництво спосіб ранньої електропунктурної діагностики
післяродового метриту корів, який дозволяє блокувати розвиток хвороби у
90 % корів групи-ризику. Розширено перелік БАТ та обґрунтовано їх підбір
для лікування корів, хворих на метрит, що дозволяє значно до 60 %
підвищити ефективність електропунктури як монотерапії. Розроблено
фітопрепарати, які активні в умовах “in vitro” та “in vivo”, що дозволяє
ефективно проводити санацію осередку запалення. Розроблені і впроваджені
у двох господарствах Київської області комплексні екологічно чисті та
патогенетично обґрунтовані схеми лікування корів, хворих на післяродовий
метрит, сприяли видужанню і продуктивному осіменінню 85 % тварин. При
цьому у тих корів, що перехворіли на післяродовий метрит швидше
відновлюється статева циклічність, підвищується заплідненість та
зменшується тривалість неплідності.

Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі при вивченні
дисципліни “Акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин”
на факультеті ветеринарної медицини НАУ.

Результати досліджень увійшли до методичних вказівок “Рекомендації щодо
електропунктурної діагностики і терапії пуерперального метриту корів”.
Результати роботи впровадженні у АК “Пуща-Водиця” Києво-Святошинського
району та АФ “Данилівська” Васильківського району Київської області.

Особистий внесок здобувача. Всі дослідження проведені за безпосередньою
участю здобувача. Дисертантом освоєні методики роботи з приладами для
електрорефлексотерапії корів – ПЕРТ-4М, ПЕРТ-5, клінічні методи
дослідження корів, виконано експериментальні дослідження, проведенно
статистичну обробку результатів, їх аналіз та узагальнення. Особисто
здобувачем проведено огляд та аналіз джерел наукової літератури за темою
дисертації. Аналіз та обговорення результатів досліджень, підготовка їх
до друку та написання дисертації й автореферату здійснено самостійно за
допомогою наукового керівника.

Апробація результатів. Матеріали досліджень апробовано і схвалено на
наукових конференціях професорсько-викладацького складу НАУ м.Київ,
2004–2005рр; науковій конференції “Новітні методи досліджень біологічних
об’єктів” БДАУ Біла Церква, 2005.

Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковані у 10
наукових працях, у тому числі 6 статтях, що вийшли у “Віснику Сумського
НАУ” (2), “Віснику НАУ” (2), журналі “Ветеринарна медицина України” (1),
бюлетені “Ветеринарна біотехнологія” (1); методичних вказівках
“Електропунктурна діагностика та терапія пуерперального метриту
корів”(1). За результатами досліджень одержано 3 патенти на винаходи та
корисні моделі “Спосіб лікування пуерперального метриту корів”, “Спосіб
прогнозування пуерперальної патології корів за допомогою
електропунктур-ної діагностики”, “Комплексний фітопрепарат “Фітоком-LM”
для лікування запальних процесів статевих органів корів” (номери
державної реєстрації 70549, 8275, 10536).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду
літератури, власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів
досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної
літера-тури і додатків. Робота викладена на 140 сторінках комп’ютерного
тексту, ілюстрована 35 таблицями і 12 рисунками. Список використаної
літератури включає 311 джерел, у тому числі 105 – іноземних. У додатку
наведено 7 документів.

ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Робота виконувалася на кафедрі акушерства, гінекології та біотехнології
відтворення тварин НАУ протягом 2002–2005 років. Дослідна частина роботи
виконувалася у науково-дослідному виробничому АК “Пуща-Водиця” (СК
“Совки”) Києво-Святошинського району Київської області. Досліди були
проведені на коровах української чорно-рябої породи середнього віку та
вгодованості з масою тіла 500–550 кг. Вихід телят на 100 корів був 85
голів. Плановий і фактичний надій на фуражну корову становив 7000 кг
молока. Післяродові ускладнення виникали у 20–30 % корів після отелення.
Раціони дослідних та контрольних груп корів були збалансовані за всіма
показниками відповідно до норм годівлі великої рогатої худоби.

Діагностували післяродовий метрит загальновідомими клінічними та
лабораторними методами згідно з “Методичними рекомендаціями щодо
профілактики, діагностики і лікування післяпологового метриту у корів”
за В.Й. Любецьким (1998). Після проведення діагностичних і лабораторних
досліджень в господарстві СК “Совки” було сформовано дослідні та
контрольні групи тварин і визначено послідовність проведення
експериментальних досліджень (табл. 1).

Бактеріологічні дослідження метроаспірату проводили з метою з’ясу-вання
видового та кількісного складу мікрофлори, що зумовлювала розвиток
післяродового метриту у корів даного господарства. Отримані в стерильних
умовах виділення з матки висівали на м’ясо-пептонний бульйон,
м’ясо-пептонний агар, жовтково-сироватковий агар, вісмут-агар та
середовища: Ендо, Плоскірєва, Сабуро. Водночас робили мазки та фарбували
їх за Грамом (у модифікації Синьова). Біохімічні властивості
мікроорганізмів визначали на м’ясо-пептонному бульйоні з 0,2 % розчином
глюкози, жовтково-лужному агарі, молоці з 0,1% метиленовим синім та за
кольоровим рядом Гісса. Ідентифікацію та класифікацію виділеної
мікрофлори здійснювали згідно з виданням “Короткий визначник бактерій
Бердже” (1980).

Чутливість виділених мікроорганізмів до антибіотичних препаратів
визначали диско-дифузійним методом. Результати досліджень
інтерпре-тували за методичними вказівками “Антибіотикограма:
диско-дифузійний метод. Інтерпретація результатів”, (Москва, 1999), а
також відповідно до рекомендацій NCCLS (1991).

Чутливість ізольованих нами тест-об’єктів до натуральних ефірних олій
евкаліпта, розмарину, василька, гвоздики, ялиці та ялівцю визначали
методом дифузії в агар з використанням паперових дисків з
фільтрувального паперу за Г.Г. Ібрагімовим (1971) та згідно з
“Методические рекомендации по изучению антимикробного действия
неводорастворимых химических веществ” (Алиев Н.Д., Гусейнова С.М.,1985).

Таблиця 1

Схема клініко-експериментальних досліджень

Дослід І

Бактеріологічні дослідження метроаспірату, визначення чутливості
мікроорганізмів до хіміотерапевтичних препаратів, ефірних олій, розробка
комплексних фітопрепаратів

Дослід ІІ

Групи тварин Діагностичні, лікуально-профілактичні заходи Проведенні
дослідження

1 (контрольна), n=5 Розробка діагностично-прогностичних тестів для
ранньої електропунктурної діагностики післяродового метриту

2 (дослідна), n=5

Дослід ІІІ

1 (контрольна), n=10

Традиційна схема лікува-ння корів при післяродо-вому метриті
Відстеження відновле-ння симетрії провідності електричного струму в БАТ.
Моніторинг морфо-логічних та імунологіч-них показників крові до, під
час, та після лікування

2 (дослідна), n=10 Електропунктура БАТ, як монотерапія

Дослід ІV

1 (дослідна), n=10 Електропунктура БАТ та внутрішньоматкова сана-ція
фітопрепаратом № 1 Відстеження відновле–ння симетрії провідності
електричного струму в БАТ. Моніторинг морфо-логічних та імунологіч-них
показників крові до, під час, та після лікування

2 (дослідна), n=10 Електропунктура БАТ та внутрішньоматкова сана-ція
фітопрепаратом № 2

Оцінку терапевтичної ефективності запропоновних фітопрепаратів, що
містять ефірні олії (ЕО) та димексид вивчали за такими методиками:

1. Оцінку антимікробної активності фітокомпозиції щодо культур мікробних
популяцій виділених із проб метроаспірату проводили шляхом внесення 0,1
мл мікробної суспензії, що містить 1х106 м.т./мл за оптичною
концентрацією добової агарової культури в пробірку з 1 мл дослідного
фітопрепарату. Як контроль використовували проби з фізіологічним
розчином та олійними екстрактами рослин (2 % олійним хлорофіліптом,
обліпиховою олією) без біологічно активних речовин (ефірних олій та
димексиду). Дослідні і контрольні проби витримували в термостаті при
температурі 37 оС протягом 1 години, після чого здійснювали висів на
чашки Петрі з МПА. Посіви інкубували протягом 20 год. при температурі 37
оС, і оцінювали антимікробну активність фітопрепарату за наявністю чи
відсутністю росту мікроорганізмів.

2. На наступному етапі проводили оцінку динаміки інактивації
мікроорганізмів, внесених у дослідний фітопрепарат. З цією метою в
пробірки з 1 мл досліджуваного фітопрепарату вносили 0,1 мл суспензії
добової мікробної культури, що містить 1х107 м.т./мл за оптичною
концентрацією. Проби інкубували в термостаті при температурі 37 оС
протягом 10, 20, 30, 40, 50, 60 хв. Через вказані проміжки часу
здійснювали висів з проб на МПА для визначення кількості колоній
утворюючих одиниць (КУО). На підставі проведених досліджень
встановлювали час повної інактивації мікроорганізмів через певний
проміжок часу.

Для пошуку БАТ та проведення електропунктури користувалися приладом
ПЕРТ-5, виготовленим у 1991 р. на Сумському ВО “Електрон” (Петров В.О.,
Костенко В.О., Паточенко Н.С., Ільяшенко В.М.).

Функціональний стан БАТ визначали за методикою В.Н Пушкіна, та
В.Г. Нікіфорова (1978). Для електропунтури БАТ підбирали за правилом
запропонованим В.Я. Колесником (2003).

У корів дослідних та контрольних груп відбирали проби крові для
морфо-імунологічних досліджень на початку лікування, в середині та
наприкінці терапевтичного курсу. У камері Горяєва досліджували
кількість еритроцитів та лейкоцитів, гемоглобін – ціангемоглобіновим
методом, лейкограму – в мазках, пофарбованих за Романовським-Гімза.

Імунологічні дослідження виконувалися в лабораторії гематології
інституту екогігієни та токсикології ім. Л.І.Медведя (м. Київ).
Виділення лімфоцитів проводили за Bojum (1968). Загальну кількість
Т-лімфоцитів визначали методом спонтанного розеткоутворення з
еритроцитами барана за M. Jondal et al. (1992). Вміст ранніх
(“активних”) лімфоцитів вивчали модифікованим методом розеткоутворення
за M. Wansbroung-Jones (1979). Визначення числа теофілінчутливих
(Т-супресорів) та резистентних до дії теофіліну (Т-хелперів) Т-клітин
проводили за методом P. Limatibul et al. (1995). Імунорегуляторний
індекс розраховували як співвідношення Т-хелперів до
Т-супресорів за N.F. Mendes et al. (1973). Фагоцитарний індекс
нейтрофілів, фагоцитарне число, перетравлюючу активність, вивчали за
загальноприйнятими методиками проведення реакції з тест-об’єктом.

Ефективність проведеної терапії оцінювали за відновленням статевої
циклічності і продуктивним осіменінням (підтверджували ректальним
дослідженням через 2 – 2,5 міс. після останнього осіменіння).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Кінетика показників захворюваності корів на післяродовий метрит у СК
“Совки” (АК “Пуща-Водиця”)

Нами було встановленно, що пік захворюваності корів припадає на
зимово-весняну пору року – у 19 % корів реєстрували післяродовий метрит,
що зовсім не пов’язанно з динамікою отелень, яка протягом року була
майже однаковою. Скоріше, пік захворюваності корів у цей період року
обумовлений вітамінно-мінеральною недостатністю, а також напруженням
організму внаслідок метаболічних та ендокриних перебудов, які
супроводжують родовий процес та післяродову інволюцію.

Встановленно, що найчастіше післяродовий метрит розвивався після
затримки посліду, з його подальшим оперативним (мануальним) видаленням,
і значно рідше – після ефективних паліативних (консервативних) методів
лікування, спрямованих на відокремлення посліду. Після фізіологічних
родів післяродовий метрит діагностували у 15–20 % корів.

Мікробна контамінація вмістимого матки при післяродовому
гнійно-катаральному метриті корів

Найчастіше з метроаспірату корів, хворих на післяродовий
гнійно-катаральний метрит, виділяли Е.coli або Bacillus subtilis (22,3
%), Str. faecalis (19,4 %), рідше – Stahp. saprophyticus, Proteus
vulgaris (13,8 %), Staph. аureus (8,4 %). У 79, 6 % були виділенні
монокультури (переважно E. coli або Proteus vulgaris), у 20,4 %
асоціації. З асоціацій найчастіше виділяли E. сoli з Str. faecalis (32,3
%), E. сolli з Staph. saprophyticus (27,9 %), E. сoli з Bacillus
subtilis (21,3 %) та Proteus vulgaris (18,5 %).

Встановленно, що післяродовий метрит корів зумовлювався як
монокультурами, так і полімікробними асоціаціями. У 36,2 % мікрофлора
була представленна родиною Enterobakteriaceae, у 22,3 % – родиною
Bacillaceae, у 22,2 % – родиною Micrococcaceae, у – 19,4 % – родиною
Streptococcaceae.

Чутливість виділеної мікрофлори до хіміотерапевтичних препаратів

Під час аналізу чутливості E. coli було встановленно, що з 30
препаратів вона найбільше чутлива до офлоксацину зона затримки росту
(ЗЗР) 25 мм, еритроміцину (ЗЗР 23 мм), левоміцетину (ЗЗР 20 мм),
норфлоксацину (ЗЗР 20 мм). Вульгарний протей (Proteus vulgaris) був
чутливий лише до 23 % антимікробних препаратів, зокрема до карбенциліну
(ЗЗР 22 мм), норфлоксацину (ЗЗР 25 мм), цефотаксиму (ЗЗР 25 мм),
цефтазидиму (ЗЗР 20 мм), офлоксацину (ЗЗР 20 мм), а також до гентаміцину
і канаміцину (ЗЗР 15–18 мм). Золотистий стафілокок виявився чутливішим
за стафілокок сапрофітний. Встановленно, що Staph. аureus чутливий до
43,3 % антимікробних препаратів, що тестувалися, зокрема до гентаміцину,
доксициліну, рифампіцину та тетрацикліну він виявився найбільш чутливим
(ЗЗР 25–26 мм). Тоді як, Staph. saprophyticus виявився нечутливим до
жодного з антибіотиків, і умовно-чутливим лише до двох (амоксициліну та
клоксациліну).

Переважна більшість мікрофлори, що зумовлювала розвиток післяродового
метриту у корів, резистентна до більшості широко вживаних антимікробних
препаратів, особливо тих, що застосовуються у господарстві. Жоден з
препаратів, або навіть їх комбінації, не здатні ефективно впливати на
всі види патогенної та умовно-патогеної мікрофлори. Така висока
полірезистентність мікроорганізмів змушує шукати альтернативні шляхи
вирішення проблеми внутрішньоматкової санації корів, хворих на
післяродові ускладнення.

Чутливість виділеної мікрофлори до натуральних ефірних олій та
розроблених фітопрепаратів

Спочатку вивчали чутливість мікрофлори до ефірних олій окремо, а потім
ефірні олії змішували в певному співвідношені, що призводило до
посилення антимікробної дії (синергізму). Для цього ЕО змішували в
співвідношенні 3:1 (евкаліптову та василькову), та 3:1:1 (евкаліптову,
василькову, гвоздичну), потім просочували паперові диски, і досліджували
методом дифузії в агар. Результати дослідження синергізму ефірних олій
наведені в табл. 2.

Таблиця 2

Вивчення чутливості мікрофлори до ефірних олій та синергізму їх дії

Мікрофлора Зона затримки росту колонії ефірними оліями, мм

Евк.

ЕО Вас.

ЕО Евк. ЕО +

Вас. ЕО (3:1) Гвоз.

ЕО Евк. ЕО+

Вас. ЕО+

Гвоз.ЕО (3:1:1)

E. coli 20 20 24 24 34

Staph. aureus 21 27 60 31 відсут.

Staph. saprohyticus 20 – 17 28 відсут.

Bac. subtilis 29 27 41 відсут. 44

Prot. vulgaris 20 31 27 22 22

Примітка.(–) – антибактеріальна дія не проявлялася, (відсут.) – ріст
відсутній.

Як видно з табл. 2 антибактеріальна активність значно зростала, коли
ефірні олії застосовуються в комплексі і проявляють синергізм
антимікробної дії. Так, наприклад, ЗЗР E. coli збільшувалася на 17 %,
ЗЗР Staph. aureus – на 62 %, ЗЗР Bac. subtilis на 32 %, а ЗЗР Prot.
vulgaris на 8 % – коли евкаліптова та василькова ефірні олії
застосовуються разом. Та найбільше зростала чутливість ізольованих
мікроорганізмів при комплексному застосуванні ефірних олій евкаліпта,
васильків та гвоздики. При цьому спостерігалася відсутність росту
золотистого та сапрофітного стафілококів, а також значне збільшення ЗЗР
E. coli (на 61 %).

Вивчивши чутливість мікроорганізмів до хіміотерапевтичних препаратів та
ефірних олій було розроблено такі фітопрепарати: фітопрепарат № 1,
фітопрепарат № 2 (Фітоком–LM). До першого фітопрепа-рату увійшли
евкаліптова ефірна олія (2,5 %), василькова ефірна олія (2,5 %),
димексид (15 %), та 2 % олійний хлорофіліпт (80 %) (на вказаний спосіб
лікування отриманно деклараційний патент на винахід).

До другого фітопрепарату – ефірна олія евкаліпта (6 %), ефірна олія
васильків (2 %), ефірна олія гвоздики (2 %), та обліпихова олія (90 %)
(на вказаний фітопрепарат отриманно патент на корисну модель).

Вже після годинної експозиції мікробної культури та дослідного
фітопрепарату в умовах “in vitro” (табл. 3) кількість колоній утворюючих
одиниць значно зменшувалася, а в деяких випадках мікробна культура
повністю інактивувалася. Так, кількість колоній кишкової палички
зменшується під впливом ФП № 1 у 2,7 раза, а під впливом ФП № 2 – у 9,5
разів. Ріст золотистого стафілокока взагалі був відсутній. Кількість
колоній Staphylococcus saprophyticus зменшувалася в першому випадку на
80 %, у другому – на 84 %. Ріст Bacillus subtilis зменшувався на 85 %
(ФП № 1) або взагалі був відсутній (ФП № 2). Кількість колоній Proteus
vulgaris відповідно зменшувалася на 90 % і 92,7 %.

Таблиця 3

Оцінка антимікробної активності фітопрепаратів в умовах “in vitro” після
контакту з мікроорганізмами протягом 1 години в умовах термостата

Мікрофлора Ріст мікроорганізмів, підрахунок кількості колоній утворюючих
одиниць (КУО)

фітопрепарат № 1 фітопрепарат № 2

E. coli 3,6 .10 3 КУО/мл 1.10 3 КУО/мл

Staph. aureus ріст відсутній ріст відсутній

Staph. saprohyticus 2.10 3 КУО/мл 1,6 . 10 3 КУО/мл

Bac. subtilis 1,5.10 3 КУО/мл ріст відсутній

Prot. vulgaris 1.10 3 КУО/мл 7,3.10 2 КУО/мл

Таблиця 4

Ефективність розроблених фітопрепаратів в умовах “in vivo”

Дослідні

фітопрепарати Кількість бактерій у 1 мл вмістимого матки
(у середньому), млн

до лікування середина лікування клінічне одужання

ФП № 1 5,8 .10 8 4,3 . 10 7 3,7 . 10 6

ФП № 2 6,2 . 10 8 3,8 . 10 7 3,2 . 10 6

Запропоновані комплексні фітопрепарати ефективні в умовах “in vitro” та
“in vivo”. Їх рецептура дозволяє найбільш оптимально вирішувати проблему
післяродового метриту корів. Ці препарати містять антимікробні
компоненти, які ефективно впливають на мікрофлору, механізми її
резистентності та адаптації до антимікробних препаратів. Вони також
мають компоненти, що впливають на механізми локального та загального
антимікробного захисту організму, підвищують скоротливу функцію матки,
і, найголовніше, – впливають на відновлення морфоструктури ендометрію
для майбутньої вагітності.

Рання електропунктурна діагностика післяродового метриту корів та
розробка діагностико-прогностичних тестів

O

Oe

o

th

D z ~ ? d

?

?

O

O

Oe

D ? b

d

O

‡‚vj^R

/oe/\1?2?3c4a5®7z8‚;n< AiHfJ?L>Q(SIX@\B\x\3/4\oeeooooooooooooooessssssOO

\

wPwRwoooopooo‚kd

?

??

?

??

?

??

?

??

qkd

??

??

??

??

??

Ці біофізичні зміни супроводжуються накопиченням надлишкової кількості
негативних та позитивних зарядів у біологічно активних точках і чіткою
кореляцією показників електропровідності з функціональною активністю
органів і систем. Саме на властивостях БАТ змінювати свої біофізичні
властивості задовго до появи клінічних ознак хвороби і базуються методи
електропунктурної діагностики, а, відтак, і методи прогнозування.

Для того щоб мати можливість прогнозувати розвиток післяродового метриту
необхідно зробити виміри електропровідності БАТ у кожному із зазначених
меридіанів (печінки, жовчного та сечового міхурів) (рис.1,2).

Рис. 1. Інформодіагностичні БАТ меридіана жовчного міхура у корів

Рис. 2. Найбільш інформативні біологічно активні точки акупунктур-них
масивів меридіанів печінки і сечового міхура у корів

Дослідивши рекомендовані нами БАТ меридіанів необхідно визначити, в яких
точках спостерігається стійка асиметрія електропровідності, і розпочати
їх електропунктурну корекцію (ЕПК).

Після відновлення однакової провідності електричного струму (наприклад,
–180 мка і +180 мка) бажанно перевірити стійкість біологічно активної
точки до подразнюючого впливу. З цією метою на БАТ подають струм у
режимі “АВТОМАТ”, протягом 0,5–1 хв. Тривалість імпульсів електричного
струму позитивної і негативної полярності становить 0,1
секунди. Якщо після такої перевірки БАТ зберігає симетрію провідності,
подальша терапевтична обробка вже не проводиться. Це точка-провідник,
яка безперешкодно проводить електричний струм.

Якщо ж після перевірки в БАТ знову з’являється асиметрія електричної
провідності, то варто ще раз спробувати відновити її протягом 15–30 с,
як зазначено вище і залишити точку в спокої до наступного сеансу. Ми
неодноразово спостерігали, що у корів після патологічних родів,
подразнюючий вплив після ЕПК приводить БАТ у стан стійкої асиметрії
провідності. Особливо це було виражено в тих тварин, у яких невдовзі
виникав післяродовий метрит. З прогностичною метою можна також
використовувати – “явище падіння стрілки мікроапмперметра” (більше
відоме як “феномен падіння стрілки мікроамперметра”). Знайшовши
біологічно активну точку в режимі “ПОШУК”, поступово збільшують тиск
активного щупа до досягнення максимальних показників, одночасно
збільшуючи струм. З досягненням максимального показника через деякий час
(декілька десятків секунд) електропровідність різко знижується, що
свідчить про, так званий, феномен “падіння стрілки”. Це вказує на
патологічний стан кореспондуючого органа, в даному випадку матки. І
дійсно, майже у 80 % корів, у біологічно активних точках, яких
спостерігалося явище падіння стрілки мікроамперметра, згодом розвивався
післяродовий гнійно-катаральний метрит.

Показники реактивності організму здорових і хворих на післяродовий
гнійно-катаральний метрит корів

Встановленно, що у хворих на післяродовий метрит корів спостерігається
еритроцитопенія, загальний лейкоцитоз, еозинофілопенія, нейтрофілія,
лімфоцитопенія, а за ступенем регенерації клітинних елементів
спостерігається нейтрофілія з простим регенеративним зрушенням ядра
ліворуч. Аналізуючи імунологічні показники можна зазначити пригнічення
імунної відповіді у всіх ланках природної резистентності. У хворих на
метрит корів достовірно знижується кількість Е-РУК на 9 % (Р<0,05). Зменшення у хворих тварин кількості теофілінрезистентних на 10 % і теофілінчутливих клітин на 5 % призвело до зниження імунорегуляторного індексу на 12 % (1,9 проти 2,14 у здорових тварин). У крові хворих корів достовірно збільшується кількість О-лімфоцитів на 11 % (Р<0,01), та високо-достовірно зменшується кількість Еакт-РУК на 33 % ( Р(0,001). Результати апробації копмлексних екологічно чистих і патогенетично обгрунтованих схем терапії післяродового метриту у високопродуктивних корів З цією метою було сформовано дві дослідні групи тварин-аналогів, по 10 голів у кожній. Коровам обох дослідних груп щодня проводили сеанси електропунктурної корекції БАТ. У тварин першої групи проводили електропунктуру БАТ – VB28, F12, E36,V60 (рис. 4), тваринам другої групи – GI4, VB26,V27, E 36,V60 (рис.5) Для санації порожнини матки тваринам першої дослідної групи засто-совували ФП № 1 (олійний хлорофіліпт, ефірні олії евкаліпта та васильків, димексид), коровам другої дослідної групи – внутрішньоматково вводили ФП № 2 (ефірні олії евкаліпта, васильків, гвоздики, обліпихову олію). Рис. 4. Міотопічна локалізація БАТ корів (VB28 – пан–гуан–шу, F12 – дзи–май, E36 – дзу–сан–лі,V60 – кунь–лунь) Рис. 5. Міотопічна локалізація БАТ корів (GI4 – хе–гу, VB26 – дай–май, V27 – сяо–чжан–шу E 36 – дзу–сан–лі,V60 – кунь–лунь) Безпосередньо перед метроінфузією препарати підігрівали на водяній бані до температури 38–40 оС, і набирали у шприц (об’ємом не менше 100 см3), що з’єднаний з гумовою трубкою завдовжки 25–30 см та полістероловим катетером. Доза препаратів становила 0,15–0,2 см3/кг (приблизно 80–100 см3), що залежало від важкості процесу. Спочатку рукою, введеною у пряму кишку, проводили легенький масаж матки, намагаючись звільнити її від ексудату. Потім обережно краніодорсально вводили катетер у піхву. Проходження катетера через складки шийки матки контролювали ректально. Після введення катетера, повільно тиснучи на поршень шприца вводили 80–100 мл препарату, виймали катетер і здійснювали легенький масаж матки, починаючи від шийки. Процедури проводили кожні 24–48 годин, що залежало від перебігу захворювання. Аналізуючи гематологічні показники до лікування та після клінічного одужання хворих корів двох дослідних груп можна спостерігали такі закономірості. Вміст гемоглобіну зростав у корів першої групи на 7 %, а у корів другої групи на 14 %, кількість еритроцитів у першої групи зростала на 14 %, а у корів другої – на 22 %, практично досягаючи рівня клінічно здорових корів. Кількість лейкоцитів у тварин першої дослідної групи зменшувалася на 14 %, у тварин другої групи на 21 %. Кількість базофілів у першій дослідній групі зменшилася в процесі лікування на 40 %, в другій групі – вони практично зникли. Кількість еозинофілів достовірно збільшилася у корів першої групи на 21 %, у корів другої – на 20 % (Р<0,01), проте вони залишилися дещо нижчими порівняно зі здоровими коровами. Аналізуючи імунологічні показники до та після лікування у дослідних групах корів можна відмітити такі закономірності. Кількість Т-лімфоцитів зростала на 10 % у корів обох груп. Кількість В-лімфоцитів також зростала на 7 % у першій групі, та на 8 % у другій групі, і незначно відрізнялася від фізіологічних коливань у здорових корів. Кількість недиференційованих О-лімфоцитів динамічно зменшувалася на 14 % у першій групі, і на 13 % у другій групі. Кількість Т-хелперів зростала, тоді як кількість Т-супресорів зменшувалася, що призводило до зрушення ІРІ (2,17 та 2,23 проти 2,14 у здорових корів), причому такі зрушення є вірогідними (Р<0,01). Прогресивне зростання кількості Еакт-РУК після лікування у дослідних корів обох групи не призводило наближення цього показника до фізіологічних коливань. Якщо порівнювати ефективність терапії двох дослідних груп за морфологічними та імунологічними показниками крові, можна констан-тувати, що терапія корів другої дослідної групи була більш ефективною, що виявляється в максимальному наближенні гематологічних показників до рівня клінічно здорових корів. Аналіз терапевтичної ефективності проведеного лікування (табл.5) показав, що терапія проведена в обох дослідних групах виявилася високоефективною – 80 % (у першій групі) і 90 % (у другій групі) корів видужали і згодом були заплідненні. Проте між групами є певні відмінності і в інших показниках. Так, кількість днів лікування на 1,5 дні виявилася меншою у корів другої дослідної групи. Після першого осіменіння запліднилося 50 % корів першої групи і 60 % корів другої дослідної групи. Після другого осіменіння відповідно 20 і 30 %, після третього 10 % у першій дослідній групі. У корів другої дослідної групи дещо раніше (на 5,2 дні) відновлювалася статева циклічність і кількість днів неплідності була на 12,2 днів менше, порівнянно з першою групою, що пов’язано з позитивним впливом обліпихової олії на епітелізацію слизових оболонок статевих органів, від яких залежить настання охоти та продуктивне осіменіння. Таблиця 5 Терапевтична та економічна оцінка ветеринарних заходів, n=20 Показники Групи I II Термін лікування, дн. 8,7 7,2 Час від одужання до осіменіння, дн. 46,4 41,2 Запліднилося після I осіменіння, гол., % 5 (50) 6 (60) II осіменіння, гол., % 2 (20) 3 (30) III осіменіння, гол., % 1 (10) - Індекс осіменіння 1,5 1,3 Запліднилося гол., % 8 (80) 9 (90) Залишилося неплідними гол., % 2 (20) 1 (10) Кількість днів неплідності * 44,6 32 Економічний ефект ветеринарних заходів на 1 гривну витрат, грн. 2,4 1,8 * - дні неплідності починали рахувати після 30 днів після родів Таким чином, лікування хворих корів другої дослідної групи, було більш ефективним, про що переконливо свідчить як моніторинг морфологічних та імунологічних показників крові до, під час, та після лікування, так і результативність та наслідки лікування. ВИСНОВКИ 1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що стосується засобів для внутрішньоматкової санації і електропунктури біологічно активних точок, які складають основу комплексних екологічно чистих та патогенетично обґрунтованих методів терапії високопродуктивних корів, хворих на післяродовий метрит та профілактики акушерської патології. 2. Гострий гнійно-катаральний метрит розвивається внаслідок інокуляції та активізації патогенної та умовно-патогенної мікрофлори в порожнині матки. Переважну більшість мікрофлори складали монокультури (79,6 %), а також асоціацій (20,4 %). У 36,2 % мікрофлора належала до родини Enterobakteriaceae, у 22,3 % – до родини Bacillaceae, у 22,2 % – до родини Micrococcaceae, у – 19,4 % – до родини Streptococcaceae. 3. Патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми – E. coli, Staph. aureus, Staph. saprohyticus, Bac. subtilis, Prot. vulgaris, що виділені з матки хворих на метрит корів, були резистентними до більшості хіміотерапевтичних препаратів, і водночас високочутливими до ефірних олій, їх комбінацій, та розроблених фітопрепаратів. 4. Розроблені та впровадженні фітопрепарати, що складаються з олійних екстрактів лікарських рослин (2 %-го р-ну хлорофіліпту, обліпихової олії), ефірних олій (евкаліпта, васильків, гвоздики) і диметилсульфоксиду, пагубно діють на мікрофлору в умовах “in vitro” та “in vivo”, ефективно стимулюють репаративні процеси слизової оболонки матки, від яких залежить настання охоти та продуктивне осіменіння. 5. Рання електропунктурна діагностика, що базується на виявленні біофізичних змін (стійка асиметрія електропровідності та феномен падіння стрілки мікроамперметра) у біологічно активних точках на меридіанах печінки (F5, F6, F8, F12, F13), жовчного (VB21, VB25, VB26, VB27, VB30, VB41) та сечового міхурів (V24,V27,V28,V30,V55,V60) дозволяє діагностувати післяродовий метрит на початку його розвитку і ефективно його блокувати. Такі зміни виникають вже на 3–5-ту добу післяродового періоду, і легко відстежуються за допомогою приладів для електропунктурної діагностики і терапії. 6. Електропунктурна корекція біологічно активних точок, в яких найбільше виражені біофізичні зміни, у поєднанні з внутрішньоматковою санацією запропонованими фітопрепаратами в дозі 0,15-0,2 см3/кг маси тіла дозволяють гальмувати розвиток запального процесу на самому початку, коли ще відсутні вираженні клінічні ознаки, тобто вона є профілактичною (попереджувальною) та патогенетично обґрунтованою терапією, яка спрямована на посилення компенсаторних реакцій організму. 7. Післяродовий метрит корів обумовлює суттєві зміни гематологічних показників. У хворих корів спостерігається зменшення кількості еритроцитів на 17 %, вмісту гемоглобіну – на 14 %. У лейкограмі з’являються базофіли та юні нейтрофіли, що вказує на нейтрофілію з простим регенеративним зрушенням ядра ліворуч. 8. У період гострого перебігу гнійно-катарального метриту в організмі корів виникає вториний імунодефіцит з усіма його клінічними проявами. Зменшується на 9 % кількість Е-РУК та на 2 % кількість ЕАС-РУК, що вказує на послаблення імунної реактивності як гуморального, так і клітинного типу. Збільшення на 11 % О-лімфоцитів свідчить про зростання кількості недиференційованих клітин. Зменшення у хворих тварин кількості теофілінрезистентних на 10 % і теофілінчутливих клітин на 5 % призводить до зниження імунорегуляторного індексу на 12 % (1,9 проти 2,14 у здорових тварин), що свідчить про недостатню активність Т-хелперової ділянки імунітету та часткову імуносупресію в момент розвитку запального процесу у матці. 9. Терапевтична ефективність застосування лише електропунктури як монотерапії становить 70 % (70 % корів одужало), тоді як після традиційної терапії хворих корів у дослідному господарстві (біцилін-3, окситоцин, тривітамін) одужує близько 60 % тварин. 10. Комплексні екологічно чисті та патогенетично обґрунтовані методи терапії, що розроблені для високопродуктивних корів, хворих на післяродовий метрит, і включають внутрішньоматкову санацію фітопрепаратами та електропунктуру БАТ, дали 80–90 % терапевтичної ефективності, про що переконливо свідчить моніторинг морфо-імунологічних показників крові протягом лікування та висока запліднюваність корів після першого осіменіння. 11. З точки зору терапевтичної ефективності найвищий ефект отримано при комплексному застосуванні електропунктури та внутрішньоматкової санації (85 % корів стали тільними після двократного осіменіння). Економічний ефект на 1 грн. витрат відповідно становив 2,4 і 1,8 грн. ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 1. З метою раньої електропунктурної діагностики післяродового метриту, пропонуємо відстежувати біофізичні зміни в біологічно активних точках за діагностико-прогностичними тестами – феноменом падіння стрілки мікроамперметра, вираженною асиметрією зворотньої провідності, починаючи вже з 2–3 доби після родів. 2. При лікуванні післяродового метриту рекомендуємо впливати на біологічно активні точки з найбільш вираженими біофізичними змінами, що знаходяться на акупунктурних масивах меридіанів печінки (F5, F6, F8, F12, F13), жовчного (VB21, VB25, VB26, VB27, VB30, VB41) та сечового (V24,V27,V28, V30,V55,V60) міхурів, а також обов’язково пунктувати поліпотентні загально–зміцнювальні БАТ, які є основними в практиці акупунктури. 3. Для комплексної профілактики акушерської патології та лікування високопродуктивних корів, хворих на післяродовий метрит, рекомендуємо застосовувати електропунктуру і внутрішньоматкову санацію фітопрепа-ратами, що містять олійні екстракти лікарських рослин (олійний хлорофіліпт, обліпихова олія), ефірні олії (евкаліпта, васильків, гвоздики) та димексид у дозі 0,15–0,2 см3/кг маси тіла (приблизно 80–100 см3) щодня або через добу до клінічного одужання. СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Любецький В.Й., Михайлюк М.М., Письменний Р.В. Застосування електрорефлексотерапії в комплексному лікуванні пуерперального метриту корів // Вісн. Сумського НАУ. – 2003. – Вип. 10. – С. 60–64 (Здобувачем проведено порівняльну ефективність електропунктури як монотерапії, так і в комплексі з адаптогенотерапією і вітамінотерапією, відпрацьовано методику роботи з приладом ПЕРТ-5). 2. Михайлюк М.М. Підбір біологічно активних точок для електропунктурної корекції пуерперального метриту корів // Вісн. Сумського НАУ. – 2004. – Вип. 7 (12). – С. 96–100. 3. Патент України на винахід № 70549 А, МПК7 А61К35/00. Спосіб лікування пуерперального метриту у корів / Любецький В.Й., Михайлюк М.М. № U20031211159; заявлено 08.12.2003; опубліковано 15.10.2004. Бюл. №10 (Здобувачем проведено патентний пошук і запропоновано спосіб лікування пуерперального метриту корів, обґрунтована його ефективність). 4. Патент України на корисну модель № 8275, МПК7 А61В5/00. Спосіб прогнозування пуерперальної патології у корів за допомогою електропунктурної діагностики / Любецький В.Й., Михайлюк М.М. № U200502256; заявлено 14.03.2005; опубліковано 15.07.2005. Бюл. №7 (Здобувачем проведено патентний пошук і запропоновано спосіб прогнозування пуерперального метриту корів за інформодіагностичними тестами). 5. Патент України на корисну модель № 10536, МПК7 А61К35/78. Комплексний фітопрепарат “Фітоком-LM” для лікування запальних процесів статевих органів корів/ Любецький В.Й., Михайлюк М.М. № U200504461; заявлено 13.05.2005; опубліковано 15.11.2005. Бюл. №11 (Здобувачем проведено патентний пошук, мікробіологічні дослідження ефірних олій, запропоновано рецептуру фітопрепарату). 6. Михайлюк М.М. Пуерперальний метрит корів у світлі електропунктурної діагностики і терапії // Вісник НАУ. – 2005. – Вип. 86. – С. 198–204. 7. Михайлюк М.М. Використання антимікробної активності натуральних ефірних олій для лікування пуерперального метриту корів // Ветеринарна медицина України. – 2005. – № 8. – С. 34–36. 8. Любецький В.Й., Жук Ю.В., Михайлюк М.М. Стан відтворення великої рогатої худоби в деяких господарствах Київщини // Вісник НАУ. – 2005. – Вип. 89. – С. 311–315 (Здобувач вивчив розповсюдження післяродової патології в науково-дослідному виробничому АК “Пуща-Водиця” (філіал СК “Совки”). 9. Електропунктурна діагностика та терапія пуерперального метриту корів: Метод. вказівки з курсу “Вет. акушерство, гінекологія та біотехніка відтворення тварин” / Михайлюк М.М., Любецький В.Й., Колесник В.Я., Письменний Р.В. – К.: ПП “Графіка”, 2005. – 23 с. (Здобувач описав методику ранньої електропунктурної діагностики післяродового метриту корів, та правило підбору біологічно активних точок для проведення електропунктурної корекції). 10. Михайлюк М.М. Ефірні олії, як антисептичні компоненти фітопрепарату для лікування запальних процесів статевих органів корів // Ветеринарна біотехнологія. – Бюл. – №6. – 2005. – С. 42–48. Михайлюк М.М. Фітотерапія та електропунктура в комплексному лікуванні високопродуктивних корів, хворих післяродовим метритом. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство. – Національний аграрний університет, Київ, 2006. Дисертацію присвячено вивченню комплексної екологічно чистої та патогенетично обґрунтованої терапії високопродуктивних корів, хворих на післяродовий метрит. За результатами виконаних досліджень вперше було розроблено нові комплексні фітопрепарати, що складаються з ефірних олій, димексиду, і олійних екстрактів рослин для лікування запальних процесів статевих органів корів. Розроблено діагностико-прогностичні тести для ранньої електропунктурної діагностики післяродового метриту корів. Значно розширено кількість БАТ для впливу при післяродовому метриті корів. Вперше вивчено і апробовано комплексні, екологічно чисті та патогенетично обгрунтовані методи терапії і профілактики післяродового метриту у високопродуктивних корів, що включають електропунктуру та внутрішньоматкову санацію розробленими фітопрепаратами. Запропоновано для впровадження у виробництво спосіб раньої електропунктурної діагностики післяродового метриту корів, який дозволяє блокувати розвиток хвороби у 90 % корів групи-ризику. Розширено перелік БАТ та обґрунтовано їх підбір для лікування корів, хворих на метрит, що дозволяє значно підвищити (до 60 %) ефективність електропунктури як монотерапії. Розроблено два фітопрепарати, які високоактивні в умовах in vitro та in vivo, що дозволяє ефективно проводити внутрішньоматкову санацію. Розроблено і впроваджено комплексні екологічно чисті та патогенетично обґрунтовані методи лікування післяродового метриту корів, що забезпечують видужання і наступне продуктивне осіменіння 85 % тварин. При цьому у корів, що перехворіли на метрит, швидше відновлюється статева циклічність, підвищується заплідненість та зменшується тривалість неплідності. Ключові слова: рання електропунктурна діагностика, біологічно активна точка, електропунктура, ефірні олії, післяродовий метрит. Михайлюк М.М. Фитотерапия и электропунктура в комплексном лечении високопродуктивных коров, больных послеродовым метритом. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.07 – ветеринарное акушерство. – Национальный аграрный университет, Киев, 2006. Целью исследований было изучение комплексной экологически чистой и патогенетически обоснованной терапии высокопродуктивных коров, больных послеродовым метритом. Для достижения цели были поставлены следующие задачи: - изучить микробную контаминацию половых органов, определить чувствительность микроорганизмов к химиотерапевтическим препаратам, эфирным маслам, комплексным фитопрепаратам; - провести отслеживание показателей электропроводимости БАТ после физиологических и патологических родов, разработать соответствующие диагностико-прогностические тесты; - изучить морфологические и иммунологические показатели крови здоровых и больных метритом коров; - провести сравнительную оценку эффективности электропунктуры как монотерапии и комплексной терапии в данном хозяйстве; - апробировать комплексные экологически чистые и патогенетически обоснованные методы терапии и профилактики послеродового метрита коров. Результаты наших исследований показали, что большинство патогенных и условно-патогенных микроорганизмов, выделенных из матки больных коров, были резистентными к большинству химиотерапевтических препаратов и одновременно высокочувствительными к эфирным маслам, их различным комбинациям и комплексным фитопрепаратам. Разработанные и внедренные нами комплексные фитопрепараты, которые состоят из масляных экстрактов лекарственных растений (2 %-го р-ра хлорофилипта, облепихового масла), эфирных масел (эвкалипта, базилика, гвоздики) и диметилсульфооксида, оказались високоефективными в условиях “in vitro” и “in vivo”, что позволило более эффективно проводить санацию очага воспалительного процесса. Проведенные исследования по выявлению биофизических изменений (асимметрии проводимости электрического тока, феномена падения стрелки микроамперметра) в биологически активных точках меридиана печени (F5, F6, F8, F12, F13), желчного (VB21, VB25, VB26, VB27, VB30, VB41) и мочевого (V24,V27,V28,V30,V55,V60) пузырей позволили нам разработать метод ранней электропунктурной диагностики послеродового метрита у коров. Этот метод позволяет не только диагностировать и прогнозировать развитие послеродового метрита уже с 3–5 суток послеродового периода, но и эффективно его блокировать. По нашим данным, электропунктура БАТ, в которых наиболее вираженны биофизические изменения в комплексе с внутриматочным введением фитопрепаратов позволяет остановить развитие воспалительного процесса, что дает основание считать ее превентивной и патогенетически обоснованной терапией, которая усиливает компенсаторные реакции организма. Разработанные нами комплексные экологически чистые и патогенетически обоснованные схемы терапии, для высокопродуктивных коров, больных метритом, способствуют выздоровлению 85 % животных, о чем убедительно свидетельствует мониторинг морфоиммунологических показателей крови. При этом у переболевших животных быстрее восстанавливается половая цикличность, повышается оплодотворяемость и уменьшается продолжительность бесплодия. Ключевые слова: ранняя электропунктурная диагностика, биологически активная точка, электропунктура, эфирные масла, послеродовой метрит. Mykhayljuk M. Fitotherapy and electro puncture in complex treatment of highly productive cows having post natal merits. - Manuscript. Thesis is to obtain the scientific degree of the candidate in veterinary sciences. Major 16.00.07 – veterinary obstetrics. – National Agrarian University, Kyiv, 2006. Dissertation researches the complex of environmentally clean and patogenetic grounded therapies of highly productive cows, having postnatal merits. According to the results of the dissertation research the new complex of fito therapy was developed firstly, that consists of essential oils, dimecside, and plants oily extracts using for medical treatment of inflammatory processes in cows gonads. Diagnosis and prognostic tests for preventive electro puncture diagnostics of postnatal merits were introduced. A list of biological active points to influence on cows, having postnatal merits was considerably extended. Complex environmentally clean and patogenetic grounded methodics concerning therapy and prophylaxis in highly productive cows having postnatal merits were investigated and approved. Mentioned methodic includes electro puncture correction and uterus internal sanation by means of developed fito preparations. The method of preventive electro puncture diagnostics in cows having postnatal metritis was elaborated blocking the development of mentioned diseases in 90 % cows from group-risk. A list biological active points is extended and grounded their selection for treatment of cows, having metritis, that allows considerably increase (60 %) efficiency of electro puncture as mono therapy. Two new fito preparations were developed presenting high activities in the conditions of: “in vitro” and “in vivo”, that helps to carry into effect uterus internal sanation. Complex environmentally clean and patogenetic grounded methodics of treatment cows having post natal merits were developed and implemented which provided recovering and further productive insemination of 85 % animals. The investigation proved that cows having postnatal metritis renewed their gender cycles and increased insemination and reduced the term of their sterility. Keywords: preventive electro puncture, biologically active point, electro puncture, essential oils, post natal merits. PAGE 1

Похожие записи