МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ

На правах рукопису

МІЗІН ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ

УДК 615.834:616.12-008.331.1+616.233-002

Факторна оптимізація санаторно-курортного відновлювального лікування

14.01.33. – медична реабілітація, фізіотерапія

та курортологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Одеса — 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Кримському державному медичному університеті ім. С. І.
Георгієвського МОЗ України

Науковий

консультант: доктор медичних наук Торохтін Олександр
Михайлович, завідувач кафедри, головний науковий співробітник
клінічного відділу Українського НДІ медичної реабілітації та
курортології МОЗ України

Офіційні

опоненти: доктор медичних наук, професор Насібуллін Борис
Абдуллаєвич, головний науковий співробітник відділу фундаментальних та
клінічно-діагностичних досліджень Українського науково-дослідного
інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України

доктор медичних наук, доцент Гончарук Сергій Федорович,
професор кафедри загальної практики та медичної реабілітації Одеського
державного медичного університету МОЗ України

доктор медичних наук, професор Горлов Олександр Олександрович,
завідувач кафедри спортивної медицини та лікувальної фізичної культури з
курсом фізіотерапії Кримського державного медичного університету ім. С.
І. Георгієвського МОЗ України

Захист відбудеться 30 листопада 2007 р. о 10 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 41.608.01 Українського науково-дослідного
інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України (65014,
Одеса, Лермонтовський провулок, 6).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Українського
науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ
України (65014, Одеса, Лермонтовський провулок, 6).

Автореферат розісланий 28 жовтня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник Г. О. Дмитрієва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з найбільш актуальних проблем сучасної охорони
здоров’я, котра призводить до більшості соціально-економічних втрат,
спричиняючи тимчасову непрацездатністю, є хронічні захворювання
кардіо-респіраторної системи (КРС), серед яких найбільш розповсюджені
гіпертонічна хвороба (ГХ) та хронічний бронхіт (ХБ). У лікуванні та
реабілітації ГХ та ХБ усе більше значення набувають фізичні преформовані
та природні лікувальні чинники (ФППЛЧ), а розробка питань їх
оптимального лікувального застосування є актуальним завданням медичної
реабілітації, фізіотерапії та курортології (Лобода М.В., 1999, 2000;
Лобода М.В. та ін., 2005, 2006; Дзюблік А.Я., 1990; Самосюк І.З. та ін.,
1994, 2001; Бабов К.Д., 1998; Бабов К.Д. та ін., 2002, 2004;
Оржешковський В.В., Оржешковський В.В., 1999, 2005; Пономаренко Г.М,
1999-2005; Роздільская О.М. та ін., 1999, 2001; Торохтін О.М., 1999,
2002; Золотарєва Т.О., 2000; Клячкін Л.М., 2001; Амосова К.М. та ін.,
2001; Савченко В.М., 2002; Дзяк Г.В. та ін., 2003; Коваленко В.М., 2003;
Кулагін Ю.І. та ін., 2004).

У останній час активно розроблюються методи та технології оптимального
застосування лікувальних факторів. Вирішення цих важливих завдань, у
свою чергу, не можливе без удосконалення концепцій лікувальної дії
ФППЛЧ, що грунтується на використанні новітніх досягнень сучасної науки
(Анохін П.К., 1978; Халфен Е.Ш. та ін., 1981; Максимович В.А., 1985;
Одум Ю., 1986; Зотін А.І., 1988; Ершов Ю.О. та ін., 1990; Богданов М.М.
та ін., 1998; Іванов К.П., 1990; Ананасенко Г.Л., 1990-2001;
Березовський В.А. та ін., 1990; Ліщук В.А., 1991; Grodner M., 1992;
Backx P. еt al, 1993; Bunc V. еt al, 1994; Roberts P., 1994; Матюхін
В.А., Разумов А.Н., 1999; Кушнір А.Є., 1999; Циганенко А.Я., 2002;
Мінцер О.П. та ін., 2003; Пономаренко Г.М., Турковський І.І., 2003).
Медична наука має залучити до розробки концепцій здоров’я, захворювань
та лікувальних впливів основні принципи сінергетики – науки про
закономірності розвитку та самоорганізації складних (у томі числі й
живих) систем (Ніколіс Г., Прігожин І., 1979,1990; Курдюмов С.П. та ін.,
1983; Ахромєєва Т.С. та ін., 1985). Сінергетика поєднує у собі
положення та закономірності термодинаміки, інформатики та екології, що
дозволяє прогнозувати структуру та поведінку (розвиток) живих систем з
урахуванням перебігу та результатів їх енергообміну з оточуючим
середовищем. На сучасному етапі актуальним завданням фізіотерапії та
курортології є розробка сінергетичної моделі, методології якісної та
кількісної оцінки динаміки енергообміну організму людини та її
фізіологічних систем під час дії ФППЛЧ з метою подальшої оптимізації
санаторно-курортного відновлювального лікування (СКВЛ).

У сучасній фізіотерапії та курортології при формуванні оптимальних
лікувальних комплексів використовуються як нозологічний, так і
синдромно-патогенетичний підходи (Бабов К.Д. та ін., 1997, 2004;
Пономаренко Г.М., 2004). У фізіології, медичній кібернетиці та теорії
цілеспрямованих систем дедалі більше зростає значення сприяння
оптимального функціонування фізіологічних систем організму та процесу
досягнення терапевтичної мети при застосуванні лікувальних чинників
(Булавін В.В., 1990; Дзюблік А.Я., 1990; Карташов В.А., 1995; Богданов
М.М. та ін., 1998; Торохтін О.М., 2002). Завдяки цьому, в останні роки
успішно формується системний цільовий підхід до фармакологічного
лікування, який полягає в формуванні оптимальної клінічної мети
лікування та у виборі адекватних методів її досягнення (Чучалін А.Г.,
1998; Айсанов З.Р. та ін., 2001; Дзяк Г.Л. та ін., 2001; Клячкін Л.М.,
2001; Солдатченко С.С. та ін., 2001; Сіренко Ю.М., 2005). Слід
зауважити, що проблема використання системного цільового підходу до
оптимізації санаторно-курортного лікування ГХ та ХБ залишаються все ще
не вирішеною, а саме: проблема формулювання найбільш важливих етапних
клінічних цілей як складових інтегральної мети СКВЛ; якісна та кількісна
оцінка процесу реалізації складових (етапних) клінічних цілей та
інтегральної мети лікування; оцінка впливу окремих лікувальних чинників
на різні клінічні цілі та оцінка комплексного впливу різних лікувальних
чинників на досягнення інтегральної клінічної мети лікування. Вирішення
цих питань є одним з базових завдань оптимізації СКВЛ.

Зазначимо, що важливою метою подальшої оптимізації СКВЛ передусім є
поліпшення функціонування КРС та кисеньзалежного енергообміну, а також
активізація стрес-лімітуючих реакцій, які відіграють важливу роль у
формуванні саногенетичних реакцій у хворих на ХБ та ГХ (Сельє Г., 1982;
Амосов М.М., Бендет Я.А., 1984; Апанасенко Г.Л., 1990; Бабов К.Д., 1999;
Павлова О.С. та ін., 1999). У складі комплексного СКВЛ, поряд з
природними фізичними та преформованими чинниками, можуть успішно
застосовуватися й біологічно активні речовини, у т.ч. біоантиоксиданти,
які відіграють важливу роль у регулюванні функціонального стану КРС та
стрес-лімітуючих реакцій (Кубишкін А.В. та ін., 1995; Орлова С.В., 1998;
Пономаренко В.І., 1999; Самсонов М.А. та ін., 2000; Сахалтуєв А.Д.,
2000; Бабанін А.А., 2001; Нікіпєлова О.М., 2001; Богданов М.М. та ін.,
2001; Богданов М.М., 2003; Гуліч М.П., 2003; Казімірко В.К. та ін.,
2004).

Багатим джерелом високо активних біоантиоксидантів – поліфенолів – є
виноград. У Ялтинському інституті винограду та вина “Магарач” створено
безалкогольний харчовий концентрат поліфенолів (КП) винограду “Еноант”,
який пройшов стадії експериментальних досліджень його ефектів та
клінічну апробацію при лікуванні бронхіту у дітей (Вєрємьєва Р.Ю., 1998;
Богадєльніков І.В. та ін.,2001; Мельніченко Е.Г. та ін., 2001;
Брезицькая Н.В. та ін., 2003; Загайко А.Л. та ін., 2005). Вивчення
лікувально-профілактичних ефектів КП у хворих на ГХ та ХБ, у тому числі
по відношенню до антиоксидантного компоненту стрес-лімітуючих реакцій,
дозволить науково обґрунтувати та впровадити у практику застосування КП
для оптимізації комплексного СКВЛ на курортах Південного берега Криму
(ПБК).

Однією із важливих нормативно-методологічних передумов оптимізації СКВЛ
є стандартизація, спрямована на підвищення медичної та
медико-економічної ефективності лікування (Дрінєвський М.П., 1998;
Пратцель Г.Г., 1998; Ленц В.В. та ін., 1998; Новіков Н.Г., 1998;
Присенко В.Г., 1999; Новік А.А. та ін., 1999; Косовєров Є.О., Тищук
М.М., 2001; Окушко Б.М., 2002; Дзяк Г.В. та ін., 2003; Бабов К.Д. та
ін., 2004), у тому числі оптимізація та стандартизація лікування хворих
на ГХ та ХБ. Усі ці невирішені питання оптимізації санаторно-курортного
відновлювального лікування і явились предметом настоящого дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали
дисертації є фрагментами планової науково-дослідної роботи (№ державної
реєстрації 0102U000327), яка виконувалась Кримським державним медичним
університетом ім. С. І. Георгієвського у 2002-2006 рр. Тематика роботи
була присвячена застосуванню природних біорегуляторів та методів
апаратної фізіотерапії у відновлювальному лікуванні хворих із
кардіореспіраторною патологією. Фрагменти вказаної науково-дослідної
роботи, що стосуються оптимізації СКВЛ хворих на ГХ та ХБ, виконані
безпосередньо здобувачем.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка методології факторної
сінергетичної та системно-цільової оптимізації лікувального застосування
фізичних природних та преформованих чинників та використання її для
удосконалення комплексного СКВЛ із залученням комплексу поліфенолів
винограду

Для досягнення мети були поставлені наступні задачі:

Розробити факторну модель сінергетичного лікувального впливу ФППЛЧ на
організм та його функціональні системи.

Розробити методологію якісної та кількісної оцінки сінергетичного
лікувального впливу ФППЛЧ на кисеньзалежний енергообмін.

Розробити сінергетичну концепцію стрес-лімітуючих впливів ФППЛЧ.

Дослідити сінергетичний лікувальний вплив КП на функції КРС,
кисеньзалежний енергообмін та стрес-лімітуючі реакції у хворих на ГХ та
ХБ.

Розробити методологію оцінки досягнення складових (етапних) клінічних
цілей та інтегральної клінічної мети при застосування ФППЛЧ у складі
комплексного СКВЛ.

Оцінити вплив КП на досягнення складових (етапних) клінічних цілей, у
тому числі сінергетичних, та на досягнення інтегральної клінічної мети
СКВЛ хворих на ГХ та ХБ.

Обґрунтувати сінергетичну й системно-цільову оптимізацію комплексного
СКВЛ хворих на ГХ та ХБ із застосуванням КП.

Обґрунтувати включення ФППЛЧ, зокрема КП, до складу рекомендованих
стандартів СКВЛ.

Об’єкт дослідження: 220 хворих на ГХ та 143 хворих на ХБ, які
знаходилися на СКВЛ у санаторіях ПБК.

Предмет дослідження: адаптаційно-компенсаторні реакції пацієнтів й
оптимальні комбінації ФППЛЧ для СКВЛ хворих на ГХ та ХБ.

Методи дослідження: клінічні, лабораторні, біохімічні та інструментальні
методи визначення функціонального стану організму та якості здоров’я
пацієнтів; методи математичного аналізу результатів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Доповнені та розширені теоретичні
основи медичної сінергетики (сформульовані окреслення для живої
енергозалежної дисипативної системи, для ресурсів цього типу систем,
для циклу захоплення ресурсів, для мозаїчного поля ресурсів тощо).

Розроблено факторну сінергетичну модель взаїмодії організму із факторами
зовнішнього середовища та ФППЛЧ, у основу якої положено універсальну
модель єкологічних потоків енергії.

Сформульовано сінергетичну концепцію стрес-лімітуючих впливів ФППЛЧ, яка
відображає роль енергообміну та ресурсної поведінки організму у
формуванні процесів стресу і дістресу. Модель дозволяє виявити і оцінити
стрес-лімітуючи потенції широкого кола лікувальних факторів та окреслити
дві альтернативні стратегії використання ФППЛЧ з метою досягнення
лікувальної дії.

Сформульовані поняття, критерії і методи якісної оцінки ефективності
життєдіяльності організму та його фізіологічних систем з точки зору
сінергетики, що доповнюють традиційні фізіологічні поняття та розширюють
критеріальну базу оцінок лікувальних ефектів. Розроблено методологію
якісної та кількісної оцінки базових енергопотоків “середовище –
організм – кардіореспіраторна система”, в тім розроблені формули
розрахунку потужності функцій КРС та ерітрону. Це дозволяє розрахувати
потужність процесів кисеньзалежного енергообміну під час здійснення
лікувальної дії ФППЛЧ на підставі результатів обстеження пацієнтів за
допомогою уніфікованих методів дослідження – антропометрія, загальний
аналіз крові, спірографія та реографія.

Під час застосування розробленого факторного сінергетичного підходу до
вивчення ефектів ФППЛЧ вперше отримані дані про вплив КП на
функціональний стан КРС, енергообмін та стрес-лімітуючи реакції у хворих
на ГХ та ХБ. Вперше сформульовані залежності типу «чинник – вплив» та
відокремлені ланки КРС та інших функціональних систем, корекція яких
можлива під впливом КП. Вперше розроблено показання, протипоказання та
рекомендовані дози застосування КП як фактору, що дозволяє провести
сінергетичну оптимізацію комплексного СКВЛ хворих на ГХ та ХБ.

Розроблено нову методологію порівняльної оцінки ефективності
застосування ФППЛЧ для досягнення складових (етапних) клінічних цілей, у
т.ч. сінергетичних, та інтегральної клінічної мети лікування, у основі
якої лежить системний цільовий підхід до оптимізації комплексного СКВЛ.
Вперше запропоновані якісні та кількісні критерії ефективності у вигляді
векторів досягнення складових (етапних) клінічних цілей та інтегральної
клінічної мети лікування. Запропоновані критерії дозволяють розподілити
ФППЛЧ на базові, додаткові та допоміжні з точки зору їх ефективності у
лікуванні даної патології. Сформульовані окремі складові (етапні)
клінічні цілі комплексного СКВЛ хворих на ГХ та ХБ, які доповнені
сінергетичними, у т.ч. необхідністю підвищення ефективності
кисеньзалежного енергообміну. Проведено дескрипцію реалізації складових
(етапних) клінічних цілей СКВЛ хворих на ГХ та ХБ через динаміку
окреслених об’єктивних параметрів – показників клінічних, лабораторних
та функціональних досліджень. Вперше проведені дослідження та
порівняльний аналіз ефективності КП та ФППЛЧ, що застосовуються у складі
комплексного СКВЛ хворих на ГХ та ХБ, у відношенні досягнення складових
(етапних) клінічних цілей та інтегральної клінічної мети лікування.

Вперше запропоновано сінергетичний критерій обґрунтованості застосування
лікувальних чинників та проведено порівняльний аналіз медико-економічної
ефективності окремих ФППЛЧ, що застосовуються у комплексному СКВЛ
хворих на ГХ та ХБ у оздоровницях ПБК.

Вперше здійснено обґрунтування сінергетичної й системної цільової
оптимізації комплексного СКВЛ хворих на ГХ та ХБ із застосуванням КП та
розроблені відповідні рекомендації. Окреслені базові, додаткові та
допоміжні ФППЛЧ у комплексному СКВЛ хворих на ГХ та ХБ, сформовано
відповідні оптимальні комплекси СКВЛ. Вперше сформовані рекомендації із
залучення КП до складу рекомендованих стандартів СКВЛ.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено методику кількісної
оцінки впливу факторів зовнішнього середовища й лікувальних факторів на
кисеньзалежний енергообмін організму людини, КРС та еритрону, яка на
підставі даних уніфікованих досліджень (антропометрія, спірографія,
реографія та загальний аналіз крові) дозволяє практично розрахувати
потужність базових енергопотоків в організмі, КРС та еритроні, оцінити
сінергетичну ефективність функціонування КРС та еритрону, а також
оцінити характер реагування пацієнтів із різною патологією на вплив
ФППЛЧ, що застосовані у лікуванні.

Вперше розроблено й впроваджено у практику застосування харчового
концентрату КП “Еноант” у складі комплексного СКВЛ хворих на ГХ та ХБ,
як методу вибору для оптимізації функціонального стану КРС,
кисеньзалежного енергообміну та стрес-лімітуючих реакцій.

Вперше практично сформульовані складові (етапні) сінергетичні та інші
клінічні цілі СКВЛ хворих на ГХ та ХБ та визначено дескриптори, що
об’єктивно відображають ступінь їх реалізації. У якості дескрипторів
визначено конкретні об’єктивні показники клінічних, функціональних та
лабораторних досліджень.

Розроблено методику порівняльної оцінки ефективності застосування
окремого лікувального чиннику та цілого комплексу лікувальних чинників
для досягнення складових (етапних) клінічних цілей та інтегральної
клінічної мети комплексного СКВЛ. Проведено порівняльну оцінку
ефективності ФППЛЧ, які використовуються у складі комплексного СКВЛ
хворих на ГХ та ХБ на курортах ПБК. Сформовані практичні рекомендації
щодо визначення оптимального складу комплексного СКВЛ хворих на ГХ та
ХБ.

Вперше розроблено рекомендації з включення поліфенолів винограду до
рекомендованих стандартів СКВЛ, що впроваджені у практику курортних
закладів України.

Отримані результати знайшли відображення у п’яти методичних та
учбово-довідкових документах, які затверджені МОЗ України, Вченою
медичною радою при Правлінні ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”, Проблемною
комісією АМН і МОЗ України „Санаторно-курортна реабілітація” та
регламентують СКВЛ хворих на ГХ та ХБ.

Практичні рекомендації з використання результатів дослідження
впроваджено у роботу профільних санаторно-курортних закладів України, у
т.ч. ялтинських санаторіїв системи ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” („Лівадія”,
„Україна”, „Місхор” та „Ай-Петрі”).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є власною роботою автора.
Дисертант окреслив мету та задачі, обґрунтував напрямки та методи
досліджень, здійснив обстеження та комплексну клініко-інструментальну
оцінку ефективності лікування, провів математичний та логічний аналіз
отриманих результатів. Автор самостійно розробив модель сінергетичного
впливу лікувальних чинників на кисеньзалежний енергообмін та
стрес-лімітуючи реакції організму, методологію оцінки сінергетичних
лікувальних впливів ФППЛЧ й методологію порівняльної оцінки ефективності
лікувальних чинників у реалізації сінергетичних та клінічних цілей
комплексного СКВЛ. Дисертант розробив методики з використання КП в
лікуванні хворих на ГХ та ХБ, пропозиції з сінергетичної та клінічної
цільової факторної оптимізації комплексного СКВЛ хворих на ГХ та ХБ.
Роботу над усіма положеннями дисертації, сформульованими висновками та
практичними рекомендаціями автор здійснив самостійно. До особистого
авторства здобувача належить більша за 77% частка об’єму тих наукових
праць, що були опубліковані із співавторами.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати
дисертації викладені в матеріалах наукових конференцій та конгресів:
Республіканська науково-практична конференція “Кліматичні та
преформовані фізичні фактори у профилактиці й реабілітації хворих на
бронхолегеневі та сердцово-судинні захворювання” (Ялта, 1989), Всесоюзна
конференція “Застосування компьютерів для удосконалення навчання у
медицині” (Київ, 1989), Міжнародна наукова конференція “Актуальні
питання кліничної та експериментальної курортології й фізіотерапії”
(Ялта, 1994), Міжнародна науково-практична конференція “Актуальні
проблеми медичної кліматології та кліматотерапії” (Ялта, 1995),
Міжнародна науково-практична конференція “Медична реабілітація,
курортологія й фізіотерапія” (Ялта, 1999), Міжнародна науково-практична
конференція “Біологічно активні природні сполуки винограду: перспективи
виробницьтва й застосування у медицині й харчуванні” (Ялта, 2000),
Республіканський конгрес курортологів й фізіотерапевтів Криму “Курорти
Криму у сучасних соціально-економічних умовах” (Євпаторія, 2001, 2002),
Науково-практична конференція з міжнародною участю “Актуальні проблеми
застосування мінеральних вод у медичній практиці” (Трускавець, 2001),
Науково-практична конференція з міжнародною участю “Біологічно активні
природні сполуки винограду: застосування у медицині продуктів з високим
вмістом поліфенолів винограду” (Сімферополь, 2003), Наукова конференція
з міжнародною участю (інтернет-конференція) “Біологічно активні природні
сполуки винограду — III: гігієнічні й медичні ефекти застосування
продуктів з високим вмістом поліфенолів винограду” (Ялта, 2004), Конгрес
фізіотерапевтів й курортологів Криму “Актуальні питання організації
курортної справи, курортної політики й фізіотерапії” (Євпаторія, 2005,
2006), III Національний конгрес фізіотерапевтів та курортологів „Медична
реабілітація – сучасна система відновлення здоров’я” (Ялта, 2006).

Апробація дисертації відбулася на засіданні кафедри фізіотерапії,
кафедри спортивної медицини та лікувальної фізичної культури з курсом
фізіотерапії, кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії Кримського
державного медичного університету ім. С.І. Георгіївського та клінічного
відділу Українського НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ
України.

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 48 публікаціях, у
т.ч.: 3 монографіях, 24 статтях у наукових журналах, акредитованих ВАК
України (з яких 11 моно авторських); фрагменти роботи відображені у 2
закордонних наукових журналах та у 16 тезах матеріалів наукових
конференцій та конгресів, видано 3 методичні документи (рекомендовані
стандарти санаторно-курортного лікування та 2 методичні рекомендації).

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 425
сторінках машинописного тексту, містить 43 таблиці, 7 рисунків і
складається з вступу, огляду літератури, матеріалів та методів
досліджень, 7 розділів результатів власних досліджень та висновків.
Перелік використаної літератури містить 342 джерела, з них 305 написані
кирилицею та 37 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Робота базується на даних обстеження та оцінки ефективності СКВЛ у 220
хворих на ГХ та у 143 хворих на ХБ, які лікувалися у санаторіях ДП
„Ялтакурорт”, в тому числі 258 хворих, яким було застосовано комплексне
лікування з включенням КП і 105 осіб контрольних груп, які отримали
курсове СКВЛ без застосування КП. У дослідження не увійшли хворі з
декомпенсованими супутніми захворюваннями. Серед обстежених хворих
більшість були жінки (56,8% серед хворих на ГХ та 74,1% — на ХБ),
середній вік складав 51,8 років для хворих на ГХ та 45,4 роки для хворих
на ХБ.

Застосовані під час дослідження оцінки результатів лікування (за даними
кліничних, об’єктивних, лабораторних та функціональних методів
досліджувань) включали до себе 96 показників, в тім: 1) оцінку впливу
хвороб на якість життя хворих: скарги, дані антропометрії та
обїєктивного обслідування, показник виразності негативного впливу (ВНВ)
всіх симптомів хвороби на якість життя; 2) оцінку інтегрального ефекту
лікування: значне поліпшення, поліпшення, без поліпшення, й погіршення;
3) оцінку рівня стресу: псіхологічний тест Рідера, реакції крові за
Гаркаві, рівень ризик-фактору споживання алкоголю (підвищює артеріальний
тиск крові); 4) дані біохімічних лабораторних обслідувань: С-реактивний
білок, загальний холестерін, бета-ліпопротеїди, коефіцієнт
атерогенності, протромбін, фібріноген, загальний білірубін,
гідроперекисі ліпідів, активність каталази сироватки крові й
мікросомальних монооксигеназ, в тим кліренсу (Cl) та часу
напіввиведення (ТЅ) антипірину; 5) дані клінічних лабораторних
обслідувань: вміст еритроцитів, лейкоцитів, базофілів, еозинофілів,
паличкоядрових й сегментоядрових нейтрофілів, моноцитів та лімфоцитів,
гемоглобіну, кольоровий показник, щвидкість осідання еритроцитів (ШОЕ),
характер мокротіння, 5) оцінку функціонального стану КРС те вегетативної
нервової системи: дані реокардіографії — частота сердечних скорочень
(ЧСС), ударний об’єм крові (УОК), хвилинний об’єм крові (ХОК),
загальний периферичний опір судин (ЗПОС), сістолічний артеріальний тиск
(САТ) та діастолічний артеріальний тиск (ДАТ) крові; дані спірографії —
максимальна об’ємна швидкість (МОШ) на рівні 75%, 50% й 25% об’єму
видоху, дихальний об’єм (ДО), частота дихання (ЧД), життєва ємкість
легень (ЖЄЛ), форсована ЖЄЛ (ФЖЄЛ), хвилинний об’єм дихання (ХОД); дані
електрокардіограми (ЕКГ), проба Генча (ПГ), індекс Робінсона (ІР),
коефіцієнт Хільдебрандта (КХ), індекс Кердо (ІК); 6) оцінку потужності
фізіологічних функцій КРС та еритрону: потужність скорочень серця (ПС),
потужність дихальних м’язів (ПДМ), потужність еритрону (ПЕ); 7) оцінку
енергообміну організму хворих, КРС та еритрону із зовнішнім середовищем
(ці показники є результатом нашого дослідження, їх зміст детально
описано далі, розрахунки оцінок енергообміну проводилися за даними
антропометрії, загального аналізу крові, спірографії та реографії).

Запис електрокардіографії, реокардіографії та спірографії проводили на
діагностичному компьютеризованому комплексі “Сфера–2М” з автоматичним
розрахунком показників функції КРС та потужності споживання кисню.

Всі дослідження проводилися двічі, на момент до початку курсу лікування
та після його закінчення.

Усі дослідження виконувалися за уніфікованими методиками. В якості
оцінки активності мікросомальних монооксігеназ (в тим цитохрому Р-450)
була прийнята швидкість біотрансформації ксенобіотиків, що виражена у
кліренсі (CІ) та часі половинного випровадження (ТЅ) речовин з
організму. Як тестовий ксенобіотик було застосовано антипірин. Антипірин
призначався у разовій дозі 20 мг/кг маси тіла пацієнта з ранку перед
їжею. Концентрацію антипірину в слині визначали через 4, 8 та 12 годин
після його перорального прийому, розрахунки ТЅ та CІ здійснювали у
відповідності до методики Brodie-Axelrod (Золотарєва Т.О., 2000).
рахунки потужності серця (ПС), потужності дихальних м’язів (ПДМ) та
потужності еритрону (ПЕ) у Вт виконувалися у відповідності до методики
Образцова І.Ф. та Ханіна М.О. (1989). Оцінки сінергетичних характеристик
функції КРС та еритрону, а також енергообміну організму хворих з
зовнішнім середовищем здійснювались на підставі розробленої нами
сінергетичної моделі кисеньзалежного енергообміну “зовнішнє середовище –
організм людини та її фізіологічні системи” у ході дії ФППЛЧ.
Методологія кількісної оцінки сінергетичних впливів досліджених ФППЛЧ,
як і сама сінергетична модель, на якій базується методологія, є
результатами нашого дослідження й наведені далі.

При вивченні впливу КП порівняння результатів обстеження проводилося
проміж трьох груп: А) основна, із застосуванням КП у додаток до
комплексного СКВЛ; Б) плацебо, із застосуванням фруктового соку у
додаток до комплексного СКВЛ; В) контрольна, у якій хворі отримали
комплексне СКВЛ без застосування КП. Розподіл хворих на ГХ по групах був
наступним: група А складалася із 148 хворих, група Б – із 30 хворих та
група В – із 42. Розподіл хворих на ХБ по групах був наступним: група
А складалася із 110 хворих, група Б – із 13 хворих та група В – із 20.

Як джерело КП використано харчовий концентрат поліфенолів винограду
“Еноант” (ТУ У00334830.018-99), який застосовано у добових дозах
0,15-0,25 мл/кг маси тіла на протязі перших трьох днів та 0,25-0,5 мл/кг
маси тіла у наступні дні, на курс лікування 18-24 добових доз. У
середньому добові дози становили 0,456 мл/кг маси тіла у хворих на ГХ та
0,448 мл/кг маси тіла у хворих на ХБ. Добову дозу ділили на три прийоми.
Прийом КП здійснювався після їжі, за бажанням пацієнт запивав або
розбавляв КП питною водою. Протипоказанням для призначення КП були
алергія до винограду або продуктів його переробки. Плацебо-контролем був
сік в аналогічних дозах.

Усі хворі отримували СКВЛ, яке передбачало повноцінне застосування усіх
особисто показаних пацієнтам лікувальних факторів – кліматотерапії,
інгаляцій, арома- фітотерапії, ЛФК, масажу, гідропатії, апаратної
фізіотерапії тощо. Терапія ФППЛЧ, гіпотензивними й іншими показаними
фармпрепаратами проводилась у згоді з затвердженими рекомендаціями
(Бабов К.Д. та ін., 1997; Амосова К.М. та ін., 2001; Солдатченко С.С. та
ін., 2001; Кулагін Ю.І. та ін., 2004). Під час СКВЛ 70,5% хворих на ГХ
продовжували приймати призначену лікарем за місцем проживання
підтримуючу фармакотерапію гіпотензивними препаратами, в т.ч.
інгібіторами АПФ, в-блокаторами, дигидропіридиновими антагоністами
кальцію, б-адреноблокаторами й блокаторами рецепторів ангіотензина II.
Під час СКВЛ у 2,1% хворих на ХБ теж продовжувалась за показанням
(наявність супутньої ГХ) підтримуюча фармакотерапія гіпотензивними
препаратами.

Склад застосованих лікувальних комплексів показано у таблиці 1.

Таблиця 1

Середній склад комплексного СКВЛ хворих на ГХ та ХБ

Лікувальні фактори, які містить курс лікування ГХ ХБ

% охоп-лення кількість проце-дур* % охоп-лення кількість

проце-дур*

1 2 3 4 5

Повітряні ванни 84,1 20,541 99,3 19,866

Сонячні ванни 35,5 18,295 86,0 16,041

Купання у морскій воді (море, басейн) 94,1 20,304 86,0 14,236

Лікувальна фізкультура 92,7 12,054 90,9 10,831

Масаж 97,3 10,019 75,5 9,815

Інгаляції та ін. види аерозольтерапії 5,9 13,385 67,1 12,021

Гідтерапія (лікувальні ванни та душі) 12,7 9,679 20,9 9,867

Лазерна терапія 0 0 4,2 9,833

Продовження таблиці 1

1 2 3 4 5

УВЧ та ін. види високочастотного ЕМ поля та хвиль 0 0 2,8 6,500

Електротерапія (галь-ванізація, електро-форез та ін. види струмів) 1,4
7,000 35,7 9,922

Арома- та фітотерапія 52,3 23,870 60,1 10,070

Питне водолікування 0 0 57,3 18,988

Інші методи фізіотерапії 1,4 7,000 17,5 10,440

Апаратна світлотерапія 2,7 5,833 13,3 6,526

КП:

кількість процедур

доза (мл) 67,3

19,500

718,646 76,9

18,436

618,812

Гіпотензивні препарати 70,5 30,542 2,1 10,410

Пояснення:

* — вказана середня кількість процедур, які прийняв пацієнт, що
лікувався даним лікувальним фактором;

УВЧ – ультрависока частота;

ЕМ – електромагнітні.

Статистичний аналіз отриманих даних проводили на персональному
компьютері за допомогою стандартних програм IBM (FACTO) та Microsoft
(Excel Windows XP 2000). При математичному моделюванні залежностей
«чинник — вплив», відповідно до вимог доказової фізіотерапії,
застосовували кореляційний, регресивний та факторний аналіз (Мінцер О.П.
та ін., 2003; Пономаренко Г.М., 2005).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Враховуючи те, що сінергетика відносить організм та його функціональні
системи до класу відкритих (що спостерігаються та керуються)
дисипативних систем (ДС), упорядкована структура й когерентна поведінка
яких підтримується входженням до системи ззовні потоку енергії, на
першому етапі дослідження було створено сінергетичну модель енергообміну
„організм та фізіологічні системи — зовнішнє середовище та ФППЛЧ”.

Усі ДС існують завдяки дисипациї (розпорошенню) потоку енергії, котрий
спрямований із середовища в середину системи. Живі ж системи
відрізняються від інших типів ДС тим, що їх існування підтримується не
випадковим потоком енергії, а саме тим, що живі системи спроможні
активно забезпечувати та регулювати цей потік енергії у обсязі, який
перевищує величину як самої роботи живої ДС у середовищі, так і
витраченої для виконання цієї роботи вільної (потенційної) енергії
системи.

Запропонована концепція енергообміну живої ДС стверджує: єдиний шлях
забезпечення процесу дисипації достатнього потоку енергії, що надходить
ззовні, полягає у роботі живої ДС із зміни положення у просторі її самої
та/або інших об’єктів зовнішнього середовища таким чином, щоб в
достатньо високому градієнті енергії «середовище — ДС», не створеним
роботою даної живої ДС, опинилася хоч би одна із часток (підсистем)
живої ДС, спроможна адекватно дисипувати градієнтний потік енергії
«середовище — ДС». Якщо градієнт енергії «зовнішнє середовище — ДС» під
час наступної дисипації цієї енергії сприяє самоорганізації живої ДС
(забезпечує збереження, відновлення, конструктивний розвиток,
збільшення маси та ефектів й ефективності функцій, відтворення тощо), то
такий градієнт енергії окреслюється як ресурс для даної ДС. Зворотній
потенціал у відношенні самоорганізації ДС має антиресурс. Градієнтна
поведінка живої ДС, що завершується адекватною дисипацією ресурсу, має
назву захоплення ресурсу (ЗР). При цьому весь простір зовнішнього
середовища є мозаїкою регіонів, які містять ресурси, антиресурси й
нейтральні області, та у цілому може бути окреслено як мозаїчне поле
ресурсів (МПР).

Термін ресурс, визначений нами вище, відповідає поняттю потоку ентропії
«середа-система» із знаком мінус «-dS» (зменшення ентропії), а
антиресурс — із знаком плюс » +dS» (збільшення ентропії).

На кожному етапі процесу ЗР величина ресурсу, яким далі оперує жива ДС,
стає меншим. Співвідношення, яке існує між величиною ресурсу, що
залучається до трансформації на даному етапі, та величиною, що
передається на наступний етап, є коефіцієнт перетворення (переказу)
ресурсу (КПР). Чім більше значення має КПР, тим більшу ефективність має
той чи інший етап енергообміну.

Робота ДС на заключному етапі процесу ЗР – на етапі використання ресурсу
— закінчується перетворенням потоку енергії у структуру та поведінку
(функції) системи, що приносять корисний результат у формі захвату
необхідного системі ресурсу. Тому ефективність етапу використання
ресурсу стає інтегральним критерієм усього процесу енергообміну ДС в
цілому. Вона оцінюється за величиною коефіцієнта захоплення ресурсів
(КЗР), який розраховується як співвідношення величини енергії, яку ДС
використала у процесі свого функціонування, до величини роботи
(градієнтної поведінки) системи у зовнішньому середовищі. В залежності
від результатів захвату ресурсів, КЗР може бути менше за одиницю, але
може й перевищити одиницю у випадку, коли до загальної кількості
використаної енергії входить ресурс, не створений роботою даної живої
ДС, але успішно захоплений у зовнішній середі. В то же час ресурс, який
спожитий ДС, але не використаний для захвату ресурсу у зовнішньому
середовищі (НВР), теж не є безкорисно втраченим. Він стає енергетичним
джерелом виконання функцій іншими фізіологічними системами (у т.ч. для
здійснення стрес-лімітуючих реакцій), і у цьому плані є позитивним
результатом енергообміну.

Таким чином, прогноз розвитку живої ДС й оцінка впливу на нього зі
сторони ФППЛЧ має бути основаним на врахуванні ходи та результатів
захвату ресурсів.

Нами розроблено сінергетичну модель взаємних дій організму із зовнішньою
середовищем та з ФППЛЧ, в основу якої покладено універсальну модель
екологічного потоку енергії (Одум Ю., 1986). На рисунку 1 наведено
сінергетичну модель взаємних дій організму, КРС та еритрону із зовнішнім
середовищем та з ФППЛЧ.

Розглянемо окремі функціональні блоки моделі, що вказані на Рис. 1, та
відповідні енергопотоки.

Розрахунки енергопотоків у середині блоків та між блоками проводяться у
ватах, розрахунок здійснюється за даними уніфікованих методів
дослідження хворих — антропометрії, загального аналізу крові,
спірографії й реографії. Потужність дії ФППЛЧ розраховується за
фізичними закономірностями. Так, потужність процедур електротерапії
оцінюється за формулами потужності електричного струму (Пономаренко
Г.М., Турковський І.І., 2003). При аналізі потужності фізіопроцедур
необхідно відмітити незначну величину їх енергетичного еквіваленту – на
приклад, коло 30 Дж на 1 процедуру електротерапії, тобто коло 0,5 Вт,
що складає майже 0,5% рівня енергообміну організму у спокої.
Енергетична вартість добової дози КП не перевищує 600 Дж/кг маси тіла,
тобто коло 0,6 Вт, що відповідає 0,6% рівня енергообміну організму у
спокої.

Блок № 1

Вхідні енергопо-токи та фіксація ресурсів

Блок № 2

Спожи-вання ресурсів

Дисипативна система (організм)

Блок № 3

Викори-стання ресурсів

Блок № 4

Вихідні енергопо-токи та градієнтна поведінка організму

Ресурс кисню ФППЛЧ

Зовнішнє середовище (мозаїчне поле ресурсів)

Рисунок 1. Сінергетична модель взаємодії організму із

ФППЛЧ – фізичні та природні лікувальні чинники

Перший блок моделі охоплює вхідні потоки ресурсів зовнішнього
середовища та їх фіксацію на вході організму, передусім кисень повітря
(природний окислювальний чи оксидантний ресурс) та ФППЛЧ (включаючи
природний антиоксидантний ресурс — КП). У цьому блоці відбувається
трансформація кисню у потік енергії, що надходить до організму (НПЕ) в
результаті впливу на повітря тієї частини вихідних енергопотоків
четвертого блоку, а саме градієентної поведінки системи (ГПС), яка з
точки зору фізіології є активним вдохом. Не увесь обсяг повітря досягає
альвеолярний простір — окреслена частина повітря залишається у так
званому мертвому просторі трахеї й бронхів, тому лише частина кисню
переходить з альвеолярного простору до крові й стає фіксованим ресурсом
(ФР). Кисень, що знаходиться у повітрі мертвого простору, формує під час
видиху потік нефіксованого ресурсу (НФР) й повертається до зовнішнього
середовища, залучаючись до природного ресурсу кисню. Співвідношення
ФР/НПЕ, тобто коефіцієнт передачи ресурсу на етапі фіксації (КПРФ),
відображає результат енергообміну ресурсу кисню “організм-середовище” у
цьому блоці. Інші енергопотоки із зовнішнього середовища до організму
містять енергетичні компоненти ФППЛЧ, включаючи потужність впливу КП.

Другий блок моделі охоплює процес споживання ресурсу кисню у організмі.
Лише частина фіксованого в крові кисню включається до
окислювально-відновлювальних реакцій, у вигляді потоку спожитого ресурсу
(СР). Частина кисню шляхом дифузії вийде з крові у альвеолярний простір
й далі до зовнішнього середовища як потік неспожитого ресурсу (НСР).
Частина потоку СР кисню формує потік накопиченої енергії (НЕ) – так
званий кисневий резерв крові й інших тканин організму, який може знову
споживатися у наступному циклі захоплення ресурсу. Співвідношення СР/ФР,
тобто коефіцієнт передачи ресурсу на етапі споживання (КПРС), відображає
результат енергообміну ресурсу кисню у цьому блоці моделі.

У третьому блоці відбувається використання ресурсу кисню в КРС та інших
системах організму. Потік використаного ресурсу (ВР) енергетично
забезпечує фізіологічні функції КРС, у т.ч. потужність скорочення серця
(ПС) й викликану цим гемодинаміку, тобто просторові переміщення
усередені системи (ППУС), потужність скорочення дихальних м’язів (ПДМ) й
викликану цим динаміку повітряного потоку у зовнішньому середовищі,
тобто ГПС. Потік ВР енергетично забезпечує також синтез структур
усередені системи (СУС), у т.ч. потужність кисеньтранспортної функції
еритрону (ПЕ) й потужність відновлення (ПВ) структур КРС та інших
фізіологічних систем, що забезпечують гомеостаз у спокої. Невикористаний
ресурс (НВР) формує потік, який енергетично забезпечує інші функції
організму, у т.ч. стрес-лімітуючи реакції. Співвідношення ВР/СР, тобто
коефіцієнт передачи ресурсу на етапі використання (КПРВ), відображає
загальний результат енергообміну ресурсу кисню у цьому блоці моделі. Але
найбільш важливі для подальшого розвою дисипативної системи результати
енергообміну ресурсу кисню у цьому блоці відображаються через
коефіцієнти захоплення ресурсу (КЗР) функціями еритрону КЗРе =
ВР/(ПЕ*0,9), легень КРСл = ВР/(ПДМ*0,06), серця КЗРс = (ВР/ПС*0,3) та
КРС у цілому КЗРкрс = ВР/((ПС*0,3)+(ПДМ*0,06)).

В останньому – четвертому блоці – відбувається процес виділення енергії
з ДС до зовнішнього середовища. Всі потоки енергії, що виходять з ДС,
включаючи теплообмін, виділення речовин та просторові переміщення ДС у
зовнішньому середовищі, формують ВПЕ. У цьому загальному потоці ключову
роль для подальшого життя ДС грає ГПС – тобто потік енергії, що викликає
рух повітря до легень й через це формує НПЕ ресурсу кисню. Решта
енергії, що не має впливу на процес захоплення ресурсу кисню, формує
потік ХПС.

На базі розробленої сінергетичної моделі сформульовані дві альтернативні
стратегії застосування ФППЛЧ для корекції функціонального стану
фізіологічних систем організму.

Перша стратегія передбачає вплив на організм з боку зовнішньої середи
шляхом корекції наявних в ній ресурсів. Ця стратегія не передбачає
суттєвих змін механізмів захоплення ресурсів організмом, в результаті
чого бажані зміни результату захвату ресурсів обумовлені саме змінами у
наявних ресурсах (на приклад, збагачення раціону харчування
антиоксидантами й т.п.). Друга стратегія передбачає вплив на організм з
боку зовнішнього середовища без суттєвих змін характеристик наявних
ресурсів, але таке використання лікувальних факторів, що приводить до
бажаних змін механізмів захоплення ресурсів організмом та, як наслідок,
до бажаних змін результатів ЗР (на приклад, вплив КП на активність
каталази чи мікросомальних монооксігеназ).

Сінергетично обгрунтовані лікувальні дії ФППЛЧ можуть бути спрямовані не
тільки на збільшення фізіологічних потреб, але й на зменшення витрат, що
теж підвищує ефективність функціонування фізіологічних систем.

Оцінка впливу ФППЛЧ на ефективність енергообміну дає ключ до вирішення
проблеми прогнозу позитивного (при збільшенні значень КЗР та КПР),
негативного (при зменшенні значень КЗР та КПР) або індиферентного (якщо
КЗР та КПР стабільні) результату застосування ФППЛЧ у лікуванні,
реабілітації та профілактиці.

В процесі сучасної дискусії що до напрямків удосконалення фізіотерапії
все більш ясним стає системний цільовий підхід до
лікувально-профілактичних та реабілітаційних дій, в основі якого лежить
чітке формулювання цілей та вибір методів й технологій, адекватних для
досягнення цих цілей. На основі сінергетичної концепції взаємодії
організму людини з зовнішнім середовищем й ФППЛЧ встановлена
необхідність доповнення традиційного переліку клінічних цілей СКВЛ й
такою важливою, як енергетична корекція стресу й усунення дістресу.

Із сінергетичної точки зору стрес можна охарактеризувати як ситуацію
збільшеної потреби організму у ресурсі. Патогенез всіх хвороб включає у
себе порушення енергетичного балансу організму та, як наслідок,
енергетичну складову стресу. В механізмі виникнення дістресу, тобто
ситуації не повного забезпечення потреби у енергозабезпеченні організму,
суттєву роль відіграє нестача ресурсу внаслідок: а) збільшеного
споживання (адаптація, навантаження, імунна відповідь, патологічні
процеси й т.п.), б) неефективного захоплення ресурсу (на приклад, кисню
у КРС із патологічно зміненою функцією), в) надлишку антиресурсу (на
приклад, підвищеного рівня вільних радикалів й продуктів вільно
радикального окислення).

Наведені модель та методологія оцінки енергетичних потоків застосовано у
дослідженні лікувальних ефектів КП у хворих на ГХ та ХБ.

Під час дослідження не знайдено вірогідних відмінностей жодного з
показників у групах Б та В хворих на ГХ та ХБ, тому подаємо порівняння
динаміки показників у відповідних групах А та В (яку було об’єднано з
групою Б).

Встановлено, що у хворих на ХБ в основній групі А (із використанням КП)
наприкінці курсу лікування відмічається більш виражена позитивна
динаміка контрольованих параметрів КРС та інших функціональних систем —
у порівнянні з контрольною групою В (без застосування КП), у т.ч.
достовірно зменшуються ЧСС (з 74,706±0,787 до 71,495±0,638 у хв.), ХОД
(який був на початку курсу лікування більш за 15л, зменшився на
8,979±3,627%) й усі типи реакцій стресу та адаптації за Гаркаві (з
0,809±0,108 до 0,427±0,684), та зростають концентрація еритроцитів (з
3,595±0,039 до 3,705±0,036 у млн/мл), МОШ75% (з 2542,527±79,100 до
2923,991±85,3440 мл), МОШ50% (з 4553,945±106,169 до 4891,236±125,520
мл), ХОД (який був на початку курсу лікування менш за 15л, зріс на
25,028±2,116%), ПГ (з 23,073±0,658 до 28,156±0,742 с) та НЕ (з
20,916±0,524 до 25,627±0,558 Вт).

У порівнянні з контрольною групою В, в основній групі А хворих на ХБ
наприкінці курсу лікування були достовірно більш високими такі
показники, як ПЕ (2,043±0,053 та 1,973±0,113 Вт), позитивна динаміка ХОД
(у групі Б динаміка ХОД була негативною – відповідно на 1,130±1,375%
зріс ХОД, що од початку лікування мав підвищенні значення й на
5,189±4,708% зменшився ХОД, що мав од початку низькі значення), ПГ
(28,156±0,742 та 21,167±1,294 с) та позитивна динаміка кліренсу
антипірину (109,291±1,928 та 90,136±4,029 мл/хв.), що свідчить про
більшу активність мікросомальних монооксігеназ. Крім того, в групі В
взагалі не було відмічено зменшення рівня стресу за таким показником, як
зменшення фактору ризику підвищеного артеріального тиску крові (тобто
споживання вина й міцних алкогольних напоїв). Таким чином, прийом КП
викликав в основній групі А хворих на ХБ значно більш виражену
позитивну динаміку середніх значень параметрів КРС, кисень залежного
енергообміну та стрес-лімітуючих реакцій, ніж це мало місце в
контрольній групі В.

Відмічена позитивна динаміка середніх значень виявила й тісний
функціональний зв’язок стану КРС й активності стрес-лімітуючих реакцій,
коли більш ефективна робота КРС сприяє ліпшій корекції стресу.

За даними кореляційного аналізу (наведено вірогідні коефіцієнти
кореляції, р<0,05), КП має позитивний вплив на динаміку ЧСС (r =0,329), ПЕ (r =0,242), ХОД (збільшуючи початково низькі значення й зменшуючи початково великі значення, відповідно r = 0,164 й r = 0,461), індексу Робінсона (r = 0,182), гемоглобіну крові (r = 0,180), ДО (r = 0,170), КЗРкрс (r = 0,332), тесту Рідера (r = 0,237) й активності мікросомальних монооксигеназ (r =0,339 з величиною ТЅ). Позитивний вплив КП на стрес-лімітуючи реакції проявився ще й у тому, що зниження ризик-фактору споживання алкоголю відмічено відповідно у 16% и 19% хворих основної групи А (в групі В ці ефекти не відзначено). Факторній аналіз показав, що КП оказує прямий вплив на сінергетику своїми антиоксидантними властивостями, завдяки яким у процесі лікування хворих із початково високим КЗРе (тобто с відносно високим рівнем кисневого енергообміну або ж з відносно низькими значеннями концентрації еритроцитів й гемоглобіну у крові) збільшується активність мікросомальних монооксигеназ (наявне зменшення ТЅ й збільшення Cl антипірину), а також зменшується потреба у великому обсязі споживання кисню, про що свідчить зріст НФР на кінці курсу лікування (що відображено у структурі фактору № 6). Регресивний аналіз показав вірогідний (p<0,05) вплив КП на енергетичні параметри хворих на ХБ, у т.ч. на значення КЗРл й КЗРе та на активність мікросомальних монооксігеназ (у т.ч. цитохрому Р-450). Регресивні рівняння мають такий загальний вигляд: для динаміки КЗРл У = -1586,900+0,646·Х1+3,563·Х2; (1) для КЗРе У = 39,638+0,515·Х1-0,038·Х2; (2) для динаміки Cl антипірину У = -1,464+0,262·Х1-0,102·Х2; (3) де: У - величина параметру у кінці курсу лікування, Х1 - величина параметру на початку курсу лікування, Х2 - курсова доза КП у мл. Отримані дані свідчать про те, що КП оказує позитивний вплив на функціональний стан КРС й стрес-лімітуючи реакції хворих на ХБ у процесі їх СКВЛ. Таким чином, вплив КП у цілому призводить до факторної оптимізації сінергетичних показників хворих на ХБ. Санаторно-курортне відновлювальне лікування хворих на ГХ супроводжується у всіх вірогідними (р<0,05) позитивними змінами середніх значень кількох параметрів, у т.ч. САТ, ДАТ, ІР, ІК й ПГ. Крім того, на при кінці курсу СКВЛ хворі відзначають зменшення ризик-фактору споживання алкоголю. Але має місце й негативна динаміка кольорового показника крові. Залучення споживання КП до складу комплексного СКВЛ призводить до поліпшення його результатів. В основній групі А більш виражена позитивна динаміка або ж наявна тенденція до позитивної динаміки шерегу показників, в т.ч. ДАТ (з 91,358±1,204 до 79,764±0,588 мм рт. ст.), ХОК (з 7,762±0,197 до 7,368±0,182 л), ПС (з 4,976±0,127 до 4,723±0,105 Вт), ЧСС (з 69,014±0,852 до 66,945±0,789 у хв.), ЧД (з 15,452±0,288 до 14,850±0,351 у хв.), ДО (з 523,500±17,600 до 559,533±20,073 мл), ІР (з 106,437±1,999 до 88,267±1,281), ПГ (з 22,662±0,692 до 25,572±0,674 с), ППУС (1,493±0,038 до 1,417±0,032 Вт) та НЕ (37,837±1,080 до 42,861±0,993 Вт). В основній групі А, у порівнянні до контрольної групи В, більш виражене й зменшення рівня ризик-фактору споживання алкоголю (відповідно 57,4±4,5 та 43,1±8,9 %). Споживання КП призводить до зменшення також значення КПРВ з 0,787±0,005 до 0,759±0,005. Дані кореляційного аналізу виявили вірогідні (р<0,05) позитивні впливи КП на кольоровий показник крові (r =0,198), на ЧСС (r =0,183), ПС (r =0,180), ЧД (r =0,285), ДО (r =0,248), КЗРл (r =0,311), активність каталази (r =0,188), а також на зменшення рівня ризик-фактору споживання алкоголю (r = 0,173). Таким чином, вплив КП у цілому призводить до факторної оптимізації сінергетичних показників хворих на ГХ. Встановлені дані свідчать про обґрунтованість застосування КП у складі комплексного СКВЛ з метою успішної реалізації сінергетичних цілей лікування хворих на ХБ й ГХ, а саме для оптимізації кисеньзалежного енергообміну, функціонального стану КРС й активності стрес-лімітуючих реакцій. З метою реалізації системного підходу до оптимізації комплексного СКВЛ у цілому було розроблено методологію порівняльної оцінки ефективності застосування окремих ФППЛЧ та їх комплексів з точки зору забезпечення реалізації усіх клінічних цілей лікування, у т.ч. й сінергетичних, та інтегральної мети СКВЛ. Суттю методології порівняльної оцінки є наступне: формування переліку складових (етапних) клінічних цілей СКВЛ при даній патології; опис рівня досягнення складових (етапних) клінічних цілей за допомогою динаміки кількох дескрипторів, у якості яких виступають контрольовані параметри організму хворого (показники різних досліджень), а вся множина контрольованих параметрів розподіляється між клінічними цілями у відповідності з їх пато- й саногенетичним значенням; статистично вірогідніа та позитивніа (з точки зору сано- й патогенезу) зміна параметра-дескриптора під впливом дії конкретного лікувального чинника оцінюється векторною величиною +1, а статистично вірогідна й негативна (з точки зору сано- й патогенезу) зміна параметра-дескриптора оцінюється векторною величиною –1. вектор впливу на складову (етапну) клінічну ціль (ВКЦ), тобто алгебраїчна сума позитивних й негативних змін всіх дескрипторів даної клінічної цілі, формується згідно з оцінкою ефективності впливу застосованого окремого лікувального чинника або комплексу ФППЛЧ у відношенні саме до цієї складової (етапної) клінічної цілі; результат СКВЛ розглядається як сума складових, в якості яких виступають позитивні або негативні результати у досягненні кожної складової (етапної) клінічної цілі з усієї множини цих клінічних цілей (враховуються величини та знаки векторів впливу по кожній складовій клінічній цілі); 2 6 H P Z \ ^ h l n H J L N P j l ????l n ? ?????? ??????v x 4 ??????????? ??????? ??????????? ????? ??????? ?? ae"ae$aepaezae?ae–aeooL?ooo Ykda Ykd“ ??????? $ i o „w ????? ??????? ?клінічних цілей лікування; порівняльна оцінка ефективності впливу як окремих лікувальних чинників, так й різних комплексів ФППЛЧ, що застосовуються в процесі СКВЛ, здійснюєть по результатах впливу лікувального чинника на досягнення як окремих складових (етапних) клінічних цілей, так й інтегральної клінічної мети СКВЛ, тобто усієї множини контрольованих параметрів-дескрипторів. порівняльна оцінка ефективності впливу лікувальних чинників дозволяє сформувати оптимальні комплекси ФППЛЧ, що забезпечують оптимальні параметри СКВЛ як з точки зору його результатів, так й з точки зору складу комплексу ФППЛЧ. Практичне застосування методології дозволило провести оцінку ефективності застосування лікувальних чинників, що входять до складу комплексного СКВЛ хворих на ГХ й ХБ на курортах ПБК. З урахуванням патогенезу основної й супутньої патології, а також практичної можливості контролю досягнення цілей лікування, було сформовано перелік складових (етапних) клінічних цілей комплексного СКВЛ для хворих на ГХ. Він складається з таких цілей: 1) зменшення стресу й усунення дістресу, 2) корекція функцій вегетативної нервової системи, 3) поліпшення бронхіальної прохідності й евакуаційних функцій бронхів 4) поліпшення функцій зовнішнього дихання; 5) поліпшення кисеньтранспортної функції крові; 6) поліпшення гемодинаміки; 7) підвищення ефективності кисеньзалежного енергообміну; 8) зменшення наслідків порушень газообміну й гемодинаміки; 9) збільшення резервів детоксикації й антиоксидантного потенціалу; 10) поліпшення обміну ліпідів й інших гуморальних факторів; 11) підвищення толерантності до фізичного навантаження; 12) поліпшення якості життя. У додаток до вищеперелічених цілей для хворих на ХБ було сформульовано ще дві клінічні цілі СКВЛ, а саме 13) корекція імунного статусу та 14) зменшення виразності процесів запалення у дихальних шляхах. З вищеперелічених складових (етапних) клінічних цілей СКВЛ за своєю суттю сінергетичними є перша, друга, сьома та дев’ята. Типові патофізіологічні реакції та функціонально-структурні зміни, що розгортаються при ГХ та ХБ, з однієї сторони, та ефекти дії курортних ФППЛЧ, з другої сторони, створюють елементарні блоки взаємодій “патологічний процес – лікувальний фактор”, завдяки використанню яких можуть бути досягнені складові (етапні) клінічні цілі СКВЛ. Як й компоненти патогенезу, складові (етапні) клінічні цілі пов’язані проміж собою, тому реалізація однієї клінічної цілі СКВЛ одночасно сприяє більш успішній реалізації й інших клінічних цілей (наприклад, підвищення ефективності функціонування КРС з обміну кисню забезпечує зменшення енергетичного стресу й активацію стрес-лімітуючих реакцій). Більшість курортих ФППЛЧ ефективні при досягненні різних складових (етапних) клінічних цілей СКВЛ. Це дозволяє формувати комплекс ФППЛЧ у складі невеликої кількості лікувальних чинників для досягнення одразу декількох складових (етапних) клінічних цілей, але без поліпрагмазії й зайвого різноманіття лікувальних процедур, яке загрожує перевантаженням процесів адаптації. На основі розробленої методології проаналізовано ефективність застосування КП та усього комплексу ФППЛЧ відносно досягнення як складових (етапних) клінічних цілей, так й інтегрованого результату СКВЛ хворих на ГХ та ХБ. Визначені оцінки наведені у таблиці 2. В цілому можна констатувати, що застосування КП для факторної оптимізації комплексного СКВЛ хворих на ГХ та ХБ обгрунтовано його позитивним впливом на досягнення більшості окремих (етапних) клінічних цілей лікування та інтегральної мети СКВЛ. Таблиця 2 Ефективність застосування КП у складі СКВЛ хворих ГХ та ХБ (середні значення М та їх середньоквадратичні помилки ±m ) Складові (етапні) клінічні цілі СКВЛ хворих на ГХ та ХБ Середні значення та їх помилки показників ВКЦ та ІВКЦ (в умовних одиницях вимірювання) впливів КП та усього комплексу лікувальних чинників ГХ ХБ КП Усі чинни-ки КП Усі чинни-ки 1 2 3 4 5 Зменшення стресу й усунення дістресу 0 2,086 ±0,139 # 2,308 ±0,114 5,741 ±0,169 # Корекція функцій вегета-тивної нервової системи 0 2,168 ±0,069 # 0 1,245 ±0,067 # Поліпшення бронхіальної прохідності й евакуа-ційних функцій бронхів -0,673 ± 0,032 -0,150 ±0,053# -0,769 ±0,038 1,266 ±0,112 # Продовження таблиці 2 1 2 3 4 5 Поліпшення функцій зовнішнього дихання 1,345 ±0,064 1,345 ±0,064 2,308 ±0,114 2,077 ±0,140 Поліпшення кисень-транспортної функції крові 0,673 ±0,032 -0,423 ±0,063# 1,538 ±0,076 4,084 ±0,120 # Поліпшення гемодинаміки -0,673 (0,483) 2,964 ±0,250# 0,769 ± 0,038 -0,343 ±0,073 # Підвищення ефектив-ності кисеньзалежного енергообміну 0,673 ±0,032 4,686 ±0,303# 0,769 ±0,038 -3,951 ±0,231 # Зменшення наслідків порушень газообміну й гемодинаміки 0 4,182 ±0,220# -0,769 ±0,038 1,622 ±0,121 # Збільшення резервів детоксикації й анти-оксидантного потенціалу 0,673 ±0,032 2,018 ±0,072# -0,769 ±0,038 -0,182 ±0,096 # Поліпшення обміну ліпідів й інших гуморальних факторів 0,673 ±0,032 1,527 ±0,044# 0 0,385 ±0,075 # Продовження таблиці 2 1 2 3 4 5 Підвищення толерант-ності до фізичних навантажень 0 1,295 ±0,121# 0 0,357 ±0,040 # Корекція імунного статусу ? ? 0 -0,378 ±0,120 # Зменшення виразності процесів запалення у дихальних шляхах ? ? 0 0,399 ±0,050 # Поліпшення якості життя 0 1,209 ±0,128# -1,538 ±0,076 -1,657 ±0,148 ВСІ ЦІЛІ лікування (ІВКЦ) 2,691 ±0,129 22,868 ±1,119# 3,846 ±0,190 10,664 ±0,387 # Примітки: 1) ВКЦ – вектор складової (етапної) клінічної цілі СКВЛ; 2) ІВКЦ – інтегральний вектор усіх складових (етапних) клінічних цілей, тобто загальної мети СКВЛ; 3) ? - вказана ціль не входить до переліку окремих (етапних) клінічних цілей СКВЛ у хворих на ГХ; 4) # - різниця середніх значень впливів КП та усіх ФППЛЧ при даній патології вірогідна (p<0,05). У додаток до порівняльної оцінки медичної ефективності КП й інших ФППЛЧ, проведено й порівняльну оцінку їх медико-економічної ефективності за допомогою показника медичної обґрунтованості економічних витрат (ОВ) на лікувальні процедури. Цей показник розраховується за формулою: ОВ = ІВКЦ: грошова вартість курсу лікувальних процедур; (4) де: ОВ - медична обґрунтованість економічних витрат, ум. одиниці; ІВКЦ – інегральний вектор досягнення усіх клінічних цілей СКВЛ, ум. одиниці. Застосування показника ОВ дозволило порівняти різні складові СКВЛ. На підставі порівняльної оцінки ефективності різних чинників СКВЛ, в тім й КП, було зроблено об’єктивний вибір оптимальних комплексів для хворих на ГХ та ХБ. Під оптимальними комплексами розуміються такі, що забезпечують максимальні лікувальні ефекти завдяки застосуванню такого складу ФППЛЧ, який характеризується найменьшою кількістю залученних лікувальних чинників та/або найменьшою ціною курсів їх процедур (проаналізовані дані про вартість процедур у 2006 р.). Саме такі оптимальні комплекси відповідають загальновизнаним критеріям оптимізації, тобто забезпечують найліпше співвідношення “вигоди - витрати”. Дані про склад таких оптимальних комплексів наведені у таблиці 3. Таблиця 3 Склад оптимальних комплексів санаторно-курортного віднов-лювального лікування хворих на ГХ та ХБ (надано середні значення М та їх середньоквадратичні помилки ±m) Лікувальні фактори Показник ОВ * (в умовних одиницях вимірювання) лі-кувальних факторів, які входять до складу опти-мального комплексу у хворих на ГБ ХБ 1 2 3 Кліматолікувальні фактори, в тім 1) повітряні ванни, 2) сонячні ванни та 3) купання у морській воді 0,23(±0,001) -0,02(±0,002) Арома- та фітотерапія 0,11(±0,004) КП 0,03(±0,001) 0,04(±0,001) Питне водолікування 0,21(±0,010) Інгаляції та інші види аерозольтерапії 0,22(±0,009) Продовження таблиці 3 1 2 3 Масаж 0,03(±0,001) Лазерна терапія 0,02(±0,001) Апаратна світлотерапія (в т.ч. УФО) 0,15(±0,004) ЛФК (в т.ч. лікувальна гімнастика, теренкур й тренування на механічних тренажерах) 0,01(±0,001) Гіпотензивні фармпрепарати 0,32(±0,010) Весь оптимальний комплекс 0,15(±0,004) 0,04(±0,002) Примітка: * ОВ – медична обґрунтованість витрат на застосування процедур. У хворих на ГХ шість лікувальних факторів, у тому числі й КП, мають позитивні значення їх впливів на всі клінічні цілі. Ці шість лікувальних факторів разом мають ІВКЦ +27,532, при цьому застосування КП збільшує ІВКЦ на +2,691 (див. таблицю 2). Вартість застосування цього комплексу складала 192,41 грн., тобто лише 48% від вартості середньостатистичного комплексу СКВЛ, що формується з використанням усіх лікувальних чинників. Як видно з даних таблиці 3, показник ОВ чітко свідчить про високу ефективність факторної оптимізації СКВЛ хворих на ГХ завдяки застосуванню КП. Цей показник для КП становить 0,03, що забезпечує значну долю загального значення ОВ для усього оптимального лікувального комплексу. Якщо порівняти його із значенням ОВ середньостатистичного комплексу СКВЛ (+0,06), стає зрозуміло, що медико-економічна ефективність оптимального комплексу для хворих на ГХ збільшується у 2,5 рази. Таким чином, ефективність оптимального комплексу ФППЛЧ, що складається з 5 лікувальних чинників та КП, стає вища на 150%. Наведені дані між іншим доводять й те, що відповідальне становлення хворих на ГХ до рекомендацій з постійного застосування гіпотензивних препаратів забезпечує суттєве збільшення ефективності їх лікування на курорті. У хворих на ХБ десять лікувальних факторів, у тому числі й КП, мають позитивні значення впливів на клінічні цілі. Ці десять лікувальних факторів разом мають ІВКЦ +13,343, в тім застосування КП збільшує ІВКЦ на +3,846 (див. таблицю 2). Вартість застосування цього комплексу складає 327,72 грн., тобто лише 87% від вартості середньостатистичного комплексу СКВЛ, що формується з використанням усіх лікувальних факторів. Як видно з даних таблиці 3, показник ОВ чітко свідчить про високу ефективність факторної оптимізації СКВЛ хворих на ХБ завдяки застосуванню КП. Цей показник для КП становить 0,04, що забезпечує значну долю загального значення ОВ для усього оптимального лікувального комплексу. Якщо порівняти його із значенням ОВ середньостатистичного комплексу СКВЛ (+0,03), стає вочевидь, що медико-економічна ефективність оптимального комплексу для хворих на ГХ збільшується у 1,3 рази. Таким чином, ефективність оптимального комплексу ФППЛЧ, що складається з 9 лікувальних чинників та КП, стає вища на 33%. Отримані результати дослідження порівняльної єфективності ФППЛЧ та спроможності факторної оптимізації СКВЛ завдяки використанню КП були використані при розробці перших на Україні “Рекомендованих стандартів санаторно-курортного лікування”. ВИСНОВКИ У дисертації наведено узагальнення і нове вирішення наукової проблеми факторної оптимізації СКВЛ хворих на ГХ та ХБ на курортах ПБК, яке засновано на розвязку актуальних питань розробки та практичного застосування методології сінергетичного та системно-цільового аналізу змін функцій КРС, ефективності кисеньзалежного енергообміну та активності стрес-лімітуючих реакцій, котрі зумовлені впливом комплексу ФППЛЧ, що поєднані з застосуванням комплексу поліфенолів винограду. Показано, що сінергетична факторна модель енергообміну “зовнішнє середовище – організм людини та його фізіологічні системи” упорядковано відображає енергетичний баланс лікувальної дії ФППЛЧ на організм хворого. Інтегральним показником факторних сінергетичних лікувальних впливів є зміни ефективності захоплення із зовнішнього середовища ресурсу кисню, що визначається по підвищеній ефективності роботи легень, серця, КРС та еритрону. Збільшення ефективності захоплення ресурсу кисню та його перетворення у процесі енергозабезпечення фізіологічних функцій організму вказує на позитивний сінергетичний лікувальний ефект діючого ФППЛЧ. Розроблена методологія якісної та кількісної оцінки потужності кисеньзалежного енергообміну “зовнішнє середовище – організм людини та його фізіологічні системи” дозволяє здійснити оцінку лікувальних сінергетичних впливів ФППЛЧ на підставі даних результатів обстежень хворих уніфікованими лабораторними та функціональними методами досліджень. Сінергетична концепція стрес-лімітуючих впливів ФППЛЧ відкриває можливість оцінки рівня та ефективності кисеньзалежного енергообміну з точки зору їх значення для процесів енергетичної адаптації до стресу та подолання дістресу різних функціональних систем організму. Для ефективної адаптації до стресу та подолання дістресу у хворих з патологією КРС необхідне достатнє забезпечення організму відповідними ресурсами, у ролі яких, поряд з киснєм повітря, виступають й антиоксидантні властивості КП. Практичне застосування розробленої сінергетичної моделі та методології оцінки дало можливість встановити сінергетичний лікувальний вплив КП на кисеньзалежний енергообмін й функціональний стан КРС у хворих на ГХ та ХБ. Загальна сінергетична лікувальна дія КП у хворих на ГХ та ХБ проявляється у вірогідній (р<0,05) позитивній динаміці ЧСС (встановлено позитивну вірогідну корреляцію зменшення ЧСС з отриманою дозою КП), ДО (встановлено позитивну вірогідну корреляцію збільшення ДО з отриманою дозою КП), індексу Робінсона (встановлено позитивну вірогідну корреляцію зменшення індексу Робінсона з отриманою дозою КП у хворих на ХБ та зменшення індексу Робінсона з 106,437 до 88,267 у.о. у хворих на ГХ) та коефіцієнту захоплення ресурсу кисню роботою легень (збільшення КЗРл разом з курсовою дозою КП формують склад першого головного фактору енергообміну у хворих на ХБ, встановлено позитивну вірогідну корреляцію збільшення КЗРл з отриманою дозою КП у хворих на ГХ). Доведено, що у додаток до загальної сінергетичної лікувальної дії, вживання КП у хворих на ГХ спричиняє вірогідній (р<0,05) позитивний вплив на динаміку САТ (з 148,649 до 127,792 мм. рт. ст.), ДАТ (з 91,358 до 79,764 мм. рт. ст.), ПС (встановлено позитивну вірогідну корреляцію зменшення ПС з отриманою дозою КП), ЧД (встановлено позитивну вірогідну корреляцію зменшення ЧД з отриманою дозою КП), проби Генча (збільшення з 22,662 до 25,572 с), індексу Кердо (збільшення з -29,925 до -17,502 у.о.) й кольорового показника крові (встановлено позитивну вірогідну корреляцію збільшення показника з отриманою дозою КП). Вживання КП у хворих на ХБ, у додаток до загальної сінергетичної лікувальної дії, спричиняє щє й вірогідній (р<0,05) позитивний вплив на ХОД (встановлено позитивну вірогідну корреляцію зменшення ХОД з отриманою дозою КП), на потужність еритрону (стає 2,043 Вт в групі А та 1,973 в групі В), на активність мікросомальних монооксігеназ (CІ стає 109,291 мл/хв в групі А та 90,136 в групі В), на коефіцієнт захоплення ресурсу кисню роботою еритрону (збільшення КЗРе разом з курсовою дозою КП формують склад першого головного фактору енергообміну) та на коефіцієнт захоплення ресурсу кисню працею КРС (встановлено позитивну вірогідну корреляцію збільшення КЗРкрс з отриманою дозою КП). Практичне застосування розробленої сінергетичної моделі та методології оцінки дало можливість вперше встановити сінергетичний стрес-лімітуючий лікувальний вплив КП: відмічене у хворих на ГХ та ХБ загальне підвищення ефективності кисеньзалежного енергообміну як енергетичного джерела розгортання стрес-лімітуючих реакцій супроводжується у хворих на ГХ вірогідними (р<0,05) підвищенням активності каталази крові (встановлено позитивну вірогідну корреляцію збільшення активності каталази з отриманою дозою КП) й зменшенням рівня фактору ризику підвищення артеріального тиску (встановлено позитивну вірогідну корреляція зменшення фактору ризику вживання алкоголю з отриманою дозою КП), а у хворих на ХБ супроводжується вірогідним (р<0,05) зростанням значення тесту Рідера (з 2,270 до 2,841 у.о.). Розроблено методологію порівняльної оцінки досягнення сінергетичної та клінічної мети комплексного СКВЛ з угрунтуванням на послідовним формулюванні складових (етапних) клінічних цілей лікування, окресленні показників клінічних, об’єктивних, лабораторних та функціональних досліджень, що відіграють роль дескрипторів досягнення складових (етапних) клінічних цілей лікування, та на застосуванні якісної та кількісної векторної оцінки позитивних й негативних впливів лікувальних чинників відносно досягнення як складових (етапних) клінічних цілей, так й інтегральної клінічної мети комплексного СКВЛ. Практичне застосування методології цільової оцінки дало можливість встановити, що КП спричиняє позитивний ефект на досягнення інтегральної клінічної мети лікування у хворих на ГХ (ІВКЦ = 2,691) та ХБ (ІВКЦ = 3,846), отже КП може бути використаним для факторної оптимізації СКВЛ. Доведено, що включення КП до складу комплексного СКВЛ хворих на ГХ призводить до більш ефективного досягнення п’яти складових (етапних) клінічних цілей: поліпшення функцій зовнішнього дихання (ВКЦ = 1,345), поліпшення кисеньтранспортної функції крові (ВКЦ = 0,673), підвищення ефективності кисень залежного енергообміну (ВКЦ = 0,673), збільшення резервів детоксикації й антиоксидантного потенціалу (ВКЦ = 0,673) та поліпшення обміну ліпідів й інших гуморальних факторів (ВКЦ = 0,673). Одночасно КП спричиняє негативний вплив на ступінь досягнення двох інших складових (етапних) клінічних цілей лікування у хворих на ГХ, а саме: на поліпшення бронхіальної прохідності й евакуаційних функцій бронхів (ВКЦ = 0,673) та на поліпшення гемодинаміки (ВКЦ = 0,673). Включення КП до складу комплексного СКВЛ хворих на ХБ призводить до більш ефективного досягнення п’яти складових (етапних) клінічних цілей: на зменшення стресу й усунення дістресу (ВКЦ = 2,038), на поліпшення функції зовнішнього дихання (ВКЦ = 2,308), на поліпшення кисень транспортної функції крові (ВКЦ = 1,538), на поліпшення гемодинаміки (ВКЦ = 0,769) і на підвищення ефективності кисеньзалежного енергообміну (ВКЦ = 0,769); одночасно КП спричиняэ й негативний вплив на досягнення 5 складових (етапних) клінічних цілей лікування хворих на ХБ – на корекцію іммуного статусу (ВКЦ = -0,378), на поліпшення бронхіальної прохідності та евакуаційних функцій бронхів (ВКЦ = -0,769), на зменшення наслідків порушень газообміну та гемодинаміки (ВКЦ = -0,769), на збільшення резервів детоксікації та антиоксідантного потенціалу (ВКЦ = -0,769) та на поліпшення якості життя (ВКЦ = - 1,538). У хворих на ГХ й ХБ наявні спільні вірогідні позитивні системні впливи КП у відношенні трьох складових (етапних) клінічних цілей СКВЛ, а саме: поліпшення функції зовнішнього дихання, поліпшення кисеньтранспортної функції крові та підвищення ефективності кисеньзалежного енергообміну. Одночасно встановлено спільний для хворих на ГХ й ХБ вірогідний негативний вплив на складову (етапну) клінічну ціль поліпшення бронхіальної прохідності й евакуаційної функції бронхів. Спільні (аналогічні) для хворих обидвох видів патології ефекти свідчать про універсальність досліджених механізмів лікувальної дії КП у хворих з патологією КРС. Оптимальний комплекс СКВЛ для хворих на ГХ (що складається з повітряних ванн, сонячних ванн, купань в морській воді, арома-фітотерапії, вживання КП та гіпотензивних препаратів) збільшує значення інтегрального вектору досягнення всіх клінічних цілей лікування до +27,532 та підвищує медико-економічну ефективність лікування на 150% (у порівнянні до середньостатистичного лікувального комплексу). Оптимальний комплекс СКВЛ для хворих на ХБ (що складається з повітряних ванн, сонячних ванн, купань в морській воді, питного водолікування, вживання КП, інгаляцій, масажу, ЛФК, апаратної світлотерапії та лазерної терапії) збільшує значення інтегрального вектору досягнення всіх клінічних цілей лікування до +13,343 та підвищує медико-економічну ефективність на 33% (у порівнянні до середньостатистичного лікувального комплексу). Результи проведеного дослідження обґрунтовують сінергетичну та системно-цільову оптимізацію СКВЛ хворих на ГХ та ХБ шляхом застосування КП (у якості фактору оптимізації кисеньзалежного енергообміну, функцій КРС та стрес-лімітуючих реакцій) та встановлюють доцільність залучення КП до рекомендованих стандартів СКВЛ. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Поряд з фізіотерапевтичними й іншими курортними факторами, у складі комплексного СКВЛ хворих на ГХ та ХБ доцільно використовувати КП в якості фактору, що підвищує ефективність кисеньзалежного енергообміну, оптимізує функції КРС, збільшує активність стрес-лімітуючих реакцій та оптимізує результати СКВЛ у цілому. У якості джерела КП рекомендується застосовувати харчовий концентрат поліфенолів винограду “Еноант”. Вживання „Еноанту” рекомендується у добовій дозі 0,5 мл на кг маси тіла, що поділена на три частини, які приймаються після їжі; тривалість курсу складає 15-20 днів. Оптимальний комплекс СКВЛ хворих на ГХ складається з повітряних ван, сонячних ван й купання у морській воді (у морі чи у басейні), арома-фітотерапії, вживання КП й гіпотензивних препаратів. Оптимальний комплекс СКВЛ при необхідності доповнюється іншими індивідуально показаними лікувальними заходами. Оптимальний комплекс СКВЛ хворих на ХБ складається з повітряних ван, сонячних ван й купання у морській воді (у морі чи у басейні), питного водолікування, вживання КП, інгаляцій, масажу, ЛФК, апаратної світлотерапії й лазерної терапії. Оптимальний комплекс СКВЛ при необхідності доповнюється іншими індивідуально показаними лікувальними заходами. СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Монографії: Немедикаментозное лечение в клинике внутренних болезней. Справочное издание. Бабов К.Д., Блиндер М.А., Богданов Н.Н. и др. - Киев: “Здоров’я”, 1995.- 527 с. - ISBN 5-311-00670-6. - Глава 2. Климатотерапия. - Бокша В.Г., Богданов Н.Н., Мизин В.И. – с. 30-76. (Автором систематизовані матеріали щодо використання кліматотерапевтичних методів у хворих з патологією кардіореспіраторної системи). Богданов Н.Н., Бокша В.Г., Мешков В.В., Мизин В.И. Фундаментальные и прикладные аспекты современной курортологии и физиотерапии. - Ялта-Симферополь, 1998.- 256 с. - ISBN 966-7348-00-8. - Глава 1. Актуальные аспекты изучения и применения физических и природных лечебных факторов. – Богданов Н.Н., Мизин В.И., Мешков В.В. – с. 20-70 (Автором проведений аналіз напрямків удосконалення сучасних концепцій лікувальної дії фізичних преформованих та природних чинників).- Глава 2. Новая концептуальная модель влияния лечебных физических и природных факторов на энергообмен организма со средой.- Мизин В.И.- с. 71-101.- Глава 3. Модели влияния физио-терапевтических процедур у больных хроническим бронхитом. – Мизин В.И. – с.102-191.- Глава 4. Теоретические и практические аспекты климатотерапии. – Бокша В.Г., Богданов Н.Н., Мизин В.И., Мешков В.В. – с.192-246 (Автором систематизовані сучасні принципи використання кліматотерапевтичних методів у хворих з патологією кардіореспіраторної системи). Основи курортології: Посібник для студентів та лікарів. За ред. М.В. Лободи, Е.О. Колесника.- К.: "Видавець Купріянова О.О.", 2003.– 512 с. - ISBN 966-96252-1-1. Глава. Санаторно-курортне лікування захворювань органів дихання.- Усенко Ю.Д., Мізін В.І., Богданов М.М., Мєшков В.В., Фісенко Л.І. – с. 254-278 (Автором систематизовані сучасні підходи та методики санаторно-курортного лікування у хворих з патологією легень).- Глава. Інформатика в курортологічній практиці. – Мізін В.І., Лобода Т.М., Торохтін О.М. – с. 471-497 (Автором систематизовані сучасні підходи до використання інформаційних технологій у діагностиці та санаторно-курортному лікуванні). Статті у наукових фахових журналах: Мизин В.И. Изменения энергообмена кардио-респираторной системы больных хроническим бронхитом под воздействием гальванизации и электрофореза даларгина на область грудной клетки.// Вопр. кур., физиотер. и ЛФК.- 1995.- № 4.- с. 7-12. Мизин В.И. Теоретические и практические аспекты моделирования эффектов физиотерапии.// Вестник физиотер. и курортологии.-1997.- № 4.- Т3.- с. 13-20. Богданов Н.Н., Мизин В.И., Мешков В.В. Концептуальная модель управления устойчивым развитием курортно-рекреационного дела в Крыму.// Вестник физиотер. и курортологии.-1998.- № 4.- Т3.- с. 8-10. (Автором обгрунтовано сінергетичний підхід до побудови моделі курортно-рекреаційних систем) Богданов Н.Н., Мизин В.И., Монченко В.М., Мешков В.В. Физиологические принципы физиотерапии и курортологии как фундаментальная основа для адекватного выбора и применения целесообразных курортных технологий. // Вестник физиотер. и курортологии. – 2001.- № 1.- с. 55-58.(Автором систематизовані сучасні принципи використання фізіотерапевтичних методів у складі курортних технологій) Мизин В.И. Синэргетическая концепция стресс-лимитирующих реакций организма и ее применение в курортологии и физиотерапии. // Мед. реабил., курортол. и физиотерапия.- 2001.- № 3.- с.40-48. Мизин В. И., Лобода Т. М. Информационные аспекты курортных и физиотерапевтических технологий.// Вестник физиотер. и курортологии. – 2001.- № 4.- с. 3-11(Автором систематизовані сучасні підходи до використання інформаційних технологій у складі діагностичних та фізіотерапевтичних методів та методик). Богданов Н.Н., Мизин В.И., Мешков В.В. К методологии питьевого лечения и использования биологически активных продуктов питания. // Матеріали конфереції “Актуальнi проблеми застосування мiнеральних вод у медичнiй практицi”. Дополнение к журналу. – Мед. реабил., курортол. и физиотерапия. - 2001.- № 3.- с.116-119. (Автором обгрунтовано використання поліфенолів винограду для оптимізації лікування хворих з патологією кардіореспіраторнох системи) Богданов Н.Н., Ежов В.В., Каладзе Н.Н., Мизин В.И. Методологические обоснования реализации уникальных санологических потенций курортно-рекреационной системы Крыма. // Вестник физиотер. и курортологии.- 2001.- № 3.- с.4- 9. (Автором обгрунтовано використання біологічно активних природних речовин у якості курортних факторів лікування хворих з патологією кардіореспіраторнох системи) Мизин В. И., Мешков В. В., Богданов Н. Н.. Современные курортные технологии при хронических неспецифических заболеваниях легких.// Вестник физиотер. и курортологии. - 2002. - № 1.- с. 34-46. (Автором проведено узагальнення сучасних підходів та методик санаторно-курортного лікування у хворих з патологією легень) Монченко В.М., Мизин В.И. Актуальные проблемы оптимизации деятельности профсоюзных здравниц Ялты. // Мед. реабил., курортол. и физиотерапия.- 2002.- № 1.- с. 10-14. (Автором проведено порівняльний аналіз медико-економічної ефективності застосування курортних технологій) Монченко В.М., Мизин В.И., Богданов Н. Н., Тимошенко В.Д., Плахотный А.С., Хмара А.А., Бойко Н.В., Душина К.И., Бобров М.А., Чумак Г.Б. Результаты использования эноанта в комплексе санаторно-курортного лечения больных с патологией сердечно-сосудистой системы. // Вестник физиотер. и курортологии. – 2002.- № 2.- с. 53-55.(Автором проведено формування репрезентативних груп хворих на ГХ та обробка отриманих даних) Мизин В.И., Монченко В.М., Богданов Н.Н., Мешков В.В., Борисюк В.С., Стоянов В.С., Данилов В.В., Михайлова Р.Д., Соколовская И.А., Карпушева М.Б.. Результаты использования эноанта в комплексе санаторно-курортного лечения больных с патологией бронхолегочной системы. // Вестник физиотер. и курортологии. – 2002.- № 3.- с. 55-59.(Автором проведено формування репрезентативних груп хворих на ХБ та обробка отриманих даних) Мизин В.И. Роль пищевого концентрата полифенолов винограда "Эноант" в комплексном санаторно-курортном лечении больных хроническим бронхитом. // Мед. реабил., курортол. и физиотерапия.- 2002.- № 4.- с.12-15. Мизин В.И., Лобода Т.М. К вопросу о современной классификации природных и преформированных физических лечебных факторов. //Мед. реабил, курортол, физиотерапия.- 2003.- № 4.- с. 56-63.(Автором проведено критичний аналіз запропонованої класифікації природних та преформованих фізичних лікувальних чинників) Мизин В.И. Оптимизация технологий санаторно-курортного лечения, применяемых на приморских курортах. // Вестник физиотер. и курортологии. – 2004.- № 2.- с. 32-37. Монченко В.М., Мизин В.И., Богданов Н.Н., Мешков В.В., Соркин В.М., Авидзба А.М., Загоруйко В.А., Огай Ю.А., Борисюк В.С., Плахотный А.С., Тимошенко В.Д., Михайлова Р.Д., Стоянов В.С., Тимошенко О.В., Данилов В.В., Карпушева М.Б., Соколовская И.А., Семенова Г.А., Бобров М.А., Хмара А.А., Бойко Н.В., Душина К.И., Тимошенко С.М., Скрипник Т.М., Литвяк А.М., Соколова Е.В., Городкова З.Я. Перспективы применения пищевого концентрата полифенолов винограда “Эноант” в составе комплексного санаторно-курортного лечения, профилактики и реабилитации различных заболеваний. // Вестник физиотер. и курортологии. – 2005. - № 2. - с. 31-39.(Автором проведено узагальнення результатів дослідження лікувального впливу поліфенолів винограду у укладі санаторно-курортного лікування хворих на ХБ та ГХ) Мизин В.И. Оптимизация технологий санаторно-курортного лечения с использованием полифенолов винограда у пациентов с заболеваниями кардио-респираторной системы. // “Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Материалы науч. конференции Биологически активные природные соединения винограда – III: гигиенические и медицинские эффекты применения продуктов с высоким содержанием полифенолов винограда”. Труды Крым. гос. мед. универ-та. им. С.И. Георгиевского.- 2005.- Т 141.- Ч 1.- с 22-34. Монченко В.М., Мизин В.И., Загоруйко В.А., Богданов Н.Н., Мешков В.В., Борисюк В.С., Плахотный А.С., Тимошенко В.Д., Михайлова Р.Д., Стоянов В.С., Данилов В.В., Карпушева М.Б., Соколовская И.А., Семенова Г.А., Бобров М.А., Хмара А.А., Бойко Н.В., Душина К.И., Тимошенко С.М., Скрипник Т.М., Литвяк А.М., Соколова Е.В., Городкова З.Я. Эффективность использования полифенолов винограда как составной части комплексного санаторно-курортного лечения и реабилитации больных с заболеваниями кардио-респираторной системы. // “Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Материалы науч. конференции Биологически активные природные соединения винограда – III: гигиенические и медицинские эффекты применения продуктов с высоким содержанием полифенолов винограда”. Труды Крым. гос. мед. универс. им. С.И. Георгиевского.- 2005.- Т 141.- Ч 1.- с 35-43. (Автором підібрані групи хворих, проведено обробку отриманих даних та оцінку результатів застосування поліфенолів винограду у складі санаторно-курортного лікування хворих на ХБ та ГХ) Мизин В.И., Огай Ю.А., Алексеева Л.М., Сиказан О.М., Карпушева М.Б., Соколовская И.А., Семенова Г.А. Влияние полифенолов винограда на процессы биотрансформации в печени. // “Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія”.- № 3.- 2005.- с. 8-13.(Автором проведено формування репрезентативних груп хворих на ХБ та обробка отриманих даних) Мизин В.И. Эффективность санаторно-курортного восстановительного лечения больных хроническим бронхитом //Вестник физиотер. и курортологии. – 2005. - № 4. - с. 22-26. Мизин В.И. Влияние полифенолов винограда на кислородзависимый энергообмен в процессе санаторно-курортного лечения у больных хроническим бронхитом //Вестник физиотер. и курортологии. – 2006. - № 1. - с. 10-15. Мизин В.И. К вопросу оптимизации санаторно-курортного лечения больных хроническим бронхитом на Южном берегу Крыма// Вестник физиотер. и курортологии. – 2006. - № 2. - с. 48-54. Мизин В.И. Стандартизация технологий санаторно-курортного лечения больных с хроническими неспецифическими заболеваниями легких на приморских курортах стран СНГ //Мед. реабил., курортол., физиотерапия. – 2006.- № 1.- с.36-41. Мизин В.И. Оптимизация санаторно-курортного лечения больных с гипертонической болезнью на Южном берегу Крыма// Вестник физиотер. и курортологии. – 2006. - № 4. - с. 12-17. Статті у наукових журналах: Mizin V. The role of physiotherapy in the treatment, prevention and rehabilitation of chronic bronchitis.// Fizjoterapia Polska.- 2001.- v 1.- N 3.- pp.237-242. Mizin V. Physiotherapeutic techniques used in Yalta health resorts in the treatment of chronic bronchitis.// Fizjoterapia Polska. - 2003.- v.3.- N 2.- pp 197-204. Тези доповідей на наукових конференціях та статті у наукових збірниках: Мизин В.И. Теоретические аспекты моделирования реакций организма на воздействия климатических и преформированных физических факторов. В: “Климатические и преформированные физические факторы в профилактике и реабилитации больных бронхолегочными и сердечно-сосудистыми заболеваниями”. Тез. докл. респ. научн.-практ. конференции. - М.: Юридическая литература, 1989. - с. 42-44. Мизин В.И. Троценко Б.В., Верещагин Л.А. Компьютеризация и развитие медицинских технологий. В: “Применение компьютеров в совершенствовании обучения в медицине”. Тез. докл. Всесоюзной конференции, Киев, 1989.- с. 5 – 7.(Автором сформульована концепція застосування компьютеризованих медичних технологій з метою стандартизації санаторно-курортного лікування) Мизин В.И. Адаптивное дозирование физиотерапевтических воздействий при оптимизации функционального состояния кардиореспираторной системы. В: Материалы 1 республиканской конференции “Новые физические методы в медицине”.- Ворошиловград, 1990.- с. 36-37. Мизин В.И., Дашкова С.Е. Оценка энергетического взаимодействия организма и физических лечебных факторов. В: Тезисы докладов 5 съезда физиотерапевтов УССР.- Одесса, 1991.- с. 31-32. (Автором розроблена модель сінегретичної взаїмодії організму з фізичними лікувальними чинниками) Мизин В.И. Синэргетические модели эффектов физиотерапии. В: “Актуальные вопросы клинической и экспериментальной курортологии и физиотерапии”. Мат. международной науч. конференции.- Ялта, 1994.- с. 42-43. Мизин В.И., Короленко Е.С., Солдатченко С.С. К вопросу о взаимоотношениях медицинской климатологии и общей экологии. В: “Актуальные проблемы медицинской климатологии и климатотерапии”. Мат. международной научн.-прак. конференции.- Ялта, 1995.- с. 36. (Автором проведений аналіз перспектив використання закономірностей загальної екології для дослідження ефективності дії кліматолікувальних чинників) Богданов Н.Н., Тарасенко В.С., Буглак Н.П., Мизин В.И. Курортная экология как детерминанта развития курортно-рекреационных систем. В: “Курортная медицина в современных социально-экономических условиях”. Тез. докл. Украинской науч.-прак. конференции, 23-26 мая 1995 г. – Ялта,1995. – с. 8-9. (Автором проведений аналіз перспектив використання закономірностей загальної та медичної екології для удосконалення курортно-рекреаційних систем) Монченко В.М., Мизин В.И., Богданов Н.Н., Мешков В.В. Ялта - уникальный курорт для лечения заболеваний респираторной системы. // Международная науч.-практ. конф. “Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия”. Дополнение к журналу “Мед. реабил., курортол. и физиотерапия”.- 1999.- № 3.- с. 122. (Автором узагальнені дані про лікувальні потенції курортних факторів Південного берегу Криму) Монченко В.М., Мизин В.И., Богданов Н.Н., Мешков В.В., Шалагин А.И., Михайлова Р.Д., Карпушева М.Б., Соколовская И.А., Стоянов В.С., Данилов В.В. Использование эноанта в комплексном санаторно-курортном лечении больных хроническим бронхитом. // Биологически активные природные соединения винограда: перспективы производства и применения в медицине и питании. Приложение к научно-практ. дискусс.- аналитич. сборнику “Вопросы развития Крыма”. – 2001.- с 41-45.(Автором підібрані групи хворих та проведена обробка отриманих даних) Монченко В.М., Богданов Н.Н., Мизин В.И., Мешков В.В. Методологические основы оптимизации лечебных и оздоровительных курортных технологий с использованием пищевого концентрата полифенолов винограда “эноант”. //Биологически активные природные соединения винограда: перспективы производства и применения в медицине и питании. Приложение к научно-практ. дискусс.- аналитич. сборнику “Вопросы развития Крыма”. – 2001.- с 7-15.(Автором проведений аналіз можливостей використання поліфенолів винограду у складі курортних технологій) Монченко В.М., Мизин В.И., Богданов Н. Н., Плахотный А.С., Тимошенко В.Д., Бобров М.А., Хмара А.А., Скрипник Т.М., Литвяк А.М., Бойко Н.В., Душина К.И. Использование эноанта в комплексном лечении больных с заболеваниями сердечно-сосудистой системы. // Биологически активные природные соединения винограда: перспективы производства и применения в медицине и питании. Приложение к научно-практ. дискусс.- аналитич. сборнику “Вопросы развития Крыма”. – 2001.- с 35-39 (Автором проведено формування ренпрезентативних груп хворих на ГХ та обробка даних обстежень) Монченко В.М., Мизин В.И. Медицинские и экономические критерии оптимизации медицинских технологий и развития курортов. // Материалы 1 конгресса физиотерапевтов и курортологов Крыма.- Вестник физиотер. и курортологии. – 2001.- № 1.- с. 34.(Автором запропоновано новий медико-економічний критерій оптимізації курортних технологій) Монченко В.М., Мизин В.И., Богданов Н. Н., Плахотный А.С., Тимошенко В.Д., Бобров М.А., Хмара А.А., Скрипник Т.М., Литвяк А.М., Бойко Н.В., Душина К.И. Использование эноанта для оптимизации комплексного санаторно-курортного лечения больных с заболеваниями сердечно-сосудистой системы. // Материалы 1 конгресса физиотерапевтов и курортологов Крыма.- Вестник физиотер. и курортологии. – 2001.- № 1.- с. 33. (Автором проведено формування ренпрезентативних груп гворих на ГХ, обробка даних обстежень та оцінка результатів дослідження) Мизин В.И., Монченко В.М., Мешков В.В., Богданов Н.Н., Борисюк В.С., Плахотный А.С., Тимошенко В.Д., Михайлова Р.Д., Стоянов В.С., Данилов В.В., Карпушева М.Б., Соколовская И.А., Бобров М.А., Душина К.И., Скрипник Т.М., Литвяк А.М. Эффективность применения полифенолов винограда в комплексном санаторно-курортном лечении больных с заболеваниями кардио-респираторной системы. В: “Биологически активные природные соединения винограда: применение в медицине продуктов с высоким содержанием полифенолов винограда”.Мат. науч. конференции, г. Симферополь, 19 февраля 2003 г. – Симферополь, 2003. – с.86-119. (Автором підібрані групи хворих, проведено обробку отриманих даних та оцінку результатів застосування поліфенолів винограду у складі санаторно-курортного лікування хворих на ХБ та ГХ) Тимошенко В.Д., Тимошенко О.В., Хмара А.А., Мизин В.И. Эффективная модель санаторно-курортной реабилитации больных с гипертонической болезнью на Южном берегу Крыма. // Матеріали VI науково-практичної конференції з міжнародною участю “Кліматолікування, лікувальна фізкультура, механотерапія, фітотерапія, бальнеотерапія в комплексному санаторно-курортному лікуванні”. М. Євпаторія, 27-29 вересня 2005 р. Додаток до журналу “Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія”.- № 3.- 2005.- с. 326-328. (Автором розроблено модель реабілітації хворих на ГХ з використанням курортних факторів Південного берега Криму) Мизин В.И., Бенедиктова М.И. Оптимизация санаторно-курортного восстановительного лечения гипертонической болезни на Южном берегу Крыма. // Матеріали ІІІ національного конгресу фізіотерапевтів та курортологів „Медична реабілітація – сучасна система відновлення здоров’я”, Ялта, 3-6 жовтня 2006 р. Додаток до журналу „Мед. реабіл., курортол., фізіотерапія. – 2006.- № 3.- с.46-47. (Автором розроблено методологію порівняльної оцінки ефективності лікувальних чинників та проведено аналіз складу комплексів лікувальних чинників, що застосовуються у складі відновлювального санаторно-курортного лікування) Методичні документи: Рекомендовані стандарти санаторно-курортного лікування. За ред. Е.О.Колесника, К.Д. Бабова, М.П. Дринєвського./ О.В.Костюк, В.І. Мізін, І.А. Морозов,Г.П. Пекліна, В.О. Поберська, І.З. Самосюк, І.О. Сисоєва, Л.І. Фісенко. - К.: "Купріянова", 2003.- 416 с. - ISBN 966-96252-1-1.(Автором озроблені стандарти санаторно-курортного лікування хворих на ХБ) Медична реабілітація в санаторно-курортних закладах ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” (методичний посібник). За ред Е.О. Колесника. - К.: "Купріянова", 2004.- 311 с. - ISBN 966-8668-04-9 Глава. Захворювання органів дихання. - Мєшков В.В., Мізін В.І., Киливник В.С. - с.107-118. (Автором проведено узагальнення сучасних підходів та методик санаторно-курортного лікування у хворих з патологією легень) Використання кліматичних факторів в комплексі санаторно-курортного лікування. За ред. Л.І.Фісенко. - Київ, “Купріянова”: 2005.- 255 с. ISBN 966-8668-12-Х - Глава. Поліфеноли кримського винограду як складова комплексного клімато-фізіотерапевтичного лікування. - Монченко В.М., Богданов М.М., Мєшков В.В., Мізін В.І. Борисюк В.С., Стоянов В.С., Плахотний О.С., Бобров М.О., Тимошенко В.Д., Хмара А.А. - с.239-245. (Автором проведено узагальнення підходів та методик застосування поліфенолів винограду у складі санаторно-курортного лікування хворих з патологією кардіореспіраторної системи) АНОТАЦІЯ Мізін В.І. Факторна оптимізація санаторно-курортного відновлювального лікування. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.33 – медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія. –Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України, Одеса, 2007. У дисертації розроблено оптимальні комплекси санаторно-курортного відновлювального лікування хворих на ГХ та ХБ на курортах Південного берегу Криму з використанням поліфенолів винограду. В результаті клініко-функціональних та лабораторних досліджень 363 хворих обґрунтована доцільність використання двох оптимальних лікувальних комплексів, до складу яких входять як традиційні курортні та фізіотерапевтичні чинники – кліматотерапія, інгаляції, арома - та фітотерапія, ЛФК, масаж, гідротерапія, питне водолікування та фізіотерапія (електротерапія, світлотерапія, лазерна терапія, УВЧ та інші види фізіотерапії), так і новий лікувальний чинник – комплекс поліфенолів винограду (КП). Окреслені критерії оптимізації санаторно-курортного відновлювального лікування хворих на ГХ та ХБ з точки зору сінергетичних та інших клінічнних цілей лікування. Проведений порівняльний аналіз ефективності лікувальних чинників дозволив виробити рекомендації з їх диференційного застосування. Ключові слова: санаторне лікування, медична реабілітація, фізіотерапія, оптимізація, гіпертонічна хвороба, хронічний бронхіт, поліфеноли винограду. АННОТАЦИЯ Мизин В.И. Факторная оптимизация санаторно-курортного восстановительного лечения. – Рукопись. Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.33 – медицинская реабилитация, физиотерапия и курортология. – Украинский НИИ медицинской реабилитации и курортологии МОЗ Украины, Одесса, 2007. В диссертации разработаны оптимальные комплексы санаторно-курортного восстановительного лечения (СКВЛ) больных ГБ и ХБ на курортах Южного берега Крыма с использованием комплекса полифенолов винограда (КП). Оптимизация СКВЛ проведена с использованием синэргетического и системного целевого анализа влияния физических и природных лечебных факторов (ФПЛФ). Разработана синэргетическая модель и методология качественной и количественной оценки влияния ФПЛФ на кислородзависимый энергообмен, функциональное состояние кардиореспираторной системы (КРС) и активность стресс-лимитирующих реакций. Синэргетическая оценка позволяет решить проблему прогноза влияния ФПЛФ на эффективность энергообмена и функции организма. Позитивное влияние характеризуется увеличением значений коэффициентов захвата ресурсов (КЗР) и передачи ресурсов (КПР), негативное влияние характеризуется уменьшением значений этих показателей, а их стабильность свидетельствуют об индифферентности влияний ФПЛФ. На базе синэргетической модели сформулированы стратегии применения КП для оптимизации СКВЛ у больных ГБ и ХБ. Одна из реализованных стратегий предусматривает обогащение рациона питания больных биоантиоксидантами в форме КП, что обеспечивает оптимизацию состояния больных (в частности, снижение выраженности стресса) за счет снижения негативного влияния оксидантных антиресурсов. Вторая из реализованных стратегий предусматривает повышение эффективности кислородзависимого энергообмена (в частности, повышение значений КЗР) за счет оптимизации функций КРС и эритрона. В результате клинико-функциональных и лабораторных исследований 220 больных с ГБ и 143 больных с ХБ установлено оптимизирующее влияние КП на состояние больных и функции КРС и других функциональных систем. Прием КП оказывает синэргетическое лечебное влияние на кислородзависимый энергообмен и функциональное состояние КРС у больных как ГБ, так и ХБ. Общим компонентом этого действия является позитивная динамика ЧСС, ДО, двойного произведения, а также коэффициента захвата ресурса кислорода работой легких. В дополнение к общему синэргетическому лечебному действию, у больных ГБ прием КП обусловливает также позитивную динамику САД, ДАД, МС, ЧД, пробы Генча, индекса Кердо и цветного показателя крови, а у больных ХБ прием КП обусловливает также позитивную динамику мощности эритрона, активности микросомальных монооксигеназ, а также коэффициента захвата ресурса кислорода работой эритрона и КРС в целом. Установлено также многоаспектное стресс-лимитирующее действие КП: помимо общего для всех изученных больных повышения эффективности кислородзависимого энергообмена, у больных ГБ оно проявляется в повышении активности каталазы крови и уменьшении действия риск-фактора (потребления алкоголя), у больных ХБ оно проявляется в повышении значений теста Ридера. Разработана методология качественной и количественной сравнительной оценки эффективности влияния ФПЛФ на достижение отдельных (этапных) клинических целей лечения и интегрального результата СКВЛ. В результате системного целевого анализа определены критерии оптимизации СКВЛ больных ГБ и ХБ с точки зрения как синергетических, так и других клинических целей лечения. Полученные данные позволили обосновать целесообразность использования двух оптимальных лечебных комплексов, в состав которых входят традиционные курортные и физиотерапевтические факторы – климатотерапия, ингаляции, арома- и фитотерапия, ЛФК, массаж, гидротерапия, питьевое водолечение и физиотерапия (электротерапия, светотерапия, лазерная терапия, УВЧ и другие виды физиотерапии) -, дополненные новым лечебным фактором – комплексом КП. Впервые разработаны схемы применения комплексов КП в форме пищевого безалкогольного концентрата полифенолов винограда „Эноант” у больных ГБ и ХБ. Сформулированы показания и противопоказания для лечебного применения комплекса КП, разработаны рекомендации по оптимальным комплексам СКВЛ больных ГБ и ХБ и соответствующие предложения для рекомендуемых стандартов лечения. Ключевые слова: санаторное лечение, медицинская реабилитация, физиотерапия, оптимизация, гипертоническая болезнь, хронический бронхит, полифенолы винограда. SUMMARY Mizin V.I. Factor optimization of health-resort recuperative treatment. – Manuscript. Thesis for the philosophy doctor’s degree on specialty 14.01.33 – medical rehabilitation, physiotherapy and kurortology – Ukrainian Scientific Research Institute on Medical Rehabilitation and Health-Resort Therapy, Ministry of Public Health of Ukraine, Odessa, 2007. In the dissertation are presented the optimal recovery treatment on arterial hypertension (AH) and chronic bronchitis (CB) with the grape’s poliphenolic complexes in the health resorts at South beach of Crimea. As the results of clinic, functional and laboratory investigations in 363 patients the expedience of optimal treating complex was grounded. That optimal recuperative complex includes the traditional (climatic therapy, inhalation, aromatherapy, phytotherapy, kinezotherapy, massage, hydropathy, water-cure, electrotherapy, light therapy, laser therapy, UHF and other methods of physiotherapy) and new treating factor – grape’s poliphenolic complex. The criteria on optimal recuperative treatment of patients from the standpoint of synergetic and other purposes of treatment were established. Conducted comparative analysis on efficiency of treating agents allowed to make recommendations on differential using of them in patients with AH and CB. Key words: health-resort treatment, medical rehabilitation, physiotherapy, optimization, arterial hypertension, chronic bronchitis, poliphenols of grape. Перелік умовних скорочень ВЕ - вихідна енергія; ВКЦ – вектор впливу чинника на складову (етапну) клінічну ціль лікування; ВНВ – виразність негативного впливу хвороби на якість життя; ВПЕ - вихідний потік енергії; ВР - використаний ресурс ; ГПС - градієнтна поведінка системи; ГХ – гіпертонічна хвороба; ДАТ – діастолічний артеріальний тиск крові; ДО – дихальний об’єм; ДС – дисипативна система; ЗПОС – загальний периферійний опір судин; ІВКЦ – інтегральний вектор впливу чинника на всі клінічні цілі СКВЛ; ІК – індекс Кердо; ІР – індекс Робінсона; КЗР – коефіцієнт захоплення ресурсу; КЗРе – коефіцієнт захоплення ресурсу працею еритрону; КЗРкрс – коефіцієнт захоплення ресурсу працею КРС; КЗРл – коефіцієнт захоплення ресурсу працею легень; КЗРс – коефіцієнт захоплення ресурсу працею серця; КРС – кардіореспіраторна система; КПРВ – коефіцієнт передачи ресурсу на етапі використання; КПРС - коефіцієнт передачи ресурсу на етапі споживання; КПРФ – коефіцієнт передачи ресурсу на етапі фіксації; КХ –коефіцієнт Хільдебрандта; МОШ – максимальна об’ємна швидкість видоху; НВР – не використаний ресурс; НЕ – накопичена енергія; НПЕ –потік енергії, що надходить до організму; НСР – не спожитий ресурс; НФР – не фіксований ресурс; ОВ – медична обгрунтованість витрат на лікування; ПБК – Південний берег Криму; ПВ – потужність відновлення структур організму; ПГ – проба Генча; ПДМ – потужність дихальних м’язів; ПЕ – потужність еритрону; ПС – потужність серця; ППУС - просторові переміщення усередині системи; r – коефіцієнт кореляції; САТ – сістолічний артеріальний тиск крові; СКВЛ – санаторно-курортне відновлювальне лікування; СР - спожитий ресурс; СУС - структури усередині системи; Cl – кліренс антипирину; ТЅ - час напіввиведення антипірину; УОК – ударний об’єм крові; ФППЛЧ – фізичні та природні лікувальні фактори; ФР - фіксований ресурс; ХБ – хронічний бронхіт; ХОД – хвилинний об’єм дихання; ХОК - хвилинний об’єм крові; ХПС - хаотична поведінка системи; ЧД – частота дихання; ЧСС – частота серцевих скорочень; ШОЕ – швидкість осідання еритроцитів. PAGE 1

Похожие записи