.

Епідеміологія, діагностика, клініка та лікування маніакальних станів з урахуванням циркануальних та циркадіанних ритмів (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2954
Скачать документ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

“ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ”

ТЕЛЮКОВ ОЛЕСЬ СТАНІСЛАВОВИЧ

УДК 618.89-008.441.13-071-08-036.2

Епідеміологія, діагностика, клініка та лікування маніакальних станів з
урахуванням циркануальних та циркадіанних ритмів

14.01.16 – психіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Вищому державному навчальному закладі України
“Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук Сонник Григорій Трохимович,
Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична
стоматологічна академія” МОЗ України, кафедра психіатрії, наркології та
медичної психології, професор кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Михайлов Борис Володимирович, Харківська
медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра
психотерапії, завідувач кафедри

доктор медичних наук, професор Абрамов Володимир Андрійович, Донецький
державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, кафедра
психіатрії та медичної психології, завідувач кафедри

Захист відбудеться “19” вересня 2007 р. о 10.00. годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 64.566.01 при ДУ “Інститут
неврології, психіатрії та наркології АМН України” (61068, м. Харків,
вул. акад. Павлова, 46).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ “Інститут неврології,
психіатрії та наркології АМН України” (61068, м. Харків, вул. акад.
Павлова, 46).

Автореферат розісланий “13” серпня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, с.н.с.
Л.І. Дяченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В загальній структурі психічних розладів афективні
порушення посідають одне з перших місць (В.А. Абрамов, 2007; Н.О.
Марута, 2006; Б.В. Михайлов, 2003; В.С. Подкоритов та ін., 2003; Г.Т.
Сонник, 2002; J. Angst et al., 2003). За прогнозом ВООЗ найближчим часом
поширеність емоційних розладів, зокрема депресій, буде постійно
зростати, що відмічається вже в теперішній час (Н.О. Марута, 2005; Л.М.
Хананашвили, 2001; L.S. Kleinman et al., 2003). Сучасні дослідження
вітчизняних науковців підтверджують означені тенденції, особливо
враховуючи тісний взаємозв’язок соціально-економічних чинників і
афективної патології (І.І. Кутько та ін., 2002; В.Н. Краснов, 2002).
Додаткові труднощі в сутність розуміння усталеної проблеми вносить певне
розширення діагностичних меж афективних розладів внаслідок переходу
вітчизняної психіатрії до нової класифікації психічних захворювань
(МКХ-10) (Л.М. Юр’єва та ін., 2002).

Серед згаданих порушень значно більшу увагу вчених традиційно
привертають депресивні стани, як більш поширені та складні за перебігом
і клінічним поліморфізмом. Сучасний стан проблеми патоморфозу,
діагностики, лікування та профілактики депресій широко висвітлений як у
вітчизняній, так і в зарубіжній літературі (Б.В. Михайлов, 2003; В.С.
Подкоритов, 2003; Г.Т. Сонник, 1988; R.W. Lam, 2006). Особливої
актуальності вивченню афективної патології надає факт постійного
зростання рівня аутоагресивних тенденцій серед населення різних країн
світу (А.В. Абрамов, 2003; П.В. Волошин та ін., 2004; E. Mao-Sheng Ran,
Yu-Hai Chen, 2004).

Поряд з цим, маніакальні розлади різного походження останнім часом майже
не вивчались. Існують поодинокі наукові дослідження, присвячені
переважно лікуванню маніакального синдрому в структурі окремих форм
психічної патології, головним чином біполярного афективного розладу
(М.С. Артем’єва, 2003; А.М. Бачериков, 2005; В.С. Подкоритов, 2006; L.
Staner, 2005).

Системний підхід до вивчення психічних захворювань потребує
обов’язкового врахування впливу на організм, як біологічну одиницю,
природних факторів та ритмів (Є.Б. Арушанян, 2000; Ф.І. Комаров, 1989;
A. Wirtz-Justice, 2006). Такі дослідження постійно проводяться як в
нашій країні, так і за кордоном (О.В. Коркушко та ін., 2004; Г.Т.
Сонник, 1988; 2005; O. Van Reeth, 2003). Однак, робіт, присвячених
епідеміології, клінічним проявам, діагностиці та лікуванню маніакальних
розладів з урахуванням біологічних ритмів та геліогеофізичних факторів в
доступній нам літературі ми не знайшли.

Зв(язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну
роботу виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Інституту
неврології, психіатрії та наркології АМН України за комплексною темою
(спільно з Вищим державним навчальним закладом України „Українська
медична стоматологічна академія” МОЗ України) „Вивчення клінічної
структури та перебігу розладів депресивного спектру в умовах сучасного
патоморфозу психічних захворювань та розробка класифікації предикторів
їх терапевтичної резистентності” (номер держреєстрації 0103 U 001305).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи – на основі системного підходу
встановити вплив геліогеофізичних факторів та біологічних ритмів на
виникнення, клінічні прояви та перебіг маніакальних розладів різної
етіологічної приналежності, визначити діагностичні критерії означених
порушень в залежності від індивідуального типу біоритму та розробити
систему лікувально-профілактичних заходів щодо загострень означеної
патології з урахуванням циркадіанних та циркануальних ритмів.

Для досягнення означеної мети було сформульовано наступні задачі:

Дослідити епідеміологічні показники маніакальних розладів серед
стаціонарних хворих Полтавської обласної психіатричної лікарні.

Дослідити вплив геліогеофізичних факторів і цирканнуальних ритмів на
розвиток маніакальної патології серед стаціонарних хворих Полтавської
обласної психіатричної лікарні.

Дослідити клініко-психопатологічні особливості хворих на маніакальні
розлади та їх зв’язок з циркадіанними ритмами у означених пацієнтів.

Дослідити психологічні характеристики хворих на маніакальні розлади в
залежності від індивідуального біоритмологічного статусу.

Розробити систему лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на
корекцію та запобігання загострень маніакальних розладів, на засадах
хронодіагностики, хронотерапії та хронопрофілактики, та оцінити її
ефективність.

Об’єкт дослідження – маніакальні розлади в структурі афективної
психічної патології.

Предмет дослідження – епідеміологічні, клініко-психопатологічні,
експериментально-психологічні та хронобіологічні закономірності
формування та перебігу маніакальних психозів.

Методи дослідження: епідеміологічний, клініко-анамнестичний,
клініко-психопатологічний, експериментально-психологічний,
біоритмологічний, статистичний.

Епідеміологічне дослідження проводили з метою вивчення та аналізу ряду
соціально-демографічних показників щодо захворюваності на маніакальні
розлади в Полтавській області за статистичними та архівними даними. При
цьому визначали сезонну залежність маній та вплив на їх виникнення
геліогеофізичних факторів.

Клініко-анамнестичний метод використовувався для оцінки даних анамнезу
життя, хвороби, особливостей розвитку, рівня міжособистісної
комунікації, освіти, трудової діяльності, сімейної сфери хворих на
маніакальні розлади.

Клініко-психопатологічний метод ґрунтувався на загальноприйнятих
підходах до психіатричного обстеження пацієнтів шляхом інтерв’ю та
спостереження. Проводили кількісну та якісну оцінку скарг і виявлення
психопатологічних симптомів щодо різних психічних сфер. Діагноз
надавався згідно класифікації МКХ-10 з виділенням провідного
психопатологічного синдрому. Типологію маніакального стану здійснювали
за класифікацією Т.Ф. Пападопулос (1983).

Експериментально-психологічний метод використано для дослідження
конституційно-особистісних характеристик хворих за допомогою
16-факторного опитувальника Кеттела (1996), факторів екстра-,
інтроверсії та нейротизму за допомогою методики Айзенка (1996),
актуальних поточних емоційно-вольових настанов з використанням
модифікованого тесту Люшера в адаптації Л.Н. Собчик (1990).

Біоритмологічній метод полягав у визначенні індивідуального
циркадіанного хронотипу шляхом дослідження вегетативного гомеостазу
(динаміка температури тіла, частоти пульсу, систолічного та
діастолічного артеріального тиску на протязі 6-и діб через кожні 3
години) та використання модифікованої для середньої смуги країн СНД
анкети Естберга (С.І. Степанова, 1986).

Отримані дані було оброблено статистичним методом. Метод полягав у
проведенні порівняльного дослідження за t-критерієм Ст’юдента для
параметричної статистики та критерієм ч2 Пірсона для непараметричної.
При аналізі малих підгруп використовували біномінальний критерій m.
Статистичне оброблення результатів здійснювалося в електронних таблицях
Excel пакету Microsoft Office 2005.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше визначено вплив
біологічних ритмів, їх порушень та геліогеофізичних факторів на клініку,
перебіг та ефективність лікування маніакальних станів різного
походження; визначено взаємозв’язок індивідуального біоритмологічного
статусу з преморбідними особистісними структурами та нозо-клінічною
типологією маніакальних розладів; розроблено систему
лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію та
запобігання загострень означених емоційних розладів з урахуванням
геліогеофізичних факторів та біологічних ритмів.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені діагностичні,
прогностичні, лікувальні та профілактичні методи щодо означеного
контингенту пацієнтів мають використовуватись в роботі
лікувально-діагностичних, профілактичних та враховуватись в діяльності
соціо-реабілітаційних закладів психіатричного профілю.

Розроблений комплекс заходів дозволяє розширити межі стаціонарної та
амбулаторно-реабілітаційної допомоги пацієнтам, що страждають на
манікальні розлади, та сприяє більш швидкому та ефективному поверненню
їх до суспільного життя, зменшення кількості рецидивів та збільшення
тривалості ремісій.

Визначені в дослідженні додаткові біоритмологічні критерії діагностики
та прогнозування маніакальних розладів дозволяють проводити вчасну
психопрофілактику означених порушень та оптимізують здійснення
реабілітаційних та соціо-реадаптаційних заходів щодо вказаного
контингенту пацієнтів.

Результати дослідження впроваджено в практичну роботу відділень
Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф. Мальцева,
Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру, Луганської
обласної клінічної психоневрологічної лікарні, Кримської
республіканської клінічної психіатричної лікарні №1, Одеської обласної
психіатричної лікарні №1, Дніпропетровської обласної клінічної
психіатричної лікарні, в навчальний процес на кафедрі психіатрії,
наркології та медичної психології Української медичної стоматологічної
академії.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано автором на
базі загальнопсихіатричних відділень Полтавської обласної клінічної
психіатричної лікарні ім. О.Ф. Мальцева, а також кафедри психіатрії,
наркології та медичної психології УМСА. В роботі використано та
проаналізовано статистичні дані Полтавської обласної клінічної
психіатричної лікарні ім. О.Ф. Мальцева, а також обласного
психоневрологічного диспансеру. Автором особисто виконано планування,
всі дослідження та їх наукову інтерпретацію. Зокрема, проведено огляд та
аналіз літературних джерел, відбір методів дослідження, проведено
клініко-епідеміологічне вивчення маніакальних розладів серед населення
Полтавської області, комплексне клініко-анамнестичне,
клініко-психопатологічне, експериментально-психологічне та
біоритмологічне обстеження запланованої вибірки пацієнтів, причому
обстеженим було надано відповідну хронодіагностичну та
лікувально-реабілітаційну допомогу. Безпосередньо автором здійснено
науковий аналіз та математичну обробку отриманих результатів, оформлено
текстовий та ілюстративний матеріал. На підставі здобутих результатів
особисто визначено діагностичні критерії маніакальних розладів, а також
розроблено принципи лікувально-реабілітаційних та превентивних заходів
щодо даного контингенту хворих на засадах хрономедицини.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати й висновки
дисертації було представлено на IV республіканській конференції
Національної ліги психотерапії, психосоматики та медичної психології
України “Реабілітація хворих з психічними порушеннями”, присвяченій
75-річчю з дня народження професора А.Т. Філатова (31 травня – 2 червня
2001 року, м. Харків), ІІ Національному конгресі неврологів, психіатрів
та наркологів України з міжнародною участю “Психоневрологія ХХІ
століття” (11-14 червня 2002 року, м. Київ), науково-практичній
конференції, присвяченій 30-річчю кафедри психіатрії, наркології та
медичної психології Української медичної стоматологічної академії (16-17
листопада 2005 року, м. Полтава), науково-практичній конференції
сексопатологів і андрологів України “Актуальні проблеми андрології та
сексології” (24-25 лютого 2006 року, м. Київ), засіданнях Полтавського
науково-практичного товариства психіатрів та наркологів (Полтава, 2002,
2003 рр.), клінічних лікарських конференціях Полтавської обласної
клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф. Мальцева (Полтава, 2002-2005
рр.).

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 8 друкованих праць,
з яких 3 статті у спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України
(всі 3 самостійні), 4 публікації в інших медичних виданнях, затверджених
ВАК України (з них 2 самостійні) та 1 – у збірнику наукових праць (в
співавторстві).

Структура дисертації. Дисертацію викладено на 132 сторінках
машинописного тексту (119 сторінок – основний текст). Дисертація
складається зі вступу, огляду літератури, 5 глав, що відображають
результати власних досліджень, узагальнення результатів дослідження,
висновків, списку літератури, який включає 130 праць, з них 86 –
кирилицею, 44 – латиницею. Дисертація ілюстрована 4 таблицями та 6
рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

В основу дисертаційної роботи покладено результати досліджень, які було
проведено в період з 2002 по 2004 р. на базі Полтавської обласної
клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф. Мальцева. За умови інформованої
згоди хворих досліджено 117 хворих на маніакальні розлади різного
походження (основна група) та 25 психічно здорових осіб порівняльної
групи (в рамках біоритмологічного дослідження). Епідеміологічним методом
вивчено 1286 випадків госпіталізацій пацієнтів, що страждали на
маніакальний розлад, за період 1967-2000 рр. в Полтавській області,
тобто за три 11-річних сонячних цикли.

Як показали результати проведеного епідеміологічного дослідження, ряд
клініко-епідеміологічних показників зазнав певних змін, а інші
залишаються достатньо стабільними в часі. Зокрема, статевий розподіл
демонструє більшу питому вагу осіб жіночої статі (66,49%; p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020