.

Економічна оцінка конкурентоспроможності продукції виробничого призначення (на прикладі чорної металургії України): Автореф. дис… канд. екон. наук /

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
186 3737
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

СТРЕЛЕЦЬ Олександр Анатолійович

УДК 33+009.12(669.015)

ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
ПРОДУКЦІЇ ВИРОБНИЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
(на прикладі чорної металургії України)

Спеціальність 08.07.01 – Економіка промисловості

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Одеса –1999

Дисертація є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України (м.Одеса).
Науковий керівник : член-кореспондент НАН України,
доктор економічних наук, професор
Буркинський Бориc Володимирович,
Інститут проблем ринку та економіко-
екологічних досліджень НАН України,
директор
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Бень Тарас Григорович,
Металургійна академія України Міносвіти України, завідувач кафедри

доктор економічних наук, професор
Новіков Валентин Маркович,
Одеський державний політехнічний університет Міносвіти України, професор кафедри

Провідна установа: Одеський державний економічний університет
Міносвіти України, кафедра економіки
підприємства
Захист відбудеться “__11__”____06_____ 1999 р. о_14__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.177. 01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 270044, м.Одеса, Французький бульвар, 29.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 270044, м.Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий “__7__”______05________ 1999 р.

Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради,
д.е.н., професор Степанов В.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Розвиток ринкових відносин привів до лібералізації зовнішньоекономічної діяльності та зняття багатьох бар’єрів проникнення імпортних товарів на внутрішній ринок України. Падіння промислового виробництва в країні, важке фінансове положення підприємств, і в зв’язку з цим широке розповсюдження бартерних операцій, низький рівень плато¬спроможності населення стимулюють вітчизняного виробника переключатися на зовнішні ринки збуту. У результаті українські товари зустрілись з жорстокою конкуренцією як в межах країни, так і особливо на зарубіжних ринках, які перенасичені аналогічною продукцією високої якості.
У цих умовах особливу гостроту набуває проблема підвищення конкуренто¬спроможності вітчизняних товарів. Вирішення цієї проблеми передбачає необхідність в першу чергу одержання об’єктивної оцінки рівня конкурентоспроможності відповідної продукції українського виробництва та її зарубіжних аналогів.
Проведений аналіз відомих методів визначення конкуренто¬спроможності продукції виробничого призначення показав, що вони мають у значній мірі односторонній характер, а також мають ряд недоліків, котрі знижують достовірність одержання оцінок рівня конкурентоспроможності, не дозволяють відобразити багато суттєвих її особливостей.
Вказані вище фактори визначають актуальність теми дисертаційної роботи.
Найважливіше значення питання оцінки конкурентоспроможності продукції мають для галузей, які найбільше орієнтовані на зовнішні ринки збуту, такі як важке машинобудування, хімічна промисловість. Однак у першу чергу в цьому числі необхідно назвати чорну металургію України.
За останні 5 років величина експортних поставок продукції цієї галузі зросла (у грошовому еквіваленті) майже у два рази. Значно зросли відносні показники експорту. У 1997 році із загального обсягу реалізованих 19,77 млн.т металопродукції по інформації Міністерства промислової політики й Міністерства статистики України внутрішнє споживання становило тільки
5,57 млн.т або 28%. За даними незалежних експертів, які в своєму аналізі враховують не тільки офіційні, а й незареєстровані продажі, реальне внутрішнє споживання, у тому числі й на потреби самої металургійної галузі, було приблизно на 2 млн.т меншим. Таким чином, за орієнтовними оцінками в
1997 році більше 80% продукції чорної металургії реалізовувалось на зовнішніх ринках, при цьому рентабельність експортних поставок у більшості випадків була від’ємною.
Необхідно також зазначити, що одним із пріоритетних напрямків, визначених у Національній програмі розвитку гірничо-металургійного комплексу України на період до 2010 року, є підвищення конкурентоспроможності металопродукції.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота пов’язана з держбюджетною темою 3.1.8.1/Б “Методичні основи реструктуризації промислових підприємств”, яка виконується в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток методологічних основ і методичних положень економічної оцінки та аналізу конкурентоспроможності продукції виробничого призначення на прикладі галузі чорної металургії України.
Відповідно до вказаної мети в дисертації ставляться і вирішуються такі завдання:
виконати аналіз відомих методів оцінки конкурентоспроможності продукції виробничого призначення;
сформулювати загальні принципи визначення конкурентоспроможності видів продукції, що розглядаються;
розробити й обгрунтувати методичний підхід до комплексної економічної оцінки конкурентоспроможності продукції виробничого призначення, який враховує її різноманітні аспекти;
виявити проблеми конкурентоспроможності продукції чорної металургії України;
розробити методику комплексної економічної оцінки конкуренто-спроможності продукції чорної металургії з урахуванням специфіки її виробництва й реалізації;
виконати комплексну економічну оцінку та аналіз конкурентоспроможності металопродукції, яка становить основу експортних поставок галузі.

Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є методи оцінки конкурентоспроможності продукції виробничого призначення. Предметом досліджен¬ня служать методологічні основи й методичні підходи визначення й аналізу комплексної економічної оцінки конкурентоспроможності продукції виробничого призначення на прикладі чорної металургії України.

Методологія та методика дослідження. Дисертаційна робота виконана на основі вивчення економічної літератури з питань оцінки конкурентоспроможності різних видів продукції, маркетингу й конкуренції на світових ринках, економічної ефективності виробництва і реалізації продукції чорної металургії України.
У процесі дослідження використовувались методи й основні положення економічного аналізу виробництва, теорії економічної корисності та виробничих функцій, елементи економіко-математичного моделювання.
Інформаційними джерелами дисертаційної роботи послужили дані державної статистичної звітності й звітні матеріали підприємств чорної металургії України, наукові публікації за темою дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку й поглибленні методологічних основ і методичних підходів до комплекс¬ної економічної оцінки та аналізу конкурентоспроможності продукції виробничого призначення.
Основні положення новизни полягають у наступному:
розроблено методичні принципи комплексної економічної оцінки конкурен¬т¬¬¬¬спроможності продукції виробничого призначення, які відображають різно¬манітні аспекти її формування і впливової дії на основні суб’єкти економічних відносин;
на основі використання положень теорії граничної корисності та виробничих функцій розроблено методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності видів продукції, що розглядаються, з позицій користувачів, запропоновано й обгрунтовано форму відповідного показника оцінки конкурентоспроможності;
побудовано економіко-математичну модель оцінки та аналізу конкуренто-спроможності;
розроблено систему показників комплексної економічної оцінки та аналізу конкурентоспроможності продукції виробничого призначення;
розроблено й апробовано методику комплексної економічної оцінки та аналізу конкурентоспроможності продукції чорної металургії.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дослідження полягає в розробці методики оцінки та аналізу конкурентоспроможності металовиробів чорної металургії. Використання цієї методики для оцінки різноманітних видів металопродукції як на рівні окремого підприємства, так і у галузі в цілому, дозволяє співставити її конкурентоспроможність з аналогічною продукцією інших виробників і, що особливо важливо, виявити фактори конкурентоспроможності, кількісно визначити ступінь їх впливу на привабливість продукції з позицій користувачів і виробника, намітити шляхи підвищення її конкурентоспроможності.
Одержані показники конкурентоспроможності представляють значний інтерес для практики як виробничої, так і комерційної діяльності металургійної галузі й окремих підприємств, дозволяють обгрунтовано запроваджувати цінову політику при реалізації відповідних видів продукції на конкретних ринках збуту.
У роботі виконано комплексну економічну оцінку та аналіз конкуренто-спроможності металопродукції, яка в значній мірі становить основу експорту вітчизняної чорної металургії. Одержані результати дозволили визначити напрямки підвищення рівня її конкурентоспроможності.
Названа вище методика визначення конкурентоспроможності металовиробів чорної металургії була використана на ряді українських металургійних підпри¬ємств (ВАТ “Азовсталь”, МК ім.Ілліча) і одержала добрі оцінки.
Необхідно також відзначити, що розроблений у дисертаційному дослідженні методологічний і методичний підхід до комплексної економічної оцінки конкурентоспроможності може використовуватись для аналізу не тільки металургійної, а й інших видів продукції виробничого призначення в різних галузях.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались і одержали позитивні оцінки на наукових конференціях та семінарах, що відбувалися в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України (1997р.), Одеському державному економічному університеті (1997р.), Інституті економіки промисловості НАН України (1998р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано
5 праць загальним обсягом у 6,7 д.а., з котрих особисто автору належить 6,2 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і викладена на 157 сторінках машинопису, що включає 25 таблиць на 23 сторінках, 9 рисунків на 9 сторінках, список використаної літератури (83 найменування) і 1 додаток на 3 сторінках.
У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено завдання дослідження й наукову новизну його результатів, охарактеризовано практичну цінність і реализацію положень дисертації.
У першому розділі дисертації досліджуються методичні питання оцінки конкурентоспроможності продукції виробничого призначення: виділено два підходи (у вузькому й широкому значенні слова) до економічної оцінки конкурентоспроможності продукції виду, що розглядається, проаналізовано й виявлено недоліки існуючих методик визначення рівня її конкурентоспроможності. Крім того, у цьому розділі розглядається сучасний стан галузі чорної металургії України, аналізуються питання конкуренції в металургійній промисловості.
У другому розділі дисертації розробляються методичні положення комплексної оцінки та аналізу конкурентоспроможності. У цьому розділі сформульовано основні принципи побудови системи оцінок конкуренто-спроможності, розвивається підхід до визначення рівня конкурентоспроможності продукції виробничого призначення, в основу якого покладено основні положення теорій граничної корисності та виробничих функцій, побудовано економіко-математичну модель визначення й аналізу конкурентоспроможності, запропоно¬вано систему показників її комплексної економічної оцінки та аналізу.
Третій розділ дисертаційного дослідження присв’ячується прикладним питанням економічної оцінки та аналізу конкурентоспроможності продукції виробничого призначення на прикладі металопрокату. Аналізуються проблеми конкурентоспроможності металопродукції, які характерні для металургійної галузі в цілому, побудовано методику оцінки та аналізу конкурентоспроможності на рівні окремих видів продукції чорної металургії, на базі використання цієї методики виконано аналіз конкурентоспроможності основних експортних видів метало¬продукції вітчизняних і ряду зарубіжних виробників.
У висновках сформульовано основні результати, які одержані у дисертаційній роботі.
У додатку наведено декотрі параметри виробництва і реалізації металопродукції вітчизняних і зарубіжних виробників і експертні оцінки цих параметрів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Досліджено питання конкуренції в металургійній промисловості й зроблено висновки про високу інтенсивність конкурентних відносин як на внутрішньому, так і світовому ринку металопродукції.
Відомо, що стан конкурентного середовища адекватно відображають такі показники, як середня рентабельність анализуємого виробництва, ринкові долі конкурентів, темпи зростання відповідного ринку.
Середній рівень рентабельності металургійних підприємств України за останні роки постійно знижується. Якщо в 1992 році він становив 30,3%, то в 1994 – 24,7%, в 1996 – 2,3%, а в 1997 році (за попередніми розрахунками) становить уже від’ємну величину:-0,7%.
Обсяги реалізації металопродукції на внутрішньому ринку в останні роки постійно знижуються, що спричиняється продовженням падіння виробництва в основних галузях-користувачах. У 1996 році з загального збуту в розмірі
16,9 млн.т сортового прокату (виключаючи труби), листа й полуфабрикатів внутрішнє використання становило 4,1 млн.т. У 1997 році за даними незалежних експертів реальне внутрішнє використання становило 1,8-1,9 млн.т. Це означає, що вітчизняний ринок металопродукції не можна віднести до розряду зростаючих.
На внутрішньому ринку металопродукції діють 14 металургійних підприємств, з котрих більшість мають співставні обсяги виробництва основних видів продукції.
Згідноно теорії конкуренції значення вказаних показників свідчать про високу інтенсивність конкурентних відносин на ринку металопродукції України, що підтверджується економічною практикою.
У плані означених характеристик аналогічна ситуація складається і на світовому ринку продукції чорної металургії.
Наведені у роботі цифри свідчать про те, що ринок, який розглядається, не є монополістичним – значне число країн-виробників металопродукції мають близькі долі у загальному виробництві. Ця ситуація є характерною для ринків з високою інтенсивністю конкурентних відносин.
За існуючими даними середньорічний приріст світового використання металопродукціїї за 1980-1993 рр. становить близько 0,5%. Прогноз величини цього показника на 1990-2000 рр. становить 0,6%, середньорічний приріст реального використання готової стальної продукції за той же період очікується на рівні 0,4%. Це означає, що світовий ринок продукціїї чорної металургії хоча і розвивається, але не є таким швидкозростаючим, щоб зняти проблеми конкурентних відносин виробників.
Оцінити середню рентабельність реалізації металопродукції на світових ринках достатньо складно, так як підприємства різних країн намагаються не афішувати свої прибутки та витрати. Однак ті дані, що існують, про величину рентабельності ряду західних виробників для деяких видів продукції (0,0 – 7,1%) дозволяють обгрунтовано допустити, що реалізація продукції чорної металургії в цілому не приносить надзвичайно високих доходів, які б дозволили уникнути конкуренції.
Таким чином, зовнішній ринок металопродукції також характеризується високим рівнем конкуренції.
Приведені обставини свідчать про гостру необхідність підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняної металопродукції.

Сформульовано основні методологічні положення комплексної оцінки конкурентоспроможності продукції виробничого призначення.
Проведений у роботі аналіз змісту поняття “конкурентоспроможність” дозволив сформулювати наступні принципи її оцінки для продукції виробничого призначення:
• конкурентоспроможність продукції є складною, багатоплановою характеристикою її специфічних властивостей, для адекватного відображення котрих повинен використовуватись цілий комплекс відповідних показників;
• провідне положення у системі оцінок конкурентоспроможності займають її економічні показники;
• оцінка конкурентоспроможності продукції повинна характеризувати не тільки її привабливість для користувача, а також виконуватись з позицій виробника, відображаючи його інтереси під час виробництва та реалізації цієї продукції;
• при побудові показників конкурентоспроможності продукції необхідно в першу чергу орієнтуватись не на параметри аналогічної продукції, а на характеристики потреби потенційних покупців;
• оцінки конкурентоспроможності для однієї і тієї ж продукції не є статичними, а повинні змінюватися у залежності від конкретних умов її реалізації (наприклад, для різних ринків збуту).
Відповідно вказаним принципам оцінки конкурентоспроможність повинна відображати:
а) якості самого об’єкта оцінки, що можуть мати різноманітну природу (технологічну, екологічну, естетичну і таке інше);
б) ступінь задоволення попиту користувача;
в) економічні аспекти купівлі й експлуатації (користування) цього об’єкта;
г) інтереси виробника й у першу чергу економічну эфективність виробництва та реалізації продукції;
д) його положення (досягнуті позиції) у відповідній системі виробник-користувач.
Зміст пунктів (а) – (г) призначається характеризувати об’єкт оцінки та його привабливість із позицій виробника і користувача.
Пункт (д) повинен відображати фактичну ступінь признання об’єкта, що аналізується, у системі ринкових відносин із урахуванням існуючого платоспроможного попиту й конкуренції з боку товарів-аналогів.

Проаналізовано відомі методи визначення конкурентоспроможності продукції виробничого призначення, виявлено їх недоліки, які знижують об’єктивність і достовірність відповідних оцінок конкурентоспроможності, які отримуються на основі їх використання.
Аналіз методів оцінки конкурентоспроможності продукції дозволив виділити два підходи до її визначення.
У рамках першого з них оцінюється наскільки продукція, що розглядається, краща чи гірша (у плані своїх властивостей для користувачів і витрат на її купівлю і використання чи експлуатацію) конкуруючого аналога.
Відповідно другому підходу до оцінки конкурентоспроможність повинна характеризувати спроможність продукції бути реалізованою із визначеним прибутком.
Якщо резюмувати вказані підходи, то необхідно відмітити, що другий із них є більш загальним, так як відповідає головному, фундаментальному завданню виробника – виробити такий товар, який може бути реалізованим з прибутком для підприємства. Тому слід розглядати конкурентоспроможність продукції, відповідно, у вузькому й широкому розумінні слова.
Існуючі методи оцінки конкурентоспроможності використовуються головним чином для визначення її показників у першому із указаних аспектів.У результаті аналізу таких методів виявлено ряд їх недоліків, до основних з яких необхідно віднести наступні:
• намагання звести визначення конкурентоспроможності продукції до одержання і аналізу тільки одного показника, який відображає рівень споживчих властивостей і витрат на купівлю і використання відповідної продукції. Використання такого підходу призводить до одержання оцінок, котрі мають однобічний характер, що може спотворювати реальну конкурентоспроможність видів продукції.
• при оцінці конкурентоспроможності не приділяється необхідної уваги до її економічних аспектів, що звичайно зводяться лише до використання ціни споживання продукції.
• форма співвідношення для кількісного визначення рівня конкуренто-спроможності, яка використовується у всіх методиках, є такою, що величина його відповідної оцінки при зниженні споживчих властивостей (навіть при їх абсолютному зникненні) одного або декількох технічних параметрів продукції може повністю компенсуватися збільшенням величин інших. Таку ситуацію навряд чи можна визнати адекватною реальним вимогам користувача.
• форма співвідношення для кількісної оцінки конкуренто¬спроможності продукції допускає необмежену змінюваність її величин при збільшенні або зменшенні (в залежності від напрямку дії) значень усіх параметрів продукції. Разом з тим, очевидно, що зміна величини параметрів, які характеризують товар (продукцію), може не призводити до відповідного покращення рівня задоволення потреби, що аналізується, а також більш того – бути абсолютно не корисною. У результаті оцінка конкурентоспроможності може бути значно завищена.
• методи оцінки конкурентоспроможності продукції виробничого призначення орієнтуються в сьогоденні тільки на врахування інтересів користувача.
Таким чином, приведений аналіз підтверджує актуальність проблеми развитку методів економічної оцінки продукції виробничого призначення.

На основі положень теорії економічної корисності та виробничих функцій сформульовано властивості й запропоновано конкретну форму показника оцінки конкурентоспроможності споживчих якостей продукції виробничого призначення.
З точки зору використання будь-якого виробу важливими є не стільки ті чи інші його функціональні, або інші властивості (їх абсолютна величина) скільки те, у якій мірі вони задовольняють відповідні потреби (є корисними).
В роботі за аналогією з основними положеннями економічної теорії корисності допускається, що із збільшенням величин параметрів рі , які описують споживчі властивості продукції, їх гранична корисність uі зменшується (i – індекс параметра продукції).
Для відображення зміни величини корисності споживчих властивостей у залежності від величини відповідного параметра вводиться функція корисності ui(pi). Корисність може вимірюватися за шкалою будь-якої зручної розмірності uh. З метою співставлення корисності необхідно тільки, щоб вона була єдиною для різних параметрів виробу, що означає ui  [0, uh] для усіх “i”. Якщо ui(pi) = 0, то це означає, що ця споживча властивість “і” в цього виробу відсутня і він (виріб) не може використовуватися для задоволення відповідної потреби. Із збільшенням (зменшенням) параметра, що розглядається, його функція корисності ui(pi) збільшується від 0 до uh. При ui(pi) = uh корисність параметра є максимальною і його подальше збільшення не має рації.
Функції ui(pi) можуть задаватися аналітично, або ж таблично.
На основі оцінок корисності окремих параметрів u1, u2, …, un необхідно одержати деяку інтегральну оцінку U, яка характеризує корисність усіх параметрів (споживчих властивостей) виробу в сукупності ( у зв’язку з цим U слід назвати інтегральною корисністю споживчих властивостей виробу, а ui – його локальною корисністю). З другого боку визначення інтегральної оцінки U може бути зведено до знаходження такої функції F, що U = F(u1, u2, …, un).
Для визначення виду функції F у дисертації сформульовано ряд змістовних вимог (їх математичні аналоги), які вона повинна задовольняти. Аналіз цих вимог показав, що частина з них визначає клас широко відомих у економічних дослідженнях виробничих функцій. З цього виходить, що функцію F необхідно знаходити серед множини відомих виробничих функцій, використовуючи при цьому весь набір вимог для уточнення її конкретного виду.
В роботі показано, що в загальному випадку сформульованим вимогам відповідає виробнича функція із постійною еластичністю заміни, а в практиці, враховуючи простоту обчислення, пропонується використовувати її окремий випадок – степеневу виробничу функцію

F = u11u22 … unn , (1)

для якої часто допускається, що

1 + 2 + … + n = 1,
i > 0, i = 1, 2, … n. (2)

Показники степеню i при змінних ui можуть розглядатися як вага значущисті відповідних параметрів (споживчих властивостей) продукції.
Конкурентоспроможність виробу за сукупністю його споживчих властивостей є важливим, але не єдиним фактором, котрий враховує користувач при порівнянні виробів-конкурентів. Для того, щоб оцінити привабливість виробу, покупцю необхідно співставити рівні його корисності U з економічними факторами.
В якості таких факторів у дисертації розглядаються ціна реалізації (Cp), або ціна використання (споживання) (Cп) продукції, що оцінюється. Показник Сп, як відомо, більш повно характеризує витрати, які пов’язані з купівлею, експлуатацією чи використанням виробу, і в цьому плані є більш вагомим. Однак, для визначення Cп необхідна більш детальна інформація про умови використання виробу, одержати яку не завжди можливо. Тому може бути корисним використання ціни реалізації Ср.
Таким чином для оцінки рівня конкурентоспроможності виробу з позицій користувача достатньо розглядати два показника

Кр = U / Cр (3) , Кп = U / Cп. (4)

Тоді, чим більше величини Кр і Кп, тим рівень конкурентоспроможності виробу є вищим.

Побудовано економіко-математичну модель економічної оцінки конкурентоспроможності, аналіз якої дозволяє розгдянути різні аспекти формування і дослідження конкурентоспроможності видів продукції.
Дослідження моделі дозволило запропонувати систему характеристик конкурентоспроможності продукції з позицій виробника, яка включає наступні показники:
П(с*) – прибуток від реалізації продукції за оптимальною ціною с*;
Р(с*) – обсяг реалізації продукції (у натуральному обчисленні) за ціною с*;
с – величина, на яку можливо знизити оптимальну ціну с* до рівня сmin, при якому доход від реалізації з точністю є рівним витратам на виробництво і реалізацію продукції;
rc – відносний показник можливого зниження ціни с* до рівня сmin;
Р(сmin) – обсяг реалізації продукції за граничною ціною сmin;
Р – величина, на яку можна збільшити обсяг реалізації за рахунок зниження ціни до рівня сmin;
rp – відносний показник можливого збільшення обсягів реалізації продукції за рахунок зниження ціни.
Разом з тим необхідно зазначити, що модельний підхід до оцінки та аналізу конкурентоспроможності продукції має головним чином теоретичне значення (вказує напрямок оцінки та аналізу конкурентоспроможності) і тому потребує подальшого розвитку та поглиблення у плані розробки методів вирішення прикладних завдань визначення рівня конкурентоспроможності видів продукції.

Розроблено систему показників комплексної оцінки та аналізу конкурентоспроможності продукції виробничого призначення.
У дисертації розроблено три групи показників конкурентоспроможності продукції виробничого призначення. До першої відносяться показники, котрі характеризують привабливість виробу з позицій користувача. Друга група містить характеристики, які визначають економічну ефективність реалізації продукції й тому представляють інтерес для її виробника (продавця). Показники третьої групи відображають фактичне положення виробу на тому чи іншому ринку збуту. Зазначимо також, що показники першої групи характеризують конкуренто¬спроможність виробу у вузькому значенні слова, а другої і третьої – описують конкурентоспроможність у широкому значенні слова. Основні з указаних показників разом із їх короткою характеристикою представлено в
таблиці 1.

Таблиця 1
Основні показники конкурентоспроможності

№ Тип показників Зміст показника
1. U Відображає інтереси користувача – характеризує інтегральну корисність продукції, ступінь задоволення потреб покупця;
2. Кп – визначає співвідношення інтегральної корисності продукції й ціни використання;
3. u12, р12 , п12 – відносні показники, що характеризу-ють співвідношення показників U, Кр , Кп двох конкуруючих видів продукції;
4. Кпр, Кпо – середньовагома величина показника Кп на ринках де відбувається збут продукції; вагою “виступають” обсяги реализації на кожному ринку і його загальна величина відповідно;
5. P’ Характеризує інтереси – обсяг продажі продукції на всіх ринках збуту;
6. r’r
виробника – середній рівень рентабельності продукції на всіх ринках;
7. r’c – середня величина відносного показника беззбиткового зниження ціни реалізації продукції (характеризує цінову стійкість);
8. pi Характеризує – обсяг реалізації на ринку “і”;
9. rRi
положення продукції на – доля ринку “і”, яка відповідає даному виду продукції;
10. rci деякому ринку – відносний показник максимально можливого зниження ціни реалізації продукції на ринку “і”.

Необхідно підкреслити, що використання окремих показників або показників тільки однієї групи не може дати повного уявлення про конкурентоспроможність продукції. Тому слід намагатися до використання всього комплексу характеристик, які наведено в цьому підрозділі. Це дозволить не тільки отримати всебічну оцінку рівня конкуренто¬спроможності продукції, а й провести її аналіз, на основі котрого можна обгрунтовано визначити причини незадовільного стану справ з реалізацією продукції, накреслити нові перспективні ринки збуту, сформулювати шляхи утримання досягнутих позицій і/або збільшення обсягів реалізації на освоєних ринках і т.і.

Розроблено методику економічної оцінки та аналізу конкурентоспроможності продукції чорної металургії, яка враховує особливості її виробництва та реалізації.
Особливість металургійної продукції полягає в тому, що її якість регламентується численними стандартами й технічними умовами. При цьому в сьогоденні особливе значення мають сертифікати якості міжнародних класифікаційних товариств. Ця обставина дозволяє при оцінці споживчих якостей продукції металургійної галузі в першу чергу орієнтуватися на рівень вимог, які є у відповідних стандартах і сертифікатах. Тому при інтегральній оцінці рівня споживчих властивостей металургійної продукції, чи точніше, рівня задоволення запитів користувачів необхідно в більшій (ніж для продукції виробничого призначення інших галузей) мірі орієнтуватися на сервісні фактори, котрі характеризують не стільки якість (споживчі властивості) відповідної продукції (його рівень регламентується стандартами і сертифікатами), скільки комплекс різних можливостей при виконанні запиту покупця.
Враховуючи це, у роботі виділено наступні загальні фактори конкурентоспроможності продукції чорної металургії: число міжнародних сертифікатів якості, умови відгрузки, строк виконання замовлення, умови оплати, діюча система якості, строк прийняття претензій, мінімальний обсяг замовлення.
Указані фактори при аналізі конкурентоспроможності конкретного виду металовиробу повинні доповнюватись його специфічними характеристиками. Методика оцінки конкурентоспроможності металопродукції дозволяє також при необхідності детально враховувати параметри її механічних властивостей, хімічний склад, вимоги до точності по “геометрії” і т.п.
Загальна схема методики оцінки конкурентоспроможності металопродукції представлена на рис.1.

1.
Формування переліку конкуруючих виробників виду металопродукції

+

2. Формування системи параметрів якості виду продукції

3. Формування сукупності сервісних факторів конкурентоспроможності

4. Оцінка важливості окремих факторів конкурентоспроможності

5. Визначення значень факторів конкурентоспроможності для різних виробників і їх оцінка

6. Розрахунки системи показників конкурентоспроможності виду продукції різних виробників

7.
Аналіз показників конкурентоспроможності продукції різних виробників

8. Розрахунки і аналіз середніх величин показників конкурентоспроможності для груп виробників і/або видів продукції

9 Визначення основних напрямків підвищення конкурентоспроможності видів металопродукції

Рис.1. Схема методики оцінки й аналізу конкурентоспроможності
продукції чорної металургії

Виконано оцінку та економічний аналіз конкурентоспроможності основних представників металопродукції галузі на зовнішних ринках, сформульовано напрямки її підвищення.
Комплексний аналіз основних видів експортної металопродукції вітчизняного виробництва показав, що найбільш слабкою позицією її конкурентоспроможності є низький середній рівень споживчих властивостей металовиробів, можливостей металургійних підприємств задовольняти попит покупців на етапах виробництва і реалізації. Відображенням цієї ситуації є величина показника конкурентоспроможності U видів продукції, яка для українських підприємств на 20-37% нижча, ніж у зарубіжних виробників.
Це означає, що основним напрямком підвищення конкуренто-спроможності вітчизняної металопродукції є покращення її споживчих властивостей (якості) і розширення можливостей підприємств у роботі з покупцями в плані надання останнім більшого обсягу різноманітних послуг у сфері виробництва й реалізації продукції та виконання відповідного замовлення.
Проведений аналіз стану металургійної галузі України дозволив також виявити й інші її конкурентні недоліки. До них в першу чергу необхідно віднести високу собівартість металопродукцїї в зв’язку з її великою енерго- і матеріалоємкістю. Таким чином, покращення споживчих можливостей продукції металургійної галузі повинно супроводжуватися заходами по зниженню її собівартості. Тільки комплексні дії в указаних напрямках дозволять підняти рівень конкурентоспроможності вітчизняної металопродукції, зробити її економічно ефективною для виробника й стійкою до коливань кон’юнктури світового ринку.

ВИСНОВКИ

Дослідження, які виконано в дисертаційній роботі, дозволили отримати наступні основні наукові та прикладні результати:
1. Проведено аналіз рівня конкуренції в металургійній промисловості, який виявив високу інтенсивність конкурентних відносин як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках металопродукції.
2. На основі вивчення різних аспектів конкурентоспроможності продукції виробничого призначення сформульовано основні методичні принципи її оцінки та аналізу.
3. Розроблено методичний підхід до оцінки конкуренто¬спроможності продукції виробничого призначення, в основу якого покладено положення теорій граничної економічної корисності та виробничих функцій; запропоновано й обгрунтовано форму показника конкурентоспроможності продукції з позицій користувача.
4. Побудовано економіко-математичну модель економічної оцінки конкурентоспроможності, яка на теоретичному рівні дозволяє розглянути різні види конкуренції (цінова, нецінова), проаналізувати можливі напрямки дослідження конкурентоспроможності продукції.
5. На основі сформульованих у роботі загальних принципів визначення конкурентоспроможності продукції розроблено систему показників комплексної економічної оцінки конкуренто¬спроможності продукції виробничого призначення.
6. На базі розробленого в дисертації загального підходу до визначення конкурентоспроможності продукції виробничого призначення побудовано методику економічної оцінки та аналізу конкурентоспроможності металовиробів чорної металургії, яка враховує специфіку їх виробництва й реалізації.
7. Одержано економічні оцінки й проведено аналіз конкурентоспроможно-
сті основних експортних видів продукції чорної металургії вітчизняних виробників і зарубіжних конкурентів.
Основні положення дисертації опубліковано
у наступних працях :

1.Буркинский Б.В., Стрелец А.А. Экономическая оценка конкурентоспособности. – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 1998. – 45 с.
Особистий внесок автора полягає в розробці методичного підходу до комплексної економічної оцінки конкурентоспроможності продукції виробничого призначення.

2.Стрелец А.А. Оценка конкурентоспособности продукции черной металлургии. – Донецк: Институт экономики промышленности НАН Украины, 1999. – 36 с.

3.Осипов В.Н., Стрелец А. А. О содержании понятия “конкурентоспособ-ность”. // Экономические инновации. Выпуск 3. Совершенствование систе-мы управления предпринимательством. Сборник научных работ. – Одесса: Ин – т проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 1998. – C. 75 – 79.
Здобувачем виділено й проаналізовано основні методологічні підходи до визначення змісту й кількісної оцінки конкурентоспроможності продукції виробничого призначення.

4.Стрелец А. А. Экономико-математическая модель оценки уровня конкурентоспособности // Экономические инновации. Выпуск 3.Совершенствова-ние системы управления предпринимательством. Сборник научных работ. – Одесса: Ин – т проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 1998. – C. 90 – 95.

5.Стрелец В. И., Стрелец А. А. и др. Экономические критерии перераспределения сортамента толстолистовых станов при их реконструкции и модернизации // Сталь. – 1992. – №12. – С. 69 – 72.
Особисто автор разробив економічні критерії модернізації прокатних станів

АНОТАЦІЯ

Стрелець О.А. Економічна оцінка конкурентоспроможності продукції виробничого призначення (на прикладі чорної металургії України). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07. 01 – економіка промисловості. – Інститут проблем ринку та економіко – екологічних досліджень НАН України, Одеса, 1999.
Дисертаційна робота присвячена розвитку методологічних основ і методичних положень економічної оцінки конкурентоспроможності продукції виробничого призначення. У дисертації сформульовано методологічні принципи оцінки конкурентоспроможності продукції. На основі використання положень теорій економічної користності та виробничих функцій сформульовано новий методичний підхід і одержано конкретне співвідношення для визначення рівня конкурентоспроможності споживчих властивостей товару, їх привабливості для потенційного покупця. Розроблено систему показників комплексної оцінки конкурентоспроможності продукції виробничого призначення. Розроблено методику оцінки конкурентоспроможності металопродукції, яка враховує специфіку її виробництва й реалізації. Проведено комплексну оцінку та аналіз конкурентоспроможності основних експортних видів вітчизняної металопродукції. Методика визначеня конкурентоспроможності металовиробів використовується на ряді підприємств чорної металургії України.
Ключові слова: чорна металургія України, конкурентоспроможність, економічна оцінка, продукція виробничого призначення, металопродукція.

АННОТАЦИЯ

Стрелец А. А. Экономическая оценка конкурентоспособности продукции производственного назначения (на примере отрасли черной металлургии Украины). – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01 – экономика промышленности. – Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса, 1999.
Диссертационная работа посвящена развитию методологических основ и методических положений экономической оценки и анализа конкурентоспособности продукции производственного назначения на примере отрасли черной металлургии Украины.
В работе на основе анализа таких показателей как средняя рентабельность, рыночные доли конкурентов, темпы роста соответствующего рынка исследованы вопросы конкуренции в металлургической промышленности и сделаны выводы о высокой интенсивности конкурентных отношений как на внутреннем, так и мировом рынке металлопродукции.
Проведенный анализ содержания понятия “конкурентоспособность” позволил сформулировать основные методологические положения ее оценки, в основе которых лежат представления о конкурентоспособности продукции как сложной, многоплановой характеристики ее специфических свойств. Для адекватного описания данных свойств необходимо использовать целый комплекс соответствующих показателей, ведущее положение в котором занимают экономические показатели конкурентоспособности. Указанные показатели должны отражать интересы не только потребителя, но и производителя анализируемой продукции.
В диссертационном исследовании на основе использования аналогий из теории экономической полезности, положений экономико-математической теории производственных функций сформулированы свойства и строго обоснована конкретная форма интегрального показателя оценки конкурентоспособности потребительских свойств продукции производственного назначения. Предлагаемый метод определения указанного показателя лишен недостатков, которые были выявлены при анализе существующих подходов к оценке конкурентоспособности.
Построена экономико-математическая модель экономической оценки конкурентоспособности, анализ которой позволяет рассмотреть различные аспекты
формирования и исследования конкурентоспособности соответствующих видов продукции.
Развивая комплексный подход к оценке конкурентоспособности в диссертации разработаны три группы показателей конкурентоспособности продукции производственного назначения. К первой относятся показатели, которые характеризуют привлекательность изделия с позиций потребителя. Вторая группа содержит характеристики, определяющие экономическую эффективность реализации рассматриваемого вида продукции и потому представляет интерес для ее производителя (продавца). Показатели третьей группы отражают фактическое положение продукции на том или ином рынке сбыта. В работе подчеркивается, что использование отдельных показателей или показателей только одной группы не может дать полного представления о конкурентоспособности продукции, для ее адекватного описания, следует стремиться к применению всего комплекса разработанных показателей.
В диссертационном исследовании разработана методика экономической оценки и анализа конкурентоспособности продукции черной металлургии. Учитывая особенности металлургической продукции, которые состоят в том, что ее качество жестко регламентируется многочисленными сертификатами, стандартами и техническими условиями особое внимание в рамках данной методики уделено отражению сервисных факторов конкурентоспособности (условия отгрузки, срок выполнения заказа, условия оплаты, действующая система качества, срок принятия претензий и т. п.). Указанные факторы при анализе конкурентоспособности конкретного вида металлопродукции дополняются его специфическими характеристиками. Вместе с тем методика оценки конкурентоспособности металлопродукции позволяет детально учитывать параметры ее механических свойств, химический состав, требования к точности по “геометрии” и т. п.
Проведены комплексная оценка и экономический анализ конкурентоспособности некоторых представителей продукции черной металлургии Украины на внешних рынках, который показал, что наиболее слабой позицией в их конкурентоспособности является низкий в среднем уровень потребительских свойств данной продукции, возможностей металлургических предприятий удовлетворять запросы покупателей на этапах ее производства и реализации. Отражением указанной ситуации являются значения соответствующих показателей конкурентоспособности рассматриваемых видов продукции, которые для отечественных предприятий на 20 – 37% ниже, чем у зарубежных производителей. В работе делается вывод о том, что работы по улучшению данных свойств металлопродукции украинского производства должны также обязательно сопровождаться мероприятиями, направленными на снижение ее себестоимости.
Методика экономической оценки и анализа конкурентоспособности металлопродукции используется и получила положительную оценку на ряде предприятий черной металлургии Украины.
Ключевые слова: черная металлургия Украины, конкурентоспособность, экономическая оценка, продукция производственного назначения, металлопродукция.

ANNOTATION

Strelets A.A. Economic appraisal of competitive capacity of the production for industrial purposes (on the example of Ukraine’s ferrous metallurgy). – Manuscript.
Thesis aims to obtain an academic degree of the Candidate of Eco¬nomic Sciences by speciality 08.07.01 – Economy of industry. – The Institute for Market problems and Economic-Ecological Researches of the National Academy of Sciences of Ukraine, Odessa, 1998.
The thesis is devoted to the development of the methodological and methodi-cal basics of economic appraisal of competitive capacity of the production for industrial purposes. The methodological principles of the appraisal of competitive capacity of the considered production were formulated in the thesis. New methodi-cal approaches were formulated on the basis of utilization of the theory of economic utility theses and a concrete correlation for the determination of the level of the competitive capacity of good’s consumer qualities and their attractiveness for prospective customers was achieved. There was elaborated a system of targets for the complex appraisal of the competitive capacity of the production for industrial purposes. A method of the evaluation of competitive capacity of the production, taking into account specific features of its manufacturing and realization, was worked out. A complex evaluation and analysis of competitive capacity of the main export variety of domestic production was carried out. There is used a method of the determination of the competitive capacity of metal products at some of the Ukrainian Iron & Steel Works.
Key words: black metallurgy of Ukraine, competitive capacity, economic appraisal, production for industrial purposes, metal products.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020