.

Дегенеративно-запальні захворювання суглобів у шахтарів (розповсюдженість, особливості перебігу, діагностика, питання патогенезу, лікування): Автореф.

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 5125
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТу КАРДІОЛОГІЇ
ім. акад. М.Д. СТРАЖЕСКА

ІГНАТЕНКО Григорій Анатолійович

УДК 616.72-002:622

ДЕГЕНЕРАТИВНО-ЗАПАЛЬНІ
ЗАХВОРЮВАННЯ СУГЛОБІВ У ШАХТАРІВ (РОЗПОВСЮДЖЕНІСТЬ, ОСОБЛИВОСТІ
ПЕРЕБІГУ, ДІАГНОСТИКА, ПИТАННЯ
ПАТОГЕНЕЗУ, ЛІКУВАННЯ)

14.01.12 – ревматологія

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Київ – 1999

Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України.

Науковий консультант:
доктор медичних наук, професор Синяченко Олег Володимирович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб.

Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Свінцицький Анатолій Станіславович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України (м. Київ), завідувач кафедри госпітальної терапії №2.
доктор медичних наук, професор Швед Микола Іванович, Тернопільська медична академія ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри факультетської терапії.
доктор медичних наук, старший науковий співробітник Герасименко Сергій Іванович, Український науково-дослідний інститут травматології та ортопедії МОЗ України (м. Київ), заступник директора по клініці.

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра госпітальної терапії №2.

Захист відбудеться 18 травня 1999 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Інституті кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України (252151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5).
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України (252151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5).

Автореферат розісланий 17 квітня 1999 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Деяк С.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. За останні роки всюди спостерігається ріст чисельності людей із дегенеративно-запальними захворюваннями опорно-рухового апарату (ОРА) [Амосова К.М. та інш., 1992; Ганжа І.М., 1995; Насонова В.О. та інш., 1998]. Актуальність боротьби з цією патологією визначається ураженням осіб працездатного віку, що призводить до великих матеріальних затрат у зв’язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю та високою інвалідизацією [Харковенко Н.М. та інш., 1995].
Ревматичні хвороби в Україні за рівнем розповсюдженості займають третє місце (6 600 на 100 тис. населення) [Коваленко В.М. та інш., 1994, 1997]. На деяких виробництвах, де використовується важка фізична праця, тимчасова непрацездатність у результаті суглобової патології сягає приблизно 100 випадків на 100 працюючих [Кундієв Ю.І. та інш., 1990; Насонова В.О., Фоломієва О.М., 1991]. У розвинутих країнах внаслідок дегенеративно-запальних захворювань локомоторного апарату щорічні економічні втрати складають близько 1% загального національного продукту. Захворюваність на хвороби суглобів серед представників окремих промислових підприємств значно перевищує показники в популяції [Дорошенко Ю.А. та інш., 1991; Дзигунова Н.П., 1994; Руднєв О.С., 1995; Синяченко О.В. та інш., 1997].
Умови праці у вугільних шахтах характеризуються наявністю комплексу несприятливих факторів виробничого середовища, які суттєво впливають на стан здоров’я гірників [Ластков Д.О., 1995; Міняйло М.І., 1995; Стичинська Н.А., Доценко Т.М., 1995; Валуцина В.М. та інш., 1996]. Близько 70 % очисних вибоїв знаходиться зараз у зоні складних гірничогеологічних умов [Кобець Г.П. та інш., 1992; Путиліна О.Н., Макаревська В.В., 1995]. Залишається високою частка ручної праці у технології виїмки вугілля, яка розглядається як тяжка і напружена [Міняйло М.І., Тишляк Є.Г., 1994], а механізація основних виробничих процесів не завжди сприяє зниженню тяжкості праці у зв’язку з його інтенсифікацією [Солдак І.І. та інш., 1998]. У процесі трудової діяльності на організм шахтарів діє сукупність виробничих факторів, які пов’язані з процесами вуглевидобутку – вугільний і породний пил, шум, вібрація, газоподібні продукти вибуху, поверхнево-активні речовини (ПАР), підвищена температура і висока відносна вологість повітря, надлишок барометричного тиску [Землякова Л.Ф., Петулько С.Н., 1995; Міняйло М.І., 1995; Передерій Г.С., 1995]. До основних факторів ризику захворювань суглобів у робітників вугільних шахт належать мікрокліматичні впливи, статичні, статико-динамічні та інші види напруги локомоторного апарату у поєднанні з мікротравматизацією суглобів, монотонні одноманітні рухи, змушене положення тіла, тиск, тертя, ковзання зв’язкового апарату [Кобець Г.П. та інш., 1992; Солдак І.І. та інш., 1998]. Інтегральний коефіцієнт захворюваності з тимчасовою втратою працездатності лише за 7 років збільшився більш, ніж втричі [Синяченко О.В. та інш., 1997], що прямо корелює з глибиною розробок і кутом нахилу вугільних шарів [Михайлова Т.В., Гольдін А.А., 1995]. На жаль, поки відсутні дослідження, які стосуються вивчення розповсюдженості, клінічного перебігу і патогенезу захворювань ОРА серед шахтарів різних професійних груп залежно від гірничогеологічних факторів шахт. Окрім того, є нагальна потреба удосконалення відомої терапії і розробки принципово нових методів лікування такої категорії хворих [Дзяк Г.В., Логінов С.В., 1995; Нейко Є.М., Головач І.Ю., 1998; Бабиніна Л.Я., Бенца Т.М., 1997; Нетяженко В.З., Мальчевська Т.Й., 1998].
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась відповідно з основним планом НДР Донецького державного медичного університету і є фрагментом конкурсних комплексних тем МОЗ України “Обгрунтувати, розробити і впровадити медичну технологію діагностики й лікування дегенеративних, запальних і метаболічних захворювань суглобів у гірників вугільних шахт” (№ держреєстрації 019008145), “Розробка і впровадження заходів щодо ранньої діагностики та ефективного лікування захворювань суглобів у робітників вугільної промисловості” (№ держреєстрації 0195V023598) та “Вивчити стан динамічного поверхневого натягу біологічних рідин у здорових людей та хворих з різноманітними захворюваннями терапевтичного профілю” (№ держреєстрації 0197V002098).
Мета і задачі дослідження. Мета роботи – визначити залежність розповсюдження дегенеративно-запальних захворювань суглобів від гірничогеологічних умов праці шахтарів, підвищити якість діагностики й лікування остеоартрозу (ОА), хвороби Рейтера (ХР), подагричного артриту (ПА), ревматоїдного артриту (РА) і хвороби Бєхтєрєва (ХБ) у гірників вугільних шахт різних професійних груп. У зв’язку з цим було поставлено такі задачі:
1. Провести епідеміологічні дослідження шахт з різними гірничогеологічними факторами щодо виявлення дегенеративно-запальних хвороб ОРА у робітників різних професійних груп, оцінити інтегральний коефіцієнт захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.
2. Визначити значення генетичних факторів схильності до дегенеративно-запальних захворювань суглобів у шахтарів-вугільників.
3. Оцінити клініко-рентгенологічний перебіг окремих захворювань локомоторного апарату у прохідників (Пр), гірників очисного вибою (ГРОВ), підземних гірників (ПГР), кріпильників (Кр), машиністів гірничовиїмних машин (МГВМ), підземних електрослюсарів (ПЕС), підривників (Під), гірничих майстрів (ГМ) в залежності від гірничогеологічних умов їх праці, а також у робітників нешахтарських професій.
4. Дослідити стан ліпідного, пуринового та кальцієвого обмінів, гормонального статусу, показників перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантних систем у здорових шахтарів основних та допоміжних професій, у чоловіків – нешахтарів і хворих на дегенеративно-запальні захворювання суглобів.
5. Вивчити в крові здорових і хворих шахтарів концентрації 2 – мікроглобуліну (2-МГ), циклічних нуклеотидів (ЦН), простагландинів (ПГ) Е2 і F2, а також рівень прозапальних лізосомних ферментів та адгезивного високомолекулярного білка в синовіальній рідині (Ср) за професійного ОА.
6. Виявити зміни функціональної активності лімфоцитів і нейтрофілів, напруженість гуморального імунітету при ОА та артритах у шахтарів залежно від гірничогеологічних умов їх праці.
7. Виконати динамічну міжфазну тензіометрію сироватки крові та сечі при різних захворюваннях суглобів у шахтарів, визначити діагностичну значущість дослідження поверхневого натягу (ПН) біологічних рідин та його роль для оцінки ефективності за лікувальними заходами, що проводяться.
8. Оцінити ефективність загально-відомих реабілітаційних заходів при окремих дегенеративно-запальних захворюваннях ОРА у шахтарів основних та допоміжних професій і обгрунтувати доцільність застосування нових методів лікування з врахуванням особливостей патогенезу захворювань у таких хворих.
9. Розробити і впровадити технологію медикаментозної терапії ОА та артритів у гірників з використанням комплексоутворюючих та уриконормалізуючих препаратів, хондропротекторів, андрогенів, антиоксидантів та поліферментних засобів.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено частоту носійства антигенів системи HLA (людський лейкоцитарний антиген) та еритроцитарних антигенів у шахтарів з патологією ОРА. Вперше оцінено стан ліпідного, пуринового та кальцієвого обмінів, гормонального статусу, ПОЛ і антиоксидантних систем у гірників основних і допоміжних професій, котрі страждають на ОА та артрити. Вперше виявлено зміни ЦН і ПГ в крові хворих з захворюваннями локомоторного апарату, а також порушення функції імунокомпетентних клітин залежно від професії робітників та гірничогеологічних факторів шахт. Вперше установлено значення 2-МГ та протизапальних лізосомних ферментів у генезі вторинного реактивного синовіту (РС) у хворих з професійним ОА, а також порушення кровообігу в артикулярних тканинах у патогенезі цього захворювання. Вперше проведено динамічну міжфазну тензіометрію сироватки крові, сечі при хворобах суглобів у шахтарів і нешахтарів, оцінено роль порушень ПН біологічних рідин для діагностики патології ОРА. За темою дисертації отримано патент на винахід 24689 А від 04.08.98, та одержано позитивне рішення про видачу патенту на винахід (реєстраційний номер заявки 97125773 від 01.10.98).
Практичне значення одержаних результатів. Установлено інтегральні коефіцієнти захворюваності на ОА, ХР, ПА, РА та ХБ з тимчасовою втратою працездатності хворих гірників, що дозволило підвищити якість диспансеризації на вугільних шахтах. Визначено інформативність клініко-рентгенологічних показників діагностики окремих хвороб суглобів у нешахтарів та шахтарів основних і допоміжних професій. Розроблено особливості реабілітації хворих Пр, ГРОВ, ПГР, Кр, МГВМ, ПЕС, Під, ГМ, котрі працюють в різних гірничогеологічних умовах. Основні результати одержаних досліджень впроваджено в практику 16 лікувальних установ Донецької, Луганської та Полтавської областей (методичний посібник “Дослідження суглобів”, 1992, методичні рекомендації: “Остеоартроз у шахтарів (розповсюдженість, патогенез, діагностика, лікування)”, 1994, “Немедикаментозне лікування хвороб суглобів у робітників промислових підприємств”, 1994), та в навчальний процес медичних вузів (навчальний методичний посібник “Методи дослідження суглобів”, 1995), що віддзеркалено в відповідних актах впровадження.
Особистий внесок здобувача. Внесок автора в одержані результати наукових досліджень є основним і полягає у проведенні епідеміологічних досліджень на шахтах, обстеженні та лікуванні хворих у клініці, консультаціях лікарів у поліклініці, у виконанні ультразвукового та реографічного методів дослідження, аналізі даних біохімічного, радіоізотопного, імунологічного, імуноферментного та біофізичного методів вивчення біологічних рідин у здорових чоловіків та робітників різних професій. Здобувач розробив медичну технологію реабілітації шахтарів з патологією суглобів, запропонував і впровадив у практику охорони здоров’я нові методи лікування таких хворих. Автор самостійно провів статистичну обробку одержаних результатів. Дисертантом не було використано результати й ідеї співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладено на I конгресі ревматологів України (Тернопіль, 1993), на Українській науковій конференції “Променева діагностика та променева терапія професіональних і системних захворювань” (Донецьк, 1993), науковій конференції “Сучасні проблеми клінічної ендокринології “ (Харків, 1993), Українській конференції “Актуальні питання екогенетики та імунології “ (Полтава, 1994), Українській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми фізичного виховання у вузі “ (Донецьк,1995), Українській конференції з міжнародною участю “Актуальні питання гігієни праці, профпатології та медичного забезпечення працівників промислових підприємств” (Донецьк, 1995), I з’їзді Українського товариства кріобіології і кріомедицини” (Харків, 1995), науковій конференції “Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні “ (Полтава, 1996), конференції ревматологів України “Сучасне лікування ревматичних захворювань” (Донецьк, 1996), II Національному конгресі ревматологів України (Київ, 1997), X Європейському симпозіумі ревматологів (Відень,Австрія, 1997), XIV з’їзді терапевтів України (Київ, 1998), науково-практичних конференціях лікарів-терапевтів, ревматологів, морфологів, гігієністів та вчених Донбасу (Донецьк, 1992-1998), спільному засіданні кафедр пропедевтики внутрішніх хвороб, госпітальної терапії, гістології, імунології, гігієни, професійних захворювань та відділу Українського наукового центру технічної екології (Донецьк, 1999).
Публікації. За темою дисертації опубліковано монографію “Дослідження суглобів” (9 самостійних глав) та 44 наукових праці, в тому числі в журналах “Архів клінічної та експериментальної медицини” (5), “Лікарська справа” (3), “Український кардіологічний журнал” (2), “Медицина праці та промислова екологія” (2), “Ревматологія” (1), “Вісник гігієни та епідеміології “ (1), “Безпека праці у промисловості “ (1), “Ліки” (1), “Патологічна фізіологія та експериментальна терапія” (1), “Клінічна фармакологія, фізіологія, біохімія” (1), “Школа фундаментальної медицини” (2), “Ортопедія, травматологія, протезування” (1), збірках наукових праць (6), матеріалах і тезах наукових форумів (16). Одержано патент на винахід.
Структура дисертації. Дисертацію викладено на 359 сторінках друкованого тексту і вона складається із вступу, 6 розділів (в тому числі огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, 4 розділів власних досліджень), висновків, списку використаних джерел, який містить 359 найменувань і додатку. Робота ілюстрована 114 таблицями та 69 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріал і методи дослідження. Проведено обстеження 1000 шахтарів на 5 шахтах з різними гірничогеологічними умовами. Розроблено спеціальну анкету, що дозволила попередньо діагностувати дегенеративно-запальні захворювання суглобів у гірників. Патологію суглобів запідозрено у 388 (38,8%) з них. Серед обстежених шахтарів 30,6% були Пр, 16,2% – ГРОВ, 9,7% – ПГР, 7,2% – Кр, 15,7% – ПЕС, 10,7% – ГМ, 9,9% – МГВМ. Якщо в групі шахтарів з хворобами ОРА співвідношення за професіями становить: Пр : ГМ : ПЕС : ГРОВ : МГВМ : ПГР : Кр = 12 : 4 : 3 : 2 : 2 : 2 : 1, то в інших робітників – Пр: ГМ: ПЕС: ГРОВ: МГВМ: ПГР: Кр = 2 : 1 : 2 : 2 : 1 : 1 : 1. Перші ознаки захворювань суглобів у ПЕС, Пр і ГМ з’явилися через 6-7 років після початку роботи в шахті, у той час як у Кр, МГВМ і ПГР стаж роботи в шахті на початок захворювання становив 14-16 років.
Усіх шахтарів із дегенеративно-запальними захворюваннями суглобів ми умовно поділили на 2 групи: до 1-ї (основної) занесені представники основних шахтарських професій (ОШП) (Пр, ГРОВ, Кр, ПГР, МГВМ), а до 2-ї (контрольної) – допоміжних (ПЕС, ГМ, механіки, Під).
ОА внаслідок професійної діяльності шахтарів виявлено у 31,9% обстежених гірників і у 82,0% від кількості осіб з патологією локомоторного апарату, ПА – у 3,9% і 10,1%, ХР – у 2,4% і 6,2%, РА – у 0,4% і 1,0%, ХБ – у 0,2% і 0,5% відповідно. На частку ГРОВ і Пр припадає майже половина від усіх випадків ОА (відповідно 25,9% були ГРОВ і 20,4% – Пр). У той же час у шахтарів допоміжних професій ОА спостерігається майже вдвічі рідше порівняно з основною групою. У ПГР значно частіше зустрічалися запальні захворювання суглобів. Якщо серед усіх обстежених гірників ПГР було 9,7% осіб, то серед хворих на ОА – тільки 2,7%.
В найбільш ранні строки від початку трудової діяльності в шахті формуються або моноолігоартроз без синовіту, або поліостеоартроз, але вже з РС. Що стосується РА і ХР, то вони розвивались ще раніше від початку виробничої діяльності, стаж роботи при цьому на початок захворювання складав 4,7±0,8 і 4,9±0,5 років відповідно.
Для Пр і МГВМ більшою мірою характерний моноолігоартроз без синовіту, для ГРОВ і ПГР – моноолігоартроз з синовітом, для ПЕС – поліостеоартроз без синовіту, для ГМ – поліостеоартроз із синовітом. ПА і ХР більше характерні для Пр, у той час як РА, в основному, притаманна ПЕС, МГВМ і ГМ. ХБ однаково часто зустрічається у МГВМ і ГМ.
Частину хворих було відібрано для детального обстеження в умовах клініки. Сформована група шахтарів, які страждають на ОА (147 осіб), РА (57 осіб), ХР (123 особи), ХБ (42 особи), ПА (106 осіб). Усі вони розподілені на групу гірників основних професій і групу допоміжних професій. Ще одну групу порівняння склали 200 чоловіків із запально-дегенеративними захворюваннями суглобів, але представників галузей машинобудування, металургії та коксохімії. Усі ці пацієнти були робітниками і були відповідними групам хворих шахтарів за віком.
Комплекс обстеження хворих шахтарів було побудовано на клінічному, лабораторному, рентгенологічному, радіоізотопному (сцинтіграфія), ультразвуковому (сонографія) та інструментальному (реографія) методах дослідження суглобів.
В сироватці крові досліджено концентрації загального білку, альбумінів, фракцій глобулінів і імуноглобулінів (ІГ), циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), 2-МГ, сечової кислоти (СК), оксипуринолу (ОП), ксантиноксидази (КО), холестерину (ХС), -ХС, тригліцеридів (ТГ), ліпопротеїдів високої густини (ЛПВГ), ліпопротеїдів низької густини (ЛПНГ), ліпопротеїдів дуже низької густини (ЛПДНГ), ПГ-Е2, ПГ-F2, простацикліну, тромбоксану, кальцію (Са) і іонізованого кальцію (Са++), лужної фосфатази, фосфору, гормонів (паратиреоїдний гормон (ПТГ), кальцитонін (КТ), кальцитриол (КТр), кортизол, тиреотропний гормон, трийодтиронин, тироксин, тестостерон (Т), естрадіол (Е), прогестерон (П), фолітропін (Ф), лютропін (Л)). Використані апарати “Коне-Прогрес-Плюс”, “Коне-Специфік”, “Мікроліт”, “Хелена-Процес-24”, “Джаско”, “Гамма-12”, “ДІА-Плюс” фірм Фінляндії, Франції, Японії, України, Швейцарії, Росії, набори для радіоімунних досліджень виробництва Білорусі, США (“Clinical Assays”), Угорщини (“Institute of Isotopes”), Франції (“Cis-International”) Швейцарії (“Buhlman”) та Швеції (“Phadebas”), а для імуноферментних – Росії та Швейцарії.
Паралельно з вмістом ПГ в плазмі крові радіоімунним методом визначали рівень циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ) та циклічного гуанинмонофосфату (цГМФ). Використані набори фірми “Amersham” (Велика Британія).
Уніфікованими методами з використанням флюориметрії та спектрофотометрії визначали концентрацію факторів ПОЛ і антиоксидантних систем – дієнових кон’югатів (ДК), малонового диальдегіду (МД), супероксиддисмутази (СОД), глутатіонпероксидази, альфа-токоферолу (ТФ).
Серед імунологічних показників оцінювали вміст Т-лімфоцитів та В-лімфоцитів у крові, їх субпопуляцій, функціональну активність клітин у реакції бластної трансформації лімфоцитів (РБТЛ) на фітогемаглютинін (ФГА) і конканавалін-А (Кон), концентрацію ІГ G, A, M, рівень антитіл до нативної ДНК (а-нДНК), антитіл до денатурованої ДНК (а-дДНК) та антитіл до ГАГ (а-ГАГ), протисиновіальних антитіл (ПСА) і протихрящових антитіл (ПХА) в реакції пасивної гемаглютинації.
Для виявлення антигенів гістосумістості використовували комерційні сироватки “Behring” (Німеччина), “Biotest” (Німеччина), “Pel-Freez” (США), “Hoechst” (Німеччина) та Санкт-Петербурзького НДІ гематології (Росія).
Вивчення динамічного ПН сироватки крові, сечі та синовію виконано методом максимального тиску в бульбашці, що реалізований в комп’ютерних тензіометрах МРТ-1 і МРТ-2 (LAUDA, Німеччина). Для інтегральної оцінки ПН біологічних рідин на тензіограмах визначали точки, які відповідали t=0,01с (ПН1) і t=1с (ПН2), а також рівновагомому (статичному) ПН (ПН3) при t. Окрім того, підраховували кут нахилу кривої (КНК) в координатах ПН t-1/2.
У разі підозри на реактивний хламідійний урогенітальний артрит у всіх шахтарів проведено бактеріологічне обстеження змиву з уретри передміхурового соку на хламідії. У більшості таких хворих в крові визначали рівень протихламідійних антитіл та наявність хламідійного антигену.
Нами проаналізовано результати реабілітації 470 шахтарів, котрі страждають на дегенеративно-запальні захворювання ОРА. ОА був наявний у 197 хворих (із них у 76 констатовано поліостеоартроз, а у 105 – ознаки вторинного РС), ПА – у 134 (хронічний варіант виявлено у 62 спостереженнях, інтермітуючий – у 72), ХР – у 61, РА – у 43 (в усіх випадках виявлено поліартрит, у 29 – серопозитивний), у 35 – ХБ (центральна, ризомелічна та периферична форми).
Хворих умовно поділили на 3 групи: до 1-ої включили 304 особи, котрі одержували тільки медикаментозні засоби, до 2-ої (91 хворий) увійшли робітники, яким додатково підключали фізичні преформовані фактори, до 3-ої (75 хворих) – котрим, окрім лікарського та фізичного лікування призначали бальнео- та пелоїдотерапію в санаторно-курортних умовах.
Підраховували інтегральний коефіцієнт захворюванності з тимчасовою втратою працездатності, інтенсивний показник розповсюдженості хвороб суглобів, інтегральний ступінь змін у шахтарів обмінів речовин, гормонального та імунного статусів. Для зіставлення з контрольними значеннями всі показники досліджували у 30 практично здорових чоловіків нешахтарів і 30 практично здорових гірників, які повністю відповідали групам хворим за віком. Статистична обробка одержаних даних виконана на комп’ютері з використанням стандартних пакетів програм “Microsoft Excel”.
Розповсюдженість дегенеративно-запальних захворювань суглобів у шахтарів різних професійних групп і зв’язок з гірничогеологічними умовами шахт. ОА, ПА, ХР та РА співвідносяться як 82,2 : 10,1 : 6,2 : 1,0. Пропорцію частоти виявлених артрозів та артритів у Пр, Під, ПЕС, МГВМ, ПГР, ГРОВ та Кр можна представити як 2,9 : 2,4 : 1,5 : 1,3 : 1,2 : 1,0 : 1,0.
Коефіцієнти кореляції показників розповсюдженості захворювань суглобів у робітників, котрі працюють в шахтах з гірничогеологічними умовами відображено в табл. 1.

Таблиця 1
Коефіцієнти кореляції між показниками розповсюдженості захворювань суглобів у шахтарів та гірничогеологічними умовами шахт

Хво-
Роби Гірничогеологічні фактори
1 2 3 4 5 6 7

ОА
РА
ХР
ПА

-0,056
+0,063
+0,472*
-0,149
-0,533*
+0,461*
+0,013
+0,576*
+0,455*
-0,020
-0,233
-0,041
+0,502*
-0,167
+0,404
+0,031
-0,221
+0,448
-0,272
-0,197
+0,417
-0,499*
-0,035
+0,062
-0,279
+0,112
-0,232
+0,507*

Примітки:
1. (тут і на наступному малюнку) 1 – глибина розробок, 2 – температура повітря, 3 – потужність вугільних шарів, 4 – кут нахилу вугільних шарів,
5 – довжина вибоїв, 6 – абсолютні водопритоки, 7 – відносні водопритоки;
2. * – кореляція статистично достовірна.

Захворюваність ОА залежить від потужності та кута нахилу вугільних пластів, РА – від температури робочої зони та рівня відносних водопритоків. Тільки на клінічно маніфестний ОА страждає 31,9% гірників вугільних шахт, що в 11,8 раза перевищує аналогічні дані в популяції дорослого чоловічого населення. Виявлено тісний взаємозв’язок між силовим навантаженням на колінні суглоби та показниками поширеності гонартрозу. ПА зареєстровано в 31,5 раза, а ХР в 35,8 раза частіше, ніж в популяції чоловіків – нешахтарів.
Тяжкість перебігу хвороб суглобів відображають індекс Річі (ІР) та індекс Лансбурі (ІЛ). При ПА ці показники відповідно склали 1,3±0,10 і 4,0±0,32, при ХР – 5,5±0,39 і 10,1± 0,71, при ОА – 8,7±0,15 і 11,3±0,20, при РА – 21,9±1,18 і 57,2±2,80.Залежність ІР та ІЛ від гірничогеологічних характеристик шахт подано в табл. 2.

Таблиця 2
Залежність клінічного перебігу хвороб суглобів у шахтарів від гірничогеологічних факторів шахт (r)

Фактори Захворювання
ОА РА ХР ПА
ІР ІЛ ІР ІЛ ІР ІЛ ІР ІЛ
1
2
3
4
5
6
7 +0,13
-0,17
-0,47*
+0,25
-0,25
-0,06
+0,32 +0,15
-0,10
-0,68*
+0,27
-0,28
-0,09
+0,33 +0,10
+0,48*
-0,19
-0,11
+0,51*
-0,28
+0,21 +0,10
+0,51*
-0,16
-0,19
+0,32
-0,50*
+0,10 +0,51*
+0,11
-0,29
+0,35
-0,10
+0,01
-0,01 +0,38
+0,02
-0,12
+0,28
-0,15
-0,11
-0,07 +0,08
+0,29
-0,17
+0,02
-0,22
-0,01
+0,22 -0,08
+0,54*
-0,16
-0,07
-0,11
0,11
+0,45

Примітки:
1. 1 – глибина розробок, 2 – температура повітря, 3 – потужність вугільних шарів, 4 – кут нахилу вугільних шарів, 5 – довжина вибоїв, 6 – абсолютні водопритоки, 7 – відносні водопритоки;
2. * – корреляція статистично достовірна.

Дещо несподіваними виявилися негативні кореляційні зв’язки ІР та ІЛ з потужністю розроблюваних вугільних пластів у групі хворих на ОА, оскільки кількість уражених суглобів – суглобовий рахунок у цих шахтарів мала пряму залежність від цього гірничогеологічного фактора (2 = 11,268, р M+3m здорових робочих) і низький ТФ (менше 7,06 ммоль/л або 0,001), ХР (2 = 24,82, p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019