НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ БОТАНІКИ ім. М.Г. ХОЛОДНОГО

ПЕТЛЬОВАНИЙ

Олег Анатолійович

УДК. 582. 263: 285 (477. 6, 7)

Chlorophyta континентальних водойм донецько-приазовського степу
(Україна)

03.00.05 (ботаніка)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук ЦАРЕНКО Петро Михайлович,

Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України,

завідувач відділу фікології

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор

КОСТІКОВ Ігор Юрійович

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка,

Кабінет Міністрів України

завідувач кафедри ботаніки

доктор біологічних наук

КЛОЧЕНКО Петро Дмитрович

Інститут гідробіології НАН України,

завідувач відділу екологічної фізіології водяних рослин

Провідна установа: Харківський національний університет
ім. В.Н. Каразіна,

Міністерство освіти і науки України, м. Харків

Захист відбудеться » 20 » лютого 2006 р. о » 10 » годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.211.01 Інституту ботаніки
ім. М.Г. Холодного НАН України за адресою: 01601, МСП, м. Київ-4,
вул. Терещенківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту ботаніки
ім. М.Г. Холодного НАН України (01025, м. Київ-25, вул. Велика
Житомирська, 28).

Автореферат розісланий » 19 » січня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
О.М. Виноградова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИТСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вивчення різноманіття водоростей України триває майже
два сторіччя. Альгофлора країни є однією з найбільш досліджених у світі.
На сучасній території України виявлено 4908 видів (6101 вн. такс.)
водоростей з 894 родів (Царенко, Петлеванный, 2001), що становить 42 %
видового різноманіття загальносвітової континентальної альгофлори та
близько 10 % альгофлори світу (Царенко, Вассер, 2000; див. Norton et
al., 1996). Проте, основною проблемою є емпіричність інформації щодо
різноманіття водоростей в Україні за географічними, систематичними і
екологічними параметрами, а також неоднаковий інтерес до вивчення
альгофлори у різні періоди часу. Це ускладнює процес пізнання
різноманіття водоростей різних регіонів країни та з’ясування їх
альгофлористичної самобутності.

Основу різноманіття водоростей України складає відділ Chlorophyta, який
представлений 2039 видами (2586 вн. такс.) з 365 родів (Царенко,
Петлеванный, 2001), що становить 41,5 % альгофлори країни за кількістю
видів. Тому, вивчення цієї групи водоростей у флорі України становить
особливий інтерес.

Найменш дослідженим до теперішнього часу є різноманіття зелених
водоростей у водоймах Степу України (див. Царенко и др., 1998), особливо
у східній частині, яка є однією з найбільш антропогенно порушених у
Європі (Донецько-Придніпровська промислова зона), що стало причиною
значних трансформацій екосистем і в першу чергу водних.

Враховуючи необхідність інвентаризації різноманіття водоростей та
відсутність флористико-систематичних робіт, присвячених дослідженню
Chlorophyta Донецько-Приазовського Степу (ДПС), актуальність обраної
тематики набуває особливого значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
у межах науково-дослідної теми відділу спорових рослин (фікології)
Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України № 303:
«Критико-систематичне, номенклатурне та флористичне вивчення спорових
рослин України (на прикладі окремих груп)» (номер державної реєстрації
0202U006635), яка виконувалась протягом 1998-2002 рр.

Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є встановлення видового
різноманіття зелених водоростей (Chlorophyta) континентальних водойм
ДПС, а також з’ясування їх систематичних та екологічних особливостей
відповідно до природних умов регіону досліджень.

Для досягнення поставленої мети були окреслені наступні задачі:

1. Вивчити видовий склад Chlorophyta континентальних водойм ДПС.

2. Визначити своєрідність систематичної структури Chlorophyta флори ДПС.

3. Дослідити закономірності розподілу видового складу Chlorophyta згідно
фізико-географічних областей (ФГО) у межах регіону досліджень.

4. Проаналізувати риси специфічності видового складу Chlorophyta
території ДПС щодо інших територій Степової зони України.

5. Вивчити різноманіття Chlorophyta природних заповідників ДПС:
Луганського природного заповідника – ЛПЗ (відділення: Станично-Луганське
– СЛ, Стрільцівський степ – СС, Провальський степ – ПС) та Українського
природного заповідника – УСПЗ (відділення: Хомутовський степ – ХС,
Кам’яні Могили – КМ, Крейдова Флора – КФ).

6. Скласти конспект флори: Chlorophyta континентальних водойм
Донецько-Приазовського Степу.

7. Дослідити морфологічні особливості деяких представників Chlorophyta
ДПС.

Об’єктом дослідження є зелені водорості (відділ Chlorophyta) регіону
ДПС.

Предметом дослідження є різноманіття відділу Chlorophyta, його
систематичний склад та екологічні особливості відповідно до природних
умов регіону ДПС.

У роботі використані стандартні методи дослідження: 1) збору та
консервування альгологічного матеріалу, 2) мікроскопіювання (світлова і
електронна мікроскопія, включаючи комплекс методів підготовки
альгологічного матеріалу), 3) порівняльно-флористичного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлене різноманіття
Chlorophyta ДПС (окремо для кожної ФГО) і складено конспект флори:
Chlorophyta континентальних водойм Донецько-Приазовського Степу. У
водоймах регіону досліджень виявлений 541 вид (607 вн. такс.) зелених
водоростей, серед яких для території ДПС вперше вказується 306 (361),
Степової зони України – 106 (126), України – 32 (41) та 2 роди
(Maleochloris Pascher, Siderocellopsis Hindбk). Виявлені закономірності
розподілу видового складу Chlorophyta щодо ФГО регіону, з яких найбільше
різноманіття властиве для Старобільської схилово-височинної області,
найменше – Приазовської низовинної. Зменшення багатства зелених
водоростей у водоймах ДПС відбувається у напрямку з півночі на південь:
Старобільська схилово-височинна (СТР) – 396 видів (447 вн. такс.),
Західно-Донецька схилово-височинна (ЗДН) – 169 (177), Донецька височинна
(ДНЦ) – 154 (168), Приазовська височинна (ПВС) – 164 (169), Приазовська
низовинна (ПНЗ) – 77 (78). Відповідно до видового різноманіття
Chlorophyta у регіоні виділено три територіальні одиниці: південну,
центральну та північну. Представлені відомості щодо різноманіття
Chlorophyta ЛПЗ (178 видів, 195 вн. такс.), з них у відділеннях: СЛ –
131 (144), СС – 78 (83), ПС – 51 (55) та УСПЗ (175 видів, 187 вн.
такс.), з них у відділеннях: ХС – 45 (46), КМ – 118 (119), КФ – 86 (96).
Встановлено, що головним центром різноманіття зелених водоростей ДПС є
заплава системи р. Сіверський Донець. Виявлено специфічні риси видового
складу зелених водоростей водойм ДПС та їх основні угруповання з вищими
водяними рослинами. Встановлено значну географічну диференціацію
Chlorophyta водойм різних ФГО регіону досліджень та високу самобутність
багатства зелених водоростей водойм ДПС по відношенню до інших територій
Степової зони України на внутрішньовидовому (видовому) рівні. Доведено
видову самостійність Tetrastrum hortobagyi Hajdu. Вперше досліджено
будову бородавчастих структур Siderocelis irregularis Hindбk
(Chlorellales) та Cosmarium pseudobroomei Wolle (Desmidiales). На основі
вивчення онтогенезу та порівняльно-морфологічних досліджень природного і
культурального матеріалу Tetrachlorella alternans (G.M. Smith)
Korschikov підтверджено приналежність роду Tetrachlorella Korschikov до
родини Oocystaceae.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали, викладені у роботі,
є внеском у пізнання флори України. Дані щодо виявленого різноманіття
зелених водоростей ДПС внесені до зведення «Разнообразие водорослей
Украины» (частково) та «Дополнение к «Разнообразию водорослей Украины»»
(частково). У подальшому, ці відомості можуть бути використані при
написанні флористичних зведень – посібників, визначників та флор.
Результати досліджень різноманіття Chlorophyta ЛПЗ (відділення: СЛ, СС,
ПС) та УСПЗ (відділення: ХС, КМ, КФ) передані до дирекцій цих установ,
включені до їх «Літописів природи» та можуть бути використані як базисні
при проведенні моніторингових досліджень альгофлори. Обґрунтована
необхідність створення відповідного режиму охорони ділянок з найбільш
високим рівнем різноманіття зелених водоростей. Основні положення роботи
включені до лекційного курсу з ботаніки, географії рослин та екології
для студентів Національного аграрного університету та Національного
педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Зібраний альгологічний
матеріал (380 одиниць фіксованих проб) переданий до альготеки
фікологічного сектору Національного гербарію «KW» та введений до її
основного фонду.

Особистий внесок здобувача. Представлена робота є самостійним
оригінальним дослідженням, проведеним здобувачем наукового ступеня
особисто. Протягом 1999-2000 рр. здійснено 22 експедиційних виїзди та
зібрано 725 альгологічних проб. Проведені опрацювання альгологічного
матеріалу та інтерпретація одержаних даних, критико-систематичний аналіз
літературних та оригінальних відомостей, систематичний та флористичний
аналізи. Проаналізовано закономірності розподілу зелених водоростей на
території досліджень згідно ФГО і типів водойм. Визначено основні
зв’язки різноманіття Chlorophyta ДПС з іншими територіями степової зони
України. Встановлене різноманіття природних заповідників регіону
досліджень (ЛПЗ та УСПЗ). Проведені культуральні дослідження
морфологічної мінливості та онтогенезу Tetrachlorella alternans
(G.M. Smith) Korschikov, а також електронно-мікроскопічні дослідження
ультраструктури клітинної оболонки деяких представників порядків
Sphaeropleales, Chlorellales та Desmidiales.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідалися
на засіданнях відділу фікології (Київ, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003,
2004, 2005), сектору спорових рослин та грибів (Київ, 2003, 2004) та
Вченої ради Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (Київ,
1999, 2001, 2004), а також альгологічної секції Українського ботанічного
товариства (Київ, 2004). Матеріали дисертації були представлені на 15
конференціях і з’їздах національного та міжнародного рівня: «Актуальные
проблемы современной альгологии» (Киев, 1999), «Актуальні питання
ботаніки та екології» (Ніжин, 1999), «Актуальні проблеми ботаніки та
екології» (Чернігів, Седнів, 2000), «11th Hungarian algological meeting»
(Salgobanya, Hungary, 2000), «Екологічні проблеми водних екосистем та
забезпечення безпеки життєдіяльності на водному транспорті» (Одеса,
2001), «Проблемы экологии Азово-Черноморского бассейна: современное
состояние и прогноз» (Севастополь, 2001), «Актуальні проблеми ботаніки
та екології» (Зноб-Новгородське, 2001), «Актуальні проблеми флористики,
систематики, екології та збереження фіторізноманіття» (Львів, 2002), «ХІ
З’їзд Українського ботанічного товариства» (Харків, 2003), «Актуальні
питання ботаніки та екології» (Канів, 2004), «Актуальные проблемы
современной альгологии» (Харьков, 2005), «Проблемы Черного и Азовского
морей» (Севастополь, 2005), «Актуальні проблеми дослідження та
збереження фіторізноманіття» (Умань, 2005), «Сучасні проблеми екології»
(Запоріжжя, 2005), «IV з’їзд Гідроекологічного товариства України»
(Карадаг, 2005).

Публікації. Відповідно до теми дисертації опубліковано 30 наукових
робіт, серед яких 7 статей (1 у співавторстві) у журналах «Альгология»
(5), «Український ботанічний журнал» (1) та «Наукові записки
Тернопільського Національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка»
(1), 19 тез доповідей (3 у співавторстві) та 4 окремих розділи у
монографіях (у співавторстві).

Обсяг роботи та її структура. Дисертаційна робота складається зі вступу,
7 розділів, висновків, списку літератури (675 бібліографічних джерел, з
них 539 – кирилицею, 136 – латиною) і додатків, загальним об’ємом 680
сторінок. Основний зміст роботи викладений на 263 сторінках, з яких
текстова частина займає 192 сторінки, робота ілюстрована 24 таблицями,
35 рисунками і включає 3 додатки. Додаток А. Конспект флори:
«Chlorophyta континентальних водойм Донецько-Приазовського Степу», який
містить відомості про 547 видів (607 вн. такс.) та ілюстрований 26
оригінальними рисунками нових і рідкісних для України таксонів, 46
фотознімками загальної будови та ультраструктури поверхні оболонок
деяких представників відділу, а також супроводжується 42 картами
поширення. Додаток Б. Різноманіття Chlorophyta водойм природних
заповідників Донецько-Приазовського Степу, де у табличному вигляді
наводяться дані про видовий склад Chlorophyta ЛПЗ (відділення: СЛ, СС,
ПС) та УСПЗ (відділення: ХС, КМ, КФ). Додаток В. Основні водні об’єкти
Донецько-Приазовського Степу, що містить 48 фотографічних знімки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. Характеристика території досліджень

На основі літературних відомостей подано фізико-географічну та
гідрологічну характеристику регіону досліджень – Донецько-Приазовського
Степу (ДПС), який згідно фізико-географічного районування (Географічна,
1993) складається з 5 областей: Старобільської схилово-височинної (СТР),
Західно-Донецької схилово-височинної (ЗДН), Донецької височинної (ДНЦ),
Приазовської височинної (ПВС), Приазовської низовинної (ПНЗ). Окремо
розглянуті кліматичні особливості еталонних територій – Луганського
природного заповідника (ЛПЗ), включаючи відділення: Станично-Луганське
(СЛ), Стрільцівський степ (СС), Провальський степ (ПС) та Українського
природного заповідника (УСПЗ), відділення: Хомутовський степ (ХС),
Кам’яні Могили (КМ), Крейдова Флора (КФ).

Рис. 1. Регіон досліджень у межах України (Атлас України, 1999-2000).

РОЗДІЛ 2. Історія досліджень та сучасний стан вивчення різноманіття

Chlorophyta водойм Степової зони України

Спеціальних флористичних досліджень Chlorophyta водойм Степової зони в
Україні не проводилося. В літературі наявні лише повідомлення
гідробіологічного характеру. Відсутність флористичних зведень щодо
зелених водоростей у межах конкретних територій Степу обумовлює
проведення аналізу літературних даних за типами водойм.

2.1. Chlorophyta природних та штучних водойм. Відображено історію
дослідження зелених водоростей водойм Степової зони України. Узагальнені
дані засвідчують високу репрезентативність різноманіття зелених
водоростей на рівні фізико-географічної зони, проте різні типи водойм
досліджені не однаково. В цілому, згідно літературних відомостей, у
водоймах Степової зони України виявлений 761 вид (846 вн. такс.) з 206
родів, з них у річках – 460 (505), лиманах – 399 (426), водосховищах –
300 (318), ставках – 169 (177), озерах – 192 (195), заплавних водоймах –
148 (152), каналах – 96 (99).

2.2. Chlorophyta заповідників. Оцінено загальний стан вивченості зелених
водоростей у заповідниках країни, для яких наводиться 835 видів (918 вн.
такс.) з 225 родів, що становить 41,0 % видового різноманіття
Chlorophyta країни. Охарактеризований рівень вивченості зелених
водоростей заповідників Степової зони, для яких відомо 275 видів (299
вн. такс.) з 99 родів, з них для біосферного заповідника Асканія-Нова –
27, Дунайського біосферного заповідника – 266 (289). Відомості про
зелені водорості континентальних водойм Чорноморського біосферного
заповідника та природних заповідників Єланецький степ, Казантипський,
Опукський, Луганський, Український степовий – повністю відсутні. Це
засвідчує незадовільний стан вивченості еталонних екосистем Степової
зони України.

2.3. Chlorophyta Донецько-Приазовського Степу. Проведено аналіз
літературних відомостей про поширення зелених водоростей регіону для
кожного типу водойм. Дані про зелені водорості ДПС містяться у роботах
присвячених вивченню гідробіонтів р. Сіверський Донець,
гідробіологічного режиму каналу Сіверський-Донець – Донбас, санітарного
стану водосховищ Донбасу.

Усього, у межах ДПС, на основі літературних даних, згідно оригінального
критикосистематичного аналізу, відомо 235 видів (246 вн. такс.) із 108
родів. У переважній більшості авторами вказані широкопоширені види.
Рівномірної картини розподілу зелених водоростей у водоймах ДПС,
відповідно до систематичного та територіального аспектів, не існує.

РОЗДІЛ 3. Об’єкт, матеріали та методи досліджень

Прийнята класифікаційна система Chlorophyta. Застосовано збірну, але
узгоджену щодо сучасних поглядів систему відділу. За основу прийнята
система C. Van den Hoek із співавторами (1992, 1995) із деякими
доповненнями. Порядок Oedogoniales, відповідно до поглядів F.E. Round
(1953), подано у ранзі самостійного класу Oedogoniophyceae. Класи
Cladophorophyceae і Klebsormidiophyceae не визнано за самостійні – їх
представники розглядаються у межах класів Ulvophyceae та Charophyceae,
відповідно. Не прийнято клас Pleurastrophyceae, більшість представників
якого розглядається серед Trebouxiophyceae (Friedl, 1995, 1996) у
розумінні П.М. Царенка (Algae of Ukraine …, 2005).

Збір та ідентифікація альгологічного матеріалу. Протягом 1998-2000 рр.
проведено 22 експедиційних виїзди у ДПС для збору альгологічного
матеріалу з водойм регіону. Експедиції проводились маршрутним методом. У
межах заповідних територій (ЛПЗ, УСПЗ) відбір проб проводився періодично
протягом весняно-осіннього періоду (квітень-вересень) 1999-2000 рр.

У роботі використано класифікацію типів водойм за такими параметрами:
1) інтенсивність руху водних мас, 2) період існування, 3) солоність.
Згідно неї виділяється три типи водойм: A –текучі (струмки, річки,
канали), B – проточні (ставки, що мають стік і водосховища), C – стоячі
(озера, включаючи заплавні водойми, калюжі, ставки, що не мають стоку).
Для кожного типу водойм зазначається період його існування (підтип):
постійні водойми (A1, B1, C1) та ефемерні (A2, B2, C2). Для стоячих
водойм зазначають приналежність до солоних (С1sol, C2sol).

Під час експедицій обстежено 212 водойм, з яких 23 річки, 18 ставків, 14
водосховищ, 1 канал, 56 прісних озер, 6 солоних озер, 9 кар’єрів, 3
рибних ставки, 52 калюжі, 12 струмків, 1 мінеральне сірководневе
джерело, а також 17 інших водойм штучного походження (обвідні канали,
фонтани, шахтні відстійники, оранжерейні водойми тощо). Усього, у різних
типах водойм відібрано 725 альгологічних проб у фіксованому (705
одиниць) та живому стані (20 одиниць).

Ідентифікацію видового складу Chlorophyta проводили згідно вітчизняних
та зарубіжних зведень: Pedinomonadales, Chlorodendrales,
Pyramimonadales, Dunaliellales, Chlamydomonadales, Volvocales (Масюк,
1983; Ettl, 1983), Tetrasporales, Chlorococcales, Sphaeropleales,
Chlorellales (Голлербах, Сдобникова, 1980; Царенко, 1990; Ettl, Gдrtner,
1998; Hindбk, 1984, 1988; Komбrek, Fott, 1983), Oedogoniales (Юнгер,
Мошкова, 1993; Mroziсska, 1985), Chaetophorales, Ulothrichales, Ulvales,
Siphonocladales, Microthamniales, Coleochaetales, Chaetopeltidales,
Klebsormidiales (Мошкова, 1979; Hoek, 1963, 1982; Starmach, 1972),
Zygnematales (Косинская, 1952; Рундина, 1988, 1998; Kadіubowska, 1972;
Kolkwitz, Krieger, 1941, 1944; Transeau, 1951), Desmidiales (Косинская,
1952, 1960; Паламар-Мордвинцева, 1984, 1986; Паламарь-Мордвинцева, 1982;
Coesel, 1991, 1994, 1997; Flora of New Zealand, 1986, 1988, 1994;
Fцrster, 1982; Krieger, Gerloff, 1962, 1965, 1969; Prescott et al.,
1977, 1981, 1982), Charales (Голлербах, Красавина, 1983; Голлербах,
Паламар-Мордвинцева, 1991).

Методи мікроскопіювання. Дослідження альгологічного матеріалу проводили
на світловому мікроскопі (CARL ZEISS-NF). Рисунки водоростей виконані за
допомогою рисувального апарату РА-6. Дослідження скульптури поверхні
оболонки та уточнення видової приналежності деяких представників
Sphaeropleales та Desmidiales проводили за допомогою скануючого
електронного мікроскопу JSM-6300F (Юліхський науковий центр, Німеччина)
за методом E. Hegewald із співавторами (Hegewald, 1998; Hegewald,
Tsarenko, 1998).

Культуральні методи. Застосовано стандартні методи культивування
водоростей (Водоросли, 1989) на рідкому (колби) та агаризованому (чашки
Петрі) середовищі Болда з потрійним вмістом азоту (Bischoff, Bold,
1963).

Методи порівняльної флористики. Загальний підхід щодо порівнянь флор
базується на поглядах А.І. Толмачова (1974, 1986). При проведенні
аналізу застосовано методи порівняльної флористики: розрахунок
коефіцієнтів видового багатства та рангової кореляції, а також
коефіцієнтів флористичної спільності (Шмидт, 1980, 1984).
Використовувалися такі ознаки флори, як структура провідних родин,
провідних родів та їх кількісні співвідношення. Провідні роди і родини
встановлювали за кількістю таксонів з урахуванням їх фітоценотичної
ролі. Враховуючи нерівномірність видових (внутрішньовидових) вибірок,
основним методом порівняння різноманіття окремих територій є метод мір
включення (Сёмкин, Комарова, 1977).

РОЗДІЛ 4. Різноманіття Chlorophyta Донецько-Приазовського Степу

та його розподіл згідно фізико-географічних областей

Загальна характеристика Chlorophyta водойм ДПС. На основі проведених
оригінальних досліджень та літературних відомостей у водоймах ДПС
виявлений 541 вид (607 вн. такс.) зелених водоростей, які належать до
164 родів, 55 родин, 22 порядків та 8 класів. Основу різноманіття
складають класи Chlorophyceae – 248 видів (273 вн. такс.),
Zygnematophyceae – 163 (201) та Trebouxiophyceae – 75 (76), які
репрезентують 89,8 % видового складу Chlorophyta ДПС (табл. 1).

Таблиця 1

Систематичний склад Chlorophyta водойм Донецько-Приазовського Степу

До провідних родин зелених водоростей водойм ДПС належать: Desmidiaceae
– 104 види (127 вн. такс.), Scenedesmaceae – 61 (76), Oocystaceae – 48,
Closteriaceae – 27 (37), Selenastraceae – 35, Chlorellaceae – 26 (27),
Chlamydomonadaceae – 22 (24), Spirogyraceae – 17 (20), Hydrodictyaceae –
12 (18), Chaetophoraceae – 17. Їх загальна частка становить 68,2 %
видового різноманіття відділу регіону, що свідчить про однобічність
представлення цієї групи водоростей у його водоймах. З зазначених родин
три належать до порядку Sphaeropleales, по дві до – порядків Desmidiales
та Chlorellales, інші порядки представлені лише однією родиною
(Chlamydomonadales, Zygnematales, Chaetophorales). Отже, різноманіття
Chlorophyta ДПС належить до десмідієво-сфероплеєво-хлорелового типу.

До провідних родів належать: Cosmarium Corda ex Ralfs – 52 види (67 вн.
такс.), Closterium Nitzsch ex Ralfs – 27 (37), Desmodesmus (Chodat) An,
Friedl et Hegewald – 22 (33), Chlamydomonas Ehrenberg – 17 (19),
Spirogyra Link in Nees – 15 (18), Staurastrum Meyen – 16 (17),
Pediastrum Meyen – 7 (13), Monoraphidium Komбrkovб-Legnerovб та Oocystis
A. Braun – по 11, Cosmoastrum Palamar-Mordvyntseva ex
Palamar-Mordvyntseva – 8 (11). Зазначені роди репрезентують 34,4 %
видового різноманіття Chlorophyta водойм ДПС.

Особливості розподілу Chlorophyta у різних типах водойм ДПС. Відзначено
контрастно нерівномірний характер розподілу різноманіття зелених
водоростей згідно типів водойм: С1 – 327 видів (367 вн. такс.), А1 – 210
(224), В1 – 193 (213), С2 – 35 (37), С1Sol – 14, С2Sol – 11, А2 – 2.

Встановлено значну специфічність внутрішньовидового складу Chlorophyta
різних типів водойм. Значимі показники включення (К0) встановлено для
стоячих постійних і стоячих ефемерних водойм (sspK(С2?С1) = 0,84),
проточних постійних та стоячих постійних (sspK(В1?С1) = 0,70), стоячих
ефемерних та проточних постійних (sspK(С2?B1) = 0,70). Значимі прямі та
зворотні зв’язки відзначено лише для текучих постійних та проточних
постійних водойм (sspK(A1?В1) = 0,62, sspK(A1?В1) = 0,59), що
пояснюється прямим обміном водними масами між річками та створеними на
них водосховищами. Найбільшою своєрідністю характеризується різноманіття
солоних (солонуватих) водойм ДПС.

Багатство зелених водоростей різного типу водойм ДПС має специфічний
видовий склад та переважно зосереджено у трьох центрах різноманіття:
річках (А1), водосховищах на цих річках (В1) та заплавних озерах у
долині р. Сіверський Донець (С1). Останній тип водойм є найбагатшим на
зелені водорості.

Komбrek, S. irregularis Hindбk, Siderocellopsis kolkwitzii (Naumann)
Hindбk, Franceia elongata Korschikov, Lagerheimia balatonica (Scherffel
in Kol) Hindбk, Tetrachlorella inserta Hindбk, Spirogyra decimina
(O.F. Mьller) Kьtzing emend. V.I. Poljanskij f. circumscissa (Czurda)
V.I. Poljanskij, S. heeriana Nдgeli in Kьtzing, Closterium lineatum
Ehrenberg var. elongatum (Rosa) Croasdale, Cosmarium arctoum Nordstedt,
C. pseudarctoum Nordstedt in Wittrock et Nordstedt, C. pseudoritusiforme
Grцnblad, C. pygmaeum Archer var. heimerlii (W. West et G.S. West)
W. Krieger et Gerloff, C. regnellii Wille var. pseudoregnelii
(Messikommer) W. Krieger et Gerloff, C. subcostatum Nordstedt in
Nordstedt et Wittrock var. minus (W. West et G.S. West) Fцrster,
Staurastrum vestitum Ralfs var. abundans Korschikov, Staurodesmus
convergens ([Ehrenberg] ex Ralfs) Teiling var. laportei Teiling.

4.1. Старобільська схилово-височинна фізико-географічна область. Водойми
СТР характеризуються високим багатством Chlorophyta – 396 видів (447 вн.
такс.), значна кількість яких є рідкісними для флори Степової зони
України. Вперше для флори України виявлено 16 видів (25 вн. такс.).
Домінуючу роль відіграють класи Chlorophyceae (Sphaeropleales) та
Zygnematophyceae (Desmidiales).

До провідних родин належать: Desmidiaceae, Scenedesmaceae,
Closteriaceae, Oocystaceae, Selenastraceae, Hydrodictyaceae,
Chlorellaceae, Chlamydomonadaceae, Spirogyraceae, Characi-aceae. До
провідних родів увійшли: Cosmarium, Closterium, Desmodesmus,
Staurastrum, Pediastrum, Chlamydomonas, Spirogyra, Cosmoastrum,
Monoraphidium, Oocystis.

Основну різноманіття формують водойми С1-типу – 81,1 % видового
різноманіття Chlorophyta СТР та 59,3 % ДПС. Центром різноманіття зелених
водоростей СТР є заплавні водойми р. Сіверський Донець. Активний перенос
водоростей (діаспори, вегетативні стадії) відбувається під час весняних
повеней річки. Характер розподілу Chlorophyta у водоймах СТР підтверджує
існування Сіверсько-Донецького меридіонального екологічного коридору.

4.2. Західно-Донецька схилово-височинна фізико-географічна область.
Водойми ЗДН характеризуються помірним багатством Chlorophyta – 169 видів
(177 вн. такс.). Вперше для флори України виявлено 1 вид. Домінуючу роль
відіграє клас Chlorophyceae (Sphaeropleales).

До провідних родин належать: Ulvaceae, Desmidiaceae, Selenastraceae,
Scenedesmaceae, Hydrodictyaceae, Cladophoraceae, Chaetophoraceae,
Oocystaceae, Chlorellaceae, Characiaceae. До провідних родів увійшли:
Desmodesmus, Monoraphidium, Cosmarium, Oocystis, Enteromorpha Link in
Nees et Esenbeck, Acutodesmus (Hegewald) Tsarenko in Tsarenko et
Petlovany, Cladophora Kьtzing, Spirogyra, Coelastrum Nдgeli,
Dictyosphaerium Nдgeli.

Багатство зелених водоростей ЗДН сконцентроване у водоймах А1- та
В1-типів (91,7 % видового різноманіття), особливо у річках. Найбільшою
специфічністю видового складу вирізняються Слов’янські солоні озера.

4.3. Донецька височинна фізико-географічна область. Водойми
характеризуються помірним багатством Chlorophyta – 154 види (168 вн.
такс.). Вперше для флори України виявлено 3 види (5 вн. такс.).
Домінуючу роль відіграє клас Chlorophyceae (Sphaeropleales).

До провідних родин належать: Scenedesmaceae, Desmidiaceae, Oocystaceae,
Selenastraceae, Chlorellaceae, Hydrodictyaceae, Closteriaceae,
Chaetophoraceae, Cladophoraceae, Volvocaceae. До провідних родів
увійшли: Cosmarium, Desmodesmus, Closterium, Monoraphidium, Acutodesmus,
Cladophora, Lagerheimia Chodat, Scenedesmus Meyen, Oocystis Coelastrum.

Основне різноманіття зелених водоростей ДНЦ сконцентроване у водоймах
В1-типу – 89,6 %. Зв’язок між різноманіттям Chlorophyta різних типів
водойм забезпечується за рахунок потоку діаспор у водоймах А1-типу. У
ДНЦ водойми-джерела діаспор водоростей (річки), характеризуються меншим
багатством Chlorophyta, ніж водойми що їх приймають (водосховища та
ставки).

4.4. Приазовська височинна фізико-географічна область. Водойми
характеризуються помірним багатством Chlorophyta – 164 види (169 вн.
такс.), значна кількість яких є рідкісними для флори Степової зони
України. Вперше для флори України виявлено 6 видів. Домінуючу роль
відіграє клас Chlorophyceae (Sphaeropleales).

До провідних родин належать: Scenedesmaceae, Oocystaceae,
Selenastraceae, Desmidiaceae, Chlorellaceae, Closteriaceae, Phacotaceae,
Chlamydomonadaceae, Hydrodictyaceae, Mougoetiaceae. До провідних родів
увійшли: Cosmarium, Desmodesmus, Monoraphidium, Oocystis, Closterium,
Scenedesmus, Lagerheimia, Acutodesmus, Tetrastrum Chodat, Cladophora.

Основа видового різноманіття зелених водоростей ПВС сконцентрована у
водоймах В1-типу – 54,9 %. Найбільша кількість нових та цікавих
флористичних знахідок виявлена у проточних постійних водоймах,
розташованих на виходах гранітів.

4.5. Приазовська низовинна фізико-географічна область. Континентальні
водойми характеризуються низьким багатством Chlorophyta – 79 видів (80
вн. такс.). Вперше для флори України виявлено 8 видів (9 вн. такс.) та 2
роди (Maleochloris, Siderocellopsis). Найбільш багатим серед зелених
водоростей у континентальних водоймах ПНЗ є клас Chlorophyceae
(Sphaeropleales). Домінуючу роль у альгоценозах відіграють види класу
Ulvophyceae.

До провідних родин належать: Scenedesmaceae, Selenastraceae,
Desmidiaceae, Chaetophoraceae, Ulotrichaceae, Chlorellaceae,
Oocystaceae, Hydrodictyaceae, Ulvaceae, Spirogyraceae. До провідних
родів увійшли: Desmodesmus, Cosmarium, Monoraphidium, Ulothrix Kьtzing,
Enteromorpha Link in Nees et Esenbeck, Spirogyra, Acutodesmus,
Raphidocelis Hindбk emend. Marvan et al., Uronema Lagerheim, Oocystis.

Основне видове різноманіття зелених водоростей ПНЗ сконцентроване у
водоймах А1-типу – 63,3 % та В1-типу – 44,3 %. Найбільша кількість нових
та цікавих флористичних знахідок виявлена у солоних та солонуватих
Приазовських озерах.

РОЗДІЛ 5. Chlorophyta заповідників Донецько-Приазовського Степу

Подано детальний аналіз різноманіття природних заповідників регіону –
ЛПЗ і УСПЗ (окремо для кожного відділення). Розглянуто особливості
вивчення різноманіття еталонних екосистем та аспекти виділення центрів
різноманіття і репрезентативності водоростей у межах еталонних
територій. Для кожного відділення відзначено особливості сезонних змін
видового складу Chlorophyta. Визначено комплекс найпоширеніших та
здатних до масового розвитку видів.

5.1. Луганський природний заповідник. Зелені водорості заповідника
вивчені вперше. На території відділень ЛПЗ (СЛ, СС, ПС) виявлено 178
видів (195 вн. такс.) з 79 родів, що становить 32,9 % видового
різноманіття зелених водоростей ДПС.

5.1.1. Відділення Станично-Луганське. Різноманіття зелених водоростей
водойм СЛ становить 131 вид (144 вн. такс.). Вперше для флори України
виявлено 3 види, Степової зони України – 11. СЛ є одним з центрів
репрезентативності та різноманіття зелених водоростей СТР, ДПС та
Степової зони України. Домінуюча роль належить класам Chlorophyceae
(Sphaeropleales), Trebouxiophyceae (Chlorellales) та Zygnematophyceae
(Desmidiales).

До провідних родин належать: Scenedesmaceae, Selenastraceae,
Oocystaceae, Chlorellaceae, Hydrodictyaceae, Closteriaceae,
Characiaceae, Desmidiaceae, Radiococcaceae, Neochloridaceae. Комплекс
провідних родів формують: Desmodesmus, Monoraphidium, Closterium,
Scenedesmus, Acutodesmus, Cosmarium, Coelastrum, Dictyosphaerium,
Lagerheimia, Tetrastrum.

Основа видового різноманіття зелених водоростей СЛ сконцентрована у
водоймах C1-типу – 91,6 %. Відповідно до складу зелених водоростей
водойми СЛ визнаються як в-мезотрофні (A1-тип) та в-мезо-, еутрофні
(C1-тип). Високий рівень багатства Chlorophyta водойм та їх самобутність
свідчать про доцільність створення альгорезервату у межах СЛ. Основа
альгорезервату: заплавні озера (Став та Красненьке), мета створення:
збереження різноманіття Chlorophyta Сіверсько-Донецького меридіонального
екологічного коридору.

5.1.2. Відділення Стрільцівський степ. Різноманіття зелених водоростей
водойм СС становить 78 видів (83 вн. такс.). Вперше для флори України
виявлений 1 вид 2 (вн. такс.), для флори Степової зони – 9 (11).
Еталонна екосистема СС є одним з центрів репрезен-тативності зелених
водоростей СТР та ДПС. Домінуюча роль належить класу Chlorophyceae
(Sphaeropleales), у меншій мірі Zygnematophyceae (Desmidiales) та
Trebouxiophyceae (Chlorellales).

До провідних родин належать: Scenedesmaceae, Desmidiaceae,
Closteriaceae, Selenastraceae, Phacotaceae, Chlamydomonadaceae,
Hydrodictyaceae, Chlorellaceae, Oocystaceae, Radiococcaceae. Комплекс
провідних родів формують: Cosmarium, Desmodesmus, Closterium,
Pediastrum, Monoraphidium, Chlamydomonas, Acutodesmus, Pteromonas
Seligo, Pandorina Bory, Crucigeniella Lemmermann.

Основа видового різноманіття зелених водоростей СС зосереджена у
водоймах С1-типу – 55,1 %. Відповідно до складу зелених водоростей
водойми СС визнаються як оліго-в-мезотрофні (A1-тип), в-мезотрофні
(С1-тип) та в-мезо-, еутрофні (С2-тип). Територія СС потребує
оптимізації: р. Черепаха, що знаходиться у охоронній зоні, повинна бути
включена до заповідної зони з метою створення єдиного природного
комплексу.

5.1.3. Відділення Провальський степ. Різноманіття зелених водоростей
водойм ПС становить 51 вид (55 вн. такс.). Вперше для флори Степової
зони України виявлено 2 види та 1 рід. ПС є центром репрезентативності
зелених водоростей ДНЦ. Домінуюча роль належить класу Chlorophyceae
(Sphaeropleales), що є характерним для альгофлори України в цілому.

До провідних родин належать: Scenedesmaceae, Desmidiaceae,
Hydrodictyaceae, Selenastraceae, Chlorellaceae, Oocystaceae,
Volvocaceae, Cladophoraceae, Ulvaceae, Ulotrichaceae. Комплекс провідних
родів формують: Desmodesmus, Scenedesmus, Acutodesmus, Cosmarium,
Pediastrum, Cladophora, Selenastrum Reinsch, Oocystis, Staurastrum,
Micractinium.

Основне видове різноманіття Chlorophyta ПС зосереджено у водоймах
В1-типу – 76,5 %. Відповідно до складу зелених водоростей водойми ПС
визнаються в-мезотрофними.

5.2. Український степовий природний заповідник. Зелені водорості ХС, КМ,
КФ вивчені вперше. На території цих відділень виявлено 175 видів (187
вн. такс.) з 89 родів, що становить 32,3 % видового різноманіття зелених
водоростей ДПС.

5.2.1. Відділення Хомутовський степ. Різноманіття зелених водоростей
водойм ХС становить 45 видів (46 вн. такс.). Вперше для флори України
виявлено 1 вид (2 вн. такс.), для флори Степової зони України – 5 (7).
ХС є центром репрезентативності зелених водоростей ПНЗ. Домінуюча роль
належить класу Chlorophyceae (Sphaeropleales), у меншій мірі Ulvophyceae
(Ulotrichales, Ulvales).

До провідних родин належать: Scenedesmaceae, Selenastraceae,
Chaetophoraceae, Ulvaceae, Ulotrichaceae, Characiaceae,
Klebsormidiaceae, Characeae, Cladophoraceae, Goniaceae. Комплекс
провідних родів формують: Desmodesmus, Monoraphidium, Enteromorpha,
Ulothrix, Acutodesmus, Gongrosira Kьtzing, Chlorolobion Korschikov,
Koliella Hindбk, Chara Linnae, Cladophora.

Основне видове різноманіття зелених водоростей ХС зосереджено у водоймах
В1-типу – 68,9 %. Відповідно до складу зелених водоростей водойми ХС
визнаються як в-мезотрофні (А1-тип), мезо-, еутрофні (В1-, та С2-тип).

6 8   c ° ? TH ae (

*

2

4

d

?

?

i

» $ ? ° p

r

b

d

i

?? ? ? oe $

E

th

U

U

U

U

U

U

: ? E

ae

e

& F J ` j ? ? ¦ ¬ ae

»

< @ \ ` v z ? c A Ae TH a o ue OJPJQJH(Chlorellales). До провідних родин належать: Scenedesmaceae, Selenastraceae, Oocystaceae, Desmidiaceae, Closteriaceae, Phacotaceae, Chlorellaceae, Mougeotiaceae, Chaetophoraceae, Zygnemataceae. Комплекс провідних родів формують: Cosmarium, Desmodesmus, Monoraphidium, Closterium, Oocystis, Scenedesmus, Tetrastrum, Acutodesmus, Kirchneriella Schmidle, Mesotaenium Nдgeli. Основне видове різноманіття зелених водоростей КМ зосереджено у водоймах В1-типу – 57,6 %. Відповідно до складу зелених водоростей водойми КМ визнаються як оліго-мезотрофні (А2-тип), б-в-мезотрофні (В1-тип), в-мезотрофні (С2-тип). Рівень різноманіття Chlorophyta водойм КМ та самобутність їх видового складу є основою для створення комплексного альгологічного резервату. Основа альгорезервату № 1: водойми А2-типу (струмок у Джерельній балці та рівчак Каратюк), мета створення: збереження рідкісних видів Chlorophyta (переважно Zygnematophyceae), які розвиваються у оліготрофних водоймах серед виходів гранітів та перебувають у асоціаціях з мохами. Основа альгорезервату № 2: водойми В1-типу, що представлені ставком на р. Каратиш, мета створення: збереження рясно розвинутих перифітонних альгоценозів уздовж гранітних виходів. Основа альгорезервату № 3: водойми С2-типу (калюжі на виходах граніту, які мають постійну локалізацію, що сприяє формуванню своєрідних ділянок з високою концентрацією діаспор водоростей), мета створення: збереження рідкісних історично усталених альгоценозів ефемерного характеру. 5.2.3. Відділення Крейдова Флора. Різноманіття зелених водоростей водойм КФ становить 86 видів (96 вн. такс.). Вперше для флори України виявлено 3 види (4 вн. такс.), для флори Степової зони України – 7 видів. КФ є одним з центрів репрезентативності зелених водоростей СТР. Домінуюча роль належить класу Chlorophyceae (Sphaeropleales), у меншій мірі Trebouxiophyceae (Chlorellales) та Zygnematophyceae (Desmidiales). До провідних родин належать: Scenedesmaceae, Selenastraceae, Hydrodictyaceae, Closteriaceae, Oocystaceae, Chlorellaceae, Chlamydomonadaceae, Characiaceae, Volvocaceae, Radiococcaceae. Комплекс провідних родів формують: Desmodesmus, Closterium, Acutodesmus, Monoraphidium, Pediastrum, Scenedesmus, Coelastrum, Chlamydomonas, Cladophora, Eudorina Ehrenberg. Основне видове різноманіття зелених водоростей КФ зосереджено у застійних ділянках р. Сіверський Донець. Відповідно до складу зелених водоростей річка у межах КФ визнається як в-мезотрофна водойма. Територія КФ потребує оптимізації. Акваторія р. Сіверський Донець, що є природним кордоном відділення, повинна увійти до його заповідної території. На зазначеній ділянці річки може бути створений єдиний альгорезерват із помірним рівнем охорони. Основа альгорезервату: р. Сіверський Донець, мета створення: збереження багатих річкових альгоценозів Степової зони, що розвиваються у перифітоні на крейдяному субстраті. РОЗДІЛ 6. Специфічні риси Chlorophyta водойм Донецько-Приазовського Степу Подано аналіз різноманіття Chlorophyta водойм регіону та його еталонних екосистем. Виявлені особливості розподілу зелених водоростей згідно ФГО та типів водойм. Встановлено основні зв’язки видового складу Chlorophyta ДПС та інших територій Степової зони України. 6.1. Особливості територіального розподілу Chlorophyta водойм Донецько-Приазовського Степу. Проаналізовано багатство зелених водоростей та виділено три територіальні одиниці різноманіття водоростей регіону: північна – територія СТР, найбільш багата за кількістю видів та рясності їх розвитку, центральна – територія ЗДН, ДНЦ та ПВС, характеризується помірним різноманіттям, для кожної з ФГО кількість виявлених видів майже однакова, південна – територія ПНЗ, зелені водорості у водоймах представлені бідно. Подано флористичні спектри провідних родин та родів різних ФГО регіону, зазначено їх особливості. Відзначено високу гетерогенність родинних та родових спектрів, що пояснюється мозаїчністю природних умов Донецького кряжу та екологічною пластичністю зелених водоростей. На основі методу мір включення встановлено наступні особливості (рис. 2): 1) центром різноманіття Chlorophyta ДПС є водойми СТР, 2) найбільш високі показники включення багатства Chlorophyta властиві для територіально наближених ФГО: СТР, ДНЦ, ЗДН, 3) зв'язок між різноманіттям Chlorophyta ПВС та СТР є непрямим та забезпечується через водойми ЗДН, 4) найбільша спорідненість багатства Chlorophyta (подібність) виявлена для областей центральної територіальної одиниці (ЗДН та ПВС), 5) для різноманіття Chlorophyta водойм ДПС властива значна географічна диференціація, що яскраво проявляється у напрямку з півночі на південь регіону.  0,70 (б). 6.2. Репрезентативність Chlorophyta водойм еталонних територій Донецько-При-азовського Степу. Територіально обмежені еталонні екосистеми є рефугіумами різноманіття Chlorophyta водойм ДПС. Відділення СЛ репрезентує 24,2 % видового багатства зелених водоростей регіону досліджень, КМ – 21,8, КФ – 15,9, СС – 14,4, ПС – 9,4, ХС – 8,3. Відзначено самобутність видового складу зелених водоростей. Встановлено два центри різноманіття: північний – СЛ, до якого на високому рівні значимості включається багатство зелених водоростей ПС, КФ, ХС, СС та південний – КМ, який є найбільш специфічною та ізольованою екосистемою, що приймає участь лише у формуванні різноманіття ХС. 6.3. Самобутність Chlorophyta водойм Донецько-Приазовського Степу. Розглянуто особливості родинних та родових флористичних спектрів регіону ДПС і решти території Степової зони України та відзначено їх високу подібність (рис. 3). Рис. 3. Флористичний спектр родин Chlorophyta водойм Степової зони України (а) та Донецько-Приазовського Степу (б). 0,70) проявляються риси специфічності окремих територій. Багатство Chlorophyta Північностепової, Середньостепової та Сухостепової підзон об’єднується у єдину плеяду. Найбільшою близькістю відрізняється різноманіття Північностепової та Середньостепової підзон (наявність зворотних зв’язків). Зелені водорості водойм ДПС утворюють окрему групу видів, значимо не зв’язану із будь-якою підзоною, що свідчить про високий рівень специфічності та самобутності різноманіття Chlorophyta ДПС на внутрішньовидовому та видовому рівнях.  0,70 (б). Позначення підзон: NST – Північностепова, CST – Середньостепова, SST – Сухостепова, DPS – регіон досліджень (Донецько-Приазовський Степ). Специфічність внутрішньовидового (видового) різноманіття Chlorophyta регіону пояснюється природними умовами ДПС: 1) наявність розвиненої системи заплавних водойм (стариці р. Сіверський Донець), де екологічні умови для розвитку зелених водоростей особливо сприятливі, 2) чітка геологічна мозаїчність регіону Донецького кряжу. Фактори, що підкреслюють специфіку Chlorophyta водойм ДПС, при порівнянні з південними територіями Степу (Середньостепова та Сухостепова підзони): 1) посилення посушливості клімату, 2) зниження коефіцієнтів гідрографічної сітки, 3) підвищення загальної мінералізації водних мас та зміни їх іонного складу.  0,70) визнаються недостовірними. Зв’язки між багатством зелених водоростей стоячих водойм визнаються незначимими. Низькі показники K0 стоячих водойм ДПС свідчать про специфічність систематичного складу водоростей, що їх населяють. РОЗДІЛ 7. Морфологічні особливості деяких представників Chlorophyta Донецько-Приазовського Степу Порівняльна характеристика тонкої поверхні оболонки Tetrastrum staurogeniaeforme та T. hortobagyi. Досліджено особливості ультраструктури поверхні оболонки обох видів на природному матеріалі (рис. 5). Відзначено характерні ультраструктурні ознаки, що підтверджують самостійний статус T. hortobagyi: 1) гладенька поверхня оболонки клітин, 2) відсутність структурованості (ребристість) шипів та незакономірне їх розміщення. а б Рис. 5. Види роду Tetrastrum: T. staurogeniaeforme (Schrцder) Lemmermann (а), T. hortobagyi Hajdu (б). Порівняльна характеристика ультраструктури поверхні оболонки та бородавчастих структур Siderocelis irregularis та Cosmarium pseudobroomei. Досліджено бородавчасті структури обох видів. Встановлено, що функціонально вони пов'язані із виділенням клітиною слизу та складаються з окремих глобул, що прикрашені дрібними гранулами і мають значну подібність будови (рис. 6). а б Рис. 6. Будова бородавчастих структур Siderocelis irregularis Hindбk (а) та Cosmarium pseudobroomei Wolle (б). Характерними рисами структур є їх розміри та кількість глобул з яких вони складаються. Для S. irregularis бородавчасті структури (понад 60) діаметром 350-380 нм. Сформовані шістьма округлими глобулами (по 100 нм діаметром). Глобули з'єднуються утворюючи гексагональний отвір до 100 нм. Кожна з глобул несе декілька гранул сферичної форми розміром до 40 нм. Для C. pseudobroomei бородавчасті структури (понад 320) діаметром 600 нм. Сформовані чотирма еліпсоїдними глобулами. Глобули утворюють вузький прямокутний отвір 120 нм завдовжки та 50 нм завширшки. Кожна глобула несе декілька дрібних гранул діаметром до 75 нм. Особливості морфології та онтогенезу Tetrachlorella alternans. Досліджено морфологічні характеристики та особливості онтогенезу виду. Відзначено здатність материнської оболонки до розширення та вільного розміщення дочірніх клітин, звільнення яких відбувається після ослизнення оболонки материнської клітини. Наведені особливості онтогенезу є характерними ознаками представників родини Oocystaceae, що підтверджує доцільність перенесення роду Tetrachlorella Korschikov з родини Scenedesmaceae до Oocystaceae. ВИСНОВКИ 1. Водойми Донецько-Приазовського Степу, відповідно до степових екосистем, характеризуються високим різноманіттям Chlorophyta, що пояснюється різнорідністю природних умов регіону (кліматичних, гідрологічних та біотичних). У межах цієї території виявлений 541 вид (607 вн. такс.), що належать до 164 родів, 55 родин, 22 порядків та 8 класів. Вперше для флори Донецько-Приазовського Степу виявлено 306 видів (361 вн. такс.), Степової зони України – 107 (126), України – 32 (41) та 2 роди (Maleochloris, Siderocellopsis). 2. Розподіл різноманіття Chlorophyta у водоймах Донецько-Приазовського Степу має контрастно нерівномірний характер. Багатство Chlorophyta регіону зменшується у напрямку з півночі на південь, що обумовлено такими основними факторами: 1) рівнем оводненості регіону та представленістю різних типів водойм, 2) загальною мінералізацією водних мас та їх іонним складом, 3)  рівнем антропогенного навантаження. Найбагатшою на зелені водорості є Старобільська схилово-височинна фізико-географічна область – 396 видів (447 вн. такс.) з 130 родів, найбіднішою – Приазовська низовинна – 79 (80) з 39, помірне різноманіття встановлено для Західно-Донецької схилово-височинної – 169 (177) з 72, Донецької височинної – 154 (168) з 61 та Приазовської височинної областей – 164 (169) з 79. Відповідно до видового різноманіття Chlorophyta водойм у регіоні виділяються три територіальні одиниці: 1) північна – Старобільська схилово-височинна область, 2) центральна – Західно-Донецька схилово-височинна, Донецька височинна та Приазовська височинна області, 3) південна – Приазовська низовинна область. 3. Для різноманіття Chlorophyta водойм Донецько-Приазовського Степу властива значна географічна диференціація, що проявляється у гетерогенності видового складу різних фізико-географічних областей. Основу зв'язків формують широко поширені види-убіквісти з родин Selenastraceae та Scenedesmaceae. Близькоспорідненим є багатство зелених водоростей територіально близьких областей: Старобільської схилово-височинної – з одного боку та Західно-Донецької схилово-височинної і Донецької височинної – з іншого. Зв'язок між різноманіттям Chlorophyta Старобільської схилово-височинної та Приазовської височинної областей є непрямим та забезпечується через водойми Західно-Донецької схилово-височинної області. 4. Різноманіття Chlorophyta водойм Донецько-Приазовського Степу характеризується рефугіональним типом розподілу, що пов'язано із значною антропогенною фрагментованістю екосистем регіону. Найбільша кількість видів на одиницю площі виявлена у межах Луганського природного заповідника (32,9 % всього видового багатства зелених водоростей регіону), Українського степового природного заповідника (32,3 %) та заплавних водойм середньої частини р. Сіверський Донець (57,5 %). Зазначені території слід розглядати як потенційні альгорезервати. 5. Основу різноманіття зелених водоростей водойм Донецько-Приазовського Степу складають три класи: Chlorophyceae – 248 видів (273 вн. такс.) з 92 родів, Zygnematophyceae – 163 (201) з 27 та Trebouxiophyceae – 75 (76) з 28, які разом об’єднують 89,8 % всього видового складу Chlorophyta. У фітоценозах водойм регіону домінують представники класів Chlorophyceae або Ulvophyceae, причому в напрямку на південь збільшується роль класу Ulvophyceae. 6. Найбільш багато у водоймах Донецько-Приазовського Степу представлені родини Desmidiaceae – 104 види (127 вн. такс.), Scenedesmaceae – 61 (76), Oocystaceae – 48, Closteriaceae – 27 (37), Selenastraceae – 35, Chlorellaceae – 26 (27), Chlamydomonadaceae – 22 (24), Spirogyraceae – 17 (20), Hydrodictyaceae – 12 (18), Chaetophoraceae – 17, загальна частка яких становить 68,2 % усього видового різноманіття зелених водоростей. Найбільш багатими родами є Cosmarium – 52 види (67 вн. такс.), Closterium – 27 (37), Desmodesmus – 22 (33), Chlamydomonas – 17 (19), Spirogyra – 15 (18), Staurastrum – 16 (17), Pediastrum – 7 (13), Mono-raphidium та Oocystis – по 11, Cosmoastrum – 8 (11), загальна частка яких становить 34,4 %. 7. Згідно типів водойм видове багатство Chlorophyta Донецько-Приазовського Степу зростає у наступному напрямку: текучі ефемерні ? стоячі ефемерні ? текучі постійні ? проточні постійні ? стоячі постійні. Відповідно до інтенсивності руху водних мас та періоду існування водойм кількість видів Chlorophyta зростає із посиленням їх застійності та збільшенням часу існування. Різноманіття зелених водоростей штучно створених водойм, як правило, нижче ніж природних, що є наслідком відсутності історично сформованих екологічних зв'язків між видами, що населяють екотоп. Зменшення багатства Chlorophyta водойм регіону обумовлене переважно знищенням історично усталених біотопів, ніж часткове забруднення водойм. 8. Основне багатство Chlorophyta водойм Донецько-Приазовського Степу зосереджене у системі р. Сіверський Донець. Разом із допливами та заплавними водоймами система річки є центром різноманіття Chlorophyta східної частини Степової зони України та головним центром накопичення і постачання діаспор зелених водоростей у регіоні. Це підтверджує існування Сіверсько-Донецького меридіонального екологічного коридору у межах якого виявлено 340 видів (383 вн. такс.) зелених водоростей зі 132 родів, що становить 62,8 % всього видового багатства Chlorophyta регіону. При цьому, водойма-джерело діаспор зелених водоростей – р. Сіверський Донець, характеризується меншим різноманіттям (110 видів (122 вн. такс.) з 52 родів) ніж водойми, які приймають її водні маси – заплавні водойми р. Сіверський Донець (311 видів (347 вн. такс.) зі 116 родів). 9. Максимальні показники рясності розвитку Chlorophyta властиві для заплавних водойм р. Сіверський Донець та заплавних водойм її основного допливу – р. Оскол. Ця територія є центром локалітетів найбільш рідкісних таксонів (родів, видів, різновидностей та форм) зелених водоростей для флори Степової зони України та Європи у цілому. Найбільш високе видове різноманіття та показники масовості розвитку спостерігаються у серпні-вересні. 10. Значне багатство Chlorophyta водойм Донецько-Приазовського Степу зосереджено у територіально обмежених еталонних екосистемах. Різноманіття Chlorophyta водойм Луганського природного заповідника становить 178 видів (195 вн. такс.) з 79 родів, з яких у відділеннях: Станично-Луганське – 131 (144) з 63, Стрільцівський степ – 78 (83) з 42, Провальський степ – 51 (55) з 32, Українського степового природного заповідника – 175 (187) з 89, з яких у відділеннях: Хомутовський степ – 45 (46) з 27, Кам'яні Могили – 118 (119) з 60, Крейдова Флора – 86 (96) з 45. 11. Серед еталонних екосистем Донецько-Приазовського Степу встановлено два центри різноманіття Chlorophyta водойм: північний (Станично-Луганське) та південний (Кам’яні Могили). Багатство зелених водоростей Крейдової Флори, Стрільцівського степу, Провальського степу та Хомутовського степу має достовірні зв’язки з північним центром та включається до нього на високому рівні значимості. Південний центр характеризується найбільшою специфічністю: достовірне включення багатства зелених водоростей водойм відмічено лише для Хомутовського степу. Особливістю зв’язків видового та внутрішньо-видового різноманіття Chlorophyta водойм еталонних екосистем Донецько-Приазовського Степу є відсутність зворотних зв’язків, що вказує на його відносну гетерогенність. 12. Водойми Донецько-Приазовського Степу характеризуються високою самобутністю багатства Chlorophyta по відношенню до водойм інших територій Степової зони України, що проявляється на внутрішньовидовому та видовому рівнях. На родовому рівні ця специфіка нівелюється, що обумовлено подібністю кліматичних умов та однотипністю водойм. Найбільш близькою за внутрішньовидовим складом зелених водоростей для регіону досліджень є західна частина Північностепової підзони, найбільш віддаленою – Сухостепова підзона. Зв’язки різноманіття зелених водоростей різних підзон Степової зони України формуються за рахунок широко-поширених видів-убіквістів (родини Selenastraceae, Scenedesmaceae, частково Desmidiaceae та Ulvaceae) текучих та проточних водойм. Високий рівень гетерогенності видового та внутрішньовидового складу Chlorophyta регіону досліджень та інших територій Степової зони України властивий для стоячих водойм. 13. Особливості онтогенезу (репродуктивний процес, здатність оболонки материнських клітин до значного розширення та її ослизнення у процесі репродукції) та морфологія ценобію і клітин (включаючи форму клітин та тип хлоропласту) Tetrachlorella alternans підтверджують приналежність даного виду до родини Oocystaceae (Chlorellales, Trebouxiophyceae). 14. На основі порівняння особливостей ультраструктури поверхні оболонки Tetrastrum staurogeniaeforme та T. hortobagyi (наявність грануляції та її характер, форма та особливості розміщення гранул) і морфології шипів (їх структура та локалізація) доведено видову самостійність T. hortobagyi. 15. Бородавчасті структури оболонки Siderocelis irregularis (Chlorellaceae, Chlorellales, Trebouxiophyceae) та Cosmarium pseudobroomei (Desmidiaceae, Desmidiales, Zygnematophyceae) мають функціональний характер та є зовнішнім слизовим поровим отвором, мають подібну морфологічну структуру і відрізняються лише кількістю глобул, що складають отвір: для S. irregularis – 6, для C. pseudobroomei – 4 та розмірами, відповідно: 350-380 нм і 600 нм. СПИСОК РОБІТ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Окремі розділи у монографіях Паламарь-Мордвинцева Г.М., Крахмальный А.Ф., Петлеванный О.А., Панина З.А. Desmidiales // Разнообразие водорослей Украины / ред. Вассер С.П., Царенко П.М. – Альгология. – 2000. – 10, № 4. – С. 230-267. Паламарь-Мордвинцева Г.М., Петлеванный О.А. Mesotaeniales, Zygnematales, Gonatozygales // Разнообразие водорослей Украины / ред. Вассер С.П., Царенко П.М. – Альгология. – 2000. – 10, № 4. – С. 225-229. Царенко П.М., Борисова О.В., Дарієнко Т.М., Петльований О.А. Фікологічний сектор гербарію (альготека) // Гербарій Інституту ботаніки НАН України "KW". – К.: Ін-т ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ, 2002. – С. 71-82. Царенко П.М., Петлеванный О.А. Дополнение к разнообразию водорослей Украины. – К.: Ин-т ботаники им. Н.Г. Холодного НАНУ, 2001. – 130 с. Статті Петлеванный О.А. Новые виды водорослей для заповедных территорий Донецко-Приазовской Степи // Альгология. – 2000. – 10, № 2. – С. 201-206. Петлеванный О.А. Chlorophyta Украинского степного природного заповедника. Отделение "Каменные Могилы" // Альгология. – 2001. – 11, № 2. – С. 236-249. Петлеванный О.А. Chlorophyta Украинского степного природного заповедника. Отделение Меловая Флора // Альгология. – 2003. – 13, № 1. – С. 55-69. Петлеванный О.А. Chlorophyta Украинского степного природного заповедника. Отделение Хомутовская степь // Альгология. – 2004. – 14, № 2. – С. 194-210. Петлеванный О.А., Царенко П.М., Леванец А.А. Chlorophyta заповедников Украины // Альгология. – 2000. – 10, № 3. – С. 282-304. Петльований О.А. Chlorophyta солоних озер Донецько-Приазовського Степу // Укр. ботан. журн. – 2001. – 58, № 5. – 583-593. Петльований О.А. Chlorophyta Сіверсько-Донецького екокоридору // Наук. зап. Тернопіль-ського нац. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. – 2005. – Сер. Біологія (спец. вип. "Гідроекологія"), № 3 (26). – С. 350-353. Тези доповідей Петлеванный О.А. Систематическое разнообразие водорослей заповедников Донецко-Приазовской Степи (Украина) // Тез. докл. II междунар. конф. "Актуальные проблемы современной альгологии" (Киев, май 1999). – Альгология. – 1999. – 9, № 2. – С. 113-114. Петлеванный О.А. Chlorophyta Луганського природного заповідника (Україна) // Мат. конф. молодих вчених-ботаніків України "Актуальні проблеми ботаніки та екології" (Чернігів, Седнів, 13-16 вересня 2000 р.). – К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2000. – С. 19-20. Петлеванный О.А. Екологические коридоры Донецко-Приазовской Степи как фактор разнообразия Chlorophyta региона // Зб. доп. "Екологічні проблеми водних екосистем та забезпечення безпеки життєдіяльності на водному транспорті" (Одеса, 22-23 травня 2001 р.). – Одеса, 2001. – С. 92-95. Петлеванный О.А. Chlorophyta солёных озёр Азовского побережья (Донецко-Приазовская Степь) // Тез. конф. молодых учёных "Проблемы экологии Азово-Черноморского бассейна: современное состояние и прогноз" (Севастополь, 18-20 сентября 2001 г.). – Севастополь, 2001. – С. 68-69. Петлеванный О.А. Chlorophyta Pascher пойменных озёр реки Северский Донец // Мат. ІІІ Междунар. конф. "Актуальные проблемы современной альгологии" (Харьков, 20-23 апреля 2005 г.). – Харьков, 2005. – С. 120-121. Петлеванный О.А. Chlorophyta Pascher континентальных водоёмов Донецко-Приазовской Степи // Мат. ІІІ Междунар. конф. "Актуальные проблемы современной альгологии" (Харьков, 20-23 апреля 2005 г.). – Харьков, 2005. – С. 121-122. Петлеванный О.А., Леванец А.А., Царенко П.М. Современное состояние изученности Chlorophyta заповедников Украины // Тр. междунар. конф. "Микология и криптогамная ботаника в России: традиции и современность" (Санкт-Петербург, 24-28 апреля 2000 г.). – СПб: Изд-во Санкт-Петербургской гос. хим.-фарм. акад., 2000. – С. 455-456. Петлеванный О.А., Царенко П.М. Сравнительная характеристика ультраструктуры поверхности оболочки клеток Siderocelis irregularis Hindбk и Cosmarium pseudobroomei Wolle (Chlorophyta Pascher) // Мат. ІІІ Междунар. конф. "Актуальные проблемы современной альгологии" (Харьков, 20-23 апреля 2005 г.). – Харьков, 2005. – С. 123. Петльований О.А. Різноманіття водоростей водойм заповідників "Провальський степ" і "Хомутовський степ" // Мат. конф. молодих вчених-ботаніків України "Актуальні питання ботаніки та екології" (Ніжин, 14-17 вересня 1999 р.). – Ніжин, 1999. – С. 53-54. Петльований О.А. Chlorophyta еталонних екосистем Степу України: "Кам’яні Могили" (Український степовий природний заповідник) // Мат. конф. молодих вчених-ботаніків України "Актуальні проблеми ботаніки та екології" (смт. Зноб-Новгородське, 20-23 серпня 2001 р.). – Ніжин, 2001. – С. 20-21. Петльований О.А. Zygnematophyceae Round у флорі України // Мат. ХІ з’їзду Укр. ботан. тов-ва. – Харків, 2001. – С. 292-293. Петльований О.А. Chlorophyta еталонних екосистем Степу України: Крейдова Флора (Український степовий природний заповідник) // Мат. конф. молодих вчених-ботаніків України "Актуальні проблеми флористики, систематики, екології та збереження фіторізноманіття" (Львів, Івано-Франково, 6-10 серпня 2002 р.). – Львів, 2002. – С. 36-39. Петльований О.А. Chlorophyta континентальних водойм Донецько-Приазовського Степу // Мат. конф. молодих вчених-ботаніків "Актуальні питання ботаніки та екології" (Канів, 7-10 вересня 2004 р.). – Кам’янець-Подільський, 2004. – Вип. 9. – С. 22-24. Петльований О.А. Chlorophyta Приазовської низовинної фізико-географічної області // Тез. конф. молодых учёных "Проблемы экологии Азово-Черноморского бассейна: современное состояние и прогноз" (Севастополь, 24-27 мая 2005 г.). – Севастополь, 2005. – С. 115-117. Петльований О.А. Chlorophyta водойм Луганського природного заповідника: відділення Станично-Луганське // Мат. конф. молодих учених-ботаніків "Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття" (Умань, 6-9 вересня 2005 р.). – К.: Укр. фітосоціол. центр, 2005. – С. 34-35. Петльований О.А. Chlorophyta водойм Луганського природного заповідника: відділення Стрільцівський степ // Мат. конф. молодих учених-ботаніків "Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття" (Умань, 6-9 вересня 2005 р.). – К.: Укр. фітосоціол. центр, 2005. – С. 36-37. Петльований О.А. Chlorophyta водойм Луганського природного заповідника: відділення Провальський степ // Мат. конф. молодих учених-ботаніків "Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття" (Умань, 6-9 вересня 2005 р.). – К.: Укр. фітосоціол. центр, 2005. – С. 37-38. Петльований О.А. Основні риси Chlorophyta водойм Донецько-Приазовського Степу // Зб. мат. І международ. конф. молодых вченых "Сучасні проблеми екології" (Запоріжжя, 28-30 вересня 2005 р.). – С. 246-249. Petlovany O., Tsarenko P., Levanets A. Diversity of freshwater green algae in reserves of Ukraine // 11th Hungarian algological meeting (Salgobanya, 16-19 May 2000). – P. – 37. Петльований О.А. Chlorophyta континентальних водойм Донецько-Приазовського Степу (Україна). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, 2005. Дисертація присвячена вивченню зелених водоростей (відділ Chlorophyta) континентальних водойм Донецько-Приазовського Степу. Для водойм регіону наводиться 541 вид (607 вн. такс.) Chlorophyta, які належать до 164 родів, 55 родин, 22 порядків та 8 класів. Основою різноманіття Chlorophyta є класи Chlorophyceae, Zygnematophyceae, Trebouxiophyceae. Встановлено зменшення видового різноманіття Chlorophyta у водоймах регіону у напрямку з півночі на південь. Відповідно до видового різноманіття зелених водоростей у регіоні виділено три територіальні одиниці: південну, центральну та північну. Представлені відомості щодо різноманіття Chlorophyta Луганського природного заповідника (178 видів, 195 вн. такс.) та Українського степового природного заповідника (175 видів, 187 вн. такс.). Показано, що головним центром різноманіття зелених водоростей регіону є заплава системи р. Сіверський Донець. Обґрунтована необхідність створення альгорезерватів у еталонних екосистемах. Встановлено значну географічну диференціацію Chlorophyta різних фізико-географічних областей ДонецькоПриазовського Степу. Доведено видову самостійність Tetrastrum hortobagyi Hajdu. Досліджено будову бородавчастих структур Siderocelis irregularis Hindбk (Chlorellales) та Cosmarium pseudobroomei Wolle (Desmidiales). Підтверджено приналежність роду Tetrachlorella Korschikov до родини Oocystaceae. Ключові слова: Chlorophyta, водойми, Донецько-Приазовський Степ, різноманіття, Луганський природний заповідник, Український природний заповідник, альгорезерват. Петлеванный О.А. Chlorophyta континентальных водоёмов Донецко-Приазовской Степи (Украина). – Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05 – ботаника. – Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины, Киев, 2005. Диссертация посвящена изучению зелёных водорослей (отдел Chlorophyta) континентальных водоёмов Донецко-Приазовской Степи Украины. Для водоёмов региона приводится 541 вид (607 вн. такс.) Chlorophyta, принадлежащих к 164 родам, 55 семействам, 22 порядкам и 8 классам. Впервые для флоры региона приводится 306 видов (361 вн. такс.), Степной зоны Украины – 107 (126), Украины – 32 (41). Основу разнообразия Chlorophyta составляют классы Chlorophyceae – 248 видов (273 вн. такс.) из 92 родов, Zygnematophyceae – 163 (201) из 27, Trebouxiophyceae – 75 (76) из 28. Установлено уменьшение видового разнообразия Chlorophyta в водоёмах региона в направлении с севера на юг, согласно физико-географическим областям: Старобельская склоновозвышенностная – 396 (447), Западно-Донецкая склоновозвышенностная – 169 (177), Донецкая возвышенностная – 154 (168), Приазовская возвышенностная – 164 (169), Приазовская низменностная – 77 (78). В соответствии с видовым разнообразием зелёных водорослей в регионе выделено три территориальные единицы: северную – территория Старобельской области (наиболее богатая по числу видов и их обилию), центральную – Западно-Донецкая, Донецкая и Приазовская возвышенностная области (разнообразие зелёных водорослей умеренное, число видов для каждой из областей примерно одинаковое) и южную – Приазовская низменностная (зелёные водоросли представлены бедно). Разнообразие Chlorophyta водоёмов Донецко-Приазовской Степи характеризуется рефугиональным типом распределения, что связано со значительной антропогенной фрагментированностью региона. Разнообразие Chlorophyta ДПС принадлежит к десмидиево-сфероплеево-хлореловому типу. В спектр ведущих семейств вошли: Desmidiaceae – 104 вида (127 вн. такс.), Scenedesmaceae – 61 (76), Oocystaceae – 48, Closteriaceae – 27 (37), Selenastraceae – 35, Chlorellaceae – 26 (27), Chlamydomonadaceae – 22 (24), Spirogyraceae – 17 (20), Hydrodictyaceae – 12 (18), Chaetophoraceae – 17. Комплекс ведущих родов формируют: Cosmarium – 52 вида (67 вн. такс.), Closterium – 27 (37), Desmodesmus – 22 (33), Chlamydomonas – 17 (19), Spirogyra – 15 (18), Staurastrum – 16 (17), Pediastrum – 7 (13), Monoraphidium та Oocystis – по 11, Cosmoastrum – 8 (11). В соответствии с типами водоёмов видовое богатство Chlorophyta Донецко-Приазовской Степи возрастает в следующем направлении: текучие эфемерные ? стоячие эфемерные ? текучие постоянные ? проточные постоянные ? стоячие постоянные. Количество видов Chlorophyta возрастает с усилением застойности водных масс и времени существования водоёма. Разнообразие искусственно созданных водоёмов, как правило, ниже чем в естественных, что является следствием отсутствия исторически сформированных экологических связей между видами, которые населяют экотоп. Поданы сведения о разнообразии Chlorophyta Луганского природного заповедника (всего 178 видов, 195 вн. такс.), из них в отделениях: Станично-Луганское – 131 (144), Стрельцовская степь – 78 (83), Провальская степь – 51 (55) и Украинского степного природного заповедника (всего 175 видов, 187 вн. такс.), из них в отделениях: Хомутовская степь – 45 (46), Каменные Могилы – 118 (119), Меловая Флора – 86 (96). Показано, что главным центром разнообразия зелёных водорослей региона является пойма системы р. Сиверский Донец, что подтверждает существование Сиверско-Донецкого меридионального экологического коридора. Рассмотрены особенности изучения разнообразия водорослей эталонных экосистем и аспекты выделения центров разнообразия и репрезентативности водорослей в заповедных территориях. Обоснована необходимость создания альгорезерватов в эталонных экосистемах. Установлено значительную географическую дифференциацию Chlorophyta разных физико-географических областей Донецко-Приазовской Степи. На основе особенностей ультраструктуры поверхности оболочки клетки и строения шипов доказано видовую самостоятельность Tetrastrum hortobagyi Hajdu. Исследовано строение бородавчатых структур Siderocelis irregularis Hindбk (Chlorellales) и Cosmarium pseudobroomei Wolle (Desmidiales), функционально связанных с выделением клеткой слизи. На основе морфологических характеристик и особенностей онтогенеза Tetrachlorella alternans (G.M. Smith) Korschikov подтверждено принадлежность рода Tetrachlorella Korschikov к семейству Oocystaceae. Ключевые слова: Chlorophyta, водоёмы, Донецко-Приазовская Степь, разнообразие, Луганский природный заповедник, Украинский природный заповедник, альгорезерват. Petlovany O.A. Chlorophyta of continental waters of Donetsko-Pryazovskyi Steppe (Ukraine). – Manuscript. Thesis for Doctor of Philosophy (Ph.D.) by speciality 03.00.05 – botany – M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2005. The dissertation is devoted to study of green algae (Chlorophyta) of continental waters of Donetsko-Pryazovskyi Steppe of Ukraine. Totally 541 species (607 ifraspecific taxa) Chlorophyta for water bodies of region were revealed. They belong to 164 genera, 55 families, 22 orders and 8 classes. Chlorophyceae, Zygnematophyceae, Trebouxiophyceae is the basis of regional diversity of Chlorophyta. Decrease of species diversity of Chlorophyta in water bodies of region in direction from north to south is recorded. According to species diversity of green algae studied region were divided into three territorial unites southern, central and northern. Information about diversity of Chlorophyta of Lugansk Nature Reserve (178 species, 195 infrsp. taxa) and Ukrainian Steppe Nature Reserve (175 species, 187 infrsp. taxa) is presented. Main centre of green algae diversity of region is flood-lands of the Siverskyi Donets River. The necessity of establishing of the algae reserve in etalon ecosystems is substantiated. Considerable geographic differentiation of Chlorophyta of different physiographic regions of Donetsko-Pryazovskyi Steppe is noted. Species independence of Tetrastrum hortobagyi Hajdu is demonstrated. The structure of warty structures of Siderocelis irregularis Hindбk (Chlorellales) and Cosmarium pseudobroomei Wolle (Desmidiales) are investigated. Belonging of the genus Tetrachlorella Korschikov to family Oocystaceae is confirmed. Key words: Chlorophyta, water bodies, Donetsko-Priazovskyi Steppe, diversity, Lugansk Nature Reserve, Ukrainian Steppe Nature Reserve, algae reserve. PAGE \* Arabic 8 PAGE \* Arabic 8

Похожие записи