Реферат на тему:
Предмет і метод статистики
Предмет статистики
Слово «статистика» (вiд лат. status — стан речей) означає кількісний
облік масових, насамперед соціально-економічних, явищ і процесів.
Статистикою називають також науку, яка об’єднує принципи та методи
роботи з масовими числовими даними — кількісними характеристиками
зазначених явищ і процесів.
Історично розвиток статистики пов’язаний з утворенням держав. Уже в
країнах Стародавнього світу склалися системи державного та
адміністративного обліку. Про це свідчить, зокрема, і Біблія, де у
Четвертій книзі Мойсея «Числа» розповідається про облік чоловічого
населення, здатного носити зброю. Середньовіччя залишило унікальну
пам’ятку — «Книгу страшного суду», в якій зведено дані перепису
населення Англії та його майна. Поступово збирання даних про масові
суспільні явища ставало регулярним.
Розвиток бухгалтерського обліку та первинної реєстрації фактів,
нагромадження масових даних і необхідність їх узагальнення, підвищення
попиту на інформацію — ось ті чинники, що сприяли формуванню статистики
як науки. З розвитком математики, передусім теорії ймовірностей,
удосконалювалися методи статистичного аналізу і розширювалась сфера їх
використання. У ХХ ст. статистичні методи почали застосовуватися майже в
усіх галузях знань. Сьогодні статистику використовують, вивчаючи
життєвий рівень населення та громадську думку, оцінюючи підприємницькі
та фінансові ризики, у маркетингових дослідженнях, страхуванні тощо.
Отже, об’єктами статистичного аналізу можуть бути найрізноманітніші
явища й процеси суспільного життя. Предметом статистики є розміри і
кількісні співвідношення між масовими суспільними явищами,
закономірності їх формування, розвитку, взаємозв’язку.
У наведеному визначенні предмета статистики підкреслюються дві
принципові його особливості. По-перше, статистика вивчає кількісний бік
суспільних явищ, а по-друге, вона вивчає не поодинокі, а масові явища.
Кількісний бік суспільних явищ — це насамперед їх розміри. Наприклад,
саме розмірів досліджуваного явища стосується така інформація: протягом
місяця на аукціонах фондової біржі було продано 3000 акцій однієї
компанії на суму 97 800 грн. (номінальна ціна акції — 25 грн.). Не менш
важливою кількісною характеристикою зазначених явищ є співвідношення їх
розмірів. Щодо прикладу з біржею за наведеними даними середня ціна акцій
становила 32,6 грн., що перевищувало номінальну ціну в 1,3 раза.
Вивчаючи кількісний бік явищ, статистика відбиває його у
числах-показниках, характеризуючи цим конкретну міру явищ. Водночас вона
встановлює загальні властивості, виявляє схожість і різницю окремих
властивостей досліджуваних об’єктів, групує їх, виявляючи певні типи
процесів і явищ, які вивчаються.
Зауважимо, що вивчення кількісних аспектів суспільних явищ нерозривно
пов’язане з їх якісними характеристиками. Адже кількісні співвідношення
не існують без якісної їх визначеності. Так, групуючи населення за
віком, статистика виокремлює якісно відмінні сукупності: осіб
дошкільного та шкільного віку, працездатного та пенсійного. Проте перш
ніж виконувати розрахунки, потрібно визначити якісні властивості та межі
кожної такої сукупності.
Явища суспільного життя динамічні, вони безперервно змінюються й
розвиваються, що неодмінно позначається на їх розмірах, співвідношеннях
і пропорціях. Значення розглядуваних кількісних характеристик залежать
від конкретних умов простору і часу.
Інша особливість предмета статистики зумовлюється масовістю суспільних
явищ, їх повторюваністю у просторі або з плином часу.
Для масового явища характерна участь у ньому багатьох елементів, істотні
властивості яких однакові або схожі між собою. Так, акціонерів певної
фірми об’єднує спільна власність, менеджерів — управлінські функції, а
робітників — відповідні виробничі завдання. Наявність будь-яких
властивостей у окремого, поодинокого елемента — випадковість. Проте
тільки-но численні елементи об’єднуються в одне ціле, сукупна дія
випадковостей дає результат, практично незалежний від випадку.
Загальновідомо, що ринок цінних паперів пов’язаний з ризиком. Схильніcть
до ризику серед населення як потенційного інвестора різна. Одні готові
ризикувати, інші не уявляють ризику без гарантій або уникають його за
будь-яких умов. Загалом же, схильність до ризику серед молоді значно
вища, ніж з-поміж людей літніх, а надто похилого віку. Ризикований
інвестор — молодий.
Розглядаючи суспільні явища як масові й спираючись на облік усієї
сукупності фактів, що їх стосуються, статистика мовою чисел характеризує
ступінь розвитку таких явищ, напрям і швидкість їх змін, щільність
взаємозв’язків і взаємозалежностей. Усе це дає підстави стверджувати, що
статистика — могутній засіб пізнання складного суспільного життя.
Статистика — багатогалузева наука. Вона складається з окремих
самостійних розділів, які водночас тісно пов’язані між собою.
Виокремлюють чотири складові цієї науки.
1. Теорія статистики розглядає категорії статистичної науки, а також
спільні для будь-яких масових явищ методи й засоби аналізу.
2. Економічна статистика вивчає явища і процеси, що відбуваються в
економіці, розробляє систему економічних показників та методи вивчення
економіки країни чи регіону як єдиного цілого.
3. Галузеві статистики (промислова, фінансова, соціальної інфраструктури
і т. ін.) розробляють зміст і методи обчислення показників, які
відбивають особливості кожної окремої галузі.
4. Соціальна статистика вивчає соціальні умови та характер праці, рівень
життя, прибутків, споживання матеріальних благ і послуг населенням.
Як суспільна наука статистика не може розвиватися окремо від теоретичних
наук про суспільство, зокрема економічної теорії та соціології.
Спираючись на суть, якіcнy природу явищ, через узагальнення масових
даних статистика вивчає характер і дію основних законів у реальному
житті. Припускаючи, що комплекс умов і чинників, які формують відповідні
закономірності, надалі лишатиметься незмінним, статистика робить
прогнозні розрахунки, конче потрібні для обґрунтування напрямів
економічної політики.
Основні категорії статистики
З питанням про предмет статистики пов’язані поняття статистичної
закономірності та статистичної сукупності.
Закономірність — це повторюваність, послідовність і порядок у масових
процесах. Виявити і виміряти статистичну закономірність можна лише з
урахуванням дії закону великих чисел, основними принципами якого є
масовість і причинна зумовленість явищ. Згідно з цими принципами закони
суспільного розвитку виразно виявляються лише в досить численній
сукупності подій. Об’єктивною основою існування статистичних
закономірностей є складне переплетіння причин, які формують масовий
процес, — основних, спільних для всіх подій масового процесу, та
індивідуальних для кожної з них окремо, але випадкових для маси. У разі
великої кількості подій вплив випадкових причин взаємно врівноважується,
завдяки чому закон стає видимим.
Отже, статистичні закономірності притаманні лише сукупностям. Саме
сукупність, а не окремий елемент є тією базою реального світу, відносно
якої можна встановлювати конкретні закони.
Статистична сукупність — це певна множина елементів, поєднаних умовами
існування й розвитку. Так, статистичною є сукупність комерційних банків
країни. Їх об’єднує характер банківських послуг, хоча капітал,
кредитно-інвестиційний портфель, прибуток та інші ознаки в них різні.
Склад елементів і спосіб їх об’єднання визначають структуру сукупності.
Поліструктурні сукупності за певними ознаками можна розглядати як
неоднорідні. Комерційні банки неоднорідні за рівнем капіталізації або за
фінансовим станом.
У реальному житті існує складне поєднання різних сукупностей та їх
елементів. Так, вивчаючи промисловість, статистика розглядає її як
сукупність підприємств, але кожне підприємство, у свою чергу, — це
сукупність працівників, верстатів тощо. Базою вивчення конкретної
статистичної закономірності є та сукупність, елементи якої — носії
підпорядкованих цій закономірності характеристик. Наприклад, вивчаючи
кваліфікаційний рівень робітників підприємства, як елемент досліджуваної
сукупності розглядають окремого робітника, межі сукупності окреслюють
рамками підприємства. Елемент сукупності — робітник — і є носієм
кваліфікаційного рівня.
Сукупність, що вивчається, — не механічне об’єднання елементів, а
впорядкована система, кожний елемент якої являє собою єдність загального
та одиничного, необхідного і випадкового. Необхідність існує як атрибут
загального і виявляється сталими властивостями елементів. Ці властивості
зумовлені впливом об’єктивно необхідних умов іcнування та розвитку
масового явища, а щодо одиничних, неповторних властивостей, то вони є
наслідком дії випадкових для сукупності причин.
Внаслідок об’єднання елементів у сукупність виникають якісно нові
системні властивості. Вони відбивають спільність і відмінність, сталість
і мінливість, повторюваність і неповторність властивостей, зв’язків і
співвідношень елементів. Системні властивості становлять сутність
статистичної закономірності. Відбиваючи характер дії об’єктивних законів
розвитку суспільства в конкретних умовах простору і часу, статистичні
закономірності виявляються по-різному. Їх можна об’єднати в чотири
групи.
1. Закономірності розвитку (динаміки) явищ. Так, статистика свідчить про
збільшення кількості населення Земної кулі, зростання тривалості життя,
зменшення середнього віку одруження тощо.
”
–
D
F
8сімей — за кількістю дітей, комерційних банків — за статутним фондом.
3. Закономірності структурних зрушень. Прикладом може бути збільшення
частки міського населення в загальній його кількості, збільшення частки
населення похилого віку в сільській місцевості.
4. Закономірності зв’язку між явищами. Наприклад, залежність
продуктивності праці від фондоозброєності, собівартості продукції — від
продуктивності праці, урожайності — від родючості ґрунту, попиту — від
ціни на товар.
Специфічна риса статистики — узагальнення даних. Передумовою та початком
такого узагальнення має бути вимірювання, тобто приписування явищу
числових значень. Статистичним еквівалентом властивостей, притаманних
елементам сукупності, є ознака. Кожний елемент сукупності
характеризується багатьма ознаками, значення яких змінюються від
елемента до елемента або від одного періоду до іншого. Ознака, яка
набуває в межах сукупності різних значень, називається такою, що варіює,
а відмінність, коливання значень ознаки — варіацією. Наприклад, ознаки
людини: вік, стать, сімейний стан, освіта тощо; ознаки підприємства:
спеціалізація, форма власності, рентабельність виробництва і т. ін.
Одні ознаки виражаються числами, інші — словесно. Їх називають
відповідно кількісними і атрибутивними (описовими). Серед атрибутивних
ознак одні чітко окреслені (стать, професія, галузь), інші невизначені
(суб’єктивні оцінки, твердження, думки).
Ознаки мають різний рівень вимірювання, що відображується у відповідних
типах шкал. Тип шкали можна визначити допустимими перетвореннями її
чисел або допустимими арифметичними діями з цими числами. Згідно з
класифікацією шкал за рівнем вимірювання — від «слабкої» до «сильної» —
вирізняють три їх типи: номінальну, порядкову, метричну. Чим вищий
рівень шкали, тим ширше коло відповідних допустимих перетворень чисел,
тим більше арифметичних дій реалізується.
Номінальна шкала — шкала найменувань. «Оцифрування» ознак цієї шкали
виконується так, щоб подібним елементам відповідало одне й те саме
число, а неподібним — різні числа. Очевидно, число відіграє роль
символа. Для ідентифікації найменувань шкали використовуються натуральні
числа 1, 2, 3, … або певні числові коди.
Номінальні ознаки, які мають лише два протилежні значення (наприклад,
задоволений / незадоволений), називають альтернативними. Їх
ідентифікують числами «1» або «0» залежно від наявності чи відсутності
властивості.
Порядкова (рангова) шкала встановлює не лише відношення подібності
елементів, а й відношення послідовності — порядку. Це відношення типу
«більше ніж», «краще ніж» і т. ін. Кожній позначці шкали приписується
число — ранг. Такими числами можуть бути: 1, 2, 3 … n; 0, 25, 50, 75,
100; –2, –1, 0, 1, 2, тобто значення будь-якої монотонно зростаючої
функції, що відповідають послідовності значень ознаки, не враховуючи
відстань між ними.
Метрична шкала — це звичайна шкала дійсних чисел. За допомогою метричної
шкали вимірюються натурально-речові явища, ресурси та результати
господарсько-фінансової діяльності. Вибір одиниці такої шкали залежить
від природи, матеріального змісту явища, конкретних завдань дослідження
та практичної доцільності. Скажімо, взуття природно вимірювати парами,
костюми — штуками, споживання цукру — кілограмами. За характером
варіації ознаки метричної шкали поділяються на дискретні та неперервні.
Дискретні ознаки мають лише окремі цілочислові значення: кількість
укладених на біржі угод, кількіcть дітей у сім’ї тощо. Неперервні ознаки
мають будь-які значення в певних межах варіації. Наприклад, вік людини в
межах від 0 до 100 і більше років. Таке визначення неперервної ознаки
дещо умовне, її можна подати квазідискретною величиною (вік — числом
виповнених років). До неперервних належать також розрахункові ознаки, а
саме: народжуваність, урожайність, балансова ліквідність тощо.
Окремо взяті елементи будь-якої сукупності характеризуються практично
необмеженим числом різних ознак. Які саме з цих ознак підлягають
вимірюванню в конкретному дослідженні, залежить від його мети.
Оскільки статистика вивчає масові процеси, індивідуальні значення ознак
систематизуються, зводяться в єдине ціле. Узагальнюючою характеристикою
явищ є статистичний показник. На відміну від ознак, які реєструються,
статистичні показники розраховуються. Це може бути простий підсумок
елементів сукупності або значень ознаки, результат порівняння двох
величин або складніших розрахунків.
Статистична методологія
Статистична методологія — це комплекс спеціальних, притаманних лише
статистиці методів і прийомів дослідження. Вона ґрунтується на
загальнофілософських (діалектична логіка) і загальнонаукових
(порівняння, аналіз, синтез) принципах.
Згідно з принципами діалектичної логіки статистика будь-яке суспільне
явище розглядає не ізольовано, а у взаємозв’язку з іншими, виявляє
фактори, які спричинюють варіацію значень ознак у межах сукупності,
оцінює ефекти впливу факторів і щільність причинно-наслідкових зв’язків.
Суспільні явища динамічні, тому статистика вивчає їх у розвитку,
оцінюючи тенденції та циклічні коливання, інтенсивність динаміки та
структурних зрушень.
Розглядаючи сукупності елементів, статистика, з одного боку, визначає в
них схожі риси і відмінності, об’єднує елементи в групи, вирізняючи
окремі типи й форми явищ, а з іншого — узагальнює інформацію як за
окремими групами (типами), так і за сукупністю в цілому.
Особливості статистичної методології пов’язані, по-перше, з точним
вимірюванням і кількісним описуванням масових суспільних явищ; по-друге,
з використанням узагальнюючих показників для характеристики об’єктивних
статистичних закономірностей.
Будь-яке статистичне дослідження послідовно проходить три етапи. Перший
етап — збирання первинного статистичного матеріалу реєстрацією фактів чи
опитуванням респондентів. На другому етапі зібрані дані підлягають
систематизації та групуванню — від характеристики окремих елементів
переходять до узагальнюючих показників у формі абсолютних, відносних чи
середніх величин. Третій етап передбачає аналіз варіації, динаміки,
взаємозв’язків.
Етапи об’єднуються метою дослідження. На кожному з них застосовуються ті
методи, які можуть дати глибоку й всебічну характеристику явищ, що
вивчаються. Так, масове статистичне спостереження дає інформаційну базу
для статистичних узагальнень і характеристики об’єктивних
закономірностей. Статистичні дані мають безперечну доказову силу саме
тому, що вони спираються не на окремі факти, а на їх сукупність.
На другому етапі — етапі узагальнення даних масового спостереження —
елементи сукупності класифікують за певними ознаками, наприклад,
народжених можна класифікувати за статтю та місцем народження, видобуток
вугілля — за шахтами або за періодами. Впорядковану таким чином
статистичну сукупність називають статистичним рядом. Залежно від способу
класифікації розрізняють ряди розподілу та ряди динаміки. Ряд
розподілу — це результат класифікації, групування елементів сукупності у
статиці (станом на певний момент чи за певний інтервал часу). За
допомогою групувань виокремлюються характерні властивості та різноякісні
типи явищ. Ряд динаміки класифікує значення статистичних показників у
часі (за періодами чи моментами часу), описує динаміку розвитку масового
процесу.
В арсеналі статистичних методів аналізу — методи вивчення варіації,
диференціації та сталості, швидкості та інтенсивності розвитку,
узагальнюючі індекси, регресійні моделі тощо. Вивчаючи різноманітні
cуспільні явища та процеси, статистичний метод пристосовується до їх
особливостей. Одна річ, скажімо, збирання даних про демографічні процеси
(народжуваність, смертність, міграцію), інша — про екологічний стан
довкілля. Але в будь-якому дослідженні виявляються притаманні
статистичному методу особливості — масовість даних, кількісне
вимірювання, узагальнення.
Аналітичні можливості статистичних методів поглиблюються завдяки
використанню компактної та раціональної форми подання результатів
узагальнення інформації, а також аналізу виявлених закономірностей.
Такими формами є статистичні таблиці та графіки.
Статистичні методи пов’язані з математикою. У них спільні методи обробки
й оцінювання даних, але різні предмети пізнання. Математична статистика
вивчає закономірності масових явищ в абстрактній формі, статистика як
суспільна наука характеризує розміри й співвідношення суспільних явищ у
конкретних умовах їх існування та розвитку.
Передумовою використання статистичних методів у конкретному дослідженні
має бути визначення суті явища, що вивчається, його істотних
властивостей. Теоретичний аналіз дає всебічне уявлення про природу й
логіку предмета пізнання. Це — об’єктивна основа методологічних рішень.
Статистичний аналіз масових явищ і процесів є необхідною ланкою в
системі управління економікою та державою в цілому. Передусім за
допомогою статистики здійснюється «зворотний зв’язок», тобто потік
інформації йде від об’єкта до суб’єкта управління — керівництва
підприємств, об’єднань, територіальних, галузевих і центральних органів
влади. Без вірогідної, всебічної і своєчасної інформації ефективні
управлінські рішення неможливі.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
