Реферат
на тему:
ОФІЦІЙНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ.
План
Позовні заяви громадян у районні (міські) суди.
Заяви у нотаріальні органи.
Заяви в органи РАГСу.
1. Позовна заява про визнання шлюбу недійсним. Шлюб вважається недійсним
у таких випадках: ті, хто бере шлюб, приховали факт перебування в шлюбі;
не досягли певного віку; перебувають у кровних відносинах; недієздатні
через слабоумність або психічно хворі.
Фіктивний шлюб – це шлюб без наміру створити сім’ю, ним прокривається
незаконна угода. Недійсним шлюб визнається за рішенням суду.
З позовною заявою про анулювання шлюбу може звернутися до суду подружжя
(або один з них), заінтересовані особи (опікуни, прокурор).
Позовна заява направляється в суд за місцем проживання відповідача, а
після його смерті – за місцем знаходження майна. У випадках перебування
відповідача у місцях позбавлення волі або якщо відповідач душевнохворий,
заява про визнання шлюбу недійсним подається в суд за місцем проживання
позивача.
Позовна заява про розірвання шлюбу. Позовні заяви про розірвання шлюбу
направляються або у суди, або у РАГСи. До останніх направляють тоді,
коли немає неповнолітніх дітей або майнових спорів.
Суд може задовольнити позов тільки на суттєвій підставі. Заява про
розлучення із вагітною жінкою або дружиною, що має дитину до одного
року, може прийматися судом за згодою дружини. Судами приймаються заяви
про розлучення у випадку, коли особи в установленому порядку визнані
безвісно відсутніми або недієздатними внаслідок душевної хвороби або
слабоумності, або особами, засудженими на строк позбавлення волі не
менше трьох років. Позовна заява про розлучення, як правило подається за
місцем проживання відповідача.
При винесенні рішення про розірвання шлюбу суд визначає суму сплати за
видачу свідоцтва про розірвання шлюбу. Подружжя, не отримавши свідоцтва
про розірвання шлюбу, не мають права брати новий шлюб.
Позовна заява про розділ майна. Майно подружжя, нажите при сумісному
житті, звичайно ділять при розірванні шлюбу. Законодавство підтверджує
рівність частки майна при поділі, незалежно від того, яке матеріальне
становище посідали подружжя. Поділ може здійснити саме подружжя, а якщо
ні, то це завдання розв’язує суд за заявою позивача.
2. Вимоги до оформлення заповітів. Заповіт може укласти дієздатна особа.
Існує дві форми заповіту: нотаріальна форма і прирівняна до нотаріально
посвідчених.
Заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця і часу його
складання, власноручно підписується заповідачем і нотаріально
посвідчується. Громадянин, на користь якого заповідається майно, не
вправі бути присутнім при складанні заповіту і підписувати його замість
відповідача.
У заповіті може бути вказана кожна особа, кому саме залишається майно.
Можливе вказування в загальній формі: “моїм дітям”, “моїм батькам”,
конкретно можна зазначити, яке майно виділяється. Заповіт за станом
здоров’я громадян або з інших причин може бути складений і посвідчений
нотаріусом вдома, у лікарні та інших закладах. Заповіти громадян, що
знаходяться в армії, на кораблях, в експедиціях, посвідчуються першими
керівниками і прирівнюються до нотаріальних.
Заповіт складається у дох примірниках, один з яких обов’язково
зберігається в нотаріальній конторі або у виконкомі.
Заповіт посвідчується нотаріусом або іншою посадовою особою, що здійснює
нотаріальні дії.
Заяви про видачу дублікатів документів, витягів і посвідчення копій.
Нотаріальні контори за письмовими заявами громадян видають дублікати
документів. У заяві, крім прохання, викладаються точні відомості про
документ, який вимагається, його назва, дата видачі, номер за реєстром,
для якої мети потрібен.
Заява про одержання свідоцтва про право на спадщину повинна бути
зроблена у письмовій формі. Справжність підпису спадкоємця на заяві
посвідчує особа, що здійснює нотаріальні дії. Якщо спадкоємець особисто
з’явився у нотаріальну контору за місцем відкриття спадкування і подав
заяву, посвідчувати його підпис не треба. Нотаріус у встановленому
порядку встановлює особу спадкоємця і справжність його підпису. Про це
робиться відмітка нотаріуса на заяві.
У заяві про видачу свідоцтва про право на спадщину і про те, що він
приймає спадщину померлого, спадкоємець вказує нотаріальну контору, куди
її адресовано; прізвища, імена, по батькові свої і спадкодавця, адреси,
дату відкриття спадкування, інших спадкоємців, склад спадкового майна.
Крім заяви, додаються копія заяви про смерть померлого, оригінал
заповіту, документи, що підтверджують власність спадкування.
Заяви та договори, що виникають у зв’язку з продажем, відчуженням,
даруванням майна. Відповідно до діючого законодавства при продажу жилих
будинків і оформленні договорів у нотаріальній конторі нотаріус при їх
посвідченні, крім документів, що підтверджують право власності на
будинок і його реєстрацію, перевіряє наявність згоди на продаж другого з
подружжя, згода членів сім’ї на продаж або дарування будинку і т.д.
3. Заява про одруження. Бажаючі взяти шлюб особисто подають про це заяву
встановленої форми і змісту у відділ рагсу або у виконкоми сільської,
селищної Ради. При поданні заяви пред’являються документи, що
посвідчують особу заявників – паспорт або документ, що його замінює.
Відділ рагсу, який приймає заяви про одруження від громадян, докладно
роз’яснює їм як умови взяття шлюбу, так і перешкоди до нього. Прийнявши
заяву, рагс призначає реєстрацію шлюбу через місяць.
Особливою формою заяви про реєстрацію шлюбу є шлюбний контракт. Він
укладається добровільно і набуває чинності з моменту його реєстрації.
Для шлюбного контракту обов’язкова нотаріальна форма. У шлюбному
контракті передбачаються майнові права і обов’язки подружжя, моральні
питання. Шлюбний контракт не може погіршувати стану подружжя.
Заява про реєстрацію народження дитини. Заява про реєстрацію народження
подається в орган рагсу батьками дитини або одним із них в тримісячний
строк з дня її народження. Якщо строк реєстрації порушений, рагс не може
відмовити у реєстрації.
При реєстрації народження дитини, крім заяви, подається медичне
свідоцтво про народження дитини, яке підтверджує факт, місце, дату її
народження. Факт реєстрації народження дитини відбивається у паспортах
батьків, де вказуються прізвище, ім’я, по батькові, день, місяць, рік
народження, номер виписаного свідоцтва про народження.
Заява про встановлення батьківства подається особами, які не
зареєстровані в шлюбі, в органи рагсу за місцем проживання. Орган рагсу
має право внести ім’я батька до актового запису і свідоцтва про
народження дитини. Причому орган рагсу, одержавши таку заяву, не вимагає
від батьків дитини якихось документів, інших доказів, які підтверджують,
що заявник справді є батьком дитини. Якщо немає спільної заяви батьків,
питання про встановлення батьківства вирішується у судовому порядку.
Заява про розірвання шлюбу. Кожне з подружжя має право на розірвання
шлюбу за заявою одного або обох, винятки становлять випадки, коли жінка
вагітна або зайнята доглядом за дитиною – тоді від неї вимагається заява
про згоду на розлучення. Якщо такої заяви немає, ні суд, ні рагс не
мають права розірвати шлюб. Рагс має право розірвати шлюб при взаємній
згоді подружжя, у якого немає неповнолітніх дітей, а також спору щодо
поділу майна, виплати коштів на непрацездатного з подружжя. В останніх
випадках позовну заяву про розірвання шлюбу розглядає суд.
Розірвання шлюбу здійснюється за місцем проживання будь-кого з подружжя.
Для цього встановлено тримісячний термін з дня подання заяви.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
