Принципи організації розрахунків
Ефективність функціонування економіки в цілому і кожного окремого
підприємства залежить значною мірою від організації розрахунків.
Перший принцип безготівкових розрахунків стосується обов’язкового
зберігання підприємствами та установами грошових коштів на рахунках в
установах банку (за винятком перехідних залишків у касі). Правовою базою
для реалізації цього принципу є угода між підприємством і банком щодо
розрахунково-касового обслуговування.
Другий принцип полягає в тім, що підприємствам надано право вибору
установи банку для відкриття рахунків усіх видів (основного й
додаткового) за згодою банку.
Третій принцип — принцип самостійного (без участі банків) вибору
підприємствами форми розрахунків та закріплення їх у своїх договорах та
угодах. Установи банків можуть тільки пропонувати своїм клієнтам
застосовувати ту чи іншу форму розрахунків, ураховуючи специфіку
діяльності та конкретні умови, які можуть скластися в процесі
розрахунків.
Четвертий принцип — кошти з рахунка підприємства списуються за
розпорядженням його власника. Ураховуючи можливість відкриття кількох
рахунків, суб’єкт підприємницької діяльності визначає один з рахунків як
основний. На ньому здійснюється облік заборгованості, яка списується
безспірно.
П’ятий принцип стосується відкриття рахунків. Поточні рахунки
підприємствам — суб’єктам підприємницької діяльності відкривають
установи банків тільки за умови повідомлення про це податкового органу.
Шостий принцип полягає в терміновому здійсненні платежів. Момент
здійснення платежу має бути максимально наближеним до часу відвантаження
товарів, виконання робіт, надання послуг.
Сьомий принцип: платежі здійснюються в межах залишків коштів на рахунках
платника або в межах наданого банківського кредиту.
Восьмий принцип: розрахунки між суб’єктами підприємницької діяльності
можуть здійснюватись готівкою. При цьому постачальник — отримувач
коштів, повинен суму отриманої готівки провести через касову книгу і
повернути її в повному обсязі на свій рахунок у банк. Використання
готівки, пов’язане з виплатою заробітної плати, премій, винагород,
матеріальної допомоги, дивідендів, провадиться тільки через її отримання
з кас банків. Такий порядок дає змогу контролювати своєчасну сплату
податків, внесків та інших обов’язкових платежів, розмір яких залежить
від фонду оплати праці.
Розрахунки платіжними дорученнями
Платіжне доручення — це письмове доручення власника рахунка перерахувати
відповідну суму зі свого рахунка на рахунок отримувача коштів.
Платіжні доручення застосовуються в розрахунках щодо місцевих, а також
міжміських поставок за товари (роботи, послуги). Вони забезпечують
максимальне наближення строків отримання товарно-матеріальних цінностей
і здійснення платежу, прискорюють обертання оборотних коштів;
запобігають виникненню кредиторської заборгованості в покупців.
Розрахунки платіжними дорученнями здійснюються також за нетоварними
операціями. Це платежі до бюджету, цільових державних фондів; платежі
кредитним установам, за банківськими позичками.
Розрахунки платіжними дорученнями здійснюються за такою схемою (рис.).
Платіжне доручення банк приймає тільки в межах коштів на розрахунковому
рахунку, крім доручень на перерахування до бюджету сум податків, зборів,
обов’язкових платежів і внесків до державних цільових фондів.
Рис. Розрахунки платіжними дорученнями
1 — постачальник відвантажує продукцію (виконує роботи, послуги); 2 —
постачальник виставляє рахунок-фактуру за продукцію, роботи, послуги; 3
— покупець подає до банку, то його обслуговує, платіжне доручення; 4 —
банк покупця списує з його рахунка кошти; 5 — банк покупця повідомляє
покупця — власника рахунка про списання коштів; 6 — банк покупця передає
електронним зв’язком або надсилає платіжне доручення на відповідну суму
до банку постачальника; 7 — банк постачальника (отримувача коштів)
зараховує кошти на рахунок постачальника; 8 — банк постачальника
повідомляє постачальника про надходження коштів на розрахунковий рахунок
випискою з розрахункового рахунка.
Якщо постачальник (отримувач коштів) не має рахунка в банку або
розрахунки між постачальником і покупцем платіжним дорученням неможливі,
підприємство може виконати розрахунок гарантованім платіжним дорученням
через підприємства зв’язку. Гарантовані платіжні доручення
застосовуються у разі переказу коштів на виплату і робітної плати
працівникам, що заготовляють сільськогосподарську і редукцію в населених
пунктах, де відсутні банківські установи.
Так само переказують окремим громадянам пенсії, заробітну плату,
авторський гонорар, витрати, пов’язані з відрядженням тощо. У таких
випадках підприємство-платник виписує платіжне дорученні. де визначено
призначення вказаної суми, на підприємство зв’язку і передає його в
банк. До доручення додаються бланки заповне-их грошових переказів на
отримувачів і загальний список отримувачів грошей.
Розрахунки платіжними дорученнями мають ряд позитивних сторін у
порівнянні з іншими формами розрахунків, а саме:
— відносно простий і швидкий документооборот;
— прискорення руху коштів;
— можливість використання даної форми розрахунків за нетоварних
платежів.
Покупець (платник коштів)
Постачальник отримувач коштів)
Банк покупця
Банк постачальника
1
2
3
4
6
8
7
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter