Реферат на тему:
Туристичний маршрут: замки та фортеці України (Меджибіж
–Тернопіль–Кременець –Острог –Дубно –Луцьк –Олесько –Львів)
Меджибіж – Тернопіль (Скалат, Теребовля, Бережани) – Кременець – Острог
– Дубно – Луцьк – Олесько – Львів
Пропонований тематичний напрям туристичних маршрутів охоплює західну
частину України і може бути запропонований шанувальникам переважно
пізнавального туризму, яких цікавить, зокрема, оборонна (фортифікаційна)
архітектура. Використовуючи довідкові матеріали по окремих об’єктах чи
їх групах, туристи і туристичні організації можуть опанувати та
організувати як окремі одноденні екскурсії, так і різні за тривалістю та
тематикою маршрути з різних міст України.
Територія Львівської, Закарпатської, Волинської, Рівненської,
Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької
областей відповідає вимогам створення таких маршрутів. Саме тут, у
XIII-XVI ст., після татаро-монгольської навали, було найбільше
населення, і для його захисту і захисту їх власників в цей період
будуються фортеці і замки, культові споруди. На цій території розміщено
багато інших пам’яток історії і культури, які можуть доповнити зміст
подорожей і познайомити туристів з життям, історією, творчістю
українського народу.
м. Меджибіж (Хмельницької області)
Одне з давніх поселень України, перше писемне повідомлення про яке
знаходимо в Іпатіївському літописі під 1146 р. На той час це вже було
добре укріплене поселення Київської Русі.
Меджибізький замок почали споруджувати у XIV ст. на місці більш давнього
укріплення на підвищеному кам’яному місці між ріками Південний Буг і
Бужок. Величну споруду вміло вписано у навколишній ландшафт.
У XVI ст. замок реконструйовано та створено систему укріплень, яка
дійшла до нашого часу. Ця споруда є пам’яткою перехідного типу від
замкових споруд ХІІІ-XV ст. зі стінами та баштами до замків-палаців, що
поєднували оборонну архітектуру з ренесансними елементами.
У плані замок XVI ст. є неправильним трикутником з потужними,
контрфорсами, стінами та кутовими баштами, що значно виступають за лінію
стін. Подвір’я замку має довжину 130 м, а найбільшу ширину 85 м, товщина
стін до 4 м, висота у найвищих місцях – до 17 м. По внутрішньому
периметру побудовані житлові корпуси, службові приміщення, багато
декорований палац, а посередині двору замкову церкву.
За свою багатовікову історію замок був свідком багатьох важливих подій.
Тут дружини Данила Галицького вперше завдали поразки монголо-татарам.
Під його стінами у 1648-1649 рр. формувалося селянсько-козацьке військо
на чолі з Максимом Кривоносом та Данилом Нечаєм. Неодноразово зупинявся
в фортеці Богдан Хмельницький.
Нині у службових приміщеннях замку облаштовано експозицію краєзнавчого
музею.
м. Тернопіль
Уперше згадується у документах 1540 р. як місцевість Тернопілля. У 1540
р. польський король Сигізмунд І видав грамоту краківському каштеляну Яну
Тарновському на володіння територією сучасного міста і його околиць з
умовою, що той побудує над Серетом фортецю. Вона мала служити магнатам
не тільки для захисту від зовнішніх ворогів, а й бути форпостом
колонізації галицьких земель.
Замок – найдавніша споруда, з якою пов’язана і перша писемна згадка про
Тернопіль.
Будівництво замку тривало 8 років. З південного заходу він був захищений
річкою Серет, обнесений валом і частоколом з двома мурованими вежами, з
боку міста проходив глибокий рів. Потрапляли до замку через перекидний
міст. Під час Визвольної війни українського народу 1648-1657 pp. під
проводом Б. Хмельницького тернопільську твердиню здобуло
селянсько-козацьке військо.
Знищена у 1672 р. турецькими завойовниками, фортеця тривалий час
залишалася руїною і лише на початку XIX ст. була перебудована на палац.
Крім замку у місті є цікаві пам’ятки подільської архітектури – це
Воздвиженська церква кінця XVI ст., комплекс споруд монастиря
Домініканців XVIII ст., церква Різдва Христового, 1602-1608 рр.
Скалат (Підволочиського району Тернопільської області)
Перша писемна згадка про Скалат датується 1564 р., а спорудження замку
відносять до 1630 р.
Замок, в долині ріки Гнилої, з усіх чотирьох сторін був оточений
глибоким ровом з водою. В плані близький до квадрата з чотирма
п’ятикутними потужними баштами і невисокими стінами. Палац зруйновано в
роки Першої світової війни. Башти відреставровані. У роки
національно-визвольної війни 1648-57 рр. замок здобули загони Максима
Кривоноса.
м. Теребовля (Тернопільської області)
Одне з найдавніших міст України, що вперше згадується в Іпатіївському
літописі під 1097 р. Наприкінці XI ст. місто стало центром удільного
Теребовлянського князівства, що відігравало провідну роль у боротьбі
проти нападів польських та угорських військ, за єдність та незалежність
Русі. У 1241 р. Теребовля, як і більшість руських міст, була знищена
ордою Батия.
Замок, будівництво якого відносять до 1631 р., був розташований на плато
високої та важкодоступної гори над р. Гнізна, на місці давньоруського
городища. Нерегулярний в плані, замок мав оборонні стіни товщиною 4-5 м
і три кутові вежі – еліпсовидну, квадратну та п’ятикутну. Вежі та стіни
мали внутрішні галереї. З урахуванням рельєфу місцевості замок був
практично неприступним.
У роки Визвольної війни українського народу 1648-1657 pp. Під проводом
Б. Хмельницького окремі виступи жителів міста переростали у повстання, і
Теребовля стала одним із центрів народно-визвольної боротьби на
Галицькому Поділлі.
Збереглись також інші пам’ятки архітектури, зокрема: Миколаївська
церква, кінець XVI- початок XVII ст., комплекс споруд монастиря
кармелітів, 1635-1639 рр., комплекс споруд Василіанського монастиря XVI
ст. Ці пам’ятки мали не тільки культове, але й оборонне значення.
м. Бережани (Тернопільської області)
Перша згадка про місто відноситься до 1375 р.
Комплекс замку-фортеці було побудовано у 1534-54 рр. польськими
магнатами Синявськими і у 1675-76 рр. витримав облогу турецьких військ.
Замок мав неправильну п’ятикутну форму і був розташований на острові
річки Золота Липа. Спочатку до складу замку, який будувався за участі
італійських майстрів, входили стіни з чотиригранною вежею, напівкруглий
бастіон та палац з в’їзною брамою. У XVI та XVII ст. проходили
реконструкції, зокрема XVII ст. схему реконструкції розробив Г. де
Боплан. Внутрішній двір по периметру забудований двоповерховими
корпусами, головний палац був триповерховим. Всі вежі великих розмірів –
кругла, квадратна, п’ятикутна та багатокутна. У 1554 р. збудовано
замковий Троїцький костел – усипальницю.
У 1648 р. замок здобули козацько-селянські війська під проводом Б.
Хмельницького.
Замок і костел-усипальниця є видатними пам’ятками оборонної архітектури
України епохи Ренесансу. Всі об’єкти входять до складу Державного
історико-архітектурного заповідника.
У місті збереглися й інші історико-архітектурні пам’ятки: Миколаївський
костел, 1630-1683 рр., Миколаївська церква (дер.), 1691 р., ратуша, 1811
р., костел Різдва Богородиці 1600 р., Троїцький собор, 1768 р.
м. Кременець (Тернопільської області)
Вперше згадується в Іпатіївському літописі під 1226 р. у зв’язку з тим,
що його фортецю не змогло взяти угорське військо. Не зміг взяти
Кременецьку фортелю взимку 1241 р. і хан Батий, а у 1255 і 1259 рр. й
інші орди монголо-татар. І тільки в 1261 р. Данило Галицький був
змушений виконати вимоги мирної угоди з ханом Бурундаєм і знищити
укріплення кількох міст, зокрема і Кременця.
Замок був побудований у ХІІ ст. з каменю. Дитинець займав крайню мисову
частину гори і мав в плані неправильну форму. З відкритої (південної)
сторони оборонні стіни тягнулись прямою лінією, а в інших місцях
повторяли форму мису. У XIII-XIV ст. оборонні споруди були посилені.
? o ?
h@
h@
h@
h@
h@
h@
gd@
c
h@
aOceeee(fhhaejthnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnn
До нашого часу дійшли квадратна в плані надвратна вежа з арочним
проїздом і частина оборонних стін (їх товщина – 2,3 м, висота – 8-12 м)
з зубцями-мерлонами. Споруда є видатною пам’яткою оборонної архітектури
Волині.
До складу Державного історико-культурного заповідника “Кременець” крім
руїн замку входять інші пам’ятки історії та культури, зокрема: комплекс
споруд колегіуму (1731-43 рр.), комплекс споруд Богоявленського
монастиря (1760 рр.), Миколаївський собор з келіями (1636 р.).
Цікавими для туристів є експозиції краєзнавчого музею та музею книги.
Поблизу Острога, у с. Межиріч, розташовано ще один цікавий обронний і
культовий об’єкт – Троїцький монастир-фортеля, XV-XVII ст.
м. Острог (Рівненської області)
Це старовинне місто вперше згадується в Іпатіївському літописі під 1100
р. У ХІ-ХІІ ст. Острог входив до складу Київської Русі, в ХІП ст. – до
Галицько-Волинського князівства. Пізніше місто стало власністю князів
Острозьких. У 1528 р. дістало Магдебурзьке право.
Замок почали будувати у XIV ст. на горбі, що на 20 м вивищувався над
навколишньою територією. Замок був нерегулярним у плані, що обумовлено
особливостями рельєфу: складався з кам’яних і дерев’яних укріплень,
оточеним ровом з водою. Захист від нападників доповнювався окольним
замком, споруди якого не збереглись.
До нашого часу з комплексу споруд замку дійшли: “Вежа мурована”, XIV
ст., Нова (кругла) вежа, XVI ст., Богоявленська церква, XV-XVI ст., а
також Луцька та Татарська надвратні вежі XV – початку XVI ст., які
входили до складу міських укріплень і були важливими в системі оборони
міста. Зазначені та деякі інші пам’ятки входять до складу Державного
історико-культурного заповідника. Розвивався Острог і як центр науки,
освіти, культури. У кінці 70-х рр. XVI ст. в Острозі відкрилася
греко-слов’янська школа, так звана Острозька академія; у 1577 p. –
друкарня, в якій працював російський першодрукар Іван Федоров. Перші
книги, надруковані ним в Острозі у 1578-1580 рр. – «Буквар», «Новий
завіт з псалтирем». Через рік вийшла знаменита «Острозька біблія».
Пізніше друкарню було переведено в Дермань, а потім у Києво-Печерську
лавру, де на її основі створено найбільшу друкарню в Україні.
Першим ректором академії був М. Смотрицький. В Острозі бував видатний
український письменник-полеміст Іван Вишенський. Тут у 1598 р. було
надруковано його твір «Посланіє од святоє Афонськоє гори скідствующих» у
збірнику «Острозька книжиця». У 1978 р. в Острозі відкрито пам’ятник з
нагоди 400-річчя Острозької академії та друкарні і виходу в світ
«Букваря».
Населення Острога брало активну участь в антифеодальних повстаннях
1591-1593 pp. під керівництвом Криштофа Косинського. Тут у жовтні 1594
p. очолив народне повстання відважний Северин Наливайко. Населення також
брало активну участь й у Визвольній війні 1648-1657 pp.
м. Дубно (Рівненської області)
Уперше згадується в Іпатіївському літописі під 1100 p. В ХІ-ХІІ ст. було
центром удільного князівства, входило до складу Київської Русі, а у XIII
ст. Галицько-Волинського князівства. У середині XIV ст. його захопила
Литва. Після Люблінської u1091 унії у 1569 p. місто відійшло до Польщі.
У кінці XV ст. – на початку XVI ст. князь К. Острозький поблизу
давньоруського городища, на березі ріки Ікви, будує кам’яний замок. У
XVII ст. замок перебудований за новоіталійською фортифікаційною
системою. У XVIII ст. він втрачає своє стратегічне значення і
перебудовується, з пристосуванням під палацовий комплекс.
Під час Визвольної війни українського народу 1648-1657 pp. населення
міста брало активну участь у боротьбі проти польської шляхти. Влітку
1648 р. Дубно оволоділи загони Максима Кривоноса. У 1707 р. під Дубно
російські війська ІІетра І розбили загін Карла ХІІ. Крім залишків замку
у Дубно збереглися й інші пам’ятки архітектури, це зокрема: комплекс
споруд монастиря кармеліток, 1630-86 рр., Луцькі ворота, кінець XV –
початок XVI ст., Георгіївська церква (дерев’яна), 1709 р., костел та
келії монастиря бернардинів, XVII ст.
м. Луцьк (Волинської області)
Одне з давніх міст України, вперше згадується під 1085 р. як “Лучеськ
великий на Стыри”. Першими його мешканцями були дулеби або лучани (від
останнього слова дехто й виводить назву міста). Його історичне ядро
розташувалось у вигині (луці) ріки Стир, звідки походить інша версія
назви міста.
Давня містобудівна структура поселення була характерною для
середньовіччя. Він поділявся на Верхній замок, Нижній (Окольний) замок і
міську забудову.
Найдавнішою пам’яткою оборонної архітектури є Верхній замок, кам’яні
споруди якого були закладені Любартом у 1340 р. Після багатьох добудов і
перебудов до нас дійшли В’їзна, Стирова і Владича вежі, з’єднані
оборонними стінами. Їх довжина – 240 м, а висота сягає 27 м. Зі споруд
Окольного замку до нашого часу збереглася вежа Чарторийських з частиною
кам’яної стіни.
На території колишнього Окольного замку та прилеглих територіях
збереглося багато пам’яток історії та архітектури, які сьогодні входять
до складу Державного історико-культурного заповідника “Старий Луцьк” –
це житлові будинки, монастирі бригіток, шаріток, домініканів, василіан,
Петро-Павлівський костел, синагога, кірха, Покровська та
Хресто-Воздвиженська церкви, будинок Косачів.
смт Олесько (Буського району Львівської області)
У найдавнішій писемній згадці про Олесько 1366 p. воно згадується поряд
з іншими великими містами Волині – Луцьком і Володимиром. Укріплений
замок, споруджений на горі, перетворився на своєрідний «ключ до Волині»,
що часто був об’єктом збройної боротьби та дипломатичних торгів
польських і литовських феодалів, які суперничали у пограбуванні
українських земель. У другій половині XV ст. Олесько втратило значення
фортеці та перетворилося на резиденцію різних магнатських родів.
У 1605 р. місто та замок перейшли до рук одного з найбагатших магнатів
Польщі Яна Даниловича. На місці старого дерев’яного будинку було зведено
новий, мурований замок-палац, довкола споруджені глибокий рів, вал і
парапети з брусів. Замок було збудовано відповідно до вимог тогочасної
військової архітектури, всановлено гармати.
У XVII ст. у місті, що в той час дістало назву «колиски польських
королів», часто мінялися володарі. У 1629 р. в замку народився Ян
Собеський (пізніше король Ян III), у 1639р. – Михайло
Корибут-Вишневецький. У 80-ті рр. XVII ст. Ян ІІІ перетворив замок на
розкішну королівську резиденцію.
Нині у замку розміщується експозиція Львівської картинної галереї
Використана література
Туризм в Україні.- Ужгород: ІВА, 2008.- 320с.
Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів у п’яти томах. Т.4.-
Ужгород: ІВА, 2000.- 348с.
Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів у п’яти томах. Т.3.-
Ужгород: ІВА, 2000.- 348с.
Котлер Филип, Боуэн Джон, Мейкенз Джеймс. Маркетинг. Гостеприимство и
туризм.- М: ЮНИТИ, 1998.- 787с.
Конох Анатолій Петрович, Товстопятко Федір Федорович, Некрасов Сергій
Андрійович Туризм.- Запоріжжя: ЗНУ, 2005.- 132с.
Конох, Анатолій Петрович Екологічний туризм: Навч. посіб. для студ. фак.
фізичн. вихован./ А.П.Конох, Ф.Ф.Товстопятко, С.А.Некрасов.- Запоріжжя:
ЗНУ, 2005.- 68с.- 10.80 журналістика
Головашенко, Ольга Вячеславівна Туризм, як форма соціальної активності
людини: соціально-філософський аналіз: Спец.:09.00.03; Дис. на здоб.
наук. ступ. канд.філософ. наук.- Запоріжжя: ЗДУ, 2002.- 184с.- 8.00
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
