Ти наше диво калинове, кохана українська мово ( заняття

Сценарій

за мотивами телепередачі «Ключовий момент»)

Тема: Ти наше диво калинове, кохана українська мово.

Мета: у нетрадиційній українській форму подати відомості з історії
української мови та охарактеризувати сучасний її стан: розвивати образне
мислення, зв’язне мовлення та творчу уяву гуртківців; виховувати любов
та бережне ставлення до рідної мови.

Форма: урок-телепередача («Ключовий момент»)

Обладнання: святково прибраний клас, виставка літератури. ілюстрацій до
казок; подарунки.

План

Організаційна частина.

Теоретична частина: історія рідної мови.

Практична частина: декламування віршів, гуморесок, музичне оформлення.

Підсумки уроку.

Хід роботи

1. Оголошення теми, мети уроку, пояснення форми заняття.

Ведуча: Доброго дня. Сьогоднішнє заняття ми проведемо у нетрадиційній
формі. Давайте напружимо уяву і перенесемося в телестудію передачі
«Ключовий момент». Сьогодні у цій студії прозвучить тільки одна історія,
і розповідати її будете ви всі. А гостям студії буде, якщо, звісно,
прийде, Українська Мова. Століттями вона була переслідувана,
принижувана, як і її народ, та все ж вижила. Однак і в незалежному
суспільстві не знайшла належної для себе поваги. Тож настає ключовий
момент: ми попросимо мову залишитися з нами, не зникати, не йти в темні
схованки минулого.

Чи прислухається вона до нашого прохання, залежить тільки від вас. Отже,
почнемо.

2. Читець 1. Крізь даль і сон, вогонь і дим

Іду до тебе, як до мами.

Ступаю кроком молодим,

Хоч літ багато вже за нами

В застиглім серці сіють мак

Ті сіячі, що рано встали.

Я ж причащаюся усмак

Твоїми спраглими вустами,

Твоїми, Мово…

Ведуча. А хто нам розповість, що є сталося з мовою? Звідки вона прийшла,
якого була її доля?

Читець 2. Вона з променя сонця народжена і у дніпровій воді скупана,
вітром козацьким виколисана, карпатським здоров’ям напоєна.

Читець 3. Вона у вогні гартована, у шепоті трав злеліяна, сльозами
людськими вмита і гумором пересипана.

Читець 4. Вона сто раз заборонена і тисячу разів зраджена, вона багата,
як вічність, і бідна, як сиротина.

Читець 5. Грішні ми перед тобою, Мово. Грішні, бо не змогли захистити
тебе від загарбників. Ти завжди була об’єктом ненависті чужинців, адже
вони знали: забрати у народу мову – це все одно, що вирвати серце.

Читець 6. Валуєвський указ, Емський циркуляр, вилучені книжки і
рукописи, трьохсотлітнє затискування української думки, засилання в
Сибір за українську пісню – такий гріх твоїх ворогів.

Читець 7. Але і друзі твої теж грішні перед тобою. Тим, що не захищали,
що вважали мовою простого народу, «низьким стилем», що розривали тебе
усобицями щодо правопису, руйнували суржиком, вбивали забуттям.

Читець 8. Цькували Слово, судили Слово, вбивали Слово,

За те, що пахло калиново,

За те, що грало веселково,

За те, що з прадіда суть кровне,

За те, що в сивині Дніпровій,

В сльозі багряно-полиновій,

За те, що Стусове. Тарасове, Франкове,

Та невмируще українське слово!

Ведуча: Так, наша мова зазнала багато горя, поки українці були в неволі.
Аж зараз Україна стала незалежною, у Конституції українська мова визнана
державною. У чому ж справа?

Читець 9. Чужинську мову і культуру так довго силоміць насаджували в
душі українців, що зрештою, це вдалося. І тому маємо боротьбу за
двомовність, за надання російській мові статусу другої державної, маємо
відвертий суржик у виступах народних обранців, а найстрашніше – молодь
забуває про українську пісню.

Ведуча: А давайте подивимося невеличкий сюжет про те, що зараз слухає
наша молодь.

V ` F

T^?

V F

T^?THl

oiooiaaaOOOCCCCo1/41/41/41/4

.H.j.¤.O.o.,/j/A/iiiiiiiaaaaaaaaaaaaaaaaaa

1-ша. Маша, я собі таку нову фішку в телефон скинула-відпад. Слухай:

Звучить рос. пісня.

2-га. А вчора на дискотеці такий крутий музон включили – просто балдьож.

3-тя (несміливо) А я українську музику люблю.

1-ша і 2-га. Що? Яку?

3-ті. Українську. Ось послухайте.

1-ша. І слухати не хочемо!

2-га. Не-мод-но!

3-тя. А ви все ж послухайте.

Звучить українська пісня.

1-ша. Круто!

2-га. Не «круто», а «гарно».

1-ша. Щось до мами захотілося…

3-тя. Звичайно. Адже це материнська пісня.

Чи живеш біля моря синього,

Чи в степу, чи обіч гори,

Ти не будь малоросом, сину мій,

Українською говори.

1-ша. Чи ідеш міською дорогою,

А чи стежкою на селі,

Говори українською мовою,

Бо живеш на своїй землі.

2-га. І не слухай ворожих натяків,

Мов «забули за сотні літ»,

Це ж бо так, як забути матінку,

Що пустила тебе у світ.

3. Ведуча: Напевне, настала пора перевірити, чи є Мова в нашій студії.
Здрастуй, Мово! Чи переконали тебе діти у тому, що ти справді їм
потрібна?

Мова. Не зовсім. Вони розповіли тільки про мої поневіряння, але не
сказали, чому я повинна зостатися.

Ведуча. Думаю, вони зараз виправлять ситуацію. Отже, хто скаже, чому
наша мова така унікальна?

Читець 10. Наша мова займає друге місце в світі по милозвучності після
італійської.

Читець 11. Українською мовою можна передати найтонші відтінки почуттів:
від найніжнішої прихильності ідо палкої ненависті. Особливо чарує нас
поетичне слово.

Учні читають вірші напам’ять.

1. У. Грицюк «Не злетіла»

2. П.Чир «Не раз тебе кидали»

3. «Не плачте, мамо»

4. У. Грицюк «Розлука»

5. Н.Биндас «Для неї в небі».

Читець 12. А жарт дотепний, а гумор іскристий! Український народ завжди
боровся із бідою з допомогою сміху. Прослухайте кілька гуморесок.

Інсценізація гуморесок.

1. «Майже з натури» Р.Бенюк.

2. «Пропащий Павло». Г. Христан.

Читець 13. А наша пісня? Проникає в самісіньке серце, як Євшан-зілля,
повертає пам’ять роду і народу. Звучить пісня «Народився я у краї».

Ведуча: Чи переконали діти тебе, Мово?

Мова. Так, переконали. Я бачу. Що ви мене справді любите і цінуєте, тому
залишуся з вами.

Ведуча: Тоді вийди до нас, Мово!

Мова (виходить на середину класу)

Крізь терни літ несу, немов свічу

Землі моєї віще рідне слово.

З ним через морок до яси лечу,

Із попелу відроджуюся знову.

Неопалимий вічний оберіг…

Дух пращурів у ньому, материзни

Родинне древо, вічний мій поріг,

І від колиски хресний шлях до тризни.

Ведуча: Спасибі тобі, Мово, що не покидаєш нас. А в знак подяки діти
приготували тобі свої твори.

Учні читають свої твори.

Мова. Спасибі вам, діти, що творите рідною мовою. А я вам також
приготувала подарунки Роздає). А гостям я дарую часточку свого серця.

4. Ведуча. Дякуємо. На цьому передача закінчила. Але заняття триває. То
які враження у вас від уроку? Як, на вашу думку, потрібно ставитися до
мови?

– Чому українська мова переслідувалася?

– Що потрібно для того, щоб Мова залишалася на високому рівні?

– Давайте на домашнє завдання складемо сенкан до словосполучення
«Українська мова». Наприклад:

Українська мова

Мелодійна, співуча

Дзвенить. Чарує, пливе

Українська мова – найчарівніша.

Життя

На цьому наше заняття закінчене. До побачення.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter