РЕФЕРАТ
На тему:
Контроль за дорожніми умовами і регулювання руху. Контроль за допуском
до управління транспортними засобами
Контроль за дорожніми умовами і регулювання руху
Роботи по будівництву, реконструкції і ремонту автомобільних ; доріг,
вулиць та залізничних переїздів повинні здійснюватися згідно з проектами
та вимогами правил, нормативів і стандартів України з безпеки дорожнього
руху. Нормативи дорожнього руху повинні відповідати вимогам безпеки,
економічності та комфортності дорожнього руху, охорони навколишнього
природного середовища та здоров’я людей. Приймання цих робіт проводиться
за участю органів державного нагляду за дотриманням законодавства,
правил, норм та стандартів. Обладнання вулиць та доріг, їх утримання
регламентується також рядом стандартів, інструкцій і правил.
Державтоінспекція бере участь у прийманні в експлуатацію об’єктів
житлово-комунального будівництва стосовно питань облаштування вулиць і
доріг. Представники ДАІ МВС України входять до складу робочих і
державних комісій по прийманню в експлуатацію автомобільних доріг та
інших споруд.
На державтоінспекції покладено широке коло завдань: контроль щодо
утримання у справному і безпечному для руху стані вулиць, автомобільних
доріг та інших шляхових споруд, залізничних переїздів та їх
облаштування. Цю роботу здійснюють підрозділи дорожнього нагляду, що
входять до відповідних апаратів ДАІ. Організація дорожнього руху
здійснюється із застосуванням первинних засобів і автоматизованих
систем: дорожніх знаків, світлофорної техніки, розміток, жестів, які
подаються працівниками державтоінспекції, а також автоматизованих систем
керування дорожнім рухом.
Дежавтоінспекція вивчає кількісні та якісні характеристики транспортних
і пішохідних потоків, виявляє місця транспортних затримок, аналізує
дорожньо-транспортні пригоди, що пов’язані з дорожніми умовами, та
вносить конкретні пропозиції щодо покращення дорожніх умов.
Зміни в організації дорожнього руху з метою підвищення Інтенсивності
руху транспортних засобів за рахунок зниження рівня безпеки не
допускається. Якщо виникає загроза безпеки дорожнього руху, то
відповідні особи державтоінспекції, дорожніх і комунальних служб мають
право вносить оперативні зміни в організацію дорожнього руху.
Правову основу організації дорожнього руху складають Правила дорожнього
руху. В Україні встановлено правосторонній рух транспортних засобів.
Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних
засобів і пішоходів, вибір швидкості руху та дистанції, обгону та
стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних
переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування,
користування зовнішніми світловими приладами, правил користування
пішоходів, проїзду велосипедистів, а також питання організації руху та
його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, затвердженими
постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.1993 р.
Учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно виконувати вимоги
цих правил. Згідно з Законом України “Про дорожній рух” учасниками
дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці,
залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та
перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
Учасниками дорожнього руху є водії та пасажири транспортних засобів,
пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.
Вони мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування
збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг та
інших місць вимогам безпечного руху, вивчення норм і правил дорожнього
руху; отримання від гідрометеорологічних, дорожніх, комунальних та Інших
організацій, а також органів Державтоінспекції інформації про умови
дорожнього руху; оскарження дій працівника органів ДАІ у разі порушення
ним чинного законодавства.
Одночасно учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно
дотримуватися вимог Закону України “Про дорожній рух”, Правил дорожнього
руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху;
створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями
або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і
громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та
контролю щодо дотримання законодавства “Про дорожній рух”.
Нагляд за дорожнім рухом має на меті забезпечення виконання учасниками
дорожнього руху встановлених правил. Для її здійснення у великих містах
створюються спеціальні підрозділи дорожнього нагляду міліції. Нагляд за
рухом здійснюється Інспекторами дорожнього нагляду. У тих органах
внутрішніх справ, де немає інспекторів дорожнього нагляду або їх
чисельність недостатня, нагляд здійснюється державтоінспекторами. Служба
цих підрозділів регламентується відомчою Настановою щодо нагляду за
рухом транспорту і пішоходів.
Контроль за допуском до управління транспортними засобами
Сучасний період характеризується швидким збільшенням автомобільного
парку. А це, в свою чергу, особливо позначилось на обсягах роботи
підрозділів державтоінспекції щодо реєстрації і обліку транспортних
засобів, а також на прийнятті іспитів від осіб, які у встановленому
порядку бажають отримати права на керування транспортними засобами,
стати водіями. Громадяни, які хочуть отримати права на керування
транспортними засобами, зобов’язані пройти спеціальну підготовку у
передбаченому програмою обсязі.
Підготовка та підвищення кваліфікації здійснюється в учбових закладах з
різними формами власності та господарювання, які отримали у
встановленому порядку ліцензію на цю діяльність. Права на керування
транспортними засобами підтверджуються відповідним посвідченням. На
території України діють національні і міжнародні посвідчення, що
відповідають Конвенції про дорожній рух. Порядок видачі цих посвідчень
регулює Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску
громадян до керування транспортними засобами, затверджене постановою
Кабінету Міністрів України від 8.05.1993р. Вказане Положення є
обов’язковим для всіх міністерств і відомств, підприємств (об’єднань),
установ, організацій незалежно від форм власності та громадянства.
Існують певні умови допуску до керування транспортними засобами. Право
на керування транспортними, мототранспортними засобами і мотоциклами
надається з 16-річного віку; автомобілями всіх видів і категорій (за
винятком автобусів і вантажних автомобілів, обладнаних для перевезення
більше восьми пасажирів), трамваями і тролейбусами – з 18-річного віку;
автобусами і вантажними автомобілями, обладнаними для перевезення більше
восьми пасажирів – з 19-річного віку.
Право на керування транспортними засобами, що обладнані спеціальними
звуковими і світловими сигналами або призначені для перевезення
небезпечних вантажів, а також автобусами міжміських і міжнародних
маршрутів, мають громадяни, які останні три роки працювали водіями
відповідної категорії транспортних засобів.
Посвідчення на право керування однією із категорій транспортних засобів
видається особі, яка пройшла медичний огляд, а також підготовку або
перепідготовку та склала відповідні іспити у
реєстраційно-екзаменаційному підрозділі державтоінспекції. Для виконання
цієї роботи створена сітка реєстраційно-екзаменаційних підрозділів.
Документом, що засвідчує проходження підготовки, перепідготовки і
підвищення кваліфікації водіїв є свідоцтво.
Іспити на одержання посвідчення водія приймаються місцевими підрозділами
державтоінспекції тільки від осіб, які проживають у даній місцевості.
Військовослужбовці строкової служби до складання іспитів у
державтоінспекції допускаються за місцем дислокації військових частин.
Під час іспитів застосовується апаратура та інші засоби, що виключають
можливість суб’єктивної оцінки знань. Теоретичні і практичні іспити на
право керування транспортними засобами усіх категорій приймаються
екзаменаційними комісіями РЕП ДАІ. Іспити проводяться в такій
послідовності: спочатку – теоретичний, потім – практичний. Особи, які
після закінчення учбового закладу по підготовці водіїв транспортних
засобів категорій “В”, “С” або “Д” успішно склали іспити в ДАІ можуть
одночасно допускатися до здачі практичного іспиту для відкриття нижчої
категорії “А”, “В”, “С” або “АВ”, або “ABC”. Особи, які не склали
теоретичного іспиту, до практичного іспиту не допускаються. Позитивна
оцінка, одержана після складання теоретичного іспиту, вважається дійсною
протягом трьох місяців. Після цього строку кандидату у водії знову
призначається теоретичний іспит. Особам, які склали теоретичний і
практичний іспити виписуються посвідчення водія відповідної категорії та
талони до них , а також в екзаменаційну картку водія. В графі “Для
особливих відміток” дублюється серія і номер посвідчення водія.
Записи у посвідченнях водія і талонах до них робляться спеціальним
чорнилом або кульковою авторучкою від руки, друкарськими машинками або
ЕОМ державною мовою. Крім того, записи прізвища, імені та місця
проживання в посвідченні водія дублюються літерами латинського алфавіту.
У посвідченнях водія, які видаються особам що мають обмеження в періодах
медичного огляду, встановлених медичними комісіями, в графі “Для
особливих відміток” проставляється штамп “Меддовідка обов’язкова”.
Посвідчення водія нового зразку при їх видачі підлягають ламінуванню
(покриваються захисною плівкою).
Обмін посвідчення водія проводиться на підставі заяви медичної довідки
про придатність водія до керування транспортними засобами відповідних
категорій, картки водія або підтвердження із ДАІ МВС, УМВС, яка видала
попереднє посвідчення.
Особам, які керували транспортними засобами протягом останніх 12
місяців, обмін посвідчень водія проводиться без відповідних іспитів..
Документами, які стверджують управління транспортними засобами, можуть
бути:
– для працюючих водіїв – виписка із трудової книжки або довідка з місця
роботи, де вказується закріплений вид транспорту, його реєстраційний
номер І номер наказу. Довідка стверджується підписом керівника
підприємства і печаткою;
для водіїв власного транспорту – реєстраційні документи на цей
транспорт;
для осіб, які експлуатують автомобілі за дорученням – реєстраційні
документи на автомобіль і доручення на право користування і
розпорядження ним, свідоцтво на право спільної власності на транспортний
засіб або свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт), де є запис про
право керування дружиною (чоловіком).
Особам, які протягом останніх 12 місяців взагалі не керували
транспортними засобами, обмін посвідчень водія проводиться після
складання теоретичного і практичного іспитів.
Замість загубленого посвідчення подія нове, з відміткою “Дублікат”,
видається підрозділом РЕП ДАІ за місцем проживання власника на підставі
заяви, медичної довідки, а у разі необхідності пред’являється свідоцтво
про закінчення учбового закладу або підтвердження із ДАІ МВС, УМВС, що
видала попереднє посвідчення. На період оформлення дублікату посвідчення
водія видається тимчасовий талон на право керування транспортними
засобами строком на один місяць талон до посвідчення водія, якщо він є,
вилучається . При необхідності (направлення і одержання відповіді на
запит, з’ясування окремих обставин, які пов’язані з втратою посвідчення
і т. ін.) строк дії талону може бути продовжений до З місяців. При
видачі тимчасового талону, якщо немає талону до поспідчення водія від
заявника приймаються теоретичний і практичний іспити. Обмін такого
талону на посвідчення проводиться тільки після відмітки на ньому
працівником підрозділу ДАІ міськрайвідділу за місцем проживання про те,
що посвідчення водія не вилучалось. Особам, які загубили тимчасовий
талон, одержаний на період оформлення дублікату посвідчення водія, новий
талон видається на загальних умовах. Знайдені посвідчення водія, замість
яких видані дублікати, вважаються не дійсними і здаються в підрозділи
РЕП ДАІ для знищення.
Позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами можливе
через погіршення стану здоров’я, якщо воно перешкоджає безпечному
керуванню транспортними засобами, а також за невиконання встановлених
обов’язків, передбачених законодавством (ст.ст. 122 ч. 11, 122 ч. ІІ,
122 ч. 11, 124 ч. 1, 130 ч. 1,11, 131 ч. 1 КпАП України). Якщо водій
позбавлений права на керування не всіма категоріями транспортних
засобів, то в посвідченні водія і
талоні до нього компостером відмічаються категорії транспортних засобів,
яких він позбавлений права керувати, а посвідчення повертається водієві.
Після закінчення строку позбавлення права керування, посвідчення водія
та талон до посвідчення водія обмінюються на нові.
Особам, які відбувають покарання у виді позбавлення волі і не позбавлені
судом права на керування транспортними засобами, вилучені у них
посвідчення водія можуть бути повернуті підрозділом ДАІ за місцем
відбуття покарання на клопотання адміністрації виправно-трудової
установи відповідно до встановленого порядку.
Бланки посвідчень водія, талони до них і тимчасові талони на право
керування транспортним засобом зберігаються як документи суворої
звітності. Зіпсовані під час заповнення бланки при чергових перевірках
знищуються таким чином, щоб виключити їх повторне використання. На
предмет цього складаються відповідні акти. Аналогічно знищуються
посвідчення водія, якщо їх власникам заборонено керувати транспортними
засобами за висновком медичної комісії; знайдені, якщо замість них
видані дублікати, а також не забрані власником протягом двох років після
закінчення строку позбавлення, про що проставляється відмітка в книзі
видачі посвідчень водія і тимчасових талонів. Про анульовані посвідчення
водія, які були видані іншими підрозділами РЕП ДАІ, останнім
направляється протягом 10 днів повідомлення.
ЛІТЕРАТУРА
1. Конституція України.
2. Закон України “Про міліцію’7/Відомості Верховної Ради УРСР. 1991.
№4. Ст.20.
Закон України “Про державну службу” //Відомості Верховної Ради України.
1993. №52. Ст.490.
Закон України “Про боротьбу з корупцією” //Відомості Верховної Ради
України. 1995. №34. Ст.266.
Закон України “Про дорожній рух” // Відомості Верховної Ради України.
1993. №31. Ст.338.
Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затв.
розпорядженням Президента України від 7 жовтня 1992 р. // Голос України.
1992. 20 жовтня.
Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС:
Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. №114.
Кодекс України про адміністративні правопорушення: Офіційний текст X.,
2000.
Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. К., 1993.
Підручники, навчальні посібники, монографії.
Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина:
Підручник. К., 1995.
Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посібник/За ред.
А.Т.Комзюка. X.. 1998.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
