Державний фонд соціального страхування. Позабюджетні фонди органів
місцевого самоврядування
§ 6. Державний фонд соціального страхування
За чинним законодавством України соціальне
страхування належить до цільових фондів, а встановлені
до нього платежі — до обов’язкових платежів.
Відповідно до цього всі підприємства України, пра-
цівники яких підлягають державному соціальному стра-
хуванню, громадяни-підприємці, що використовують
найману працю, зобов’язані реєструватися як страху-
вальники в органах профспілки по місцю розташування.
Підприємства, що не входять до профоб’єднань або
в яких діють дві чи більше профспілки, реєструються як
страхувальники у відповідному відділенні, а структурні
підрозділи (філії, представництва, відділення та ін.), які
є у складі підприємств та мають окремий баланс і по-
точні та розрахункові рахунки в установах банку, реєст-
руються як страхувальники у відповідних профспілкових
органах за місцем їх розташування.
Громадяни, які наймають окремих громадян за трудо-
вими договорами, релігійні організації реєструються як
страхувальники безпосередньо у профспілкових органах.
Чинним законодавством, наприклад Законом
України “Про пенсійне забезпечення”, встановлюються
тарифи обов’язкових внесків на державне соціальне
страхування для підприємств незалежно від форм влас-
ності та господарювання, виду діяльності й галузевої
орієнтації, об’єднань громадян-підприємців, які вико-
ристовують найману працю.
Тарифи встановлюються у відсотках до фонду оплати
праці й інших виплат, у тому числі в натуральній формі,
які підлягають обкладанню прибутковим податком з
громадян, крім виплат, на які встановлено Кабінетом
Міністрів України пільги.
Для громадських організацій, пенсіонерів та
інвалідів, підприємств, установ, навчальних закладів,
створених за рахунок коштів цих організацій для
розв’язання їхніх статутних завдань, а також підпри-
177
Розділ IV. Виконання бюджету та соціальний захист…
ємств, де інваліди становлять більше 50 % загальної чи-
сельності працюючих, тариф обов’язкових внесків на
соціальне страхування встановлюється в мінімальних
розмірах, не більше 5 % фонду оплати праці.
Особливої уваги заслуговує розподіл внесків між Пен-
сійним фондом та на соціальне страхування. Відповідною
постановою Кабінету Міністрів України встановлено,
що платники внесків на соціальне страхування спрямо-
вують із загальної суми нарахованих внесків до Пенсійного
фонду — 88, а на соціальне страхування — 12 %.
Громадяни, які займаються підприємницькою
діяльністю, заснованою на особистій власності та ви-
ключно на їхній праці, і адвокати вносять добровільні
страхові внески на соціальне страхування України у
розмірі один відсоток суми доходу.
Крім названих внесків, усі підприємства України,
працівники яких підлягають державному соціальному
страхуванню, і особи, що використовують найману пра-
цю, вносять кошти на соціальне страхування:
— суми, одержані в установленому порядку вад
працівників за видані путівки на санаторно-курортне
лікування, відпочинок та туризм, придбані за рахунок
коштів фонду соціального страхування України;
— суми витрат на виплату допомоги по тимчасовій
непрацездатності, спричиненої трудовим каліцтвом і
професійними захворюваннями внаслідок порушень
власником підприємства або уповноваженим ним орга-
ном діючих правил з охорони праці й техніки безпеки, у
зв’язку з підвищеною захворюваністю з вики власників
підприємств або уповноваженого ними органу, а також
травмами, одержаними з вини інших організацій чи
окремих осіб;
— суми пені, штрафів, не прийнятих до заліку вит-
рат по соціальному страхуванню, та інших фінансових
санкцій щодо організацій і службових осіб, передбачених
чинним законодавством. Накладені суми штрафів вно-
сяться до каси страхувальником або на рахунок
178
Глава II. Державні та позабюджетні фонди
профспілки готівкою чи стягуються із заробітної плати
винних службових осіб у встановленому порядку із зара-
хуванням на поточний субрахунок “Розрахунки по со-
ціальному страхуванню”.
Крім того, до коштів соціального страхування надхо-
дять прибутки від комерційної та господарської діяль-
ності.
Страхові внески на державне соціальне страхування
нараховуються на фонд оплати праці та інші виплати, у
тому числі в натуральній формі, які підлягають обкла-
данню прибутковим податком, крім визначених чинним
законодавством або іншими нормативними актами.
Нараховані страхові внески страхувальник сплачує
шляхом безготівкових розрахунків в обслуговуючій його
установі банку одночасно з одержанням грошей на за-
робітну плату за відповідний період.
Підприємства, які виплачують заробітну плату два
рази на місяць, страхові внески сплачують у дні одер-
жання грошей на заробітну плату. При цьому при одер-
жанні сум на заробітну плату за другу половину місяця
вони подають до установи банку платіжне доручення
про перерахування внесків по уточненому розрахунку за
весь минулий місяць.
Перерахування коштів підприємствами на соціальне
страхування провадиться в тих банках, де вони обслуго-
вуються. Перехід підприємства чи громадян-
підприємців, які використовують найману працю, на об-
слуговування в інший банк здійснюється за умови
своєчасного повідомлення про це органу, де вони за-
реєстровані як страхувальники.
З поточних рахунків соціального страхування прова-
диться фінансування відділень та комітетів профспілки,
для чого перераховуються на їхні поточні рахунки
відповідні суми, передбачені бюджетом фонду на черго-
вий рік, і здійснюються витрати по соціальному страху-
ванню відповідно до затверджених бюджетів чи кошто-
рисів.
179
Розділ IV. Виконання бюджету та соціальний захист…
У підприємствах за рахунок коштів соціального стра-
хування провадяться витрати на:
— виплату допомоги по тимчасовій непрацездат-
ності, вагітності й пологах, при народженні дитини, на
поховання;
— проведення санаторно-курортного лікування та
відпочинку працівників, їхніх дітей, ветеранів праці й
інвалідів.
Крім того, кошти соціального страхування можуть
перераховуватися на поточні рахунки профспілкових
органів по профспілковому бюджету лише в межах вста-
новлених асигнувань на такі цілі:
— фінансування дитячих оздоровчих таборів і по-
зашкільного обслуговування;
— організаційно-адміністративні та господарські
витрати по соціальному страхуванню;
— підготовку кадрів;
— інші цільові програми з питань соціального стра-
хування.
Контроль за своєчасним й повним надходженням
страхових внесків та інших платежів і правильності вит-
рачання коштів соціального страхування здійснюють
страхувальники, профспілкові органи, ревізійні комісії
профспілок.
§ 7. Позабюджетні фонди органів місцевого самоврядування
Перехід до ринкових відносин викликав різку
зміну доходів бюджету і позабюджетних доходів.
Свідченням цього є утворення різних централізованих
позабюджетних фондів: пенсійного, зайнятості, соціаль-
ного страхування, Чорнобильського тощо, які є спожи-
вачами коштів бюджету, їхня діяльність врегульована
законодавством та іншими нормативними документами,
але їхньою доходною базою є господарська діяльність
підприємств та організацій усіх форм власності.
180
Глава II. Державні та позабюджетні фонди
При дефіциті бюджету не обійтися без залучення
коштів підприємств для потреб міст і селищ. У зв’язку з
цим органи місцевого самоврядування формують поза-
бюджетні і цільові фонди, які, поряд з іншими, залуча-
ють кошти фондів соціального розвитку підприємств,
об’єднань, організацій та установ пропорційно кількості
робітників і службовців, що постійно проживають у
містах, селищах, селах, для розвитку їх житлово-
комунального господарства. На практиці формування
коштів породжує суперечності між підприємствами і ви-
конкомами з приводу обсягів відрахувань, оскільки ме-
ханізм розрахунків залишається невизначеним.
В умовах дефіциту бюджету органи влади і управлін-
ня залучають кошти підприємств для будівництва житла,
об’єктів соцкультпобуту тощо. На наш погляд, вирішен-
ня цієї проблеми залежить від: визначення суми коштів,
необхідних на ці цілі, — С; наявності бюджетних
коштів — Б; коштів, яких не вистачає, — Н; питомої
ваги робітників і службовців даного підприємства у за-
гальній кількості жителів міста, селища — У. Тоді визна-
чити суму коштів, необхідну для внесення до позабюд-
жетного фонду підприємством чи організацією, можна
за такою формулою:
При розробці програми, наприклад благоустрою
міста, без залучення бюджетних коштів формула матиме
вигляд:
На наш погляд, в умовах кризових явищ підхід до
формування позабюджетних коштів в рахунок дольової
участі підприємства у благоустрої чи будівництві
приміщень соціально-культурних установ або житла є
найперспективнішим. При стабілізації економіки фор-
мування позабюджетних коштів можна провадити і від
181
Розділ IV. Виконання бюджету та соціальний захист…
чисельності робітників, що примусить підприємства ви-
шукувати резерви підвищення рентабельності.
Практика роботи рад показує, що формування поза-
бюджетних коштів провадиться за рахунок:
залучення коштів населення (будівництво водо-
провідних та газових мереж), добровільних внесків і по-
жертвувань;
доходів від місцевих позик, грошово-речових лоте-
рей та аукціонів;
плати за реєстрацію і перереєстрацію підприємств
усіх форм власності тощо;
штрафів за забруднення навколишнього середовища,
встановлюваних радами залежно від завданих збитків,
підприємствами усіх форм власності.
Цей захід спрямований, до того ж, на виховання у
трудових колективів відповідальності за збереження
природи, бо сплата штрафу сприяє розумінню того, що
забруднювати природу економічно невигідно. Нагро-
мадження коштів на позабюджетних фондах не тільки
розширює права рад усіх рівнів, а й дає необхідні засоби
для фінансування соціально-економічного розвитку рай-
онів, міст, областей.
Позабюджетні фонди формуються з використанням
таких методів: нормативного, коефіцієнтів, добровільних
інвестицій. Нормативний метод на практиці — це твердо
встановлені нормативи відрахувань у фонди — 88 % від
сум соціального страхування до Пенсійного фонду і
12 % — до фонду соцстраху, або ж, приміром, 3 % від
фонду заробітної плати до фонду зайнятості. Нормативи
змінюються з плином часу, але вони завжди виступають
як твердовстановлені відрахування до того чи іншого
позабюджетного фонду. Норматив може встановлюва-
тись не тільки у відсотках, що зовсім не обов’язково, а й
у твердих грошових сумах.
Метод коефіцієнтів, як ми вже згадували, сприйнят-
ливіший при дольовій участі підприємств усіх форм
власності у благоустрої міст і селищ, будівництві житла
та об’єктів соцкультпобуту.
182
Глава ПІ. Соціальний захист населення
Метод добровільних інвестицій об’єднує добровільні
пожертвування фізичних і юридичних осіб, коштів до
позабюджетних фондів на проведення соціально-
культурних заходів або інші адресні цілі — будівництво
школи, лікарні, дитячого садка, допомога на лікування
конкретної дитини або на інші цільові заходи, — рішен-
ням органів влади чи управління. Такі централізовані
державні фонди, як соціального страхування, пенсійний,
Чорнобильський, в умовах економічної кризи мають
цільову спрямованість на послаблення негативних явищ,
пов’язаних із скороченням виробництва, зростанням
цін, насамперед у соціально-культурній сфері, і захистом
малозабезпечених громадян. Тому вони розрахункове
повинні входити до складу Державного бюджету.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
