Реферат на тему:
Ом Ґеорґ Симон. Закон Ома.
Георг Сімон Ом ( HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA
%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0” \o “Німецька мова” нім. Georg Simon
Ohm; * HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/16_%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1
%8F” \o “16 березня” 16 березня HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1787” \o “1787” 1787 , HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%95%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%B
3%D0%B5%D0%BD&action=edit” \o “Ерлаген” Ерлаген — † HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/7_%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BD%D1%8F” \o “7
липня” 7 липня HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1854” \o
“1854” 1854 , HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%8E%D0%BD%D1%85%D0%B5%D0%BD” \o
“Мюнхен” Мюнхен )- відомий німецький фізик.
Біографія
Народився в Ерлагені, у сімї бідного слюсаря. Батько його, досить
розвинута і освідчена людина, з дитинства привчав сина до любові к
фізиці та математиці, і післав його навчатись до гімназії. У HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1806” \o “1806” 1806 р. Ом закінчивши
курс в гімназії почав вивчати математичні науки у Ерлагенському
університеті, але вже після 3 семестрів кинувши HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81
%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82” \o “Університет” університет , став працювати
вчителем в Готштадті ( HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80
%D1%96%D1%8F” \o “Швейцарія” Швейцарія ).
У HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1809” \o “1809” 1809 р.
покинув Швейцарію та, переїхавши до Нейенбурга, повністю присвятив себе
вивченню математики; у HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1811”
\o “1811” 1811 р. захистив у Ерлангені докторську дисертацію і з
HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1811” \o “1811” 1811 по
HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1813” \o “1813” 1813 у якості
приват-доцента читав там же лекції по математиці, але вже у HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1813” \o “1813” 1813 р. прийняв місце
викладача математики в Бамберзі (1813-17), звідки перейшов потім на таку
ж посаду в Кельні (1817-28). Впродовж свого перебуття в Кельні Ом
опублікував знамениті свої роботи по теорії гальванічної цепі.
На міжнароднім конгресі електриків в Парижі, вирішено було назвати його
ім’ям тепер всіма визнану одиницю електричного опору(«один HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BC” \o “Ом” ом» ).
Відкриття
Найбільш відомі праці Ома дотикались до питань о проходженні
електричного струму і привели до відомого HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D0%9E%D0%B
C%D0%B0” \o “Закон Ома” закона Ома .
Закон Ома
Закон Ома – це твердження про пропорційність HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D1%
81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D1%83&action=edit” \o “Сила струму” сили
струму в провіднику прикладеній HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B
3%D0%B0&action=edit” \o “Наруга” напрузі .
Закон Ома справедливий для HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB” \o “Метал”
металів і HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BF%D1%80
%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA” \o “Напівпровідник”
напівпровідників при не надто великих прикладених напругах.
Фізична природа
Закон Ома справедливий для провідників, виготовлених із матеріалів, у
яких є вільні заряджені HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%9
7_%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D1%83&action=edit” \o “Носії струму”
носії струму : HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE
%D0%BD” \o “Електрон” електрони , HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B
8&action=edit” \o “Дірки” дірки або HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%99%D0%BE%D0%BD%D0%B8” \o “Йони” йони
Якщо до таких провідників прикласти напругу, то в провідниках виникає
електричне поле, що змушуватиме носії струму рухатися. Підчас цього руху
носії струму прискорюються й збільшують свою HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87
%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F” \o “Кінетична
енергія” кінетична енергію . Проте зростання енергії носіїв струму
обмежене зіткненнями між собою, зі зміщеними з положень рівноваги
внаслідок теплового руху атомами матеріалу, з домішками. При таких
зіткненнях надлишкова кінетична енергія носіїв струму передається
коливанням HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB
%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D2%91%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B0” \o
“Кристалічна ґратка” кристалічної ґратки , виділяючись у вигляді тепла.
В середньому носії струму мають швидкість, яка визначається частотою
зіткнень. Математичною характеристикою таких зіткнень є HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A7%D0%B0%D1%81_%D1%80%D0%
BE%D0%B7%D1%81%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit” \o “Час
розсіяння” час розсіяння і зв’язана із ним HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B
8%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1
%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D1%83&action=edit” \o “Довжина вільного
пробігу” довжина вільного пробігу носіїв заряду. Обчислення показують,
що середня швидкість носіїв заряду пропорційна прикладеному електричному
полю, а отже й напрузі.
Таким чином, у матеріалах із вільними носіями заряду сила струму
пропорційна напруженості електричного поля. Проходження струму через
матеріал супроводжується виділеннями тепла. Детальніше про це у статті
HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B
D_%D0%94%D0%B6%D0%BE%D1%83%D0%BB%D1%8F-%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B0&ac
tion=edit” \o “Закон Джоуля-Ленца” закон Джоуля-Ленца .
У сильних електричних полях закон Ома часто не виконується навіть для
гарних провідників, оскільки фізична картина розсіяння носіїв заряду
змінюється. Розігнаний до великої швидкості носій заряду може іонізувати
нейтральний атом, породжуючи нові носії заряду, які теж у свою чергу
вносять вклад у електричний струм. Електричний струм різко, іноді
лавиноподібно, наростає.
У деяких матеріалах при низьких температурах процеси розсіяння носіїв
заряду гасяться завдяки особливій взаємодії між ними та коливаннями
кристалічної ґратки. В такому випадку виникає явище HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2
%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C” \o “Надпровідність”
надпровідності
Математичне формулювання
У HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE
%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0” \o “Електротехніка”
електротехніці заведено записувати закон Ома у вигляді
U = IR,
де U – прикладена напруга, I – сила струму, R – HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D0%BF%D1%96%D1%80&acti
on=edit” \o “Опір” опір провідника.
Проте опір є характеристикою провідника, а не матеріалу, й залежить від
довжини та поперечного перерізу провідника. Тому в фізиці заведено
записувати закон Ома у вигляді:
j = ?E,
де j – HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B
8%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D1%83&action=edit” \o
“Густина струму” густина струму , ? – HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B
C%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%
8C&action=edit” \o “Питома провідність” питома провідність матеріалу,
E – HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B5
%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B
8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F” \o
“Напруженість електричного поля” напруженість електричного поля .
Питома провідність залежить від кількості вільних носіїв заряду в
провіднику і від їхньої HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A0%D1%83%D1%85%D0%BB%D0%B
8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%97%D0%B2_%D0
%B7%D0%B0%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83&action=edit” \o “Рухливість носіїв
заряду” рухливості .
Змінний струм
У випадку змінного струму закон Ома можна розширити, включивши в розгляд
також елементи HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%8
2%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE&action=edit” \o
“Електричне коло” електричного кола , які характеризуються HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%BC%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C
” \o “Ємність” ємністю й HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%82%D0%B8
%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C” \o “Індуктивність” індуктивністю
. Змінний струм проходить через конденсатор, опереджаючи по HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B7%D0%B0_%D0%
B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BC%D1
%83&action=edit” \o “Фаза змінного стуму” фазі . В індуктивності
змінний струм відстає по фазі від напруги. Проте в обох випадках
амплітуда змінного струму пропорційна амплітуді прикладеної змінної
напруги. Математично це можна описати ввівши комплексні опори (
HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%B
4%D0%B0%D0%BD%D1%81&action=edit” \o “Імпеданс” імпеданси ). Тоді можна
записати
U = IZ,
де U – амплітуда змінної напруги, I – амплітуда змінного стуму, Z –
імпеданс.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
