РЕФЕРАТ
На тему:
Основні операції стрижки
Зведення волосся нанівець. Стосовно форми стрижки спосіб «зведення
волосся нанівець» передбачає здійснення поступової зміни довжини волосся
від найкоротших пасом, наприклад, на скронях і шиї, до довгих на
тім’яній та потиличній зонах. Фактично це стрижка нижньої ділянки
волосяного покриву на 2-3 см від крайової лінії росту волосся або на всю
ширину нижньопотиличної та нижньої скроневої зон (рис. 5.17 а).
Операцію стрижки проводять машинкою, прямими ножицями або бритвою за
допомогою гребінця чи без нього.
Працюючи машинкою, як правило, можна застосовувати гребінець або
працювати без нього. Машинку вводять у волосся від крайової лінії росту
волосся. Стрижуть проти росту волосся з виведенням машинки вгору на
себе.
Першою зістриженою смужкою визначають висоту зони стрижки. Інші смужки
закінчують на рівні першої з урахуванням того, що уявна верхня лінія
стрижки має повторювати лінію росту волосся на шиї.
Положення верхньої та нижньої ліній стрижки «нанівець» знаходяться в
певній залежності, яку потрібно враховувати: чим менша відстань між
ними, тим різкіший перехід створюється між коротким і довгим волоссям.
Якщо при стрижці машинкою застосовують гребінець, його утримують другим
прийомом. Вводять гребінець у волосся по крайовій лінії росту і зрізають
волосся на площині гребінця.
Аналогічно здійснюють зведення волосся нанівець ножицями. Гребінець і
ножиці одночасно рухаються вгору проти росту волосся. Довжину
зістриженого волосся регулюють, працюючи різними частинами інструментів.
Для отримання мінімальної довжини зрізають волосся кінцями ножиць над
кінцями зубців гребінця. Для зручності зістригання волосся на різних
ділянках волосяного покриву голови ножиці утримують паралельно гребінцю
або під кутом до нього (рис. 5.18).
Стрижка машинкою поверх гребінця. Ця техніка стрижки дозволяє стригти
волосся дуже близько до шкіри голови, як у стрижці «нанівець», а також
створювати плоскі та квадратні форми стрижок. Особливої точності при
стрижці машинкою досягають на сухому волоссі (рис. 5.19).
Положення гребінця і методика стрижки машинкою аналогічна роботі
ножицями. Відмінність полягає в тому, що машинка рухається впоперек
гребінця і під час стрижки його необхідно утримувати у фіксованому
положенні. Кут, під яким установлений гребінець, визначає довжину
зістриженого волосся.
Рис. 5.18. Розташування ножиць і гребінця при стрижці паралельно (а, б)
і під кутом (в, г) один до одного
Рис. 5.19. Стрижка машинкою поверх гребінця: а — зубці гребінця уверх, б
— зубці гребінця донизу
Застосовуючи техніку стрижки машинкою поверх гребінця, дотримуються
таких правил:
— необхідно стояти навпроти ділянки, яку підстригають;
— гребінець установлюють зубцями вперед на лінію волосся і повертають
таким чином, щоб зубці утворили кут до поверхні голови. Стрижку
здійснюють у напрямку, протилежному природному положенню волосся;
— гребінець утримують у фіксованому положенні, зістригають волосся
переміщенням машинки з правого на лівий бік;
— якщо у перукаря робоча рука ліва, то машинку переміщують з лівого на
правий бік;
— після стрижки кожної ділянки необхідно зупинитись, вивести гребінець
із волосся, повторити всю послідовність на наступній ділянці,
використовуючи попередню як напрямну.
Тушування. Якість виконання операції залежить від рівномірності руху
гребінця і ножиць, а також від кута, під яким вони знаходяться один до
одного. Чим частіше робити ріжучі рухи ножицями, тим якісніше буде
виконано операцію. Гребінець вводять у волосся, ножиці ставлять
паралельно гребінцю на рівні обушка. Гребінець переміщують на кілька
міліметрів угору проти росту волосся, ножиці переміщують одночасно,
зрізаючи волосся паралельно площині гребінця.
Гребінцем визначають кут нахилу, під яким зрізається волосся.
Ножиці розміщують не тільки паралельно, а й під кутом до гребінця. Кінці
ножиць можуть бути спрямовані як ліворуч, так і праворуч, залежно від
ділянки волосяного покриву, що стрижеться.
Волосся правого боку шиї та за вушною раковиною варто зрізати кінцями
ножиць зі спрямуванням їх праворуч. Волосся лівого боку шиї за вушною
раковиною, а також волосся правої скроні зручніше стригти кінцями
ножиць, спрямувавши їх ліворуч і паралельно гребінцю.
Довжину волосся регулюють і гребінцем, і ножицями. Волосся зрізають
паралельно гребінцю — кінцями ножиць для отримання мінімальної довжини
волосся, середньою частиною полотна ножиць над середньою частиною зубців
гребінця для досягнення більшої довжини.
Стрижка способом «на пальцях» — операція з укорочення волосся над
пальцями по всій поверхні волосяного покриву або на окремих ділянках
(рис. 5.21).
При цій техніці стрижки працюють прямими та філірувальними ножицями,
гребінцем.
Зняття волосся «на пальцях» застосовується:
— безпосередньо для стрижки волосся;
— як допоміжний прийом для попереднього вкорочення довгого волосся перед
основною стрижкою;
— як контрольно-перевірочний прийом після основної стрижки.
Під час стрижки пасмо будь-якої зони утримують середнім і вказівним
пальцями лівої руки, зрізають волосся, спрямовуючи ножиці вздовж
пальців. Під час зрізання волосся гребінець утримують лівою
рукою в неробочому положенні.
Пасма відділяють горизонтальними (лобно-тім’яні зони) та вертикальними
проділами (решта зон). При стрижці волосся вертикальних пасом кінці
ножиць
Рис. 5.21 Укорочення волосся «на пальцях»
Спосіб стрижки «пасмо на пасмо». Застосовуючи спосіб стрижки «пасмо на
пасмо», визначають контрольне пасмо, наступні відчісуються та
накладаються на контрольне, зрізаються на рівні його довжини. Кут
відтягування пасом може бути різним (рис. 5.23).
Рис. 5.23. Накладання пасма на пасмо
Спосіб стрижки «пасмо за пасмом». Цей спосіб точної стрижки аналогічний
способу стрижки накладанням пасма на пасмо. Відмінність полягає в тому,
що пасма волосся відокремлюють вертикальними проділами. Довжину
зістриженого волосся контролюють двома способами: попередньо зістрижене
пасмо волосся визначають як контрольне для наступного (рис. 5.24а);
кожне наступне пасмо волосся зістригають, орієнтуючись на перше —
контрольне (рис. 5.24 б).
а
Рис. 5.24. Стрижка пасма за пасмом
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Ветров А. Парикмахер – стилист. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2003.
2. Вольфрам К. Идеальные ногти: Способы моделирования // Nand & nails. –
2003. – №4. – С. 32-33.
3. Гутиря Л. Г. Сучасна перукарська справа. — Харків: Фоліо, 1997.
4. Дрибноход Ю. Маникюр, педикюр.: Профессиональный курс. (Сер.
«cosmetical&professional»). — СПб.: Весь, 2002. — 256 с.
5. Константинов А. В. Парикмахерское дело. — М.: Высшая школа, 1987.
6. Корпев В. Д. Мы причесываем женщин. — М.: Стройиздат, 1991.
7. Кулешкова О. Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. — М.:
Академия, 2002.
8. Куприянова И. Н. Современные прически: женские, мужские, детские. —
М.: Эксмапресс, 2002.
9. Луканова О. В., Федорова Л. В. Технология парикмахерских услуг. —
Ростов-на-Дону: Март, 2002.
10. ЛяпичА.Д. Парикмахерское мастерство. — К.: Будівельник, 1982.
11. Маникюр. Ростов-на-Дону: Владне, 2001. — 256 с.
12. Марек Збшнев. Парикмахерское дело. — Минск: Высшая школа, 1996.
13. Моделирование причесок: Иллюстрированное методическое пособие. –
К.: 1990.
14. Панченко О. А. Прическа. Укладка. Завивка. — СПб.: Папирус, 1999.
15. Панченко О. А. Мелирование и прическа. — СПб.: Корона-принт, 2000.
16. Пономарчук А. Ростковые зоны и рост ногтя // Ногтевая эстетика. —
2004. – №5.- С. 38-39.
17. Смирнова Л. В. Уроки парикмахерского искусства. — СПб.: Парителы,
2002.
18. Сокол Е. Дезинфекция как наука // Ногтевая эстетика. — 2004. — №1.-
С. 48-50.
19. Энциклопедия парикмахерского искусства. — М.: Веге, 1999.
20. «Зеркало моды». – К.: – 1999-2004.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
