Реферат на тему:
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ
АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ.
Агропромисловий комплекс України — це цілісна народногосподарська
система взаємопов’язаних в своєму розвитку галузей, які забезпечують
виробництво сільськогосподарської сировини та продовольства, їх
заготівлю, зберігання, переробку і реалізацію населенню.
Ядром агропромислового комплексу є галузі сільського господарства. У
своєму розвитку вони характеризуються певними особливостями; це вплив
природно-кліматичних факторів на характер і організацію виробництва,
об’єктивна необхідність використання частини виробленої продукції як
засобів виробництва, універсальність основного засобу виробництва —
землі. Усе це зумовлює особливості становлення ринкових відносин в
агропромисловому комплексі та особливості його державного регулювання.
Сутність аграрної політики держави у період становлення ринкових
відносин полягає:
у проведенні земельної реформи;
розвитку різних форм власності на землю і господарювання; ліквідації
жорсткого адміністративно-державного управління у с/г; сприянні
розвитку конкуренції; поступовому відмовленні від обов’язкового
встановлення державних замовлень (державних контрактів) на виробництво і
поставку сільськогосподарської продукції; розробці і здійсненні цільових
програм розвитку виробничої і соціальної інфраструктури на селі при
фінансовій підтримці держави.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним Кодексом України та
іншими актами законодавства України.
Метою державного регулювання функціонування та розвитку агропромислового
комплексу є забезпечення населення продуктами харчування, а також іншими
товарами з сільськогосподарської сировини в поєднанні з вирішенням
соціальних та економічних проблем АПК в умовах становлення ринкових
відносин і багатоукладності економіки.
Держава в особі відповідних органів управління виконує такі функції з
регулювання розвитку АПК:
визначає пріоритетні напрями розвитку АПК та пріоритетні напрями
спрямування інвестицій на його розвиток;
регулює земельні відносини;
здійснює заходи щодо стабілізації продовольчого постачання; здійснює
підтримку пріоритетних галузей і сфер АПК через пряме бюджетне
фінансування, механізм дотацій, цільове субсидіювання;
сприяю здійсненню процесів роздержавлення, приватизації та розвитку
нових форм господарювання;
встановлює механізм формування державних замовлень та контрактів на
поставку до державних ресурсів сільськогосподарської продукції та
сировини;
здійснює індикативне планування розвитку АПК; регулює ціни на деякі види
продовольства; визначає рівень орієнтовних закупівельних стартових цін і
механізмів їх індексації відповідно до інфляційних процесів.
Цінове регулювання в сфері АПК здійснює департамент цінової політики
Міністерства економіки України, у складі якого фунціонує відділ цін на
продовольчі товари та продукцію сільського господарства.
Як і стосовно інших товаровиробників — Міністерство фінансів та
Національний банк України встановлюють механізм фінансово-податкового і
грошово-кредитного регулювання. Для цього використовують систему
економічних важелів — податків і податкових пільг, диференційованих умов
кредитування.
Основна література:
А.Ф.Мельник “Державне регулювання економіки”. – К: 1994р ст 170-178.
Т.Г Морозова А.В. Пикулькин «Государственное регулированиеэкономики и
социальный комплекс» М: 1997 .
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter