Реферат з географії
на тему:
“СІНГАПУР”
ПЛАН
Вступ
1. Особливості розташування, клімат та історія формування Сінгапуру
2. Економіка та державний устрій Сінгапуру
3. Етнічні групи та мови, релігія, проблеми довкілля, туризм
Список використаної літератури
Вступ
Сінгапур — маленька країна з надвисокою концентрацією грошей, культур,
древніх забобонів і технічних досягнень.
Республіка Сінгапур – країна в Південно-Східній Азії на краю
Малайського півострова; площа 622 кв. км; столиця Сінгапур-Сіті;
Культура країни – ні на що не схожий сплав китайської, індійської й
малайської традицій. Держава Сінгапур – не тільки великий острів з
великим вільним портом, але й 58 маленьких острівців, у числі яких –
Пулау Убін (Pulau Ubin), Пулау Теконг (Pulau Tekong) і Сентоза
(Sentosa).
Складається з острова Сінгапур, низького і рівнинного, і 57 дрібних
островів; глава держави Онг Тенґ Чеонґ із 1993, глава уряду Ґо Чок Тонґ
із 1990; політична система: ліберальна демократія з обмеженнями для
опозиції; експорт: електроніка, нафтопродукти, гума, устаткування,
транспортні засоби; населення 3 млн.164 тис. (1998) (китайці 75%,
малайці 14%, тамільці 7%); мови: малайська (національна), китайська,
тамільська, англійська (державні); недавня історія: незалежність від
Англії отримана в 1959. Сінґапур приєднався до нової Федерації Малайзія
в 1963, але вийшов, щоб залишитися незалежним у 1965.
1. Особливості розташування, клімат
та історія формування Сінгапуру
Республіка Сінгапур розташована у південно-східній Азії на островах між
Малайзією та Індонезією. Має географічні координати 1 22 N, 103 48 E.
Довжина узбережжя становить 193 км. Займає територію в 692,7 км?. Має
тропічний, вологий клімат. Терен хвилястий у центральній частині,
низини. Природні ресурси – риба, глибоководні порти на своїй території.
Острів розташований на території із тропічним мусонним кліматом,
температура тут постійно тримається на рівні +30..+32°C. Дощі йдуть
практично цілий рік, а з листопада по лютий на країну обрушуються
шквальні зливи тривалістю близько 10 хвилин.
Найстаріші згадки про територію сучасного Сінгапуру існують у китайський
літературі. Територія має різноманітні назви за стародавніми джерелами,
зокрема назву «Темасек»(або «Тумасік»), і перша згадка про назву
«Сінгапур» датується ІІІ ст., що в перекладі з малайської означає «Місто
Лева».
Відомо що з VII по XIII століття ця територія знаходилася під владою
буддійської імперії Шрівіджаян, яка у свою чергу керувалася з сусіднього
острова Суматра. У XI столітті територія була короткочасно окупована
військом індійського короля. Острів переходив з рук в руки і у XVI
столітті опинився під владою ісламського султанату Малакка.
З часом стратегічно розташоване на шляху давніх морських шляхів місце
зазнало повільного занепаду.
В результаті португальської окупації Малакки керівний центр султанату
перемістився до району Джохор що між Малаккою та Сінгапуром. З цього
часу Сінгапур підпорядковано султанатові Джохору.
Велика Британія у пошуку проміжних портів для своїх морських шляхів з
колоній на сході підписала угоду 6 лютого 1819 року з султаном Джохору
та керівництвом Сінгапура щодо надання дозволу англійцям створити свої
поселення на цій території. Невдовзі тут була заснована британська
факторія.
З 1819 року Сінгапур процвітає як безмитний торговельний центр
підпорядкований Великій Британії.
У 1824 році були підписані 2 угоди з голландцями за якими Голландія
визнає права британців на цю землю, та з володарями території щодо
надання Сінґапурові статусу володіння Великої Британії в обмін на
грошові винагороди.
З часом, у 1832 році, Сінгапур стає адміністративним центром британських
колоній в регіоні. У цей час до цих колоній, окрім Сінгапуру, входять
Малакка та Пенанг.
Порт Сінгапуру стає найважливішім місцем на шляху транспортних суден,
які сполучають Європу та Азію. До 1860 року населення зростає до більш
ніж 80 тисяч мешканців за рахунок мігрантів з Китаю, Малайзії, Індії,
Європи та інших країн.
В ході 2-ї світової війни Сінгапур бомбардувала японська авіація, і 15
лютого 1942 року окупований Японією.
Після поразки Японії британці повернулися до Сінгапуру в лютому 1945
року.
В 1946 році Малакка та Пенанг приєдналися до Малайського Союзу і потім
до Малайської Федерації у 1948 році. Сінгапур лишився королівською
колонією Великої Британії.
У 1948 році комуністами була зроблена спроба захопити владу, вони
зазнали поразки, в колонії був оголошений надзвичайний стан, який
протримався до 1953 року.
Статус автономії був отриманий 1959 році і в травні були обрані
представники до законодавчих зборів загальним голосуванням, прийнята
нова конституція, на чолі влади постав прем’єр-міністр Лі Кван Ю.
16 вересня 1963 року була сформована Малайзія, до її складу входить і
Сінгапур з умовами збереження автономії в деяких політичних питаннях.
Сінгапур виходить зі складу Малайзії 9 серпня 1965 року, і постає
незалежною демократичною державою у складі Британської Співдружності
Націй на чолі з президентом.
Отримав членство в ООН 21 вересня 1965 року.
2. Економіка та державний устрій Сінгапуру
Сінгапур має добре розвинуту ринкову економіку без помітної корупції,
стабільні ціни на товари і високу заробітною платою порівняно з іншими
країнами регіону. Відсоток безробітних становить приблизно 3%. Економіка
сильно залежить від експорту, зокрема від електроніки та виробництва.
Занепад світової економіці в 2001-03 роках завдав пошкодження й
Сінгапурській економіці через зниження попиту у галузі технології.
Туристичний сектор постраждав від спалаху гострого респіраторного
синдрому в 2003 році. Економічні показники в останні роки почали
показувати позитивні результати, так, у 2004 році ВВП країни зріс на 8%,
у 2005 році спостерігався зріст на 5,7%.
U
??????¤?¤?$???????????¤?¤?$?????? ???????¤?¤?$??????Галузева зайнятість
населення на 2003 рік – Обробна промисловість 18%, Будівництво 6%,
Перевезення та засоби сполучення 11%, Сервіс, в тому числі фінансова та
комерційна діяльність 39%, інші 26%.
Сільськогосподарські вироби – гума, копра (сушене ядро кокосового
горіха), фрукти та овочі, квіти, птиця, яйця, риба, акваріумна риба,
тощо.
Промисловості – електронна, хімічна, фінансові послуги, нафтовидобувне
обладнання, нафтопереробна, виробництво гумових виробів, харчова
промисловість, судноремонт, будівництво морських платформ, доходи також
приносить торговельний центр Сінгапуру.
Експортні товари – машини та механізми, зокрема електроніка, споживчі
товари, хімікати, природне паливо.
У 2004 році партнери в експорті були Малайзія 15,2%,США 13%,Гонконг
9,8%,Китай 8,6%,Японія 6,4%,Тайвань 4,6%,Таїланд 4,3%,Південна Корея
4,1%.
Імпортні товари-машини та механізми, природне паливо, хімікати, харчові
товари.
Партнери в імпорті на 2004 рік – Малайзія 15,3%, США 12,7%, Японія
11,7%, Китай 9,9%, Тайвань 5,7%, Південна Корея 4,3%, Таїланд 4,1%.
Сінгапур – республіка, головою держави є президент, якого обирають кожні
6 років. Голова уряду – Прем’єр-міністр. Кабінет міністрів назначає
президент.
Законодавчий орган – парламент, до якого входять 84 депутати, вибрані
загальним голосуванням раз на 5 років, а також до 9-ти депутатів,
призначених президентом.
Адміністративно Сінгапур поділяється на 5 районів.
Конституція була прийнята 3 червня 1959 року; змінена у 1965 після
отримання повної незалежності.
3. Етнічні групи та мови, релігія, проблеми довкілля, туризм
За даними перепису населення 2000 року, в країні наявні такі етнічні
групи – китайці 76,8%, малайці 13,9%, індійці 7,9%, інші 1,4%.
Мови в користуванні, за звітом перепису населення 2000 року: китайська
мова мандарин – 35%, англійська – 23%, малайська – 14,1%, китайська мінь
(хоккіень) – 11,4%, китайська кантонська 5,7%, китайська теочю – 4,9%,
тамільська – 3,2%, інші китайські діалекти – 1,8%, інші мови – 0,9%.
За даними перепису населення 2000 року в Сінгапурі сповідуються такі
релігії: буддизм – 42,5%, іслам – 14,9%, даосизм – 8,5%, індуїзм – 4%,
католицизм – 4,8%, інші християни – 9,8%, інші 0,7%, не релігійні 14,8%.
Основною проблемою є забруднення середовища відходами промисловості і
брак запасів прісної води. Захоронення сміття є проблемою у зв’язку з
обмеженою площею суходолу.
Сінгапур – це коктейль всіх туристичних задоволень, замішаний на
серйозних грошах, які вкладені урядом.
Відвідання Сінгапуру відрізняється від загально прийнятого відпочинку на
екзотичних островах з пальмами та лінивим лежанням на пляжах. Їдуть в
Сінгапур сім’ями: чоловіки – за бізнесом або розвагами (в Сінгапурі
знаходиться відомий на весь світ іподром), діти обожнюють зоопарки та
акваріуми, молодь – веселі дискотеки, а жінки з задоволенням займаються
шопінгом.
Туристу в Сінгапурі необхідно активно рухатись, щоб встигнути все
побачити, попробувати, купити. Рекомендуємо відвідувати Сінгапур в
поєднанні з відпочинком на островах Балі, Лангкаві.
Культурне життя Сінгапуру урізноманітнюють події, присвячені урядовим
заходам і компаніям. В місті розташовані Музей флоту, Музей риб,
меморіал Другої світової війни з фрагментом японського концтабору.
У країні панує культ чистоти – за паління в громадських містах,
забруднення вулиць або перевищення вмісту шкідливих речовин у вихлопних
газах штрафують.
Сінгапурське суспільство живе за суворими законами: тут можна
сповідувати будь – яку релігію, але грати в азартні ігри грати
заборонено. Навіть жувати гумку заборонено.
На о. Сентоза (головний курорт країни) знаходиться азіатське екзотичне
поселення «Парк Метеликів», «Парк Орхідей», найбільший тропічний
океанаріум Азії – «Підводний світ», «Водний парк».
У гирлі р. Сінгапур встановлено статую «Мерлайон» – морського лева
(символ країни), а на узбережжі знаходяться давні будівлі колоніальної
епохи (XIX ст.), зокрема будинок Парламенту, палац імператриці, Театр
Вікторії та багато чого іншого.
Сінгапур відомий своїми національними стравами. Щороку, у липні,
проводять продуктовий фестиваль. Різноманітна, китайська та індійська
кухня , морепродукти. Все це можна про дегустувати в різноманітних
барах, ресторанах, кафе на набережній до пізньої ночі. Зустрічаючи
туристів, сінгапурці запитують: „Ви вже їли?” Для сінгапурців їжа – це
щось на зразок національного „виду спорту”: їдять всюди, завжди і
готують дуже смачно.
Відвідання Сінгапуру залишає незгладимі враження не тільки в
пізнавальному, а й психологічному плані. Кожен турист віддає данину
чудовому сервісу, екзотиці та комфорту.
Рис.1. Карта Сінгапуру
Сінгапур
Republik Singapura
Національний девіз: “Majulah Singapura”
(Вперед Сінгапур)
Офіційна мова малайська,китайська мандарин,
англійська,тамільська
Столиця Сінгапур (місто)
Президент Селлапан Раманатан
Прем’єр-міністр Лі Сянь Лун
Територія
– Всього
– % води (176 у світі)
699 км?
1,4 %
Населення
(2006 прибл.)
(2000 перепис)
4,492,150
4,017,700
Густота 6,43 км?
Незалежність
від Вел.Британії
від Малайзії
16 вересня 1963
9 серпня 1965
ВВП
Всього
На одиницю (2005 приблизно)
$124,3 млрд.
$28,100
Валюта Сінгапурський Долар(SGD)
Часовий пояс +8 цілий рік
Національний гімн “Majulah Singapura”
(Вперед, Сінгапуре)
Інтернет-домен .sg
Тел. код 65,якщо з Малайзії – 02
Список використаної літератури
Країни світу. Словник-довідник. – К., 2002.
Подорож по світу / Упорядник Марущенко В.І. – К., 2004.
Сінгапур. Туристичний огляд країни. – К., 2005.
PAGE
PAGE 4
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
