HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!
РЕФЕРАТ
на тему:
“Використання економічних методів управління охороною праці, проведення
пільгового оподаткування”
ПЛАН
Вступ
1. Економічне стимулювання поліпшення умов і охорони праці
2. Зарубіжний досвід використання економічних методів управління
охороною праці
3. Головні економічні методи та особливості пільгового оподаткування в
управлінні охороною праці
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Розглядаючи охорону праці в умовах ринкової економіки особливу увагу
необхідно звернути на економічні аспекти охорони праці. Здійснення
заходів з поліпшення умов і охорони праці чинить стимулюючий вплив як на
економічні, так і на соціальні результати виробництва.
До позитивних економічних результатів впливу умов праці на людину слід
віднести підвищення продуктивності праці, раціональне використання
основних виробничих фондів.
Сприятливі умови забезпечують піднесення продуктивності праці за рахунок
як інтенсивних змін (скорочення витрат робочого часу на виробництво
одиниці продукції), так і екстенсивних (збільшення ефективності
використання робочого часу завдяки зниженню цілоденних втрат за
тимчасовою непрацездатністю та виробничим травматизмом).
Економічні результати заходів щодо поліпшення умов та охорони праці
виражаються у вигляді економії за рахунок, зменшення збитків унаслідок
аварій, нещасних випадків і професійних захворювань як в економіці в
цілому, так і на кожному підприємстві.
Охорона праці – це система правових, соціально-економічних,
організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і
лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження
здоров’я і працездатності людини в процесі праці.
Згідно 21 статті Закону України “Про охорону праці”: фінансування
охорони праці здійснюється власником. Працівник не несе ніяких витрат на
заходи щодо охорони праці.
На підприємствах, в галузях і на державному рівні у встановленому
Кабінетом Міністрів України порядку створюються фонди охорони праці.
В даному рефераті розглянемо використання економічних методів управління
охороною праці та проведення політики пільгового оподаткування.
1. Економічне стимулювання поліпшення умов і охорони праці
Поліпшення умов і охорони праці, що відповідає інтересам не тільки
безпосередньо працівників, а й підприємців та всього суспільства в
цілому, в умовах ринку тісно пов’язано з економічним стимулюванням
роботодавців.
Стимулювання заходів щодо охорони праці здійснюється згідно з розділом
ІV «Стимулювання охорони праці» Закону України «Про охорону праці». Так,
ст. 25 «Економічне стимулювання охорони праці» визначає, що до
працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за
активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення
безпеки й поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним
договором (угодою, трудовим договором).
Порядок пільгового оподаткування коштів, спрямованих на заходи щодо
охорони праці, накреслений чинним законодавством про оподаткування.
Економічне стимулювання націлено насамперед на посилення діяльності та
заінтересованості підприємств у поліпшенні умов праці на робочих місцях,
а також підвищення економічної відповідальності власників
(адміністрації) підприємств за шкоду, заподіяну несприятливими умовами
праці.
Необхідність розробки й застосування економічних методів (економічного
механізму) впливу на охорону праці, стимулювання всіх осіб та
підрозділів, які беруть участь у виробничих процесах, забезпечують і
формують рівень безпечного виконання робіт, спричинена неефективністю
чинних нині на підприємствах адміністративних форм і методів управління,
оскільки останні не пов’язують стан охорони праці з оцінкою кінцевих
результатів загальногосподарської діяльності окремих колективів та
підрозділів, з виконанням конкретними особами посадових чи
функціональних обов’язків. Враховуючи це, вимогам охорони праці слід
надати економічну інтерпретацію, поєднати показники оцінки результатів
діяльності з економічними важелями впливу на порушників правил і норм.
Необхідно створити ефективну систему стимулювання та мотивації
організації й виконання безпечних трудових процесів на основі
економічної відповідальності.
На практиці під економічним регулюванням розуміють матеріальну
(фінансову) заінтересованість і відповідальність підрозділів, служб та
відділів (організаторів і керівників виробництв) за створення умов для
безпечної праці, з одного боку, й додержання встановлених норм і правил,
роботу без травм і аварій безпосередніх виконавців — з другого. Питання
полягає лише в тому, як виконати це практично, як конкретно змусити
економіку працювати на безпеку.
З ухваленням Закону «Про охорону праці» та підзаконних актів виникла
реальна можливість переходу до нових форм мотивації організації та
безпечного виконання робіт передусім за допомогою економічного механізму
на основі цільових методів.
Економіко-цільовий підхід на виробничому рівні передбачає :
умови й порядок взаємного пред’явлення економічних санкцій (претензій,
позовів) до виконавців щодо відшкодування заподіяної шкоди внаслідок
порушення правил безпеки та до посадових осіб (за нестворення
нормативних умов для безпечного виконання робіт);
поєднання економічних показників діяльності підрозділів і посадових осіб
зі станом охорони праці та виконанням (невиконанням) цільових завдань;
встановлення оплати праці з урахуванням необхідності додержання в
процесі виробничої діяльності норм і правил безпеки;
встановлення відповідних доплат за роботу в шкідливих та небезпечних
умовах;
стимулювання (заохочення) підрозділів і працівників за роботу без травм,
аварій, професійних захворювань, за високий рівень організації роботи в
галузі охорони праці, як це передбачає ст. 29 Закону.
Досвід розвинутих країн у галузі охорони праці свідчить про те, що
поліпшенню умов праці сприяють заходи:
податкові пільги на засоби, спрямовані на оздоровлення умов праці;
диференціювання страхових внесків залежно від частоти й тяжкості
травматизму і професійних захворювань;
впровадження санкцій за бездіяльність власників щодо поліпшення умов
охорони праці.
2. Зарубіжний досвід використання економічних методів управління
охороною праці
Узагальнюючи досвід розвинутих країн з економічного стимулювання,
Європейський фонд поліпшення умов життя і праці (одна з організацій
Європейського Союзу) визначає, що більшість існуючих нині систем
базується на прецедентах, тобто на інформації про нещасні випадки, що
спричиняють виплату компенсації. Подібний підхід сам по собі є доказом
того, що вплив економічного стимулювання обмежений. Фонд пропонує
інноваційну модель, що містить ряд економічних стимулів, здатних
позитивно впливати на поліпшення виробничого середовища.
Запропонована Європейським фондом поліпшення умов життя і праці модель
акцентує увагу на ідентифікації майбутніх ризиків, так само як і на
існуючих, а також на визначенні зусиль щодо їх зниження. Основними
елементами цієї моделі є:
зменшення страхового внеску в системі обов’язкового соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві, особливо завдяки
зусиллям зі зниження ризиків порівняно з рівнями, встановленими
нормативними актами;
встановлення повнорозмірного внеску залежно від максимального сукупного
ризику (більшість систем страхування розраховує внесок за середнім
ризиком) за допомогою трьох елементів:
а) базового компонента, який покриває адміністративні витрати та надто
високі виплати компенсацій потерпілим унаслідок нещасних випадків, що
іноді мають місце при однакових ризиках;
б) галузевого компонента, пов’язаного з різними ризиками в різних
галузях господарства;
в) функціонального компонента, пов’язаного з максимальним ризиком на
робочому місці;
можливість для компаній одержувати бонуси (у вигляді скорочення
повномасштабних внесків) через вжиття заходів різного характеру щодо
поліпшення виробничого середовища, такі як:
а) суб-бонус для підприємств, що докладають більше результативних зусиль
у цій галузі порівняно зі своїми конкурентами — скорочує функціональний
компонент, пов’язаний з ризиками на робочому місці;
б) суб-бонус за зусилля, пов’язані з вирішенням загальної проблеми для
галузі чи виду робіт, — може зменшити компонент галузі або виду
виробництва;
в) суб-бонус, що стосується спеціальних проблем підприємства;
фінансування консультацій з попередження травматизму на малих і середніх
підприємствах;
допомога з інвестиціями (наприклад, під час підписання контракту про
значні капітальні вкладення в поліпшення умов та підвищення безпеки
праці на робочих місцях);
видача ярликів (за типом знаків якості продукції) для робочих місць, на
яких досягнуто високого рівня умов праці, що може бути корисним у
створенні надійного іміджу компанії на ринку.
Основними елементами в розробці нової системи є:
розмір стимулу, тобто економічної вигоди порівняно з витратами;
ефективність системи з точки зору можливості оцінити і продемонструвати
поліпшення в охороні праці та надійності системи стосовно одного
підприємства (у найбільш широкому розумінні цього поняття);
позитивний вплив системи на поліпшення здоров’я і підвищення безпеки,
тобто на зниження ризиків одержання травм чи профзахворювань;
величина компенсації у зв’язку з виробничою травмою та її межа;
ступінь захисту малих і середніх підприємств від статистичних коливань
при оцінці фінансової віддачі стимулюючих виплат;
управління системою та його вартість.
Як вихідні пропонуються такі основні умови:
1. Підприємець є юридичною особою, що одержує вигоду в результаті
економічного стимулювання заходів щодо поліпшення виробничого
середовища. Тому він і становить об’єкт, якому пропонуються стимули.
Однак запропоновані заходи передбачають використання соціальних ресурсів
підприємства. Це визначає необхідність співробітництва між усіма
заінтересованими сторонами для вжиття заходів щодо попередження
виробничого збитку.
2. Економічне стимулювання націлене на таке поліпшення виробничого
середовища, яке виходить за межі вимог законодавства, що встановлює
норми у цій галузі.
Оскільки поліпшення виробничого середовища понад установлені законами
норми є справою дорогою, то для досягнення високих критеріїв існує явна
потреба в економічному стимулюванні. Тому економічне стимулювання
пропонується не як заміна, а як доповнення до норм законодавства про
охорону праці. Однак воно може застосовуватися і на підприємствах, де
стан охорони праці не відповідає вимогам законодавства.
?
I
e
????????????q?Головні економічні методи та особливості пільгового
оподаткування в управлінні охороною праці
До працівників підприємства можуть застосовуватися будь-які заохочення
за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення
безпеки та покращення умов праці. Види заохочень визначаються
колективним договором (угодою, трудовим договором).
Порядок пільгового оподаткування коштів, спрямованих на заходи щодо
охорони праці, визначається чинним законодавством про оподаткування.
Відшкодування підприємствам, громадянам і державі збитків, завданих
порушенням вимог щодо охорони праці (ст. 30). Крім відшкодування шкоди
працівникам (ст. 11) власник повністю відшкодовує збитки іншим
підприємствам, громадянам і державі на загальних підставах у зв’язку з
завданням шкоди при порушенні вимог щодо охорони праці.
Застосування штрафних санкцій до підприємств, організацій та установ
(ст. 31). За порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання
розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань безпеки,
гігієни праці і виробничого середовища підприємства, організації,
установи можуть притягатись органами державного нагляду за охороною
праці до сплати штрафу.
Підприємство сплачує штраф за кожний нещасний випадок та випадок
професійного захворювання, які сталися на виробництві з його вини. Якщо
встановлено факт приховання нещасного випадку, власник сплачує штраф у
десятикратному розмірі. Конкретні розміри і порядок накладання штрафів
визначаються законодавством. Власник має право оскаржити в місячний
строк рішення про стягнення штрафу у судовому порядку.
Відшкодування шкоди у разі ліквідації підприємства (ст. 32). У разі
ліквідації .підприємства відшкодування шкоди, заподіяної працівникам,
іншим підприємствам або державі порушенням вимог щодо охорони праці,
аваріями, нещасними випадками на виробництві та професійними
захворюваннями, проводиться в порядку, передбаченому чинним
законодавством.
Таким чином, штрафні санкції, а також виплати, що повинні здійснюватися
підприємством у випадку незадовільної роботи з охорони праці, наявності
фактів травмування працівників та профзахворювань, сьогодні досить
значні, тому змушують власника або уповноважений ним орган замислитись,
що краще: зазнавати величезних збитків, котрі інколи можуть призвести до
повного банкрутства, не займаючись охороною праці, чи своєчасно вкласти
прийнятні кошти у профілактичні заходи, зберігши при цьому життя та
здоров’я людей та не конфліктуюючи з Законом.
Справжній власник, безумовно, обере другий варіант, оскільки перелік
штрафних санкцій та інших економічних втрат підприємства, як зазначалося
вище, містить:
— штрафи, що накладаються на підприємство органами державного нагляду за
охороною праці;
— штрафи за кожний нещасний випадок на виробництві або професійне
захворювання;
— відшкодування шкоди, одноразову допомогу та всі інші виплати особам,
котрі потерпіли на виробництві, або членам сімей та утриманцям загиблих;
— виплати тим підприємствам, установам, яким завдано шкоду (внаслідок
випуску небезпечної техніки, неякісного проектування виробничого
об’єкта, нового устаткування);
— компенсацію лікарням, іншим медичним та оздоровчим закладам витрат на
лікування та реабілітацію потерпших працівників, на надання їм
санаторно-курортних послуг;
— компенсацію витрат органів соціального забезпечення на виплату пенсій
інвалідам праці;
— витрати на проведення рятувальних робіт під час аварій та нещасних
випадків, на проведення розслідування та експертизи їх причин, на
ритуальні послуги під час поховання загиблих, на складання
санітарно-гігієнічної характеристики робочого місця працівника, котрий
одержав професійне захворювання.
Значними є також витрати на пільги та компенсації, передбачені чинним
законодавством і колективними договорами, за важкі та шкідливі умови
праці, вони теж повинні враховуватися власником у загальній сумі
економічних втрат, що мають місце на даному підприємстві через
недостатню увагу до вирішення проблем охорони праці.
Серед стимулюючих заходів, передбачених Законом, слід відзначити:
— створення спеціальних фондів охорони праці на державному, галузевому,
регіональному рівнях і на підприємствах та встановлення вимоги щодо
неоподаткування коштів цих фондів;
— визначення можливості запровадження пільгового оподаткування цільових
витрат на заходи щодо охорони праці;
— започаткування принципів диференціації внесків на державне соціальне
страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань із
застосуванням заохочувальних тарифів для
підприємств з належною організацією роботи і високим рівнем охорони
праці (і, навпаки, каральних, тобто збільшених тарифів — для підприємств
з незадовільним станом умов і безпеки праці);
— заходи індивідуального заохочення працівників за активну роботу та
ініціативу у вирішенні проблем охорони праці (повинні відображатися у
колективному договорі і включати підвищення розміру заробітної
плати, призначення премії, в тому числі запровадження спеціальних премій
за досягнення в галузі безпеки праці, разових — за конкретно виконану
роботу, винахідництво і раціоналізаторські пропозиції; різні види
морального заохочення).
Порядок пільгового оподаткування коштів, спрямованих на заходи щодо
охорони праці, визначено ст. 29 Закону № 2694-ХІІ.
Законом забезпечено більш надійний захист прав та соціальних інтересів
громадян, насамперед осіб, які потерпіли від нещасного випадку на
виробництві або набули профзахворювання.
Висновки
Отже, можна зробити наступні висновки:
Специфічною особливістю українського Закону, що регламентує правову
основу охорони праці, є високий рівень прав і гарантій робітникам.
Вперше в історії держави робітникам було надано право відмовитися від
роботи у випадку існування на виробництві загрози для їхнього здоров’я і
життя. Розширено права робітників у соціальних гарантіях відшкодування
збитків у випадку пошкодження їх здоров’я на виробництві. Передбачається
нова система фінансування охорони праці, формування системи страхування
від нещасних випадків і профзахворювань, посилюється централізація
планування.
Договірне регулювання з питань охорони праці поставлено на високий
рівень, передбачається значна участь громадських інституцій у цьому
процесі. З позицій законодавчої регламентації прав і гарантій робітникам
у сфері охорони праці та їх забезпечення Закон України „Про охорону
праці” та нормативно-правові документи щодо його реалізації одержали
високу оцінку експертів Міжнародної організації праці.
В Законі України „Про охорону праці” (ст. 4) задекларовані основні
принципи державної політики в галузі охорони праці, серед яких
зазначається використання економічних методів управління охороною праці,
проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню
безпечних і нешкідливих умов праці.
Усі працівники підлягають обов’язковому соціальному страхуванню
власником від нещасних випадків і професійних захворювань. Страхування
здійснюється в порядку і на умовах, що визначаються законодавством і
колективним договором (угодою, трудовим договором).
Працівники, зайняті на роботаі з важкими та шкідливими умовами праці,
безплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком
або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають
право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення,
скорочення “тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку,
пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і
компенсації, Що надаються в передбаченому законом порядку.
Власник зобов’язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому
каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров’я, пов’язаними з виконанням
трудових обов’язків у повному розмірі втраченого заробітку відповідно до
законодавства, а також сплатити потерпілому (членам сім’ї та утриманцям
потерпілого) одноразову допомогу. При цьому пенсії та інші доходи,
одержувані працівником, не враховуються.
Розмір одноразової допомоги встановлюється колективним договором
(угодою, трудовим договором). Якщо відповідно до медичного висновку у
потерпілого встановлено стійку втрату працездатності, ця допомога
повинна бути не менше суми, визначеної з розрахунку середньомісячного
заробітку потерпілого за кожен процент втрати ним професійної
працездатності.
У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не
менше п’ятирічного заробітку працівника на його сім’ю, крім того, не
менше річного заробітку на кожного утриманця потерпшого, а також на його
дитину, яка народилася після його смерті.
Якщо нещасний випадок трапився внаслідок невиконання потерпілим вимог
нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги може
бути зменшено в порядку, що визначається трудовим колективом за поданням
власника та профспілкового комітету підприємства, але не більш як на
п’ятдесят відсотків. Факт наявності вини потерпілого встановлюється
комісією по розслідуванню нещасного випадку.
Власник відшкодовує потерпілому витрати на лікування (в тому числі
санаторно-курортне), протезування, придбання транспортних засобів, по
догляду за ним та інші види медичної і соціальної допомоги відповідно до
медичного висновку, що видається у встановленому порядку; надає
інвалідам праці, включаючи непрацюючих на підприємстві, допомогу у
вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок, а при можливості —
за рахунок підприємства.
Серед стимулюючих заходів, передбачених Законом, слід відзначити
визначення можливості запровадження пільгового оподаткування цільових
витрат на заходи щодо охорони праці.
Порядок пільгового оподаткування коштів, спрямованих на заходи щодо
охорони праці, визначено ст. 29 Закону № 2694-ХІІ.
Список використаної літератури
Закон України «Про охорону праці. – К., 2004.
Кодекс законів про працю України . – X.: «Одиссей», 2003. – 160 с.
Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків,
професійних захворювань і аварій на виробництві. -К.: 2004. -136 с.
Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з
питань охорони праці. – К.: 2005. – 50 с.
HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com/” www.ukrreferat.com – лідер
серед рефератних сайтів України!
PAGE
PAGE 14
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
