Поняття і підстави кримінальної відповідальності
Поняття кримінальної відповідальності.
Принципи кримінальної відповідальності.
Мета та функції кримінальної відповідальності.
Поняття кримінальної відповідальності
Студенти мають визначити, що завданням кримінального законодавства є
запобігання злочинам, яке здійснюється шляхом визначення кола злочинів
та покарань за них (ст. 1 КК). Метою покарання (ст. 50 КК) також
визначено запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так й
іншими особами.
Кримінальна відповідальність — різновидність юридичної відповідальності,
що полягає в застосуванні заходів кримінального покарання до фізичних
осіб, винних у скоєнні злочину.
Підставами для притягнення до відповідальності є:
наявність правової норми, що передбачає склад злочину;
юридичний факт — вчинення злочину;
наявність правозастосовного акта, що набрав чинності.
Кримінальна відповідальність поділяється на перспективну (позитивну) і
ретроспективну (негативну).
Позитивна юридична відповідальність — сумлінне виконання своїх
обов’язків перед громадянським суспільством, правовою державою,
колективом людей та окремою особою.
Невчинення особою злочинів (правомірна поведінка) говорить про
реалізацію положень кримінального закону у відповідності до його вимог.
Дотримання громадянами вимог закону гарантує їм право на особисту
недоторканність. Позитивна кримінальна відповідальність включає в себе
об’єктивні та суб’єктивні ознаки. До об’єктивних слід відносити
наявність кримінально-правових встановлень (дозволів та заборон) і
відповідну їм (правомірну) поведінку суб’єкта. До суб’єктивних обов’язок
суб’єкта діяти відповідно цим встановленням. Позитивна кримінальна
відповідальність реалізується в рамках кримінально-правових відносин.
Ретроспективна кримінальна відповідальність — це специфічні
правовідносини між державою і правопорушником внаслідок
державно-правового примусу, що характеризуються осудженням протиправного
діяння та засудженням суб’єкта злочину, покладанням на останнього
обов’язку витерпіти позбавлення і несприятливі наслідки особистого,
майнового, організаційного характеру за скоєне правопорушення.
Негативна (ретроспективна) кримінальна відповідальність
характеризується:
наявністю кримінально-правових заборон;
вчиненням діяння, передбаченого КК, що містить склад злочину;
реальним перетерпінням заходів, передбачених КК (об’єктивні ознаки),
обов’язком особи, яка вчинила діяння, передбачене КК, що містить склад
злочину, піддатися заходам кримінально-правового характеру (суб’єктивна
ознака).
o
,0R
?
^ ` b ° o
R
?
????
&
&
ретроспективної кримінальної відповідальності:
державно-правовий примус;
негативна реакція держави на правопорушення і суб’єкта, винного в його
скоєнні;
обов’язок правопорушника нести несприятливі наслідки за його протиправну
поведінку.
Принципи кримінальної відповідальності
До принципів кримінальної відповідальності відносяться:
відповідальність винної особи за діяння, а не за виявлення наміру;
законність,
невідворотність,
доцільність
справедливість покладення юридичної відповідальності;
гуманність
своєчасність.
Мета та функції кримінальної відповідальності.
Мета кримінальної відповідальності — вияв її соціальної необхідності та
ефективності. Розрізняють такі види мети юридичної відповідальності:
загальну превенцію правопорушення;
покарання правопорушника;
вплив на свідомість правопорушника;
моральну перебудову особи;
формування у людини, яка порушила норми права, настанови на правомірну
поведінку надалі;
виховний вплив на інших людей з метою попередження правопорушень з
їхнього боку.
Мета юридичної відповідальності, своєю чергою, визначає її функції.
Функції кримінальної відповідальності — головні напрямки юридичного
впливу як на правопорушника, так і на інших осіб, з метою захисту
правопорядку і виховання суб’єктів права, які скоїли чи можуть скоїти
правопорушення, Розрізняють такі види функцій кримінальної
відповідальності:
превентивну (попереджувальну);
виховну;
репресивну (каральну);
компенсаційну (поновлювальну);
сигналізаційну (інформаційну).
Рекомендована література:
Борзенков Г. Дифференциация ответственности по новому УК:
нереализованные возможности //Законность.-1997. – №10.
Звечаровский И.Э. Уголовная ответственность: понятие, виды, формы
реализации: Учеб. пособие //Иркутск, гос. университет,- Иркутск, 1992.
Кирись Б. Становление и изменение уголовных правоотношений Вестник
Львовского ун-та. -Вып. 19.- Львов, 1980.
Мальков В. П. Субъективные основания уголовной
ответственности//Государство и право.-1995.-№1.
Ситковская О.Д Психология уголовной ответственности. М.:НОРМА,1998
Цепелев В.Ф. Уголовная ответственность иностранных граждан: Учеб. пособ.
//Акад. МВД РФ.-М., 1992.
Коржанський М.Й., Соловій Я.І, Об’єктивні межі кримінальної
відповідальності //УАВС, Наук. вісник.-К.,1998.-Вип,2.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter