Мито
Мито є непрямим податком, що стягується з товарів і транспортних
засобів, які переміщуються через митний кордон країни. Це переміщення
може бути зв’язане з увезенням, вивезенням або перевезенням транзитом
товарів чи транспортних засобів. Цей податок виконує фіскальну і
регулюючу функції. Регулююча функція спрямована на формування
раціональної структури імпорту та експорту, захист національного
виробника (мито на імпорт), заохочення або обмеження експорту (мито на
експорт). Міжнародна практика свідчить, що найбільш поширеним є мито на
імпорт.
Платниками мита є фізичні та юридичні особи. Сплата податку здійснюється
під час перетину митного кордону. У кінцевому підсумку реальними
платниками мита на імпорт (ввізне мито) є споживачі товарів, що
імпортуються. Однак під час перетину митного кордону мито сплачує
суб’єкт господарювання за рахунок своїх оборотних коштів, що, зрозуміло,
впливає на його фінансовий стан. На період від сплати ввізного мита до
реалізації споживачам товарів, що імпортуються, відбувається
відволікання (іммобілізація) оборотних коштів імпортерів.
На фінансову діяльність імпортерів — суб ‘єктів господарювання будуть
справляти вплив: визначення об ‘єкта оподаткування, розмір ставок
податку, податкові пільги, терміни сплати ввізного мита.
Об’єктом оподаткування є митна вартість товару, що переміщується через
митний кордон. Для визначення митної вартості товару, що імпортується,
вартість товару у валюті, яка визначена укладеним контрактом,
перераховується в національну валюту України за курсом Національного
банку надень подання митної декларації.
Користуються двома видами ставок для обчислення суми мита:
— у відсотках до митної вартості товарів, що переміщуються через митний
кордон;
— у грошовому вимірі на одиницю товару.
На підакцизні товари встановлено ставки специфічного ввізного мита. Для
більшості видів підакцизних товарів ставку ввізного мита встановлено в
ЕКЮ (ЄВРО) з одиниці товарів, що імпортуються. Ставки ввізного мита
диференційовані за товарними групами, як і ставки акцизного збору.
Перелік товарів, що підлягають митному оподаткуванню, значно ширший, ніж
перелік підакцизних товарів.
Стосовно стягнення мита діє розгалужена система пільг — від встановлення
мінімальних пільгових ставок залежно від країни-постачальника (на
імпортні товари) або країни-покупця (на експортні товари) аж до повного
звільнення від мита окремих товарів.
Контроль за стягненням мита здійснюють митні органи. За виконання ними
своїх обов’язків і надання платникам відповідних послуг стягуються митні
збори. Вони теж можуть бути встановлені у відсотках від митної вартості
товарів, однак їх не слід ототожнювати з митним податком.
Акцизний збір
Акцизний збір — це непрямий податок, що встановлюється на
високорентабельні й монопольні товари та включається в їхню ціну.
Платниками податку в бюджет є суб’єкти підприємницької діяльності —
виробники або імпортери підакцизних товарів.
Залежно від виду підприємницької діяльності є деякі особливості щодо
обчислення об’єкта оподаткування. Як правило, визначено такі об’єкти
оподаткування:
1) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів. При
цьому оборотом з реалізації є продаж, обмін на інші товари, безкоштовна
передача. В оподаткований оборот включається реалізація (передача)
товарів для власного споживання, промислової переробки, а також для
власних працівників (у тім числі і в порядку натуральної оплати праці);
2) митна вартість імпортних товарів, придбаних за іноземну валюту, в
порядку товарообмінних операцій, отриманих без оплати;
3) обороти з реалізації конфіскованого і безгосподарного чи заставленого
майна.
Платниками акцизного збору в бюджет є підприємства, організації,
установи (їхні філії, відділення, підрозділи) як юридичні особи, що
знаходяться на території України, мають рахунки в банках і виготовляють,
реалізують, імпортують підакцизні товари; використовують підакцизні
товари, виготовлені на давальницьких умовах.
Є певні особливості впливу акцизного збору на фінансово-господарську
діяльність підприємств, зайнятих виробництвом і реалізацією підакцизних
товарів (виробнича діяльність) або імпортом підакцизних товарів з
наступною реалізацією (торговельна діяльність). Ці особливості залежать
від ставок акцизного збору, методики розрахунку суми податку, терміну
його сплати в бюджет, джерел сплати суб’єктом господарювання.
Перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір (підакцизних
товарів), і ставки акцизного збору затверджуються законодавче і є
єдиними на всій території України для вітчизняних та імпортних товарів.
У перелік підакцизних товарів включено спирт і алкогольні напої,
тютюнові вироби, транспортні засоби і шини до них, бензин, рушниці
спортивні, ювелірні вироби, магнітофони й апаратуру звукозапису,
відеоапаратуру, відео- та аудіокасети, компакт-диски, телевізори
кольорові, набори кухонні або столові, офісні меблі, одяг з натуральної
шкіри та хутра, шоколад, каву, рибні делікатеси, частини тушок домашньої
птиці.
Акцизний збір обчислюється за ставками, що визначаються у двох
варіантах:
— у твердих ставках (сумах) з одиниці реалізованих, завезених, переданих
товарів;
— у відсотках до обороту з реалізації (передачі) товарів або митної
вартості.
Тверді ставки акцизного збору встановлені в ЕКЮ (ЄВРО) з одиниці
(переданих, завезених в Україну) товарів, що реалізовані. Ці ставки
диференційовані залежно від якісних характеристик товару.
Акцизний збір, обчислений в ЕКЮ (ЄВРО) для товарів, що їх вироблено й
реалізовано в Україні, сплачується у валюті України. При цьому
використовується валютний (обмінний) курс Національного банку, що діяв
на перший день місяця, в якому відбулася реалізація товару. Цей курс для
обчислення ставок акцизного збору залишається незмінним протягом місяця.
Акцизний збір, обчислений в ЕКЮ (ЄВРО) для товарів, що імпортуються в
Україну, сплачується у валюті України за валютним (обмінним) курсом
Національного банку, який діяв на день подання митної декларації.
За використання відсоткових ставок акцизного збору можливі такі варіанти
визначення обороту, що оподатковується:
1) для товарів, які реалізуються за договірними цінами вітчизняними
виробниками. Оподаткований оборот визначається виходячи з вартості
товарів за вказаними цінами з урахуванням акцизного збору, без ПДВ
(методику визначення вільної відпускної ціни із включенням акцизного
збору див. у розд. 3.2);
2) для товарів, що отримані за межами України за іноземну валюту,
включаючи товари, завезені на територію України в порядку товарообмінних
операцій і безкоштовно. Оборот, який оподатковується, обчислюється,
виходячи з митної вартості товарів, перерахованої за курсом
Національного банку України, що діяв на день подання митної декларації.
В оподаткований оборот включаються також оплата митних послуг (митні
збори), ввізне мито, сума акцизного збору.
Приклад 1.
1. Митна вартість товару (відповідно до митної декларації) 80 дол. США
2. Курс Національного банку України 1 дол. США — 4,0 грн.
3. Митна вартість товару, перерахована за курсом (80 х 2,0) 320 грн.
4. Митні та комісійні збори
20 грн.
5. Ставка ввізного мита 20%
6. Сума ввізного мита (320+20) х 0,2 68 грн.
7. Ставка акцизного збору 10%
8. Митна вартість, включаючи податки і збори (320 грн. + 30 грн. + 68
грн.) / (100% — 10%) х 100%
453 грн.
9. Сума акцизного збору (453 х 0,1) 45.3 грн.
Строки сплоти акцизного збору в бюджет залежать від виду підакцизних
товарів, суми податку. Підприємства, що реалізують вироблені ними спирт
етиловий і алкогольні напої, пиво, сплачують податок на третій робочий
день після здійснення обороту. За реалізації тютюнових виробів податок
сплачується один раз на місяць (до 16 числа), виходячи з фактичного
обсягу реалізації за звітний місяць.
Підприємства, в яких середньомісячна сума акцизного збору за попередній
рік становила понад 25 тис. грн., сплачують податок щодекади (15, 25
числа поточного місяця і 5 числа місяця, наступного за звітним),
виходячи з фактичного обороту за звітну декаду.
Решта підприємств сплачує податок щомісяця до 15 числа також виходячи з
фактичного обороту за попередній місяць.
За імпортовані підакцизні товари акцизний збір сплачується під час
«розтаможування» імпортного товару.
Аналіз зазначених термінів сплати акцизного збору дає змогу дійти таких
висновків:
1) найбільш негативний вплив на фінансовий стан суб’єктів господарювання
справляє сплата акцизного збору на імпортовані товари. Суб’єкти
господарювання зобов’язані сплатити акцизний збір під час
«розтаможування» товару, а за алкогольні та тютюнові вироби під час
придбання марок акцизного збору за рахунок своїх оборотних коштів.
Відшкодування цих коштів відбудеться тільки після реалізації товарів.
Отже, має місце іммобілізація оборотних коштів суб’єктів господарювання
на сплату акцизного збору. Період іммобілізації залежить від часу між
сплатою акцизного збору і реалізацією товарів, що імпортуються. Слід
звернути увагу, що в разі імпорту підакцизних товарів не дозволяється
використовувати векселі для розрахунків з бюджетом. Відтак відсутня
будь-яка можливість відстрочки сплати акцизного збору. Імпортерам
підакцизних товарів не дозволяється користуватись векселями і для сплати
податку на додану вартість;
2) у підприємств, що виробляють і реалізують підакцизні товари, також
може мати місце іммобілізація оборотних коштів на сплату акцизного
збору. Це пояснюється тим, що оподаткований оборот, який ураховується
для обчислення акцизного збору, визначається за фактом відвантаження
підакцизних товарів. Коли станеться затримка в оплаті відвантаженої
продукції, може мати місце іммобілізація оборотних коштів на сплату
збору. Така ситуація частіше трапляється за щоденної та подекадної
сплати податку;
3) якщо оплата покупцями підакцизних товарів здійснюється авансом або
одночасно з відвантаженням продукції постачальником, іммобілізації
оборотних коштів у постачальника на сплату акцизного збору може і не
статися. Більше того, за подекадної та місячної сплати податку
постачальник певний час використовуватиме у власному обороті частину
акцизного збору, що підлягає перерахуванню в бюджет.
Негативний вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств
податку «акцизний збір» (як і інших непрямих податків) матиме місце
тоді, коли встановлення непрямих податків тягне за собою підвищення цін,
обмежує обсяг виробництва і реалізації товарів, призводить до
нагромадження нереалізованих товарів.
Пільги щодо акцизного збору. На фінансово-господарську діяльність
суб’єктів господарювання справляють вплив пільги, надані стосовно
акцизного збору.
1. Акцизний збір не стягується в разі реалізації підакцизних товарів на
експорт за іноземну валюту. Ця пільга підвищує конкурентоспроможність
відповідних товарів на зарубіжних ринках, сприяє збільшенню надходжень
валютних ресурсів.
2. Не обкладаються акцизним збором обороти з реалізації підакцизних
товарів для виробництва інших підакцизних товарів. У цьому разі
виключається можливість подвійного оподаткування.
3. Не підлягає обкладанню акцизним збором реалізація легкових
автомобілів спеціального призначення. Звільнено від акцизного збору
вироблені українськими підприємствами легкові автомобілі,
вантажно-пасажирські автомобілі, мотоцикли, шини, окремі види кольорових
телевізорів, магнітофонів, меблів, одягу з хутра і натуральної шкіри,
продуктів харчування. Ці пільги мають важливе значення для розвитку
національного виробництва. На жаль, вони використовуються ще дуже
обмежено. Це свідчить про недостатність використання регулюючої функції
акцизного збору.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
