Формування та реалізація соціальної політики держави по підвищенню доходів, рівня життя та захисту населення (реферат)

Формування та реалізація соціальної політики держави по підвищенню
доходів, рівня життя та захисту населення

Політичні та економічні загрози сьогодення актуалізують соціальну
складову державної політики України. Соціально-економічні перетворення,
пов’язані із затвердженням ринкових відносин в Україні, впливають як на
умови фінансування економіки країни, так і на соціальну політику держави
в сфері соціально-трудових відносин. Конституцією України закріплені
положення про соціальну спрямованість державної політики, тобто
створення умов, що забезпечують підвищення доходів, рівня життя і захист
населення. Здійснення головної мети соціальної політики визначається
підвищенням рівня і якості життя громадян України, оскільки на життєвий
рівень населення впливають не тільки реальні доходи населення, але й
політика відносно створення державних стандартів, які б гарантували
високий рівень життя населення.

Важливим є дослідження формування податкової політики держави як одного
з методів впливу на життєвий рівень населення, оцінка діяльності
профспілкових організацій та їх впливу на зростання життєвого рівня
населення відповідно до основного задекларованого завдання профспілок,
яким є захист прав і інтересів трудящих з питань трудових відносин.

Важливе значення в розвитку перспективного напряму державного
регулювання соціально-економічного розвитку країни в процесі ринкового
перетворення економіки має розробка теоретичних положень щодо
становлення і функціонування системи установ соціального захисту
населення як соціальних інститутів, що відповідають ринковій моделі
економіки.

Аналізуючи ступінь розробленості проблеми формування та реалізації
соціальної політики, можна зробити висновок, що в роботах В. Гошовської
[1], Н. Діденко [2], В. Креміня [3], В. Куценко [4], Л. Ліпіча [5], О.
Новікової [6], О. Скрипнюк [7], І. Яковюк [8] та інших провідних
науковців значна увага приділяється питанням, що стосуються окремих
аспектів розвитку соціальної сфери. Разом з тим недостатнім є
відображення концептуальних положень щодо розвитку соціальної сфери не
стільки в нових умовах ринкових перетворень, а й в умовах постійних та
непередбачуваних змін у світовій та національній економіці та, як
наслідок, макроекономічної нестабільності.

Вплив соціальної політики держави на доходи фізичних і юридичних осіб
залишається об’єктом численних досліджень в зарубіжній і вітчизняній
економічній науці, разом з тим аналіз проблеми потребує розробки і
застосування новітніх підходів у дослідженні. Необхідні також уточнення
і доповнення щодо розробки практичних рекомендацій, пов’язаних з
формуванням податкової політики в некомерційних організаціях.

Крім того, недостатньо чітко простежуються взаємозв’язок,
взаємообумовленість і поетапність заходів, спрямованих на підвищення
доходів населення. Ці питання особливо актуальні в умовах існування
таких суперечностей, як: надання соціальної допомоги непрацюючим і
працюючим бідним, посилення адресності і застосування категоріального
принципу надання соціальних виплат і пільг, тощо.

Також значний науковий і практичний інтерес викликає проблема
гарантування захисту заощаджень населення, але багато її теоретичних,
методологічних і практичних аспектів залишаються недостатньо
розробленими. Відсутність комплексного підходу до цієї проблеми як на
рівні формування, так і на рівні реалізації державної політики не
дозволяє використовувати інвестиційний потенціал заощаджень населення. В
сучасних умовах в Україні дослідження теоретичних аспектів захисту
заощаджень населення, а також пошук шляхів їх активного залучення до
інвестиційного процесу має виключно важливе значення для
соціально-економічного розвитку країни.

Актуальність і недостатня розробленість даної проблеми визначили цілі і
задачі дослідження щодо розробки механізмів державного управління
соціальною сферою в області регулювання доходів населення, рівня життя і
захисту заощаджень населення в умовах макроекономічної нестабільності.

Потребують ретельного аналізу теоретичні основи формування соціальної
політики держави в сфері доходів і трудових відносин на підставі
системного підходу, визначення ролі податкової політики, виявлення
значення некомерційних організацій в реалізації соціальної політики в
Україні. Важливим є проведення дослідження особливостей теоретичних
підходів у вивченні суті та структури соціальної сфери як елементу і
складової системи суспільних відносин, взаємозв’язку і взаємозалежності
між соціальною та економічною компонентами в суспільстві з метою
удосконалення державного регулювання соціальної сфери в умовах ринку.

Разом з тим необхідно визначити можливості реалізації соціальної
політики у напрямі соціального захисту населення на підставі розробки і
впровадження механізмів державного регулювання розвитком економічної
бази установ соціального захисту як результату удосконалення
інструментів державного регулювання в цій сфері, а також розробити
методику оцінки ефективності фінансування соціальної сфери на основі
визначення цілей міжбюджетних відносин як інструменту державної
соціальної політики.

Ринкові відносини, що реалізуються в Україні, в значній мірі ускладнюють
виконання установами соціального захисту населення своєї головної мети.
Падіння обсягів виробництва, що спостерігається останнім часом, може
призвести до зменшення відрахувань підприємств до державного бюджету.
Крім того, наслідки світової фінансової кризи, що спостерігаються в
Україні, спричиняють зниження рівня життя громадян країни. Все
перераховане істотно збільшує навантаження на діяльність установ
соціального захисту населення.

Недоліки державного регулювання формування і розвитку економічної бази
установ соціального захисту населення приводять до різних диспропорцій,
зокрема неефективного розподілу фінансових ресурсів між установами
соціального захисту населення, перевиробництву або дефіциту в наданні
окремих видів соціальних послуг. Також не є розробленою сучасна методика
розподілу фінансових ресурсів між установами соціального захисту
населення на регіональному рівні, відсутня необхідна ефективність,
прозорість і чіткість надання соціальних послуг на рівні місцевого
самоврядування.

ь, прав та відповідальності між найвищими органами державної влади,
регіональними органами державної влади і органами місцевого
самоврядування. Таким чином, ситуація в сфері доходів і рівня життя, що
склалася в Україні за останні роки, а також неадекватність наявним
проблемам заходів сучасної соціальної політики, вимагають уточнення
механізму державної дії на сферу розподільних відносин.

Розглядаючи трансфертну політику як один з безпосередніх державних
важелів підвищення доходів населення, можна відзначити, що в рамках її
реалізації високу практичну значущість має оцінка матеріального стану
різних прошарків і соціальних груп населення, різних сімей, а також
споживчих ресурсів, необхідних для забезпечення оптимального рівня життя
населення в Україні. В зв’язку з цим актуальним є аналіз можливості
застосування нормативних споживчих бюджетів як критерію, що визначає
об’єкти державної соціальної політики, розміри мінімальних грошових
доходів, а також інструменту, що збільшує адекватність розподілу
трансфертів по регіонах країни. Крім того, система нормативних споживчих
бюджетів повинна відігравати важливу роль під час проведення
моніторингу, аналізу і прогнозування структури населення по рівню
доходів.

Крім того, за роки формування та становлення ринкових відносин украй
обмежені заходи держави із забезпечення мінімально прийнятного рівня
життя незахищених верств населення, практично не були реалізовані.
Кризову ситуацію з низкою невирішених проблем щодо забезпечення
зростання доходів і рівня життя населення може істотно посилити
фінансово-економічна криза 2008 року.

Вирішення проблем формування державної політики соціального захисту
населення в сучасних умовах макроекономічної нестабільності потребує:

1. Розробки рекомендацій по вдосконаленню державного регулювання
соціальної сфери суспільства в умовах ринкової системи господарювання
(темпів і способів ринкових перетворень у соціальній сфері суспільства;
державної підтримки окремих пріоритетних напрямів та галузей соціальної
інфраструктури у вирішенні стратегічних завдань в сфері транспортної
системи, електро- і газопостачання, мереж зв’язку, розширення темпів
житлово-комунального будівництва з набором обов’язкових побутових
послуг, посилення агропромислової інтеграції, використання передового
зарубіжного досвіду та ін.).

2. Аналізу системи соціального захисту населення України, її елементів з
виділенням установ соціального захисту населення як інституту, що
виконує функції надання соціальної допомоги і соціального
обслуговування.

3. Обгрунтування трактування соціальної послуги як специфічного
різновиду товару, який обумовлений особливостями соціально-економічних
відносин в системі установ соціального захисту населення в умовах
формування ринку соціальних послуг та подальшого вдосконалення
державного регулювання розвитку економічної бази установ соціального
захисту населення на принципах залучення додаткових джерел фінансування,
стратегічного планування і маркетингового управління.

4. Розробки та впровадження системи інформаційного забезпечення, що
характеризує структуру попиту і пропозиції соціальних послуг, а також
методики розподілу фінансових ресурсів між установами соціального
захисту населення відповідно до структури попиту і пропозиції наданих
соціальних послуг.

5. Уточнення понятійного і категоріального апарату економічної теорії
стосовно поняття «заощадження населення», розробки класифікації ощадних
мотивів, форм і видів, а також чинників заощаджень, моделі трансформації
заощаджень в інвестиції.

6. Оцінки економічного потенціалу заощаджень населення України в розрізі
споживчого і інвестиційного аспектів, розробки основних напрямів
державної політики по активізації інвестиційного використання заощаджень
населення України, зокрема поліпшення умов розвитку заощаджень, розвитку
ощадних інструментів і інститутів.

7. Розробки моделі інституту гарантування банківських внесків, що
містить оцінку позитивних і негативних чинників функціонування
інституту, його цілі, детальну архітектуру, а також механізм його
реалізації, а також концепції підвищення прозорості кредитних
організацій на основі системи їх обов’язкової рейтингової оцінки.

Висновки

Основною перешкодою економічному зростанню як основи підвищення рівня
життя населення України є інвестиційний голод, тобто відсутність
необхідних інвестицій в реальний сектор економіки. Однією з глобальних
проблем економічної політики України є пошук реальних джерел інвестицій,
а також створення необхідних передумов для формування і використання
інвестиційних ресурсів в реальному секторі економіки. Проте держава у
пошуках реальних джерел інвестицій не робить ставку на заощадження
населення. Існуюча державна політика в цій сфері недостатня, щоб
розраховувати на активну притоку заощаджень населення в реальний сектор
економіки.

Таким чином, результати дослідження можуть бути використані на
міжгалузевому рівні в процесі формування і реалізації соціальної
політики держави.

Література:

1. Гошовська В. Соціальна держава: типи, сутність, зміст // Вісн. Нац.
академіїї держ. управління при Президентові України. — 2007. — № 3. —С.
259—265.

2. Діденко H. Г. Управління, влада, держава: філософські аспекти
взаємодії /Донец. держ. ун—т упр. —

Донецьк, 2005. — 128 с.

3. Кремень В. Сучасна філософія освіти як визначний фактор авторитету
соціальної держави: Філософія освіти // Теорія і практика управління
соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. —
2004. — № 2. — С. 3 — 10.

4. Куценко В. І. Соціальна держава (проблеми теорії, методології,
практики) / Куценко В. І., Удовиченко В. П., Остафійчук Я. В.; [За ред.
Куценко В. І.]; Рада по вивч. продукт. сил України НАН України.— К.,
2003. — 226 c.

5. Ліпіч Л. М. Соціальна держава (соціологічний аспект аналізу) //
Вісник / Академія праці і соціальних відносин Федерації профспілок
України. — К., 2004. — № 3 (27). — С. 218—222.

6. Новікова О. Ф. Соціальна держава: концептуальна основа, критерії
визначення та стратегічні пріоритети // Социально-экономические аспекти
промышленной политики: Упр. чел. ресурсами: государство, регион,
предприятие: Сб. науч. тр. — Донецк, 2006. — Т.1. — С. 12—18.

7. Скрипнюк О. Соціальна держава в Україні: конституційно-правові
основи, принципи та фактори побудови: Конституційне право // Бюл. М-ва
юстиції України.— 2007. — № 10.— С. 5—13.

8. Яковюк І. В. Соціальна і правова держава: співвідношення понять //
Державне будівництво та місцеве самоврядування: Зб. наук. пр. — Х.,
2001. — Вип. 1. — С. 99— 105.

9. Економіка та держава. № 1, стр. 98-99, 2009 рік.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *