Реферат на тему:
Огляд сучасного стану виробництва біогазу в Європі
Загострення проблеми забруднення навколишнього середовища органічними
відходами тваринницької галузі, а також зростаючий дефіцит енергетичних
ресурсів є головними мотивами інтенсифікації європейських розробок у
галузі виробництва та ефективного використання біогазу. Виробництво
біогазу, який є продуктом анаеробного зброджування гною та інших
органічних відходів, дає не лише відновлювану енергію, але є ефективним
шляхом боротьби з забрудненням води й повітря шкідливими відходами. У
галузі виробництва біогазу європейське тваринництво, зокрема свинарство
та птахівництво, має величезний потенціал. Останні десятиріччя
характеризувалися стійкою тенденцією до укрупнення тваринницького
виробництва, внаслідок чого пересічна європейська ферма щороку
збільшувала кількість органічних відходів та підвищувала вимоги щодо
енергозабезпечення. Придатні до використання біологічні ресурси
Гній не є єдиним потенціальним видом сировини для виробництва біогазу.
Сировиною можуть бути й інші типи відходів рослинного та тваринного
походження, що продукуються харчовою, фармацевтичною та ферментною
індустрією, садівничими господарствами, підприємствами громадського
харчування, ринками, а також побутові відходи. Поточні проекти та
тенденції, пов’язані з виробництвом біогазу у країнах ЄЕС
gd?”a
gd8lo
оким вмістом сухої речовини може передбачати аеробне компостування.
Залишок рідини використовується для потреб підприємства або утилізується
після попереднього очищення. Деякі з цих підприємств критикуються за
їхню неспроможність забезпечити достатній рівень якості відпрацьованого
матеріалу, який дав би змогу використовувати його як органічне добриво.
Поточний стан
Спільні переробні підприємства набули найбільшого поширення у таких
північних країнах, як Швеція та Данія, а також у деяких регіонах
Німеччини. Ефективність цих підприємств перебуває у прямій залежності
від їхніх масштабів, тобто вартість переробки кожного кубометра біомаси
є тим меншою, що більшими є розміри підприємства. Додатковою перевагою
спільних переробних підприємств, порівняно з обладнанням для
індивідуального користування, є висока кваліфікація та спеціалізація
обслуговуючого персоналу. У Німеччині нині понад 1300 ферм обладнано
устаткуванням для одержання біогазу, і у близькому майбутньому їх
кількість має помітно зрости. Остання генерація обладнання вирізняється
конструктивною простотою та високим рівнем стандартизації. На думку
німецьких фермерів, виробництво біогазу дає найбільш відчутний
економічний ефект малим господарствам, у яких потужність генераторів не
перевищує 500 кВт. Реалізаційна вартість виробленої фермерами енергії
становить 0,20 DM за кіловат-годину. В Австрії кількість ферм,
обладнаних устаткуванням для одержання біогазу, перевищує сотню.
Порівняно зі своїми німецькими колегами, австрійські фермери мають менше
заохочувальних економічних факторів. Утім, з плином часу “зелена
електроенергія”, для вироблення якої як сировину використовують гній та
пасовищні культури, набуває в Австрії дедалі більшої популярності.
Принаймні два австрійських підприємства виробляють біогаз виключно з
пасовищних культур. Великі свинарські господарства, де поголів’я
перевищує 500 свиноматок, часто стикаються з проблемою утилізації
надмірної кількості гною, якого утворюється набагато більше, ніж
потрібно для використання як органічного добрива. Особливо гостро ця
проблема стоїть у Греції, Іспанії, Португалії, Ірландії, Великій
Британії, Франції, Голландії та Данії. Оскільки такі ферми особливо
зацікавлені у досягненні енергетичної незалежності, а також у можливості
отримання додаткового прибутку за рахунок збуту надлишку електроенергії,
ідея виробництва біогазу зі свинячого гною та, у деяких випадках, з
пасовищної сировини є для них виключно привабливою. Важливим фактором,
здатним сприяти поширенню устаткування для виробництва біогазу у великих
тваринницьких господарствах, може стати відчутний негативний вплив, який
мають ці підприємства на екологію довкілля. Інтегровані системи
переробки органічних відходів значною мірою усувають екологічні
негаразди, зокрема ті, що пов’язані зі смородом та порушенням
санітарно-епідеміологічних вимог. Передбачається, що до 2010 р. питома
вага електроенергії, що виробляється з відновлюваних джерел, подвоїться.
Зокрема, біоелектроенергетика зросте втричі. Слід очікувати на зростання
закупівельних цін на “зелену електроенергію”, які будуть підтримуватися
на високому рівні з метою заохочення європейського фермерства до
використання устаткування для переробки органічних відходів. Вірогідним
є також вживання інших заохочувальних заходів. Підсумок
У справі запровадження “зеленої електроенергетики” головну роль відіграє
фермерська спільнота. Сьогодні у Німеччині та Данії виробництво біогазу
є найбільш привабливим для невеликих сімейних фермерських господарств,
“екологічних ферм” та великих свинарських комплексів. Заохочувальними
факторами для них є підвищення енергетичної незалежності підприємства,
додатковий прибуток завдяки реалізації надлишку електроенергії,
вирішення екологічних проблем, пов’язаних із забрудненням довкілля та
смородом тощо. Актуальність запланованої керівництвом ЄЕС програми
розвитку виробництва біогазу пояснюється, насамперед, нагальною потребою
зменшити негативний вплив, який сучасне тваринництво справляє на
екологічне становище. Інші джерела виробництва біогазу (смітники та
підприємства переробної промисловості) також мають велике значення як
для екології, так і для енергетики. Технології переробки органічних
відходів, що активно розроблялися протягом останнього десятиріччя, нині
достатньо визріли для промислового впровадження. Наступним важливим
кроком стане налагодження стандартизованого та масового виробництва
переробного обладнання, яке дасть змогу істотно знизити його
собівартість. За умов достатніх інвестицій у науково-дослідні розробки
та програми, спрямовані на подальший розвиток технологій виробництва та
утилізації біогазу, слід очікувати здійснення оптимістичних прогнозів,
які передбачають підвищення загальних європейських
біоелектроенергетичних потужностей до 1000 МВт уже протягом кількох
наступних років. Дотримання програми енергетичного розвитку,
запропонованої загальноєвропейським урядом у так званому Білому Плані,
потребуватиме напруженої і добре скоординованої роботи, а також
усебічної фінансової підтримки. Програма науково-дослідних розробок та
впровадження технологій підвищення ефективності використання
поновлюваних енергетичних джерел є одним з ключових факторів для
забезпечення добробуту громадян об’єднаної Європи, а також для успішного
впровадження інших ініціатив керівництва ЄЕС. Ця програма потребуватиме
спілних зусиль багатьох наукових установ різної спеціалізації.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
