Заходи щодо розвитку інноваційної інфраструктури (реферат)

Реферат на тему

Заходи щодо розвитку інноваційної інфраструктури

План

1.Заходи щодо розвитку інноваційної інфраструктури

2.Центр інноваційного розвитку

3.Експертно-координаційна рада по трансферу технологій (ЕКР)
4.Інформаційно – консалтинговий фонд “Hi-tech” на базі Інтернет-порталу
„Інноваційний Міст”

5.Інкубатори технологій

6.Науково-методичний центр інноваційного менеджменту і передачі
технологій

7.Центр підтримки венчурного підприємництва

Література

1.Заходи щодо розвитку інноваційної інфраструктури

Розвиток інноваційної інфраструктури та сприяння інноваційної діяльності
передбачає дві групи заходів:

створення міської інноваційно-інвестиційної системи комерціалізації і
трансферу НТД;

нормативно-правові та адміністративні заходи.

Мета створення інноваційно-інвестиційної системи визначена наступним
чином:

використання науково-технічних досягнень та результатів
науково-дослідних, проектно-технологічних робіт Київських наукових
установ для збільшення обcягів, розширення номенклатури і підвищення
якості та конкурентноздатності промислової продукції;

залучення позабюджетних джерел фінансування технологічних інновацій;

створення нових робочих місць;

підвищення технічної озброєності підприємств і їх конкурентоспроможності
на зовнішніх та внутрішньому ринках;

збільшення надходжень в міський бюджет за рахунок трансферу технологій і
розширення номенклатури експорту продукції, створеної на основі новітніх
технологій.

2.Центр інноваційного розвитку

Створення Центру інноваційного розвитку, як міської управляючої
структури передбачає організацію виконання робіт по оцінці, плануванню
та підтримці стратегічних технологічних змін у промисловому комплексі
міста відповідно до міських та загальнонаціональних інтересів.

Головною метою цієї організації буде всебічне сприяння та координація
діяльності щодо інноваційно-технологічного розвитку міста шляхом
забезпечення нормативної та ресурсної бази, інноваційної інфраструктури,
а також створення та удосконалення системи управління інноваційною
діяльністю та методів економічного стимулювання найбільш ефективних
напрямків технологічного розвитку.

Становлення міської інноваційно-інвестиційної системи передбачає
формування і розвиток інноваційної інфраструктури, об’єднаної єдиним
алгоритмом комерціалізації і передачі технологій в промисловість міста.
З цієї точки зору буде доцільним формування управлінської, інвестиційної
та інноваційної підсистем інфраструкутури, створення і координацію
роботи якої взяв би на себе Центр інноваційного розвитку з проведенням
соціально-орієнтованої інноваційної політики.

Розглянемо цільову спрямованість та необхідність створення основних
складових міської інноваційно-інвестиційної системи.

Центру комерціалізації технологій (ЦКТ)

Основними цілями створення Центру комерціалізації технологій є :

оформлення і підготовка інноваційних пропозицій для впровадження їх у
виробництво і пошуку інвесторів та партнерів по кооперації;

підготовка наукоємної продукції відповідно до вимог
інноваційно-технологічного ринку;

розробка інноваційної стратегії підприємств та підготовки бізнес-планів
інноваційних проектів;

проведення маркетингових досліджень ринкових перспектив підприємств;

сприяння залученню науково-технічних організацій районів до експертизи і
розв’язання питань техніко-технологічної модернізації виробництва і
науково — технічного супроводження інноваційних проектів підприємств;

залучення позикового капіталу під гарантії комунальної власності району;

сприяння залученню малого та середнього бізнесу до участі в інноваційних
проектах та заохочення такої кооперації;

просування та підтримка інноваційних пропозицій підприємств в рамках
зовнішньоекономічної діяльності;

презентація інноваційних проектів підприємств на міжнародних і
регіональних інвестиційних форумах та залучення передових секторів
господарського комплексу району в інтеграційні процеси світової
економіки;

організацію інформаційно-консультативного забезпечення інноваційної
діяльності суб’єктів малого підприємництва, розвиток системи
професійного консалтингу щодо залучення в регіон інвесторів і
високотехнологічних фірм, супроводження стартового етапу їх розвитку;

економічний розвиток міста за рахунок зростання інвестицій, обсягів
продажу і експорту інтелектуальної продукції.

Інформаційно-аналітичні послуги Центру комерціалізації технологій в
підготовці та обслуговуванню інноваційних пропозицій включають до себе:

передінвестиційну підготовку проекта ;

сприяння в забезпеченні фінансування проекту;

супровід і обслуговування проекту (здійснення зовнішнього контролю за
реалізацією проекта, моніторинг і рекомендації по виконанню всіх його
стадій і етапів до повного погашення кредиторських зобов’язань;

сприяння в управлінні організаційно-економічним механізмом реалізації
проекту.

3.Експертно-координаційна рада по трансферу технологій (ЕКР)

створюється з метою:

передачі високих технологій від розробників у промисловість міста та за
кордон;

формування цільового замовлення для вищих учбових закладів,
науково-дослідних інститутів і організацій;

підвищення рівня менеджменту і маркетингу в сфері Hi-tech;

створення інноваційних маркетингових центрів, регіональних
трансферних акціонерних товариств;

позитивного впливу на суміжні сфери економіки району (високотехнологічні
галузі індустрії, де можуть використовуватись створені інтелектуальні
продукти і розробки).

Світова практика трансферу технологій показує, що прості ліцензії на
товари та продукцію масового виробництва можуть ефективно
використовуватись лише в країнах з містким ринком їх збуту, тобто для
України такий вид ліцензійних угод неприйнятний. Прорахунки у державній
політиці трансферу технологій призвели до того, що у 1996 році
підприємства України, що виготовляли продукцію на основі ліцензій, мали
збитки від їх реалізації в цілому в розмірі понад 2,5 млн. грн. В цілому
рівень активності України на ринку науково-технологічної продукції не
відповідає ні її можливостям, ні її потребам. Для подолання цього стану
необхідно створити законодавчо-нормативний економічний механізм та
спеціалізовані організації, які б забезпечували реалізацію сучасних
методів трансферу технологій на ліцензійній основі.

Такою організацією на рівні міста могла б стати Експертно-координаційна
рада по трансферу технологій (ЕКР), яка б координувала державне
фінансування венчурних фірм, визначала пріоритетні напрями
науково-технічного прогресу, здійснювала контроль за використанням
фінансів відповідно до їх призначення, залучала зарубіжних інвесторів
венчурного капіталу. ЕКР повинна мати розвинуту інформаційну мережу з
використанням телекомунікаційних систем, яка акумулювала б банк даних
про наукові розробки венчурних підприємств, про можливі джерела
фінансування досліджень як з бюджетних, так і позабюджетних коштів,
зарубіжних та вітчизняних фондів. Система дасть змогу в єдиному
інформаційному просторі здійснювати обмін інформацією про попит і
пропозицію на інноваційні проекти і послуги, проводити ефективний
трансфер технологій. Основними системоутворюючими елементами
виступатимуть об’єднані телекомунікаціями регіональні й головні центри
інформації з банками даних про інноваційні проекти і послуги. Завданням
структури верхнього рівня є створення аналітичного центру, що забезпечує
оперативний аналіз ефективності вкладення інвестицій у малі венчурні
фірми.

Управління процесами регіональної підтримки венчурного бізнесу необхідно
здійснювати силами районних держадміністрацій, які мають створити
експертно-координаційні ради.

Ці ради визначатимуть доцільність виконання і фінансування
науково-технічних та інноваційних проектів регіону, а також доцільність
допомоги венчурним структурам. При експертно-координаційній раді
необхідно створити центри розвитку венчурного бізнесу. Основне завдання
таких відділів полягає в наданні допомоги підприємцям венчурних фірм. Ці
підрозділи повинні займатись створенням і підтримкою венчурних
підприємств.

Інтегральною задачею Експертно-координаційної ради по трансферу
технологій є забезпечення інноваційно-інвестиційної привабливості
районів для потенційних інвесторів і фірм-замовників науково-технічної
продукції та послуг, а також просування інтелектуальної продукції на
міжнародні ринки.

ЕКР після опрацювання технології міської інноваційно-інвестиційної
системи в залежності від обсягів робіт може делегувати свої функції
районним представництвам, філіям, або створювати регіональні акціонерні
трансферні товариства, які будуть виконувати функції координатора,
головного експерта і організатора районних програм науково-технічного
розвитку і передачі технологій і створюватись при районних
держадміністраціях міста.

?

 

?

?

- o

F

 

- i ?

o

o

ічного розвитку.

ЕКР буде включати ряд спеціалізованих інституцій в першу чергу —
консалтингових фірм, які здійснюють системний моніторинг відповідних
сегментів ринку і задоволення потреб ЕКР послугами
фінансово-економічного, організаційного та юридичного характеру. В
рамках ЕКР має бути забезпечено також діяльність спеціального інституту
моніторингу реальної ситуації в індустріальному секторі виробництва,
основними завданнями якого є збір, узагальнення та аналіз показників
діяльності промислових підприємств району, а також моделювання
перспектив їх розвитку і підтримки.

ЕКР повинні включати спеціалізовану науково-координаційну раду, яка
регулює в межах своїх повноважень трансфер технологій та координує
роботу наступних підрозділів:

експертної ради;

наукових секцій;

бюро центру;

маркетингового центру — для координації роботи, створених в
підприємствах і організаціях спеціалізованих служб маркетингу, з метою
надання технічної допомоги споживачам результатів НДДКР у впровадженні
нововведень;

дорадчо-спостережного органу.

4.Інформаційно – консалтинговий фонд “Hi-tech” на базі Інтернет-порталу
„Інноваційний Міст”

Комплекс заходів повинен передбачити проведення рекламної кампанії
шляхом організації періодичного видання Каталогу інноваційних проектів
Київських наукових установ та промислових підприємств, створення і
розширення Інтернет-проекту Інформаційно – консалтинговий фонд “Hi-tech”
на базі Інтернет-порталу „Інноваційний Міст”, в функції якого буде
входити:

проведення віртуальної постійно діючої венчурної ярмарки новітніх
технологій з on-line консультаціями;

створення рекламно-інформаційного і трансферного виставкового центру
новітніх технологій;

каталогізація інноваційних інтелектуальних ресурсів (наукових шкіл,
дослідницьких колективів, спеціалістів-розробників, наукових
лабораторій, інжинірингових фірм) та інтелектуальної продукції
(технологій, знань, наукових розробок, ноу-хау та ін.);

створення і супровід бази даних потенційних інвесторів і бізнес-янгелів.

5.Інкубатори технологій

Необхідно передбачити створення програми розвитку інкубаторів технологій
на 2004-2006 роки на базі НДІ НАН України, вищих учбових закладів,
підприємств міста з проведенням попереднього аналізу їх можливостей та
інноваційно-технологічного ресурсу. Інкубатори технологій,
бізнес-інкубатори будуть сприяти наданню офісів, залученню фінансів та
персоналу, інформувати про ресурси та можливості району, розвивати
систему професійного консалтингу щодо залучення в регіон інвесторів і
високотехнологічних фірм, супроводження їх start-uр.

Залежно від типу інкубатора у сферу його діяльності будуть входити:

проведення маркетингових досліджень можливих споживачів НТД і визначення
попиту підприємств на високі технології;

проведення дилерських функцій по визначених напрямках високих технологій
(типових для даного науково-технологічного інституту, підприємства);

надання посередницької допомоги в пошуку партнерів, а також в покупці
ряду НТД і їх наступна реалізація зацікавленим споживачам;

розробка бізнес-планів по конкретним передачам;

надання посередницьких послуг по залученню інвестицій, підготовці
реклами, виставок-продаж, презентацій і т.д.;

попереднє консультування і експертиза проектів, які розроблені
інноваційними венчурними фірмами;

забезпечення фінансування клієнтів через механізм державних субсидій,
використання коштів венчурного капіталу і спонсорів;

ресурсне забезпечення;

економічний розвиток району або великої компанії, де функціонують
інкубатори;

забезпечення адміністративно-управлінських функцій;

навчання менеджменту та іншої допоміжної діяльності.

Створення навчально-методичного агентства “Hi-tech”

дозволить підвищити рівень комерціалізації наукоємної продукції шляхом
підготовки кваліфікованих менеджерів в сфері інноваційного менеджменту,
організації дистанційного навчання, розширення підготовки спеціалістів і
підприємців безпосередньо в інноваційній сфері шляхом проведення
спеціальних навчальних тренінг-семінарів, які готують підприємців у
сфері венчурного бізнесу, інноваторів для різних галузей господарства.

6.Науково-методичний центр інноваційного менеджменту і передачі
технологій

буде здійснювати методичне, інформаційне і консультаційне забезпечення
процесу трансферу технологій в місті і виконувати наступні функції:

розробку прогнозів і програми трансферу НТД в місті та за його межами і
контроль за їх виконанням;

організаційну роботу по створенню і вдосконаленню системи трансферу НТД
всередині країни та за кордоном;

організацію науково-методичного відділу по правовим і економічним
проблемам трансферу НТД з метою створення законодавчої,
нормативно-правової і організаційно-економічної основи функціонування
системи трансферу технологій.

7.Центр підтримки венчурного підприємництва

Завдання полягає у наступному:

виконання посередницьких функцій між венчурними підприємствами і
венчурним капіталом;

створення резервних фондів для підтримки венчурних підприємницьких
організацій;

надання консультацій з питань організації венчурних структур;

залучення до фінансування венчурних підприємств іноземного капіталу і
капіталу державних підприємств;

створення компаній по управлінню активами венчурних фондів;

створення венчурних фондів.

Він повинен організовувати створення і підтримку венчурних підприємств
у таких напрямах:

розподіл і контроль за використанням коштів, які будуть виділятись з
місцевого і державного бюджетів для підтримки таких підприємств;

освоєння і адаптування зарубіжного досвіду щодо створення і
функціонування венчурного бізнесу (залучення зарубіжних фахівців до
викладання практичних курсів, а також стажування підприємців і
спеціалістів регіону в зарубіжних навчальних закладах і фірмах
інноваційного напряму тощо);

підтримка створення і розвитку венчурного бізнесу — сукупності
приватних та акціонерних науково-технічних фірм, інкубаторів технологій,
які доцільно створювати на базах НДІ НАН України, малих
високотехнологічних та середньотехнологічних підприємств та інше, а
також фірм, що обслуговують інноваційну діяльність (консалтинг,
маркетинг нових товарів та послуг, юридична допомога, інформаційний
сервіс, підготовка кадрів, проведення тренінг-семінарів тощо);

створення умов і організаційно-економічних форм інтеграції освітньої і
науково-технічної діяльності та інноваційного підприємництва, їх
сукупного розвитку у формі інноваційних центрів, наукових і
технологічних парків тощо;

вивчення кон’юнктури ринків, надання інформації підприємцям в отриманні
необхідних грошових коштів, а також отриманні замовлень на інновації або
передачу результатів НДДКР для впровадження у виробництво;

надання допомоги в отриманні необхідних приміщень та ресурсів;

формування банку даних щодо діяльності венчурних фірм.

Треба керуватись тим, що інноваційний розвиток потребує не тільки
зацікавленості окремих суб’єктів ринку у впровадженні інновацій, але й
ефективного управління цим процесом з боку державних органів управління
Київської міської державної адміністрації. Це необхідно передусім тому,
що ринкові механізми регулювання інноваційної діяльності зорієнтовані
виключно на комерційний аспект впровадження інновацій і, як правило,
мало враховують соціальний аспект цієї діяльності. Тому програма
передбачає низку заходів з нормативно-правової та адміністративної
сфери.

Література

Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку
України на 2002-2011 роки «Европейський вибір». Послання Президента
України до Верховної Ради України.

Дрозденко В.М., Кір’ян В.А., Підмогильний М.В., Невелєв О.М.
Промислово-інноваційна політика в м.Києві: формування та реалізація. –
К.: НДІСЕП, 2003.-153 с.

Невелєв О.М. Інноваційний розвиток промислового комплексу м. Києва. К.:
НДІСЕП, 2002. – 46 с.

Зінченко О.П., Ільчук В.П. Становлення венчурного фінансування. Тези
доповідей Київської міської науково-практичної конференції. Київ, 2002.-
С.128 – 133.

Ильчук В.П. Инновационно-инвестиционные системы реального сектора
экономики // теория и практика управления предприятием. Тез. докл. межд.
научн.-практ. конф. 23 – 24апреля, Минск, 2003.- С. 132-133.

Инновационный менеджмент: Справ. пособие /Под ред. П.Н. Завлина,
А.К. Казанцева, Л.Э. Миндели. Изд.2-е, переработ. и доп. М.: ЦИСН, 568с.

Сич Є.М., Ільчук В.П. Інноваційно-інвестиційні системи як головний
інструмент розширеного відтворення економіки // Зб. наук. праць КІЗТ:
Сер. «Єкономіка і управління» — 2001; т.5. Вип.1. – С.39-43.

Сич Є.М, Ільчук В.П. Інноваційно-інвестиційний розвиток залізничного
транспорту. — К.Логос, 2002.-256с.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *