Методика створення автоматизованої системи морфемно-словотвірного аналізу (АСМСА) слів української мови (реферат)

Реферат на тему:

Методика створення автоматизованої системи морфемно-словотвірного
аналізу (АСМСА) слів української мови

 

Розвиток теорії морфеміки та словотвору в україністиці («Словотвірна
морфеміка сучасної української мови» HYPERLINK
«http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=73» \l «_edn1#_edn1» \o «» [1]
, «Типи морфемних структур суфіксальних послідовностей у дієслівних
основах української мови» HYPERLINK
«http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=73» \l «_edn2#_edn2» \o «» [2]
, «Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір.
Морфонологія» HYPERLINK «http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=73» \l
«_edn3#_edn3» \o «» [3] , «Флективна система дієслова в сучасній
українській мові» HYPERLINK
«http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=73» \l «_edn4#_edn4» \o «» [4]
та ін.), а також застосування комп’ютерних технологій у лінгвістичних
дослідженнях ставлять нові лексикографічні завдання — укладання
електронних морфемних та словотвірних словників різних типів,
спрямованих як на користувача-філолога, так і на пересічного
користувача.

Сьогодні україністика не представлена деякими типами словників, зокрема
немає словотвірного словника, а відомі морфемні словники «Морфемний
аналіз: Словник-довідник» І.Т. Яценка та «Морфемний словник» Л.М. Полюги
обмежені неповною репрезентацією лексичного фонду української мови і не
відображають тих теоретичних напрацювань, які сьогодні назріли в галузі
морфеміки та словотвору.Посталі лінгвістичні проблеми можуть бути
вирішеними на базі дослідження повного лексичного фонду української
мови, що можливо тільки на основі створення параметризованих
лексикографічних комп’ютерних баз даних, які не відкидають проблемних
випадків морфемного та словотвірного аналізу, як це часто робиться при
укладанні різноманітних словників, а намагаються розв’язати їх на
великих лексичних масивах та на базі сучасних лінгвістичних теорій. Такі
комп’ютерні бази даних повинні бути оснащені надійними
пошуково-класифікаційними лінгвістичними інструментами — програмними
аналізаторами, які забезпечать ефективний аналіз мовного матеріалу.

У сучасній лексикографічній практиці все частіше використовуються
комп’ютерні методики для укладання різноманітних словників традиційного
типу а також ставиться завдання створення автоматизованих
лексикографічних баз даних. За допомогою ЕОМ були укладені морфемні
словники російської мови: частотний словник З.Ф.Оліверіуса «Морфемы
русского языка» HYPERLINK «http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=73»
\l «_edn5#_edn5» \o «» [5] , кореневий словник Д.С.Уорта «Русский
словообразовательный словарь» HYPERLINK
«http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=73» \l «_edn6#_edn6» \o «» [6]
; морфемний словник чеської мови за редакцією Е.Славічкової HYPERLINK
«http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=73» \l «_edn7#_edn7» \o «» [7]
. В україністиці на базі автоматизованої системи морфемно-словотвірного
фонду української мови був укладений Словник афіксальних морфем
української мови (Карпіловська Е.А., Карпіловський В.С.,Клименко Н.Ф.,
Недозим Т.І) HYPERLINK «http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=73» \l
«_edn8#_edn8» \o «» [8] та автоматизована система
Морфемно-словотвірний фонд української мови.

Досвід комп’ютерної лексикографії має і колектив лінгвістів лабораторії
комп’ютерної лінгвістики Київського університету: сьогодні в активі
лабораторії маємо Частотний словник сучасної української поетичної мови;
Ідеографічний словник української фразеології; Граматичний словник
українських дієслів; Українсько-італійський словник українських дієслів;
Тезаурус (словник синонімів) української мови; Електронний підручник
української мови. Морфологія. Використовуючи такий чималий досвід,
лінгвісти лабораторії розпочали роботу над створенням системи
морфемно-словотвірного аналізу (скорочено АСМСА) в рамках масштабного
проекту створення національної словникової бази Українського
мовно-інформаційного фонду НАН України за Указом Перзидента України №
967 від 07.08.99. Ця система спрямована на розв’язання поставлених
проблем у галузі морфеміки і словотвору, про які йшлося вище.

Система морфемно-словотвірного аналізу української мови орієнтована на
вирішення таких завдань:

1)     створення:

—       електронної версії морфемного словника української мови;

—       електронної версії словотвірного словника української мови;

2)     створення:

—       автоматизованої системи морфемного аналізу;

—       автоматизованої системи словотвірного аналізу.

Поставлені завдання зумовлюють структурацію системи АСМСА на два модулі
та чотири блоки:

1) морфемний модуль, де аналізується морфна структура словоформ; 2)
словотвірний модуль, де аналізується словотвірна структура словоформ.
Кожен модуль складається з двох блоків: 1) блок-словник; 2)
блок-аналізатор. Структуру АСМСА можна представити у вигляді такої
блок-схеми:

 

 

Модульна будова відображає об’єктивну логіку функціонування мовної
системи:

1)                 в аспекті мовної онтології модульна будова
зумовлюється ієрархічними відношеннями між одиницями морфемного та
словникового мовного рівнів. Ці ієрархічні відношення регламентуються
закономірностями словотвірного мовного механізму, що використовує в
процесі утворення слів одиниці нижчого мовного рівня — морфи;

2)                 в гносеологічному аспекті структура системи АСМСА
зумовлюється різними завданнями, методикою та одиницями двох типів
лінгвістичного аналізу:

а) морфемний аналіз ставить завдання — визначити морфну структуру
словоформ, а словотвірний — визначити спосіб словотвору;

б) структурними одиницями морфемного аналізу є морфи, а словотвірного —
словотвірний формант та твірна база;

в) методика морфемного аналізу вимагає дотримання принципу додаткової
дистрибуції у визначенні морфної структури слова, методика словотвірного
аналізу базується на встановленні відношень словотірної мотивації у
визначенні способу творення похідного слова.

Кожен модуль складається із двох блоків, визначення яких було зумовлене
різними типами завдань:

1)     створювані електронні словники розглядаються як комп’ютерні бази
даних із морфеміки та словотвору.

2)     морфемний та словотвірний аналізатори розглядаються як надійні
лінгвістичні інструменти мовознавчих досліджень, що здатні працювати в
режимах пошуку інформації, класифікації мовного матеріалу, проведення
морфемного та словотвірного аналізів.

Як показує блок-схема АСМСА, передбачається така логіка виконання
завдань: укладання морфемного електронного словника (1), на базі якого
створюється морфемний аналізатор (2), що виконує функцію лінгвістичного
інструмента-класифікатора у процесі укладання електронного словотвірного
словника української мови (3), на базі якого будується система
автоматизованого словотвірного аналізу (4).

Така послідовність поставлених завдань зумовлена робочою гіпотезою, що
побудова словотвірного гнізда як статті словотвірного електронного
словника здійснюється на базі вибірки всіх спільнокореневих слів мови.
Створення вибірок спільнокореневих слів є надзвичайно складним
завданням, на виконання якого лінгвіст повинен витратити дуже багато
часу. Тому на першому етапі укладання словотвірного словника необхідно
створити комп’ютерну програму (морфемний аналізатор), яка б
автоматизувала процес вибірки і за короткий термін виконала роботу
лінгвіста.

Отже, першочерговим завданням у створенні системи АСМСА є укладання
електронного морфемного словника української мови. Морфемний словник
укладається на основі комп’ютерної бази даних, що нараховує ? 170 тис.
слів української мови, представлених у графемному записі. База даних
була доповнена омонімами з визначеними лексичними значеннями, оскільки
ці слова можуть відрізнятися морфними структурами, а якщо і не
відрізняються, то в будь-якому випадку це — 2 різних слова, і вони
повинні обидва бути введеними до морфемної бази даних та до словотвірних
гнізд як дві лексичні одиниці мови.

Інформаційний макет словника та його базова ідеологія визначалися
специфікою електронного характеру словника та перспективою створення на
його базі автоматизованої системи морфемного аналізу. Тому у словнику
було обрано формалізовані принципи опису морфних структур слів, за
основу визначення яких були взяті дані морфемного словника («Морфемний
аналіз: Словник-довідник») І.Т. Яценка з певними змінами. За чітко
визначеними принципами морфемного аналізу сегментувалися слова бази
даних, які не зустрічаються у словнику І.Т. Яценка.

Графемний запис слів в електронному морфемному словнику у деяких
випадках доповнюється фонемним, що зумовлено організацією морфних
структур ряду слів та особливостями української графіки. Графеми я, ю,
є, ї, що позначають два звуки, подаються у фонетичному записі: jа, jу,
jе, jі, оскільки морфний шов може проходити у постпозиції до звука j.
Фонетичне представлення я, ю, є, ї у вихідній базі даних зроблено
автоматизовано на основі лінгвістичного алгоритму, що моделює всі
можливі фонетичні позиції, в яких я, ю, є, ї передають два звуки.
Автоматизація фонетичного представлення графем я, ю, є, ї забезпечує
постійне перетворення графічного запису у фонемний і навпаки, що
дозволяє проводити правильну морфну сегментацію на базі вихідних
словоформ тексту.

Суть формалізації опису морфних структур слів в електронному морфемному
словнику полягає у моделюванні структурно-функціональних зв’язків морфів
у слові: представлення кожної морфної структури слова у вигляді
лінгвістичної моделі, яка визначає межі і тип кожного морфа. Розглядаючи
морф як значущу одиницю мови, формалізований опис морфної структури
слова предбачає моделювання структурних відношень морфів на двох
площинах організації слова як мовного знака: формалізація структури
плану вираження та плану змісту.

, який позначає нульовий суфікс у позиції між двома субстанціально
вираженими морфами. Така лінгвістична модель дозволяє автоматично
описати кожну морфну структуру через програмну процедуру P2R5І7S8F10 —

 

 

,

де латинськими літерами позначається тип морфа P — префікс, R — корінь,
S — суфікс, F — флексія, І — інтерфікс, X — постфікс, а цифрами —
порядковий номер (із початку слова) кінцевої графеми кожного морфа
R4I5R8S9F10 — льод-о-різ-Ж-Ж (позначка нульового афікса також
визначається як графема). Формалізований опис морфної структури слова у
вигляді програмної процедури відображає функціональну закономірність
організації слова на морфемному рінвні — PRІSF, а субстанціальне
вираження цієї структури представлено через кількісно-графемну модель
морфного шва (за — 2; лед — 5; ен — 7; і — 8; ти — 10).

У процесі укладання електронного морфемного словника було враховано, що
автоматизована процедура групування лексики у спільнокореневі вибірки,
яка у перспективі буде здійснюватися на базі цього словника, можлива за
умови доведення, що морфна структура слів характеризується одним і тим
самим коренем. Корінь як знакова одиниця мови, повторюючись у
споріднених словах, утримує цілісність свого значення, але може
варіювати формально. Враховуючи принципи процедури ідентифікації морфів
однієї морфеми HYPERLINK «http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=73»
\l «_edn9#_edn9» \o «» [9] , кореневі морфи, які тотожні за значенням,
але характеризуються частковою фонологічною відмінністю, визначаються як
морфи однієї кореневої морфеми, а отже, слова з такими морфами є
спільнокореневими. Тому в електронному морфемному словнику необхідно
приписати кожному кореневому морфу, що характеризується морфонологічними
чергуваннями (у випадку передачі м’якості приголосних через
сполучуваність з м’яким знаком беруться до уваги так звані морфографічні
альтернації земл-я земель-н-ий) в морфних структурах похідних слів,
аломорф цього кореня у непохідному слові, тобто його первинний аломорф:
за-лед-еніти — лід, льод-овий — лід. Інформація про вихідний аломорф
кореня у морфемній базі даних дозволить автоматизувати ідентифікацію
тотожних за значенням кореневих морфів, які субстанціально відрізняються
хоча б однією графемою.

Згідно з відзначеними принципами був створений інформаційний макет
електронного морфемного словника, що складається з п’ятьох зон, або
електронних полів, які представлено у вигляді колонок табличного запису:

1 поле:

порядковий номер слова 2 поле:

лінгвістична модель морфної структури слова 3 поле:

програмна процедура ЛМ 4 поле:

морфонологічна варіативність кореня 5 поле:

 

P2R5І7S8F10 лід

 

R3І5S6F8 лід

 

P2R5І7S8S10F11 лід

 

   

 

6  

слати  

R2S3F5  

   

посилати

7  

слати  

R2S3F5  

   

стелити

 

Перше поле відображає порядкову нумерацію слів у морфемному словнику.
Порядковий номер є кодом інформації, приписуваної кожному слову в
правобічно-горизонтальному напрямку, що забезпечує зв’язок по вертикалі
між словами морфемного словника. У другому полі за алфавітом подано
лінгвістичні моделі морфних структур словоформ. Третє поле містить
інформацію про програмну процедуру, що описує лінгвістичну модель: між
другим і третім полем існує взаємозв’язок: морфна структура у вигляді
позначок верхнього індексу виражається у програмній процедурі через
латинські літери, а морфний шов — через порядковий номер останньої
графеми морфа (цифрова модель в інтерфейсі словника подана через
латинську літеру за порядковим номером в алфавіті). У четвертому полі
подається інформація про морфонологічну варіативність кореня. У п’ятому
полі записується тлумачення омонімів.

На основі інформаційного макету створено інтерфейс електронного
морфемного словника, в якому кожне слово представлено на окремій картці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Створений у такий спосіб морфемний словник дозволяє побудувати
автоматизовану систему, здатну працювати у режимі пошуку та аналізу і
виконувати цілий ряд лінгвістичних завдань:

·        групувати лексику у спільнокореневі та одноафіксальні класи;

·        класифікувати лексику за кількісно-морфними моделями;

·        створювати кореневі та афіксальні словники;

·        проводити морфемний аналіз вихідних словоформ.

У процесі укладання словотвірного словника української мови, морфемний
аналізатор буде використано для виконання двох завдань: автоматизованого
групування лексики у спільнокореневі вибірки; автоматизованої
класифікації лексики у межах кожного спільнокореневого класу слів за
кількісно-морфними моделями.

Автоматичне групування лексики у спільнокореневі вибірки здійснюється
лише на основі ідентифікації форми вираження коренів та програмно
предбачуваних їх морфонологічних варіантів. Тому до однієї
спільнокореневої вибірки можуть потрапити слова з омонімічними коренями.
Автоматизовано кореневу омонімію зняти неможливо, тому на цьому етапі
працює лінгвіст, який на базі формально спільнокореневих класів групує
лексику на формально-функціональні спільнокореневі вибірки.

Кожна вибірка спільнокореневої лексики формує у межах автоматизованої
морфемної системи окреме поле, в якому моделі морфних структур слів
(заледеніти) із збереженою, але не актуалізованою інформацією про
граматичний код, програмну процедуру, морфонологічні варіанти кореня та
лексичне значення омонімічних слів автоматизовано класифікуються за
кількісно-морфними моделями. Враховуючи принципи словотвірної похідності
про те що:

1)     морфологічні способи словотвору передбачають кількісно-афіксальне
зростання морфної структури мотивованої основи словотвірної пари;

2)     інтерфікси не вважаються словотвірними формантами і додаються у
процесі словотвору до словотвірних суфіксів та префіксів;

3)     складні слова переважно належать до першого такту словотвору,

було висунуто робочу гіпотезу-модель словотвірного гнізда, в якому кожен
наступний словотвірний такт репрезентує слова, афіксальні структури
основ яких кількісно складніші від основ попереднього словотвірного
такту, тобто група слів кожної кількісно-афіксальної моделі є
гіпотетичним тактом словотвірного гнізда. На основі цієї гіпотези
автоматизована класифікація слів у межах спільнокореневої вибірки
здійснювалась за кількісно-афіксальними моделями морфних структур основ:
R1А — 1-й словотвірний такт (до цього такту класифікуються всі слова з
двома і більше коренями), R2А — 2-й словотвірний такт, R3А — 3-й
словотвірний такт, R4А — 4-й словотвірний такт …, де R — модель
кореневого морфа, А — модель суфіксального чи префіксального морфа,
цифрами позначено кількість афіксальних морфів основи слова.

 

R RF лідЖ

R1А RSF льодокЖ льодина льодникЖ льодовий льодовитий льодяний льодистий

PRF наледьЖ

RISF леденецьЖ леденистий леденити леденіти

RIRSF льодогенераторЖ льодорізЖЖ льодохідЖЖ льодорізний льодохідний

льодоруб ЖЖ льодоскидЖЖ льодоспускЖЖ льодоставЖЖ

RIRSSF льодобурильний льододробарка льододробильний льодопостачання

RIPRSF льодосховище

RIPRSSF льодоутворення

R2А RSSF льодочокЖ льодинка льодовикЖ льодовникЖ льодовня льодяникЖ
льодянистий

PRSF підльодний

PRISF заледенити обледенити заледеніти обледеніти

RISSF леденцевий леденчикЖ леденіння

R3А RSSSF льодовиковий льодяниковий льодяничокЖ

PRISSF обледенілий обледеніння заледеніння заледенілий

 

Представлена класифікація слів спільнокореневої вибірки за словотвірними
тактами є лише лінгвістичною гіпотезою, яка вимагає перевірки.

На цьому етапі робота проводиться лінгвістом, який використовує свої
знання як носій української мови та як фахівець-мовознавець. Ставляться
завдання:

1)     перевірити правильність групування слів за словотвірними тактами;

2)     розташувати слова спільнокореневої вибірки у порядку словотвірної
мотивації (мотивуюче ? мотивоване);

3)     в кожному похідному слові визначити словотвірну основу та
словотвірний формант (за-леденіти).

Лінгвіст, копіюючи слово з поля кількісно-морфної вибірки, може у разі
потреби переносити його у той чи інший словотвірний такт, дотримуючись
принципу словотвірної похідності між словами межуючих тактів —
відношення словотвірної мотивації позначаються у словотвірному гнізді
знаком — (r). За допомогою знака дефісу «-» ставиться межа між твірною
основою слова та словотвірним формантом, який виділяється жирним
шрифтом, а також між флексією та основою. Якщо словотвірний формант
складається з афікса та межуючого з ним інтерфікса, то морфний шов між
ними позначається міткою — / (лед-ен/ець). У постпозиції до слова у
круглих дужках подано морфонологічні чергування, що відбуваються у
слові. При цьому вся кодова інформація слова зберігається, але не
актуалізовується.

Приклад словотвірного гнізда

 

1-й такт 2-й такт 3-й такт 4-й такт

  льод-ок-Ж (і-о)(r) льодоч-ок-Ж (к-ч)  

  льод-ин-а(r) льодин-к-а  

  льод-ник-Ж    

  лед-ен/ець-Ж (і-е)(r) леденц-ев-ий  

    леденч-ик-Ж (ц-ч)  

  льод-ов-ий(r) льодов-ик-Ж(r) льодовик-ов-ий

    льодов-ник-Ж  

    льодов-н-я  

  льод-овит-ий    

  льод-ян-ий(r) льодян-ик-Ж(r) льодяник-ов-ий

      льодянич-ок (к-ч)

    льодян-ист-ий  

       

  льод-ист-ий    

  лед-ен/ист-ий    

  лед-ен/и-ти(r) за-леденити  

    об-леденити  

  лед-ен/і-ти(r) за-леденіти(r) заледені-нн-я

      заледені-л-ий

    об-леденіти(r) обледені-л-ий

лід-Ж(r)     обледені-нн-я

    ледені-нн-я  

  на-ледь-Ж    

  під-льод-н-ий    

  льод-о-бурильн-ий    

  льод-о-генератор-Ж    

  льод-о-дробарк-а    

  льод-о-дробильн-ий    

  льод-о-постачанн-я    

  льод-о-різ-Ж-Ж(r) льодоріз-н-ий  

  льод-о-хід-Ж-Ж(r) льодохід-н-ий  

  льод-о-руб-Ж-Ж    

  льод-о-скид-Ж-Ж    

  льод-о-спуск-Ж-Ж    

  льод-о-став-Ж-Ж    

  льод-о-сховищ-е    

  льод-о-утворенн-я    

 

При зіставленні класифікації слів за тактами гіпотетичної моделі
словотвірного гнізда, зроблену автоматизовано, зі словотвірним гніздом,
побудованим лінгвістом за принципами словотвірної мотивації, виявилося,
що неправильно було прокласифіковано тільки три слова (під-льод-н-ий,
льодоріз-н-ий, льодохід-н-ий), а 47 слів спільнокореневої вибірки були
згруповані вірно за словотвірними тактами. Отже, пропонована
модель-гіпотеза словотвірного гнізда характеризується високим ступенем
достовірності і може бути використана як лінгвістичний інструмент у
процесі укладання словотвірного словника української мови.

Побудоване словотвірне гніздо може розглядатися як стаття словотвірного
словника у традиційному паперовому варіанті. Комп’ютерна лексикографічна
ідеологія словотвірного словника української мови вимагає формалізації
лінгвістичного опису словотвірного гнізда. Суть формалізму такого
лінгвістичного явища, як процесу словотвору, полягає у моделюванні
структурно-мотиваційних зв’язків між мотивуючою та мотивованою основами,
тобто між словами межуючих словотвірних тактів. Словотвірна похідність
між мотивуючим та мотивованим словом програмується в автоматизованій
системі словотвірного аналізу через встановлення відповідності між
цифровими кодами слів словотвірної пари. Таку програму зручно подати у
табличному записі:

лід-Ж(r) лед-ен/іти 3 2

лед-ен/іти(r)за-леденіти 2 1

за-леденіти(r)заледені-нн-я 1 4

лід-Ж(r)льод-ов-ий 3 5

Принципи та методика автоматизації електронного словотвірного словника
визначатимуться типом завдань режиму пошуку чи аналізу, які
визначатимуться спрямуванням словника на певного користувача. Зокрема, у
межах морфемного та словотвірного аналізаторів, що базуються на
створюваних словниках, планується:

1)     розробити пакет лінгвістичних алгоритмів та комп’ютерних програм,
що розглядаються як лінгвістичні інструменти у роботі з
морфемно-словотвірною базою даних української мови, здатні забезпечити
лінгвістів будь-якою інформацією про морфемну та словотвірну структуру
українських слів;

2)     сполучити морфемний та словотвірний модулі системи АСМСА з
морфологічним модулем системи автоматичного граматичного аналізу тексту
(АГАТ) з метою проведення морфемного та словотвірного аналізу на базі
будь-яких граматичних словоформ тексту;

3)     створити автоматизовану систему синтезу морфних та словотвірних
структур слів української мови.

 

Використана література

HYPERLINK «http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=73» \l
«_ednref1#_ednref1» \o «» [1] Клименко Н.Ф., Карпіловська Є. А.
Словотвірна морфеміка сучасної української літературної мови. — К.,
1988.

HYPERLINK «http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=73» \l
«_ednref2#_ednref2» \o «» [2] Зубань О.М. Типи морфемних структур
суфіксальних послідовностей у дієслівних основах української мови //
Вісник Київського університету. Літературознавство. Мовознавство.
Фольклористика. — Вип. 5. — К., 1997.

HYPERLINK «http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=73» \l
«_ednref3#_ednref3» \o «» [3] Горпинич В.О. Сучасна українська
літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія. — К.:Вища школа,
1999.

HYPERLINK «http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=73» \l
«_ednref4#_ednref4» \o «» [4] Козленко І.В. Флективна система дієслова
в сучасній українській мові // Вісник Київського університету.
Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. — Вип. 9. — 2000.

HYPERLINK «http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=73» \l
«_ednref5#_ednref5» \o «» [5] Оливериус З.Ф. Морфемы русского языка:
частотный словарь. — Praga: Univerzita Karlova, 1976.

HYPERLINK «http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=73» \l
«_ednref6#_ednref6» \o «» [6] Уорт Д.С. Русский словообразовательный
словарь. Введение: Пер. с англ. //Новое в зарубежной лингвистике: Вып.
14. — М.: Прогресс, 1983. — С. 227- 260.

HYPERLINK «http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=73» \l
«_ednref7#_ednref7» \o «» [7] Slavickovб Е/ Retrogradnн morfematickэ
slovnнk ?e?tiny. — Praha: EAV, 1975.

HYPERLINK «http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=73» \l
«_ednref8#_ednref8» \o «» [8] Клименко Н.Ф., Крапіловська Є.А.,
Карпіловський В.С., Недозим Т.І. Словник афіксальних морфем української
мови. — К., 1998.

HYPERLINK «http://mova.info/article.aspx?l1=69&DID=73» \l
«_ednref9#_ednref9» \o «» [9] Зубань О.И. Методологічні питання
морфемної парадигматики // Українське мовознавство. — Вип. 21. — К.,
1997.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *