Роберт Люїс Стівенсон (реферат)

Роберт Люїс Стівенсон

(Robert Louis Balfour Stevenson, 1850-1894)

Роберт Люїс Стівенсон народився 13 листопада 1850 року в Единбурзі,
політичному і культурному центрі Шотландії, і по материнській лінії
належав до стародавнього роду Белфурів. Звідси й основна тема більшості
його творів — Шотландія, її історія і її герої.

На третьому році життя переніс хворобу бронхів, наслідки якої мучили
його потім усе життя і привели до ранньої смерті. У віці 17-ти років
надходить у Единбургський університет і одержує юридичну освіту. Вперше
в літературі ім’я Стівенсона з’являється в 1866 році.

У 1873 році він стає професійним письменником. Найвідоміший роман
Стівенсона «Острів скарбів», що вийшов окремим виданням у 1883 році,
приніс автору широкий успіх.

А Усе почалося з забави. Як розповідав сам автор: «Один раз я накреслив
карту острова; вона була старанно і красиво розфарбована. Я нарік свій
утвір «Островом скарбів». Я чув, бувають люди, для яких карти чогось не
значать, але не можу собі цього уявити! Імена, обриси лісів, напрямок
доріг і рік, доісторичні сліди людини — от невичерпне джерело для
всякого, у кого є очі і хоч на гріш уяви. Коли я спрямував замислений
погляд на карту свого Острова, то серед придуманих лісів заворушилися
герої моєї майбутньої книги. Засмаглі обличчя їх і блискуча зброя
висувалися із самих несподіваних місць; вони снували туди і сюди,
боролися і шукали скарб на декількох квадратних дюймах щільного
паперу…»

У читацькій пам’яті Р.Л. Стівенсон нерідко виявляється автором однієї
книги — «Острів скарбів». Тим часом складні вузли багатьох літературних
проблем на англійському ґрунті сходяться як колись, так і тепер до
творчості Стівенсона. І коли великий сучасний письменник Грем Грін
ставить його ім’я в ряд найбільш впливових своїх учителів — це не просто
жест. Щоб зрозуміти велич Стівенсона, треба згадати про нього як про
автора багатьох інших книг і щільно розібрати очевидну романтику, що так
виразно виділила його творчість. «Подорож усередину країни» чи шляхові
нариси Стівенсона про його подорож по Франції починають традицію, що
втілилася пізніше в книгах Джерома К. Джерома «Дозвільні думки ледаря»,
«Троє в одному човні», де подорож підмінюється стандартною «прогулянкою»
і де як би сам собою виявляється ідіотизм обивательського побуту.

Інша знаменита робота Стівенсона, «Дивна історія доктора Джекіла і
містера Хайда», вийшла в 1886 році.

Третя значний робота письменника, «Володар Баллантре», написана під час
подорожі по Південних морях на борті яхти «Каско». «Володара Баллантре»
можна назвати шотландським варіантом «Братів Карамазових», не в
розумінні впливу, а просто Стівенсон сам прийшов до тієї ж ідеї — через
розпад стародавньої родини показати поворот у національній історії. Два
брати, чиї відносини, крім відмінності темпераментів, до крайності
ускладнені і боротьбою політичною, і боротьбою за право спадкування.
Старший став учасником заколоту 1745 року — останньої спроби шотландців
відокремитися від Англії. Тим часом молодший залишився вдома, оволодівши
маєтком і нареченою брата.

У грудні 1889 р. Роберт Люїс Стівенсон і його дружина Фанні прибули на
Самоа на борті шхуни «Екватор». Письменник був хворий туберкульозом.
Лікарі порадили йому перемінити клімат. У результаті чета Стівенсонів
придбала 126 гектарів землі в горах у 5 кілометрах від столиці Західного
Самоа — Апії за 200 фунтів. Спочатку англієць припускав оселитися в
Австралії, але клімат Самоа виявився для нього набагато корисніше.

Незабаром тут була побудована вілла Вайліма — грандіозний будинок, по
мірках Самоа, звичайно. Насправді це був звичайний європейський будинок,
але для тубільців, що звикли жити в пальових будиночках з пальмовими
дахами, він здавався на рідкість розкішним. Нові поселенці вивезли сюди
все, щоб зробити життя в цьому дикуватому місці максимально комфортним,
— книги і меблі, ліки й іграшки для дітей, навіть духову музичну
скриньку. До речі, тубільці боялися її як вогню, думаючи, що в ній
живуть злі привиди. Адже хто ще міг видавати такі жахливі звуки?

Улюбленим місцем письменника крім робочого кабінету і бібліотеки став
зал з каміном. Дійсний англієць, Стівенсон не уявляв свого життя без
каміну, хоча тут він був зовсім не потрібний. Температура на Самоа рідко
опускається нижче +40°С. Так чи інакше, але дотепер Вайліма залишається
єдиним будинком з каміном у всій державі.

Незважаючи на благодатну атмосферу, Стівенсон не написав на Самоа ні
однієї серйозної книги. Століття романтизму закінчився. Саме в цей час
йшов активний розділ Полінезії між Британією, Америкою і Німеччиною.
Письменник включився в люту боротьбу за права місцевого населення і
отримав на цьому поприщі дійсну славу серед аборигенів. Він став
національним героєм Самоа. З тих пір його ім’ям на Західному Самоа
називають усі — готелі і вулиці, ресторани і кафе.

На жаль, ні любов тубільців, для яких чету Стівенсонів улаштувала у
своїй віллі лікарню, ні ненависть колонізаторів, ні благодатний клімат
не допомогли письменнику. 3 грудня 1894 р. він помер, заповів поховати
себе тут же, недалеко від свого нового будинку.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *