Реферат на тему:
Вплив норм висіву насіння та рівня азотного живлення на густоту
продуктивного стеблостою різних сортів ярого пивоварного ячменю в умовах
правобережного лісостепу України
В Україні ячмінь посідає друге місце після озимої пшениці як за площею
посіву, так і за валовим збором зерна. Так, в середньому у 1990–1995 рр.
його валовий збір становив 9,23 млн т (18,6 % від збору зернових), а у
1996–2004 рр. — 11,6 млн т (29,0 %). Проте досягнутий рівень виробництва
не задовольняє потреб народного господарства у високоякісному
продовольчому, фуражному та пивоварному зерні.
У зв’язку з цим виникла необхідність порівняльного вивчення нових
перспективних районованих сортів ярого ячменю різної регіональної
селекції для виявлення найбільш високопродуктивних з добрими пивоварними
властивостями залежно від доз мінеральних добрив і норм висіву насіння.
Сорти пивоварного ячменю різної селекції є різноманітними екологічними
біотипами культури. Для них характерна відносно неоднакова реакція на
зміну умов зовнішнього середовища. Їх рослини відзначаються різними
темпами росту і розвитку, варіабельністю морфологічних ознак, тривалістю
й інтенсивністю фотосинтетичної діяльності, розвитком кореневої системи
та іншими властивостями, які формуються також і під впливом
технологічних заходів [2].
Агротехнічні прийоми відіграють суттєву роль у забезпеченні
фізіологічних процесів рослин, від них певною мірою залежить польова
схожість, повнота, дружність і своєчасність сходів, формування
оптимальної густоти рослин, що в результаті позначається на
продуктивності ячменю.
Оскільки високу урожайність зерна можна одержати на посівах як з малою
(200 шт./м2), так і з великою (400 шт./м2) густотою рослин, то на перший
план виходить такий показник як густота продуктивного стеблостою. Тому
більша частина дослідників пов’язує вирішення проблеми формування
високопродуктивних посівів, у першу чергу, із завданням створення на
полі стеблостою рослин ячменю ярого оптимальної густоти.
Під оптимальним стеблостоєм розуміють таку кількість продуктивних стебел
на одиниці площі, яка дає повне змикання рослин і дозволяє з найбільшою
ефективністю використовувати площу живлення та освітлену поверхню
листків, стебел, колосків для забезпечення найвищої продуктивності
фотосинтезу і формування максимального врожаю в цих умовах [3, 4].
Ряд дослідників [1, 5] відмічають, що кількість продуктивних стебел
перед збиранням на одиниці площі є одним з найважливіших показників, від
якого залежить рівень врожайності.
Було вдосконалити окремі елементи технології вирощування сортів
пивоварного ячменю, зокрема встановити оптимальну густоту продуктивного
стеблостою залежно від рівня мінерального живлення і норм висіву насіння
в умовах північної частини Правобережного Лісостепу України на основі
біологічних особливостей росту і розвитку рослин ячменю.
Дослідження проводили протягом 2003-2005 рр. у стаціонарному досліді
кафедри рослинництва, в десятипільній сівозміні Агрономічної дослідної
станції „Митниця” Національного аграрного університету (с. Пшеничне),
яка розміщена у Правобережному Лісостепу України у 2002-2004 рр.
Грунтовий покрив — чорнозем типовий малогумусний.
Для визначення адаптивних особливостей формування продуктивності
використовувались сорти ячменя пивоварного селекції України — Оболонь,
Цезар та закордонної селекції — Європрестиж, Роланд, Толар.
?, 3) N60P60K60, 4) N90P60K60.
Підрахунки кількості продуктивних стебел ячменю ярого на 1 м2 протягом
трьох років досліджень показали, що цей показник в значною мірою
залежить від біологічних особливостей сорту, норм висіву насіння та
рівня мінерального живлення.
У сортів ячменю ярого Європрестиж і Роланд порівняно з іншими була
більша кількість продуктивних стебел. Так, якщо у сорту Європрестиж
залежно від норм висіву насіння і рівня мінерального живлення на 1 м2
налічувалось від 427 до 746 шт. продуктивних стебел, то у сорту Оболонь
(контроль) —374-721 шт.
До того ж кількість продуктивних стебел у сортів була в прямій
залежності від норм висіву насіння — із збільшенням норм висіву зростала
їх кількість на 1 >. Так, у сорту Європрестиж на варіантах без удобрення
при нормі висіву 3,0 млн шт. схожих насінин/га формувалось 427 шт.
продуктивних стебел, при 4,0 млн шт. схожих насінин — 537, а при 5,0 млн
шт. — 632, що відповідно на 25,8 і 48,0 % більше, ніж при нормі висіву 3
млн шт. схожих насінин/га.
Аналогічна закономірність щодо збільшення кількості продуктивних стебел
залежно від норм висіву насіння відмічена і в інших досліджуваних сортів
ячменю.
Значний вплив на формування продуктивних стебел ячменю ярого у рослин
мав рівень мінерального живлення. Особливо відчутним було зростання
цього показника при внесенні мінеральних добрив у нормі N90P60K60. Так,
якщо у сорту Європрестиж на варіанті без удобрення залежно від норм
висіву кількість продуктивних стебел на 1 м2 становила 427-632 шт., то
при внесенні N30P60K60 — 453-686 шт., або на 5,7-7,9 % більше. При
додатковому внесенні N60 на гектар кількість продуктивних стебел
зростала на 18,1-21,5 %. У сорту Оболонь (контроль) при збільшенні норм
висіву з 3,0 до 4,0 млн шт. схожих насінин/га залежно від рівня
мінерального живлення кількість продуктивних стебел зростала на
23,0-35,6 %, при збільшенні норми висіву до 5,0 млн шт. схожих
насінин/га — на 33,3-44,7 %. Така ж закономірність спостерігається і у
сортів Роланд, Цезар і Толар.
Отже, густота продуктивного стеблостою залежала від біологічних
особливостей досліджуваних сортів, рівня мінерального живлення і норм
висіву насіння. Внесення максимальної норми добрив порівняно з
варіантами без добрив сприяло збільшенню кількості продуктивних стебел у
середньому за сортами на 18,0-35,5 %.
Список літератури:
Белоножко М.А., Кусаинов Х.Х., Нугманов А.Б. Влияние норм высева и
способов внесение удобрений на кормовые качества зерна ярового ячменя //
Интенсивная технология выращивания кормовых культур. — К., 1990.-С.9-13.
Грицай А.Д., Костромитин В.М. Сортовая агротехника ярового ячменя в
Лесостепи // Сортовая агротехника зерновых культур. — К.:
Урожай,1989.-С. 228-234.
Куперман Ф.М. Основные этапы развития и роста злаков. — В кн.: Этапы
формирования органов плодоношения злаков. — М.: Издательство МГУ, 1955.–
С.113-117.
Лихочвор В.В., Бомба М.І., Дубковецький С.В. і ін. Довідник з
вирощування зернових та зернобобових культур.— Львів: Українські
технології, 1999. – 408с.
Пути стабилизации урожайности ярового ячменя и сокращение затрат на
производство зерна / В. М. Плищенко, В. В. Швыдкий, С.П. Портуровская,
Е.Б. Дорохина // Пути повышения урожайности сельскохозяйственных культур
в современных условиях: Сб. науч. тр. / Ставроп. гос. с.х. акад., —
Ставрополь, 1999. – С. 113-117,183-184.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
