Мислення

Мислення Мислення – це процес опосередкованого, предметного відображення
(пізнання) загальних , суттєвих властивостей об’єктів та явищ дійсності,
відображення взаємозв’язків та відношень, що існують між ними.

Мислення починається з проблемної ситуації, для виходу з якої індивід
повинен знайти і застосувати нові для себе знання чи дії . Вона включає
в себе невідоме (шукане ), пізнавальну потребу індивіда, його здібності
та досвід.Однак з багатьох причин індивід, оцінюючи ситуацію як
проблемну,часто не шукає виходу з неї .Він вдається до мислення тоді,
коли проблемна ситуація перетворюється на задачу- мету , яка дається в
певних умовах і в якої можна досягти за рахунок останніх. Інакше кажучи
задача-це проблемна ситуація, прийнята індивідом. Тепер вона набуває
вигляду відомого і невідомого, зв’язки між якими слід віднайти. Пошук
таких зв’язків, тобто розв‘язування задачі і становить процес мислення.

Порівняно з відчуттями і сприйманнями це значно повніший образ свіеу,
який несе в собі ступінь проникнення індивіда в сутність явища дійсності
з’ясування їх неявних властивостей. Усвоїх розвинених формах це
раціональна пізнавальна діяльність, шляхом людина здобуває нові
абстраговані від чуттєвих даних, знання ,будує узагальнений образ
світу, створює власну філософію, з рештою, здійснює акти творчості.
Закономірності розвитку мислення, і психіки в цілому, висвітлює аналіз
його філо-історіо- та онтогенезу. Протягом філогенезу, воно
надбудовується над стадіями елементарної сенсорної та перцептивної
психіки і виконує функції інтелекту. На початкових етапах історіогенезу
цей процес має вигляд первісного (міфологічного)мислення й слугує
засобом пояснення життя людини. Він виникає під час практичних дій,
за допомогою яких, людина реалізує стосунки з природою, започатковує
шлях, яким людина прямує від чуттєвого до теоретичного пізнання
дійсності .В онтогенезі мислення формується івидозмінюється в міру
ускладнення життєвих зв’язків дитини зі світом.

Ще мислення є здатністю людини відображати об’єктивну дійсність у
поняттях та судженнях

Процес мислення характеризується такими особливостями .

1. Процес мислення становить складну єдність. Мислення не пов’язане з
мовою,але виражене в мові .

Незважаючи на те, що в онтогенезі відношення мислення і мовлення
своєрідні і мінливі, неможливо вивчати процес мислення в дитини поза
аналізом розвитку її мовлення .

2. Мислення дорослої людини має узагальнений характер. Про що б людина
не думала, над розв’язанням якої б конкретної задачі не працювала, вона
завжди думає за допомогою мови, отже, узагальнено.

І.П. Павлов визначаючи слово, як особливий сигнал дійсності, як
специфічний подразник, що має узагальнений характер, розкриває і його
відношення до мислення,

Він писав про те, що мовні сигнали “є абстрагування від дійсності і
припускають узагальнення, що й становить наше зайве спеціально людське,
вище мислення, яке створює спочатку загальнолюдський емпіризм, а нарешті
й науку-знаряддя вищого орієнтування людини в навколишньому світі і в
собі самій.

Зв’язки між предметами і явищами відбражаються звичайно у мовних формах,
хоч деякі зв’зки, наприклад просторові і часові, людина може сприймати
й безпосередньо.

3. Для мислення характерна проблемність, тобто пошук зв’язків у кожному
конкретному випадку, у кожному явищі, яке є об’єктом пізнання. Цей пошук
розпочинається звичайно у відповідь на словесний сигнал. Таким сигналом
є запитання, з якого розпочинається процес мислення У запитанні
формулюється завдання мислення. При цьому кожне запитання символізує
цілко визначений тип зв’язку, розкриття якого в певномуконкретному явищі
і становить завдання, що постало перед людиною. Запитання: ” Чий м’яч
покотився?”-потребує встановити зв’язок лише однієї категорїї відношень
належності.Запитання: ” Куди м’яч покотився?”- сигналізує також лише
один тип зв’язку- напрям, місце Запитання:” Чому м’яч покотився? —
зумовлює пошуки причинних зв’язків.

Запитання- одна з найбільш доказових форм єдності мислення і мови.
Запитання є сигнал, і він спричиняє відповідь- специфічну для людини
орієнтувальну реакцію, пошукову розумову діяльність.

Мислення- це розв’язання певноъ задачі, сформцульованої в запитанні.
Пошук відповіді на поставлене запитання надє процесу мислення
спрямованого, організованого характеру.

4. мислення- стрижень будь-якої розумової діяльностілюдини.Цим розумовий
процес навіть дворічної дитини, яка засвоює мову, якісно відрізняється
від примітивних форм аналізу і синтезу, доступних вищим
тваринам.Пошукшляхів розв’язаннятвариниздійснюють методами безладних
спроб і помилок, спрямованих на досягнення “приманки”, але не на
націленість. Сформульована взапитанніпотреба пізнати, зрозуміти має в
людини усвідомлений характер.Мисляча людина знає, що вона не знає і що
хоче взнати. Вона знає, що вона знайшла,розв’язавши поставлену задачу.

Оформлення задачі в запитанні є першим етапом розумового процесу, бо
перш ніж розв’язувати задачу, треба розкрити категорію, в межах якої
лежать шукані зв’язки. Знайдений розв’язок задачі- це розуміння, тобто
встановлення нових знань, яких набула людина.

Звичайно,не тільки діти, а й дорослі і не завжди відразузнаходять
правильний розв’язок поставленої задачі.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *