Стилі організації подружнього життя представників творчих професій (автореферат)

ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИ

ПУЧКОВА Любов Леонідівна

УДК 159.123

Стилі організації подружнього життя представників творчих професій

19.00.05 — соціальна психологія; психологія соціальної роботи

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ — 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Таврійському національному університеті імені
В.І.Вернадського Міністерство освіти та науки України.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

КАЛІНА Надія Федорівна,

Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського,

завідувач кафедри глибинної психології та психотерапії

Офіційні опоненти: дійсний член АПН України, доктор психологічних наук,
професор МОЛЯКО Валентин Олексійович,

Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України,

завідувач лабораторії психології творчості

кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник
ВАСЮТИНСЬКИЙ Вадим Олександрович,

Інститут соціальної та політичної психології АПН України,

провідний науковий співробітник лабораторії методології психосоціальних
і політико-психологічних досліджень

Провідна установа: Східноукраїнський національний університет імені
Володимира Даля, м. Луганськ

Захист відбудеться 4 жовтня 2005 р. о 13 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 26.457.01 в Інституті соціальної та
політичної психології АПН України за адресою: 04070, м. Київ, вул.
Андріївська, 15.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту соціальної та
політичної психології АПН України за адресою: 04070, м. Київ, вул.
Андріївська, 15.

Автореферат розісланий 3 вересня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат психологічних наук І.В. Жадан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність постановки і вирішення психологічних проблем організації
життя подружжя представників творчих професій обумовлено рядом чинників.
На даний момент не розробленими є методи і засоби психологічної допомоги
в адаптації подружжя до специфічних умов організації життя, коли один чи
обидва члени родини є представниками творчої професії. У ситуації
соціально-культурної та економічної кризи, що супроводжується
неузгодженістю ціннісних орієнтацій у суспільстві, проблеми творчої
особистості, організації нею свого сімейного життя набувають особливої
актуальності. Ці фактори виявляють високий рівень нестабільності,
вразливості творчих подружжів.

Проблема організації особистістю свого життєвого шляху – одна з головних
у дослідженнях К.О.Абульханової-Славської, Б.Г.Ананьєва, О.М.Леонтьєва,
А.В.Петровського, С.Л.Рубінштейна. В українській психології активно
вивчалися методологічні принципи аналізу психічного розвитку та
функціонування суб’єкта (С.Д.Максименко, Н.Ф.Каліна); принципи
суб’єктності життєвої активності особистості (В.О.Татенко);
структурно-генетична модель життєвого світу (Т.М.Титаренко);
психологічні механізми творчості особистості (В.В.Клименко); регуляція
активності суб’єкта (Л.Ф.Бурлачук); залежність “руху” психічних процесів
від виховання (Г.С. Костюк); самоорганізація і самодетермінація
активності особистості (В.К.Калін); суб’єктивне сприйняття часу
індивідом (Б.Й.Цуканов).

Подружжя розглядається нами як система взаємовідносин та партнерства між
чоловіком та дружиною, організуючими своє життя. В цій системі в якості
суб’єктів організації життя виступають чоловік та дружина, при цьому
дитина не є суб’єктом цієї діяльності. Процес вивчення організації
подружнього життя представників творчих професій пов’язаний зі значними
труднощами – це психологічна недоступність творчих особистостей,
неможливість пролонгованого дослідження через нестабільність та високу
вірогідність розпаду шлюбу в таких подружніх парах, труднощі реєстрації
проявлень організації життя в проблемних ситуаціях та інше.

У працях зарубіжних психологів проблемі організації життя творчою
особистістю приділена особлива увага в індивідуальній психології А.
Адлера (поняття про індивідуальний стиль життя), аналітичній психології
К.Г.Юнга (уявлення про механізми творчого процесу), структурному
психоаналізі Ж. Лакана (аналіз несвідомих аспектів організації життя),
епігенетичній теорії розвитку Е. Еріксона (структура соціальної
ідентичності особистості) та ін.

Різноплановість підходів до дослідження процесів організації творчим
суб’єктом свого життя свідчить про складність і неоднозначність цього
процесу. Сучасні умови вимагають розширення кола досліджень
психологічних детермінант, що визначають вільне оперування зовнішніми
обставинами у процесі організації власного життя відповідно до цілей,
поставлених самою людиною. Слід відзначити, що у роботах як вітчизняних,
так і зарубіжних учених нерозв’язаними залишилися питання про
організацію життя в такій особливій групі, як подружжя, особливо
подружжя представників творчих професій.

Проблема стильових особливостей прийняття рішення достатньо повно
досліджена в психології. Вивчення проблем стилю проводиться у трьох
напрямах: особистісні диспозиції (А.Адлєр, Г. Олпорт, Є. Ройс, К.
Пауел), характеристики когнітивних процесів (Г. Уткін, Е.Гарднер) та
параметр поведінки (У.Томас) і діяльності (В.С. Мерлін, Є.О. Клімов).
Проблематика прийняття рішення розробляється при вивченні практично всіх
видів психічних процесів, починаючи з простих – відчуттів – (Ю.М.
Забродін, Ю.М. Завалішина, Б.Ф. Ломов), до більш складних –
інтелектуальних процесів рішення задач (К.М.Корнілов, О.К.Тихоміров,
О.Я.Пономарьов, К.В.Коростеліна).

Під стилем організації подружнього життя ми розуміємо індивідуальні
особливості діяльності подружжя з побудови, планування та здійснення
подружнього життя, яке базується на стильових особливостях прийняття
рішення кожного з членів подружжя.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження
виконувалась відповідно до плану науково-дослідної роботи факультету
психології Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського
(м. Сімферополь) у межах наукової теми “Свідомі та несвідомі
детермінанти самоконституювання суб’єкта” (номер держреєстрації
23452U564).

Об’єкт дослідження – організація подружнього життя.

Предмет дослідження – стиль організації подружнього життя представників
творчих професій.

Мета дослідження: вивчення психологічних особливостей, стильових
характеристик та соціально-психологічних механізмів організації
подружнього життя представників творчих професій.

Для реалізації мети дослідження необхідно було вирішити такі завдання:

Здійснити методологічно — теоретичне дослідження організації життя
подружжя представників творчих професій.

Вивчити стильові особливості організації життя подружжя в залежності від
типів ухвалення рішення подружжям.

Здійснити емпіричне дослідження стильових особливостей діяльності щодо
організації життя: психологічних механізмів і характеристик стилів
організації життя подружжя, їхньої залежності від задоволеності
подружніми стосунками.

Теоретико-методологічні засади даного дослідження ґрунтуються на
основних положеннях динамічного підходу до аналізу життя особистості
(С.Л.Рубінштейн, К.О.Абульханова-Славська, Л.І. Анциферова, А.В.
Петровський), уявленнях про самодетермінацію розвитку особистості та
роль самосуб’єктних стосунків у процесі організації життя особистості
(Б.Ф. Ломов, Л.І. Божович, В.К.Калін), про людину як суб’єкт власної
життєдіяльності (А.В.Брушлінський, С.Д.Максименко), системно-діяльнісної
концепції (О.М.Леонтьєв), аналізу стилю в межах теорії діяльності (В.С.
Мерлін, Є.В.Лібіна, Є.О. Клімов), дослідження інтелектуальних процесів
прийняття рішення (В.П.Казміренко, М.О.Холодна, О.К.Тихомиров,
О.Я.Пономарьов, І.М.Скотнікова, І.П.Шкуратова.).

Наукова новизна полягає у тому, що запропоновані методологічно –
теоретичні основи вивчення організації подружнього життя; виявлені стилі
організації життя подружжям; описана феноменологія специфічних
проблемних ситуацій, виникаючих в подружніх парах представників творчих
професій.

Теоретична значення. Запропонована типологія стильових особливостей
організації подружнього життя представників творчих професій. Розширені
уявлення про соціально-психологічні механізми організації життя – типи
прийняття рішення, виявлення проблемної ситуації, формулювання завдань з
її вирішення та способи вирішення проблемної ситуації.

Практичне значення. Розроблено діагностичне інтерв’ю з виявлення стилів
організації подружнього життя представників творчих професій. Складено
оригінальну батарею методик, що дозволяє класифікувати психологічну
проблематику організації подружнього життя. Виявлені в результаті
дослідження закономірності можуть бути використані в практиці
подружнього консультування, при здійсненні психологічної допомоги
творчим особистостям в адаптації до проблемних ситуацій.

Методи дослідження. Для виявлення проблемного поля дослідження ми
використовували теоретико – методологічний аналіз. Для виявлення системи
соціально-психологічних механізмів організації життя використовувались
методики: “Оцінка особливостей свого життя” (варіанти самооцінки та
експертної оцінки) В.К. Каліна, Н.Ф. Каліної і “Особливості прийняття
рішення” К.В. Коростеліної. Для діагностики ступеню задовільності –
незадовільності та узгодженості – неузгодженості задовільності шлюбом
використовувався тест-опросник задоволеності шлюбом, що був розроблений
В.В. Століним, Т.Л. Романовою, Г.П. Бутенко. Для виявлення простору дій,
що організують подружнє життя, використовувався опросник Є.П.
Колеснікова. Також було використане створене нами діагностичне інтерв’ю
з виявлення стилів організації подружнього життя з метою виявлення
феноменологічного простору проблемних ситуацій в подружнім житті
представників творчих професій. Для обробки результатів
використовувались методи математичної статистики, що відповідали меті та
завданням дослідження.

Надійність і вірогідність наукових результатів зумовлено методологічним
забезпеченням вихідних положень, цілісною організацією дослідження,
об’єднанням математичних методів обробки експериментальних даних з
якісним психологічним їхнім аналізом і достатньою репрезентативністю
вибірки.

Організація дослідження. Дисертаційне дослідження здійснювалося протягом
1995-2002р. На різних етапах дослідження було вивчено 50 родин, вік
подружжя коливався від 25 до 35 років, стаж подружнього життя
досліджуваних пар – понад 5 років. У процесі роботи було вивчено дві
вибірки респондентів (по 25 сімей у кожній). У першу ввійшли
представники творчих професій – художники, музиканти, поети, актори,
викладачі музики і художньої творчості. Друга вибірка представлена
вчителями середніх навчальних закладів.

Особистий внесок здобувача. Концептуальні ідеї і наукові результати є
самостійним внеском здобувача в розроблювальну проблему.

Апробація роботи. Отримані в ході дослідження теоретичні і практичні
результати обговорювались на XV, XVI, XVII, XVIII, XIX, ХХ, ХХI наукових
конференціях ТНУ (Сімферополь, 1995-2002 р.), Всеукраїнській
науково-методичній конференції «Психологічна освіта в системі вищої
школи» (Одеса, 1996), науково-практичної конференції «Молодь і
соціальний розвиток на сучасному етапі суспільства» (Запоріжжя, 1997), V
Костюківських читаннях «Психологія на перетині тисячоліть» (Київ, 1998),
Всеукраїнській науково-практичній конференції Київського інституту
соціальної і політичної психології АПН України «Психологія життєвої
кризи особистості: теорія і практика» (Київ, 2000), творчій майстерні
проф. Каліна В.К. «Психологія організації життя особистості» (ТНУ,
Сімферополь, 1998-2004), Міжнародній науковій конференції «Міжкультурні
комунікації: реалії і перспективи» (Алушта, 2004).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження
відображено в 4 публікаціях, надрукованих у провідних фахових наукових
виданнях України.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів, висновку, додатків, списку використаних джерел, що нараховує
202 найменувань, 26 малюнків, 3 таблиць. Вміщує 4 схеми та 1 діаграму.
Обсяг основного тексту дисертації – 152 сторінкі, загального тексту –
176 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об’єкт,
предмет і завдання дослідження, його наукова новизна, теоретична й
практична цінність.

Перший розділ дисертаційного дослідження має назву «Методологічні засади
дослідження організації життя сім’ї». При вивченні особливостей
організації життя в подружжях представників творчих професій ми визнали
за необхідне застосувати комплексний підхід, який включає онтологічний
аналіз поняття “організація життя особистості” і виявляє специфіку
використання цього поняття в межах філософських і психологічних
концепцій. Це дозволило виділити й описати теоретичні основи дослідження
організації життя. Психологічний аналіз поняття організація життя
здійснювався з урахуванням розроблених у психології уявлень про життя як
«індивідуальної історії» (Ш.Мюллер), про життєвий шлях як «еволюції
особистості» (П.Жане), про “суб’єкта життя” (С.Л.Рубінштейн), “життєвий
шлях особистості”, “стратегію життя” (К.О.Абульханова-Славська).
К.О.Абульханова-Славська пов’язує поняття стратегії життя (способу
життя) з категорією діяльності і вважає останню сукупністю різних
діяльностей суб’єкта. Стратегія життя характеризується індивідуальним,
єдиним протягом усього життя способом розвитку. А.В.Петровський пов’язує
організацію життя суб’єкта з його активністю. Суб’єкти творчості,
відповідно до теорії Г.С.Костюка, мають творчу активність щодо свого
життя, головне місце в якій займає створення мистецьких доробків.
Л.Ф.Бурлачук вважає, що суб’єкт забезпечує регуляцію своєї активності у
процесі сприйняття та усунення невизначеності. Т.М.Титаренко у своєму
дослідженні життєвого світу особистості говорить про організацію людиною
свого життя з позицій розробленої нею структурно-генетичної моделі
цілісного саморозгортання життєвого світу особистості, натхнення.

Проблемі детермінації, організації життєвого шляху особистості багато
уваги приділяється в “суб’єктно-орієнтованих” теоріях М.Й.Боришевського,
В.А.Петровського, В.І.Слободчикова, О.Б.Старовойтенко, И.С.Якиманської,
В.О.Татенко й ін. В.О.Татенко розглядає життєву активність особистості
як споконвічно суб’єктну, а суб’єктне ядро – як основу активності
людини. В.К.Калін трактує організацію життя як один із трьох рівнів
взаємодії людини зі світом, де перший рівень — життєдіяльність, а другий
– діяльність, третій — свідома цілеспрямована поведінка.

Подружжя як мікросоціальна система – провідний і найважливіший чинник
організації життя особистості. Саме стосунки у подружжі виступають
першим (нехай і неусвідомлюваним) спонуканням до організації життя.
Найчастіше, саме в результаті подружніх труднощів, людина задає собі
питання про те, як організувати власне життя.

У дослідженнях із подружньої проблематики імовірність гармонійних
стосунків визначається різними чинниками: подібністю моделей родин, з
яких походить подружжя (С.Кратохвіл, 1991); виконанням родиною своїх
основних функцій і врегулюванням труднощів (Е.Г.Ейдеміллер,
В.В.Юстицький, 1990); низкою конфліктністю, ревнощами між чоловіком і
жінкою; відносинами партнерства і взаєморозумінням між чоловіком і
жінкою (Е.О. Личко, 1992); справедливим розподілом і виконанням
подружжям своїх рольових обов’язків (Ю.Я. Альошина, 1990).

Результати здійсненого теоретичного аналізу показують, що більшість
авторів розглядають деяких абстрактних суб’єктів подружньої системи, не
приділяючи уваги якісним психологічним характеристикам чоловіка і жінки.
Особливості подружніх взаємин прямо виводяться з досвіду батьківської
родини, або передшлюбних сподівань партнерів. У більшості
соціально-психологічних досліджень родини демографічний і психологічний
плани аналізу перетинаються слабко. Практично відсутні роботи
суб’єктно-генетичного напрямку – ті, у яких вивчалися б характеристики
особистості і діяльності чоловіка та жінки як у провідних детермінантів
системи подружніх взаємин. Тому наступним етапом даного дослідження став
аналіз специфічних чинників організації життя, що детермінують систему
подружніх відносин у конкретному типі подружжів – представників творчих
професій.

Для виділення чинників організації життя в подружжях представників
творчих професій необхідно було проаналізувати ряд психологічних
категорій, у першу чергу розкрити зміст феномена творчості, і
психологічну специфіку творчої особистості, особливостей
міжособистісного спілкування і внутрішньосімейної взаємодії творчих
людей.

У переважній більшості визначень творчості, незалежно від того, носять
вони узагальнений (наприклад, Я.А.Пономарьов розглядає творчість як
взаємодію, що веде до розвитку) чи приватний характер, чітко виявляється
орієнтація на процесуальну чи продуктивну сторони творчості.
В.В.Клименко пов’язує творчі здібності і механізми з категорією душі.
Подібну точку зору формулюють В.О.Моляко, О.М.Матюшкін і К.К.Урбан, які
визначають творчість як вихід за межі вже наявних знань, подолання,
перекидання межі (“boundary breaking”). Творчість як основний
професійний вид діяльності є головною детермінантою внутрішньосімейних
взаємин у подружжях художників, письменників, акторів.

Ми вважаємо, що в подружніх парах представників творчих професій
творчість функціонує як вища термінальна цінність, почасти
протиставлювана (при конфліктах) стандартним цінностям подружжя.
Організація життя такого подружжя пов’язана з великою кількістю
психологічних, побутових та інших труднощів. Для творчої особистості
самореалізація є необхідною умовою стабільних позитивних взаємин у
подружжі. Водночас, нерозуміння й ігнорування потреби у творчому
самовираженні одним із партнерів веде до хронічного конфлікту,
нерозв’язання якого робить стосунки нестабільними і може привести до
краху подружньої системи.

Діяльність з організації життя подружжя, на наш погляд, складається з
відповідних діяльностей чоловіка та жінки , але не є їх простою сумою.
Ця діяльність є складним багаторівневим процесом, що включає як свідому,
так і несвідому регуляцію, тому є важкодоступною для вивчення.
Детермінує діяльність з організації життя подружжя професійна
діяльність, особливості їхньої взаємодії, культурно-історичне
середовище, у якому воно функціонує, соціально-економічні чинники.

Розглянуті нами теоретико-методологічні проблеми вивчення організації
життя подружжя, що включають аналіз чинників, які задають специфіку
міжособистісних взаємодій у подружніх парах представників творчих
професій, дозволяє нам запропонувати як основу дослідження організації
життя стильові особливості процесу ухвалення рішення.

При вивченні особливостей організації подружнього життя представників
творчих професій необхідно використовувати комплексний підхід, що
включає онтологічний аналіз поняття “організація життя особистості” та
виявляє специфіку використання цього поняття в рамках філософських та
психологічних концепцій. Це дозволило виділити та описати теоретичні
основи дослідження організації життя. Крім цього, для досягнення мети
дослідження, стало необхідним описати психологічну проблематику вивчення
подружжя, розкрити специфічні фактори організації подружнього життя
представників творчих професій. До них було віднесено фактори творчості
та творчої особистості, творчої діяльності та подружньої взаємодії.

Розглянуті нами теоретико-методологічні проблеми вивчення організації
подружнього життя, що включають аналіз факторів, що задають специфіку
міжособистісної взаємодії у подружжі представників творчих професій,
дозволяють нам запропонувати в якості основи дослідження організації
подружнього життя стильові особливості процесу прийняття рішення.

Другий розділ дослідження має назву «Стильові особливості організації
життя в подружжях представників творчих професій». У цьому розділі
висвітлюється поняття стилю як психологічної категорії, аналізується
процес ухвалення рішення в організації життя особистості. Тип ухвалення
рішення розглядається як детермінанта стильових особливостей організації
життя родин представників творчих професій.

Поняття стилю в психології трактується неоднозначно. Це пов’язано,
насамперед, з полісемантичністю даного терміна. Стиль — це
міждисциплінарне поняття, що входить до категоріального апарату
психології, мистецтвознавства, філософії, літератури, біології і
лінгвістики. Пріоритет психології в розробці стильової проблематики
спирається на положення про обумовленість стильових закономірностей
властивостями людської індивідуальності при наявності впливу на процес
стилеутворення еволюційно-генетичних і соціокультурних чинників.

У психології звичайно виділяють три напрямки, досить ізольовані, в межах
яких здійснюється дослідження стилю: особистісні диспозиції (А.Адлер,
1927; Г.Олпорт, 1937; Ф.Ройс, У.Пауел, 1983), характеристики когнітивних
процесів (Д.Уїткін, 1974; Э.Гарднер, 1959), параметри поведінки
(К.Томас, 1977) і діяльності (В.С.Мерлин, 1986; Е.О.Климов, 1969).

Проблема когнітивних стилів у вітчизняній психології розглядається в
контексті аналізу процесуально-динамічних (стильових) і
змістовно-продуктивних (результативних) характеристик інтелектуальної
діяльності. М.О. Холодна (1992) пропонує розглядати когнітивні стилі як
“інші” здібності, що припускають зрілість репрезентативних можливостей
суб’єкта, а також тих, що стосуються метакогнітивної регуляції
інтелектуальної діяльності. І.Г.Скотникова (1986) вивчає прояв
когнітивних стилів у стратегіях пізнавальної діяльності людини. У рамках
поведінкового аспекту вивчаються поведінкові стратегії як форма
реалізації стильових характеристик, що виступають як передумови і
параметри останньої (І.Трофімова), а також дослідження стильових
особливостей реальної поведінки у межах індивідуального стилю діяльності
і стилю керівництва (К.Журавльов, 1977; К.В.Котляревский, 1992).
А.В.Лібіна (1993) запропонувала єдину концепцію стилю людини (ЄКС), у
якій вирізнила три метахарактеристики, що пов’язують взаємодію суб’єкта
із середовищем і мають відношення до стильових феноменів різних рівнів
індивідуальності. Л.Дорфман (1993) у руслі інтегрального підходу
виділив і описав стилі активності, що визначаються ментальною
поведінкою, самодіяльністю і екодіяльністю. І.П.Шкуратова (1990)
розмежувала стилі міжособистісного і професійного спілкування і в межах
кожного з цих двох стилів, відповідно до компонентів спілкування,
запропонованих Г.М.Андрєєвою (1980), виділила комунікативний,
інтегративний і соціально — перцептивний стилі спілкування.

Таким чином, теоретичний аналіз показує, що стилі і види ухвалення
рішення впливають на функціональні характеристики організації життя. При
організації життя подружжя при зіткненні з проблемною ситуацією подружжя
використовує свої індивідуальні функціональні структури
соціально-психологічних і психологічних механізмів, що включають
соціальні настанови і стереотипи, механізми виявлення проблемних
ситуацій, їхнього перетворення в задачі і рішення таких (В.К.Калін,
1999). Вони дозволяють регулювати міжособистісну взаємодію чоловіка та
жінки і визначають стійкість родини щодо зовнішніх, травмуючих чинників.

Виявлення проблемної ситуації особистістю, постановка задачі і пошук
шляхів її вирішення індивідуальні і є основою стильових характеристик
ухвалення рішення. Отже, ми можемо розглядати процес ухвалення рішення
як функціональну складову діяльності з організації життя подружжя, що
визначає напрямок і якісні характеристики дій суб’єкта при зіткненні з
різного роду проблемними ситуаціями. К.В.Коростеліна виділяє чотири типи
ухвалення рішення: суб’єктивно-залежний тип, об’єктивно-залежний тип,
суб’єктивно-незалежний тип, об’єктивно-незалежний тип.

Визначені сполучення індивідуальних типів ухвалення рішення подружжям
можуть бути охарактеризовані як стиль групового ухвалення рішення.
Подружжя – це мала група, отже, при прийнятті нею рішення відбуваються
процеси, аналогічні таким у малій групі. Дослідження ухвалення рішення
родиною проводилися головним чином в контексті взаємодії подружжя із
проблемою: її визначення, інформаційна переробка і розподіл дій з її
вирішення між чоловіком та жінкою.

Ефективність процесу вирішення подружніх проблем у родині визначається
взаємодією двох сил: з одного боку, наявністю в подружжі навичок
вирішення різноманітних проблем і, з іншої, інтенсивністю чинників, що
порушують цей процес.

Наслідком вивчення процесу прийняття подружжям рішення з’явилася
запропонована нами класифікація стилів організації життя подружніх пар
(Л.Л.Пучкова, 2001). Їх виділено за принципом взаємопоєднання
індивідуальних типів ухвалення рішення кожним з подружжя:

Конфліктний (суб’єктивно-залежний – суб’єктивно-незалежний типи
ухвалення рішення подружжям).

Егоїстичний (суб’єктивно-залежний – суб’єктивно-залежний типи ухвалення
рішення подружжям).

Кризовий (суб’єктивно-незалежний – суб’єктивно-незалежний типи ухвалення
рішення подружжям).

Незавершений (об’єктивно-залежний – об’єктивно-залежний ).

Ініціативний (об’єктивно-залежний – об’єктивно-незалежний типи ухвалення
рішення подружжям).

Оптимальний (об’єктивно-незалежний – об’єктивно-незалежний типи
ухвалення рішення подружжям).

Нав’язаний (суб’єктивно-залежний – об’єктивно-залежний типи ухвалення
рішення подружжям).

Лідерський (суб’єктивно-залежний – об’єктивно-незалежний типи ухвалення
рішення подружжям).

Затяжний (суб’єктивно-незалежний – об’єктивно-незалежний типи ухвалення
рішення подружжям).

Домінуючий (суб’єктивно-незалежний – об’єктивно-залежний типи ухвалення
рішення подружжям).

Вивчення особливостей їхнього виявлення здійснювалося за наслідками
аналізу прийняття рішення на двох вибірках – подружніх пар представників
творчих професій і подружжів учителів. Результати цього дослідження
подано у третьому розділі.

Третій розділ дисертаційного дослідження називається «Емпіричне
дослідження стильових особливостей організації життя подружніх пар». Як
відомо, однією з важливих проблем дослідження подружжя є одержання
повної, об’єктивної, достатньої інформації про ситуацію в подружжі. Від
цієї інформації залежить точність визначення проблеми, вибір методів і
напрямку корекційної роботи та ефективність допомоги.

Організація дослідження стильових особливостей організації життя, їхніх
характеристик у подружжях представників творчих професій вимагає
виявлення соціально-психологічних механізмів організації життя і
виявлення відповідного методичного інструментарію,
методологічно-теоретичного аналізу різних підходів, розрізнених цілей і
способів у вивченні організації життя подружжя представників творчих
професій, вирішення низки теоретичних проблем і визначення методичних
підходів відповідно поставленій меті. Нами було вивчено діагностичний
інструментарій (докладно описаний у 1 пункті цього розділу) і підібрано
низку відповідних цілям і задачам методик.

Нами було досліджено дві вибірки. У першу ввійшли 25 подружніх пар
представників творчих професій, дипломованих за фахом:
художник-декоратор; викладач музики тощо. Середній вік членів подружжя у
вибірці 27 років. Друга була контрольною. До неї увійшли 25 подружжів
представників педагогів, середній вік членів подружжя у вибірці 27
років.

E

I

i

F r p

O

O

??????????O

O

O

O

†??U3/4——————s$

??????????????ими напрямками в коректуванні функціонування подружжя
представників творчих професій. При виборі способів взаємодії з даним
типом подружжя необхідно було врахувати наступне. Представники творчих
професій з оглядом на їхні особистісні особливості вважають неприйнятним
для себе індивідуальну і групову психотерапію. Дані подружні пари у
порівнянні з іншими типами в більшій мірі є соціально уразливими і в
меншій – адаптованими до умов життя, які постійно змінюються.

Внаслідок низької контактності досліджуваних подружніх пар найбільш
ефективним є метод психології взаємодії з ними – інтерв’ю. Ми
використовували також синтез діагностичної і консультативної бесіди.
Нами розроблено діагностичне інтерв’ю, що виявляє стильові особливості
організації життя подружніх пар представників творчих професій. Кожні
два питання стосуються однієї з п’яти засад, що визначають тип ухвалення
рішення подружжям і стиль організації його життя. Питання носили
відкритий характер. Складене нами інтерв’ю відповідає вимогам
теоретичної валідності (на підставі теоретико-методологічного аналізу,
здійсненого в 1 і 2 розділах) і критеріальної валідності. Стильові
особливості організації життя подружжя розглянуто також на конкретних
прикладах.

У тексті 3 розділу отримані емпіричні дані представлено графічно (у
вигляді кореляційних плеяд). Наводиться також якісний аналіз отриманих
даних.

Було отримано показники за опитуванням задоволеності шлюбом . У вибірці
представники творчих професій, чоловік і дружина, належать до категорії
скоріше неблагополучних родин, близьких до розлучення. У подружжях
педагогів партнери належать до категорії скоріше благополучних родин,
більш стійких до впливу травмуючи чинників поза родиною й усередині неї.
Ми вважаємо, що причиною таких показників у другій вибірці є належність
одного із членів подружжя, а саме чоловіка, до художній творчості.

Нижче подано якісний аналіз низької задоволеності шлюбом у подружжях
представників творчих професій, зібраний за допомогою методу бесіди, за
наступними критеріями: взаєморозуміння; емоційний клімат у родині;
контакти з зовнішнім світом;

1. Взаєморозуміння.

У чоловіка спостерігається підвищена уразливість, пов’язана з яскраво
вираженою егоцентричністю, небажання співпрацювати і тверда домінуюча
позиція в міжособистісних стосунках, а також постійна потреба у
схваленні і захопленні. У конфліктну зону входять претензії до партнера,
пов’язані з його прагненням проясняти причини невмотивованої поведінки в
побутовій сфері і відсутністю відповідальності за моральне й економічне
благополуччя подружжя. Ситуацію збільшують езопова уразливість, відчуття
ізольованості і незрозумілості партнером, прагнення до самостійності в
прийнятті рішень і небажання їх обговорювати, а також підвищена
нетерпимість до прояву самостійності дружини. Є присутнім високий рівень
вимог до поведінки і вчинків партнера, бажання підкорити його життя
своїм недолікам і інтересам.

У дружини спостерігається відстоювання своєї самостійності, прагнення до
незалежності і зміцнення своїх позицій. Фрустрована чоловіком потреба у
збереженні своїх позицій і в повазі з його боку веде до типу реагування
обвинувачення дружини за будь-які вчинки і підвищеної агресивності.
Великий тиск з боку партнера підвищує невпевненість у собі і відчуття
власного безсилля перед нездоланними обставинами. Дружина важко
адаптується до частих депресивних станів чоловіка.

2. Емоційний клімат.

Загальна характеристика емоційного стану чоловіка (представника творчої
професії). Чоловік відчуває дисонанс з оточенням і неестетичність
навколишнього середовища, внаслідок чого виникає прагнення звільнитися
від надлишкової й обтяжної відповідальності й емоційного дискомфорту.
Підвищується схильність до алкоголізму, що, на їхню думку, допомагає
уникнути страху самотності. Яскраво виражено відчуття розчарування
внаслідок розбіжності між ідеальними уявленнями і грубою реальністю.

Загальна характеристика емоційного стану дружини.

Присутнім є стан емоційної напруженості і нестійкості, що збільшується
побоюваннями за своє здоров’я і тривожне відчуття небезпеки, що
насувається. Посилюється потреба в емпатії, теплих стосунках і підтримці
з боку чоловіка. Затрачаються великі зусилля на стримування власних
емоцій, роздратування й образи.

Дружина знаходиться у стані стресу і постійного переживання,
розчарування, наслідком якого є суперечливе сполучення різноспрямованих
тенденцій – прагнення піти від обтяжливих стосунків і страх втратити
об’єкт прихильності.

3. Контакти із зовнішнім світом.

Чоловік має дуже вузьке коло знайомих, до якого входять представники
його професії, які ведуть аналогічний спосіб життя і мають погляд на
світ, що збігається з його поглядом. Загалом до навколишнього соціуму
ставиться агресивно. Це обумовлено, насамперед, відсутністю запиту на
творчість.

Дружину обтяжують підвищена соціальна конфліктність чоловіка і переваги,
які нав’язуються ним у спілкуванні. Має місце прагнення розширити коло
знайомих і в такий спосіб знизити соціальну агресію чоловіка.
Спостерігається висока згуртованість із дружинами, чиї чоловіки
займаються художньою творчістю.

Проведений аналіз дозволяє говорити, що:

1. Задоволеність шлюбом, а саме – міжособистісними взаєминами, емоційним
кліматом у представників творчих професій зростає зі збільшенням
незалежності від ситуації. Остання має на увазі спрямованість рефлексії
на себе як на суб’єкта пізнання, можливість піднятися над ситуацією і
змінити її, високу поленезалежну активність і прийняття відповідальності
за свої рішення.

Задоволеність шлюбом представників творчих професій знижується внаслідок
високої об’єктиверсії і незалежності від ситуації їхніх дружин. Це
виражається у підвищенні незалежності і самостійності дружини її
прерогативою активності в керуванні і зміні ситуації, а також більшій
гнучкості й адаптивності у порівнянні з чоловіком.

2. Задоволеність шлюбом у дружин представників творчих професій
збільшується, з одного боку, зі зростанням об’єктивної регуляції
ситуації чоловіком, тобто зі збільшенням його активності, що полягає в
орієнтуванні не тільки на свої езопові бажання і потреби, але і на
нестатки і запити подружжя. З іншого боку, з актуалізацією й акцентом на
своїх бажаннях і тенденціях не змінювати ситуацію, зняттям із себе
відповідальності і зниженням контролюючої функції.

У другій вибірці:

Задоволеність шлюбом у чоловіка в нормальному подружжі зростає,
по-перше, у зв’язку зі зростанням задоволеності шлюбом у дружини,
по-друге, з більшим задоволенням своїх езопових проявів. По-третє, з
урахуванням дружиною не лише нестатків подружжя, а також своїх бажань,
пов’язаних з особистісною спрямованістю.

2. Задоволеність шлюбом дружини також зростає з ідентичними показниками
чоловіка. А також прямо пов’язана з особистим комфортом у родині обох
членів подружжя.

На задоволеність шлюбом у представників творчих професій дуже впливає
здатність визначати проблемну ситуацію дружиною. Тобто задоволеність
шлюбом в обох членів подружжя включена в роботу функціональних
механізмів організації життя подружжя і детермінується розвиненістю і
досконалістю останніх.

В другій вибірці функціональні механізми організації життя подружжя не
мають явних кореляцій із задоволеністю шлюбом. Отже, отримані дані
дозволяють припустити наявність певного рівня, що характеризується
особливою якістю організації життя подружжя, що забезпечує стабільність
шлюбу і норму міжособистісних взаємин, що визначають задоволеність ними
обох членів подружньої пари.

Описані у 3 розділі результати емпіричного дослідження вважаємо за
необхідне доповнити наступними висновками, які випливають з досвіду
нашої практичної роботи.

Специфіка творчого подружжя полягає, насамперед, у наявності певних
труднощів, з якими вона стикається. Ці труднощів визначає професійна
діяльність.

До побутових труднощів належать: ненормований робочий день і відсутність
певного місця роботи (наприклад, майстерня художника, внаслідок
фінансових труднощів найчастіше знаходиться на основній житловій площі
родини); фінансові труднощі (у представників багатьох творчих професій
немає постійного доходу).

До психологічних труднощів належать:

— часті депресивні стани митця, пов’язані із самореалізацією в професії
(“криза жанру”);

— недостатня задоволеність потреби одного із членів подружжя (який не
має творчої професії) у спільному проведенні дозвілля (відсутність
вихідних і заповнення часу міркуваннями про творчість);

— психологічне “підпорядкування” творчому члену подружжя і домінування
його звичок і слабкостей;

— різні труднощі, пов’язані з вихованням дітей;

— психологічні труднощі художника, пов’язані з визнанням результатів
його творчості і нерозумінням його особистісних особливостей.

Взаєморозуміння є основною проблемою взаємин у творчих подружжях.
По-перше, організація життя суб’єктів завжди індивідуальна, тому
конфлікт на “стику” організації життя подружжя є неминучим, і виникнення
конфліктних ситуацій у спілкуванні теж має місце. По-друге, процес
творчого пошуку в художника повинен завжди мати зворотний зв’язок,
джерелом якого є значущі люди. Якщо вони не забезпечують зворотного
зв’язку, чи з якихось причинах висловлюються негативно, то як наслідок
виникають бар’єри у взаєморозумінні.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки:

1. Відповідно до поставленого в дисертаційному дослідженні завдання,
нами було здійснено методологічно-теоретичне дослідження організації
подружнього життя представників творчих професій. У ході рішення цього
завдання було описано методологічні підстави вивчення організації
подружнього життя, освітлена проблема дослідження родини в психології і
специфічні фактори організації подружнього життя представників творчих
професій. До цих факторів ми, спираючись на уявлення про організацію
життя В. К. Калина, віднесли: фактор творчості і творчої особистості,
фактор творчої діяльності і фактор взаємодії подружжя.

2. У результаті вирішення наступного завдання – вивчення стильових
особливостей організації подружнього життя в залежності від типів
ухвалення рішення чоловіком і жінкою, були описані стильові особливості
організації подружнього життя представниками творчих професій. А саме –
розкрито психологічний зміст поняття стилю, описано процес ухвалення
рішення в організації життя особистості і типологічних особливостей
ухвалення рішення (як детермінанта стильових особливостей організації
подружнього життя представників творчих професій).

Наслідком вивчення процесу прийняття подружньою парою рішення з’явилася
запропонована нами класифікація стилів організації подружнього життя.
Вони виділені за принципом взаємосполучення індивідуальних типів
ухвалення рішення у чоловіка і жінки. Ми припустили наявність 10 стилів
організації подружнього життя представників творчих професій:
конфліктного, егоїстичного, кризового, незавершеного, ініціативного,
оптимального, нав’язаного, лідерського, затяжного, домінуючого.

3. Завдання емпіричного вивчення стильових особливостей діяльності по
організації життя, а саме, психологічних механізмів і характеристик
стилів організації подружнього життя, їхньої залежності від
задоволеності подружніми відносинами, було також вирішено. У результаті
її рішення було отримано низку теоретичних висновків і висновків,
заснованих на якісній обробці практичних результатів. До них відносяться
наступні.

В подружніх парах представників творчих професій, при виявленні
проблемної ситуації, і чоловік, і дружина більше покладаються один на
одного, а не на себе. У результаті чого тимчасова тривалість
орієнтування подружньої пари в проблемній ситуації збільшується,
приводячи до різного роду ускладнень в організації життя (наприклад,
проблемна ситуація може “обрости” іншими і стати складніше).

У таких подружніх парах чоловік є досить інертним, він не здатний швидко
діяти, а дружина неправдоподібно його ідеалізує, бажаючи в такий спосіб
компенсувати свою незадоволеність чоловіком. Здатність визначення
проблемної ситуації і її дозволів у чоловіків творчих пар нижче, ніж у
чоловіків родин педагогів.

У чоловіків у досліджуваній основній вибірці дані свідчать про високу
залежність від ситуації, нездатність її перетворити, на відміну від
дружин. Дружини представників творчих професій відносяться в основному
до суб’єктивного типу, а чоловіки знаходяться на границі між
суб’єктивною й об’єктивною залежністю від ситуації. Отже, у даних
подружніх парах дружина бере на себе функції організації як
міжособистісної взаємодії, так і функціональних сімейно-побутових дій, а
так само здійснює контроль як процесу, так і результатів ухвалення
рішення, беручи на себе відповідальність за невдачі. Чоловік включений у
процес організації подружнього життя на стадіях визначення проблемної
ситуації і реалізації дій за рішенням задачі.

У подружніх парах представників творчих професій можна виділити наступні
стильові особливості організації життя. Більшість чоловіків вибірки має
суб’єктивно-залежний тип ухвалення рішення. Вони єгоценровані, підвладні
обставинам, але пред’являють свою екзистенціальну позицію, тому що
бояться взяти на себе відповідальність за зміну ситуації. Ситуація, у
свою чергу, детермінує їхні вчинки. Більшість дружин мають
суб’єктивно-незалежний і менше половини — об’єктивно-незалежний тип
ухвалення рішення. Вони вміють правильно розглянути обставини і дати їм
об’єктивну оцінку. Швидко і правильно приймають рішення, але не завжди
здатні самостійно його реалізувати.

Представники творчих професій погано орієнтуються у визначенні
проблемної ситуації, формулюванні задачі і знаходженні найбільш
оптимального та ефективного шляху її вирішення, однак досить швидко
здійснюють дії по її рішенню. Дружини добре орієнтуючись у проблемній
ситуації і, знаходячи її рішення, гальмують розвиток функціональних
механізмів організації життя в чоловіків, виявляючи підвищену
ініціативну активність.

Отже, психологічні механізми діяльності по організації подружнього життя
і стильові особливості ухвалення рішення в чоловіка і жінки
представників творчих професій негармонічні і не утворять цілісну
структуру, наслідком чого є низька задоволеність шлюбом і у чоловіка, і
у жінки.

Особливості рішення проблемних ситуацій в організації подружнього життя
пов’язані зі специфікою здійснення дій організуючих життя в подружніх
парах представників творчих професій і педагогів, з рівнем сформованості
самосуб’єктних відносин, з розвиненістю процесуально-динамічних аспектів
дій організуючих життя (у якості яких ми розглядаємо: особливості
їхнього формування в потенційній проблемній ситуації, специфіку їхньої
реалізації в актуальній проблемній ситуації, характеристики їхнього
завершення в постактуальній проблемній ситуації) що виявляється при
порівнянні профілів дій організуючих життя.

Задоволеність шлюбом, а саме, міжособистісними взаєминами, емоційним
кліматом, дитячо-батьківською сферою у представників творчих професій
зростає зі збільшенням незалежності від ситуації. Остання має на увазі
спрямованість рефлексії на себе як на суб’єкта пізнання, можливість
піднятися над ситуацією і змінити її, високу поленезалежну активність і
прийняття відповідальності за свої рішення.

Задоволеність шлюбом представників творчих професій знижується при
високій об’єктиверсії і незалежності від ситуації в дружин. Це
виражається в підвищенні незалежності і самостійності дружини її
прерогативою активності в керуванні і зміні ситуації, а так само більшої
гнучкості й адаптивності в порівнянні з чоловіком.

Задоволеність шлюбом у дружин представників творчих професій
збільшується з однієї сторони зі зростанням об’єктивної регуляції
ситуації чоловіком, тобто зі збільшенням його активності, що полягає в
орієнтуванні не тільки на свої езопові бажання і потреби, але і на
нестатки і запити подружньої пари. З іншої сторони з актуалізації й
акценті на своїх бажаннях і тенденції не перетворювати ситуацію, зняти
із себе відповідальність і знизити контролюючі функції.

Проведене дослідження дозволяє говорити про визначений якісний рівень
подружніх взаємин, що припускають високу об’єктивність у регуляції
ситуації чоловіком, що є представником творчої професії, його умінням
направляти локус рефлексії на себе. Ці фактори забезпечують стабільність
шлюбу.

Подальший напрямок дослідження пов’язаний з розробкою психокорекційних
методів роботи з подружніми парами представників творчих професій,
удосконалюванням діагностичної методичної бази, розширенням
феноменологічного простору досліджуваних стилів, механізмів організації
подружнього життя, лонгитюдним вивченням динаміки становлення і розвитку
системи дій по організації подружнього життя.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Пучкова Л.Л. До проблеми психологічного вивчення способу життя//
Психологічна освіта в системі вищої школи / За ред. акад. АПН України
О.Я. Чебикіна – Київ.: Вид-во «КЛАС». – 1997. – С.123-126.

Пучкова Л.Л. Исследование специфики внутрисемейных отношений у
представителей творческих профессий// Наука і освіта .– 1999. – №3-4. –
С. 81-83.

Пучкова Л.Л. Специфика проявления внутриличностного конфликта у
представителей творческих профессий // Наука і освіта .– 2001. – №4. –
С. 57-58.

Пучкова Л.Л. Дослідження розходжень організації життя в родинах
педагогів і представників творчих професій// Збірник наукових праць НПУ
ім. М.П.Драгоманова №14.–Київ. – 2001. – С. 326-330.

Пучкова Л.Л. Діагностика стильових особливостей організації життя сім’ї
у родинах представників творчих професій // Актуальні проблеми
психології. Том 1. Частина 4. –Київ. – 2003. – С.54-59.

АНОТАЦІЇ

Пучкова Л.Л. Стилі організації подружнього життя представників творчих
професій. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за
спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної
роботи. Інститут соціальної та політичної психології АПН України. Київ,
2005.

Дисертаційне дослідження присвячено вивченню психологічних особливостей,
стильових характеристик та соціально-психологічних механізмів
організації подружнього життя представників творчих професій. Було
проведено теоретичне дослідження організації життя подружжя
представників творчих професій. Вивчено стильові особливості організації
життя подружжя в залежності від типів ухвалення рішення подружжям.
Здійснено емпіричне дослідження стильових особливостей діяльності щодо
організації життя: психологічних механізмів і характеристик стилів
організації життя подружжя, їхньої залежності від задоволеності
подружніми стосунками. Було розроблено діагностичне інтерв’ю, визначаюче
стиль організації подружнього життя (на основі типу прийняття рішення
було виділено 10 стилів організації подружнього життя). Описано стилі
організації подружнього життя: конфліктний (суб’єктивно-залежний –
суб’єктивно-незалежний типи ухвалення рішення подружжям), егоїстичний
(суб’єктивно-залежний – суб’єктивно-незалежний типи ухвалення рішення
подружжям), кризовий (суб’єктивно-незалежний – суб’єктивно-незалежний
типи ухвалення рішення подружжям), незавершений (об’єктивно-залежний –
об’єктивно-залежний), ініціативний (об’єктивно-залежний –
об’єктивно-незалежний типи ухвалення рішення подружжям), оптимальний
(об’єктивно-незалежний – об’єктивно-незалежний типи ухвалення рішення
подружжям), нав’язаний (суб’єктивно-залежний – об’єктивно-залежний типи
ухвалення рішення подружжям), лідерський (суб’єктивно-залежний –
об’єктивно-незалежний типи ухвалення рішення подружжям), затяжний
(суб’єктивно-незалежний – об’єктивно-незалежний типи ухвалення рішення
подружжям), домінуючий (суб’єктивно-незалежний – об’єктивно-залежний
типи ухвалення рішення подружжям).

Ключові слова: організація життя, тип прийняття рішення, стиль
організації життя подружньої пари, подружжя.

Пучкова Л.Л. Стили организации супружеской жизни у представителей
творческих профессий. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук
по специальности 19.00.05 – социальная психология; психология социальной
работы. Институт социальной и политической психологии АПН Украины. Киев,
2005.

Диссертационное исследование посвящено изучению психологических
особенностей, стилевых характеристик и социально-психологических
механизмов организации супружеской жизни представителей творческих
профессий. Было проведено теоретическое исследование организации жизни
супругов представителей творческих профессий. Изучены стилевые
особенностя организации жизни супружеской пары в зависимости от типов
принятия решении супругами. Проведено эмпирическое исследование стилевых
особенностей деятельности по организации жизни: психологических
механизмов и характеристик стилей организации жизни супружеской пары, их
зависимости от удовлетворенности супружескими отношениями. Было
разработано диагностическое интервью, определяющее стиль организации
супружеской жизни (на основе типа принятия решения было выделено 10
стилей организации супружеской жизни). Описаны стили организации
супружеской жизни: конфликтный (субъективно-зависимый –
субъективно-независимый типы принятия решения супругами), эгоистический
(субъективно-зависимый – субъективно-зависимый типы принятия решения
супругами), кризисный (субъективно-независимый – субъективно-независимый
типы принятия решения супругами), незавершенный (объективно-зависимый –
объективно-зависимый), инициативный (объективно-зависимый –
объективно-независимый тип принятия решения супругами), оптимальный
(объективно независимый – объективной независимый типы принятия решении
супругами), навязанный (субъективно-зависимый – объективно-зависимый
типы принятия решения), лидерский (субъективно-зависимый –
объективно-независимый типы принятия решении супружеской парой),
затяжной (субъективно-независимый – объективно-независимый типы принятия
решении супружеской парой), доминирующий (субъективно-независимый –
объективно-зависимый типы принятия решении супружеской парой).

В супружеских парах представителей творческих профессий, при обнаружении
проблемной ситуации, и муж, и жена больше полагаются друг на друга, чем
на себя. В результате чего временная продолжительность ориентировки
супружеской пары в проблемной ситуации увеличивается, приводя к
различного рода осложнениям в организации жизни (например, проблемная
ситуация может “обрасти” другими и стать сложнее).

В таких супружеских парах муж является достаточно инертным, он не
способен быстро действовать, а жена неправдоподобно его идеализирует,
желая таким образом компенсировать свою неудовлетворенность мужем. У
мужей данные свидетельствуют о высокой зависимости от ситуации,
неспособности ее преобразовать, в отличие от жен. Жены представителей
творческих профессий относятся в основном к субъективному типу, а мужья
находятся на границе между субъективной и объективной зависимостью от
ситуации. Следовательно, жена берет на себя функции организации как
межличностного взаимодействия, так и функциональных семейно-бытовых
действий, а так же осуществляет контроль как процесса, так и результатов
принятия решения, беря на себя ответственность за неудачи. Муж включен в
процесс организации супружеской жизни на стадиях определения проблемной
ситуации и реализации действий по решению задачи. Большинство мужей
выборки имеет субъективно-зависимый тип принятия решения. Они
эгоцентричны, подвластны обстоятельствам, но предъявляют свою
экзистенциальную позицию, т.к. боятся взять на себя ответственность за
изменение ситуации. Ситуация, в свою очередь, детерминирует их поступки.
Большинство жен имеют субъективно-независимый и меньше половины —
объективно-независимый тип принятия решения. Они умеют правильно
рассмотреть обстоятельства и дать им объективную оценку. Быстро и
правильно принимают решение, но не всегда способны самостоятельно его
реализовать.

Представители творческих профессий плохо ориентируются в определении
проблемной ситуации, сформулировать задачу и найти наиболее оптимальный
и эффективный путь решения, однако достаточно быстро осуществляют
действия по ее решению. Жены хорошо ориентируясь в проблемной ситуации
и, находя ее решение, тормозят развитие функциональных механизмов
организации жизни у мужей, проявляя повышенную инициативную активность.

Следовательно, психологические механизмы деятельности по организации
супружеской жизни и стилевые особенности принятия решения у супругов
представителей творческих профессий негармоничны и не образуют целостную
структуру, следствием чего является низкая удовлетворенность браком у
обоих супругов.

Ключевые слова: организация жизни, тип принятия решения, стиль
организации жизни супружеской парой, супружеская пара.

Puchkova L.L. Styles of organization of spouse life by representatives
of creative professions. Manuscript.

Thesis for the candidates degree in psychological sciences on specialty
19.00.05 – social psychology, psychology of social work. Institute of
social and political psychology of APS of Ukraine. Kiev, 2005.

The dissertation work studies the psychological properties, style
characteristics and social-psychological mechanisms of organization of
spouse life by representatives of creative professions. The life
organization of spouses (representatives of creative professions) was
theoretically studied. There were researched the style properties of
spouse life organization in dependency on types of decision making by
spouses. There was carried out the empirical research of style
properties of activities on life organization: psychological mechanisms
and characteristics of life organization styles of spouses, their
dependency on satisfaction by spouse relationship. The diagnostic
interview of spouse life organization style (on the basis of decision
making types the 10 spouse life organization styles were distinguished)
had been worked out. There were described the following styles of spouse
life organization: conflict (subjective-dependent –
subjective-independent types of decision making by spouses), egotistic
(subjective-dependent – subjective-dependent types of decision making by
spouses), crisis (subjective-independent – subjective-independent types
of decision making by spouses), incomplete (objective-dependent –
objective-dependent types of decision making by spouses), optimum
(objective-independent – objective-independent types of decision making
by spouses), victim (subjective-dependent – objective-dependent types of
decision making by spouses), leader (subjective-dependent –
objective-independent types of decision making by spouses), prolonged
(subjective-independent – objective-independent types of decision making
by spouses), domination (subjective-independent – objective-dependent
types of decision making by spouses).

Key words: life organization, decision making type, life style
organization by spouses, spouses.

PAGE \* Arabic 19

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *