Систематизація екологічних знань учнів професійно-технічних училищ автотранспортного профілю (автореферат)

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ВЕЛИЧКО НЕЛЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 377.36: 504 (043.5)

Систематизація екологічних знань учнів професійно-технічних училищ
автотранспортного профілю

13.00.04 – „Теорія і методика професійної освіти”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН
України, м. Київ.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, старший науковий
співробітник Лук’янова Лариса Борисівна,

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, старший
науковий співробітник відділу андрагогіки, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Пустовіт Григорій Петрович,

Академія педагогічних наук України, вчений секретар відділення
теорії та історії педагогіки, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент

Нінова Тетяна Степанівна,

Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького МОН України,
декан хімічного факультету, м. Черкаси.

Захист відбудеться 17 жовтня 2007 року о 14.00 на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти
і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул.
М.Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогічної
освіти і освіти дорослих АПН України (04060, м. Київ, вул.
М.Берлинського, 9).

Автореферат розісланий 15 вересня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Виробнича діяльність людини
дедалі більше змінює біологічний та геологічний стан Землі, що, з одного
боку, призвело до виникнення кризової екологічної ситуації, а з іншого –
до фатальних змін у системі “суспільство-природа”. Водночас усвідомлення
необхідності перегляду взаємовідносин людства з навколишнім природним
середовищем стає можливим на основі цілеспрямованого педагогічного
впливу. Саме тому екологічну освіту вважають наразі чинником, що може
суттєво вплинути на оновлення гармонізації цих відносин. Й саме
екологічна освіта, побудована на принципах наступності, всезагальності,
компенсаторності може стати підґрунтям для створення майбутньої
стратегії освіти, спрямованої на виховання громадян з новими
світоглядними цінностями, що відповідатимуть потребам суспільства і
природи.

Важливість галузевої екологічної підготовки значно актуалізується для
фахівців, діяльність яких передбачає безпосередню взаємодію з природними
об’єктами, коли від вибору їх рішень залежить екологічне майбутнє
біосфери. До таких галузей, без сумніву, належить автотранспортна.
Автомобільний транспорт наразі є одним із основних джерел забруднення
навколишнього середовища.

Отже, перспективи розвитку автотранспортної галузі вимагають від учнів
професійно-технічних навчальних закладів цього профілю усвідомленої
природовіповідної діяльності, здійснення якої неможливе без спеціальної
екологічної професійно спрямованої підготовки. Водночас сучасне
об’єктивне розуміння екологічної проблеми в умовах інноваційних змін у
сучасній школі, зокрема професійно-технічній, потребує нетрадиційних
підходів та їх концептуального оформлення. У процесі збільшення обсягу
навчального матеріалу та ускладнення варіативності змісту освіти перед
учнями ПТНЗ постала проблема засвоєння значної кількості екологічної
інформації та її практичного застосування. Таким чином, виникає
суперечність між об’єктивними факторами і суб’єктивними чинниками: між
стрімким збільшенням обсягу наукової інформації, обумовленим зростанням
суспільних потреб, та суб’єктивною неспроможністю учнів до її засвоєння;
між необхідністю здобувати нові знання та відсутністю в учнів
відповідних умінь і навичок їх систематизувати задля подальшого
ефективного використання на практиці. Одним із шляхів вирішення
зазначеної проблеми є розроблення нових підходів до засвоєння
екологічних знань з використанням різноманітних форм і методів
систематизації знань.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дає підстави для висновку про
зацікавленість вітчизняних та зарубіжних дослідників до поставленої
проблеми. Так, використання логічної структури навчального матеріалу для
систематизації знань досліджували О. Сохор, Я.Гапюк. Пошуком шляхів
раціонального проведення систематизації займалися І.Звєрєв, О.Звягін,
Є.Кабанова-Меллєр, М.Ушакова та інші. Роль педагогічної спадщини
В.Сухомлинського у галузі екологічного виховання висвітлено у
дослідженні З.Шевців; процес формування екологічної грамотності молодших
школярів дослідила Д.Мельник; вплив народних традицій на процес
природоохоронного виховання вивчала В.Скутіна, екологічному вихованню у
процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу присвячено дослідження
О.Лабенко. У дослідженні Н.Левчук висвітлено особливості систематизації
екологічних знань учнів на факультативних заняттях. Комплексне
формування у дітей дбайливого ставлення до рослинного світу розглянула
Г.Марочко, проблемі екологічного виховання дітей у школах-інтернатах
присвячена робота Р.Науменко; предметом дослідження Н.Магури було
визначення змісту екологічних знань учнів в курсі біології з урахуванням
профілю професійно-технічного навчального закладу; Г.Пустовіт
проаналізував теоретико-методичні засади екологічної освіти і виховання
учнів у позашкільних навчальних закладах; у дисертаційному дослідженні
С.Шмалєй доведено, що екологічна компетентність учнів відображає
інтегральний особистісний розвиток школяра; систему екологічної освіти у
професійно-технічних навчальних закладах розробила Л.Лук’янова.

Водночас, аналіз досвіду екологічної освіти у системі
професійно-технічних навчальних закладів, які здійснюють підготовку
майбутніх кваліфікованих робітників з ремонту й обслуговуванню
автомобілів та водіїв автомобілів показав, що наразі відсутні
педагогічні дослідження щодо особливостей змісту, профільної
спрямованості, методики систематизації екологічних знань для майбутніх
кваліфікованих робітників відповідної галузі. Актуальність і недостатня
розробленість даної проблеми у педагогіці зумовили вибір теми
дисертаційного дослідження: “Систематизація екологічних знань учнів
професійно-технічних училищ автотранспортного профілю”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень лабораторії
андрагогіки Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України
з теми “Теорія і методика проектування професійного навчання
кваліфікованих робітників” РК № 0104U009941.

Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Інституту
педагогіки і психології професійної освіти АПН України (з 20.02.2007 р.
перейменований в Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих)
(протокол № 9 від 28 жовтня 2002 р.) і узгоджена у Раді координації
наукових досліджень у галузі педагогіки та психології України (протокол
№ 9 від 26 листопада 2002 року).

Об’єкт дослідження: екологічна освіта у професійно-технічних навчальних
закладах.

Предмет дослідження: зміст, форми й методи систематизації екологічних
знань учнів професійно-технічних училищ автотранспортного профілю.

Мета дослідження: здійснити наукове обґрунтування та експериментально
перевірити доцільні форми і методи систематизації екологічних знань
учнів ПТНЗ автотранспортного профілю з урахуванням інноваційних підходів
до професійної підготовки фахівців; розробити методичні рекомендації
щодо впровадження моделі систематизації екологічних знань в процесі
підготовки майбутніх фахівців автотранспортної галузі.

Гіпотеза дослідження полягає у тому, що ефективність екологічної освіти
учнів професійно-технічних училищ автотранспортного профілю підвищиться
за таких умов: врахування сучасних вимог суспільства і ринку праці до
рівня екологічної освіти майбутніх фахівців автотранспортної галузі;
забезпечення професійного спрямування екологічної освіти у ПТНЗ
автотранспортного профілю; забезпечення гнучкості й варіативності змісту
екологічної освіти на основі використання варіативних (авторських)
програм; запровадження інноваційних форм і методів систематизації
екологічних знань, набутих в процесі вивчення природничо-наукових та
спеціальних дисциплін; дотримання наступності й системності у
використанні визначених форм і методів систематизації екологічних знань;
сприяння розвитку навичок самостійно-пізнавальної навчальної діяльності;
створення і постійного оновлення відповідних навчально-методичних
матеріалів.

Відповідно до мети й гіпотези були визначені завдання дослідження:

З’ясувати стан розробленості проблеми у психолого-педагогічній науці та
сучасній освітній практиці.

Виявити особливості систематизації екологічних знань у
професійно-технічних навчальних закладах.

Розробити модель систематизації екологічних знань учнів ПТНЗ
автотранспортного профілю та визначити шляхи її реалізації у практику.

Еспериментально перевірити ефективність здійсненого дослідження.

Розробити навчально-методичні матеріали щодо систематизації екологічних
знань майбутніх автослюсарів.

Методологічну основу дослідження становлять: положення щодо комплексного
аналізу системи “природа-людина-суспільство”, де екологічна освіта,
побудована на принципах наступності, всезагальності, компенсаторності,
має виконувати функції стрижня, для створення майбутньої стратегії
неперервної професійної освіти; наукове розуміння процесу пізнання як
розумової діяльності, спрямованої на інтелектуальний та моральний
розвиток особистості; концептуальні положення щодо значення екологічної
освіти учнів для їхнього професійного розвитку; Концепція екологічної
освіти в Україні; міжнародні документи з проблем природокористування та
навколишнього середовища.

Теоретична основа дослідження. Дослідження ґрунтується на основних
положеннях теорії систематизації й узагальнення знань С.Архангельського,
М.Данилова, С.Гончаренка, Б.Єсипова; В.Онищука; Л.Зоріної; А.Крутського,
І.Лернера; М.Малафіїка; А.Степанюк. Підґрунтя теоретичної основи
дослідження становлять погляди дидактів Т.Богданова, Д. Богоявленського,
Ш.Генеліна, Є.Голанда, Л. Занкова, П.Зінченка, Є. Петровського,
В.Помагайба; психологів: Л.Виготського, Г.Костюка, Н.Менчинської,
Л.Левітова, Ю.Самаріна, С.Чавдарова.

Для розроблення теоретичних основ дослідження нами використано
положення теорії неперервної екологічної освіти (М.Дробноход, Г.Каропа,
М.Кисельов, В.Крисаченко, М.Мамедов, М.Моісеєв, Г.Пустовіт,
О.Сластьоніна, Г.Філіпчук,); а також результати педагогічних досліджень
у галузі екологічної освіти (І.Костицька, Л.Лук’янова, Т.Нінова,
Н.Пустовіт, С.Шмалєй та ін).

На формування окремих положень дисертаційної роботи значною мірою
вплинули ідеї сучасних педагогів-практиків О.Бич; Н.Головко; М.Дідович;
В.Зотової; С.Коберніка; Т.Коршак; Ю.Ліцман; О.Мащенко; Д.Столярчук;
Ю.Ринкова; В.Тодосійчук.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягає у
тому, що: вперше обґрунтовано та розроблено модель систематизації
екологічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів
автотранспортного профілю, створену на основі загальнодидактичних та
специфічних принципів, яка з певними корективами може бути впроваджена й
у ПТНЗ інших профільних напрямів та навчальні заклади інших рівнів
акредитації; опрацьовано методику систематизації знань з екології учнів
ПТНЗ автотранспортного профілю; розроблено критерії та рівні
сформованості умінь систематизувати знання з екології; удосконалено
форми і методи екологічної освіти учнів ПТНЗ, а також методику
оцінювання навчальних досягнень учнів; подальшого розвитку набули
положення щодо взаємозв’язку між рівнем екологічних знань та
використовуваними формами і методами їх систематизації; доцільності
формування поетапної систематизації екологічних знань учнів на засадах
неперервності, системності та систематичності.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у модифікації
програми курсу “Біологія, основи екології” для ПТНЗ автотранспортного
профілю (з професій слюсар з ремонту автомобілів, водій автомобілю),
методичних рекомендацій щодо процесу систематизації екологічних знань;
навчально-методичного посібника з екології для водіїв і майстрів з
ремонту автомобілів та комплексу перевірочних завдань екологічного
змісту.

Матеріали дисертаційного дослідження можуть використовуватися
викладачами вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, при
проведенні занять з методики навчання екології, на курсах підвищення
кваліфікації вчителів і майстрів виробничого навчання.

Впровадження результатів дослідження. Ефективність результатів і
висновків, одержаних автором на різних етапах наукового пошуку,
підтверджена довідками про впровадження у практику ПТНЗ України:
м.Вінниці й Вінницької області (довідка № 57, від 13.03.2007);
м.Хмельницького та Хмельницької області (довідка № 5, від 16.03.2007);
м. Чернігова й Чернігівської області (довідка № 65, від 19.03.07).

Для розв’язання поставлених завдань та перевірки гіпотези дослідження
були використані такі теоретичні та емпіричні методи дослідження:

теоретичний аналіз філософської, психолого-педагогічної та
науково-методичної літератури з проблеми дослідження з метою
встановлення рівня розв’язання проблеми в теорії та методиці навчання
екології;

аналіз програмно-плануючої документації з визначених природничих
загальноосвітніх дисциплін та предметів професійно-технічного циклу для
ПТНЗ;

вивчення педагогічної практики ПТНЗ автотранспортного профілю
(спостереження, узагальнення передового педагогічного досвіду,
анкетування вчителів та учнів, бесіди з ними), завдяки чому
проаналізовано практичний стан проблеми систематизації знань та рівня
екологічних знань з екології учнів;

констатуючий та формуючий експерименти, в ході яких діагностовано рівні
сформованості в учнів умінь систематизувати знання до і після
експериментального навчання та перевірено ефективність запропонованої
методики;

статистична обробка результатів експерименту, на основі якої
підтверджено гіпотезу дослідження та доведено педагогічну ефективність
розробленої методики.

Дослідження здійснювалося у три етапи упродовж 2001 – 2007 років.

На першому етапі (2001-2002 рр.) здійснювався аналіз
психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми узагальнення
й систематизації знань учнів, особливостей екологічної освіти у ПТНЗ,
конкретизувався понятійний апарат, визначались методологічні й
теоретичні позиції дослідження. Виявлялися суперечності між вимогами
сучасної практики до екологічної підготовки фахівців та її реальним
станом у ПТНЗ; з’ясовувався рівень умінь учнів систематизувати набуті
знання, узагальнювалися проблеми, що гальмують цей процес у
професійно-технічній школі.

На другому етапі (2002-2004 рр.) здійснювався поділ навчальних груп на
контрольні та експериментальні; обґрунтовувалася модель систематизації
екологічних знань учнів й визначалися шляхи її впровадження у
навчально-виховний процес. Розроблялася методика систематизації знань з
екології учнів ПТНЗ автотранспортного профілю.

На третьому етапі (2004-2007 рр.) перевірялися основні положення
гіпотези дослідження. Зокрема діагностувалася ефективність розробленої
моделі систематизації екологічних знань учнів; зіставлялися проміжні та
кінцеві результати дослідно-експериментальної роботи, здійснювалася
корекція запропонованої методики. Узагальнювалися результати
експериментальної роботи, формулювалися загальні висновки дослідження.
Здійснювалося літературне оформлення рукописів дисертації та
автореферату.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота
проводилася у ПТНЗ, які здійснюють підготовку майбутніх слюсарів з
ремонту автомобілів, водіїв автомобілів з 3-річним терміном навчання у
трьох областях: Вінницькій (Центр професійно технічної освіти №1
м. Вінниці (ЦПТО №1); Вінницький професійний машинобудівельний ліцей
(ВПМЛ №2); Вище професійне училище №11 м. Вінниці (ВВПУ №11); Професійно
технічне училище №12 м. Гнівань (ПТУ №12), Вінницьке вище професійне
училище сфери послуг (ВВПУСП); Професійно-технічне училище №24
с. Городківка Крижопільського району (ПТУ №24); Вище професійне училище
№31 с. Заболотне (ВПУ №31), Вище професійне училище №32 (ВПУ №32); Вище
професійне училище №42 м. Погребище (ВПУ №42); Хмельницькій (ВПУ №4,
ВПУ №11; ВПУ №25, Старокостянтинівський професійний ліцей, ДПТНЗ
“Красилівський професійний ліцей, Ярмолинецький професійний ліцей,
Кам’янець-Подільське ВПУ автомобільного транспорту і будівництва,
Нетішинський професійний ліцей) та Чернігівській області (ВПУ №15, ПТУ
№30, Прилуцький професійний ліцей).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною
обґрунтованістю вихідних позицій, застосуванням методів, адекватних
предмету, меті й завданням дослідження, якісним і кількісним аналізом
експериментальних даних; використанням сучасних методів статистичного
аналізу; репрезентативністю вибірки; позитивними результатами їх
впровадження у навчально-виховний процес професійно-технічних навчальних
закладів.

На захист виносяться:

Теоретично обґрунтована та експериментально перевірена модель
систематизації екологічних знань учнів автотранспортного профілю, яка
відображає змістове відношення загальноекологічного і
еколого-професійного навчального матеріалу; наступність його
впровадження у навчально-виховний процес та механізм утворення
міждисциплінарних зв’язків в процесі вивчення загальноосвітніх та
спеціальних дисциплін й визначає усю сукупність прийомів систематизації,
їхню послідовність, наступність і значення кожного, їх взаємозв’язок,
взаємозалежність.

Положення, що обґрунтовують впровадження відповідних форм й методів
систематизації екологічних знань учнів, які забезпечують логічну
структуру предметної інформації, полегшують усвідомлення навчального
матеріалу та сприяють його цілеспрямованому засвоєнню.

Експериментально перевірена методика оцінювання рівнів систематизації
екологічних знань учнів ПТНЗ автотранспортного профілю.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом оприлюднення їх
на: VI Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні інформаційні
технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців:
методологія, теорія, досвід, проблеми” (м. Вінниця, травень 2004 р.); V
Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні
проблеми науки та освіти”(м. Алушта травень 2004 р.); Міжнародній
науково-практичній конференції “Болонський процес: модернізація змісту
природничої педагогічної освіти” ХІІ Каришинські читання (м. Полтава,
травень 2005 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції
“Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: орієнтири та напрями
сучасної освіти”(м. Луганськ, жовтень 2005 р.); VI Міжнародній “Тиждень
освіти дорослих” в Україні: Освіта дорослих для свободи совісті і віри
(м. Київ, вересень 2005р.), VIІ Міжнародній науково-практичній
конференції “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики
навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми”
(м. Вінниця, травень 2006 р.); звітних конференціях Інституту
педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України; засіданнях відділу
андрагогіки названого інституту.

Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися й
обговорювалися у процесі проведення навчальних семінарів для викладачів
природничих дисциплін на базі навчально-методичних центрів
професійно-технічної освіти Вінницької, Хмельницької та Чернігівської
областей у 2003-2007 роках.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено в
11 наукових та науково-методичних одноосібних публікаціях. Серед них:
методичні рекомендації; 7 статей у наукових фахових виданнях з
педагогічних наук, затверджених ВАК України, 2 статті – у збірниках
матеріалів наукових конференцій, 1 тези у матеріалах наукової
конференції.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів та висновків до них, загальних висновків, списку використаних
джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 235 сторінок
машинописного тексту, із них 182 основного тексту. Текст ілюстрований 9
таблицями, 20 рисунками (схеми, графіки). Список використаних джерел
включає 279 найменувань, з них 9 іноземними мовами

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об’єкт,
предмет, гіпотезу і завдання дослідження; викладено вихідні
методологічні та теоретичні положення, методи дослідження; розкрито
наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи, вірогідність
одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні та методичні засади систематизації
екологічних знань учнів ПТНЗ автотранспортного профілю” висвітлено
підходи до систематизації знань з філософської та психолого-педагогічної
точок зору; проаналізовано результати наукових досліджень та досвід
практиків щодо систематизації знань учнів в процесі вивчення
природничонаукових і спеціальних дисциплін у навчальних закладах різних
освітніх рівнів; визначено доцільність та особливості процесу
систематизації екологічних знань учнів професійно-технічних училищ
автотранспортного профілю.

Дослідження показало, що розгалуження й поглиблення екологічних знань,
яких потребують сучасні фахівці, сприяє накопиченню значного обсягу
експериментального і теоретичного матеріалу. Безперервний процес їх
осмислення і згортання потребує упорядкування, тобто систематизації.
Натомість несистематизованість, роз’єднаність знань стає однією з причин
низького екологічного світогляду й фрагментарної еколого-професійної
підготовки випускників ПТНЗ.

З історії педагогіки відомо, що багато вчених у тому чи іншому ступені
торкалися питань систематизації. Зокрема педагогічна вимога до
систематизації знань у навчанні пролунала ще у працях Я. Коменського,
Й. Песталоцці, Ф. Дістервега, К. Ушинського.

Встановлено, що у визначення поняття “систематизація знань” філософи,
психологи та педагоги вкладають різні відтінки.

Філософське розуміння процесу систематизації ґрунтується на поетапному
розгляді усіх складових елементів та ключових підходів. Водночас
сутність систематизації знань у психології набуває іншого відтінку й
розглядається не як створена і наперед спланована система
матеріалізованих знань, а як психічний процес, що має місце у
пізнавальній діяльності учня як необхідний чинник ефективного
запам’ятовування. Психологи під систематизацією предметів або явищ
розуміють смисловий розподіл їх по групах у залежності від схожості чи
відмінності, а систематизацію знань трактують, як одну із провідних
властивостей навчального матеріалу.

Вивчення сучасного педагогічного досвіду показало, що для розв’язання
проблеми інтенсивного кількісного збільшення та якісного ускладнення
емпіричного й теоретичного матеріалу, одним із ключових завдань є
навчання принципово новим способам упорядкування знань. Його реалізація
стає можливою за умови переходу від роздрібненості до цілісного
сприйняття знань, що супроводжується систематизацією та узагальненням
елементних складових навчального матеріалу. З цією процедурою пов’язане
упорядкування первинного навчального матеріалу, його інтерпретація,
послідовне виокремленням структурних одиниць, пошук закономірностей, а
також зіставлення нових фактів з відомими.

Ефективність екологічної підготовки майбутнього спеціаліста має певні
особливості й пов’язана з вирішенням комплексу професійних завдань.
Проте аналіз чинних навчальних планів ПТНЗ автотранспортного профілю з
трирічним терміном навчання показав, що екологічна складова професійної
підготовки становить не більше 1,2 % від загального обсягу часу.
Негативність ситуації посилюється й відсутністю екологічної складової у
кваліфікаційних характеристиках; низьким рівнем використання можливостей
спеціальних дисциплін, коли більшість викладачів тільки констатують
наявність екологічних проблем без окреслення причин і визначення шляхів
їх розв’язання; відсутністю розробленого змісту екологічної інформації
профільного спрямування, методики систематизації і узагальнення
екологічних знань, набутих в процесі вивчення як загальноосвітніх, так і
спеціальних предметів. За таких умов навчання екології набуває
безсистемного, фрагментарного характеру, яке помітно не впливає на
осмислене сприйняття екологічних знань, необхідних для майбутньої
професійної діяльності.

Доведено, що усунення зазначених недоліків вимагає низки умов. Зокрема,
коригування навчальних планів і програм; посилення взаємозв’язку
загальноосвітньої та професійної підготовки учнів; удосконалення
спільної діяльності викладачів і учнів та розроблення комплексу
специфічних форм і методів систематизації. Саме останній напрям
забезпечує свідоме засвоєння наукових фактів, понять, теоретичних
моделей, принципів, теорій, екологічних закономірностей та формує вміння
використовувати їх для аналізу наукової інформації; розвиток логічного
мислення учнів; уміння користуватися індуктивним та дедуктивним методами
пізнання, свідомо узагальнювати набуті знання задля пояснення змін у
навколишньому природному середовищі, які відбуваються під впливом
професійної діяльності; оволодіння навичками щодо використання сучасних
засобів експериментальних досліджень; розвиває уміння та навички
розв’язувати практичні екологічні задачі, у тому числі пізнавальні й
творчі, використовуючи довідкову, нормативну літературу; формує науковий
світогляд та екологічне мислення учнів.

Дослідження засвідчило необхідність: 1) виокремлення, аналізу та
опрацювання “ключових” екологічних питань на уроках загальноосвітніх
дисциплін та дисциплін професійно-технічного циклу; 2) надання
професійного спрямування теоретичним екологічним знанням; 3) приведення
набутих екологічних знань у систему; 4) безпосереднє застосування на
практиці систематизованих екологічних знань.

У другому розділі “Форми і методи систематизації знань учнів
професійно-технічних навчальних закладів автотранспортного профілю”
викладено основні форми і методи систематизації екологічних знань учнів
з урахуванням профільного спрямування навчальних закладів, які
структуровані у вигляді моделі; обґрунтовано доцільність структурування
навчального матеріалу з екології як провідну умову систематизації знань
учнів; розкрито технологію складання та використання опорно-логічних
інформаційних схем і опорних конспектів; визначено шляхи впровадження
запропонованої моделі систематизації екологічних знань.

Необхідність приведення знань у систему вимагало попереднього
визначення механізму даного процесу, а відтак спонукало до розроблення
моделі, яка ураховує усю сукупність прийомів систематизації їх
взаємозв’язок, взаємозалежність, визначає їхню послідовність,
наступність і значення.

У розробленій моделі визначено: об’єкт систематизації (екологічні
знання), предмет систематизації – активні дії (прийоми і методи
систематизації), спрямовані на: а) відтворення функціонально-динамічних
характеристик (рівень екологічної освіченості учнів) та б) дослідження
динаміки їхніх змін; алгоритм діяльності як учнів, так і вчителя. Вона
характеризується взаємопроникненням елементів; субординацією й
логічністю; підпорядкованістю компонентів.

Для впровадження моделі необхідні певні дидактичні умови, які
передбачають окреслення мети систематизації, вибір та обґрунтування
доцільності обраних форм та методів, обов’язкову відповідність обсягу
матеріалу, який підлягає систематизації, рівню пізнавальних здібностей
учнів; цілеспрямоване навчання учнів методам та прийомам систематизації.
Водночас обов’язковими є систематичне використання методів контролю з
метою встановлення рівня а) знань; б) умінь самостійно систематизувати
та узагальнювати знання.

Реалізація методичного компоненту педагогічної моделі передбачає:

формування цілісного сприйняття екологічного змісту відповідно до
горизонтальної (блоковий матеріал загальноосвітніх і спецдициплін) і
вертикальної систематизації (від “глобального до професійно
локального”);

викладання екології за експериментальною програмою, зміст якої
представлено як “система у системі”;

системну організацію самостійної діяльності й пошукової праці учнів;

запровадження різноманітних технологій навчання, механізм яких
спрямований на формування в учнів системного і цілісного набуття
екологічних знань та необхідності їх застосування на практиці.

Запропонована модель вимагає створення комплексу
організаційно-педагогічних умов. Зокрема: 1) корекція, узгодження
навчальних планів та програм; 2) забезпечення координації
загальноосвітньої і професійної підготовки; 3) вдосконалення спільної
діяльності викладача та учня; 4) забезпечення навчального процесу
дидактичними матеріалами для самостійної роботи учнів; 5)методична
підготовка викладачів до проведення відповідної навчальної діяльності.

Свідоме засвоєння навчальної інформації передбачає виокремлення у
кожній темі системи провідних понять, закономірностей, законів, що
підлягають обов’язковому засвоєнню, а також сукупності фактів,
аргументів, категорій, які доповнюють систему понять й сприяють їх
осмисленню і розумінню. Разом вони впливають на формування практичних
дій. Таким чином, організація навчального матеріалу в процесі переходу
від абстрактного до конкретного передбачає його структурування, яке
передує систематизації й дає змогу збільшити інформаційний обсяг;
зменшити час на засвоєння теоретичного матеріалу й відповідно збільшити
час на проведення практичних занять; усвідомлено здійснювати
систематизацію знань; розвивати індивідуальні здібності учня завдяки
використанню відповідних методичний прийомів.

Нами виділені такі види структур: інформаційні, описові, пояснювальні,
логічні, орієнтаційні, узагальнюючі. У роботі подається детальна
характеристика кожного з названих видів функцій та структур із
визначенням можливостей та місця їх використання. Для структурування та
подальшої систематизації екологічного матеріалу, який виокремлюється у
змісті різних навчальних предметів, замість терміну “міжпредметні
зв’язки” запропоновано використовувати “міжблоководисциплінарні
зв’язки”.

Систематизація екологічних знань, набутих у процесі вивченні
загальноосвітніх і професійних дисциплін, та подальше їх засвоєння
відбувається поетапно (рис. 1):

Предмет 1 Предмет 2 Предмет 3 Предмет N

І Блок навч. матер. І Блок навч. матер. І Блок навч.
матер І Блок навч. матер

ІІ Структурування ІІ Структурування ІІ Структурування
ІІ Структурування

ІІІ Укрупнення ІІІ Укрупнення ІІІ
Укрупнення ІІІ Укрупнення

ІV Встановлення ІV Встановлення ІV Встановлення
ІV Встановлення

міжблоководисци- міжблоководисци-
міжблоководисци- міжблоководисци-

плінарних зв’язків плінарних зв’язків плінарних
зв’язків плінарних зв’язків

V Процес систематизації екологічних знань

Рис. 1. Етапи систематизації екологічних знань учнів

Структурування і систематизація сукупної екологічної інформації надає
їй певної логічної конструкції й стає опорою, стрижнем, що й забезпечує
можливість подальшого використання як у навчанні, так і у майбутній
професійній діяльності.

o

E ?

?

1/4

o

dh^„\ `„Aea$

D

o

oe

a$

oe

E ?

1/4

„x ^„x

„o

„hth^„o

„o

^„o

„o

„ o^„o

&

$

$

&

*це поєднання знаків-сигналів із короткими записами, що допомагають
скласти і прочитати схему або несуть додаткову інформацію про тему. ОЛІС
відображає складові теми у вигляді структурованих блоків, а також блоки
екологічної інформації з інших предметів та взаємозв’язки між ними, які
в цілому або частково представлені на схемі. Як психологічний процес
написання ОЛІСів здійснюється у такій послідовності:

увага ? сприйняття ? мислення ? відчуття ? уява ? відтворення.

При цьому спостерігається така наступність дій: 1) сприйняття об’єкту
засвоєння; 2) макроструктурування на блоки теми уроку; 3) визначення
ключових одиниць; 4) взаємопроникнення ключових одиниць в попередні теми
предмету; 5) окреслення доцільності використання матеріалу з різних
дисциплін; 6) розподіл відповідної інформації за макроструктурами; 7)
встановлення функціональних міжблоководисциплінарних і логічних зв’язків
між структурними компонентами; 8) систематизація визначеного матеріалу;
9) використання систематизованої інформації.

Особливість ОЛІС полягає у можливості показати логічну структуру
предметної інформації, полегшити систематизацію навчального матеріалу,
забезпечити його цілеспрямоване засвоєння. Складання ОЛІС має
різноманітне призначення в залежності від дидактичної мети і форми
уроку, їх використання відбувається комплексно – на теоретичних,
лабораторно-практичних і семінарських заняттях.

Запропонована модель побудована із урахуванням уніфікованих підходів до
процесу навчання, містить як інваріантну, так варіативну компоненти й
відповідно може використовуватися не тільки в ПТНЗ автотранспортного
профілю, а й у процесі підготовки фахівців інших профільних напрямів у
вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, загальноосвітній
школі. Зміст та обсяг варіативного компоненту залежить від профільного
напряму підготовки учня ? студента; ступеня підготовленості навчальної
групи; рівня узгодженості діяльності викладачів навчального закладу.

У третьому розділі – “Експериментальна перевірка ефективності формування
умінь і навичок учнів систематизувати екологічні знання” визначено
завдання й умови проведення експерименту; обґрунтовано використання та
послідовність методик, за якими відбувалися організація та проведення
етапів експерименту; проаналізовано результати проведеного дослідження.

В експерименті брали участь 674 учня ПТНЗ Вінницької (352 учня),
Хмельницької (204 учня), Чернігівської областей (118 учнів) та 62
викладачі ПТНЗ відповідних навчальних закладів. Експеримент відбувався
за сприяння Науково-методичних центрів професійно-технічної освіти у
Вінницькій, Хмельницькій та Чернігівській областях.

Відповідно до завдань і гіпотези дослідження у ході експерименту в
педагогічний процес вводилися зміни: моделювався новий підхід у
плануванні й викладанні курсу “Біологія, основи екології” з метою
надання йому еколого-профільного спрямування; впроваджувалося проведення
лабораторних, практичних і семінарських занять; здійснювалися відповідне
консультування та підготовка викладачів до роботи за авторською
методикою.

Навчання за модифікованою комплексною програмою передбачало розв’язання
сукупності завдань з використанням системного підходу: аналіз ? процес
навчання ? виховання і розвиток особистості ? вдосконалення
еколого-професійної компетентності. Особлива увага зверталася на відбір
знань, необхідних для засвоєння, їх упорядкування у систему, а також
урахування знань, яких учні набули попередньо.

Завдання констатувального етапу експерименту полягали у визначенні
вихідних даних про рівні засвоєння знань, умінь і навичок учнів
систематизувати екологічні знання. З цією метою здійснювалося: 1)
анкетування й бесіди з учнями (визначення внутрішньої та зовнішньої
мотивації щодо набуття екологічних знань); ролі екологічних знань у
формуванні професійної компетентності; 2) тестування, виконання вправ
(визначення вихідного та підсумкового рівня систематизації знань); 3)
анкетування й бесіди з викладачами ПТНЗ (з’ясування точки зору щодо
чинної програми курсу “Біологія, основи екології”; використовуваних форм
і методів систематизації знань учнів); 4) узагальнення педагогічного
досвіду викладачів ПТНЗ; 5) опрацювання та узагальнення одержаної
інформації.

Узагальнення результатів анкетування викладачів показало, що найбільш
складними завданнями для учнів є аналіз явищ і процесів, формулювання
висновків, самостійна пошукова робота з новими інформаційними джерелами.
Проте найбільші утруднення викликають уроки узагальнення і
систематизації. Водночас, досягти поставленої мети та максимального
результату в засвоєнні учнями знань викладачам заважає відсутність
методичної літератури; відсутність інтересу до предмету, недосконалість
обраних для використання методів систематизації знань.

Формувальний етап експерименту проводився з метою визначення
ефективності розробленої моделі систематизації екологічних знань учнів
ПТНЗ автотранспортного профілю. Зокрема визначалися: 1) рівень
екологічних знань та умінь учнів систематизувати навчальний матеріал з
використанням запропонованої методики; 2) усвідомленість процесу
систематизації за умови впровадження у навчальний курс лабораторних і
практичних робіт, семінарських занять; 3) недоліки у розроблених
підходах до форм і методів систематизації екологічних знань та складових
комплексу навчально-методичних матеріалів, 4) причини цих недоліків та
вибір методів щодо їх усунення. На цьому етапі в експерименті брали
участь 5 контрольних та 5 експериментальних навчальних груп, обраних на
підставі аналізу їх успішності (всього 270 осіб).

З метою визначення ефективності проведеного дослідження було розроблено
методику визначення рівнів систематизації, яка передбачала три етапи:
по-перше, визначення рівнів екологічних знань учнів (чотири рівні,
оцінювання за 5-ти бальною шкалою); по-друге, визначення рівнів умінь
систематизувати екологічну інформацію у процесі складання опорних
конспектів, схем на початку проведення експерименту й написання опорних
конспектів та ОЛІС після його проведення (чотири рівні умінь, які також
оцінювалися за п’ятибальною шкалою і кожному з них відповідала певна
сукупність критеріальних ознак); по-третє, виокремлені на попередніх
етапах рівні знань та умінь учнів вносилися у таблицю і вибудовувалася
матриця для визначення рівнів систематизації екологічних знань учнів.
Таким чином було визначено чотири рівні: І рівень – низький
(репродуктивний) – знання безсистемні, учні використовують тільки готові
ОК і ОЛІС, проте не здатні пояснити взаємозв’язків між блоками
інформації; ІІ – середній (частково-пошуковий) – знання часткові. Учні
сприймають готовий структурований матеріал, можуть використовувати його
для віднайдення рішень проблеми, працюють за зразком, самостійна
пошукова діяльність несистемна; ІІІ – достатній (проблемно-орієнтовний)
– достатньо високий рівень знань, уміння систематизувати дещо нижчі.
Учні не виявляють творчості, їх мислення орієнтоване на бачення певної
проблеми, але не спрямовано на її розв’язання; ІV – високий (творчий) –
високий або достатньо високий рівень знань, відповіді логічні,
побудовані на міжпредметних зв’язках та враховують інформацію, одержану
у процесі вивчення різних дисциплін; учні самостійно структурують
матеріал, використовують ОК і ОЛІС на лабораторних і семінарських
заняттях.

У “чистому вигляді” І рівень систематизації ґрунтується на перших рівнях
знань і умінь, тобто І це ? 1-1, ІІ рівень відповідно на других рівнях ?
2-2 і т.п. Проте вважаємо, що до кожного з рівнів можна віднести
сукупність комбінації рівнів знань і умінь, які наближаються за ознаками
до нього (табл.1).

І рівень – низький (репродуктивний) складається з таких варіацій 1-1;
1-2; 2-1 ?

ІІ рівень – середній (частково-пошуковий) –2-2; 2-3; 3-2; 1-3 ?

ІІІ рівень – достатній (проблемно-орієнтовний) – 3-3; 2-4; 3-2; 4-2 ?

ІУ рівень – високий (творчий) – 4-4; 4-3; 3-4 ?

Проведення діагностувальних процедур на початку експерименту показало,
що середнє значення кількості учнів, які мають низький рівень у
контрольних групах становило 17,0% , а в експериментальних 15,1%.
Водночас ці показники суттєво не відрізняються й за іншими рівнями, а
процент розбіжності середнього значення показників становить від 0,3% у
високому рівні та 1% і 1,4% у середньому та достатньому рівнях (табл.
2).

Таблиця 1

Складові рівнів систематизації екологічних знань учнів

Рівень умінь

Рівень знань 1 рівень

Несформовані

(Не Сф)

2 бали 2 рівень

Частково сформовані

(Ч Сф)

3 бали 3 рівень

Недостатньо сформовані

(Н Сф)

4 бали 4 рівень

Сформовані

(Сф)

5 балів

1 рівень

Невірна

(НВ) 2 бали

1-1

2-1

3-1

4-1

2 рівень

Частково вірна (ЧВ) 3 бали

1-2

2-2

3-2

4-2

3 рівень

Вірна неповна (ВН) 4 бали

1-3

2-3

3-3

4-3

4 рівень

Вірна повна (ВП)

5 балів

1-4

2-4

3-4

4-4

Аналіз результатів формувального етапу експерименту підтвердив
доцільність впровадження модифікованої програми та доцільність методики
систематизації екологічних знань учнів. Ми отримали підстави для
висновків щодо наявності позитивних зрушень як у контрольних, так і
експериментальних групах. Зокрема, кількість учнів, які показали низький
рівень систематизації знань в експериментальних і контрольних групах на
початку проведення експерименту була приблизно однаковою й не на багато
зменшилася у контрольних групах після його завершення, натомість в
експериментальних групах вона зменшилася і становила 10,8%, що у
порівнянні з початковими результатами у цих групах нижче на 5,7%.

Таблиця 2

Показники рівнів систематизації екологічних знань на початку
експерименту

Рівень систематизації

екологічних знань Кількість учнів (%)

Контрольні групи

Експериментальні групи

1 2 3 4 5 Сер.

знач 1 2 3 4 5 Сер.

Знач

Низький 11,8 28,1 11,2 15,5 18,5 17,0 17,0 13,0 15,6 15,9 14,3 15,1

Середній 44,8 45,0 64,0 50,5 51,5 51,1 58,5 54,1 44,4 50,5 45,7 52,1

Достатній 40,1 23,6 20,3 29,1 27,9 28,0 21,5 30,5 36,4 30,8 28,0 29,4

Високий 3,3 3,3 4,5 4,0 3,8 3,9 3,0 6,4 3,6 4,1 4,3 4,2

Разом 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100

Високий рівень також змінився в обох категоріях груп. Кількість учнів з
достатнім рівнем в експериментальних групах збільшилася переважно за
рахунок зменшення середнього рівня, що й дає підстави говорити про
позитивні результати проведеного експерименту та досягнення мети
дослідження.

У процесі опрацювання здобутих результатів ми зважали не тільки на
загальні зміни у різних рівнях, а й брали до уваги зміни у складових
кожного рівня.

У контрольних групах було отримано такі результати (рис. 2):

І рівень – 1-1; 1-2; 2-1 15,6%=4,5 + 5,1 +6

ІІ рівень – 2-2; 2-3; 3-2; 1-3 47,9%=30 + 8,9 + 5, + 6,

ІІІ рівень – 3-3; 2-4; 3-2; 4-2 29,0%= 5,1 + 13,5 + 7,4 + 3

ІУ рівень – 4-4; 4-3; 3-4 7,5% = 2,5; + 2,0 + 0,9

В експериментальних групах (рис.3):

І рівень 1-1; 1-2; 2-1 10,8=4,5 +3,3 + 2

ІІ рівень – 2-2; 2-3; 3-2; 1-3 38,7=20 + 8,7 +6, + 4,

ІІІ рівень – 3-3; 2-4; 3-2; 4-2 41,5=15,1 + 16, +6,4 + 4

ІУ рівень – 4-4; 4-3; 3-4 11,0 = 7,0 + 2,5, + 1,5

Рис. 2. Результати контрольних груп Рис. 3. Результати експериментальних
груп

Рисунок 4 відображає зіставлення показників складових рівнів
систематизації знань учнів у контрольних та експериментальних групах.

І рівень ІІ рівень
ІІІ рівень ІV рівень Не виявлено

Рис. 4. Результати формувального етапу експерименту

Аналіз результатів на початку експерименту та після його завершення
(табл. 3) дає підстави зробити такі висновки: позитивні зрушення мають
місце як у контрольних, так і експериментальних групах, адже повністю
відокремити ці категорії учнів важко, вони є паралельними групами одного
навчального закладу.

Кількість учнів, які показали низький рівень систематизації знань в
експериментальних і контрольних групах на початку проведення
експерименту була приблизно однаковою й не на багато зменшилася у
контрольних групах після його завершення. Водночас в експериментальних
групах вона зменшилася і становила 10,8%, що у порівнянні з початковими
результатами у цих групах нижче на 5,7%.

Високий рівень також змінився в обох категоріях груп, проте в
контрольних він підвищився на 3,6%, а в експериментальних – на 7,8%.
Отже, найбільш важливого значення набувають позитивні зрушення, які
відбулися на середньому і достатньому рівнях.

Таблиця 3

Результати експерименту на початку та після його завершення

Рівень систематизації

екологічних знань Кількість учнів (%)

Контрольні групи Експериментальні групи

Початок експерименту Кінець експерименту Початок експерименту Кінець
експерименту

Низький 17,0 15,6 15,1 10,8

Середній 51,1 47,9 52,1 38,7

Достатній 28,0 29,0 29,4 41,5

Високий 3,9 7,5 4,2 11,0

Разом 100 100 100 100

Кількість учнів з достатнім рівнем в експериментальних групах
збільшилася в основному за рахунок зменшення середнього рівня, а
оскільки саме достатній рівень є найближчим до високого, то результати
проведеного експерименту можна характеризувати як позитивні, а мету
дослідження – досягнутою.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Аналіз філософських, психолого-педагогічних джерел та упорядкування
результатів освітньої педагогічної практики щодо систематизації знань
учнів освітніх закладів різного рівня акредитації засвідчив його
безумовне значення. Проте спроби створити універсальну модель
систематизації не набули успіху, а сам термін має різні тлумачення у
науково-педагогічній літературі. З’ясовано, що у зміст поняття
“систематизація знань” філософи, психологи та педагоги вкладають дещо
різні смислові навантаження.

Виявлено, що зазвичай дослідники розглядають тільки
психолого-педагогічні аспекти питання без урахування філософського
підходу, який закладено у процес систематизації; відсутній чітко
визначений алгоритм перебігу самого процесу. Автори переважно пропонують
здійснювати систематизацію в процесі реалізації однієї з форм уроку
(лекції, семінару, практичних занять, екскурсії тощо) або з
використанням певних засобів навчання (технічних, наочних), проте не
передбачається їх комплексне використання. Систематизацію, як правило,
більшість авторів поєднують або навіть ототожнюють із узагальненням і
повторенням. Можливості систематизації знань представлено тільки на
прикладі одного або споріднених предметів у школі та ВНЗ І-ІІ
акредитації, проте особливості систематизації знань у ПТНЗ й зокрема в
процесі вивчення екології не розглядалися взагалі.

2. Екологічна підготовка майбутнього спеціаліста автотранспортної галузі
має певні особливості, ґрунтується на диференційованій основі і
пов’язана з вирішенням комплексу навчальних завдань. Водночас обсяг
екологічної інформації у змісті спеціальних дисципліни має незначний,
фрагментарний, а почасти формальний і несистематизований характер, що й
не дає змоги учням комплексно усвідомлювати набуті знання, а відтак
свідомо використовувати їх у професійній діяльності. Такий підхід
зводить нанівець потенційні можливості кожного предмета у визначенні
особливостей законів навколишнього середовища, виходячи з предметного
уявлення про природу, а відтак помітно не впливає на формування
еколого-професійної поведінки.

Доведено, що недостатня розробленість форм і методів систематизації
екологічних знань у закладах ПТО ускладнює процес їх ефективного
використання на практиці. Передусім це пов’язано з відсутністю
необхідних науково-обгрунтованих практичних рекомендацій для вибору
найбільш доцільних форм та прийомів систематизації.

3. Модель систематизації екологічних знань учнів зумовлюється
визначенням сукупності прийомів систематизації, їхнього взаємозв’язку,
взаємозалежності, послідовності, наступності й значення кожного. Її
основу становить розроблений механізм систематизації екологічних знань,
проте не виключається додаткова творчість та інтерпретації підходів
викладачів. Розроблення моделі ґрунтувалося на принципах: від загального
до часткового (від глобального до локального); міждисциплінарності;
індуктивно-дедуктивного мислення. В її основу було покладено
узагальнений філософський, педагогічний і психологічний досвід;
теоретико-методологічні, дидактичні засади щодо мети та напрямів процесу
систематизації знань; узагальнення досвіду щодо впровадження прийомів
систематизації.

У розробленій моделі визначено об’єкт систематизації та дії, спрямовані
на відтворення функціонально-динамічних характеристик і дослідження
динаміки їхніх змін. Упровадження моделі дає змогу усунути механічне
запам’ятовування сукупності матеріалу; сприяє формуванню вмінь
встановлювати закономірності між раніше вивченим і новим матеріалом;
прищеплює навички самостійного опрацювання навчального матеріалу, робити
узагальнені висновки; доводить доцільність використання набутих знань у
практичній діяльності.

Визначено шляхи щодо впровадження моделі систематизації екологічних
знань учнів у навчально-виховний процес. Зокрема, розроблено алгоритм
діяльності учнів та вчителя у процесі складання ОЛІС та ОК; вимоги до їх
оформлення; алгоритм складання; перелік умовних скорочень. Другий напрям
передбачає методичні рекомендації щодо використання ОЛІС та ОК на
комбінованих, лабораторно-практичних, семінарських заняттях курсу
“Біологія, основи екології”. Обґрунтовано положення про доцільність
модифікації програми цього курсу. Встановлено засоби модифікації,
зокрема: переструктуризація змісту; профільне спрямування екологічної
інформації; алгоритмізація викладу навчального матеріалу. За змістом
вона є професійно-спрямованою; за функціями – узагальнюючою; за
структурою – системно-логічною.

4. Перевірка ефективності проведеного дослідження полягала у спеціальній
організації навчально-виховної діяльності учнів ПТНЗ, майбутніх майстрів
з обслуговування автомобілів. Педагогічний експеримент здійснювавс з
метою оцінювання впливу розробленої методики систематизації
екологічних знань; перевірки й вдосконалення розроблених
навчально-методичних матеріалів.

Здійснене діагностування дало підстави позитивно оцінити запропоновані
форми і методи систематизації екологічних знань учнів. Зокрема,
створюються умови для формування в учнів цілісного уявлення про
довкілля, вироблення еколого-практичних умінь та навичок, необхідних у
професійній діяльності; формування умінь систематизувати навчальний
матеріал; глибше усвідомлюються наслідки впливу професійної діяльності
на навколишнє середовище та створюються підстави реально оцінити свої
можливості у вирішенні екологічних проблем локального й регіонального
значення.

Ефективність дослідження перевірялася за спеціально розробленою
трьохетапною методикою, яка дала можливість визначити чотири рівні
систематизації знань – низький (репродуктивний), середній
(частково-пошуковий), достатній (проблемно-орієнтовний), високий
(творчий.)

Результати педагогічного експерименту свідчать про позитивну динаміку
зрушень за усіма рівнями систематизації екологічних знань учнів ПТНЗ
автотранспортного профілю та досягнення мети дослідження.

5. Ефективність проведеного дослідження забезпечувалася розробленими
навчально-методичними матеріалами. Зокрема, модифікована програма курсу
“Біологія, основи екології” та методичні рекомендації щодо її
впровадження у навчальний процес; методичні вказівки щодо складання
опорно-логічних інформаційних схем та опорних конспектів; комплекс
завдань, тестів, перевірочних робіт тощо. Їх зміст спрямовано на
забезпечення усвідомленого набуття екологічних знань та підвищення
самостійно-пізнавальної активності учнів.

Однак проведене дослідження не вичерпує усіх проблем екологічних знань
учнів професійно-технічної школи. Подальшого вивчення потребують деякі
аспекти, зокрема: дослідження організації навчального процесу в умовах
інноваційних технологій, які позитивно впливатимуть на ефективність
систематизації екологічних знань учнів; вивчення особливостей
самостійно-пізнавальної діяльності майбутніх фахівців автотранспортної
галузі формуванні навичок узагальнювати та систематизувати набуті
знання.

Основні положення та результати дисертаційного дослідження відображено у
таких публікаціях

Методичні рекомендації:

Величко Н.О. Організація екологічної освіти учнів ПТНЗ автотранспортного
профілю: Методичні рекомендації. – Вінниця: “Едельвейс і К”, 2006. – 80
с.

Статті у фахових журналах:

Величко Н.О. Роль систематизації знань в екологічному навчанні учнів
ПТНЗ // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання
у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук.
пр. / Редкол.: І.А.Зязюн (голова) та ін. – К.; Вінниця: ДОВ “Вінниця”. –
2004. – Вип. 5. – С. 164-170.

Величко Н.О. Екологічні аспекти збереження навколишнього середовища //
Педагогічний процес: теорія і практика: Зб. наук. праць. – К.: Вид-во
П/П “ЕКМО”, 2005. – Вип. 3. – С.81-88.

Величко Н.О. Шляхи вдосконалення систематизації екологічних знань (на
прикладі ПТНЗ автотранспортного профілю) // Педагогічні інновації: ідеї,
реалії, перспективи: Зб. наук. праць / Редкол. Н.Ф. Федорова та ін. –
К.: Інститут реклами, 2005. – Вип. 9. – С.95-99.

Величко Н.О. Структурування навчального матеріалу як складова
систематизації екологічних знань // Сучасні інформаційні технології та
інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія,
теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. / Редкол.: І.А.Зязюн (голова) та
ін. – К.; Вінниця: ООО “Планер”, 2005. – Вип. 8. – С. 14-19.

Величко Н.О. Новітні підходи до екологічної підготовки викладачів ПТНЗ
// Професійно-технічна освіта. – 2006. – № 3. – С.24-26.

Величко Н.О. Особливості змісту теми “Екологія” для спеціальності
“Слюсар з ремонту автомобілів, водій автомобілю” // Сучасні інформаційні
технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців:
методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. / Редкол.:
І.А.Зязюн (голова) та ін. – К.; Вінниця: ДОВ “Вінниця”. – 2006. – Вип.9.
– С. 235-240.

Величко Н.О. Систематизація екологічних знань учнів ПТНЗ
автотранспортного профілю // Розвиток особистісного потенціалу та
професійних навичок майбутнього фахівця: Зб. наук. праць / За заг. ред.
Г.Є. Гребенюка. – Харків; Луганськ: Стиль Іздат, 2006. – С. 44-51.

Статті у збірниках конференцій:

Величко Н.О. Проблеми розвитку екологічної освіти з урахуванням реалій
сьогодення // Сучасні проблеми освіти: Матеріали 5-ї міждисциплінарної
науково-практичної конференції (м. Алушта, 30 квітня–10 травня 2004 р.).
– Харків: Українська Асоціація “Жінки в науці та освіті”, 2004. – С.169.

Величко Н.О. Актуальні проблеми вдосконалення екологічної підготовки
майбутніх кваліфікованих робітників автотранспортної галузі // Ціннісні
пріоритети у ХХ столітті: орієнтири та напрямки сучасної освіти:
Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Луганськ,
2–5 жовтня 2005 р). – Частина 1. – Луганськ: Альма-матер, 2005. – С.
257-263.

Величко Н.О. Реалізація професійної спрямованості навчання основам
екології учнів ПТНЗ автотранспортного профілю // “Болонський процес:
модернізація змісту природничої педагогічної освіти”: Матеріали
Міжнародної науково-практичної конференції ХІІ Каришинські читання
(м. Полтава, 26–27 травня 2005 р.). – Полтава: АСМІ, 2005. – С. 96-97.

Величко Н.О. Систематизація екологічних знань учнів професійно-технічних
училищ автотранспортного профілю. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.04 – „Теорія і методика професійної освіти”.
Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, Київ, 2007.

У дисертації представлено модель систематизації екологічних знань учнів
професійно-технічних навчальних закладів автотранспортного профілю.

Модель систематизації екологічних знань учнів зумовлюється визначенням
сукупності прийомів систематизації, їхнього взаємозв’язку,
взаємозалежності, послідовності, наступності і значення кожного. Її
основу складає розроблений механізм систематизації екологічних знань,
проте не виключається додаткова творчість та інтерпретації підходів
викладачів. Складовими запропонованої моделі є: 1) сукупність
розроблених змісту, форм і методів систематизації 2) програма їх
реалізації на практиці. Теоретично обгрунтовано використання
опорно-логічно інформаційних схем та опорних конспектів на комбінованих
уроках, лабораторно-практичних та семінарських заняттях. Процес
систематизії передбачає наступність дій: 1) сприйняття об’єкту засвоєння
– матеріалу теми уроку; 2) макроструктурування на блоки теми уроку –
план; 3) визначення ключових одиниць (понять); 4) взаємопроникнення
ключових одиниць (понять) в попередні теми предмету; 5) окреслення
доцільності використання екологічного матеріалу з різних дисциплін; 6)
розподіл відповідної інформації за макроструктурами; 7) встановлення
функціональних міжблоководисциплінарних і логічних зв’язків між
структурними компонентами; 8) систематизація визначеного матеріалу; 9)
використання систематизованої інформації.

Ключові слова: екологічна освіта, узагальнення, систематизація, модель,
опорно-логічна інформаційна схема, ПТНЗ автотранспортного профілю.

Величко Н.А. Систематизация экологических знаний учащихся
профессионально-технических училищ автотранспортного профиля. –
Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук
по специальности 13.00.04 – “Теория и методика профессионального
образования” – Институт педагогического образования и образования
взрослых АПН Украины, Киев, 2007.

В диссертации представлен анализ философских, психолого-педагогических
источников, а также обобщение результатов образовательной практики по
вопросам систематизации знаний учащихся образовательных заведений
разного уровня аккредитации. Определено, что, как правило, исследователи
рассматривают только психолого-педагогические аспекты систематизации без
учета философского подхода, который заложен в процесс систематизации;
отсутствует четкий алгоритм систематизации; не предусматривается
комплексное использование различных форм и методов, довольно часто
систематизацию отождествляют с обобщением и повторением; особенности
систематизации экологических знаний учащихся в ПТУЗ не рассматриваются
вовсе.

Экологическое образование учащихся профтехучилищ имеет свои особенности,
вчастности базируется на дифференцированной основе, осуществляется в
неразрывной связи теории и практики, имеет специфические способы и
методы решения поставленных задач.

Представлена модель систематизации экологических знаний учащихся
автотранспортного профиля. Создание модели систематизации обусловлено
определением совокупности прийомов систематизации, их взаимосвязи,
взаимозавмсимости, последовательности, приемственности и значением
каждого. Ее основу составляет механизм систематизации экологических
знаний, однако не исключается творческий поход и интерпретация
деятельности преподавателя. Составляющие модели: совокупность
разработанных содержания, форм и методов систематизазии; 2) программа их
реализации на практике.

Теоретически обосновано ислользование опорно-логично информационных схем
и опорних конспектов на комбинированых уроках, лабораторно-практических
и семинарских занятиях. Процесс систематизации предусматривает такую
последовательность действий: 1) восприятие материала; 2)
макроструктурирование на блоки теми уроку; 3) выделение ключевых единиц
(понятий); 4) взаимопроникновение ключевых единиц в предыдущие темы
предмета; 5) определение целесообразности использования экологического
материала из других дисциплин; 6) распределение соответствующей
информиции по макроструктурам; 7) установление функциональных
межблоководисциплинарных и логических связей между структурними
компонентами; 8) систематизация определенного материала; 9)
использование систематизированной информации.

В работе изложена методика систематизации экологически знаний учащихся,
которая в авторской интерпритации имеет две составлюющие: 1)
совокупность разработанных приемов, форм и методов; 2) программу их
реализации на практике. Первая составляющая представлена методическими
рекомендациями для преподавателей по составлению опорних единиц –
опорно-логических схем (ОЛИС) и опорних конспектов (ОК); вторая –
рекомендациями по эффективному использованию ОЛИС и ОК на
комбинированных, лабораторно-практических и семинарских занятиях.
Проведение этих уроков осуществлялось на основе модфицированной
программы “Биология, основы экологии”, содержание которой построено с
учетом укрупнения тем, а в качестве основных методов модификации
использовались переструктуризация содержания, профилирование
экологической информации, алгоритмизация изложения ученого материала. По
своему содержанию эта программа является профессионально
ориентированной, по функциям – обобщающей, по струкруре –
системно-логичной.

Определены и теоретически обоснованы компоненты специальной трехэтапной
методики определения уровней систематизации, которая дала возможность
проверить эффективность проведенного исследования. Таким образом, была
построена матрица, на основе которой определялись черыре уровня
систематизации экологических знаний учащися: низкий (репродуктивный),
средний (частично-поисковый), достаточный (проблемно-ориентированный) и
високий (творческий).

Основные результаты исследования внедрены в практику организации
экологического образования профессионально-технических учебных заведений
автотранспортного профиля.

Ключевые слова: экологическое образование, обобщение, систематизация,
модель, опорно-логическая информационная схема, ПТУЗ автотранспортного
профиля.

Velichko N.A. Systematization of ecological knowledges of studying
professionalno-tehnicheskih schools of motor transport type. –
Manuscript.

Dissertation on competition of graduate degree of candidate of
pedagogical sciences on speciality 13.00.04 – “Theory and method of
trade education” – Institute of pedagogical education and formation of
adults of APN Ukraine, Kiev, 2007.

In dissertation the analysis of philosophical, psihologo-pedagogical
sources is presented, and also generalization of results of educational
practice on the questions of systematization of knowledges of studying
educational establishments of a different level of accreditation.

Ecological formation of studying proftehuchilish has the features,
vchastnosti is based on the differentiated basis, is carried out in
indissoluble communication of theory and practice, has specifics and
methods of decision of the put tasks.

The model of systematization of ecological knowledges of studying is
presented motor transport type. Creation of model of systematization is
conditioned by determination of aggregate of priyomov systematization,
their intercommunication, vzaimozavmsimosti, sequences, priemstvennosti
and value of each. Its basis is made by the mechanism of systematization
of ecological knowledges, however a creative hike and interpretation of
activity of teacher is not eliminated. Constituents of model: aggregate
of developed maintenance, forms and methods of sistematizazii; 2)
program of their realization in practice.

Keywords: ecological education, generalization, systematization, model,
supporting-logical pattern of information, the vocational schools motor
transport type.

PAGE 22

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *